Відмінності між версіями «Плювати»
| (не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | ПЛЮВАТИ, плюю, плюєш; наказ. сп. плюй; недок. | ||
| + | |||
| + | 1. Викидати, виштовхувати з рота слину, мокротиння і т. ін. — Поблагословив бог ту землю та й почала вона рости. А та, що в роті у сотони [сатани], росте й собі.. — Плюй, — радить бог. Зачав він плювати, та й де лиш плюне, там виростають гори (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 328); Він частіше почав смоктати люльку і густо плювати в огонь (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 326); — Ай, ай! Заберіть геть банки — кричав Орлюк, плюючи кров'ю (Олександр Довженко, I, 1958, 303); * Образно. [Кезгайло:] Ну й хвища надворі, нехай їй біс! Січе, плює в обличчя, з ніг валить... (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 213); | ||
| + | // чим, перен. Вивергати, викидати з себе (кулі, вогонь, дим і т. ін.); розкидати навколо себе часточки чого-небудь. Старий гриб., плював чорним.. насінням (Гнат Хоткевич, II, 1966, 138); Що не рейка, частокіл, вагон, — усе плювало кулями (Яків Качура, II, 1958, 357). | ||
| + | |||
| + | 2. перен., розм. Виявляти щодо кого-, чого-небудь презирство, байдужість; зовсім не брати до уваги когось або щось. Не плюй в колодязь: пригодиться води напиться (Номис, 1864, № 4478); Даєш ти, господи єдиний, Сади панам в твоїм раю, Даєш високії палати. Пани ж неситії, пузаті, На рай твій, господи, плюють (Тарас Шевченко, II, 1963, 242); [Жандарм:] Я спокійний і нічого більше не роблю, але плювати на себе не дам! (Іван Франко, IX, 1952, 141); | ||
| + | // безос., інфін., у знач. присудка. Уживається для висловлення цілковитої байдужості: «все одно», «байдуже». — Нехай собі — пароплави горять. І — хоч би все згоріло — плювать! (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 300). | ||
| + | ♦ Плювати в душу див. душа; Плювати в обличчя див. обличчя; Плювати в очі див. око 1; Плювати мені (йому, їм і т. ін.) я хотів) на кого — що, безос. — мені (йому, їм і т. ін.) немає діла до кого-, чого-небудь. — Плювати мені на тебе та на твого преосвященного. Як жила, так і житиму! — відказала вона (Панас Мирний, III, 1954, 198); Він зразу ж зметикував, що це лукаве дівчисько не може нічого цікавого знати про нього, а якщо й знає, то напевно якісь бабські плітки, на які йому плювати з високого дерева (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 380); — Та не кричи ж, Пауль, на всю вулицю, а то люди збираються, — пробує втихомирити мене Шілінг. Але я плювати хотів на людей (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 140). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pluv1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pluv2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pluv3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pluv4.jpeg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 18: | Рядок 27: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 598. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 23:56, 25 листопада 2018
Плювати, -плюю, -єш, гл. Плевать.
Зміст
Сучасні словники
ПЛЮВАТИ, плюю, плюєш; наказ. сп. плюй; недок.
1. Викидати, виштовхувати з рота слину, мокротиння і т. ін. — Поблагословив бог ту землю та й почала вона рости. А та, що в роті у сотони [сатани], росте й собі.. — Плюй, — радить бог. Зачав він плювати, та й де лиш плюне, там виростають гори (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 328); Він частіше почав смоктати люльку і густо плювати в огонь (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 326); — Ай, ай! Заберіть геть банки — кричав Орлюк, плюючи кров'ю (Олександр Довженко, I, 1958, 303); * Образно. [Кезгайло:] Ну й хвища надворі, нехай їй біс! Січе, плює в обличчя, з ніг валить... (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 213); // чим, перен. Вивергати, викидати з себе (кулі, вогонь, дим і т. ін.); розкидати навколо себе часточки чого-небудь. Старий гриб., плював чорним.. насінням (Гнат Хоткевич, II, 1966, 138); Що не рейка, частокіл, вагон, — усе плювало кулями (Яків Качура, II, 1958, 357).
2. перен., розм. Виявляти щодо кого-, чого-небудь презирство, байдужість; зовсім не брати до уваги когось або щось. Не плюй в колодязь: пригодиться води напиться (Номис, 1864, № 4478); Даєш ти, господи єдиний, Сади панам в твоїм раю, Даєш високії палати. Пани ж неситії, пузаті, На рай твій, господи, плюють (Тарас Шевченко, II, 1963, 242); [Жандарм:] Я спокійний і нічого більше не роблю, але плювати на себе не дам! (Іван Франко, IX, 1952, 141); // безос., інфін., у знач. присудка. Уживається для висловлення цілковитої байдужості: «все одно», «байдуже». — Нехай собі — пароплави горять. І — хоч би все згоріло — плювать! (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 300). ♦ Плювати в душу див. душа; Плювати в обличчя див. обличчя; Плювати в очі див. око 1; Плювати мені (йому, їм і т. ін.) я хотів) на кого — що, безос. — мені (йому, їм і т. ін.) немає діла до кого-, чого-небудь. — Плювати мені на тебе та на твого преосвященного. Як жила, так і житиму! — відказала вона (Панас Мирний, III, 1954, 198); Він зразу ж зметикував, що це лукаве дівчисько не може нічого цікавого знати про нього, а якщо й знає, то напевно якісь бабські плітки, на які йому плювати з високого дерева (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 380); — Та не кричи ж, Пауль, на всю вулицю, а то люди збираються, — пробує втихомирити мене Шілінг. Але я плювати хотів на людей (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 140).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 598.
