Відмінності між версіями «Пагілля»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 21: Рядок 21:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00383472.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00383472.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Curranttea_01.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ffdsgkdgf's.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
==Джерела та література==
 +
===Орфографічний словник української мови===
 +
===Академічний тлумачний словник (1970—1980)===
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=216274 Орфографічний словник української мови]===
 +
===[http://sum.in.ua/s/zaghoroda Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]===

Поточна версія на 11:19, 28 листопада 2017

Пагілля, -ля, с. Тоненькія вѣточки.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Тоненьке гілля. Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (Павло Загребельний, Спека, 1961, 317); Я вільним став, я дужим став! Мої шляхи ведуть садами, Де, над килимами отав, звисає пагілля з плодами (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 122); На вербі, на пагіллі білі-білі котики (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 41).

2. перен. Молоде покоління людей. Виростають діти, мужніють, обзаводяться своїми родинами. Появилося нове пагілля — онуки Назара Усача (Радянська Україна, 3.IX 1962, 3). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 10.

Орфографічний словник української мови

1 Пагілля іменник середнього роду

Ілюстрації

00383472.jpg Ffdsgkdgf's.jpg

Джерела та література

Орфографічний словник української мови

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Зовнішні посилання

Орфографічний словник української мови

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)