Відмінності між версіями «Рюма»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 8: Рядок 8:
 
'''Рюма''' и, чол. і жін., розм. Плаксива людина. — Ану, Васильку,.. перекриви оту рюму (Панас Мирний, IV, 1955, 71).
 
'''Рюма''' и, чол. і жін., розм. Плаксива людина. — Ану, Васильку,.. перекриви оту рюму (Панас Мирний, IV, 1955, 71).
 
== Ілюстрація ==
 
== Ілюстрація ==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ruma.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ruma1.jpg|x200px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ruma2.jpg|x200px]]
 +
|}
 +
 
==Див. також==
 
==Див. також==
  

Поточна версія на 12:24, 24 листопада 2015

Словник Грінченка

Рюма, -ми, об. Плакса. См. Рюмса.

Словник української мови

Рюма и, чол. і жін., розм. Плаксива людина. — Ану, Васильку,.. перекриви оту рюму (Панас Мирний, IV, 1955, 71).

Ілюстрація

Ruma.jpg Ruma1.jpg Ruma2.jpg

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 919.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 91

Зовнішні посилання