Відмінності між версіями «Багнище»
(Створена сторінка: '''Багнище, -ща,''' ''с.'' Болото, болотистое мѣсто. ''У долині, мов у ямі, на багнищі город мріє.''...) |
(→Див. також) |
||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ба]] | [[Категорія:Ба]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Те саме, що багно 1—3. У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє (Тарас Шевченко, I, 1951, 245); — Не любиш мене, а я візьму з горя та й утоплюся в оцім багнищі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 343); У повітрі вогко, аж мокро, а під ногами чвиркало багнище (Григорій Епік, Тв., 1958, 384); А ти, натхнення,.. Не дай заснуть душі співцевій ..У цім багнищі, де загруз Між друзів і служитель муз! | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:bolot.jpg]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:bol.jpg]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bagno.jpg]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Boloto.jpg]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|sEmlqeeYt0M}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | Болота розвиваються в місцях, де характер рельєфу зумовлює надмірне зволоження, в країнах з вологим кліматом вони можуть утворюватися і на вододілах. | ||
| + | |||
| + | У болоті, зазвичай, відбувається процес накопичення нерозкладених рослинних залишків та утворення торфу. Переважання процесів акумуляції над розкладанням — головна відмінність болотяних екосистем від інших. Болота вважають торфовими, коли внаслідок процесу торфонакопичення коренева система основної маси рослин розташовується в шарі торфу, що відклався і не досягає підстилаючого мінерального ґрунту. У середньому мінімальна товщина шару торфу в цьому випадку становить 30 см. | ||
| + | |||
| + | Не всі зволожені ділянки суходолу є болотами. Болотами вважаються лише ті, які мають шар торфу товщиною понад 0,3 м. | ||
| + | |||
| + | Болота — це наземні екосистеми, рівень води в яких знаходиться на або поблизу поверхні впродовж усього вегетативного періоду. Крім того, в період насичення водою ці екосистеми вкриті активною вищою рослинністю. Ще одне визначення боліт — це амфібіальні ландшафти з домінуванням вищої рослинності. «Амфібіальні», тому що організми, які населяють ці екосистеми, повинні бути пристосованими до життя як у воді, так і на суші, оскільки життя в болотах — це щось середнє між наземним і водним способами існування. | ||
| + | |||
| + | Перш за все, площа боліт велика — 5 млн км², тому це безумовно значуща за своїми розмірами екосистема. Третина цієї площі припадає на територію Росії (в деяких регіонах західного Сибіру болота займають до 80% території). Великі площі екосистеми боліт припадають на країни Скандинавії та Балтії, на Велику Британію та північ Німеччини, Канаду та США, тому в цих країнах відбувається активне їх вивчення представниками багатьох дисциплін, зокрема мікробіологами. | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/baghnyshhe | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ВСРб1-18]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 22:57, 2 жовтня 2018
Багнище, -ща, с. Болото, болотистое мѣсто. У долині, мов у ямі, на багнищі город мріє. Шевч. II. 20.
Зміст
Сучасні словники
Те саме, що багно 1—3. У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє (Тарас Шевченко, I, 1951, 245); — Не любиш мене, а я візьму з горя та й утоплюся в оцім багнищі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 343); У повітрі вогко, аж мокро, а під ногами чвиркало багнище (Григорій Епік, Тв., 1958, 384); А ти, натхнення,.. Не дай заснуть душі співцевій ..У цім багнищі, де загруз Між друзів і служитель муз!
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Болота розвиваються в місцях, де характер рельєфу зумовлює надмірне зволоження, в країнах з вологим кліматом вони можуть утворюватися і на вододілах.
У болоті, зазвичай, відбувається процес накопичення нерозкладених рослинних залишків та утворення торфу. Переважання процесів акумуляції над розкладанням — головна відмінність болотяних екосистем від інших. Болота вважають торфовими, коли внаслідок процесу торфонакопичення коренева система основної маси рослин розташовується в шарі торфу, що відклався і не досягає підстилаючого мінерального ґрунту. У середньому мінімальна товщина шару торфу в цьому випадку становить 30 см.
Не всі зволожені ділянки суходолу є болотами. Болотами вважаються лише ті, які мають шар торфу товщиною понад 0,3 м.
Болота — це наземні екосистеми, рівень води в яких знаходиться на або поблизу поверхні впродовж усього вегетативного періоду. Крім того, в період насичення водою ці екосистеми вкриті активною вищою рослинністю. Ще одне визначення боліт — це амфібіальні ландшафти з домінуванням вищої рослинності. «Амфібіальні», тому що організми, які населяють ці екосистеми, повинні бути пристосованими до життя як у воді, так і на суші, оскільки життя в болотах — це щось середнє між наземним і водним способами існування.
Перш за все, площа боліт велика — 5 млн км², тому це безумовно значуща за своїми розмірами екосистема. Третина цієї площі припадає на територію Росії (в деяких регіонах західного Сибіру болота займають до 80% території). Великі площі екосистеми боліт припадають на країни Скандинавії та Балтії, на Велику Британію та північ Німеччини, Канаду та США, тому в цих країнах відбувається активне їх вивчення представниками багатьох дисциплін, зокрема мікробіологами.
