Відмінності між версіями «Фукнути»
| Рядок 35: | Рядок 35: | ||
'''Фукати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Дуть (ртомъ). Шейк. 2) Браниться, кричать. ''Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. ''Чуб. ІІІ. 417, 418. '''— на ко́го'''. Бранить кого, кричать на кого. ''Іде наймит із пан щини, на воли фукає. ''Гол. І. 220. | '''Фукати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) Дуть (ртомъ). Шейк. 2) Браниться, кричать. ''Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. ''Чуб. ІІІ. 417, 418. '''— на ко́го'''. Бранить кого, кричать на кого. ''Іде наймит із пан щини, на воли фукає. ''Гол. І. 220. | ||
| − | ===Вживання слова Фукнути | + | ===Вживання слова Фукнути=== |
*[https://poezia.org/ua/id/51403/ Вірш "Напад"] | *[https://poezia.org/ua/id/51403/ Вірш "Напад"] | ||
Версія за 14:22, 11 листопада 2021
Зміст
Словник Грінченка
Фукнути, -ну, -неш, гл. 1) Дунуть (ртомъ). Шейк. 2) Крикнуть на кого. 3) — ким, чим. Бросить кого, что. Як ним фукне у провалу велику! Драг. 370.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ФУ́КНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до фукати
1, 2..Скочив до корови й загавкав. Краса корова.. фукнула та й справила роги просто на собаку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 248);
— Давай сюди сідло! Кінь фукнув, і з сідла вся іржа пропала, а появилося дорогоцінне каміння (Три золоті слова, 1968, 168);
Перед ним [слідчим], закованим в броню мундира, цей юнак здавався жалюгідним створінням, на яке тільки фукни — і йому вже капут (Петро Колесник, Терен.., 1959, 259).
Словник Горох
* Відмінювання/Словозміна слова Фукнути
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Фукати, -каю, -єш, гл. 1) Дуть (ртомъ). Шейк. 2) Браниться, кричать. Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. Чуб. ІІІ. 417, 418. — на ко́го. Бранить кого, кричать на кого. Іде наймит із пан щини, на воли фукає. Гол. І. 220.
