Відмінності між версіями «Коріння»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Фразеологізми)
м
 
(не показані 78 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Корі́ння, -ня''''', м. соб. ''1) Коренья. ''На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. ''Дума. ''В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля. ''К. ЧР. 2) Пряности. Желех. Ум. '''Коріннячко. '''''Щоб ті сади висохли аж до коріннячка. ''Чуб.
 
 
 
== Словник Бориса Грінченка ==
 
== Словник Бориса Грінченка ==
'''Корі́ння, -ня,''' м. соб.  
+
'''Корі́ння, -ня''' [http://goroh.in.ua/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F/%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F <big>[ко<sup>у</sup>р‛і́н`:а]</big>], м. соб.
''1)'' Коренья.
+
 
* На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії
+
1)''Коренья''.
* посікає. Дума.
+
* На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. ''Дума.
* В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля. К. ЧР.
+
* В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля. ''К. ЧР.
''2)''
+
2)''Пряности''. Желех. Ум. ''Коріннячко''.
Пряности. Желех. Ум. Коріннячко.
+
* Щоб ті сади висохли аж до коріннячка. ''Чуб.
* Щоб ті сади висохли аж до коріннячка. Чуб.
+
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
'''Словник української мови'''
+
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
+
 
+
 
1. Збірн. до ''корінь''   
 
1. Збірн. до ''корінь''   
 
* Буря вирвала кілька дубів з корінням (Панас Мирний, III, 1954, 188);   
 
* Буря вирвала кілька дубів з корінням (Панас Мирний, III, 1954, 188);   
Рядок 20: Рядок 15:
 
* Корінці деяких рослин використовують як ліки. Під полом лежали усякі трави і коріння: м'ята, любисток, терлич, папороть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 189);  
 
* Корінці деяких рослин використовують як ліки. Під полом лежали усякі трави і коріння: м'ята, любисток, терлич, папороть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 189);  
 
* — Не буде зараження, — запевнив Денис. — У мене є всякі медикаменти і коріння (Олесь Гончар, III, 1959, 43).  
 
* — Не буде зараження, — запевнив Денис. — У мене є всякі медикаменти і коріння (Олесь Гончар, III, 1959, 43).  
♦ Докопуватися (докопатися) до ''коріння'' див. докопуватися; Коріння пускати (пустити) в що, в чому:
 
 
а) міцно, надовго закріплюватися де-небудь.
 
* Люди стали на мирну колію, вже Радянська влада пустила глибоке коріння в народ (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 59);
 
б) набувати особливої сили, постійності (про почуття, звички тощо).
 
* Бажання бавити собою, грати певну роль, чути похвали й сміх навколо себе пустили коріння в моїй душі (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 104).
 
 
2. ''Коренеплоди'', що уживають  зі стравами, напоями; прянощі.
 
2. ''Коренеплоди'', що уживають  зі стравами, напоями; прянощі.
 
* Отаман виніс із кімнати здорову пляшку горілки, настояну на жовтому корінні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 224);
 
* Отаман виніс із кімнати здорову пляшку горілки, настояну на жовтому корінні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 224);
 
* М'ясо дичини іноді шпигують ароматичним корінням (Технологія приготування їжі, 1957, 50).
 
* М'ясо дичини іноді шпигують ароматичним корінням (Технологія приготування їжі, 1957, 50).
 +
===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F#Словник_синонімів Словник синонімів]===
 +
''<big>корінь</big>'' (частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами); ''<big>кореневище</big>'' (перев. корінь багаторічних трав’янистих рослин і головний корінь дерева); <big>''корінець''</big> (перев. невеликого розміру); <big>''коріння''</big> збірн.; <big>''хвіст''</big> (у коренеплоді).
 +
* Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє (Т. Шевченко);
 +
* Під шинами ще шипить волога земля і оголені рожеві корінці молодої трави (М. Стельмах);
 +
* Зміями в’ються жмути засохлого коріння живих колись дерев (Г. Хоткевич);
 +
* Хвіст морквини.
 +
<big>''прянощі''</big> [пряність рідше] (рослини, що використовуються як приправа до їжі); <big>''коріння''</big> (коренеплоди).
 +
* Замовляв [обід] Кошарний. Коньячок.., шашлик по-карськи: гранчасті шматки баранячого м’яса, засмажені до червоності, прошпиговані прянощами й збризнуті помідорним соком (П. Загребельний);
 +
* В клуні пішов дух вареної горілки, меду, перцю та усякого коріння (І. Нечуй-Левицький).
 +
 +
 +
<big>''Термін коріння також уживають, маючи на увазі своє походження чи основу чогось.''
 +
</big>
  
 
== Фразеологізми ==
 
== Фразеологізми ==
Рядок 36: Рядок 38:
 
// тільки док. Покінчити з ким-, чим-небудь, позбутися когось, чогось.
 
// тільки док. Покінчити з ким-, чим-небудь, позбутися когось, чогось.
 
* — Нема йому більше місця в Ольжинім серці! — пристукнула Ірина кулачком по Кочубеєвому столу. — З корінням, каже, вирву з душі того проклятущого... (О. Гончар).
 
* — Нема йому більше місця в Ольжинім серці! — пристукнула Ірина кулачком по Кочубеєвому столу. — З корінням, каже, вирву з душі того проклятущого... (О. Гончар).
 +
'''доко́пуватися / докопа́тися до ко́реня (до корі́ння)''' Глибоко, вдумливо аналізуючи що-небудь, з’ясовувати його суть.
 +
* Він ніколи не буде ні письменником, ні інженером, бо не здатний серйозно вчитись і докопуватися до коріння (О. Донченко).
 
'''пусти́ти / рідше пуска́ти корі́ння (ко́рінь)''' ''в що, в чому.''
 
'''пусти́ти / рідше пуска́ти корі́ння (ко́рінь)''' ''в що, в чому.''
1. Прижитися, закріпитися, обжитися де-небудь.
+
 
 +
1) Прижитися, закріпитися, обжитися де-небудь.
 
* Уявіть тих, хто залишив своє чисте, молоде, чудове місто, яким пишався, у якому вже пустив коріння, народжував дітей (Ю. Щербак);
 
* Уявіть тих, хто залишив своє чисте, молоде, чудове місто, яким пишався, у якому вже пустив коріння, народжував дітей (Ю. Щербак);
 
* Пристав до вдовиці у прийми: двоє дітей, батько старий, хазяйство не яке, зате млин оце. Якщо як, то, може, й зовсім коріння пущу отут (А. Головко);
 
* Пристав до вдовиці у прийми: двоє дітей, батько старий, хазяйство не яке, зате млин оце. Якщо як, то, може, й зовсім коріння пущу отут (А. Головко);
 
* Там ви пустили корінь, бо там ваша Василина .. до колиски клала та й співала вашим дітям (І. Чендей).
 
* Там ви пустили корінь, бо там ваша Василина .. до колиски клала та й співала вашим дітям (І. Чендей).
2. Стати постійним; надійно, міцно утвердитися.
+
2) Стати постійним; надійно, міцно утвердитися.
 
* Розлад у Сніжковій сім’ї все глибше пускав коріння своє (К. Гордієнко);
 
* Розлад у Сніжковій сім’ї все глибше пускав коріння своє (К. Гордієнко);
* Ідея не задовольняється тим, що існує зараз, ні, вона прагне пустити коріння глибше, переконати вас, що вона вічна (В. Підмогильний).
+
* Ідея не задовольняється тим, що існує зараз, ні, вона прагне пустити коріння глибше, переконати вас, що вона вічна (В. Підмогильний);
 
* пуска́ти корінці́. Писар почув, що в йому запалюється злість, що вона пускає в його душі корінці (І. Нечуй-Левицький).
 
* пуска́ти корінці́. Писар почув, що в йому запалюється злість, що вона пускає в його душі корінці (І. Нечуй-Левицький).
 
'''сяга́ти [свої́м] корі́нням''' ''куди.'' Вести, брати свій початок з дуже давніх часів; мати давні витоки, першооснови.
 
'''сяга́ти [свої́м] корі́нням''' ''куди.'' Вести, брати свій початок з дуже давніх часів; мати давні витоки, першооснови.
Рядок 49: Рядок 54:
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:1em; vertical-align:top; border-top:7px #AA691C solid; border-bottom:7px #AA691C solid; text-align:center"  
+
{| style="width:100%; margin-top:1em; vertical-align:top; border-top:7px #75442B solid; border-bottom:7px #75442B solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення_4.jpeg|x160px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення_4.jpeg|x160px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення_3.jpeg|x160px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення_3.jpeg|x160px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення_1.jpeg|x160px]]
 
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення_2.jpeg|x160px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення_1.jpeg|x160px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення_5.jpeg|x160px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зображення_5.jpeg|x160px]]
 
|}
 
|}
 +
 +
== Медіа ==
 +
{{#ev:youtube|XXItEKFYOQY}}
 +
 +
== Цікаві факти ==
 +
[[Файл:winnik.jpeg|міні|ліворуч|Кетрін Винник]]
 +
 +
 +
* Голівудська акторка, пластунка Кетрін Винник має українське коріння. Онучка українського січового стрільця знялась в близько 20-ти успішних стрічках та серіалах виробництва "Paramount Pictures". В дитинстві, в рідному Торонто займалася в "Пласті", щонеділі ходила в тамтешню українську школу імені Цьопи Паліїв та відвідувала греко-католицьку церкву. Згодом захопилася східними єдиноборствами, де досягла неабияких результатів, отримавши чорний пояс з карате і тхеквондо. У 2002 році Кетрін Винник отримала премію "Найкраща актриса" на Нью-Йоркському міжнародному незалежному кіно та відео фестивалі ("Short Film Award" New York International Independent Film & Video Festival ) за роль у короткометражці "Daddy's Little Girl" ("Татова донечка").
 +
 +
 +
 +
* Різома (фр. rhizome — «кореневище») - форма коріння, що не має центрального підземного стрижня. А також філософська концепція, своєрідна метафора освоєння світу за однойменною працею «Різома» (1976) філософа Жиля Дельоза та психоаналітика Фелікса Ґваттарі. Дельоз і Ґваттарі виділяють два типи культури:  «деревну» та «кореневища». Перший тип культури уособлює класичні зразки. У графічному зображенні, фотографії, копії відбивається світ. Втіленням «деревного» художнього світу слугує книга. На разі, [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/kdsm_2013_21_41.pdf дослідники]переконані, що "духу сучасності більш відповідає інший тип культури та протиставляють хаотичне переплетення частин різоми, кожна з яких знаходиться у власному контакті з оточуючим середовищем, принципу структурної впорядкованості та ієрархічності. Різоматична культура втілює нелінійний тип естетичних зв’язків – усі її точки пов’язані між собою, але ці зв’язки множинні, безструктурні, заплутані". Отже, книга власне стає картиною світу. Культура «різоми» символізує народження нового типу читання: [https://iphras.ru/uplfile/root/biblio/1995/Mankovskaya_Paris.pdf «головним для читача стане не зрозуміти зміст книги, а користуватися нею як механізмом, експериментувати з нею»]
 +
 +
[[Файл:cjghiudhgnvl idhgdbvdufhg.jpeg|міні|праворуч|''Баньян'' - дерево з найбільшою у світі площею крони]]
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
* Не у всіх рослин коріння росте в ґрунті. У деяких тропічних видів воно звисає і вбирає вологу безпосередньо з повітря.
 +
 +
 +
 +
 +
.
 +
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%8C'''Корінь''']
 
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%8C'''Корінь''']
  
 
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8'''Коренеплоди''']
 
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8'''Коренеплоди''']
 +
 +
[https://youtu.be/N0IGZC3jWvY?t=31|'''Раїса Кириченко "Сік землі"''']
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980), том 4 (1973), стор. 292.
+
[https://r2u.org.ua/data/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(1907-1909).pdf «Словарь української мови» Бориса Грінченка]
  
Всесвітній словник української мови ''uk.WorldwideDictionary.org
+
[http://slovopedia.org.ua Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)]
''
+
  
==Зовнішні посилання==
+
[https://uk.worldwidedictionary.org Всесвітній словник української мови]
http://sum.in.ua/
+
  
https://r2u.org.ua/data/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(1907-1909).pdf
+
[http://slovnyk.ua]
  
https://uk.worldwidedictionary.org/
+
[http://goroh.in.ua Збірка словників]
  
http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%CA%CE%D0%B2%CD%DC
+
==Зовнішні посилання==
 +
[[Категорія:Ко]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 01:46, 5 листопада 2021

Словник Бориса Грінченка

Корі́ння, -ня [коур‛і́н`:а], м. соб.

1)Коренья.

  • На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума.
  • В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля. К. ЧР.

2)Пряности. Желех. Ум. Коріннячко.

  • Щоб ті сади висохли аж до коріннячка. Чуб.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Збірн. до корінь

  • Буря вирвала кілька дубів з корінням (Панас Мирний, III, 1954, 188);
  • Масна земля оживляла коріння, гнала по стовбурах соки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 60);
  • Корінці деяких рослин використовують як ліки. Під полом лежали усякі трави і коріння: м'ята, любисток, терлич, папороть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 189);
  • — Не буде зараження, — запевнив Денис. — У мене є всякі медикаменти і коріння (Олесь Гончар, III, 1959, 43).

2. Коренеплоди, що уживають зі стравами, напоями; прянощі.

  • Отаман виніс із кімнати здорову пляшку горілки, настояну на жовтому корінні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 224);
  • М'ясо дичини іноді шпигують ароматичним корінням (Технологія приготування їжі, 1957, 50).

Словник синонімів

корінь (частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами); кореневище (перев. корінь багаторічних трав’янистих рослин і головний корінь дерева); корінець (перев. невеликого розміру); коріння збірн.; хвіст (у коренеплоді).

  • Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє (Т. Шевченко);
  • Під шинами ще шипить волога земля і оголені рожеві корінці молодої трави (М. Стельмах);
  • Зміями в’ються жмути засохлого коріння живих колись дерев (Г. Хоткевич);
  • Хвіст морквини.

прянощі [пряність рідше] (рослини, що використовуються як приправа до їжі); коріння (коренеплоди).

  • Замовляв [обід] Кошарний. Коньячок.., шашлик по-карськи: гранчасті шматки баранячого м’яса, засмажені до червоності, прошпиговані прянощами й збризнуті помідорним соком (П. Загребельний);
  • В клуні пішов дух вареної горілки, меду, перцю та усякого коріння (І. Нечуй-Левицький).


Термін коріння також уживають, маючи на увазі своє походження чи основу чогось.

Фразеологізми

вирива́ти (викорчо́вувати) / ви́рвати (ви́корчувати) з ко́ренем (корі́нням) кого, що. Остаточно знищувати або ліквідовувати кого-, що-небудь.

  • І твій батько, а мій вірний друг, сказав йому: “Зайду, Сафроне, до тебе. Небезпремінно зайду, коли твоє кодло буду із коренем виривати” (М. Стельмах);
  • Нахвалявся прийти із сокирою та й викорчувати вас із корінням... (А. Дімаров);

// тільки док. Покінчити з ким-, чим-небудь, позбутися когось, чогось.

  • — Нема йому більше місця в Ольжинім серці! — пристукнула Ірина кулачком по Кочубеєвому столу. — З корінням, каже, вирву з душі того проклятущого... (О. Гончар).

доко́пуватися / докопа́тися до ко́реня (до корі́ння) Глибоко, вдумливо аналізуючи що-небудь, з’ясовувати його суть.

  • Він ніколи не буде ні письменником, ні інженером, бо не здатний серйозно вчитись і докопуватися до коріння (О. Донченко).

пусти́ти / рідше пуска́ти корі́ння (ко́рінь) в що, в чому.

1) Прижитися, закріпитися, обжитися де-небудь.

  • Уявіть тих, хто залишив своє чисте, молоде, чудове місто, яким пишався, у якому вже пустив коріння, народжував дітей (Ю. Щербак);
  • Пристав до вдовиці у прийми: двоє дітей, батько старий, хазяйство не яке, зате млин оце. Якщо як, то, може, й зовсім коріння пущу отут (А. Головко);
  • Там ви пустили корінь, бо там ваша Василина .. до колиски клала та й співала вашим дітям (І. Чендей).

2) Стати постійним; надійно, міцно утвердитися.

  • Розлад у Сніжковій сім’ї все глибше пускав коріння своє (К. Гордієнко);
  • Ідея не задовольняється тим, що існує зараз, ні, вона прагне пустити коріння глибше, переконати вас, що вона вічна (В. Підмогильний);
  • пуска́ти корінці́. Писар почув, що в йому запалюється злість, що вона пускає в його душі корінці (І. Нечуй-Левицький).

сяга́ти [свої́м] корі́нням куди. Вести, брати свій початок з дуже давніх часів; мати давні витоки, першооснови.

  • Історія східних слов’ян своїм корінням сягає в глибоку давнину (Іст. укр. літ.).

Ілюстрації

Зображення 4.jpeg Зображення 3.jpeg
Зображення 1.jpeg Зображення 5.jpeg

Медіа

Цікаві факти

Кетрін Винник


  • Голівудська акторка, пластунка Кетрін Винник має українське коріння. Онучка українського січового стрільця знялась в близько 20-ти успішних стрічках та серіалах виробництва "Paramount Pictures". В дитинстві, в рідному Торонто займалася в "Пласті", щонеділі ходила в тамтешню українську школу імені Цьопи Паліїв та відвідувала греко-католицьку церкву. Згодом захопилася східними єдиноборствами, де досягла неабияких результатів, отримавши чорний пояс з карате і тхеквондо. У 2002 році Кетрін Винник отримала премію "Найкраща актриса" на Нью-Йоркському міжнародному незалежному кіно та відео фестивалі ("Short Film Award" New York International Independent Film & Video Festival ) за роль у короткометражці "Daddy's Little Girl" ("Татова донечка").


  • Різома (фр. rhizome — «кореневище») - форма коріння, що не має центрального підземного стрижня. А також філософська концепція, своєрідна метафора освоєння світу за однойменною працею «Різома» (1976) філософа Жиля Дельоза та психоаналітика Фелікса Ґваттарі. Дельоз і Ґваттарі виділяють два типи культури: «деревну» та «кореневища». Перший тип культури уособлює класичні зразки. У графічному зображенні, фотографії, копії відбивається світ. Втіленням «деревного» художнього світу слугує книга. На разі, дослідникипереконані, що "духу сучасності більш відповідає інший тип культури та протиставляють хаотичне переплетення частин різоми, кожна з яких знаходиться у власному контакті з оточуючим середовищем, принципу структурної впорядкованості та ієрархічності. Різоматична культура втілює нелінійний тип естетичних зв’язків – усі її точки пов’язані між собою, але ці зв’язки множинні, безструктурні, заплутані". Отже, книга власне стає картиною світу. Культура «різоми» символізує народження нового типу читання: «головним для читача стане не зрозуміти зміст книги, а користуватися нею як механізмом, експериментувати з нею»
Баньян - дерево з найбільшою у світі площею крони





  • Не у всіх рослин коріння росте в ґрунті. У деяких тропічних видів воно звисає і вбирає вологу безпосередньо з повітря.



.

Див. також

Корінь

Коренеплоди

Раїса Кириченко "Сік землі"

Джерела та література

«Словарь української мови» Бориса Грінченка

Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)

Всесвітній словник української мови

[1]

Збірка словників

Зовнішні посилання