Відмінності між версіями «Холодно»
(Створена сторінка: '''Хо́лодно, '''''нар. ''Холодно. ''Так холодно, що як би не вмів дріжати, то змерз би. ''Ном. № 640. ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хо́лодно, '''''нар. ''Холодно. ''Так холодно, що як би не вмів дріжати, то змерз би. ''Ном. № 640. Ум. '''Холодненько, холоднесенько. ''' | '''Хо́лодно, '''''нар. ''Холодно. ''Так холодно, що як би не вмів дріжати, то змерз би. ''Ном. № 640. Ум. '''Холодненько, холоднесенько. ''' | ||
[[Категорія:Хо]] | [[Категорія:Хо]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)=== | ||
| + | Присл. до холодний 1—3, 9, 10. Небо сяло і висіло непорушно і мовчки, зорі блищали холодно (Борис Грінченко, II, 1963, 127); Темрява, загальний тривожний настрій надавали голосові його незвичної суворості, а шкірянка, що холодно поблискувала на ньому, робила його якимось неприступним. (Олесь Гончар, II, 1959, 104); [Олеся:] З яким ти палом це говориш! [Влас:] Я холодно не вмію (Марко Кропивницький, II, 1958, 323); В чужих домах вона бувала рідко, та й всюди обходились з нею дуже холодно (Іван Франко, V, 1951, 285); Вона на секунду підвела вії, холодно блиснувши очима (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 146). | ||
| + | |||
| + | === Словопедія === | ||
| + | ні хо́лодно ні жа́рко кому. Кому-небудь байдуже; хтось не звертає уваги на щось. (Середа:) Я стою за Івана — проти Яроша. (Журавель:) Але Івану від цього ні холодно ні жарко (І. Микитенко); Може, чули, мене прозвали Гайяватою. Але мені від того ні холодно ні жарко (Ю. Збанацький); — Ти ж знаєш мій характер! — А мені від нього ні холодно ні жарко (П. Рєзніков). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | [[Зображення:3119-5.jpg|x140px]] | ||
| + | [[Зображення:information_items_16131.jpg|x140px]] | ||
Версія за 19:24, 2 грудня 2014
Хо́лодно, нар. Холодно. Так холодно, що як би не вмів дріжати, то змерз би. Ном. № 640. Ум. Холодненько, холоднесенько.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Присл. до холодний 1—3, 9, 10. Небо сяло і висіло непорушно і мовчки, зорі блищали холодно (Борис Грінченко, II, 1963, 127); Темрява, загальний тривожний настрій надавали голосові його незвичної суворості, а шкірянка, що холодно поблискувала на ньому, робила його якимось неприступним. (Олесь Гончар, II, 1959, 104); [Олеся:] З яким ти палом це говориш! [Влас:] Я холодно не вмію (Марко Кропивницький, II, 1958, 323); В чужих домах вона бувала рідко, та й всюди обходились з нею дуже холодно (Іван Франко, V, 1951, 285); Вона на секунду підвела вії, холодно блиснувши очима (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 146).
Словопедія
ні хо́лодно ні жа́рко кому. Кому-небудь байдуже; хтось не звертає уваги на щось. (Середа:) Я стою за Івана — проти Яроша. (Журавель:) Але Івану від цього ні холодно ні жарко (І. Микитенко); Може, чули, мене прозвали Гайяватою. Але мені від того ні холодно ні жарко (Ю. Збанацький); — Ти ж знаєш мій характер! — А мені від нього ні холодно ні жарко (П. Рєзніков).
Ілюстрації
