https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Vhkabanova.fpmv18&feedformat=atomКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2024-03-28T17:03:40ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B0Спона2018-10-26T16:18:16Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Історія спон */</p>
<hr />
<div>'''Спо́на, -ни, '''''ж. ''Застежка, запонка. Ум. '''Спо́нка. '''Гол. Од. 15. См. '''Спінка. '''<br />
[[Категорія:Сп]]<br />
<br />
==Вікіпедія==<br />
'''Застібка'''- це спона.<br />
За́стібка — пристрій для з'єднання різноманітних елементів одягу, взуття, галантерейних предметів тощо.<br />
<br />
<br />
==Види спон==<br />
За місцем розташування застібки бувають: центральні (мал.1 б,в,е) та зміщені (мал.1а) .<br />
<br />
За характером обробки застібки поділяються на зовнішні (мал.1а,б,в,е) .<br />
<br />
та внутрішні (потаємні) (мал.1гд) .<br />
<br />
За способом застібання застібки можуть бути виконані на ґудзики та петлі, на тасьму-блискавку, на гачки.<br />
<br />
Петлі можуть бути обшивні, обметані та навісні з виточного та плетеного шнура.<br />
<br />
За конструкцією застібки можуть бути з підбортами (відрізними та суцільно- кроєними з пілочками, коміром, з планками (настроченими на лицьову сторону, з планками пришивними, планками-підбортами).<br />
<br />
Способи обробки застібок залежить від модельно-конструктивних особливостей виробу, виду та властивостей матеріалів<br />
<br />
==Історія спон==<br />
'''Історія «блискавки» '''<br />
налічує понад сто років. Її придумав американський інженер Уїткомб Джадсон для свого хворого товариша, якому було важко шнурувати черевики. Джадсон створив застібку з двох ланцюжків, що складалися з гачків і петель. Елементи конструкції зчіплювалися за допомогою ключика-язичка.<br />
<br />
Довгі роки цей винахід не мав успіху через його складність. До винаходу додавалася інструкція на двох сторінках! Люди ніяк не могли навчитися користуватися «блискавкою», а її виробництво було дуже дороге.<br />
<br />
«Блискавка» набула популярності тільки через 20 років, коли шведський інженер Гідеон Сунбек зробив застібку тоншою, гнучкішою і надійнішою, збільшивши кількість гачків. У 1923 році президент великої взуттєвої компанії Бертран Рок обрав «блискавку» для нової моделі гумових калош. Вона сподобалася йому за характерний звук — гтттп^\ (щось на зразок нашого «вжик!»). З того часу в англійській мові застібка отримала нове ім'я — зіпер. У середині XX століття нові технології дозволили їй міцно влаштувалися на дамських сукнях. І до сьогодні вона є не тільки прикрасою, а й незамінною частиною багатьох виробів.<br />
Тасьма «блискавка» складається з двох текстильних стрічок, на яких закріплені зубці у вигляді крученого пластикового дроту або закріплені окремі металеві чи пластикові зубці. У верхній частині «блискавки» є окремі обмежувачі на кожній стрічці, а в нижній частині — один спільний. Зубці «блискавки» з’єднуються між собою за допомогою бігунка (мал. 10.4).<br />
<br />
Існують різні види «блискавок». Усі вони виконують однакову функцію, але мають конструктивні відмінності. Залежно від форми зубців та зовнішнього вигляду застібки «блискавка» бувають тракторні, спіральні та потайні <br />
Зубці застібок виготовляють з пластмаси або металу <br />
<br />
«Блискавки» можуть бути різного розміру: від 10 см до кількох метрів. Для поясних виробів найпопулярніші застібки завдовжки 15-20 см.<br />
<br />
'''Кравець винайшов швейну машинку і застібку-блискавку '''<br />
Абсолютно випадкові винаходи - часто виявляються найбільш потрібними. Історія ця почалася ще понад 150 років тому, коли була винайдена швейна машинка. Одного разу її винахідник, кравець, в далекому 1851 році придумав нову застібку, яка мало чим нагадувала нашу сучасну застібку-блискавку. Вона була схожа на два ланцюжки з гачками і дірочками, які чіплялися один за одного за допомогою рухомого металевого «язичка» в формі скріпки. Зовнішній вигляд першої застібки був не дуже вдалий, і нікому вона не сподобалася. Тому кравець продовжив шити далі одяг, а про затії з новим винаходом забув.<br />
<br />
Еліас Хоуі - американський кравець. Один з винахідників пристосувань для зшивання тканин - перше швейних машин і "прадід" сучасної застібки-блискавки.<br />
<br />
<br />
'''Види застібок блискавок. Основні різновиди'''<br />
'''Що таке блискавка застібка і як її ще називають?'''<br />
Застібка-блискавка - популярний спосіб швидкого з'єднання деталей одягу. Така застібка складається з двох текстильних стрічок і закріплених на них в шаховому порядку металевих або пластмасових ланок (зазвичай ланки складаються з зубців або кілець суцільний спіралі). З'єднується (або роз'єднується) блискавка застібка за допомогою слайдера, що ковзає по стрічкам. При цьому кожна ланка фіксується між парою ланок з протилежного боку.<br />
<br />
Блискавки є зручною і практичною застібкою практично для всіх видів одягу: курток і ветровок, пальто, брюк, спідниць, комбінезонів, а так само галантерейних виробів - сумок, гаманців.<br />
<br />
У блискавок-застібок існує багато назв, перерахуємо найчастіше вживаються: застібка-блискавка, блискавка, зіпер, змійка, фермуар.<br />
<br />
Якщо говорити по науці, то застібка-блискавка має пуллер, слайдер, ланка, верхній і нижній обмежувачі. Під слайдером на увазі замок, який з'єднує між собою ланки. Пуллер виступає підвіс замку (або язичок). Скользящий на блискавки часто ще називають бігунок або "собачка".<br />
<br />
'''Історія створення блискавки'''<br />
Історія світових винаходів показує, що більшість винаходів, без яких людство вже й уявити не може існувати, відбулося чисто випадково. Це відноситься і до застібці - блискавки.<br />
<br />
Вважається, що перший прототип «блискавки» розробив простий американський інженер Уїткомб Лео Джадсон (англ. Whitcomb L. Judson), запатентувавши його 7 листопада 1891 року під номером 504038 як «застібку для взуття». Причому, ідея створити таку застібку, у нього виникла виключно з жалю до свого друга, який мучився болями в спині, і йому було дуже складно зашнуровувати черевики. У Джадсона був досвід винаходів, у нього було вже 12 патентів на різні корисні дрібниці. Тому, для того, щоб створити застібку з 2-х ланцюжків, що з'єднуються між собою бігають язичком, багато часу не знадобилося. Публіці цей винахід було представлено в 1893 році, проте воно виявилося складним у виготовленні і ненадійним.<br />
<br />
Це зараз люди з легкістю можуть користуватися застібкою-блискавкою. А в той час, це потрібне винахід трохи - чи не було забуто. Причин цьому було декілька: по-перше, її виготовлення коштувало дуже дорого і нерідко перевищувало в кілька разів вартість самих штанів. По-друге, як не дивно, люди насилу справлялися з такою застібкою, і це не дивлячись на те, що до блискавки додавалася інструкція на двох (!) Сторінках.<br />
<br />
Після багатьох рекламацій, практично збанкрутувала, Джадсон взяв в партнери Гаррі Ерла і Луїса Уокера, а Уокер привернув до досліджень іншого американського інженера шведського походження - Гідеон Сундбек. Після декількох років пошуків, 29 квітня 1913 року, Сундбек запатентував новий варіант «блискавки» і розробив технологію її виробництва. Впровадження цього варіанту застібки було більш довгим і болісним, ніж сама розробка «блискавки», через недовіру з боку фабрикантів, які пам'ятали перший невдалий досвід. Однак з часом «блискавка» довела свою надійність і технологічність і до 1923 року набула широкого поширення. Тоді ж з'явилося і її сучасна назва - англ. zipper.<br />
<br />
Наприкінці Першої світової війни Еміль-Моріс Ерме закупив в Канаді 40 метрів застібки-блискавки, яку застосовували для закривання чохлів великокаліберних знарядь для того, щоб використовувати її при виробництві сумок: майстерня Hermès купила права на патент і почала виробляти «систему" Hermès "» в Парижі. Шанель мала намір застосувати застібку для своїх спідниць, проте першою, хто став використовувати застібку-блискавку в одязі, стала Ельза Скіапареллі. На чоловічих брюках «блискавка» з'явилася в 1937 році.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:Без названия (1).png]]<br />
<br />
[[Файл:Без названия (3).jpg]]<br />
<br />
[[Файл:Depositphotos 125945742-stock-illustration-vector-set-of-zippers-and.jpg]]<br />
<br />
[[Файл:Trud8machacha-266.jpg]]<br />
<br />
[[]]<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube|HHNHSWIpy7s}}<br />
{{#ev:youtube|v_Cm4ZMjSG4}}<br />
{{#ev:youtube|j_I-yUQ9SCo}}<br />
<br />
==Див.також==<br />
<br />
[http://ncpn.net.ua/vidi-zastbok.html]Види застібок та їх обробка.<br />
<br />
[https://www.tk-furnitura.com.ua/zastibka-bliskavka-istoriya-pohodzhennya/]Застібка-блискавка – історія походження.<br />
<br />
[https://burdastyle.ua/encyclopedia/anatomiya-modeli/materialy/potayna-zastibka-blyskavka/]Потайна застібка-блискавка.<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B0Спона2018-10-26T16:17:42Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Історія спон */</p>
<hr />
<div>'''Спо́на, -ни, '''''ж. ''Застежка, запонка. Ум. '''Спо́нка. '''Гол. Од. 15. См. '''Спінка. '''<br />
[[Категорія:Сп]]<br />
<br />
==Вікіпедія==<br />
'''Застібка'''- це спона.<br />
За́стібка — пристрій для з'єднання різноманітних елементів одягу, взуття, галантерейних предметів тощо.<br />
<br />
<br />
==Види спон==<br />
За місцем розташування застібки бувають: центральні (мал.1 б,в,е) та зміщені (мал.1а) .<br />
<br />
За характером обробки застібки поділяються на зовнішні (мал.1а,б,в,е) .<br />
<br />
та внутрішні (потаємні) (мал.1гд) .<br />
<br />
За способом застібання застібки можуть бути виконані на ґудзики та петлі, на тасьму-блискавку, на гачки.<br />
<br />
Петлі можуть бути обшивні, обметані та навісні з виточного та плетеного шнура.<br />
<br />
За конструкцією застібки можуть бути з підбортами (відрізними та суцільно- кроєними з пілочками, коміром, з планками (настроченими на лицьову сторону, з планками пришивними, планками-підбортами).<br />
<br />
Способи обробки застібок залежить від модельно-конструктивних особливостей виробу, виду та властивостей матеріалів<br />
<br />
==Історія спон==<br />
Історія «блискавки» налічує понад сто років. Її придумав американський інженер Уїткомб Джадсон для свого хворого товариша, якому було важко шнурувати черевики. Джадсон створив застібку з двох ланцюжків, що складалися з гачків і петель. Елементи конструкції зчіплювалися за допомогою ключика-язичка.<br />
<br />
Довгі роки цей винахід не мав успіху через його складність. До винаходу додавалася інструкція на двох сторінках! Люди ніяк не могли навчитися користуватися «блискавкою», а її виробництво було дуже дороге.<br />
<br />
«Блискавка» набула популярності тільки через 20 років, коли шведський інженер Гідеон Сунбек зробив застібку тоншою, гнучкішою і надійнішою, збільшивши кількість гачків. У 1923 році президент великої взуттєвої компанії Бертран Рок обрав «блискавку» для нової моделі гумових калош. Вона сподобалася йому за характерний звук — гтттп^\ (щось на зразок нашого «вжик!»). З того часу в англійській мові застібка отримала нове ім'я — зіпер. У середині XX століття нові технології дозволили їй міцно влаштувалися на дамських сукнях. І до сьогодні вона є не тільки прикрасою, а й незамінною частиною багатьох виробів.<br />
Тасьма «блискавка» складається з двох текстильних стрічок, на яких закріплені зубці у вигляді крученого пластикового дроту або закріплені окремі металеві чи пластикові зубці. У верхній частині «блискавки» є окремі обмежувачі на кожній стрічці, а в нижній частині — один спільний. Зубці «блискавки» з’єднуються між собою за допомогою бігунка (мал. 10.4).<br />
<br />
Існують різні види «блискавок». Усі вони виконують однакову функцію, але мають конструктивні відмінності. Залежно від форми зубців та зовнішнього вигляду застібки «блискавка» бувають тракторні, спіральні та потайні <br />
Зубці застібок виготовляють з пластмаси або металу <br />
<br />
«Блискавки» можуть бути різного розміру: від 10 см до кількох метрів. Для поясних виробів найпопулярніші застібки завдовжки 15-20 см.<br />
<br />
'''Кравець винайшов швейну машинку і застібку-блискавку '''<br />
Абсолютно випадкові винаходи - часто виявляються найбільш потрібними. Історія ця почалася ще понад 150 років тому, коли була винайдена швейна машинка. Одного разу її винахідник, кравець, в далекому 1851 році придумав нову застібку, яка мало чим нагадувала нашу сучасну застібку-блискавку. Вона була схожа на два ланцюжки з гачками і дірочками, які чіплялися один за одного за допомогою рухомого металевого «язичка» в формі скріпки. Зовнішній вигляд першої застібки був не дуже вдалий, і нікому вона не сподобалася. Тому кравець продовжив шити далі одяг, а про затії з новим винаходом забув.<br />
<br />
Еліас Хоуі - американський кравець. Один з винахідників пристосувань для зшивання тканин - перше швейних машин і "прадід" сучасної застібки-блискавки.<br />
<br />
<br />
'''Види застібок блискавок. Основні різновиди'''<br />
'''Що таке блискавка застібка і як її ще називають?'''<br />
Застібка-блискавка - популярний спосіб швидкого з'єднання деталей одягу. Така застібка складається з двох текстильних стрічок і закріплених на них в шаховому порядку металевих або пластмасових ланок (зазвичай ланки складаються з зубців або кілець суцільний спіралі). З'єднується (або роз'єднується) блискавка застібка за допомогою слайдера, що ковзає по стрічкам. При цьому кожна ланка фіксується між парою ланок з протилежного боку.<br />
<br />
Блискавки є зручною і практичною застібкою практично для всіх видів одягу: курток і ветровок, пальто, брюк, спідниць, комбінезонів, а так само галантерейних виробів - сумок, гаманців.<br />
<br />
У блискавок-застібок існує багато назв, перерахуємо найчастіше вживаються: застібка-блискавка, блискавка, зіпер, змійка, фермуар.<br />
<br />
Якщо говорити по науці, то застібка-блискавка має пуллер, слайдер, ланка, верхній і нижній обмежувачі. Під слайдером на увазі замок, який з'єднує між собою ланки. Пуллер виступає підвіс замку (або язичок). Скользящий на блискавки часто ще називають бігунок або "собачка".<br />
<br />
'''Історія створення блискавки'''<br />
Історія світових винаходів показує, що більшість винаходів, без яких людство вже й уявити не може існувати, відбулося чисто випадково. Це відноситься і до застібці - блискавки.<br />
<br />
Вважається, що перший прототип «блискавки» розробив простий американський інженер Уїткомб Лео Джадсон (англ. Whitcomb L. Judson), запатентувавши його 7 листопада 1891 року під номером 504038 як «застібку для взуття». Причому, ідея створити таку застібку, у нього виникла виключно з жалю до свого друга, який мучився болями в спині, і йому було дуже складно зашнуровувати черевики. У Джадсона був досвід винаходів, у нього було вже 12 патентів на різні корисні дрібниці. Тому, для того, щоб створити застібку з 2-х ланцюжків, що з'єднуються між собою бігають язичком, багато часу не знадобилося. Публіці цей винахід було представлено в 1893 році, проте воно виявилося складним у виготовленні і ненадійним.<br />
<br />
Це зараз люди з легкістю можуть користуватися застібкою-блискавкою. А в той час, це потрібне винахід трохи - чи не було забуто. Причин цьому було декілька: по-перше, її виготовлення коштувало дуже дорого і нерідко перевищувало в кілька разів вартість самих штанів. По-друге, як не дивно, люди насилу справлялися з такою застібкою, і це не дивлячись на те, що до блискавки додавалася інструкція на двох (!) Сторінках.<br />
<br />
Після багатьох рекламацій, практично збанкрутувала, Джадсон взяв в партнери Гаррі Ерла і Луїса Уокера, а Уокер привернув до досліджень іншого американського інженера шведського походження - Гідеон Сундбек. Після декількох років пошуків, 29 квітня 1913 року, Сундбек запатентував новий варіант «блискавки» і розробив технологію її виробництва. Впровадження цього варіанту застібки було більш довгим і болісним, ніж сама розробка «блискавки», через недовіру з боку фабрикантів, які пам'ятали перший невдалий досвід. Однак з часом «блискавка» довела свою надійність і технологічність і до 1923 року набула широкого поширення. Тоді ж з'явилося і її сучасна назва - англ. zipper.<br />
<br />
Наприкінці Першої світової війни Еміль-Моріс Ерме закупив в Канаді 40 метрів застібки-блискавки, яку застосовували для закривання чохлів великокаліберних знарядь для того, щоб використовувати її при виробництві сумок: майстерня Hermès купила права на патент і почала виробляти «систему" Hermès "» в Парижі. Шанель мала намір застосувати застібку для своїх спідниць, проте першою, хто став використовувати застібку-блискавку в одязі, стала Ельза Скіапареллі. На чоловічих брюках «блискавка» з'явилася в 1937 році.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:Без названия (1).png]]<br />
<br />
[[Файл:Без названия (3).jpg]]<br />
<br />
[[Файл:Depositphotos 125945742-stock-illustration-vector-set-of-zippers-and.jpg]]<br />
<br />
[[Файл:Trud8machacha-266.jpg]]<br />
<br />
[[]]<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube|HHNHSWIpy7s}}<br />
{{#ev:youtube|v_Cm4ZMjSG4}}<br />
{{#ev:youtube|j_I-yUQ9SCo}}<br />
<br />
==Див.також==<br />
<br />
[http://ncpn.net.ua/vidi-zastbok.html]Види застібок та їх обробка.<br />
<br />
[https://www.tk-furnitura.com.ua/zastibka-bliskavka-istoriya-pohodzhennya/]Застібка-блискавка – історія походження.<br />
<br />
[https://burdastyle.ua/encyclopedia/anatomiya-modeli/materialy/potayna-zastibka-blyskavka/]Потайна застібка-блискавка.<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B0Спона2018-10-26T16:14:34Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div>'''Спо́на, -ни, '''''ж. ''Застежка, запонка. Ум. '''Спо́нка. '''Гол. Од. 15. См. '''Спінка. '''<br />
[[Категорія:Сп]]<br />
<br />
==Вікіпедія==<br />
'''Застібка'''- це спона.<br />
За́стібка — пристрій для з'єднання різноманітних елементів одягу, взуття, галантерейних предметів тощо.<br />
<br />
<br />
==Види спон==<br />
За місцем розташування застібки бувають: центральні (мал.1 б,в,е) та зміщені (мал.1а) .<br />
<br />
За характером обробки застібки поділяються на зовнішні (мал.1а,б,в,е) .<br />
<br />
та внутрішні (потаємні) (мал.1гд) .<br />
<br />
За способом застібання застібки можуть бути виконані на ґудзики та петлі, на тасьму-блискавку, на гачки.<br />
<br />
Петлі можуть бути обшивні, обметані та навісні з виточного та плетеного шнура.<br />
<br />
За конструкцією застібки можуть бути з підбортами (відрізними та суцільно- кроєними з пілочками, коміром, з планками (настроченими на лицьову сторону, з планками пришивними, планками-підбортами).<br />
<br />
Способи обробки застібок залежить від модельно-конструктивних особливостей виробу, виду та властивостей матеріалів<br />
<br />
==Історія спон==<br />
Історія «блискавки» налічує понад сто років. Її придумав американський інженер Уїткомб Джадсон для свого хворого товариша, якому було важко шнурувати черевики. Джадсон створив застібку з двох ланцюжків, що складалися з гачків і петель. Елементи конструкції зчіплювалися за допомогою ключика-язичка.<br />
<br />
Довгі роки цей винахід не мав успіху через його складність. До винаходу додавалася інструкція на двох сторінках! Люди ніяк не могли навчитися користуватися «блискавкою», а її виробництво було дуже дороге.<br />
<br />
«Блискавка» набула популярності тільки через 20 років, коли шведський інженер Гідеон Сунбек зробив застібку тоншою, гнучкішою і надійнішою, збільшивши кількість гачків. У 1923 році президент великої взуттєвої компанії Бертран Рок обрав «блискавку» для нової моделі гумових калош. Вона сподобалася йому за характерний звук — гтттп^\ (щось на зразок нашого «вжик!»). З того часу в англійській мові застібка отримала нове ім'я — зіпер. У середині XX століття нові технології дозволили їй міцно влаштувалися на дамських сукнях. І до сьогодні вона є не тільки прикрасою, а й незамінною частиною багатьох виробів.<br />
Тасьма «блискавка» складається з двох текстильних стрічок, на яких закріплені зубці у вигляді крученого пластикового дроту або закріплені окремі металеві чи пластикові зубці. У верхній частині «блискавки» є окремі обмежувачі на кожній стрічці, а в нижній частині — один спільний. Зубці «блискавки» з’єднуються між собою за допомогою бігунка (мал. 10.4).<br />
<br />
Існують різні види «блискавок». Усі вони виконують однакову функцію, але мають конструктивні відмінності. Залежно від форми зубців та зовнішнього вигляду застібки «блискавка» бувають тракторні, спіральні та потайні <br />
Зубці застібок виготовляють з пластмаси або металу <br />
<br />
«Блискавки» можуть бути різного розміру: від 10 см до кількох метрів. Для поясних виробів найпопулярніші застібки завдовжки 15-20 см.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:Без названия (1).png]]<br />
<br />
[[Файл:Без названия (3).jpg]]<br />
<br />
[[Файл:Depositphotos 125945742-stock-illustration-vector-set-of-zippers-and.jpg]]<br />
<br />
[[Файл:Trud8machacha-266.jpg]]<br />
<br />
[[]]<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube|HHNHSWIpy7s}}<br />
{{#ev:youtube|v_Cm4ZMjSG4}}<br />
{{#ev:youtube|j_I-yUQ9SCo}}<br />
<br />
==Див.також==<br />
<br />
[http://ncpn.net.ua/vidi-zastbok.html]Види застібок та їх обробка.<br />
<br />
[https://www.tk-furnitura.com.ua/zastibka-bliskavka-istoriya-pohodzhennya/]Застібка-блискавка – історія походження.<br />
<br />
[https://burdastyle.ua/encyclopedia/anatomiya-modeli/materialy/potayna-zastibka-blyskavka/]Потайна застібка-блискавка.<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0Орілка2018-10-26T16:09:52Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div>'''Орілка, -ки, '''''ж. ''= '''Горілка. '''Грин. III. 385. <br />
[[Категорія:Ор]]<br />
<br />
==Вікіпеді==<br />
<br />
'''Горі́лка''' (іноді в народі вживається слово горівка,орілка), або оковита (лат. aqua vita — вода життя, жива вода) — міцний алкогольний напій з очищенного спирту. Горілка складається з розчину етилового спирту у воді, зазвичай — 40 % (об'ємних одиниць).<br />
<br />
==Походження назви==<br />
<br />
Походження слова '''«горілка»''' пов'язане зі словом «горіти». Найімовірніше, назва походить від того, що при виготовленні горілки одним з критеріїв її міцності є контроль за допомогою підпалювання пробної порції. Якщо вміст спирту достатній, рідина займається синюватим або зеленуватим (коли є присутність гідроокису міді) полум'ям, а якщо вміст C2H5OH ж замалий — горіння не відбувається взагалі.<br />
<br />
Через здатність міцних напоїв горіти, американські індіанці усі міцні алкогольні напої називали «вогняною водою». Схоже походження назв горілки в німецькій та польській мовах — брантвайн та гожалка. В московітських документах 1653 р. згадується рос. «горячее вино», тобто таке, яке горить.<br />
<br />
<br />
Пляшечка шведської горілки Absolut (50 мл)<br />
Можливо, основою для виникнення слова стало скорочення якогось словосполучення, вживаного на позначення горілки, типу горіле вино (порівняйте із старим горѢлое вино, горіла(я) вода або чеським старим paléna voda, звідки чеське pálenka). Припущення про можливість виникнення пол. gorzałka, отже й українського горілка внаслідок калькування раннього нвн. der brannte Wein (пізніше нім. der gebrannte Wein, нововерхньонімецька Branntwein) «горілка» не досить обґрунтоване. Малоймовірна думка про утворення рос. [горе́лка] за зразком пол. gorzałka, природніше вважати його наслідком українського впливу.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:Горілка3.jpg]]<br />
<br />
[[Файл:Горілка2.jpg]]<br />
<br />
[[Файл:Горілка4.jpg]]<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|G39TeigJfUg}}<br />
{{#ev:youtube|7X4BgrKMtMU}}<br />
<br />
==Історія==<br />
<br />
<br />
Прототип горілки виготовив в X столітті перський лікар Ар-Разі, який першим виділив етанол шляхом перегонки. Рідина використовувалася виключно в медичних цілях, оскільки Коран забороняє вживання алкоголю. У Європі перша перегонка спиртової рідини була зроблена італійським ченцем-алхіміком Валентіусом.<br />
<br />
Варварським питвом вважали давні греки й римляни міцніші за виноградне вино напої, які споживали жителі холодних країв. Мабуть, є певна логічність у тому, що сорокаградусна горілка була вперше виготовлена у місцях, що розташовані вище сорокового градуса північної широти. Виноград у давнину тут не вирощували, місцевою сировиною для приготування перших міцних напоїв були мед диких бджіл і сік лісових ягід. Так званий княжий (боярський) ставлений мед набирав міцності впродовж десяти років. Дешевшим був варений мед, який готували швидко. Згодом для виробництва спиртного почали використовувати житнє зерно. Проте квас і пиво мали не так багато градусів, як хмільний мед, натомість потребували чималих матеріальних затрат, були трудомісткими в приготуванні. На межі XII і XIII століть, припускають дослідники, вперше виготовили горілку, яку спершу назвали хлібним вином. Найвірогідніше, що оковиту винайшли, так би мовити, селяни. Найбідніше населення використовувало як сировину дешеве вівсяне, ячмінне, житнє борошно, грубо змелене.<br />
<br />
Перші «водки», тобто винний спирт, розведений водою майже навпіл, отримали на Заході назву aqua vitae («вода життя»), звідки походять як польська та українська «okowita-оковита», так і англійське віскі (англ. ірландське uisce beatha, [ˈɪʃcə ˈbʲahə]).<br />
<br />
<br />
==Українські настоянки==<br />
<br />
В Україні існує чимало традиційних настоянок на горілці, що мають не тільки кращий за горілку смак, але ще й певні цілющі властивості. Серед найпопулярніших настоянок: перцівка, медовуха, калганівка, часниківка, зубрівка, дженджора, кминівка, настоянка на горіхових перегородках.<br />
<br />
==Цікаві факти про горілку==<br />
1.Літр 40 % горілки важить 953 г.<br />
2.100 г горілки містить 235 ккал[4].<br />
3.Вміст альдегідів, ефірів та сивушних масел в горілці набагато менший, ніж в інших міцних напоях, але горілка часто вважається токсичнішою[5].<br />
4.Алкоголь в холод не зігріває, а створює хибне та небезпечне відчуття тепла[6].<br />
5.Термін зберігання горілки за українським законодавством — 1 рік. Це обумовлено невисокою якістю стандартного українського спирту та негативним впливом на склад горілки скляної або пластикової тари. Сама по собі горілка з часом не псується[7]<br />
<br />
==Стандарти напою==<br />
Згідно з ДСТУ 3297:95. Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять, горілка — це алкогольний напій міцністю від 37,5 до 56,0 %, виготовлений обробленням водно-спиртової суміші спеціальними сорбентами з внесенням нелетких інгредієнтів, або без них.<br />
<br />
Найрозповсюдженішою є горілка з вмістом спирту у 40 % (об'ємних одиниць). Вважається, що цей стандарт був запропонований свого часу російським хіміком Д. І. Менделєєвим для виробництва водки, як водно-спиртової суміші, що має найменший парціальний тиск парів спирту і тому є оптимальною для отримання очікуваного фізіологічного ефекту. Проте, за даними І. С. Дмітрієва, директора музею-архіву Д. І. Менделєєва при СПбДУ, Менделєєв взагалі не цікавився концентраціями спиртних розчинів, характерних для горілки, і не намагався визначити оптимальну міцність горілки[3]. Дані про цей діапазон концентрацій в його дисертації були узяті з ранішої роботи англійського хіміка Дж. Гильпіна. Сам же Менделєєв вивчав розчини вищих концентрацій. Також він не виявив жодних особливих фізико-хімічних властивостей в розчинів етанолу з цією концентрацією і ніяк їх окремо не виділяв. Більш того, Менделєєв горілку не пив, а віддавав перевагу сухому вину<br />
==Див.також==<br />
[http://about-vodka.com/40-tsikavyh-faktiv-pro-gorilku/]<br />
Цікаві факти про орілку.<br />
<br />
<br />
[http://vsizalejnosti.in.ua/alkogolizm/pri-iakii-temperatyri-zamerzaye-gorilka-40-gradysiv.html]<br />
При якій температурі замерзає орілка?<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Trud8machacha-266.jpgФайл:Trud8machacha-266.jpg2018-10-26T16:06:49Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Depositphotos_125945742-stock-illustration-vector-set-of-zippers-and.jpgФайл:Depositphotos 125945742-stock-illustration-vector-set-of-zippers-and.jpg2018-10-26T16:05:40Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B5%D0%B7_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F_(3).jpgФайл:Без названия (3).jpg2018-10-26T16:04:55Z<p>Vhkabanova.fpmv18: Vhkabanova.fpmv18 завантажив нову версію «Файл:Без названия (3).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B5%D0%B7_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F_(1).pngФайл:Без названия (1).png2018-10-26T16:04:18Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B0Спона2018-10-26T16:02:49Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div>'''Спо́на, -ни, '''''ж. ''Застежка, запонка. Ум. '''Спо́нка. '''Гол. Од. 15. См. '''Спінка. '''<br />
[[Категорія:Сп]]<br />
<br />
==Вікіпедія==<br />
'''Застібка'''- це спона.<br />
За́стібка — пристрій для з'єднання різноманітних елементів одягу, взуття, галантерейних предметів тощо.<br />
<br />
<br />
==Види спон==<br />
За місцем розташування застібки бувають: центральні (мал.1 б,в,е) та зміщені (мал.1а) .<br />
<br />
За характером обробки застібки поділяються на зовнішні (мал.1а,б,в,е) .<br />
<br />
та внутрішні (потаємні) (мал.1гд) .<br />
<br />
За способом застібання застібки можуть бути виконані на ґудзики та петлі, на тасьму-блискавку, на гачки.<br />
<br />
Петлі можуть бути обшивні, обметані та навісні з виточного та плетеного шнура.<br />
<br />
За конструкцією застібки можуть бути з підбортами (відрізними та суцільно- кроєними з пілочками, коміром, з планками (настроченими на лицьову сторону, з планками пришивними, планками-підбортами).<br />
<br />
Способи обробки застібок залежить від модельно-конструктивних особливостей виробу, виду та властивостей матеріалів<br />
<br />
==Історія спон==<br />
Історія «блискавки» налічує понад сто років. Її придумав американський інженер Уїткомб Джадсон для свого хворого товариша, якому було важко шнурувати черевики. Джадсон створив застібку з двох ланцюжків, що складалися з гачків і петель. Елементи конструкції зчіплювалися за допомогою ключика-язичка.<br />
<br />
Довгі роки цей винахід не мав успіху через його складність. До винаходу додавалася інструкція на двох сторінках! Люди ніяк не могли навчитися користуватися «блискавкою», а її виробництво було дуже дороге.<br />
<br />
«Блискавка» набула популярності тільки через 20 років, коли шведський інженер Гідеон Сунбек зробив застібку тоншою, гнучкішою і надійнішою, збільшивши кількість гачків. У 1923 році президент великої взуттєвої компанії Бертран Рок обрав «блискавку» для нової моделі гумових калош. Вона сподобалася йому за характерний звук — гтттп^\ (щось на зразок нашого «вжик!»). З того часу в англійській мові застібка отримала нове ім'я — зіпер. У середині XX століття нові технології дозволили їй міцно влаштувалися на дамських сукнях. І до сьогодні вона є не тільки прикрасою, а й незамінною частиною багатьох виробів.<br />
Тасьма «блискавка» складається з двох текстильних стрічок, на яких закріплені зубці у вигляді крученого пластикового дроту або закріплені окремі металеві чи пластикові зубці. У верхній частині «блискавки» є окремі обмежувачі на кожній стрічці, а в нижній частині — один спільний. Зубці «блискавки» з’єднуються між собою за допомогою бігунка (мал. 10.4).<br />
<br />
Існують різні види «блискавок». Усі вони виконують однакову функцію, але мають конструктивні відмінності. Залежно від форми зубців та зовнішнього вигляду застібки «блискавка» бувають тракторні, спіральні та потайні <br />
Зубці застібок виготовляють з пластмаси або металу <br />
<br />
«Блискавки» можуть бути різного розміру: від 10 см до кількох метрів. Для поясних виробів найпопулярніші застібки завдовжки 15-20 см.<br />
<br />
Послідовність обробки застібки «блискавка»<br />
<br />
Вшивають застібку в спідницю у верхню частину лівого бокового шва, середнього шва заднього або переднього полотнищ</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B0Спона2018-10-26T16:00:52Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div>'''Спо́на, -ни, '''''ж. ''Застежка, запонка. Ум. '''Спо́нка. '''Гол. Од. 15. См. '''Спінка. '''<br />
[[Категорія:Сп]]<br />
<br />
==Вікіпедія==<br />
'''Застібка'''- це спона.<br />
За́стібка — пристрій для з'єднання різноманітних елементів одягу, взуття, галантерейних предметів тощо.<br />
<br />
<br />
--Види спон==<br />
За місцем розташування застібки бувають: центральні (мал.1 б,в,е) та зміщені (мал.1а) .<br />
<br />
За характером обробки застібки поділяються на зовнішні (мал.1а,б,в,е) .<br />
<br />
та внутрішні (потаємні) (мал.1гд) .<br />
<br />
За способом застібання застібки можуть бути виконані на ґудзики та петлі, на тасьму-блискавку, на гачки.<br />
<br />
Петлі можуть бути обшивні, обметані та навісні з виточного та плетеного шнура.<br />
<br />
За конструкцією застібки можуть бути з підбортами (відрізними та суцільно- кроєними з пілочками, коміром, з планками (настроченими на лицьову сторону, з планками пришивними, планками-підбортами).<br />
<br />
Способи обробки застібок залежить від модельно-конструктивних особливостей виробу, виду та властивостей матеріалів</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Гетьманувати2018-10-26T15:52:41Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Ілюстраціїї */</p>
<hr />
<div>'''Гетьманувати, -ную, -єш, '''''гл. ''Быть гетманомъ, гетманствовать. ''З того часу Хмельницький гетьманувати став. ''АД. II. 8. ''То не багато Луговський ''( '''= Виговський''') ''гетьманував: півтора года булаву держав. ''АД. II. 124. <br />
[[Категорія:Ге]]<br />
<br />
==Вікіпедія==<br />
ГЕТЬМАНУВАТИ(правити) ПІШЛО ВІД СЛОВА ГЕТЬМАН.<br />
<br />
'''Гетьман '''(від нім. Hauptmann, польськ. hetman — начальник) — назва вищих воєначальників у таких державних і військово-державних утвореннях, як Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита Обох Народів та Військо Запорозьке Низове.<br />
<br />
==Словник української Гетьман (від нім. Hauptmann, польськ. hetman — начальник) — назва вищих воєначальників у таких державних і військово-державних утвореннях, як Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита Обох Народів та Військо Запорозьке Низове.мови==<br />
'''ГЕТЬМАНУВА́ТИ ''', у́ю, у́єш, недок., іст. Бути гетьманом. Небагато Барабаш, гетьман молодий, гетьманував — Тільки півтора года (Укр.. думи.., 1955, 94); Волею повсталих події висунули наперед Косінського з його реєстровцями, і він гетьманував (Ле, Наливайко, 1957, 45); Аматорів гетьманувати В радянській, нашій стороні Спитати хочеться мені: — Втекли останній раз ви в Штати, А далі ж вам куди втікати? (Воскр., З перцем!, 1957, 254).<br />
<br />
Гетьманувати, ную, єш, гл. Быть гетманомъ, гетманствовать. З того часу Хмельницький гетьманувати став. АД. II. 8. То не багато Луговський ( = Виговський) гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124.<br />
<br />
ГЕТЬМАНУВА́ННЯ, я, с., іст. Дія за знач. гетьманува́ти. За короткий час свого гетьманування Виговський встиг роздати велику кількість земель православним монастирям, українській шляхті і козацькій старшині (Іст. УРСР, І, 1953, 276); — Саме мальовничою Рокитною король обдарував Косінського на знак королівської ласки та благословення на гетьманування (Ле, Наливайко, 1957, 18).<br />
<br />
==Гетьманство в Україні==<br />
<br />
Українська Гетьманська держава за 116 років свого існування (1648-1764) мала 17 гетьманів. Назвемо їх усіх поіменно: Богдан Хмельницький (1648-1657); Іван Виговський (1657-1659); Юрась (Юрій) Хмельницький (1659-1663); Павло Тетеря, правобережний гетьман (1663-1665); Іван Брюховецький, лівобережний гетьман (1663-1668); Степан Опара, правобережний гетьман (1665); Петро Дорошенко (1665- 1676); Суховієнко, кошовий гетьман (1668-1669); Дем'ян Многогрішний, лівобережний гетьман (1668-1672); Михайло Ханенко, правобережний гетьман (1669-1674); Іван Самойлович (1672-1687); Іван Мазепа (1687- 1709); Іван Скоропадський (1708-1722); Пилип Орлик, гетьман в еміграції (1710-1742); Павло Полуботок, наказний гетьман (1722-1724); Данило Апостол (1727-1734); Кирило Розумовський (1750-1764).<br />
<br />
У процесі формування гетьманської влади як української державної інституції в назву «гетьман» до 1648 р. вкладалося поняття найвищого військового керівника козацтва.<br />
<br />
==Ілюстраціїї==<br />
[[Файл:909487842 w0 h0 cid2791427 pid585041902-a6b3d698.jpg]]<br />
[[Файл:1248106.jpeg]]<br />
[[Файл:Без названия (2).jpg]]<br />
[[Файл:01 aoG3DJq.jpg]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|NMuNQ3D7QEA}}<br />
{{#ev:youtube|87sXAzcTums}}<br />
{{#ev:youtube|cnCIBhwGSTI}}<br />
{{#ev:youtube|nIHzp7b5nDE}}<br />
<br />
==Див.також==<br />
[http://ridna.ua/2016/02/8-faktiv-pro-bohdana-hmelnytskoho/]8 фактів про гетьманування Богдана Хмельницького<br />
<br />
[http://histpol.narod.ru/government/ukr_upr/ukr_upr-041.htm]Українська Держава (Гетьманат)<br />
<br />
<br />
[https://kozaku.in.ua/statt-pro-kozakv/46-viborcha-sistema-u-kozakv.html] Як козаки обирали гетьмана.<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:909487842_w0_h0_cid2791427_pid585041902-a6b3d698.jpgФайл:909487842 w0 h0 cid2791427 pid585041902-a6b3d698.jpg2018-10-26T15:52:25Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Гетьманувати2018-10-26T15:51:24Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Ілюстраціїї */</p>
<hr />
<div>'''Гетьманувати, -ную, -єш, '''''гл. ''Быть гетманомъ, гетманствовать. ''З того часу Хмельницький гетьманувати став. ''АД. II. 8. ''То не багато Луговський ''( '''= Виговський''') ''гетьманував: півтора года булаву держав. ''АД. II. 124. <br />
[[Категорія:Ге]]<br />
<br />
==Вікіпедія==<br />
ГЕТЬМАНУВАТИ(правити) ПІШЛО ВІД СЛОВА ГЕТЬМАН.<br />
<br />
'''Гетьман '''(від нім. Hauptmann, польськ. hetman — начальник) — назва вищих воєначальників у таких державних і військово-державних утвореннях, як Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита Обох Народів та Військо Запорозьке Низове.<br />
<br />
==Словник української Гетьман (від нім. Hauptmann, польськ. hetman — начальник) — назва вищих воєначальників у таких державних і військово-державних утвореннях, як Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита Обох Народів та Військо Запорозьке Низове.мови==<br />
'''ГЕТЬМАНУВА́ТИ ''', у́ю, у́єш, недок., іст. Бути гетьманом. Небагато Барабаш, гетьман молодий, гетьманував — Тільки півтора года (Укр.. думи.., 1955, 94); Волею повсталих події висунули наперед Косінського з його реєстровцями, і він гетьманував (Ле, Наливайко, 1957, 45); Аматорів гетьманувати В радянській, нашій стороні Спитати хочеться мені: — Втекли останній раз ви в Штати, А далі ж вам куди втікати? (Воскр., З перцем!, 1957, 254).<br />
<br />
Гетьманувати, ную, єш, гл. Быть гетманомъ, гетманствовать. З того часу Хмельницький гетьманувати став. АД. II. 8. То не багато Луговський ( = Виговський) гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124.<br />
<br />
ГЕТЬМАНУВА́ННЯ, я, с., іст. Дія за знач. гетьманува́ти. За короткий час свого гетьманування Виговський встиг роздати велику кількість земель православним монастирям, українській шляхті і козацькій старшині (Іст. УРСР, І, 1953, 276); — Саме мальовничою Рокитною король обдарував Косінського на знак королівської ласки та благословення на гетьманування (Ле, Наливайко, 1957, 18).<br />
<br />
==Гетьманство в Україні==<br />
<br />
Українська Гетьманська держава за 116 років свого існування (1648-1764) мала 17 гетьманів. Назвемо їх усіх поіменно: Богдан Хмельницький (1648-1657); Іван Виговський (1657-1659); Юрась (Юрій) Хмельницький (1659-1663); Павло Тетеря, правобережний гетьман (1663-1665); Іван Брюховецький, лівобережний гетьман (1663-1668); Степан Опара, правобережний гетьман (1665); Петро Дорошенко (1665- 1676); Суховієнко, кошовий гетьман (1668-1669); Дем'ян Многогрішний, лівобережний гетьман (1668-1672); Михайло Ханенко, правобережний гетьман (1669-1674); Іван Самойлович (1672-1687); Іван Мазепа (1687- 1709); Іван Скоропадський (1708-1722); Пилип Орлик, гетьман в еміграції (1710-1742); Павло Полуботок, наказний гетьман (1722-1724); Данило Апостол (1727-1734); Кирило Розумовський (1750-1764).<br />
<br />
У процесі формування гетьманської влади як української державної інституції в назву «гетьман» до 1648 р. вкладалося поняття найвищого військового керівника козацтва.<br />
<br />
==Ілюстраціїї==<br />
[[Файл:77773.jpg]]<br />
[[Файл:1248106.jpeg]]<br />
[[Файл:Без названия (2).jpg]]<br />
[[Файл:01 aoG3DJq.jpg]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|NMuNQ3D7QEA}}<br />
{{#ev:youtube|87sXAzcTums}}<br />
{{#ev:youtube|cnCIBhwGSTI}}<br />
{{#ev:youtube|nIHzp7b5nDE}}<br />
<br />
==Див.також==<br />
[http://ridna.ua/2016/02/8-faktiv-pro-bohdana-hmelnytskoho/]8 фактів про гетьманування Богдана Хмельницького<br />
<br />
[http://histpol.narod.ru/government/ukr_upr/ukr_upr-041.htm]Українська Держава (Гетьманат)<br />
<br />
<br />
[https://kozaku.in.ua/statt-pro-kozakv/46-viborcha-sistema-u-kozakv.html] Як козаки обирали гетьмана.<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1248106.jpegФайл:1248106.jpeg2018-10-26T15:50:59Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Гетьманувати2018-10-26T15:49:20Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div>'''Гетьманувати, -ную, -єш, '''''гл. ''Быть гетманомъ, гетманствовать. ''З того часу Хмельницький гетьманувати став. ''АД. II. 8. ''То не багато Луговський ''( '''= Виговський''') ''гетьманував: півтора года булаву держав. ''АД. II. 124. <br />
[[Категорія:Ге]]<br />
<br />
==Вікіпедія==<br />
ГЕТЬМАНУВАТИ(правити) ПІШЛО ВІД СЛОВА ГЕТЬМАН.<br />
<br />
'''Гетьман '''(від нім. Hauptmann, польськ. hetman — начальник) — назва вищих воєначальників у таких державних і військово-державних утвореннях, як Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита Обох Народів та Військо Запорозьке Низове.<br />
<br />
==Словник української Гетьман (від нім. Hauptmann, польськ. hetman — начальник) — назва вищих воєначальників у таких державних і військово-державних утвореннях, як Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита Обох Народів та Військо Запорозьке Низове.мови==<br />
'''ГЕТЬМАНУВА́ТИ ''', у́ю, у́єш, недок., іст. Бути гетьманом. Небагато Барабаш, гетьман молодий, гетьманував — Тільки півтора года (Укр.. думи.., 1955, 94); Волею повсталих події висунули наперед Косінського з його реєстровцями, і він гетьманував (Ле, Наливайко, 1957, 45); Аматорів гетьманувати В радянській, нашій стороні Спитати хочеться мені: — Втекли останній раз ви в Штати, А далі ж вам куди втікати? (Воскр., З перцем!, 1957, 254).<br />
<br />
Гетьманувати, ную, єш, гл. Быть гетманомъ, гетманствовать. З того часу Хмельницький гетьманувати став. АД. II. 8. То не багато Луговський ( = Виговський) гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124.<br />
<br />
ГЕТЬМАНУВА́ННЯ, я, с., іст. Дія за знач. гетьманува́ти. За короткий час свого гетьманування Виговський встиг роздати велику кількість земель православним монастирям, українській шляхті і козацькій старшині (Іст. УРСР, І, 1953, 276); — Саме мальовничою Рокитною король обдарував Косінського на знак королівської ласки та благословення на гетьманування (Ле, Наливайко, 1957, 18).<br />
<br />
==Гетьманство в Україні==<br />
<br />
Українська Гетьманська держава за 116 років свого існування (1648-1764) мала 17 гетьманів. Назвемо їх усіх поіменно: Богдан Хмельницький (1648-1657); Іван Виговський (1657-1659); Юрась (Юрій) Хмельницький (1659-1663); Павло Тетеря, правобережний гетьман (1663-1665); Іван Брюховецький, лівобережний гетьман (1663-1668); Степан Опара, правобережний гетьман (1665); Петро Дорошенко (1665- 1676); Суховієнко, кошовий гетьман (1668-1669); Дем'ян Многогрішний, лівобережний гетьман (1668-1672); Михайло Ханенко, правобережний гетьман (1669-1674); Іван Самойлович (1672-1687); Іван Мазепа (1687- 1709); Іван Скоропадський (1708-1722); Пилип Орлик, гетьман в еміграції (1710-1742); Павло Полуботок, наказний гетьман (1722-1724); Данило Апостол (1727-1734); Кирило Розумовський (1750-1764).<br />
<br />
У процесі формування гетьманської влади як української державної інституції в назву «гетьман» до 1648 р. вкладалося поняття найвищого військового керівника козацтва.<br />
<br />
==Ілюстраціїї==<br />
[[Файл:77773.jpg]]<br />
[[Файл:724b07aa65ce92c90eecdd9f6897e1f3--unique-playing-cards-playing-cards-art.jpg]]<br />
[[Файл:Без названия (2).jpg]]<br />
[[Файл:01 aoG3DJq.jpg]]<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|NMuNQ3D7QEA}}<br />
{{#ev:youtube|87sXAzcTums}}<br />
{{#ev:youtube|cnCIBhwGSTI}}<br />
{{#ev:youtube|nIHzp7b5nDE}}<br />
<br />
==Див.також==<br />
[http://ridna.ua/2016/02/8-faktiv-pro-bohdana-hmelnytskoho/]8 фактів про гетьманування Богдана Хмельницького<br />
<br />
[http://histpol.narod.ru/government/ukr_upr/ukr_upr-041.htm]Українська Держава (Гетьманат)<br />
<br />
<br />
[https://kozaku.in.ua/statt-pro-kozakv/46-viborcha-sistema-u-kozakv.html] Як козаки обирали гетьмана.<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:01_aoG3DJq.jpgФайл:01 aoG3DJq.jpg2018-10-26T15:41:40Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B5%D0%B7_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F_(2).jpgФайл:Без названия (2).jpg2018-10-26T15:40:31Z<p>Vhkabanova.fpmv18: Vhkabanova.fpmv18 завантажив нову версію «Файл:Без названия (2).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:724b07aa65ce92c90eecdd9f6897e1f3--unique-playing-cards-playing-cards-art.jpgФайл:724b07aa65ce92c90eecdd9f6897e1f3--unique-playing-cards-playing-cards-art.jpg2018-10-26T15:39:37Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:77773.jpgФайл:77773.jpg2018-10-26T15:38:16Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8FСадіння2018-10-26T15:28:35Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Див.також */</p>
<hr />
<div>'''Саді́ння, -ня, '''''с. ''Сажаніе, посадка (растеній). Херс. г. ''Сю весну посадив півсотні яблунь; та як би після того садіння та часто дощі, а то воно й сохне. ''Харьк. у. <br />
[[Категорія:Са]]<br />
==Вікіпедія==<br />
'''Садіння''' — технологічний процес, за якого у ґрунт висаджують розсаду, саджанці чи органи вегетативного розмноження сільськогосподарських культур.<br />
Замініть іменник посадка на один із варіантів: садіння, саджання (дія), насадження (результат), приземлення (спуск на землю); осідання (зниження); або перебудуйте речення, використавши дієслово: садити, саджати, сідати, приземлятися.<br />
==Правила вживання==<br />
'''НЕ РЕКОМЕНДОВАНО''' <br />
посадка помідорів<br />
<br />
зелена посадка навколо мікрорайону<br />
<br />
посадка літака приземлення літака<br />
<br />
посадка напруги в лінії <br />
<br />
літак здійснив посадку <br />
<br />
<br />
'''РЕКОМЕНДОВАНО'''<br />
<br />
садіння (саджання) помідорів<br />
<br />
зелені насадження навколо мікрорайону<br />
<br />
осідання напруги в лінії<br />
<br />
літак приземлився (сів)<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:Karto2.jpg]]<br />
[[Файл:Lisy posadka.jpg]]<br />
[[Файл:Viroshchuvannia rozsadi baklazhaniv-1839-2.jpg]]<br />
<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|81BBWlQZqQg}}<br />
{{#ev:youtube|ic-2MWA0QUw}}<br />
<br />
{{#ev:youtube|r-_D02MGgwo}}<br />
{{#ev:youtube|M81vVMtSR30}}<br />
<br />
<br />
[[Файл:1454273812 hqdefault.jpg]]<br />
<br />
==Словник відмінків==<br />
відмінок однина множина<br />
називний саді́ння <br />
родовий саді́ння <br />
давальний саді́нню <br />
знахідний саді́ння <br />
орудний саді́нням <br />
місцевий на/у саді́нні, саді́нню <br />
кличний саді́ння* <br />
<br />
==Переклади: садіння==<br />
Словник англійська<br />
Переклади implement, carriage<br />
садіння англійською<br />
Словник іспанська<br />
Переклад иcoche, implantar, utensilio, carroza, porte, ...<br />
садіння іспанською<br />
Словник німецька<br />
Переклади realisieren, anfuhr, wagenvorschub, gerät, wagen, ...<br />
садіння німецькою<br />
Словник французька<br />
Переклади char, ustensile, tenue, maintien, port, ...<br />
садіння французькою<br />
Словник італійська<br />
Переклади utensile, carrozza, vettura, implementare, carro<br />
садіння італійською<br />
==Див.також==<br />
[https://kvitkainfo.com/sad-gorod/koli-saditi-malinu.html]<br />
КОЛИ ТА ЯК САДИТИ МАЛИНУ<br />
<br />
[http://webgid.info/company/sazhentsy-kremenchug/morepages/_pamyatka_sadvnika_pochatkvtsya]ПАМ’ЯТКА САДІВНИКА-ПОЧАТКІВЦЯ<br />
<br />
[https://domicad.com.ua/ua/articles/8-zolotyh-pravil-uhoda-za-yagodnikom-vesnoy]8 золотих правил догляду за ягідником навесні<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8FСадіння2018-10-26T15:28:26Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Див.також */</p>
<hr />
<div>'''Саді́ння, -ня, '''''с. ''Сажаніе, посадка (растеній). Херс. г. ''Сю весну посадив півсотні яблунь; та як би після того садіння та часто дощі, а то воно й сохне. ''Харьк. у. <br />
[[Категорія:Са]]<br />
==Вікіпедія==<br />
'''Садіння''' — технологічний процес, за якого у ґрунт висаджують розсаду, саджанці чи органи вегетативного розмноження сільськогосподарських культур.<br />
Замініть іменник посадка на один із варіантів: садіння, саджання (дія), насадження (результат), приземлення (спуск на землю); осідання (зниження); або перебудуйте речення, використавши дієслово: садити, саджати, сідати, приземлятися.<br />
==Правила вживання==<br />
'''НЕ РЕКОМЕНДОВАНО''' <br />
посадка помідорів<br />
<br />
зелена посадка навколо мікрорайону<br />
<br />
посадка літака приземлення літака<br />
<br />
посадка напруги в лінії <br />
<br />
літак здійснив посадку <br />
<br />
<br />
'''РЕКОМЕНДОВАНО'''<br />
<br />
садіння (саджання) помідорів<br />
<br />
зелені насадження навколо мікрорайону<br />
<br />
осідання напруги в лінії<br />
<br />
літак приземлився (сів)<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:Karto2.jpg]]<br />
[[Файл:Lisy posadka.jpg]]<br />
[[Файл:Viroshchuvannia rozsadi baklazhaniv-1839-2.jpg]]<br />
<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|81BBWlQZqQg}}<br />
{{#ev:youtube|ic-2MWA0QUw}}<br />
<br />
{{#ev:youtube|r-_D02MGgwo}}<br />
{{#ev:youtube|M81vVMtSR30}}<br />
<br />
<br />
[[Файл:1454273812 hqdefault.jpg]]<br />
<br />
==Словник відмінків==<br />
відмінок однина множина<br />
називний саді́ння <br />
родовий саді́ння <br />
давальний саді́нню <br />
знахідний саді́ння <br />
орудний саді́нням <br />
місцевий на/у саді́нні, саді́нню <br />
кличний саді́ння* <br />
<br />
==Переклади: садіння==<br />
Словник англійська<br />
Переклади implement, carriage<br />
садіння англійською<br />
Словник іспанська<br />
Переклад иcoche, implantar, utensilio, carroza, porte, ...<br />
садіння іспанською<br />
Словник німецька<br />
Переклади realisieren, anfuhr, wagenvorschub, gerät, wagen, ...<br />
садіння німецькою<br />
Словник французька<br />
Переклади char, ustensile, tenue, maintien, port, ...<br />
садіння французькою<br />
Словник італійська<br />
Переклади utensile, carrozza, vettura, implementare, carro<br />
садіння італійською<br />
==Див.також==<br />
[https://kvitkainfo.com/sad-gorod/koli-saditi-malinu.html]<br />
КОЛИ ТА ЯК САДИТИ МАЛИНУ<br />
<br />
[http://webgid.info/company/sazhentsy-kremenchug/morepages/_pamyatka_sadvnika_pochatkvtsya]ПАМ’ЯТКА САДІВНИКА-ПОЧАТКІВЦЯ<br />
<br />
<br />
[https://domicad.com.ua/ua/articles/8-zolotyh-pravil-uhoda-za-yagodnikom-vesnoy]8 золотих правил догляду за ягідником навесні<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8FСадіння2018-10-26T15:28:03Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div>'''Саді́ння, -ня, '''''с. ''Сажаніе, посадка (растеній). Херс. г. ''Сю весну посадив півсотні яблунь; та як би після того садіння та часто дощі, а то воно й сохне. ''Харьк. у. <br />
[[Категорія:Са]]<br />
==Вікіпедія==<br />
'''Садіння''' — технологічний процес, за якого у ґрунт висаджують розсаду, саджанці чи органи вегетативного розмноження сільськогосподарських культур.<br />
Замініть іменник посадка на один із варіантів: садіння, саджання (дія), насадження (результат), приземлення (спуск на землю); осідання (зниження); або перебудуйте речення, використавши дієслово: садити, саджати, сідати, приземлятися.<br />
==Правила вживання==<br />
'''НЕ РЕКОМЕНДОВАНО''' <br />
посадка помідорів<br />
<br />
зелена посадка навколо мікрорайону<br />
<br />
посадка літака приземлення літака<br />
<br />
посадка напруги в лінії <br />
<br />
літак здійснив посадку <br />
<br />
<br />
'''РЕКОМЕНДОВАНО'''<br />
<br />
садіння (саджання) помідорів<br />
<br />
зелені насадження навколо мікрорайону<br />
<br />
осідання напруги в лінії<br />
<br />
літак приземлився (сів)<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:Karto2.jpg]]<br />
[[Файл:Lisy posadka.jpg]]<br />
[[Файл:Viroshchuvannia rozsadi baklazhaniv-1839-2.jpg]]<br />
<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|81BBWlQZqQg}}<br />
{{#ev:youtube|ic-2MWA0QUw}}<br />
<br />
{{#ev:youtube|r-_D02MGgwo}}<br />
{{#ev:youtube|M81vVMtSR30}}<br />
<br />
<br />
[[Файл:1454273812 hqdefault.jpg]]<br />
<br />
==Словник відмінків==<br />
відмінок однина множина<br />
називний саді́ння <br />
родовий саді́ння <br />
давальний саді́нню <br />
знахідний саді́ння <br />
орудний саді́нням <br />
місцевий на/у саді́нні, саді́нню <br />
кличний саді́ння* <br />
<br />
==Переклади: садіння==<br />
Словник англійська<br />
Переклади implement, carriage<br />
садіння англійською<br />
Словник іспанська<br />
Переклад иcoche, implantar, utensilio, carroza, porte, ...<br />
садіння іспанською<br />
Словник німецька<br />
Переклади realisieren, anfuhr, wagenvorschub, gerät, wagen, ...<br />
садіння німецькою<br />
Словник французька<br />
Переклади char, ustensile, tenue, maintien, port, ...<br />
садіння французькою<br />
Словник італійська<br />
Переклади utensile, carrozza, vettura, implementare, carro<br />
садіння італійською<br />
==Див.також==<br />
[https://kvitkainfo.com/sad-gorod/koli-saditi-malinu.html]<br />
КОЛИ ТА ЯК САДИТИ МАЛИНУ<br />
[http://webgid.info/company/sazhentsy-kremenchug/morepages/_pamyatka_sadvnika_pochatkvtsya]ПАМ’ЯТКА САДІВНИКА-ПОЧАТКІВЦЯ<br />
[https://domicad.com.ua/ua/articles/8-zolotyh-pravil-uhoda-za-yagodnikom-vesnoy]8 золотих правил догляду за ягідником навесні<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8FСадіння2018-10-26T15:22:40Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Правила вживання */</p>
<hr />
<div>'''Саді́ння, -ня, '''''с. ''Сажаніе, посадка (растеній). Херс. г. ''Сю весну посадив півсотні яблунь; та як би після того садіння та часто дощі, а то воно й сохне. ''Харьк. у. <br />
[[Категорія:Са]]<br />
==Вікіпедія==<br />
'''Садіння''' — технологічний процес, за якого у ґрунт висаджують розсаду, саджанці чи органи вегетативного розмноження сільськогосподарських культур.<br />
Замініть іменник посадка на один із варіантів: садіння, саджання (дія), насадження (результат), приземлення (спуск на землю); осідання (зниження); або перебудуйте речення, використавши дієслово: садити, саджати, сідати, приземлятися.<br />
==Правила вживання==<br />
'''НЕ РЕКОМЕНДОВАНО''' <br />
посадка помідорів<br />
<br />
зелена посадка навколо мікрорайону<br />
<br />
посадка літака приземлення літака<br />
<br />
посадка напруги в лінії <br />
<br />
літак здійснив посадку <br />
<br />
<br />
'''РЕКОМЕНДОВАНО'''<br />
<br />
садіння (саджання) помідорів<br />
<br />
зелені насадження навколо мікрорайону<br />
<br />
осідання напруги в лінії<br />
<br />
літак приземлився (сів)<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:Karto2.jpg]]<br />
[[Файл:Lisy posadka.jpg]]<br />
[[Файл:Viroshchuvannia rozsadi baklazhaniv-1839-2.jpg]]<br />
<br />
[[Файл:1454273812 hqdefault.jpg]]<br />
<br />
==Словник відмінків==<br />
відмінок однина множина<br />
називний саді́ння <br />
родовий саді́ння <br />
давальний саді́нню <br />
знахідний саді́ння <br />
орудний саді́нням <br />
місцевий на/у саді́нні, саді́нню <br />
кличний саді́ння* <br />
<br />
==Переклади: садіння==<br />
Словник англійська<br />
Переклади implement, carriage<br />
садіння англійською<br />
Словник іспанська<br />
Переклад иcoche, implantar, utensilio, carroza, porte, ...<br />
садіння іспанською<br />
Словник німецька<br />
Переклади realisieren, anfuhr, wagenvorschub, gerät, wagen, ...<br />
садіння німецькою<br />
Словник французька<br />
Переклади char, ustensile, tenue, maintien, port, ...<br />
садіння французькою<br />
Словник італійська<br />
Переклади utensile, carrozza, vettura, implementare, carro<br />
садіння італійською<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8FСадіння2018-10-26T15:22:13Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Правила вживання */</p>
<hr />
<div>'''Саді́ння, -ня, '''''с. ''Сажаніе, посадка (растеній). Херс. г. ''Сю весну посадив півсотні яблунь; та як би після того садіння та часто дощі, а то воно й сохне. ''Харьк. у. <br />
[[Категорія:Са]]<br />
==Вікіпедія==<br />
'''Садіння''' — технологічний процес, за якого у ґрунт висаджують розсаду, саджанці чи органи вегетативного розмноження сільськогосподарських культур.<br />
Замініть іменник посадка на один із варіантів: садіння, саджання (дія), насадження (результат), приземлення (спуск на землю); осідання (зниження); або перебудуйте речення, використавши дієслово: садити, саджати, сідати, приземлятися.<br />
==Правила вживання==<br />
'''НЕ РЕКОМЕНДОВАНО''' <br />
посадка помідорів <br />
зелена посадка навколо мікрорайону <br />
посадка літака приземлення літака<br />
посадка напруги в лінії <br />
літак здійснив посадку <br />
<br />
'''РЕКОМЕНДОВАНО'''<br />
садіння (саджання) помідорів<br />
зелені насадження навколо мікрорайону<br />
<br />
осідання напруги в лінії<br />
літак приземлився (сів)<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:Karto2.jpg]]<br />
[[Файл:Lisy posadka.jpg]]<br />
[[Файл:Viroshchuvannia rozsadi baklazhaniv-1839-2.jpg]]<br />
<br />
[[Файл:1454273812 hqdefault.jpg]]<br />
<br />
==Словник відмінків==<br />
відмінок однина множина<br />
називний саді́ння <br />
родовий саді́ння <br />
давальний саді́нню <br />
знахідний саді́ння <br />
орудний саді́нням <br />
місцевий на/у саді́нні, саді́нню <br />
кличний саді́ння* <br />
<br />
==Переклади: садіння==<br />
Словник англійська<br />
Переклади implement, carriage<br />
садіння англійською<br />
Словник іспанська<br />
Переклад иcoche, implantar, utensilio, carroza, porte, ...<br />
садіння іспанською<br />
Словник німецька<br />
Переклади realisieren, anfuhr, wagenvorschub, gerät, wagen, ...<br />
садіння німецькою<br />
Словник французька<br />
Переклади char, ustensile, tenue, maintien, port, ...<br />
садіння французькою<br />
Словник італійська<br />
Переклади utensile, carrozza, vettura, implementare, carro<br />
садіння італійською<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8FСадіння2018-10-26T15:19:15Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Правила вживання */</p>
<hr />
<div>'''Саді́ння, -ня, '''''с. ''Сажаніе, посадка (растеній). Херс. г. ''Сю весну посадив півсотні яблунь; та як би після того садіння та часто дощі, а то воно й сохне. ''Харьк. у. <br />
[[Категорія:Са]]<br />
==Вікіпедія==<br />
'''Садіння''' — технологічний процес, за якого у ґрунт висаджують розсаду, саджанці чи органи вегетативного розмноження сільськогосподарських культур.<br />
Замініть іменник посадка на один із варіантів: садіння, саджання (дія), насадження (результат), приземлення (спуск на землю); осідання (зниження); або перебудуйте речення, використавши дієслово: садити, саджати, сідати, приземлятися.<br />
==Правила вживання==<br />
<br />
'''НЕ РЕКОМЕНДОВАНО''' '''РЕКОМЕНДОВАНО'''<br />
посадка помідорів садіння (саджання) помідорів<br />
зелена посадка навколо мікрорайону зелені насадження навколо мікрорайону<br />
посадка літака приземлення літака<br />
посадка напруги в лінії осідання напруги в лінії<br />
літак здійснив посадку літак приземлився (сів)<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:Karto2.jpg]]<br />
[[Файл:Lisy posadka.jpg]]<br />
[[Файл:Viroshchuvannia rozsadi baklazhaniv-1839-2.jpg]]<br />
<br />
[[Файл:1454273812 hqdefault.jpg]]<br />
<br />
==Словник відмінків==<br />
відмінок однина множина<br />
називний саді́ння <br />
родовий саді́ння <br />
давальний саді́нню <br />
знахідний саді́ння <br />
орудний саді́нням <br />
місцевий на/у саді́нні, саді́нню <br />
кличний саді́ння* <br />
<br />
==Переклади: садіння==<br />
Словник англійська<br />
Переклади implement, carriage<br />
садіння англійською<br />
Словник іспанська<br />
Переклад иcoche, implantar, utensilio, carroza, porte, ...<br />
садіння іспанською<br />
Словник німецька<br />
Переклади realisieren, anfuhr, wagenvorschub, gerät, wagen, ...<br />
садіння німецькою<br />
Словник французька<br />
Переклади char, ustensile, tenue, maintien, port, ...<br />
садіння французькою<br />
Словник італійська<br />
Переклади utensile, carrozza, vettura, implementare, carro<br />
садіння італійською<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8FСадіння2018-10-26T15:18:40Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Саді́ння, -ня, '''''с. ''Сажаніе, посадка (растеній). Херс. г. ''Сю весну посадив півсотні яблунь; та як би після того садіння та часто дощі, а то воно й сохне. ''Харьк. у. <br />
[[Категорія:Са]]<br />
==Вікіпедія==<br />
'''Садіння''' — технологічний процес, за якого у ґрунт висаджують розсаду, саджанці чи органи вегетативного розмноження сільськогосподарських культур.<br />
Замініть іменник посадка на один із варіантів: садіння, саджання (дія), насадження (результат), приземлення (спуск на землю); осідання (зниження); або перебудуйте речення, використавши дієслово: садити, саджати, сідати, приземлятися.<br />
==Правила вживання==<br />
<br />
'''НЕ РЕКОМЕНДОВАНО''' '''РЕКОМЕНДОВАНО'''<br />
посадка помідорів садіння (саджання) помідорів<br />
зелена посадка навколо мікрорайону зелені насадження навколо мікрорайону<br />
посадка літака приземлення літака<br />
посадка напруги в лінії осідання напруги в лінії<br />
літак здійснив посадку літак приземлився (сів)<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:Karto2.jpg]]<br />
[[Файл:Lisy posadka.jpg]]<br />
[[Файл:Viroshchuvannia rozsadi baklazhaniv-1839-2.jpg]]<br />
<br />
[[Файл:1454273812 hqdefault.jpg]]<br />
<br />
==Словник відмінків==<br />
відмінок однина множина<br />
називний саді́ння <br />
родовий саді́ння <br />
давальний саді́нню <br />
знахідний саді́ння <br />
орудний саді́нням <br />
місцевий на/у саді́нні, саді́нню <br />
кличний саді́ння* <br />
<br />
==Переклади: садіння==<br />
Словник англійська<br />
Переклади implement, carriage<br />
садіння англійською<br />
Словник іспанська<br />
Переклад иcoche, implantar, utensilio, carroza, porte, ...<br />
садіння іспанською<br />
Словник німецька<br />
Переклади realisieren, anfuhr, wagenvorschub, gerät, wagen, ...<br />
садіння німецькою<br />
Словник французька<br />
Переклади char, ustensile, tenue, maintien, port, ...<br />
садіння французькою<br />
Словник італійська<br />
Переклади utensile, carrozza, vettura, implementare, carro<br />
садіння італійською<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1454273812_hqdefault.jpgФайл:1454273812 hqdefault.jpg2018-10-26T15:18:11Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%8E%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Лютувати2018-10-26T15:17:00Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Див.також */</p>
<hr />
<div>'''Лютува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''1) Свирѣпствовать, злиться. ''Ревуть, лютують вороги. ''Шевч. 59. ''Лютує голод в Україні. ''Шевч. 332. ''Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. ''Кв. II. 18. ''Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. ''МВ. І. 73. 2) Паять. <br />
[[Категорія:Лю]]<br />
<br />
==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br />
'''ЛЮТУВАТИ''' 1, ую, уєш, недок.<br />
<br />
1. на кого — що і без додатка. Виявляти хижацтво, кровожерність, злість (про звіра, тварину). Як скажений звір, що боїться води, труситься й лютує, забачивши її, ..так Чіпка кинувся, скочив угору... (Панас Мирний, I, 1949, 309); Надворі Пірат лютує на старців (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 479); <br />
// Виявляти безжальну жорстокість, нещадність (про людину). Ревуть, лютують вороги; Козацтво преться без ваги — І покотились яничари (Тарас Шевченко, I, 1963, 199); Немало він зла накоїв людям під час війни і ниньки лютує (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 290); <br />
// з кого, рідко над ким. Знущатися з кого-небудь. — Мундзю! — крикнув з докором Тоньо. — Що се ти робиш? Чи ж то годиться лютувати над бідним створіннєм [створінням]? (Іван Франко, III, 1950, 14); <br />
// на кого і без додатка. Бути в стані розлюченості, гніву, виявляти гнів; дуже сердитися. Як же то і лютувала та воювала Параска, що не її одділено (Панас Мирний, IV, 1955, 94); — Найбільше лютує на мене Підпара (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 40); Усередині в неї все клекотіло, вона лютувала і на дівчину, і на Софію, що послала ту з дровами (Іван Микитенко, II, 1957, 297).<br />
<br />
2. Виявлятися з надзвичайною силою (про мороз, негоду тощо). Люде гинуть, лютує голод в Україні (Тарас Шевченко, II, 1953, 14); В цій місцевості [в Адлері] лютує малярія (Микола Трублаїні, II, 1955, 40); І холод, і мряка надворі панує, А вітер осінній реве і лютує (Борис Грінченко, I, 1963, 10); Надворі лютувала хуртовина (Євген Кравченко, Квіти... 1959, 68).<br />
Лютува́ти, ту́ю, єш, гл.<br />
<br />
1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Лютує голод в Україні. Шевч. 332. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Кв. II. 18. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. МВ. І. 73.<br />
<br />
2) Паять.<br />
'''ЛЮТУВА́ТИ2''', у́ю, у́єш, недок., перех., заст. Паяти. Він сідав, не роздягаючись, із поршнем од тракторного мотора в руках або з бачком, якого ніс лютувати (Ю. Янов., Мир, 1956, 281).<br />
<br />
==Оргфоргафічний словник==<br />
<br />
'''Лютувати''' 1 <br />
дієслово недоконаного виду <br />
виявляти хижацтво, кровожерність, злість <br />
<br />
'''Лютувати''' 2 <br />
дієслово недоконаного виду <br />
паяти <br />
рідко <br />
'''лютувати'''<br />
-у́ю, -у́єш, недок.<br />
1) на кого – що і без додатка. Виявляти хижацтво, кровожерність, злість (про звіра, тварину). || Виявляти безжальну жорстокість, нещадність (про людину). || з кого, рідко над ким. Знущатися з кого-небудь. || на кого і без додатка. Бути в стані розлюченості, гніву, виявляти гнів; дуже сердитися.<br />
2) Виявлятися з надзвичайною силою (про мороз, негоду тощо).<br />
<br />
'''лютувати'''<br />
1) (бути у стані граничного роздратування, гніву; дуже сердитися); лютитися, лютуватися, розлютовуватися, розлютуватися, розлючуватися, розлютитися, роз'ятрюватися, роз'ятритися, біснуватися, звіріти, скаженіти, шаленіти, шаліти, роз'ярятися, роз'яритися, навіженіти, навісніти, сатаніти, яритися, яріти, ярувати, решетитися, біситися<br />
— Пор. сердитися<br />
2) див. бушувати<br />
==Лють==<br />
Від слова лють,пішло слово лютувати.<br />
ЛЮТЬ, і, жін.<br />
<br />
1. Те саме, що лютування 1. Четверо запінених і охриплих від люті цепних псів вовчими стрибками наближалися до парубка (Олесь Донченко, III, 1956, 51).<br />
<br />
2. Почуття роздратування, злості, гніву. Духа ж поступу й науки Хочуть вбити ті падлюки; ..Та — нінащо вся їх лють, Хоч кров людську ллють і п'ють! (Іван Франко, XIII, 1954, 394); А кинеться ворог в люті, На мене піде війною — Я танки, із криці куті, Поставлю в полях стіною (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 108); * Образно. Люто ґвалтують собаки.. Рветься і не може вискочить зовсім зубата лють з глибокої пащі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 225); <br />
// на кого, до кого, проти кого. Таке почуття, спрямоване на кого-небудь. У такі хвилини занепаду й розгубленості в душі його ще з більшою силою бушувала лють на Шумейка (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 105); Данько почував, як прокидається в ньому лють до пришельців (Олесь Гончар, II, 1959, 46); У пасічника була не тільки соціальна, але й особиста лють проти куркулів (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 209).<br />
<br />
3. чого, яка. Надзвичайної сили вияв (про мороз, негоду тощо). Пішов [Іван] вздовж річки, повний пекучого гніву і злоби до її вічного шуму, до киплячої люті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 332); Зелена рунь, як гай, Здолавши лють зими, важкі морозу пута, ..В блакитнім поливі текла за небокрай (Андрій Малишко, Полудень.., 1960, 64); Ми не скорилися люті морозу, хоч він і пронизував до кісток (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 7).<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:01.03.18-shaleni-znizhki-sale-lutiy-2018-masla-smazki-arlanda.jpg]]<br />
[[Файл:1f9726b37e93491f1be295f3c1e8b726.jpg]]<br />
[[Файл:Zatyazhnye morozy ustanovilis na yuzhnom urale -640x394.jpg]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|VnT-V3d2AzI}}<br />
{{#ev:youtube|Q1sbBRomRCA}}<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Словник синонімів==<br />
БУШУВА́ТИ (про стихійні явища - діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИрідше,БІСИ́ТИСЯпідсил.,БІСНУВА́ТИСЯпідсил.,ЛЮТУВА́ТИпідсил.,ЛЮТУВА́ТИСЯпідсил.розм., ЛЮТИ́ТИСЯпідсил.розм., НАВІСНІ́ТИпідсил.,СКАЖЕНІ́ТИпідсил.,ШАЛЕНІ́ТИпідсил.,ШАЛІ́ТИпідсил.,САТАНІ́ТИпідсил.розм.,БУ́ЙСТВУВАТИпідсил.рідко,БУРХОТА́ТИ[БУРХОТІ́ТИ]підсил.рідко,ЯРИ́ТИСЯпідсил.рідко,ЯРІ́ТИпідсил.рідко,ШПУВА́ТИдіал.А за вікном надворі бушує й казиться ніч - хуртовина (А. Головко); Далеко внизу, біля підніжжя скелі, бурхали розгнівані хвилі (О. Донченко); Вирували вітри, ламали дерева, збивали молодий плід в садах (К. Гордієнко); Вранці нуртувала, метляла колючими сніжинками хуртовина (Я. Гримайло); А надворі бісилась метелиця (Є. Кравченко); І роздиралася паща землі, вогонь вилітав і лизав це небо; поплавлені метали бризкали до хмар, ревли й біснувалися - так творилася Чорногора (Г. Хоткевич); Море лютує, стогне, сатаніє, зловтішно регоче (Д. Ткач); А нехай би море і як хвилювало і лютилося, ти пам’ятай, - вихрі в душі бувають іноді для нас тисячу раз тяжчі й грізніші, як море (О. Кобилянська); А хвиля бушувала й навісніла (В. Кучер); Голосніше шумів та скаженів Ненаситець по скелях, радіючи, здається, потонулими вчора жертвами і ждучи нових (Ю. Опільський); А степ не на жарт розгнівився, розбушувався, шаленіє та вибухає вихорами, ураганами без краю, без кінця! (Т. Масенко); Вітрів призначення - шаліти, рвати, Хилити в полі вікові дуби (Л. Первомайський); За вікнами, як і звечора, бурхотів степовий вітер.<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%8E%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Лютувати2018-10-26T15:15:59Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div>'''Лютува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''1) Свирѣпствовать, злиться. ''Ревуть, лютують вороги. ''Шевч. 59. ''Лютує голод в Україні. ''Шевч. 332. ''Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. ''Кв. II. 18. ''Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. ''МВ. І. 73. 2) Паять. <br />
[[Категорія:Лю]]<br />
<br />
==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br />
'''ЛЮТУВАТИ''' 1, ую, уєш, недок.<br />
<br />
1. на кого — що і без додатка. Виявляти хижацтво, кровожерність, злість (про звіра, тварину). Як скажений звір, що боїться води, труситься й лютує, забачивши її, ..так Чіпка кинувся, скочив угору... (Панас Мирний, I, 1949, 309); Надворі Пірат лютує на старців (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 479); <br />
// Виявляти безжальну жорстокість, нещадність (про людину). Ревуть, лютують вороги; Козацтво преться без ваги — І покотились яничари (Тарас Шевченко, I, 1963, 199); Немало він зла накоїв людям під час війни і ниньки лютує (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 290); <br />
// з кого, рідко над ким. Знущатися з кого-небудь. — Мундзю! — крикнув з докором Тоньо. — Що се ти робиш? Чи ж то годиться лютувати над бідним створіннєм [створінням]? (Іван Франко, III, 1950, 14); <br />
// на кого і без додатка. Бути в стані розлюченості, гніву, виявляти гнів; дуже сердитися. Як же то і лютувала та воювала Параска, що не її одділено (Панас Мирний, IV, 1955, 94); — Найбільше лютує на мене Підпара (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 40); Усередині в неї все клекотіло, вона лютувала і на дівчину, і на Софію, що послала ту з дровами (Іван Микитенко, II, 1957, 297).<br />
<br />
2. Виявлятися з надзвичайною силою (про мороз, негоду тощо). Люде гинуть, лютує голод в Україні (Тарас Шевченко, II, 1953, 14); В цій місцевості [в Адлері] лютує малярія (Микола Трублаїні, II, 1955, 40); І холод, і мряка надворі панує, А вітер осінній реве і лютує (Борис Грінченко, I, 1963, 10); Надворі лютувала хуртовина (Євген Кравченко, Квіти... 1959, 68).<br />
Лютува́ти, ту́ю, єш, гл.<br />
<br />
1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Лютує голод в Україні. Шевч. 332. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Кв. II. 18. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. МВ. І. 73.<br />
<br />
2) Паять.<br />
'''ЛЮТУВА́ТИ2''', у́ю, у́єш, недок., перех., заст. Паяти. Він сідав, не роздягаючись, із поршнем од тракторного мотора в руках або з бачком, якого ніс лютувати (Ю. Янов., Мир, 1956, 281).<br />
<br />
==Оргфоргафічний словник==<br />
<br />
'''Лютувати''' 1 <br />
дієслово недоконаного виду <br />
виявляти хижацтво, кровожерність, злість <br />
<br />
'''Лютувати''' 2 <br />
дієслово недоконаного виду <br />
паяти <br />
рідко <br />
'''лютувати'''<br />
-у́ю, -у́єш, недок.<br />
1) на кого – що і без додатка. Виявляти хижацтво, кровожерність, злість (про звіра, тварину). || Виявляти безжальну жорстокість, нещадність (про людину). || з кого, рідко над ким. Знущатися з кого-небудь. || на кого і без додатка. Бути в стані розлюченості, гніву, виявляти гнів; дуже сердитися.<br />
2) Виявлятися з надзвичайною силою (про мороз, негоду тощо).<br />
<br />
'''лютувати'''<br />
1) (бути у стані граничного роздратування, гніву; дуже сердитися); лютитися, лютуватися, розлютовуватися, розлютуватися, розлючуватися, розлютитися, роз'ятрюватися, роз'ятритися, біснуватися, звіріти, скаженіти, шаленіти, шаліти, роз'ярятися, роз'яритися, навіженіти, навісніти, сатаніти, яритися, яріти, ярувати, решетитися, біситися<br />
— Пор. сердитися<br />
2) див. бушувати<br />
==Лють==<br />
Від слова лють,пішло слово лютувати.<br />
ЛЮТЬ, і, жін.<br />
<br />
1. Те саме, що лютування 1. Четверо запінених і охриплих від люті цепних псів вовчими стрибками наближалися до парубка (Олесь Донченко, III, 1956, 51).<br />
<br />
2. Почуття роздратування, злості, гніву. Духа ж поступу й науки Хочуть вбити ті падлюки; ..Та — нінащо вся їх лють, Хоч кров людську ллють і п'ють! (Іван Франко, XIII, 1954, 394); А кинеться ворог в люті, На мене піде війною — Я танки, із криці куті, Поставлю в полях стіною (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 108); * Образно. Люто ґвалтують собаки.. Рветься і не може вискочить зовсім зубата лють з глибокої пащі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 225); <br />
// на кого, до кого, проти кого. Таке почуття, спрямоване на кого-небудь. У такі хвилини занепаду й розгубленості в душі його ще з більшою силою бушувала лють на Шумейка (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 105); Данько почував, як прокидається в ньому лють до пришельців (Олесь Гончар, II, 1959, 46); У пасічника була не тільки соціальна, але й особиста лють проти куркулів (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 209).<br />
<br />
3. чого, яка. Надзвичайної сили вияв (про мороз, негоду тощо). Пішов [Іван] вздовж річки, повний пекучого гніву і злоби до її вічного шуму, до киплячої люті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 332); Зелена рунь, як гай, Здолавши лють зими, важкі морозу пута, ..В блакитнім поливі текла за небокрай (Андрій Малишко, Полудень.., 1960, 64); Ми не скорилися люті морозу, хоч він і пронизував до кісток (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 7).<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:01.03.18-shaleni-znizhki-sale-lutiy-2018-masla-smazki-arlanda.jpg]]<br />
[[Файл:1f9726b37e93491f1be295f3c1e8b726.jpg]]<br />
[[Файл:Zatyazhnye morozy ustanovilis na yuzhnom urale -640x394.jpg]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|VnT-V3d2AzI}}<br />
{{#ev:youtube|Q1sbBRomRCA}}<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Словник синонімів==<br />
БУШУВА́ТИ (про стихійні явища - діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИрідше,БІСИ́ТИСЯпідсил.,БІСНУВА́ТИСЯпідсил.,ЛЮТУВА́ТИпідсил.,ЛЮТУВА́ТИСЯпідсил.розм., ЛЮТИ́ТИСЯпідсил.розм., НАВІСНІ́ТИпідсил.,СКАЖЕНІ́ТИпідсил.,ШАЛЕНІ́ТИпідсил.,ШАЛІ́ТИпідсил.,САТАНІ́ТИпідсил.розм.,БУ́ЙСТВУВАТИпідсил.рідко,БУРХОТА́ТИ[БУРХОТІ́ТИ]підсил.рідко,ЯРИ́ТИСЯпідсил.рідко,ЯРІ́ТИпідсил.рідко,ШПУВА́ТИдіал.А за вікном надворі бушує й казиться ніч - хуртовина (А. Головко); Далеко внизу, біля підніжжя скелі, бурхали розгнівані хвилі (О. Донченко); Вирували вітри, ламали дерева, збивали молодий плід в садах (К. Гордієнко); Вранці нуртувала, метляла колючими сніжинками хуртовина (Я. Гримайло); А надворі бісилась метелиця (Є. Кравченко); І роздиралася паща землі, вогонь вилітав і лизав це небо; поплавлені метали бризкали до хмар, ревли й біснувалися - так творилася Чорногора (Г. Хоткевич); Море лютує, стогне, сатаніє, зловтішно регоче (Д. Ткач); А нехай би море і як хвилювало і лютилося, ти пам’ятай, - вихрі в душі бувають іноді для нас тисячу раз тяжчі й грізніші, як море (О. Кобилянська); А хвиля бушувала й навісніла (В. Кучер); Голосніше шумів та скаженів Ненаситець по скелях, радіючи, здається, потонулими вчора жертвами і ждучи нових (Ю. Опільський); А степ не на жарт розгнівився, розбушувався, шаленіє та вибухає вихорами, ураганами без краю, без кінця! (Т. Масенко); Вітрів призначення - шаліти, рвати, Хилити в полі вікові дуби (Л. Первомайський); За вікнами, як і звечора, бурхотів степовий вітер.<br />
==Див.також==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%8E%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Лютувати2018-10-26T15:09:21Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Словник відмінків */</p>
<hr />
<div>'''Лютува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''1) Свирѣпствовать, злиться. ''Ревуть, лютують вороги. ''Шевч. 59. ''Лютує голод в Україні. ''Шевч. 332. ''Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. ''Кв. II. 18. ''Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. ''МВ. І. 73. 2) Паять. <br />
[[Категорія:Лю]]<br />
<br />
==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br />
'''ЛЮТУВАТИ''' 1, ую, уєш, недок.<br />
<br />
1. на кого — що і без додатка. Виявляти хижацтво, кровожерність, злість (про звіра, тварину). Як скажений звір, що боїться води, труситься й лютує, забачивши її, ..так Чіпка кинувся, скочив угору... (Панас Мирний, I, 1949, 309); Надворі Пірат лютує на старців (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 479); <br />
// Виявляти безжальну жорстокість, нещадність (про людину). Ревуть, лютують вороги; Козацтво преться без ваги — І покотились яничари (Тарас Шевченко, I, 1963, 199); Немало він зла накоїв людям під час війни і ниньки лютує (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 290); <br />
// з кого, рідко над ким. Знущатися з кого-небудь. — Мундзю! — крикнув з докором Тоньо. — Що се ти робиш? Чи ж то годиться лютувати над бідним створіннєм [створінням]? (Іван Франко, III, 1950, 14); <br />
// на кого і без додатка. Бути в стані розлюченості, гніву, виявляти гнів; дуже сердитися. Як же то і лютувала та воювала Параска, що не її одділено (Панас Мирний, IV, 1955, 94); — Найбільше лютує на мене Підпара (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 40); Усередині в неї все клекотіло, вона лютувала і на дівчину, і на Софію, що послала ту з дровами (Іван Микитенко, II, 1957, 297).<br />
<br />
2. Виявлятися з надзвичайною силою (про мороз, негоду тощо). Люде гинуть, лютує голод в Україні (Тарас Шевченко, II, 1953, 14); В цій місцевості [в Адлері] лютує малярія (Микола Трублаїні, II, 1955, 40); І холод, і мряка надворі панує, А вітер осінній реве і лютує (Борис Грінченко, I, 1963, 10); Надворі лютувала хуртовина (Євген Кравченко, Квіти... 1959, 68).<br />
Лютува́ти, ту́ю, єш, гл.<br />
<br />
1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Лютує голод в Україні. Шевч. 332. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Кв. II. 18. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. МВ. І. 73.<br />
<br />
2) Паять.<br />
'''ЛЮТУВА́ТИ2''', у́ю, у́єш, недок., перех., заст. Паяти. Він сідав, не роздягаючись, із поршнем од тракторного мотора в руках або з бачком, якого ніс лютувати (Ю. Янов., Мир, 1956, 281).<br />
<br />
==Оргфоргафічний словник==<br />
<br />
'''Лютувати''' 1 <br />
дієслово недоконаного виду <br />
виявляти хижацтво, кровожерність, злість <br />
<br />
'''Лютувати''' 2 <br />
дієслово недоконаного виду <br />
паяти <br />
рідко <br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:01.03.18-shaleni-znizhki-sale-lutiy-2018-masla-smazki-arlanda.jpg]]<br />
[[Файл:1f9726b37e93491f1be295f3c1e8b726.jpg]]<br />
[[Файл:Zatyazhnye morozy ustanovilis na yuzhnom urale -640x394.jpg]]<br />
==Словник відмінків==<br />
<br />
<br />
Інфінітив лютува́ти<br />
однина множина<br />
Наказовий спосіб<br />
1 особа люту́ймо<br />
2 особа люту́й люту́йте<br />
<br />
МАЙБУТНІЙ ЧАС<br />
1 особа лютува́тиму лютува́тимемо, лютува́тимем<br />
2 особа лютува́тимеш лютува́тимете<br />
3 особа лютува́тиме лютува́тимуть<br />
<br />
<br />
ТЕПЕРІШНІЙ Час<br />
1 особа люту́ю люту́ємо, люту́єм<br />
2 особа люту́єш люту́єте<br />
3 особа люту́є люту́ють<br />
Активний дієприкметник<br />
<br />
<br />
Дієприслівник<br />
люту́ючи<br />
МИНУЛИЙ ЧАС<br />
чол. р. лютува́в лютува́ли<br />
жін. р. лютува́ла<br />
сер. р. лютува́ло<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Дієприслівник<br />
лютува́вши<br />
<br />
==Словник синонімів==<br />
БУШУВА́ТИ (про стихійні явища - діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИрідше,БІСИ́ТИСЯпідсил.,БІСНУВА́ТИСЯпідсил.,ЛЮТУВА́ТИпідсил.,ЛЮТУВА́ТИСЯпідсил.розм., ЛЮТИ́ТИСЯпідсил.розм., НАВІСНІ́ТИпідсил.,СКАЖЕНІ́ТИпідсил.,ШАЛЕНІ́ТИпідсил.,ШАЛІ́ТИпідсил.,САТАНІ́ТИпідсил.розм.,БУ́ЙСТВУВАТИпідсил.рідко,БУРХОТА́ТИ[БУРХОТІ́ТИ]підсил.рідко,ЯРИ́ТИСЯпідсил.рідко,ЯРІ́ТИпідсил.рідко,ШПУВА́ТИдіал.А за вікном надворі бушує й казиться ніч - хуртовина (А. Головко); Далеко внизу, біля підніжжя скелі, бурхали розгнівані хвилі (О. Донченко); Вирували вітри, ламали дерева, збивали молодий плід в садах (К. Гордієнко); Вранці нуртувала, метляла колючими сніжинками хуртовина (Я. Гримайло); А надворі бісилась метелиця (Є. Кравченко); І роздиралася паща землі, вогонь вилітав і лизав це небо; поплавлені метали бризкали до хмар, ревли й біснувалися - так творилася Чорногора (Г. Хоткевич); Море лютує, стогне, сатаніє, зловтішно регоче (Д. Ткач); А нехай би море і як хвилювало і лютилося, ти пам’ятай, - вихрі в душі бувають іноді для нас тисячу раз тяжчі й грізніші, як море (О. Кобилянська); А хвиля бушувала й навісніла (В. Кучер); Голосніше шумів та скаженів Ненаситець по скелях, радіючи, здається, потонулими вчора жертвами і ждучи нових (Ю. Опільський); А степ не на жарт розгнівився, розбушувався, шаленіє та вибухає вихорами, ураганами без краю, без кінця! (Т. Масенко); Вітрів призначення - шаліти, рвати, Хилити в полі вікові дуби (Л. Первомайський); За вікнами, як і звечора, бурхотів степовий вітер.<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8CШрубель2018-10-26T15:05:12Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div>'''Шрубель, -бля, '''''м. ''Зубило. <br />
[[Категорія:Шр]]<br />
<br />
==Вікіпедія==<br />
Шрубель- це те саме,що зубило.<br />
Зуби́ло — ударно-різальний інструмент для обробки металу та будівельних матеріалів (бетону, цегли, каменю). При наданні зубилу ударного зусилля з боку бойкової частини (затильника) за допомогою молотка, кувалди, відбійного молотка, рубального молотка, бетонолома чи перфоратора різальна крайка зубила впливає на оброблюваний матеріал, розрізаючи чи розколюючи його.<br />
<br />
==Різновиди зубил(шрубель) за призначенням==<br />
У залежності від області застосування усі види зубил можна прокласифікувати на такі види:<br />
<br />
слюсарне зубило[1];<br />
крейцмейсель[2];<br />
монтажне зубило[3] з його різновидом піка-зубилом для бетоноломів, відбійних та рубальних молотків;<br />
ковальське зубило[4][5].<br />
Слюсарна операція, за якої за допомогою різального (зубила, крейцмейселя та ін.) і ударного (слюсарного молотка) інструментів з поверхні заготовки (деталі) видаляються зайві шари металу або заготовка розділяється на частини, називається рубанням. В залежності від призначення оброблюваної деталі рубання може бути чистовим і чорновим. У першому випадку зубилом за один робочий хід знімають шар металу товщиною від 0,5 до 1 мм, у другому — від 1,5 до 2 мм. Точність обробки, що досягається при рубанні, становить 0,4…1 мм.<br />
==Слюсарне шрубель==<br />
Слюсарні зубила(шрубелі) виготовляються з інструментальної вуглецевої сталі. Воно складається з трьох частин: ударної (бойкової), середньої (державки) і робочої. За формою державки зубила виготовляються чотирьох типів:[1]<br />
<br />
З державкою плоскоовального перерізу.<br />
З державкою овального перерізу.<br />
З державкою шестигранного перерізу.<br />
З державкою двотаврового перерізу.<br />
і двох виконань:<br />
<br />
З конусною робочою і ударною частиною за шириною.<br />
З прямою робочою і ударною частиною за шириною.<br />
Кут загострення вибирається в залежності від твердості оброблюваного матеріалу. Для найпоширеніших матеріалів рекомендується такі кути загострення:<br />
<br />
для твердих матеріалів (тверда сталь, чавун) — 70 °;<br />
для матеріалів середньої твердості (сталь, бронза) — 60 °;<br />
для м'яких матеріалів (мідь, латунь) — 45 °;<br />
для алюмінієвих сплавів — 35 °.<br />
Зубила виготовляють довжиною (L) 100, 125, 160, 200 і 250 мм, ширина робочої частини (B), відповідно, становить 5, 10, 16, 20 і 25 мм. Робочу частину зубила на довжині (0,3…0,5)L гартують і відпускають. Твердість робочої частини зубил на довжині не менше 0,5 L складає HRC 54…60, ударної частини на довжині не менше 1,5 поперечного розміру перерізу від ударного торця: HRC 36,5…46,5.<br />
<br />
Зубила виготовляють з інструментальної сталі марок 7ХФ, 8ХФ за ГОСТ 5950-2000[6] і У7А, У8А за ГОСТ 1435-99[7]<br />
<br />
==Монтажний шрубель==<br />
Пробивання отворів, штробів в будівельних конструкціях для електропроводок виконують монтажним зубилом (ТУ 36—1424—80). Зубило виготовляють з вуглецевої сталі У7А вбо У8А, довжиною 250 мм, товщиною 16 мм, шириною 25 мм, з кутом загострення 60°<br />
==Ковальський шрубель==<br />
Ковальське зубило[4] відрізняється у першу чергу тим, що воно має отвір для насадження на дерев'яну ручку подібно до молотка. Це дозволяє віддалити руку, що тримає зубило від розпеченого металу, але воно може використовуватись і для холодного рубання. Ковальські зубила можуть бути і фасонними, із заокругленою різальною кромкою[5] Матеріал для виготовлення зубил — сталь 6ХС[8]. Поверхнева твердість робочої частини: для зубил гарячого рубання HRC 51,5…56, для зубил холодного рубання HRC 55…59; ударної частини HRC 32…41,5.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:Dnipro m 67574000 images 5875961184.jpg]]<br />
[[Файл:Zubil-0.jpg]]<br />
[[Файл:Slesarnoe-zubilo-gost-7.jpg]] [[]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube|vN7EELRUG7g}}<br />
{{#ev:youtube|01ufAQQaIgo}}<br />
{{#ev:youtube|W_pPGmX-VEE}}<br />
<br />
<br />
==Див.також==<br />
[http://trud.ucoz.ua/index/0-11]<br />
Будова та прийоми роботи з зубилом.<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8CШрубель2018-10-26T15:02:57Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Шрубель, -бля, '''''м. ''Зубило. <br />
[[Категорія:Шр]]<br />
<br />
==Вікіпедія==<br />
Шрубель- це те саме,що зубило.<br />
Зуби́ло — ударно-різальний інструмент для обробки металу та будівельних матеріалів (бетону, цегли, каменю). При наданні зубилу ударного зусилля з боку бойкової частини (затильника) за допомогою молотка, кувалди, відбійного молотка, рубального молотка, бетонолома чи перфоратора різальна крайка зубила впливає на оброблюваний матеріал, розрізаючи чи розколюючи його.<br />
<br />
==Різновиди зубил(шрубель) за призначенням==<br />
У залежності від області застосування усі види зубил можна прокласифікувати на такі види:<br />
<br />
слюсарне зубило[1];<br />
крейцмейсель[2];<br />
монтажне зубило[3] з його різновидом піка-зубилом для бетоноломів, відбійних та рубальних молотків;<br />
ковальське зубило[4][5].<br />
Слюсарна операція, за якої за допомогою різального (зубила, крейцмейселя та ін.) і ударного (слюсарного молотка) інструментів з поверхні заготовки (деталі) видаляються зайві шари металу або заготовка розділяється на частини, називається рубанням. В залежності від призначення оброблюваної деталі рубання може бути чистовим і чорновим. У першому випадку зубилом за один робочий хід знімають шар металу товщиною від 0,5 до 1 мм, у другому — від 1,5 до 2 мм. Точність обробки, що досягається при рубанні, становить 0,4…1 мм.<br />
==Слюсарне шрубель==<br />
Слюсарні зубила(шрубелі) виготовляються з інструментальної вуглецевої сталі. Воно складається з трьох частин: ударної (бойкової), середньої (державки) і робочої. За формою державки зубила виготовляються чотирьох типів:[1]<br />
<br />
З державкою плоскоовального перерізу.<br />
З державкою овального перерізу.<br />
З державкою шестигранного перерізу.<br />
З державкою двотаврового перерізу.<br />
і двох виконань:<br />
<br />
З конусною робочою і ударною частиною за шириною.<br />
З прямою робочою і ударною частиною за шириною.<br />
Кут загострення вибирається в залежності від твердості оброблюваного матеріалу. Для найпоширеніших матеріалів рекомендується такі кути загострення:<br />
<br />
для твердих матеріалів (тверда сталь, чавун) — 70 °;<br />
для матеріалів середньої твердості (сталь, бронза) — 60 °;<br />
для м'яких матеріалів (мідь, латунь) — 45 °;<br />
для алюмінієвих сплавів — 35 °.<br />
Зубила виготовляють довжиною (L) 100, 125, 160, 200 і 250 мм, ширина робочої частини (B), відповідно, становить 5, 10, 16, 20 і 25 мм. Робочу частину зубила на довжині (0,3…0,5)L гартують і відпускають. Твердість робочої частини зубил на довжині не менше 0,5 L складає HRC 54…60, ударної частини на довжині не менше 1,5 поперечного розміру перерізу від ударного торця: HRC 36,5…46,5.<br />
<br />
Зубила виготовляють з інструментальної сталі марок 7ХФ, 8ХФ за ГОСТ 5950-2000[6] і У7А, У8А за ГОСТ 1435-99[7]<br />
<br />
==Монтажний шрубель==<br />
Пробивання отворів, штробів в будівельних конструкціях для електропроводок виконують монтажним зубилом (ТУ 36—1424—80). Зубило виготовляють з вуглецевої сталі У7А вбо У8А, довжиною 250 мм, товщиною 16 мм, шириною 25 мм, з кутом загострення 60°<br />
==Ковальський шрубель==<br />
Ковальське зубило[4] відрізняється у першу чергу тим, що воно має отвір для насадження на дерев'яну ручку подібно до молотка. Це дозволяє віддалити руку, що тримає зубило від розпеченого металу, але воно може використовуватись і для холодного рубання. Ковальські зубила можуть бути і фасонними, із заокругленою різальною кромкою[5] Матеріал для виготовлення зубил — сталь 6ХС[8]. Поверхнева твердість робочої частини: для зубил гарячого рубання HRC 51,5…56, для зубил холодного рубання HRC 55…59; ударної частини HRC 32…41,5.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:Dnipro m 67574000 images 5875961184.jpg]]<br />
[[Файл:Zubil-0.jpg]]<br />
[[Файл:Slesarnoe-zubilo-gost-7.jpg]] [[]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube|vN7EELRUG7g}}<br />
{{#ev:youtube|01ufAQQaIgo}}<br />
{{#ev:youtube|W_pPGmX-VEE}}</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Slesarnoe-zubilo-gost-7.jpgФайл:Slesarnoe-zubilo-gost-7.jpg2018-10-26T15:00:15Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Zubil-0.jpgФайл:Zubil-0.jpg2018-10-26T14:59:28Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8CШрубель2018-10-26T14:58:48Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div>'''Шрубель, -бля, '''''м. ''Зубило. <br />
[[Категорія:Шр]]<br />
<br />
==Вікіпедія==<br />
Шрубель- це те саме,що зубило.<br />
Зуби́ло — ударно-різальний інструмент для обробки металу та будівельних матеріалів (бетону, цегли, каменю). При наданні зубилу ударного зусилля з боку бойкової частини (затильника) за допомогою молотка, кувалди, відбійного молотка, рубального молотка, бетонолома чи перфоратора різальна крайка зубила впливає на оброблюваний матеріал, розрізаючи чи розколюючи його.<br />
<br />
==Різновиди зубил(шрубель) за призначенням==<br />
У залежності від області застосування усі види зубил можна прокласифікувати на такі види:<br />
<br />
слюсарне зубило[1];<br />
крейцмейсель[2];<br />
монтажне зубило[3] з його різновидом піка-зубилом для бетоноломів, відбійних та рубальних молотків;<br />
ковальське зубило[4][5].<br />
Слюсарна операція, за якої за допомогою різального (зубила, крейцмейселя та ін.) і ударного (слюсарного молотка) інструментів з поверхні заготовки (деталі) видаляються зайві шари металу або заготовка розділяється на частини, називається рубанням. В залежності від призначення оброблюваної деталі рубання може бути чистовим і чорновим. У першому випадку зубилом за один робочий хід знімають шар металу товщиною від 0,5 до 1 мм, у другому — від 1,5 до 2 мм. Точність обробки, що досягається при рубанні, становить 0,4…1 мм.<br />
==Слюсарне шрубель==<br />
Слюсарні зубила(шрубелі) виготовляються з інструментальної вуглецевої сталі. Воно складається з трьох частин: ударної (бойкової), середньої (державки) і робочої. За формою державки зубила виготовляються чотирьох типів:[1]<br />
<br />
З державкою плоскоовального перерізу.<br />
З державкою овального перерізу.<br />
З державкою шестигранного перерізу.<br />
З державкою двотаврового перерізу.<br />
і двох виконань:<br />
<br />
З конусною робочою і ударною частиною за шириною.<br />
З прямою робочою і ударною частиною за шириною.<br />
Кут загострення вибирається в залежності від твердості оброблюваного матеріалу. Для найпоширеніших матеріалів рекомендується такі кути загострення:<br />
<br />
для твердих матеріалів (тверда сталь, чавун) — 70 °;<br />
для матеріалів середньої твердості (сталь, бронза) — 60 °;<br />
для м'яких матеріалів (мідь, латунь) — 45 °;<br />
для алюмінієвих сплавів — 35 °.<br />
Зубила виготовляють довжиною (L) 100, 125, 160, 200 і 250 мм, ширина робочої частини (B), відповідно, становить 5, 10, 16, 20 і 25 мм. Робочу частину зубила на довжині (0,3…0,5)L гартують і відпускають. Твердість робочої частини зубил на довжині не менше 0,5 L складає HRC 54…60, ударної частини на довжині не менше 1,5 поперечного розміру перерізу від ударного торця: HRC 36,5…46,5.<br />
<br />
Зубила виготовляють з інструментальної сталі марок 7ХФ, 8ХФ за ГОСТ 5950-2000[6] і У7А, У8А за ГОСТ 1435-99[7]<br />
<br />
==Монтажний шрубель==<br />
Пробивання отворів, штробів в будівельних конструкціях для електропроводок виконують монтажним зубилом (ТУ 36—1424—80). Зубило виготовляють з вуглецевої сталі У7А вбо У8А, довжиною 250 мм, товщиною 16 мм, шириною 25 мм, з кутом загострення 60°<br />
==Ковальський шрубель==<br />
Ковальське зубило[4] відрізняється у першу чергу тим, що воно має отвір для насадження на дерев'яну ручку подібно до молотка. Це дозволяє віддалити руку, що тримає зубило від розпеченого металу, але воно може використовуватись і для холодного рубання. Ковальські зубила можуть бути і фасонними, із заокругленою різальною кромкою[5] Матеріал для виготовлення зубил — сталь 6ХС[8]. Поверхнева твердість робочої частини: для зубил гарячого рубання HRC 51,5…56, для зубил холодного рубання HRC 55…59; ударної частини HRC 32…41,5.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:Dnipro m 67574000 images 5875961184.jpg]]<br />
[[Зображення:Копия_загруженное.jpg|x140px]]<br />
[[Зображення:26500671.jpg|x140px]] [[Зображення:Bd2.jpg|x140px]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dnipro_m_67574000_images_5875961184.jpgФайл:Dnipro m 67574000 images 5875961184.jpg2018-10-26T14:58:32Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8FБлагання2018-10-26T14:48:27Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div>'''Блага́ння, -ня,''' ''с.'' Мольба, моленіе. ''Господеві моя дяка, що почув моє благання.'' К. Псал. 63.<br />
<br />
[[Категорія:Бл]]<br />
<br />
==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. ==<br />
'''БЛАГА́ННЯ''', я, с. Дія за знач. блага́ти. Оксана простерла в тузі, в благанні руки (Мушк., Серце.., 1962, 174); * Образно. Струни бриніли благанням тиші й спокою (Ільч., Вибр.,1948, 28); // Прохання. Марічку несла ріка, а люди чули крики й благання і не могли врятувати (Коцюб., II, 1955, 331); Не раз з благанням на вустах Румун дививсь на Схід (Підс., Героїка, 1951, 121); Був се тон також тихий.. — повний несказанного болю і розпуки, невимовного благання (Фр., III, 1950, 128).<br />
== Значення==<br />
дія за значенням благати <br />
◆ Оксана простерла в тузі, в благанні руки Мушкетик<br />
прохання <br />
◆ Марічку несла ріка, а люди чули крики й благання і не могли врятувати Коцюбинський<br />
<br />
==Морфологічні та синтаксичні властивості==<br />
<br />
Іменник.<br />
<br />
Корінь: --<br />
<br />
==Словник української мови==<br />
Благання пішло від слова благати<br />
'''БЛАГАТИ''', аю, аєш, недок., кого про що, чого і без додатка; часто з інфін., також спол. щоб. Наполегливо, невідступно, ласкаво просити. Сам і їсти їй приносить, І просить, благає, Щоб на його подивилась, Щоб утерла очі... (Тарас Шевченко, II, 1953, 97); Пару літ терпіли бойки, благали і жандармів, і ревізорів, щоб увільнили їх від напасті (Іван Франко, III, 1950, 45); «Відчиніть мерщій, благаю», — За дверима голос просить (Володимир Самійленко, I, 1958, 258); Матроси обливалися потом, поранені благали хоч краплі води (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 129); * Образно. Мамині очі, повиті незникаючою тугою, благали (Олесь Гончар, II, 1954, 25).<br />
<br />
<br />
==Словник відмінків==<br />
<br />
відмінок однина множина<br />
називний блага́ння блага́ння<br />
родовий блага́ння блага́нь<br />
давальний блага́нню блага́нням<br />
знахідний блага́ння блага́ння<br />
орудний блага́нням блага́ннями<br />
місцевий на/у блага́нні, блага́нню на/у блага́ннях<br />
кличний блага́ння* блага́ння*<br />
<br />
==Словник синонімів==<br />
БЛАГА́ННЯ (пильне пристрасне прохання), ЗАКЛИНА́ННЯпідсил.,МОЛІ́ННЯпідсил.,МОЛЬБА́підсил. рідше;УПРО́ШУВАННЯ[ВПРО́ШУВАННЯ], УПРО́ХУВАННЯ[ВПРО́ХУВАННЯ] (пильне прохання зробити щось). Перші дні Ляля, вволивши благання хворої матері, нікуди не виходила з дому (О. Гончар); Яких тільки заклинань, погроз і репресій не вживали [німці], скільки лиха зазнали робітники за повільність ремонту! (І. Ле); Бачу його погляд, благальний, сповнений моління й надії (Ю. Збанацький); Але вона не скінчила, бо Річенко, що сидів за весь сей час потупивши голову, підняв її з якоюсь мольбою в голосі, в погляді сказав: - Нащо, нащо се?.. (Г. Хоткевич); Не зваживши на упрохування жінки та дітей, так і не перейшов [Оленчук] до хати, так і лежав тут на городі над Сивашем, на теплій потрісканій землі (О. Гончар); - Пор. проха́ння.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:582.jpg]]<br />
[[Файл:187px-37849.jpg]]<br />
[[Файл:Depositphotos 49428889-stock-photo-kid-pleading.jpg]]<br />
<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|1XqrYuMwOoo}}<br />
{{#ev:youtube|rnzRu7vjKBY}}<br />
<br />
<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%96%D0%BC%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82Сімдесят2018-10-26T14:40:29Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div>'''Сімдесят, -ти, '''''числ. ''Семьдесятъ. ''Чорт сімдесят пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. ''Ном. № 9023. <br />
[[Категорія:Сі]]<br />
<br />
==Вікісловник==<br />
Число<br />
відм. форма<br />
Н. сімдеся́т<br />
Р. сімдесяти́, сімдесятьо́х<br />
Д. сімдесяти́, сімдесятьо́м<br />
З. сімдеся́т, сімдесятьо́х<br />
О. сімдесятьма́, сімдесятьома́<br />
М. на/в сімдесяти́, сімдесятьо́х<br />
<br />
==Морфологічні та синтаксичні властивості==<br />
Кількісний числівник.<br />
Відповідний порядковий числівник - сімдесятий<br />
<br />
==Значення==<br />
Назва числа 70 і його цифрового позначення ◆ немає прикладів застосування.<br />
кількість із 70 одиниць ◆ немає прикладів застосування. ◆ немає прикладів застосування.<br />
<br />
==Споріднені слова==<br />
іменники:<br />
прикметники:<br />
дієслова:<br />
прислівники<br />
==Містичне значення числа 70==<br />
Сімдесят можна розглядати як десятку, яка помножена на сімку. Десять є символ гармонії, так як всередині неї ховається четвірка і шістка. А ще в ній можна розгледіти символ створення. Також вона символізує протилежності: всередині десятки ховається сума двох п'ятірок. Вони схожі на гирі, розташовані на чашах врівноважених ваг. Носії сімдесяти відрізняються розвиненим почуттям турботи: вони вміють вислуховувати інших людей і завжди дають дієві поради. Часта зустріч з число 70 повідомляє вам про початок нового циклу і можливе оновленні вашого життя.Крім того, це знак вищих сил, які закликають вас слухати свій внутрішній голос. Саме йому можна задавати питання і отримувати правильні відповіді на них.<br />
<br />
<br />
Позитивний вплив на характер і життєвий шлях Носії сімдесяти найбільше на світі цінують свою незалежність. Все, чого вони хочуть - жити за своїми правилами, без дурних підказок з боку. Завдяки твердому характеру і наполегливості, вони можуть досягти значних результатів. Це визнані лідери, за якими можуть піти сотні людей. Крім того, вони володіють даром зцілювати як душевні, так і фізичні рани. А тому можуть зробити кар'єру лікаря, психолога або соціального працівника. У важкі періоди такі люди люблять тікати від натовпу і приводити в порядок розрізнені думки.<br />
==Ілюстраціїї==<br />
<br />
[[Файл:Без_названия.png]]<br />
<br />
<br />
[[Файл:70-fabulous-2-1.jpg]]<br />
[[Файл:Images.jpg]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|2DyZlkYaXMM}}<br />
{{#ev:youtube|y-5kRgJp2Eg}}<br />
{{#ev:youtube|mAqtEbBg4V4}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
[https://www.imbf.org/interesnye-stati/semdesjat.html]<br />
Значення числа 70<br />
<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%96%D0%BC%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82Сімдесят2018-10-26T14:31:26Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Ілюстраціїї */</p>
<hr />
<div>'''Сімдесят, -ти, '''''числ. ''Семьдесятъ. ''Чорт сімдесят пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. ''Ном. № 9023. <br />
[[Категорія:Сі]]<br />
<br />
==Вікісловник==<br />
Число<br />
відм. форма<br />
Н. сімдеся́т<br />
Р. сімдесяти́, сімдесятьо́х<br />
Д. сімдесяти́, сімдесятьо́м<br />
З. сімдеся́т, сімдесятьо́х<br />
О. сімдесятьма́, сімдесятьома́<br />
М. на/в сімдесяти́, сімдесятьо́х<br />
<br />
==Морфологічні та синтаксичні властивості==<br />
Кількісний числівник.<br />
Відповідний порядковий числівник - сімдесятий<br />
<br />
==Значення==<br />
Назва числа 70 і його цифрового позначення ◆ немає прикладів застосування.<br />
кількість із 70 одиниць ◆ немає прикладів застосування. ◆ немає прикладів застосування.<br />
<br />
==Споріднені слова==<br />
іменники:<br />
прикметники:<br />
дієслова:<br />
прислівники<br />
<br />
==Ілюстраціїї==<br />
<br />
[[Файл:Без_названия.png]]<br />
<br />
<br />
[[Файл:70-fabulous-2-1.jpg]]<br />
[[Файл:Images.jpg]]<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images.jpgФайл:Images.jpg2018-10-26T14:31:02Z<p>Vhkabanova.fpmv18: Vhkabanova.fpmv18 завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»</p>
<hr />
<div></div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%96%D0%BC%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82Сімдесят2018-10-26T14:30:17Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Ілюстраціїї */</p>
<hr />
<div>'''Сімдесят, -ти, '''''числ. ''Семьдесятъ. ''Чорт сімдесят пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. ''Ном. № 9023. <br />
[[Категорія:Сі]]<br />
<br />
==Вікісловник==<br />
Число<br />
відм. форма<br />
Н. сімдеся́т<br />
Р. сімдесяти́, сімдесятьо́х<br />
Д. сімдесяти́, сімдесятьо́м<br />
З. сімдеся́т, сімдесятьо́х<br />
О. сімдесятьма́, сімдесятьома́<br />
М. на/в сімдесяти́, сімдесятьо́х<br />
<br />
==Морфологічні та синтаксичні властивості==<br />
Кількісний числівник.<br />
Відповідний порядковий числівник - сімдесятий<br />
<br />
==Значення==<br />
Назва числа 70 і його цифрового позначення ◆ немає прикладів застосування.<br />
кількість із 70 одиниць ◆ немає прикладів застосування. ◆ немає прикладів застосування.<br />
<br />
==Споріднені слова==<br />
іменники:<br />
прикметники:<br />
дієслова:<br />
прислівники<br />
<br />
==Ілюстраціїї==<br />
<br />
[[Файл:Без_названия.png]]<br />
<br />
<br />
[[Файл:70-fabulous-2-1.jpg]]<br />
[[Файл:24390822-número-setenta-3d-en-oro-sobre-fondo-blanco.jpg]]<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:70-fabulous-2-1.jpgФайл:70-fabulous-2-1.jpg2018-10-26T14:30:00Z<p>Vhkabanova.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%96%D0%BC%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82Сімдесят2018-10-26T14:29:22Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Ілюстраціїї */</p>
<hr />
<div>'''Сімдесят, -ти, '''''числ. ''Семьдесятъ. ''Чорт сімдесят пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. ''Ном. № 9023. <br />
[[Категорія:Сі]]<br />
<br />
==Вікісловник==<br />
Число<br />
відм. форма<br />
Н. сімдеся́т<br />
Р. сімдесяти́, сімдесятьо́х<br />
Д. сімдесяти́, сімдесятьо́м<br />
З. сімдеся́т, сімдесятьо́х<br />
О. сімдесятьма́, сімдесятьома́<br />
М. на/в сімдесяти́, сімдесятьо́х<br />
<br />
==Морфологічні та синтаксичні властивості==<br />
Кількісний числівник.<br />
Відповідний порядковий числівник - сімдесятий<br />
<br />
==Значення==<br />
Назва числа 70 і його цифрового позначення ◆ немає прикладів застосування.<br />
кількість із 70 одиниць ◆ немає прикладів застосування. ◆ немає прикладів застосування.<br />
<br />
==Споріднені слова==<br />
іменники:<br />
прикметники:<br />
дієслова:<br />
прислівники<br />
<br />
==Ілюстраціїї==<br />
<br />
[[Файл:Без_названия.png]]<br />
<br />
[[Файл:Без названия.jpg]]<br />
[[Файл:Number-150799 960 720.png]]<br />
[[Файл:24390822-número-setenta-3d-en-oro-sobre-fondo-blanco.jpg]]<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:24390822-n%C3%BAmero-setenta-3d-en-oro-sobre-fondo-blanco.jpgФайл:24390822-número-setenta-3d-en-oro-sobre-fondo-blanco.jpg2018-10-26T14:28:50Z<p>Vhkabanova.fpmv18: Vhkabanova.fpmv18 завантажив нову версію «Файл:24390822-número-setenta-3d-en-oro-sobre-fondo-blanco.jpg»</p>
<hr />
<div></div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D0%B7%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FРозізлитися2018-10-26T14:27:25Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Розізли́тися, -лю́ся, -лишся, '''''гл. ''Разозлиться. К. Псал. 51. ''Я розізливсь та й ударив. ''НВолын. у. <br />
[[Категорія:Ро]]<br />
<br />
==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980==<br />
'''РОЗІЗЛИ́ТИСЯ''', лю́ся, ли́шся, док. Виявити почуття злості. — Звичайне, я не схотіла і не поїхала: тоді він розізлився (Л. Укр., III, 1952, 610); Кріпко тоді розізлився Олекса Іванович на 'Семенівну (Вишня, II, 1956, 257).<br />
<br />
==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br />
'''РОЗІЗЛИ́ТИ''', лю, лиш, док., перех. Пробудити, викликати злість, роздратування в кому-небудь. «Певно, люди розізлили його в волості своїми позвами», — подумала писарша і більше не питала ні про що свого чоловіка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 161); Нерозумними, що тільки розізлили його, словами просила [Рифка] пробачення (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 360).<br />
==Словник відмінків==<br />
Наказовий спосіб<br />
<br />
1 особа розізлі́мося, розізлі́мось, розізлі́мся<br />
<br />
2 особа розізли́ся, розізли́сь розізлі́ться<br />
<br />
МАЙБУТНІЙ ЧАС<br />
<br />
1 особа розізлю́ся, розізлю́сь розізлимо́ся, розізлимо́сь, розізли́мся<br />
<br />
2 особа розізли́шся розізлите́ся, розізлите́сь<br />
<br />
3 особа розізли́ться розізля́ться<br />
<br />
МИНУЛИЙ ЧАС<br />
<br />
чол.р. розізли́вся, розізли́всь розізли́лися, розізли́лись<br />
<br />
жін.р. розізли́лася, розізли́лась<br />
<br />
сер.р. розізли́лося, розізли́лось<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:1f9726b37e93491f1be295f3c1e8b726.jpg]]<br />
[[Файл:Greeny.jpg]]<br />
[[Файл:Розізлити.jpg]]<br />
[[Файл:Розізлити2.jpg]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|Bdj_7kS-Ens}}<br />
{{#ev:youtube|yBGd3-AEgMo}}<br />
{{#ev:youtube|2ZxeBFOWtMs}}<br />
<br />
<br />
МАЙБУТНІЙ ЧАС<br />
1 особа розізлю́ся, розізлю́сь розізлимо́ся, розізлимо́сь, розізли́мся<br />
2 особа розізли́шся розізлите́ся, розізлите́сь<br />
3 особа розізли́ться розізля́ться<br />
МИНУЛИЙ ЧАС<br />
чол.р. розізли́вся, розізли́всь розізли́лися, розізли́лись<br />
жін.р. розізли́лася, розізли́лась<br />
сер.р. розізли́лося, розізли́лось<br />
<br />
==Словник синонімів==<br />
СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯпідсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯпідсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯрідше, ГНІВИ́ТИСЯрідше, ЗЛОСТУВА́ТИрідше, ЗЛОБУВА́ТИрідше, ҐЗИ́ТИСЯдіал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯфам., ФИ́РКАТИрозм. (виражаючи гнів, ображаючись на кого-, що-небудь); ДРАТУВА́ТИСЯ, ДРОЧИ́ТИСЯрозм., ІРИТУВА́ТИСЯзаст. (бути в стані роздратування); СПАЛА́ХУВАТИ, СПАХА́ТИ, СПА́ХУВАТИ (раптово впадати в гнів); САТАНІ́ТИ, ПІ́НИТИСЯ (доходити до крайньої межі в гніві). - Док.: розсе́рдитися, осе́рдитисярідшерозгні́ватися, розгніви́тися, нагні́витисярозм.угні́ватися[вгні́ватися]рідшеугніви́тися[вгніви́тися]рідшепрогні́ватися, прогніви́тися, розізли́тися, обізли́тися, озли́тися, узли́тисярозм.озлоби́тися, обу́ритися, розпри́ндитися, роздратува́тися, роздрочи́тися, спалахну́ти, спахну́ти. Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить, гримав дверима, сердився (Григорій Тютюнник); - Може, це секрет? Тоді не гнівайтесь за мою цікавість (Ю. Смолич); - На помилках часом учимося, і нема чого тобі злитися чи занепадати духом (О. Донченко); Її знали за строгу жінку, що злостилась задля кожної дрібниці і голосно сварилася (О. Кобилянська); Відскочив засув, двері відчинились, - я чую - милая моя гнівиться (Леся Українка); [Євгеній:] Перепрошаю вас, дідусю, за свого неґречного гостя! Не прогнівайтесь! (І. Франко); - Хто нас губить, Орфею нещасний, Хто прогнівився на нас? (М. Зеров); Іван Орлюк так обурився, що аж стіл.. затріщав під ударом його кулака (О. Довженко); Уляна неприязно мовчала, приндилася (К. Гордієнко). - Пор. I. 1. лютува́ти.<br />
<br />
==Див.також==<br />
*[https://ukr.media/psihologiya/359278/]<br />
Як навчитися ніколи не злитися: 3 поради від нейробіологів<br />
<br />
[http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1915]<br />
Звідки береться злість?<br />
<br />
[https://kyiv.ridna.ua/2017/05/10-tsikavyh-faktiv-pro-emotsiji/] <br />
10 цікавих фактів про емоції<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D0%B7%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FРозізлитися2018-10-26T14:24:46Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Розізли́тися, -лю́ся, -лишся, '''''гл. ''Разозлиться. К. Псал. 51. ''Я розізливсь та й ударив. ''НВолын. у. <br />
[[Категорія:Ро]]<br />
<br />
==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980==<br />
'''РОЗІЗЛИ́ТИСЯ''', лю́ся, ли́шся, док. Виявити почуття злості. — Звичайне, я не схотіла і не поїхала: тоді він розізлився (Л. Укр., III, 1952, 610); Кріпко тоді розізлився Олекса Іванович на 'Семенівну (Вишня, II, 1956, 257).<br />
<br />
==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br />
'''РОЗІЗЛИ́ТИ''', лю, лиш, док., перех. Пробудити, викликати злість, роздратування в кому-небудь. «Певно, люди розізлили його в волості своїми позвами», — подумала писарша і більше не питала ні про що свого чоловіка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 161); Нерозумними, що тільки розізлили його, словами просила [Рифка] пробачення (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 360).<br />
==Словник відмінків==<br />
Наказовий спосіб<br />
<br />
1 особа розізлі́мося, розізлі́мось, розізлі́мся<br />
<br />
2 особа розізли́ся, розізли́сь розізлі́ться<br />
<br />
МАЙБУТНІЙ ЧАС<br />
<br />
1 особа розізлю́ся, розізлю́сь розізлимо́ся, розізлимо́сь, розізли́мся<br />
<br />
2 особа розізли́шся розізлите́ся, розізлите́сь<br />
<br />
3 особа розізли́ться розізля́ться<br />
<br />
МИНУЛИЙ ЧАС<br />
<br />
чол.р. розізли́вся, розізли́всь розізли́лися, розізли́лись<br />
<br />
жін.р. розізли́лася, розізли́лась<br />
<br />
сер.р. розізли́лося, розізли́лось<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:1f9726b37e93491f1be295f3c1e8b726.jpg]]<br />
[[Файл:Greeny.jpg]]<br />
[[Файл:Розізлити.jpg]]<br />
[[Файл:Розізлити2.jpg]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|Bdj_7kS-Ens}}<br />
{{#ev:youtube|https://tsn.ua/video/video-novini/yak-podolati-gniv.html}}<br />
<br />
<br />
МАЙБУТНІЙ ЧАС<br />
1 особа розізлю́ся, розізлю́сь розізлимо́ся, розізлимо́сь, розізли́мся<br />
2 особа розізли́шся розізлите́ся, розізлите́сь<br />
3 особа розізли́ться розізля́ться<br />
МИНУЛИЙ ЧАС<br />
чол.р. розізли́вся, розізли́всь розізли́лися, розізли́лись<br />
жін.р. розізли́лася, розізли́лась<br />
сер.р. розізли́лося, розізли́лось<br />
<br />
==Словник синонімів==<br />
СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯпідсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯпідсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯрідше, ГНІВИ́ТИСЯрідше, ЗЛОСТУВА́ТИрідше, ЗЛОБУВА́ТИрідше, ҐЗИ́ТИСЯдіал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯфам., ФИ́РКАТИрозм. (виражаючи гнів, ображаючись на кого-, що-небудь); ДРАТУВА́ТИСЯ, ДРОЧИ́ТИСЯрозм., ІРИТУВА́ТИСЯзаст. (бути в стані роздратування); СПАЛА́ХУВАТИ, СПАХА́ТИ, СПА́ХУВАТИ (раптово впадати в гнів); САТАНІ́ТИ, ПІ́НИТИСЯ (доходити до крайньої межі в гніві). - Док.: розсе́рдитися, осе́рдитисярідшерозгні́ватися, розгніви́тися, нагні́витисярозм.угні́ватися[вгні́ватися]рідшеугніви́тися[вгніви́тися]рідшепрогні́ватися, прогніви́тися, розізли́тися, обізли́тися, озли́тися, узли́тисярозм.озлоби́тися, обу́ритися, розпри́ндитися, роздратува́тися, роздрочи́тися, спалахну́ти, спахну́ти. Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить, гримав дверима, сердився (Григорій Тютюнник); - Може, це секрет? Тоді не гнівайтесь за мою цікавість (Ю. Смолич); - На помилках часом учимося, і нема чого тобі злитися чи занепадати духом (О. Донченко); Її знали за строгу жінку, що злостилась задля кожної дрібниці і голосно сварилася (О. Кобилянська); Відскочив засув, двері відчинились, - я чую - милая моя гнівиться (Леся Українка); [Євгеній:] Перепрошаю вас, дідусю, за свого неґречного гостя! Не прогнівайтесь! (І. Франко); - Хто нас губить, Орфею нещасний, Хто прогнівився на нас? (М. Зеров); Іван Орлюк так обурився, що аж стіл.. затріщав під ударом його кулака (О. Довженко); Уляна неприязно мовчала, приндилася (К. Гордієнко). - Пор. I. 1. лютува́ти.<br />
<br />
==Див.також==<br />
*[https://ukr.media/psihologiya/359278/]<br />
Як навчитися ніколи не злитися: 3 поради від нейробіологів<br />
<br />
[http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1915]<br />
Звідки береться злість?<br />
<br />
[https://kyiv.ridna.ua/2017/05/10-tsikavyh-faktiv-pro-emotsiji/] <br />
10 цікавих фактів про емоції<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D0%B7%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FРозізлитися2018-10-26T14:22:46Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Розізли́тися, -лю́ся, -лишся, '''''гл. ''Разозлиться. К. Псал. 51. ''Я розізливсь та й ударив. ''НВолын. у. <br />
[[Категорія:Ро]]<br />
<br />
==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980==<br />
'''РОЗІЗЛИ́ТИСЯ''', лю́ся, ли́шся, док. Виявити почуття злості. — Звичайне, я не схотіла і не поїхала: тоді він розізлився (Л. Укр., III, 1952, 610); Кріпко тоді розізлився Олекса Іванович на 'Семенівну (Вишня, II, 1956, 257).<br />
<br />
==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br />
'''РОЗІЗЛИ́ТИ''', лю, лиш, док., перех. Пробудити, викликати злість, роздратування в кому-небудь. «Певно, люди розізлили його в волості своїми позвами», — подумала писарша і більше не питала ні про що свого чоловіка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 161); Нерозумними, що тільки розізлили його, словами просила [Рифка] пробачення (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 360).<br />
==Словник відмінків==<br />
Наказовий спосіб<br />
<br />
1 особа розізлі́мося, розізлі́мось, розізлі́мся<br />
<br />
2 особа розізли́ся, розізли́сь розізлі́ться<br />
<br />
МАЙБУТНІЙ ЧАС<br />
<br />
1 особа розізлю́ся, розізлю́сь розізлимо́ся, розізлимо́сь, розізли́мся<br />
<br />
2 особа розізли́шся розізлите́ся, розізлите́сь<br />
<br />
3 особа розізли́ться розізля́ться<br />
<br />
МИНУЛИЙ ЧАС<br />
<br />
чол.р. розізли́вся, розізли́всь розізли́лися, розізли́лись<br />
<br />
жін.р. розізли́лася, розізли́лась<br />
<br />
сер.р. розізли́лося, розізли́лось<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:1f9726b37e93491f1be295f3c1e8b726.jpg]]<br />
[[Файл:Greeny.jpg]]<br />
[[Файл:Розізлити.jpg]]<br />
[[Файл:Розізлити2.jpg]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|vkCh6qaUyNU}}<br />
{{#ev:youtube|https://tsn.ua/video/video-novini/yak-podolati-gniv.html}}<br />
<br />
<br />
МАЙБУТНІЙ ЧАС<br />
1 особа розізлю́ся, розізлю́сь розізлимо́ся, розізлимо́сь, розізли́мся<br />
2 особа розізли́шся розізлите́ся, розізлите́сь<br />
3 особа розізли́ться розізля́ться<br />
МИНУЛИЙ ЧАС<br />
чол.р. розізли́вся, розізли́всь розізли́лися, розізли́лись<br />
жін.р. розізли́лася, розізли́лась<br />
сер.р. розізли́лося, розізли́лось<br />
<br />
==Словник синонімів==<br />
СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯпідсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯпідсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯрідше, ГНІВИ́ТИСЯрідше, ЗЛОСТУВА́ТИрідше, ЗЛОБУВА́ТИрідше, ҐЗИ́ТИСЯдіал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯфам., ФИ́РКАТИрозм. (виражаючи гнів, ображаючись на кого-, що-небудь); ДРАТУВА́ТИСЯ, ДРОЧИ́ТИСЯрозм., ІРИТУВА́ТИСЯзаст. (бути в стані роздратування); СПАЛА́ХУВАТИ, СПАХА́ТИ, СПА́ХУВАТИ (раптово впадати в гнів); САТАНІ́ТИ, ПІ́НИТИСЯ (доходити до крайньої межі в гніві). - Док.: розсе́рдитися, осе́рдитисярідшерозгні́ватися, розгніви́тися, нагні́витисярозм.угні́ватися[вгні́ватися]рідшеугніви́тися[вгніви́тися]рідшепрогні́ватися, прогніви́тися, розізли́тися, обізли́тися, озли́тися, узли́тисярозм.озлоби́тися, обу́ритися, розпри́ндитися, роздратува́тися, роздрочи́тися, спалахну́ти, спахну́ти. Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить, гримав дверима, сердився (Григорій Тютюнник); - Може, це секрет? Тоді не гнівайтесь за мою цікавість (Ю. Смолич); - На помилках часом учимося, і нема чого тобі злитися чи занепадати духом (О. Донченко); Її знали за строгу жінку, що злостилась задля кожної дрібниці і голосно сварилася (О. Кобилянська); Відскочив засув, двері відчинились, - я чую - милая моя гнівиться (Леся Українка); [Євгеній:] Перепрошаю вас, дідусю, за свого неґречного гостя! Не прогнівайтесь! (І. Франко); - Хто нас губить, Орфею нещасний, Хто прогнівився на нас? (М. Зеров); Іван Орлюк так обурився, що аж стіл.. затріщав під ударом його кулака (О. Довженко); Уляна неприязно мовчала, приндилася (К. Гордієнко). - Пор. I. 1. лютува́ти.<br />
<br />
==Див.також==<br />
*[https://ukr.media/psihologiya/359278/]<br />
Як навчитися ніколи не злитися: 3 поради від нейробіологів<br />
<br />
[http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1915]<br />
Звідки береться злість?<br />
<br />
[https://kyiv.ridna.ua/2017/05/10-tsikavyh-faktiv-pro-emotsiji/] <br />
10 цікавих фактів про емоції<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D0%B7%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FРозізлитися2018-10-26T14:22:17Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Розізли́тися, -лю́ся, -лишся, '''''гл. ''Разозлиться. К. Псал. 51. ''Я розізливсь та й ударив. ''НВолын. у. <br />
[[Категорія:Ро]]<br />
<br />
==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980==<br />
'''РОЗІЗЛИ́ТИСЯ''', лю́ся, ли́шся, док. Виявити почуття злості. — Звичайне, я не схотіла і не поїхала: тоді він розізлився (Л. Укр., III, 1952, 610); Кріпко тоді розізлився Олекса Іванович на 'Семенівну (Вишня, II, 1956, 257).<br />
<br />
==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br />
'''РОЗІЗЛИ́ТИ''', лю, лиш, док., перех. Пробудити, викликати злість, роздратування в кому-небудь. «Певно, люди розізлили його в волості своїми позвами», — подумала писарша і більше не питала ні про що свого чоловіка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 161); Нерозумними, що тільки розізлили його, словами просила [Рифка] пробачення (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 360).<br />
==Словник відмінків==<br />
Наказовий спосіб<br />
<br />
1 особа розізлі́мося, розізлі́мось, розізлі́мся<br />
<br />
2 особа розізли́ся, розізли́сь розізлі́ться<br />
<br />
МАЙБУТНІЙ ЧАС<br />
<br />
1 особа розізлю́ся, розізлю́сь розізлимо́ся, розізлимо́сь, розізли́мся<br />
<br />
2 особа розізли́шся розізлите́ся, розізлите́сь<br />
<br />
3 особа розізли́ться розізля́ться<br />
<br />
МИНУЛИЙ ЧАС<br />
<br />
чол.р. розізли́вся, розізли́всь розізли́лися, розізли́лись<br />
<br />
жін.р. розізли́лася, розізли́лась<br />
<br />
сер.р. розізли́лося, розізли́лось<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:1f9726b37e93491f1be295f3c1e8b726.jpg]]<br />
[[Файл:Greeny.jpg]]<br />
[[Файл:Розізлити.jpg]]<br />
[[Файл:Розізлити2.jpg]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|vkCh6qaUyNU}}<br />
{{#ev:youtube|//tsn.ua/video/video-novini/yak-podolati-gniv.html}}<br />
<br />
<br />
МАЙБУТНІЙ ЧАС<br />
1 особа розізлю́ся, розізлю́сь розізлимо́ся, розізлимо́сь, розізли́мся<br />
2 особа розізли́шся розізлите́ся, розізлите́сь<br />
3 особа розізли́ться розізля́ться<br />
МИНУЛИЙ ЧАС<br />
чол.р. розізли́вся, розізли́всь розізли́лися, розізли́лись<br />
жін.р. розізли́лася, розізли́лась<br />
сер.р. розізли́лося, розізли́лось<br />
<br />
==Словник синонімів==<br />
СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯпідсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯпідсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯрідше, ГНІВИ́ТИСЯрідше, ЗЛОСТУВА́ТИрідше, ЗЛОБУВА́ТИрідше, ҐЗИ́ТИСЯдіал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯфам., ФИ́РКАТИрозм. (виражаючи гнів, ображаючись на кого-, що-небудь); ДРАТУВА́ТИСЯ, ДРОЧИ́ТИСЯрозм., ІРИТУВА́ТИСЯзаст. (бути в стані роздратування); СПАЛА́ХУВАТИ, СПАХА́ТИ, СПА́ХУВАТИ (раптово впадати в гнів); САТАНІ́ТИ, ПІ́НИТИСЯ (доходити до крайньої межі в гніві). - Док.: розсе́рдитися, осе́рдитисярідшерозгні́ватися, розгніви́тися, нагні́витисярозм.угні́ватися[вгні́ватися]рідшеугніви́тися[вгніви́тися]рідшепрогні́ватися, прогніви́тися, розізли́тися, обізли́тися, озли́тися, узли́тисярозм.озлоби́тися, обу́ритися, розпри́ндитися, роздратува́тися, роздрочи́тися, спалахну́ти, спахну́ти. Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить, гримав дверима, сердився (Григорій Тютюнник); - Може, це секрет? Тоді не гнівайтесь за мою цікавість (Ю. Смолич); - На помилках часом учимося, і нема чого тобі злитися чи занепадати духом (О. Донченко); Її знали за строгу жінку, що злостилась задля кожної дрібниці і голосно сварилася (О. Кобилянська); Відскочив засув, двері відчинились, - я чую - милая моя гнівиться (Леся Українка); [Євгеній:] Перепрошаю вас, дідусю, за свого неґречного гостя! Не прогнівайтесь! (І. Франко); - Хто нас губить, Орфею нещасний, Хто прогнівився на нас? (М. Зеров); Іван Орлюк так обурився, що аж стіл.. затріщав під ударом його кулака (О. Довженко); Уляна неприязно мовчала, приндилася (К. Гордієнко). - Пор. I. 1. лютува́ти.<br />
<br />
==Див.також==<br />
*[https://ukr.media/psihologiya/359278/]<br />
Як навчитися ніколи не злитися: 3 поради від нейробіологів<br />
<br />
[http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1915]<br />
Звідки береться злість?<br />
<br />
[https://kyiv.ridna.ua/2017/05/10-tsikavyh-faktiv-pro-emotsiji/] <br />
10 цікавих фактів про емоції<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D0%B7%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FРозізлитися2018-10-26T14:19:54Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Розізли́тися, -лю́ся, -лишся, '''''гл. ''Разозлиться. К. Псал. 51. ''Я розізливсь та й ударив. ''НВолын. у. <br />
[[Категорія:Ро]]<br />
<br />
==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980==<br />
'''РОЗІЗЛИ́ТИСЯ''', лю́ся, ли́шся, док. Виявити почуття злості. — Звичайне, я не схотіла і не поїхала: тоді він розізлився (Л. Укр., III, 1952, 610); Кріпко тоді розізлився Олекса Іванович на 'Семенівну (Вишня, II, 1956, 257).<br />
<br />
==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br />
'''РОЗІЗЛИ́ТИ''', лю, лиш, док., перех. Пробудити, викликати злість, роздратування в кому-небудь. «Певно, люди розізлили його в волості своїми позвами», — подумала писарша і більше не питала ні про що свого чоловіка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 161); Нерозумними, що тільки розізлили його, словами просила [Рифка] пробачення (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 360).<br />
==Словник відмінків==<br />
Наказовий спосіб<br />
<br />
1 особа розізлі́мося, розізлі́мось, розізлі́мся<br />
<br />
2 особа розізли́ся, розізли́сь розізлі́ться<br />
<br />
МАЙБУТНІЙ ЧАС<br />
<br />
1 особа розізлю́ся, розізлю́сь розізлимо́ся, розізлимо́сь, розізли́мся<br />
<br />
2 особа розізли́шся розізлите́ся, розізлите́сь<br />
<br />
3 особа розізли́ться розізля́ться<br />
<br />
МИНУЛИЙ ЧАС<br />
<br />
чол.р. розізли́вся, розізли́всь розізли́лися, розізли́лись<br />
<br />
жін.р. розізли́лася, розізли́лась<br />
<br />
сер.р. розізли́лося, розізли́лось<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:1f9726b37e93491f1be295f3c1e8b726.jpg]]<br />
[[Файл:Greeny.jpg]]<br />
[[Файл:Розізлити.jpg]]<br />
[[Файл:Розізлити2.jpg]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{https://tsn.ua/video/video-novini/yak-podolati-gniv.html}}<br />
{{#ev:https://www.youtube.com/watch?v=Bdj_7kS-Ens}} <br />
<br />
<br />
МАЙБУТНІЙ ЧАС<br />
1 особа розізлю́ся, розізлю́сь розізлимо́ся, розізлимо́сь, розізли́мся<br />
2 особа розізли́шся розізлите́ся, розізлите́сь<br />
3 особа розізли́ться розізля́ться<br />
МИНУЛИЙ ЧАС<br />
чол.р. розізли́вся, розізли́всь розізли́лися, розізли́лись<br />
жін.р. розізли́лася, розізли́лась<br />
сер.р. розізли́лося, розізли́лось<br />
<br />
==Словник синонімів==<br />
СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯпідсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯпідсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯрідше, ГНІВИ́ТИСЯрідше, ЗЛОСТУВА́ТИрідше, ЗЛОБУВА́ТИрідше, ҐЗИ́ТИСЯдіал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯфам., ФИ́РКАТИрозм. (виражаючи гнів, ображаючись на кого-, що-небудь); ДРАТУВА́ТИСЯ, ДРОЧИ́ТИСЯрозм., ІРИТУВА́ТИСЯзаст. (бути в стані роздратування); СПАЛА́ХУВАТИ, СПАХА́ТИ, СПА́ХУВАТИ (раптово впадати в гнів); САТАНІ́ТИ, ПІ́НИТИСЯ (доходити до крайньої межі в гніві). - Док.: розсе́рдитися, осе́рдитисярідшерозгні́ватися, розгніви́тися, нагні́витисярозм.угні́ватися[вгні́ватися]рідшеугніви́тися[вгніви́тися]рідшепрогні́ватися, прогніви́тися, розізли́тися, обізли́тися, озли́тися, узли́тисярозм.озлоби́тися, обу́ритися, розпри́ндитися, роздратува́тися, роздрочи́тися, спалахну́ти, спахну́ти. Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить, гримав дверима, сердився (Григорій Тютюнник); - Може, це секрет? Тоді не гнівайтесь за мою цікавість (Ю. Смолич); - На помилках часом учимося, і нема чого тобі злитися чи занепадати духом (О. Донченко); Її знали за строгу жінку, що злостилась задля кожної дрібниці і голосно сварилася (О. Кобилянська); Відскочив засув, двері відчинились, - я чую - милая моя гнівиться (Леся Українка); [Євгеній:] Перепрошаю вас, дідусю, за свого неґречного гостя! Не прогнівайтесь! (І. Франко); - Хто нас губить, Орфею нещасний, Хто прогнівився на нас? (М. Зеров); Іван Орлюк так обурився, що аж стіл.. затріщав під ударом його кулака (О. Довженко); Уляна неприязно мовчала, приндилася (К. Гордієнко). - Пор. I. 1. лютува́ти.<br />
<br />
==Див.також==<br />
*[https://ukr.media/psihologiya/359278/]<br />
Як навчитися ніколи не злитися: 3 поради від нейробіологів<br />
<br />
[http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1915]<br />
Звідки береться злість?<br />
<br />
[https://kyiv.ridna.ua/2017/05/10-tsikavyh-faktiv-pro-emotsiji/] <br />
10 цікавих фактів про емоції<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D0%B7%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FРозізлитися2018-10-26T14:18:53Z<p>Vhkabanova.fpmv18: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Розізли́тися, -лю́ся, -лишся, '''''гл. ''Разозлиться. К. Псал. 51. ''Я розізливсь та й ударив. ''НВолын. у. <br />
[[Категорія:Ро]]<br />
<br />
==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980==<br />
'''РОЗІЗЛИ́ТИСЯ''', лю́ся, ли́шся, док. Виявити почуття злості. — Звичайне, я не схотіла і не поїхала: тоді він розізлився (Л. Укр., III, 1952, 610); Кріпко тоді розізлився Олекса Іванович на 'Семенівну (Вишня, II, 1956, 257).<br />
<br />
==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br />
'''РОЗІЗЛИ́ТИ''', лю, лиш, док., перех. Пробудити, викликати злість, роздратування в кому-небудь. «Певно, люди розізлили його в волості своїми позвами», — подумала писарша і більше не питала ні про що свого чоловіка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 161); Нерозумними, що тільки розізлили його, словами просила [Рифка] пробачення (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 360).<br />
==Словник відмінків==<br />
Наказовий спосіб<br />
<br />
1 особа розізлі́мося, розізлі́мось, розізлі́мся<br />
<br />
2 особа розізли́ся, розізли́сь розізлі́ться<br />
<br />
МАЙБУТНІЙ ЧАС<br />
<br />
1 особа розізлю́ся, розізлю́сь розізлимо́ся, розізлимо́сь, розізли́мся<br />
<br />
2 особа розізли́шся розізлите́ся, розізлите́сь<br />
<br />
3 особа розізли́ться розізля́ться<br />
<br />
МИНУЛИЙ ЧАС<br />
<br />
чол.р. розізли́вся, розізли́всь розізли́лися, розізли́лись<br />
<br />
жін.р. розізли́лася, розізли́лась<br />
<br />
сер.р. розізли́лося, розізли́лось<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Файл:1f9726b37e93491f1be295f3c1e8b726.jpg]]<br />
[[Файл:Greeny.jpg]]<br />
[[Файл:Розізлити.jpg]]<br />
[[Файл:Розізлити2.jpg]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{https://tsn.ua/video/video-novini/yak-podolati-gniv.html}}<br />
{{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=yBGd3-AEgMo}} <br />
<br />
<br />
МАЙБУТНІЙ ЧАС<br />
1 особа розізлю́ся, розізлю́сь розізлимо́ся, розізлимо́сь, розізли́мся<br />
2 особа розізли́шся розізлите́ся, розізлите́сь<br />
3 особа розізли́ться розізля́ться<br />
МИНУЛИЙ ЧАС<br />
чол.р. розізли́вся, розізли́всь розізли́лися, розізли́лись<br />
жін.р. розізли́лася, розізли́лась<br />
сер.р. розізли́лося, розізли́лось<br />
<br />
==Словник синонімів==<br />
СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯпідсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯпідсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯрідше, ГНІВИ́ТИСЯрідше, ЗЛОСТУВА́ТИрідше, ЗЛОБУВА́ТИрідше, ҐЗИ́ТИСЯдіал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯфам., ФИ́РКАТИрозм. (виражаючи гнів, ображаючись на кого-, що-небудь); ДРАТУВА́ТИСЯ, ДРОЧИ́ТИСЯрозм., ІРИТУВА́ТИСЯзаст. (бути в стані роздратування); СПАЛА́ХУВАТИ, СПАХА́ТИ, СПА́ХУВАТИ (раптово впадати в гнів); САТАНІ́ТИ, ПІ́НИТИСЯ (доходити до крайньої межі в гніві). - Док.: розсе́рдитися, осе́рдитисярідшерозгні́ватися, розгніви́тися, нагні́витисярозм.угні́ватися[вгні́ватися]рідшеугніви́тися[вгніви́тися]рідшепрогні́ватися, прогніви́тися, розізли́тися, обізли́тися, озли́тися, узли́тисярозм.озлоби́тися, обу́ритися, розпри́ндитися, роздратува́тися, роздрочи́тися, спалахну́ти, спахну́ти. Йонька бачив, що в господарстві нічого не робиться так, як він велить, гримав дверима, сердився (Григорій Тютюнник); - Може, це секрет? Тоді не гнівайтесь за мою цікавість (Ю. Смолич); - На помилках часом учимося, і нема чого тобі злитися чи занепадати духом (О. Донченко); Її знали за строгу жінку, що злостилась задля кожної дрібниці і голосно сварилася (О. Кобилянська); Відскочив засув, двері відчинились, - я чую - милая моя гнівиться (Леся Українка); [Євгеній:] Перепрошаю вас, дідусю, за свого неґречного гостя! Не прогнівайтесь! (І. Франко); - Хто нас губить, Орфею нещасний, Хто прогнівився на нас? (М. Зеров); Іван Орлюк так обурився, що аж стіл.. затріщав під ударом його кулака (О. Довженко); Уляна неприязно мовчала, приндилася (К. Гордієнко). - Пор. I. 1. лютува́ти.<br />
<br />
==Див.також==<br />
*[https://ukr.media/psihologiya/359278/]<br />
Як навчитися ніколи не злитися: 3 поради від нейробіологів<br />
<br />
[http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1915]<br />
Звідки береться злість?<br />
<br />
[https://kyiv.ridna.ua/2017/05/10-tsikavyh-faktiv-pro-emotsiji/] <br />
10 цікавих фактів про емоції<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Vhkabanova.fpmv18