https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=StudentSun&feedformat=atomКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2024-03-28T18:16:35ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BDМайдан2014-01-01T12:48:28Z<p>StudentSun: /* Див. також */</p>
<hr />
<div> <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
Майда́н (араб. میدان — meydan, ср. тадж. Майдон — стадион) — арабское по происхождению слово, означающее любую открытую площадку, парк или площадь. В тюркских языках стал употребляться для обозначения главной торговой площади в городе.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_8e6b3_9bf362ab_XL.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:36906.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:R_p_020494e3bc45b653d0328d3543316b69.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Indexfrvd.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Див. також==<br />
'''Майдан, -ну, '''''м. ''1) Площадь. ''Передо мною дуже широкий майдан. ''Левиц. ''Де колись на майдані роєм гули на раді запорожці, там тепер паслася німецька череда. ''Левиц. Пов. 367. 2) Лѣсная поляна. Вх. Зн. 34. 3) Заводъ для гонки смолы.<br />
[[Категорія:Ма]]http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8 Майдан Незалежності]]<br />
<br><br><br />
<br />
[https://www.youtube.com/watch?v=Kg9_j_Gt8_w СловОпис]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BDМайдан2014-01-01T12:45:37Z<p>StudentSun: /* Див. також */</p>
<hr />
<div> <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
Майда́н (араб. میدان — meydan, ср. тадж. Майдон — стадион) — арабское по происхождению слово, означающее любую открытую площадку, парк или площадь. В тюркских языках стал употребляться для обозначения главной торговой площади в городе.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_8e6b3_9bf362ab_XL.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:36906.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:R_p_020494e3bc45b653d0328d3543316b69.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Indexfrvd.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Див. також==<br />
'''Майдан, -ну, '''''м. ''1) Площадь. ''Передо мною дуже широкий майдан. ''Левиц. ''Де колись на майдані роєм гули на раді запорожці, там тепер паслася німецька череда. ''Левиц. Пов. 367. 2) Лѣсная поляна. Вх. Зн. 34. 3) Заводъ для гонки смолы.<br />
[[Категорія:Ма]]http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8 Майдан Незалежності]]<br />
<br><br><br />
<br />
[https://www.youtube.com/watch?v=Kg9_j_Gt8_w Слово "Майдан" на "Словописі"]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B3%D0%B0Ага2014-01-01T12:32:42Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>'''І. Ага́,''' ''меж.'' А! Вотъ какъ! А что! ''Ага, попались.'' Рудч. Ск. І. 119.<br />
'''ІІ. Ага́,''' ''нар.'' 1) = Эге. А казав же він? — ''Ага!'' Шейк. 2) Ироническ.: какъ разъ! ''Зробив же він своє діло? — Ага!''<br />
'''Ага́-га''''', меж.'' 1) Выражаетъ удивленіе. ''Ага-га, яка тут глибочінь!'' Шейк. 2) A, вотъ что! ''— Та се не мати йому дала, а сестра. — Ага-га! Ага-га! Це коли повний місяць буває, чи що б то?'' Ком. І. 47.<br />
<br />
<br />
<br />
<h2> Академічний тлумачний словник української мови </h2><br />
<br />
І. <b>АГА</b> <i>виг.</i> <br><br />
<ol><li>1. Виражає подив, здогад, пригадування. <i>— Ага, ти заховавсь, — промовила сама до себе і пішла розшукувати [Івася]</i> (Панас Мирний, I, 1954, 252); <i>— Ага, я й забувсь — ось до тебе лист! Здається, від Богдана</i> (Леся Українка, III, 1952, 583); <i>— Скажіть, як звати.., вашого Брянського? Як?.. — Звати? Гм... Дайте подумати... Як це вони між собою... Ага: Юрій</i> (Олесь Гончар, III, 1959, 169). <br><br />
<li>2. Виражає злорадість, насмішку, погрозу і т. ін. «Ага! проклятії поганці, Недогарки Троянські, ланці! Тепер прийшлось вам погибать» (Іван Котляревський, I, 1952, 237); Як вибігли вночі хлопці на дзвін та взнали, що горить Гмиря, зразу й вернулись у хату — так йому й треба! Ага, найшла-таки його погибель (Андрій Головко, II, 1957, 362).<br><br />
</li></ol><br />
<i>Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 15.</i><br />
<br />
ІІ. <b>АГА</b> <i>част., розм.</i> <br />
<ol><li>1. Уживається при вираженні згоди, потвердження; еге, так. <i>— А казав же він? — Ага!</i> (Словник Грінченка). <br><br />
<li>2. ірон. Виражає заперечення; якраз!, аякже!, чому б не так! — <i>Зробив же він своє діло? — Ага!</i> (Словник Грінченка).<br><br />
</li></ol><br><br> <br />
<br />
<h2> Великий комплексний словник української мови </h2><br />
<b>агá</b>, агú, <i>ор. </i> агóю, <i>ч.</i> [<i>турец.</i> aga - пан] <br><br />
<b><i>Фонетичний запис</i></b>: [агá] <br><br />
<b><i>Морфологічний запис:</i></b> аг-а<br><br />
<b><i>Тлумачення:</i></b> 1. У султанській Туреччині – титул воєначальника і начальників окремих придворних слуг, з 1826 р. офіцер молодшого чину турецької армії.<br> 2. У сучасній Туреччині – заможний селянин.<br><br />
<b><i>Російською мовою:</i></b> агá, агú, <i> і </i><br />
<br />
[[Категорія:Аг]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B3%D0%B0Ага2014-01-01T12:30:14Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>'''І. Ага́,''' ''меж.'' А! Вотъ какъ! А что! ''Ага, попались.'' Рудч. Ск. І. 119.<br />
'''ІІ. Ага́,''' ''нар.'' 1) = Эге. А казав же він? — ''Ага!'' Шейк. 2) Ироническ.: какъ разъ! ''Зробив же він своє діло? — Ага!''<br />
'''Ага́-га''''', меж.'' 1) Выражаетъ удивленіе. ''Ага-га, яка тут глибочінь!'' Шейк. 2) A, вотъ что! ''— Та се не мати йому дала, а сестра. — Ага-га! Ага-га! Це коли повний місяць буває, чи що б то?'' Ком. І. 47.<br />
<br />
<br />
<br />
<h2> Академічний тлумачний словник української мови </h2><br />
<br />
І. <b>АГА</b> <i>виг.</i> <br><br />
<ol><li>1. Виражає подив, здогад, пригадування. <i>— Ага, ти заховавсь, — промовила сама до себе і пішла розшукувати [Івася]</i> (Панас Мирний, I, 1954, 252); <i>— Ага, я й забувсь — ось до тебе лист! Здається, від Богдана</i> (Леся Українка, III, 1952, 583); <i>— Скажіть, як звати.., вашого Брянського? Як?.. — Звати? Гм... Дайте подумати... Як це вони між собою... Ага: Юрій</i> (Олесь Гончар, III, 1959, 169). <br><br />
<li>2. Виражає злорадість, насмішку, погрозу і т. ін. «Ага! проклятії поганці, Недогарки Троянські, ланці! Тепер прийшлось вам погибать» (Іван Котляревський, I, 1952, 237); Як вибігли вночі хлопці на дзвін та взнали, що горить Гмиря, зразу й вернулись у хату — так йому й треба! Ага, найшла-таки його погибель (Андрій Головко, II, 1957, 362).<br><br />
</li></ol><br />
<i>Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 15.</i><br />
<br />
ІІ. <b>АГА</b> <i>част., розм.</i> <br />
<ol><li>1. Уживається при вираженні згоди, потвердження; еге, так. <i>— А казав же він? — Ага!</i> (Словник Грінченка). <br><br />
<li>2. ірон. Виражає заперечення; якраз!, аякже!, чому б не так! — <i>Зробив же він своє діло? — Ага!</i> (Словник Грінченка).<br><br />
</li></ol><br><br> <br />
<br />
<h2> Великий комплексний словник української мови </h2><br />
<b>агá</b>, агú, <i>ор. </i> агóю, <i>ч.</i> [<i>турец.</i> aga - пан] <br><br />
<b><i>Фонетичний запис</i></b>: [агá] <br><br />
<b><i>Морфологічний запис:</i></b> аг-а<br />
<b><i>Тлумачення:</i></b> 1. У султанській Туреччині – титул воєначальника і начальників окремих придворних слуг, з 1826 р. офіцер молодшого чину турецької армії. 2. У сучасній Туреччині – заможний селянин.<br />
<b><i>Російською мовою:</i></b> агá, агú, </i> і <i><br />
<br />
[[Категорія:Аг]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B3%D0%B0Ага2014-01-01T12:27:09Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>'''І. Ага́,''' ''меж.'' А! Вотъ какъ! А что! ''Ага, попались.'' Рудч. Ск. І. 119.<br />
'''ІІ. Ага́,''' ''нар.'' 1) = Эге. А казав же він? — ''Ага!'' Шейк. 2) Ироническ.: какъ разъ! ''Зробив же він своє діло? — Ага!''<br />
'''Ага́-га''''', меж.'' 1) Выражаетъ удивленіе. ''Ага-га, яка тут глибочінь!'' Шейк. 2) A, вотъ что! ''— Та се не мати йому дала, а сестра. — Ага-га! Ага-га! Це коли повний місяць буває, чи що б то?'' Ком. І. 47.<br />
<br />
<br />
<br />
<h2> Академічний тлумачний словник української мови </h2><br />
<br />
І. <b>АГА</b> <i>виг.</i> <br><br />
<ol><li>1. Виражає подив, здогад, пригадування. <i>— Ага, ти заховавсь, — промовила сама до себе і пішла розшукувати [Івася]</i> (Панас Мирний, I, 1954, 252); <i>— Ага, я й забувсь — ось до тебе лист! Здається, від Богдана</i> (Леся Українка, III, 1952, 583); <i>— Скажіть, як звати.., вашого Брянського? Як?.. — Звати? Гм... Дайте подумати... Як це вони між собою... Ага: Юрій</i> (Олесь Гончар, III, 1959, 169). <br><br />
<li>2. Виражає злорадість, насмішку, погрозу і т. ін. «Ага! проклятії поганці, Недогарки Троянські, ланці! Тепер прийшлось вам погибать» (Іван Котляревський, I, 1952, 237); Як вибігли вночі хлопці на дзвін та взнали, що горить Гмиря, зразу й вернулись у хату — так йому й треба! Ага, найшла-таки його погибель (Андрій Головко, II, 1957, 362).<br><br />
</li></ol><br />
<i>Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 15.</i><br />
<br />
ІІ. <b>АГА</b> <i>част., розм.</i> <br />
<ol><li>1. Уживається при вираженні згоди, потвердження; еге, так. <i>— А казав же він? — Ага!</i> (Словник Грінченка). <br><br />
<li>2. ірон. Виражає заперечення; якраз!, аякже!, чому б не так! — <i>Зробив же він своє діло? — Ага!</i> (Словник Грінченка).<br><br />
</li></ol><br />
<br />
<b>агá</b>, агú, <i>ор. </i> агóю, <i>ч.</i> [<i>турец.</i> aga - пан] <br><br />
<b><i>Фонетичний запис</i></b>: [агá] <br><br />
<b><i>Морфологічний запис:</i></b> аг-а<br />
<b><i>Тлумачення:</i></b> 1. У султанській Туреччині – титул воєначальника і начальників окремих придворних слуг, з 1826 р. офіцер молодшого чину турецької армії. 2. У сучасній Туреччині – заможний селянин.<br />
<b><i>Російською мовою:</i></b> агá, агú, </i> і <i><br />
<br />
[[Категорія:Аг]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B3%D0%B0Ага2013-08-24T18:29:40Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>'''І. Ага́,''' ''меж.'' А! Вотъ какъ! А что! ''Ага, попались.'' Рудч. Ск. І. 119.<br />
'''ІІ. Ага́,''' ''нар.'' 1) = Эге. А казав же він? — ''Ага!'' Шейк. 2) Ироническ.: какъ разъ! ''Зробив же він своє діло? — Ага!''<br />
'''Ага́-га''''', меж.'' 1) Выражаетъ удивленіе. ''Ага-га, яка тут глибочінь!'' Шейк. 2) A, вотъ что! ''— Та се не мати йому дала, а сестра. — Ага-га! Ага-га! Це коли повний місяць буває, чи що б то?'' Ком. І. 47.<br />
<br />
<br />
<br />
<h2> Академічний тлумачний словник української мови </h2><br />
<br />
І. <b>АГА</b> <i>виг.</i> <br><br />
<ol><li>1. Виражає подив, здогад, пригадування. <i>— Ага, ти заховавсь, — промовила сама до себе і пішла розшукувати [Івася]</i> (Панас Мирний, I, 1954, 252); <i>— Ага, я й забувсь — ось до тебе лист! Здається, від Богдана</i> (Леся Українка, III, 1952, 583); <i>— Скажіть, як звати.., вашого Брянського? Як?.. — Звати? Гм... Дайте подумати... Як це вони між собою... Ага: Юрій</i> (Олесь Гончар, III, 1959, 169). <br><br />
<li>2. Виражає злорадість, насмішку, погрозу і т. ін. «Ага! проклятії поганці, Недогарки Троянські, ланці! Тепер прийшлось вам погибать» (Іван Котляревський, I, 1952, 237); Як вибігли вночі хлопці на дзвін та взнали, що горить Гмиря, зразу й вернулись у хату — так йому й треба! Ага, найшла-таки його погибель (Андрій Головко, II, 1957, 362).<br><br />
</li></ol><br />
<i>Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 15.</i><br />
<br />
ІІ. <b>АГА</b> <i>част., розм.</i> <br />
<ol><li>1. Уживається при вираженні згоди, потвердження; еге, так. <i>— А казав же він? — Ага!</i> (Словник Грінченка). <br><br />
<li>2. ірон. Виражає заперечення; якраз!, аякже!, чому б не так! — <i>Зробив же він своє діло? — Ага!</i> (Словник Грінченка).<br><br />
</li></ol><br />
[[Категорія:Аг]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80Автор2013-08-24T18:10:18Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div><h2> "Словарь украинського языка" Б.Грінченка </h2><br />
'''Автор, -ра''', ''м.'' Авторъ. ''Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного.'' К. Іов. Передм. X.<br />
<br />
<h2> Великий комплексний словник української мови </h2><br />
<i>Автор</i>, -ра, <i>ор.</i> -том, <i>ч</i> [від лат. autor - засновник, творець, письменник; augeo - збільшую, наділяю, сприяю]<br><br />
<b><i>Фонетичний запис: </i></b>[аЎтор]<br><br />
<b><i>Морфологічний розбір: </i></b>автор (автор - корінь; нульове закінчення)<br><br />
<b><i>Словотвірний ланцюг: </i></b> автор - авторка, авторський, авторів, авторство<br><br />
<b><i>Тлумачення слова: </i></b> особа, яка створила художній, науковий, мистецький чи інший твір (проект, винахід тощо)<br><br />
<b><i>Синонімічний ряд: </i></b> творець, сотворитель, винахідник, проектувальник (проекту), укладач, упорядник (словника); поет (поезій), письменник (прози)<br><br />
<b><i>Антонім: </i></b> анонім<br><br />
<b><i>Російською: </i></b> автор, -ра <i>м</i><br><br />
<br />
<br />
<h2> Словозміна слова "Автор" </h2><br />
<pre> однина множина<br />
називний а́втор автори́<br />
родовий а́втора авторі́в<br />
давальний а́второві,а́втору автора́м<br />
знахідний а́втора авторі́в<br />
орудний а́втором автора́ми<br />
місцевий на/в а́второві, а́вторі на/в автора́х<br />
кличний а́вторе автори́ </pre><br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80Автор2013-08-07T12:03:24Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div><h2> "Словарь украинського языка" Б.Грінченка </h2><br />
'''Автор, -ра''', ''м.'' Авторъ. ''Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного.'' К. Іов. Передм. X.<br />
<br />
<h2> Великий комплексний словник української мови </h2><br />
<i>Автор</i>, -ра, <i>ор.</i> -том, <i>ч</i> [від лат. autor - засновник, творець, письменник; augeo - збільшую, наділяю, сприяю]<br><br />
<b><i>Фонетичний запис: </i></b>[аЎтор]<br><br />
<b><i>Морфологічний розбір: </i></b>автор (автор - корінь; нульове закінчення)<br><br />
<b><i>Словотвірний ланцюг: </i></b> автор - авторка, авторський, авторів, авторство<br><br />
<b><i>Тлумачення слова: </i></b> особа, яка створила художній, науковий, мистецький чи інший твір (проект, винахід тощо)<br><br />
<b><i>Синонімічний ряд: </i></b> творець, сотворитель, винахідник, проектувальник (проекту), укладач, упорядник (словника); поет (поезій), письменник (прози)<br><br />
<b><i>Антонім: </i></b> анонім<br><br />
<b><i>Російською: </i></b> автор, -ра <i>м</i><br><br />
<br />
<br />
<h2> Словозміна слова "Автор" </h2><br />
<pre> однина множина<br />
називний а́втор автори́<br />
родовий а́втора авторі́в<br />
давальний а́второві,а́втору автора́м<br />
знахідний а́втора авторі́в<br />
орудний а́втором автора́ми<br />
місцевий на/в а́второві, а́вторі на/в автора́х<br />
кличний а́вторе автори́ </pre><br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80Автор2013-08-07T11:43:43Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div><h2> "Словарь украинського языка" Б.Грінченка </h2><br />
'''Автор, -ра''', ''м.'' Авторъ. ''Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного.'' К. Іов. Передм. X.<br />
<br />
<h2> Великий комплексний словник української мови </h2><br />
<i>Автор</i>, -ра, <i>ор.</i> -том, <i>ч</i> [від лат. autor - засновник, творець, письменник; augeo - збільшую, наділяю, сприяю]<br><br />
<b><i>Фонетичний запис: </i></b>[аЎтор]<br><br />
<b><i>Морфологічний розбір: </i></b>автор (автор - корінь; нульове закінчення)<br><br />
<b><i>Словотвірний ланцюг: </i></b> автор - авторка, авторський, авторів, авторство<br><br />
<b><i>Тлумачення слова: </i></b> особа, яка створила художній, науковий, мистецький чи інший твір (проект, винахід тощо)<br><br />
<b><i>Синонімічний ряд: </i></b> творець, сотворитель, винахідник, проектувальник (проекту), укладач, упорядник (словника); поет (поезій), письменник (прози)<br><br />
<b><i>Антонім: </i></b> анонім<br><br />
<b><i>Російською: </i></b> автор, -ра <i>м</i><br><br />
<br />
відмінок однина множина<br />
називний а́втор автори́<br />
родовий а́втора авторі́в<br />
давальний а́второві, а́втору автора́м<br />
знахідний а́втора авторі́в<br />
орудний а́втором автора́ми<br />
місцевий на/в а́второві, а́вторі на/в автора́х<br />
кличний а́вторе автори́<br />
[[Категорія:Ав]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BE%D2%91%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%8FАвтобиоґрафия2013-08-07T11:02:11Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div><h2> "Словарь украинського языка" Б.Грінченка </h2><br />
'''Автобиоґра́фия, -фиї,''' ''ж.'' Автобіографія. ''Не пишу я своєї автобиоґрафиї, а ні своїх мемуарів.'' К. Х. ІІ. 41.<br />
<br />
<h2> Великий комплексний словник української мови </h2><br />
<i>Автобіографія</i>, -фії, <i>ор.</i> -фією, <i>ж</i> [авто...+біографія]<br><br />
<b><i>Фонетичний запис: </i></b>[аЎтоб'і'ограф'íчниĭ]<br><br />
<b><i>Морфологічний розбір: </i></b>авто-біограф-іj-а (авто - префікс; біограф - корінь; іj - суфікс; а - закінчення)<br><br />
<b><i>Словотвірний ланцюг: </i></b> автобіографія - автобіографічний, автобіографічність, автобіографізм<br><br />
<b><i>Тлумачення слова: </i></b> опис свого життя<br><br />
<b><i>Російською: </i></b> автобиография, -фии, <i>ж</i><br><br />
<br />
<h2> Універсальний словник-енциклопедія </h2><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4617.html Автобіографія] - літературний жанр, опис власного життя.<br />
<br />
<h2> Словник іншомовних слів </h2><br />
Автобіографія; ж. (авто... та біографія): життєпис якої-небудь особи, складений нею самою.<br />
<br />
<h2> Стилістичні терміни </h2><br />
АВТОБІОГРАФІЯ (гр. autos — сам, вiоs — життя, grapho — пишу) власний опис свого життя.<br />
<br />
<h2> Академічний тлумачний словник </h2><br />
[http://sum.in.ua/s/avtobioghrafija Автобіографія] АВТОБІОГРАФІЯ, ї, жін. Опис свого життя. <i>Я шукаю завжди у творах поета не автобіографії.., а такого чогось, що не його одного обходило б</i> (Леся Українка, V, 1956, 432); <i>Незадовго до смерті Грабовський написав коротку, сповнену гіркої правди автобіографію</i> (Укр. літ", 9, 1957, 160).<br />
<br />
<br />
<h2> Словозміна слова "Автобіографія" </h2><br />
<pre> однина множина<br />
називний автобіогра́фія автобіогра́фії<br />
родовий автобіогра́фії автобіогра́фій<br />
давальний автобіогра́фії автобіогра́фіям<br />
знахідний автобіогра́фію автобіогра́фії<br />
орудний автобіогра́фією автобіогра́фіями<br />
місцевий на/в автобіогра́фії на/в автобіогра́фіях<br />
кличний автобіогра́фіє автобіогра́фії </pre> <br />
<br />
<h2> Див.також </h2><br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F Автобіографія] Матеріал з Вікіпедії<br><br />
[http://dilomova.org.ua/?p=109 Автобіографія] сайт "Українська ділова мова"<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BE%D2%91%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%8FАвтобиоґрафия2013-08-07T11:01:24Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div><h2> "Словарь украинського языка" Б.Грінченка </h2><br />
'''Автобиоґра́фия, -фиї,''' ''ж.'' Автобіографія. ''Не пишу я своєї автобиоґрафиї, а ні своїх мемуарів.'' К. Х. ІІ. 41.<br />
<br />
<h2> Великий комплексний словник української мови </h2><br />
<i>Автобіографія</i>, -фії, <i>ор.</i> -фією, <i>ж</i> [авто...+біографія]<br><br />
<b><i>Фонетичний запис: </i></b>[аЎтоб'і'ограф'íчниĭ]<br><br />
<b><i>Морфологічний розбір: </i></b>авто-біограф-іj-а (авто - префікс; біограф - корінь; іj - суфікс; а - закінчення)<br><br />
<b><i>Словотвірний ланцюг: </i></b> автобіографія - автобіографічний, автобіографічність, автобіографізм<br><br />
<b><i>Тлумачення слова: </i></b> опис свого життя<br><br />
<b><i>Російською: </i></b> автобиография, -фии, <i>ж</i><br><br />
<br />
<h2> Універсальний словник-енциклопедія </h2><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4617.html Автобіографія] - літературний жанр, опис власного життя.<br />
<br />
<h2> Словник іншомовних слів </h2><br />
Автобіографія; ж. (авто... та біографія): життєпис якої-небудь особи, складений нею самою.<br />
<br />
<h2> Стилістичні терміни </h2><br />
АВТОБІОГРАФІЯ (гр. autos — сам, вiоs — життя, grapho — пишу) власний опис свого життя.<br />
<br />
<h2> Академічний тлумачний словник </h2><br />
[http://sum.in.ua/s/avtobioghrafija Автобіографія] АВТОБІОГРАФІЯ, ї, жін. Опис свого життя. <i>Я шукаю завжди у творах поета не автобіографії.., а такого чогось, що не його одного обходило б</i> (Леся Українка, V, 1956, 432); <i>Незадовго до смерті Грабовський написав коротку, сповнену гіркої правди автобіографію</i> (Укр. літ", 9, 1957, 160).<br />
<br />
<br />
<h2> Словозміна слова "Автобіографія" </h2><br />
<pre> однина множина<br />
називний автобіогра́фія автобіогра́фії<br />
родовий автобіогра́фії автобіогра́фій<br />
давальний автобіогра́фії автобіогра́фіям<br />
знахідний автобіогра́фію автобіогра́фії<br />
орудний автобіогра́фією автобіогра́фіями<br />
місцевий на/в автобіогра́фії на/в автобіогра́фіях<br />
кличний автобіогра́фіє автобіогра́фії </pre> <br />
<br />
<h2> Див.також </h2><br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F Автобіографія] Матеріал з Вікіпедії<br><br />
[http://dilomova.org.ua/?p=109 Автобіографія] сайт "Українська ділова мова"<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BE%D2%91%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%8FАвтобиоґрафия2013-08-07T11:00:46Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div><h2> "Словарь украинського языка" Б.Грінченка </h2><br />
'''Автобиоґра́фия, -фиї,''' ''ж.'' Автобіографія. ''Не пишу я своєї автобиоґрафиї, а ні своїх мемуарів.'' К. Х. ІІ. 41.<br />
<br />
<h2> Великий комплексний словник української мови </h2><br />
<i>Автобіографія</i>, -фії, <i>ор.</i> -фією, <i>ж</i> [авто...+біографія]<br><br />
<b><i>Фонетичний запис: </i></b>[аЎтоб'і'ограф'íчниĭ]<br><br />
<b><i>Морфологічний розбір: </i></b>авто-біограф-іj-а (авто - префікс; біограф - корінь; іj - суфікс; а - закінчення)<br><br />
<b><i>Словотвірний ланцюг: </i></b> автобіографія - автобіографічний, автобіографічність, автобіографізм<br><br />
<b><i>Тлумачення слова: </i></b> опис свого життя<br><br />
<b><i>Російською: </i></b> автобиография, -фии, <i>ж</i><br><br />
<br />
<h2> Універсальний словник-енциклопедія </h2><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4617.html Автобіографія] - літературний жанр, опис власного життя.<br />
<br />
<h2> Словник іншомовних слів </h2><br />
Автобіографія; ж. (авто... та біографія): життєпис якої-небудь особи, складений нею самою.<br />
<br />
<h2> Стилістичні терміни </h2><br />
АВТОБІОГРАФІЯ (гр. autos — сам, вiоs — життя, grapho — пишу) власний опис свого життя.<br />
<br />
<h2> Академічний тлумачний словник </h2><br />
[http://sum.in.ua/s/avtobioghrafija Автобіографія] АВТОБІОГРАФІЯ, ї, жін. Опис свого життя. <i>Я шукаю завжди у творах поета не автобіографії.., а такого чогось, що не його одного обходило б</i> (Леся Українка, V, 1956, 432); <i>Незадовго до смерті Грабовський написав коротку, сповнену гіркої правди автобіографію</i> (Укр. літ", 9, 1957, 160).<br />
<br />
<br />
<h2> Словозміна слова "Автобіографія" </h2><br />
<pre> однина множина<br />
називний автобіогра́фія автобіогра́фії<br />
родовий автобіогра́фії автобіогра́фій<br />
давальний автобіогра́фії автобіогра́фіям<br />
знахідний автобіогра́фію автобіогра́фії<br />
орудний автобіогра́фією автобіогра́фіями<br />
місцевий на/в автобіогра́фії на/в автобіогра́фіях<br />
кличний автобіогра́фіє автобіогра́фії </pre> <br />
<br />
<h2> Див.також </h2><br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F Автобіографія] Матеріал з Вікіпедії<br><br />
[http://dilomova.org.ua/?p=109 Автобіографія] сайт "Українська ділова мова"<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BE%D2%91%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%8FАвтобиоґрафия2013-08-07T11:00:14Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div><h2> "Словарь украинського языка" Б.Грінченка </h2><br />
'''Автобиоґра́фия, -фиї,''' ''ж.'' Автобіографія. ''Не пишу я своєї автобиоґрафиї, а ні своїх мемуарів.'' К. Х. ІІ. 41.<br />
<br />
<h2> Великий комплексний словник української мови </h2><br />
<i>Автобіографія</i>, -фії, <i>ор.</i> -фією, <i>ж</i> [авто...+біографія]<br><br />
<b><i>Фонетичний запис: </i></b>[аЎтоб'і'ограф'íчниĭ]<br><br />
<b><i>Морфологічний розбір: </i></b>авто-біограф-іj-а (авто - префікс; біограф - корінь; іj - суфікс; а - закінчення)<br><br />
<b><i>Словотвірний ланцюг: </i></b> автобіографія - автобіографічний, автобіографічність, автобіографізм<br><br />
<b><i>Тлумачення слова: </i></b> опис свого життя<br><br />
<b><i>Російською: </i></b> автобиография, -фии, <i>ж</i><br><br />
<br />
h2> Універсальний словник-енциклопедія </h2><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4617.html Автобіографія] - літературний жанр, опис власного життя.<br />
<br />
<h2> Словник іншомовних слів </h2><br />
Автобіографія; ж. (авто... та біографія): життєпис якої-небудь особи, складений нею самою.<br />
<br />
<h2> Стилістичні терміни </h2><br />
АВТОБІОГРАФІЯ (гр. autos — сам, вiоs — життя, grapho — пишу) власний опис свого життя.<br />
<br />
<h2> Академічний тлумачний словник </h2><br />
[http://sum.in.ua/s/avtobioghrafija Автобіографія] АВТОБІОГРАФІЯ, ї, жін. Опис свого життя. <i>Я шукаю завжди у творах поета не автобіографії.., а такого чогось, що не його одного обходило б</i> (Леся Українка, V, 1956, 432); <i>Незадовго до смерті Грабовський написав коротку, сповнену гіркої правди автобіографію</i> (Укр. літ", 9, 1957, 160).<br />
<br />
<br />
<h2> Словозміна слова "Автобіографія" </h2><br />
<pre> однина множина<br />
називний автобіогра́фія автобіогра́фії<br />
родовий автобіогра́фії автобіогра́фій<br />
давальний автобіогра́фії автобіогра́фіям<br />
знахідний автобіогра́фію автобіогра́фії<br />
орудний автобіогра́фією автобіогра́фіями<br />
місцевий на/в автобіогра́фії на/в автобіогра́фіях<br />
кличний автобіогра́фіє автобіогра́фії </pre> <br />
<br />
<h2> Див.також </h2><br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F Автобіографія] Матеріал з Вікіпедії<br><br />
[http://dilomova.org.ua/?p=109 Автобіографія] сайт "Українська ділова мова"<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9Автентичний2013-08-01T19:20:50Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>'''Автенти́чний, -а, -е.''' Достовѣрный, подлинный. ''Що більш довідуватимемось про неї (старовину українську) з аутентичних джерел, то все виразніш стоятиме вона перед очима нашого духа.'' К. Досв. [изд. 1876]. 3.<br />
<br />
<br />
<br><br />
<br><br />
<h2> Орфографічний словник</h2><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33894.html Автентичний]<br />
<br />
<h2> Словник іншомовних слів</h2><br />
[http://slovopedia.org.ua/36/53392/232890.html Автентичний] (гр., справжній) <br />
дійсний, вірний, той, що грунтується на першоджерелі, оригіналі. А. тексти - тексти документів, викладені кількома мовами, що розглядаються як однаково достовірні.<br />
<br />
<h2> Економічна енциклопедія</h2><br />
[http://slovopedia.org.ua/38/53392/376901.html Автентичний]<br />
рос. аутентичный <br />
(від грец. authentilos — справжній) — дійсний, рівнозначний, той, що ґрунтується на першоджерелі<br />
<br />
<h2> Словник синонімів</h2><br />
[http://slovopedia.org.ua/41/53392/261449.html Автентичний]<br />
(документ) справжній, правдивий, справдешній, непідробний; (текст) оригінальний, першоджерельний.<br />
<br />
<h2> Словник іншомовних слів Мельничука</h2><br />
[http://slovopedia.org.ua/42/53392/276536.html Автентичний]<br />
автенти́чний <br />
(від грец. αύθεντικός – справжній) <br />
дійсний, вірний, той, що грунтується на першоджерелі.<br />
<br />
<h2> Російсько-український словник</h2><br />
[http://slovopedia.org.ua/47/53392/302404.html Автентичний]<br />
АВТЕНТИЧНИЙ<br />
аутентичный, аутентический; подлинный<br />
<br />
<h2> Словники України on-line</h2><br />
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Автентичний]<br />
СПРАВЖНІЙ (не фальшивий або який не є копією чи підробкою чого-небудь), НЕПІДРОБНИЙ, НЕПІДРОБЛЕНИЙ, СПРАВДЕШозм., СПРАВДІШНІЙ розм., СУТИЙ рідше; АВТЕНТИЧНИЙ книжн. (про текст, документ і т. ін.); ОРИГІНАЛЬНИЙ (який не є копією або підробкою чого-небудь); ЧИСТИЙ, ЩИРИЙ (про метали та вироби з них). <i>Сумніву не було: це було справжнє кам'яневугілля</i> (З. Тулуб); <i>Обличчя його виявило непідроблену радість</i> (В. Собко); <i>Я не бачив і не знаю, чи є у вас справдешній список переробленого в думу "Слова"</i> (Панас Мирний); <i>Писав [Шульга] доноси на "Просвіту" і то найпідлішого ґатунку. Тепер усе виявилось і автентичні документи в руках у нас</i> (М. Коцюбинський); <i>В день вінчання надіслала [пані] молодій парі коштовну.. оригінальну японську вазу</i> (Ірина Вільде); <i>Чисте срібло; Чисті червінці; Щире золото</i>.<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8FАвстралія2013-08-01T18:12:00Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>'''''''Австра́лія, -лії,''' ''ж.'' Австралія. Желех.<br />
<br />
<br><br />
<br><br />
<h2> Сучасні словники</h2> <br />
<h3><center>«Універсальний словник»</center></h3><br />
<b>Австралія</b> - столиця Канберра<br />
<br />
<br />
<h3><center>«Універсальний словник-енциклопедія»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4603.html Австралія]<br />
I <br />
найменший континент Землі на пд. півкулі; меридіанна протяжність становить 3200 км (з Тасманією 3680 км), широтна - 4000 км; пл. з островами прибл. 7,7 млн. км2; слабо розчленована, рівнинна (середня вис. бл. 300 м); найвища г. Косцюшко - 2228 м; солоне оз. Ейр лежить 16 м н.р.м.; гол. півостр. - Кейп-Йорк і Арнемленд, найбільший острів - Тасманія. 2/3 території займає Зх.-Австралійське плоскогір'я з окремими пасмами і столовими горами; у центр. частині низовинна; на сх. - Великий Вододільний хребет, який стрімко опадає до низовини на узбережжі; вздовж пн.-сх. узбережжя А. простягається Великий Бар'єрний риф. Переважна частина А. має тропічний континентальний сухий або вкрай сухий клімат, на сх. (поза бар'єром гір) - вологий; пн. частина - у зоні екваторіального клімату (на краях Пн. території та в пн. частині<br />
II <br />
(Commonwealth of Australia, Австралійський Союз) держава на австрал. континенті та на острові Тасманія; заморські території А.: острів Норфолк, острів Різдва (в Індійському о.), Кокосові острови, острови на Кораловому м., острови Герд і Макдоналд, риф Ашмор і острів Картьє. Християни (переважно католики і англіканці) - 74%, послідовники ін. релігій - 2,6%; в містах 85% (у т.ч. в адміністративних центрах штатів - 63%). Розвинута країна з ринковою економікою; корисні копалини і сільськогосподарська продукція становлять бл. 70% вартості експорту; видобуток кам'яного вугілля, нафти та природного газу, залізних руд (3 місце у світі), бокситів (1 місце у світі), руд свинцю (1 місце у світі), цинку (2 місце у світі), нікелю і марганцю, золота, срібла, опалів, сапфірів, алмазів, крім того, руд міді, олова, титану і цирконію; електромашинобудівна, харчова, хіміч., легка, паперово-целюлозна, мінеральна, поліграфічна промисловість. Орні землі та сади займають 6%, луки<br />
<br />
<h3><center>«Орфографічний словник»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
<br />
<h3><center>«Словник іншомовних слів»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
Австралія; ж. <br />
(лат.) <br />
частина світу, відкрита голландцем Віллі Яну в 1606 р. і названа Новою Голландією. Згодом ця частина світу отримувала різні назви і тільки з 1798 р. була названа Австралією.<br />
<br />
<br><br />
<br><br />
<h2> Інші джерела</h2> <br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7 Wikipedia ]<br><br />
[http://svit.ukrinform.ua/Australia/australia.php Країни світу]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1003999 australi.gif|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Flag avstralii.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]<br />
<br><br><br />
--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] ([[Обговорення користувача:StudentSun|обговорення]]) 12:09, 29 липня 2013 (EEST)</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8FАвстралія2013-08-01T05:59:05Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>'''''''Австра́лія, -лії,''' ''ж.'' Австралія. Желех.<br />
<br />
<br><br />
<br><br />
<h2> Сучасні словники</h2> <br />
<h3><center>«Універсальний словник»</center></h3><br />
<b>Австралія</b> - столиця Канберра<br />
<br />
<br />
<h3><center>«Універсальний словник-енциклопедія»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4603.html Австралія]<br />
I <br />
найменший континент Землі на пд. півкулі; меридіанна протяжність становить 3200 км (з Тасманією 3680 км), широтна - 4000 км; пл. з островами прибл. 7,7 млн. км2; слабо розчленована, рівнинна (середня вис. бл. 300 м); найвища г. Косцюшко - 2228 м; солоне оз. Ейр лежить 16 м н.р.м.; гол. півостр. - Кейп-Йорк і Арнемленд, найбільший острів - Тасманія. 2/3 території займає Зх.-Австралійське плоскогір'я з окремими пасмами і столовими горами; у центр. частині низовинна; на сх. - Великий Вододільний хребет, який стрімко опадає до низовини на узбережжі; вздовж пн.-сх. узбережжя А. простягається Великий Бар'єрний риф. Переважна частина А. має тропічний континентальний сухий або вкрай сухий клімат, на сх. (поза бар'єром гір) - вологий; пн. частина - у зоні екваторіального клімату (на краях Пн. території та в пн. частині<br />
II <br />
(Commonwealth of Australia, Австралійський Союз) держава на австрал. континенті та на острові Тасманія; заморські території А.: острів Норфолк, острів Різдва (в Індійському о.), Кокосові острови, острови на Кораловому м., острови Герд і Макдоналд, риф Ашмор і острів Картьє. Християни (переважно католики і англіканці) - 74%, послідовники ін. релігій - 2,6%; в містах 85% (у т.ч. в адміністративних центрах штатів - 63%). Розвинута країна з ринковою економікою; корисні копалини і сільськогосподарська продукція становлять бл. 70% вартості експорту; видобуток кам'яного вугілля, нафти та природного газу, залізних руд (3 місце у світі), бокситів (1 місце у світі), руд свинцю (1 місце у світі), цинку (2 місце у світі), нікелю і марганцю, золота, срібла, опалів, сапфірів, алмазів, крім того, руд міді, олова, титану і цирконію; електромашинобудівна, харчова, хіміч., легка, паперово-целюлозна, мінеральна, поліграфічна промисловість. Орні землі та сади займають 6%, луки<br />
<br />
<h3><center>«Орфографічний словник»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
<br />
<h3><center>«Словник іншомовних слів»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
Австралія; ж. <br />
(лат.) <br />
частина світу, відкрита голландцем Віллі Яну в 1606 р. і названа Новою Голландією. Згодом ця частина світу отримувала різні назви і тільки з 1798 р. була названа Австралією.<br />
<br />
<br><br />
<br><br />
<h2> Інші джерела</h2> <br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7 Wikipedia ]<br />
[http://svit.ukrinform.ua/Australia/australia.php Країни світу]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1003999 australi.gif|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Flag avstralii.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]<br />
<br><br><br />
--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] ([[Обговорення користувача:StudentSun|обговорення]]) 12:09, 29 липня 2013 (EEST)</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8FАвстралія2013-08-01T05:52:47Z<p>StudentSun: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''''''Австра́лія, -лії,''' ''ж.'' Австралія. Желех.<br />
<br />
<br><br />
<br><br />
<h2> Сучасні словники</h2> <br />
<h3><center>«Універсальний словник»</center></h3><br />
<b>Австралія</b> - столиця Канберра<br />
<br />
<br />
<h3><center>«Універсальний словник-енциклопедія»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4603.html Австралія]<br />
I <br />
найменший континент Землі на пд. півкулі; меридіанна протяжність становить 3200 км (з Тасманією 3680 км), широтна - 4000 км; пл. з островами прибл. 7,7 млн. км2; слабо розчленована, рівнинна (середня вис. бл. 300 м); найвища г. Косцюшко - 2228 м; солоне оз. Ейр лежить 16 м н.р.м.; гол. півостр. - Кейп-Йорк і Арнемленд, найбільший острів - Тасманія. 2/3 території займає Зх.-Австралійське плоскогір'я з окремими пасмами і столовими горами; у центр. частині низовинна; на сх. - Великий Вододільний хребет, який стрімко опадає до низовини на узбережжі; вздовж пн.-сх. узбережжя А. простягається Великий Бар'єрний риф. Переважна частина А. має тропічний континентальний сухий або вкрай сухий клімат, на сх. (поза бар'єром гір) - вологий; пн. частина - у зоні екваторіального клімату (на краях Пн. території та в пн. частині<br />
II <br />
(Commonwealth of Australia, Австралійський Союз) держава на австрал. континенті та на острові Тасманія; заморські території А.: острів Норфолк, острів Різдва (в Індійському о.), Кокосові острови, острови на Кораловому м., острови Герд і Макдоналд, риф Ашмор і острів Картьє. Християни (переважно католики і англіканці) - 74%, послідовники ін. релігій - 2,6%; в містах 85% (у т.ч. в адміністративних центрах штатів - 63%). Розвинута країна з ринковою економікою; корисні копалини і сільськогосподарська продукція становлять бл. 70% вартості експорту; видобуток кам'яного вугілля, нафти та природного газу, залізних руд (3 місце у світі), бокситів (1 місце у світі), руд свинцю (1 місце у світі), цинку (2 місце у світі), нікелю і марганцю, золота, срібла, опалів, сапфірів, алмазів, крім того, руд міді, олова, титану і цирконію; електромашинобудівна, харчова, хіміч., легка, паперово-целюлозна, мінеральна, поліграфічна промисловість. Орні землі та сади займають 6%, луки<br />
<br />
<h3><center>«Орфографічний словник»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
<br />
<h3><center>«Словник іншомовних слів»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
Австралія; ж. <br />
(лат.) <br />
частина світу, відкрита голландцем Віллі Яну в 1606 р. і названа Новою Голландією. Згодом ця частина світу отримувала різні назви і тільки з 1798 р. була названа Австралією.<br />
<br />
<br><br />
<br><br />
<h2> Інші джерела</h2> <br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7 Wikipedia ]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1003999 australi.gif|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Flag avstralii.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]<br />
<br><br><br />
--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] ([[Обговорення користувача:StudentSun|обговорення]]) 12:09, 29 липня 2013 (EEST)</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8FАвстралія2013-08-01T05:52:11Z<p>StudentSun: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''''''Австра́лія, -лії,''' ''ж.'' Австралія. Желех.<br />
<br />
<br><br />
<br><br />
<h2> Сучасні словники</h2> <br />
<h3><center>«Універсальний словник»</center></h3><br />
<b>Австралія</b> - столиця Канберра<br />
<br />
<br />
<h3><center>«Універсальний словник-енциклопедія»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4603.html Австралія]<br />
I <br />
найменший континент Землі на пд. півкулі; меридіанна протяжність становить 3200 км (з Тасманією 3680 км), широтна - 4000 км; пл. з островами прибл. 7,7 млн. км2; слабо розчленована, рівнинна (середня вис. бл. 300 м); найвища г. Косцюшко - 2228 м; солоне оз. Ейр лежить 16 м н.р.м.; гол. півостр. - Кейп-Йорк і Арнемленд, найбільший острів - Тасманія. 2/3 території займає Зх.-Австралійське плоскогір'я з окремими пасмами і столовими горами; у центр. частині низовинна; на сх. - Великий Вододільний хребет, який стрімко опадає до низовини на узбережжі; вздовж пн.-сх. узбережжя А. простягається Великий Бар'єрний риф. Переважна частина А. має тропічний континентальний сухий або вкрай сухий клімат, на сх. (поза бар'єром гір) - вологий; пн. частина - у зоні екваторіального клімату (на краях Пн. території та в пн. частині<br />
II <br />
(Commonwealth of Australia, Австралійський Союз) держава на австрал. континенті та на острові Тасманія; заморські території А.: острів Норфолк, острів Різдва (в Індійському о.), Кокосові острови, острови на Кораловому м., острови Герд і Макдоналд, риф Ашмор і острів Картьє. Християни (переважно католики і англіканці) - 74%, послідовники ін. релігій - 2,6%; в містах 85% (у т.ч. в адміністративних центрах штатів - 63%). Розвинута країна з ринковою економікою; корисні копалини і сільськогосподарська продукція становлять бл. 70% вартості експорту; видобуток кам'яного вугілля, нафти та природного газу, залізних руд (3 місце у світі), бокситів (1 місце у світі), руд свинцю (1 місце у світі), цинку (2 місце у світі), нікелю і марганцю, золота, срібла, опалів, сапфірів, алмазів, крім того, руд міді, олова, титану і цирконію; електромашинобудівна, харчова, хіміч., легка, паперово-целюлозна, мінеральна, поліграфічна промисловість. Орні землі та сади займають 6%, луки<br />
<br />
<h3><center>«Орфографічний словник»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
<br />
<h3><center>«Словник іншомовних слів»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
Австралія; ж. <br />
(лат.) <br />
частина світу, відкрита голландцем Віллі Яну в 1606 р. і названа Новою Голландією. Згодом ця частина світу отримувала різні назви і тільки з 1798 р. була названа Австралією.<br />
<br />
<br><br />
<br><br />
<h2> Інші джерела</h2> <br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7 Wikipedia ]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1003999 australi.gif|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Flag avstralii.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
[http://svit.ukrinform.ua/Australia/australia.php Країни світу]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]<br />
<br><br><br />
--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] ([[Обговорення користувача:StudentSun|обговорення]]) 12:09, 29 липня 2013 (EEST)</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8FАвстралія2013-08-01T05:50:48Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>'''''''Австра́лія, -лії,''' ''ж.'' Австралія. Желех.<br />
<br />
<br><br />
<br><br />
<h2> Сучасні словники</h2> <br />
<h3><center>«Універсальний словник»</center></h3><br />
<b>Австралія</b> - столиця Канберра<br />
<br />
<br />
<h3><center>«Універсальний словник-енциклопедія»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4603.html Австралія]<br />
I <br />
найменший континент Землі на пд. півкулі; меридіанна протяжність становить 3200 км (з Тасманією 3680 км), широтна - 4000 км; пл. з островами прибл. 7,7 млн. км2; слабо розчленована, рівнинна (середня вис. бл. 300 м); найвища г. Косцюшко - 2228 м; солоне оз. Ейр лежить 16 м н.р.м.; гол. півостр. - Кейп-Йорк і Арнемленд, найбільший острів - Тасманія. 2/3 території займає Зх.-Австралійське плоскогір'я з окремими пасмами і столовими горами; у центр. частині низовинна; на сх. - Великий Вододільний хребет, який стрімко опадає до низовини на узбережжі; вздовж пн.-сх. узбережжя А. простягається Великий Бар'єрний риф. Переважна частина А. має тропічний континентальний сухий або вкрай сухий клімат, на сх. (поза бар'єром гір) - вологий; пн. частина - у зоні екваторіального клімату (на краях Пн. території та в пн. частині<br />
II <br />
(Commonwealth of Australia, Австралійський Союз) держава на австрал. континенті та на острові Тасманія; заморські території А.: острів Норфолк, острів Різдва (в Індійському о.), Кокосові острови, острови на Кораловому м., острови Герд і Макдоналд, риф Ашмор і острів Картьє. Християни (переважно католики і англіканці) - 74%, послідовники ін. релігій - 2,6%; в містах 85% (у т.ч. в адміністративних центрах штатів - 63%). Розвинута країна з ринковою економікою; корисні копалини і сільськогосподарська продукція становлять бл. 70% вартості експорту; видобуток кам'яного вугілля, нафти та природного газу, залізних руд (3 місце у світі), бокситів (1 місце у світі), руд свинцю (1 місце у світі), цинку (2 місце у світі), нікелю і марганцю, золота, срібла, опалів, сапфірів, алмазів, крім того, руд міді, олова, титану і цирконію; електромашинобудівна, харчова, хіміч., легка, паперово-целюлозна, мінеральна, поліграфічна промисловість. Орні землі та сади займають 6%, луки<br />
<br />
<h3><center>«Орфографічний словник»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
<br />
<h3><center>«Словник іншомовних слів»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
Австралія; ж. <br />
(лат.) <br />
частина світу, відкрита голландцем Віллі Яну в 1606 р. і названа Новою Голландією. Згодом ця частина світу отримувала різні назви і тільки з 1798 р. була названа Австралією.<br />
<br />
<br><br />
<br><br />
<h2> Інші джерела</h2> <br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7 Wikipedia ]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1003999 australi.gif|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Flag avstralii.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:34a259e73a5273ae6b4b150a604ea87a.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
[http://svit.ukrinform.ua/Australia/australia.php Країни світу]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]<br />
<br><br><br />
--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] ([[Обговорення користувача:StudentSun|обговорення]]) 12:09, 29 липня 2013 (EEST)</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images.jpgФайл:Images.jpg2013-08-01T05:49:46Z<p>StudentSun: StudentSun завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»</p>
<hr />
<div></div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_avstralii.jpgФайл:Flag avstralii.jpg2013-08-01T05:49:19Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div></div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1003999_australi.gifФайл:1003999 australi.gif2013-08-01T05:48:06Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div></div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8FАвстралія2013-07-29T09:15:19Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>'''''''Австра́лія, -лії,''' ''ж.'' Австралія. Желех.<br />
<br />
<br><br />
<br><br />
<h2> Сучасні словники</h2> <br />
<h3><center>«Універсальний словник»</center></h3><br />
<b>Австралія</b> - столиця Канберра<br />
<br />
<br />
<h3><center>«Універсальний словник-енциклопедія»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4603.html Австралія]<br />
I <br />
найменший континент Землі на пд. півкулі; меридіанна протяжність становить 3200 км (з Тасманією 3680 км), широтна - 4000 км; пл. з островами прибл. 7,7 млн. км2; слабо розчленована, рівнинна (середня вис. бл. 300 м); найвища г. Косцюшко - 2228 м; солоне оз. Ейр лежить 16 м н.р.м.; гол. півостр. - Кейп-Йорк і Арнемленд, найбільший острів - Тасманія. 2/3 території займає Зх.-Австралійське плоскогір'я з окремими пасмами і столовими горами; у центр. частині низовинна; на сх. - Великий Вододільний хребет, який стрімко опадає до низовини на узбережжі; вздовж пн.-сх. узбережжя А. простягається Великий Бар'єрний риф. Переважна частина А. має тропічний континентальний сухий або вкрай сухий клімат, на сх. (поза бар'єром гір) - вологий; пн. частина - у зоні екваторіального клімату (на краях Пн. території та в пн. частині<br />
II <br />
(Commonwealth of Australia, Австралійський Союз) держава на австрал. континенті та на острові Тасманія; заморські території А.: острів Норфолк, острів Різдва (в Індійському о.), Кокосові острови, острови на Кораловому м., острови Герд і Макдоналд, риф Ашмор і острів Картьє. Християни (переважно католики і англіканці) - 74%, послідовники ін. релігій - 2,6%; в містах 85% (у т.ч. в адміністративних центрах штатів - 63%). Розвинута країна з ринковою економікою; корисні копалини і сільськогосподарська продукція становлять бл. 70% вартості експорту; видобуток кам'яного вугілля, нафти та природного газу, залізних руд (3 місце у світі), бокситів (1 місце у світі), руд свинцю (1 місце у світі), цинку (2 місце у світі), нікелю і марганцю, золота, срібла, опалів, сапфірів, алмазів, крім того, руд міді, олова, титану і цирконію; електромашинобудівна, харчова, хіміч., легка, паперово-целюлозна, мінеральна, поліграфічна промисловість. Орні землі та сади займають 6%, луки<br />
<br />
<h3><center>«Орфографічний словник»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
<br />
<h3><center>«Словник іншомовних слів»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
Австралія; ж. <br />
(лат.) <br />
частина світу, відкрита голландцем Віллі Яну в 1606 р. і названа Новою Голландією. Згодом ця частина світу отримувала різні назви і тільки з 1798 р. була названа Австралією.<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]<br />
<br><br><br />
--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] ([[Обговорення користувача:StudentSun|обговорення]]) 12:09, 29 липня 2013 (EEST)</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8FАвстралія2013-07-29T09:14:25Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>'''''''Австра́лія, -лії,''' ''ж.'' Австралія. Желех.<br />
<br />
<br><br />
<br><br />
<h2> Сучасні словники</h2> <br />
<h3><center>«Універсальний словник»</center></h3><br />
<b>Австралія</b> - столиця Канберра<br />
<br />
<br />
<h3><center>«Універсальний словник-енциклопедія»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4603.html Австралія]<br />
I <br />
найменший континент Землі на пд. півкулі; меридіанна протяжність становить 3200 км (з Тасманією 3680 км), широтна - 4000 км; пл. з островами прибл. 7,7 млн. км2; слабо розчленована, рівнинна (середня вис. бл. 300 м); найвища г. Косцюшко - 2228 м; солоне оз. Ейр лежить 16 м н.р.м.; гол. півостр. - Кейп-Йорк і Арнемленд, найбільший острів - Тасманія. 2/3 території займає Зх.-Австралійське плоскогір'я з окремими пасмами і столовими горами; у центр. частині низовинна; на сх. - Великий Вододільний хребет, який стрімко опадає до низовини на узбережжі; вздовж пн.-сх. узбережжя А. простягається Великий Бар'єрний риф. Переважна частина А. має тропічний континентальний сухий або вкрай сухий клімат, на сх. (поза бар'єром гір) - вологий; пн. частина - у зоні екваторіального клімату (на краях Пн. території та в пн. частині<br />
II <br />
(Commonwealth of Australia, Австралійський Союз) держава на австрал. континенті та на острові Тасманія; заморські території А.: острів Норфолк, острів Різдва (в Індійському о.), Кокосові острови, острови на Кораловому м., острови Герд і Макдоналд, риф Ашмор і острів Картьє. Християни (переважно католики і англіканці) - 74%, послідовники ін. релігій - 2,6%; в містах 85% (у т.ч. в адміністративних центрах штатів - 63%). Розвинута країна з ринковою економікою; корисні копалини і сільськогосподарська продукція становлять бл. 70% вартості експорту; видобуток кам'яного вугілля, нафти та природного газу, залізних руд (3 місце у світі), бокситів (1 місце у світі), руд свинцю (1 місце у світі), цинку (2 місце у світі), нікелю і марганцю, золота, срібла, опалів, сапфірів, алмазів, крім того, руд міді, олова, титану і цирконію; електромашинобудівна, харчова, хіміч., легка, паперово-целюлозна, мінеральна, поліграфічна промисловість. Орні землі та сади займають 6%, луки<br />
<br />
<h3><center>«Орфографічний словник»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
<br />
<h3><center>«Словник іншомовних слів»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
Австралія; ж. <br />
(лат.) <br />
частина світу, відкрита голландцем Віллі Яну в 1606 р. і названа Новою Голландією. Згодом ця частина світу отримувала різні назви і тільки з 1798 р. була названа Австралією.<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]<br />
<br><br />
--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] ([[Обговорення користувача:StudentSun|обговорення]]) 12:09, 29 липня 2013 (EEST)</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8FАвстралія2013-07-29T09:13:43Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>'''''''Австра́лія, -лії,''' ''ж.'' Австралія. Желех.<br />
<br />
<br><br />
<br><br />
<h2> Сучасні словники</h2> <br />
<h3><center>«Універсальний словник»</center></h3><br />
<b>Австралія</b> - столиця Канберра<br />
<br />
<br />
<h3><center>«Універсальний словник-енцмклопедія»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4603.html Австралія]<br />
I <br />
найменший континент Землі на пд. півкулі; меридіанна протяжність становить 3200 км (з Тасманією 3680 км), широтна - 4000 км; пл. з островами прибл. 7,7 млн. км2; слабо розчленована, рівнинна (середня вис. бл. 300 м); найвища г. Косцюшко - 2228 м; солоне оз. Ейр лежить 16 м н.р.м.; гол. півостр. - Кейп-Йорк і Арнемленд, найбільший острів - Тасманія. 2/3 території займає Зх.-Австралійське плоскогір'я з окремими пасмами і столовими горами; у центр. частині низовинна; на сх. - Великий Вододільний хребет, який стрімко опадає до низовини на узбережжі; вздовж пн.-сх. узбережжя А. простягається Великий Бар'єрний риф. Переважна частина А. має тропічний континентальний сухий або вкрай сухий клімат, на сх. (поза бар'єром гір) - вологий; пн. частина - у зоні екваторіального клімату (на краях Пн. території та в пн. частині<br />
II <br />
(Commonwealth of Australia, Австралійський Союз) держава на австрал. континенті та на острові Тасманія; заморські території А.: острів Норфолк, острів Різдва (в Індійському о.), Кокосові острови, острови на Кораловому м., острови Герд і Макдоналд, риф Ашмор і острів Картьє. Християни (переважно католики і англіканці) - 74%, послідовники ін. релігій - 2,6%; в містах 85% (у т.ч. в адміністративних центрах штатів - 63%). Розвинута країна з ринковою економікою; корисні копалини і сільськогосподарська продукція становлять бл. 70% вартості експорту; видобуток кам'яного вугілля, нафти та природного газу, залізних руд (3 місце у світі), бокситів (1 місце у світі), руд свинцю (1 місце у світі), цинку (2 місце у світі), нікелю і марганцю, золота, срібла, опалів, сапфірів, алмазів, крім того, руд міді, олова, титану і цирконію; електромашинобудівна, харчова, хіміч., легка, паперово-целюлозна, мінеральна, поліграфічна промисловість. Орні землі та сади займають 6%, луки<br />
<br />
<h3><center>«Орфографічний словник»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
<br />
<h3><center>«Словник іншомовних слів»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
Австралія; ж. <br />
(лат.) <br />
частина світу, відкрита голландцем Віллі Яну в 1606 р. і названа Новою Голландією. Згодом ця частина світу отримувала різні назви і тільки з 1798 р. була названа Австралією.<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]<br />
--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] ([[Обговорення користувача:StudentSun|обговорення]]) 12:09, 29 липня 2013 (EEST)</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8FАвстралія2013-07-29T09:11:25Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>'''Жирний текст''''''Австра́лія, -лії,''' ''ж.'' Австралія. Желех.<br />
<br />
<h2> Сучасні словники</h2> <br />
<h3><center>«Універсальний словник»</center></h3><br />
<b>Австралія</b> - столиця Канберра<br />
<br />
<br />
<h3><center>«Універсальний словник-енцмклопедія»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4603.html Австралія]<br />
I <br />
найменший континент Землі на пд. півкулі; меридіанна протяжність становить 3200 км (з Тасманією 3680 км), широтна - 4000 км; пл. з островами прибл. 7,7 млн. км2; слабо розчленована, рівнинна (середня вис. бл. 300 м); найвища г. Косцюшко - 2228 м; солоне оз. Ейр лежить 16 м н.р.м.; гол. півостр. - Кейп-Йорк і Арнемленд, найбільший острів - Тасманія. 2/3 території займає Зх.-Австралійське плоскогір'я з окремими пасмами і столовими горами; у центр. частині низовинна; на сх. - Великий Вододільний хребет, який стрімко опадає до низовини на узбережжі; вздовж пн.-сх. узбережжя А. простягається Великий Бар'єрний риф. Переважна частина А. має тропічний континентальний сухий або вкрай сухий клімат, на сх. (поза бар'єром гір) - вологий; пн. частина - у зоні екваторіального клімату (на краях Пн. території та в пн. частині<br />
II <br />
(Commonwealth of Australia, Австралійський Союз) держава на австрал. континенті та на острові Тасманія; заморські території А.: острів Норфолк, острів Різдва (в Індійському о.), Кокосові острови, острови на Кораловому м., острови Герд і Макдоналд, риф Ашмор і острів Картьє. Християни (переважно католики і англіканці) - 74%, послідовники ін. релігій - 2,6%; в містах 85% (у т.ч. в адміністративних центрах штатів - 63%). Розвинута країна з ринковою економікою; корисні копалини і сільськогосподарська продукція становлять бл. 70% вартості експорту; видобуток кам'яного вугілля, нафти та природного газу, залізних руд (3 місце у світі), бокситів (1 місце у світі), руд свинцю (1 місце у світі), цинку (2 місце у світі), нікелю і марганцю, золота, срібла, опалів, сапфірів, алмазів, крім того, руд міді, олова, титану і цирконію; електромашинобудівна, харчова, хіміч., легка, паперово-целюлозна, мінеральна, поліграфічна промисловість. Орні землі та сади займають 6%, луки<br />
<br />
<h3><center>«Орфографічний словник»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
<br />
<h3><center>«Словник іншомовних слів»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
Австралія; ж. <br />
(лат.) <br />
частина світу, відкрита голландцем Віллі Яну в 1606 р. і названа Новою Голландією. Згодом ця частина світу отримувала різні назви і тільки з 1798 р. була названа Австралією.<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]<br />
--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] ([[Обговорення користувача:StudentSun|обговорення]]) 12:09, 29 липня 2013 (EEST)</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8FАвстралія2013-07-29T09:11:04Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>'''Жирний текст''''''Австра́лія, -лії,''' ''ж.'' Австралія. Желех.<br />
<br><br />
<br><br />
<h2> Сучасні словники</h2> <hr><br />
<h3><center>«Універсальний словник»</center></h3><br />
<b>Австралія</b> - столиця Канберра<br />
<br />
<br />
<h3><center>«Універсальний словник-енцмклопедія»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4603.html Австралія]<br />
I <br />
найменший континент Землі на пд. півкулі; меридіанна протяжність становить 3200 км (з Тасманією 3680 км), широтна - 4000 км; пл. з островами прибл. 7,7 млн. км2; слабо розчленована, рівнинна (середня вис. бл. 300 м); найвища г. Косцюшко - 2228 м; солоне оз. Ейр лежить 16 м н.р.м.; гол. півостр. - Кейп-Йорк і Арнемленд, найбільший острів - Тасманія. 2/3 території займає Зх.-Австралійське плоскогір'я з окремими пасмами і столовими горами; у центр. частині низовинна; на сх. - Великий Вододільний хребет, який стрімко опадає до низовини на узбережжі; вздовж пн.-сх. узбережжя А. простягається Великий Бар'єрний риф. Переважна частина А. має тропічний континентальний сухий або вкрай сухий клімат, на сх. (поза бар'єром гір) - вологий; пн. частина - у зоні екваторіального клімату (на краях Пн. території та в пн. частині<br />
II <br />
(Commonwealth of Australia, Австралійський Союз) держава на австрал. континенті та на острові Тасманія; заморські території А.: острів Норфолк, острів Різдва (в Індійському о.), Кокосові острови, острови на Кораловому м., острови Герд і Макдоналд, риф Ашмор і острів Картьє. Християни (переважно католики і англіканці) - 74%, послідовники ін. релігій - 2,6%; в містах 85% (у т.ч. в адміністративних центрах штатів - 63%). Розвинута країна з ринковою економікою; корисні копалини і сільськогосподарська продукція становлять бл. 70% вартості експорту; видобуток кам'яного вугілля, нафти та природного газу, залізних руд (3 місце у світі), бокситів (1 місце у світі), руд свинцю (1 місце у світі), цинку (2 місце у світі), нікелю і марганцю, золота, срібла, опалів, сапфірів, алмазів, крім того, руд міді, олова, титану і цирконію; електромашинобудівна, харчова, хіміч., легка, паперово-целюлозна, мінеральна, поліграфічна промисловість. Орні землі та сади займають 6%, луки<br />
<br />
<h3><center>«Орфографічний словник»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
<br />
<h3><center>«Словник іншомовних слів»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
Австралія; ж. <br />
(лат.) <br />
частина світу, відкрита голландцем Віллі Яну в 1606 р. і названа Новою Голландією. Згодом ця частина світу отримувала різні назви і тільки з 1798 р. була названа Австралією.<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]<br />
--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] ([[Обговорення користувача:StudentSun|обговорення]]) 12:09, 29 липня 2013 (EEST)</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8FАвстралія2013-07-29T09:10:01Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>'''Австра́лія, -лії,''' ''ж.'' Австралія. Желех.<br />
<br />
Сучасні словники <hr><br />
<h3><center>«Універсальний словник»</center></h3><br />
<b>Австралія</b> - столиця Канберра<br />
<br />
<br />
<h3><center>«Універсальний словник-енцмклопедія»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4603.html Австралія]<br />
I <br />
найменший континент Землі на пд. півкулі; меридіанна протяжність становить 3200 км (з Тасманією 3680 км), широтна - 4000 км; пл. з островами прибл. 7,7 млн. км2; слабо розчленована, рівнинна (середня вис. бл. 300 м); найвища г. Косцюшко - 2228 м; солоне оз. Ейр лежить 16 м н.р.м.; гол. півостр. - Кейп-Йорк і Арнемленд, найбільший острів - Тасманія. 2/3 території займає Зх.-Австралійське плоскогір'я з окремими пасмами і столовими горами; у центр. частині низовинна; на сх. - Великий Вододільний хребет, який стрімко опадає до низовини на узбережжі; вздовж пн.-сх. узбережжя А. простягається Великий Бар'єрний риф. Переважна частина А. має тропічний континентальний сухий або вкрай сухий клімат, на сх. (поза бар'єром гір) - вологий; пн. частина - у зоні екваторіального клімату (на краях Пн. території та в пн. частині<br />
II <br />
(Commonwealth of Australia, Австралійський Союз) держава на австрал. континенті та на острові Тасманія; заморські території А.: острів Норфолк, острів Різдва (в Індійському о.), Кокосові острови, острови на Кораловому м., острови Герд і Макдоналд, риф Ашмор і острів Картьє. Християни (переважно католики і англіканці) - 74%, послідовники ін. релігій - 2,6%; в містах 85% (у т.ч. в адміністративних центрах штатів - 63%). Розвинута країна з ринковою економікою; корисні копалини і сільськогосподарська продукція становлять бл. 70% вартості експорту; видобуток кам'яного вугілля, нафти та природного газу, залізних руд (3 місце у світі), бокситів (1 місце у світі), руд свинцю (1 місце у світі), цинку (2 місце у світі), нікелю і марганцю, золота, срібла, опалів, сапфірів, алмазів, крім того, руд міді, олова, титану і цирконію; електромашинобудівна, харчова, хіміч., легка, паперово-целюлозна, мінеральна, поліграфічна промисловість. Орні землі та сади займають 6%, луки<br />
<br />
<h3><center>«Орфографічний словник»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
<br />
<h3><center>«Словник іншомовних слів»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
Австралія; ж. <br />
(лат.) <br />
частина світу, відкрита голландцем Віллі Яну в 1606 р. і названа Новою Голландією. Згодом ця частина світу отримувала різні назви і тільки з 1798 р. була названа Австралією.<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]<br />
--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] ([[Обговорення користувача:StudentSun|обговорення]]) 12:09, 29 липня 2013 (EEST)</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8FАвстралія2013-07-29T09:09:11Z<p>StudentSun: Додано нові тлумачення</p>
<hr />
<div>'''Австра́лія, -лії,''' ''ж.'' Австралія. Желех.<br />
<br />
<u> Сучасні словники </u><br />
<h3><center>«Універсальний словник»</center></h3><br />
<b>Австралія</b> - столиця Канберра<br />
<br />
<br />
<h3><center>«Універсальний словник-енцмклопедія»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4603.html Австралія]<br />
I <br />
найменший континент Землі на пд. півкулі; меридіанна протяжність становить 3200 км (з Тасманією 3680 км), широтна - 4000 км; пл. з островами прибл. 7,7 млн. км2; слабо розчленована, рівнинна (середня вис. бл. 300 м); найвища г. Косцюшко - 2228 м; солоне оз. Ейр лежить 16 м н.р.м.; гол. півостр. - Кейп-Йорк і Арнемленд, найбільший острів - Тасманія. 2/3 території займає Зх.-Австралійське плоскогір'я з окремими пасмами і столовими горами; у центр. частині низовинна; на сх. - Великий Вододільний хребет, який стрімко опадає до низовини на узбережжі; вздовж пн.-сх. узбережжя А. простягається Великий Бар'єрний риф. Переважна частина А. має тропічний континентальний сухий або вкрай сухий клімат, на сх. (поза бар'єром гір) - вологий; пн. частина - у зоні екваторіального клімату (на краях Пн. території та в пн. частині<br />
II <br />
(Commonwealth of Australia, Австралійський Союз) держава на австрал. континенті та на острові Тасманія; заморські території А.: острів Норфолк, острів Різдва (в Індійському о.), Кокосові острови, острови на Кораловому м., острови Герд і Макдоналд, риф Ашмор і острів Картьє. Християни (переважно католики і англіканці) - 74%, послідовники ін. релігій - 2,6%; в містах 85% (у т.ч. в адміністративних центрах штатів - 63%). Розвинута країна з ринковою економікою; корисні копалини і сільськогосподарська продукція становлять бл. 70% вартості експорту; видобуток кам'яного вугілля, нафти та природного газу, залізних руд (3 місце у світі), бокситів (1 місце у світі), руд свинцю (1 місце у світі), цинку (2 місце у світі), нікелю і марганцю, золота, срібла, опалів, сапфірів, алмазів, крім того, руд міді, олова, титану і цирконію; електромашинобудівна, харчова, хіміч., легка, паперово-целюлозна, мінеральна, поліграфічна промисловість. Орні землі та сади займають 6%, луки<br />
<br />
<h3><center>«Орфографічний словник»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
<br />
<h3><center>«Словник іншомовних слів»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
Австралія; ж. <br />
(лат.) <br />
частина світу, відкрита голландцем Віллі Яну в 1606 р. і названа Новою Голландією. Згодом ця частина світу отримувала різні назви і тільки з 1798 р. була названа Австралією.<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]<br />
--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] ([[Обговорення користувача:StudentSun|обговорення]]) 12:09, 29 липня 2013 (EEST)</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%B6Авжеж2013-01-30T17:34:46Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>'''Авже́ж''', нар. 1) Да, конечно, разумѣется. ''Чи ти був там? -Авжеж!'' 2) Вѣдь. ''Авжеж ти знаєш про це!.'' 3) Ироническое: какъ-разъ! ''Дай табаки! Авжеж!''<br />
<br />
<br />
<h3><center>«Орфографічний словник української мови»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33732.html Авже́ж] частка <br />
незмінювана словникова одиниця <br />
розм. <br />
<br />
<br />
<h3><center>«Словник синонімів»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/41/53392/261442.html Авжеж]<br />
пр. н. розуміється, ід. нема слова <сумніву>, годі й казати, а так, а так, що правда, то правда; ЯК Ч. так, еге, ага, атож; ІР. якраз! отож!<br />
<br />
<h3><center>«Українсько-російський словник»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/47/53392/302371.html Авжеж]<br />
част. <br />
<ol><br />
<li><i>(при утвердит. ответе)</i> ну да, конечно, разумеется, (а) как же <br />
<li> <i>(при возражении)</i> как (бы) не так<br />
</ol><br />
<br />
<h3><center>«Великий тлумачний словник сучасної української мови»</center></h3><br />
[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk/%D0%B0%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%B6 Авжеж]<br />
част., розм.<br />
<ol><br />
<li>Уживається для ствердження якої-небудь думки (найчастіше у відповідях); аякже, так, звичайно.<br />
<li> ірон. Уживається (з підвищеною інтонацією) із запереченням у значенні, близькому до чом не так!, якраз!, отож!<br />
<li>діал. Уживається в значенні, близькому до адже.<br />
</ol><br />
<br />
<h3><center>«Академічний тлумачний словник»</center></h3><br />
[http://sum.in.ua/s/avzhezh Авжеж], част., розм.<br />
<ol><br />
<li>Уживається для ствердження якої-небудь думки (найчастіше при відповідях); аякже, так, звичайно. <i>— Чому ти, Чіпко, не одружишся? — «Хіба воно краще?» — Авжеж, краще. Жінка привітає, порадить, розважить...</i> (Панас Мирний, II, 1954, 218); <i>[Марція:] Адже, по східному звичаю, гості не сміють відмовлятись від дарунків, бо то була б господарям образа? [Хуса:] Авжеж, такий у нас ведеться звичай</i> (Леся Українка, III, 1952, 182);<i> — Авжеж, він знає, що ввдоха не спить, але не показує цього</i> (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 22).<br />
<br />
<li>ірон. Уживається (з підвищеною інтонацією) при запереченні в значенні, близькому до чом не так!, якраз!, отож! — <i>Хіба ж і ти дівкою не бігала на вулицю? — «А не бігала». — Авжеж! не бігала. Як той хорт, плигала через тини та через перелази </i>(Нечуй-Левицький, II, 1956, 178); — <i>Дай табаки! — А</i> (Словник Грінченка).<br />
<br />
<li>діал. Уживається в значенні, близькому до адже.<i> Авжеж ти знаєш про це!</i> (Словник Грінченка).<br />
<|ol><br />
[[Категорія:Ав]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Karamanso222.jpgФайл:Karamanso222.jpg2013-01-22T16:11:06Z<p>StudentSun: Караман Станіслав Олексанрович</p>
<hr />
<div>Караман Станіслав Олексанрович</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8FАвдиторія2012-12-23T13:10:31Z<p>StudentSun: /* Інші джерела */</p>
<hr />
<div>==«Словарь української мови»==<br />
'''Авдиторія, рії,''' ж. Аудиторія. К. Кр. 37. ''Студенти перестали ходити на його лекції, а щоб авдиторія не була зовсім порожня, вони ходили по черзі, по п'ять душ.'' Левиц. Пов, 52.<br />
<br />
==Інші словники==<br />
<h3><center>«Великий тлумачний словник сучасної української мови»</center></h3><br />
<b>Авдиторія.</b>, ї, <i>ор. в.</i> єю, <i>ж.</i> [від лат. auditorium]<br />
<ol><br />
<li>Приміщення для читання лекцій, доповідей і т.ін.<br />
<li><i>збірн.</i> Слухачі лекції, доповіді і т.ін.<br />
</ol><br />
<i>Лектор установив контакт з авдиторією.//прикм. <b>аудиторний, авдиторний</b></i>, а,е (до 1 знач.)<br />
<br />
<h3><center>«Тлумачний словник української мови»</center></h3><br />
<b>авдит<i>о</i>рія</b>,<i> -ї, ж</i>.<br />
1) Зал для читання лекцій, доповідей.<br><br />
2) збірн., перен. Слухачі лекції, доповіді, промови і т. ін.<br><br />
[аўди<sup>е</sup>т<b><i>о</i></b>р'ійа] <br />
-йі, ор. -йе<sup>і</sup>йу<br />
<br />
<h3><center>«Словник іншомовних слів»</center></h3><br />
1. Приміщення, де читають лекції, доповіді, провадять збори. <br><br />
2. Слухачі лекцій, радіопередач тощо.<br />
<br />
<h3><center>«Академічний тлумачний словник»</center></h3><br />
<b>АУДИТОРІЯ, АВДИТОРІЯ,</b> <i>і, жін.</i> <br><br />
<ol><li>Зал для читання лекцій, доповідей. <i>Студенти виходили з університетських аудиторій</i> (Іван Франко, IV, 1950, 303); <i>У великій фізичній аудиторії збиралися студенти.. на збори</i> (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 382). </li><br />
<li><i>збірн., перен.</i> Слухачі лекції, доповіді, промови і т. ін. <i>Перед численною аудиторією, що уважно слухала свого секретаря парторганізації, малювалися картини недалекого привабливого майбутнього</i> (Василь Минко, Вибр., 1952, 41); <i>Дмитро Іванович був задоволений, що йому нарешті вдалося знайти контакт з аудиторією </i>(Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 210).</li></ol><br />
<br />
<h3><center>«Універсальний словник-енциклопедія»</center></h3><br />
<b>АУДИТОРІЯ</b> - Зал, в якому відбуваються лекції; також сукупність слухачів якоїсь лекції, промови.<br />
<br />
<h3><center>«Оргфографічний словник української мови»</center></h3><br />
аудито́рія (<i>іменник жіночого роду</i>)<br />
<br />
<h3><center>«Eкономічна енциклопедія»</center></h3><br />
<b>АУДИТОРІЯ</b> рос. <i>аудитория </i>(від латин. auditorium) — <br />
<ol><li>Приміщення, де проводяться збори, читаються лекцій.</li> <li>Споживачі інформації — слухачі лекції; люди, що контактують із засобами реклами, іншої інформації.</li></ol><br />
<br />
<h3><center>«Словник іншомовних соціокультурних термінів»</center></h3><br />
<b>АУДИТОРІЯ</b> (від лат. auditorium/audire - слухати) <br />
<ol><li>приміщення, в якому читають лекції, доповіді тощо</li> <br />
<li>слухачі лекцій, доповідей тощо; а також слухачі та глядачі радіо- і телепередач</li></ol><br />
<br />
<h3><center>«Українсько-російський словник»</center></h3><br />
АУДИТОРІЯ - аудитория<br />
<br />
==Інші джерела==<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Аудиторія Wikipedia] <br><br />
[http://slovopedia.org.ua/44/53392/296035.html Архітектура і монументальне мистецтво]<br><br />
[http://radnuk.info/pidrychnuku/oratorske-must/42-stets/551-13-.html Аудиторія]<br><br />
[http://ru.wiktionary.org/wiki/аудитория Викисловарь]<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8FАвдиторія2012-12-23T13:06:36Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>==«Словарь української мови»==<br />
'''Авдиторія, рії,''' ж. Аудиторія. К. Кр. 37. ''Студенти перестали ходити на його лекції, а щоб авдиторія не була зовсім порожня, вони ходили по черзі, по п'ять душ.'' Левиц. Пов, 52.<br />
<br />
==Інші словники==<br />
<h3><center>«Великий тлумачний словник сучасної української мови»</center></h3><br />
<b>Авдиторія.</b>, ї, <i>ор. в.</i> єю, <i>ж.</i> [від лат. auditorium]<br />
<ol><br />
<li>Приміщення для читання лекцій, доповідей і т.ін.<br />
<li><i>збірн.</i> Слухачі лекції, доповіді і т.ін.<br />
</ol><br />
<i>Лектор установив контакт з авдиторією.//прикм. <b>аудиторний, авдиторний</b></i>, а,е (до 1 знач.)<br />
<br />
<h3><center>«Тлумачний словник української мови»</center></h3><br />
<b>авдит<i>о</i>рія</b>,<i> -ї, ж</i>.<br />
1) Зал для читання лекцій, доповідей.<br><br />
2) збірн., перен. Слухачі лекції, доповіді, промови і т. ін.<br><br />
[аўди<sup>е</sup>т<b><i>о</i></b>р'ійа] <br />
-йі, ор. -йе<sup>і</sup>йу<br />
<br />
<h3><center>«Словник іншомовних слів»</center></h3><br />
1. Приміщення, де читають лекції, доповіді, провадять збори. <br><br />
2. Слухачі лекцій, радіопередач тощо.<br />
<br />
<h3><center>«Академічний тлумачний словник»</center></h3><br />
<b>АУДИТОРІЯ, АВДИТОРІЯ,</b> <i>і, жін.</i> <br><br />
<ol><li>Зал для читання лекцій, доповідей. <i>Студенти виходили з університетських аудиторій</i> (Іван Франко, IV, 1950, 303); <i>У великій фізичній аудиторії збиралися студенти.. на збори</i> (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 382). </li><br />
<li><i>збірн., перен.</i> Слухачі лекції, доповіді, промови і т. ін. <i>Перед численною аудиторією, що уважно слухала свого секретаря парторганізації, малювалися картини недалекого привабливого майбутнього</i> (Василь Минко, Вибр., 1952, 41); <i>Дмитро Іванович був задоволений, що йому нарешті вдалося знайти контакт з аудиторією </i>(Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 210).</li></ol><br />
<br />
<h3><center>«Універсальний словник-енциклопедія»</center></h3><br />
<b>АУДИТОРІЯ</b> - Зал, в якому відбуваються лекції; також сукупність слухачів якоїсь лекції, промови.<br />
<br />
<h3><center>«Оргфографічний словник української мови»</center></h3><br />
аудито́рія (<i>іменник жіночого роду</i>)<br />
<br />
<h3><center>«Eкономічна енциклопедія»</center></h3><br />
<b>АУДИТОРІЯ</b> рос. <i>аудитория </i>(від латин. auditorium) — <br />
<ol><li>Приміщення, де проводяться збори, читаються лекцій.</li> <li>Споживачі інформації — слухачі лекції; люди, що контактують із засобами реклами, іншої інформації.</li></ol><br />
<br />
<h3><center>«Словник іншомовних соціокультурних термінів»</center></h3><br />
<b>АУДИТОРІЯ</b> (від лат. auditorium/audire - слухати) <br />
<ol><li>приміщення, в якому читають лекції, доповіді тощо</li> <br />
<li>слухачі лекцій, доповідей тощо; а також слухачі та глядачі радіо- і телепередач</li></ol><br />
<br />
<h3><center>«Українсько-російський словник»</center></h3><br />
АУДИТОРІЯ - аудитория<br />
<br />
==Інші джерела==<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Аудиторія Wikipedia]<br />
[http://slovopedia.org.ua/44/53392/296035.html Архітектура і монументальне мистецтво]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8FАвдиторія2012-12-10T11:06:42Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>==«Словарь української мови»==<br />
'''Авдиторія, рії,''' ж. Аудиторія. К. Кр. 37. ''Студенти перестали ходити на його лекції, а щоб авдиторія не була зовсім порожня, вони ходили по черзі, по п'ять душ.'' Левиц. Пов, 52.<br />
<br />
==Великий тлумачний словник сучасної української мови==<br />
<center><b>"Великий тлумачний словник сучасної української мови"</b></center><br />
<b>Авдиторія.</b>, ї, <i>ор. в.</i> єю, <i>ж.</i> [від лат. auditorium]<br />
<ol><br />
<li>Приміщення для читання лекцій, доповідей і т.ін.<br />
<li><i>збірн.</i> Слухачі лекції, доповіді і т.ін.<br />
</ol><br />
<br />
<i>Лектор установив контакт з авдиторією.//прикм. <b>аудиторний, авдиторний</b></i>, а,е (до 1 знач.)<br />
[[Категорія:Ав]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB_%D0%B7_%D0%A1%D0%A3%D0%9B%D0%9CСписок рекомендованих джерел з СУЛМ2012-12-10T10:52:41Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>==Підручники з cучасної української літературної мови==<br />
<ol><br />
<li><b>Бевзенко С.П.</b> Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч.посіб./ Бевзенко С.П., Литвин Л.П., Семеренко Г.В. - К.: Вища шк., 2005. - 270 с.<br />
<li><b>Грищенко А.П.</b> Сучасна українська літературна мова: Підручник/ Грищенко А.П., Мацько Л.І., Плющ М.Я. та ін.; За ред. Грищенка А.П. - 2-ге вид, перероб. і допов. - К.: Вища шк., 1997. - 493 с.<br />
<li><b>Дудик П.С.</b> Сучасна українська мова: Завдання і вправи: навч.посіб. - 2ге вид., стереотип./ Дудик П.С., Литовченко В.М. - К.: ВЦ "Академія", 2009. - 264 с.<br />
<li><b>Караман С.О., Караман О.В., Бакум З.П.</b> Сучасна українська літературна мова: Підручник. Частина І. Фонетика. Фонологія. Графіка./ За ред. С.О.Карамана. - 2-ге вид., перероб. і допов. - КМПУ імені Б.Д.Грінченка, 2009. - 188 с.<br />
<li><b>Караман С.О.</b> Сучасна українська літературна мова: навч.посібник для студ. вищ.навч.закл./ Караман С.О., Караман О.В., Плющ М.Я. та ін.; за ред. Карамана С.О. - К.: Літера ЛТД, 2011. - 560с.<br />
<li><b>Мацько Л.І.</b> Стилістика української мови: Підручник/ Л.І.Мацько, О.М.Сидоренко, О.М.Мацько; За ред. Л.І.Мацько. 2-ге вид., випр. - К.: Вища шк., 2005. - 462 с.<br />
<li><b>Мойсієнко А.К.</b> Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис: підручник/ Мойсієнко А.К., Арбіжанова І.М., В.В.Коломийцева та ін. - К.: Знання, 2010. - 374 с.<br />
<li><b>Плющ М.Я. </b>Сучасна українська літературна мова: Підручник/ Плющ М.Я., Бевзенко С.П., Грипас Н.Я. та ін.; За ред. Плющ М.Я. - 6-те вид., стер. - К.: Вища шк., 2006. - 430 с.<br />
<li> <b>Понмарів О.Д.</b> Сучасна українська мова: Підручник/ Пономарів О.Д., Різун В.В., Шевченко Л.Ю. та ін; за ред. Пономарева О.Д. - 4-те вид. - К.: Либідь, 2008. - 488 с.<br />
<li><b>Шевчук С.В.</b> Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. - 2-ге вид. виправл. і доп./ Шевчук С.В., Лобода Т.М.; Рецензенти Караман С.О., Різун В.В. - К.: Арій, 2008. - 384 с.<br />
<li><b>Ющук І.П. </b>Українська мова. Вправи: Навч.посібник. - К.: Либідь, 2009. - 368 с.<br />
</ol><br />
==Словники==<br />
<ul><li>Тлумачний словник української мови. /Укладачі Л.П. Коврига, Т.В.Ковальова, В.Д.Пономаренко./За ред.доктора філологічних наук, проф. В.С.Калашника. - Харків: Белкар-книга, 2005. - 800 с.<br />
<li>Великий тлумачний словник сучасної української мови/ Кер. вид. проекту П.М.Мовчан, В.В.Німчук, В.Й.Клічак. - К.: Видавництво "Дніпро", 2009.- 1332 с.<br />
</li></ul></div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8FАвдиторія2012-12-06T19:16:16Z<p>StudentSun: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>==«Словарь української мови»==<br />
'''Авдиторія, рії,''' ж. Аудиторія. К. Кр. 37. ''Студенти перестали ходити на його лекції, а щоб авдиторія не була зовсім порожня, вони ходили по черзі, по п'ять душ.'' Левиц. Пов, 52.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<center><b>Великий тлумачний словник сучасної української мови</b></center><br />
<b>Авдиторія.</b>, ї, <i>ор. в.</i> єю, <i>ж.</i> [від лат. auditorium]<br />
[[Категорія:Ав]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8FАвдиторія2012-12-06T19:14:56Z<p>StudentSun: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>==«Словарь української мови»==<br />
'''Авдиторія, рії,''' ж. Аудиторія. К. Кр. 37. ''Студенти перестали ходити на його лекції, а щоб авдиторія не була зовсім порожня, вони ходили по черзі, по п'ять душ.'' Левиц. Пов, 52.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<center><b>Великий тлумачний словник сучасної української мови</b></center><br />
<і>Аудиторія </i>, ї, <i>ор. в.</i> єю, <i>ж.</i> [від лат. auditorium]<br />
[[Категорія:Ав]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8FАвдиторія2012-11-28T10:41:53Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>==«Словарь української мови»==<br />
'''Авдиторія, рії,''' ж. Аудиторія. К. Кр. 37. ''Студенти перестали ходити на його лекції, а щоб авдиторія не була зовсім порожня, вони ходили по черзі, по п'ять душ.'' Левиц. Пов, 52.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<center><b>Великий тлумачний словник сучасної української мови</b></center><br />
<Авдиторія> і <Аудиторія>, ї, <i>ор. в.</i> єю, <i>ж.</i> [від лат. auditorium]<br />
[[Категорія:Ав]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D0%BEАбо2012-11-28T10:21:06Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>=="Словарь української мови"==<br />
'''Або́,''' сз. 1) Или. ''Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть.'' Шевч. 154. 2) Развѣ, нешто. ''Або я знаю? Або ж і не жаль?'' Драг. 143. 3) '''Або-або.''' Или-или, либо-либо. ''Або пан, або пропав.''. Посл. ''Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити.'' Чуб. ІІІ. 140. 4) '''Або́-що.''' Что ли. ''Ходи вже, або що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: "Чого це так довго, Парасю?"'' МВ. П. 22. 5) '''Або що́''' Развѣ что? А почему? ''Не йди до кормчи! -Або що? от і піду!''<br />
<br />
==Інші словники==<br />
<center>[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D0%BE Тлумачний словник української мови]</center><br><br />
І. <b>або</b><br />
<i>спол. розділовий</i>.<br />
<ol><li>Уживається на означення того, що з ряду перелічуваних предметів (явищ і т. ін.) можливий тільки один.<br />
<li> Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими.</li></ol> <br><br />
<b>Або? ... або?</b> <br><br />
<ul><li>підкреслює взаємовиключення перелічуваних предметів, явищ і т. ін.; <br />
<li>посилює роздільність у чергуванні перелічуваних предметів, явищ і т. ін. 2 пояснювальний. Виступає в значенні тобто, іншими словами.</li></ul><br />
II. <b>або</b><br><br />
<i>част., розм.</i><br><br />
Уживається в питальному реченні в значенні хіба.<br><br><br />
<br />
<center><b>Великий тлумачний словник сучасної української мови</b></center><br />
<i>спол.</i><br><br />
<ol><br />
<li>Уживається на означення того, що з ряду перелічених предметів (явищ і т.ін.) можливий тільки один. <i>Або дня убав, або гроші добав, бо інакше робити не можу</i> (приказка).<br />
<li>Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються. <i>Кричи або мовчи - діла не поправиш</i><br />
<li><i>част.</i> Уживається у значенні: хіба. <i>Або ж то така далека Україна</i> (приказка)<br />
<br />
[[Категорія:Аб]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D0%BEАбо2012-11-28T10:19:39Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>=="Словарь української мови"==<br />
'''Або́,''' сз. 1) Или. ''Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть.'' Шевч. 154. 2) Развѣ, нешто. ''Або я знаю? Або ж і не жаль?'' Драг. 143. 3) '''Або-або.''' Или-или, либо-либо. ''Або пан, або пропав.''. Посл. ''Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити.'' Чуб. ІІІ. 140. 4) '''Або́-що.''' Что ли. ''Ходи вже, або що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: "Чого це так довго, Парасю?"'' МВ. П. 22. 5) '''Або що́''' Развѣ что? А почему? ''Не йди до кормчи! -Або що? от і піду!''<br />
<br />
==Інші словники==<br />
<center>[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D0%BE Тлумачний словник української мови]</center><b><br><br />
І. <b>або</b><br />
<i>спол. розділовий</i>.<br />
<ol><li>Уживається на означення того, що з ряду перелічуваних предметів (явищ і т. ін.) можливий тільки один.<br />
<li> Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими.</li></ol> <br><br />
<b>Або? ... або?</b> <br><br />
<ul><li>підкреслює взаємовиключення перелічуваних предметів, явищ і т. ін.; <br />
<li>посилює роздільність у чергуванні перелічуваних предметів, явищ і т. ін. 2 пояснювальний. Виступає в значенні тобто, іншими словами.</li></ul><br />
II. <b>або</b><br><br />
<i>част., розм.</i><br><br />
Уживається в питальному реченні в значенні хіба.<br><br><br />
<br />
<center><b>Великий тлумачний словник сучасної української мови</b></center><br />
<i>спол.</i><br><br />
<ol><br />
<li>Уживається на означення того, що з ряду перелічених предметів (явищ і т.ін.) можливий тільки один. <i>Або дня убав, або гроші добав, бо інакше робити не можу</i> (приказка).<br />
<li>Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються. <i>Кричи або мовчи - діла не поправиш</i><br />
<li><i>част.</i> Уживається у значенні: хіба. <i>Або ж то така далека Україна</i> (приказка)<br />
<br />
[[Категорія:Аб]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D0%B8%D1%89%D0%B8%D1%86%D1%8FАбищиця2012-11-28T10:09:53Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>==«Словарь української мови»==<br />
'''Аби́щиця, ці,''' ж. Пустяки, Мелочь. ''Це така абищиця, що не варт і казати.'' Уман. Ш. 222.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<center><b>Великий тлумачний словник сучасної української мови</b></center><br />
<i>і, ор. в</i> ею <i>ж., розм.</i> Річ або справа, що не має жодної цінності чи значення; дрібниця. <i>Така абищия, що й заходу не варта</i>.<br><br />
<br />
<center>[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D1%89%D0%B8%D1%86%D1%8F Тлумачний словник української мови]</center> <br><br />
<i>-і, ж.</i><br><br />
Дрібничка, дурниця, витребенька. <br><br><br />
<br />
<center>[http://sum.in.ua/s/abyshhycja Академічний тлумачний словник]</center><br><br />
ж., розм. <i>Річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця. Це така абищиця, що не варт і казати</i> (Словник Грінченка);<i> Верхівнянські ліси не така вже абишиця</i> (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 41).<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Аб]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D0%B8%D1%89%D0%B8%D1%86%D1%8FАбищиця2012-11-28T10:07:28Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>==«Словарь української мови»==<br />
'''Аби́щиця, ці,''' ж. Пустяки, Мелочь. ''Це така абищиця, що не варт і казати.'' Уман. Ш. 222.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<center><b>Великий тлумачний словник сучасної української мови</b></center><br />
<i>і, ор. в</i> ею <i>ж., розм.</i> Річ або справа, що не має жодної цінності чи значення; дрібниця. <i>Така абищия, що й заходу не варта</i>.<br />
[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D1%89%D0%B8%D1%86%D1%8F Тлумачний словник української мови] <br><br />
<i>-і, ж.</i><br><br />
Дрібничка, дурниця, витребенька. <br><br><br />
<br />
[http://sum.in.ua/s/abyshhycja Академічний тлумачний словник]<br><br />
ж., розм. <i>Річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця. Це така абищиця, що не варт і казати</i> (Словник Грінченка);<i> Верхівнянські ліси не така вже абишиця</i> (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 41).<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Аб]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D0%B8Аби2012-11-28T09:22:51Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>«Словарь української мови» <hr><br />
'''Аби́''' и '''Аби́-б''', сз. 1) Дабы, чтобы, лишь-бы. ''Я гроші дам, аби він зробив. Аби люде, а піп буде.'' Посл. ''Аби день до вечора.'' Лишь-бы день прошелъ. ''Я то зроблю, аби б було, як ви кажете.'' '''Аби-м, аби-х.''' Чтобы, пусть. ''Аби-м так здоров був!'' ''Аби-х так жила!'' (Божба). Ogon. 157, 7. Вх. Зн. 1. 2) '''Аби-де.''' Гд&#1123; бы то ни было, гд&#1123;-нибудь, гд&#1123; попало. ''Та я аби-де захропу.'' 3) '''Аби-коли.''' Когда-нибудь, когда-бы то ни было. ''В Лубеншині... на дощ викидають помело і кочерги і викидають не тільки весною, а і аби-коли.'' Ном. с. 272, № 576. 4) '''Аби-куди'''. Куда-нибудь, куда-бы то ни было, куда попало. ''Неси сміття аби-куди!'' 5) '''Аби-то.''' Лишь-бы, какъ-нибудь, какъ себ&#1123;, шутя. ''Він усе робить аби-то.'' 6) '''Аби-хто.''' Кто-нибудь, который-нибудь, всякій. ''Та це і аби-хто зробить.'' ''Побить, то й аби хто знайдеться, - от инше діло пожалувать.'' Ном № 4072. 7) '''Аби-чий.''' Чей-нибудь, чей-бы то ни было. ''Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби-чию: хоть попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову.''. Шевч. 183. 8) '''Аби-що'''. Что-нибудь, кое-что, что-бы то ни было. ''Та будеш там робити аби-що, - от аби не гуляти.'' ''Нехай тобі аби-що!'' А чтобъ теб&#1123;! ном. № 3257. Иногда употребляется какъ существительное въ значеніи: малозначительная вещь, негодная вещь, челов&#1123;къ, не заслуживающій вниманія, уваженія. ''Дав таке аби-що, - тылько на смітник викинути!'' ''От якесь аби-що! а величається мов яка цяця!'' 9) '''Аби-як.''' Какъ-нибудь, какъ попало. ''Одружись! Чому ні? - А тому ні, каже Гриць, що любої пари не знайшов, а побратись або як не гоже.'' МВ, І. 64. ''Ти все робити тільки аби-як.'' 10) '''Аби-який.''' Какой-нибудь, какой попало. ''Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак.'' Котл. Ен. VI. 44. 11) Съ отринацніемъ эти выраженія принимаютъ значеніе чего-то важнаго, не зауряднаго, напр.: ''Це чоловік не аби-який.'' т.к. не изъ заурядныхъ. ''Це зовсім не аби-що, щоб про його так казати. Мірошник мав хороший млин. В хазайстві не-аби що він.'' Гліб. 82.<br />
<br><br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<center><b>Великий тлумачний словник сучасної української мови</b></center><br />
1.<i>умов.</i> У складнопідрядних реченнях уживається для вираження умовних відношень (часто у парі із сполучником <i>а</i>); коли б лише, тільки б. <i>Нехай собі співає, аби не голосно; Аби на мене місяць світива зорі як схочуть</i> (приказка); <i>Аби болото, а чорти знайдуться</i> (приказка);<br><br />
2. <i>цільов.</i> Уживається для вираження цільових відношень; щоб. <i>Доводилося звертати на узбіччя, аби дати дорогу автомашинам; Хижак чатував, аби схопити здобич; Дзень-дзень, аби минув день</i>(приказка);<br />
<i>Аби день до вечора</i> - лиш би день минув;<br />
<i>Аби тільки, (спол.)</i> - коли б лише, тільки б.<br />
<br />
<center>[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D0%B8 Тлумачний словник української мови]</center><br />
<b>спол.</b><br />
1) Починає підрядні речення умови; <i>коли б лише, тільки б</i>.<br><br />
2) Починає підрядні речення мети.<br><br />
3) Виступає на початку підрядних додаткових речень; <i>щоб</i>.<br><br />
4) діал. Починає підрядні речення допустові; <i>хоча б, хоч би</i>.<br><br><br />
<br />
<center>[http://sum.in.ua/s/aby Академічний тлумачний словник]</center><br><br />
АБИ, спол.<br><br />
<br />
<b>1. Починає підрядні речення умови</b>; коли б лише, тільки б. <i>Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно</i> (Тарас Шевченко, I, 1951, 102); <i>Охрім був чоловік такий добрячий; аби кого побачив у біді, зараз вирятує, хоч там як утратиться </i>(Марко Вовчок, I, 1955, 95); <i>Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали<i> (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 83); <i>Синам мужицьким всі шляхи відкриті, Аби хватило волі та снаги</i> (Микола Бажан, I, 1946, 280).<br />
<br />
<b>2. Починає підрядні речення мети;</b> щоб. — <i>Я Нептуну Півкопи грошей в руку суну, Аби на морі штурм утих</i> (Іван Котляревський, I, 1952, 68); <i>Він рад буде навіть поступитися чим-небудь, аби привести діло до кінця</i> (Панас Мирний, III, 1954, 284); <i>Колесив сюди й туди, аби змилити увагу тих, що могли слідити за ним</i> (Іван Франко, VIII, 1952, 364); <i>Щодалі доводилося все частіше звертати з колії, аби дати дорогу автомашинам</i> (Петро Панч, Іду, 1946, 10).<br />
<br />
<b>3. Виступає на початку підрядних додаткових речень;</b> щоб. <i>Дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї</i> (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 235); <i>Тимофій Заброда того і жде, аби в сінях, у темряві, огріть кийком хазяйського сина Левка</i> (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 28).<br />
<br />
<b>4. діал. Починає підрядні речення допустові; </b>хоча б, хоч би. —<i> Я аби хотів що попові дати, то не дам, бо не маю, а він аби хотів здерти, то не зідре, бо не має що здерти</i> (Василь Стефаник, I, 1949, 122).<br><br />
<div align="right">--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] 14:57, 25 жовтня 2012 (EEST)</div><br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Аб]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9Абшитований2012-11-19T12:12:45Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>=="Словарь української мови"==<br />
'''Абшито́ваний, а, е.''' Отставной, уволенный. ''Він уже від того абшитований.'' Фр. Пр. 1.<br />
==Інші словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/abshytovanyj Академічний тлумачний словник]<br><br />
<b>АБШИТОВАНИЙ</b>, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до абшитувати. <i>Він уже абшитований</i>; <br><br />
// <b> у знач. прикм.</b> Відставний, вислужений. <i>Ви б не сказали,., що це йде ваш давній і милий поетичний друг, а взяли б мене за абшитованого сільського вчителя</i> (Юрій Яновський, V, 1959, 139).<br><br><br />
[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Тлумачний словник української мови] <br><br />
<i>-а, -е.</i><br><br />
Дієприкм. пас. мин. ч. до [[абшитувати]].<br />
[[Категорія:Аб]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9Абшитований2012-11-19T12:12:06Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>=="Словарь української мови"==<br />
'''Абшито́ваний, а, е.''' Отставной, уволенный. ''Він уже від того абшитований.'' Фр. Пр. 1.<br />
==Інші словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/abshytovanyj Академічний тлумачний словник]<br><br />
<b>АБШИТОВАНИЙ</b>, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до абшитувати. <i>Він уже абшитований</i>; <br><br />
// <b> у знач. прикм.</b> Відставний, вислужений. <i>Ви б не сказали,., що це йде ваш давній і милий поетичний друг, а взяли б мене за абшитованого сільського вчителя</i> (Юрій Яновський, V, 1959, 139).<br><br><br />
[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Тлумачний словник української мови] <br><br />
<i>-а, -е.</i><br><br />
Дієприкм. пас. мин. ч. до абшитувати.<br />
[[Категорія:Аб]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0Абетка2012-11-19T11:47:17Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>==«Словарь української мови»==<br />
<br />
'''Абе́тка, ки''', ж.[[Азбука]]. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук М. 1861. Ум. '''Абеточка'''.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
<b>Абéтка</b>, -ки; ''д. і м.'' – тці; ''р.мн. ''–ток; ''ор.'' –кою, ''ж'' <nowiki>[</nowiki>від вимови перших трьох букв a,be,ce; ''польськ.'' abecadlo].<br />
<br />
Тлумачення: <br />
<br />
'''''Абетка – '''''1) сукупність букв, прийнятих у писемності більшості мов, розміщених у певному усталеному; 2) книжка для початкового навчання.<br />
<br />
'''''Алфавіт''''' – сукупність літер, розташованих у певній, усталеній послідовності.<br />
<br />
Сучасний український алфавіт складається з 33 літер. <br />
<br />
<b><i>Фонетичний запис</i></b>: <nowiki>[</nowiki>абéтка], ''д.''і'' м.''<nowiki> [</nowiki>абéц´:і]<br />
<br />
<b><i>Морфологічний запис:</i></b> абетк-а<br />
<br />
<b><i>Словотворення:</i></b> абетка→абетковий<br />
<br />
<b><i>Синоніми:</i></b> алфавíт, áзбука<br />
<br />
<b><i>Російською мовою:</i></b> [[азбука]], -ки, ''ж.;'' алфавіт, -та, ''м.''<nowiki>[1;7].</nowiki><br />
<br />
<b><i>Етимологія слова:</i></b> Власне українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (а, бе), очевидно, під впливом назв ''[[азбука]]'', ''альфабет'' і польськ. ''аbecadlo'' (від вимови перших трьох букв ''а, be, ce'')<br />
<br />
'''''Абетковий вірш''''' – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці ''(Літературознавчий словник-довідник).''<br />
<br />
'''''Алфавіт''', ''або'' '''[[азбука]]''''' '''''(абетка)''''' – це букви, які розміщені в певному порядку ''(Словник мовознавчих термінів).''<br />
<br />
<br />
<br />
<h3><center>Це цікаво знати!</center></h3><br />
<hr><br />
<br />
У сучасній українській мові є аж три назви одного добре знайомого вам поняття: абетка, алфавіт, [[азбука]], ще є й четверта, застаріла, - альфабет.<br><br />
Абетка – це власне українська назваазбуки, створена за вимовою перших двох літер алфавіту – <i><b>а, бе</b></i> під впливом інших букв – [[азбука]], альфабет, аbecadlo – абецадло (у поляків перші три літери <b><i>а, бе, це</i></b>).<br><br />
Слово [[азбука]] утворене за зразком слів із закінченням на <i><b>–а</b></i>, запозичених із старослов’янської мови, де перші дві літери звалися <b><i>аз «я»</i></b> і <b><i>буки «буква»</i></b>.<br><br />
Коли греки переймали у фінікійців абетку, то взяли у них і назви перших двох літер, хоч і не знали значення запозичуваних ними слів. Їх дещо змінили, пристосувавши до своєї вимови: з <b><i>алеф</i></b> зробили <b><i>альфа</i></b>, а з <b><i>бет</i></b> – <b><i>бета</i></b>. Тепер зрозуміло, звідки взялася застаріла українська назва абетки <b><i>альфабет</i></b>…<br><br />
Залишилося з’ясувати, звідки взялися два дуже близьких за звучанням, та все ж не однакових, слова: <b><i>альфабет</i></b> і <b><i>алфавіт</i></b>. Виявляється, що звук, позначуваний літерою <b><i>бета</i></b>, у греків вимовляється неоднаково, і слово <b><i>алфавіт</i></b> відтворює саме пізньогрецьку вимову.<br />
<br><br />
<div align="right">(А.П.Коваль)</div><br />
<br />
<h3><div align="center">'''Особливості слововживання'''</div></h3><br />
<div align="center">''Азбучний-абетковий-алфавітний''</div><br />
<hr><br />
азбучна (абеткова) істина<br><br />
азбучне (абеткове) поняття<br><br />
в абетковому (азбучному, алфавітному) порядку<br><br />
абетковий (алфавітний) порядок<br><br />
алфавітна система<br><br />
алфавітне письмо<br><br />
алфавітний покажчик<br><br />
алфавітний список<br><br />
укладений за алфавітним принципом<br><br />
<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr><br />
# Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.<br />
# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.<br />
# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Azbuka.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2261637.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ar abetka.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2870.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2911091.jpg|x200px]]<br />
|}<br />
<br />
<br />
<br />
<div align="right"></div><br />
<br />
==Див. також==<br />
*[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 Абетка в "Тлумачному словнику онлайн"].<br />
*:-и, ж.<br />
<ol><br />
<li>Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, [[азбука]].<br />
За абе́ткою — в алфавітному порядку.<br />
<br />
<li>Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.<br />
</ol><br />
*[http://sum.in.ua/s/abetka "Академічний тлумачний словник" ]<br />
АБЕТКА, и, ж.<br />
<br />
1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, [[азбука]]. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов (Радянське літературознавство, 5,1958,45). <br><br />
За абеткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Леонід Первомайський, III, 1959, 310).<br />
<br />
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).<br />
<br />
3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.<br />
<br />
==Інтернет-джерела==<br />
<br />
*[http://ababahalamaha.com.ua/uk/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА ], "Абетка" у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 Абетка], матеріали з сайту Вікіпедія<br />
<br />
*[http://abetka.ukrlife.org/abetki.html abetka.ukrlife.org] - Абетки<br />
*[http://www.youtube.com/watch?v=I6JcklaDLsw Абетка малятко] - відео на YouTube<br><br />
<div align="right">--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] 14:27, 25 жовтня 2012 (EEST)</div><br />
[[Категорія:Аб]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0Абетка2012-11-19T11:40:15Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>==«Словарь української мови»==<br />
<br />
'''Абе́тка, ки''', ж.[[Азбука]]. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук М. 1861. Ум. '''Абеточка'''.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
<b>Абéтка</b>, -ки; ''д. і м.'' – тці; ''р.мн. ''–ток; ''ор.'' –кою, ''ж'' <nowiki>[</nowiki>від вимови перших трьох букв a,be,ce; ''польськ.'' abecadlo].<br />
<br />
Тлумачення: <br />
<br />
'''''Абетка – '''''1) сукупність букв, прийнятих у писемності більшості мов, розміщених у певному усталеному; 2) книжка для початкового навчання.<br />
<br />
'''''Алфавіт''''' – сукупність літер, розташованих у певній, усталеній послідовності.<br />
<br />
Сучасний український алфавіт складається з 33 літер. <br />
<br />
<b><i>Фонетичний запис</i></b>: <nowiki>[</nowiki>абéтка], ''д.''і'' м.''<nowiki> [</nowiki>абéц´:і]<br />
<br />
<b><i>Морфологічний запис:</i></b> абетк-а<br />
<br />
<b><i>Словотворення:</i></b> абетка→абетковий<br />
<br />
<b><i>Синоніми:</i></b> алфавíт, áзбука<br />
<br />
<b><i>Російською мовою:</i></b> [[азбука]], -ки, ''ж.;'' алфавіт, -та, ''м.''<nowiki>[1;7].</nowiki><br />
<br />
<b><i>Етимологія слова:</i></b> Власне українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (а, бе), очевидно, під впливом назв ''[[азбука]]'', ''альфабет'' і польськ. ''аbecadlo'' (від вимови перших трьох букв ''а, be, ce'')<br />
<br />
'''''Абетковий вірш''''' – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці ''(Літературознавчий словник-довідник).''<br />
<br />
'''''Алфавіт''', ''або'' '''[[азбука]]''''' '''''(абетка)''''' – це букви, які розміщені в певному порядку ''(Словник мовознавчих термінів).''<br />
<br />
<br />
<br />
<h3><center>Це цікаво знати!</center></h3><br />
<hr><br />
<br />
У сучасній українській мові є аж три назви одного добре знайомого вам поняття: абетка, алфавіт, [[азбука]], ще є й четверта, застаріла, - альфабет.<br><br />
Абетка – це власне українська назваазбуки, створена за вимовою перших двох літер алфавіту – <i><b>а, бе</b></i> під впливом інших букв – [[азбука]], альфабет, аbecadlo – абецадло (у поляків перші три літери <b><i>а, бе, це</i></b>).<br><br />
Слово [[азбука]] утворене за зразком слів із закінченням на <i><b>–а</b></i>, запозичених із старослов’янської мови, де перші дві літери звалися <b><i>аз «я»</i></b> і <b><i>буки «буква»</i></b>.<br><br />
Коли греки переймали у фінікійців абетку, то взяли у них і назви перших двох літер, хоч і не знали значення запозичуваних ними слів. Їх дещо змінили, пристосувавши до своєї вимови: з <b><i>алеф</i></b> зробили <b><i>альфа</i></b>, а з <b><i>бет</i></b> – <b><i>бета</i></b>. Тепер зрозуміло, звідки взялася застаріла українська назва абетки <b><i>альфабет</i></b>…<br><br />
Залишилося з’ясувати, звідки взялися два дуже близьких за звучанням, та все ж не однакових, слова: <b><i>альфабет</i></b> і <b><i>алфавіт</i></b>. Виявляється, що звук, позначуваний літерою <b><i>бета</i></b>, у греків вимовляється неоднаково, і слово <b><i>алфавіт</i></b> відтворює саме пізньогрецьку вимову.<br />
<br><br />
<div align="right">(А.П.Коваль)</div><br />
<br />
<h3><div align="center">'''Особливості слововживання'''</div></h3><br />
<div align="center">''Азбучний-абетковий-алфавітний''</div><br />
<hr><br />
азбучна (абеткова) істина<br><br />
азбучне (абеткове) поняття<br><br />
в абетковому (азбучному, алфавітному) порядку<br><br />
абетковий (алфавітний) порядок<br><br />
алфавітна система<br><br />
алфавітне письмо<br><br />
алфавітний покажчик<br><br />
алфавітний список<br><br />
укладений за алфавітним принципом<br><br />
<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr><br />
# Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.<br />
# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.<br />
# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Azbuka.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2261637.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ar abetka.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2870.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2911091.jpg|x200px]]<br />
|}<br />
<br />
<br />
<br />
<div align="right"></div><br />
<br />
==Див. також==<br />
*[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 Абетка в "Тлумачному словнику онлайн"].<br />
*:-и, ж.<br />
<ol><br />
<li>Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, [[азбука]].<br />
За абе́ткою — в алфавітному порядку.<br />
<br />
<li>Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.<br />
</ol><br />
*[http://sum.in.ua/s/abetka "Академічний тлумачний словник" ]<br />
АБЕТКА, и, ж.<br />
<br />
1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, [[азбука]]. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов (Радянське літературознавство, 5,1958,45). <br><br />
За абеткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Леонід Первомайський, III, 1959, 310).<br />
<br />
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).<br />
<br />
3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.<br />
<br />
==Інтернет-джерела==<br />
<br />
*[http://ababahalamaha.com.ua/uk/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА ], "Абетка" у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 Абетка], матеріали з сайту Вікіпедія<br />
<br />
*[http://abetka.ukrlife.org/abetki.html abetka.ukrlife.org] - Абетки<br />
*[http://www.youtube.com/watch?v=I6JcklaDLsw Абетка малятко] - відео на YouTube<br><br />
--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] 14:27, 25 жовтня 2012 (EEST)<br />
[[Категорія:Аб]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0Абетка2012-11-19T11:39:47Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>==«Словарь української мови»==<br />
<br />
'''Абе́тка, ки''', ж.[[Азбука]]. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук М. 1861. Ум. '''Абеточка'''.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
<b>Абéтка</b>, -ки; ''д. і м.'' – тці; ''р.мн. ''–ток; ''ор.'' –кою, ''ж'' <nowiki>[</nowiki>від вимови перших трьох букв a,be,ce; ''польськ.'' abecadlo].<br />
<br />
Тлумачення: <br />
<br />
'''''Абетка – '''''1) сукупність букв, прийнятих у писемності більшості мов, розміщених у певному усталеному; 2) книжка для початкового навчання.<br />
<br />
'''''Алфавіт''''' – сукупність літер, розташованих у певній, усталеній послідовності.<br />
<br />
Сучасний український алфавіт складається з 33 літер. <br />
<br />
<b><i>Фонетичний запис</i></b>: <nowiki>[</nowiki>абéтка], ''д.''і'' м.''<nowiki> [</nowiki>абéц´:і]<br />
<br />
<b><i>Морфологічний запис:</i></b> абетк-а<br />
<br />
<b><i>Словотворення:</i></b> абетка→абетковий<br />
<br />
<b><i>Синоніми:</i></b> алфавíт, áзбука<br />
<br />
<b><i>Російською мовою:</i></b> [[азбука]], -ки, ''ж.;'' алфавіт, -та, ''м.''<nowiki>[1;7].</nowiki><br />
<br />
<b><i>Етимологія слова:</i></b> Власне українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (а, бе), очевидно, під впливом назв ''[[азбука]]'', ''альфабет'' і польськ. ''аbecadlo'' (від вимови перших трьох букв ''а, be, ce'')<br />
<br />
'''''Абетковий вірш''''' – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці ''(Літературознавчий словник-довідник).''<br />
<br />
'''''Алфавіт''', ''або'' '''[[азбука]]''''' '''''(абетка)''''' – це букви, які розміщені в певному порядку ''(Словник мовознавчих термінів).''<br />
<br />
<br />
<br />
<h3><center>Це цікаво знати!</center></h3><br />
<hr><br />
<br />
У сучасній українській мові є аж три назви одного добре знайомого вам поняття: абетка, алфавіт, [[азбука]], ще є й четверта, застаріла, - альфабет.<br><br />
Абетка – це власне українська назваазбуки, створена за вимовою перших двох літер алфавіту – <i><b>а, бе</b></i> під впливом інших букв – [[азбука]], альфабет, аbecadlo – абецадло (у поляків перші три літери <b><i>а, бе, це</i></b>).<br><br />
Слово [[азбука]] утворене за зразком слів із закінченням на <i><b>–а</b></i>, запозичених із старослов’янської мови, де перші дві літери звалися <b><i>аз «я»</i></b> і <b><i>буки «буква»</i></b>.<br><br />
Коли греки переймали у фінікійців абетку, то взяли у них і назви перших двох літер, хоч і не знали значення запозичуваних ними слів. Їх дещо змінили, пристосувавши до своєї вимови: з <b><i>алеф</i></b> зробили <b><i>альфа</i></b>, а з <b><i>бет</i></b> – <b><i>бета</i></b>. Тепер зрозуміло, звідки взялася застаріла українська назва абетки <b><i>альфабет</i></b>…<br><br />
Залишилося з’ясувати, звідки взялися два дуже близьких за звучанням, та все ж не однакових, слова: <b><i>альфабет</i></b> і <b><i>алфавіт</i></b>. Виявляється, що звук, позначуваний літерою <b><i>бета</i></b>, у греків вимовляється неоднаково, і слово <b><i>алфавіт</i></b> відтворює саме пізньогрецьку вимову.<br />
<br><br />
<div align="right">(А.П.Коваль)</div><br />
<br />
<h3><div align="center">'''Особливості слововживання'''</div></h3><br />
<div align="center">''Азбучний-абетковий-алфавітний''</div><br />
<hr><br />
азбучна (абеткова) істина<br><br />
азбучне (абеткове) поняття<br><br />
в абетковому (азбучному, алфавітному) порядку<br><br />
абетковий (алфавітний) порядок<br><br />
алфавітна система<br><br />
алфавітне письмо<br><br />
алфавітний покажчик<br><br />
алфавітний список<br><br />
укладений за алфавітним принципом<br><br />
<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr><br />
# Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.<br />
# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.<br />
# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Azbuka.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2261637.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ar abetka.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2870.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2911091.jpg|x200px]]<br />
|}<br />
<br />
<br />
<br />
<div align="right"></div><br />
<br />
==Див. також==<br />
*[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 Абетка в "Тлумачному словнику онлайн"].<br />
*:-и, ж.<br />
<ol><br />
<li>Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, [[азбука]].<br />
За абе́ткою — в алфавітному порядку.<br />
<br />
<li>Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.<br />
</ol><br />
*[http://sum.in.ua/s/abetka "Академічний тлумачний словник" ]<br />
АБЕТКА, и, ж.<br />
<br />
1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, [[азбука]]. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов (Радянське літературознавство, 5,1958,45). <br><br />
За абеткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Леонід Первомайський, III, 1959, 310).<br />
<br />
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).<br />
<br />
3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.<br />
<br />
==Інтернет-джерела==<br />
<br />
*[http://ababahalamaha.com.ua/uk/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА ], "Абетка" у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 Абетка], матеріали з сайту Вікіпедія<br />
<br />
*[http://abetka.ukrlife.org/abetki.html abetka.ukrlife.org] - Абетки<br />
*[http://www.youtube.com/watch?v=I6JcklaDLsw Абетка малятко] - відео на YouTube<br />
<right>--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] 14:27, 25 жовтня 2012 (EEST)</right><br />
<br />
[[Категорія:Аб]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0Абетка2012-11-19T11:37:38Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>==«Словарь української мови»==<br />
<br />
'''Абе́тка, ки''', ж.[[Азбука]]. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук М. 1861. Ум. '''Абеточка'''.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
<b>Абéтка</b>, -ки; ''д. і м.'' – тці; ''р.мн. ''–ток; ''ор.'' –кою, ''ж'' <nowiki>[</nowiki>від вимови перших трьох букв a,be,ce; ''польськ.'' abecadlo].<br />
<br />
Тлумачення: <br />
<br />
'''''Абетка – '''''1) сукупність букв, прийнятих у писемності більшості мов, розміщених у певному усталеному; 2) книжка для початкового навчання.<br />
<br />
'''''Алфавіт''''' – сукупність літер, розташованих у певній, усталеній послідовності.<br />
<br />
Сучасний український алфавіт складається з 33 літер. <br />
<br />
<b><i>Фонетичний запис</i></b>: <nowiki>[</nowiki>абéтка], ''д.''і'' м.''<nowiki> [</nowiki>абéц´:і]<br />
<br />
<b><i>Морфологічний запис:</i></b> абетк-а<br />
<br />
<b><i>Словотворення:</i></b> абетка→абетковий<br />
<br />
<b><i>Синоніми:</i></b> алфавíт, áзбука<br />
<br />
<b><i>Російською мовою:</i></b> [[азбука]], -ки, ''ж.;'' алфавіт, -та, ''м.''<nowiki>[1;7].</nowiki><br />
<br />
<b><i>Етимологія слова:</i></b> Власне українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (а, бе), очевидно, під впливом назв ''[[азбука]]'', ''альфабет'' і польськ. ''аbecadlo'' (від вимови перших трьох букв ''а, be, ce'')<br />
<br />
'''''Абетковий вірш''''' – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці ''(Літературознавчий словник-довідник).''<br />
<br />
'''''Алфавіт''', ''або'' '''[[азбука]]''''' '''''(абетка)''''' – це букви, які розміщені в певному порядку ''(Словник мовознавчих термінів).''<br />
<br />
<br />
<br />
<h3><center>Це цікаво знати!</center></h3><br />
<hr><br />
<br />
У сучасній українській мові є аж три назви одного добре знайомого вам поняття: абетка, алфавіт, [[азбука]], ще є й четверта, застаріла, - альфабет.<br><br />
Абетка – це власне українська назваазбуки, створена за вимовою перших двох літер алфавіту – <i><b>а, бе</b></i> під впливом інших букв – [[азбука]], альфабет, аbecadlo – абецадло (у поляків перші три літери <b><i>а, бе, це</i></b>).<br><br />
Слово [[азбука]] утворене за зразком слів із закінченням на <i><b>–а</b></i>, запозичених із старослов’янської мови, де перші дві літери звалися <b><i>аз «я»</i></b> і <b><i>буки «буква»</i></b>.<br><br />
Коли греки переймали у фінікійців абетку, то взяли у них і назви перших двох літер, хоч і не знали значення запозичуваних ними слів. Їх дещо змінили, пристосувавши до своєї вимови: з <b><i>алеф</i></b> зробили <b><i>альфа</i></b>, а з <b><i>бет</i></b> – <b><i>бета</i></b>. Тепер зрозуміло, звідки взялася застаріла українська назва абетки <b><i>альфабет</i></b>…<br><br />
Залишилося з’ясувати, звідки взялися два дуже близьких за звучанням, та все ж не однакових, слова: <b><i>альфабет</i></b> і <b><i>алфавіт</i></b>. Виявляється, що звук, позначуваний літерою <b><i>бета</i></b>, у греків вимовляється неоднаково, і слово <b><i>алфавіт</i></b> відтворює саме пізньогрецьку вимову.<br />
<br><br />
<div align="right">(А.П.Коваль)</div><br />
<br />
<h3><div align="center">'''Особливості слововживання'''</div></h3><br />
<div align="center">''Азбучний-абетковий-алфавітний''</div><br />
<hr><br />
азбучна (абеткова) істина<br><br />
азбучне (абеткове) поняття<br><br />
в абетковому (азбучному, алфавітному) порядку<br><br />
абетковий (алфавітний) порядок<br><br />
алфавітна система<br><br />
алфавітне письмо<br><br />
алфавітний покажчик<br><br />
алфавітний список<br><br />
укладений за алфавітним принципом<br><br />
<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr><br />
# Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.<br />
# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.<br />
# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Azbuka.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2261637.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ar abetka.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2870.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2911091.jpg|x200px]]<br />
|}<br />
<br />
<br />
<br />
<div align="right"></div><br />
<br />
==Див. також==<br />
*[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 Абетка в "Тлумачному словнику онлайн"].<br />
*:-и, ж.<br />
<ol><br />
<li>Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, [[азбука]].<br />
За абе́ткою — в алфавітному порядку.<br />
<br />
<li>Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.<br />
</ol><br />
*[http://sum.in.ua/s/abetka "Академічний тлумачний словник" ]<br />
АБЕТКА, и, ж.<br />
<br />
1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, [[азбука]]. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов (Радянське літературознавство, 5,1958,45). <br><br />
За абеткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Леонід Первомайський, III, 1959, 310).<br />
<br />
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).<br />
<br />
3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.<br />
<br />
==Інтернет-джерела==<br />
<br />
*[http://ababahalamaha.com.ua/uk/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА ], "Абетка" у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 Абетка], матеріали з сайту Вікіпедія<br />
<br />
*[http://abetka.ukrlife.org/abetki.html abetka.ukrlife.org] - Абетки<br />
*[http://www.youtube.com/watch?v=I6JcklaDLsw Абетка малятко] - відео на YouTube<br />
<center>--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] 14:27, 25 жовтня 2012 (EEST)</center><br />
<br />
[[Категорія:Аб]]</div>StudentSunhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%B0Азбука2012-11-15T11:27:09Z<p>StudentSun: </p>
<hr />
<div>=="Словарь української мови"==<br />
'''Азбу́ка, -ки,''' ''ж.'' ''Азбука. І азбуку по кунштиках заходилась вчити.'' Шевч. 328.'' Приложися до азбуки, будут повні кишені і руки.'' Фр. Пр. 3.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<h3><center>Тлумачний словник української мови</center></h3><br />
[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%B0 Азбука]<br />
<i>-и, ж.</i><br><br />
1) Сукупність літер якого-небудь письма, розміщених у встановленому порядку; <i>алфавіт, абетка</i>.<br><br />
<i>Азбука Морзе</i> — сукупність умовних знаків для передавання якогось тексту на телеграфному апараті.<br><br />
<i>Нотна азбука</i> — сукупність нотних знаків, які служать для зображення музичних звуків.<br><br />
2) Книжка для початкового навчання грамоти; <i>буквар</i>.<br><br />
3) перен. Основні, найпростіші положення, основи чого-небудь.<br><br />
<br />
<h3><center>Академічний тлумачний словник української мови</center></h3><br />
[http://sum.in.ua/s/azbuka Азбука]<br><br />
1. Сукупність літер якого-небудь письма, розміщених у встановленому порядку; алфавіт, абетка. <i>І книжечок з кунштиками В Ромні накупила [княжна].. і азбуку по кунштиках Заходилась вчити</i> (Тарас Шевченко, II, 1953, 12);<i> Славу дітям чукотським, що азбуки вчаться, співаю</i> (Максим Рильський, Наша сила, 1952, 113).<br><br />
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. <i>Як пройшов усю азбуку, — аж повеселішав: діло пішло спірніше</i> (Панас Мирний, II, 1954, 130).<br><br />
3. перен. Основні, найпростіші положення, основи чого-небудь. <i>Планіметрія й стереометрія — то лише початки, азбука математики</i> (Іван Франко, III, 1950, 36). <br />
<br />
<h3><center>Універсальний словник енциклопедія</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4756.html Азбука]<br><br />
Вживана у рос. та укр. мовах назва алфавіту (за першими літерами церковнослов'янського алфавіту аз, буки).<br />
<br />
<h3><center>Словник синонімів Полюги</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/31/53392/27286.html Азбука] - сукупність букв певної писемності за визначеним порядком:<i>[[абетка]]</i>,<i> алфавіт</i>.<br />
<br />
<h3><center>Економічна енциклопедія</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/38/53392/377028.html Азбука]<br><br />
рос. <i>азбука</i> <br><br />
1. Те саме, що й алфавіт. <br>2. Найпростіший посібник з навчання грамоті - буквар. <br>3. Система умовних знаків С у музиці - нотна А., у телеграфі - телеграфна А.). <br>4. Переносно - ключ до розв'язання чогось; найпростіша, незаперечна, всім зрозуміла істина.<br><br><br />
<div align="right">--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] 12:17, 11 листопада 2012 (EET)</div><br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Аз]]</div>StudentSun