https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=S.horbatiuk&feedformat=atomКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2024-03-29T07:25:14ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%8E%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%B0Танцюриха2024-03-28T09:33:22Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Танцюриха, -хи, '''''ж. ''Названіе пѣсни у Стороженка: ''А ну лишень пісню танцюриху. ''Стор. М. Пр. 159. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ТАНЦЮРИСТ, а, ч . 1. Той, хто бере участь у танці, у танцях. Кармелюк, захоплений, слідкує за танком, піддає танцюристам та музикам охоти (Вас., III, 1960, 190); Вихором мчали по колу танцюристи, пускаючи по вітру чуприни і віддираючи веселого буйного гопака (Тулуб, Людолови, І, 1956, 458).<br />
<br />
2. Той, хто вміє та любить танцювати; аматор танців. Він мав славу видатного танцюриста (Трубл., Мандр., 1938, 6); 26 областей України послали на республіканський фестиваль більше п'яти тисяч кращих своїх співаків, танцюристів, музикантів (Рад. Укр., 25.V 1957, 1).<br />
<br />
3. Той, хто постійно або професійно займається танцями. Скоморохи, музиканти, танцюристи, акробати й фокусники були дуже характерним явищем давньоруського життя (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 524); Мене [А. Бучму] було прийнято до львівського театру.. як хориста і танцюриста (З глибин душі, 1959, 7);// Артист балету. За останні роки на українській сцені з'явилося чимало талановитих балерин і танцюристів (Мист., 4, 1965, 4).<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1.3 танці.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Танець.jpg|x140px]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|h6UyEhyIr8Q}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%8E%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82 Словник української літератури]<br />
==Цікаві факти==<br />
1. Слово «танець» походить від німецького «tanz», хоча саме це німецьке слово було запозичене з польської мови.<br />
<br />
2. У епоху Відродження танці, що виконувалися на бенкетах і застіллях, залежали від меню.<br />
<br />
3. Танці і танцюристи відображені на купюрах і монетах різних країн.<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2024 року]]<br />
[[Категорія:Та]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%8E%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%B0Танцюриха2024-03-28T09:29:37Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Танцюриха, -хи, '''''ж. ''Названіе пѣсни у Стороженка: ''А ну лишень пісню танцюриху. ''Стор. М. Пр. 159. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ТАНЦЮРИСТ, а, ч . 1. Той, хто бере участь у танці, у танцях. Кармелюк, захоплений, слідкує за танком, піддає танцюристам та музикам охоти (Вас., III, 1960, 190); Вихором мчали по колу танцюристи, пускаючи по вітру чуприни і віддираючи веселого буйного гопака (Тулуб, Людолови, І, 1956, 458).<br />
<br />
2. Той, хто вміє та любить танцювати; аматор танців. Він мав славу видатного танцюриста (Трубл., Мандр., 1938, 6); 26 областей України послали на республіканський фестиваль більше п'яти тисяч кращих своїх співаків, танцюристів, музикантів (Рад. Укр., 25.V 1957, 1).<br />
<br />
3. Той, хто постійно або професійно займається танцями. Скоморохи, музиканти, танцюристи, акробати й фокусники були дуже характерним явищем давньоруського життя (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 524); Мене [А. Бучму] було прийнято до львівського театру.. як хориста і танцюриста (З глибин душі, 1959, 7);// Артист балету. За останні роки на українській сцені з'явилося чимало талановитих балерин і танцюристів (Мист., 4, 1965, 4).<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1.3 танці.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Танець.jpg|x140px]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|h6UyEhyIr8Q}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
[[Словник української літератури|https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%8E%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82]] <br />
==Цікаві факти==<br />
1. Слово «танець» походить від німецького «tanz», хоча саме це німецьке слово було запозичене з польської мови.<br />
<br />
2. У епоху Відродження танці, що виконувалися на бенкетах і застіллях, залежали від меню.<br />
<br />
3. Танці і танцюристи відображені на купюрах і монетах різних країн.<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2024 року]]<br />
[[Категорія:Та]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8CКервель2024-03-28T09:27:52Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Ке́рвель, -лю, '''''м. ''Раст. Scandix Cerefolium L. ЗЮЗО. І. 135. <br />
<br />
Кервель[1] (Anthriscus cerefolium) — однорічна трав'яниста рослина роду бугила родини окружкових. За зовнішнім виглядом нагадує петрушку з більш тонкими і ніжними листками, які мають приємний анісовий запах.<br />
Поширення<br />
Батьківщиною кервеля вважається Західна Азія та Кавказ. Культивується у Криму, Молдові та Закавказзі. Розмножується кервель насінням. Невибагливий до ґрунту, найкраще росте у тінистих місцинах.<br />
Використання<br />
Був відомий ще у III столітті до н. е. давнім грекам та римлянам, які використовували кервель як супову приправу та додавали його у соуси. І понині кервель вважається цінною пряносмаковою рослиною за тонкий анісовий запах і великий вміст вітамінів.<br />
Як приправу використовують молоді ніжні листя, зібрані до цвітіння. Щоб збільшити вихід листя збирачі постійно зривають квіткові бруньки. Свіже листя додають до салатів, супів, м'ясних страв, страв з яєць, сиру, баранини та смаженої риби, часто використовують для ароматизації оцту.<br />
<br />
Широкого використання набув кервель і в народній медицині, зокрема при лікуванні розладів шлунку, хвороб нирок, запамороченні, захворюваннях дихальних шляхів, сечового міхура, туберкульозі, а також при висипах на шкірі.<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кервель1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кервель 28 03.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кервель555.jpg|x140px]] <br />
<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|zuxc1w-Jclc}}<br />
<br />
<br />
кервель — КЕ́РВЕЛЬ, ю, ч., бот. Однорічна рослина родини зонтичних, листя якої використовують як прянощі. За зовнішнім виглядом кервель нагадує петрушку з більш тонкими і ніжними листками, які мають приємний анісовий запах (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах<br />
<br />
Джерело: https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Ке]]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2024 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D1%86%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B9Рацавий2024-03-28T09:14:34Z<p>S.horbatiuk: Замінено вміст на «'''Рацавий, -а, -е '''= '''Рапавий. '''Вх. Зн. 58. Категорія:Ра»</p>
<hr />
<div>'''Рацавий, -а, -е '''= '''Рапавий. '''Вх. Зн. 58. <br />
[[Категорія:Ра]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A8%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B9280324.jpgФайл:Шершавий280324.jpg2024-03-28T08:46:54Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div></div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D1%86%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B9Рацавий2024-03-28T08:37:51Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Рацавий, -а, -е '''= '''Рапавий. '''Вх. Зн. 58. <br />
==Сучасні словники==<br />
ЖОРСТКИЙ, а, е. 1. Який має тверду, нерівну поверхню. Він, як і Тучинський, вільно чвалав по мокренькій жорсткій долівці (Досв., Вибр., 1959, 347); Під боки покладено жорсткий паперовий матрац з перетовченою на сміття соломою (Хижняк, Тамара, 1959, 175); Почала пломеніти лісова груша, її дрібне, жорстке листя було то багряне, то лілове, то оранжеве (Донч., VI, 1957, 457); // З товстою, загрубілою шкірою; шершавий. Не вспіла Христя похопитися, як Оришка своїми жорсткими устами торкнулася її пухкої руки (Мирний, III, 1954, 299); // Товстий, цупкий (про волосся, тканину і т. ін.). Чорне, блискуче, трохи жорстке волосся вибилось з-під химерно-штучної зачіски (Л. Укр., III, 1952, 710); Вона сідає на ліжко і невідомо для чого гладить рукою парчеве, жорстке покривало (Рибак, Помилка.., 1956, 260).<br />
<br />
2. перен., рідко. Суворий, різкий, немилосердний, лютий; жорстокий. Полюбив той жорсткий пан дідуся (Барв., Опов.., 1902, 360); Жорстка од злиднів та образ, од втрачених і забутих надій його наймитська душа інстинктивно, проте, відчула рідне й своє в проектованій «комуні» (Ю. Янов., II, 1954, 160); // Сповнений труднощами; тяжкий, важкий. Вона росла не як билина, Покірна вітрові й дощам: Старого слюсаря дитина Жорстким гартована життям (Рильський, Поеми, 1957, 152); // Грубий, неприємний, різкий. Старий поцілував його побожно в голову і буркнув жорстким, зміненим голосом: - Пильнуйся, Михайле, я знов прийду! (Коб., II, 1956, 91); Лобода починає й своїм жорстким басовим сміхом підтримувати гетьмана (Ле, Наливайко, 1957, 79).<br />
<br />
3. рідко. Який не терпить будь-яких відхилень, обмежений досить суворими і вузькими рамками. Вільна літературна форма повісті «Земля» [О. Кобилянської] не зв'язувала автора сценарію і режисерів будь-якими жорсткими умовами щодо побудови дії фільму (Мист., 1, 1956, 26).<br />
<br />
4. спец. Який здатний чинити опір деформації. Система жорстких упорів [у верстаті] забезпечує велику точність обробки деталей (Наука.., 1, 1958, 15); Станина повинна бути жорсткою і міцною (Метод. викл. фрез. спр., 1958,140).<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B6%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Сучасний український словник]<br />
==Цікаві факти або додаткова інформація==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2024 року]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ра]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D1%86%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B9Рацавий2024-03-28T08:22:42Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Рацавий, -а, -е '''= '''Рапавий. '''Вх. Зн. 58. <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Цікаві факти або додаткова інформація==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2024 року]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ра]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D1%86%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B9Рацавий2024-03-28T08:17:36Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Рацавий, -а, -е '''= '''Рапавий. '''Вх. Зн. 58. <br />
оірваорніпв<br />
[[Категорія:Ра]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%85%D0%B2%D0%B8%D1%86%D0%B5%D1%80Охвицер2023-04-06T10:10:20Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Охвице́р, -ра, '''''м. ''Офицеръ. Чуб. V. 977. Левиц. I. 30. Ум. '''Охвице́рик, охвице́рочко. '''Мил. 216. <br />
[[Категорія:Ох]]<br />
==Сучасні словники==<br />
Офіце́р — особа командного і начальницького складу в збройних силах, на флоті та в інших силових структурах, що позначає переважно військовий ранг (звання). Слово офіцер (лат. officiarius; нім. Offizier) перекладається як службовець і прийшло в українську мову «ахвіцер» через російську мову «рос. офицер», коли керували російською імператорською армією старшини німецького походження піддані Російської імперії, а вихідці з етнічної України служили в ній.<br />
<br />
В українській мові на початку XX сторіччя після сформування національних українських військових формувань використовувався термін «старшина». Після остаточної окупації України в 1921 році, цей термін «старшина» продовжував використовуватися серед емігрантського середовища. На території УРСР, у лавах Червоної армії персональні військові звання були відсутні, тож командний склад мав назву «червоний командир». Поняття «офіцер» знову з'являється в 1942 році.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Szandruk_Pavlo.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:офіцер.jpg|x540px]] <br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|3tQrGvrg72w}}<br />
{{#ev:youtube|1FCGUFwaHPI}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
Охвице́рик, охвице́рочко<br />
<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/%D0%BE%D1%85%D0%B2%D0%B8%D1%86%D0%B5%D1%80 Словник]<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%85%D0%B2%D0%B8%D1%86%D0%B5%D1%80Охвицер2023-04-06T10:09:52Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Охвице́р, -ра, '''''м. ''Офицеръ. Чуб. V. 977. Левиц. I. 30. Ум. '''Охвице́рик, охвице́рочко. '''Мил. 216. <br />
[[Категорія:Ох]]<br />
==Сучасні словники==<br />
Офіце́р — особа командного і начальницького складу в збройних силах, на флоті та в інших силових структурах, що позначає переважно військовий ранг (звання). Слово офіцер (лат. officiarius; нім. Offizier) перекладається як службовець і прийшло в українську мову «ахвіцер» через російську мову «рос. офицер», коли керували російською імператорською армією старшини німецького походження піддані Російської імперії, а вихідці з етнічної України служили в ній.<br />
<br />
В українській мові на початку XX сторіччя після сформування національних українських військових формувань використовувався термін «старшина». Після остаточної окупації України в 1921 році, цей термін «старшина» продовжував використовуватися серед емігрантського середовища. На території УРСР, у лавах Червоної армії персональні військові звання були відсутні, тож командний склад мав назву «червоний командир». Поняття «офіцер» знову з'являється в 1942 році.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Szandruk_Pavlo.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:офіцер.jpg|x540px]] <br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|3tQrGvrg72w}}<br />
{{#ev:youtube|1FCGUFwaHPI}}<br />
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]])<br />
</noinclude><br />
==Див. також==<br />
Охвице́рик, охвице́рочко<br />
<br />
<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Джерела та література==<br />
[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/%D0%BE%D1%85%D0%B2%D0%B8%D1%86%D0%B5%D1%80 Словник]<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Зовнішні посилання==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Посилання]]<br />
</noinclude><br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%85%D0%B2%D0%B8%D1%86%D0%B5%D1%80Охвицер2023-04-06T10:08:15Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Охвице́р, -ра, '''''м. ''Офицеръ. Чуб. V. 977. Левиц. I. 30. Ум. '''Охвице́рик, охвице́рочко. '''Мил. 216. <br />
[[Категорія:Ох]]<br />
==Сучасні словники==<br />
Офіце́р — особа командного і начальницького складу в збройних силах, на флоті та в інших силових структурах, що позначає переважно військовий ранг (звання). Слово офіцер (лат. officiarius; нім. Offizier) перекладається як службовець і прийшло в українську мову «ахвіцер» через російську мову «рос. офицер», коли керували російською імператорською армією старшини німецького походження піддані Російської імперії, а вихідці з етнічної України служили в ній.<br />
<br />
В українській мові на початку XX сторіччя після сформування національних українських військових формувань використовувався термін «старшина». Після остаточної окупації України в 1921 році, цей термін «старшина» продовжував використовуватися серед емігрантського середовища. На території УРСР, у лавах Червоної армії персональні військові звання були відсутні, тож командний склад мав назву «червоний командир». Поняття «офіцер» знову з'являється в 1942 році.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Szandruk_Pavlo.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:офіцер.jpg|x540px]] <br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|3tQrGvrg72w}}<br />
{{#ev:youtube|1FCGUFwaHPI}}<br />
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]])<br />
</noinclude><br />
==Див. також==<br />
[[Охвице́рик, охвице́рочко]]<br />
(Посилання на сторінки цієї Вікі)<br />
<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Джерела та література==<br />
[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/%D0%BE%D1%85%D0%B2%D0%B8%D1%86%D0%B5%D1%80 Словник]<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Зовнішні посилання==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Посилання]]<br />
</noinclude><br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B4Од2023-04-06T10:02:23Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Од, '''''пред. ''См. '''Від. '''<br />
[[Категорія:Од]]<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
Од (фр. Aude) — департамент на півдні Франції, один з департаментів регіону Лангедок-Русійон<br />
<br />
Од (фр. Audes) — муніципалітет у Франції, у регіоні Овернь-Рона-Альпи, департамент Альє<br />
<br />
Од — річка на півдні Франції.<br />
<br />
Од — невелике озеро в Піренеях.<br />
<br />
Од — французьке жіноче ім'я.<br />
<br />
Од — герой германо-скандинавської міфології.<br />
<br />
Од — різновид паровоза О.<br />
<br />
ОД (Особистий дохід) — грошовий дохід працівника, що складається із заробітної плати і додаткових платежів, включаючи дивіденди, відсотки, ренту, премії, трансферти. Обчислюється до вирахування податків.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Od 06.04.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Odrichka0604.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Oddepartment0604.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|4GH_gdJJaGI}}<br />
{{#ev:youtube|vs2Oce5b0pg}}<br />
<noinclude><br />
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]])<br />
</noinclude><br />
==Див. також==<br />
<noinclude><br />
(Посилання на сторінки цієї Вікі)<br />
<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
Од, пред. См. Від.<br />
</noinclude><br />
==Джерела та література==<br />
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4 Вікіпедія] <br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Зовнішні посилання==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Посилання]]<br />
</noinclude><br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B4Од2023-04-06T10:01:33Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Од, '''''пред. ''См. '''Від. '''<br />
[[Категорія:Од]]<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
Од (фр. Aude) — департамент на півдні Франції, один з департаментів регіону Лангедок-Русійон<br />
<br />
Од (фр. Audes) — муніципалітет у Франції, у регіоні Овернь-Рона-Альпи, департамент Альє<br />
<br />
Од — річка на півдні Франції.<br />
<br />
Од — невелике озеро в Піренеях.<br />
<br />
Од — французьке жіноче ім'я.<br />
<br />
Од — герой германо-скандинавської міфології.<br />
<br />
Од — різновид паровоза О.<br />
<br />
ОД (Особистий дохід) — грошовий дохід працівника, що складається із заробітної плати і додаткових платежів, включаючи дивіденди, відсотки, ренту, премії, трансферти. Обчислюється до вирахування податків.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Od 06.04.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Odrichka0604.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Oddepartment0604.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|4GH_gdJJaGI}}<br />
{{#ev:youtube|vs2Oce5b0pg}}<br />
<noinclude><br />
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]])<br />
</noinclude><br />
==Див. також==<br />
<noinclude><br />
(Посилання на сторінки цієї Вікі)<br />
<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
Од, пред. См. Від.<br />
</noinclude><br />
==Джерела та література==<br />
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4 Вікіпедія] <br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Зовнішні посилання==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Посилання]]<br />
</noinclude><br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спецальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%8F%D0%B3%D1%87%D0%B8Лягчи2023-04-06T09:56:52Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Лягчи́ '''= '''Лягти. '''<br />
[[Категорія:Ля]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ЛЯГТИ́ див. ляга́ти.<br />
ЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЛЯГТИ́, ля́жу, ля́жеш; мин. ч. ліг, лягла́, ло́; наказ. сп. ляж; док. 1. Приймати горизонтальне положення на чому-небудь (про людей та деяких тварин); протилежне вставати. – Не кидай мене, Степане, .. Не давай мені лягати! Тримай на ногах! (О. Довженко); – Ох, били ж мене; били, били, били! що ні сісти, ні лягти не можна (Г. Квітка-Основ'яненко); // у що, на що. Розташовуватися де-небудь у горизонтальному положенні. Юзя лягає в траву коло Дарки (Леся Українка); Шаптала опустив руки й поволі почав лягати на землю ниць (В. Підмогильний); Зовсім безсилі і недужі лягають на землю – не рухаються; дехто помер: так близько до брами! (В. Барка); Ласочка не скімлила і не молотила хвостом по землі, як завжди, побачивши у човні рибу, а лягала в траву й ждала (Григір Тютюнник); Я скинув з себе теплу сукняну куртку і, лігши на кригу, поповз до потопаючого Гриші (Л. Смілянський); // У сполуч. зі словами, що вказують на особливості цього положення. Я лягаю на бік, покриваю голову ковдрою, згортаюсь по-дитячому бубликом, підтягнувши коліна до самого підборіддя (В. Винниченко); Провiвши очима брата, малий лягає долiлиць i починає мрiяти (Василь Шевчук); Контрабандист бризкає Шейха одеколоном, той солодко мружиться, лягає на спину, засинає під пальмою (П. Загребельний); Патлатий Цуцик спочивав; То ляже на бочок, то догори на спинку (Л. Глібов); Ліг голічерева під височенними кедрами, тягуче-важко і глибоко зітхнув, ніби випустив дух, поклавши голову на корінь, і так лежав (І. Багряний); Він сміється засмученими очима, лігши горілиць, дивиться вгору, похрумкує шоколад і щось думає (Р. Андріяшик); // з інфін., на що, до чого, у що, де і без дод. Лаштуватися до сну, вкладатися спати. Хто пізно лягає, той щастя не має (Номис); Раділи люде встаючи. А мати й спати не лягала (Т. Шевченко); – Не хочу я у хаті спати, – кажу господині, – душно мені: буду у комірчині лягати (Панас Мирний); Як нагодує дітей та покладе спати, сама не лягає ще (А. Головко); Лягала з думкою про Ігоря, у снах він одразу ж з'являвся (В. Чемерис); Доїхав я додому щасливо, зараз ліг до ліжка і спав три дні і три ночі (М. Коцюбинський); * Образно. Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! (В. Самійленко); // військ. Приймати горизонтальне положення, щільно притискаючись до землі, щоб уникнути кулі, осколка і т. ін. Команда “Лягайте!” пролунала там враз із тим, як із лісу вдарили скоростріли (О. Забужко); Вся галявина ще й досі прострілювалася противником з кулеметів, і Черниш, скомандувавши бійцям лягти, ліг і сам (О. Гончар).<br />
Словозміна у майбутньому часі<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Особа !! Однина !! Множина<br />
|-<br />
| 1 особа || ляжу|| ляжем, ляжемо<br />
|-<br />
| 2 особа || ляжеш || ляжете<br />
|-<br />
| 3 особа || ляже|| ляжуть<br />
|}<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lahchu12.jpeg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lahchu13.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lahchu23.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lahchu14.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%8F%D0%B3%D1%82%D0%B8 Лягти] <br />
==Джерела та література==<br />
[https://sum20ua.com/?page=1539&wordid=48847 СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ] <br />
<br />
[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0/%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D1%82%D0%B8 Словозаміна "Горох"]<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%8F%D0%B3%D1%87%D0%B8Лягчи2023-04-06T09:56:11Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Лягчи́ '''= '''Лягти. '''<br />
[[Категорія:Ля]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ЛЯГТИ́ див. ляга́ти.<br />
ЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЛЯГТИ́, ля́жу, ля́жеш; мин. ч. ліг, лягла́, ло́; наказ. сп. ляж; док. 1. Приймати горизонтальне положення на чому-небудь (про людей та деяких тварин); протилежне вставати. – Не кидай мене, Степане, .. Не давай мені лягати! Тримай на ногах! (О. Довженко); – Ох, били ж мене; били, били, били! що ні сісти, ні лягти не можна (Г. Квітка-Основ'яненко); // у що, на що. Розташовуватися де-небудь у горизонтальному положенні. Юзя лягає в траву коло Дарки (Леся Українка); Шаптала опустив руки й поволі почав лягати на землю ниць (В. Підмогильний); Зовсім безсилі і недужі лягають на землю – не рухаються; дехто помер: так близько до брами! (В. Барка); Ласочка не скімлила і не молотила хвостом по землі, як завжди, побачивши у човні рибу, а лягала в траву й ждала (Григір Тютюнник); Я скинув з себе теплу сукняну куртку і, лігши на кригу, поповз до потопаючого Гриші (Л. Смілянський); // У сполуч. зі словами, що вказують на особливості цього положення. Я лягаю на бік, покриваю голову ковдрою, згортаюсь по-дитячому бубликом, підтягнувши коліна до самого підборіддя (В. Винниченко); Провiвши очима брата, малий лягає долiлиць i починає мрiяти (Василь Шевчук); Контрабандист бризкає Шейха одеколоном, той солодко мружиться, лягає на спину, засинає під пальмою (П. Загребельний); Патлатий Цуцик спочивав; То ляже на бочок, то догори на спинку (Л. Глібов); Ліг голічерева під височенними кедрами, тягуче-важко і глибоко зітхнув, ніби випустив дух, поклавши голову на корінь, і так лежав (І. Багряний); Він сміється засмученими очима, лігши горілиць, дивиться вгору, похрумкує шоколад і щось думає (Р. Андріяшик); // з інфін., на що, до чого, у що, де і без дод. Лаштуватися до сну, вкладатися спати. Хто пізно лягає, той щастя не має (Номис); Раділи люде встаючи. А мати й спати не лягала (Т. Шевченко); – Не хочу я у хаті спати, – кажу господині, – душно мені: буду у комірчині лягати (Панас Мирний); Як нагодує дітей та покладе спати, сама не лягає ще (А. Головко); Лягала з думкою про Ігоря, у снах він одразу ж з'являвся (В. Чемерис); Доїхав я додому щасливо, зараз ліг до ліжка і спав три дні і три ночі (М. Коцюбинський); * Образно. Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! (В. Самійленко); // військ. Приймати горизонтальне положення, щільно притискаючись до землі, щоб уникнути кулі, осколка і т. ін. Команда “Лягайте!” пролунала там враз із тим, як із лісу вдарили скоростріли (О. Забужко); Вся галявина ще й досі прострілювалася противником з кулеметів, і Черниш, скомандувавши бійцям лягти, ліг і сам (О. Гончар).<br />
Словозміна у майбутньому часі<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Особа !! Однина !! Множина<br />
|-<br />
| 1 особа || ляжу|| ляжем, ляжемо<br />
|-<br />
| 2 особа || ляжеш || ляжете<br />
|-<br />
| 3 особа || ляже|| ляжуть<br />
|}<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lahchu12.jpeg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lahchu13.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lahchu23.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lahchu14.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%8F%D0%B3%D1%82%D0%B8 Лягти] <br />
==Джерела та література==<br />
[https://sum20ua.com/?page=1539&wordid=48847 СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ] <br />
[https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0/%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D1%82%D0%B8 Словозаміна "Горох"]<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%B8Зомняти2023-04-06T08:48:59Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Зомня́ти и зом’я́ти, -мну, -неш, '''''гл. ''= '''Зімняти. '''''Зомняв на кабаку. ''Ном. № 3960. <br />
[[Категорія:Зо]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%BEКріпко2023-04-06T08:24:03Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Кріпко, '''''нар. ''1) Крѣпко, сильно. ''Тут, обнявшись кріпко, ми загинем вкупі. ''Сніп. 2) Очень. ''Кріпко стереглись наші дівчата панських парубків. ''О. 1862. V. 109. <br />
[[Категорія:Кр]]<br />
==Сучасні словники==<br />
1. розм., рідко. Присл. до кріпкий; міцно. У другому возику сиділи два чоловіки і парубок — усі троє зв'язані кріпко (Марко Вовчок, VI, 1956, 231).<br />
<br />
2. діал. Дуже, сильно. Кріпко розумна була [Галочка]: кожного, хто у неї спитається, навчить і розкаже (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 312); — Хоч що ви мені тут кажіть, а вовк — звір кріпко полохливий! (Остап Вишня, II, 1956, 145).<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mizno188872.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mizno77593483.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
oK_CxBm_0fg<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube|JGQLSObiTEQ}}<br />
{{#ev:youtube|oK_CxBm_0fg}}<br />
{{#ev:youtube|i6VUQoen_GA}}<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%BEКріпко2023-04-06T08:23:40Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Кріпко, '''''нар. ''1) Крѣпко, сильно. ''Тут, обнявшись кріпко, ми загинем вкупі. ''Сніп. 2) Очень. ''Кріпко стереглись наші дівчата панських парубків. ''О. 1862. V. 109. <br />
[[Категорія:Кр]]<br />
==Сучасні словники==<br />
1. розм., рідко. Присл. до кріпкий; міцно. У другому возику сиділи два чоловіки і парубок — усі троє зв'язані кріпко (Марко Вовчок, VI, 1956, 231).<br />
<br />
2. діал. Дуже, сильно. Кріпко розумна була [Галочка]: кожного, хто у неї спитається, навчить і розкаже (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 312); — Хоч що ви мені тут кажіть, а вовк — звір кріпко полохливий! (Остап Вишня, II, 1956, 145).<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mizno188872.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mizno77593483.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
oK_CxBm_0fg<br />
==Медіа==<br />
<noinclude><br />
YouTube відео, звуки, музика, тощо.<br />
</noinclude><br />
{{#ev:youtube|JGQLSObiTEQ}}<br />
{{#ev:youtube|oK_CxBm_0fg}}<br />
{{#ev:youtube|i6VUQoen_GA}}<br />
==Див. також==<br />
<noinclude><br />
(Посилання на сторінки цієї Вікі)<br />
<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Джерела та література==<br />
[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B5Ке2023-04-06T08:16:57Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Ке '''(для ед. ч.), '''кете '''(для мн. ч.). Дай, подай, подайте. Ogon. 165 — 166. ''Що воно за сопілка, що вона так гарно грає?.. А ке, я заграю. ''ЗОЮР. II. 21. ''Коли не вмієш пирога ззісти, ке його сюди. ''Ном. № 6204. ''Кете лиш кресало та тютюну. ''Шевч. 78. <br />
[[Категорія:Ке]]<br />
==Сучасні словники==<br />
ПОДАВАТИ 1, аю, аєш, недок., ПОДАТИ, дам, даси, док., перех.<br />
<br />
1. Давати, передавати що-небудь комусь, кудись. Сіно було скинуте в довгий вал, і, щоб його не складати в копиці, вони прямо з валу подавали на віз. Старий подавав, німий викладав (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 144); Короп виймив [вийняв] письмо і подав Василеві-писареві (Лесь Мартович, Тв., 1954, 68); Витяг [днювальний] товстенну біблію з напіввіддертою оправою.. і подав Тарасу Григоровичу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 31);<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Day060420231051.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Day060420231059.jpg|x140px]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|CVPDgr53sdw}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<noinclude><br />
(Посилання на сторінки цієї Вікі)<br />
<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Джерела та література==<br />
[http://sum.in.ua/s/podavaty Словник української мови] <br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Зовнішні посилання==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Посилання]]<br />
</noinclude><br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%BEКріпко2023-04-06T07:57:37Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Кріпко, '''''нар. ''1) Крѣпко, сильно. ''Тут, обнявшись кріпко, ми загинем вкупі. ''Сніп. 2) Очень. ''Кріпко стереглись наші дівчата панських парубків. ''О. 1862. V. 109. <br />
[[Категорія:Кр]]<br />
==Сучасні словники==<br />
1. розм., рідко. Присл. до кріпкий; міцно. У другому возику сиділи два чоловіки і парубок — усі троє зв'язані кріпко (Марко Вовчок, VI, 1956, 231).<br />
<br />
2. діал. Дуже, сильно. Кріпко розумна була [Галочка]: кожного, хто у неї спитається, навчить і розкаже (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 312); — Хоч що ви мені тут кажіть, а вовк — звір кріпко полохливий! (Остап Вишня, II, 1956, 145).<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mizno188872.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:mizno77593483.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<noinclude><br />
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]])<br />
</noinclude><br />
==Див. також==<br />
<noinclude><br />
(Посилання на сторінки цієї Вікі)<br />
<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Джерела та література==<br />
[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Зовнішні посилання==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Посилання]]<br />
</noinclude><br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%8E%D1%85Цвентюх2023-04-06T07:56:53Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Цвентюх, -ха, '''''м. ''Болтунъ. ''Достається од неї деколи, як поприїзджають, оттим цвентюхам канціляжкам. ''Котл. МЧ. 471. <br />
[[Категорія:Цв]]<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
Бовкало, базікало, талалай.<br />
Той, хто любить поговорити, балакуча людина<br />
<br />
Достається од неї деколи, як поприїжджають, от тим цвентюхам канціляжкам (І. Котляревський).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bazikalo.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<noinclude><br />
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]])<br />
</noinclude><br />
==Див. також==<br />
<noinclude><br />
(Посилання на сторінки цієї Вікі)<br />
<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Джерела та література==<br />
[https://1677.slovaronline.com/154242-цвентюх Словнику української мови у 20 томах]<br />
[https://goroh.pp.ua/Синонімія/балакун Горох]<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Посилання]]<br />
</noinclude><br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Kvity06041048.jpgФайл:Kvity06041048.jpg2023-04-06T07:49:31Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div></div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%8F%D0%B3%D1%87%D0%B8Лягчи2023-04-06T07:47:09Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Лягчи́ '''= '''Лягти. '''<br />
[[Категорія:Ля]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%B8Зомняти2023-04-06T07:31:54Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Зомня́ти и зом’я́ти, -мну, -неш, '''''гл. ''= '''Зімняти. '''''Зомняв на кабаку. ''Ном. № 3960. <br />
[[Категорія:Зо]]<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<noinclude><br />
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]])<br />
</noinclude><br />
==Див. також==<br />
<noinclude><br />
(Посилання на сторінки цієї Вікі)<br />
<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Джерела та література==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Зовнішні посилання==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Посилання]]<br />
</noinclude><br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BAПластовик2023-04-05T12:33:53Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Пластови́к, -ка, '''''м. ''= '''Пластовець. '''Вх. Зн. 50. <br />
[[Категорія:Пл]]<br />
ПЛАСТОВЕ́ЦЬ, вцю, чол., діал. Лапатий сніг. Великий Пластовець літає в гострім вітрі.., а вкінці укладається білесеньким покривалом всюди (Ольга Кобилянська, I, 1956, 222); З неба суне й суне біле пір'я.. Ого, та це вже справжній пластовець, Та ще й навскіс береться! Хуртовина! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 168)<br />
==Сучасні словники==<br />
ЛАПА́ТИЙ, а, е.<br />
<br />
1. З великими лапами (у 1, 2 знач.). — Ведмедя оце бачив, — сказав він, — здоровенний, лапатий (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 34); [Бабуся:] Лягайте спати, завтра прийде тато, Заріжу я вам курочку лапату (Платон Воронько, Казка.., 1957, 8); Лапаті ялини давали затишок (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 61).<br />
<br />
2. Такий великий і широкий, як лапа (у 1 знач.). Гнат Щербина, казали люди, своєю лапатою рукою крізь шкуру безпомилково відчував силу і кров скотини (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 73); Дві відгодовані доньки доїли корову, широко розставивши червоні лапаті ноги (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 227).<br />
<br />
3. З великим і широким листям або пелюстками (про рослини, візерунки). Намітка світилась, і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітками на жовтогарячому полі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 170);<br />
// Великий і широкий (про листя і т. ін.). І от ростуть за нашої доби В добу колишню саджені дуби, Розкрилюються вітами широко, Лапатим листям юне тішать око (Максим Рильський, III, 1961, 208); Лапате листя каштанів парує під теплим дощем (Юрій Яновський, I, 1958, 191).<br />
<br />
4. Який падає, йде великими сніжинами або краплями (про опади). Сніг перестав, посіявся дрібний імлистий дощ, потім знову пухкий лапатий сніг (Степан Васильченко, II, 1959, 40); І пада сніг лапатий, волохатий Спокійно й величаво над селом (Максим Рильський, I, 1956, 69); Рідкий лапатий дощ глухо стугонів по критому гонтою дашку (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 77);<br />
// Великий (про сніжини, краплини і т. ін.). Кілька важких і лапатих дощових капель упали на круп коня.. і покотилися вниз по сухій шерсті (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 84); Подих ледь помітного вітру кинув з дубів лапаті пластівці снігу (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 52).<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лапатий сніг 351216.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лапатий сніг351225.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сніг351231.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сніг351232.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|DKSx_EOajL4vkCh6qaUyNU}}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
<br />
Більше половини жителів Землі жодного разу у своєму житті не бачили снігу;<br />
Вченим так і не вдалося знайти хоча б дві однакових сніжинки;Люди навчилися виробляти штучний сніг;<br />
Сніг відзеркалює до 90% сонячного світла;<br />
Найбільша сніжинка, що була виявлена за всі часи, була в діаметрі 38 сантиметра; Сніжинки на 95% складаються з повітря;<br />
Високо в горах і в полярних районах сніг іноді буває червоного або рожевого відтінку через водорості, що мають назву сніжна хламідомонада (Chlamydomonas nivalis). Такий сніг на смак нагадує кавун;<br />
Швидкість, з якою падають сніжинки, менше ніж кілометр за годину;<br />
Сніг є не лише на Землі, але і на Марсі, і на Титані, супутнику Сатурна. Правда, на Марсі сніг не з води, а з вуглекислоти, а на Титані – з метану;<br />
Сніг хрустить у нас під ногами через деформацію кристалів сніжинок;<br />
В Японії є музей сніжинок;<br />
(https://zvidusil.in.ua/snig/)<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
[http://sum.in.ua/s/lapatyj Словник української мови] <br />
<br />
https://zvidusil.in.ua/snig/de><br />
==Джерела та література==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BAПластовик2023-04-05T12:33:34Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Пластови́к, -ка, '''''м. ''= '''Пластовець. '''Вх. Зн. 50. <br />
[[Категорія:Пл]]<br />
ПЛАСТОВЕ́ЦЬ, вцю, чол., діал. Лапатий сніг. Великий Пластовець літає в гострім вітрі.., а вкінці укладається білесеньким покривалом всюди (Ольга Кобилянська, I, 1956, 222); З неба суне й суне біле пір'я.. Ого, та це вже справжній пластовець, Та ще й навскіс береться! Хуртовина! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 168)<br />
==Сучасні словники==<br />
ЛАПА́ТИЙ, а, е.<br />
<br />
1. З великими лапами (у 1, 2 знач.). — Ведмедя оце бачив, — сказав він, — здоровенний, лапатий (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 34); [Бабуся:] Лягайте спати, завтра прийде тато, Заріжу я вам курочку лапату (Платон Воронько, Казка.., 1957, 8); Лапаті ялини давали затишок (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 61).<br />
<br />
2. Такий великий і широкий, як лапа (у 1 знач.). Гнат Щербина, казали люди, своєю лапатою рукою крізь шкуру безпомилково відчував силу і кров скотини (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 73); Дві відгодовані доньки доїли корову, широко розставивши червоні лапаті ноги (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 227).<br />
<br />
3. З великим і широким листям або пелюстками (про рослини, візерунки). Намітка світилась, і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітками на жовтогарячому полі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 170);<br />
// Великий і широкий (про листя і т. ін.). І от ростуть за нашої доби В добу колишню саджені дуби, Розкрилюються вітами широко, Лапатим листям юне тішать око (Максим Рильський, III, 1961, 208); Лапате листя каштанів парує під теплим дощем (Юрій Яновський, I, 1958, 191).<br />
<br />
4. Який падає, йде великими сніжинами або краплями (про опади). Сніг перестав, посіявся дрібний імлистий дощ, потім знову пухкий лапатий сніг (Степан Васильченко, II, 1959, 40); І пада сніг лапатий, волохатий Спокійно й величаво над селом (Максим Рильський, I, 1956, 69); Рідкий лапатий дощ глухо стугонів по критому гонтою дашку (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 77);<br />
// Великий (про сніжини, краплини і т. ін.). Кілька важких і лапатих дощових капель упали на круп коня.. і покотилися вниз по сухій шерсті (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 84); Подих ледь помітного вітру кинув з дубів лапаті пластівці снігу (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 52).<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лапатий сніг 351216.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лапатий сніг351225.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сніг351231.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сніг351232.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|DKSx_EOajL4vkCh6qaUyNU}}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
<br />
Більше половини жителів Землі жодного разу у своєму житті не бачили снігу;<br />
Вченим так і не вдалося знайти хоча б дві однакових сніжинки;Люди навчилися виробляти штучний сніг;<br />
Сніг відзеркалює до 90% сонячного світла;<br />
Найбільша сніжинка, що була виявлена за всі часи, була в діаметрі 38 сантиметра; Сніжинки на 95% складаються з повітря;<br />
Високо в горах і в полярних районах сніг іноді буває червоного або рожевого відтінку через водорості, що мають назву сніжна хламідомонада (Chlamydomonas nivalis). Такий сніг на смак нагадує кавун;<br />
Швидкість, з якою падають сніжинки, менше ніж кілометр за годину;<br />
Сніг є не лише на Землі, але і на Марсі, і на Титані, супутнику Сатурна. Правда, на Марсі сніг не з води, а з вуглекислоти, а на Титані – з метану;<br />
Сніг хрустить у нас під ногами через деформацію кристалів сніжинок;<br />
В Японії є музей сніжинок;<br />
(https://zvidusil.in.ua/snig/)<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
[http://sum.in.ua/s/lapatyj Словник української мови] <br />
<br />
</noincluhttps://zvidusil.in.ua/snig/de><br />
==Джерела та література==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8CМирність2023-04-05T10:47:22Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Ми́рність, -ности, '''''ж. ''Миръ, спокойствіе. ''Щобисте сі свята відпровадили і других дочекали в мирності, радості і веселості. ''Kolb. І. 131. ''Люде, що уміють з собою в мирності жити. ''Шух. І. 189. <br />
[[Категорія:Ми]]<br />
==Сучасні словники==<br />
МИ́РНІСТЬ, ності, жін., діал. Злагода, спокій. <br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Murnist1502954061-608.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mur.jpg|x240px]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|HLiAlkXwGtk}}<br />
{{#ev:youtube|0qPZ_RxlxDA}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C><br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mur.jpgФайл:Mur.jpg2023-04-05T10:46:46Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div></div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BEБульбисько2023-04-05T10:40:01Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Бульбисько, -ка, '''''с. ''Поле, съ котораго снять картофель. Желех. <br />
<br />
[[Категорія:Бу]]<br />
==Сучасні словники==<br />
Поле, з якого зняли врожай картоплі.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:373514 1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pidgotovlene-do-zbyrannya-pole.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pole-kartopli.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1569394869 1034703192.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|jol-nB61NTo}}<br />
{{#ev:youtube|JZwHIU9Z040}}<br />
{{#ev:youtube|eDql_ZzZ7mk}}<br />
==Див. також==<br />
[https://tsn.ua/ukrayina/koli-krasche-kopati-kartoplyu-2022-roku-schob-vona-dobre-zberigalasya-2130409.html#:~:text=%D0%92%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F,%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D1%8E%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8. Коли краще копати картоплю, щоб вона добре зберігалася]<br />
<br />
[https://www.apteka-sadivnyka.ua/blog/ogorod/kartoplia/koly-kopaty-kartopliu-porady-hospodariu/ Коли копати картоплю: поради господарю]<br />
==Джерела та література==<br />
[https://www.goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005]<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B7%D0%B8%D2%91%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80Дзиґармайстер2023-04-05T10:38:07Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Дзиґармайстер, дзиґармістер, -стра, '''''м. ''Часовой мастеръ. Котл. Ен. (Слов.). <br />
[[Категорія:Дз]]<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках.<br />
В сучасній мові дзиґармайстра називають годинникарем.<br />
<br />
'''''Годинника́р''''' — професія, раніше реміснича спеціалізація. Майстер з виготовлення та ремонту настінних, наручних та інших годинників. Також «годинникарями» називають людей, що професійно займаються годинниками або працюють у годинниковому бізнесі. <br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Peter-Speake-Marin-05.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Watches1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chopard-Watchmaking.gif|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Reubenschoots2.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|ylE5Y1qRbwE}}<br />
==Цікаві факти==<br />
Професія годинникаря сьогодні переживає важкі часи. У СРСР випускалося близько 50 млн. годинників в рік і третину з них йшла на експорт. Для порівняння: США, Канада, Італія, Іспанія і Великобританія такої розкоші, як виробництво власного годинника, до цих пір собі не дозволяють.<br />
<br />
Годинникар повинен володіти якостями снайпера - гострим зором, твердою рукою і витримкою, а ще терплячістю, терплячістю і терплячістю.<br />
<br />
Молодь сьогодні в професію не приходить: на заводській збірці працюють в основному старі майстри (від сорока до сімдесяти років). І хоча ця висококваліфіковані робочі - їх зарплата від $300 до 450.<br />
<br />
Годинникарів, що уміють полагодити і сучасний швейцарський годинник, і старовинний брегет, в країні одиниці. Такий майстер повинен розбиратися в різних системах годинника, уміти не тільки замінити зіпсовані деталі деталями заводу-виготівника, але часто зробити їх самостійно. Деякі майстри можуть відновити годинниковий механізм просто по кресленню: вони в курсі всіляких годинникових новинок і працюють на сучасному устаткуванні. Потрапити в цю закриту касту не так-то просто.<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
[https://educalingo.com/uk/dic-uk/hodynnykar Словник]<br />
<br />
[https://jobs.ua/career/view/232 Годинникар]<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Посилання]]<br />
</noinclude><br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%96%D1%87%D0%B8%D0%B9Нічий2023-04-05T10:35:18Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Нічий:<br />
1. запереч. Який нікому не належить.<br />
2. неознач., перев. у запереч. реченнях.<br />
3. спорт. Ніким не виграний; <br />
[[Категорія:Ні]]<br />
==Сучасні словники==<br />
1. запереч. Який нікому не належить. [Йоганна:] Він нам говорив про царство боже, де.. люди уже не женяться й не віддаються, де кожна жінка нічия (Леся Українка, III, 1952, 163); Над нічиєю землею щохвилини злітали ракети (Юрій Яновський, II, 1954, 13); Мабуть, за власне вгіддя він не сварився б з таким запалом, як сварився зараз за це нічиє узлісся (Олесь Гончар, III, 1959, 404).<br />
<br />
2. неознач., перев. у запереч. реченнях. Чий би то не був, будь-який. Коваль Гердер .. не боїться нічийого гніву (Іван Франко, VII, 1951, 89); Він не працював, як звик вечорами.., й не лагодив нічиїх годинників (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 217).<br />
<br />
3. спорт. Ніким не виграний;<br />
// у знач. ім. нічия, єї, жін. Результат гри, при якому ніхто не виграв. Потім грав я з татом в шашки. Як зіграли? Нічия! (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 60); На обличчі Інни Варламової усмішка з'явилася вже давно, тільки-но диктор оголосив результати. Оця нічия для неї величезна перемога (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 30).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 429.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:A9993334.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ggg844848.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jjj0400440.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nnnn7844949.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:,djdjjd8.jpg|x140px]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<noinclude><br />
{{#ev:youtube|ubQBlAMj59I}}<br />
{{#ev:youtube|PI5xzcItG94}}<br />
{{#ev:youtube|qyEMBEyNMMQ}}<br />
</noinclude><br />
==Приклади застосування==<br />
<br />
Цей собака був зовсім нічий, мені було його шкода.<br />
Я побачила нічий м'яч.<br />
Він не працював, як звик вечорами.., й не лагодив нічиїх годинників.<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
[http://sum.in.ua/s/nichyj Словник української мови]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%96%D1%87%D0%B8%D0%B9Нічий2023-04-05T10:31:14Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Нічий:<br />
1. запереч. Який нікому не належить.<br />
2. неознач., перев. у запереч. реченнях.<br />
3. спорт. Ніким не виграний; <br />
[[Категорія:Ні]]<br />
==Сучасні словники==<br />
1. запереч. Який нікому не належить. [Йоганна:] Він нам говорив про царство боже, де.. люди уже не женяться й не віддаються, де кожна жінка нічия (Леся Українка, III, 1952, 163); Над нічиєю землею щохвилини злітали ракети (Юрій Яновський, II, 1954, 13); Мабуть, за власне вгіддя він не сварився б з таким запалом, як сварився зараз за це нічиє узлісся (Олесь Гончар, III, 1959, 404).<br />
<br />
2. неознач., перев. у запереч. реченнях. Чий би то не був, будь-який. Коваль Гердер .. не боїться нічийого гніву (Іван Франко, VII, 1951, 89); Він не працював, як звик вечорами.., й не лагодив нічиїх годинників (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 217).<br />
<br />
3. спорт. Ніким не виграний;<br />
// у знач. ім. нічия, єї, жін. Результат гри, при якому ніхто не виграв. Потім грав я з татом в шашки. Як зіграли? Нічия! (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 60); На обличчі Інни Варламової усмішка з'явилася вже давно, тільки-но диктор оголосив результати. Оця нічия для неї величезна перемога (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 30).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 429.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:A9993334.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ggg844848.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jjj0400440.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nnnn7844949.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:,djdjjd8.jpg|x140px]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<noinclude><br />
{{#ev:youtube|ubQBlAMj59I}}<br />
{{#ev:youtube|PI5xzcItG94}}<br />
{{#ev:youtube|qyEMBEyNMMQ}}<br />
</noinclude><br />
==Приклади застосування==<br />
<noinclude><br />
<br />
<br />
<br />
Цей собака був зовсім нічий, мені було його шкода.<br />
Я побачила нічий м'яч.<br />
Він не працював, як звик вечорами.., й не лагодив нічиїх годинників.<br />
</noinclude><br />
==Джерела та література==<br />
<noinclude><br />
[http://sum.in.ua/s/nichyj Словник української мови]<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B0%D0%B1%D0%B7%D1%8E%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Лабзюкувати2023-04-05T10:26:27Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Лабзюкувати, -кую, -єш, '''''гл. ''= '''Лабзюкати. '''<br />
[[Категорія:Ла]]<br />
==Сучасні словники==<br />
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B6%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Сучасна трактування: ЖЕБРАКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Бути жебраком (у 1 знач.); // Просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати. Селянин втрачає останній клаптик землі, хату, сім'я його змушена жебракувати (Іст. укр. літ., І, 1954, 542); Поїхав [дід<nowiki>]</nowiki> і не вернувся. Малий Василь, почекавши його, залишив гніздо і перекинувся у Запоріжжя. Почав жебракувати (Коцюба, Нові береги, 1959, 329).]<br />
<br />
Повний фонетичний звуковий аналіз:звуко-буквений розбір слова лабзюкувати:<br />
1. Лабзюкувати<br />
2. По складам: ла-бзю-ку-ва́-ти (5 складів; наголос на 4-му складі).<br />
3. [ лабз’укува́ти ]<br />
4.<br />
л [ л ] - приголосний, дзвінкий непарний, сонорний, твердий парний (правило E)<br />
а [ а ] - голосний, ненаголошений (правило A)<br />
б [ б ] - приголосний, дзвінкий парний, твердий непарний (правило E)<br />
з [ з’ ] - приголосний, дзвінкий парний, м'який парний (правило D2)<br />
ю [ у ] - голосний, ненаголошений (правило A)<br />
к [ к ] - приголосний, глухий парний, твердий непарний (правило E)<br />
у [ у ] - голосний, ненаголошений (правило A)<br />
в [ в ] - приголосний, дзвінкий непарний, сонорний, твердий непарний (правило E)<br />
а́ [ а́ ] - голосний, наголошений (правило A)<br />
т [ т ] - приголосний, глухий парний, твердий парний (правило E)<br />
и [ и ] - голосний, ненаголошений (правило A)<br />
5. 11 букв - 11 звуків]]<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:JamAdvice com ua kak-otuchit-sobaku-vyprashivat-edu-so-stola-1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:201903.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F8jKQVChtzUuymu0UsdLAwW4x9vCRArR.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<noinclude><br />
{{#ev:youtube|70O7rEaRP20}}<br />
{{#ev:youtube|Or_YToLnLk8}}<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://cct.systems/fonetika-%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%B7%D1%8E%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8.html<br />
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B6%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0Жабонька2023-04-05T09:56:15Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Жабонька, -и жабочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''жаба. '''<br />
[[Категорія:Жа]]<br />
==Сучасні словники==<br />
(Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980))<br />
<br />
ЖА́БКА, и, жін.<br />
1. Зменш.-пестл. до жаба 1. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка (Нечуй-Левицький, 1, 1956, 197); Професор лазив тоді по палісаднику.., ловив земляну жабку (Юрій Яновський, I, 1958, 464); * У порівняннях. А в нашого економа Червоная шапка; Як приїде на панщину — Скаче, як та жабка (Українські народні думи.., 1955, 227).<br />
<br />
2. вет. Розростання кісток у суглобах кінцівок тварин, перев. коней, внаслідок заналень чи різних травм, що призводять до кульгання. Великою вадою коня є так звані жабки (Конярство, 1957, 16).<br />
<br />
3. розм. Пристосування для затискання електропроводу; затискач. Стальний і мідні проводи захоплюють спеціальними затискачами, або «жабками» (Сільські лінії електропередачі, 1956, 124).<br />
жабка<br />
-и, ж.<br />
(Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови)<br />
1》 Зменш.-пестл. до жаба I.<br />
2》 вет. Розростання кісток у суглобах кінцівок тварин, перев. коней, внаслідок запалень чи різних травм, що призводять до кульгання.<br />
3》 розм. Пристосування для затискання електропроводу; затискач.<br />
4》 розм. Пристрій для помпи, за допомогою якої накачують гумові човни.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Маленька_жабка2_2023.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Маленька_жабка_2023.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Маленька_жабка3_2023.JPG|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Маленька_жабка4_2023.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|-lVNlYx6vpg}}<br />
==Цікаві факти==<br />
Найменша жаба в світі<br />
<br />
Paedophryne amauensis — дрібний вид жаб з родини карликові райки. Є найменшими хребетними у світі. Довжина дорослої особини становить 7,7 міліметрів.<br />
<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
[http://sum.in.ua/s/Zhabka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
[http://slovopedia.org.ua/93/53398/868784.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови]<br />
[https://uk.wikipedia.org/wiki/Paedophryne_amauensis Paedophryne amauensis]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0Жабонька2023-04-05T09:47:20Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Жабонька, -и жабочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''жаба. '''<br />
[[Категорія:Жа]]<br />
==Сучасні словники==<br />
(Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980))<br />
<br />
ЖА́БКА, и, жін.<br />
1. Зменш.-пестл. до жаба 1. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка (Нечуй-Левицький, 1, 1956, 197); Професор лазив тоді по палісаднику.., ловив земляну жабку (Юрій Яновський, I, 1958, 464); * У порівняннях. А в нашого економа Червоная шапка; Як приїде на панщину — Скаче, як та жабка (Українські народні думи.., 1955, 227).<br />
<br />
2. вет. Розростання кісток у суглобах кінцівок тварин, перев. коней, внаслідок заналень чи різних травм, що призводять до кульгання. Великою вадою коня є так звані жабки (Конярство, 1957, 16).<br />
<br />
3. розм. Пристосування для затискання електропроводу; затискач. Стальний і мідні проводи захоплюють спеціальними затискачами, або «жабками» (Сільські лінії електропередачі, 1956, 124).<br />
жабка<br />
-и, ж.<br />
(Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови)<br />
1》 Зменш.-пестл. до жаба I.<br />
2》 вет. Розростання кісток у суглобах кінцівок тварин, перев. коней, внаслідок запалень чи різних травм, що призводять до кульгання.<br />
3》 розм. Пристосування для затискання електропроводу; затискач.<br />
4》 розм. Пристрій для помпи, за допомогою якої накачують гумові човни.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Маленька_жабка2_2023.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Маленька_жабка_2023.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Маленька_жабка3_2023.JPG|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Маленька_жабка4_2023.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|-lVNlYx6vpg}}<br />
==Цікаві факти==<br />
<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
[http://sum.in.ua/s/Zhabka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
[http://slovopedia.org.ua/93/53398/868784.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BAПластовик2023-04-05T09:22:46Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Пластови́к, -ка, '''''м. ''= '''Пластовець. '''Вх. Зн. 50. <br />
[[Категорія:Пл]]<br />
ПЛАСТОВЕ́ЦЬ, вцю, чол., діал. Лапатий сніг. Великий Пластовець літає в гострім вітрі.., а вкінці укладається білесеньким покривалом всюди (Ольга Кобилянська, I, 1956, 222); З неба суне й суне біле пір'я.. Ого, та це вже справжній пластовець, Та ще й навскіс береться! Хуртовина! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 168)<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лапатий сніг 351216.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лапатий сніг 351216.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<noinclude><br />
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]])<br />
</noinclude><br />
==Див. також==<br />
<noinclude><br />
(Посилання на сторінки цієї Вікі)<br />
<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Джерела та література==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Зовнішні посилання==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Посилання]]<br />
</noinclude><br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BAПластовик2023-04-05T09:22:11Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Пластови́к, -ка, '''''м. ''= '''Пластовець. '''Вх. Зн. 50. <br />
[[Категорія:Пл]]<br />
ПЛАСТОВЕ́ЦЬ, вцю, чол., діал. Лапатий сніг. Великий Пластовець літає в гострім вітрі.., а вкінці укладається білесеньким покривалом всюди (Ольга Кобилянська, I, 1956, 222); З неба суне й суне біле пір'я.. Ого, та це вже справжній пластовець, Та ще й навскіс береться! Хуртовина! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 168)<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лапатий сніг 351216.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лапатий сніг 351216.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<noinclude><br />
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]])<br />
</noinclude><br />
==Див. також==<br />
<noinclude><br />
(Посилання на сторінки цієї Вікі)<br />
<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Джерела та література==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Зовнішні посилання==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Посилання]]<br />
</noinclude><br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи і спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Zhaba12130504.jpgФайл:Zhaba12130504.jpg2023-04-05T09:14:30Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div></div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0Хлоста2023-04-05T09:05:22Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Хло́ста, -ти, '''''ж. ''Порка, наказаніе розгами. Ном. № 3862. ''Положивши, дайте добру хлосту, поки верне дощі та роси, що, знаю, в неї на мисниках та на полицях. ''Кв. '''Хло́сти да́ти'''. Выпороть, а затѣмъ вообще отколотить. ''Гей дамо ляхам, а превражим синам превеликую хлосту. ''АД. ІІ. 66. <br />
[[Категорія:Хл]]<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<noinclude><br />
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]])<br />
</noinclude><br />
==Див. також==<br />
<noinclude><br />
(Посилання на сторінки цієї Вікі)<br />
<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Джерела та література==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Зовнішні посилання==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Посилання]]<br />
</noinclude><br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0Жабонька2023-04-05T09:03:33Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Жабонька, -и жабочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''жаба. '''<br />
[[Категорія:Жа]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%88%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8Пшикати2023-04-05T08:56:50Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Пшикати, -каю, -єш, '''сов. в. '''пшикнути, -ну, -неш, '''''гл. ''1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду). 2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). ''Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами. ''К. Дз. 34. <br />
[[Категорія:Пш]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9Яничарський2023-04-04T11:22:49Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Яничарський, -а, -е. '''Янычарскій. ''Не єсть се нас шабля турецька порубала, не єсть се нас куля яничарська постреляла.... ''АД. І. 258.<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
ЯНИЧА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до яничар. Наздогнавши турків, вибитих з ретраншементу, вони [козаки] погнали їх до Кривих воріт, встилаючи землю яничарськими трупами (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 129).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dog 04.04.202222.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Osman 404040.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Osnanana 412312.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|i7a3FvBvhuY}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
Цікаві факти<br />
Тепер вам відомо, хто такі яничари, що входило в їхні обов 'язки в Османській імперії. На завершення ще кілька цікавих фактів:<br />
Незважаючи на те, що яничари, крім іншого, були рабами султана, а деякі спочатку народилися в християнських сім 'ях, відданість султану на перших порах була бездоганною. Ці воїни славилися своєю жорстокістю, а за свою батьківщину готові були на будь-які жертви.<br />
Збрювання рослинності на обличчі було незвичайне для мусульман, тому в натовпі цих людей було легко помітити.<br />
За зразком Османської імперії в Речі Посполитої були створені польські яничари. Примітно те, що вони копіювали абсолютно все у турецького образу, включаючи форму, зброю. Тільки кольори зробили інші.<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
Словник української мови<br />
[http://sum.in.ua/s/janycharsjkyj Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]<br />
[[Категорія:Ян]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%83%D1%85%D0%B0Лепетуха2023-04-04T11:21:22Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Лепетуха, -хи, '''''ж. ''1) Болтунья; ворчливая женщина. ''Бо свекруха, лепетуха сварливая голова, вона ж мене заклопоче я дівчина молода. ''Чуб. V. 535. См. '''Лепети́ця. '''2) Водка. ''Як нап’ється лепетухи, стане не тверезий. ''Чуб. V. 1161. 3) '''Дати лепетухи'''. Убѣжать, удрать. ''Баба дождала ночі і дала лепетухи до пана. ''Грин. І. 94. Ум. '''Лепету шка. '''''Захтілося лепетушки, пропила моток і витушки. ''Чуб. V. 680. <br />
[[Категорія:Ле]]<br />
==Сучасні словники==<br />
ЛЕПЕТУХА, и, ж ., розм. Та, що багато лепече; говоруха. Прошу ж тебе, мій миленький, до свекрухи й не веди, Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова (Чуб., V, 1874, 535); Тетяна.., не помітивши там Химки Цвіркунихи, заспокоїлась. Найважливіше - щоб не бачила [її з Олексою] ця нездержлива лепетуха, а то зараз рознесе по всій слободі (Добр., Тече річка.., 1961, 275).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Boltunya.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tabji0607.JPG|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube| язиката+хвеська}}<br />
<br />
<br />
==Див. також==<br />
<noinclude><br />
(Посилання на сторінки цієї Вікі)<br />
<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Джерела та література==<br />
[https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BB%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%83%D1%85%D0%B0 Словник]<br />
<br />
<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Зовнішні посилання==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Посилання]]<br />
</noinclude><br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%83%D1%85%D0%B0Лепетуха2023-04-04T11:20:35Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Лепетуха, -хи, '''''ж. ''1) Болтунья; ворчливая женщина. ''Бо свекруха, лепетуха сварливая голова, вона ж мене заклопоче я дівчина молода. ''Чуб. V. 535. См. '''Лепети́ця. '''2) Водка. ''Як нап’ється лепетухи, стане не тверезий. ''Чуб. V. 1161. 3) '''Дати лепетухи'''. Убѣжать, удрать. ''Баба дождала ночі і дала лепетухи до пана. ''Грин. І. 94. Ум. '''Лепету шка. '''''Захтілося лепетушки, пропила моток і витушки. ''Чуб. V. 680. <br />
[[Категорія:Ле]]<br />
==Сучасні словники==<br />
ЛЕПЕТУХА, и, ж ., розм. Та, що багато лепече; говоруха. Прошу ж тебе, мій миленький, до свекрухи й не веди, Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова (Чуб., V, 1874, 535); Тетяна.., не помітивши там Химки Цвіркунихи, заспокоїлась. Найважливіше - щоб не бачила [її з Олексою] ця нездержлива лепетуха, а то зараз рознесе по всій слободі (Добр., Тече річка.., 1961, 275).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Boltunya.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tabji0607.JPG|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube| язиката+хвеська}}<br />
<br />
<br />
==Див. також==<br />
<noinclude><br />
(Посилання на сторінки цієї Вікі)<br />
<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BB%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%83%D1%85%D0%B0<br />
<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Зовнішні посилання==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Посилання]]<br />
</noinclude><br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%83%D1%85%D0%B0Лепетуха2023-04-04T11:20:16Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Лепетуха, -хи, '''''ж. ''1) Болтунья; ворчливая женщина. ''Бо свекруха, лепетуха сварливая голова, вона ж мене заклопоче я дівчина молода. ''Чуб. V. 535. См. '''Лепети́ця. '''2) Водка. ''Як нап’ється лепетухи, стане не тверезий. ''Чуб. V. 1161. 3) '''Дати лепетухи'''. Убѣжать, удрать. ''Баба дождала ночі і дала лепетухи до пана. ''Грин. І. 94. Ум. '''Лепету шка. '''''Захтілося лепетушки, пропила моток і витушки. ''Чуб. V. 680. <br />
[[Категорія:Ле]]<br />
==Сучасні словники==<br />
ЛЕПЕТУХА, и, ж ., розм. Та, що багато лепече; говоруха. Прошу ж тебе, мій миленький, до свекрухи й не веди, Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова (Чуб., V, 1874, 535); Тетяна.., не помітивши там Химки Цвіркунихи, заспокоїлась. Найважливіше - щоб не бачила [її з Олексою] ця нездержлива лепетуха, а то зараз рознесе по всій слободі (Добр., Тече річка.., 1961, 275).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Boltunya.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tabji0607.JPG|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube| язиката+хвеська}}<br />
<br />
<br />
==Див. також==<br />
<noinclude><br />
(Посилання на сторінки цієї Вікі)<br />
<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BB%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%83%D1%85%D0%B0<br />
<br />
Див. [[Довідка:Стиль]]<br />
</noinclude><br />
==Зовнішні посилання==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Посилання]]<br />
</noinclude><br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2022 року]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Boltunya.jpgФайл:Boltunya.jpg2023-04-04T11:19:31Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div></div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9Угроватий2023-04-04T11:17:36Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Угроватий, -а, -е '''= '''Вугроватий. '''<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках Не дуже поширене прізвище України, яке зустрічається переважно на сході і заході країни. Антрацит – найгустіший осередок прізвища УГРОВАТИЙ. На одного носія прізвища припадає 60039 жителів. Прізвище УГРОВАТИЙ налічує 11 носіїв.<br />
За поширенням займає 206372 місце.<br />
Найчастіше зустрічається на Донщині.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Карта україни1230.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|UIxh-kUS-uk}}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
На одного носія прізвища припадає 60039 жителів. Прізвище УГРОВАТИЙ налічує 11 носіїв.<br />
За поширенням займає 206372 місце.<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
https://ridni.org/karta/%D0%A3%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9<br />
<br />
==Див.також==<br />
<br />
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9 Вугроватий]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]<br />
[[Категорія:Уг]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%B4%D0%B0Луда2023-04-04T11:12:32Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Лу́да, -ди, '''''ж. ''Бѣльмо? ''Роспадеться луда на очах ваших неситих; побачите славу, живу славу дідів своїх. ''Шевч. 215. <br />
==Сучасні словники== <br />
1. Те саме, що полуда. День у день обсіювало сонце своїм золотисто-червоним світлом поверхню [снігу], викликувало луду (Ольга Кобилянська, II, 1956, 17); Прозріте, люди, день настав! Розправте руки, змийте луду (Тарас Шевченко, I, 1951, 266).<br />
♦ Зняти луду [з очей] — те саме, що Зняти полуду [з очей] (див. полуда). Нещадні слова вдови зняли луду з його очей (Іван Франко, XVI, 1955, 77).<br />
<br />
2. діал. Омана, брехня. Наші партії, се свого роду.. оптична луда, котра обом сторонам показує різниці, котрих у дійсності майже зовсім нема (Іван Франко, XVI, 1955, 27); Усюди обман, скрізь брехня — усе, чим жив, для чого працював, на що надіявся, в одній хвилині лудою стало (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 248).<br />
==Ілюстрації== ]]<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:53 main.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Омана.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Омана 145.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Omana.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|PfOU61OHkVo}}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
1) Перше місце та найбільш поширеною у світі лудою (оманою) є фраза: «У мене все добре».<br />
2) Під час луди, в організмі людини зростає рівень гомону тестостерону та кортизолу, а також може зростати пульс і тиск. Луда викликає широку гамму емоцій серед яких сором, страх, почуття провини, а інколи навіть радість.<br />
3) Вчені довели, що луда є рушієм еволюції соціальних істот, відтак це можуть навіть тварини. Чим вищий рівень системи спілкування та комунікації в тварин, тим більше вони схильні до луди(омани)<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
[http://sum.in.ua/%20 http://sum.in.ua/ ] <br />
Див. [[Довідка:Стиль]]ловник (1970—1980)<br />
</noinclude><br />
==Зовнішні посилання==<br />
<noinclude><br />
Див. [[Довідка:Посилання]]<br />
</noinclude><br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]<br />
[[Категорія:Лу]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8Забрести2023-04-04T11:12:11Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Забрести́, -реду́, -деш, '''''гл. ''1) Забресть, зайти. ''Ой ти брів, чорнобрів, чом до мене не забрів? ''Чуб. V. 1126 — в голову. Взбрести на умъ. ''Робе, що в голову йому забреде. ''Харьк. 2) Зайти въ водѣ (напр. во время ловли рыбы неводомъ). Аф. <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗАБРІДА́ТИ, аю, аєш і ЗАБРО́ДИТИ, джу, диш, недок., ЗАБРЕСТИ́, еду, едеш; мин. ч. забрів, забрела, ло; док.<br />
<br />
Бродячи або бредучи, заходити куди-небудь. Весною, коли спадає вода, забродить туди пастися худоба (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 47); Коли не забредеш к Мірошнику бувало, У його є і хліб, і сіль, і сало (Євген Гребінка, I, 1957, 69); — Я його бачила, — розказує. — Була я у гаях і забрела дуже далеко, аж туди к чужосільським левадам (Марко Вовчок, I, 1955, 196); До півночі колотився, товкся по місту, як Марко по пеклу, забрів до Максима і Голди (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 115).<br />
<br />
♦ Забрести в голову — з'явитися в думках. — За ці гроші ми не тільки дві ферми збудуємо, а ще й пекарню, — Пекарню? — схопився від несподіванки Сагайдак і заходив по кімнаті. — Що це тобі забрело в голову? (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 391).<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1406550186-forest-c58.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:630 360 1630686857-3257.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:226053955 4988943057799398 8674616833638550921 n0.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|Dircqq1kB8Y}}<br />
==Див. також==<br />
<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
[http://sum.in.ua/s/zabridaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]<br />
[[Категорія:За]]</div>S.horbatiukhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8Забрести2023-04-04T11:11:50Z<p>S.horbatiuk: </p>
<hr />
<div>'''Забрести́, -реду́, -деш, '''''гл. ''1) Забресть, зайти. ''Ой ти брів, чорнобрів, чом до мене не забрів? ''Чуб. V. 1126 — в голову. Взбрести на умъ. ''Робе, що в голову йому забреде. ''Харьк. 2) Зайти въ водѣ (напр. во время ловли рыбы неводомъ). Аф. <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗАБРІДА́ТИ, аю, аєш і ЗАБРО́ДИТИ, джу, диш, недок., ЗАБРЕСТИ́, еду, едеш; мин. ч. забрів, забрела, ло; док.<br />
<br />
Бродячи або бредучи, заходити куди-небудь. Весною, коли спадає вода, забродить туди пастися худоба (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 47); Коли не забредеш к Мірошнику бувало, У його є і хліб, і сіль, і сало (Євген Гребінка, I, 1957, 69); — Я його бачила, — розказує. — Була я у гаях і забрела дуже далеко, аж туди к чужосільським левадам (Марко Вовчок, I, 1955, 196); До півночі колотився, товкся по місту, як Марко по пеклу, забрів до Максима і Голди (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 115).<br />
<br />
♦ Забрести в голову — з'явитися в думках. — За ці гроші ми не тільки дві ферми збудуємо, а ще й пекарню, — Пекарню? — схопився від несподіванки Сагайдак і заходив по кімнаті. — Що це тобі забрело в голову? (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 391).<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1406550186-forest-c58.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:630 360 1630686857-3257.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:226053955 4988943057799398 8674616833638550921 n0.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|Dircqq1kB8Y}}<br />
==Див. також==<br />
<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
[http://sum.in.ua/s/zabridaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет психології, соціальной роботи та спеціальної освіти]]<br />
[[Категорія:Слова 2023 року]]<br />
[[Категорія:За]]</div>S.horbatiuk