https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Oohurska.fpmv18&feedformat=atomКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2024-03-29T07:21:01ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9Мандрівний2018-11-05T10:43:01Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Мандрівний, -а, -е. '''Странствующій; захожій. <br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
МАНДРІ́ВНИ́Й, івна, івне.<br />
<br />
1. Який мандрує. Звідусіль чути було постріли, — це якась мандрівна офіцерська дружина вирішила підтримати Тимчасовий уряд (Юрій Яновський, II, 1954, 111); Я возив хліб і сіль І людей мандрівних (Платон Воронько, Три покоління, 1950, 9); І знай, що знов прилинуть восени Мандрівні зграї, знову розколишуть Повітря дзвоном, свистом, щебетанням (Максим Рильський, I, 1956, 78); <br />
// Який постійно мандрує; бродячий. Дванадцять плащів, перетиканих пурпуром тирським, Дар королеви Альтеї мандрівним співцям злотоустим (Іван Франко, XIII, 1954, 316); Мандрівний музика, він об'їздив майже всю країну, зустрічав багатьох людей (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 47); До містечка заїхав мандрівний театр ліліпутів (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 56); <br />
// Кочовий. Він [прокурор] зробив розгорнений екскурс у давнину, в жахливу історію крадіжок дітей всілякими мандрівними племенами (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 324). <br />
<br />
▲ Мандрівні вогні — те саме, що Блукаючі вогні (див. блукаючий); Мандрівні зорі — зорі, що рухаються не по сталій орбіті.<br />
<br />
2. Заповнений мандрами. Змалку почалося мандрівне життя маленьких княжичів Данилка і Василька (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 85); Промайнули Юнацькі весни мандрівні (Платон Воронько, Славен мир, 1950, 117).<br />
<br />
'''Викисловарь'''<br />
<br />
<br />
действ. прич. наст. вр. от странствовать.<br />
<br />
адъектив. постоянно переходящий, переезжающий и т. п. из одного места в другое; кочующий <br />
<br />
<br />
'''Cambridge dictionary'''<br />
<br />
Wander - verb (WALK)<br />
<br />
to walk around slowly in a relaxed way or without any clear purpose or direction: <br />
<br />
We spent the morning wandering around the old part of the city.<br />
<br />
She was found several hours later, wandering the streets, lost.<br />
<br />
He was here a minute ago but he's wandered off somewhere.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аіепрнтпав.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пввакпра.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Апктрпарип.jpg]] <br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|N81bPXRyGKA}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
'''Словник синонімів'''<br />
<br />
БРОДЯ́ЧИЙ (про спосіб життя - пов’язаний з частими переїздами з місця на місце), БЕЗДО́МНИЙ, МАНДРІ́ВНИ́Й, КОЧОВИ́Йрозм.,ЦИГА́НСЬКИЙжарт.,БІВУА́ЧНИЙ[БІВА́ЧНИЙ]рідше,БУРЛА́ЦЬКИЙзаст., розм.Пробийголови та пропийдуші, звиклі до крові, до бездомного розбійницького життя! (О. Гончар); Промайнули Юнацькі весни мандрівні (П. Воронько); В тім протязі часу бували довші перерви, та всі листи від 1877 до 1881 р. пропали в тривожних роках мого кочового життя (І. Франко); Поки що ніяких сутичок з ворогом не було, і козакам набридло одноманітне бівуачне життя (С. Добровольський); - Мені вже трохи обридло бурлацьке та циганське життя та блуканина (І. Нечуй-Левицький).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/mandrivnyj<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BEМокро2018-11-05T10:38:00Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Мо́кро, '''''нар. ''Мокро. Ум. '''Мокренько, мокре́сенько. '''<br />
[[Категорія:Мо]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Словник української мови''' <br />
<br />
МОКРО. Присл. до мокрий 1; // у знач. присудк. сл. Мокро під смерекою (Хотк., II, 1966, 271); Сьогодні знов страшенний дощ, мокро і холодно (Коцюб., III, 1956, 272).<br />
<br />
МОКРИЙ, а, е. 1. Просякнутий водою. Рукава по лікті були мокрі, із їх текла патьоками вода (Н.-Лев., II, 1956, 270); Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (Коп., Лейтенанти, 1947, 122); // Покритий вологою. - Івасю! що це з тобою? - ласкаво спитався Федір, дотримуючись [доторкуючись] мокрою рукою до його гарячої голови (Мирний, І, 1954, 306); Босими закляклими ногами топталася [ Катерина ] по мокрому камінні (Чорн., Визвол. земля, 1959, 35).<br />
<br />
<br />
'''Толковый словарь Эфремовой'''<br />
<br />
Ударение: мо́кренько<br />
<br />
предикатив разг. 1) О месте, где достаточно мокро, влажно, сыро. <br />
<br />
2) О состоянии легкой сырости. мокре́нько предикатив разг. см. мо́кренько.<br />
<br />
<br />
'''Cambridge Dictionary'''<br />
<br />
Wet "adjective" (NOT DRY)<br />
<br />
covered in water or another liquid:<br />
<br />
a wet floor<br />
<br />
a wet umbrella<br />
<br />
wet hair<br />
<br />
My bike got wet in the rain.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Апрвпер.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Екрікненек5н.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мичасм сч.jpg]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
'''Словник фразеологізмів'''<br />
<br />
І мо́крого мі́сця не залиши́ти (не лиши́ти, не зоста́вити і т. ін.) від кого і без додатка. Вщент розгромити, знищити кого-небудь. Завтра, брат, знову двинем на гайдамаків. Та вже такою силою, що й мокрого місця не залишимо! (А. Іщук).<br />
<br />
Піймати, захопити зненацька. — Ага, піймалась! .. накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик); — Ще два-три тижні — і буде пізно. А тепер ще можна накрити Каффу мокрим рядном.<br />
<br />
мо́кра спра́ва; мо́крий вчи́нок; мо́кре ді́ло. Злочин, пов’язаний з убивством або кровопролиттям. — Еге,— сказав собі бургомістр,— цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Яновський); Мотя, прозваний Мокрим, десь, певне, за його “мокрі” вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Ю. Смолич). мо́кра і суха́ спра́ва. Допиталися організаторів цього маскарадного загону. Це були .. найняті ватажки нальотчиків, спеціалісти мокрої і сухої справи, матроський цей загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Яновський).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=мокрий<br />
<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=мокрий<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BEМокро2018-11-05T10:32:22Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Мо́кро, '''''нар. ''Мокро. Ум. '''Мокренько, мокре́сенько. '''<br />
[[Категорія:Мо]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Словник української мови''' <br />
<br />
МОКРО. Присл. до мокрий 1; // у знач. присудк. сл. Мокро під смерекою (Хотк., II, 1966, 271); Сьогодні знов страшенний дощ, мокро і холодно (Коцюб., III, 1956, 272).<br />
<br />
МОКРИЙ, а, е. 1. Просякнутий водою. Рукава по лікті були мокрі, із їх текла патьоками вода (Н.-Лев., II, 1956, 270); Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (Коп., Лейтенанти, 1947, 122); // Покритий вологою. - Івасю! що це з тобою? - ласкаво спитався Федір, дотримуючись [доторкуючись] мокрою рукою до його гарячої голови (Мирний, І, 1954, 306); Босими закляклими ногами топталася [ Катерина ] по мокрому камінні (Чорн., Визвол. земля, 1959, 35).<br />
<br />
<br />
'''Толковый словарь Эфремовой'''<br />
<br />
Ударение: мо́кренько<br />
<br />
предикатив разг. 1) О месте, где достаточно мокро, влажно, сыро. <br />
<br />
2) О состоянии легкой сырости. мокре́нько предикатив разг. см. мо́кренько.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Апрвпер.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Екрікненек5н.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мичасм сч.jpg]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
'''Словник фразеологізмів'''<br />
<br />
І мо́крого мі́сця не залиши́ти (не лиши́ти, не зоста́вити і т. ін.) від кого і без додатка. Вщент розгромити, знищити кого-небудь. Завтра, брат, знову двинем на гайдамаків. Та вже такою силою, що й мокрого місця не залишимо! (А. Іщук).<br />
<br />
Піймати, захопити зненацька. — Ага, піймалась! .. накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик); — Ще два-три тижні — і буде пізно. А тепер ще можна накрити Каффу мокрим рядном.<br />
<br />
мо́кра спра́ва; мо́крий вчи́нок; мо́кре ді́ло. Злочин, пов’язаний з убивством або кровопролиттям. — Еге,— сказав собі бургомістр,— цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Яновський); Мотя, прозваний Мокрим, десь, певне, за його “мокрі” вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Ю. Смолич). мо́кра і суха́ спра́ва. Допиталися організаторів цього маскарадного загону. Це були .. найняті ватажки нальотчиків, спеціалісти мокрої і сухої справи, матроський цей загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Яновський).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=мокрий<br />
<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=мокрий<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BEМокро2018-11-05T10:32:03Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Мо́кро, '''''нар. ''Мокро. Ум. '''Мокренько, мокре́сенько. '''<br />
[[Категорія:Мо]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Словник української мови''' <br />
<br />
МОКРО. Присл. до мокрий 1; // у знач. присудк. сл. Мокро під смерекою (Хотк., II, 1966, 271); Сьогодні знов страшенний дощ, мокро і холодно (Коцюб., III, 1956, 272).<br />
<br />
МОКРИЙ, а, е. 1. Просякнутий водою. Рукава по лікті були мокрі, із їх текла патьоками вода (Н.-Лев., II, 1956, 270); Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (Коп., Лейтенанти, 1947, 122); // Покритий вологою. - Івасю! що це з тобою? - ласкаво спитався Федір, дотримуючись [доторкуючись] мокрою рукою до його гарячої голови (Мирний, І, 1954, 306); Босими закляклими ногами топталася [ Катерина ] по мокрому камінні (Чорн., Визвол. земля, 1959, 35).<br />
<br />
<br />
'''Толковый словарь Эфремова'''<br />
<br />
Ударение: мо́кренько<br />
<br />
предикатив разг. 1) О месте, где достаточно мокро, влажно, сыро. <br />
<br />
2) О состоянии легкой сырости. мокре́нько предикатив разг. см. мо́кренько.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Апрвпер.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Екрікненек5н.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мичасм сч.jpg]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
'''Словник фразеологізмів'''<br />
<br />
І мо́крого мі́сця не залиши́ти (не лиши́ти, не зоста́вити і т. ін.) від кого і без додатка. Вщент розгромити, знищити кого-небудь. Завтра, брат, знову двинем на гайдамаків. Та вже такою силою, що й мокрого місця не залишимо! (А. Іщук).<br />
<br />
Піймати, захопити зненацька. — Ага, піймалась! .. накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик); — Ще два-три тижні — і буде пізно. А тепер ще можна накрити Каффу мокрим рядном.<br />
<br />
мо́кра спра́ва; мо́крий вчи́нок; мо́кре ді́ло. Злочин, пов’язаний з убивством або кровопролиттям. — Еге,— сказав собі бургомістр,— цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Яновський); Мотя, прозваний Мокрим, десь, певне, за його “мокрі” вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Ю. Смолич). мо́кра і суха́ спра́ва. Допиталися організаторів цього маскарадного загону. Це були .. найняті ватажки нальотчиків, спеціалісти мокрої і сухої справи, матроський цей загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Яновський).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=мокрий<br />
<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=мокрий<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BAКожанок2018-11-05T10:29:14Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Кожано́к, -нка́, '''''м. ''Родъ кожанаго короткаго полушубка, родъ кожаной куртки. ''Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Він звав його кожанком. ''Г. Барв. 304. <br />
[[Категорія:Ко]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Словник української мови'''<br />
<br />
КОЖАНО́К, нка́, ч., діал. Кожушок (у 1 знач.). Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Звав він його кожанком (Барв., Опов.., 1902, 304).<br />
<br />
<br />
'''Викисловарь'''<br />
<br />
зоол. название нескольких видов мелких летучих мышей из рода кожанов <br />
<br />
◆ Кожанок Тамерлана. <br />
<br />
◆ Кожанок крымский. <br />
<br />
◆ Кожанок быстрокрылый. <br />
<br />
◆ Кожанок Бобринского. <br />
<br />
◆ После первой зимовки кожанок северный способен к размножению. <br />
<br />
'''Фразеологизмы и устойчивые сочетания'''<br />
<br />
кожанок крымский<br />
<br />
кожанок быстрокрылый<br />
<br />
кожанок северный<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Апсирапрпан.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Впаирпаирч.jpg]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube|pjnkzkJSl-w}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
КОЖУШОК, ушка, ч. 1. Зменш. до кожух. [Кость:] У нас такий кожушок є, що всі в ньому переходили до школи (Вас., III, 1960, 171); На порозі з'явилася Роксана, тримаючи за руку Ростика, одягненого в кожушок (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 252); Увесь механізм машинки був закритий чорним жерстяним лакованим кожушком (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 133).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://ukrlit.org/slovnyk/кожанок<br />
<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=кожушок<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%98%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9Иномовний2018-11-05T10:25:31Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Иномо́вний, -а, -е. '''Иноязычный. ''Иномовні чудні слова. ''Левиц. I. 243. <br />
[[Категорія:Ин]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
ІНОМО́ВНИЙ, а, е. Те саме, що іншомовний; чужомовний.<br />
<br />
'''Словопедія''' <br />
<br />
Іномовний - Який розмовляє, пише іншою мовою тощо: іномовне населення, іномовна культура.<br />
<br />
'''Словарь української мови'''<br />
<br />
<br />
Иномовний, а, е. Иноязычный. Иномовні чудні слова. Левиц. І. 243.<br />
<br />
'''Викисловарь'''<br />
<br />
принадлежащий иному, другому языку.<br />
<br />
написанный на ином языке.<br />
<br />
говорящий на ином языке.<br />
<br />
'''Англійський словарь'''<br />
<br />
иноязычный<br />
<br />
speaking another language<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дотиормиглпамреом.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Питапсч.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вєалпиявалдопрпео).jpg]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube|grHjj27jJ98}}<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/inomovnyj<br />
<br />
http://slovopedia.org.ua/32/53382/30990.html<br />
<br />
http://ukrlit.org/slovnyk/иномовний<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B2%D0%B0%D0%BAЧвак2018-11-05T10:19:36Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Чвак, -ка, '''''м. ''Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ? <br />
[[Категорія:Чв]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
ЧВАК, ЧВАК-ЧВА́К, виг. Звуконаслідування, що означає чмокання, цмокання під час ходіння по болоту, багнистих місцях і т. ін. <br />
<br />
Чавкало під ногами липке болото.. Чвак, чвак. Позаду чути голоси: то, напевне, йдуть Сніп і Мазур (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 224).<br />
<br />
'''Словник синонімів'''<br />
<br />
ПЛЯ́МКАТИ (видавати звуки губами перев. під час їди), ЖВА́КАТИ, ЧА́ВКАТИрозм., ЧВЯ́КАТИрозм., ЦМО́КАТИрозм., ЧМО́КАТИрозм., ГА́МКАТИрозм., ЦЯ́МКАТИрозм., ТЕ́ВКАТИдіал.Захар плямкав та чвякав, жуючи забруднену його пальцями паляницю (А. Кримський); Сагайда їсть, голосно жвакаючи, захлинаючись (В. Козаченко); Запустили [діти] в юшку свої рученята, витягли по гарячій галушці, засичали, захукали й стали жувати, цмокати (Панас Мирний); Він смачно чмокав губами, ковтав жадібно слину (Ю. Збанацький); Велів [купець] націдити собі ківш меду, випивав, смачно гамкав (П. Загребельний); Хропуть шаблі, і ядра захропли. Хропе і втома, цямкає губами (М. Вінграновський); Як прихопився чоловік до борщу, як узяв тевкати, як коли добрий кінь із вагою під гору вдирає (Лесь Мартович).<br />
<br />
'''Орфографічний словник української мови'''<br />
<br />
чмокати — аю, аєш, недок., розм.<br />
<br />
1) неперех. Видавати губами звуки, що нагадують смоктання, цмокання. || Промовляти з прицмокуванням.<br />
<br />
2) перех. Голосно цілувати. <br />
<br />
3) неперех. Те саме, що чавкати<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|OJcNc5gjSS8}}<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B2%D0%B0%D0%BAЧвак2018-11-05T10:18:08Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Чвак, -ка, '''''м. ''Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ? <br />
[[Категорія:Чв]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
ЧВАК, ЧВАК-ЧВА́К, виг. Звуконаслідування, що означає чмокання, цмокання під час ходіння по болоту, багнистих місцях і т. ін. <br />
<br />
Чавкало під ногами липке болото.. Чвак, чвак. Позаду чути голоси: то, напевне, йдуть Сніп і Мазур (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 224).<br />
<br />
<br />
'''Орфографічний словник української мови'''<br />
<br />
чмокати — аю, аєш, недок., розм.<br />
<br />
1) неперех. Видавати губами звуки, що нагадують смоктання, цмокання. || Промовляти з прицмокуванням.<br />
<br />
2) перех. Голосно цілувати. <br />
<br />
3) неперех. Те саме, що чавкати<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|OJcNc5gjSS8}}<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FШморгатися2018-11-05T10:13:52Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''Шморгатися, -гаюся, -єшся, '''''гл. ''Дергаться (о веревкѣ, напр.). <br />
[[Категорія:Шм]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Український тлумачний словник'''<br />
<br />
<br />
шморгати<br />
-аю, -аєш, недок., розм.<br />
1) неперех., у сполуч. зі сл. ніс. З шумом утягувати носом повітря.<br />
<br />
2) перех. Обчищати щось (перев. стебла рослини від листя), смикаючи рукою.<br />
<br />
3) перех. і неперех. Ударяти, бити по кому-, чому-небудь (про щось еластичне, гнучке). || Розтинати простір яскравим спалахом, світлом (про блискавку, промінь і т. ін.).<br />
<br />
4) неперех., чим. Просовувати що-небудь крізь щось. || Провалюватися кудись ногами; шурхати. || Пересмикувати, сіпати (плечима).<br />
<br />
'''Викисловарь'''<br />
<br />
<br />
Дергаться - делать резкие и отрывистые движения в каком-либо направлении <br />
<br />
◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).<br />
вздрагивать, сотрясаться<br />
<br />
◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).<br />
совершать непроизвольные судорожные движения <br />
<br />
◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).<br />
перен., жарг. суетиться, проявлять активность <br />
<br />
◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).<br />
страд. к. дёргать <br />
<br />
◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации). <br />
<br />
<br />
'''Cambridge Dictionary'''<br />
<br />
twitch ( verb) (MOVE SLIGHTLY)<br />
<br />
<br />
(to cause) to make a sudden small movement with a part of the body, usually without intending to:<br />
<br />
He tried to suppress a smile but felt the corner of his mouth twitch.<br />
<br />
She twitched her nose like a rabbit.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загружено (1).jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загружено (2).jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загружено (3).jpg]] <br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|IuOyjHZUT0g}}<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://ukrainian_explanatory.academic.ru/199630/шморгати<br />
<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=шморгатися<br />
<br />
https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B4%D1%91%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F<br />
<br />
https://dictionary.cambridge.org/ru/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9/grind<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FШморгатися2018-11-05T10:11:36Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Шморгатися, -гаюся, -єшся, '''''гл. ''Дергаться (о веревкѣ, напр.). <br />
[[Категорія:Шм]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Український тлумачний словник'''<br />
<br />
<br />
шморгати<br />
-аю, -аєш, недок., розм.<br />
1) неперех., у сполуч. зі сл. ніс. З шумом утягувати носом повітря.<br />
<br />
2) перех. Обчищати щось (перев. стебла рослини від листя), смикаючи рукою.<br />
<br />
3) перех. і неперех. Ударяти, бити по кому-, чому-небудь (про щось еластичне, гнучке). || Розтинати простір яскравим спалахом, світлом (про блискавку, промінь і т. ін.).<br />
<br />
4) неперех., чим. Просовувати що-небудь крізь щось. || Провалюватися кудись ногами; шурхати. || Пересмикувати, сіпати (плечима).<br />
<br />
'''Викисловарь'''<br />
<br />
<br />
Дергаться - делать резкие и отрывистые движения в каком-либо направлении <br />
<br />
◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).<br />
вздрагивать, сотрясаться<br />
<br />
◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).<br />
совершать непроизвольные судорожные движения <br />
<br />
◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).<br />
перен., жарг. суетиться, проявлять активность <br />
<br />
◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).<br />
страд. к. дёргать <br />
<br />
◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации). <br />
<br />
<br />
'''Cambridge Dictionary'''<br />
<br />
twitch ( verb) (MOVE SLIGHTLY)<br />
<br />
<br />
(to cause) to make a sudden small movement with a part of the body, usually without intending to:<br />
<br />
He tried to suppress a smile but felt the corner of his mouth twitch.<br />
<br />
She twitched her nose like a rabbit.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загружено (1).jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загружено (2).jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загружено (3).jpg]] <br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|IuOyjHZUT0g}}<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://ukrainian_explanatory.academic.ru/199630/шморгати<br />
<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=шморгатися<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FШморгатися2018-11-05T10:06:04Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Шморгатися, -гаюся, -єшся, '''''гл. ''Дергаться (о веревкѣ, напр.). <br />
[[Категорія:Шм]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Український тлумачний словник'''<br />
<br />
<br />
шморгати<br />
-аю, -аєш, недок., розм.<br />
1) неперех., у сполуч. зі сл. ніс. З шумом утягувати носом повітря.<br />
<br />
2) перех. Обчищати щось (перев. стебла рослини від листя), смикаючи рукою.<br />
<br />
3) перех. і неперех. Ударяти, бити по кому-, чому-небудь (про щось еластичне, гнучке). || Розтинати простір яскравим спалахом, світлом (про блискавку, промінь і т. ін.).<br />
<br />
4) неперех., чим. Просовувати що-небудь крізь щось. || Провалюватися кудись ногами; шурхати. || Пересмикувати, сіпати (плечима).<br />
<br />
'''Викисловарь'''<br />
<br />
<br />
Дергаться - делать резкие и отрывистые движения в каком-либо направлении ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).<br />
вздрагивать, сотрясаться<br />
<br />
◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).<br />
совершать непроизвольные судорожные движения <br />
<br />
◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).<br />
перен., жарг. суетиться, проявлять активность <br />
<br />
◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).<br />
страд. к. дёргать <br />
<br />
◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации). <br />
<br />
<br />
'''Cambridge Dictionary'''<br />
<br />
twitch ( verb) (MOVE SLIGHTLY)<br />
<br />
<br />
(to cause) to make a sudden small movement with a part of the body, usually without intending to:<br />
<br />
He tried to suppress a smile but felt the corner of his mouth twitch.<br />
<br />
She twitched her nose like a rabbit.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загружено (1).jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загружено (2).jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загружено (3).jpg]] <br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|IuOyjHZUT0g}}<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://ukrainian_explanatory.academic.ru/199630/шморгати<br />
<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=шморгатися<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FМолотися2018-11-05T09:54:12Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Молотися, мелюся, -лешся, '''''гл. ''Молоться. ''Нехай твоє мелеться, не вибірай. ''Ном. <br />
[[Категорія:Мо]]<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках <br />
<br />
'''Український тлумачний словник'''<br />
<br />
МОЛО́ТИСЯ, мелеться, недок. Подрібнюючись, розтираючись, перетворюватися на борошно (про зерно). Входжу в сіни, — в сінях млин: теліпається ківш, крутиться колесо й шестерня, але борошно сиплеться з-під каміння в довгу шовкову торбу, і тут заразом мелеться, і борошно просівається (Нечуй-Левицький, II, 1956, 411); <br />
// Подрібнюючись, перетворюватися на порошок (про тверді речовини). <br />
<br />
♦ Не кується й не мелеться — зовсім нічого не робиться. — А як у вас справи з школою? — Та як... — зам'явся Василь.. — Не кується й не мелеться!.. (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 182).<br />
<br />
'''Русский словарь''' <br />
<br />
размельчать, раздроблять ◆ ― Что это? ― удивилась Аля. ― А это кофеварка такая, или как там ее называют, ― швейцарская, ― радостно улыбаясь, объяснил он. ― Вот сюда насыпаешь, только молоть надо не очень мелко, а еще лучше из упаковки вакуумной брать, кипятком заливаешь, потом крышкой накрываешь и пару минут ждешь, пока заварится. Анна Берсенева, «Полет над разлукой», 2003–2005 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)<br />
с.-х. дробить, размельчать зерно, превращая в муку, крупу и т. п. ◆ Там он не будет ни пахать, ни сеять, не будет рубить и возить дрова, не будет даже молоть зерно на ручном жернове. В. Г. Короленко, «Сон Макара», 1883 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Муку молол на десятипоставной мельнице-крупчатке, что была строена ещё его родителем на реке на Иргизе, а просо шастал на пшено на двенадцати круподерках, что сам вкруг Сызрани поставил. П. И. Мельников-Печерский, «На горах», Книга первая, 1875–1881 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)разг. размельчать, пропуская через мясорубку ◆ Настасья, не слушая мать, ловко окрутила меня полотенцем, посадила к мясорубке молоть картошку, и я, как теленок, готовно подчинился. В. В. Личутин, «Крылатая Серафима», 1977 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) прост. говорить (обычно что-либо вздорное),болтать ◆ — Ты будешь в дальнейшем молоть всякую чушь? — грозно спросил Фагот у плачущей головы. М. А. Булгаков, «Мастер и Маргарита», 1929–1940 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)<br />
<br />
'''Cambridge Dictionary'''<br />
<br />
<br />
grind<br />
<br />
to make something into small pieces or a powder by pressing between hard surfaces:<br />
<br />
to grind coffee<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оллллллавдлмьазльм.jpeg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ивпмпивир.jpeg]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://ukrainian_explanatory.academic.ru/87246/молотися<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/molotysja</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FМолотися2018-11-05T09:53:48Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Молотися, мелюся, -лешся, '''''гл. ''Молоться. ''Нехай твоє мелеться, не вибірай. ''Ном. <br />
[[Категорія:Мо]]<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках <br />
<br />
'''Український тлумачний словник'''<br />
<br />
МОЛО́ТИСЯ, мелеться, недок. Подрібнюючись, розтираючись, перетворюватися на борошно (про зерно). Входжу в сіни, — в сінях млин: теліпається ківш, крутиться колесо й шестерня, але борошно сиплеться з-під каміння в довгу шовкову торбу, і тут заразом мелеться, і борошно просівається (Нечуй-Левицький, II, 1956, 411); <br />
// Подрібнюючись, перетворюватися на порошок (про тверді речовини). <br />
<br />
♦ Не кується й не мелеться — зовсім нічого не робиться. — А як у вас справи з школою? — Та як... — зам'явся Василь.. — Не кується й не мелеться!.. (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 182).<br />
<br />
'''Русский словарь''' <br />
<br />
размельчать, раздроблять ◆ ― Что это? ― удивилась Аля. ― А это кофеварка такая, или как там ее называют, ― швейцарская, ― радостно улыбаясь, объяснил он. ― Вот сюда насыпаешь, только молоть надо не очень мелко, а еще лучше из упаковки вакуумной брать, кипятком заливаешь, потом крышкой накрываешь и пару минут ждешь, пока заварится. Анна Берсенева, «Полет над разлукой», 2003–2005 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)<br />
с.-х. дробить, размельчать зерно, превращая в муку, крупу и т. п. ◆ Там он не будет ни пахать, ни сеять, не будет рубить и возить дрова, не будет даже молоть зерно на ручном жернове. В. Г. Короленко, «Сон Макара», 1883 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Муку молол на десятипоставной мельнице-крупчатке, что была строена ещё его родителем на реке на Иргизе, а просо шастал на пшено на двенадцати круподерках, что сам вкруг Сызрани поставил. П. И. Мельников-Печерский, «На горах», Книга первая, 1875–1881 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)разг. размельчать, пропуская через мясорубку ◆ Настасья, не слушая мать, ловко окрутила меня полотенцем, посадила к мясорубке молоть картошку, и я, как теленок, готовно подчинился. В. В. Личутин, «Крылатая Серафима», 1977 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) прост. говорить (обычно что-либо вздорное),болтать ◆ — Ты будешь в дальнейшем молоть всякую чушь? — грозно спросил Фагот у плачущей головы. М. А. Булгаков, «Мастер и Маргарита», 1929–1940 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)<br />
<br />
'''Cambridge Dictionary'''<br />
<br />
<br />
grind<br />
<br />
to make something into small pieces or a powder by pressing between hard surfaces:<br />
<br />
to grind coffee<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оллллллавдлмьазльм.jpeg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ивпмпивир.jpeg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://ukrainian_explanatory.academic.ru/87246/молотися<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/molotysja</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FМолотися2018-11-05T09:53:28Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Молотися, мелюся, -лешся, '''''гл. ''Молоться. ''Нехай твоє мелеться, не вибірай. ''Ном. <br />
[[Категорія:Мо]]<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках <br />
<br />
'''Український тлумачний словник'''<br />
<br />
МОЛО́ТИСЯ, мелеться, недок. Подрібнюючись, розтираючись, перетворюватися на борошно (про зерно). Входжу в сіни, — в сінях млин: теліпається ківш, крутиться колесо й шестерня, але борошно сиплеться з-під каміння в довгу шовкову торбу, і тут заразом мелеться, і борошно просівається (Нечуй-Левицький, II, 1956, 411); <br />
// Подрібнюючись, перетворюватися на порошок (про тверді речовини). <br />
<br />
♦ Не кується й не мелеться — зовсім нічого не робиться. — А як у вас справи з школою? — Та як... — зам'явся Василь.. — Не кується й не мелеться!.. (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 182).<br />
<br />
'''Русский словарь''' <br />
<br />
размельчать, раздроблять ◆ ― Что это? ― удивилась Аля. ― А это кофеварка такая, или как там ее называют, ― швейцарская, ― радостно улыбаясь, объяснил он. ― Вот сюда насыпаешь, только молоть надо не очень мелко, а еще лучше из упаковки вакуумной брать, кипятком заливаешь, потом крышкой накрываешь и пару минут ждешь, пока заварится. Анна Берсенева, «Полет над разлукой», 2003–2005 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)<br />
с.-х. дробить, размельчать зерно, превращая в муку, крупу и т. п. ◆ Там он не будет ни пахать, ни сеять, не будет рубить и возить дрова, не будет даже молоть зерно на ручном жернове. В. Г. Короленко, «Сон Макара», 1883 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Муку молол на десятипоставной мельнице-крупчатке, что была строена ещё его родителем на реке на Иргизе, а просо шастал на пшено на двенадцати круподерках, что сам вкруг Сызрани поставил. П. И. Мельников-Печерский, «На горах», Книга первая, 1875–1881 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)разг. размельчать, пропуская через мясорубку ◆ Настасья, не слушая мать, ловко окрутила меня полотенцем, посадила к мясорубке молоть картошку, и я, как теленок, готовно подчинился. В. В. Личутин, «Крылатая Серафима», 1977 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) прост. говорить (обычно что-либо вздорное),болтать ◆ — Ты будешь в дальнейшем молоть всякую чушь? — грозно спросил Фагот у плачущей головы. М. А. Булгаков, «Мастер и Маргарита», 1929–1940 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)<br />
<br />
'''Cambridge Dictionary'''<br />
<br />
<br />
grind <br />
to make something into small pieces or a powder by pressing between hard surfaces:<br />
to grind coffee<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оллллллавдлмьазльм.jpeg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ивпмпивир.jpeg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://ukrainian_explanatory.academic.ru/87246/молотися<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/molotysja</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FМолотися2018-11-05T09:52:32Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Молотися, мелюся, -лешся, '''''гл. ''Молоться. ''Нехай твоє мелеться, не вибірай. ''Ном. <br />
[[Категорія:Мо]]<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках <br />
<br />
'''Український тлумачний словник'''<br />
<br />
МОЛО́ТИСЯ, мелеться, недок. Подрібнюючись, розтираючись, перетворюватися на борошно (про зерно). Входжу в сіни, — в сінях млин: теліпається ківш, крутиться колесо й шестерня, але борошно сиплеться з-під каміння в довгу шовкову торбу, і тут заразом мелеться, і борошно просівається (Нечуй-Левицький, II, 1956, 411); <br />
// Подрібнюючись, перетворюватися на порошок (про тверді речовини). <br />
<br />
♦ Не кується й не мелеться — зовсім нічого не робиться. — А як у вас справи з школою? — Та як... — зам'явся Василь.. — Не кується й не мелеться!.. (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 182).<br />
<br />
'''Русский словарь''' <br />
<br />
размельчать, раздроблять ◆ ― Что это? ― удивилась Аля. ― А это кофеварка такая, или как там ее называют, ― швейцарская, ― радостно улыбаясь, объяснил он. ― Вот сюда насыпаешь, только молоть надо не очень мелко, а еще лучше из упаковки вакуумной брать, кипятком заливаешь, потом крышкой накрываешь и пару минут ждешь, пока заварится. Анна Берсенева, «Полет над разлукой», 2003–2005 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)<br />
с.-х. дробить, размельчать зерно, превращая в муку, крупу и т. п. ◆ Там он не будет ни пахать, ни сеять, не будет рубить и возить дрова, не будет даже молоть зерно на ручном жернове. В. Г. Короленко, «Сон Макара», 1883 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Муку молол на десятипоставной мельнице-крупчатке, что была строена ещё его родителем на реке на Иргизе, а просо шастал на пшено на двенадцати круподерках, что сам вкруг Сызрани поставил. П. И. Мельников-Печерский, «На горах», Книга первая, 1875–1881 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)разг. размельчать, пропуская через мясорубку ◆ Настасья, не слушая мать, ловко окрутила меня полотенцем, посадила к мясорубке молоть картошку, и я, как теленок, готовно подчинился. В. В. Личутин, «Крылатая Серафима», 1977 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)<br />
прост. говорить (обычно что-либо вздорное), болтать ◆ — Ты будешь в дальнейшем молоть всякую чушь? — грозно спросил Фагот у плачущей головы. М. А. Булгаков, «Мастер и Маргарита», 1929–1940 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)<br />
<br />
<br />
'''Cambridge Dictionary'''<br />
<br />
<br />
grind <br />
to make something into small pieces or a powder by pressing between hard surfaces:<br />
to grind coffee<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оллллллавдлмьазльм.jpeg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ивпмпивир.jpeg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://ukrainian_explanatory.academic.ru/87246/молотися<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/molotysja</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9Мандрівний2018-11-05T00:20:25Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Мандрівний, -а, -е. '''Странствующій; захожій. <br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
МАНДРІ́ВНИ́Й, івна, івне.<br />
<br />
1. Який мандрує. Звідусіль чути було постріли, — це якась мандрівна офіцерська дружина вирішила підтримати Тимчасовий уряд (Юрій Яновський, II, 1954, 111); Я возив хліб і сіль І людей мандрівних (Платон Воронько, Три покоління, 1950, 9); І знай, що знов прилинуть восени Мандрівні зграї, знову розколишуть Повітря дзвоном, свистом, щебетанням (Максим Рильський, I, 1956, 78); <br />
// Який постійно мандрує; бродячий. Дванадцять плащів, перетиканих пурпуром тирським, Дар королеви Альтеї мандрівним співцям злотоустим (Іван Франко, XIII, 1954, 316); Мандрівний музика, він об'їздив майже всю країну, зустрічав багатьох людей (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 47); До містечка заїхав мандрівний театр ліліпутів (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 56); <br />
// Кочовий. Він [прокурор] зробив розгорнений екскурс у давнину, в жахливу історію крадіжок дітей всілякими мандрівними племенами (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 324). <br />
<br />
▲ Мандрівні вогні — те саме, що Блукаючі вогні (див. блукаючий); Мандрівні зорі — зорі, що рухаються не по сталій орбіті.<br />
<br />
2. Заповнений мандрами. Змалку почалося мандрівне життя маленьких княжичів Данилка і Василька (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 85); Промайнули Юнацькі весни мандрівні (Платон Воронько, Славен мир, 1950, 117).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аіепрнтпав.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пввакпра.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Апктрпарип.jpg]] <br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|N81bPXRyGKA}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
'''Словник синонімів'''<br />
<br />
БРОДЯ́ЧИЙ (про спосіб життя - пов’язаний з частими переїздами з місця на місце), БЕЗДО́МНИЙ, МАНДРІ́ВНИ́Й, КОЧОВИ́Йрозм.,ЦИГА́НСЬКИЙжарт.,БІВУА́ЧНИЙ[БІВА́ЧНИЙ]рідше,БУРЛА́ЦЬКИЙзаст., розм.Пробийголови та пропийдуші, звиклі до крові, до бездомного розбійницького життя! (О. Гончар); Промайнули Юнацькі весни мандрівні (П. Воронько); В тім протязі часу бували довші перерви, та всі листи від 1877 до 1881 р. пропали в тривожних роках мого кочового життя (І. Франко); Поки що ніяких сутичок з ворогом не було, і козакам набридло одноманітне бівуачне життя (С. Добровольський); - Мені вже трохи обридло бурлацьке та циганське життя та блуканина (І. Нечуй-Левицький).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/mandrivnyj<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B9Гожий2018-11-05T00:19:43Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Гожий, -а, -е. '''1) Хорошій, красивый. ''Ой мій сину гожий, женися небоже! ''Ном. ''Така красна, коби рожа, як тополя, така гожа. ''Чуб. ІІІ. 38, 2) '''= Погожий 1. '''''Гожа вода. ''3) Благопріятный, удобный. ''Гожого часу підожду. Звінчав дітки однолітки в гожий час. ''Нп. 4) Нужный, годный. ''На́ тобі, небоже, що мені не гоже. ''Ном. <br />
[[Категорія:Го]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
ГО́ЖИЙ, ГОЖ. а, е.<br />
<br />
1. нар.-поет. Гарний на вроду; вродливий (про людину). Ой, не жаль би мені воза, мені воза, Коли б дівка була гожа, була гожа! (Укр.. піспі, II, 1955, 211); Не призналася [учителька], що вже не раз проводила очима цього.. гожого хлопця (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 70); Як один, ідем ми, кожний дуж і гож. То моя шахтарська молодість проходить, смугла і рум'яна, по стежках із рож (Володимир Сосюра, Вибр., 1944, 249); <br />
// Який має привабливий вигляд; красивий (про предмет). Процвітала рожа Супроти вікна, Запашна та гожа, Пишна та рясна! (Павло Грабовський, I, 1959, 162); <br />
// Чистий, свіжий (про воду). Бувай здорова як риба, гожа як вода, весела як весна, робоча як бджола, багата як земля (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 309).<br />
<br />
2. розм. Ясний, теплий, сонячний (про погоду, пору року). Добре йти в годину гожу і нести, хоч і важку, а проте приємну ношу за плечима в рюкзаку (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 273); Видно, буде добрий урожай, Бо такий хороший, гожий май! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 187).<br />
<br />
3. розм. Який годиться для чого-небудь; придатний. — Хоча й [хоч] ця позиція для пострілів і гожа, — зауважив Чарнецький, — але захисту для гармат тут нема й дати його неспромога, а се небезпечно (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 41); Оце ж то теє: на, небоже, Те, що мені не гоже (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 38); — А ми вже старі та й до колгоспу не гожі. — Так я гожий, — вихватився Василь (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 29); Каже брат: — До армії ти, звичайно, гож! Ну, а дома з матір'ю залишиться хто ж? (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 91).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Апипаирпав.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Напглнал.jpg]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
'''Словник синонімів'''<br />
<br />
ВІДПОВІ́ДНИЙ (який задовольняє певні вимоги, відповідає певним умовам), ВИ́ГІДНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙрозм., ГО́ЖИЙрозм., ПРИГО́ЖИЙрозм., ЗДА́ТНИЙрозм., ПРИГІ́ДНИЙрозм. рідше,ГОДЯ́ЩИЙрозм. рідко,ЗДА́ЛИЙдіал.,ДОГІ́ДНИЙдіал.Одного ранку, вибравши відповідну пору, він знявся зі свого гнізда і щодуху полетів на Чорногору (І. Франко); Місце справді було вигідне для переправи (М. Коцюбинський); Українська держава бере на себе обов’язок створювати належні умови для розвитку всіх національних мов і культур (з газети); - Як це місце придатне для філософських дум (І. Нечуй-Левицький); На їхніх руках поранений, якому не тільки догляд, а головне - пристойне харчування потрібне (І. Ле); Ніколає каже, що Іон Бану підхожа людина на цей пост (М. Чабанівський); Восени старий вирубував у березі підходящу вербину і всю зиму вона сохла на горищі (С. Голованівський); - Хоча й ця позиція для пострілів і гожа, - зауважив Чарнецький, але захисту для гармат тут нема (М. Старицький); Вернувся вечором до дому в настрої, дуже пригожім до писання поезій (О. Маковей); Якщо моя поезія для Вас здатна, то обіцяюсь і на потім присилати свої писання (В. Самійленко); Вони знайшли пригідний під’їзд, де зняли багнети (переклад С. Масляка); Для бою не кожна хвилина годяща (Ю. Яновський); Попові ж панські посіпаки Веліли тягати гілляки... "Бог з вами! - люди закричали. - Хіба ж старий до того здалий?.." (І. Франко); Способи, які йому [судді] підсувалися, не годилися з його сумлінням, хоча були добрі та догідні (Н. Кобринська).<br />
ГА́РНИЙ (про людину, її риси - який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ[УРОДЛИ́ВИЙ], ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ[КРА́СЕН]фольк., ГО́ЖИЙ[ГОЖ]фольк., ПРИГО́ЖИЙфольк., ЛО́ВКИЙрозм., КРАСОВИ́ТИЙрозм., БЛАГОЛІ́ПНИЙкнижн., заст.,ПРЕПОДО́БНИЙкнижн., заст.,СПОДО́БНИЙзаст.,ПОДО́БНИЙдіал.,ФА́ЙНИЙдіал.,ХО́СНИЙдіал.,ЛЕ́ПСЬКИЙдіал.,ШПЕ́ТНИЙдіал.,ХУПА́ВИЙдіал.,ВА́ЛЬНИЙдіал.; ПРЕКРА́СНИЙ, ЧУДО́ВИЙ[ЧУДО́ВНИЙ], ПРЕЧУДО́ВИЙпідсил.,ЧАРІВНИ́Й, ПИ́ШНИЙ, ПРЕПИ́ШНИЙпідсил.,ПРЕГА́РНИЙпідсил.,КАЗКО́ВИЙ, ДИ́ВНИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ, ПРЕЧУДЕ́СНИЙпідсил.розм.,ПРЕСЛА́ВНИЙрозм.,ПРЕЧУДО́ВНИЙрозм.,ПРЕХОРО́ШИЙрозм.,МАЛЬО́ВАНИЙрозм.,РОЗПРОЧУДЕ́СНИЙрозм., РОЗЧУДЕ́СНИЙрозм. рідше (який відзначається надзвичайною красою). Як гарна молодиця, то гарно й подивиться (прислів’я); [Гострохвостий:] Коли б ви знали, які ви гарні, яке у вас гарне личко, які очки (І. Нечуй-Левицький); - Ти як була красивою, так і зосталась... Навіть покращала (Є. Гуцало); Чи я ж не хороша, чи я ж не вродлива? Тільки моя доля нещаслива (Ганна Барвінок); Така славна дівчина була! Очі в неї були ясні, коси довгі, великі, чорно-русі, а личко - як яблучко (Марко Вовчок); - Ти гадаєш, дівчинонько, що ти така ладна, А то тебе прикрашає хустина єдвабна (коломийка); Вся його сухорлява постать була доладна (Є. Гуцало); Красне личко - серцю неспокій (прислів’я); Хто милий, той красен (прислів’я); Виріс той хлопчик, вродливий та гожий, Гарний, як малево, став (Леся Українка); Як один, ідем ми, кожен дуж і гож (В. Сосюра); Ой, не жальже б мені воза, Коли б дівчина пригожа, А то ж руда та погана - Мені воза поламала (П. Чубинський); Очі в неї сяють і сама усміхається. - Яка в мене ловка мати, коли весела, - подумав я (С. Васильченко); Всі там звертали на неї увагу: що за така красовита молодиця? Квіткою горить на весь зал! (О. Гончар); Він такий благоліпний, кучері в’ються по плечах, щоки рум’яні (М. Коцюбинський); Припну фартук дорогий - Срібні-золоті береги, Гафтована середина, Преподобна дівчина (П. Чубинський); Ой, дівчино, дівчинонько, яка ти сподобна (І. Ле); Ти, дівчино, ти подобна; Не здавайся на підмову, будеш добра (П. Чубинський); Василь, файний веселий легінь, загинув у бійці з ворожим родом, посічений топірцями (М. Коцюбинський); Він дивився осяйними очима на Оленку і думав, яка вона хосна дівчина (А. Турчинська); Олена.. усе вихваля пана Забрьоху.., які то в нього уси шпетні і який сам увесь лепський та моторний (Г. Квітка-Основ’яненко); А Михасьо з Мариною там-то вальна пара (Словник Б. Грінченка); Прекрасний був Чиж у цю хвилину, прекрасна була кожна його риса і кожний рух (О. Довженко); Ольга зирнула на його своїми чудовими очима (І. Нечуй-Левицький); [Хмара:] Ваша мати була талановитою співачкою і чарівною жінкою... (О. Корнійчук); - Твої пишні очі одібрали в мене сон цієї ночі (І. Нечуй-Левицький); Молодиця прегарна.., хода спокійна і навіть велична (Ю. Яновський); Жаль кує вже кару люту "королівні" з дивними очима й холодним кам’яним серцем (С. Васильченко); Я відчуваю насолоду, милуючись чудесною жінкою (Ю. Яновський); Гарнесенько обіймемось... Та й поберемося, Моя крале мальована (Т. Шевченко).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://ukrlit.org/slovnyk/гожий<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/ghozhyj<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних віжносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B9Гожий2018-11-05T00:19:31Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Гожий, -а, -е. '''1) Хорошій, красивый. ''Ой мій сину гожий, женися небоже! ''Ном. ''Така красна, коби рожа, як тополя, така гожа. ''Чуб. ІІІ. 38, 2) '''= Погожий 1. '''''Гожа вода. ''3) Благопріятный, удобный. ''Гожого часу підожду. Звінчав дітки однолітки в гожий час. ''Нп. 4) Нужный, годный. ''На́ тобі, небоже, що мені не гоже. ''Ном. <br />
[[Категорія:Го]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
ГО́ЖИЙ, ГОЖ. а, е.<br />
<br />
1. нар.-поет. Гарний на вроду; вродливий (про людину). Ой, не жаль би мені воза, мені воза, Коли б дівка була гожа, була гожа! (Укр.. піспі, II, 1955, 211); Не призналася [учителька], що вже не раз проводила очима цього.. гожого хлопця (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 70); Як один, ідем ми, кожний дуж і гож. То моя шахтарська молодість проходить, смугла і рум'яна, по стежках із рож (Володимир Сосюра, Вибр., 1944, 249); <br />
// Який має привабливий вигляд; красивий (про предмет). Процвітала рожа Супроти вікна, Запашна та гожа, Пишна та рясна! (Павло Грабовський, I, 1959, 162); <br />
// Чистий, свіжий (про воду). Бувай здорова як риба, гожа як вода, весела як весна, робоча як бджола, багата як земля (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 309).<br />
<br />
2. розм. Ясний, теплий, сонячний (про погоду, пору року). Добре йти в годину гожу і нести, хоч і важку, а проте приємну ношу за плечима в рюкзаку (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 273); Видно, буде добрий урожай, Бо такий хороший, гожий май! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 187).<br />
<br />
3. розм. Який годиться для чого-небудь; придатний. — Хоча й [хоч] ця позиція для пострілів і гожа, — зауважив Чарнецький, — але захисту для гармат тут нема й дати його неспромога, а се небезпечно (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 41); Оце ж то теє: на, небоже, Те, що мені не гоже (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 38); — А ми вже старі та й до колгоспу не гожі. — Так я гожий, — вихватився Василь (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 29); Каже брат: — До армії ти, звичайно, гож! Ну, а дома з матір'ю залишиться хто ж? (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 91).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Апипаирпав.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Напглнал.jpg]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
'''Словник синонімів'''<br />
<br />
ВІДПОВІ́ДНИЙ (який задовольняє певні вимоги, відповідає певним умовам), ВИ́ГІДНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙрозм., ГО́ЖИЙрозм., ПРИГО́ЖИЙрозм., ЗДА́ТНИЙрозм., ПРИГІ́ДНИЙрозм. рідше,ГОДЯ́ЩИЙрозм. рідко,ЗДА́ЛИЙдіал.,ДОГІ́ДНИЙдіал.Одного ранку, вибравши відповідну пору, він знявся зі свого гнізда і щодуху полетів на Чорногору (І. Франко); Місце справді було вигідне для переправи (М. Коцюбинський); Українська держава бере на себе обов’язок створювати належні умови для розвитку всіх національних мов і культур (з газети); - Як це місце придатне для філософських дум (І. Нечуй-Левицький); На їхніх руках поранений, якому не тільки догляд, а головне - пристойне харчування потрібне (І. Ле); Ніколає каже, що Іон Бану підхожа людина на цей пост (М. Чабанівський); Восени старий вирубував у березі підходящу вербину і всю зиму вона сохла на горищі (С. Голованівський); - Хоча й ця позиція для пострілів і гожа, - зауважив Чарнецький, але захисту для гармат тут нема (М. Старицький); Вернувся вечором до дому в настрої, дуже пригожім до писання поезій (О. Маковей); Якщо моя поезія для Вас здатна, то обіцяюсь і на потім присилати свої писання (В. Самійленко); Вони знайшли пригідний під’їзд, де зняли багнети (переклад С. Масляка); Для бою не кожна хвилина годяща (Ю. Яновський); Попові ж панські посіпаки Веліли тягати гілляки... "Бог з вами! - люди закричали. - Хіба ж старий до того здалий?.." (І. Франко); Способи, які йому [судді] підсувалися, не годилися з його сумлінням, хоча були добрі та догідні (Н. Кобринська).<br />
ГА́РНИЙ (про людину, її риси - який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ[УРОДЛИ́ВИЙ], ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ[КРА́СЕН]фольк., ГО́ЖИЙ[ГОЖ]фольк., ПРИГО́ЖИЙфольк., ЛО́ВКИЙрозм., КРАСОВИ́ТИЙрозм., БЛАГОЛІ́ПНИЙкнижн., заст.,ПРЕПОДО́БНИЙкнижн., заст.,СПОДО́БНИЙзаст.,ПОДО́БНИЙдіал.,ФА́ЙНИЙдіал.,ХО́СНИЙдіал.,ЛЕ́ПСЬКИЙдіал.,ШПЕ́ТНИЙдіал.,ХУПА́ВИЙдіал.,ВА́ЛЬНИЙдіал.; ПРЕКРА́СНИЙ, ЧУДО́ВИЙ[ЧУДО́ВНИЙ], ПРЕЧУДО́ВИЙпідсил.,ЧАРІВНИ́Й, ПИ́ШНИЙ, ПРЕПИ́ШНИЙпідсил.,ПРЕГА́РНИЙпідсил.,КАЗКО́ВИЙ, ДИ́ВНИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ, ПРЕЧУДЕ́СНИЙпідсил.розм.,ПРЕСЛА́ВНИЙрозм.,ПРЕЧУДО́ВНИЙрозм.,ПРЕХОРО́ШИЙрозм.,МАЛЬО́ВАНИЙрозм.,РОЗПРОЧУДЕ́СНИЙрозм., РОЗЧУДЕ́СНИЙрозм. рідше (який відзначається надзвичайною красою). Як гарна молодиця, то гарно й подивиться (прислів’я); [Гострохвостий:] Коли б ви знали, які ви гарні, яке у вас гарне личко, які очки (І. Нечуй-Левицький); - Ти як була красивою, так і зосталась... Навіть покращала (Є. Гуцало); Чи я ж не хороша, чи я ж не вродлива? Тільки моя доля нещаслива (Ганна Барвінок); Така славна дівчина була! Очі в неї були ясні, коси довгі, великі, чорно-русі, а личко - як яблучко (Марко Вовчок); - Ти гадаєш, дівчинонько, що ти така ладна, А то тебе прикрашає хустина єдвабна (коломийка); Вся його сухорлява постать була доладна (Є. Гуцало); Красне личко - серцю неспокій (прислів’я); Хто милий, той красен (прислів’я); Виріс той хлопчик, вродливий та гожий, Гарний, як малево, став (Леся Українка); Як один, ідем ми, кожен дуж і гож (В. Сосюра); Ой, не жальже б мені воза, Коли б дівчина пригожа, А то ж руда та погана - Мені воза поламала (П. Чубинський); Очі в неї сяють і сама усміхається. - Яка в мене ловка мати, коли весела, - подумав я (С. Васильченко); Всі там звертали на неї увагу: що за така красовита молодиця? Квіткою горить на весь зал! (О. Гончар); Він такий благоліпний, кучері в’ються по плечах, щоки рум’яні (М. Коцюбинський); Припну фартук дорогий - Срібні-золоті береги, Гафтована середина, Преподобна дівчина (П. Чубинський); Ой, дівчино, дівчинонько, яка ти сподобна (І. Ле); Ти, дівчино, ти подобна; Не здавайся на підмову, будеш добра (П. Чубинський); Василь, файний веселий легінь, загинув у бійці з ворожим родом, посічений топірцями (М. Коцюбинський); Він дивився осяйними очима на Оленку і думав, яка вона хосна дівчина (А. Турчинська); Олена.. усе вихваля пана Забрьоху.., які то в нього уси шпетні і який сам увесь лепський та моторний (Г. Квітка-Основ’яненко); А Михасьо з Мариною там-то вальна пара (Словник Б. Грінченка); Прекрасний був Чиж у цю хвилину, прекрасна була кожна його риса і кожний рух (О. Довженко); Ольга зирнула на його своїми чудовими очима (І. Нечуй-Левицький); [Хмара:] Ваша мати була талановитою співачкою і чарівною жінкою... (О. Корнійчук); - Твої пишні очі одібрали в мене сон цієї ночі (І. Нечуй-Левицький); Молодиця прегарна.., хода спокійна і навіть велична (Ю. Яновський); Жаль кує вже кару люту "королівні" з дивними очима й холодним кам’яним серцем (С. Васильченко); Я відчуваю насолоду, милуючись чудесною жінкою (Ю. Яновський); Гарнесенько обіймемось... Та й поберемося, Моя крале мальована (Т. Шевченко).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://ukrlit.org/slovnyk/гожий<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/ghozhyj<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних віжносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%BC%D1%8F%D0%BD%D0%BEТмяно2018-11-05T00:18:53Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Тмяно, '''''нар. ''1) Затемненно. 2) Печально, грустно. О. 1862. VIII. 6. <br />
[[Категорія:Тм]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
ТЬМЯ́НО. Присл. до тьмяний. Тьмяно світяться вікна у маленькій халупці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 387); Дощ посилювався, вогні в російському таборі тьмяно мерехтіли (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 301); Біля воріт парового млина тьмяно горів ліхтарик (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 49); Дорога круто завертала вбік, у долину, де тьмяно блищало озеро (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 69); На стінах.. тьмяно поблискували поїдені прозеленню шоломи, кольчуги, щити, списи (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 34); В кутку під стелею тьмяно виблискувало сусальне золото на образах (Петро Панч, В дорозі, 1959, 73); Блищали тьмяно очі (Максим Рильський, II, 1960, 57); Світло ще не горіло. В густих сутінках тьмяно виступали кострубаті постаті біля припічка, на лаві, коло столу (Андрій Головко, II, 1957, 282); // у знач. присудк. сл. Недостатньо світла, освітлення. Тьмяно в халупці. Цідять морок маленькі вікна,.. гнітить низька стеля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 32); Надворі осінь. У класі тьмяно й непривітно (Павло Тичина, II, 1957, 30).<br />
<br />
'''Український тлумачний словник'''<br />
<br />
Тьмяно — Присл. до тьмяний. || у знач. присудк. сл. Недостатньо світла, освітлення …<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аерер.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рато.png]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Див. також==<br />
1. Слабий, неяскравий (про світло, вогонь і т. ін.). При тьмяному світлі стіни ще тісніше обступали Раїсу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 311); Всі статуї в тьмяному світлі білої ночі здаються зовсім іншими, ніж удень (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 86); Єдине віконце в сінях, заґратоване, як і в канцелярії, звичайними тюремними гратами, ледве пропускало тьмяне світло місяця (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 25); Безлюдна вуличка принишкла в сутінках, дрімала, блимаючи тьмяними вогниками (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 212); <br />
// Який дає мало світла, погано освітлює. Увійшовши у вбогу хатку Грицькову, освічену поганенькою тьмяною лампою на стіні, троє товаришів побачили там усю сім'ю (Борис Грінченко, II, 1963, 353); <br />
// Сірий, похмурий, не сонячний, хмарний. Тьмяний і короткий осінній день на очах згасав, але ліхтарів ще не запалювали (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 226); <br />
// Слабо, погано освітлений, в який погано проникає світло; темний. Глянувши просто — печера тьмяна під навислим камінням (Микола Зеров, Вибр., 1966, 226); Згадалася йому бідна, тьмяна халупчина, і каправий батько, і поморщена мовчазна мати (Мирослав Ірчан, II, 1958, 29).<br />
<br />
2. Без блиску, матовий. Актриса лежала тихо і поволі намотувала пасмо свого темного, тьмяного волосся на тонкий, блідий палець (Леся Українка, III, 1952, 709); Неспокоєм і тривогою віє від тьмяного полиску зброї (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 45); Ти пам'ятаєш? Десь іржали коні, і сонце падало за тьмяним морем трав, на землю маки кинувши червоні (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 11); Сода і мило роблять фарбу тьмяною. Вода з нашатирним спиртом надає фарбі блиску (Хлібороб України, 8, 1966, 46); <br />
// Мутний, непрозорий. Вікна тьмянії, мов очі слабого, В хаті порожній самотньо, убого (Леся Українка, I, 1951, 72); Крізь тьмяне скло дверей видно, як Маша бере душ (Іван Микитенко, I, 1957, 220); Стоїть на могилі [кам'яний богатир], дивиться великими очима в тьмяну далину (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 46); <br />
// Який втратив яскравість; бляклий. Від сонця акварельні фарби робляться тьмяними; <br />
// Не сильний, не різкий. Тьмяний блиск золота ударив у вічі (Натан Рибак, Переясл. рада, 1948, 40); Чорні лакові черевики блищали тьмяним лиском (Юрій Смолич, IV, 1959, 196); <br />
// Темнуватий або темний. Я пам'ятаю вечір тьмяний над Петербургом голубим: морозний блиск, і вітер п'яний, і над Ісаком — сизий дим. (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 40); Та насуває хмара тьмяна, — невже на бурю, на грозу? (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 31); <br />
// Позбавлений чіткості, невиразний, розпливчастий; погано видний. Над тьмяними обрисами далеких гір купчились низькі.. хмарки (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 109); У задимленому сяйві ліхтаря ледве можна було побачити, як біля ковша вовтузились тьмяні постаті (Михайло Стельмах, I, 1962, 146).<br />
<br />
3. перен. Затьмарений, затуманений, невиразний (про очі, погляд і т. ін.). Наче труп, сухий та жовтий, Син лежав на лоні в неї; Мертві, широко розкриті, Тьмяні, смутні в нього очі (Леся Українка, IV, 1954, 181); У тьмяних очах Замули з'явились якісь недобрі блиски (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 94); — Читайте далі, батюшко, — простогнав Білоконь, прикипівши тьмяними очима до газети в руках отця Герасима (Олександр Довженко, I, 1958, 71).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://ukrainian_russian.academic.ru/133175/тьмяно<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/tjmjano<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%BC%D1%8F%D0%BD%D0%BEТмяно2018-11-05T00:18:28Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Тмяно, '''''нар. ''1) Затемненно. 2) Печально, грустно. О. 1862. VIII. 6. <br />
[[Категорія:Тм]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
ТЬМЯ́НО. Присл. до тьмяний. Тьмяно світяться вікна у маленькій халупці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 387); Дощ посилювався, вогні в російському таборі тьмяно мерехтіли (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 301); Біля воріт парового млина тьмяно горів ліхтарик (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 49); Дорога круто завертала вбік, у долину, де тьмяно блищало озеро (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 69); На стінах.. тьмяно поблискували поїдені прозеленню шоломи, кольчуги, щити, списи (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 34); В кутку під стелею тьмяно виблискувало сусальне золото на образах (Петро Панч, В дорозі, 1959, 73); Блищали тьмяно очі (Максим Рильський, II, 1960, 57); Світло ще не горіло. В густих сутінках тьмяно виступали кострубаті постаті біля припічка, на лаві, коло столу (Андрій Головко, II, 1957, 282); // у знач. присудк. сл. Недостатньо світла, освітлення. Тьмяно в халупці. Цідять морок маленькі вікна,.. гнітить низька стеля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 32); Надворі осінь. У класі тьмяно й непривітно (Павло Тичина, II, 1957, 30).<br />
<br />
'''Український тлумачний словник'''<br />
<br />
Тьмяно — Присл. до тьмяний. || у знач. присудк. сл. Недостатньо світла, освітлення …<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аерер.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рато.png]]<br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Див. також==<br />
1. Слабий, неяскравий (про світло, вогонь і т. ін.). При тьмяному світлі стіни ще тісніше обступали Раїсу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 311); Всі статуї в тьмяному світлі білої ночі здаються зовсім іншими, ніж удень (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 86); Єдине віконце в сінях, заґратоване, як і в канцелярії, звичайними тюремними гратами, ледве пропускало тьмяне світло місяця (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 25); Безлюдна вуличка принишкла в сутінках, дрімала, блимаючи тьмяними вогниками (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 212); <br />
// Який дає мало світла, погано освітлює. Увійшовши у вбогу хатку Грицькову, освічену поганенькою тьмяною лампою на стіні, троє товаришів побачили там усю сім'ю (Борис Грінченко, II, 1963, 353); <br />
// Сірий, похмурий, не сонячний, хмарний. Тьмяний і короткий осінній день на очах згасав, але ліхтарів ще не запалювали (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 226); <br />
// Слабо, погано освітлений, в який погано проникає світло; темний. Глянувши просто — печера тьмяна під навислим камінням (Микола Зеров, Вибр., 1966, 226); Згадалася йому бідна, тьмяна халупчина, і каправий батько, і поморщена мовчазна мати (Мирослав Ірчан, II, 1958, 29).<br />
<br />
2. Без блиску, матовий. Актриса лежала тихо і поволі намотувала пасмо свого темного, тьмяного волосся на тонкий, блідий палець (Леся Українка, III, 1952, 709); Неспокоєм і тривогою віє від тьмяного полиску зброї (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 45); Ти пам'ятаєш? Десь іржали коні, і сонце падало за тьмяним морем трав, на землю маки кинувши червоні (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 11); Сода і мило роблять фарбу тьмяною. Вода з нашатирним спиртом надає фарбі блиску (Хлібороб України, 8, 1966, 46); <br />
// Мутний, непрозорий. Вікна тьмянії, мов очі слабого, В хаті порожній самотньо, убого (Леся Українка, I, 1951, 72); Крізь тьмяне скло дверей видно, як Маша бере душ (Іван Микитенко, I, 1957, 220); Стоїть на могилі [кам'яний богатир], дивиться великими очима в тьмяну далину (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 46); <br />
// Який втратив яскравість; бляклий. Від сонця акварельні фарби робляться тьмяними; <br />
// Не сильний, не різкий. Тьмяний блиск золота ударив у вічі (Натан Рибак, Переясл. рада, 1948, 40); Чорні лакові черевики блищали тьмяним лиском (Юрій Смолич, IV, 1959, 196); <br />
// Темнуватий або темний. Я пам'ятаю вечір тьмяний над Петербургом голубим: морозний блиск, і вітер п'яний, і над Ісаком — сизий дим. (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 40); Та насуває хмара тьмяна, — невже на бурю, на грозу? (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 31); <br />
// Позбавлений чіткості, невиразний, розпливчастий; погано видний. Над тьмяними обрисами далеких гір купчились низькі.. хмарки (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 109); У задимленому сяйві ліхтаря ледве можна було побачити, як біля ковша вовтузились тьмяні постаті (Михайло Стельмах, I, 1962, 146).<br />
<br />
3. перен. Затьмарений, затуманений, невиразний (про очі, погляд і т. ін.). Наче труп, сухий та жовтий, Син лежав на лоні в неї; Мертві, широко розкриті, Тьмяні, смутні в нього очі (Леся Українка, IV, 1954, 181); У тьмяних очах Замули з'явились якісь недобрі блиски (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 94); — Читайте далі, батюшко, — простогнав Білоконь, прикипівши тьмяними очима до газети в руках отця Герасима (Олександр Довженко, I, 1958, 71).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://ukrainian_russian.academic.ru/133175/тьмяно<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/tjmjano<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%BC%D1%8F%D0%BD%D0%BEТмяно2018-11-05T00:18:13Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Тмяно, '''''нар. ''1) Затемненно. 2) Печально, грустно. О. 1862. VIII. 6. <br />
[[Категорія:Тм]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
ТЬМЯ́НО. Присл. до тьмяний. Тьмяно світяться вікна у маленькій халупці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 387); Дощ посилювався, вогні в російському таборі тьмяно мерехтіли (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 301); Біля воріт парового млина тьмяно горів ліхтарик (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 49); Дорога круто завертала вбік, у долину, де тьмяно блищало озеро (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 69); На стінах.. тьмяно поблискували поїдені прозеленню шоломи, кольчуги, щити, списи (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 34); В кутку під стелею тьмяно виблискувало сусальне золото на образах (Петро Панч, В дорозі, 1959, 73); Блищали тьмяно очі (Максим Рильський, II, 1960, 57); Світло ще не горіло. В густих сутінках тьмяно виступали кострубаті постаті біля припічка, на лаві, коло столу (Андрій Головко, II, 1957, 282); // у знач. присудк. сл. Недостатньо світла, освітлення. Тьмяно в халупці. Цідять морок маленькі вікна,.. гнітить низька стеля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 32); Надворі осінь. У класі тьмяно й непривітно (Павло Тичина, II, 1957, 30).<br />
<br />
'''Український тлумачний словник'''<br />
<br />
Тьмяно — Присл. до тьмяний. || у знач. присудк. сл. Недостатньо світла, освітлення …<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аерер.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рато.png]]<br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Див. також==<br />
1. Слабий, неяскравий (про світло, вогонь і т. ін.). При тьмяному світлі стіни ще тісніше обступали Раїсу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 311); Всі статуї в тьмяному світлі білої ночі здаються зовсім іншими, ніж удень (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 86); Єдине віконце в сінях, заґратоване, як і в канцелярії, звичайними тюремними гратами, ледве пропускало тьмяне світло місяця (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 25); Безлюдна вуличка принишкла в сутінках, дрімала, блимаючи тьмяними вогниками (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 212); <br />
// Який дає мало світла, погано освітлює. Увійшовши у вбогу хатку Грицькову, освічену поганенькою тьмяною лампою на стіні, троє товаришів побачили там усю сім'ю (Борис Грінченко, II, 1963, 353); <br />
// Сірий, похмурий, не сонячний, хмарний. Тьмяний і короткий осінній день на очах згасав, але ліхтарів ще не запалювали (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 226); <br />
// Слабо, погано освітлений, в який погано проникає світло; темний. Глянувши просто — печера тьмяна під навислим камінням (Микола Зеров, Вибр., 1966, 226); Згадалася йому бідна, тьмяна халупчина, і каправий батько, і поморщена мовчазна мати (Мирослав Ірчан, II, 1958, 29).<br />
<br />
2. Без блиску, матовий. Актриса лежала тихо і поволі намотувала пасмо свого темного, тьмяного волосся на тонкий, блідий палець (Леся Українка, III, 1952, 709); Неспокоєм і тривогою віє від тьмяного полиску зброї (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 45); Ти пам'ятаєш? Десь іржали коні, і сонце падало за тьмяним морем трав, на землю маки кинувши червоні (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 11); Сода і мило роблять фарбу тьмяною. Вода з нашатирним спиртом надає фарбі блиску (Хлібороб України, 8, 1966, 46); <br />
// Мутний, непрозорий. Вікна тьмянії, мов очі слабого, В хаті порожній самотньо, убого (Леся Українка, I, 1951, 72); Крізь тьмяне скло дверей видно, як Маша бере душ (Іван Микитенко, I, 1957, 220); Стоїть на могилі [кам'яний богатир], дивиться великими очима в тьмяну далину (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 46); <br />
// Який втратив яскравість; бляклий. Від сонця акварельні фарби робляться тьмяними; <br />
// Не сильний, не різкий. Тьмяний блиск золота ударив у вічі (Натан Рибак, Переясл. рада, 1948, 40); Чорні лакові черевики блищали тьмяним лиском (Юрій Смолич, IV, 1959, 196); <br />
// Темнуватий або темний. Я пам'ятаю вечір тьмяний над Петербургом голубим: морозний блиск, і вітер п'яний, і над Ісаком — сизий дим. (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 40); Та насуває хмара тьмяна, — невже на бурю, на грозу? (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 31); <br />
// Позбавлений чіткості, невиразний, розпливчастий; погано видний. Над тьмяними обрисами далеких гір купчились низькі.. хмарки (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 109); У задимленому сяйві ліхтаря ледве можна було побачити, як біля ковша вовтузились тьмяні постаті (Михайло Стельмах, I, 1962, 146).<br />
<br />
3. перен. Затьмарений, затуманений, невиразний (про очі, погляд і т. ін.). Наче труп, сухий та жовтий, Син лежав на лоні в неї; Мертві, широко розкриті, Тьмяні, смутні в нього очі (Леся Українка, IV, 1954, 181); У тьмяних очах Замули з'явились якісь недобрі блиски (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 94); — Читайте далі, батюшко, — простогнав Білоконь, прикипівши тьмяними очима до газети в руках отця Герасима (Олександр Довженко, I, 1958, 71).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://ukrainian_russian.academic.ru/133175/тьмяно<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/tjmjano<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BEМокро2018-11-05T00:17:04Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Мо́кро, '''''нар. ''Мокро. Ум. '''Мокренько, мокре́сенько. '''<br />
[[Категорія:Мо]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Словник української мови''' <br />
<br />
МОКРО. Присл. до мокрий 1; // у знач. присудк. сл. Мокро під смерекою (Хотк., II, 1966, 271); Сьогодні знов страшенний дощ, мокро і холодно (Коцюб., III, 1956, 272).<br />
<br />
МОКРИЙ, а, е. 1. Просякнутий водою. Рукава по лікті були мокрі, із їх текла патьоками вода (Н.-Лев., II, 1956, 270); Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (Коп., Лейтенанти, 1947, 122); // Покритий вологою. - Івасю! що це з тобою? - ласкаво спитався Федір, дотримуючись [доторкуючись] мокрою рукою до його гарячої голови (Мирний, І, 1954, 306); Босими закляклими ногами топталася [ Катерина ] по мокрому камінні (Чорн., Визвол. земля, 1959, 35).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Апрвпер.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Екрікненек5н.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мичасм сч.jpg]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
'''Словник фразеологізмів'''<br />
<br />
І мо́крого мі́сця не залиши́ти (не лиши́ти, не зоста́вити і т. ін.) від кого і без додатка. Вщент розгромити, знищити кого-небудь. Завтра, брат, знову двинем на гайдамаків. Та вже такою силою, що й мокрого місця не залишимо! (А. Іщук).<br />
<br />
Піймати, захопити зненацька. — Ага, піймалась! .. накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик); — Ще два-три тижні — і буде пізно. А тепер ще можна накрити Каффу мокрим рядном.<br />
<br />
мо́кра спра́ва; мо́крий вчи́нок; мо́кре ді́ло. Злочин, пов’язаний з убивством або кровопролиттям. — Еге,— сказав собі бургомістр,— цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Яновський); Мотя, прозваний Мокрим, десь, певне, за його “мокрі” вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Ю. Смолич). мо́кра і суха́ спра́ва. Допиталися організаторів цього маскарадного загону. Це були .. найняті ватажки нальотчиків, спеціалісти мокрої і сухої справи, матроський цей загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Яновський).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=мокрий<br />
<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=мокрий<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BEМокро2018-11-05T00:16:49Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Мо́кро, '''''нар. ''Мокро. Ум. '''Мокренько, мокре́сенько. '''<br />
[[Категорія:Мо]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Словник української мови''' <br />
<br />
МОКРО. Присл. до мокрий 1; // у знач. присудк. сл. Мокро під смерекою (Хотк., II, 1966, 271); Сьогодні знов страшенний дощ, мокро і холодно (Коцюб., III, 1956, 272).<br />
<br />
МОКРИЙ, а, е. 1. Просякнутий водою. Рукава по лікті були мокрі, із їх текла патьоками вода (Н.-Лев., II, 1956, 270); Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (Коп., Лейтенанти, 1947, 122); // Покритий вологою. - Івасю! що це з тобою? - ласкаво спитався Федір, дотримуючись [доторкуючись] мокрою рукою до його гарячої голови (Мирний, І, 1954, 306); Босими закляклими ногами топталася [ Катерина ] по мокрому камінні (Чорн., Визвол. земля, 1959, 35).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Апрвпер.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Екрікненек5н.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мичасм сч.jpg]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
'''Словник фразеологізмів'''<br />
<br />
І мо́крого мі́сця не залиши́ти (не лиши́ти, не зоста́вити і т. ін.) від кого і без додатка. Вщент розгромити, знищити кого-небудь. Завтра, брат, знову двинем на гайдамаків. Та вже такою силою, що й мокрого місця не залишимо! (А. Іщук).<br />
<br />
Піймати, захопити зненацька. — Ага, піймалась! .. накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик); — Ще два-три тижні — і буде пізно. А тепер ще можна накрити Каффу мокрим рядном.<br />
<br />
мо́кра спра́ва; мо́крий вчи́нок; мо́кре ді́ло. Злочин, пов’язаний з убивством або кровопролиттям. — Еге,— сказав собі бургомістр,— цей хлопчик був коло мокрих справ! (Ю. Яновський); Мотя, прозваний Мокрим, десь, певне, за його “мокрі” вчинки, був цікавий, проте, не тільки хулігансько-злодійською славою (Ю. Смолич). мо́кра і суха́ спра́ва. Допиталися організаторів цього маскарадного загону. Це були .. найняті ватажки нальотчиків, спеціалісти мокрої і сухої справи, матроський цей загін мав зрадити при слушній нагоді (Ю. Яновський).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=мокрий<br />
<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=мокрий<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BAКожанок2018-11-05T00:16:15Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Кожано́к, -нка́, '''''м. ''Родъ кожанаго короткаго полушубка, родъ кожаной куртки. ''Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Він звав його кожанком. ''Г. Барв. 304. <br />
[[Категорія:Ко]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Словник української мови'''<br />
<br />
КОЖАНО́К, нка́, ч., діал. Кожушок (у 1 знач.). Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Звав він його кожанком (Барв., Опов.., 1902, 304).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Апсирапрпан.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Впаирпаирч.jpg]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube|pjnkzkJSl-w}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
КОЖУШОК, ушка, ч. 1. Зменш. до кожух. [Кость:] У нас такий кожушок є, що всі в ньому переходили до школи (Вас., III, 1960, 171); На порозі з'явилася Роксана, тримаючи за руку Ростика, одягненого в кожушок (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 252); Увесь механізм машинки був закритий чорним жерстяним лакованим кожушком (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 133).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://ukrlit.org/slovnyk/кожанок<br />
<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=кожушок<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BAКожанок2018-11-05T00:16:04Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Кожано́к, -нка́, '''''м. ''Родъ кожанаго короткаго полушубка, родъ кожаной куртки. ''Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Він звав його кожанком. ''Г. Барв. 304. <br />
[[Категорія:Ко]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Словник української мови'''<br />
<br />
КОЖАНО́К, нка́, ч., діал. Кожушок (у 1 знач.). Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Звав він його кожанком (Барв., Опов.., 1902, 304).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Апсирапрпан.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Впаирпаирч.jpg]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube|pjnkzkJSl-w}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
КОЖУШОК, ушка, ч. 1. Зменш. до кожух. [Кость:] У нас такий кожушок є, що всі в ньому переходили до школи (Вас., III, 1960, 171); На порозі з'явилася Роксана, тримаючи за руку Ростика, одягненого в кожушок (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 252); Увесь механізм машинки був закритий чорним жерстяним лакованим кожушком (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 133).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://ukrlit.org/slovnyk/кожанок<br />
<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=кожушок<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%98%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9Иномовний2018-11-05T00:15:08Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Иномо́вний, -а, -е. '''Иноязычный. ''Иномовні чудні слова. ''Левиц. I. 243. <br />
[[Категорія:Ин]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
ІНОМО́ВНИЙ, а, е. Те саме, що іншомовний; чужомовний.<br />
<br />
'''Словопедія''' <br />
<br />
Іномовний - Який розмовляє, пише іншою мовою тощо: іномовне населення, іномовна культура.<br />
<br />
'''Словарь української мови'''<br />
<br />
<br />
Иномовний, а, е. Иноязычный. Иномовні чудні слова. Левиц. І. 243.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дотиормиглпамреом.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Питапсч.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вєалпиявалдопрпео).jpg]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube|grHjj27jJ98}}<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/inomovnyj<br />
<br />
http://slovopedia.org.ua/32/53382/30990.html<br />
<br />
http://ukrlit.org/slovnyk/иномовний<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%98%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9Иномовний2018-11-05T00:14:55Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Див. також */</p>
<hr />
<div>'''Иномо́вний, -а, -е. '''Иноязычный. ''Иномовні чудні слова. ''Левиц. I. 243. <br />
[[Категорія:Ин]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
ІНОМО́ВНИЙ, а, е. Те саме, що іншомовний; чужомовний.<br />
<br />
'''Словопедія''' <br />
<br />
Іномовний - Який розмовляє, пише іншою мовою тощо: іномовне населення, іномовна культура.<br />
<br />
'''Словарь української мови'''<br />
<br />
<br />
Иномовний, а, е. Иноязычный. Иномовні чудні слова. Левиц. І. 243.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дотиормиглпамреом.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Питапсч.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вєалпиявалдопрпео).jpg]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube|grHjj27jJ98}}<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/inomovnyj<br />
<br />
http://slovopedia.org.ua/32/53382/30990.html<br />
<br />
http://ukrlit.org/slovnyk/иномовний<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%98%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9Иномовний2018-11-05T00:14:42Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Иномо́вний, -а, -е. '''Иноязычный. ''Иномовні чудні слова. ''Левиц. I. 243. <br />
[[Категорія:Ин]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
ІНОМО́ВНИЙ, а, е. Те саме, що іншомовний; чужомовний.<br />
<br />
'''Словопедія''' <br />
<br />
Іномовний - Який розмовляє, пише іншою мовою тощо: іномовне населення, іномовна культура.<br />
<br />
'''Словарь української мови'''<br />
<br />
<br />
Иномовний, а, е. Иноязычный. Иномовні чудні слова. Левиц. І. 243.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дотиормиглпамреом.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Питапсч.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вєалпиявалдопрпео).jpg]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube|grHjj27jJ98}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/inomovnyj<br />
<br />
http://slovopedia.org.ua/32/53382/30990.html<br />
<br />
http://ukrlit.org/slovnyk/иномовний<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B2%D0%B0%D0%BAЧвак2018-11-05T00:14:01Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Чвак, -ка, '''''м. ''Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ? <br />
[[Категорія:Чв]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
'''<br />
ЧВАК, ЧВАК-ЧВА́К, виг. Звуконаслідування, що означає чмокання, цмокання під час ходіння по болоту, багнистих місцях і т. ін. Чавкало під ногами липке болото.. Чвак, чвак. Позаду чути голоси: то, напевне, йдуть Сніп і Мазур (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 224).<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|OJcNc5gjSS8}}<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B2%D0%B0%D0%BAЧвак2018-11-05T00:13:49Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''Чвак, -ка, '''''м. ''Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ? <br />
[[Категорія:Чв]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
'''<br />
ЧВАК, ЧВАК-ЧВА́К, виг. Звуконаслідування, що означає чмокання, цмокання під час ходіння по болоту, багнистих місцях і т. ін. Чавкало під ногами липке болото.. Чвак, чвак. Позаду чути голоси: то, напевне, йдуть Сніп і Мазур (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 224).<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|OJcNc5gjSS8}}<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B2%D0%B0%D0%BAЧвак2018-11-05T00:13:36Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Див. також */</p>
<hr />
<div>'''Чвак, -ка, '''''м. ''Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ? <br />
[[Категорія:Чв]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
'''<br />
ЧВАК, ЧВАК-ЧВА́К, виг. Звуконаслідування, що означає чмокання, цмокання під час ходіння по болоту, багнистих місцях і т. ін. Чавкало під ногами липке болото.. Чвак, чвак. Позаду чути голоси: то, напевне, йдуть Сніп і Мазур (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 224).<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|OJcNc5gjSS8}}<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B2%D0%B0%D0%BAЧвак2018-11-05T00:13:22Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Чвак, -ка, '''''м. ''Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ? <br />
[[Категорія:Чв]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
'''<br />
ЧВАК, ЧВАК-ЧВА́К, виг. Звуконаслідування, що означає чмокання, цмокання під час ходіння по болоту, багнистих місцях і т. ін. Чавкало під ногами липке болото.. Чвак, чвак. Позаду чути голоси: то, напевне, йдуть Сніп і Мазур (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 224).<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|OJcNc5gjSS8}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B2%D0%B0%D0%BAЧвак2018-11-05T00:13:04Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Чвак, -ка, '''''м. ''Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ? <br />
[[Категорія:Чв]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
'''<br />
ЧВАК, ЧВАК-ЧВА́К, виг. Звуконаслідування, що означає чмокання, цмокання під час ходіння по болоту, багнистих місцях і т. ін. Чавкало під ногами липке болото.. Чвак, чвак. Позаду чути голоси: то, напевне, йдуть Сніп і Мазур (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 224).<br />
<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|OJcNc5gjSS8}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FШморгатися2018-11-05T00:11:33Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Шморгатися, -гаюся, -єшся, '''''гл. ''Дергаться (о веревкѣ, напр.). <br />
[[Категорія:Шм]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
шморгати<br />
-аю, -аєш, недок., розм.<br />
1) неперех., у сполуч. зі сл. ніс. З шумом утягувати носом повітря.<br />
2) перех. Обчищати щось (перев. стебла рослини від листя), смикаючи рукою.<br />
3) перех. і неперех. Ударяти, бити по кому-, чому-небудь (про щось еластичне, гнучке). || Розтинати простір яскравим спалахом, світлом (про блискавку, промінь і т. ін.).<br />
4) неперех., чим. Просовувати що-небудь крізь щось. || Провалюватися кудись ногами; шурхати. || Пересмикувати, сіпати (плечима).<br />
<br />
Український тлумачний словник<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загружено (1).jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загружено (2).jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загружено (3).jpg]] <br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|IuOyjHZUT0g}}<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://ukrainian_explanatory.academic.ru/199630/шморгати<br />
<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=шморгатися<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FШморгатися2018-11-05T00:11:18Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Див. також */</p>
<hr />
<div>'''Шморгатися, -гаюся, -єшся, '''''гл. ''Дергаться (о веревкѣ, напр.). <br />
[[Категорія:Шм]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
шморгати<br />
-аю, -аєш, недок., розм.<br />
1) неперех., у сполуч. зі сл. ніс. З шумом утягувати носом повітря.<br />
2) перех. Обчищати щось (перев. стебла рослини від листя), смикаючи рукою.<br />
3) перех. і неперех. Ударяти, бити по кому-, чому-небудь (про щось еластичне, гнучке). || Розтинати простір яскравим спалахом, світлом (про блискавку, промінь і т. ін.).<br />
4) неперех., чим. Просовувати що-небудь крізь щось. || Провалюватися кудись ногами; шурхати. || Пересмикувати, сіпати (плечима).<br />
<br />
Український тлумачний словник<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загружено (1).jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загружено (2).jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загружено (3).jpg]] <br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|IuOyjHZUT0g}}<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://ukrainian_explanatory.academic.ru/199630/шморгати<br />
<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=шморгатися<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FШморгатися2018-11-05T00:11:00Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Шморгатися, -гаюся, -єшся, '''''гл. ''Дергаться (о веревкѣ, напр.). <br />
[[Категорія:Шм]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
шморгати<br />
-аю, -аєш, недок., розм.<br />
1) неперех., у сполуч. зі сл. ніс. З шумом утягувати носом повітря.<br />
2) перех. Обчищати щось (перев. стебла рослини від листя), смикаючи рукою.<br />
3) перех. і неперех. Ударяти, бити по кому-, чому-небудь (про щось еластичне, гнучке). || Розтинати простір яскравим спалахом, світлом (про блискавку, промінь і т. ін.).<br />
4) неперех., чим. Просовувати що-небудь крізь щось. || Провалюватися кудись ногами; шурхати. || Пересмикувати, сіпати (плечима).<br />
<br />
Український тлумачний словник<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загружено (1).jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загружено (2).jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загружено (3).jpg]] <br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|IuOyjHZUT0g}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://ukrainian_explanatory.academic.ru/199630/шморгати<br />
<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=шморгатися<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FМолотися2018-11-05T00:09:30Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Молотися, мелюся, -лешся, '''''гл. ''Молоться. ''Нехай твоє мелеться, не вибірай. ''Ном. <br />
[[Категорія:Мо]]<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках <br />
<br />
МОЛО́ТИСЯ, мелеться, недок. Подрібнюючись, розтираючись, перетворюватися на борошно (про зерно). Входжу в сіни, — в сінях млин: теліпається ківш, крутиться колесо й шестерня, але борошно сиплеться з-під каміння в довгу шовкову торбу, і тут заразом мелеться, і борошно просівається (Нечуй-Левицький, II, 1956, 411); <br />
// Подрібнюючись, перетворюватися на порошок (про тверді речовини). <br />
<br />
♦ Не кується й не мелеться — зовсім нічого не робиться. — А як у вас справи з школою? — Та як... — зам'явся Василь.. — Не кується й не мелеться!.. (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 182).<br />
<br />
ме́леться, недок.<br />
Подрібнюючись, розтираючись, перетворюватися на борошно (про зерно). || Подрібнюючись, перетворюватися на порошок (про тверді речовини).<br />
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оллллллавдлмьазльм.jpeg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ивпмпивир.jpeg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://ukrainian_explanatory.academic.ru/87246/молотися<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/molotysja</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FМолотися2018-11-05T00:09:16Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Див. також */</p>
<hr />
<div>'''Молотися, мелюся, -лешся, '''''гл. ''Молоться. ''Нехай твоє мелеться, не вибірай. ''Ном. <br />
[[Категорія:Мо]]<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках <br />
<br />
МОЛО́ТИСЯ, мелеться, недок. Подрібнюючись, розтираючись, перетворюватися на борошно (про зерно). Входжу в сіни, — в сінях млин: теліпається ківш, крутиться колесо й шестерня, але борошно сиплеться з-під каміння в довгу шовкову торбу, і тут заразом мелеться, і борошно просівається (Нечуй-Левицький, II, 1956, 411); <br />
// Подрібнюючись, перетворюватися на порошок (про тверді речовини). <br />
<br />
♦ Не кується й не мелеться — зовсім нічого не робиться. — А як у вас справи з школою? — Та як... — зам'явся Василь.. — Не кується й не мелеться!.. (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 182).<br />
<br />
ме́леться, недок.<br />
Подрібнюючись, розтираючись, перетворюватися на борошно (про зерно). || Подрібнюючись, перетворюватися на порошок (про тверді речовини).<br />
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оллллллавдлмьазльм.jpeg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ивпмпивир.jpeg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://ukrainian_explanatory.academic.ru/87246/молотися<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/molotysja<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FМолотися2018-11-05T00:09:01Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Молотися, мелюся, -лешся, '''''гл. ''Молоться. ''Нехай твоє мелеться, не вибірай. ''Ном. <br />
[[Категорія:Мо]]<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках <br />
<br />
МОЛО́ТИСЯ, мелеться, недок. Подрібнюючись, розтираючись, перетворюватися на борошно (про зерно). Входжу в сіни, — в сінях млин: теліпається ківш, крутиться колесо й шестерня, але борошно сиплеться з-під каміння в довгу шовкову торбу, і тут заразом мелеться, і борошно просівається (Нечуй-Левицький, II, 1956, 411); <br />
// Подрібнюючись, перетворюватися на порошок (про тверді речовини). <br />
<br />
♦ Не кується й не мелеться — зовсім нічого не робиться. — А як у вас справи з школою? — Та як... — зам'явся Василь.. — Не кується й не мелеться!.. (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 182).<br />
<br />
ме́леться, недок.<br />
Подрібнюючись, розтираючись, перетворюватися на борошно (про зерно). || Подрібнюючись, перетворюватися на порошок (про тверді речовини).<br />
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оллллллавдлмьазльм.jpeg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ивпмпивир.jpeg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
https://ukrainian_explanatory.academic.ru/87246/молотися<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/molotysja<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D1%96%D0%B6%D0%B0%D0%BA%D0%B8Дріжаки2018-11-05T00:05:36Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''Дріжаки, -ків, '''''м. мн. ''Дрожь. '''Дріжаки їсти'''. Трястись отъ холода. ''Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. ''Кв. О, ''та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! ''Кв. І. 5. '''Дріжаки скачуть у душі. '''Страшно становится, нападаетъ страхъ. ''Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен. ''Св. Л. 215. <br />
[[Категорія:Др]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
<br />
ДРИЖАКИ́, ів, мн., розм. Часте здригання, тремтіння тіла від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. — Чи мало старі люди такого розказують, так що, наслухавшись, цілу ніч дрижаки спати не дадуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 170); Йому стало нестерпно холодно до дрижаків, до цокання зубів (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 86); Не відступив Савка, хоч від Кузьменкової загрози пішли по його спині дрижаки (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 210). <br />
♦ Їсти (ловити, хапати, вбивати і т. ін.) дрижаки (дрижаків) — тремтіти, трястися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. Пархім ходить та голодний дрижаки ість.., не маючи у віщо і одягтись... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 472); — На дорогу не дала [жінка] мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 12); Перебрів [Тарас Демидович] усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 34); Нагнати дрижаків — налякати, настрахати. Такий.. тихенький горбатий дідусь на нічній галявині міг би нагнати дрижаків і на хороброго (Олесь Донченко, VI, 1957, 24); Напали (взяли) дрижаки кого, на кого — хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. Семен загорнувсь у свиту, але його взяли дрижаки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 124); На неї такі дрижаки напали, що аж зуби дрібно застукотіли (Олесь Донченко, IV, 1957, 53).<br />
<br />
'''Фразеологічний словник української мови'''<br />
<br />
<br />
бере́ на дрижаки́ кого, безос. Хто-небудь мерзне, труситься від холоду, страху і т. ін. — Бувало вже так: і ліс довкола, і ліміти спущені, а грубки розтопити нічим. Весь виселок на дрижаки бере (Я. Баш); Він зрозумів, що цей Сидір весь час обманював. Від цієї думки його бере на дрижаки (З усн. мови). <br />
<br />
вибива́ти (би́ти) дрижаки́ (дріб). Дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т. ін. Його щелепи зрадницьки вибивають дріб (З. Тулуб); — Не бийте дрижаків, бо в Петрівку замерзнете,— хоче якось втішити її вчитель (М. Стельмах); // перен. Дуже боятися чогось. — А вам не страшно? — Та поки що дрижаків не вибиваю (М. Стельмах). <br />
<br />
дрижаки́ пробира́ють (беру́ть, хапа́ють і т. ін.) / пробра́ли (взяли́, вхопи́ли і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, нервового напруження, хворобливого стану і т. ін. Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду. Мене всього пробирали дрижаки (І. Багмут); Зайду! Хоч погріюсь, бо вже з холоду дрижаки беруть. Доки дійду до Черкас, геть задубію (М. Пригара); Дівчину хапали дрижаки — як це страшно: вдягтися в чорну одіж, .. замість співів — молитви (О. Донченко); Семен загорнувся в свиту, але його взяли дрижаки (М. Коцюбинський).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Артрат.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пртпста.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Срптпс.jpg]] <br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|Xt1Q5dS9CYY}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
'''Фразеологізми'''<br />
<br />
ї́сти (лови́ти, хапа́ти) дрижаки́ / наї́стися (налови́тися, нахапа́тися) дрижакі́в. Тремтіти від холоду, страху. А Пархім ходить та голодний дрижаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо і одягтись (Г. Квітка-Основ’яненко); — На дорогу не дала (жінка) мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (І. Нечуй-Левицький); Перебрів (Тарас Демидович) усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Ю. Збанацький); — А ти замерз, либонь? — плескав по плечі Заруба.— Наївся дрижаків у кабінеті? (В. Кучер). лови́ти дрижака́. Лежу, не дихаю і не сплю — дрижака ловлю (О. Ковінька). <br />
<br />
нагна́ти дрижакі́в (тру́су) на кого, кому. Дуже налякати когось. Такий .. тихенький горбатий дідусь на нічній галявині міг би нагнати дрижаків і на хороброго (О. Донченко); Такого трусу нагнали йому (Сл. Б. Грінченка). <br />
<br />
нагодува́ти дрижака́ми кого і без додатка. Дуже налякати когось. Присниться ж таке, змордує, нагодує дрижаками (М. Коцюбинський). <br />
<br />
обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми) кого, рідше що, по чому, перев. безос. 1. Когось проймає дрож (перев. від хвороби). То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний); Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний). 2. Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т. ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь.— Примарилося, наче хтось у вікно стукає... Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало); — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний); Остовпіла (Катря) й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер). аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/dryzhaky<br />
<br />
https://classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-44417.htm<br />
<br />
http://slovopedia.org.ua/49/53396/357369.html</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D1%96%D0%B6%D0%B0%D0%BA%D0%B8Дріжаки2018-11-05T00:05:07Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''Дріжаки, -ків, '''''м. мн. ''Дрожь. '''Дріжаки їсти'''. Трястись отъ холода. ''Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. ''Кв. О, ''та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! ''Кв. І. 5. '''Дріжаки скачуть у душі. '''Страшно становится, нападаетъ страхъ. ''Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен. ''Св. Л. 215. <br />
[[Категорія:Др]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
<br />
ДРИЖАКИ́, ів, мн., розм. Часте здригання, тремтіння тіла від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. — Чи мало старі люди такого розказують, так що, наслухавшись, цілу ніч дрижаки спати не дадуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 170); Йому стало нестерпно холодно до дрижаків, до цокання зубів (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 86); Не відступив Савка, хоч від Кузьменкової загрози пішли по його спині дрижаки (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 210). <br />
♦ Їсти (ловити, хапати, вбивати і т. ін.) дрижаки (дрижаків) — тремтіти, трястися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. Пархім ходить та голодний дрижаки ість.., не маючи у віщо і одягтись... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 472); — На дорогу не дала [жінка] мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 12); Перебрів [Тарас Демидович] усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 34); Нагнати дрижаків — налякати, настрахати. Такий.. тихенький горбатий дідусь на нічній галявині міг би нагнати дрижаків і на хороброго (Олесь Донченко, VI, 1957, 24); Напали (взяли) дрижаки кого, на кого — хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. Семен загорнувсь у свиту, але його взяли дрижаки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 124); На неї такі дрижаки напали, що аж зуби дрібно застукотіли (Олесь Донченко, IV, 1957, 53).<br />
<br />
'''Фразеологічний словник української мови'''<br />
<br />
<br />
бере́ на дрижаки́ кого, безос. Хто-небудь мерзне, труситься від холоду, страху і т. ін. — Бувало вже так: і ліс довкола, і ліміти спущені, а грубки розтопити нічим. Весь виселок на дрижаки бере (Я. Баш); Він зрозумів, що цей Сидір весь час обманював. Від цієї думки його бере на дрижаки (З усн. мови). <br />
<br />
вибива́ти (би́ти) дрижаки́ (дріб). Дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т. ін. Його щелепи зрадницьки вибивають дріб (З. Тулуб); — Не бийте дрижаків, бо в Петрівку замерзнете,— хоче якось втішити її вчитель (М. Стельмах); // перен. Дуже боятися чогось. — А вам не страшно? — Та поки що дрижаків не вибиваю (М. Стельмах). <br />
<br />
дрижаки́ пробира́ють (беру́ть, хапа́ють і т. ін.) / пробра́ли (взяли́, вхопи́ли і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, нервового напруження, хворобливого стану і т. ін. Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду. Мене всього пробирали дрижаки (І. Багмут); Зайду! Хоч погріюсь, бо вже з холоду дрижаки беруть. Доки дійду до Черкас, геть задубію (М. Пригара); Дівчину хапали дрижаки — як це страшно: вдягтися в чорну одіж, .. замість співів — молитви (О. Донченко); Семен загорнувся в свиту, але його взяли дрижаки (М. Коцюбинський).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Артрат.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пртпста.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Срптпс.jpg]] <br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|Xt1Q5dS9CYY}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
'''Фразеологізми'''<br />
<br />
ї́сти (лови́ти, хапа́ти) дрижаки́ / наї́стися (налови́тися, нахапа́тися) дрижакі́в. Тремтіти від холоду, страху. А Пархім ходить та голодний дрижаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо і одягтись (Г. Квітка-Основ’яненко); — На дорогу не дала (жінка) мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (І. Нечуй-Левицький); Перебрів (Тарас Демидович) усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Ю. Збанацький); — А ти замерз, либонь? — плескав по плечі Заруба.— Наївся дрижаків у кабінеті? (В. Кучер). лови́ти дрижака́. Лежу, не дихаю і не сплю — дрижака ловлю (О. Ковінька). <br />
<br />
нагна́ти дрижакі́в (тру́су) на кого, кому. Дуже налякати когось. Такий .. тихенький горбатий дідусь на нічній галявині міг би нагнати дрижаків і на хороброго (О. Донченко); Такого трусу нагнали йому (Сл. Б. Грінченка). <br />
<br />
нагодува́ти дрижака́ми кого і без додатка. Дуже налякати когось. Присниться ж таке, змордує, нагодує дрижаками (М. Коцюбинський). <br />
<br />
обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми) кого, рідше що, по чому, перев. безос. 1. Когось проймає дрож (перев. від хвороби). То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний); Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний). 2. Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т. ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь.— Примарилося, наче хтось у вікно стукає... Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало); — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний); Остовпіла (Катря) й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер). аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://sum.in.ua/s/dryzhaky<br />
https://classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-44417.htm<br />
http://slovopedia.org.ua/49/53396/357369.html</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D1%96%D0%B6%D0%B0%D0%BA%D0%B8Дріжаки2018-11-05T00:03:39Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Дріжаки, -ків, '''''м. мн. ''Дрожь. '''Дріжаки їсти'''. Трястись отъ холода. ''Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. ''Кв. О, ''та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! ''Кв. І. 5. '''Дріжаки скачуть у душі. '''Страшно становится, нападаетъ страхъ. ''Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен. ''Св. Л. 215. <br />
[[Категорія:Др]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
<br />
ДРИЖАКИ́, ів, мн., розм. Часте здригання, тремтіння тіла від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. — Чи мало старі люди такого розказують, так що, наслухавшись, цілу ніч дрижаки спати не дадуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 170); Йому стало нестерпно холодно до дрижаків, до цокання зубів (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 86); Не відступив Савка, хоч від Кузьменкової загрози пішли по його спині дрижаки (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 210). <br />
♦ Їсти (ловити, хапати, вбивати і т. ін.) дрижаки (дрижаків) — тремтіти, трястися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. Пархім ходить та голодний дрижаки ість.., не маючи у віщо і одягтись... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 472); — На дорогу не дала [жінка] мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 12); Перебрів [Тарас Демидович] усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 34); Нагнати дрижаків — налякати, настрахати. Такий.. тихенький горбатий дідусь на нічній галявині міг би нагнати дрижаків і на хороброго (Олесь Донченко, VI, 1957, 24); Напали (взяли) дрижаки кого, на кого — хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. Семен загорнувсь у свиту, але його взяли дрижаки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 124); На неї такі дрижаки напали, що аж зуби дрібно застукотіли (Олесь Донченко, IV, 1957, 53).<br />
<br />
'''Фразеологічний словник української мови'''<br />
<br />
<br />
бере́ на дрижаки́ кого, безос. Хто-небудь мерзне, труситься від холоду, страху і т. ін. — Бувало вже так: і ліс довкола, і ліміти спущені, а грубки розтопити нічим. Весь виселок на дрижаки бере (Я. Баш); Він зрозумів, що цей Сидір весь час обманював. Від цієї думки його бере на дрижаки (З усн. мови). <br />
<br />
вибива́ти (би́ти) дрижаки́ (дріб). Дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т. ін. Його щелепи зрадницьки вибивають дріб (З. Тулуб); — Не бийте дрижаків, бо в Петрівку замерзнете,— хоче якось втішити її вчитель (М. Стельмах); // перен. Дуже боятися чогось. — А вам не страшно? — Та поки що дрижаків не вибиваю (М. Стельмах). <br />
<br />
дрижаки́ пробира́ють (беру́ть, хапа́ють і т. ін.) / пробра́ли (взяли́, вхопи́ли і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, нервового напруження, хворобливого стану і т. ін. Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду. Мене всього пробирали дрижаки (І. Багмут); Зайду! Хоч погріюсь, бо вже з холоду дрижаки беруть. Доки дійду до Черкас, геть задубію (М. Пригара); Дівчину хапали дрижаки — як це страшно: вдягтися в чорну одіж, .. замість співів — молитви (О. Донченко); Семен загорнувся в свиту, але його взяли дрижаки (М. Коцюбинський).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Артрат.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пртпста.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Срптпс.jpg]] <br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|Xt1Q5dS9CYY}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
'''Фразеологізми'''<br />
<br />
ї́сти (лови́ти, хапа́ти) дрижаки́ / наї́стися (налови́тися, нахапа́тися) дрижакі́в. Тремтіти від холоду, страху. А Пархім ходить та голодний дрижаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо і одягтись (Г. Квітка-Основ’яненко); — На дорогу не дала (жінка) мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (І. Нечуй-Левицький); Перебрів (Тарас Демидович) усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Ю. Збанацький); — А ти замерз, либонь? — плескав по плечі Заруба.— Наївся дрижаків у кабінеті? (В. Кучер). лови́ти дрижака́. Лежу, не дихаю і не сплю — дрижака ловлю (О. Ковінька). <br />
<br />
нагна́ти дрижакі́в (тру́су) на кого, кому. Дуже налякати когось. Такий .. тихенький горбатий дідусь на нічній галявині міг би нагнати дрижаків і на хороброго (О. Донченко); Такого трусу нагнали йому (Сл. Б. Грінченка). <br />
<br />
нагодува́ти дрижака́ми кого і без додатка. Дуже налякати когось. Присниться ж таке, змордує, нагодує дрижаками (М. Коцюбинський). <br />
<br />
обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми) кого, рідше що, по чому, перев. безос. 1. Когось проймає дрож (перев. від хвороби). То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний); Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний). 2. Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т. ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь.— Примарилося, наче хтось у вікно стукає... Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало); — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний); Остовпіла (Катря) й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер). аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало).<br />
<br />
==Джерела та література==</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D1%96%D0%B6%D0%B0%D0%BA%D0%B8Дріжаки2018-11-05T00:03:21Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Дріжаки, -ків, '''''м. мн. ''Дрожь. '''Дріжаки їсти'''. Трястись отъ холода. ''Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. ''Кв. О, ''та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! ''Кв. І. 5. '''Дріжаки скачуть у душі. '''Страшно становится, нападаетъ страхъ. ''Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен. ''Св. Л. 215. <br />
[[Категорія:Др]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
<br />
ДРИЖАКИ́, ів, мн., розм. Часте здригання, тремтіння тіла від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. — Чи мало старі люди такого розказують, так що, наслухавшись, цілу ніч дрижаки спати не дадуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 170); Йому стало нестерпно холодно до дрижаків, до цокання зубів (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 86); Не відступив Савка, хоч від Кузьменкової загрози пішли по його спині дрижаки (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 210). <br />
♦ Їсти (ловити, хапати, вбивати і т. ін.) дрижаки (дрижаків) — тремтіти, трястися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. Пархім ходить та голодний дрижаки ість.., не маючи у віщо і одягтись... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 472); — На дорогу не дала [жінка] мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 12); Перебрів [Тарас Демидович] усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 34); Нагнати дрижаків — налякати, настрахати. Такий.. тихенький горбатий дідусь на нічній галявині міг би нагнати дрижаків і на хороброго (Олесь Донченко, VI, 1957, 24); Напали (взяли) дрижаки кого, на кого — хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. Семен загорнувсь у свиту, але його взяли дрижаки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 124); На неї такі дрижаки напали, що аж зуби дрібно застукотіли (Олесь Донченко, IV, 1957, 53).<br />
<br />
'''Фразеологічний словник української мови'''<br />
<br />
<br />
бере́ на дрижаки́ кого, безос. Хто-небудь мерзне, труситься від холоду, страху і т. ін. — Бувало вже так: і ліс довкола, і ліміти спущені, а грубки розтопити нічим. Весь виселок на дрижаки бере (Я. Баш); Він зрозумів, що цей Сидір весь час обманював. Від цієї думки його бере на дрижаки (З усн. мови). <br />
<br />
вибива́ти (би́ти) дрижаки́ (дріб). Дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т. ін. Його щелепи зрадницьки вибивають дріб (З. Тулуб); — Не бийте дрижаків, бо в Петрівку замерзнете,— хоче якось втішити її вчитель (М. Стельмах); // перен. Дуже боятися чогось. — А вам не страшно? — Та поки що дрижаків не вибиваю (М. Стельмах). <br />
<br />
дрижаки́ пробира́ють (беру́ть, хапа́ють і т. ін.) / пробра́ли (взяли́, вхопи́ли і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, нервового напруження, хворобливого стану і т. ін. Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду. Мене всього пробирали дрижаки (І. Багмут); Зайду! Хоч погріюсь, бо вже з холоду дрижаки беруть. Доки дійду до Черкас, геть задубію (М. Пригара); Дівчину хапали дрижаки — як це страшно: вдягтися в чорну одіж, .. замість співів — молитви (О. Донченко); Семен загорнувся в свиту, але його взяли дрижаки (М. Коцюбинський).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Артрат.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пртпста.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Срптпс.jpg]] <br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|Xt1Q5dS9CYY}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
'''Фразеологізми'''<br />
<br />
ї́сти (лови́ти, хапа́ти) дрижаки́ / наї́стися (налови́тися, нахапа́тися) дрижакі́в. Тремтіти від холоду, страху. А Пархім ходить та голодний дрижаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо і одягтись (Г. Квітка-Основ’яненко); — На дорогу не дала (жінка) мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (І. Нечуй-Левицький); Перебрів (Тарас Демидович) усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Ю. Збанацький); — А ти замерз, либонь? — плескав по плечі Заруба.— Наївся дрижаків у кабінеті? (В. Кучер). лови́ти дрижака́. Лежу, не дихаю і не сплю — дрижака ловлю (О. Ковінька). <br />
<br />
нагна́ти дрижакі́в (тру́су) на кого, кому. Дуже налякати когось. Такий .. тихенький горбатий дідусь на нічній галявині міг би нагнати дрижаків і на хороброго (О. Донченко); Такого трусу нагнали йому (Сл. Б. Грінченка). <br />
<br />
нагодува́ти дрижака́ми кого і без додатка. Дуже налякати когось. Присниться ж таке, змордує, нагодує дрижаками (М. Коцюбинський). <br />
<br />
обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми) кого, рідше що, по чому, перев. безос. 1. Когось проймає дрож (перев. від хвороби). То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний); Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний). 2. Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т. ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь.— Примарилося, наче хтось у вікно стукає... Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало); — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний); Остовпіла (Катря) й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер). аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D1%96%D0%B6%D0%B0%D0%BA%D0%B8Дріжаки2018-11-05T00:01:11Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Див. також */</p>
<hr />
<div>'''Дріжаки, -ків, '''''м. мн. ''Дрожь. '''Дріжаки їсти'''. Трястись отъ холода. ''Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. ''Кв. О, ''та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! ''Кв. І. 5. '''Дріжаки скачуть у душі. '''Страшно становится, нападаетъ страхъ. ''Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен. ''Св. Л. 215. <br />
[[Категорія:Др]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
<br />
ДРИЖАКИ́, ів, мн., розм. Часте здригання, тремтіння тіла від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. — Чи мало старі люди такого розказують, так що, наслухавшись, цілу ніч дрижаки спати не дадуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 170); Йому стало нестерпно холодно до дрижаків, до цокання зубів (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 86); Не відступив Савка, хоч від Кузьменкової загрози пішли по його спині дрижаки (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 210). <br />
♦ Їсти (ловити, хапати, вбивати і т. ін.) дрижаки (дрижаків) — тремтіти, трястися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. Пархім ходить та голодний дрижаки ість.., не маючи у віщо і одягтись... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 472); — На дорогу не дала [жінка] мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 12); Перебрів [Тарас Демидович] усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 34); Нагнати дрижаків — налякати, настрахати. Такий.. тихенький горбатий дідусь на нічній галявині міг би нагнати дрижаків і на хороброго (Олесь Донченко, VI, 1957, 24); Напали (взяли) дрижаки кого, на кого — хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. Семен загорнувсь у свиту, але його взяли дрижаки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 124); На неї такі дрижаки напали, що аж зуби дрібно застукотіли (Олесь Донченко, IV, 1957, 53).<br />
<br />
'''Фразеологічний словник української мови'''<br />
<br />
<br />
бере́ на дрижаки́ кого, безос. Хто-небудь мерзне, труситься від холоду, страху і т. ін. — Бувало вже так: і ліс довкола, і ліміти спущені, а грубки розтопити нічим. Весь виселок на дрижаки бере (Я. Баш); Він зрозумів, що цей Сидір весь час обманював. Від цієї думки його бере на дрижаки (З усн. мови). <br />
<br />
вибива́ти (би́ти) дрижаки́ (дріб). Дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т. ін. Його щелепи зрадницьки вибивають дріб (З. Тулуб); — Не бийте дрижаків, бо в Петрівку замерзнете,— хоче якось втішити її вчитель (М. Стельмах); // перен. Дуже боятися чогось. — А вам не страшно? — Та поки що дрижаків не вибиваю (М. Стельмах). <br />
<br />
дрижаки́ пробира́ють (беру́ть, хапа́ють і т. ін.) / пробра́ли (взяли́, вхопи́ли і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, нервового напруження, хворобливого стану і т. ін. Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду. Мене всього пробирали дрижаки (І. Багмут); Зайду! Хоч погріюсь, бо вже з холоду дрижаки беруть. Доки дійду до Черкас, геть задубію (М. Пригара); Дівчину хапали дрижаки — як це страшно: вдягтися в чорну одіж, .. замість співів — молитви (О. Донченко); Семен загорнувся в свиту, але його взяли дрижаки (М. Коцюбинський).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Артрат.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пртпста.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Срптпс.jpg]] <br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
'''Фразеологізми'''<br />
<br />
ї́сти (лови́ти, хапа́ти) дрижаки́ / наї́стися (налови́тися, нахапа́тися) дрижакі́в. Тремтіти від холоду, страху. А Пархім ходить та голодний дрижаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо і одягтись (Г. Квітка-Основ’яненко); — На дорогу не дала (жінка) мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (І. Нечуй-Левицький); Перебрів (Тарас Демидович) усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Ю. Збанацький); — А ти замерз, либонь? — плескав по плечі Заруба.— Наївся дрижаків у кабінеті? (В. Кучер). лови́ти дрижака́. Лежу, не дихаю і не сплю — дрижака ловлю (О. Ковінька). <br />
<br />
нагна́ти дрижакі́в (тру́су) на кого, кому. Дуже налякати когось. Такий .. тихенький горбатий дідусь на нічній галявині міг би нагнати дрижаків і на хороброго (О. Донченко); Такого трусу нагнали йому (Сл. Б. Грінченка). <br />
<br />
нагодува́ти дрижака́ми кого і без додатка. Дуже налякати когось. Присниться ж таке, змордує, нагодує дрижаками (М. Коцюбинський). <br />
<br />
обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми) кого, рідше що, по чому, перев. безос. 1. Когось проймає дрож (перев. від хвороби). То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний); Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний). 2. Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т. ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь.— Примарилося, наче хтось у вікно стукає... Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало); — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний); Остовпіла (Катря) й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер). аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало).<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D1%96%D0%B6%D0%B0%D0%BA%D0%B8Дріжаки2018-11-04T23:58:57Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Дріжаки, -ків, '''''м. мн. ''Дрожь. '''Дріжаки їсти'''. Трястись отъ холода. ''Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. ''Кв. О, ''та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! ''Кв. І. 5. '''Дріжаки скачуть у душі. '''Страшно становится, нападаетъ страхъ. ''Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен. ''Св. Л. 215. <br />
[[Категорія:Др]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
<br />
ДРИЖАКИ́, ів, мн., розм. Часте здригання, тремтіння тіла від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. — Чи мало старі люди такого розказують, так що, наслухавшись, цілу ніч дрижаки спати не дадуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 170); Йому стало нестерпно холодно до дрижаків, до цокання зубів (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 86); Не відступив Савка, хоч від Кузьменкової загрози пішли по його спині дрижаки (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 210). <br />
♦ Їсти (ловити, хапати, вбивати і т. ін.) дрижаки (дрижаків) — тремтіти, трястися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. Пархім ходить та голодний дрижаки ість.., не маючи у віщо і одягтись... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 472); — На дорогу не дала [жінка] мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 12); Перебрів [Тарас Демидович] усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 34); Нагнати дрижаків — налякати, настрахати. Такий.. тихенький горбатий дідусь на нічній галявині міг би нагнати дрижаків і на хороброго (Олесь Донченко, VI, 1957, 24); Напали (взяли) дрижаки кого, на кого — хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. Семен загорнувсь у свиту, але його взяли дрижаки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 124); На неї такі дрижаки напали, що аж зуби дрібно застукотіли (Олесь Донченко, IV, 1957, 53).<br />
<br />
'''Фразеологічний словник української мови'''<br />
<br />
<br />
бере́ на дрижаки́ кого, безос. Хто-небудь мерзне, труситься від холоду, страху і т. ін. — Бувало вже так: і ліс довкола, і ліміти спущені, а грубки розтопити нічим. Весь виселок на дрижаки бере (Я. Баш); Він зрозумів, що цей Сидір весь час обманював. Від цієї думки його бере на дрижаки (З усн. мови). <br />
<br />
вибива́ти (би́ти) дрижаки́ (дріб). Дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т. ін. Його щелепи зрадницьки вибивають дріб (З. Тулуб); — Не бийте дрижаків, бо в Петрівку замерзнете,— хоче якось втішити її вчитель (М. Стельмах); // перен. Дуже боятися чогось. — А вам не страшно? — Та поки що дрижаків не вибиваю (М. Стельмах). <br />
<br />
дрижаки́ пробира́ють (беру́ть, хапа́ють і т. ін.) / пробра́ли (взяли́, вхопи́ли і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, нервового напруження, хворобливого стану і т. ін. Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду. Мене всього пробирали дрижаки (І. Багмут); Зайду! Хоч погріюсь, бо вже з холоду дрижаки беруть. Доки дійду до Черкас, геть задубію (М. Пригара); Дівчину хапали дрижаки — як це страшно: вдягтися в чорну одіж, .. замість співів — молитви (О. Донченко); Семен загорнувся в свиту, але його взяли дрижаки (М. Коцюбинський).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Артрат.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пртпста.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Срптпс.jpg]] <br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D1%96%D0%B6%D0%B0%D0%BA%D0%B8Дріжаки2018-11-04T23:58:38Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Дріжаки, -ків, '''''м. мн. ''Дрожь. '''Дріжаки їсти'''. Трястись отъ холода. ''Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. ''Кв. О, ''та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! ''Кв. І. 5. '''Дріжаки скачуть у душі. '''Страшно становится, нападаетъ страхъ. ''Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен. ''Св. Л. 215. <br />
[[Категорія:Др]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
<br />
ДРИЖАКИ́, ів, мн., розм. Часте здригання, тремтіння тіла від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. — Чи мало старі люди такого розказують, так що, наслухавшись, цілу ніч дрижаки спати не дадуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 170); Йому стало нестерпно холодно до дрижаків, до цокання зубів (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 86); Не відступив Савка, хоч від Кузьменкової загрози пішли по його спині дрижаки (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 210). <br />
♦ Їсти (ловити, хапати, вбивати і т. ін.) дрижаки (дрижаків) — тремтіти, трястися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. Пархім ходить та голодний дрижаки ість.., не маючи у віщо і одягтись... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 472); — На дорогу не дала [жінка] мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 12); Перебрів [Тарас Демидович] усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 34); Нагнати дрижаків — налякати, настрахати. Такий.. тихенький горбатий дідусь на нічній галявині міг би нагнати дрижаків і на хороброго (Олесь Донченко, VI, 1957, 24); Напали (взяли) дрижаки кого, на кого — хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. Семен загорнувсь у свиту, але його взяли дрижаки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 124); На неї такі дрижаки напали, що аж зуби дрібно застукотіли (Олесь Донченко, IV, 1957, 53).<br />
<br />
'''Фразеологічний словник української мови'''<br />
<br />
<br />
бере́ на дрижаки́ кого, безос. Хто-небудь мерзне, труситься від холоду, страху і т. ін. — Бувало вже так: і ліс довкола, і ліміти спущені, а грубки розтопити нічим. Весь виселок на дрижаки бере (Я. Баш); Він зрозумів, що цей Сидір весь час обманював. Від цієї думки його бере на дрижаки (З усн. мови). <br />
<br />
вибива́ти (би́ти) дрижаки́ (дріб). Дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т. ін. Його щелепи зрадницьки вибивають дріб (З. Тулуб); — Не бийте дрижаків, бо в Петрівку замерзнете,— хоче якось втішити її вчитель (М. Стельмах); // перен. Дуже боятися чогось. — А вам не страшно? — Та поки що дрижаків не вибиваю (М. Стельмах). <br />
<br />
дрижаки́ пробира́ють (беру́ть, хапа́ють і т. ін.) / пробра́ли (взяли́, вхопи́ли і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, нервового напруження, хворобливого стану і т. ін. Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду. Мене всього пробирали дрижаки (І. Багмут); Зайду! Хоч погріюсь, бо вже з холоду дрижаки беруть. Доки дійду до Черкас, геть задубію (М. Пригара); Дівчину хапали дрижаки — як це страшно: вдягтися в чорну одіж, .. замість співів — молитви (О. Донченко); Семен загорнувся в свиту, але його взяли дрижаки (М. Коцюбинський).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Артрат.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пртпста.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Срптпс.jpg]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%80%D0%BF%D1%82%D0%BF%D1%81.jpgФайл:Срптпс.jpg2018-11-04T23:58:27Z<p>Oohurska.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%80%D1%82%D0%BF%D1%81%D1%82%D0%B0.jpgФайл:Пртпста.jpg2018-11-04T23:57:53Z<p>Oohurska.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82.jpgФайл:Артрат.jpg2018-11-04T23:57:11Z<p>Oohurska.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Oohurska.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%80%D1%96%D0%B6%D0%B0%D0%BA%D0%B8Дріжаки2018-11-04T23:55:31Z<p>Oohurska.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Дріжаки, -ків, '''''м. мн. ''Дрожь. '''Дріжаки їсти'''. Трястись отъ холода. ''Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. ''Кв. О, ''та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! ''Кв. І. 5. '''Дріжаки скачуть у душі. '''Страшно становится, нападаетъ страхъ. ''Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен. ''Св. Л. 215. <br />
[[Категорія:Др]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
<br />
<br />
ДРИЖАКИ́, ів, мн., розм. Часте здригання, тремтіння тіла від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. — Чи мало старі люди такого розказують, так що, наслухавшись, цілу ніч дрижаки спати не дадуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 170); Йому стало нестерпно холодно до дрижаків, до цокання зубів (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 86); Не відступив Савка, хоч від Кузьменкової загрози пішли по його спині дрижаки (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 210). <br />
♦ Їсти (ловити, хапати, вбивати і т. ін.) дрижаки (дрижаків) — тремтіти, трястися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. Пархім ходить та голодний дрижаки ість.., не маючи у віщо і одягтись... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 472); — На дорогу не дала [жінка] мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 12); Перебрів [Тарас Демидович] усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 34); Нагнати дрижаків — налякати, настрахати. Такий.. тихенький горбатий дідусь на нічній галявині міг би нагнати дрижаків і на хороброго (Олесь Донченко, VI, 1957, 24); Напали (взяли) дрижаки кого, на кого — хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін. Семен загорнувсь у свиту, але його взяли дрижаки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 124); На неї такі дрижаки напали, що аж зуби дрібно застукотіли (Олесь Донченко, IV, 1957, 53).<br />
<br />
'''Фразеологічний словник української мови'''<br />
<br />
<br />
бере́ на дрижаки́ кого, безос. Хто-небудь мерзне, труситься від холоду, страху і т. ін. — Бувало вже так: і ліс довкола, і ліміти спущені, а грубки розтопити нічим. Весь виселок на дрижаки бере (Я. Баш); Він зрозумів, що цей Сидір весь час обманював. Від цієї думки його бере на дрижаки (З усн. мови). <br />
<br />
вибива́ти (би́ти) дрижаки́ (дріб). Дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т. ін. Його щелепи зрадницьки вибивають дріб (З. Тулуб); — Не бийте дрижаків, бо в Петрівку замерзнете,— хоче якось втішити її вчитель (М. Стельмах); // перен. Дуже боятися чогось. — А вам не страшно? — Та поки що дрижаків не вибиваю (М. Стельмах). <br />
<br />
дрижаки́ пробира́ють (беру́ть, хапа́ють і т. ін.) / пробра́ли (взяли́, вхопи́ли і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, нервового напруження, хворобливого стану і т. ін. Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду. Мене всього пробирали дрижаки (І. Багмут); Зайду! Хоч погріюсь, бо вже з холоду дрижаки беруть. Доки дійду до Черкас, геть задубію (М. Пригара); Дівчину хапали дрижаки — як це страшно: вдягтися в чорну одіж, .. замість співів — молитви (О. Донченко); Семен загорнувся в свиту, але його взяли дрижаки (М. Коцюбинський).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Oohurska.fpmv18