https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Odoliinychenko.is15&feedformat=atomКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2024-03-28T21:50:00ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%82Репет2015-11-19T11:10:29Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Репет, -ту, '''''м. ''Крикъ, вопль. ''Як зачули про се панські люде, пішов репет по всьому селу. ''О. 1862. V. 119. ''Як баби поскубуться отто вже репету. ''Полт. г. РЕ́ПЕТ, у, чол., розм. Крик, зойк від болю, переляку і т. ін. Коли, нарешті, я здолав пересилити спазм і розтулив рота для перших слів, — з горла мого видерся якийсь страшний, надприродний репет (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 9); <br />
// Сильний гамір, шум. З несамовитим галасом наїхали [цигани] в своїх халабудах у село, закололи на галяві панського підсвинка, а потім з не меншим репетом, аніж приїхали, знялися в дорогу (Михайло Стельмах, I, 1962, 565). <br />
[[Категорія:Ре]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
http://sum.in.ua/<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images.jpgФайл:Images.jpg2015-11-19T11:10:21Z<p>Odoliinychenko.is15: Odoliinychenko.is15 завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»</p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%82Репет2015-11-19T11:09:11Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Репет, -ту, '''''м. ''Крикъ, вопль. ''Як зачули про се панські люде, пішов репет по всьому селу. ''О. 1862. V. 119. ''Як баби поскубуться отто вже репету. ''Полт. г. РЕ́ПЕТ, у, чол., розм. Крик, зойк від болю, переляку і т. ін. Коли, нарешті, я здолав пересилити спазм і розтулив рота для перших слів, — з горла мого видерся якийсь страшний, надприродний репет (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 9); <br />
// Сильний гамір, шум. З несамовитим галасом наїхали [цигани] в своїх халабудах у село, закололи на галяві панського підсвинка, а потім з не меншим репетом, аніж приїхали, знялися в дорогу (Михайло Стельмах, I, 1962, 565). <br />
[[Категорія:Ре]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
http://sum.in.ua/<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%82Репет2015-11-19T11:08:36Z<p>Odoliinychenko.is15: </p>
<hr />
<div>'''Репет, -ту, '''''м. ''Крикъ, вопль. ''Як зачули про се панські люде, пішов репет по всьому селу. ''О. 1862. V. 119. ''Як баби поскубуться отто вже репету. ''Полт. г. РЕ́ПЕТ, у, чол., розм. Крик, зойк від болю, переляку і т. ін. Коли, нарешті, я здолав пересилити спазм і розтулив рота для перших слів, — з горла мого видерся якийсь страшний, надприродний репет (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 9); <br />
// Сильний гамір, шум. З несамовитим галасом наїхали [цигани] в своїх халабудах у село, закололи на галяві панського підсвинка, а потім з не меншим репетом, аніж приїхали, знялися в дорогу (Михайло Стельмах, I, 1962, 565). <br />
[[Категорія:Ре]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0Роботяга2015-11-19T11:06:19Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>''' РОБОТЯ́ГА, и, чол. і жін., розм. Роботяща, працьовита людина. Це був смирний чоловік.. Роботяга, все своє життя він не вилазив з тяжкої праці, наче з каторги (Іван Микитенко, II, 1957, 368); [Платон:] Це наш терапевт. Найміцніший віл упав би за тиждень, коли б виходив стільки. Роботяга. Чудесна людина... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 124); Правда, раніш теж майже все робила сама Одарка Іванівна — непосидяча роботяга... (Олександр Копиленко, Дуже добре, 1937, 229); * Образно. Гули і гули в полі невтомні роботяги трактори (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 67); <br />
// Робітник, робітниця. Як і личить роботязі, рукавиці взяв і скельця. Хліб, рюкзак, вода в баклазі... Тисне дужо на весельця... (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 80); — Чи немає у пана хазяїна якоїсь роботи?.. — Роботи? Он ба який! Звідки ж ти, роботяго, прибився? (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 331).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 588.<br />
[[Категорія:Ро]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные_файлы.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные_файлы_(1).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
http://sum.in.ua<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0Роботяга2015-11-19T11:05:28Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>''' РОБОТЯ́ГА, и, чол. і жін., розм. Роботяща, працьовита людина. Це був смирний чоловік.. Роботяга, все своє життя він не вилазив з тяжкої праці, наче з каторги (Іван Микитенко, II, 1957, 368); [Платон:] Це наш терапевт. Найміцніший віл упав би за тиждень, коли б виходив стільки. Роботяга. Чудесна людина... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 124); Правда, раніш теж майже все робила сама Одарка Іванівна — непосидяча роботяга... (Олександр Копиленко, Дуже добре, 1937, 229); * Образно. Гули і гули в полі невтомні роботяги трактори (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 67); <br />
// Робітник, робітниця. Як і личить роботязі, рукавиці взяв і скельця. Хліб, рюкзак, вода в баклазі... Тисне дужо на весельця... (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 80); — Чи немає у пана хазяїна якоїсь роботи?.. — Роботи? Он ба який! Звідки ж ти, роботяго, прибився? (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 331).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 588.<br />
[[Категорія:Ро]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные_файлы.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные_файлы_(1).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%8B_(1).jpgФайл:Скачанные файлы (1).jpg2015-11-19T11:05:24Z<p>Odoliinychenko.is15: Odoliinychenko.is15 завантажив нову версію «Файл:Скачанные файлы (1).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%8B.jpgФайл:Скачанные файлы.jpg2015-11-19T11:04:48Z<p>Odoliinychenko.is15: Odoliinychenko.is15 завантажив нову версію «Файл:Скачанные файлы.jpg»</p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0Роботяга2015-11-19T11:03:11Z<p>Odoliinychenko.is15: </p>
<hr />
<div>''' РОБОТЯ́ГА, и, чол. і жін., розм. Роботяща, працьовита людина. Це був смирний чоловік.. Роботяга, все своє життя він не вилазив з тяжкої праці, наче з каторги (Іван Микитенко, II, 1957, 368); [Платон:] Це наш терапевт. Найміцніший віл упав би за тиждень, коли б виходив стільки. Роботяга. Чудесна людина... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 124); Правда, раніш теж майже все робила сама Одарка Іванівна — непосидяча роботяга... (Олександр Копиленко, Дуже добре, 1937, 229); * Образно. Гули і гули в полі невтомні роботяги трактори (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 67); <br />
// Робітник, робітниця. Як і личить роботязі, рукавиці взяв і скельця. Хліб, рюкзак, вода в баклазі... Тисне дужо на весельця... (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 80); — Чи немає у пана хазяїна якоїсь роботи?.. — Роботи? Он ба який! Звідки ж ти, роботяго, прибився? (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 331).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 588.<br />
[[Категорія:Ро]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B8%D1%89%D0%B5Річище2015-11-19T11:00:54Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Річище, , а, сер.<br />
1. Найнижча ділянка дна річкової долини, по якій тече або текла вода. Тільки пройшовши попід залізницею, вода ще з більшим клекотом виривалася знов у бетонне річище і йшла геть з міста (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 41); Луг, на який вони прийшли, був давній і старий; колись тут було річище Ташані, потім воно пересохло, поросло травою, по веснах заливалося водою, а коли вода спадала — просихало (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 229); * Образно. В'їжджали [дівчина з Григорієм] в Кураву, в тиху глиб між садки та хати, в річище вулиці з берегами сірих тинів (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 21); * У порівняннях. Тату, рука твоя вірна й тверда, зморшки на ній ніби річища темні й глибокі, сповнені потом в труді (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 10); <br />
// Великий водяний потік. Круг столів запанувала різноголоса строката бесіда, яка сторонній людині здається безладним шумом, але в якій є свій зміст і внутрішній зв'язок, як є він поміж десятками струмків, що зливаються в одне річище (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 149); <br />
// Заглиблення у ґрунті, де тече водяний потік. Вже з гори Клумак бачив виповнене дощами водоймище, гать, річище потоку, дараби, що лежали на сухому (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 302); Воли завзятіше захитали рогами.. і швидше пішли, глибоко занурюючи ратиці в піщане річище весняного потоку (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 387).<br />
2. перен., чого, який. Шлях або напрямок розвитку, руху чого-небудь. Наша література, наше мистецтво течуть вірним річищем і дадуть вицвіти нечуваної сили й краси (Максим Рильський, IX, 1962, 168); Громовий залп «Аврори» провістив початок нової ери в історії людства — ери соціалізму. З того історичного часу новим річищем пішло життя (Мистецтво, 5, 1957, 31).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 578.<br />
[[Категорія:Рі]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (2).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(3).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(2).jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Річечка.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
http://sum.in.ua/<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B8%D1%89%D0%B5Річище2015-11-19T11:00:07Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Річище, , а, сер.<br />
1. Найнижча ділянка дна річкової долини, по якій тече або текла вода. Тільки пройшовши попід залізницею, вода ще з більшим клекотом виривалася знов у бетонне річище і йшла геть з міста (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 41); Луг, на який вони прийшли, був давній і старий; колись тут було річище Ташані, потім воно пересохло, поросло травою, по веснах заливалося водою, а коли вода спадала — просихало (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 229); * Образно. В'їжджали [дівчина з Григорієм] в Кураву, в тиху глиб між садки та хати, в річище вулиці з берегами сірих тинів (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 21); * У порівняннях. Тату, рука твоя вірна й тверда, зморшки на ній ніби річища темні й глибокі, сповнені потом в труді (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 10); <br />
// Великий водяний потік. Круг столів запанувала різноголоса строката бесіда, яка сторонній людині здається безладним шумом, але в якій є свій зміст і внутрішній зв'язок, як є він поміж десятками струмків, що зливаються в одне річище (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 149); <br />
// Заглиблення у ґрунті, де тече водяний потік. Вже з гори Клумак бачив виповнене дощами водоймище, гать, річище потоку, дараби, що лежали на сухому (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 302); Воли завзятіше захитали рогами.. і швидше пішли, глибоко занурюючи ратиці в піщане річище весняного потоку (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 387).<br />
2. перен., чого, який. Шлях або напрямок розвитку, руху чого-небудь. Наша література, наше мистецтво течуть вірним річищем і дадуть вицвіти нечуваної сили й краси (Максим Рильський, IX, 1962, 168); Громовий залп «Аврори» провістив початок нової ери в історії людства — ери соціалізму. З того історичного часу новим річищем пішло життя (Мистецтво, 5, 1957, 31).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 578.<br />
[[Категорія:Рі]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (2).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(3).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(2).jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Річечка.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(2).jpgФайл:Images (2).jpg2015-11-19T10:59:47Z<p>Odoliinychenko.is15: Odoliinychenko.is15 завантажив нову версію «Файл:Images (2).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(3).jpgФайл:Images (3).jpg2015-11-19T10:59:34Z<p>Odoliinychenko.is15: Odoliinychenko.is15 завантажив нову версію «Файл:Images (3).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(2).jpgФайл:Images (2).jpg2015-11-19T10:59:06Z<p>Odoliinychenko.is15: Odoliinychenko.is15 завантажив нову версію «Файл:Images (2).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0.jpgФайл:Річечка.jpg2015-11-19T10:58:40Z<p>Odoliinychenko.is15: </p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B8%D1%89%D0%B5Річище2015-11-19T10:55:58Z<p>Odoliinychenko.is15: </p>
<hr />
<div>'''Річище, , а, сер.<br />
1. Найнижча ділянка дна річкової долини, по якій тече або текла вода. Тільки пройшовши попід залізницею, вода ще з більшим клекотом виривалася знов у бетонне річище і йшла геть з міста (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 41); Луг, на який вони прийшли, був давній і старий; колись тут було річище Ташані, потім воно пересохло, поросло травою, по веснах заливалося водою, а коли вода спадала — просихало (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 229); * Образно. В'їжджали [дівчина з Григорієм] в Кураву, в тиху глиб між садки та хати, в річище вулиці з берегами сірих тинів (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 21); * У порівняннях. Тату, рука твоя вірна й тверда, зморшки на ній ніби річища темні й глибокі, сповнені потом в труді (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 10); <br />
// Великий водяний потік. Круг столів запанувала різноголоса строката бесіда, яка сторонній людині здається безладним шумом, але в якій є свій зміст і внутрішній зв'язок, як є він поміж десятками струмків, що зливаються в одне річище (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 149); <br />
// Заглиблення у ґрунті, де тече водяний потік. Вже з гори Клумак бачив виповнене дощами водоймище, гать, річище потоку, дараби, що лежали на сухому (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 302); Воли завзятіше захитали рогами.. і швидше пішли, глибоко занурюючи ратиці в піщане річище весняного потоку (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 387).<br />
2. перен., чого, який. Шлях або напрямок розвитку, руху чого-небудь. Наша література, наше мистецтво течуть вірним річищем і дадуть вицвіти нечуваної сили й краси (Максим Рильський, IX, 1962, 168); Громовий залп «Аврори» провістив початок нової ери в історії людства — ери соціалізму. З того історичного часу новим річищем пішло життя (Мистецтво, 5, 1957, 31).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 578.<br />
[[Категорія:Рі]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B6%D0%BE%D0%BAРіжок2015-11-19T10:53:49Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''РІЖО́К, жка, чол.<br />
1. мн. ріжки. Зменш.-пестл. до ріг 1. Цікаво підняли [кози] ріжки і дивляться в мряку, наче крізь неї щось бачать, і так бадьоро трясуться у них тоненькі борідки... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 324); Теля розігналось і стукнуло міцним лобом, над яким виступали вже чималі ріжки, велику круглу макітру (Олесь Донченко, VI, 1957, 147).<br />
2. мн. ріжки. Зменш.-пестл. до ріг 4—6. Перед ним унизу слалась панорама дахівок, ріжків вулиць і краєчків майданчиків міста (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 235); Від клуні поспішав палій. Не думаючи нічого, він подерся по ріжку комори під стріху і вмочив запаленого сірника в сухий околот покрівлі. Червоненькі лишаї слалися по околоті на горище, тріщали спечені павуки та пурхали з гнізд поперелякувані горобці (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 267); Ярема засунув руку за пазуху, дістав вузлика, швидко розгорнув його, тримаючи хустку за ріжок, війнув нею над снігом (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 31); Хмари розсунулись, і ріжок місяця освітив ліс блідим молочним сяйвом (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 334).<br />
3. мн. ріжки. Духовий музичний або сигнальний інструмент у вигляді труби з розширеним кінцем. За ворітьми заграв ріжок різким, голосним тоном, заграла скрипка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 111). <br />
▲ Англійський ріжок — альтовий гобой. Вельми контрастною [у Четвертій симфонії Б. Лятошинського] є поява ліричної, задумливої теми — соло англійського ріжка (Мистецтво, 5, 1965, 10).<br />
4. мн. ріжки. Назва різних, схожих формою на ріг (у 1 знач.) виробів для зберігання тютюну, пороху та інших, перев. сипких речовин. Дід Онисько нюхав табаку з ріжка і хвилинку щось думав собі (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 96); В руці в нього довга гирлига, на шитому чабанському поясі висить гаман з люлькою, тютюном та кременем, ріжки з перепаленим синім каменем і дьогтем-первачком — мастити рани худобі та собі (Михайло Стельмах, I, 1962, 43); <br />
// розм. Магазин ручного кулемета або автомата у формі рога для патронів. — Хто набиває мій диск? — гукає боєць пораненим, які, хто лише міг, набивали ріжки й диски (Олесь Гончар, III, 1959, 159); Автоматні ріжки, набиті патронами, буденно виглядали у Воронцова з-за обох халяв (Олесь Гончар, III, 1959, 97).<br />
5. мн. ріжки. Наповнений фарбою волячий або який-небудь інший ріг із вставленим у тонкий кінець пером для розмальовування посуду. В майстерні батька оволоділа Павлина мистецтвом формування на гончарському крузі та розпису ріжком (Народна творчість та етнографія, 1, 1957, 63); Поки посуд ще трохи сирий, майстри розмальовують його за допомогою простого ріжка, зробленого з рогу корови (Мистецтво, 6, 1964, 15).<br />
6. мн. ріжки. Частина предмета або весь предмет, схожий формою на ріг (у 1 знач.); використовується як пристосування для чого-небудь. Далеко-далеко на ріжку в карантинній пристані тихо повертався ліхтар на маяку, кидаючи на море.. то ясно-червоний, то зелений, то синій, то жовтий світ (Нечуй-Левицький, V, 1966, 141); Коваль передав Марті трубку, та поклала її на ріжки апарата (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 266).<br />
7. мн. ріжки. Солодка булочка або інші які-небудь ласощі, подібні формою до рога (у 1 знач.). От до неї [чоловік]: «Чого тобі бажається? кажи». Тут вона [жінка] й почне вигадувати: і медяничків, і ріжкьв. і мочених кисличок (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 102); Вийнявши з кишені пряничного цапа, два цукрові ріжки, яблуко та гілку синього ізюму, він поклав усе це на подушку (Максим Горький, Дитинство, 1947, 25).<br />
8. мн. ріжки. Гострий кінець вил.<br />
9. мн. ріжки, рідко. Освітлювальний пристрій у вигляді ковпачка або короткої трубки з розширеним кінцем. Внизу за парапетом бульвару, з садка.. заблишали газові ріжки (Нечуй-Левицький, V, 1966, 142).<br />
10. тільки мн. ріжки, рідко. Певним способом заплетені коси. Отака й то дівчина була, що побігла через подвір'я шлею боронити: просто в спідниці, в сорочці з виложистим коміром з шляркою, і заплетена в ріжки (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 4).<br />
11. тільки мн. ріжки, бот. (Claviceps purpurea, L.). Паразитичний грибок на злакових культурах (житі і рідше пшениці), що містить у собі отруйну речовину; використовується в медицині. Ріжки дуже отруйний для тварин і людей грибок, який паразитує на злаках (Профілактика захворювань.., 1955, 193); Ріжки відомі медицині здавна. Препарати, одержані з цього грибка, знижують кров'яний тиск, розширяють судини, уповільнюють скорочення серцевого м'яза та гладкої мускулатури (Наука і життя, 9, 1967, 29); <br />
// Хвороба злакових рослин, спричинювана паразитичним грибком, що перетворює зерна в колосі на наріст чорно-фіолетового кольору. Ріжки — усім відоме захворювання злаків, яке полягає в тому, що в колосках замість насіння утворюються щільні, досить великі фіолетові склероції гриба (Хвороби сільськогосподарських рослин, 1953, 277); Ріжки на зернових культурах значно знижують урожай (Захист рослин.., 1952, 300).<br />
12. тільки мн. ріжки. Плід ріжкового дерева. Рудий.. Тур дав їй ще й кілька чудових царгородських ріжків, яких вона зроду не бачила (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 69); На смак ріжки нагадують ізюм з ароматом рому. З кожного дорослого дерева збирають до 40 кілограмів таких ріжків (Вечірній Київ, 2.I 1967, 4).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 559.<br />
[[Категорія:Рі]]<br />
<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные_файлы_(2).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные_файлы_(3).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(1).jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
http://sum.in.ua/<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B6%D0%BE%D0%BAРіжок2015-11-19T10:52:58Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''РІЖО́К, жка, чол.<br />
1. мн. ріжки. Зменш.-пестл. до ріг 1. Цікаво підняли [кози] ріжки і дивляться в мряку, наче крізь неї щось бачать, і так бадьоро трясуться у них тоненькі борідки... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 324); Теля розігналось і стукнуло міцним лобом, над яким виступали вже чималі ріжки, велику круглу макітру (Олесь Донченко, VI, 1957, 147).<br />
2. мн. ріжки. Зменш.-пестл. до ріг 4—6. Перед ним унизу слалась панорама дахівок, ріжків вулиць і краєчків майданчиків міста (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 235); Від клуні поспішав палій. Не думаючи нічого, він подерся по ріжку комори під стріху і вмочив запаленого сірника в сухий околот покрівлі. Червоненькі лишаї слалися по околоті на горище, тріщали спечені павуки та пурхали з гнізд поперелякувані горобці (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 267); Ярема засунув руку за пазуху, дістав вузлика, швидко розгорнув його, тримаючи хустку за ріжок, війнув нею над снігом (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 31); Хмари розсунулись, і ріжок місяця освітив ліс блідим молочним сяйвом (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 334).<br />
3. мн. ріжки. Духовий музичний або сигнальний інструмент у вигляді труби з розширеним кінцем. За ворітьми заграв ріжок різким, голосним тоном, заграла скрипка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 111). <br />
▲ Англійський ріжок — альтовий гобой. Вельми контрастною [у Четвертій симфонії Б. Лятошинського] є поява ліричної, задумливої теми — соло англійського ріжка (Мистецтво, 5, 1965, 10).<br />
4. мн. ріжки. Назва різних, схожих формою на ріг (у 1 знач.) виробів для зберігання тютюну, пороху та інших, перев. сипких речовин. Дід Онисько нюхав табаку з ріжка і хвилинку щось думав собі (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 96); В руці в нього довга гирлига, на шитому чабанському поясі висить гаман з люлькою, тютюном та кременем, ріжки з перепаленим синім каменем і дьогтем-первачком — мастити рани худобі та собі (Михайло Стельмах, I, 1962, 43); <br />
// розм. Магазин ручного кулемета або автомата у формі рога для патронів. — Хто набиває мій диск? — гукає боєць пораненим, які, хто лише міг, набивали ріжки й диски (Олесь Гончар, III, 1959, 159); Автоматні ріжки, набиті патронами, буденно виглядали у Воронцова з-за обох халяв (Олесь Гончар, III, 1959, 97).<br />
5. мн. ріжки. Наповнений фарбою волячий або який-небудь інший ріг із вставленим у тонкий кінець пером для розмальовування посуду. В майстерні батька оволоділа Павлина мистецтвом формування на гончарському крузі та розпису ріжком (Народна творчість та етнографія, 1, 1957, 63); Поки посуд ще трохи сирий, майстри розмальовують його за допомогою простого ріжка, зробленого з рогу корови (Мистецтво, 6, 1964, 15).<br />
6. мн. ріжки. Частина предмета або весь предмет, схожий формою на ріг (у 1 знач.); використовується як пристосування для чого-небудь. Далеко-далеко на ріжку в карантинній пристані тихо повертався ліхтар на маяку, кидаючи на море.. то ясно-червоний, то зелений, то синій, то жовтий світ (Нечуй-Левицький, V, 1966, 141); Коваль передав Марті трубку, та поклала її на ріжки апарата (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 266).<br />
7. мн. ріжки. Солодка булочка або інші які-небудь ласощі, подібні формою до рога (у 1 знач.). От до неї [чоловік]: «Чого тобі бажається? кажи». Тут вона [жінка] й почне вигадувати: і медяничків, і ріжкьв. і мочених кисличок (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 102); Вийнявши з кишені пряничного цапа, два цукрові ріжки, яблуко та гілку синього ізюму, він поклав усе це на подушку (Максим Горький, Дитинство, 1947, 25).<br />
8. мн. ріжки. Гострий кінець вил.<br />
9. мн. ріжки, рідко. Освітлювальний пристрій у вигляді ковпачка або короткої трубки з розширеним кінцем. Внизу за парапетом бульвару, з садка.. заблишали газові ріжки (Нечуй-Левицький, V, 1966, 142).<br />
10. тільки мн. ріжки, рідко. Певним способом заплетені коси. Отака й то дівчина була, що побігла через подвір'я шлею боронити: просто в спідниці, в сорочці з виложистим коміром з шляркою, і заплетена в ріжки (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 4).<br />
11. тільки мн. ріжки, бот. (Claviceps purpurea, L.). Паразитичний грибок на злакових культурах (житі і рідше пшениці), що містить у собі отруйну речовину; використовується в медицині. Ріжки дуже отруйний для тварин і людей грибок, який паразитує на злаках (Профілактика захворювань.., 1955, 193); Ріжки відомі медицині здавна. Препарати, одержані з цього грибка, знижують кров'яний тиск, розширяють судини, уповільнюють скорочення серцевого м'яза та гладкої мускулатури (Наука і життя, 9, 1967, 29); <br />
// Хвороба злакових рослин, спричинювана паразитичним грибком, що перетворює зерна в колосі на наріст чорно-фіолетового кольору. Ріжки — усім відоме захворювання злаків, яке полягає в тому, що в колосках замість насіння утворюються щільні, досить великі фіолетові склероції гриба (Хвороби сільськогосподарських рослин, 1953, 277); Ріжки на зернових культурах значно знижують урожай (Захист рослин.., 1952, 300).<br />
12. тільки мн. ріжки. Плід ріжкового дерева. Рудий.. Тур дав їй ще й кілька чудових царгородських ріжків, яких вона зроду не бачила (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 69); На смак ріжки нагадують ізюм з ароматом рому. З кожного дорослого дерева збирають до 40 кілограмів таких ріжків (Вечірній Київ, 2.I 1967, 4).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 559.<br />
[[Категорія:Рі]]<br />
<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные_файлы_(2).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные_файлы_(3).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(1).jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(1).jpgФайл:Images (1).jpg2015-11-19T10:52:47Z<p>Odoliinychenko.is15: Odoliinychenko.is15 завантажив нову версію «Файл:Images (1).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images.jpgФайл:Images.jpg2015-11-19T10:52:24Z<p>Odoliinychenko.is15: Odoliinychenko.is15 завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»</p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%8B_(3).jpgФайл:Скачанные файлы (3).jpg2015-11-19T10:51:48Z<p>Odoliinychenko.is15: </p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%8B_(2).jpgФайл:Скачанные файлы (2).jpg2015-11-19T10:51:17Z<p>Odoliinychenko.is15: Odoliinychenko.is15 завантажив нову версію «Файл:Скачанные файлы (2).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D0%B6%D0%BE%D0%BAРіжок2015-11-19T10:49:41Z<p>Odoliinychenko.is15: </p>
<hr />
<div>'''РІЖО́К, жка, чол.<br />
1. мн. ріжки. Зменш.-пестл. до ріг 1. Цікаво підняли [кози] ріжки і дивляться в мряку, наче крізь неї щось бачать, і так бадьоро трясуться у них тоненькі борідки... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 324); Теля розігналось і стукнуло міцним лобом, над яким виступали вже чималі ріжки, велику круглу макітру (Олесь Донченко, VI, 1957, 147).<br />
2. мн. ріжки. Зменш.-пестл. до ріг 4—6. Перед ним унизу слалась панорама дахівок, ріжків вулиць і краєчків майданчиків міста (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 235); Від клуні поспішав палій. Не думаючи нічого, він подерся по ріжку комори під стріху і вмочив запаленого сірника в сухий околот покрівлі. Червоненькі лишаї слалися по околоті на горище, тріщали спечені павуки та пурхали з гнізд поперелякувані горобці (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 267); Ярема засунув руку за пазуху, дістав вузлика, швидко розгорнув його, тримаючи хустку за ріжок, війнув нею над снігом (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 31); Хмари розсунулись, і ріжок місяця освітив ліс блідим молочним сяйвом (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 334).<br />
3. мн. ріжки. Духовий музичний або сигнальний інструмент у вигляді труби з розширеним кінцем. За ворітьми заграв ріжок різким, голосним тоном, заграла скрипка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 111). <br />
▲ Англійський ріжок — альтовий гобой. Вельми контрастною [у Четвертій симфонії Б. Лятошинського] є поява ліричної, задумливої теми — соло англійського ріжка (Мистецтво, 5, 1965, 10).<br />
4. мн. ріжки. Назва різних, схожих формою на ріг (у 1 знач.) виробів для зберігання тютюну, пороху та інших, перев. сипких речовин. Дід Онисько нюхав табаку з ріжка і хвилинку щось думав собі (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 96); В руці в нього довга гирлига, на шитому чабанському поясі висить гаман з люлькою, тютюном та кременем, ріжки з перепаленим синім каменем і дьогтем-первачком — мастити рани худобі та собі (Михайло Стельмах, I, 1962, 43); <br />
// розм. Магазин ручного кулемета або автомата у формі рога для патронів. — Хто набиває мій диск? — гукає боєць пораненим, які, хто лише міг, набивали ріжки й диски (Олесь Гончар, III, 1959, 159); Автоматні ріжки, набиті патронами, буденно виглядали у Воронцова з-за обох халяв (Олесь Гончар, III, 1959, 97).<br />
5. мн. ріжки. Наповнений фарбою волячий або який-небудь інший ріг із вставленим у тонкий кінець пером для розмальовування посуду. В майстерні батька оволоділа Павлина мистецтвом формування на гончарському крузі та розпису ріжком (Народна творчість та етнографія, 1, 1957, 63); Поки посуд ще трохи сирий, майстри розмальовують його за допомогою простого ріжка, зробленого з рогу корови (Мистецтво, 6, 1964, 15).<br />
6. мн. ріжки. Частина предмета або весь предмет, схожий формою на ріг (у 1 знач.); використовується як пристосування для чого-небудь. Далеко-далеко на ріжку в карантинній пристані тихо повертався ліхтар на маяку, кидаючи на море.. то ясно-червоний, то зелений, то синій, то жовтий світ (Нечуй-Левицький, V, 1966, 141); Коваль передав Марті трубку, та поклала її на ріжки апарата (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 266).<br />
7. мн. ріжки. Солодка булочка або інші які-небудь ласощі, подібні формою до рога (у 1 знач.). От до неї [чоловік]: «Чого тобі бажається? кажи». Тут вона [жінка] й почне вигадувати: і медяничків, і ріжкьв. і мочених кисличок (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 102); Вийнявши з кишені пряничного цапа, два цукрові ріжки, яблуко та гілку синього ізюму, він поклав усе це на подушку (Максим Горький, Дитинство, 1947, 25).<br />
8. мн. ріжки. Гострий кінець вил.<br />
9. мн. ріжки, рідко. Освітлювальний пристрій у вигляді ковпачка або короткої трубки з розширеним кінцем. Внизу за парапетом бульвару, з садка.. заблишали газові ріжки (Нечуй-Левицький, V, 1966, 142).<br />
10. тільки мн. ріжки, рідко. Певним способом заплетені коси. Отака й то дівчина була, що побігла через подвір'я шлею боронити: просто в спідниці, в сорочці з виложистим коміром з шляркою, і заплетена в ріжки (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 4).<br />
11. тільки мн. ріжки, бот. (Claviceps purpurea, L.). Паразитичний грибок на злакових культурах (житі і рідше пшениці), що містить у собі отруйну речовину; використовується в медицині. Ріжки дуже отруйний для тварин і людей грибок, який паразитує на злаках (Профілактика захворювань.., 1955, 193); Ріжки відомі медицині здавна. Препарати, одержані з цього грибка, знижують кров'яний тиск, розширяють судини, уповільнюють скорочення серцевого м'яза та гладкої мускулатури (Наука і життя, 9, 1967, 29); <br />
// Хвороба злакових рослин, спричинювана паразитичним грибком, що перетворює зерна в колосі на наріст чорно-фіолетового кольору. Ріжки — усім відоме захворювання злаків, яке полягає в тому, що в колосках замість насіння утворюються щільні, досить великі фіолетові склероції гриба (Хвороби сільськогосподарських рослин, 1953, 277); Ріжки на зернових культурах значно знижують урожай (Захист рослин.., 1952, 300).<br />
12. тільки мн. ріжки. Плід ріжкового дерева. Рудий.. Тур дав їй ще й кілька чудових царгородських ріжків, яких вона зроду не бачила (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 69); На смак ріжки нагадують ізюм з ароматом рому. З кожного дорослого дерева збирають до 40 кілограмів таких ріжків (Вечірній Київ, 2.I 1967, 4).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 559.<br />
[[Категорія:Рі]]<br />
<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D1%96%D0%B9Розбій2015-11-19T10:47:53Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Розбій, -бою, '''''м. 'РОЗБІ́Й, бою, чол. Напад з метою пограбування, який супроводжується погрозами, насильством, убивством і т. ін. — Голодному, кажуть, і розбій не страшний (Панас Мирний, IV, 1955, 359); Шибеник похнюпився й говорить: — Я вас і не думав убивати, але мене голод сюди погнав. Ми з мамою вмираємо без хліба. І я мусив іти на розбій (Три золоті слова, 1968, 140); Торгівля [на ярмарку] ішла не дуже, щоб дуже, але з-під поли можна було дістати не тільки саму дивовижну, розбоєм добуту одежину, а навіть пантові пілюлі й ручні кулемети (Михайло Стельмах, II, 1962, 155); <br />
// перен., розм. Насильство, здирство, утиски і т. ін. щодо кого-небудь. Щоб хоч трохи очуматись, він пішов походити по ярмарку.. — Це розбій! це здирство панське! — чує Чіпка, як гукають селяни під яткою (Панас Мирний, I, 1949, 393); — Знахабнілі дідичі дійшли до того, що почали закріпачувати навіть заслужених значних козаків і старшин, по суті таких же дворян, як вони самі. Це розбій серед білого дня!.. (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 18).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 611.<br />
[[Категорія:Ро]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные_файлы_(1).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные_файлы.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
http://sum.in.ua/<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D1%96%D0%B9Розбій2015-11-19T10:47:04Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Розбій, -бою, '''''м. 'РОЗБІ́Й, бою, чол. Напад з метою пограбування, який супроводжується погрозами, насильством, убивством і т. ін. — Голодному, кажуть, і розбій не страшний (Панас Мирний, IV, 1955, 359); Шибеник похнюпився й говорить: — Я вас і не думав убивати, але мене голод сюди погнав. Ми з мамою вмираємо без хліба. І я мусив іти на розбій (Три золоті слова, 1968, 140); Торгівля [на ярмарку] ішла не дуже, щоб дуже, але з-під поли можна було дістати не тільки саму дивовижну, розбоєм добуту одежину, а навіть пантові пілюлі й ручні кулемети (Михайло Стельмах, II, 1962, 155); <br />
// перен., розм. Насильство, здирство, утиски і т. ін. щодо кого-небудь. Щоб хоч трохи очуматись, він пішов походити по ярмарку.. — Це розбій! це здирство панське! — чує Чіпка, як гукають селяни під яткою (Панас Мирний, I, 1949, 393); — Знахабнілі дідичі дійшли до того, що почали закріпачувати навіть заслужених значних козаків і старшин, по суті таких же дворян, як вони самі. Це розбій серед білого дня!.. (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 18).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 611.<br />
[[Категорія:Ро]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные_файлы_(1).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные_файлы.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%8B_(1).jpgФайл:Скачанные файлы (1).jpg2015-11-19T10:46:57Z<p>Odoliinychenko.is15: Odoliinychenko.is15 завантажив нову версію «Файл:Скачанные файлы (1).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%84%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D1%8B.jpgФайл:Скачанные файлы.jpg2015-11-19T10:46:34Z<p>Odoliinychenko.is15: Odoliinychenko.is15 завантажив нову версію «Файл:Скачанные файлы.jpg»</p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D1%96%D0%B9Розбій2015-11-19T10:44:48Z<p>Odoliinychenko.is15: </p>
<hr />
<div>'''Розбій, -бою, '''''м. 'РОЗБІ́Й, бою, чол. Напад з метою пограбування, який супроводжується погрозами, насильством, убивством і т. ін. — Голодному, кажуть, і розбій не страшний (Панас Мирний, IV, 1955, 359); Шибеник похнюпився й говорить: — Я вас і не думав убивати, але мене голод сюди погнав. Ми з мамою вмираємо без хліба. І я мусив іти на розбій (Три золоті слова, 1968, 140); Торгівля [на ярмарку] ішла не дуже, щоб дуже, але з-під поли можна було дістати не тільки саму дивовижну, розбоєм добуту одежину, а навіть пантові пілюлі й ручні кулемети (Михайло Стельмах, II, 1962, 155); <br />
// перен., розм. Насильство, здирство, утиски і т. ін. щодо кого-небудь. Щоб хоч трохи очуматись, він пішов походити по ярмарку.. — Це розбій! це здирство панське! — чує Чіпка, як гукають селяни під яткою (Панас Мирний, I, 1949, 393); — Знахабнілі дідичі дійшли до того, що почали закріпачувати навіть заслужених значних козаків і старшин, по суті таких же дворян, як вони самі. Це розбій серед білого дня!.. (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 18).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 611.<br />
[[Категорія:Ро]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%BEРядно2015-11-19T10:42:53Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Рядно, '''''РЯДНО́, а, сер.<br />
1. Вид простирадла або покривала з ряднини (у 1 знач.). Як же вона була уражена гірко, коли, з її пряжі виткавши рядна, мати поділила між усіма (Панас Мирний, I, 1954, 61); Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик.., кладе подушку й друге, грубше рядно (Михайло Стельмах, I, 1962, 650); <br />
// Різнокольоровий килим або ковдра з грубої вовни. Вовняне рядно горіло на постелі жовтогарячою та зеленою барвами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); * У порівняннях. На землю сходить ніч і зоряним рядном вона вкриває все (Володимир Сосюра, II, 1958, 14). <br />
♦ Мокрим рядном на кого — зненацька, несподівано (звичайно приголомшувати лайкою, докором і т. ін.). Іван Петрович до секретаря, а секретар — мокрим рядном на Івана Петровича (Панас Мирний, I, 1954, 156); Вона на мене мокрим рядном, що стільки грошей перевів (Борис Грінченко, I, 1963, 480); Мокрим рядном накрити (вкрити, напасти, напнути, обпасти, напастися, накинутися і т. ін.): а) вилаяти кого-небудь (звичайно зненацька). Він так на дочку обрушився, як мокрим рядном накрив (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 248); Килина так і вкрила мокрим рядном Зарубу за те, що на фермах і досі немає усіх машин (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 482); — Підгляда [полковий писар], щоб мокрим рядном на нас напасти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 160); Стара напнула її мокрим рядном. Най вона виб'є собі з голови і Гната, і любощі, бо то дурниця! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 52); Обпала [дружина] мокрим рядном свого чоловіка за його нехтування приписами лікарів (Юрій Яновський, Мир, 1956, 23); — Тепер ти бачиш сам, що мокрим він рядном Напався на тебе (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); б) піймати, захопити на чому-небудь зненацька. — Я сигналізуватиму про всяку небезпеку, я не дам війтові накрити нас мокрим рядном (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 93).<br />
2. розм. Оберемок, купа чого-небудь, що вміщується в одному рядні. Насилу добилися до соломи. Ряден з п'ять її утягла Христя в хату (Панас Мирний, III, 1954, 10).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 923.<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рядно.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
http://sum.in.ua/<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут супільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%BE.jpgФайл:Рядно.jpg2015-11-19T10:42:19Z<p>Odoliinychenko.is15: </p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%BEРядно2015-11-19T10:42:04Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Рядно, '''''РЯДНО́, а, сер.<br />
1. Вид простирадла або покривала з ряднини (у 1 знач.). Як же вона була уражена гірко, коли, з її пряжі виткавши рядна, мати поділила між усіма (Панас Мирний, I, 1954, 61); Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик.., кладе подушку й друге, грубше рядно (Михайло Стельмах, I, 1962, 650); <br />
// Різнокольоровий килим або ковдра з грубої вовни. Вовняне рядно горіло на постелі жовтогарячою та зеленою барвами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); * У порівняннях. На землю сходить ніч і зоряним рядном вона вкриває все (Володимир Сосюра, II, 1958, 14). <br />
♦ Мокрим рядном на кого — зненацька, несподівано (звичайно приголомшувати лайкою, докором і т. ін.). Іван Петрович до секретаря, а секретар — мокрим рядном на Івана Петровича (Панас Мирний, I, 1954, 156); Вона на мене мокрим рядном, що стільки грошей перевів (Борис Грінченко, I, 1963, 480); Мокрим рядном накрити (вкрити, напасти, напнути, обпасти, напастися, накинутися і т. ін.): а) вилаяти кого-небудь (звичайно зненацька). Він так на дочку обрушився, як мокрим рядном накрив (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 248); Килина так і вкрила мокрим рядном Зарубу за те, що на фермах і досі немає усіх машин (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 482); — Підгляда [полковий писар], щоб мокрим рядном на нас напасти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 160); Стара напнула її мокрим рядном. Най вона виб'є собі з голови і Гната, і любощі, бо то дурниця! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 52); Обпала [дружина] мокрим рядном свого чоловіка за його нехтування приписами лікарів (Юрій Яновський, Мир, 1956, 23); — Тепер ти бачиш сам, що мокрим він рядном Напався на тебе (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); б) піймати, захопити на чому-небудь зненацька. — Я сигналізуватиму про всяку небезпеку, я не дам війтові накрити нас мокрим рядном (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 93).<br />
2. розм. Оберемок, купа чого-небудь, що вміщується в одному рядні. Насилу добилися до соломи. Ряден з п'ять її утягла Христя в хату (Панас Мирний, III, 1954, 10).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 923.<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рядно.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут супільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%BEРядно2015-11-19T10:38:01Z<p>Odoliinychenko.is15: </p>
<hr />
<div>'''Рядно, '''''РЯДНО́, а, сер.<br />
1. Вид простирадла або покривала з ряднини (у 1 знач.). Як же вона була уражена гірко, коли, з її пряжі виткавши рядна, мати поділила між усіма (Панас Мирний, I, 1954, 61); Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик.., кладе подушку й друге, грубше рядно (Михайло Стельмах, I, 1962, 650); <br />
// Різнокольоровий килим або ковдра з грубої вовни. Вовняне рядно горіло на постелі жовтогарячою та зеленою барвами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); * У порівняннях. На землю сходить ніч і зоряним рядном вона вкриває все (Володимир Сосюра, II, 1958, 14). <br />
♦ Мокрим рядном на кого — зненацька, несподівано (звичайно приголомшувати лайкою, докором і т. ін.). Іван Петрович до секретаря, а секретар — мокрим рядном на Івана Петровича (Панас Мирний, I, 1954, 156); Вона на мене мокрим рядном, що стільки грошей перевів (Борис Грінченко, I, 1963, 480); Мокрим рядном накрити (вкрити, напасти, напнути, обпасти, напастися, накинутися і т. ін.): а) вилаяти кого-небудь (звичайно зненацька). Він так на дочку обрушився, як мокрим рядном накрив (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 248); Килина так і вкрила мокрим рядном Зарубу за те, що на фермах і досі немає усіх машин (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 482); — Підгляда [полковий писар], щоб мокрим рядном на нас напасти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 160); Стара напнула її мокрим рядном. Най вона виб'є собі з голови і Гната, і любощі, бо то дурниця! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 52); Обпала [дружина] мокрим рядном свого чоловіка за його нехтування приписами лікарів (Юрій Яновський, Мир, 1956, 23); — Тепер ти бачиш сам, що мокрим він рядном Напався на тебе (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); б) піймати, захопити на чому-небудь зненацька. — Я сигналізуватиму про всяку небезпеку, я не дам війтові накрити нас мокрим рядном (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 93).<br />
2. розм. Оберемок, купа чого-небудь, що вміщується в одному рядні. Насилу добилися до соломи. Ряден з п'ять її утягла Христя в хату (Панас Мирний, III, 1954, 10).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 923.<br />
[[Категорія:Ря]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D0%BDРум’ян2015-11-19T10:34:27Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>РУМ'Я́НЕЦЬ, нця, чол.<br />
1. Природний рожевий або червонястий колір щік, обличчя. А воно молоде, то швидко і виходилося собі, оздоровіло; вже й у рум'янцях, і весела [Галя] (Марко Вовчок, I, 1955, 157); Хоч і швидко пройшов він до контрольної, дівчата в дослідній помітили, що рум'янець на його круглих щоках став не такий рожевий (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 134); <br />
// Жовтий відтінок забарвлення щік, обличчя хворої людини. У своїй прозорій жовтизні вони [клени] нагадували рум'янець сухотниці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248); Лікарка відкриває двері крайньої палати, і Галина відразу пізнає запале, гостроносе, в хворобливих жовтих рум'янцях обличчя Григорія (Михайло Стельмах, II, 1962, 253); <br />
// Почервоніння обличчя від припливу крові. Після курної кузні морозне осіннє повітря залило лице Давидові рум'янцем (Андрій Головко, II, 1957, 17); Обличчя раптом взялося жарким рум'янцем, очі заблищали (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 155); <br />
// Рожевий або червонястий колір щік як результат уживання рум'ян. <br />
♦ Зайтися рум'янцем див. заходитися 2; Закрашатися (закрашуватися, закраситися) рум'янцем див. закрашатися; Заливатися (залитися, заллятися) рум'янцем див. заливатися; Зловісний (сором'язливий і т. ін.) рум'янець; Рум'янець сорому (гніву, збентеження і т. ін.) — почервоніння обличчя, викликане яким-небудь почуттям. Зловісний рум'янець забагрив його обличчя. Він знавіснів (Олександр Довженко, I, 1958, 295); Павло зблід, якось знітився і ще нижче пригнувся до столу. Далі густий рум'янець сорому за батька залив йому обличчя (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 317); Отець Вікентій жбурляє газету на стіл і відчуває, як його обличчя щипає рум'янець гніву (Михайло Стельмах, І, 1962, 415); Наводити (навести) рум'янець див. наводити; Обливатися (облитися) рум'янцем див. обливатися; Палати (пашіти і т. ін.) рум'янцем (рум'янцями) — мати червоний колір (про шкіру щік, обличчя). Трохи загоріле обличчя [молодички] так і пашіло рум'янцем (Борис Грінченко, II, 1963, 330); Біля ополонки стояла Зінька, виполіскуючи білизну. Руки в неї були червоні від крижаної води, а щоки аж пашіли рум'янцями (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 18); Рум'янець заливає (залив і т. ін.) обличчя (лице і т. ін.) див. заливати.<br />
2. перен. Рожево-червоне або багряне забарвлення чого-небудь від променів сонця під час його сходу чи заходу. В невеличкому березовому гайку, ніби в чародійному ліхтареві, догорає сонце, і кожна берізка міниться багатством барв — від.. ніжного рум'янця на стовбурах до темно-вишневого в гіллі (Михайло Стельмах, I, 1962, 352).<br />
3. перен. Червоний або рожевий бік (боки) плоду, червона пляма на плоді. Яблук рум'янець і пахощі трав Осені сипле бобровий рукав (Максим Рильський, III, 1961, 230).<br />
4. тільки мн., розм. Те саме, що рум'яна. — Обголив я вуса й бороду, намазав щоки рум'янцями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 41).<br />
5. заст. Зілля, яким рум'янилися (у 2 знач.).<br />
[[Категорія:Ру]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(1).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images.jpgФайл:Images.jpg2015-11-19T10:34:23Z<p>Odoliinychenko.is15: Odoliinychenko.is15 завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»</p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(1).jpgФайл:Images (1).jpg2015-11-19T10:33:51Z<p>Odoliinychenko.is15: Odoliinychenko.is15 завантажив нову версію «Файл:Images (1).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%83%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D0%BDРум’ян2015-11-19T10:32:22Z<p>Odoliinychenko.is15: </p>
<hr />
<div>РУМ'Я́НЕЦЬ, нця, чол.<br />
1. Природний рожевий або червонястий колір щік, обличчя. А воно молоде, то швидко і виходилося собі, оздоровіло; вже й у рум'янцях, і весела [Галя] (Марко Вовчок, I, 1955, 157); Хоч і швидко пройшов він до контрольної, дівчата в дослідній помітили, що рум'янець на його круглих щоках став не такий рожевий (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 134); <br />
// Жовтий відтінок забарвлення щік, обличчя хворої людини. У своїй прозорій жовтизні вони [клени] нагадували рум'янець сухотниці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248); Лікарка відкриває двері крайньої палати, і Галина відразу пізнає запале, гостроносе, в хворобливих жовтих рум'янцях обличчя Григорія (Михайло Стельмах, II, 1962, 253); <br />
// Почервоніння обличчя від припливу крові. Після курної кузні морозне осіннє повітря залило лице Давидові рум'янцем (Андрій Головко, II, 1957, 17); Обличчя раптом взялося жарким рум'янцем, очі заблищали (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 155); <br />
// Рожевий або червонястий колір щік як результат уживання рум'ян. <br />
♦ Зайтися рум'янцем див. заходитися 2; Закрашатися (закрашуватися, закраситися) рум'янцем див. закрашатися; Заливатися (залитися, заллятися) рум'янцем див. заливатися; Зловісний (сором'язливий і т. ін.) рум'янець; Рум'янець сорому (гніву, збентеження і т. ін.) — почервоніння обличчя, викликане яким-небудь почуттям. Зловісний рум'янець забагрив його обличчя. Він знавіснів (Олександр Довженко, I, 1958, 295); Павло зблід, якось знітився і ще нижче пригнувся до столу. Далі густий рум'янець сорому за батька залив йому обличчя (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 317); Отець Вікентій жбурляє газету на стіл і відчуває, як його обличчя щипає рум'янець гніву (Михайло Стельмах, І, 1962, 415); Наводити (навести) рум'янець див. наводити; Обливатися (облитися) рум'янцем див. обливатися; Палати (пашіти і т. ін.) рум'янцем (рум'янцями) — мати червоний колір (про шкіру щік, обличчя). Трохи загоріле обличчя [молодички] так і пашіло рум'янцем (Борис Грінченко, II, 1963, 330); Біля ополонки стояла Зінька, виполіскуючи білизну. Руки в неї були червоні від крижаної води, а щоки аж пашіли рум'янцями (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 18); Рум'янець заливає (залив і т. ін.) обличчя (лице і т. ін.) див. заливати.<br />
2. перен. Рожево-червоне або багряне забарвлення чого-небудь від променів сонця під час його сходу чи заходу. В невеличкому березовому гайку, ніби в чародійному ліхтареві, догорає сонце, і кожна берізка міниться багатством барв — від.. ніжного рум'янця на стовбурах до темно-вишневого в гіллі (Михайло Стельмах, I, 1962, 352).<br />
3. перен. Червоний або рожевий бік (боки) плоду, червона пляма на плоді. Яблук рум'янець і пахощі трав Осені сипле бобровий рукав (Максим Рильський, III, 1961, 230).<br />
4. тільки мн., розм. Те саме, що рум'яна. — Обголив я вуса й бороду, намазав щоки рум'янцями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 41).<br />
5. заст. Зілля, яким рум'янилися (у 2 знач.).<br />
[[Категорія:Ру]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%87%D0%B4%D0%BA%D0%B8%D0%B9Їдкий2015-11-19T10:26:53Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>ЇДКИ́Й, а, е.<br />
1. Який хімічно руйнує, роз'їдає що-небудь. Коркові й гумові пробки руйнуються їдкими речовинами (Цікава хімія, 1954, 131); Поліетилен не руйнується не тільки від води, але навіть і від кислот та їдких лугів (Наука і життя, 7, 1958, 8); <br />
// Який спричиняє подразнення. Дмитрик затягнувсь цигаркою і почервонів увесь од їдкого диму (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 132).<br />
2. перен. Те саме, що в'їдливий 2; дошкульний, ущипливий. Мирослава не витерпіла тих їдких докорів, — гарячі сльози бризнули з її очей (Іван Франко, VI, 1951, 60); [Єпископ:] За віщо ти своїх братів картаєш їдкими та вразливими словами? (Леся Українка, II, 1951, 231); Він, певно, не відчув їдкого тону запитання (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 279); В. Самійленко — тонкий майстер їдкої іронії, асоціативного розвитку комічної теми (Радянське літературознавство, 8, 1965, 23).<br />
[[Категорія:Ід,Їд]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Отрава.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Отруйна_речовина.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(2).jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
http://sum.in.ua/<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%87%D0%B4%D0%BA%D0%B8%D0%B9Їдкий2015-11-19T10:26:09Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>ЇДКИ́Й, а, е.<br />
1. Який хімічно руйнує, роз'їдає що-небудь. Коркові й гумові пробки руйнуються їдкими речовинами (Цікава хімія, 1954, 131); Поліетилен не руйнується не тільки від води, але навіть і від кислот та їдких лугів (Наука і життя, 7, 1958, 8); <br />
// Який спричиняє подразнення. Дмитрик затягнувсь цигаркою і почервонів увесь од їдкого диму (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 132).<br />
2. перен. Те саме, що в'їдливий 2; дошкульний, ущипливий. Мирослава не витерпіла тих їдких докорів, — гарячі сльози бризнули з її очей (Іван Франко, VI, 1951, 60); [Єпископ:] За віщо ти своїх братів картаєш їдкими та вразливими словами? (Леся Українка, II, 1951, 231); Він, певно, не відчув їдкого тону запитання (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 279); В. Самійленко — тонкий майстер їдкої іронії, асоціативного розвитку комічної теми (Радянське літературознавство, 8, 1965, 23).<br />
[[Категорія:Ід,Їд]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Отрава.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Отруйна_речовина.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(2).jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(2).jpgФайл:Images (2).jpg2015-11-19T10:25:57Z<p>Odoliinychenko.is15: Odoliinychenko.is15 завантажив нову версію «Файл:Images (2).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9E%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpgФайл:Отруйна речовина.jpg2015-11-19T10:24:55Z<p>Odoliinychenko.is15: </p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0.jpgФайл:Отрава.jpg2015-11-19T10:24:26Z<p>Odoliinychenko.is15: </p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%87%D0%B4%D0%BA%D0%B8%D0%B9Їдкий2015-11-19T10:21:18Z<p>Odoliinychenko.is15: </p>
<hr />
<div>ЇДКИ́Й, а, е.<br />
1. Який хімічно руйнує, роз'їдає що-небудь. Коркові й гумові пробки руйнуються їдкими речовинами (Цікава хімія, 1954, 131); Поліетилен не руйнується не тільки від води, але навіть і від кислот та їдких лугів (Наука і життя, 7, 1958, 8); <br />
// Який спричиняє подразнення. Дмитрик затягнувсь цигаркою і почервонів увесь од їдкого диму (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 132).<br />
2. перен. Те саме, що в'їдливий 2; дошкульний, ущипливий. Мирослава не витерпіла тих їдких докорів, — гарячі сльози бризнули з її очей (Іван Франко, VI, 1951, 60); [Єпископ:] За віщо ти своїх братів картаєш їдкими та вразливими словами? (Леся Українка, II, 1951, 231); Він, певно, не відчув їдкого тону запитання (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 279); В. Самійленко — тонкий майстер їдкої іронії, асоціативного розвитку комічної теми (Радянське літературознавство, 8, 1965, 23).<br />
[[Категорія:Ід,Їд]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D1%87Річ2015-11-19T10:17:59Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>РІЧ 1, речі, жін.<br />
1. Предмет, перев. домашнього вжитку, трудової діяльності і т. ін. Щоб усе те, що вкладалося на вози, не загубилося по дорозі і не потовклося,.. кожна господарська річ, така, як вила, граблі, лопата, сокира, ящичок із цвяхами.., — усе це ув'язувалося (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 180); — Поява каравану у нас велика і не щоденна подія. Крім того, тут можна іноді купити чудові речі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 54); Ми сидимо в маленькій, переповненій речами кімнаті (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 173); <br />
// Будь-який предмет взагалі. Якусь хвилину Ігнатовський вивчаюче розглядає мене з-під примружених вій, розглядає так, ніби я не живе створіння, а річ, малюнок чи ще щось бездушне (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 106); Поволі згасав червневий день. Смеркло. На синьому небі спалахнули зорі. Настала тиха українська ніч.. Яблуні, верби, клуня, горшки на тину, старий в'яз — всі речі стали незнайомими, набравши зовсім іншого узагальненого нічного вигляду (Олександр Довженко, I, 1958, 85); <br />
// мн. Одяг, білизна, предмети особистого користування і спеціального призначення. [Любов:] Приготуйте, будьте ласкаві, мої речі до купелю, то я, може, піду хутко — вже пора (Леся Українка, II, 1951, 71); Зимові речі; <br />
// мн. Предмети особистого користування, зібрані і запаковані для перевезення їх в інше місце. Вранці приїхав до Цюріха, кинув речі на вокзалі, а сам пішов до вечора блукати по місту (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 272); Зауваживши рух Сахно до чемодана, він зробив заперечливий жест. — Не турбуйтеся. Ваші речі будуть на місці (Юрій Смолич, I, 1958, 58); Мовчазний Михайло, замкнувши багажник з речами, віддає ключ старому, знизує плечима. Старий сідає на водієве місце, заводить мотор (Юрій Яновський, І, 1958, 594); <br />
// мн. Предмети, що належать кому-небудь; майно. Шкільна кімната в Род-Айленді.. Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо; менша частина.. заставлена речами Річарда і знаряддям до скульптури (Леся Українка, III, 1952, 86); Фелікс спробував торгувати, але в нього нічого не вийшло: німці забрали в нього речі й гроші (Юрій Яновський, II, 1954, 38); <br />
// Що-небудь їстівне. — Горох ласенька річ. І дітвора за ним полізе хоч у піч! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); <br />
// Який-небудь предмет, що викликає захоплення. Безпалько по хаті пройшовся. Став перед грамофоном, що в кутку на столику. — Да, оце річ! П'ять червінців! — покрутив головью (Андрій Головко, II, 1957, 45). Речі першої потреби див. потреба.<br />
2. Явище дійсності, вияв або результат якої-небудь дії, діяльності; випадок, факт, подія. [Кнур:] Діду! а стій, я тебе що спитаю. Як тебе дочка покинула, що ти робив? [Кобзар:] Що ж я робив? Забув уже, давня то річ... (Панас Мирний, V, 1955, 89); Тіло моє відремонтовано. Рука поболює трохи в плечі, проте це, як казав наш лікар, на фронті річ нормальна (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 14); <br />
// Ситуація, становище, які склалися у кого-небудь з чимсь. Просить [Коген] мене забрати свою платню з каси. Трудна річ доволі, правду мовити: каса порожня (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 165); Як же, мамочко, в таких речах казати «вірю» чи «не вірю», коли тут можна просто бачити і знати і на основі того доказувати? (Леся Українка, V, 1956, 405); <br />
// у сполуч. з означ. Те, що для кого-небудь є важливим, має неабияке значення, становить певну цінність. — Агов, — кажу, — заки нам удосвіта на ниву йти, — виперімо солдатам онучки, — онучка в поході велика річ!.. (Юрій Яновський, I, 1954, 33); — Стипендію [в Духовній академії] обіцяють вищу, ніж була колись в київській бурсі, годуватимуть калорійно, а це для мого організму теж не остання річ... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 173); <br />
// Те, що стосується якогось кола питань, пов'язане з ним. [Муза:] Співай же за мною Про те, як весною Усе оживається знов, Про квіти весняні, Про речі кохані, Про першу весняну любов! (Леся Українка, I, 1951, 155); Хима не розуміє гаразд, про що читають, але вона знає, що читають про святі речі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 88); <br />
// Те, від чого залежить щось, потреба в чому-небудь. Коли тільки річ у грошах, — вона заставить себе, а роздобуде їх (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 383). <br />
♦ Видима річ див. видимий; Відома річ див. відомий; Дивна (немислима, неприємна, звичайна, даремна і т. ін.) річ — дивно (немислимо, неприємно, звичайно, даремно і т. ін.). І дивна річ — хмара скорилась, покірно повернула наліво і розв'язала мішки над рікою, засипаючи густим градом зарінок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 342); Пройти в двері — немислима річ.. Зостається тільки продухвина (Гнат Хоткевич, I, 1966, 116); Складати для себе закони — неприємна річ (Юрій Яновський, II, 1958, 31); Звісна річ див. звісний; З якої речі? — чому, на якій підставі? [Молодиця:] З якої ж я речі своїм добром буду постачати? [Храпко (сердито):] З такої речі, що ти його жінка! Муж та жона — одна сатана (Панас Мирний, V, 1955, 131); — Вони [селяни] мене бояться, — спохмурнів Дорош. Сергій, що плів ятір посеред хати, на секунду припинив роботу, спідлоба глянув на Дороша веселим оком: — З якої речі? — У мене таке враження (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 160); Інша річ див. інший; Називати (назвати) речі своїми (їх) іменами див. ім'я; Певна річ див. певний; Природна річ див. природний; Річ неможлива див. неможливий; Річ нечувана (дивна, надзвичайна)! — уживається для вираження здивування, захоплення, обурення і т. ін. Татари гули.. Зачеплено не тільки Меметову честь, але й честь усього роду.. Річ нечувана! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 399); Світова річ див. світовий2; Стан (сила) речей — певна ситуація, що склалася на даному етапі, в даний момент. Виходячи з фактичного стану речей, вважаю за потрібне довести до вашого відома, що моя робота як вихователя, з огляду на все це, мало продуктивна, хоч інтенсивність моєї праці доведена до максимуму (Іван Микитенко, II, 1957, 530); [Орлюк:] Ти не підеш туди [на суд]. [Уляна:] Прошу тебе, Іване! Я потерпіла людина. Я маю право! [Орлюк:] Я так само потерпілий. Але я повинен мислити й діяти залежно від сили речей (Олександр Довженко, I, 1958, 373); Ясна річ див. ясний.<br />
3. Твір літератури, мистецтва, наукова книга. По обіді звичайно заходить до мене Горький.. Читав мені нову драматичну річ, веселий водевіль, і все розказує своє життя, дуже цікаве (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 355); Першим моїм фільмом була «Сумка дипкур'єра». Окрилений успіхом цієї незначної речі, я негайно розпочав роботу над другою постановкою. Це була «Звенигора» (Олександр Довженко, I, 1958, 21); В кафе прекрасний майстер на поганенькій скрипці грав надзвичайні речі (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 104).<br />
4. Робота, справа і т. ін., якою займається або повинен займатися хто-небудь; діло. — Ходімо, бгате [брате], в світлицю; нехай вони тут собі пораються. Жіноча річ коло печі, а нам, козакам, чарка та шабля (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 61); Пізніше спав обов'язок на нього Корову пасти. Це не проста річ! (Максим Рильський, II, 1960, 303); — Марширування — клята річ, але ще гірше — життя в казармі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 136); <br />
// Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиїсь обов'язки, є чиїмсь завданням. От ще річ: Заставить треба богослова, Щоб дома байдиків не бив, Щоб він, гуляючи, навчив Настусю заповідь (Тарас Шевченко, II, 1963, 193); Правда: нема в нас того звичаю, аби свідок був платний. Свідоцтво — сусідська річ (Лесь Мартович, Тв., 1954, 210); <br />
// мн. Вчинки, поведінка кого-небудь. [Кнур:] Ну, не бити тебе за такі речі? Убити б тебе треба! Хіба ти не зазнала радості.., носячи свою дитину на руках? Чого ж ти її хочеш, як ту квітку, засушити-зав'ялити? (Панас Мирний, V, 1955, 84); — А красти?! Так чесні люди не роблять! Ти собі поміркуй: за такі речі тебе всюди вигнали б, і ти, скитаючись на чужині, пропав би (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 446). <br />
♦ В тім-то й річ, що... — уживається для наголошення, підкреслення того, що висловлюється. — Я ж кажу, що хто не рискує, той шампанського не п'є, — збадьорився Корній, мовби заворожений Сіробабиними пляшками. — В тім-то й річ, що цей якраз і не рискує, — засміявся вузькоокий льотчик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 70); В чім (в чому) річ? — що трапилось? — Що сталося? — кинувся Черниш навперейми якомусь піхотинцеві. — В чому річ? Стій! (Олесь Гончар, III, 1959, 139). До речі: а) в потрібний момент, вчасно, до ладу. Діденко збагнув, що прохопивсь з своєю новиною зовсім не до речі (Андрій Головко, II, 1957, 476); На море лягав туман, і це було дуже до речі: під покровом туману ялику легше буде непомітно пройти (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 599); б) потрібний, своєчасний. Нервова обстановка нашої сім'ї мені тепер, більш ніж коли, не до речі, у мене й так душа не на місці (Леся Українка, V, 1956, 334); Деякі радіодрібнички ще й він, Віталій, встиг добути з суднової радіорубки, і вони йому були дуже до речі, коли збирав свій любительський передавач (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 245); в) так, як треба, вдало, влучно. [1-й вартовий (співає далі сам):] Бо немає сала-м'яса, ані ситого стегенця, тільки дим та кров. [5-й вартовий:] Щось не під лад. [1-й вартовий:] Дарма, аби до речі! (Леся Українка, II, 1951, 319); Він мало їв і на питання давав не до речі відповідь (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 286); г) (у знач. вставн. сл.) уживається для позначення побіжного зауваження, доповнення до щойно висловленого або у зв'язку з ним. Хочу себе потішити, що літом буде нам краще і ще заспіваємо з Вами разом у Криворівні. До речі: коли Ви збираєтеся туди? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 393); Директор ходив, похитуючись і припадаючи то на одну, то на другу ногу, як моряк, — до речі, він і був колись моряком (Юрій Яновський, II, 1958, 33); Марна річ див. марний; Найперша (перша, головна) річ — найголовніше, основне. Найперша ж річ була в його — думати та гадати, як його тут визволитись (Марко Вовчок, I, 1955, 334); А я, моя любочко, не знаю гаразд, чи почну що для «Життя і слова». Ніколи, а головна річ — не свіжі сили, що, певно, відіб'ється на роботі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 151); Річ доходить (дійшла, дійде) див. доходити; Річ твоя (ваша, його, її і т. ін.) — як хочеш (хочете, хоче), і т. ін.). [Прочанин:] А як же ти віддав його [Мессію], як саме? [Юда:] Та що ти мов суддя мене питаєш? Мені вже се обридло! [Прочанин (здвигає плечима):] Річ твоя! Не хочеш — не кажи (Леся Українка, III, 1952, 141); Річ у тому (у тім), що... — основне, суть у тому, що... Річ у тому, що цю бідну людину, яка діставала 15 карбованців місячної плати, а решту виробляла від рядка за міські новини, раз у раз кривдив редактор (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 426); Річ у тім, що Митро славився умінням відгадувати погоду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 22).<br />
5. тільки мн., філос. Об'єктивний світ (предмети, явища), що існує поза свідомістю людини і діє на цю свідомість. Отож на їх [філософів] думку Мала б всесвітня матерія спершу в ніщо обернутись 1 вже з нічого розбіжність численних речей породити (Микола Зеров, Вибр., 1966, 146). <br />
▲ «Річ у собі» — за ідеалістичним вченням Канта — те, що існує незалежно від свідомості людини і не може бути пізнаним. Ніщо у природі не може залишатися «річчю у собі». Будь-яке явище тягне за собою довгий ланцюг наслідків (Наука і життя, 11, 1964, 17).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 576.Коментарі (0)<br />
РІЧ 2, речі, жін., розм.<br />
1. Те саме, що мова 1 —3. — Хто ти, відкіля? — допитуються. А в мене річ одібрало, язика не поверну; біля серця печія пече, в голові огонь палає (Панас Мирний, III, 1954, 165); Вона була підпорою в походах, Я чуть з дитинства звик її пісні. І хочеться сказать на весь російський подих, Чим українська річ була мені (Максим Рильський, Наша сила, 1952, 108); [Печериця:] У мене і гортань добра, і річ плавка; одно тільки — законів я не знаю, — законів мене навчи, то я і тебе, старого, за пояс заткну!.. (Панас Мирний, V, 1955, 170).<br />
2. Те, що вимовляє, говорить хто-небудь; чиїсь слова, вислови. — А іноді умій солодку річ зліпити. Хоч кажуть — хто мовчить, той ніби двох навчить, — Щербата вигадка: не можна мовчки жити (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 127); [Орест (докірливо):] Любо, сором, сором не мати одваги перед своєю власною душею. Де ж твої горді речі? Пам'ятаєш, як ти казала, що будеш завжди вільна й одважна? (Леся Українка, II, 1951, 44); Марін стояв блідий і все мовчав. І дармо я на нього напирав, То лагідно, а то й грозить почав, І стала річ моя гнівна, завзята (Іван Франко, XIII, 1954, 294); * Образно. Йде агроном удалину, у ніч, Щоб заглушить думок болючу річ (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 37); <br />
// Розмова, бесіда між кимсь, розповідь про кого-, що-небудь. — От і добре, стара. Але це між нами річ, а Лукину сам Клим спитає (Нечуй-Левицький, III, 1956, 325); Перегодя трохи, Христя питає чоловіка: — Чи не час уже обідати?.. — Собача брехня перервала їх річ (Панас Мирний, I, 1949, 271); Оришка оповідала з запалом, горда з такої ученості свого Пилипка, і забувши навіть, що це про саму її йде річ (Гнат Хоткевич, II, 1006, 60). <br />
♦ Гострий на річ (речі) — те саме, що Гострий на слово (язик і т. ін.) (див. гострий). Змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі, і ласки ніхто не забачив в іскрявих смішливих очах (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 154); Кувати речі недобрії див. кувати 1; Мазати речі [по губах] медом див. мазати; Медові речі; Медова річ див. медовий; Не об тім річ — уживається на позначення того, що чиєсь припущення не має жодного зв'язку з висловленим. — Та й поснідав би, чим натщесерце йти, а чи мо’ боїться об'їсти? — А таке! — лише рукою махнув Давид, посміхаючись. — Не об тім річ: доки підмерзло оце, йти буде легше. Та й попрощався (Андрій Головко, II, 1957, 181).<br />
3. рідко. Публічний виступ, промова. Коли поставили його [торт] на столі і піднесли шампанське, Лошаков перший устав і почав річ (Панас Мирний, III, 1954, 289); То софта [духовна особа] з самого Стамбула, і його мудрих та святих речей зібралися послухати правовірні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 291). <br />
♦ Річ держати — виступати, висловлюватися публічно. — Дозвольте імені, панове, річ держать! — Тут обізвалася Лисиця (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 44); Річ держав помічник мера, Перед ратушею ставши, Як проходив гурт поз нього (Леся Українка, IV, 1954, 198).<br />
[[Категорія:Рі]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Машина.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(1).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
http://sum.in.ua/<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D1%87Річ2015-11-19T10:17:08Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>РІЧ 1, речі, жін.<br />
1. Предмет, перев. домашнього вжитку, трудової діяльності і т. ін. Щоб усе те, що вкладалося на вози, не загубилося по дорозі і не потовклося,.. кожна господарська річ, така, як вила, граблі, лопата, сокира, ящичок із цвяхами.., — усе це ув'язувалося (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 180); — Поява каравану у нас велика і не щоденна подія. Крім того, тут можна іноді купити чудові речі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 54); Ми сидимо в маленькій, переповненій речами кімнаті (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 173); <br />
// Будь-який предмет взагалі. Якусь хвилину Ігнатовський вивчаюче розглядає мене з-під примружених вій, розглядає так, ніби я не живе створіння, а річ, малюнок чи ще щось бездушне (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 106); Поволі згасав червневий день. Смеркло. На синьому небі спалахнули зорі. Настала тиха українська ніч.. Яблуні, верби, клуня, горшки на тину, старий в'яз — всі речі стали незнайомими, набравши зовсім іншого узагальненого нічного вигляду (Олександр Довженко, I, 1958, 85); <br />
// мн. Одяг, білизна, предмети особистого користування і спеціального призначення. [Любов:] Приготуйте, будьте ласкаві, мої речі до купелю, то я, може, піду хутко — вже пора (Леся Українка, II, 1951, 71); Зимові речі; <br />
// мн. Предмети особистого користування, зібрані і запаковані для перевезення їх в інше місце. Вранці приїхав до Цюріха, кинув речі на вокзалі, а сам пішов до вечора блукати по місту (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 272); Зауваживши рух Сахно до чемодана, він зробив заперечливий жест. — Не турбуйтеся. Ваші речі будуть на місці (Юрій Смолич, I, 1958, 58); Мовчазний Михайло, замкнувши багажник з речами, віддає ключ старому, знизує плечима. Старий сідає на водієве місце, заводить мотор (Юрій Яновський, І, 1958, 594); <br />
// мн. Предмети, що належать кому-небудь; майно. Шкільна кімната в Род-Айленді.. Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо; менша частина.. заставлена речами Річарда і знаряддям до скульптури (Леся Українка, III, 1952, 86); Фелікс спробував торгувати, але в нього нічого не вийшло: німці забрали в нього речі й гроші (Юрій Яновський, II, 1954, 38); <br />
// Що-небудь їстівне. — Горох ласенька річ. І дітвора за ним полізе хоч у піч! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); <br />
// Який-небудь предмет, що викликає захоплення. Безпалько по хаті пройшовся. Став перед грамофоном, що в кутку на столику. — Да, оце річ! П'ять червінців! — покрутив головью (Андрій Головко, II, 1957, 45). Речі першої потреби див. потреба.<br />
2. Явище дійсності, вияв або результат якої-небудь дії, діяльності; випадок, факт, подія. [Кнур:] Діду! а стій, я тебе що спитаю. Як тебе дочка покинула, що ти робив? [Кобзар:] Що ж я робив? Забув уже, давня то річ... (Панас Мирний, V, 1955, 89); Тіло моє відремонтовано. Рука поболює трохи в плечі, проте це, як казав наш лікар, на фронті річ нормальна (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 14); <br />
// Ситуація, становище, які склалися у кого-небудь з чимсь. Просить [Коген] мене забрати свою платню з каси. Трудна річ доволі, правду мовити: каса порожня (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 165); Як же, мамочко, в таких речах казати «вірю» чи «не вірю», коли тут можна просто бачити і знати і на основі того доказувати? (Леся Українка, V, 1956, 405); <br />
// у сполуч. з означ. Те, що для кого-небудь є важливим, має неабияке значення, становить певну цінність. — Агов, — кажу, — заки нам удосвіта на ниву йти, — виперімо солдатам онучки, — онучка в поході велика річ!.. (Юрій Яновський, I, 1954, 33); — Стипендію [в Духовній академії] обіцяють вищу, ніж була колись в київській бурсі, годуватимуть калорійно, а це для мого організму теж не остання річ... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 173); <br />
// Те, що стосується якогось кола питань, пов'язане з ним. [Муза:] Співай же за мною Про те, як весною Усе оживається знов, Про квіти весняні, Про речі кохані, Про першу весняну любов! (Леся Українка, I, 1951, 155); Хима не розуміє гаразд, про що читають, але вона знає, що читають про святі речі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 88); <br />
// Те, від чого залежить щось, потреба в чому-небудь. Коли тільки річ у грошах, — вона заставить себе, а роздобуде їх (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 383). <br />
♦ Видима річ див. видимий; Відома річ див. відомий; Дивна (немислима, неприємна, звичайна, даремна і т. ін.) річ — дивно (немислимо, неприємно, звичайно, даремно і т. ін.). І дивна річ — хмара скорилась, покірно повернула наліво і розв'язала мішки над рікою, засипаючи густим градом зарінок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 342); Пройти в двері — немислима річ.. Зостається тільки продухвина (Гнат Хоткевич, I, 1966, 116); Складати для себе закони — неприємна річ (Юрій Яновський, II, 1958, 31); Звісна річ див. звісний; З якої речі? — чому, на якій підставі? [Молодиця:] З якої ж я речі своїм добром буду постачати? [Храпко (сердито):] З такої речі, що ти його жінка! Муж та жона — одна сатана (Панас Мирний, V, 1955, 131); — Вони [селяни] мене бояться, — спохмурнів Дорош. Сергій, що плів ятір посеред хати, на секунду припинив роботу, спідлоба глянув на Дороша веселим оком: — З якої речі? — У мене таке враження (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 160); Інша річ див. інший; Називати (назвати) речі своїми (їх) іменами див. ім'я; Певна річ див. певний; Природна річ див. природний; Річ неможлива див. неможливий; Річ нечувана (дивна, надзвичайна)! — уживається для вираження здивування, захоплення, обурення і т. ін. Татари гули.. Зачеплено не тільки Меметову честь, але й честь усього роду.. Річ нечувана! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 399); Світова річ див. світовий2; Стан (сила) речей — певна ситуація, що склалася на даному етапі, в даний момент. Виходячи з фактичного стану речей, вважаю за потрібне довести до вашого відома, що моя робота як вихователя, з огляду на все це, мало продуктивна, хоч інтенсивність моєї праці доведена до максимуму (Іван Микитенко, II, 1957, 530); [Орлюк:] Ти не підеш туди [на суд]. [Уляна:] Прошу тебе, Іване! Я потерпіла людина. Я маю право! [Орлюк:] Я так само потерпілий. Але я повинен мислити й діяти залежно від сили речей (Олександр Довженко, I, 1958, 373); Ясна річ див. ясний.<br />
3. Твір літератури, мистецтва, наукова книга. По обіді звичайно заходить до мене Горький.. Читав мені нову драматичну річ, веселий водевіль, і все розказує своє життя, дуже цікаве (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 355); Першим моїм фільмом була «Сумка дипкур'єра». Окрилений успіхом цієї незначної речі, я негайно розпочав роботу над другою постановкою. Це була «Звенигора» (Олександр Довженко, I, 1958, 21); В кафе прекрасний майстер на поганенькій скрипці грав надзвичайні речі (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 104).<br />
4. Робота, справа і т. ін., якою займається або повинен займатися хто-небудь; діло. — Ходімо, бгате [брате], в світлицю; нехай вони тут собі пораються. Жіноча річ коло печі, а нам, козакам, чарка та шабля (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 61); Пізніше спав обов'язок на нього Корову пасти. Це не проста річ! (Максим Рильський, II, 1960, 303); — Марширування — клята річ, але ще гірше — життя в казармі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 136); <br />
// Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиїсь обов'язки, є чиїмсь завданням. От ще річ: Заставить треба богослова, Щоб дома байдиків не бив, Щоб він, гуляючи, навчив Настусю заповідь (Тарас Шевченко, II, 1963, 193); Правда: нема в нас того звичаю, аби свідок був платний. Свідоцтво — сусідська річ (Лесь Мартович, Тв., 1954, 210); <br />
// мн. Вчинки, поведінка кого-небудь. [Кнур:] Ну, не бити тебе за такі речі? Убити б тебе треба! Хіба ти не зазнала радості.., носячи свою дитину на руках? Чого ж ти її хочеш, як ту квітку, засушити-зав'ялити? (Панас Мирний, V, 1955, 84); — А красти?! Так чесні люди не роблять! Ти собі поміркуй: за такі речі тебе всюди вигнали б, і ти, скитаючись на чужині, пропав би (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 446). <br />
♦ В тім-то й річ, що... — уживається для наголошення, підкреслення того, що висловлюється. — Я ж кажу, що хто не рискує, той шампанського не п'є, — збадьорився Корній, мовби заворожений Сіробабиними пляшками. — В тім-то й річ, що цей якраз і не рискує, — засміявся вузькоокий льотчик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 70); В чім (в чому) річ? — що трапилось? — Що сталося? — кинувся Черниш навперейми якомусь піхотинцеві. — В чому річ? Стій! (Олесь Гончар, III, 1959, 139). До речі: а) в потрібний момент, вчасно, до ладу. Діденко збагнув, що прохопивсь з своєю новиною зовсім не до речі (Андрій Головко, II, 1957, 476); На море лягав туман, і це було дуже до речі: під покровом туману ялику легше буде непомітно пройти (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 599); б) потрібний, своєчасний. Нервова обстановка нашої сім'ї мені тепер, більш ніж коли, не до речі, у мене й так душа не на місці (Леся Українка, V, 1956, 334); Деякі радіодрібнички ще й він, Віталій, встиг добути з суднової радіорубки, і вони йому були дуже до речі, коли збирав свій любительський передавач (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 245); в) так, як треба, вдало, влучно. [1-й вартовий (співає далі сам):] Бо немає сала-м'яса, ані ситого стегенця, тільки дим та кров. [5-й вартовий:] Щось не під лад. [1-й вартовий:] Дарма, аби до речі! (Леся Українка, II, 1951, 319); Він мало їв і на питання давав не до речі відповідь (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 286); г) (у знач. вставн. сл.) уживається для позначення побіжного зауваження, доповнення до щойно висловленого або у зв'язку з ним. Хочу себе потішити, що літом буде нам краще і ще заспіваємо з Вами разом у Криворівні. До речі: коли Ви збираєтеся туди? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 393); Директор ходив, похитуючись і припадаючи то на одну, то на другу ногу, як моряк, — до речі, він і був колись моряком (Юрій Яновський, II, 1958, 33); Марна річ див. марний; Найперша (перша, головна) річ — найголовніше, основне. Найперша ж річ була в його — думати та гадати, як його тут визволитись (Марко Вовчок, I, 1955, 334); А я, моя любочко, не знаю гаразд, чи почну що для «Життя і слова». Ніколи, а головна річ — не свіжі сили, що, певно, відіб'ється на роботі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 151); Річ доходить (дійшла, дійде) див. доходити; Річ твоя (ваша, його, її і т. ін.) — як хочеш (хочете, хоче), і т. ін.). [Прочанин:] А як же ти віддав його [Мессію], як саме? [Юда:] Та що ти мов суддя мене питаєш? Мені вже се обридло! [Прочанин (здвигає плечима):] Річ твоя! Не хочеш — не кажи (Леся Українка, III, 1952, 141); Річ у тому (у тім), що... — основне, суть у тому, що... Річ у тому, що цю бідну людину, яка діставала 15 карбованців місячної плати, а решту виробляла від рядка за міські новини, раз у раз кривдив редактор (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 426); Річ у тім, що Митро славився умінням відгадувати погоду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 22).<br />
5. тільки мн., філос. Об'єктивний світ (предмети, явища), що існує поза свідомістю людини і діє на цю свідомість. Отож на їх [філософів] думку Мала б всесвітня матерія спершу в ніщо обернутись 1 вже з нічого розбіжність численних речей породити (Микола Зеров, Вибр., 1966, 146). <br />
▲ «Річ у собі» — за ідеалістичним вченням Канта — те, що існує незалежно від свідомості людини і не може бути пізнаним. Ніщо у природі не може залишатися «річчю у собі». Будь-яке явище тягне за собою довгий ланцюг наслідків (Наука і життя, 11, 1964, 17).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 576.Коментарі (0)<br />
РІЧ 2, речі, жін., розм.<br />
1. Те саме, що мова 1 —3. — Хто ти, відкіля? — допитуються. А в мене річ одібрало, язика не поверну; біля серця печія пече, в голові огонь палає (Панас Мирний, III, 1954, 165); Вона була підпорою в походах, Я чуть з дитинства звик її пісні. І хочеться сказать на весь російський подих, Чим українська річ була мені (Максим Рильський, Наша сила, 1952, 108); [Печериця:] У мене і гортань добра, і річ плавка; одно тільки — законів я не знаю, — законів мене навчи, то я і тебе, старого, за пояс заткну!.. (Панас Мирний, V, 1955, 170).<br />
2. Те, що вимовляє, говорить хто-небудь; чиїсь слова, вислови. — А іноді умій солодку річ зліпити. Хоч кажуть — хто мовчить, той ніби двох навчить, — Щербата вигадка: не можна мовчки жити (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 127); [Орест (докірливо):] Любо, сором, сором не мати одваги перед своєю власною душею. Де ж твої горді речі? Пам'ятаєш, як ти казала, що будеш завжди вільна й одважна? (Леся Українка, II, 1951, 44); Марін стояв блідий і все мовчав. І дармо я на нього напирав, То лагідно, а то й грозить почав, І стала річ моя гнівна, завзята (Іван Франко, XIII, 1954, 294); * Образно. Йде агроном удалину, у ніч, Щоб заглушить думок болючу річ (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 37); <br />
// Розмова, бесіда між кимсь, розповідь про кого-, що-небудь. — От і добре, стара. Але це між нами річ, а Лукину сам Клим спитає (Нечуй-Левицький, III, 1956, 325); Перегодя трохи, Христя питає чоловіка: — Чи не час уже обідати?.. — Собача брехня перервала їх річ (Панас Мирний, I, 1949, 271); Оришка оповідала з запалом, горда з такої ученості свого Пилипка, і забувши навіть, що це про саму її йде річ (Гнат Хоткевич, II, 1006, 60). <br />
♦ Гострий на річ (речі) — те саме, що Гострий на слово (язик і т. ін.) (див. гострий). Змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі, і ласки ніхто не забачив в іскрявих смішливих очах (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 154); Кувати речі недобрії див. кувати 1; Мазати речі [по губах] медом див. мазати; Медові речі; Медова річ див. медовий; Не об тім річ — уживається на позначення того, що чиєсь припущення не має жодного зв'язку з висловленим. — Та й поснідав би, чим натщесерце йти, а чи мо’ боїться об'їсти? — А таке! — лише рукою махнув Давид, посміхаючись. — Не об тім річ: доки підмерзло оце, йти буде легше. Та й попрощався (Андрій Головко, II, 1957, 181).<br />
3. рідко. Публічний виступ, промова. Коли поставили його [торт] на столі і піднесли шампанське, Лошаков перший устав і почав річ (Панас Мирний, III, 1954, 289); То софта [духовна особа] з самого Стамбула, і його мудрих та святих речей зібралися послухати правовірні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 291). <br />
♦ Річ держати — виступати, висловлюватися публічно. — Дозвольте імені, панове, річ держать! — Тут обізвалася Лисиця (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 44); Річ держав помічник мера, Перед ратушею ставши, Як проходив гурт поз нього (Леся Українка, IV, 1954, 198).<br />
[[Категорія:Рі]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Машина.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(1).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images.jpgФайл:Images.jpg2015-11-19T10:16:55Z<p>Odoliinychenko.is15: Odoliinychenko.is15 завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»</p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(1).jpgФайл:Images (1).jpg2015-11-19T10:16:30Z<p>Odoliinychenko.is15: Odoliinychenko.is15 завантажив нову версію «Файл:Images (1).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpgФайл:Машина.jpg2015-11-19T10:15:59Z<p>Odoliinychenko.is15: Odoliinychenko.is15 завантажив нову версію «Файл:Машина.jpg»</p>
<hr />
<div></div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%96%D1%87Річ2015-11-19T10:13:36Z<p>Odoliinychenko.is15: </p>
<hr />
<div>РІЧ 1, речі, жін.<br />
1. Предмет, перев. домашнього вжитку, трудової діяльності і т. ін. Щоб усе те, що вкладалося на вози, не загубилося по дорозі і не потовклося,.. кожна господарська річ, така, як вила, граблі, лопата, сокира, ящичок із цвяхами.., — усе це ув'язувалося (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 180); — Поява каравану у нас велика і не щоденна подія. Крім того, тут можна іноді купити чудові речі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 54); Ми сидимо в маленькій, переповненій речами кімнаті (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 173); <br />
// Будь-який предмет взагалі. Якусь хвилину Ігнатовський вивчаюче розглядає мене з-під примружених вій, розглядає так, ніби я не живе створіння, а річ, малюнок чи ще щось бездушне (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 106); Поволі згасав червневий день. Смеркло. На синьому небі спалахнули зорі. Настала тиха українська ніч.. Яблуні, верби, клуня, горшки на тину, старий в'яз — всі речі стали незнайомими, набравши зовсім іншого узагальненого нічного вигляду (Олександр Довженко, I, 1958, 85); <br />
// мн. Одяг, білизна, предмети особистого користування і спеціального призначення. [Любов:] Приготуйте, будьте ласкаві, мої речі до купелю, то я, може, піду хутко — вже пора (Леся Українка, II, 1951, 71); Зимові речі; <br />
// мн. Предмети особистого користування, зібрані і запаковані для перевезення їх в інше місце. Вранці приїхав до Цюріха, кинув речі на вокзалі, а сам пішов до вечора блукати по місту (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 272); Зауваживши рух Сахно до чемодана, він зробив заперечливий жест. — Не турбуйтеся. Ваші речі будуть на місці (Юрій Смолич, I, 1958, 58); Мовчазний Михайло, замкнувши багажник з речами, віддає ключ старому, знизує плечима. Старий сідає на водієве місце, заводить мотор (Юрій Яновський, І, 1958, 594); <br />
// мн. Предмети, що належать кому-небудь; майно. Шкільна кімната в Род-Айленді.. Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо; менша частина.. заставлена речами Річарда і знаряддям до скульптури (Леся Українка, III, 1952, 86); Фелікс спробував торгувати, але в нього нічого не вийшло: німці забрали в нього речі й гроші (Юрій Яновський, II, 1954, 38); <br />
// Що-небудь їстівне. — Горох ласенька річ. І дітвора за ним полізе хоч у піч! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); <br />
// Який-небудь предмет, що викликає захоплення. Безпалько по хаті пройшовся. Став перед грамофоном, що в кутку на столику. — Да, оце річ! П'ять червінців! — покрутив головью (Андрій Головко, II, 1957, 45). Речі першої потреби див. потреба.<br />
2. Явище дійсності, вияв або результат якої-небудь дії, діяльності; випадок, факт, подія. [Кнур:] Діду! а стій, я тебе що спитаю. Як тебе дочка покинула, що ти робив? [Кобзар:] Що ж я робив? Забув уже, давня то річ... (Панас Мирний, V, 1955, 89); Тіло моє відремонтовано. Рука поболює трохи в плечі, проте це, як казав наш лікар, на фронті річ нормальна (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 14); <br />
// Ситуація, становище, які склалися у кого-небудь з чимсь. Просить [Коген] мене забрати свою платню з каси. Трудна річ доволі, правду мовити: каса порожня (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 165); Як же, мамочко, в таких речах казати «вірю» чи «не вірю», коли тут можна просто бачити і знати і на основі того доказувати? (Леся Українка, V, 1956, 405); <br />
// у сполуч. з означ. Те, що для кого-небудь є важливим, має неабияке значення, становить певну цінність. — Агов, — кажу, — заки нам удосвіта на ниву йти, — виперімо солдатам онучки, — онучка в поході велика річ!.. (Юрій Яновський, I, 1954, 33); — Стипендію [в Духовній академії] обіцяють вищу, ніж була колись в київській бурсі, годуватимуть калорійно, а це для мого організму теж не остання річ... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 173); <br />
// Те, що стосується якогось кола питань, пов'язане з ним. [Муза:] Співай же за мною Про те, як весною Усе оживається знов, Про квіти весняні, Про речі кохані, Про першу весняну любов! (Леся Українка, I, 1951, 155); Хима не розуміє гаразд, про що читають, але вона знає, що читають про святі речі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 88); <br />
// Те, від чого залежить щось, потреба в чому-небудь. Коли тільки річ у грошах, — вона заставить себе, а роздобуде їх (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 383). <br />
♦ Видима річ див. видимий; Відома річ див. відомий; Дивна (немислима, неприємна, звичайна, даремна і т. ін.) річ — дивно (немислимо, неприємно, звичайно, даремно і т. ін.). І дивна річ — хмара скорилась, покірно повернула наліво і розв'язала мішки над рікою, засипаючи густим градом зарінок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 342); Пройти в двері — немислима річ.. Зостається тільки продухвина (Гнат Хоткевич, I, 1966, 116); Складати для себе закони — неприємна річ (Юрій Яновський, II, 1958, 31); Звісна річ див. звісний; З якої речі? — чому, на якій підставі? [Молодиця:] З якої ж я речі своїм добром буду постачати? [Храпко (сердито):] З такої речі, що ти його жінка! Муж та жона — одна сатана (Панас Мирний, V, 1955, 131); — Вони [селяни] мене бояться, — спохмурнів Дорош. Сергій, що плів ятір посеред хати, на секунду припинив роботу, спідлоба глянув на Дороша веселим оком: — З якої речі? — У мене таке враження (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 160); Інша річ див. інший; Називати (назвати) речі своїми (їх) іменами див. ім'я; Певна річ див. певний; Природна річ див. природний; Річ неможлива див. неможливий; Річ нечувана (дивна, надзвичайна)! — уживається для вираження здивування, захоплення, обурення і т. ін. Татари гули.. Зачеплено не тільки Меметову честь, але й честь усього роду.. Річ нечувана! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 399); Світова річ див. світовий2; Стан (сила) речей — певна ситуація, що склалася на даному етапі, в даний момент. Виходячи з фактичного стану речей, вважаю за потрібне довести до вашого відома, що моя робота як вихователя, з огляду на все це, мало продуктивна, хоч інтенсивність моєї праці доведена до максимуму (Іван Микитенко, II, 1957, 530); [Орлюк:] Ти не підеш туди [на суд]. [Уляна:] Прошу тебе, Іване! Я потерпіла людина. Я маю право! [Орлюк:] Я так само потерпілий. Але я повинен мислити й діяти залежно від сили речей (Олександр Довженко, I, 1958, 373); Ясна річ див. ясний.<br />
3. Твір літератури, мистецтва, наукова книга. По обіді звичайно заходить до мене Горький.. Читав мені нову драматичну річ, веселий водевіль, і все розказує своє життя, дуже цікаве (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 355); Першим моїм фільмом була «Сумка дипкур'єра». Окрилений успіхом цієї незначної речі, я негайно розпочав роботу над другою постановкою. Це була «Звенигора» (Олександр Довженко, I, 1958, 21); В кафе прекрасний майстер на поганенькій скрипці грав надзвичайні речі (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 104).<br />
4. Робота, справа і т. ін., якою займається або повинен займатися хто-небудь; діло. — Ходімо, бгате [брате], в світлицю; нехай вони тут собі пораються. Жіноча річ коло печі, а нам, козакам, чарка та шабля (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 61); Пізніше спав обов'язок на нього Корову пасти. Це не проста річ! (Максим Рильський, II, 1960, 303); — Марширування — клята річ, але ще гірше — життя в казармі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 136); <br />
// Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиїсь обов'язки, є чиїмсь завданням. От ще річ: Заставить треба богослова, Щоб дома байдиків не бив, Щоб він, гуляючи, навчив Настусю заповідь (Тарас Шевченко, II, 1963, 193); Правда: нема в нас того звичаю, аби свідок був платний. Свідоцтво — сусідська річ (Лесь Мартович, Тв., 1954, 210); <br />
// мн. Вчинки, поведінка кого-небудь. [Кнур:] Ну, не бити тебе за такі речі? Убити б тебе треба! Хіба ти не зазнала радості.., носячи свою дитину на руках? Чого ж ти її хочеш, як ту квітку, засушити-зав'ялити? (Панас Мирний, V, 1955, 84); — А красти?! Так чесні люди не роблять! Ти собі поміркуй: за такі речі тебе всюди вигнали б, і ти, скитаючись на чужині, пропав би (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 446). <br />
♦ В тім-то й річ, що... — уживається для наголошення, підкреслення того, що висловлюється. — Я ж кажу, що хто не рискує, той шампанського не п'є, — збадьорився Корній, мовби заворожений Сіробабиними пляшками. — В тім-то й річ, що цей якраз і не рискує, — засміявся вузькоокий льотчик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 70); В чім (в чому) річ? — що трапилось? — Що сталося? — кинувся Черниш навперейми якомусь піхотинцеві. — В чому річ? Стій! (Олесь Гончар, III, 1959, 139). До речі: а) в потрібний момент, вчасно, до ладу. Діденко збагнув, що прохопивсь з своєю новиною зовсім не до речі (Андрій Головко, II, 1957, 476); На море лягав туман, і це було дуже до речі: під покровом туману ялику легше буде непомітно пройти (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 599); б) потрібний, своєчасний. Нервова обстановка нашої сім'ї мені тепер, більш ніж коли, не до речі, у мене й так душа не на місці (Леся Українка, V, 1956, 334); Деякі радіодрібнички ще й він, Віталій, встиг добути з суднової радіорубки, і вони йому були дуже до речі, коли збирав свій любительський передавач (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 245); в) так, як треба, вдало, влучно. [1-й вартовий (співає далі сам):] Бо немає сала-м'яса, ані ситого стегенця, тільки дим та кров. [5-й вартовий:] Щось не під лад. [1-й вартовий:] Дарма, аби до речі! (Леся Українка, II, 1951, 319); Він мало їв і на питання давав не до речі відповідь (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 286); г) (у знач. вставн. сл.) уживається для позначення побіжного зауваження, доповнення до щойно висловленого або у зв'язку з ним. Хочу себе потішити, що літом буде нам краще і ще заспіваємо з Вами разом у Криворівні. До речі: коли Ви збираєтеся туди? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 393); Директор ходив, похитуючись і припадаючи то на одну, то на другу ногу, як моряк, — до речі, він і був колись моряком (Юрій Яновський, II, 1958, 33); Марна річ див. марний; Найперша (перша, головна) річ — найголовніше, основне. Найперша ж річ була в його — думати та гадати, як його тут визволитись (Марко Вовчок, I, 1955, 334); А я, моя любочко, не знаю гаразд, чи почну що для «Життя і слова». Ніколи, а головна річ — не свіжі сили, що, певно, відіб'ється на роботі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 151); Річ доходить (дійшла, дійде) див. доходити; Річ твоя (ваша, його, її і т. ін.) — як хочеш (хочете, хоче), і т. ін.). [Прочанин:] А як же ти віддав його [Мессію], як саме? [Юда:] Та що ти мов суддя мене питаєш? Мені вже се обридло! [Прочанин (здвигає плечима):] Річ твоя! Не хочеш — не кажи (Леся Українка, III, 1952, 141); Річ у тому (у тім), що... — основне, суть у тому, що... Річ у тому, що цю бідну людину, яка діставала 15 карбованців місячної плати, а решту виробляла від рядка за міські новини, раз у раз кривдив редактор (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 426); Річ у тім, що Митро славився умінням відгадувати погоду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 22).<br />
5. тільки мн., філос. Об'єктивний світ (предмети, явища), що існує поза свідомістю людини і діє на цю свідомість. Отож на їх [філософів] думку Мала б всесвітня матерія спершу в ніщо обернутись 1 вже з нічого розбіжність численних речей породити (Микола Зеров, Вибр., 1966, 146). <br />
▲ «Річ у собі» — за ідеалістичним вченням Канта — те, що існує незалежно від свідомості людини і не може бути пізнаним. Ніщо у природі не може залишатися «річчю у собі». Будь-яке явище тягне за собою довгий ланцюг наслідків (Наука і життя, 11, 1964, 17).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 576.Коментарі (0)<br />
РІЧ 2, речі, жін., розм.<br />
1. Те саме, що мова 1 —3. — Хто ти, відкіля? — допитуються. А в мене річ одібрало, язика не поверну; біля серця печія пече, в голові огонь палає (Панас Мирний, III, 1954, 165); Вона була підпорою в походах, Я чуть з дитинства звик її пісні. І хочеться сказать на весь російський подих, Чим українська річ була мені (Максим Рильський, Наша сила, 1952, 108); [Печериця:] У мене і гортань добра, і річ плавка; одно тільки — законів я не знаю, — законів мене навчи, то я і тебе, старого, за пояс заткну!.. (Панас Мирний, V, 1955, 170).<br />
2. Те, що вимовляє, говорить хто-небудь; чиїсь слова, вислови. — А іноді умій солодку річ зліпити. Хоч кажуть — хто мовчить, той ніби двох навчить, — Щербата вигадка: не можна мовчки жити (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 127); [Орест (докірливо):] Любо, сором, сором не мати одваги перед своєю власною душею. Де ж твої горді речі? Пам'ятаєш, як ти казала, що будеш завжди вільна й одважна? (Леся Українка, II, 1951, 44); Марін стояв блідий і все мовчав. І дармо я на нього напирав, То лагідно, а то й грозить почав, І стала річ моя гнівна, завзята (Іван Франко, XIII, 1954, 294); * Образно. Йде агроном удалину, у ніч, Щоб заглушить думок болючу річ (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 37); <br />
// Розмова, бесіда між кимсь, розповідь про кого-, що-небудь. — От і добре, стара. Але це між нами річ, а Лукину сам Клим спитає (Нечуй-Левицький, III, 1956, 325); Перегодя трохи, Христя питає чоловіка: — Чи не час уже обідати?.. — Собача брехня перервала їх річ (Панас Мирний, I, 1949, 271); Оришка оповідала з запалом, горда з такої ученості свого Пилипка, і забувши навіть, що це про саму її йде річ (Гнат Хоткевич, II, 1006, 60). <br />
♦ Гострий на річ (речі) — те саме, що Гострий на слово (язик і т. ін.) (див. гострий). Змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі, і ласки ніхто не забачив в іскрявих смішливих очах (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 154); Кувати речі недобрії див. кувати 1; Мазати речі [по губах] медом див. мазати; Медові речі; Медова річ див. медовий; Не об тім річ — уживається на позначення того, що чиєсь припущення не має жодного зв'язку з висловленим. — Та й поснідав би, чим натщесерце йти, а чи мо’ боїться об'їсти? — А таке! — лише рукою махнув Давид, посміхаючись. — Не об тім річ: доки підмерзло оце, йти буде легше. Та й попрощався (Андрій Головко, II, 1957, 181).<br />
3. рідко. Публічний виступ, промова. Коли поставили його [торт] на столі і піднесли шампанське, Лошаков перший устав і почав річ (Панас Мирний, III, 1954, 289); То софта [духовна особа] з самого Стамбула, і його мудрих та святих речей зібралися послухати правовірні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 291). <br />
♦ Річ держати — виступати, висловлюватися публічно. — Дозвольте імені, панове, річ держать! — Тут обізвалася Лисиця (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 44); Річ держав помічник мера, Перед ратушею ставши, Як проходив гурт поз нього (Леся Українка, IV, 1954, 198).<br />
[[Категорія:Рі]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B1%D0%BA%D0%B0Рибка2015-11-19T10:09:49Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Рибка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''риба. '''2) Ласкат. имя къ женщинамъ. ''Серце моє, рибки моя! ''Шевч. 276. ''Ганнусю, рибко, душно, любко! ''Котл. 2) Нас. Lipisma saccharinum. Вх. Пч. І. 6. 4) '''Варе́на рибка'''. Родъ игры. Грин. III. 110. Ум. '''Рибонька, рибочка. '''1. Водяна хребетна тварина з непостійною температурою тіла, яка дихає жабрами і має плавці та шкіру, звичайно вкриту лускою. Сім ятерів — ні одної риби! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 191); Риби в сітях тремтять, їх луска, наче срібний пожар (Володимир Сосюра, Щоб сади.., 1947, 58); До 80 різноманітних видів риб живе у Дніпрі та в інших річках і водоймах України (Радянська Україна, 2.III 1962, 3); Риби утворюють клас хребетних, які пристосовані до життя в воді (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 79); * У порівняннях. Кайдашиха.. розпустила на всю хату мед своїм язиком. — Будь же, дочко, здорова, як риба; гожа, як рожа; весела, як весна, робоча, як бджола, а багата, як свята земля! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 321); Доріг своїх дітей, виходить, не зумів вивчити. Ой, не зумів, прогледів, пропустив їхнє життя, мов рибу, крізь пальці (Михайло Стельмах, I, 1962, 316); <br />
// у знач. збірн. Всього було доволі: Вовків в лісах, зайців у полі І птиці повно у гаях, Такої і такої, І риби всякої, великої й малої (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 112); [Феноген:] От чоловік [Ліхтаренко]! І риби наловить, і ніг не замоче! (Карпенко-Карий, II, 1960, 320); Де й возів набрати бригадирам! Де й складати рибу із човнів! (Терень Масенко, Поезії, 1950, 45); <br />
// тільки одн. Страва, приготовлена з м'яса цієї тварини. І враз риба втратила свій смак, охота до їжі одлетіла геть, і йому раптом схотілось покинути хату... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 22); За чверть години на столі парував наваристий флотський борщ, стояла бляшанка маринованої риби (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 328). <br />
▲ Красна риба див. красний; Летюча риба див. летючий; Смітна риба див. смітний. <br />
♦ Битися як риба об лід див. битися; Вудити рибу в каламутній воді див. вудити 1; Знов (ізнов) за рибу гроші — невідступно наполягати на чому-небудь, настирливо повторювати те саме. — Що ж: знімати мене будете? — Знов ти за рибу гроші. Невже ми для того зібралися поговорити, щоб вирішувати оце: знімати — не знімати, знімати — не знімати (Павло Загребельний, Спека, 1961, 284); Ловити рибу в каламутній воді див. ловити; Матимеш на рибу — те саме, що Дістанеться (дісталося, буде і т. ін.) на горіхи (кислички, бублики і т. ін.) кому (див. діставатися). Уявіть же собі, що я бачу, входячи до себе в хату. Мама стоять біля печі зажурені й зустрічають мене такими-о словами: — Довчився? Матимеш тепер від батька на рибу. Ой шибенику ти неслухняний, свиня ти нескребена (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 11); Мовчати, як риба — не говорити й слова. [Журавель:] Та що ж тепер казати? Я мовчу, як риба (Іван Микитенко, I, 1957, 456); На рибу — на рибалку (у 2 знач.). Доря підняв на батька очі. Поїдуть? Куди? На рибу, може? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 374); Ні риба ні м'ясо — про безвольну, безхарактерну людину. — Цей Безкоровайний ні риба ні м'ясо, а нам він пригодиться. Один раз я його побачив і думаю, що подоїти його можна (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 224); Носом рибу вудити див. вудити 1; Як (мов і т. ін.) риба з водою з ким — чим — нерозлучний з ким-, чим-небудь. — Ви з книжками, як риба з водою, — сказав Фесенко (Нечуй-Левицький, V, 1966, 200); — Чоловіку хочеться до кого-небудь прихилитись; нема рідного брата, так шукає названого. От і побратаються, да й живуть довіку вкупі, як риба з водою (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 90); Як (мов і т. ін.) риба у (в) воді бути (почувати себе і т. ін.) — поводитися невимушено, добре, вільно. Саша відчував себе як риба в воді. Якось просто й легко, без вагань і труднощів, пристроювався він на ходу, наче солдат до роти, до столичного життя (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 371); Микулі допомагав Іванко. Тут він був, як риба в воді, знав кожну стежку, кожен кущик (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 240).<br />
2. перен. В'яла, млява людина, яка зовні не виявляє своїх емоцій. Алла Михайлівна насупилась. — Я бачу, що вас шокірують мої манери. Що ж, я не англічанка [англійка] і — не риба (Леся Українка, III, 1952, 619); Баджін була молодша за мене на два роки, проте почувала себе зовсім дорослою і кепкувала з мене, як уміла: «Ги.. риба», — казала вона (Юрій Яновський, II, 1958, 154).<br />
[[Категорія:Ри]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Риба.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Риба1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Риба2.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Риба3.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
http://sum.in.ua/<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B1%D0%BA%D0%B0Рибка2015-11-19T10:08:50Z<p>Odoliinychenko.is15: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Рибка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''риба. '''2) Ласкат. имя къ женщинамъ. ''Серце моє, рибки моя! ''Шевч. 276. ''Ганнусю, рибко, душно, любко! ''Котл. 2) Нас. Lipisma saccharinum. Вх. Пч. І. 6. 4) '''Варе́на рибка'''. Родъ игры. Грин. III. 110. Ум. '''Рибонька, рибочка. '''1. Водяна хребетна тварина з непостійною температурою тіла, яка дихає жабрами і має плавці та шкіру, звичайно вкриту лускою. Сім ятерів — ні одної риби! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 191); Риби в сітях тремтять, їх луска, наче срібний пожар (Володимир Сосюра, Щоб сади.., 1947, 58); До 80 різноманітних видів риб живе у Дніпрі та в інших річках і водоймах України (Радянська Україна, 2.III 1962, 3); Риби утворюють клас хребетних, які пристосовані до життя в воді (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 79); * У порівняннях. Кайдашиха.. розпустила на всю хату мед своїм язиком. — Будь же, дочко, здорова, як риба; гожа, як рожа; весела, як весна, робоча, як бджола, а багата, як свята земля! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 321); Доріг своїх дітей, виходить, не зумів вивчити. Ой, не зумів, прогледів, пропустив їхнє життя, мов рибу, крізь пальці (Михайло Стельмах, I, 1962, 316); <br />
// у знач. збірн. Всього було доволі: Вовків в лісах, зайців у полі І птиці повно у гаях, Такої і такої, І риби всякої, великої й малої (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 112); [Феноген:] От чоловік [Ліхтаренко]! І риби наловить, і ніг не замоче! (Карпенко-Карий, II, 1960, 320); Де й возів набрати бригадирам! Де й складати рибу із човнів! (Терень Масенко, Поезії, 1950, 45); <br />
// тільки одн. Страва, приготовлена з м'яса цієї тварини. І враз риба втратила свій смак, охота до їжі одлетіла геть, і йому раптом схотілось покинути хату... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 22); За чверть години на столі парував наваристий флотський борщ, стояла бляшанка маринованої риби (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 328). <br />
▲ Красна риба див. красний; Летюча риба див. летючий; Смітна риба див. смітний. <br />
♦ Битися як риба об лід див. битися; Вудити рибу в каламутній воді див. вудити 1; Знов (ізнов) за рибу гроші — невідступно наполягати на чому-небудь, настирливо повторювати те саме. — Що ж: знімати мене будете? — Знов ти за рибу гроші. Невже ми для того зібралися поговорити, щоб вирішувати оце: знімати — не знімати, знімати — не знімати (Павло Загребельний, Спека, 1961, 284); Ловити рибу в каламутній воді див. ловити; Матимеш на рибу — те саме, що Дістанеться (дісталося, буде і т. ін.) на горіхи (кислички, бублики і т. ін.) кому (див. діставатися). Уявіть же собі, що я бачу, входячи до себе в хату. Мама стоять біля печі зажурені й зустрічають мене такими-о словами: — Довчився? Матимеш тепер від батька на рибу. Ой шибенику ти неслухняний, свиня ти нескребена (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 11); Мовчати, як риба — не говорити й слова. [Журавель:] Та що ж тепер казати? Я мовчу, як риба (Іван Микитенко, I, 1957, 456); На рибу — на рибалку (у 2 знач.). Доря підняв на батька очі. Поїдуть? Куди? На рибу, може? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 374); Ні риба ні м'ясо — про безвольну, безхарактерну людину. — Цей Безкоровайний ні риба ні м'ясо, а нам він пригодиться. Один раз я його побачив і думаю, що подоїти його можна (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 224); Носом рибу вудити див. вудити 1; Як (мов і т. ін.) риба з водою з ким — чим — нерозлучний з ким-, чим-небудь. — Ви з книжками, як риба з водою, — сказав Фесенко (Нечуй-Левицький, V, 1966, 200); — Чоловіку хочеться до кого-небудь прихилитись; нема рідного брата, так шукає названого. От і побратаються, да й живуть довіку вкупі, як риба з водою (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 90); Як (мов і т. ін.) риба у (в) воді бути (почувати себе і т. ін.) — поводитися невимушено, добре, вільно. Саша відчував себе як риба в воді. Якось просто й легко, без вагань і труднощів, пристроювався він на ходу, наче солдат до роти, до столичного життя (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 371); Микулі допомагав Іванко. Тут він був, як риба в воді, знав кожну стежку, кожен кущик (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 240).<br />
2. перен. В'яла, млява людина, яка зовні не виявляє своїх емоцій. Алла Михайлівна насупилась. — Я бачу, що вас шокірують мої манери. Що ж, я не англічанка [англійка] і — не риба (Леся Українка, III, 1952, 619); Баджін була молодша за мене на два роки, проте почувала себе зовсім дорослою і кепкувала з мене, як уміла: «Ги.. риба», — казала вона (Юрій Яновський, II, 1958, 154).<br />
[[Категорія:Ри]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Риба.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Риба1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Риба2.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Риба3.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Odoliinychenko.is15