https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=O.mashchakevych&feedformat=atomКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2024-03-29T15:49:03ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D1%96Дорошенко Неллі Йосипівна /Книга пам'яті2019-06-03T09:14:02Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:doroshenko.jpg|обрамити|праворуч|Дорошенко Неллі Йосипівна]]<br />
==Роки життя==<br />
1938 - 2018<br />
<br />
==Біографія==<br />
Дорошенко Неллі Йосипівна народилася 15 липня 1938 р. у м. Київ. Освіту отримала в Ржищівському педагогічному училищі за спеціальністю учитель початкових класів. Після закінчення училища з 1957 р. працювала вчителем фізичного виховання у середній школі №7 м. Фастова; з 1958 р. викладачем співів та вихователем шкільного інтернату Великогуляківської школи Фастівського району. Одружившись, переїхала до Києва, де почала працювати вчителем початкових класів середньої школи №168 м. Києва. У 1967 році закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. О.М. Горького за спеціальністю вчитель початкових класів, вчитель середньої школи. З 1978 р. по 1985 р. Неллі Йосипівна працювала заступником директора з навчально-виховної роботи в 1-3 класах середньої школи №30 м. Києва.<br />
З серпня 1985 року Дорошенко Н. Й. почала працювати в педагогічному училищі №3 (нині Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка) на посаді викладача практичного навчання з методикою трудового навчання. З квітня 1987 року переведена на посаду викладача методики математики. З червня 2006 року до серпня 2016 року Неллі Йосипівна працювала в Університетському коледжі Київського університету імені Бориса Грінченка викладачем педагогічної практики з методики математики, виховної та позанавчальної роботи в групі продовженого дня.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
==Спогади==<br />
Нам не дано передбачати<br />
<br />
Як слово наше відгукнеться<br />
<br />
У житті людини трапляються події, явища, обставини, коли відкривається нове віконце у професію, з’являється незвичний погляд на ніби то звичайні явища…<br />
Так доля на освітянській дорозі поєднала нас з Неллі Йосипівною на педагогічних практиках студентів. З’явилась можливість побачити, як вчитель готується до зустрічі із школяриками, до уроків і занять. Підводила, підтримувала в думці, що «все у наших руках…».<br />
Неллі Йосипівна була активним членом Всеукраїнської культурно-освітньої Асоціації гуманної педагогіки та Центру інноваційної педагогіки і психології імені М.К. Реріха.<br />
Багаторічна дружба та співпраця з Шалвою та Паатою Амонашвілі була джерелом і наснагою для Неллі Йосипівни у роботі. Саме тому, такими яскравими були у Неллі Йосипівни проекти: «Багато дітей, багато домівок і всюди життя», «Поспішайте діти, будемо вчитись літати», «Навчаючи інших, навчаємось самі. Виховуючи вас, виховуємось самі». <br />
Неллі Йосипівна була обдарована глибокою мудрістю. Залишила на спомин свої переконання: «необхідність розвивати сяюче творче терпіння»; «радість є особливою мудрістю»; «говорити дітям, як ми чекаємо зустрічі з ними»…<br />
Вчила студентів літати: високо, стрімко, далеко, красиво.<br />
Маю дарунок від Неллі Йосипівни. Одного разу подарувала «Хай мислиться мислиме» Д. С. Лихачов.<br />
Неллі Йосипівно! Світла пам’ять Вам!<br />
Віра Любарова.<br />
<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%94%D0%B2_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Лазарєв Борис Федорович / Книга пам’яті2019-06-03T09:06:16Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Lazarev3.jpg|обрамити|праворуч|Борис Федорович Лазарєв]]<br />
==Роки життя==<br />
1 січня 1943 - 25 червня 2018<br />
<br />
==Біографія==<br />
Борис Федорович Лазарєв народився 1 січня 1943 року в місті Кірсанові Тамбовської області, куди була евакуйована його сім’я. Після звільнення Брянщини від німецько-фашистських загарбників, сім’я Лазарєвих повертається у своє рідне місто Брянськ. <br />
Борис ріс у простій сім’ї. Батько Федір Тимофійович Лазарєв, за освітою агроном, працював зернозаготівельником. Мати Марія Сергіївна Лазарєва, уродженка Левадіна, домогосподарка. Старший брат – Геннадій. У 1950 році семирічний Борис пішов до школи. В старших класах Борис захоплювався туризмом та спортом. Часто ходив у туристичні походи, займався велоспортом. У 10 класі організував шкільний велосипедний гурток. Після закінчення середньої школи постало питання: куди піти навчатися далі? За наполяганням батьків Борис вступає до Брянського лісогосподарського інституту. Майбутня професія лісника, мабуть, не дуже приваблювала Бориса: провчившись один курс, він залишає навчання в інституті. <br />
У 1962 році розпочалася трудова діяльність Бориса Федоровича. Він йде працювати на завод «Брянський арсенал», спочатку звичайним слюсарем, а з часом стає слюсарем-фрезерувальником першого розряду. У ці ж роки велоспорт став невід’ємною частиною життя Бориса Федоровича. Серйозно захопившись цим видом спорту, Борис досягає певних результатів. Як велогонщик-шосейник він часто бере участь у Всесоюзних змаганнях, обласних спартакіадах, престижних велоперегонах. За досягнення у велоспорті Борис Федорович був удостоєний звання «Майстер спорту СРСР». Під час однієї велогонки, що відбулася в Брянську, Борис познайомився з дівчиною Ніною, яка прийшла на ці змагання в якості глядача. Ніна жила в Брянську, але вчилася у Київському політехнічному університеті. Згодом Борис та Ніна одружилися. У 1965 році, після закінчення КПІ, Ніна одержала запрошення на роботу в Київ, і молода сім’я переїжджає до Києва на постійне місце проживання. <br />
У тому ж 1965 році Борис Федорович вступив на заочне відділення до Смоленського державного інституту фізичної культури, яке успішно закінчив через 4 роки. У 1966 році народилася донька Ольга. <br />
Після закінчення інституту фізкультури в 1969 році Борис Федорович працював тренером молодіжної команди збірної Радянського Союзу з велоспорту. За роки роботи з молодіжною командою він об’їхав півкраїни. Де йому тільки не довелося побувати: на Кавказі та Памірі, у Середній Азії та Прибалтиці, на Уралі та Західній Україні. <br />
У 1972 році в сім’ї Лазарєвих знову поповнення, народився син Олексій. <br />
У вісімдесятих роках Борис Федорович продовжує свою тренерську роботу у спортивних товариствах «Спартак» та «Авангард».<br />
У 1987 році Борис Федорович розпочинає працювати в Київському міському педагогічному училищі №3 на посаді викладача фізичного виховання. У цьому навчальному закладі він пропрацював 31 рік, аж до останніх днів свого життя. За ці роки навчальний заклад пройшов шлях становлення від педагогічного училища та педагогічного коледжу до Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка. Саме в коледжі розкрився педагогічний талант Бориса Федоровича. За плідну працю на педагогічній ниві Борис Федорович нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України». За педагогічні заслуги неодноразово був нагороджений почесними грамотами Міністерства освіти України, Міністерства молоді та спорту України, Головного управління освіти міста Києва, Київського університету імені Бориса Грінченка. <br />
У житті Бориса Федоровича були й радості, й печалі. У сім’ї сталася трагедія: у 1988 році передчасно йде з життя кохана дружина Ніна Іванівна. А у 2008 році після недовготривалої хвороби помирає рідна донька Ольга. Борис Федорович мужньо приймає виклики долі., з болем переносить удари долі. Проте життя дарувало й радісні миттєвості: народження внуків Руслана та Дмитра, а також внучки Марії. А нещодавно, два роки тому, Борис Федорович став прадідусем: на світ з’явилися правнук Даніїл та правнучка Аліса!<br />
В останні роки Борис Федорович був наповнений енергією, продовжував радіти життю, будував плани на майбутнє, збирався поїхати на батьківщину в Брянськ. <br />
Але ранком 25 червня 2018 року перестало битися серце Бориса Федоровича Лазарєва.<br />
Не стало чудової людини, людини з величезним серцем та відкритою душею, майстра своєї справи, вчителя з великої літери, справжнього чоловіка, який був втіленням честі та гідності.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lazarev3.jpgФайл:Lazarev3.jpg2019-06-03T09:05:39Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div></div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%94%D0%B2_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Лазарєв Борис Федорович / Книга пам’яті2019-06-03T09:01:01Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Lazarev2.jpg|обрамити|праворуч|Борис Федорович Лазарєв]]<br />
==Роки життя==<br />
1 січня 1943 - 25 червня 2018<br />
<br />
==Біографія==<br />
Борис Федорович Лазарєв народився 1 січня 1943 року в місті Кірсанові Тамбовської області, куди була евакуйована його сім’я. Після звільнення Брянщини від німецько-фашистських загарбників, сім’я Лазарєвих повертається у своє рідне місто Брянськ. <br />
Борис ріс у простій сім’ї. Батько Федір Тимофійович Лазарєв, за освітою агроном, працював зернозаготівельником. Мати Марія Сергіївна Лазарєва, уродженка Левадіна, домогосподарка. Старший брат – Геннадій. У 1950 році семирічний Борис пішов до школи. В старших класах Борис захоплювався туризмом та спортом. Часто ходив у туристичні походи, займався велоспортом. У 10 класі організував шкільний велосипедний гурток. Після закінчення середньої школи постало питання: куди піти навчатися далі? За наполяганням батьків Борис вступає до Брянського лісогосподарського інституту. Майбутня професія лісника, мабуть, не дуже приваблювала Бориса: провчившись один курс, він залишає навчання в інституті. <br />
У 1962 році розпочалася трудова діяльність Бориса Федоровича. Він йде працювати на завод «Брянський арсенал», спочатку звичайним слюсарем, а з часом стає слюсарем-фрезерувальником першого розряду. У ці ж роки велоспорт став невід’ємною частиною життя Бориса Федоровича. Серйозно захопившись цим видом спорту, Борис досягає певних результатів. Як велогонщик-шосейник він часто бере участь у Всесоюзних змаганнях, обласних спартакіадах, престижних велоперегонах. За досягнення у велоспорті Борис Федорович був удостоєний звання «Майстер спорту СРСР». Під час однієї велогонки, що відбулася в Брянську, Борис познайомився з дівчиною Ніною, яка прийшла на ці змагання в якості глядача. Ніна жила в Брянську, але вчилася у Київському політехнічному університеті. Згодом Борис та Ніна одружилися. У 1965 році, після закінчення КПІ, Ніна одержала запрошення на роботу в Київ, і молода сім’я переїжджає до Києва на постійне місце проживання. <br />
У тому ж 1965 році Борис Федорович вступив на заочне відділення до Смоленського державного інституту фізичної культури, яке успішно закінчив через 4 роки. У 1966 році народилася донька Ольга. <br />
Після закінчення інституту фізкультури в 1969 році Борис Федорович працював тренером молодіжної команди збірної Радянського Союзу з велоспорту. За роки роботи з молодіжною командою він об’їхав півкраїни. Де йому тільки не довелося побувати: на Кавказі та Памірі, у Середній Азії та Прибалтиці, на Уралі та Західній Україні. <br />
У 1972 році в сім’ї Лазарєвих знову поповнення, народився син Олексій. <br />
У вісімдесятих роках Борис Федорович продовжує свою тренерську роботу у спортивних товариствах «Спартак» та «Авангард».<br />
У 1987 році Борис Федорович розпочинає працювати в Київському міському педагогічному училищі №3 на посаді викладача фізичного виховання. У цьому навчальному закладі він пропрацював 31 рік, аж до останніх днів свого життя. За ці роки навчальний заклад пройшов шлях становлення від педагогічного училища та педагогічного коледжу до Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка. Саме в коледжі розкрився педагогічний талант Бориса Федоровича. За плідну працю на педагогічній ниві Борис Федорович нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України». За педагогічні заслуги неодноразово був нагороджений почесними грамотами Міністерства освіти України, Міністерства молоді та спорту України, Головного управління освіти міста Києва, Київського університету імені Бориса Грінченка. <br />
У житті Бориса Федоровича були й радості, й печалі. У сім’ї сталася трагедія: у 1988 році передчасно йде з життя кохана дружина Ніна Іванівна. А у 2008 році після недовготривалої хвороби помирає рідна донька Ольга. Борис Федорович мужньо приймає виклики долі., з болем переносить удари долі. Проте життя дарувало й радісні миттєвості: народження внуків Руслана та Дмитра, а також внучки Марії. А нещодавно, два роки тому, Борис Федорович став прадідусем: на світ з’явилися правнук Даніїл та правнучка Аліса!<br />
В останні роки Борис Федорович був наповнений енергією, продовжував радіти життю, будував плани на майбутнє, збирався поїхати на батьківщину в Брянськ. <br />
Але ранком 25 червня 2018 року перестало битися серце Бориса Федоровича Лазарєва.<br />
Не стало чудової людини, людини з величезним серцем та відкритою душею, майстра своєї справи, вчителя з великої літери, справжнього чоловіка, який був втіленням честі та гідності.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lazarev2.jpgФайл:Lazarev2.jpg2019-06-03T08:59:58Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div></div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%94%D0%B2_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Лазарєв Борис Федорович / Книга пам’яті2019-06-03T08:59:09Z<p>O.mashchakevych: /* Біографія */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Photoicon.png|обрамити|праворуч|ПІП]]<br />
==Роки життя==<br />
1 січня 1943 - 25 червня 2018<br />
<br />
==Біографія==<br />
Борис Федорович Лазарєв народився 1 січня 1943 року в місті Кірсанові Тамбовської області, куди була евакуйована його сім’я. Після звільнення Брянщини від німецько-фашистських загарбників, сім’я Лазарєвих повертається у своє рідне місто Брянськ. <br />
Борис ріс у простій сім’ї. Батько Федір Тимофійович Лазарєв, за освітою агроном, працював зернозаготівельником. Мати Марія Сергіївна Лазарєва, уродженка Левадіна, домогосподарка. Старший брат – Геннадій. У 1950 році семирічний Борис пішов до школи. В старших класах Борис захоплювався туризмом та спортом. Часто ходив у туристичні походи, займався велоспортом. У 10 класі організував шкільний велосипедний гурток. Після закінчення середньої школи постало питання: куди піти навчатися далі? За наполяганням батьків Борис вступає до Брянського лісогосподарського інституту. Майбутня професія лісника, мабуть, не дуже приваблювала Бориса: провчившись один курс, він залишає навчання в інституті. <br />
У 1962 році розпочалася трудова діяльність Бориса Федоровича. Він йде працювати на завод «Брянський арсенал», спочатку звичайним слюсарем, а з часом стає слюсарем-фрезерувальником першого розряду. У ці ж роки велоспорт став невід’ємною частиною життя Бориса Федоровича. Серйозно захопившись цим видом спорту, Борис досягає певних результатів. Як велогонщик-шосейник він часто бере участь у Всесоюзних змаганнях, обласних спартакіадах, престижних велоперегонах. За досягнення у велоспорті Борис Федорович був удостоєний звання «Майстер спорту СРСР». Під час однієї велогонки, що відбулася в Брянську, Борис познайомився з дівчиною Ніною, яка прийшла на ці змагання в якості глядача. Ніна жила в Брянську, але вчилася у Київському політехнічному університеті. Згодом Борис та Ніна одружилися. У 1965 році, після закінчення КПІ, Ніна одержала запрошення на роботу в Київ, і молода сім’я переїжджає до Києва на постійне місце проживання. <br />
У тому ж 1965 році Борис Федорович вступив на заочне відділення до Смоленського державного інституту фізичної культури, яке успішно закінчив через 4 роки. У 1966 році народилася донька Ольга. <br />
Після закінчення інституту фізкультури в 1969 році Борис Федорович працював тренером молодіжної команди збірної Радянського Союзу з велоспорту. За роки роботи з молодіжною командою він об’їхав півкраїни. Де йому тільки не довелося побувати: на Кавказі та Памірі, у Середній Азії та Прибалтиці, на Уралі та Західній Україні. <br />
У 1972 році в сім’ї Лазарєвих знову поповнення, народився син Олексій. <br />
У вісімдесятих роках Борис Федорович продовжує свою тренерську роботу у спортивних товариствах «Спартак» та «Авангард».<br />
У 1987 році Борис Федорович розпочинає працювати в Київському міському педагогічному училищі №3 на посаді викладача фізичного виховання. У цьому навчальному закладі він пропрацював 31 рік, аж до останніх днів свого життя. За ці роки навчальний заклад пройшов шлях становлення від педагогічного училища та педагогічного коледжу до Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка. Саме в коледжі розкрився педагогічний талант Бориса Федоровича. За плідну працю на педагогічній ниві Борис Федорович нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України». За педагогічні заслуги неодноразово був нагороджений почесними грамотами Міністерства освіти України, Міністерства молоді та спорту України, Головного управління освіти міста Києва, Київського університету імені Бориса Грінченка. <br />
У житті Бориса Федоровича були й радості, й печалі. У сім’ї сталася трагедія: у 1988 році передчасно йде з життя кохана дружина Ніна Іванівна. А у 2008 році після недовготривалої хвороби помирає рідна донька Ольга. Борис Федорович мужньо приймає виклики долі., з болем переносить удари долі. Проте життя дарувало й радісні миттєвості: народження внуків Руслана та Дмитра, а також внучки Марії. А нещодавно, два роки тому, Борис Федорович став прадідусем: на світ з’явилися правнук Даніїл та правнучка Аліса!<br />
В останні роки Борис Федорович був наповнений енергією, продовжував радіти життю, будував плани на майбутнє, збирався поїхати на батьківщину в Брянськ. <br />
Але ранком 25 червня 2018 року перестало битися серце Бориса Федоровича Лазарєва.<br />
Не стало чудової людини, людини з величезним серцем та відкритою душею, майстра своєї справи, вчителя з великої літери, справжнього чоловіка, який був втіленням честі та гідності.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%94%D0%B2_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Лазарєв Борис Федорович / Книга пам’яті2019-06-03T08:58:38Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Photoicon.png|обрамити|праворуч|ПІП]]<br />
==Роки життя==<br />
1 січня 1943 - 25 червня 2018<br />
<br />
==Біографія==<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%94%D0%B2_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Лазарєв Борис Федорович / Книга пам’яті2019-06-03T08:57:48Z<p>O.mashchakevych: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Книга пам'яті}}</p>
<hr />
<div>[[Файл:Photoicon.png|обрамити|праворуч|ПІП]]<br />
==Роки життя==<br />
==Біографія==<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D1%96Дорошенко Неллі Йосипівна /Книга пам'яті2019-06-03T08:46:41Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:doroshenko.jpg|обрамити|праворуч|Дорошенко Неллі Йосипівна]]<br />
==Роки життя==<br />
==Біографія==<br />
Дорошенко Неллі Йосипівна народилася 15 липня 1938 р. у м. Київ. Освіту отримала в Ржищівському педагогічному училищі за спеціальністю учитель початкових класів. Після закінчення училища з 1957 р. працювала вчителем фізичного виховання у середній школі №7 м. Фастова; з 1958 р. викладачем співів та вихователем шкільного інтернату Великогуляківської школи Фастівського району. Одружившись, переїхала до Києва, де почала працювати вчителем початкових класів середньої школи №168 м. Києва. У 1967 році закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. О.М. Горького за спеціальністю вчитель початкових класів, вчитель середньої школи. З 1978 р. по 1985 р. Неллі Йосипівна працювала заступником директора з навчально-виховної роботи в 1-3 класах середньої школи №30 м. Києва.<br />
З серпня 1985 року Дорошенко Н. Й. почала працювати в педагогічному училищі №3 (нині Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка) на посаді викладача практичного навчання з методикою трудового навчання. З квітня 1987 року переведена на посаду викладача методики математики. З червня 2006 року до серпня 2016 року Неллі Йосипівна працювала в Університетському коледжі Київського університету імені Бориса Грінченка викладачем педагогічної практики з методики математики, виховної та позанавчальної роботи в групі продовженого дня.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
==Спогади==<br />
Нам не дано передбачати<br />
<br />
Як слово наше відгукнеться<br />
<br />
У житті людини трапляються події, явища, обставини, коли відкривається нове віконце у професію, з’являється незвичний погляд на ніби то звичайні явища…<br />
Так доля на освітянській дорозі поєднала нас з Неллі Йосипівною на педагогічних практиках студентів. З’явилась можливість побачити, як вчитель готується до зустрічі із школяриками, до уроків і занять. Підводила, підтримувала в думці, що «все у наших руках…».<br />
Неллі Йосипівна була активним членом Всеукраїнської культурно-освітньої Асоціації гуманної педагогіки та Центру інноваційної педагогіки і психології імені М.К. Реріха.<br />
Багаторічна дружба та співпраця з Шалвою та Паатою Амонашвілі була джерелом і наснагою для Неллі Йосипівни у роботі. Саме тому, такими яскравими були у Неллі Йосипівни проекти: «Багато дітей, багато домівок і всюди життя», «Поспішайте діти, будемо вчитись літати», «Навчаючи інших, навчаємось самі. Виховуючи вас, виховуємось самі». <br />
Неллі Йосипівна була обдарована глибокою мудрістю. Залишила на спомин свої переконання: «необхідність розвивати сяюче творче терпіння»; «радість є особливою мудрістю»; «говорити дітям, як ми чекаємо зустрічі з ними»…<br />
Вчила студентів літати: високо, стрімко, далеко, красиво.<br />
Маю дарунок від Неллі Йосипівни. Одного разу подарувала «Хай мислиться мислиме» Д. С. Лихачов.<br />
Неллі Йосипівно! Світла пам’ять Вам!<br />
Віра Любарова.<br />
<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Doroshenko.jpgФайл:Doroshenko.jpg2019-06-03T08:38:29Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div></div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D1%96Дорошенко Неллі Йосипівна /Книга пам'яті2019-06-03T08:15:25Z<p>O.mashchakevych: /* Основні публікації */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Photoicon.png|обрамити|праворуч|ПІП]]<br />
==Роки життя==<br />
==Біографія==<br />
Дорошенко Неллі Йосипівна народилася 15 липня 1938 р. у м. Київ. Освіту отримала в Ржищівському педагогічному училищі за спеціальністю учитель початкових класів. Після закінчення училища з 1957 р. працювала вчителем фізичного виховання у середній школі №7 м. Фастова; з 1958 р. викладачем співів та вихователем шкільного інтернату Великогуляківської школи Фастівського району. Одружившись, переїхала до Києва, де почала працювати вчителем початкових класів середньої школи №168 м. Києва. У 1967 році закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. О.М. Горького за спеціальністю вчитель початкових класів, вчитель середньої школи. З 1978 р. по 1985 р. Неллі Йосипівна працювала заступником директора з навчально-виховної роботи в 1-3 класах середньої школи №30 м. Києва.<br />
З серпня 1985 року Дорошенко Н. Й. почала працювати в педагогічному училищі №3 (нині Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка) на посаді викладача практичного навчання з методикою трудового навчання. З квітня 1987 року переведена на посаду викладача методики математики. З червня 2006 року до серпня 2016 року Неллі Йосипівна працювала в Університетському коледжі Київського університету імені Бориса Грінченка викладачем педагогічної практики з методики математики, виховної та позанавчальної роботи в групі продовженого дня.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
==Спогади==<br />
Нам не дано передбачати<br />
<br />
Як слово наше відгукнеться<br />
<br />
У житті людини трапляються події, явища, обставини, коли відкривається нове віконце у професію, з’являється незвичний погляд на ніби то звичайні явища…<br />
Так доля на освітянській дорозі поєднала нас з Неллі Йосипівною на педагогічних практиках студентів. З’явилась можливість побачити, як вчитель готується до зустрічі із школяриками, до уроків і занять. Підводила, підтримувала в думці, що «все у наших руках…».<br />
Неллі Йосипівна була активним членом Всеукраїнської культурно-освітньої Асоціації гуманної педагогіки та Центру інноваційної педагогіки і психології імені М.К. Реріха.<br />
Багаторічна дружба та співпраця з Шалвою та Паатою Амонашвілі була джерелом і наснагою для Неллі Йосипівни у роботі. Саме тому, такими яскравими були у Неллі Йосипівни проекти: «Багато дітей, багато домівок і всюди життя», «Поспішайте діти, будемо вчитись літати», «Навчаючи інших, навчаємось самі. Виховуючи вас, виховуємось самі». <br />
Неллі Йосипівна була обдарована глибокою мудрістю. Залишила на спомин свої переконання: «необхідність розвивати сяюче творче терпіння»; «радість є особливою мудрістю»; «говорити дітям, як ми чекаємо зустрічі з ними»…<br />
Вчила студентів літати: високо, стрімко, далеко, красиво.<br />
Маю дарунок від Неллі Йосипівни. Одного разу подарувала «Хай мислиться мислиме» Д. С. Лихачов.<br />
Неллі Йосипівно! Світла пам’ять Вам!<br />
Віра Любарова.<br />
<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D1%96Дорошенко Неллі Йосипівна /Книга пам'яті2019-06-03T08:15:07Z<p>O.mashchakevych: /* Спогади */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Photoicon.png|обрамити|праворуч|ПІП]]<br />
==Роки життя==<br />
==Біографія==<br />
Дорошенко Неллі Йосипівна народилася 15 липня 1938 р. у м. Київ. Освіту отримала в Ржищівському педагогічному училищі за спеціальністю учитель початкових класів. Після закінчення училища з 1957 р. працювала вчителем фізичного виховання у середній школі №7 м. Фастова; з 1958 р. викладачем співів та вихователем шкільного інтернату Великогуляківської школи Фастівського району. Одружившись, переїхала до Києва, де почала працювати вчителем початкових класів середньої школи №168 м. Києва. У 1967 році закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. О.М. Горького за спеціальністю вчитель початкових класів, вчитель середньої школи. З 1978 р. по 1985 р. Неллі Йосипівна працювала заступником директора з навчально-виховної роботи в 1-3 класах середньої школи №30 м. Києва.<br />
З серпня 1985 року Дорошенко Н. Й. почала працювати в педагогічному училищі №3 (нині Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка) на посаді викладача практичного навчання з методикою трудового навчання. З квітня 1987 року переведена на посаду викладача методики математики. З червня 2006 року до серпня 2016 року Неллі Йосипівна працювала в Університетському коледжі Київського університету імені Бориса Грінченка викладачем педагогічної практики з методики математики, виховної та позанавчальної роботи в групі продовженого дня.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
Нам не дано передбачати<br />
<br />
Як слово наше відгукнеться<br />
<br />
У житті людини трапляються події, явища, обставини, коли відкривається нове віконце у професію, з’являється незвичний погляд на ніби то звичайні явища…<br />
Так доля на освітянській дорозі поєднала нас з Неллі Йосипівною на педагогічних практиках студентів. З’явилась можливість побачити, як вчитель готується до зустрічі із школяриками, до уроків і занять. Підводила, підтримувала в думці, що «все у наших руках…».<br />
Неллі Йосипівна була активним членом Всеукраїнської культурно-освітньої Асоціації гуманної педагогіки та Центру інноваційної педагогіки і психології імені М.К. Реріха.<br />
Багаторічна дружба та співпраця з Шалвою та Паатою Амонашвілі була джерелом і наснагою для Неллі Йосипівни у роботі. Саме тому, такими яскравими були у Неллі Йосипівни проекти: «Багато дітей, багато домівок і всюди життя», «Поспішайте діти, будемо вчитись літати», «Навчаючи інших, навчаємось самі. Виховуючи вас, виховуємось самі». <br />
Неллі Йосипівна була обдарована глибокою мудрістю. Залишила на спомин свої переконання: «необхідність розвивати сяюче творче терпіння»; «радість є особливою мудрістю»; «говорити дітям, як ми чекаємо зустрічі з ними»…<br />
Вчила студентів літати: високо, стрімко, далеко, красиво.<br />
Маю дарунок від Неллі Йосипівни. Одного разу подарувала «Хай мислиться мислиме» Д. С. Лихачов.<br />
Неллі Йосипівно! Світла пам’ять Вам!<br />
Віра Любарова.<br />
<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D1%96Дорошенко Неллі Йосипівна /Книга пам'яті2019-06-03T08:14:45Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Photoicon.png|обрамити|праворуч|ПІП]]<br />
==Роки життя==<br />
==Біографія==<br />
Дорошенко Неллі Йосипівна народилася 15 липня 1938 р. у м. Київ. Освіту отримала в Ржищівському педагогічному училищі за спеціальністю учитель початкових класів. Після закінчення училища з 1957 р. працювала вчителем фізичного виховання у середній школі №7 м. Фастова; з 1958 р. викладачем співів та вихователем шкільного інтернату Великогуляківської школи Фастівського району. Одружившись, переїхала до Києва, де почала працювати вчителем початкових класів середньої школи №168 м. Києва. У 1967 році закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. О.М. Горького за спеціальністю вчитель початкових класів, вчитель середньої школи. З 1978 р. по 1985 р. Неллі Йосипівна працювала заступником директора з навчально-виховної роботи в 1-3 класах середньої школи №30 м. Києва.<br />
З серпня 1985 року Дорошенко Н. Й. почала працювати в педагогічному училищі №3 (нині Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка) на посаді викладача практичного навчання з методикою трудового навчання. З квітня 1987 року переведена на посаду викладача методики математики. З червня 2006 року до серпня 2016 року Неллі Йосипівна працювала в Університетському коледжі Київського університету імені Бориса Грінченка викладачем педагогічної практики з методики математики, виховної та позанавчальної роботи в групі продовженого дня.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
Нам не дано передбачати<br />
<br />
Як слово наше відгукнеться<br />
<br />
У житті людини трапляються події, явища, обставини, коли відкривається нове віконце у професію, з’являється незвичний погляд на ніби то звичайні явища…<br />
Так доля на освітянській дорозі поєднала нас з Неллі Йосипівною на педагогічних практиках студентів. З’явилась можливість побачити, як вчитель готується до зустрічі із школяриками, до уроків і занять. Підводила, підтримувала в думці, що «все у наших руках…».<br />
Неллі Йосипівна була активним членом Всеукраїнської культурно-освітньої Асоціації гуманної педагогіки та Центру інноваційної педагогіки і психології імені М.К. Реріха.<br />
Багаторічна дружба та співпраця з Шалвою та Паатою Амонашвілі була джерелом і наснагою для Неллі Йосипівни у роботі. Саме тому, такими яскравими були у Неллі Йосипівни проекти: «Багато дітей, багато домівок і всюди життя», «Поспішайте діти, будемо вчитись літати», «Навчаючи інших, навчаємось самі. Виховуючи вас, виховуємось самі». <br />
Неллі Йосипівна була обдарована глибокою мудрістю. Залишила на спомин свої переконання: «необхідність розвивати сяюче творче терпіння»; «радість є особливою мудрістю»; «говорити дітям, як ми чекаємо зустрічі з ними»…<br />
Вчила студентів літати: високо, стрімко, далеко, красиво.<br />
Маю дарунок від Неллі Йосипівни. Одного разу подарувала «Хай мислиться мислиме» Д. С. Лихачов.<br />
Неллі Йосипівно! Світла пам’ять Вам!<br />
Віра Любарова.<br />
<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D1%96Дорошенко Неллі Йосипівна /Книга пам'яті2019-06-03T08:14:21Z<p>O.mashchakevych: /* Спогади */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Photoicon.png|обрамити|праворуч|ПІП]]<br />
==Роки життя==<br />
==Біографія==<br />
Дорошенко Неллі Йосипівна народилася 15 липня 1938 р. у м. Київ. Освіту отримала в Ржищівському педагогічному училищі за спеціальністю учитель початкових класів. Після закінчення училища з 1957 р. працювала вчителем фізичного виховання у середній школі №7 м. Фастова; з 1958 р. викладачем співів та вихователем шкільного інтернату Великогуляківської школи Фастівського району. Одружившись, переїхала до Києва, де почала працювати вчителем початкових класів середньої школи №168 м. Києва. У 1967 році закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. О.М. Горького за спеціальністю вчитель початкових класів, вчитель середньої школи. З 1978 р. по 1985 р. Неллі Йосипівна працювала заступником директора з навчально-виховної роботи в 1-3 класах середньої школи №30 м. Києва.<br />
З серпня 1985 року Дорошенко Н. Й. почала працювати в педагогічному училищі №3 (нині Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка) на посаді викладача практичного навчання з методикою трудового навчання. З квітня 1987 року переведена на посаду викладача методики математики. З червня 2006 року до серпня 2016 року Неллі Йосипівна працювала в Університетському коледжі Київського університету імені Бориса Грінченка викладачем педагогічної практики з методики математики, виховної та позанавчальної роботи в групі продовженого дня.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
Нам не дано передбачати<br />
Як слово наше відгукнеться<br />
<br />
У житті людини трапляються події, явища, обставини, коли відкривається нове віконце у професію, з’являється незвичний погляд на ніби то звичайні явища…<br />
Так доля на освітянській дорозі поєднала нас з Неллі Йосипівною на педагогічних практиках студентів. З’явилась можливість побачити, як вчитель готується до зустрічі із школяриками, до уроків і занять. Підводила, підтримувала в думці, що «все у наших руках…».<br />
Неллі Йосипівна була активним членом Всеукраїнської культурно-освітньої Асоціації гуманної педагогіки та Центру інноваційної педагогіки і психології імені М.К. Реріха.<br />
Багаторічна дружба та співпраця з Шалвою та Паатою Амонашвілі була джерелом і наснагою для Неллі Йосипівни у роботі. Саме тому, такими яскравими були у Неллі Йосипівни проекти: «Багато дітей, багато домівок і всюди життя», «Поспішайте діти, будемо вчитись літати», «Навчаючи інших, навчаємось самі. Виховуючи вас, виховуємось самі». <br />
Неллі Йосипівна була обдарована глибокою мудрістю. Залишила на спомин свої переконання: «необхідність розвивати сяюче творче терпіння»; «радість є особливою мудрістю»; «говорити дітям, як ми чекаємо зустрічі з ними»…<br />
Вчила студентів літати: високо, стрімко, далеко, красиво.<br />
Маю дарунок від Неллі Йосипівни. Одного разу подарувала «Хай мислиться мислиме» Д. С. Лихачов.<br />
Неллі Йосипівно! Світла пам’ять Вам!<br />
Віра Любарова.<br />
<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D1%96Дорошенко Неллі Йосипівна /Книга пам'яті2019-06-03T08:12:40Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Photoicon.png|обрамити|праворуч|ПІП]]<br />
==Роки життя==<br />
==Біографія==<br />
Дорошенко Неллі Йосипівна народилася 15 липня 1938 р. у м. Київ. Освіту отримала в Ржищівському педагогічному училищі за спеціальністю учитель початкових класів. Після закінчення училища з 1957 р. працювала вчителем фізичного виховання у середній школі №7 м. Фастова; з 1958 р. викладачем співів та вихователем шкільного інтернату Великогуляківської школи Фастівського району. Одружившись, переїхала до Києва, де почала працювати вчителем початкових класів середньої школи №168 м. Києва. У 1967 році закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. О.М. Горького за спеціальністю вчитель початкових класів, вчитель середньої школи. З 1978 р. по 1985 р. Неллі Йосипівна працювала заступником директора з навчально-виховної роботи в 1-3 класах середньої школи №30 м. Києва.<br />
З серпня 1985 року Дорошенко Н. Й. почала працювати в педагогічному училищі №3 (нині Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка) на посаді викладача практичного навчання з методикою трудового навчання. З квітня 1987 року переведена на посаду викладача методики математики. З червня 2006 року до серпня 2016 року Неллі Йосипівна працювала в Університетському коледжі Київського університету імені Бориса Грінченка викладачем педагогічної практики з методики математики, виховної та позанавчальної роботи в групі продовженого дня.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9D%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_/%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D1%96Дорошенко Неллі Йосипівна /Книга пам'яті2019-06-03T08:09:03Z<p>O.mashchakevych: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Книга пам'яті}}</p>
<hr />
<div>[[Файл:Photoicon.png|обрамити|праворуч|ПІП]]<br />
==Роки життя==<br />
==Біографія==<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B3%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Чепіга Світлана Григорівна/ Книга пам’яті2019-05-15T06:57:59Z<p>O.mashchakevych: /* Спогади */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Chepiga.jpg|обрамити|праворуч|Чепіга Світлана Григорівна]]<br />
==Роки життя==<br />
7 березня 1955р. – 18 жовтня 2018р.<br />
<br />
==Біографія==<br />
Чепіга Світлана Григорівна народилася 7 березня 1955 р. у м. Борно Суліново (Польща), у сім’ї військовослужбовця. Освіту отримала в Чернігівському Державному музичному училищі за спеціальністю фортепіано (кваліфікація: викладач по класу фортепіано, концертмейстер). Після закінчення училища працювала в музичній школі м. Прилуки Чернігівської області.<br />
Одружившись, переїхала до Києва, де почала працювати музичним керівником у дошкільному закладі Київського радіозаводу. <br />
В 1984 році закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. О.М. Горького за спеціальністю педагогіка і психологія (кваліфікація: викладач педагогіки і психології, методист по дошкільному вихованню). <br />
З серпня 1985 р Світлана Григорівна почала працювати в педагогічному училищі №3 (нині Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка) на посаді викладача музичних дисциплін. 11 років очолювала циклову комісію викладачів музики, неодноразово була куратором академічної групи.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
*Почесна грамота Міністерства освіти і науки України, 1985р.<br />
*Знак «Відмінник народної освіти», 2002р.<br />
*Грамота Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації, 2003р. <br />
*Знак «Відмінник освіти України», 2004р.<br />
*Знак «Подяка» Київської міської державної адміністрації, 2005р.<br />
<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
'''Гончаров А.Ю., викладач циклової комісії музики і хореографії Університетського коледж:'''<br />
Світлана Григорівна - світла людина. Щире і добре серце, багатогранна душа й неймовірна щедрість, тепла і сонячна посмішка - все це вона дарувала кожному студенту, кожному колезі педагогу. Світлана Григорівна…., не хочеться казати про Вас у минулому. Ви є. Ви завжди будете. Ви залишитеся в нашій пам’яті. Дякуємо Вам за те, що ви були в нашому житті. <br />
<br />
'''Сокальська В.Ф., викладач циклової комісії музики і хореографії Університетського коледжу:'''<br />
Чудово, коли професія співпадає з покликанням. Це про Світлану Григорівну Чепігу. Світлана Григорівна - це епоха в житті коледжу. Вона віддано любила свою справу. Педагог з великої літери, інтелігентна людина, щирий і відданий друг, розумна та чуйна жінка. Світла пам’ять вам, Світлано Григорівно.<br />
<br />
'''Студенти спеціальності «Початкова освіта» Університетського коледжу:'''<br />
Світлана Григорівна Чепіга – приклад справжнього вчителя. Вона навчила нас бачити не лише очима, а ще й серцем. А її ставлення до нас - як до своїх дітей. Любимо Вас і пам’ятаємо. Ви назавжди залишитеся в наших серцях. <br />
<br />
'''Романова Т.В., голова циклової комісії музики і хореографі:'''<br />
Як би рано не прийшов до рідного коледжу, а з кабінету індивідуальної музики №8 вже лунає веселий гомін. Відкриваю двері, вітаюсь. У відповідь радісні вітання молодих голосів студентів спеціальності «Початкова освіта».<br />
<br />
- Ви чого так рано? <br />
<br />
- Так репетиція у нас. Завтра ж концерт!<br />
<br />
Тихо сідаю біля вікна і слухаю віночок українських пісень. Грають на сопілках так, що заслухаєшся…Разом зі студентами грає і Світлана Григорівна, впевнено веде за собою. Прекрасна піаністка, яка блискуче виконувала твори будь-якого рівня складності, однією з перших серед нас, колег, оволоділа грою на сопілці. Створила ансамбль сопілкарів, який міг виконати і українську народну пісню, і «Жарт» Й.Баха, і «Yesterday»…<br />
Я любила бувати в кабінеті №8. На заняттях там було цікаво, панувала творча піднесена атмосфера. А на перервах завжди було людно, бо один прибіг за нотами, а другому потрібна порада, як краще вивчити зі школярами пісню, а хтось просто зайшов (на серці важко або, навпаки, радісно). Знали, що Світлана Григорівна вислухає, порадить, допоможе, розділить і радість, і біль.<br />
Пам’ятаю професійні поради, наші розмови на різні теми; пам’ятаю її веселий дзвінкий молодий сміх, її високий сильний красивий голос; а ще її слова: «Не буває неталановитих дітей!».<br />
<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B3%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Чепіга Світлана Григорівна/ Книга пам’яті2019-05-15T06:56:59Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Chepiga.jpg|обрамити|праворуч|Чепіга Світлана Григорівна]]<br />
==Роки життя==<br />
7 березня 1955р. – 18 жовтня 2018р.<br />
<br />
==Біографія==<br />
Чепіга Світлана Григорівна народилася 7 березня 1955 р. у м. Борно Суліново (Польща), у сім’ї військовослужбовця. Освіту отримала в Чернігівському Державному музичному училищі за спеціальністю фортепіано (кваліфікація: викладач по класу фортепіано, концертмейстер). Після закінчення училища працювала в музичній школі м. Прилуки Чернігівської області.<br />
Одружившись, переїхала до Києва, де почала працювати музичним керівником у дошкільному закладі Київського радіозаводу. <br />
В 1984 році закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. О.М. Горького за спеціальністю педагогіка і психологія (кваліфікація: викладач педагогіки і психології, методист по дошкільному вихованню). <br />
З серпня 1985 р Світлана Григорівна почала працювати в педагогічному училищі №3 (нині Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка) на посаді викладача музичних дисциплін. 11 років очолювала циклову комісію викладачів музики, неодноразово була куратором академічної групи.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
*Почесна грамота Міністерства освіти і науки України, 1985р.<br />
*Знак «Відмінник народної освіти», 2002р.<br />
*Грамота Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації, 2003р. <br />
*Знак «Відмінник освіти України», 2004р.<br />
*Знак «Подяка» Київської міської державної адміністрації, 2005р.<br />
<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
'''Гончаров А.Ю., викладач циклової комісії музики і хореографії Університетського коледж:'''<br />
<br />
Світлана Григорівна - світла людина. Щире і добре серце, багатогранна душа й неймовірна щедрість, тепла і сонячна посмішка - все це вона дарувала кожному студенту, кожному колезі педагогу. Світлана Григорівна…., не хочеться казати про Вас у минулому. Ви є. Ви завжди будете. Ви залишитеся в нашій пам’яті. Дякуємо Вам за те, що ви були в нашому житті. <br />
<br />
'''Сокальська В.Ф., викладач циклової комісії музики і хореографії Університетського коледжу:'''<br />
Чудово, коли професія співпадає з покликанням. Це про Світлану Григорівну Чепігу. Світлана Григорівна - це епоха в житті коледжу. Вона віддано любила свою справу. Педагог з великої літери, інтелігентна людина, щирий і відданий друг, розумна та чуйна жінка. Світла пам’ять вам, Світлано Григорівно.<br />
<br />
'''Студенти спеціальності «Початкова освіта» Університетського коледжу:'''<br />
Світлана Григорівна Чепіга – приклад справжнього вчителя. Вона навчила нас бачити не лише очима, а ще й серцем. А її ставлення до нас - як до своїх дітей. Любимо Вас і пам’ятаємо. Ви назавжди залишитеся в наших серцях. <br />
<br />
'''Романова Т.В., голова циклової комісії музики і хореографі:'''<br />
Як би рано не прийшов до рідного коледжу, а з кабінету індивідуальної музики №8 вже лунає веселий гомін. Відкриваю двері, вітаюсь. У відповідь радісні вітання молодих голосів студентів спеціальності «Початкова освіта».<br />
- Ви чого так рано? <br />
- Так репетиція у нас. Завтра ж концерт!<br />
Тихо сідаю біля вікна і слухаю віночок українських пісень. Грають на сопілках так, що заслухаєшся…Разом зі студентами грає і Світлана Григорівна, впевнено веде за собою. Прекрасна піаністка, яка блискуче виконувала твори будь-якого рівня складності, однією з перших серед нас, колег, оволоділа грою на сопілці. Створила ансамбль сопілкарів, який міг виконати і українську народну пісню, і «Жарт» Й.Баха, і «Yesterday»…<br />
Я любила бувати в кабінеті №8. На заняттях там було цікаво, панувала творча піднесена атмосфера. А на перервах завжди було людно, бо один прибіг за нотами, а другому потрібна порада, як краще вивчити зі школярами пісню, а хтось просто зайшов (на серці важко або, навпаки, радісно). Знали, що Світлана Григорівна вислухає, порадить, допоможе, розділить і радість, і біль.<br />
Пам’ятаю професійні поради, наші розмови на різні теми; пам’ятаю її веселий дзвінкий молодий сміх, її високий сильний красивий голос; а ще її слова: «Не буває неталановитих дітей!».<br />
<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B3%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Чепіга Світлана Григорівна/ Книга пам’яті2019-05-15T06:56:15Z<p>O.mashchakevych: /* Спогади */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Chepiga.jpg|обрамити|праворуч|Чепіга Світлана Григорівна]]<br />
==Роки життя==<br />
7 березня 1955р. – 18 жовтня 2018р.<br />
<br />
==Біографія==<br />
Чепіга Світлана Григорівна народилася 7 березня 1955 р. у м. Борно Суліново (Польща), у сім’ї військовослужбовця. Освіту отримала в Чернігівському Державному музичному училищі за спеціальністю фортепіано (кваліфікація: викладач по класу фортепіано, концертмейстер). Після закінчення училища працювала в музичній школі м. Прилуки Чернігівської області.<br />
Одружившись, переїхала до Києва, де почала працювати музичним керівником у дошкільному закладі Київського радіозаводу. <br />
В 1984 році закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. О.М. Горького за спеціальністю педагогіка і психологія (кваліфікація: викладач педагогіки і психології, методист по дошкільному вихованню). <br />
З серпня 1985 р Світлана Григорівна почала працювати в педагогічному училищі №3 (нині Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка) на посаді викладача музичних дисциплін. 11 років очолювала циклову комісію викладачів музики, неодноразово була куратором академічної групи.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
*Почесна грамота Міністерства освіти і науки України, 1985р.<br />
*Знак «Відмінник народної освіти», 2002р.<br />
*Грамота Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації, 2003р. <br />
*Знак «Відмінник освіти України», 2004р.<br />
*Знак «Подяка» Київської міської державної адміністрації, 2005р.<br />
<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
'''Гончаров А.Ю., викладач циклової комісії музики і хореографії Університетського коледж:'''<br />
Світлана Григорівна - світла людина. Щире і добре серце, багатогранна душа й неймовірна щедрість, тепла і сонячна посмішка - все це вона дарувала кожному студенту, кожному колезі педагогу. Світлана Григорівна…., не хочеться казати про Вас у минулому. Ви є. Ви завжди будете. Ви залишитеся в нашій пам’яті. Дякуємо Вам за те, що ви були в нашому житті. <br />
'''Сокальська В.Ф., викладач циклової комісії музики і хореографії Університетського коледжу:'''<br />
Чудово, коли професія співпадає з покликанням. Це про Світлану Григорівну Чепігу. Світлана Григорівна - це епоха в житті коледжу. Вона віддано любила свою справу. Педагог з великої літери, інтелігентна людина, щирий і відданий друг, розумна та чуйна жінка. Світла пам’ять вам, Світлано Григорівно.<br />
'''Студенти спеціальності «Початкова освіта» Університетського коледжу:'''<br />
Світлана Григорівна Чепіга – приклад справжнього вчителя. Вона навчила нас бачити не лише очима, а ще й серцем. А її ставлення до нас - як до своїх дітей. Любимо Вас і пам’ятаємо. Ви назавжди залишитеся в наших серцях. <br />
'''Романова Т.В., голова циклової комісії музики і хореографі:'''<br />
Як би рано не прийшов до рідного коледжу, а з кабінету індивідуальної музики №8 вже лунає веселий гомін. Відкриваю двері, вітаюсь. У відповідь радісні вітання молодих голосів студентів спеціальності «Початкова освіта».<br />
- Ви чого так рано? <br />
- Так репетиція у нас. Завтра ж концерт!<br />
Тихо сідаю біля вікна і слухаю віночок українських пісень. Грають на сопілках так, що заслухаєшся…Разом зі студентами грає і Світлана Григорівна, впевнено веде за собою. Прекрасна піаністка, яка блискуче виконувала твори будь-якого рівня складності, однією з перших серед нас, колег, оволоділа грою на сопілці. Створила ансамбль сопілкарів, який міг виконати і українську народну пісню, і «Жарт» Й.Баха, і «Yesterday»…<br />
Я любила бувати в кабінеті №8. На заняттях там було цікаво, панувала творча піднесена атмосфера. А на перервах завжди було людно, бо один прибіг за нотами, а другому потрібна порада, як краще вивчити зі школярами пісню, а хтось просто зайшов (на серці важко або, навпаки, радісно). Знали, що Світлана Григорівна вислухає, порадить, допоможе, розділить і радість, і біль.<br />
Пам’ятаю професійні поради, наші розмови на різні теми; пам’ятаю її веселий дзвінкий молодий сміх, її високий сильний красивий голос; а ще її слова: «Не буває неталановитих дітей!».<br />
<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B3%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Чепіга Світлана Григорівна/ Книга пам’яті2019-05-15T06:52:25Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Chepiga.jpg|обрамити|праворуч|Чепіга Світлана Григорівна]]<br />
==Роки життя==<br />
7 березня 1955р. – 18 жовтня 2018р.<br />
<br />
==Біографія==<br />
Чепіга Світлана Григорівна народилася 7 березня 1955 р. у м. Борно Суліново (Польща), у сім’ї військовослужбовця. Освіту отримала в Чернігівському Державному музичному училищі за спеціальністю фортепіано (кваліфікація: викладач по класу фортепіано, концертмейстер). Після закінчення училища працювала в музичній школі м. Прилуки Чернігівської області.<br />
Одружившись, переїхала до Києва, де почала працювати музичним керівником у дошкільному закладі Київського радіозаводу. <br />
В 1984 році закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. О.М. Горького за спеціальністю педагогіка і психологія (кваліфікація: викладач педагогіки і психології, методист по дошкільному вихованню). <br />
З серпня 1985 р Світлана Григорівна почала працювати в педагогічному училищі №3 (нині Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка) на посаді викладача музичних дисциплін. 11 років очолювала циклову комісію викладачів музики, неодноразово була куратором академічної групи.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
*Почесна грамота Міністерства освіти і науки України, 1985р.<br />
*Знак «Відмінник народної освіти», 2002р.<br />
*Грамота Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації, 2003р. <br />
*Знак «Відмінник освіти України», 2004р.<br />
*Знак «Подяка» Київської міської державної адміністрації, 2005р.<br />
<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B3%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Чепіга Світлана Григорівна/ Книга пам’яті2019-05-15T06:51:44Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Chepiga.jpg|обрамити|праворуч|Чепіга Світлана Григорівна]]<br />
==Роки життя==<br />
7 березня 1955р. – 18 жовтня 2018р.<br />
<br />
==Біографія==<br />
Чепіга Світлана Григорівна народилася 7 березня 1955 р. у м. Борно Суліново (Польща), у сім’ї військовослужбовця. Освіту отримала в Чернігівському Державному музичному училищі за спеціальністю фортепіано (кваліфікація: викладач по класу фортепіано, концертмейстер). Після закінчення училища працювала в музичній школі м. Прилуки Чернігівської області.<br />
Одружившись, переїхала до Києва, де почала працювати музичним керівником у дошкільному закладі Київського радіозаводу. <br />
В 1984 році закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. О.М. Горького за спеціальністю педагогіка і психологія (кваліфікація: викладач педагогіки і психології, методист по дошкільному вихованню). <br />
З серпня 1985 р Світлана Григорівна почала працювати в педагогічному училищі №3 (нині Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка) на посаді викладача музичних дисциплін. 11 років очолювала циклову комісію викладачів музики, неодноразово була куратором академічної групи.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
Почесна грамота Міністерства освіти і науки України, 1985р.<br />
Знак «Відмінник народної освіти», 2002р.<br />
Грамота Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації, 2003р. <br />
Знак «Відмінник освіти України», 2004р.<br />
Знак «Подяка» Київської міської державної адміністрації, 2005р.<br />
<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B3%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Чепіга Світлана Григорівна/ Книга пам’яті2019-05-15T06:51:04Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Chepiga.jpg|обрамити|праворуч|Чепіга Світлана Григорівна]]<br />
==Роки життя==<br />
7 березня 1955р. – 18 жовтня 2018р.<br />
<br />
==Біографія==<br />
Чепіга Світлана Григорівна народилася 7 березня 1955 р. у м. Борно Суліново (Польща), у сім’ї військовослужбовця. Освіту отримала в Чернігівському Державному музичному училищі за спеціальністю фортепіано (кваліфікація: викладач по класу фортепіано, концертмейстер). Після закінчення училища працювала в музичній школі м. Прилуки Чернігівської області.<br />
Одружившись, переїхала до Києва, де почала працювати музичним керівником у дошкільному закладі Київського радіозаводу. <br />
В 1984 році закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. О.М. Горького за спеціальністю педагогіка і психологія (кваліфікація: викладач педагогіки і психології, методист по дошкільному вихованню). <br />
З серпня 1985 р Світлана Григорівна почала працювати в педагогічному училищі №3 (нині Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка) на посаді викладача музичних дисциплін. 11 років очолювала циклову комісію викладачів музики, неодноразово була куратором академічної групи.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B3%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Чепіга Світлана Григорівна/ Книга пам’яті2019-05-15T06:50:40Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Chepiga.jpg|обрамити|праворуч|Чепіга Світлана Григорівна]]<br />
==Роки життя==<br />
7 березня 1955р. – 18 жовтня 2018р.<br />
<br />
==Біографія==<br />
Чепіга Світлана Григорівна народилася 7 березня 1955 р. у м. Борно Суліново (Польща), у сім’ї військовослужбовця. Освіту отримала в Чернігівському Державному музичному училищі за спеціальністю фортепіано (кваліфікація: викладач по класу фортепіано, концертмейстер). Після закінчення училища працювала в музичній школі м. Прилуки Чернігівської області.<br />
Одружившись, переїхала до Києва, де почала працювати музичним керівником у дошкільному закладі Київського радіозаводу. <br />
В 1984 році закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. О.М. Горького за спеціальністю педагогіка і психологія (кваліфікація: викладач педагогіки і психології, методист по дошкільному вихованню). <br />
З серпня 1985 р Світлана Григорівна почала працювати в педагогічному училищі №3 (нині Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка) на посаді викладача музичних дисциплін. 11 років очолювала циклову комісію викладачів музики, неодноразово була куратором академічної групи.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B3%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Чепіга Світлана Григорівна/ Книга пам’яті2019-05-15T06:49:54Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Chepiga.jpg|обрамити|праворуч|Чепіга Світлана Григорівна]]<br />
==Роки життя==<br />
7 березня 1955р. – 18 жовтня 2018р.<br />
<br />
==Біографія==<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B3%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Чепіга Світлана Григорівна/ Книга пам’яті2019-05-15T06:49:26Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Chepiga.jpg|обрамити|праворуч|Чепіга Світлана Григорівна]]<br />
==Роки життя==<br />
==Біографія==<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Chepiga.jpgФайл:Chepiga.jpg2019-05-15T06:47:56Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div></div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B3%D0%B0_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Чепіга Світлана Григорівна/ Книга пам’яті2019-05-15T06:47:05Z<p>O.mashchakevych: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Книга пам'яті}}</p>
<hr />
<div>[[Файл:Photoicon.png|обрамити|праворуч|ПІП]]<br />
==Роки життя==<br />
==Біографія==<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Кравченко Василь Миколайович/ Книга пам’яті2019-05-14T07:39:08Z<p>O.mashchakevych: /* Основні публікації */</p>
<hr />
<div>[[Файл:В.М.Кравченко1.jpg |обрамити|праворуч|Кравченко Василь Миколайович]]<br />
==Роки життя==<br />
11 липня 1951- 04 жовтня 2011<br />
<br />
==Біографія==<br />
Василь Миколайович Кравченко народився 11 липня 1951 року на Вінниччині в родині вчителів.<br />
Дитячі і шкільні роки його пройшли в чудовому, мальовничому Подільському краї. З дитинства захоплювався музикою, любив співати.<br />
В 1971 році закінчив фортепіанне відділення Вінницького музичного училища імені М. Леонтовича. Був обдарованим піаністом, імпровізатором.<br />
В 1971-1975 роках навчався в Ніжинському педагогічному інституті на музично-педагогічному факультеті, отримав кваліфікацію вчителя музики і співів. Зарекомендував себе як здібний, працьовитий і відповідальний студент. Навколо нього завжди вирувало активне музичне життя. Як людина зі справжнім почуттям гумору він брав участь у студентських капусниках і вечірках. Постійно виступав у концертах і фестивалях.<br />
Трудова діяльність В. М. Кравченка розпочалась в 1975 році у Переяслав-Хмельницькому педагогічному училищі на посаді викладача музики.<br />
З осені 1975 по 1976 рр. проходив дійсну військову службу в лавах Радянської Армії.<br />
В 1977 році був переведений на роботу в Київське міське педагогічне училище згідно розпорядження Міністерства освіти УРСР, а в 1979 році зарахований на посаду викладача по класу фортепіано в Київське міське педагогічне училище № 2 імені К. Д. Ушинського.<br />
В 2007 році переведений до Університетського коледжу Київського університету імені Б. Д. Грінченка викладачем циклової комісії музики.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
Під час своєї роботи Василь Миколайович неодноразово отримував подяки та почесні грамоти від керівництва за сумлінну працю в підготовці педагогічних кадрів та відповідальне ставлення до виконання обов’язків в роботі зі студентами, за активну участь в громадському житті. <br />
В 1983 році нагороджений грамотою Київського міського управління народної освіти за досягнуті успіхи в справі навчання і виховання підростаючого покоління.<br />
В 2001 році нагороджений Почесною Грамотою Міністерства освіти і науки України за багаторічну плідну працю у справі виховання підростаючого покоління та Грамотою Головного управління освіти і науки м. Києва за багаторічну плідну працю та вагомий внесок у справу підготовки педагогічних кадрів та з нагоди 50-річчя від дня народження.<br />
В 2004 році оголошена подяка з нагоди 25-річчя від Дня заснування педагогічного коледжу ім.К.Д.Ушинського.<br />
В 2006 році нагороджений Грамотою Головного управління освіти і науки м.Києва за плідну працю, високий професіоналізм у справі навчання і виховання підростаючого покоління.<br />
<br />
==Спогади==<br />
'''Сокальська В.Ф., Павловська Т.А., викладачі циклової комісії музики і хореографії Університетського коледжу:'''<br />
<br />
Василь Миколайович усе життя присвятив служінню Музі. Свій талант, самовіддану любов до музики дарував молоді. Велика кількість студентів – вихованців Василя Миколайовича відкрили для себе безмежний світ музики. Розуміння шедеврів світової класики, шану і повагу до національної культури, любов до української пісні і рідної мови – такі якості формував і розвивав у своїх учнів мудрий педагог.<br />
Кравченко В.М. був відданий своїй справі до кінця. Будучи вже важко хворим, він опікувався своїми студентами, продумував і підбирав індивідуальну програму кожному з них, хвилювався, щоб навіть за його відсутності вони продовжували заняття.<br />
Василь Миколайович вів активну концертну діяльність. Надовго запам'ятався слухачам його останній сольний концерт - яскраве, натхненне виконання творів улюбленого композитора Ференца Ліста. <br />
Кравченко В.М. був всебічно обдарованою особистістю: захоплювався шахами (отримав грамоту за ІІ місце в першості коледжу з шахів), майстерно володів мистецтвом різьблення по дереву. З простого природного матеріалу робив справжні художні витвори, демонструючи їх на персональних виставках. Неодноразово отримував відзнаки за участь в тематичних виставках з різьблення по дереву в Будинку вчителя м. Києва. В 2004 році отримав диплом та став лауреатом фестивалю-конкурсу народної творчості працівників установ освіти м. Києва «Таланти твої, Україно!» з номінації декоративно-прикладне мистецтво.<br />
Пам’ять про світлу людину, турботливого наставника, талановитого маестро залишиться в серцях його колег і вихованців на довгі роки.<br />
<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Кравченко Василь Миколайович/ Книга пам’яті2019-05-14T07:38:57Z<p>O.mashchakevych: /* Спогади */</p>
<hr />
<div>[[Файл:В.М.Кравченко1.jpg |обрамити|праворуч|Кравченко Василь Миколайович]]<br />
==Роки життя==<br />
11 липня 1951- 04 жовтня 2011<br />
<br />
==Біографія==<br />
Василь Миколайович Кравченко народився 11 липня 1951 року на Вінниччині в родині вчителів.<br />
Дитячі і шкільні роки його пройшли в чудовому, мальовничому Подільському краї. З дитинства захоплювався музикою, любив співати.<br />
В 1971 році закінчив фортепіанне відділення Вінницького музичного училища імені М. Леонтовича. Був обдарованим піаністом, імпровізатором.<br />
В 1971-1975 роках навчався в Ніжинському педагогічному інституті на музично-педагогічному факультеті, отримав кваліфікацію вчителя музики і співів. Зарекомендував себе як здібний, працьовитий і відповідальний студент. Навколо нього завжди вирувало активне музичне життя. Як людина зі справжнім почуттям гумору він брав участь у студентських капусниках і вечірках. Постійно виступав у концертах і фестивалях.<br />
Трудова діяльність В. М. Кравченка розпочалась в 1975 році у Переяслав-Хмельницькому педагогічному училищі на посаді викладача музики.<br />
З осені 1975 по 1976 рр. проходив дійсну військову службу в лавах Радянської Армії.<br />
В 1977 році був переведений на роботу в Київське міське педагогічне училище згідно розпорядження Міністерства освіти УРСР, а в 1979 році зарахований на посаду викладача по класу фортепіано в Київське міське педагогічне училище № 2 імені К. Д. Ушинського.<br />
В 2007 році переведений до Університетського коледжу Київського університету імені Б. Д. Грінченка викладачем циклової комісії музики.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
Під час своєї роботи Василь Миколайович неодноразово отримував подяки та почесні грамоти від керівництва за сумлінну працю в підготовці педагогічних кадрів та відповідальне ставлення до виконання обов’язків в роботі зі студентами, за активну участь в громадському житті. <br />
В 1983 році нагороджений грамотою Київського міського управління народної освіти за досягнуті успіхи в справі навчання і виховання підростаючого покоління.<br />
В 2001 році нагороджений Почесною Грамотою Міністерства освіти і науки України за багаторічну плідну працю у справі виховання підростаючого покоління та Грамотою Головного управління освіти і науки м. Києва за багаторічну плідну працю та вагомий внесок у справу підготовки педагогічних кадрів та з нагоди 50-річчя від дня народження.<br />
В 2004 році оголошена подяка з нагоди 25-річчя від Дня заснування педагогічного коледжу ім.К.Д.Ушинського.<br />
В 2006 році нагороджений Грамотою Головного управління освіти і науки м.Києва за плідну працю, високий професіоналізм у справі навчання і виховання підростаючого покоління.<br />
<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
'''Сокальська В.Ф., Павловська Т.А., викладачі циклової комісії музики і хореографії Університетського коледжу:'''<br />
<br />
Василь Миколайович усе життя присвятив служінню Музі. Свій талант, самовіддану любов до музики дарував молоді. Велика кількість студентів – вихованців Василя Миколайовича відкрили для себе безмежний світ музики. Розуміння шедеврів світової класики, шану і повагу до національної культури, любов до української пісні і рідної мови – такі якості формував і розвивав у своїх учнів мудрий педагог.<br />
Кравченко В.М. був відданий своїй справі до кінця. Будучи вже важко хворим, він опікувався своїми студентами, продумував і підбирав індивідуальну програму кожному з них, хвилювався, щоб навіть за його відсутності вони продовжували заняття.<br />
Василь Миколайович вів активну концертну діяльність. Надовго запам'ятався слухачам його останній сольний концерт - яскраве, натхненне виконання творів улюбленого композитора Ференца Ліста. <br />
Кравченко В.М. був всебічно обдарованою особистістю: захоплювався шахами (отримав грамоту за ІІ місце в першості коледжу з шахів), майстерно володів мистецтвом різьблення по дереву. З простого природного матеріалу робив справжні художні витвори, демонструючи їх на персональних виставках. Неодноразово отримував відзнаки за участь в тематичних виставках з різьблення по дереву в Будинку вчителя м. Києва. В 2004 році отримав диплом та став лауреатом фестивалю-конкурсу народної творчості працівників установ освіти м. Києва «Таланти твої, Україно!» з номінації декоративно-прикладне мистецтво.<br />
Пам’ять про світлу людину, турботливого наставника, талановитого маестро залишиться в серцях його колег і вихованців на довгі роки.<br />
<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Кравченко Василь Миколайович/ Книга пам’яті2019-05-14T07:38:38Z<p>O.mashchakevych: /* Спогади */</p>
<hr />
<div>[[Файл:В.М.Кравченко1.jpg |обрамити|праворуч|Кравченко Василь Миколайович]]<br />
==Роки життя==<br />
11 липня 1951- 04 жовтня 2011<br />
<br />
==Біографія==<br />
Василь Миколайович Кравченко народився 11 липня 1951 року на Вінниччині в родині вчителів.<br />
Дитячі і шкільні роки його пройшли в чудовому, мальовничому Подільському краї. З дитинства захоплювався музикою, любив співати.<br />
В 1971 році закінчив фортепіанне відділення Вінницького музичного училища імені М. Леонтовича. Був обдарованим піаністом, імпровізатором.<br />
В 1971-1975 роках навчався в Ніжинському педагогічному інституті на музично-педагогічному факультеті, отримав кваліфікацію вчителя музики і співів. Зарекомендував себе як здібний, працьовитий і відповідальний студент. Навколо нього завжди вирувало активне музичне життя. Як людина зі справжнім почуттям гумору він брав участь у студентських капусниках і вечірках. Постійно виступав у концертах і фестивалях.<br />
Трудова діяльність В. М. Кравченка розпочалась в 1975 році у Переяслав-Хмельницькому педагогічному училищі на посаді викладача музики.<br />
З осені 1975 по 1976 рр. проходив дійсну військову службу в лавах Радянської Армії.<br />
В 1977 році був переведений на роботу в Київське міське педагогічне училище згідно розпорядження Міністерства освіти УРСР, а в 1979 році зарахований на посаду викладача по класу фортепіано в Київське міське педагогічне училище № 2 імені К. Д. Ушинського.<br />
В 2007 році переведений до Університетського коледжу Київського університету імені Б. Д. Грінченка викладачем циклової комісії музики.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
Під час своєї роботи Василь Миколайович неодноразово отримував подяки та почесні грамоти від керівництва за сумлінну працю в підготовці педагогічних кадрів та відповідальне ставлення до виконання обов’язків в роботі зі студентами, за активну участь в громадському житті. <br />
В 1983 році нагороджений грамотою Київського міського управління народної освіти за досягнуті успіхи в справі навчання і виховання підростаючого покоління.<br />
В 2001 році нагороджений Почесною Грамотою Міністерства освіти і науки України за багаторічну плідну працю у справі виховання підростаючого покоління та Грамотою Головного управління освіти і науки м. Києва за багаторічну плідну працю та вагомий внесок у справу підготовки педагогічних кадрів та з нагоди 50-річчя від дня народження.<br />
В 2004 році оголошена подяка з нагоди 25-річчя від Дня заснування педагогічного коледжу ім.К.Д.Ушинського.<br />
В 2006 році нагороджений Грамотою Головного управління освіти і науки м.Києва за плідну працю, високий професіоналізм у справі навчання і виховання підростаючого покоління.<br />
<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
'''Сокальська В.Ф., Павловська Т.А., викладачі циклової комісії музики і хореографії Університетського коледжу:'''<br />
<br />
Василь Миколайович усе життя присвятив служінню Музі. Свій талант, самовіддану любов до музики дарував молоді. Велика кількість студентів – вихованців Василя Миколайовича відкрили для себе безмежний світ музики. Розуміння шедеврів світової класики, шану і повагу до національної культури, любов до української пісні і рідної мови – такі якості формував і розвивав у своїх учнів мудрий педагог.<br />
Кравченко В.М. був відданий своїй справі до кінця. Будучи вже важко хворим, він опікувався своїми студентами, продумував і підбирав індивідуальну програму кожному з них, хвилювався, щоб навіть за його відсутності вони продовжували заняття.<br />
Василь Миколайович вів активну концертну діяльність. Надовго запам'ятався слухачам його останній сольний концерт - яскраве, натхненне виконання творів улюбленого композитора Ференца Ліста. <br />
Кравченко В.М. був всебічно обдарованою особистістю: захоплювався шахами (отримав грамоту за ІІ місце в першості коледжу з шахів), майстерно володів мистецтвом різьблення по дереву. З простого природного матеріалу робив справжні художні витвори, демонструючи їх на персональних виставках. Неодноразово отримував відзнаки за участь в тематичних виставках з різьблення по дереву в Будинку вчителя м. Києва. В 2004 році отримав диплом та став лауреатом фестивалю-конкурсу народної творчості працівників установ освіти м. Києва «Таланти твої, Україно!» з номінації декоративно-прикладне мистецтво.<br />
Пам’ять про світлу людину, турботливого наставника, талановитого маестро залишиться в серцях його колег і вихованців на довгі роки.<br />
<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Кравченко Василь Миколайович/ Книга пам’яті2019-05-14T07:37:30Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:В.М.Кравченко1.jpg |обрамити|праворуч|Кравченко Василь Миколайович]]<br />
==Роки життя==<br />
11 липня 1951- 04 жовтня 2011<br />
<br />
==Біографія==<br />
Василь Миколайович Кравченко народився 11 липня 1951 року на Вінниччині в родині вчителів.<br />
Дитячі і шкільні роки його пройшли в чудовому, мальовничому Подільському краї. З дитинства захоплювався музикою, любив співати.<br />
В 1971 році закінчив фортепіанне відділення Вінницького музичного училища імені М. Леонтовича. Був обдарованим піаністом, імпровізатором.<br />
В 1971-1975 роках навчався в Ніжинському педагогічному інституті на музично-педагогічному факультеті, отримав кваліфікацію вчителя музики і співів. Зарекомендував себе як здібний, працьовитий і відповідальний студент. Навколо нього завжди вирувало активне музичне життя. Як людина зі справжнім почуттям гумору він брав участь у студентських капусниках і вечірках. Постійно виступав у концертах і фестивалях.<br />
Трудова діяльність В. М. Кравченка розпочалась в 1975 році у Переяслав-Хмельницькому педагогічному училищі на посаді викладача музики.<br />
З осені 1975 по 1976 рр. проходив дійсну військову службу в лавах Радянської Армії.<br />
В 1977 році був переведений на роботу в Київське міське педагогічне училище згідно розпорядження Міністерства освіти УРСР, а в 1979 році зарахований на посаду викладача по класу фортепіано в Київське міське педагогічне училище № 2 імені К. Д. Ушинського.<br />
В 2007 році переведений до Університетського коледжу Київського університету імені Б. Д. Грінченка викладачем циклової комісії музики.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
Під час своєї роботи Василь Миколайович неодноразово отримував подяки та почесні грамоти від керівництва за сумлінну працю в підготовці педагогічних кадрів та відповідальне ставлення до виконання обов’язків в роботі зі студентами, за активну участь в громадському житті. <br />
В 1983 році нагороджений грамотою Київського міського управління народної освіти за досягнуті успіхи в справі навчання і виховання підростаючого покоління.<br />
В 2001 році нагороджений Почесною Грамотою Міністерства освіти і науки України за багаторічну плідну працю у справі виховання підростаючого покоління та Грамотою Головного управління освіти і науки м. Києва за багаторічну плідну працю та вагомий внесок у справу підготовки педагогічних кадрів та з нагоди 50-річчя від дня народження.<br />
В 2004 році оголошена подяка з нагоди 25-річчя від Дня заснування педагогічного коледжу ім.К.Д.Ушинського.<br />
В 2006 році нагороджений Грамотою Головного управління освіти і науки м.Києва за плідну працю, високий професіоналізм у справі навчання і виховання підростаючого покоління.<br />
<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Кравченко Василь Миколайович/ Книга пам’яті2019-05-14T07:36:49Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:В.М.Кравченко1.jpg |обрамити|праворуч|Кравченко Василь Миколайович]]<br />
==Роки життя==<br />
11 липня 1951- 04 жовтня 2011<br />
<br />
==Біографія==<br />
Василь Миколайович Кравченко народився 11 липня 1951 року на Вінниччині в родині вчителів.<br />
Дитячі і шкільні роки його пройшли в чудовому, мальовничому Подільському краї. З дитинства захоплювався музикою, любив співати.<br />
В 1971 році закінчив фортепіанне відділення Вінницького музичного училища імені М. Леонтовича. Був обдарованим піаністом, імпровізатором.<br />
В 1971-1975 роках навчався в Ніжинському педагогічному інституті на музично-педагогічному факультеті, отримав кваліфікацію вчителя музики і співів. Зарекомендував себе як здібний, працьовитий і відповідальний студент. Навколо нього завжди вирувало активне музичне життя. Як людина зі справжнім почуттям гумору він брав участь у студентських капусниках і вечірках. Постійно виступав у концертах і фестивалях.<br />
Трудова діяльність В. М. Кравченка розпочалась в 1975 році у Переяслав-Хмельницькому педагогічному училищі на посаді викладача музики.<br />
З осені 1975 по 1976 рр. проходив дійсну військову службу в лавах Радянської Армії.<br />
В 1977 році був переведений на роботу в Київське міське педагогічне училище згідно розпорядження Міністерства освіти УРСР, а в 1979 році зарахований на посаду викладача по класу фортепіано в Київське міське педагогічне училище № 2 імені К. Д. Ушинського.<br />
В 2007 році переведений до Університетського коледжу Київського університету імені Б. Д. Грінченка викладачем циклової комісії музики.<br />
<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Кравченко Василь Миколайович/ Книга пам’яті2019-05-14T07:36:02Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:В.М.Кравченко1.jpg |обрамити|праворуч|Кравченко Василь Миколайович]]<br />
==Роки життя==<br />
11 липня 1951- 04 жовтня 2011<br />
<br />
==Біографія==<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Кравченко Василь Миколайович/ Книга пам’яті2019-05-14T07:35:30Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:В.М.Кравченко1.jpg |обрамити|праворуч|Кравченко Василь Миколайович]]<br />
==Роки життя==<br />
==Біографія==<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Кравченко Василь Миколайович/ Книга пам’яті2019-05-14T07:33:01Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Kravchenko.jpg|обрамити|праворуч|Кравченко Василь Миколайович]]<br />
==Роки життя==<br />
==Біографія==<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92.%D0%9C.%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE1.jpgФайл:В.М.Кравченко1.jpg2019-05-14T07:30:25Z<p>O.mashchakevych: O.mashchakevych завантажив нову версію «Файл:В.М.Кравченко1.jpg»</p>
<hr />
<div></div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92.%D0%9C.%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE1.jpgФайл:В.М.Кравченко1.jpg2019-05-14T07:28:37Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div></div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Кравченко Василь Миколайович/ Книга пам’яті2019-05-14T07:28:18Z<p>O.mashchakevych: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Книга пам'яті}}</p>
<hr />
<div>[[Файл:Photoicon.png|обрамити|праворуч|ПІП]]<br />
==Роки життя==<br />
==Біографія==<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Дем’яненко Світлана Іванівна / Книга пам’яті2019-05-13T09:20:51Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Demian1.JPG|обрамити|праворуч|Дем’яненко Світлана Іванівна]]<br />
==Роки життя==<br />
4 листопада 1966 – 30 березня 2018<br />
<br />
==Біографія==<br />
Світлана Іванівна Дем’яненко народилася 4 листопада 1966 р. у м. Києві в родині робітників. <br />
У 1988 р. отримала освіту у Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького (кваліфікація – викладач української мови і літератури). <br />
З 1988 по 1995 рр. працювала вчителем української мови та літератури, народознавства в середній школі № 181 м. Києва. <br />
З 1995 по 2007 рр. – працювала викладачем української та зарубіжної літератури, культури мовлення та виразного читання, дитячої зарубіжної літератури, а з 2005 р. - заступником директора з виховної роботи Педагогічного коледжу ГУОК КМДА при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. <br />
З 2008 р. – заступник директора з навчальної роботи Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка. <br />
З 2002–2008 рр. – очолювала роботу міського методичного об'єднання викладачів зарубіжної літератури при Раді директорів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації м. Києва, надаючи методичну допомогу викладачам в оволодінні інноваційних підходів у викладанні зарубіжної літератури. Автор численних наукових та науково-методичних публікацій, упорядник посібників та хрестоматій із зарубіжної літератури.<br />
Спеціаліст вищої категорії. Має педагогічне звання «викладач-методист». Загальний педагогічний стаж – 29 років.<br />
З 2013 р. – заступник головного редактора журналу «Українське слово і сучасність», літературний редактор видавництва «Білий тигр».<br />
<br />
==Здобутки==<br />
Світлана Іванівна під час своєї роботи неодноразово отримувала подяки та почесні грамоти від керівництва за сумлінну працю в підготовці педагогічних кадрів та відповідальне ставлення до виконання обов’язків у роботі зі студентами, за активну участь в громадському житті. <br />
Автор понад 30 публікацій у періодичних фахових виданнях: «Дивослово», «Українське слово і сучасність», «Українська мова і література в школах України», «Методичні діалоги», співавтор програми курсу «Світова література» для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, хрестоматії з зарубіжної дитячої літератури.<br />
В 2001 р. – нагороджена грамотою ГУОН КМДА при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за вагомий внесок у справі виховання підростаючого покоління.<br />
В 2003 р. нагороджена почесним знаком «Відмінник освіти України». <br />
В 2003, 2006 рр. – подякою мера м. Києва за багаторічну плідну працю у справі виховання підростаючого покоління.<br />
В 2004, 2006, 2007, 2008 рр. - грамотою Ради директорів м. Києва за високий професіоналізм.<br />
В 2008 р. – грамотою Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка за вагомий внесок у справу підготовки педагогічних кадрів.<br />
В 2012 р. – грамотою Київського університету імені Б. Д. Грінченка за плідну працю, високий професіоналізм у справі навчання і виховання підростаючого покоління.<br />
<br />
==Спогади==<br />
'''Гаєвська Наталія Сергіївна, викладач циклової комісії видавничої справи, культури та української філології Університетського коледжу:'''<br />
<br />
Довгий час Дем’яненко Світлана Іванівна очолювала роботу міського методичного об’єднання викладачів світової літератури, на високому рівні надаючи методичну допомогу викладачам в оволодінні передовим педагогічним досвідом, була учасником авторського семінару «Тестування як метод педагогічного вимірювання». <br />
Велику увагу приділяла виховній роботі, брала активну участь в організації і проведенні літературно-мистецьких віталень, зустрічів студентів і колег з науковцями, діячами культури, письменниками. <br />
Світлана Іванівна – це людина високої професійної і загальної культури, кваліфікований, освічений викладач; людина, до якої завжди можна було підійти за порадою, для кожного знаходила добре слово. Великий патріот України. <br />
Пам’ятаємо, сумуємо.<br />
<br />
'''Ярошенко Роман Васильович, директор видавництва «Білий Тигр»:'''<br />
<br />
Світлана Іванівна Дем’яненко була заступником головного редактора журналу «Українське слово і сучасність», літературним редактором видавництва «Білий Тигр», неодноразовим досвідченим тренером наукових і навчальних програм, майстер-класів.<br />
Вона з перших днів зародження нашої компанії (а тоді ще лише видавництва) вірила у нас, нашу справу, завжди всіляко допомагала, підтримувала у важких моментах, щедро ділилась своїм досвідом та ніколи не залишалась осторонь, коли потрібно було її поради… Це була надзвичайно чуйна та добра серцем людина, яка до останніх своїх днів трудилась для того, щоб «бути при ділі», збагачувати та розвивати себе, не сидіти на місці та хоч якось нам ще допомогти…<br />
Вважаю її Людиною-Героєм… Перебуваючи у лікарні, неодноразово витримуючи болісні процедури, Світлана Іванівна телефонувала і наполягала, щоб ми надсилали їй матеріали для редагування… і вона, як завжди, з професійним підходом вичитувала тексти наших видань… Вона була надзвичайно сильною духом людиною, яка не зламалася після оголошення вердикту лікарів, а боролася до кінця, не втративши ні краплі свого життєвого оптимізму та посмішки. Це – справжня сила духу, це – геройство, Вона – приклад для наслідування всім нам.<br />
Світлана Іванівна була справді Великою Людиною, «Людиною слова», геніальним літературознавцем, високоосвіченим професіоналом своєї справи… при цьому, не гналася за високими науковими ступенями, званнями, нагородами, бо не мала на це часу та й не хотіла, – всю себе віддавала іншим і вважала, що це – значно більше та вище за її моральними принципами.<br />
Ми ніколи не забудемо її любляче серце, високий професіоналізм та небайдужість до кожного нашого починання, абсолютно кожного! Її підтримка була для нас надзвичайно дорогою та необхідною, а її посмішка та життєвий оптимізм додавали сил і віри у спільну справу.<br />
<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Дем’яненко Світлана Іванівна / Книга пам’яті2019-05-13T09:09:13Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Demian1.JPG|обрамити|праворуч|Дем’яненко Світлана Іванівна]]<br />
==Роки життя==<br />
4 листопада 1966 – 30 березня 2018<br />
<br />
==Біографія==<br />
Світлана Іванівна Дем’яненко народилася 4 листопада 1966 р. у м. Києві в родині робітників. <br />
У 1988 р. отримала освіту у Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького (кваліфікація – викладач української мови і літератури). <br />
З 1988 по 1995 рр. працювала вчителем української мови та літератури, народознавства в середній школі № 181 м. Києва. <br />
З 1995 по 2007 рр. – працювала викладачем української та зарубіжної літератури, культури мовлення та виразного читання, дитячої зарубіжної літератури, а з 2005 р. - заступником директора з виховної роботи Педагогічного коледжу ГУОК КМДА при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. <br />
З 2008 р. – заступник директора з навчальної роботи Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка. <br />
З 2002–2008 рр. – очолювала роботу міського методичного об'єднання викладачів зарубіжної літератури при Раді директорів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації м. Києва, надаючи методичну допомогу викладачам в оволодінні інноваційних підходів у викладанні зарубіжної літератури. Автор численних наукових та науково-методичних публікацій, упорядник посібників та хрестоматій із зарубіжної літератури.<br />
Спеціаліст вищої категорії. Має педагогічне звання «викладач-методист». Загальний педагогічний стаж – 29 років.<br />
З 2013 р. – заступник головного редактора журналу «Українське слово і сучасність», літературний редактор видавництва «Білий тигр».<br />
<br />
==Здобутки==<br />
Світлана Іванівна під час своєї роботи неодноразово отримувала подяки та почесні грамоти від керівництва за сумлінну працю в підготовці педагогічних кадрів та відповідальне ставлення до виконання обов’язків у роботі зі студентами, за активну участь в громадському житті. <br />
Автор понад 30 публікацій у періодичних фахових виданнях: «Дивослово», «Українське слово і сучасність», «Українська мова і література в школах України», «Методичні діалоги», співавтор програми курсу «Світова література» для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, хрестоматії з зарубіжної дитячої літератури.<br />
В 2001 р. – нагороджена грамотою ГУОН КМДА при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за вагомий внесок у справі виховання підростаючого покоління.<br />
В 2003 р. нагороджена почесним знаком «Відмінник освіти України». <br />
В 2003, 2006 рр. – подякою мера м. Києва за багаторічну плідну працю у справі виховання підростаючого покоління.<br />
В 2004, 2006, 2007, 2008 рр. - грамотою Ради директорів м. Києва за високий професіоналізм.<br />
В 2008 р. – грамотою Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка за вагомий внесок у справу підготовки педагогічних кадрів.<br />
В 2012 р. – грамотою Київського університету імені Б. Д. Грінченка за плідну працю, високий професіоналізм у справі навчання і виховання підростаючого покоління.<br />
<br />
==Спогади==<br />
'''Гаєвська Наталія Сергіївна, викладач циклової комісії видавничої справи, культури та української філології Університетського коледжу:'''<br />
<br />
Довгий час Дем’яненко Світлана Іванівна очолювала роботу міського методичного об’єднання викладачів світової літератури, на високому рівні надаючи методичну допомогу викладачам в оволодінні передовим педагогічним досвідом, була учасником авторського семінару «Тестування як метод педагогічного вимірювання». <br />
Велику увагу приділяла виховній роботі, брала активну участь в організації і проведенні літературно-мистецьких віталень, зустрічів студентів і колег з науковцями, діячами культури, письменниками. <br />
Світлана Іванівна – це людина високої професійної і загальної культури, кваліфікований, освічений викладач; людина, до якої завжди можна було підійти за порадою, для кожного знаходила добре слово. Великий патріот України. <br />
Пам’ятаємо, сумуємо.<br />
<br />
'''Ярошенко Р. В., директор видавництва «Білий Тигр»:'''<br />
<br />
Світлана Іванівна Дем’яненко була заступником головного редактора журналу «Українське слово і сучасність», літературним редактором видавництва «Білий Тигр», неодноразовим досвідченим тренером наукових і навчальних програм, майстер-класів.<br />
Вона з перших днів зародження нашої компанії (а тоді ще лише видавництва) вірила у нас, нашу справу, завжди всіляко допомагала, підтримувала у важких моментах, щедро ділилась своїм досвідом та ніколи не залишалась осторонь, коли потрібно було її поради… Це була надзвичайно чуйна та добра серцем людина, яка до останніх своїх днів трудилась для того, щоб «бути при ділі», збагачувати та розвивати себе, не сидіти на місці та хоч якось нам ще допомогти…<br />
Вважаю її Людиною-Героєм… Перебуваючи у лікарні, неодноразово витримуючи болісні процедури, Світлана Іванівна телефонувала і наполягала, щоб ми надсилали їй матеріали для редагування… і вона, як завжди, з професійним підходом вичитувала тексти наших видань… Вона була надзвичайно сильною духом людиною, яка не зламалася після оголошення вердикту лікарів, а боролася до кінця, не втративши ні краплі свого життєвого оптимізму та посмішки. Це – справжня сила духу, це – геройство, Вона – приклад для наслідування всім нам.<br />
Світлана Іванівна була справді Великою Людиною, «Людиною слова», геніальним літературознавцем, високоосвіченим професіоналом своєї справи… при цьому, не гналася за високими науковими ступенями, званнями, нагородами, бо не мала на це часу та й не хотіла, – всю себе віддавала іншим і вважала, що це – значно більше та вище за її моральними принципами.<br />
Ми ніколи не забудемо її любляче серце, високий професіоналізм та небайдужість до кожного нашого починання, абсолютно кожного! Її підтримка була для нас надзвичайно дорогою та необхідною, а її посмішка та життєвий оптимізм додавали сил і віри у спільну справу.<br />
<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Дем’яненко Світлана Іванівна / Книга пам’яті2019-05-13T09:08:35Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Demian1.JPG|обрамити|праворуч|Дем’яненко Світлана Іванівна]]<br />
==Роки життя==<br />
4 листопада 1966 – 30 березня 2018<br />
<br />
==Біографія==<br />
Світлана Іванівна Дем’яненко народилася 4 листопада 1966 р. у м. Києві в родині робітників. <br />
У 1988 р. отримала освіту у Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького (кваліфікація – викладач української мови і літератури). <br />
З 1988 по 1995 рр. працювала вчителем української мови та літератури, народознавства в середній школі № 181 м. Києва. <br />
З 1995 по 2007 рр. – працювала викладачем української та зарубіжної літератури, культури мовлення та виразного читання, дитячої зарубіжної літератури, а з 2005 р. - заступником директора з виховної роботи Педагогічного коледжу ГУОК КМДА при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. <br />
З 2008 р. – заступник директора з навчальної роботи Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка. <br />
З 2002–2008 рр. – очолювала роботу міського методичного об'єднання викладачів зарубіжної літератури при Раді директорів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації м. Києва, надаючи методичну допомогу викладачам в оволодінні інноваційних підходів у викладанні зарубіжної літератури. Автор численних наукових та науково-методичних публікацій, упорядник посібників та хрестоматій із зарубіжної літератури.<br />
Спеціаліст вищої категорії. Має педагогічне звання «викладач-методист». Загальний педагогічний стаж – 29 років.<br />
З 2013 р. – заступник головного редактора журналу «Українське слово і сучасність», літературний редактор видавництва «Білий тигр».<br />
<br />
==Здобутки==<br />
Світлана Іванівна під час своєї роботи неодноразово отримувала подяки та почесні грамоти від керівництва за сумлінну працю в підготовці педагогічних кадрів та відповідальне ставлення до виконання обов’язків у роботі зі студентами, за активну участь в громадському житті. <br />
Автор понад 30 публікацій у періодичних фахових виданнях: «Дивослово», «Українське слово і сучасність», «Українська мова і література в школах України», «Методичні діалоги», співавтор програми курсу «Світова література» для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, хрестоматії з зарубіжної дитячої літератури.<br />
В 2001 р. – нагороджена грамотою ГУОН КМДА при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за вагомий внесок у справі виховання підростаючого покоління.<br />
В 2003 р. нагороджена почесним знаком «Відмінник освіти України». <br />
В 2003, 2006 рр. – подякою мера м. Києва за багаторічну плідну працю у справі виховання підростаючого покоління.<br />
В 2004, 2006, 2007, 2008 рр. - грамотою Ради директорів м. Києва за високий професіоналізм.<br />
В 2008 р. – грамотою Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка за вагомий внесок у справу підготовки педагогічних кадрів.<br />
В 2012 р. – грамотою Київського університету імені Б. Д. Грінченка за плідну працю, високий професіоналізм у справі навчання і виховання підростаючого покоління.<br />
<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
'''Гаєвська Наталія Сергіївна, викладач циклової комісії видавничої справи, культури та української філології Університетського коледжу:'''<br />
<br />
Довгий час Дем’яненко Світлана Іванівна очолювала роботу міського методичного об’єднання викладачів світової літератури, на високому рівні надаючи методичну допомогу викладачам в оволодінні передовим педагогічним досвідом, була учасником авторського семінару «Тестування як метод педагогічного вимірювання». <br />
Велику увагу приділяла виховній роботі, брала активну участь в організації і проведенні літературно-мистецьких віталень, зустрічів студентів і колег з науковцями, діячами культури, письменниками. <br />
Світлана Іванівна – це людина високої професійної і загальної культури, кваліфікований, освічений викладач; людина, до якої завжди можна було підійти за порадою, для кожного знаходила добре слово. Великий патріот України. <br />
Пам’ятаємо, сумуємо.<br />
<br />
'''Ярошенко Р. В., директор видавництва «Білий Тигр»:'''<br />
<br />
Світлана Іванівна Дем’яненко була заступником головного редактора журналу «Українське слово і сучасність», літературним редактором видавництва «Білий Тигр», неодноразовим досвідченим тренером наукових і навчальних програм, майстер-класів.<br />
Вона з перших днів зародження нашої компанії (а тоді ще лише видавництва) вірила у нас, нашу справу, завжди всіляко допомагала, підтримувала у важких моментах, щедро ділилась своїм досвідом та ніколи не залишалась осторонь, коли потрібно було її поради… Це була надзвичайно чуйна та добра серцем людина, яка до останніх своїх днів трудилась для того, щоб «бути при ділі», збагачувати та розвивати себе, не сидіти на місці та хоч якось нам ще допомогти…<br />
Вважаю її Людиною-Героєм… Перебуваючи у лікарні, неодноразово витримуючи болісні процедури, Світлана Іванівна телефонувала і наполягала, щоб ми надсилали їй матеріали для редагування… і вона, як завжди, з професійним підходом вичитувала тексти наших видань… Вона була надзвичайно сильною духом людиною, яка не зламалася після оголошення вердикту лікарів, а боролася до кінця, не втративши ні краплі свого життєвого оптимізму та посмішки. Це – справжня сила духу, це – геройство, Вона – приклад для наслідування всім нам.<br />
Світлана Іванівна була справді Великою Людиною, «Людиною слова», геніальним літературознавцем, високоосвіченим професіоналом своєї справи… при цьому, не гналася за високими науковими ступенями, званнями, нагородами, бо не мала на це часу та й не хотіла, – всю себе віддавала іншим і вважала, що це – значно більше та вище за її моральними принципами.<br />
Ми ніколи не забудемо її любляче серце, високий професіоналізм та небайдужість до кожного нашого починання, абсолютно кожного! Її підтримка була для нас надзвичайно дорогою та необхідною, а її посмішка та життєвий оптимізм додавали сил і віри у спільну справу.<br />
<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Дем’яненко Світлана Іванівна / Книга пам’яті2019-05-13T09:08:18Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Demian1.JPG|обрамити|праворуч|Дем’яненко Світлана Іванівна]]<br />
==Роки життя==<br />
4 листопада 1966 – 30 березня 2018<br />
<br />
==Біографія==<br />
Світлана Іванівна Дем’яненко народилася 4 листопада 1966 р. у м. Києві в родині робітників. <br />
У 1988 р. отримала освіту у Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького (кваліфікація – викладач української мови і літератури). <br />
З 1988 по 1995 рр. працювала вчителем української мови та літератури, народознавства в середній школі № 181 м. Києва. <br />
З 1995 по 2007 рр. – працювала викладачем української та зарубіжної літератури, культури мовлення та виразного читання, дитячої зарубіжної літератури, а з 2005 р. - заступником директора з виховної роботи Педагогічного коледжу ГУОК КМДА при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. <br />
З 2008 р. – заступник директора з навчальної роботи Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка. <br />
З 2002–2008 рр. – очолювала роботу міського методичного об'єднання викладачів зарубіжної літератури при Раді директорів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації м. Києва, надаючи методичну допомогу викладачам в оволодінні інноваційних підходів у викладанні зарубіжної літератури. Автор численних наукових та науково-методичних публікацій, упорядник посібників та хрестоматій із зарубіжної літератури.<br />
Спеціаліст вищої категорії. Має педагогічне звання «викладач-методист». Загальний педагогічний стаж – 29 років.<br />
З 2013 р. – заступник головного редактора журналу «Українське слово і сучасність», літературний редактор видавництва «Білий тигр».<br />
<br />
==Здобутки==<br />
Світлана Іванівна під час своєї роботи неодноразово отримувала подяки та почесні грамоти від керівництва за сумлінну працю в підготовці педагогічних кадрів та відповідальне ставлення до виконання обов’язків у роботі зі студентами, за активну участь в громадському житті. <br />
Автор понад 30 публікацій у періодичних фахових виданнях: «Дивослово», «Українське слово і сучасність», «Українська мова і література в школах України», «Методичні діалоги», співавтор програми курсу «Світова література» для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, хрестоматії з зарубіжної дитячої літератури.<br />
В 2001 р. – нагороджена грамотою ГУОН КМДА при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за вагомий внесок у справі виховання підростаючого покоління.<br />
В 2003 р. нагороджена почесним знаком «Відмінник освіти України». <br />
В 2003, 2006 рр. – подякою мера м. Києва за багаторічну плідну працю у справі виховання підростаючого покоління.<br />
В 2004, 2006, 2007, 2008 рр. - грамотою Ради директорів м. Києва за високий професіоналізм.<br />
В 2008 р. – грамотою Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка за вагомий внесок у справу підготовки педагогічних кадрів.<br />
В 2012 р. – грамотою Київського університету імені Б. Д. Грінченка за плідну працю, високий професіоналізм у справі навчання і виховання підростаючого покоління.<br />
<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
'''Гаєвська Наталія Сергіївна, викладач циклової комісії видавничої справи, культури та української філології Університетського коледжу:'''<br />
<br />
Довгий час Дем’яненко Світлана Іванівна очолювала роботу міського методичного об’єднання викладачів світової літератури, на високому рівні надаючи методичну допомогу викладачам в оволодінні передовим педагогічним досвідом, була учасником авторського семінару «Тестування як метод педагогічного вимірювання». <br />
Велику увагу приділяла виховній роботі, брала активну участь в організації і проведенні літературно-мистецьких віталень, зустрічів студентів і колег з науковцями, діячами культури, письменниками. <br />
Світлана Іванівна – це людина високої професійної і загальної культури, кваліфікований, освічений викладач; людина, до якої завжди можна було підійти за порадою, для кожного знаходила добре слово. Великий патріот України. <br />
Пам’ятаємо, сумуємо.<br />
'''Ярошенко Р. В., директор видавництва «Білий Тигр»:'''<br />
<br />
Світлана Іванівна Дем’яненко була заступником головного редактора журналу «Українське слово і сучасність», літературним редактором видавництва «Білий Тигр», неодноразовим досвідченим тренером наукових і навчальних програм, майстер-класів.<br />
Вона з перших днів зародження нашої компанії (а тоді ще лише видавництва) вірила у нас, нашу справу, завжди всіляко допомагала, підтримувала у важких моментах, щедро ділилась своїм досвідом та ніколи не залишалась осторонь, коли потрібно було її поради… Це була надзвичайно чуйна та добра серцем людина, яка до останніх своїх днів трудилась для того, щоб «бути при ділі», збагачувати та розвивати себе, не сидіти на місці та хоч якось нам ще допомогти…<br />
Вважаю її Людиною-Героєм… Перебуваючи у лікарні, неодноразово витримуючи болісні процедури, Світлана Іванівна телефонувала і наполягала, щоб ми надсилали їй матеріали для редагування… і вона, як завжди, з професійним підходом вичитувала тексти наших видань… Вона була надзвичайно сильною духом людиною, яка не зламалася після оголошення вердикту лікарів, а боролася до кінця, не втративши ні краплі свого життєвого оптимізму та посмішки. Це – справжня сила духу, це – геройство, Вона – приклад для наслідування всім нам.<br />
Світлана Іванівна була справді Великою Людиною, «Людиною слова», геніальним літературознавцем, високоосвіченим професіоналом своєї справи… при цьому, не гналася за високими науковими ступенями, званнями, нагородами, бо не мала на це часу та й не хотіла, – всю себе віддавала іншим і вважала, що це – значно більше та вище за її моральними принципами.<br />
Ми ніколи не забудемо її любляче серце, високий професіоналізм та небайдужість до кожного нашого починання, абсолютно кожного! Її підтримка була для нас надзвичайно дорогою та необхідною, а її посмішка та життєвий оптимізм додавали сил і віри у спільну справу.<br />
<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Дем’яненко Світлана Іванівна / Книга пам’яті2019-05-13T09:07:30Z<p>O.mashchakevych: /* Спогади */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Demian1.JPG|обрамити|праворуч|Дем’яненко Світлана Іванівна]]<br />
==Роки життя==<br />
4 листопада 1966 – 30 березня 2018<br />
<br />
==Біографія==<br />
Світлана Іванівна Дем’яненко народилася 4 листопада 1966 р. у м. Києві в родині робітників. <br />
У 1988 р. отримала освіту у Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького (кваліфікація – викладач української мови і літератури). <br />
З 1988 по 1995 рр. працювала вчителем української мови та літератури, народознавства в середній школі № 181 м. Києва. <br />
З 1995 по 2007 рр. – працювала викладачем української та зарубіжної літератури, культури мовлення та виразного читання, дитячої зарубіжної літератури, а з 2005 р. - заступником директора з виховної роботи Педагогічного коледжу ГУОК КМДА при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. <br />
З 2008 р. – заступник директора з навчальної роботи Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка. <br />
З 2002–2008 рр. – очолювала роботу міського методичного об'єднання викладачів зарубіжної літератури при Раді директорів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації м. Києва, надаючи методичну допомогу викладачам в оволодінні інноваційних підходів у викладанні зарубіжної літератури. Автор численних наукових та науково-методичних публікацій, упорядник посібників та хрестоматій із зарубіжної літератури.<br />
Спеціаліст вищої категорії. Має педагогічне звання «викладач-методист». Загальний педагогічний стаж – 29 років.<br />
З 2013 р. – заступник головного редактора журналу «Українське слово і сучасність», літературний редактор видавництва «Білий тигр».<br />
<br />
==Здобутки==<br />
Світлана Іванівна під час своєї роботи неодноразово отримувала подяки та почесні грамоти від керівництва за сумлінну працю в підготовці педагогічних кадрів та відповідальне ставлення до виконання обов’язків у роботі зі студентами, за активну участь в громадському житті. <br />
Автор понад 30 публікацій у періодичних фахових виданнях: «Дивослово», «Українське слово і сучасність», «Українська мова і література в школах України», «Методичні діалоги», співавтор програми курсу «Світова література» для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, хрестоматії з зарубіжної дитячої літератури.<br />
В 2001 р. – нагороджена грамотою ГУОН КМДА при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за вагомий внесок у справі виховання підростаючого покоління.<br />
В 2003 р. нагороджена почесним знаком «Відмінник освіти України». <br />
В 2003, 2006 рр. – подякою мера м. Києва за багаторічну плідну працю у справі виховання підростаючого покоління.<br />
В 2004, 2006, 2007, 2008 рр. - грамотою Ради директорів м. Києва за високий професіоналізм.<br />
В 2008 р. – грамотою Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка за вагомий внесок у справу підготовки педагогічних кадрів.<br />
В 2012 р. – грамотою Київського університету імені Б. Д. Грінченка за плідну працю, високий професіоналізм у справі навчання і виховання підростаючого покоління.<br />
<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
'''Гаєвська Наталія Сергіївна, викладач циклової комісії видавничої справи, культури та української філології Університетського коледжу:'''<br />
Довгий час Дем’яненко Світлана Іванівна очолювала роботу міського методичного об’єднання викладачів світової літератури, на високому рівні надаючи методичну допомогу викладачам в оволодінні передовим педагогічним досвідом, була учасником авторського семінару «Тестування як метод педагогічного вимірювання». <br />
Велику увагу приділяла виховній роботі, брала активну участь в організації і проведенні літературно-мистецьких віталень, зустрічів студентів і колег з науковцями, діячами культури, письменниками. <br />
Світлана Іванівна – це людина високої професійної і загальної культури, кваліфікований, освічений викладач; людина, до якої завжди можна було підійти за порадою, для кожного знаходила добре слово. Великий патріот України. <br />
Пам’ятаємо, сумуємо.<br />
'''Ярошенко Р. В., директор видавництва «Білий Тигр»:'''<br />
Світлана Іванівна Дем’яненко була заступником головного редактора журналу «Українське слово і сучасність», літературним редактором видавництва «Білий Тигр», неодноразовим досвідченим тренером наукових і навчальних програм, майстер-класів.<br />
Вона з перших днів зародження нашої компанії (а тоді ще лише видавництва) вірила у нас, нашу справу, завжди всіляко допомагала, підтримувала у важких моментах, щедро ділилась своїм досвідом та ніколи не залишалась осторонь, коли потрібно було її поради… Це була надзвичайно чуйна та добра серцем людина, яка до останніх своїх днів трудилась для того, щоб «бути при ділі», збагачувати та розвивати себе, не сидіти на місці та хоч якось нам ще допомогти…<br />
Вважаю її Людиною-Героєм… Перебуваючи у лікарні, неодноразово витримуючи болісні процедури, Світлана Іванівна телефонувала і наполягала, щоб ми надсилали їй матеріали для редагування… і вона, як завжди, з професійним підходом вичитувала тексти наших видань… Вона була надзвичайно сильною духом людиною, яка не зламалася після оголошення вердикту лікарів, а боролася до кінця, не втративши ні краплі свого життєвого оптимізму та посмішки. Це – справжня сила духу, це – геройство, Вона – приклад для наслідування всім нам.<br />
Світлана Іванівна була справді Великою Людиною, «Людиною слова», геніальним літературознавцем, високоосвіченим професіоналом своєї справи… при цьому, не гналася за високими науковими ступенями, званнями, нагородами, бо не мала на це часу та й не хотіла, – всю себе віддавала іншим і вважала, що це – значно більше та вище за її моральними принципами.<br />
Ми ніколи не забудемо її любляче серце, високий професіоналізм та небайдужість до кожного нашого починання, абсолютно кожного! Її підтримка була для нас надзвичайно дорогою та необхідною, а її посмішка та життєвий оптимізм додавали сил і віри у спільну справу.<br />
<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Дем’яненко Світлана Іванівна / Книга пам’яті2019-05-13T09:05:26Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Demian1.JPG|обрамити|праворуч|Дем’яненко Світлана Іванівна]]<br />
==Роки життя==<br />
4 листопада 1966 – 30 березня 2018<br />
<br />
==Біографія==<br />
Світлана Іванівна Дем’яненко народилася 4 листопада 1966 р. у м. Києві в родині робітників. <br />
У 1988 р. отримала освіту у Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького (кваліфікація – викладач української мови і літератури). <br />
З 1988 по 1995 рр. працювала вчителем української мови та літератури, народознавства в середній школі № 181 м. Києва. <br />
З 1995 по 2007 рр. – працювала викладачем української та зарубіжної літератури, культури мовлення та виразного читання, дитячої зарубіжної літератури, а з 2005 р. - заступником директора з виховної роботи Педагогічного коледжу ГУОК КМДА при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. <br />
З 2008 р. – заступник директора з навчальної роботи Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка. <br />
З 2002–2008 рр. – очолювала роботу міського методичного об'єднання викладачів зарубіжної літератури при Раді директорів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації м. Києва, надаючи методичну допомогу викладачам в оволодінні інноваційних підходів у викладанні зарубіжної літератури. Автор численних наукових та науково-методичних публікацій, упорядник посібників та хрестоматій із зарубіжної літератури.<br />
Спеціаліст вищої категорії. Має педагогічне звання «викладач-методист». Загальний педагогічний стаж – 29 років.<br />
З 2013 р. – заступник головного редактора журналу «Українське слово і сучасність», літературний редактор видавництва «Білий тигр».<br />
<br />
==Здобутки==<br />
Світлана Іванівна під час своєї роботи неодноразово отримувала подяки та почесні грамоти від керівництва за сумлінну працю в підготовці педагогічних кадрів та відповідальне ставлення до виконання обов’язків у роботі зі студентами, за активну участь в громадському житті. <br />
Автор понад 30 публікацій у періодичних фахових виданнях: «Дивослово», «Українське слово і сучасність», «Українська мова і література в школах України», «Методичні діалоги», співавтор програми курсу «Світова література» для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, хрестоматії з зарубіжної дитячої літератури.<br />
В 2001 р. – нагороджена грамотою ГУОН КМДА при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за вагомий внесок у справі виховання підростаючого покоління.<br />
В 2003 р. нагороджена почесним знаком «Відмінник освіти України». <br />
В 2003, 2006 рр. – подякою мера м. Києва за багаторічну плідну працю у справі виховання підростаючого покоління.<br />
В 2004, 2006, 2007, 2008 рр. - грамотою Ради директорів м. Києва за високий професіоналізм.<br />
В 2008 р. – грамотою Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка за вагомий внесок у справу підготовки педагогічних кадрів.<br />
В 2012 р. – грамотою Київського університету імені Б. Д. Грінченка за плідну працю, високий професіоналізм у справі навчання і виховання підростаючого покоління.<br />
<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Дем’яненко Світлана Іванівна / Книга пам’яті2019-05-13T09:04:52Z<p>O.mashchakevych: /* Біографія */</p>
<hr />
<div>[[Файл:Demian1.JPG|обрамити|праворуч|Дем’яненко Світлана Іванівна]]<br />
==Роки життя==<br />
4 листопада 1966 – 30 березня 2018<br />
<br />
==Біографія==<br />
Світлана Іванівна Дем’яненко народилася 4 листопада 1966 р. у м. Києві в родині робітників. <br />
У 1988 р. отримала освіту у Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького (кваліфікація – викладач української мови і літератури). <br />
З 1988 по 1995 рр. працювала вчителем української мови та літератури, народознавства в середній школі № 181 м. Києва. <br />
З 1995 по 2007 рр. – працювала викладачем української та зарубіжної літератури, культури мовлення та виразного читання, дитячої зарубіжної літератури, а з 2005 р. - заступником директора з виховної роботи Педагогічного коледжу ГУОК КМДА при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. <br />
З 2008 р. – заступник директора з навчальної роботи Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка. <br />
З 2002–2008 рр. – очолювала роботу міського методичного об'єднання викладачів зарубіжної літератури при Раді директорів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації м. Києва, надаючи методичну допомогу викладачам в оволодінні інноваційних підходів у викладанні зарубіжної літератури. Автор численних наукових та науково-методичних публікацій, упорядник посібників та хрестоматій із зарубіжної літератури.<br />
Спеціаліст вищої категорії. Має педагогічне звання «викладач-методист». Загальний педагогічний стаж – 29 років.<br />
З 2013 р. – заступник головного редактора журналу «Українське слово і сучасність», літературний редактор видавництва «Білий тигр».<br />
<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Дем’яненко Світлана Іванівна / Книга пам’яті2019-05-13T09:04:15Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Demian1.JPG|обрамити|праворуч|Дем’яненко Світлана Іванівна]]<br />
==Роки життя==<br />
4 листопада 1966 – 30 березня 2018<br />
<br />
==Біографія==<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Дем’яненко Світлана Іванівна / Книга пам’яті2019-05-13T09:03:48Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div>[[Файл:Demian1.JPG|обрамити|праворуч|Дем’яненко Світлана Іванівна]]<br />
==Роки життя==<br />
==Біографія==<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Demian1.JPGФайл:Demian1.JPG2019-05-13T09:00:22Z<p>O.mashchakevych: O.mashchakevych завантажив нову версію «Файл:Demian1.JPG»</p>
<hr />
<div></div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Demian1.JPGФайл:Demian1.JPG2019-05-13T08:59:04Z<p>O.mashchakevych: </p>
<hr />
<div></div>O.mashchakevychhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_/_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D1%96Дем’яненко Світлана Іванівна / Книга пам’яті2019-05-13T08:53:23Z<p>O.mashchakevych: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Книга пам'яті}}</p>
<hr />
<div>[[Файл:Photoicon.png|обрамити|праворуч|ПІП]]<br />
==Роки життя==<br />
==Біографія==<br />
==Здобутки==<br />
==Основні публікації==<br />
==Спогади==<br />
==Примітки==<br />
[[Категорія:Книга пам'яті]]</div>O.mashchakevych