https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Msnovytskyi.fpmv19&feedformat=atomКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2024-03-28T09:36:06ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BD%D1%8F%D0%B6%D0%B0Княжа2019-11-23T21:27:35Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Княжа(я́), -жа(я́)ти, '''''с. ''Молодой князь; сынъ князя. ''То в тій галері Алканпаша, трапезонськеє княжя. ''АД. І. 208. ''В ридвані сидів князь із княжам. ''К. ЧР. 212. <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Кн]]<br />
<br />
<h3><center>Етимологія</center></h3><br />
В ординській державі XIII—XVI ст. слово «княжа» вживали як руський відповідник слова «син хан», який означав начальника будь-якого рівня, сина начальника взагалі, як людину з роду Чингіза так і ні, як виборного так і наказного (частіш наказного). Такий порядок закріпив сам Чингіз-хан, який як справжній степовик, простий у побуті, видав наказ про відміну всіх титулів і звань усіх державних утворень, які увійшли до складу ординської держави крім титулу «хан» (рус.князь). В цей зустрічаються згадки про князів верхніх і нижніх, князів десяцьких, соцьких і тисяцьких, тобто фактично в тому значенні, в якому у козацьких військах наступних століть вживалось поняття «отаман», а у європейських державах — «офіцер». Саме нащадки цього численного прошарку русько-ординських служивих князів, часто змішаного русько-татарського походження і склали у подальшому основу дворянства при утворенні царства Московського, наслідуючи тим самим ординську систему управління.<br />
<br />
<br />
При́нц — правитель, монарх, їхній син або член їхньої родини. Шляхетний спадковий титул у деяких європейських країнах.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Княжити.jpg|x140px]]<br />
|}</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%BB%D0%BEТло2019-11-23T20:26:50Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>ТЛО, а, сер. <br />
<br />
1. Основний колір, тон, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок і т. ін.; фон. В другому місці картина — бабка і дівка сидять під рядном, між ними свічка. Світиться профіль старої воском, а молодої — листом троянди. Тло чорне (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 239); Тьмяне світло його [ліхтарика] падає на бляшану вивіску, написану місцевим малярем. Охрою по веленому тлі розкидано кривулясті літери (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 83); Вона була в гарному ситцевому платті, із темного його тла впадали у вічі якісь сині тони (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 44); Для гуцульських орнаментів характерне брунатне й темне тло. На ньому добре укладаються найрізноманітніші кольори (Знання та праця, 3, 1975, 32); Чорним по білому тлу — ось той обмежений арсенал засобів, який має у своєму розпорядженні графік (Вечірній Київ, 19.VI 1971, 2). <br />
<br />
2. Задній план картини, малюнка і т. ін., який підкреслює, виділяє основні елементи зображення. Агату Ускову намальовано на тлі кімнати, прикрашеної великим східним килимом (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 369); Живописець [М. Божій] любить, тонко відчуває природу, але якими б хорошими не були його пейзажі, вони тільки тло. Головне в картині — людина, її почуття, її діла (Мистецтво, 2, 1962, 21); <br />
// Те, що міститься звичайно далі, на чому вимальовується, виділяється хто-, що-небудь. На тлі вечірнього неба пропливають чотири жінки з кошиками на голові (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 406); Вона в чорному, з чорним хутром коло шиї — очі горять з-під оксамитового тла крис бриля (Ольга Кобилянська, За ситуаціями, 1914, 158); На тлі гір, то тут, то там уже вкритих снігами, город [Переяслав], як на долоні (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 214); Там, на небосхилі, силует колони ледве синів, тягнучись по рожевому тлі, як нерухома смуга лісу (Олесь Гончар, III, 1959, 303); <br />
// Взагалі будь-що, на чому що-небудь вирізняється. Зчинився врешті гвалт, на тлі якого чутно було, з одного боку, плач, з другого — лайки й прокльони (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 256); Падає світло з розчиненого вікна на землю, видно в спину гостя і чути мандоліну, на селі оддалік десь гармошка грає, творячи для неї своєрідне звукове тло (Андрій Головко, I, 1957, 301); <br />
Бути (служити) тлом кому, чому, для кого — чого — знаходячись на задньому плані, робити кого-, що-небудь особливо помітним, виразним. Лиця та вбрання робітників, що виходили з робітень, якнайповніше підходили до того окруження, якому тлом служили брудні,.. пообдирані стіни фабричних будинків (Іван Франко, III, 1950, 186). <br />
<br />
3. перен. Середовище, оточення, загальні умови і т. ін., де хто-, що-небудь виділяється. — Коли вже не поїхали на сьогодні нікуди, пропав у вас вечір, так нехай пропадає до кінця, нехай буде чорною плямою на тлі всіх веселих, бучних ваших вечорів... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 52); Зненацька почав падати, кружляючи, спокійний лапастий сніг.. Жінки в осінніх, легких костюмах, діти з голими литками озирали одне одного, сміючись: як же вони виглядають на тлі цієї раптової зими? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 510). <br />
<br />
4. перен. Ґрунт, основа чогось. На потвердження своїх загальних уваг він любив наводити коротенькі оповідання та притчі, звичайно на тлі ковальського ремесла (Іван Франко, IV, 1950, 192); Я потрошки збираю матеріали для повісті на тлі газетному (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 166); — Я хочу намалювати спершу історичне тло, і тільки на цьому тлі буде видно тему (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 320); Для постаті героя комедії, виниклої на тлі споминів про батька, автор [І. Карпенко-Карий] не пошкодував комічних мазків (Максим Рильський, III, 1956, 342); <br />
// Загальна основа, на якій щось здійснюється. Дослідження надбань національних літератур ведеться на активному тлі всього світового мистецького процесу (Літературна Україна, 20.VI 1967, 3).<br />
<br />
== Ілюстрації ==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (3).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (4).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (5).jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B5%D0%B7_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F_(5).jpgФайл:Без названия (5).jpg2019-11-23T20:25:31Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: Msnovytskyi.fpmv19 завантажив нову версію «Файл:Без названия (5).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B5%D0%B7_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F_(4).jpgФайл:Без названия (4).jpg2019-11-23T20:24:56Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: Msnovytskyi.fpmv19 завантажив нову версію «Файл:Без названия (4).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B5%D0%B7_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F_(3).jpgФайл:Без названия (3).jpg2019-11-23T20:24:30Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: Msnovytskyi.fpmv19 завантажив нову версію «Файл:Без названия (3).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0Шпола2019-11-23T20:20:04Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Шпо́ла, -ли, '''''ж. ''Совокъ. Черняхов. <br />
<br />
Шпола,Сово́к, Шуфелька, Смітярка — господарський інструмент у вигляді невеликої лопатки з загнутими догори бічними краями і невеликою ручкою. Використовується для зачерпування невеликої кількості сипучих тіл, для збору сміття при підмітанні тощо.<br />
<br />
<h3><center>Вікіпедія — вільна енциклопедія</center></h3><br />
<br />
== Ілюстрації ==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (2).jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|oEH84m7Ah-M}}<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Шп]]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0Шпола2019-11-23T20:19:43Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Шпо́ла, -ли, '''''ж. ''Совокъ. Черняхов. <br />
<br />
Шпола,Сово́к, Шуфелька, Смітярка — господарський інструмент у вигляді невеликої лопатки з загнутими догори бічними краями і невеликою ручкою. Використовується для зачерпування невеликої кількості сипучих тіл, для збору сміття при підмітанні тощо.<br />
<br />
<h3><center>Вікіпедія — вільна енциклопедія</center></h3><br />
<br />
== Ілюстрації ==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (2).jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|oEH84m7Ah-M}}<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Шп]]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B5%D0%B7_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F_(2).jpgФайл:Без названия (2).jpg2019-11-23T20:18:33Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: Msnovytskyi.fpmv19 завантажив нову версію «Файл:Без названия (2).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images.jpgФайл:Images.jpg2019-11-23T20:18:08Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: Msnovytskyi.fpmv19 завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»</p>
<hr />
<div></div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D1%85%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0Пухлятина2019-11-23T20:07:43Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Пухля́тина, -ни, '''''ж. ''Опухоль. Грин. II. 38. ''Рослину живокість добре класти од пухлятини. ''<br />
<br />
Пухляти́на (лат. Tumor) — патологічний процес, представлений новоствореною тканиною, в якій зміни генетичного апарату клітин призводять до порушення регуляції їхнього росту і диференціювання.<br />
<br />
Для діагностики стану тканини, у медицині використовують гістологічні, цитологічні та рентгенологічні дослідження. Основним методом лікування пухлин залишається хірургічний, який у ряді випадків поєднується з призначенням хіміопрепаратів, гормональних засобів та променевою (рентгенівською або радіоізотопною) терапією.<br />
<br />
<h3><center>Доброякісні і злоякісні пухлини</center></h3><br />
<br />
У першу чергу, пухлини поділяють за комплексом клінічно-анатомогістологічних проявів та змін на доброякісні та злоякісні.<br />
<br />
Деякі доброякісні пухлини<br />
Аденома<br />
Амелобластома<br />
Одонтома<br />
Цементома<br />
Гемангіома<br />
Остеома<br />
Ліпома<br />
Хондрома<br />
Остеохондрома<br />
Фіброма<br />
Міксома<br />
Папілома<br />
Деякі злоякісні пухлини<br />
Рак (захворювання)<br />
Саркома<br />
Остеогенна саркома<br />
Пухлина Юінга<br />
Лімфома<br />
<br />
<h3><center>Пухлини у тварин</center></h3><br />
<br />
У тварин трапляються пухлини всіх видів. Частота й імовірність розвитку пухлин у них наростає з віком, при цьому мають вплив природно-кліматичні чинники, а також вид і порода тварини. Найчастіше пухлини реєструють у собак і курей.<br />
<br />
Хоча однойменні пухлини у тварин різних видів морфологічно і клінічно подібні, частота ураження конкретних органів певним типом пухлин відрізняється. Наприклад, пухлини молочних залоз становлять 35-40% у собак, але майже не бувають у корів. Загалом у тварин, на відміну від людини, винятково рідко трапляється рак шлунка.<br />
<br />
== Ілюстрації ==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220px-CT Scan of ameloblastoma.jpg|x140px]]<br />
<br />
[[Категорія:Пу]]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%83%D1%85%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0Пухлятина2019-11-23T20:07:07Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Пухля́тина, -ни, '''''ж. ''Опухоль. Грин. II. 38. ''Рослину живокість добре класти од пухлятини. ''<br />
<br />
Пухляти́на (лат. Tumor) — патологічний процес, представлений новоствореною тканиною, в якій зміни генетичного апарату клітин призводять до порушення регуляції їхнього росту і диференціювання.<br />
<br />
Для діагностики стану тканини, у медицині використовують гістологічні, цитологічні та рентгенологічні дослідження. Основним методом лікування пухлин залишається хірургічний, який у ряді випадків поєднується з призначенням хіміопрепаратів, гормональних засобів та променевою (рентгенівською або радіоізотопною) терапією.<br />
<br />
<h3><center>Доброякісні і злоякісні пухлини</center></h3><br />
<br />
У першу чергу, пухлини поділяють за комплексом клінічно-анатомогістологічних проявів та змін на доброякісні та злоякісні.<br />
<br />
Деякі доброякісні пухлини<br />
Аденома<br />
Амелобластома<br />
Одонтома<br />
Цементома<br />
Гемангіома<br />
Остеома<br />
Ліпома<br />
Хондрома<br />
Остеохондрома<br />
Фіброма<br />
Міксома<br />
Папілома<br />
Деякі злоякісні пухлини<br />
Рак (захворювання)<br />
Саркома<br />
Остеогенна саркома<br />
Пухлина Юінга<br />
Лімфома<br />
<br />
<h3><center>Пухлини у тварин</center></h3><br />
<br />
У тварин трапляються пухлини всіх видів. Частота й імовірність розвитку пухлин у них наростає з віком, при цьому мають вплив природно-кліматичні чинники, а також вид і порода тварини. Найчастіше пухлини реєструють у собак і курей.<br />
<br />
Хоча однойменні пухлини у тварин різних видів морфологічно і клінічно подібні, частота ураження конкретних органів певним типом пухлин відрізняється. Наприклад, пухлини молочних залоз становлять 35-40% у собак, але майже не бувають у корів. Загалом у тварин, на відміну від людини, винятково рідко трапляється рак шлунка.<br />
<br />
== Ілюстрації ==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220px-CT Scan of ameloblastoma.jpg|x140px]]<br />
<br />
[[Категорія:Пу]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:220px-CT_Scan_of_ameloblastoma.jpgФайл:220px-CT Scan of ameloblastoma.jpg2019-11-23T20:06:24Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%83%D1%85Дух2019-11-23T20:02:19Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>[[Файл:shen.png|200px|thumb|right|]]<br />
<br />
=="Словарь української мови"==<br />
<br />
'''Дух, -ха и -ху, '''''м. ''1) Воздухъ. ''Паляниця як пух, як дух, як милее щастя. ''Ном. № 12332. 2) Запахъ. ''Куривсь для духу яловець. ''Котл. Ен. І. 19. ''Дух вовчий обмили. ''О. 1861. VI. 164. 3) Теплота. Шух. І. 263. ''Тепера солома ні духу з неї, ні що. ''4) Духъ, дыханіе. ''Глянула, усміхнулась, та й духу не стало. Й мати вмерла, в одній ямі обох поховали. ''Шевч. ''Захопило дух. Так йому дух затягне, дише, дише, поки оддише. Ото мороз, аж дух захвачує. ''Ном. ''Над ним воли своїм духом дихали. ''Чуб. ІІІ. 323. '''Боюся твого сина й духу. '''Очень боюсь твоего сына. Грин. І. 149. '''Дух ледві зводить. '''Едва дышетъ. Мкр. Н. 5. '''Важким духом дихати на кого. '''Гнѣваться, сердиться на кого. Ном. № 3360. '''Нечистим духом дихати на кого'''. Быть неискреннимъ къ кому, обманывать кого. ''Король на нас нечистим духом дише, універсали єзуїтські пише. ''К. ЦН. 180. '''Що духу'''. Изо всѣхъ силъ. ''Пан, що було в його духу, пригнався. ''МВ. (О. 1862. ІІІ. 70). '''Що духу є зіпає'''. Кричить во все горло. '''Без духу прибігти. '''Запыхавшись отъ быстраго бѣга, испугавшись сильно, прибѣжать. Драг. 48. '''Духом'''. Мигом. ''Духом збігає і принесе. ''Васильк. у. ''Кинулись духом і, не справивши нічого, похапцем звінчалися, щоб ще не розлучила нас пані. ''МВ. (О. 1862. ІІІ. 68). 5) Духъ, мужество, смѣлость. ''Набравшися духу, мовляв. '''''Нагнати духу'''. Напугать. Ном. №4181. 6) Духъ, душа. ''Малі тілом, та великі духом. ''Ном. № 7332. '''Нема ні духа'''. Нѣтъ рѣшительно никого, ни души. Мнж. 31. ''Нема нікого, аж ні духа, а ні тобі лялечки. ''Мнж. 130. 7) Духъ. ''Із Отця, із Отця Дух святий виходить. ''Чуб. ІІІ. 11. ''І Дух Божий вітав над водами. ''К. Св. П. 1 кн. Мус. І. 2. 8) Духовъ день (праздникъ). ''До Духа не знімай кожуха. ''Ном. 9) Прорубь для ловли рыбы, закрывающаяся конусообразною кучею снѣга. Сим. 146. 10. — '''земляний'''. Паутина, которой земляные пауки выстилаютъ свои норы. Мнж. 156. Ум. '''Душок. '''<br />
Дух — принцип життя в енергії в людині і тваринах, певного часу вважався (і вважається в певних колах сьогодні) істотою, яка складається з особливо витонченої субстанції, такої як дихання чи тепле повітря, відокремлюваної від тіла, таємничої за природою, і приписуваної божественному походженню.<br />
<br />
<h3><center>Вікіпедія — вільна енциклопедія</center></h3><br />
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D1%85 Дух]<br />
<br />
Об'єкт («організм»), під яким розуміється частина людської істоти, яка є нетілесною і невидимою і характеризується розумовими здібностями, особистістю, самосвідомістю, і волею; іншими словами просто розум протиставлений тілу.<br />
Субстанція чи універсальний аспект реальності, який вважається незалежним від матерії, і якій він є також протилежним.<br />
У Біблії — творча та оживляюча сила чи божественний вплив Бога (Йоіла 2:28).<br />
Раціональна, надприродня істота без матеріального тіла, як янгол, демон, ельф, фея і т. д.; більш специфічно — така ж істота з певним характером чи особливим місцезнаходженням чи полем дії: злий дух.<br />
Відокремлена від тіла душа, уважана, як очевидною для відчуттів, часто як видима чи маюча якись вид матеріального тіла: привид, мара: Гамлет бачив дух свого батька.<br />
Особа, що розглядається у відношенні до будь-якої особливої діяльності, характеристики чи темпераменту: ведучий дух в громаді.<br />
Стан розуму, настрій, темперамент: Успіх підняв його духа<br />
Жвавість або енергія; пристрасть; ривок; стрімкий дух; вогонь: напад зроблений з духом.<br />
Гаряча вірність чи відданість: шкільний дух<br />
Емоційна частина чи почуттєва частина людини; іншими словами просто серце.<br />
Характерний темперамент чи нахил періоду або руху: дух Реформації.<br />
В середньовічній фізіології, один з трьох ступенів духа з яких складається людське тіло: природний дух, розміщений в печінці, якому підпорядковуються процеси харчування, росту та розмноження; життєвий дух, розміщений в серці, і який циркулює тепло і життя через тіло; тваринний дух, розташований в мозку, який керує мисленням і передає здатність руху і відчуттів до і через нерви.<br />
Дихання; життя<br />
<br />
<br />
== Ілюстрації ==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image 720 1398679179.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|so9PRNvJlS4}}<br />
<br />
[[Категорія:Ду]]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0Псинка2019-11-23T19:56:56Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Пси́нка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''псина. '''2) Раст. Solanum nigrum L. ЗЮЗО. І. 136. См. '''Пасльон. '''<br />
<br />
<h3><center>Вікіпедія — вільна енциклопедія</center></h3><br />
<br />
Собача кропива (Leonurus L.) — рід багаторічних зіллястих рослин з родини Глухокропивових.<br />
<br />
<h3><center>Опис</center></h3><br />
<br />
Представникам роду характерні пальчасто-лопатевими або розсіченими листками.<br />
<br />
<h3><center>Поширення в Україні</center></h3><br />
<br />
В Україні три види. Найпоширеніший вид — собача кропива п'ятилопатева (L. quinquelobatus Gilib. = L. villosus Desf.), росте на забур'янених місцях, біля жител, по всій Україні звичайно.<br />
<br />
<h3><center>Використання</center></h3<br />
<br />
Містить глюкозид леонурин, алкалоїд леонурокардин, сапоніни, чинбарні речовини, етерову олію. У медицині застосовують квітучі верхівки стебел разом з листками й квітками як засіб на серце при ранніх стадіях гіпертонії, на заспокоєння нервової системи; діє подібно до овер'яну, але міцніше.<br />
<br />
Використовуються при: серцево-судинних неврозах (діє ефективніше, ніж валеріана, броміди чи конвалія), міокардитах, міокардіодистрофіях, стенокардіях, недостатності серця з декомпенсацією, гіпертонічній хворобі, склерозі судин мозку, вегетоневрозі, істерії, неврастенії, іпохондрії, болючих менструаціях, клімаксі, хлорозі, нерегулярних менструаціях та ін.<br />
<br />
== Ілюстрації ==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:250px-Leonurus cardiaca sk1.jpg|x140px]]<br />
<br />
[[Категорія:Пс]]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0Псинка2019-11-23T19:56:03Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Пси́нка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''псина. '''2) Раст. Solanum nigrum L. ЗЮЗО. І. 136. См. '''Пасльон. '''<br />
<br />
<h3><center>Вікіпедія — вільна енциклопедія</center></h3><br />
<br />
Собача кропива (Leonurus L.) — рід багаторічних зіллястих рослин з родини Глухокропивових.<br />
<br />
<h3><center>Опис</center></h3><br />
<br />
Представникам роду характерні пальчасто-лопатевими або розсіченими листками.<br />
<br />
<h3><center>Поширення в Україні</center></h3><br />
<br />
В Україні три види. Найпоширеніший вид — собача кропива п'ятилопатева (L. quinquelobatus Gilib. = L. villosus Desf.), росте на забур'янених місцях, біля жител, по всій Україні звичайно.<br />
<br />
<h3><center>Використання</center></h3<br />
<br />
Містить глюкозид леонурин, алкалоїд леонурокардин, сапоніни, чинбарні речовини, етерову олію. У медицині застосовують квітучі верхівки стебел разом з листками й квітками як засіб на серце при ранніх стадіях гіпертонії, на заспокоєння нервової системи; діє подібно до овер'яну, але міцніше.<br />
<br />
Використовуються при: серцево-судинних неврозах (діє ефективніше, ніж валеріана, броміди чи конвалія), міокардитах, міокардіодистрофіях, стенокардіях, недостатності серця з декомпенсацією, гіпертонічній хворобі, склерозі судин мозку, вегетоневрозі, істерії, неврастенії, іпохондрії, болючих менструаціях, клімаксі, хлорозі, нерегулярних менструаціях та ін.<br />
<br />
== Ілюстрації ==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
[[Зображення:250px-Leonurus cardiaca sk1.jpg|x140px]]<br />
<br />
[[Категорія:Пс]]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0Псинка2019-11-23T19:55:44Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Пси́нка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''псина. '''2) Раст. Solanum nigrum L. ЗЮЗО. І. 136. См. '''Пасльон. '''<br />
<br />
<h3><center>Вікіпедія — вільна енциклопедія</center></h3><br />
<br />
Собача кропива (Leonurus L.) — рід багаторічних зіллястих рослин з родини Глухокропивових.<br />
<br />
<h3><center>Опис</center></h3><br />
<br />
Представникам роду характерні пальчасто-лопатевими або розсіченими листками.<br />
<br />
<h3><center>Поширення в Україні</center></h3><br />
<br />
В Україні три види. Найпоширеніший вид — собача кропива п'ятилопатева (L. quinquelobatus Gilib. = L. villosus Desf.), росте на забур'янених місцях, біля жител, по всій Україні звичайно.<br />
<br />
<h3><center>Використання</center></h3<br />
<br />
Містить глюкозид леонурин, алкалоїд леонурокардин, сапоніни, чинбарні речовини, етерову олію. У медицині застосовують квітучі верхівки стебел разом з листками й квітками як засіб на серце при ранніх стадіях гіпертонії, на заспокоєння нервової системи; діє подібно до овер'яну, але міцніше.<br />
<br />
Використовуються при: серцево-судинних неврозах (діє ефективніше, ніж валеріана, броміди чи конвалія), міокардитах, міокардіодистрофіях, стенокардіях, недостатності серця з декомпенсацією, гіпертонічній хворобі, склерозі судин мозку, вегетоневрозі, істерії, неврастенії, іпохондрії, болючих менструаціях, клімаксі, хлорозі, нерегулярних менструаціях та ін.<br />
<br />
== Ілюстрації ==<br />
[[Зображення:250px-Leonurus cardiaca sk1.jpg|x140px]]<br />
<br />
[[Категорія:Пс]]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0Псинка2019-11-23T19:55:25Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Пси́нка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''псина. '''2) Раст. Solanum nigrum L. ЗЮЗО. І. 136. См. '''Пасльон. '''<br />
<br />
<h3><center>Вікіпедія — вільна енциклопедія</center></h3><br />
<br />
Собача кропива (Leonurus L.) — рід багаторічних зіллястих рослин з родини Глухокропивових.<br />
<br />
<h3><center>Опис</center></h3><br />
<br />
Представникам роду характерні пальчасто-лопатевими або розсіченими листками.<br />
<br />
<h3><center>Поширення в Україні</center></h3><br />
<br />
В Україні три види. Найпоширеніший вид — собача кропива п'ятилопатева (L. quinquelobatus Gilib. = L. villosus Desf.), росте на забур'янених місцях, біля жител, по всій Україні звичайно.<br />
<br />
<h3><center>Використання</center></h3<br />
<br />
Містить глюкозид леонурин, алкалоїд леонурокардин, сапоніни, чинбарні речовини, етерову олію. У медицині застосовують квітучі верхівки стебел разом з листками й квітками як засіб на серце при ранніх стадіях гіпертонії, на заспокоєння нервової системи; діє подібно до овер'яну, але міцніше.<br />
<br />
Використовуються при: серцево-судинних неврозах (діє ефективніше, ніж валеріана, броміди чи конвалія), міокардитах, міокардіодистрофіях, стенокардіях, недостатності серця з декомпенсацією, гіпертонічній хворобі, склерозі судин мозку, вегетоневрозі, істерії, неврастенії, іпохондрії, болючих менструаціях, клімаксі, хлорозі, нерегулярних менструаціях та ін.<br />
<br />
<br />
[[Зображення:250px-Leonurus cardiaca sk1.jpg|x140px]]<br />
<br />
[[Категорія:Пс]]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0Псинка2019-11-23T19:55:08Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Пси́нка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''псина. '''2) Раст. Solanum nigrum L. ЗЮЗО. І. 136. См. '''Пасльон. '''<br />
<br />
<h3><center>Вікіпедія — вільна енциклопедія</center></h3><br />
<br />
Собача кропива (Leonurus L.) — рід багаторічних зіллястих рослин з родини Глухокропивових.<br />
<br />
<h3><center>Опис</center></h3><br />
<br />
Представникам роду характерні пальчасто-лопатевими або розсіченими листками.<br />
<br />
<h3><center>Поширення в Україні</center></h3><br />
<br />
В Україні три види. Найпоширеніший вид — собача кропива п'ятилопатева (L. quinquelobatus Gilib. = L. villosus Desf.), росте на забур'янених місцях, біля жител, по всій Україні звичайно.<br />
<br />
<h3><center>Використання</center></h3<br />
<br />
Містить глюкозид леонурин, алкалоїд леонурокардин, сапоніни, чинбарні речовини, етерову олію. У медицині застосовують квітучі верхівки стебел разом з листками й квітками як засіб на серце при ранніх стадіях гіпертонії, на заспокоєння нервової системи; діє подібно до овер'яну, але міцніше.<br />
<br />
Використовуються при: серцево-судинних неврозах (діє ефективніше, ніж валеріана, броміди чи конвалія), міокардитах, міокардіодистрофіях, стенокардіях, недостатності серця з декомпенсацією, гіпертонічній хворобі, склерозі судин мозку, вегетоневрозі, істерії, неврастенії, іпохондрії, болючих менструаціях, клімаксі, хлорозі, нерегулярних менструаціях та ін.<br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:250px-Leonurus cardiaca sk1.jpg|x140px]]<br />
<br />
[[Категорія:Пс]]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0Псинка2019-11-23T19:54:32Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Пси́нка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''псина. '''2) Раст. Solanum nigrum L. ЗЮЗО. І. 136. См. '''Пасльон. '''<br />
<br />
<h3><center>Вікіпедія — вільна енциклопедія</center></h3><br />
<br />
Собача кропива (Leonurus L.) — рід багаторічних зіллястих рослин з родини Глухокропивових.<br />
<br />
<h3><center>Опис</center></h3><br />
<br />
Представникам роду характерні пальчасто-лопатевими або розсіченими листками.<br />
<br />
<h3><center>Поширення в Україні</center></h3><br />
<br />
В Україні три види. Найпоширеніший вид — собача кропива п'ятилопатева (L. quinquelobatus Gilib. = L. villosus Desf.), росте на забур'янених місцях, біля жител, по всій Україні звичайно.<br />
<br />
<h3><center>Використання</center></h3<br />
<br />
Містить глюкозид леонурин, алкалоїд леонурокардин, сапоніни, чинбарні речовини, етерову олію. У медицині застосовують квітучі верхівки стебел разом з листками й квітками як засіб на серце при ранніх стадіях гіпертонії, на заспокоєння нервової системи; діє подібно до овер'яну, але міцніше.<br />
<br />
Використовуються при: серцево-судинних неврозах (діє ефективніше, ніж валеріана, броміди чи конвалія), міокардитах, міокардіодистрофіях, стенокардіях, недостатності серця з декомпенсацією, гіпертонічній хворобі, склерозі судин мозку, вегетоневрозі, істерії, неврастенії, іпохондрії, болючих менструаціях, клімаксі, хлорозі, нерегулярних менструаціях та ін.<br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:250px-Leonurus cardiaca sk1.jpg<br />
|x140px]]<br />
<br />
[[Категорія:Пс]]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:250px-Leonurus_cardiaca_sk1.jpgФайл:250px-Leonurus cardiaca sk1.jpg2019-11-23T19:53:56Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BAЧунок2019-11-21T17:10:45Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Чунок, -нка, '''''м. ''Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 483.<br />
<br />
<h3><center>Вікіпедія — вільна енциклопедія</center></h3><br />
<br />
Мідицеві, або землерийки (Soricidae) — родина ссавців з ряду мідицеподібні (Soriciformes) надряду комахоїдних (Insectivora).<br />
<br />
<h3><center>Таксономія</center></h3><br />
Це четверта за видовим багатством родина ссавців, що включає 376 сучасних видів. До мідицевих належать найдрібніші ссавці світової фауни і фауни Європи. За останнім зведенням «Ссавці Світу» (Wilson, Reeder, 2005), види цієї родини об'єднуються в такі 26 родів (за абеткою):<br />
<br />
Родина Soricidae<br />
підродина білозубкові, "білозубі землерийки" (Crocidurinae):<br />
Crocidura — Білозубка<br />
Diplomesodon<br />
Feroculus<br />
Paracrocidura<br />
Ruwenzorisorex<br />
Scutisorex<br />
Solisorex<br />
Suncus — Сункус<br />
Sylvisorex<br />
підродина Myosoricinae (часто у складі попередньої)<br />
Congosorex<br />
Myosorex<br />
Surdisorex<br />
підродина мідицеві (у вузьк. роз.), "бурозубі землерийки" (Soricinae):<br />
Триба Anourosoricini<br />
Anourosorex<br />
Триба Blarinellini<br />
Blarinella<br />
Триба Blarinini<br />
Blarina — Блярина<br />
Cryptotis<br />
Триба Nectogalini<br />
Chimarrogale<br />
Chodsigoa<br />
Episoriculus<br />
Nectogale<br />
Neomys — Рясоніжка<br />
†Nesiotites<br />
Soriculus<br />
Триба Notiosoricini<br />
Megasorex<br />
Notiosorex<br />
Триба Soricini<br />
Sorex — Мідиця<br />
<br />
== Ілюстрації ==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:258px-Southern short-tailed shrew.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (9).jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
[[Категорія:Чу]]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B5%D0%B7_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F_(9).jpgФайл:Без названия (9).jpg2019-11-21T17:10:25Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: Msnovytskyi.fpmv19 завантажив нову версію «Файл:Без названия (9).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:258px-Southern_short-tailed_shrew.jpgФайл:258px-Southern short-tailed shrew.jpg2019-11-21T17:09:55Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%88Розбиш2019-11-21T17:06:37Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Розбиш, -ша, '''''м. ''Разбойникъ. ''Та тут по ціх лісах розбиші жили. ''Лебед. у. <br />
<br />
Розбі́йник (застаріле розбиш) — як правило, злодій, злочинець, людина, яка чинить розбій, тобто грабіжник і вбивця, харциза, опришок.<br />
<br />
Разом з тим у літературі і народних переказах поширений образ людини, яка у безвихідній ситуації пішла на порушення порядку і закону, пішла проти влади і гноблення з метою боротьби за справедливість, помсти або допомоги нужденним. Це такі історичні чи літературні персонажі як Робін Гуд, Устим Кармелюк.<br />
<br />
== Ілюстрації ==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (8).jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]<br />
<br />
[[Категорія:Ро]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B5%D0%B7_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F_(8).jpgФайл:Без названия (8).jpg2019-11-21T17:06:21Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: Msnovytskyi.fpmv19 завантажив нову версію «Файл:Без названия (8).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images.jpgФайл:Images.jpg2019-11-21T17:05:54Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: Msnovytskyi.fpmv19 завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»</p>
<hr />
<div></div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D1%96%D0%B3%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B8Зігріти2019-11-21T16:52:22Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Зігріти, -рію, -єш, '''''гл. ''Согрѣть. <br />
<h3><center>Вікіпедія — вільна енциклопедія</center></h3><br />
<br />
1. Гріючи, робити теплим, гарячим; нагрівати. Весна остаточно перемогла опір зими і зігрівала землю теплом, квітчала цвітом (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 169); Надворі сонечко сяло, зогрівало увесь мир (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 318); Потім розпалила [мати] тріски, зігріла окропу, щоб змити мені голову (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 97);<br />
// Викликати або посилювати відчуття тепла в організмі. Жінки почали лаштуватися на ночівлю.. По троє, по четверо юртувалися докупи, зігрівали одна одну диханням (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 129); Вогні палають, розростаються, од них іде тепло і зогріває Остапа, розпалює йому кров (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); Гарячий чай з невеликою домішкою запашного вина зогрів приятелів (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 359).<br />
<br />
2. перен. Морально підтримувати кого-небудь, втішати, підбадьорювати. Що ж у житті мене зігріва? Леніна думи ясні, Леніна мудрі слова (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 12); Як мати сина, зогріва тебе країна трудова (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 77); Збери всі сили, рідна мати, — Солдата ласкою зігрій (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 230);<br />
// Сповнювати (душу, серце) почуттям бадьорості, втіхи. І вона [пісня] їм зігрівала душу Білим цвітом, шепотінням трав (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 208); Довго Грицько згадував прощання з Орисею, і як цей спогад зогрівав його серце! (Андрій Головко, II, 1957, 516); Москва братньою любов'ю і теплом зогріла серце великого Кобзаря (Микола Бажан, Наша.. Москва, 1951, 29).<br />
♦ Зігрівати (зогрівати, зігріти, зогріти) старість чию — оточувати піклуванням, любов'ю стару людину. — Пишалась я вами, дітки, тішилась надією, що мою старість зігрієте (Петро Панч, В дорозі, 1959, 104).<br />
<br />
3. перен. Оживляти гарячим, радісним почуттям, світлою думкою і т. ін., примушувати звучати щиро, безпосередньо. Громадську лірику В. Сосюри зігрівають, інтимізують особисті мотиви, враження й почуття (Історія української літератури, II, 1956, 421); Бувало щовечора ми із тобою Ізійдемось любо, мов брат із сестрою, І річ нашу ласка якась зогріва (Іван Манжура, Тв., 1955, 53); Читачу! Вглибися у те, Чим я свою пісню зогрів, І може, почуєш ти щось, Що більше од згуків і слів<br />
<br />
== Ілюстрації ==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ЗображенняБез названия (7).jpg|x140px]]<br />
[[Категорія:Зі]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B5%D0%B7_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F_(7).jpgФайл:Без названия (7).jpg2019-11-21T16:52:07Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: Msnovytskyi.fpmv19 завантажив нову версію «Файл:Без названия (7).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B0Шолупина2019-11-19T18:35:57Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Шолупи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Шолупайка. '''<br />
<br />
<h3><center>Значення</center></h3><br />
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D1%85 Шолупина]<br />
<br />
1. Шкірка деяких овочів, фруктів і т. ін. Я дома; нашвидку ковтаю картоплю з лушпайками (Кос., Новели, 1962, 16); На ранок тільки попіл від вогнищ, кавунові лушпайки та різний мотлох нагадували грузинам про недовгих гостей (Тулуб, Людолови, II, 1957, 183).<br />
<br />
2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка; лузга. Василина.. почала їх [горіхи] навіщось кусати. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Н.-Лев., II, 1956, 142); Родина Мартинюків жваво взялася до насіння, сповнюючи хату лушпайками (Кач., Вибр., 1947, 188).<br />
<br />
[[Зображення:1962782.jpeg|x140px]]<br />
<br />
[[Категорія:Шо]]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B0Шолупина2019-11-19T18:35:48Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Шолупи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Шолупайка. '''<br />
<br />
<h3><center>Значення</center></h3><br />
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D1%85 Шолупина]<br />
<br />
1. Шкірка деяких овочів, фруктів і т. ін. Я дома; нашвидку ковтаю картоплю з лушпайками (Кос., Новели, 1962, 16); На ранок тільки попіл від вогнищ, кавунові лушпайки та різний мотлох нагадували грузинам про недовгих гостей (Тулуб, Людолови, II, 1957, 183).<br />
<br />
2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка; лузга. Василина.. почала їх [горіхи] навіщось кусати. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Н.-Лев., II, 1956, 142); Родина Мартинюків жваво взялася до насіння, сповнюючи хату лушпайками (Кач., Вибр., 1947, 188).<br />
<br />
"| [[Зображення:1962782.jpeg|x140px]]<br />
<br />
[[Категорія:Шо]]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B0Шолупина2019-11-19T18:35:34Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Шолупи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Шолупайка. '''<br />
<br />
<h3><center>Значення</center></h3><br />
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D1%85 Шолупина]<br />
<br />
1. Шкірка деяких овочів, фруктів і т. ін. Я дома; нашвидку ковтаю картоплю з лушпайками (Кос., Новели, 1962, 16); На ранок тільки попіл від вогнищ, кавунові лушпайки та різний мотлох нагадували грузинам про недовгих гостей (Тулуб, Людолови, II, 1957, 183).<br />
<br />
2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка; лузга. Василина.. почала їх [горіхи] навіщось кусати. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Н.-Лев., II, 1956, 142); Родина Мартинюків жваво взялася до насіння, сповнюючи хату лушпайками (Кач., Вибр., 1947, 188).<br />
<br />
padding-top:1em;"| [[Зображення:1962782.jpeg|x140px]]<br />
<br />
[[Категорія:Шо]]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B0Шолупина2019-11-19T18:35:15Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Шолупи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Шолупайка. '''<br />
<br />
<h3><center>Значення</center></h3><br />
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D1%85 Шолупина]<br />
<br />
1. Шкірка деяких овочів, фруктів і т. ін. Я дома; нашвидку ковтаю картоплю з лушпайками (Кос., Новели, 1962, 16); На ранок тільки попіл від вогнищ, кавунові лушпайки та різний мотлох нагадували грузинам про недовгих гостей (Тулуб, Людолови, II, 1957, 183).<br />
<br />
2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка; лузга. Василина.. почала їх [горіхи] навіщось кусати. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Н.-Лев., II, 1956, 142); Родина Мартинюків жваво взялася до насіння, сповнюючи хату лушпайками (Кач., Вибр., 1947, 188).<br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1962782.jpeg|x140px]]<br />
<br />
[[Категорія:Шо]]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B0Шолупина2019-11-19T18:34:59Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Шолупи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Шолупайка. '''<br />
<br />
<h3><center>Значення</center></h3><br />
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D1%85 Шолупина]<br />
<br />
1. Шкірка деяких овочів, фруктів і т. ін. Я дома; нашвидку ковтаю картоплю з лушпайками (Кос., Новели, 1962, 16); На ранок тільки попіл від вогнищ, кавунові лушпайки та різний мотлох нагадували грузинам про недовгих гостей (Тулуб, Людолови, II, 1957, 183).<br />
<br />
2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка; лузга. Василина.. почала їх [горіхи] навіщось кусати. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Н.-Лев., II, 1956, 142); Родина Мартинюків жваво взялася до насіння, сповнюючи хату лушпайками (Кач., Вибр., 1947, 188).<br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1962782.jpeg|x140px]]<br />
|<br />
<br />
[[Категорія:Шо]]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1962782.jpegФайл:1962782.jpeg2019-11-19T18:34:05Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B0Шолупина2019-11-19T18:14:13Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Шолупи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Шолупайка. '''<br />
<br />
<h3><center>Значення</center></h3><br />
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D1%85 Дух]<br />
<br />
1. Шкірка деяких овочів, фруктів і т. ін. Я дома; нашвидку ковтаю картоплю з лушпайками (Кос., Новели, 1962, 16); На ранок тільки попіл від вогнищ, кавунові лушпайки та різний мотлох нагадували грузинам про недовгих гостей (Тулуб, Людолови, II, 1957, 183).<br />
<br />
2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка; лузга. Василина.. почала їх [горіхи] навіщось кусати. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Н.-Лев., II, 1956, 142); Родина Мартинюків жваво взялася до насіння, сповнюючи хату лушпайками (Кач., Вибр., 1947, 188).<br />
<br />
[[Категорія:Шо]]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%BDШошон2019-11-19T18:08:18Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Шушун, -на, '''''м. ''Верхнее длинное женское лѣтнее платье. Полт. г. <br />
шушу́н = шушо́н = шошо́н — старовинний верхній святковий жіночий одяг з купованих тканин, розширений донизу, вільного крою (кофта, сукня).<br />
[[Категорія:Шо]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13950.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (6).jpg|x140px]]<br />
<br />
<br />
|}<br />
<br />
=<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут права і міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%BDШошон2019-11-19T18:07:21Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Шушун, -на, '''''м. ''Верхнее длинное женское лѣтнее платье. Полт. г. <br />
шушу́н = шушо́н = шошо́н — старовинний верхній святковий жіночий одяг з купованих тканин, розширений донизу, вільного крою (кофта, сукня).<br />
[[Категорія:Шо]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13950.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Без названия (6).jpg|x140px]]<br />
<br />
<br />
|}<br />
<br />
=<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут права і міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B5%D0%B7_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F_(6).jpgФайл:Без названия (6).jpg2019-11-19T18:06:34Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: Msnovytskyi.fpmv19 завантажив нову версію «Файл:Без названия (6).jpg»</p>
<hr />
<div></div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%BDШошон2019-11-19T18:04:26Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Шушун, -на, '''''м. ''Верхнее длинное женское лѣтнее платье. Полт. г. <br />
шушу́н = шушо́н = шошо́н — старовинний верхній святковий жіночий одяг з купованих тканин, розширений донизу, вільного крою (кофта, сукня).<br />
[[Категорія:Шо]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13950.jpg|x140px]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:13950.jpgФайл:13950.jpg2019-11-19T18:03:21Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%BDШошон2019-11-19T18:00:04Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Шушун, -на, '''''м. ''Верхнее длинное женское лѣтнее платье. Полт. г. <br />
[[Категорія:Шо]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FОцаритися2019-11-06T08:37:50Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Оцаритися, -рюся, -ришся, '''''гл. ''Воцариться, поселиться. ''Пан наш був оцаривсь собі у нашій хаті. ''Харьк. г. <br />
[[Категорія:Оц]]<br />
subst:Шаблон: <br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Msnovytskyi.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FОцаритися2019-11-06T08:36:21Z<p>Msnovytskyi.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Оцаритися, -рюся, -ришся, '''''гл. ''Воцариться, поселиться. ''Пан наш був оцаривсь собі у нашій хаті. ''Харьк. г. <br />
[[Категорія:Оц]]<br />
subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=підрозділ</div>Msnovytskyi.fpmv19