https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Ivkhorets.is15&feedformat=atomКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2024-03-29T02:20:43ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8CСовість2015-11-22T14:41:39Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div>'''Со́вість, -сти, '''''ж. ''= '''[[сумління]]<br />
<br />
[[Файл:Chifflart conscience001.JPG|міні|Франсуа Шифляр (1825—1901), Совість (Віктора Гюго)]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
* '''СО́ВІСТЬ''', і, жін. Усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; сумління. Щоб не замерзнуть, Андрій нишком по ночах рубав по шляху верби або розбирав стріху в сусідніх порожніх будинках. Якби не совість — крав би (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 37); Вірячи у прикмети, Роман був певен, що як тільки він — всупереч совісті — візьме чуже, скривдить когось, так щастя й відступиться від нього (Олесь Гончар, III, 1959, 145); Я розгортав, неначе повість, свого життя суворий шлях — пішов на фронт, партійну совість перевіряючи в боях (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 13); Тут [у райкомі] кувалася і його, Оксенова, пролетарська совість.. Стільки разів приїжджав він сюди на наради, на партійні вбори, скільки вислухав добрих слів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 310); Еталоном поведінки, шкалою моральних цінностей для героїв Стефаника є совість (Радянське літературознавство, 5, 1971, 67); * У порівняннях. Тебе [комсомольський квиток] я зберіг, наче совість мою (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 176); кого, чого, чия, перен. Найчесніший, найсправедливіший, найвідповідальніший представник певного колективу, суспільства і т. ін. Партія — розум, честь і совість нашої епохи, радянського народу, що здійснює великі революційні перетворення (Програма КПРС, 1961, 119); Пісню політв'язнів створив поет Олександр Гаврилюк, людина, яку можна назвати людською совістю... (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 99). Де твоя (у тебе, ваша, у вас і т. ін.) совість?; Май (майте) совість; Немає (нема) совісті у тебе (у вас і т. ін.) — уживається, щоб присоромити когось, викликати почуття відповідальності за щось. Нерозпорядливість і в ній підіймає дражливе почуття, так і хочеться крикнути разом із Брагою виконробові в вічі: де ж твоя совість? Чому ж ти не подбав? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 260); — І де твоя совість, Юхиме! Дома жінка хвора, води кухля немає подати кому.., а ти ось парубкувати зо мною (Андрій Головко, II, 1957, 191); [Олімпіада Іванівна (до п. Груїчевої):] Де у вас совість, де у вас серце? Хіба ви не бачите, що ви з нею робите? (Леся Українка, II, 1951, 81); Яка весела робота! .. Куди це поспішає пилка? Пилко, рівніше ріж. Сонце, май совість, ми ж працюємо (Юрій Яновський, II, 1958, 141); — Ех, хлопці, хлопці, нема у вас совісті ні на макове зерно, — докірливо похитав [економ] головою (Михайло Стельмах, I, 1962, 562). <br />
<br />
[[Файл:55d60b05c7185.jpg|міні|Совість.]]<br />
<br />
* '''ВТРАТИТИ (РОЗГУБИТИ) СОВІСТЬ''' — те саме, що Втратити (розгубити) сумління [й честь] (див. сумління); Для очистки совісті див. очистка; Заговорила совість див. заговорювати; Залишати (залишити, лишати, лишити) на совісті кого, чиїй — те саме, що Залишати (залишити, лишати, лишити) на сумлінні (див. сумління); Із спокійною (з чистою) совістю — те саме, що Із спокійним (з чистим, з ясним) сумлінням (див. сумління); Іти (чинити, діяти) проти власної (своєї) совісті — те саме, що Іти (чинити, діяти) проти власного (свого) сумління (див. сумління); [Лежить] на совісті кого, у кого, чиїй — хтось винен у чому-небудь, морально відповідає за якісь дії, вчинки і т. ін. Я занадто в лірику вдаюся і забуваю, що в мене на неї нема часу, що маса роботи лежить на совісті! (Леся Українка, V, 1956, 315); — Глядіть не віддайте моста Махнові. На вашій революційній совісті він (Олесь Гончар, II, 1959, 238); Муки (докори, докір) совісті — переживання, викликані усвідомленням своєї несправедливості, провини і т. ін. [Річард:] Тепер мені сидіти, дивитися на сії зайві руки, позбавлені коханої роботи, єдиної, що красила життя, се гірше, ніж непрощена провина, ніж муки совісті... (Леся Українка, III, 1952, 12); Степан почув між собою і нею велику віддаль, яку проложило горе, почув докір совісті, що він перед цим міг думати про любощі (Михайло Стельмах, II, 1962, 153); На совість: а) дуже добре, якісно. Мар'ян кидав на якусь часину свою довбню й починав руками перевіряти загорожі й засіки. Селяни на совість робили їх (Михайло Стельмах, I, 1962, 635); Робота була зроблена на совість, пліт ще й досі стоїть (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 26); б) покладаючись тільки на чесність, не вимагаючи інших гарантій; Не за страх, а за совість — сумлінно, чесно. Робітники поважали його ще й за те, що він не вдавав з себе великого начальника, роботу свою любив і працював, як то кажуть, не за страх, а за совість (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 127); Не має ні сорому (ні честі), ні совісті хто; Немає (нема) ні сорому (ні честі), ні совісті у кого — хтось діє несправедливо, поводиться безсоромно. — У цих людей ні сорому, ні совісті, ні душі, десь, немає! (Марко Вовчок, I, 1955, 269); [Лінда:] У вас немає ні честі, ні совісті. [Грізлі:] Честі немає. А совість... О міс, ви навіть не уявляєте, як багато важить це маленьке слово! (Олександр Левада, Драми.., 1967, 505); Нечиста совість; Нечистий на совість див. нечистий; Пора (треба) й (і) совість знати — те саме, що Пора (треба) і (й) честь знати (див. знати). Ну, годі вже мені пащекувати: наговорив гречаної я вовни аж три мішки... Пора вже й совість знати. Прощай, мов ластовенятко любе! Відповідай не барячись. Прощай! (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 96); На чистій совісті див. чистий; Прокинулася совість у кого, у кому — те саме, що Заговорила совість (див. заговорювати). Андрій стояв, спустивши голову й почервонівши. Перший раз в життю [житті] у ньому прокинулась совість... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 447); Совісті стало (стає, хватило, хватає) у кого — хтось не соромиться робити що-небудь негоже. — Додому повертаюсь тільки з людьми: Так хватило ж у Гервасія совісті — і до хати прителющився (Михайло Стельмах, I, 1962, 518); Совість мучить (мучила, гризе, гризла і т. ін.) кого — хтось страждає, гостро відчуваючи свою провину. Він знав, що тепер справді в Піски йти небезпечно, одначе совість його мучила, що так товариша кинули... (Панас Мирний, I, 1949, 311); Коли вже Вутанька рушила, кинула [Ганна] їй навздогін: — Данькові розкажи про мене, щоб і совість тебе не мучила (Олесь Гончар, II, 1959, 260); Совість гризе без зубів (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 267); Угода з совістю див. угода; Як велить (підказує) совість — справедливо, без упередження. — Якщо ви приїхали на розглядини, то дивіться самі і судіть, як велить совість, — і Марина повела гостя по своєму господарстві (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 205).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Файл:Guilty conscience by thewhitelight.jpg]]<br />
[[Файл:LIPRXgyAvRU.jpg]]<br />
[[Файл:Thumb1000 0f1a11dae811338d2049bab52e7f0504 160526.jpg]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
#Совість. Контролює і направляє чи заважає жити? [[https://youtu.be/n9IPGq7aFm8]]<br />
<br />
<br />
==Див.також==<br />
<br />
''Совість'' — це категорія стики, що характеризує здатність людини здійснювати контроль за власною поведінкою, давати об'єктивну оцінку своїм діям. Досить цікава етимологія слова "совість": у давньоруській мові воно походить від совъдть, в якому корінь въд (ведать); пізніше дт трансформувалося в ст і перейшло у совъсть; совъдать — відати, знати про себе. С. У. Гончаренко визначає поняття "совість" як моральне почуття, в якому виявляється самооцінка особою відповідності її дій діям прийнятим у суспільстві і перетвореним на внутрішні переконання нормам моральності; найважливіший особистісний моральний регулятор суспільної поведінки людини. Совість — продукт суспільного виховання, що формується разом з моральними почуттями (обов'язку, честі, добра, справедливості) та людськими соціальними прив'язаностями (сімейними, патріотичними, дружбою, любов'ю). У структурі світогляду совість — вищий морально-психологічний регулятор поведінки і дій особистості.<br />
[[Файл:Sad-guy-1280x800.jpg|міні]]<br />
Справжнє виховання має ґрунтуватися на совісті. Недарма в народі утвердився афоризм: "Жити по совісті". У системі формування особистості є поняття "виховання" і "вишкіл". Останній спрямований на вивищення суб'єктивних людських претензій на істину, а не на саму істину як вищий критерій моральності. Вишкіл приглушує в індивіді совість. А лише совість є внутрішнім контролером власної діяльності людини, мірилом відповідальності за свої вчинки. Античний афоризм стверджує: "Совість — це глядач і суддя доброчинства". У давньогрецького філософа-енциклопедиста Арістотеля знаходимо: "Совість — це праведний суд доброї людини". Письменники-гуманісти, філософи всіх епох і народів підносили совість як вище мірило морально-духовних цінностей людини. Французький письменник Оноре де Бальзак писав із застереженням: "Наша совість — суддя непогрішний, поки ми не вбили її". Ці слова особливо актуальні в добу науково-технічного, інформаційно-технологічного буму, коли поняття "совість" частиною суспільства сприймається скептично, як щось зайве, як пережиток минулого. Можна лише шкодувати, що під впливом необмеженого матеріального прагматизму люди знищують у собі моральний закон як величезну цінність, про яку німецький філософ І. Кант писав: "Дві речі наповнюють душу завжди новим і сильнішим здивуванням і шанобливістю, що частіше і триваліше ми розмірковуємо про них, — це зоряне небо наді мною і моральний закон у мені". Не можна не погодитися і з думкою російського письменника Л.М. Толстого: "''Совість є той вищий закон усього живого, який кожен усвідомлює в собі не лише визнанням прав цього живого, але і любов'ю до нього''".<br />
<br />
<br />
==Джерела та література== <br />
<br />
'''СОВІСТЬ''' <br />
<br />
''''Так, повірте, про це мені тяжко писати, <br />
<br />
Так нікому не хочу тиранити душу! <br />
<br />
Але серце моє вже не може мовчати, <br />
<br />
Розум твердить – кричати я мушу! <br />
<br />
Люди! Совість у нас продається, <br />
<br />
Продається безпутно і всюди! <br />
<br />
Увесь світ вже над нами сміється, <br />
<br />
Що ж ми робимо? Людоньки, люди! <br />
<br />
Браття! Совість наша стала товаром, <br />
<br />
Святу совість торгують гендляри! <br />
<br />
Ми без неї залишимось всі незабаром, <br />
<br />
Ми заробимо жорстокої Божої кари! <br />
<br />
Совість продається у виконкомах, <br />
<br />
В судах, в Верховній Раді і в партіях! <br />
<br />
Її продаж скріпляють в золотих хоромах, <br />
<br />
В договорах, в законах і в хартіях! <br />
<br />
Ні, я не кажу, що совість торгують, <br />
<br />
Тільки високі державні інстанції! <br />
<br />
Нижчі, ті також совість ґвалтують, <br />
<br />
І залучають для цього здирницькі санкції! <br />
<br />
Совість продають в дитсадках і в школах, <br />
<br />
У прокурорів, в лікарнях, в міліції! <br />
<br />
Бог цих торговців - жорстокий Молох, <br />
<br />
Ними керують – спокуси, жадоба, амбіції! <br />
<br />
Невже, Українці - нам торгувати нічим? <br />
<br />
Адже наша Вкраїна – неймовірно багата! <br />
<br />
Але нерозумна влада, як поганий вітчим, <br />
<br />
Людей підіймає – брата на брата! <br />
<br />
В нашій державі багато хліба, <br />
<br />
Багато заліза, сала, гусей і корів! <br />
<br />
Земля Українська, як масляна скиба, <br />
<br />
Вкраїна заможна на трударів! <br />
<br />
Чому ж ми не хочемо цим торгувати? <br />
<br />
А совість свою перетворили в товар! <br />
<br />
Чому ми не хочемо правду шукати? <br />
<br />
А кладемо в кишені смердячий навар? <br />
<br />
Адже совість можна лише раз продати, <br />
<br />
Назад відкупити – вже не можна ніяк! <br />
<br />
Не можна і силою совість забрати, <br />
<br />
А людина без совісті – це довічний бідняк! <br />
<br />
То ж до Вас я волаю дорогі земляки, <br />
<br />
Життя повну чашу – пийте до дна! <br />
<br />
Дай щастя Вам Боже на довгі роки, <br />
<br />
Але пам'ятайте, що совість одна! <br />
<br />
Я всіх закликаю Вас - браття мої, <br />
<br />
Залізно в руках свою совість тримайте! <br />
<br />
Родіться, живіть, творіть долі свої, <br />
<br />
Але совість нізащо не продавайте!'''' <br />
<br />
Григорій Трудний<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Со]]</div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9Соковитий2015-11-22T14:40:44Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div>'''Соковитий, -а, -е.<br />
<br />
СОКОВИ́ТИЙ, а, е.<br />
1. Який містить у собі багато соку. В старому садку зеленіла соковита трава (Н.-Лев., II, 1956, 38); Віти гнуться під вагою соковитих яблук, груш та сизобоких слив (Хлібороб Укр., 10, 1969, 19); Гриби найкраще збирати на світанку. Тоді вони міцні, духмяні, соковиті (Знання.., 6, 1969, 17); М’ясо рака біле, соковите, ніжне, смачне (Укр. страви, 1957, 124); // Порослий свіжою зеленою рослинністю. Будуть співом дзвеніть соковиті гаї, літаки воркуватимуть в небі, і тоді я пісні комсомольські свої прочитаю для діток, для тебе (Гонч., Вибр., 1959, 73); Дорога й далі йшла вздовж Уралу. Луки навколо були соковиті й пишні (Тулуб, В степу.., 1964, 88); // перен. Дуже насичений, густий, сильний (про запах, аромат). П’янкий, соковитий дух ішов від живої розпареної землі (Гончар, Таврія, 1952, 18).<br />
[[Файл:6ьодльдлоь.jpg|міні]]<br />
Сокови́ті корми́ — рослинні корми, що містять багато соків, поживних речовин (коренеплоди, гарбузи, силос, жом і т. ін.). Соковиті корми мають дуже важливе значення в свинарстві (Свинар., 1956, 152).<br />
<br />
2. перен. Яскраво-червоний (про губи, рот); свіжий. Його соковиті губи червоніли на тлі білих зубів, як вишні на білій тарілці (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 225); Він дивився на Зіньку, на її рівні білі зуби, милувався її золотистим волоссям, її повними, соковитими вустами (Шиян, Баланда, 1957, 4).<br />
<br />
3. перен. Яскравий, чистого тону (про колір, забарвлення). Коли караван з’являвся в свято, Шевченко хапав олівці, ішов з фортеці на цілий день із скибкою хліба і штовхався на міняльному дворі, милуючись соковитими барвами східного одягу, верблюдами, ішаками (Тулуб, В степу.., 1964, 180); Народні розписи вражають соковитими кольорами, які гармонійно поєднуються у найрізноманітніших композиціях (Мист., 1, 1955, 33); // Який відзначається барвистою, яскравою гамою фарб, кольорів (про картину, фреску і т. ін.). Пронизані сонцем і повітрям, соковиті, вони [натюрморти] допомагають сильніше відчути могутню силу і красу природи (Мист., 6, 1965, 20); // Якому властиві яскраві барви (про пори року, місяці і т. ін.). Стояв вересень — прозорий, соковитий, багатий місяць (Коп., Як вони.., 1948, 61); Дерева в саду хитає вітер, жовтий лист летить до ніг мені. Як раніше, осінь соковита викликає спомини й пісні (Сос., II, 1958, 7); Уквітчана, соковита.. пливла [весна] в Катрусині обійми і цілувала її в личко (Мельн., Коли кров.., 1960, 99); // Своєрідний, характерний, яскраво виражений; колоритний. Соковите, барвисте танцювальне мистецтво українського народу (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 53).<br />
<br />
4. перен. Багатий, образний, влучний (про мову, вислів і т. ін.); барвистий. В дружній сім’ї братніх народів буйно та пишно розквітла наша самобутня культура,.. зазвучала в дружньому хорі всіх голосів наша соковита чудесна українська мова (Цюпа, Україна.., 1960, 10); Багатство змалювання людської душі, тонкий гумор, соковитий дотеп визначають характер новел [С. Олійника] «Верблюд», «Дамочка в голубому платті», «Дядько з характером».. та ряд інших (Вітч., 4, 1958, 151).<br />
<br />
5. перен. Який звучить чітко й виразно, має м’яке, оксамитове забарвлення (про голос, звуки і т. ін.). Її гарний соковитий голос розлягався луною по лісі (Досв., Вибр., 1959, 47); Над притихлим Трухановим островом, над пляжами і Матвіївською затокою соковитий баритон оголосив, що перемогу у веслуванні.. здобули двоє (Собко, Матв. затока, 1962, 30).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 439.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
1) Який містить багато соку. || Порослий свіжою зеленою рослинністю.<br />
[[Файл:Iришдр.jpg|міні|соковитий лайм]]<br />
перен. Дуже насичений, густий, сильний (про запах, аромат).<br />
<br />
2) Яскраво-червоний (про губи, рот); свіжий.<br />
<br />
3) Яскравий, чистого тону (про колір, забарвлення). || Який відзначається барвистою, яскравою гамою фарб, кольорів (про картину, фреску і т. ін.). || Якому властиві яскраві барви (про пори року, місяці і т. ін.). || Своєрідний, характерний, яскраво виражений; колоритний.<br />
<br />
4) Багатий, образний, влучний (про мову, вислів і т. ін.); барвистий.<br />
<br />
5) Який звучить чітко й виразно, має м'яке, оксамитове забарвлення (про голос, звуки і т. ін.).<br />
<br />
==Синоніми==<br />
[[Файл:IdZgH.jpg|міні]]<br />
* СОКОВИ́ТИЙ (з великою кількістю соку), СОЧИ́СТИЙ рідше; НАЛИ́ТИЙ, НАЛИВНИ́Й, НАЛИ́ВЧАСТИЙ, НАЛИ́ВЧАТИЙрідше (перев. про спілі фрукти, зерно). - ''Циганочка, - пояснював Ковалів, - покуштуйте, дуже соковите і надзвичайно тривке яблуко'' (М. Чабанівський); ''Соковиті корми; Взяв, знаєте, в пальці чудову сочисту сливу... і почув в роті приємний солодкий смак'' (М. Коцюбинський); ''Посивіють пилком, туманом візьмуться, і гнутимуть налиті грона весь кущ донизу'' (О. Гончар); ''Жито в росі наливне і шумливе'' (Я. Шпорта); ''Тепер воно [лице] стало біле та рум’яне, як яблучко наливчате'' (Панас Мирний).<br />
<br />
[[Файл:Аирвар.jpg|міні]]<br />
<br />
* ЯСКРА́ВИЙ (який виділяється свіжістю, ясністю тону, інтенсивністю свого забарвлення), ПАЛКИ́Й, ПАЛАХКИ́Й, СОКОВИ́ТИЙ, ГУСТИ́Й, ВЕСЕ́ЛИЙрідко,ІНТЕНСИ́ВНИЙрідше,РЯСНИ́Йрозм.;ВОГНЕ́ННИЙ, ВОГНИ́СТИЙ, ВОГНЯНИ́Й, Я́РИЙ (кольором подібний до вогню). ''З шиї на розхристані чорні груди звисало важке глиняне намисто різних яскравих кольорів'' (Леся Українка); ''В гаю далекім, в гущавині пишній, Квіти гранати палкі розцвітають'' (Леся Українка); ''На захід сонця - зелене небо: луки віддають свої соковиті барви'' (К. Гордієнко); ''Плитки густого рум’янцю на Чернишевих щоках розпікаються, наче сонцем'' (О. Гончар); ''Під дубом на снігу горить вогонь - великий, веселий, тріскучий'' (С. Васильченко); ''Стіни господарчих приміщень у житловому будинку фарбують кольоровими глинами в яскраві, інтенсивні тони'' (з журналу); ''Процвітала рожа Супроти вікна, Запашна та гожа, Пишна та рясна!'' (П. Грабовський); ''Вона не злякалася жахів і пітьми, опівночі зірвала вогненну квітку папороті'' (А. М’ястківський); ''Варвара побачила там Марію, що зривала колючі гілки дикої троянди з вогнистими плодами (В. Кучер); Пелюстки вогняного шовку навкруги ордена.. вабили незвикле око'' (І. Ле); ''Буду хустку ярим шовком тобі вишивати'' (М. Рильський). - Пор. 1. барви́стий, 1. блиску́чий.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
<gallery><br />
<gallery><br />
Файл:Grafin-sok-granat-zerna.jpg|Соковитий гранат<br />
Файл:Iлшгопе.jpg|Соковиті черешні<br />
Файл:Iфцукенг.jpg|цитрусові<br />
Файл:Бьогенрпка.jpg|соковита полуниця <br />
</gallery><br />
<br />
==Медіа==<br />
Відео на тему соковитих фруктів та їх користь [[https://youtu.be/0VfVA5Chg1A]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Слова Со]]</div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B1Сугорб2015-11-22T14:36:58Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div>'''Сугорб <br />
[[Файл:Hill.jpg|міні|Сугорб]]<br />
1. Невелике округле підвищення земної поверхні; пагорок. ''Передо мною розгорнулась широка долина річки Роставиці: розгорнулись розкидані в безладді на широкому просторі горби, пригорки, сугорби, розлогі переярки, скільки можна було засягти оком на усі боки'' (Н.-Лев., VII, 1966, 291).<br />
<br />
2. діал. Замет. ''У сугорбах снігу заглухло село. Життя мов і там вже не стало'' (Фр., XIII, 1954, 173).<br />
<br />
<br />
''Сугорб, ба, м. Холмъ. Мар’янівка роскинулась на двох сугорбах. Мир. Пов. І. 112. Ум. Сугорбок. Київ роскинувся по сугорбах та по ярах. Зміев. у.''<br />
<br />
==Словник відмінків== <br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Відмінок !! Однина !! Множина<br />
|-<br />
| Називний || су́горб || су́горби<br />
|-<br />
| Родовий || су́горба || су́горбів<br />
|-<br />
| Давальний || су́горбу, су́горбові || су́горбам<br />
|-<br />
| Знахідний || су́горб || су́горби<br />
|-<br />
| Орудний || су́горбом || су́горбами<br />
|-<br />
| Місцевий || на/у су́горбі || на/у су́горбах<br />
|-<br />
| Кличний || су́горбе* ||су́горби*<br />
|}<br />
<br />
==Словник синонімів==<br />
<br />
* ГОРБ (невелике округле підвищення земної поверхні), ПА́ГОРОК, ПА́ГОРБ, ПРИ́ГІР, ПРИ́ГІРОК[ПРИ́ГО́РОК], ЗГІ́РОК, ПРИ́ГОРА, СУ́ГОРБ, КУЧУГУ́РА, ШПИЛЬ, ГОРБО́ВИНА, ГОРБИ́НАрідше,ПЕРЕ́ГІРОКрідше,БУГО́Ррозм. рідше;КУРГА́Н (високий земляний насип); МОГИ́ЛА (перев. зі стародавнім похованням). Чорні жупани та свити, чорні шапки, кінські голови наче вкрили горби, сугорби й долини й переярки. Пригорки й долини ворушились, неначе живі (І. Нечуй-Левицький); Вівса і ячмені вкрили пологі пагорби (В. Кучер); На пригорі стоїть собі, Неначе дівчина, Хатина (Т. Шевченко); З пригірка від Пилип’юкової хати ще раз застогнала трембіта і затихла (І. Франко); Як білочка на деревину в лісі, так вона збігла прудко на згірок (Панас Мирний); Чомусь я тепер не можу злізти навіть на невелику пригору без задишки (Леся Українка); Правий [берег] - гори, кучугури і переярки в лісах. Лівий - мілини, пісок, верболози (Ю. Смолич); Одразу ж за шпилем, де Дніпро, прийнявши деснянські води, повертав праворуч, вітер затих (С. Скляренко); На Заваллю, де горби чергувалися з видолинками, трудно перезимувала озимина: від лугу вимокла, на горбовині, ошмалена вітром, вимерзла (В. Бабляк); Синів ліс по горах та перегірках (А. Свидницький); Всі степи, бугри з гаями Снігом замело (П. Грабовський); Ми на кургані Високого Замку. Велична панорама розкривається перед очима (Л. Дмитерко); Дніпро, Україну згадаєм, Веселі селища в гаях, Могили-гори на степах (Т. Шевченко).<br />
<br />
* ЗАМЕ́Т (наметена вітром купа снігу), НАМЕ́Т, КУЧУГУ́РАпідсил.,ЗА́СТРУГрідко,ЗАМЕ́ТАдіал.,ЗА́МЕТЬдіал.,ЗАБІ́Йдіал.,ЗАБО́ЇНАдіал.,СУ́ГОРБдіал.,ЦІЛИ́Кзаст.;ПЕРЕМЕ́Т (поперек дороги). Снігові замети лежать у саду (О. Донченко); За садком видко було чиюсь хатину стареньку, снігові намети підходили їй аж попід віконечка (Леся Українка); Цієї зими снігу було багато, позаносило всі шляхи, нагорнуло кучугури високі (А. Хижняк); Після шторму над закрижанілим морем постали тисячі снігових застругів. Вони трохи нагадують піщані дюни в пустинях (М. Трублаїні); Дві ночі бушувала надворі страшна метіль, шумів грізний вітер і засипав заметями сніговими дорогу (І. Франко); Снігові забої; - Піднялась страшенна хуртовина, а я й вийшла з хати; тільки переступила поріг, а мене як підхопить вітер - та в сугорб..! (О. Стороженко); Вітер замітав на пагорбах сніги й робив великі перемети в балках, замітав шляхи (І. Ле і О. Левада).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<gallery><br />
<gallery><br />
Файл:Wpid-Frcu8LOdzTM.jpg|Шоколадні сугорби на Філіппінах<br />
Файл:Torre de glastonbury.jpg| Сугорб святого Михайла.Англія <br />
</gallery><br />
<br />
<gallery><br />
Файл:Ерекрке.jpg|Айлондські сугорби<br />
Файл:9680933.jpg|Зелений сугорб<br />
</gallery><br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Су]]</div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B0Слуга2015-11-22T14:35:19Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div>'''Слуга, -ги, '''''об. ''Слуга. ''Яка пуга, така й слуга. ''Ном. № 8012. Ум. '''Служка, служенька, служечка. '''АД. І. 10. ''Ой маю я два служеньки, два братчики молоденькі. ''Чуб. V. 929. <br />
<br />
[[Файл:I (1)цук5еншщ.jpg|міні|Слуга]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
СЛУГА́, и́, ч. і ж.<br />
<br />
1. У поміщицькому та буржуазному побуті — людина для особистих послуг у домі. Марта Кирилівна сиділа на канапі, закинувши ногу на ногу, й думу думала. Слуга приніс самовар, поставив на столі (Н.-Лев., VI, 1966, 55); — Вибачайте, що лишаю вас на самоті… У мене слуг немає — я все сам (Коцюб., І, 1955, 254); — Як тільки вийде гуляти дівчина, слуги її ні на крок не відпускають, бо наказав вельможа (Тют., Вир, 1964, 221); * У порівн. Шестірний кинувся, наче слуга, розчиняти двері Петрові Петровичеві (Мирний, I, 1954, 336); // тільки ж. Жінка, що прислуговує в домі. Стала вона жалкуватись: — Що мені робити? Нема слуги! Чи не дасте ви мені яку з ваших? (Вовчок, І, 1955, 259); Кликнули слугу Йосипенкову, зажовклу, захарчовану дівчину (Мирний, IV, 1955, 199); // заст. Озброєні люди, що перебувають на службі у кого-небудь. Їде значний чоловік у кованому возі.. Слуги їдуть кінно округ воза (П. Куліш, Вибр., 1969, 174); По дорозі, перед голубим ридваном шестернею, що в ньому пан Пампушка-Стародупський їхав, оточений не тільки кріпаками, а й найманими слугами, а й кінними джурами та лейстровим козацтвом, попід ногами в зміїстих скакунів раз по раз шастали сайгаки чи лисиці (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 10); // тільки ч. Лакей у ресторані, готелі і т. ін. Він зайшов в гостиницю і довідався од слуг, що Каралаєва взяла номер на другому поверсі (Н.-Лев., VI, 1966, 51); — Ти не ходи в кав’ярню.. Він [хазяїн] каже: мені не треба такого слуги. Рустем гяур, невірний… (Коцюб., II, 1955, 161); // перен. Людина, яка завжди готова виконувати чиєсь бажання, волю і т. ін. Черниці уклоняються. [Голоси:] Буде, матушко, по глаголові твоєму. Ти наша мати — ми твої слуги (Мирний, V, 1955, 75).<br />
<br />
Ваш (твій) покі́рний слуга́, заст.— форма ввічливого закінчення листів. З пошаною зостаюсь Ваш покірний слуга (Драг., II, 1970, 553).<br />
<br />
2. Людина, яка служить кому-, чому-небудь, захищає чиїсь інтереси. Не втягувати армію в політику — це лозунг лицемірних слуг буржуазії і царизму.. (Ленін, 12, 1970, 104); [Жандарм:] Ви мені не смієте стиду робити. Я цісарський слуга (Фр., IX, 1952, 125); [Нартал (вибігає):] Де зброя? Гей, Руфіне! боронімось! [Руфін:] Я зброї не здійму на слуг закону (Л. Укр., II, 1951, 423); * Образно. Поет любить слово. Але він — не слуга слова, він — його володар (Рильський, III, 1956, 72); // Людина, яка працює в ім’я кого-, чого-небудь, віддана комусь, чомусь. Партія вчить митців бути відданими слугами народу і полум’яними співцями його великих звершень (Ком. Укр., 7, 1961, 6).<br />
<br />
Бо́жий (госпо́дній, христо́вий) слуга́ — представник духовенства. О. Василь боронив свої права і йшов війною на Раїсу, обертаючись раптом з слуги божого в слугу Марса (Коцюб., І, 1955, 321); [Гаврило:] Ідіть у фортецю і не забувайте, що сказав вам смиренний божий слуга, полковий дяк Гаврило (Корн., І, 1955, 219); [Матушка гуменя:] Жду я від неї вірної господньої слуги, справної черниці (Мирний, V, 1955, 83); [Єпископ:] В такому стані взять його не можу. (До диякона). Беру тебе, слуго христовий (Л. Укр., II, 1951, 499).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 376.<br />
<br />
Слуга, ги, об. Слуга. Яка пуга, така й слуга. Ном. № 8012. Ум. Служка, служенька, служечка. АД. І. 10. Ой маю я два служеньки, два братчики молоденькі. Чуб. V. 929.<br />
<br />
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 153.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Файл:239367.jpg]]<br />
[[Файл:Content maidservant.jpg]]<br />
[[Файл:I (1)гнеку.jpg]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
[https://youtu.be/GZ-3YwVQV0M Слуга Народу ]<br />
[[Файл:I (1)пав.jpg]]<br />
<br />
==Джерела та Література==<br />
<br />
'''Рабів до раю не пускають'''<br />
<br />
<br />
''Рабів не пускають до раю,<br />
<br />
Ще важче їм тут, на землі.<br />
<br />
А скільки ж їх є в моїм краї?<br />
<br />
Й частіше не діти малі…<br />
<br />
<br />
Під пресом совка і терору<br />
<br />
Проживши відведений вік,<br />
<br />
Такий сміле слово не зронить –<br />
<br />
Радянський він є чоловік.<br />
<br />
І що тут закинуть такому?<br />
<br />
У нього, бач, менталітет!..<br />
<br />
Нове викликає оскому,<br />
<br />
Хоч був колись інтелігент.<br />
<br />
А є і такі, що пізнали<br />
<br />
Земний дикий «рай» таборів,<br />
<br />
Де волі зерно вирізалось,<br />
<br />
Та з них не зробили рабів.<br />
<br />
<br />
Рабів не пускають до раю,<br />
<br />
І це не простий афоризм.<br />
<br />
Як сутність його ти пізнаєш,<br />
<br />
За Волю і Правду борись!''<br />
<br />
Ганна Верес<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Сл]]</div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:I_(1)%D0%BF%D0%B0%D0%B2.jpgФайл:I (1)пав.jpg2015-11-22T14:28:33Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:I_(1)%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D1%83.jpgФайл:I (1)гнеку.jpg2015-11-22T14:25:16Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Content_maidservant.jpgФайл:Content maidservant.jpg2015-11-22T14:24:33Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:239367.jpgФайл:239367.jpg2015-11-22T14:24:07Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:I_(1)%D1%86%D1%83%D0%BA5%D0%B5%D0%BD%D1%88%D1%89.jpgФайл:I (1)цук5еншщ.jpg2015-11-22T14:20:59Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B9Синій2015-11-22T14:13:19Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div>'''Синій'''<br />
-я, -є.<br />
[[Файл:I укенгол.jpg|міні|Сині квіти]]<br />
1) Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра – середній між голубим і фіолетовим. Який цвіте квітками такого кольору. Зробл. із квіток такого кольору. Який кольором наближається до синього; який має відтінок синього кольору. Уживається як постійний епітет до деяких назв.<br />
<br />
''Си́ній мул — осад морських басейнів сталево-сірого або синювато-сірого кольору із сірководневим запахом.'' у знач. ім. си́нє, -нього, с. Синій колір. **<br />
<br />
''Си́ня панчо́ха зневажл''. — суха, черства жінка, що втратила чарівність, цілком віддалася науковим інтересам, книгам і т. ін.<br />
<br />
2) Який дуже зблід, змарнів або почервонів, набувши відтінку такого кольору (про обличчя, шкіру і т. ін.). Який має обличчя, шкіру такого кольору (про людину). у знач. ім. си́нє, -нього, с. Відтінок такого кольору (про обличчя, шкіру).<br />
<br />
3) Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних та інших назв, термінів.<br />
<br />
''Си́ній кит'' — водяний ссавець роду смугачів; найбільша тварина на земній кулі.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
''СИНІЙ:''<br />
<br />
1. Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра — середній між голубим і фіолетовим. Стрів [Антін] несподівано Марту. Ішла назустріч, затягнена в синій новий костюм (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 298); Радісно веселили око яскраво-червоні, сині й жовті фарби, в які помальовано передню стіну кожної хати (Юрій Смолич, I, 1958, 52); Петро, стрункий, широкоплечий, з русявим чубом і синіми очима стояв серед хати (Петро Панч, II, 1956, 512); Він спинився біля куща і зірвав укрите синім пилом темне гроно винограду (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 431); * У порівняннях. Дні потяглися для мене, як синій чад (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 256); <br />
[[Файл:I (1)ікапролд.jpg|міні]]<br />
Який цвіте квітками такого кольору. ''Розкинувсь по землі синій ряст; розрослась зелена рута'' (Марко Вовчок, I, 1955, 91); ''Засиніли довгі смуги толоки, вкриті синіми та фіолетовими квітками'' (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 85); ''Боєць стояв над кущиком синіх васильків'' (Олесь Гончар, III, 1959, 63); <br />
''Зробл. із квіток такого кольору. На голові'' [у Русалки Польової] ''синій вінок з волошок'' Л. Укр., III, 1952, 232); <br />
Я''кий кольором наближається до синього; який має відтінок синього кольору. От і Дніпро блищить синьою хвилею, і човни по березі розкидані (Марко Вовчок, I, 1955, 100); Вже синя крига пропливла Дніпром... Вже гріє сонце (Леонід Первомайський, II, 1958, 186); У гори вітер з заходу навіяв синіх непроглядних хмар і заліг'' (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 77); <br />
Уживається як постійний епітет до деяких назв. Ой як зацвіло синєє море Та різними цвітами (Українські народні пісні, 1, 1964, 102); Хмаро... Гей хмаро!.. Візьми і мене В край той з тобою за синєє море (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 62); <br />
у знач. ім. синє, нього, сер. Синій колір. Попереду жінка в сірому, а за нею жінка в синьому (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 286); Вона малює піч синім і червоним, чорним і рудим, жовтим і зеленим, як учила її покійна мати (Юрій Яновський, II, 1958, 184). <br />
♦ Синій папірець; Синя бумажка, заст., розм. — у дореволюційній Росії — п'ятирублевий кредитний білет. Чіпка взяв гроші, подумав, повертів у руках синю бумажку, заховав її в кисет з тютюном (Панас Мирний, І, 1949, 242); Синій птах див. птах; Сині мундири — жандарми, які в дореволюційній Росії носили мундири синього кольору; Синя панчоха, зневажл. — суха, черства жінка, що втратила чарівність, цілком віддалася науковим інтересам, книгам і т. ін. Не любить Ліночка «синіх панчіх», хоч і самій, між нами кажучи, трьох десятків доходить (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 197); Синя птиця див. птиця.<br />
<br />
2. Який дуже зблід, змарнів або почервонів, набувши відтінку такого кольору (про обличчя, шкіру і т. ін.). Втеребила [мати] в пісок жовтий Старі сині руки (Тарас Шевченко, I, 1963, 162); На другий день усі бачили Остапа 8 червоними очима і синім носом (Панас Мирний, IV, 1955, 30); Ясногорська справді стояла бліда, з синіми смугами під очима (Олесь Гончар, III, 1959, 196); Біле, аж синє, тіло його запалилося на сонці, почервоніло на спині та шиї (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 232); <br />
// Який має обличчя, шкіру такого кольору (про людину). Князь аж синій походжав Та сам несмілих наливав [споює] (Тарас Шевченко, II, 1963, 25); Бурунда, німий, синій з натуги і злості, зирнув довкола по долині (Іван Франко, VI, 1951, 132); Наперед вийшов велетень-рибалка,.. поліз у воду, одразу став синій (Юрій Яновський, II, 1958, 190); Не жити вже Демидові на білому світі, бо ж такий він синій та пухлий (Олександр Довженко, I, 1958, 307); <br />
// у знач. ім. синє, нього, сер. Відтінок такого кольору (про обличчя, шкіру). У п'яниці коли не під очима синє, так плечі в глині (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 211). <br />
♦ Бідний, аж синій — дуже бідний. — Он недавно в одного чоловіка з сусіднього села хату спалили. А він же такий бідний, аж синій (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 230); Як бубон (пуп і т. ін.) синій (синя) — який дуже посинів (від холоду, нездужання, злості і т. ін.). Тряслась [Сивилла], кректала, побивалась, Як бубон, синя стала вся (Іван Котляревський, I, 1952, 119); Вскочив [Пилипко] у хату, як пуп синій, зубами цокоче (Панас Мирний, IV, 1955, 288).<br />
<br />
3. Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних та інших назв, термінів. Якщо синій люпин добре проростав, розвивається і дає найвищий урожай при ранньому посіві, то білонасінний кормовий треба сіяти в третій декаді квітня (Радянська Україна, 15.I 1954, 2); У Карпатах водяться такі види бабок, як чотириплямиста, красуня блискуча, красуня-дівчина, дозорець, коромисло синє та ін.<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Файл:1388834260 0b29e3eec65fee5e89e60fcc21aef8a8.jpg]]<br />
[[Файл:Artleo.com-50617.jpg]]<br />
[[Файл:Вапрол.jpg]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
"Василечки"[[https://youtu.be/aDW-AnO4BEs]]<br />
[[Файл:I (1)іапролд.jpg]]<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
* Синій часто символізує удар, так, в англійській мові «black and blue», означає синець. «Синці під очима» — втома.<br />
<br />
* У англійській мові синій колір (англ. blue) символізує смуток, меланхолію, депресію, або просто стан глибокої задумливості, що стало причиною широкого застосування цього кольора в мистецтві (напр. окремий період в творчості П.Пікассо, блюзовий жанр в музиці і т. д. В області мистецтва англійське «blue» (а також фр. bleu) на українську традиційно перекладається, як «блакитний» («голубий»). (Див. також Блакитний колір в мистецтві)<br />
<br />
* Синій нерідко асоціюється з водою і повітрям.<br />
<br />
==Джерела та Література==<br />
<br />
«Синій птах» — п'єса Моріса Метерлінка, написана у 1908 році в жанрі символізму.<br />
<br />
Герої п'єси, діти дроворуба, Тільтіль та Мітіль, за дорученням феї (яка дуже схожа на їхню сусідку) шукають Синього птаха щастя, який потрібен для того, щоб одужала онучка феї. У їх подорожі їх супроводжують душі предметів (Хліб, Цукор), тварин (Собака, Кіт) або «елементів» (Вогонь, Вода, Світло). Вони ловлять декількох птахів, але ті помирають або виявляються не синіми. Врешті-решт, не знайшовши птаха, діти повертаються додому, і виявляється, що їм все наснилося. Тільтіль дарує сусідці свого птаха для її онучки і цей птах перетворюється на синього.<br />
<br />
* "Синій птах" - скорочено[[http://www.ukrlib.com.ua/perekaz-zl/printout.php?id=55&bookid=1]]<br />
<br />
* Втілення принципів символістської драми у п'єсі М.Метерлінка "Синій птах"[[http://pidruchniki.com/12950127/literatura/vtilennya_printsipiv_simvolistskoyi_drami_pyesi_meterlinka_siniy_ptah]]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Си]]</div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:I_(1)%D1%96%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B4.jpgФайл:I (1)іапролд.jpg2015-11-22T14:06:14Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BB.jpgФайл:Вапрол.jpg2015-11-22T14:01:38Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Artleo.com-50617.jpgФайл:Artleo.com-50617.jpg2015-11-22T14:01:04Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1388834260_0b29e3eec65fee5e89e60fcc21aef8a8.jpgФайл:1388834260 0b29e3eec65fee5e89e60fcc21aef8a8.jpg2015-11-22T14:00:25Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:I_(1)%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B4.jpgФайл:I (1)ікапролд.jpg2015-11-22T13:58:47Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:I_%D1%83%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB.jpgФайл:I укенгол.jpg2015-11-22T13:55:20Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0Селянка2015-11-22T13:50:02Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div>'''Селянка, -ки, '''''ж. [[селяни]], ''поселянка, крестьянка. Ум. ''' селяночка''''' .Да із села да селяночка, а із міста міщаночка. ''<br />
[[Файл:ГРГРЛЛДI.jpg|міні|Селянка]]<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
* '''СЕЛЯ́НКА''', и, ж. Жін. до селяни́н. Поки перепрягали коні, старенька селянка бабуся внесла нам обід, тривний, смачний і недорогий (Н.-Лев., II, 1956, 391); На станції людей було небагато, здебільшого селянки, що їхали в Борисівку на базар (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 162).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 119.<br />
<br />
*'''СЕЛЯНКА''', ки, ж. Поселянка, крестьянка. Ум. Селяночка. Да із села да селяночка, а із міста міщаночка. Мет. 162.<br />
<br />
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 113.<br />
<br />
==Ілюстрації== <br />
<br />
[[Файл:20120208 1664662450.jpg]]<br />
[[Файл:2863eeb56e89t.jpg]]<br />
[[Файл:225170.jpg]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
#Селянка-Панянка [[https://youtu.be/pAwKxL317XM]] <br />
[[Файл:94045.jpg]]<br />
<br />
==Див.також==<br />
<br />
У середньовічній Європі селяни були розділені на два класи відповідно до їх особистого статусу: кріпаки (або іноді їх також зовуть раби) і вільні селяни. Селяни або мали право власності на землю (Безумовне право власності), або тримали землю в будь-якому з декількох форм землекористування (Володіння землею на засадах надання послуг власникові з її обробки).<br />
[[Файл:I (1)аукпк.jpg|міні]]<br />
<br />
Селяни, як правило, складають більшість сільськогосподарської робочої сили в доіндустріальному суспільстві. Більшість людей в середні століття були селянами.<br />
<br />
Наприклад, в Угорщині на початок першої половини XVIII ст. абсолютна більшість населення перебувала в тій чи іншій формі залежності від світських і духовних феодалів або держави. Такі категорії селян, як удворники, лібертіни, сабодаші користувалися земельними наділами, виконуючи натуральні та грошові повинності на користь землевласників і держави. Желярі і таксалісти мали присадибне господарство без орної землі, за що також виконували різні повинності нерегламентовані законом.<br />
<br />
У 1920-х роках селяни становили 81,5% населення УРСР.<br />
<br />
Хоча «селянин» є вільним словом-додатком, однак в ринковій економіці (англ. market economy) прижився термін селянин-власник і часто використовується для опису традиційного сільського населення в країнах, де дрібними ділянками (англ. Smallholding) сільського господарства обробляють багато землі. Наприклад, основне виробництво картоплі в Україні зосереджено в домогосподарствах населення, і лише незначна частка виробництва припадає на фермерів.<br />
<br />
Слово-додаток «селянин» використовується людьми в якості принизливого позначення, оскільки перші вважають себе:<br />
<br />
більш високого класу (як це були дворянство і духовенство, і на самому верху був монарх),<br />
та для людей з низьким рівнем доходу на цьому тлі.<br />
радянські люди відповідно до теорії класової боротьби,<br />
люди, які відкидають немарксистський аналіз селянства,<br />
оскільки слово «селянин» походить від звичайного слова «селитись»(див. етимологію у статті Село).<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
* Ганжа О. І. Українське селянство в період становлення тоталітарного режиму (1917 — 1927 рр.) / НАН України. Інститут історії України. — К., 2000. — 208 с.<br />
* Український Радянський Енциклопедичний Словник: в 3-х т. / Редкол.: …А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-е вид.— К.: Голов. ред. УРЕ. 1987.— 736 с. Т. 3.: Портулак — Ь. С.187.<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Се]]</div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0Селянка2015-11-22T13:49:31Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div>'''Селянка, -ки, '''''ж. [[селяни]], ''поселянка, крестьянка. Ум. ''' селяночка'''''Да із села да селяночка, а із міста міщаночка. ''<br />
[[Файл:ГРГРЛЛДI.jpg|міні|Селянка]]<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
* '''СЕЛЯ́НКА''', и, ж. Жін. до селяни́н. Поки перепрягали коні, старенька селянка бабуся внесла нам обід, тривний, смачний і недорогий (Н.-Лев., II, 1956, 391); На станції людей було небагато, здебільшого селянки, що їхали в Борисівку на базар (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 162).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 119.<br />
<br />
*'''СЕЛЯНКА''', ки, ж. Поселянка, крестьянка. Ум. Селяночка. Да із села да селяночка, а із міста міщаночка. Мет. 162.<br />
<br />
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 113.<br />
<br />
==Ілюстрації== <br />
<br />
[[Файл:20120208 1664662450.jpg]]<br />
[[Файл:2863eeb56e89t.jpg]]<br />
[[Файл:225170.jpg]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
#Селянка-Панянка [[https://youtu.be/pAwKxL317XM]] <br />
[[Файл:94045.jpg]]<br />
<br />
==Див.також==<br />
<br />
У середньовічній Європі селяни були розділені на два класи відповідно до їх особистого статусу: кріпаки (або іноді їх також зовуть раби) і вільні селяни. Селяни або мали право власності на землю (Безумовне право власності), або тримали землю в будь-якому з декількох форм землекористування (Володіння землею на засадах надання послуг власникові з її обробки).<br />
[[Файл:I (1)аукпк.jpg|міні]]<br />
<br />
Селяни, як правило, складають більшість сільськогосподарської робочої сили в доіндустріальному суспільстві. Більшість людей в середні століття були селянами.<br />
<br />
Наприклад, в Угорщині на початок першої половини XVIII ст. абсолютна більшість населення перебувала в тій чи іншій формі залежності від світських і духовних феодалів або держави. Такі категорії селян, як удворники, лібертіни, сабодаші користувалися земельними наділами, виконуючи натуральні та грошові повинності на користь землевласників і держави. Желярі і таксалісти мали присадибне господарство без орної землі, за що також виконували різні повинності нерегламентовані законом.<br />
<br />
У 1920-х роках селяни становили 81,5% населення УРСР.<br />
<br />
Хоча «селянин» є вільним словом-додатком, однак в ринковій економіці (англ. market economy) прижився термін селянин-власник і часто використовується для опису традиційного сільського населення в країнах, де дрібними ділянками (англ. Smallholding) сільського господарства обробляють багато землі. Наприклад, основне виробництво картоплі в Україні зосереджено в домогосподарствах населення, і лише незначна частка виробництва припадає на фермерів.<br />
<br />
Слово-додаток «селянин» використовується людьми в якості принизливого позначення, оскільки перші вважають себе:<br />
<br />
більш високого класу (як це були дворянство і духовенство, і на самому верху був монарх),<br />
та для людей з низьким рівнем доходу на цьому тлі.<br />
радянські люди відповідно до теорії класової боротьби,<br />
люди, які відкидають немарксистський аналіз селянства,<br />
оскільки слово «селянин» походить від звичайного слова «селитись»(див. етимологію у статті Село).<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
* Ганжа О. І. Українське селянство в період становлення тоталітарного режиму (1917 — 1927 рр.) / НАН України. Інститут історії України. — К., 2000. — 208 с.<br />
* Український Радянський Енциклопедичний Словник: в 3-х т. / Редкол.: …А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-е вид.— К.: Голов. ред. УРЕ. 1987.— 736 с. Т. 3.: Портулак — Ь. С.187.<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Се]]</div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:I_(1)%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BF%D0%BA.jpgФайл:I (1)аукпк.jpg2015-11-22T13:44:49Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:94045.jpgФайл:94045.jpg2015-11-22T13:42:32Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:225170.jpgФайл:225170.jpg2015-11-22T13:39:29Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:2863eeb56e89t.jpgФайл:2863eeb56e89t.jpg2015-11-22T13:38:46Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:20120208_1664662450.jpgФайл:20120208 1664662450.jpg2015-11-22T13:38:15Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%93%D0%A0%D0%93%D0%A0%D0%9B%D0%9B%D0%94I.jpgФайл:ГРГРЛЛДI.jpg2015-11-22T13:35:40Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8CСовість2015-11-22T13:25:18Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div>'''Со́вість, -сти, '''''ж. ''= '''[[сумління]]<br />
<br />
[[Файл:Chifflart conscience001.JPG|міні|Франсуа Шифляр (1825—1901), Совість (Віктора Гюго)]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
* '''СО́ВІСТЬ''', і, жін. Усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; сумління. Щоб не замерзнуть, Андрій нишком по ночах рубав по шляху верби або розбирав стріху в сусідніх порожніх будинках. Якби не совість — крав би (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 37); Вірячи у прикмети, Роман був певен, що як тільки він — всупереч совісті — візьме чуже, скривдить когось, так щастя й відступиться від нього (Олесь Гончар, III, 1959, 145); Я розгортав, неначе повість, свого життя суворий шлях — пішов на фронт, партійну совість перевіряючи в боях (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 13); Тут [у райкомі] кувалася і його, Оксенова, пролетарська совість.. Стільки разів приїжджав він сюди на наради, на партійні вбори, скільки вислухав добрих слів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 310); Еталоном поведінки, шкалою моральних цінностей для героїв Стефаника є совість (Радянське літературознавство, 5, 1971, 67); * У порівняннях. Тебе [комсомольський квиток] я зберіг, наче совість мою (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 176); кого, чого, чия, перен. Найчесніший, найсправедливіший, найвідповідальніший представник певного колективу, суспільства і т. ін. Партія — розум, честь і совість нашої епохи, радянського народу, що здійснює великі революційні перетворення (Програма КПРС, 1961, 119); Пісню політв'язнів створив поет Олександр Гаврилюк, людина, яку можна назвати людською совістю... (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 99). Де твоя (у тебе, ваша, у вас і т. ін.) совість?; Май (майте) совість; Немає (нема) совісті у тебе (у вас і т. ін.) — уживається, щоб присоромити когось, викликати почуття відповідальності за щось. Нерозпорядливість і в ній підіймає дражливе почуття, так і хочеться крикнути разом із Брагою виконробові в вічі: де ж твоя совість? Чому ж ти не подбав? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 260); — І де твоя совість, Юхиме! Дома жінка хвора, води кухля немає подати кому.., а ти ось парубкувати зо мною (Андрій Головко, II, 1957, 191); [Олімпіада Іванівна (до п. Груїчевої):] Де у вас совість, де у вас серце? Хіба ви не бачите, що ви з нею робите? (Леся Українка, II, 1951, 81); Яка весела робота! .. Куди це поспішає пилка? Пилко, рівніше ріж. Сонце, май совість, ми ж працюємо (Юрій Яновський, II, 1958, 141); — Ех, хлопці, хлопці, нема у вас совісті ні на макове зерно, — докірливо похитав [економ] головою (Михайло Стельмах, I, 1962, 562). <br />
<br />
[[Файл:55d60b05c7185.jpg|міні|Совість.]]<br />
<br />
* '''ВТРАТИТИ (РОЗГУБИТИ) СОВІСТЬ''' — те саме, що Втратити (розгубити) сумління [й честь] (див. сумління); Для очистки совісті див. очистка; Заговорила совість див. заговорювати; Залишати (залишити, лишати, лишити) на совісті кого, чиїй — те саме, що Залишати (залишити, лишати, лишити) на сумлінні (див. сумління); Із спокійною (з чистою) совістю — те саме, що Із спокійним (з чистим, з ясним) сумлінням (див. сумління); Іти (чинити, діяти) проти власної (своєї) совісті — те саме, що Іти (чинити, діяти) проти власного (свого) сумління (див. сумління); [Лежить] на совісті кого, у кого, чиїй — хтось винен у чому-небудь, морально відповідає за якісь дії, вчинки і т. ін. Я занадто в лірику вдаюся і забуваю, що в мене на неї нема часу, що маса роботи лежить на совісті! (Леся Українка, V, 1956, 315); — Глядіть не віддайте моста Махнові. На вашій революційній совісті він (Олесь Гончар, II, 1959, 238); Муки (докори, докір) совісті — переживання, викликані усвідомленням своєї несправедливості, провини і т. ін. [Річард:] Тепер мені сидіти, дивитися на сії зайві руки, позбавлені коханої роботи, єдиної, що красила життя, се гірше, ніж непрощена провина, ніж муки совісті... (Леся Українка, III, 1952, 12); Степан почув між собою і нею велику віддаль, яку проложило горе, почув докір совісті, що він перед цим міг думати про любощі (Михайло Стельмах, II, 1962, 153); На совість: а) дуже добре, якісно. Мар'ян кидав на якусь часину свою довбню й починав руками перевіряти загорожі й засіки. Селяни на совість робили їх (Михайло Стельмах, I, 1962, 635); Робота була зроблена на совість, пліт ще й досі стоїть (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 26); б) покладаючись тільки на чесність, не вимагаючи інших гарантій; Не за страх, а за совість — сумлінно, чесно. Робітники поважали його ще й за те, що він не вдавав з себе великого начальника, роботу свою любив і працював, як то кажуть, не за страх, а за совість (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 127); Не має ні сорому (ні честі), ні совісті хто; Немає (нема) ні сорому (ні честі), ні совісті у кого — хтось діє несправедливо, поводиться безсоромно. — У цих людей ні сорому, ні совісті, ні душі, десь, немає! (Марко Вовчок, I, 1955, 269); [Лінда:] У вас немає ні честі, ні совісті. [Грізлі:] Честі немає. А совість... О міс, ви навіть не уявляєте, як багато важить це маленьке слово! (Олександр Левада, Драми.., 1967, 505); Нечиста совість; Нечистий на совість див. нечистий; Пора (треба) й (і) совість знати — те саме, що Пора (треба) і (й) честь знати (див. знати). Ну, годі вже мені пащекувати: наговорив гречаної я вовни аж три мішки... Пора вже й совість знати. Прощай, мов ластовенятко любе! Відповідай не барячись. Прощай! (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 96); На чистій совісті див. чистий; Прокинулася совість у кого, у кому — те саме, що Заговорила совість (див. заговорювати). Андрій стояв, спустивши голову й почервонівши. Перший раз в життю [житті] у ньому прокинулась совість... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 447); Совісті стало (стає, хватило, хватає) у кого — хтось не соромиться робити що-небудь негоже. — Додому повертаюсь тільки з людьми: Так хватило ж у Гервасія совісті — і до хати прителющився (Михайло Стельмах, I, 1962, 518); Совість мучить (мучила, гризе, гризла і т. ін.) кого — хтось страждає, гостро відчуваючи свою провину. Він знав, що тепер справді в Піски йти небезпечно, одначе совість його мучила, що так товариша кинули... (Панас Мирний, I, 1949, 311); Коли вже Вутанька рушила, кинула [Ганна] їй навздогін: — Данькові розкажи про мене, щоб і совість тебе не мучила (Олесь Гончар, II, 1959, 260); Совість гризе без зубів (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 267); Угода з совістю див. угода; Як велить (підказує) совість — справедливо, без упередження. — Якщо ви приїхали на розглядини, то дивіться самі і судіть, як велить совість, — і Марина повела гостя по своєму господарстві (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 205).<br />
<br />
==Іллюстрації==<br />
<br />
[[Файл:Guilty conscience by thewhitelight.jpg]]<br />
[[Файл:LIPRXgyAvRU.jpg]]<br />
[[Файл:Thumb1000 0f1a11dae811338d2049bab52e7f0504 160526.jpg]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
#Совість. Контролює і направляє чи заважає жити? [[https://youtu.be/n9IPGq7aFm8]]<br />
<br />
<br />
==Див.також==<br />
<br />
''Совість'' — це категорія стики, що характеризує здатність людини здійснювати контроль за власною поведінкою, давати об'єктивну оцінку своїм діям. Досить цікава етимологія слова "совість": у давньоруській мові воно походить від совъдть, в якому корінь въд (ведать); пізніше дт трансформувалося в ст і перейшло у совъсть; совъдать — відати, знати про себе. С. У. Гончаренко визначає поняття "совість" як моральне почуття, в якому виявляється самооцінка особою відповідності її дій діям прийнятим у суспільстві і перетвореним на внутрішні переконання нормам моральності; найважливіший особистісний моральний регулятор суспільної поведінки людини. Совість — продукт суспільного виховання, що формується разом з моральними почуттями (обов'язку, честі, добра, справедливості) та людськими соціальними прив'язаностями (сімейними, патріотичними, дружбою, любов'ю). У структурі світогляду совість — вищий морально-психологічний регулятор поведінки і дій особистості.<br />
[[Файл:Sad-guy-1280x800.jpg|міні]]<br />
Справжнє виховання має ґрунтуватися на совісті. Недарма в народі утвердився афоризм: "Жити по совісті". У системі формування особистості є поняття "виховання" і "вишкіл". Останній спрямований на вивищення суб'єктивних людських претензій на істину, а не на саму істину як вищий критерій моральності. Вишкіл приглушує в індивіді совість. А лише совість є внутрішнім контролером власної діяльності людини, мірилом відповідальності за свої вчинки. Античний афоризм стверджує: "Совість — це глядач і суддя доброчинства". У давньогрецького філософа-енциклопедиста Арістотеля знаходимо: "Совість — це праведний суд доброї людини". Письменники-гуманісти, філософи всіх епох і народів підносили совість як вище мірило морально-духовних цінностей людини. Французький письменник Оноре де Бальзак писав із застереженням: "Наша совість — суддя непогрішний, поки ми не вбили її". Ці слова особливо актуальні в добу науково-технічного, інформаційно-технологічного буму, коли поняття "совість" частиною суспільства сприймається скептично, як щось зайве, як пережиток минулого. Можна лише шкодувати, що під впливом необмеженого матеріального прагматизму люди знищують у собі моральний закон як величезну цінність, про яку німецький філософ І. Кант писав: "Дві речі наповнюють душу завжди новим і сильнішим здивуванням і шанобливістю, що частіше і триваліше ми розмірковуємо про них, — це зоряне небо наді мною і моральний закон у мені". Не можна не погодитися і з думкою російського письменника Л.М. Толстого: "''Совість є той вищий закон усього живого, який кожен усвідомлює в собі не лише визнанням прав цього живого, але і любов'ю до нього''".<br />
<br />
<br />
==Джерела та література== <br />
<br />
'''СОВІСТЬ''' <br />
<br />
''''Так, повірте, про це мені тяжко писати, <br />
<br />
Так нікому не хочу тиранити душу! <br />
<br />
Але серце моє вже не може мовчати, <br />
<br />
Розум твердить – кричати я мушу! <br />
<br />
Люди! Совість у нас продається, <br />
<br />
Продається безпутно і всюди! <br />
<br />
Увесь світ вже над нами сміється, <br />
<br />
Що ж ми робимо? Людоньки, люди! <br />
<br />
Браття! Совість наша стала товаром, <br />
<br />
Святу совість торгують гендляри! <br />
<br />
Ми без неї залишимось всі незабаром, <br />
<br />
Ми заробимо жорстокої Божої кари! <br />
<br />
Совість продається у виконкомах, <br />
<br />
В судах, в Верховній Раді і в партіях! <br />
<br />
Її продаж скріпляють в золотих хоромах, <br />
<br />
В договорах, в законах і в хартіях! <br />
<br />
Ні, я не кажу, що совість торгують, <br />
<br />
Тільки високі державні інстанції! <br />
<br />
Нижчі, ті також совість ґвалтують, <br />
<br />
І залучають для цього здирницькі санкції! <br />
<br />
Совість продають в дитсадках і в школах, <br />
<br />
У прокурорів, в лікарнях, в міліції! <br />
<br />
Бог цих торговців - жорстокий Молох, <br />
<br />
Ними керують – спокуси, жадоба, амбіції! <br />
<br />
Невже, Українці - нам торгувати нічим? <br />
<br />
Адже наша Вкраїна – неймовірно багата! <br />
<br />
Але нерозумна влада, як поганий вітчим, <br />
<br />
Людей підіймає – брата на брата! <br />
<br />
В нашій державі багато хліба, <br />
<br />
Багато заліза, сала, гусей і корів! <br />
<br />
Земля Українська, як масляна скиба, <br />
<br />
Вкраїна заможна на трударів! <br />
<br />
Чому ж ми не хочемо цим торгувати? <br />
<br />
А совість свою перетворили в товар! <br />
<br />
Чому ми не хочемо правду шукати? <br />
<br />
А кладемо в кишені смердячий навар? <br />
<br />
Адже совість можна лише раз продати, <br />
<br />
Назад відкупити – вже не можна ніяк! <br />
<br />
Не можна і силою совість забрати, <br />
<br />
А людина без совісті – це довічний бідняк! <br />
<br />
То ж до Вас я волаю дорогі земляки, <br />
<br />
Життя повну чашу – пийте до дна! <br />
<br />
Дай щастя Вам Боже на довгі роки, <br />
<br />
Але пам'ятайте, що совість одна! <br />
<br />
Я всіх закликаю Вас - браття мої, <br />
<br />
Залізно в руках свою совість тримайте! <br />
<br />
Родіться, живіть, творіть долі свої, <br />
<br />
Але совість нізащо не продавайте!'''' <br />
<br />
Григорій Трудний<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Со]]</div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sad-guy-1280x800.jpgФайл:Sad-guy-1280x800.jpg2015-11-22T13:18:49Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Thumb1000_0f1a11dae811338d2049bab52e7f0504_160526.jpgФайл:Thumb1000 0f1a11dae811338d2049bab52e7f0504 160526.jpg2015-11-22T13:08:58Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:LIPRXgyAvRU.jpgФайл:LIPRXgyAvRU.jpg2015-11-22T13:08:28Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Guilty_conscience_by_thewhitelight.jpgФайл:Guilty conscience by thewhitelight.jpg2015-11-22T13:05:16Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:55d60b05c7185.jpgФайл:55d60b05c7185.jpg2015-11-22T13:02:37Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Chifflart_conscience001.JPGФайл:Chifflart conscience001.JPG2015-11-22T12:53:50Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9Соковитий2015-11-21T16:39:50Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div>'''Соковитий, -а, -е.<br />
<br />
СОКОВИ́ТИЙ, а, е.<br />
1. Який містить у собі багато соку. В старому садку зеленіла соковита трава (Н.-Лев., II, 1956, 38); Віти гнуться під вагою соковитих яблук, груш та сизобоких слив (Хлібороб Укр., 10, 1969, 19); Гриби найкраще збирати на світанку. Тоді вони міцні, духмяні, соковиті (Знання.., 6, 1969, 17); М’ясо рака біле, соковите, ніжне, смачне (Укр. страви, 1957, 124); // Порослий свіжою зеленою рослинністю. Будуть співом дзвеніть соковиті гаї, літаки воркуватимуть в небі, і тоді я пісні комсомольські свої прочитаю для діток, для тебе (Гонч., Вибр., 1959, 73); Дорога й далі йшла вздовж Уралу. Луки навколо були соковиті й пишні (Тулуб, В степу.., 1964, 88); // перен. Дуже насичений, густий, сильний (про запах, аромат). П’янкий, соковитий дух ішов від живої розпареної землі (Гончар, Таврія, 1952, 18).<br />
[[Файл:6ьодльдлоь.jpg|міні]]<br />
Сокови́ті корми́ — рослинні корми, що містять багато соків, поживних речовин (коренеплоди, гарбузи, силос, жом і т. ін.). Соковиті корми мають дуже важливе значення в свинарстві (Свинар., 1956, 152).<br />
<br />
2. перен. Яскраво-червоний (про губи, рот); свіжий. Його соковиті губи червоніли на тлі білих зубів, як вишні на білій тарілці (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 225); Він дивився на Зіньку, на її рівні білі зуби, милувався її золотистим волоссям, її повними, соковитими вустами (Шиян, Баланда, 1957, 4).<br />
<br />
3. перен. Яскравий, чистого тону (про колір, забарвлення). Коли караван з’являвся в свято, Шевченко хапав олівці, ішов з фортеці на цілий день із скибкою хліба і штовхався на міняльному дворі, милуючись соковитими барвами східного одягу, верблюдами, ішаками (Тулуб, В степу.., 1964, 180); Народні розписи вражають соковитими кольорами, які гармонійно поєднуються у найрізноманітніших композиціях (Мист., 1, 1955, 33); // Який відзначається барвистою, яскравою гамою фарб, кольорів (про картину, фреску і т. ін.). Пронизані сонцем і повітрям, соковиті, вони [натюрморти] допомагають сильніше відчути могутню силу і красу природи (Мист., 6, 1965, 20); // Якому властиві яскраві барви (про пори року, місяці і т. ін.). Стояв вересень — прозорий, соковитий, багатий місяць (Коп., Як вони.., 1948, 61); Дерева в саду хитає вітер, жовтий лист летить до ніг мені. Як раніше, осінь соковита викликає спомини й пісні (Сос., II, 1958, 7); Уквітчана, соковита.. пливла [весна] в Катрусині обійми і цілувала її в личко (Мельн., Коли кров.., 1960, 99); // Своєрідний, характерний, яскраво виражений; колоритний. Соковите, барвисте танцювальне мистецтво українського народу (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 53).<br />
<br />
4. перен. Багатий, образний, влучний (про мову, вислів і т. ін.); барвистий. В дружній сім’ї братніх народів буйно та пишно розквітла наша самобутня культура,.. зазвучала в дружньому хорі всіх голосів наша соковита чудесна українська мова (Цюпа, Україна.., 1960, 10); Багатство змалювання людської душі, тонкий гумор, соковитий дотеп визначають характер новел [С. Олійника] «Верблюд», «Дамочка в голубому платті», «Дядько з характером».. та ряд інших (Вітч., 4, 1958, 151).<br />
<br />
5. перен. Який звучить чітко й виразно, має м’яке, оксамитове забарвлення (про голос, звуки і т. ін.). Її гарний соковитий голос розлягався луною по лісі (Досв., Вибр., 1959, 47); Над притихлим Трухановим островом, над пляжами і Матвіївською затокою соковитий баритон оголосив, що перемогу у веслуванні.. здобули двоє (Собко, Матв. затока, 1962, 30).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 439.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
1) Який містить багато соку. || Порослий свіжою зеленою рослинністю.<br />
[[Файл:Iришдр.jpg|міні|соковитий лайм]]<br />
перен. Дуже насичений, густий, сильний (про запах, аромат).<br />
<br />
2) Яскраво-червоний (про губи, рот); свіжий.<br />
<br />
3) Яскравий, чистого тону (про колір, забарвлення). || Який відзначається барвистою, яскравою гамою фарб, кольорів (про картину, фреску і т. ін.). || Якому властиві яскраві барви (про пори року, місяці і т. ін.). || Своєрідний, характерний, яскраво виражений; колоритний.<br />
<br />
4) Багатий, образний, влучний (про мову, вислів і т. ін.); барвистий.<br />
<br />
5) Який звучить чітко й виразно, має м'яке, оксамитове забарвлення (про голос, звуки і т. ін.).<br />
<br />
==Синоніми==<br />
[[Файл:IdZgH.jpg|міні]]<br />
* СОКОВИ́ТИЙ (з великою кількістю соку), СОЧИ́СТИЙ рідше; НАЛИ́ТИЙ, НАЛИВНИ́Й, НАЛИ́ВЧАСТИЙ, НАЛИ́ВЧАТИЙрідше (перев. про спілі фрукти, зерно). - ''Циганочка, - пояснював Ковалів, - покуштуйте, дуже соковите і надзвичайно тривке яблуко'' (М. Чабанівський); ''Соковиті корми; Взяв, знаєте, в пальці чудову сочисту сливу... і почув в роті приємний солодкий смак'' (М. Коцюбинський); ''Посивіють пилком, туманом візьмуться, і гнутимуть налиті грона весь кущ донизу'' (О. Гончар); ''Жито в росі наливне і шумливе'' (Я. Шпорта); ''Тепер воно [лице] стало біле та рум’яне, як яблучко наливчате'' (Панас Мирний).<br />
<br />
[[Файл:Аирвар.jpg|міні]]<br />
<br />
* ЯСКРА́ВИЙ (який виділяється свіжістю, ясністю тону, інтенсивністю свого забарвлення), ПАЛКИ́Й, ПАЛАХКИ́Й, СОКОВИ́ТИЙ, ГУСТИ́Й, ВЕСЕ́ЛИЙрідко,ІНТЕНСИ́ВНИЙрідше,РЯСНИ́Йрозм.;ВОГНЕ́ННИЙ, ВОГНИ́СТИЙ, ВОГНЯНИ́Й, Я́РИЙ (кольором подібний до вогню). ''З шиї на розхристані чорні груди звисало важке глиняне намисто різних яскравих кольорів'' (Леся Українка); ''В гаю далекім, в гущавині пишній, Квіти гранати палкі розцвітають'' (Леся Українка); ''На захід сонця - зелене небо: луки віддають свої соковиті барви'' (К. Гордієнко); ''Плитки густого рум’янцю на Чернишевих щоках розпікаються, наче сонцем'' (О. Гончар); ''Під дубом на снігу горить вогонь - великий, веселий, тріскучий'' (С. Васильченко); ''Стіни господарчих приміщень у житловому будинку фарбують кольоровими глинами в яскраві, інтенсивні тони'' (з журналу); ''Процвітала рожа Супроти вікна, Запашна та гожа, Пишна та рясна!'' (П. Грабовський); ''Вона не злякалася жахів і пітьми, опівночі зірвала вогненну квітку папороті'' (А. М’ястківський); ''Варвара побачила там Марію, що зривала колючі гілки дикої троянди з вогнистими плодами (В. Кучер); Пелюстки вогняного шовку навкруги ордена.. вабили незвикле око'' (І. Ле); ''Буду хустку ярим шовком тобі вишивати'' (М. Рильський). - Пор. 1. барви́стий, 1. блиску́чий.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
<gallery><br />
<gallery><br />
Файл:Grafin-sok-granat-zerna.jpg|Соковитий гранат<br />
Файл:Iлшгопе.jpg|Соковиті черешні<br />
Файл:Iфцукенг.jpg|цитрусові<br />
Файл:Бьогенрпка.jpg|соковита полуниця <br />
</gallery><br />
<br />
==Медіа==<br />
Відео на тему соковитих фруктів та їх користь https://youtu.be/0VfVA5Chg1A<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%80%D0%BF%D0%BA%D0%B0.jpgФайл:Бьогенрпка.jpg2015-11-21T16:34:10Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:I%D1%84%D1%86%D1%83%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D0%B3.jpgФайл:Iфцукенг.jpg2015-11-21T16:33:28Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:I%D0%BB%D1%88%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%B5.jpgФайл:Iлшгопе.jpg2015-11-21T16:32:32Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Grafin-sok-granat-zerna.jpgФайл:Grafin-sok-granat-zerna.jpg2015-11-21T16:31:16Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%B8%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%80.jpgФайл:Аирвар.jpg2015-11-21T16:27:19Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IdZgH.jpgФайл:IdZgH.jpg2015-11-21T16:24:51Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:I%D0%B3%D1%80%D0%B5.jpgФайл:Iгре.jpg2015-11-21T16:19:24Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:I%D1%80%D0%B8%D1%88%D0%B4%D1%80.jpgФайл:Iришдр.jpg2015-11-21T16:18:32Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:6%D1%8C%D0%BE%D0%B4%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%BB%D0%BE%D1%8C.jpgФайл:6ьодльдлоь.jpg2015-11-21T16:14:36Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0Собачка2015-11-21T16:04:16Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div><br />
Ι.СОБА́ЧКА, -и, жін.<br />
<br />
1. Спусковой крючок в мисливській рушниці. ''Натиснути (на) собачку''.<br />
[[Файл:542714.jpg|міні|Спусковий крючок(собачка) у рушниці]]<br />
2. Пристрій в вигляді зібців, пластинки, перешкоджаюче зворотньому руху чого-небудь.<br />
[[Файл:Iкави.jpg|міні|Частина застібки блискавки ]]<br />
II. СОБА́ЧКА див. [[Собача]]<br />
<br />
[[Файл:Rrrrrr srressrsr-29.jpg|міні|Собача - собачка]]<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
<br />
'''Собачка''' — частина застібки блискавки, Собачка деталь храпового механізму.(Вікіпедія)<br />
<br />
'''СОБАКА — СОБАЧКА'''- <br />
* пестощі до слова собака у 2 значенні. ''«Маленька собачка до старості щеня.»'' <br />
* У вогнепальній зброї те ж, що гашетка. ''Натиснув на собачку і вистрілив'' <br />
* Пристосування у вигляді зубця на осі, що перешкоджає... ... (Тлумачний словник Ушакова)<br />
<br />
'''собачка''' — упор, хін, гачок; пес, песик, собаченция, собаченька, песик, собака, моська, шавка Словник російських синонімів. собачка сущ., кількість у синонімів: 15 • гашетка (2) • ... (Словник синонімів)<br />
<br />
'''СОБАЧКА''' — невеликий важіль, вільно насаджена на вісь, зі скосом на кінці. Упираючись своїм скосом в зуб храпового колеса, не дає йому обертатися у зворотний бік.(Морський словник)<br />
<br />
'''собака — СОБАЧКА''', і, ж. Те ж, що собака, 2 ... (Словник російської арго)<br />
<br />
'''собачка''' — засувка — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нафтогазова промисловість Синоніми засувка EN latch ... (Довідник технічного перекладача)<br />
'''<br />
СОБАЧКА''' — Попова собачка. Яросл. Гусениця метелика. ЯОС 8, 64. Брати/ взяти на собачку. См. Брати на собаку (СОБАКА). Спустити собачку. Жарг. кут., мовляв. Зламати замок. ТСУЖ, 165; Єлістратов 1994, 438 ...( Великий словник російських приказок)<br />
<br />
'''собачка''' — rus засувка (ж), запобіжник (м); р (м); собачка (ж) eng pawl, holding pawl, locking pawl fra cliquet (m) deu Sperrklinke (f) spa trinquete (m), linquete (m) ... (Переклад на англійська, французька, німецька, іспанська мови)<br />
<br />
'''собачка''' — СОБАЧКА1, і, мн рід. чек, дат. чкам, ж Частину пристрою, механізму (наприклад, замку), пристосування, що перешкоджає зворотному руху чого л. Собачка в дверному замку зламалася. Відкрити двері ключем було неможливо: зсередини хтось опустив... ... (Тлумачний словник іменників)<br />
<br />
'''Собачка''' — I ж. 1. Гачок, службовець для спуску взведенного курка у вогнепальній зброї; гашетка.<br />
<br />
==Чому знак "@" - це собачка==<br />
<br />
До появи комп'ютерних технологій ніхто і не чув про такий звичному сьогодні для багатьох значку, як @. Як правило, коли щось запозичується з іншої мови, нове не придумується, а просто копіюється. Але часом буває, що вихідне назва просто має невимовну або непристойне звучання для відповідних норм мови. І саме до таких можна віднести символ @, він має офіційну назву «комерційної пов», яке для росіян вух здається абсолютно безглуздим словосполученням.<br />
<br />
У 90-х роках двадцятого століття були зроблені перші спроба перевести значення @ на українську мову, існувала маса варіантів «вухо», «кракозябри», «карлючка» і «жаба». Хоча сьогодні вони з ужитку практично вийшли, а ось «собачка» поширилася по всій глобальній мережі, оскільки будь-яка мова намагається мати одне універсальне, загальна назва для чого б то не було. Решта назви мають право існувати, але вважаються маргінальними і тому не всіма можуть бути зрозумілі.<br />
<br />
<br />
В англійській мові значок «собачки» також ще називають mercantile symbol, commercial symbol, scroll, arobase, each, about. Сама ж назва «собачка» відбулося від виникає асоціації згорнулася калачиком собаки<br />
<br />
<br />
<br />
<gallery><br />
Файл:Atisdoggy 1.jpg|<br />
Файл:Atisdoggy 3.jpg|<br />
Файл:Atisdoggy 2.jpg<br />
</gallery><br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Со]]</div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0Собачка2015-11-21T15:37:47Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div><br />
Ι.СОБА́ЧКА, -и, жін.<br />
1. Спусковой крючок в мисливській рушниці. ''Натиснути (на) собачку''.<br />
[[Файл:542714.jpg|міні|Спусковий крючок(собачка) у рушниці]]<br />
2. Пристрій в вигляді зібців, пластинки, перешкоджаюче зворотньому руху чого-небудь.<br />
[[Файл:Iкави.jpg|міні|Частина застібки блискавки ]]<br />
II. СОБА́ЧКА див. [[Собача]]<br />
<br />
[[Файл:Rrrrrr srressrsr-29.jpg|міні|Собача - собачка]]<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
<br />
'''Собачка''' — частина застібки блискавки, Собачка деталь храпового механізму.(Вікіпедія)<br />
<br />
'''СОБАКА — СОБАЧКА'''- <br />
* пестощі до слова собака у 2 значенні. ''«Маленька собачка до старості щеня.»'' <br />
* У вогнепальній зброї те ж, що гашетка. ''Натиснув на собачку і вистрілив'' <br />
* Пристосування у вигляді зубця на осі, що перешкоджає... ... (Тлумачний словник Ушакова)<br />
<br />
'''собачка''' — упор, хін, гачок; пес, песик, собаченция, собаченька, песик, собака, моська, шавка Словник російських синонімів. собачка сущ., кількість у синонімів: 15 • гашетка (2) • ... (Словник синонімів)<br />
<br />
'''СОБАЧКА''' — невеликий важіль, вільно насаджена на вісь, зі скосом на кінці. Упираючись своїм скосом в зуб храпового колеса, не дає йому обертатися у зворотний бік.(Морський словник)<br />
<br />
'''собака — СОБАЧКА''', і, ж. Те ж, що собака, 2 ... (Словник російської арго)<br />
<br />
'''собачка''' — засувка — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нафтогазова промисловість Синоніми засувка EN latch ... (Довідник технічного перекладача)<br />
'''<br />
СОБАЧКА''' — Попова собачка. Яросл. Гусениця метелика. ЯОС 8, 64. Брати/ взяти на собачку. См. Брати на собаку (СОБАКА). Спустити собачку. Жарг. кут., мовляв. Зламати замок. ТСУЖ, 165; Єлістратов 1994, 438 ...( Великий словник російських приказок)<br />
<br />
'''собачка''' — rus засувка (ж), запобіжник (м); р (м); собачка (ж) eng pawl, holding pawl, locking pawl fra cliquet (m) deu Sperrklinke (f) spa trinquete (m), linquete (m) ... (Переклад на англійська, французька, німецька, іспанська мови)<br />
<br />
'''собачка''' — СОБАЧКА1, і, мн рід. чек, дат. чкам, ж Частину пристрою, механізму (наприклад, замку), пристосування, що перешкоджає зворотному руху чого л. Собачка в дверному замку зламалася. Відкрити двері ключем було неможливо: зсередини хтось опустив... ... (Тлумачний словник іменників)<br />
<br />
'''Собачка''' — I ж. 1. Гачок, службовець для спуску взведенного курка у вогнепальній зброї; гашетка.<br />
<br />
==Чому знак "@" - це собачка==<br />
<br />
До появи комп'ютерних технологій ніхто і не чув про такий звичному сьогодні для багатьох значку, як @. Як правило, коли щось запозичується з іншої мови, нове не придумується, а просто копіюється. Але часом буває, що вихідне назва просто має невимовну або непристойне звучання для відповідних норм мови. І саме до таких можна віднести символ @, він має офіційну назву «комерційної пов», яке для росіян вух здається абсолютно безглуздим словосполученням.<br />
<br />
У 90-х роках двадцятого століття були зроблені перші спроба перевести значення @ на українську мову, існувала маса варіантів «вухо», «кракозябри», «карлючка» і «жаба». Хоча сьогодні вони з ужитку практично вийшли, а ось «собачка» поширилася по всій глобальній мережі, оскільки будь-яка мова намагається мати одне універсальне, загальна назва для чого б то не було. Решта назви мають право існувати, але вважаються маргінальними і тому не всіма можуть бути зрозумілі.<br />
<br />
<br />
В англійській мові значок «собачки» також ще називають mercantile symbol, commercial symbol, scroll, arobase, each, about. Сама ж назва «собачка» відбулося від виникає асоціації згорнулася калачиком собаки<br />
<br />
<br />
<br />
<gallery><br />
Файл:Atisdoggy 1.jpg|<br />
Файл:Atisdoggy 3.jpg|<br />
Файл:Atisdoggy 2.jpg<br />
</gallery><br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Со]]</div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Atisdoggy_2.jpgФайл:Atisdoggy 2.jpg2015-11-21T15:35:16Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Atisdoggy_3.jpgФайл:Atisdoggy 3.jpg2015-11-21T15:34:54Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Atisdoggy_1.jpgФайл:Atisdoggy 1.jpg2015-11-21T15:34:30Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Rrrrrr_srressrsr-29.jpgФайл:Rrrrrr srressrsr-29.jpg2015-11-21T15:28:17Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:I%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B8.jpgФайл:Iкави.jpg2015-11-21T15:26:32Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:542714.jpgФайл:542714.jpg2015-11-21T15:25:10Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div></div>Ivkhorets.is15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%96%D1%80%D0%B0Сіра2015-11-21T15:03:37Z<p>Ivkhorets.is15: </p>
<hr />
<div>'''Сіра, -ри, '''''ж. ''Сѣра. ''Він мене сірою не подкурить. ''Рудч. Ск. І. 63. Болѣе употребительно ум. '''сірка'''. <br />
<br />
Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Сірка.<br />
[[Файл:1200px-Schwefel 01.jpg|міні|Сіра]]<br />
<br />
'''Су́льфур''' (сіра) — хімічний елемент групи 16 періодичної системи елементів з атомним номером 16, проста речовина якого сірка — неметал, жовта кристалічна субстанція. Зустрічається в природі у самородному стані та у вигляді сульфідів важких металів (піриту та інших). Сірку застосовують переважно у хімічній промисловості для виробництва сірчаної кислоти, синтетичного волокна, сірчистих барвників, димного пороху, у ґумовій промисловості, також у сільському господарстві, фармацевтиці тощо.<br />
[[Файл:11005002001 01.jpg|міні]]<br />
Завдяки здатності створювати дисульфідні зв'язки Сульфур виконує важливу роль у складі білків.<br />
<br />
==Історія==<br />
Елементарну природу сіри встановив Антуан Лавуазьє в своїх дослідах зі спалювання<br />
<br />
==Загальна інформація==<br />
[[Файл:Fonstola.ru-77807.jpg|міні|Сірка в таблиці Менделєєва]]<br />
Сульфур має атомну масу 32,06. У природі існує 4 стабільних ізотопи з масовими числами 32-34 і 36. Сульфур належить до халькогенів, за новою класифікацією до 16-ої, а за старою до VI групи елементів періодичної таблиці. Сірка є неметалом.<br />
<br />
Відомі кілька алотропних форм сірки. За звичайних умов стабільною є ромбічна сірка – блідо-жовтого кольору, з густиною 2070 кг/м3, tплав = 112,8оС, tкип = 444,6оС. У всіх рідких і твердих станах сірка діамагнітна. Термодинамічні та інші властивості сірки різко змінюються при 160 °C, що пов'язано зі зміною молекулярної будови рідкої сірки. В’язкість сірки з підвищенням температури сильно зростає (від 0,0065 Па•с при 155 °C до 93,3 Па•с при 187 °C), а потім падає (до 0,083 Па•с при 444,6 °C).<br />
<br />
Сіра реагує майже з усіма металами.<br />
<br />
==Поширення в природі==<br />
[[Файл:NZ sulfur NI.jpg|міні|Сірка в природі]]<br />
Сульфур — досить поширений елемент, на нього припадає близько 0,1% маси земної кори. Середній вміст Сульфуру в земній корі 4,7•10-2 мас.%, при цьому основна кількість природної сірки зосереджена в осадових гірських породах (0,3 мас.%). У інших гірських породах середній вміст сірки такий: дуніти, перидотити, піроксеніти – 0,01%; базальти, габронорити, діабази – 0,03%; діорити, андезити – 0,02%.<br />
<br />
В природі сірка зустрічається як у вільному стані — так звана самородна сірка, але значно частіше вона зустрічається в зв'язаному вигляді, тобто у вигляді різних сполук. Найважливіші з них — залізний колчедан, або пірит FeS2, цинкова обманка ZnS, свинцевий блиск PbS, мідний блиск Cu2S, гіпс CaSO4 · 2H2O, мірабіліт Na2SO4 · 10H2O тощо.<br />
<br />
Сірка міститься в кам'яному вугіллі і нафті, а також в усіх рослинних і тваринних організмах, оскільки вона входить до складу білків.<br />
<br />
Вміст Сульфуру в нафті і природному газі оцінюється в 2•109 т, тобто більше, ніж запаси природної сірки. Сірка в нафті присутня у різній формі, від елементної сірки і сірководню до сірчистої органіки, що включає понад 120 сполук. Основні сірковмісні речовини вуглеводневої сировини – сірководень, меркаптани та інші сіркоорганічні сполуки. Сировинною базою для одержання сірки є, як правило, гази з вмістом сірководню не менше 0,1%.<br />
<br />
Звичайно самородна сірка зустрічається суцільною масою, заповнюючи тріщини і порожнини в гірських породах, або у вигляді натічних, кулястих і гніздоподібних аґреґатів, сталактитів, сталагмітів, нальотів, вицвітів, землистих порошкуватих скупчень. Нерідко вона утворює кристали, які часто згруповуються в зростки, друзи, щітки.<br />
<br />
==Одержання==<br />
[[Файл:Iерікеоркеіо.jpg|міні|Одержання сірки]]<br />
Сіру одержують з самородних руд, а також у вигляді побічного продукту при переробці поліметалічних руд, з сульфатів при їх комплексній переробці, з природних газів і горючих копалин при їх очищенні. Частка сірки отримана з сірководню зростає. Для відокремлення сірки від сторонніх домішок її виплавляють в автоклавах. Автоклави — це залізні циліндри, в які завантажують руду і нагрівають перегрітим водяним паром до 150°С під тиском 6 атм.. Розплавлена сірка стікає вниз, а пуста порода залишається. Виплавлена з руди сірка ще містить певну кількість домішок.<br />
<br />
Цілком чисту сірку одержують перегонкою у спеціальних печах, сполучених з великими камерами. Пари сірки в холодній камері відразу переходять в твердий стан і осідають на стінках у вигляді дуже тонкого порошку ясно-жовтого кольору. Коли ж камера нагрівається до 120°С, то пари сірки перетворюються в рідину. Розплавлену сірку розливають у дерев'яні циліндричні форми, де вона і застигає. Таку сірку називають черенковою.<br />
<br />
==Застосування==<br />
<br />
Сірка широко застосовується у різних галузях народного господарства, переважно у хімічній промисловості для виробництва сірчаної кислоти H2SO4 (майже половина сірки, що добувається в світі), сірковуглецю CS2, деяких барвників, і інших хімічних продуктів. Значні кількості сірки споживає гумова промисловість для вулканізації каучуку, тобто для перетворення каучуку в гуму.<br />
<br />
Сірку використовують у хімічній промисловості при виробництві фосфорної, соляної та інших кислот, в ґумовій промисловості, виробництві барвників, димного пороху тощо. Самородну сірку використовують у сільському господарстві (інсектициди, мікродобрива, як дезинфекційний засіб у тваринництві).<br />
[[Файл:Iрекируерв.jpg|міні|використовують сірку для лікування шкіряних хвороб]]<br />
Технічна сірка, що застосовується для виробництва сірчаної кислоти, повинна містити не менше 95% Сульфуру, Арсену і Селену не повинно бути зовсім, а вміст органічних речовин не повинен перевищувати 1%. Виробництво штучного волокна (віскози) в хімічній промисловості є іншим споживачем сірки. У сільському господарстві сірку застосовують як засіб боротьби з шкідниками, частково як добриво, для дезинфекції при лікуванні тварин. У паперовому виробництві сірку у вигляді SО2 використовують при обробці деревної маси (бісульфатний метод). Сірка використовується при вулканізації ґуми, у скляній, шкіряній промисловості. Незначні кількості сірки високої чистоти використовуються в хіміко-фармацевтичній промисловості. Сірку використовують також для виробництва ультрамарину. Текстильна, харчова, крохмальна і патокова галузі промисловості застосовують сірку або її сполуки для вибілювання і прояснення, при консервації фруктів, в холодильній справі.<br />
<br />
Сірку використовують також у сірниковому виробництві, в піротехніці, у виробництві чорного пороху тощо. У медицині сірка йде для виготовлення сіркової мазі при лікуванні шкіряних хвороб.<br />
У сільському господарстві сірковий цвіт застосовують для боротьби з шкідниками бавовнику і виноградної лози.<br />
<br />
==Вплив на людину==<br />
Сірчаний пил подразнює органи дихання, слизові оболонки. ГДК – 2 мг/м. куб.<br />
[[Файл:Dioksid sery vliyanie na organizm.jpg|міні|Діоксид сірки]]<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Сі]]</div>Ivkhorets.is15