https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Ivhalaburda.ij18&feedformat=atomКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2024-03-29T14:56:56ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%80%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9Ярчаний2018-11-06T16:58:54Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення</p>
<hr />
<div>'''Ярчаний, -а, -е '''= '''Яшний. '''Вх. Лем. 488. <br />
[[Категорія:Яр]]<br />
<br />
Ячмінний.</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BAЯрник2018-11-06T16:55:53Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення</p>
<hr />
<div>'''Ярник, -ка, '''''м. ''Раст. Galanthus nivalis. Вх. Пч. II. 31. <br />
[[Категорія:Яр]]<br />
<br />
Низкий кустарник.</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8Ясніти2018-11-06T16:46:36Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення</p>
<hr />
<div>'''Ясні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''1) Свѣтлѣть, дѣлаться свѣтлѣе. ''На дворі ясніє. Тихо піднявся місяць угору, зменшаючись і ясніючи. ''Левиц. І. 15. 2) Быть свѣтлымъ, ''Грядущее сяйне тобі полуднем, теперешнє яснітиме, як ранок. ''К. Іов. 25. <br />
[[Категорія:Яс]]<br />
<br />
Ставати, робитися ясним, яснішим; світліти. <br />
<br />
Випромінювати світло; світитися, сяяти. <br />
<br />
Те саме, що блищати .<br />
<br />
Виділятися серед чого-небудь світлим, яскравим кольором; виднітися.<br />
<br />
Набирати веселішого, радіснішого, привітнішого виразу (перев. про обличчя, очі). <br />
<br />
Ставати яснішим, логічнішим, чіткішим.</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9Ясеновий2018-11-06T16:40:43Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення</p>
<hr />
<div>'''Ясеновий, -а, -е. '''Ясеневый. Грин. III. 29. ''Ясенове вугіллє. ''Грин. II. 38. ''Дошки ясенові. ''Щог. В. 50. <br />
[[Категорія:Яс]]<br />
<br />
Який складається з ясенів.<br />
<br />
Обсаджений ясенами.</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0Ясенина2018-11-06T16:39:48Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення</p>
<hr />
<div>'''Ясени́на, -ни, '''''ж. ''Ясеневое дерево. ''Ліс чорний та темний, грабина, як свічки, та ясенина. ''Св. Л. 211. ''Коло млина ясенина. ''Грин. III. 385. <br />
[[Категорія:Яс]]<br />
<br />
Окреме дерево ясена.<br />
<br />
Ясенові дерева.</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0Ясенина2018-11-06T16:39:29Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення</p>
<hr />
<div>'''Ясени́на, -ни, '''''ж. ''Ясеневое дерево. ''Ліс чорний та темний, грабина, як свічки, та ясенина. ''Св. Л. 211. ''Коло млина ясенина. ''Грин. III. 385. <br />
[[Категорія:Яс]]<br />
<br />
Окреме дерево ясена.<br />
Ясенові дерева.</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8CЯсенець2018-11-06T16:37:35Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення</p>
<hr />
<div>'''Ясенець, -нцю и -нця, '''''м. ''1) Раст. Dictamnus Fraxinella L. ЗЮЗО. І. 178. 2) Первый тонкій и прозрачный ледъ на прудѣ или рѣкѣ. К. II. Михальчукъ. <br />
[[Категорія:Яс]]<br />
<br />
Багаторічна трав'яниста ефіроносна рослина родини рутових з дрібнопірчастими листками.</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0Яселечка2018-11-06T16:36:21Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення</p>
<hr />
<div>'''Яселечка, -чок, яселка, -лок, ясельці (ясельця), -лець, '''''мн. ''Ум. отъ '''ясла. '''<br />
[[Категорія:Яс]]<br />
<br />
Відгороджене в хліві місце, куди закладають корм для худоби.</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%82%D1%8CЯть2018-11-06T16:34:26Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення</p>
<hr />
<div>'''Я́ть, (-ті, '''''ж.''?). Родъ рыболовнаго снаряда (но не '''ятір'''). Уман. у. <br />
[[Категорія:Ят]]<br />
<br />
Назва літери (Ь) церковнослов'янської й дореволюційної російської абетки, що позначала звук, який пізніше в українській мові розвинувся в «і».</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%82%D0%BB%D0%B8%D0%BAЯтлик2018-11-06T16:32:07Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення</p>
<hr />
<div>'''Я́тлик, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''ятел. '''<br />
[[Категорія:Ят]]<br />
чол., діал. Зменш.-пестл. до ятел. В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному птах) ятіль (р. Ятель), ятіл (р. ятла) (пом. ятлік, ятлічок), (діал.) якіль (р. якола, розум. якілко), (рідше) Дятел (р. -тля), клюй -дерево, деревоклюй, вербоклюк, довбач, довбаль, Жовна (джовна), Жолонко. Спеціальність: д. Зелений - Жовна зелена; д. строкатий - дятелік, Жовна тарчаста; д. чорний - Жовна чорна.<br />
<br />
<br />
Дятел.</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FЯтися2018-11-06T16:29:51Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення</p>
<hr />
<div>'''Я́тися, ймуся, ймешся, '''''гл. ''Браться, начинать. — '''чого'''. Браться за что, предпринимать что. Желех. <br />
[[Категорія:Ят]]<br />
<br />
Годиться, належить.</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0Ятерина2018-11-06T16:27:04Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення</p>
<hr />
<div>'''Ятерина, -ни, '''''ж. ''1) = '''Ятір. '''2) Сѣть, употребляемая для '''ятера'''. ''Треба найти чорного кота та вмотати в ятерину. ''Драг. 35. <br />
[[Категорія:Ят]]<br />
<br />
Риболовне знаряддя типу пастки (сітка, натягнута на обручі), що його встановлюють на дно водоймищ.</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%87%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BEЯчмінисько2018-11-06T16:22:40Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення</p>
<hr />
<div>'''Ячміни́сько, -ка, '''''с. ''= '''Яшнище. '''Вх. Зн. 84. <br />
[[Категорія:Яч]]<br />
<br />
Поле, на якому ріс ячмінь.</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%87%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BEЯчмінисько2018-11-06T16:22:10Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення</p>
<hr />
<div>'''Ячміни́сько, -ка, '''''с. ''= '''Яшнище. '''Вх. Зн. 84. <br />
[[Категорія:Яч]]<br />
Поле, на якому ріс ячмінь.</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BBАнгел2018-11-02T18:54:27Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення ангел</p>
<hr />
<div>Ангел в авраамічних релігіях - духовна, безтілесна істота, яке повідомляє волю Бога і володіє надприродними можливостями.<br />
==Словник Грінченка==<br />
'''А́нгел, а́нгол, -ла''' и '''а́нгель, -ля,''' ''м.'' = '''[[Янгол]].''' Рудч. Ск. І. 24. ''Був би ангел, коби не роги. Фр. Пр. 4. Над тим дитям три анголи дихали.'' Чуб. ІІІ. 326. ''Ум. Ангело́чок. Да над домом ангелочки літали, Ісуса Христа в ризи сповивали.'' Чуб. III. 323.<br />
<br />
===Чини янголів===<br />
За Діонісієм Ареопагітом ангели розташовуються в наступному порядку:<br />
<br />
'''Перший чин''' (вища ієрархія)<br />
<br />
Серафими (івр. שׂרפים — палаючі, полум'яніючі, вогненні, дав.-гр. σεραφίμ (Іс. 6:2-3) — шестикрилі янголи. «Полум'яніючі», «Вогненні». Вони полум'яніють любов'ю до Бога й багатьох спонукають до неї.<br />
Херувими (дав.-гр. χερουβίμ від івр. כרובים, керубим — заступники, розуми, розповсюджувачі пізнання, вилив мудрості (1 М. 3:24; Єз. 10; 17:11) — чотирьохкрилі й чотирьохликі янголи. Їхнє ім'я значить: вилив премудрості, освіта. Сатана був із чину херувимів.<br />
Престол (ангел) (дав.-гр. θρόνοι), відповідно до Діонісію: «Богоносні» (Єз. 1:15-21; 10:17) — на них Господь сидить як на престолі й вирікає Суд Свій.<br />
<br />
'''Другий чин''' (середня ієрархія)<br />
<br />
Панування, дав.-гр. κυριότητες, лат. dominationes (Кол. 1:16) — наставляють поставлених від Бога земних володарів мудрому керуванню, учать володіти почуттями, приборкувати гріховні прагнення.<br />
Сили, дав.-гр. δυνάμεις, лат. potestates (Рим. 8:38 ; Еф. 1:21) — творять чудеса й низпосилають благодать чудотворення й прозорливості догідникам Божим.<br />
Влади, дав.-гр. ἐξουσίες, лат. virtutes (Кол. 1:16) — мають владу приборкувати силу диявола.<br />
<br />
'''Третій чин''' (нижча ієрархія)<br />
<br />
Начала (архонти), дав.-гр. ἀρχαί, лат. principates (Рим. 8:38; Еф. 1:21; Кол. 1:16) — їм доручено управляти Всесвітом і стихіями природи.<br />
Архангели (начальники з), дав.-гр. ἀρχάγγελοι} — Михаїл[1] — учителі небесні, учать людей, як чинити в житті.<br />
Янголи, дав.-гр. ἀγγελοι — найближчі до людей. Вони оголошують наміри Божі, наставляють людей до доброчесного й святого життя. Гавриїл (Лк. 1:26); Рафаїл ([2]); (Для Псевдо-Діонісія архангел Михаїл є «ангелом»); Сім Янголів із золотими чашами, наповненими гнівом Бога (Об. 15:1); Ангел Безодні Аваддон з ланцюгом і ключем від безодні (Об. 9:1, 11; 20:1); Сім Ангелів із трубами (Об. 8:6).<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
'''Ангел''' (янгол, ангол) — в християнській, мусульманській і іудейській релігіях: надприродня істота, посередник між Богом і людьми, виконує волю Бога. У християнській релігії ієрархія ангелів складається з дев'яти ступенів, що включають серафимів, херувимів, престолів (що споглядають Бога й відображають його славу), архангелів та інші. Добрі ангели служать Богові й людям (наприклад, ангел-охоронець), злі ангели (диявол, сатана), які збунтувалися проти Бога, схиляють людей до гріха. Біблія називає ангелів службовими духами.<br />
'''Ангел''' , - а , м.<br />
<br />
'''1 .''' ''У релігії'' : служитель Бога , виконавець його волі і його<br />
посланець до людей ( зображуваний зазвичай крилатим отроком , юнаків) . сонм<br />
ангелів. Ангели небесні . А. божий. Білий а . (добрий ) . Чорний а . ( злий) .<br />
А. -охоронець кого - чий -н. ( оберігає даної людини ангел або святий , ім'я<br />
догрого людина носить , а також перен . : взагалі той, хто захищає , оберігає<br />
кого -н. ) . Падший а . ( вигнаний з раю ; також перен . : про грішника ) . А. смерті<br />
(який є за душею вмираючого ) . А. допомагає , а біс підбурює (стар.<br />
наст.) .<br />
<br />
'''2 .''' ''перен .'' Про людину як втіленні краси , доброти. А. лагідності ,<br />
чистоти , невинності .<br />
<br />
'''3 .''' зазвичай у зв. з місць. "мій" , " наш". ласкаве<br />
звернення (устар. разг. ) . Прощайте , а . мій . * День ангела - те ж , що<br />
іменини. Привітати з днем ангела. Подарунок на день ангела. привітати з<br />
ангелом - з днем ангела. Ангела з терпіння виведе хто (розм. ) - дуже<br />
дратує , набридає хто -н. Тихий ангел пролетів - про наступив мовчанні ,<br />
тиші. Не ангел хто (розм. неодобр . ) - Про те , хто не відрізняється добротою ,<br />
позитивними якостями. Чоловік у неї далеко не а . II уменьш . - Янголятко ,<br />
-чка , м. ( до 1 знач. ; ангел -дитя ) , ангелок , - лка , м. ( до 1 знач. ; устар . -<br />
зазвичай про зображення маленького ангела ) і ангельчік , - а , м. ( до 3 знач. ;<br />
устар . ) . II дод. ангельський , - а,-е ( до 1 знач.) . А. глас . А. лик (хор<br />
ангелів) . А. чин ( один із ступенів ієрархії , що утворюють тріаду , або<br />
ангельський лік2 ) .<br />
<br />
'''4 .''' У релігійному культі — надприродна істота, посланець, вісник бога; зображується звичайно у вигляді юнака з крилами. Якби ангел з неба прилетів в Горобцівку, то й він не помирив би їх (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 132); Ах, скільки радості, коли ти любиш землю..! Нема у ній ні ангелів, ні бога, ані семи небес. А є лиш гордість і горіння, сукупна праця і хвала (Павло Тичина, I, 1957 115).<br />
<br />
'''5 .''' Захисник або заступник; охоронець.<br />
<br />
'''6 .''' Про людину (переважно жінку), що відзначається красою чи добрістю, лагідністю або зробила чи робить кому-небудь щось гарне, приємне. — Полю, здрастуй! Скоріше, бо ми запізнимось. А ось і водичка мінеральна й помідорчики. Ти у мене ангел! (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 10).<br />
<br />
===Іноземний словник===<br />
<br />
<br />
'''angel'''<br />
1 . [ ʹ eındʒ ( ə ) l ] n<br />
1 . 1 ) рел. ангел<br />
the fallen angel - занепалий ангел ; Люцифер , сатана<br />
<br />
evil angel - злий дух , демон -спокусник<br />
<br />
angel of death - ангел смерті<br />
<br />
host of angels - сили небесні<br />
<br />
the devil and his angels - диявол і його присні<br />
<br />
as pure [ gentle , mild ] as an angel - чистий [ ніжний , лагідний ] як ангел<br />
<br />
voice of an angel - разг. ангельський голосок<br />
<br />
to have the patience of an angel - мати ангельське терпіння<br />
<br />
2 ) ангел ( про людину) ; ангельське істота<br />
a little angel - янголятко ( про дитину )<br />
<br />
what is it , my angel ? - В чому справа , ангел мій ?<br />
<br />
she's an angel of mercy - вона милосердна душа<br />
<br />
be an angel and fetch my coat [ turn off the radio ] - будь такий добрий / зроби милість / , принеси мені пальто [ вимкни радіо ]<br />
<br />
3 ) поет. вісник , посланець , гонець<br />
soft breezes , the angels of spring - теплі вітри , гінці весни<br />
<br />
2 . 1 ) разг. улаштовувач , особа , яка фінансує яке- л . захід , організацію (політичну або виборчу кампанію і т. п. )<br />
2 ) театр . покровитель , меценат ( який фінансує постановку )<br />
3 . = Angel - noble<br />
4 . радіо разг. радарний відлуння (від нерозрізнене відбиття)<br />
5 . мор . верхнє летюче вітрило<br />
♢ to join the angels - амер. відправитися в кращий світ , померти<br />
<br />
enough to make the angels weep - ≅ тут і каміння заплаче<br />
<br />
to be on the side of the angels - а ) стояти на правильній , обикн . традиційної точки зору , б) підтримувати праве діло ; в ) поводитися благородно ; допомагати бідним і т.п.<br />
<br />
the angel in the house - бути янголом у домі<br />
<br />
you sang like an angel - співати наче янгол <br />
<br />
I know I’m no angel - я знаю<br />
, що я не янгол.<br />
<br />
to entertain angels unawares - а ) бібл. не знаючи , надати гостинність ангелам ; б) приймати людину , не знаючи про його високий положенні<br />
<br />
2 . [ ʹ eındʒ ( ə ) l ] v<br />
1 . сл. протегувати , підтримувати , фінансувати (театр , виборну кампанію і т. п. )<br />
2 . ав . проф. набирати висоту<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1d33aea12dce.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4431.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:104171660_large_stclair04.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Angel_hraniteli.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|eGgp8oLS-SY}}<br />
{{#ev:youtube|0L-3alvaKIg}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
http://azbyka.ru/dictionary/01/angel-hranitel-all.shtml<br />
<br />
http://azbyka.ru/dictionary/05/den_angela.shtml<br />
<br />
'''Книги''':<br />
<br />
1. Ангел, Барбара Тейлор Брэдфорд <br />
<br />
2. Ангел, Ли Бристол<br />
<br />
3. Ангел, Сергей Андреев<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
1. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB<br />
<br />
2.Душа и ангел – не тело, а дух свт. Феофан<br />
<br />
3.http://azbyka.ru/test/angely.htm<br />
<br />
==Зовнішні посилання==http://azbyka.ru/dictionary/01/angel-all.shtml<br />
<br />
[[Категорія:Ан]]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%BC%D0%B1%D0%BE%D0%BDАмбон2018-11-02T18:51:59Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення Амбон</p>
<hr />
<div>Амбон — острів в Індонезії провінція Малуку у Південно-Східній Азії.<br />
<br />
'''Амбон, -на и -ну,''' ''м.'' и '''амбо́на, -ни,''' ''ж.'' Амвонъ. ''Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою.'' К. ХІІ. 122.<br />
==В церкві==<br />
[[Файл:Амбон1.jpg|міні|ліворуч|Амбон в католицькій церкві]]<br />
Підвищення, з якого промовляють проповіді в церквах.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Острів==<br />
[[Файл:Амбон2.jpg|міні|ліворуч|Острів Амбон]]<br />
Острів у Південній Азії.<br />
<br />
Площа 775 км². <br />
<br />
Належить до Молуккських островів.<br />
<br />
Населення — 270 тисяч, з них 206 тисяч — у місті Амбон.<br />
<br />
Адміністративний центр — місто Амбон<br />
<br />
Найвища точка — вершина Салахуту, 1225 м над рівнем моря.<br />
<br />
Біля його берегів був виявлений новий вид риб - психоделічна риба.<br />
<br />
==Муніципалітет==<br />
Муніципалітет у Франції, у регіоні Бретань, департамент Морбіан. Населення — 1743 осіб (2011).<br />
<br />
Муніципалітет розташований на відстані близько 400 км на захід від Парижа, 95 км на південний захід від Ренна, 20 км на південний схід від Ванна.<br />
<br />
[[Категорія:Ам]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%BC%D0%B1%D0%BE%D0%BDАмбон2018-11-02T18:50:54Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення Амбон</p>
<hr />
<div>Амбон — острів в Індонезії провінція Малуку у Південно-Східній Азії.<br />
'''Амбон, -на и -ну,''' ''м.'' и '''амбо́на, -ни,''' ''ж.'' Амвонъ. ''Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою.'' К. ХІІ. 122.<br />
==В церкві==<br />
[[Файл:Амбон1.jpg|міні|ліворуч|Амбон в католицькій церкві]]<br />
Підвищення, з якого промовляють проповіді в церквах.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Острів==<br />
[[Файл:Амбон2.jpg|міні|ліворуч|Острів Амбон]]<br />
Острів у Південній Азії.<br />
<br />
Площа 775 км². <br />
<br />
Належить до Молуккських островів.<br />
<br />
Населення — 270 тисяч, з них 206 тисяч — у місті Амбон.<br />
<br />
Адміністративний центр — місто Амбон<br />
<br />
Найвища точка — вершина Салахуту, 1225 м над рівнем моря.<br />
<br />
Біля його берегів був виявлений новий вид риб - психоделічна риба.<br />
<br />
==Муніципалітет==<br />
Муніципалітет у Франції, у регіоні Бретань, департамент Морбіан. Населення — 1743 осіб (2011).<br />
<br />
Муніципалітет розташований на відстані близько 400 км на захід від Парижа, 95 км на південний захід від Ренна, 20 км на південний схід від Ванна.<br />
<br />
[[Категорія:Ам]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%BB%D0%BC%D0%B0%D0%B7Алмаз2018-11-02T18:49:38Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення алмаз</p>
<hr />
<div>Алма́з — мінерал класу самородних неметалів, тверда кристалічна алотропна видозміна карбону кубічної сингонії.<br />
[[Категорія:Ал]]<br />
==Словник Грінченка==<br />
'''Алма́з, -зу''', ''м.'' Алмазъ, брилліантъ. ''Алмазом добрим, дорогим сіяють очі молодії.'' Шевч. 428.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua/s/almaz Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
1. род. у. Прозорий, звичайно безбарвний мінерал і коштовний камінь, що блиском і твердістю перевищує всі інші мінерали; огранований певним чином називається брильянтом. Богдан в червоній горностаєвій мантії, з золотою булавою, обсипаною алмазами (Нечуй-Левицький, III, 1956, 308); Алмаз трапляється в природі у вигляді невеликих прозорих кристалів, безбарвних або забарвлених домішками у різні відтінки (Хімія, 9, 1956, 14); * У порівняннях. Алмазом добрим, дорогим Сіяють очі молодії (Тарас Шевченко, II, 1953, 238); Благословляю я з подякою щораз Лісів глибокий шум і мовчазну вологу, Росинку, що тремтить на гілці, мов алмаз (Максим Рильський, II, 1946, 159).<br />
2. род. а. Тонкий осколок цього каменя, вставлений в оправу з ручкою, що вживається для різання скла. Якось.. алмазом вирізав [Рубін] круглу дірку в шибці (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 4).<br />
<br />
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=18&t=1842 Словник іншомовних ]===<br />
алмаз; ч. <br />
(тюрк., з араб., гр., адамант) <br />
мінерал класу самородних неметалів, чистий кристалічний вуглець. Прозорий, переважно безбарвний, має найвищу серед відомих мінералів твердість. Використовують для виготовлення абразивних та різальних інструментів, при бурінні, в ювелірній справі.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rough_diamond.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Diamond-Wallpapers-2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Almaz.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krupny-almaz.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Diamondclear.png|x140px]] <br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|K9XIjhD7sKI}}<br />
<br />
==Додаткові дані==<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%BC%D0%B0%D0%B7 Алмаз]===<br />
===[http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279824 Алмаз, автор: Юрий Богатинский]===<br />
===[http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10871 Алмаз, автор: kisani]===<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%BB%D0%BC%D0%B0%D0%B7Алмаз2018-11-02T18:48:51Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення алмаз</p>
<hr />
<div>Алма́з — мінерал класу самородних неметалів, тверда кристалічна алотропна видозміна карбону кубічної сингонії.<br />
[[Категорія:Ал]]<br />
==Словник Грінченка==<br />
'''Алма́з, -зу''', ''м.'' Алмазъ, брилліантъ. ''Алмазом добрим, дорогим сіяють очі молодії.'' Шевч. 428.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua/s/almaz Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
1. род. у. Прозорий, звичайно безбарвний мінерал і коштовний камінь, що блиском і твердістю перевищує всі інші мінерали; огранований певним чином називається брильянтом. Богдан в червоній горностаєвій мантії, з золотою булавою, обсипаною алмазами (Нечуй-Левицький, III, 1956, 308); Алмаз трапляється в природі у вигляді невеликих прозорих кристалів, безбарвних або забарвлених домішками у різні відтінки (Хімія, 9, 1956, 14); * У порівняннях. Алмазом добрим, дорогим Сіяють очі молодії (Тарас Шевченко, II, 1953, 238); Благословляю я з подякою щораз Лісів глибокий шум і мовчазну вологу, Росинку, що тремтить на гілці, мов алмаз (Максим Рильський, II, 1946, 159).<br />
2. род. а. Тонкий осколок цього каменя, вставлений в оправу з ручкою, що вживається для різання скла. Якось.. алмазом вирізав [Рубін] круглу дірку в шибці (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 4).<br />
<br />
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=18&t=1842 Словник іншомовних ]===<br />
алмаз; ч. <br />
(тюрк., з араб., гр., адамант) <br />
мінерал класу самородних неметалів, чистий кристалічний вуглець. Прозорий, переважно безбарвний, має найвищу серед відомих мінералів твердість. Використовують для виготовлення абразивних та різальних інструментів, при бурінні, в ювелірній справі.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rough_diamond.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Diamond-Wallpapers-2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Almaz.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krupny-almaz.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Diamondclear.png|x140px]] <br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|K9XIjhD7sKI}}<br />
<br />
==Додаткові дані==<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%BC%D0%B0%D0%B7 Алмаз]===<br />
===[http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279824 Алмаз, автор: Юрий Богатинский]===<br />
===[http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10871 Алмаз, автор: kisani]===<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства,ІБАб]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8FАкання2018-11-02T18:46:31Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення акання</p>
<hr />
<div>А́кання (рос. аканье) — вимова ненаголошеного звука [о] як [а] або як звука, близького до [а].<br />
==Словник Грінченка==<br />
'''А́кання, -ня,''' ''с.'' Частое повтореніе меж. а.<br />
З чим пов'язане в українській мові таке явище, яке по суті результатами збігається з південноросійським та білоруським «аканням», одначе торкається лише дуже обмеженої кількості слів:<br />
Багатий (при давньорус. богатыи)<br />
Гаразд (при давньорус. гораздыи)<br />
Гарячий (при давньорус. горячии)?<br />
Це при тому, що українська мова “окаюча”.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
Акання - нерозрізнення [о] і [а] в ненаголошених складах. Властиво южноруським і всім білоруським діалектам; є нормою в російською та білоруському літературних мовах (в білоруській мові акання відбивається і на письмі); ненормативної в північних діалектах української мови [1]. Акання протиставлене окання - розрізнення [а] та [о] в усіх позиціях; окання властиво північним великоросійським діалектам. В болгарською мовою акающім є Родопский (Смілянський) діалект, причому в говорах сіл Тихомир і Тріград акання виявляється в усіх ненаголошених складах, а не тільки в предударном [2]. Акання існує також в деяких діалектах словенської мови [3].<br />
<br />
Зазвичай прийнято вважати, що акання виникло відносно пізно, не раніше XIV століття. Найдавніші випадки змішування букв о і а на листі в ненаголошених складах ставляться до цього часу і зафіксовані в пам'ятках московського походження.<br />
<br />
Існує думка (висхідний до Олексію Шахматову) про більш ранню появу акання. Відповідно до цієї точки зору, акання виникає ще в деяких говорах праслов'янської мови внаслідок втрати довготних протиставлень в системі вокалізму. Причина пізнього відображення акання на письмі в цьому випадку пояснюється відсутністю стародавніх пам'ятників, написаних на території розповсюдження цього явища.<br />
<br />
До акання не відносяться такі зовні схожі з ним явища:<br />
<br />
рефлекси праслов'янських * or-, * ol-як ра -, ла - замість власне давньоруських ро -, ло -: рости, раб, робота, раждаті, ладія, лакаті, приставка раз-/рас - - це південнослов'янський рефлекс, властивий для церковнослов'янської мови і в багатьох випадках перейшов в літературну норму російської мови;<br />
українські слова гарячий, багатий - це асиміляція предударном гласного ударному;<br />
споконвічні форми недосконалого виду ранять, вопрашаті, помагаті, покарятіся та ін - це чергування голосного в корені, згодом зникла під впливом аналогії;<br />
нерегулярні зміни деяких слів під впливом закріпилося в літературній мові);<br />
зазначене в деяких пам'ятниках XIV-XV вв. зміна о-на а-на початку слова або кореня після ь, що є особливим фонетичним розвитком: Вь апустевшіі землі, Сарата 'спахать' (з с'+ Оратів);<br />
деякі відмічені в древненовгородском діалекті зміни о-в а-в закінченнях, що є морфологічним, а не фонетичним явищем: детьск аму, черн ОДА (у другому випадку СР аналогічні зміни в сербській мові).<br />
==Акання та окання==<br />
Українські вчені вважають, що в церковнослов'янській мові не було російського "акання"<br />
Застосування старослов'янської мови для релігійних відправ дуже важливе, але в Україні вона повинна звучати в українському, а не в російському фонетичному оформленні. Про це заявив заступник голови Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор Олександр Пономарів<br />
Застосування старослов'янської мови для релігійних відправ дуже важливе, але в Україні вона повинна звучати в українському, а не в російському фонетичному оформленні.<br />
Про це під час "круглого столу" на тему: "Церква та українська мова", приуроченого до Дня української писемності та мови, заявив заступник голови Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор Олександр Пономарів.<br />
<br />
За його словами, у церковнослов'янській мові ніколи не було ні "акання", ні пом'яшення приголосних, тож вимовляти слова молитов та богословські терміни треба з дотриманням цих правил.<br />
<br />
На думку Пономаріва, Церква є одним із чинників збереження української мови. Він стверджує, що Українська греко-католицька церква ще за середньовічним розпорядженням Рима веде церковні відправи національною мовою. Українська православна церква Київського патріархату і Українська автокефальна церква теж застосовують українську мову.<br />
<br />
Українська православна церква Московського патріархату намагалася бути "якоюсь мірою українською церквою", але, на переконання мовознавця, завдяки Патріархові РПЦ Кирилові вона стала елементом збереження так званого "единого русского мира".<br />
<br />
Заступник голови ВУТ "Просвіта" нагадав, що в Ізраїлі відродили мертву мову - іврит, а в нашій державі дехто робить спробу звести нанівець "живу, багату, велику" українську мову. "Нам треба брати приклад з них (з Ізраїлю - ред.)", - переконаний Пономарів.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Акання.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
http://sum.in.ua/blocked<br />
<br />
http://sut3.edu.kh.ua/pedagogichnij_kolektivvidkriti_zanyattya/vidkrite_zanyattya-trening_plugatarjovoi/<br />
==Джерела та література==<br />
http://lingvoforum.net/index.php?topic=1243.0<br />
<br />
http://ru.forvo.com/word/%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/<br />
<br />
[[Категорія:Ак]]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B9%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8Айкати2018-11-02T18:44:58Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення айкати</p>
<hr />
<div>'''А́йкати, -каю, -єш,''' ''гл.'' = '''Ая́йкати.''' Желех.<br />
<br />
[[Категорія:Ай]]<br />
<br />
А́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати «ай».</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B7%D0%B8%D1%8FАзия2018-11-02T18:43:41Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення Азія</p>
<hr />
<div>'''А́зия, -зиї и А́зія, -зії,''' ''ж.'' Азія. ''В татарських піснях середньої Азиї...'' Левиц. Правда, 1867, стр. 532.<br />
<br />
А́зія — найбільша за площею (близько 43,4 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована у Східній півкулі (за невеликими винятками).<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Азія - найбільша частина світу, утворює разом з Європою материк Євразію. Площа (разом з островами) - близько 43400000 км <br />
===Універсальний словник-енциклопедія===<br />
АЗІЯ<br />
найбільша частина світу, утворює з Європою континент Євразію; від Пн. Америки відокремлена Беринґовою прот., від Африки Суецьким каналом і Червоним м., від Європи протоками Босфор і Дарданелли; умовний континентальний кордон з Європою проходить Сх. Уралом і берегом Каспійського м.; 44,4 млн. км2 (разом з поверхнею Каспійського м.) - бл. 30% материкової поверхні Землі; найбільша меридіальна протяжність 8400 км, паралельна 8590 км. Розчленована берегова лінія (довж. 62 тис. км); численні півостр. (Аравійський, Індійський, Індокитай, Мала Азія, Таймир) і острови (архіпелаги: Малайський, Філіппінський, Японський). В А. знаходиться найвища вершина Землі Джомолунґма (Еверест - 8848 м) і найглибша депресія - Мертве м. (405 м н.р.м.); середня вис. 950 м. Бл. 75% поверхні А. становлять гори і височини між Середземним м. й узбережжям Тихого океану.<br />
===Положення і межі===<br />
Азія розташовується в основному східній півкулі (винятком є Чукотський півострів), на північ від екватора. Кордон з Європою зазвичай проводять за східним підніжжя Уральських гір, Мугоджари, річці Ембі, далі по Каспійського моря, річці Аракс, за Чорного і Мармуровій морях, протокам Босфор і Дарданелли. З Африкою Азія з'єднана Суецьким перешийком, від Північної Америки її відокремлює вузький Берингову протоку.<br />
Геополітична кордон Азії дещо відрізняється від природного. Її проводять по східних кордонах Архангельської області, республіки Комі, західним кордонів Свердловської і Челябінської областей, по Казахстану і далі по передгір'ях північного Кавказу до Азовського моря.<br />
===Географія===<br />
Азія омивається Північним Льодовитим, Індійським і Тихим океанами, а також - на заході - внутрішньоматерикових морями Атлантичного океану ( Азовським, Чорним, Мармуровим, Егейським, Середземним). При цьому є великі області внутрішнього стоку - басейни Каспійського і Аральського морів, озера Балхаш та ін Озеро Байкал за обсягом міститься прісної води перевершує всі озера світу; в Байкалі зосереджено 20% світових запасів прісної води (без урахування льодовиків). Мертве море є найглибшою в світі тектонічної западиною (-405 метрів нижче рівня моря). Узбережжя Азії в цілому розчленоване відносно слабко, виділяються великі півострова - Мала Азія, Аравійський, Індостан, Корейський, Камчатка, Чукотка, Таймир і ін Поблизу берегів Азії - великі острови ( Великі Зондські, Новосибірські, Сахалін, Північна Земля, Тайвань, Філіппінські, Хайнань, Шрі-Ланка, Японські та ін), що займають в сукупності площу понад 2 млн км .<br />
<br />
В основі Азії лежать чотири величезних платформи - Аравійська, Індійська, Китайська і Сибірська. До території частини світу займають гори і плоскогір'я. Східна Азія - район активного вулканізму. Азія багата різноманітними корисними копалинами (особливо ж - паливно-енергетичною сировиною).<br />
<br />
На території Азії представлені майже всі типи клімату - від арктичного на крайній півночі до екваторіального на південно-сході. У Східній, Південній і Південно-Східної Азії клімат мусонний (в межах Азії перебуває саме вологе місце Землі - містечко Черрапунджі в Гімалаях), у той час як у Західній Сибіру - континентальний, в Східному Сибіру і на Сариарка - різко континентальний, а на рівнинах Центральній, Середньої і Західної Азії - напівпустельний і пустельний клімат помірного і субтропічного поясів. Південно-Захід Азії - тропічний пустельний, самий жаркий в межах Азії.<br />
===Походження назви===<br />
У хеттськой епоху в північно-західній частині Малої Азії розташовувалося царство Ассува. Перемога хетів над ним згадана в анналах царя Тудхаліяса IV. У грецькому епосі це царство персоніфікується в образі царя Асія, союзника троянців. Ім'я Асія в грецькій міфології носить океаніди, дружина Прометея, від якої, згідно міфологічної традиції, і пішла назва частині світу. До часу Геродота позначення цілої частини світу як Асія (Азія) було у греків загальноприйнятим.<br />
===Фізико-географічне районування===<br />
В Азії прийнято виділяти наступні фізико-географічні райони:<br />
<br />
*Західна Азія ( Південний Кавказ і Переднеазиатские нагір'я);<br />
*Південно-Західна Азія ( Аравійський півострів і Левант);<br />
*Південна Азія (півострів Індостан і острів Шрі-Ланка (архіпелаг Мальдіви);<br />
*Південно-Східна Азія (півострів Індокитай і Малайський архіпелаг);<br />
*Східна Азія ( Корейський півострів, Японські острови, східна частина Китаю);<br />
*Північна Азія ( Сибір і північний схід Євразії);<br />
*Середня Азія ( Памір, Тянь-Шань, Туранська низовина).<br />
===Країни Азії===<br />
На території Азії до теперішнього часу повністю або частково розташоване 54 держави, з них чотири ( Абхазія, Китайська Республіка, Турецька Республіка Північного Кіпру, Південна Осетія) визнані тільки частково. З невизнаних держав - Нагірно-Карабахська Республіка.<br />
<br />
*Абхазія (частково визнана республіка)<br />
*Азербайджан <br />
*Вірменія <br />
*Афганістан <br />
*Бангладеш <br />
*Бахрейн <br />
*Бруней <br />
*Бутан <br />
*Східний Тимор <br />
*В'єтнам <br />
*Грузія <br />
*Єгипет (частково)<br />
*Ізраїль <br />
*Індія<br />
*Індонезія <br />
*Йорданія <br />
*Ірак <br />
*Іран <br />
*Ємен <br />
*Казахстан (велика частина території)<br />
*Камбоджа <br />
*Катар <br />
*Республіка Кіпр <br />
*Киргизія<br />
*Китай <br />
*Китайська Республіка (частково визнана республіка)<br />
*Корейська Народно-Демократична Республіка КНДР<br />
*Республіка Корея <br />
*Кувейт <br />
*Лаос <br />
* Ліван <br />
* Малайзія <br />
*Мальдіви <br />
*Монголія <br />
*М'янма <br />
*Нагірно-Карабахська Республіка (невизнана республіка) <br />
*Непал <br />
*Об'єднані Арабські Емірати ОАЕ<br />
*Оман <br />
*Пакистан <br />
*Росія (велика частина території)<br />
*Саудівська Аравія <br />
*Сінгапур <br />
*Сирія <br />
*Таджикистан <br />
*Таїланд <br />
*Туркменія <br />
*Турецька Республіка Північного Кіпру (частково визнана республіка)<br />
*Туреччина (велика частина території)<br />
*Узбекистан<br />
*Філіппіни <br />
*Шрі-Ланка <br />
*Республіка Південна Осетія (частково визнана республіка)<br />
*Японія<br />
<br />
===Населення===<br />
Для Азії характерні дуже високі середньорічні темпи зростання чисельності населення (за цим показником поступається лише Азія Африці); останнім часом вони, однак, трохи знизилися і становлять 1,3%. В Азії проживає більше 60% всього людства. У сукупності Китай і Індія дають 40% світової чисельності населення. 7 держав мають більше 100 млн жит. (Крім названих вище - Індонезія, Пакистан, Бангладеш, Японія і Філіппіни).<br />
<br />
В Азії живуть представники трьох головних рас людства - монголоїдної ( китайці та ін), європеоїдної (народи Західної Азії) і негроїдної (деякі народи Південної і Південно-Східної Азії). Етнічний склад населення Азії дуже різноманітний.<br />
<br />
В Азії зародилися багато стародавні цивілізації - китайська, індійська, тибето-монгольська, середньоазіатська, вавилонська та ін Сприятливі для землеробства райони Південної та Південно-Східної Азії дали початок багатьом сучасним народам.<br />
===Основні відомості===<br />
<br />
Площа: 43475 тис. км (включаючи острови) [3]<br />
Площа островів: 2001 тис. км <br />
Середня висота над рівнем моря: 960 метрів<br />
Найбільша висота над рівнем моря: 8848 метрів (м. Еверест)<br />
Найменша висота над рівнем моря: -405 Метрів (рівень Мертвого моря)<br />
Найпівнічніша точка: мис Челюскін <br />
77 43 'c. ш. <br />
104 18 'в. д.<br />
Найпівденніша точка: мис Піай <br />
1 16 'пн. ш. <br />
103 30 'в. д.<br />
Найзахідніша точка: мис Баба <br />
39 29 'c. ш. <br />
26 04 'в. д<br />
Найбільш східна точка: мис Дежнева <br />
66 05 'c. ш. <br />
169 40 'з. д.<br />
Міста, розташовані поруч <br />
з географічним центром Азії : Іркутськ, Кизил<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Азия_йййй.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:541px-Asia_orthographic_projection.svg_.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Iсмсмсмсм.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ьирмоивочмтволщжвпвп.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|P11i2AkXY1k}}<br />
{{#ev:youtube|PVwZmzaUO9I}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%C0%E7%B3%FF Вікіпедія]<br />
*[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/48934 Великий енциклопедійний словник]<br />
*[http://subject.com.ua/geographic/geo/618.html Географія]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
*[http://znaimo.com.ua/Азія Азія]<br />
*[http://svit.ukrinform.ua/main_map.php?page=asia_center.htm Країни світу]<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Аз]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0Адреса2018-11-02T18:41:08Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення адреса</p>
<hr />
<div>Адреса - позначення місця розташування житла людини або будівлі (території) юридичної особи. // Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує на місце призначення та одержувача.<br />
<br />
=="Словарь української мови"==<br />
'''Адре́са, -си,''' ''ж.'' Адресъ. Желех.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<h3><center>Великий комплексний словник української мови</center></h3><br />
<b>Адреса</b>, -си, <i>ор.</i> -сою, <i>ж.</i> [від <i>франц.</i> adresse, adresser - скеровувати, адресувати]<br><br><br />
<b><i>Тлумачення слова:</i></b><ol><br />
<li>Місце проживання особи або місце перебування організації, установи, підприємства.<br />
<li>Напис на конверті, пакунку, що вказує на місце ризначення та одержувача.<br />
<li>Об'єкт, якому що-небудь призначається, до якого звернено що-небудь.<br />
<li>Код розміщення інформації в пам'яті комп'ютера.<br />
</li></ol><br />
<b><i>Фонетичний запис:</i></b> [адре'са]<br><br />
<b><i>Морфологічний запис:</i></b> [адрес-а]<br><br />
<b><i>Словотворення:</i></b> адреса - адресний, адресувати, адресуватися, адресування, адресований, адресат (одержувач), адресатка, адресант (відправник), адресантка, адресність, адрес, адресація.<br><br />
адреса, -си (місце мешкання): адресант, -та (відправник листа)/суфіксальний/; адресат, -та (одержувач) /суфіксальний/<br><br><br />
<br />
<h3><center>Великий універсальний словник української мови</center></h3><br />
<b><i>Пароніми:</i></b><br><br />
<i>Адрес - Адреса</i><br><br />
Адрес - письмове ювілейне звернення до особи або установи.// <i>Вручити адрес в урочистій обстановці.</i><br><br />
Адреса - 1) місце проживання чи перебування особи або місцезнаходження установи.// <i>Адреса невідома.</i> 2) Напис на конверті, бандеролі, що вказує на одержувача й місце призначення.// <i>Адреса нерозбірлива</i><br><br />
<b><i>Переклад російською мовою:</i></b> Адрес, -са, <i>м</i><br><br />
<b><i>Сталі вирази:</i></b><br> <br />
<i>звертатися не за адресою</i> - не туди, куди слід; не до того, до кого треба;<br><br />
<i>говорити на чиюсь адресу</i> - по відношенню до кого-небудь, чого-небудь.<br><br><br />
<br />
==Інтернет-словники==<br />
<h3><center>Великий тлумачний словник сучасної української мови</center></h3><br />
[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk/%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0 Адреса]<br><br />
-и, ж.<br />
<ul><br />
<li>Позначення місця розташування житла людини або будівлі (території) юридичної особи. Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує на місце призначення та одержувача: <i>Помилитися адресою</i>.<br />
<li>Об'єкт, якому що-небудь призначається, до якого звернено що-небудь.<br />
<li>Код, що визначає місце розміщення інформації в ЕОМ: <i>адреса даних, віртуальна адреса</i>.</li></ul><br><br><br />
<br />
<h3><center>Академічний тлумачний словник</center></h3><br />
[http://sum.in.ua/s/adresa Адреса], <i>и, жін</i>.<br><ul> <li>Позначення місця проживання чи перебування кого-небудь або місцезнаходження чого-небудь: <i>Питі тепер коротко, аби подати свою адресу</i> (Михайло Коцюбинський, III 1956, 324); <i>На прощання спитала його адресу, — повторила кілька разів, — завчила</i> (Головко, II, 1957, 407 ;<br />
<li> Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує на місце призначення й одержувача: <i>Він послав дещо Вам, та не знає, чи дійшло воно до Вас, бо посилка була не під Вашою адресою</i> (Михайло Коцюбинський, III, 1956. 117).<br><br />
<li>На адресу, рідко В адресу чию — про кого-небудь: <i>Проходячи контрольною, я чув не дуже похвальні епітети на вашу адресу </i>(Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 69); <i>Хотілося розгадати з інтонацій репліки в його адресу: чи знає секретар, що він виїздив до Уч-Каргалу </i>(Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 46); <i>Помилитися адресою — звернутися не до того, до кого потрібно. — Ви бачите, що... — він на мить замовк, підшукуючи потрібні слова, — що ви трохи помилились адресою </i>(Олесь Донченко, I, 1956, 459).</li></ul><br><br><br />
<br />
<h3><center>Тлумачний словник української мови</center></h3><br />
[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0 Адреса]<hr><br />
<b>-и, ж.</b><br><br />
1) Позначення місця розташування житла людини або будівлі (території) юридичної особи. || Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує на місце призначення та одержувача. <i>Помилитися адресою</i>.<br><br />
••<br><br />
<i>Поштова адреса</i> — місцезнаходження житла людини або установи (підприємства) відносно країни, регіону (області), району, міста (села, селища), вулиці (провулку); до П. а. включено поштовий індекс та номер будівлі, номер квартири.<br><br />
2) Об'єкт, якому що-небудь призначається, до якого звернено що-небудь.<br><br />
3) Код, що визначає місце розміщення інформації в ЕОМ. Адреса даних. Віртуальна адреса.<br><br><br />
<i>Абсолютна адреса спец.</i> — адреса машинною мовою, що ідентифікує комірку пам'яті або пристрій без використання будь-якого проміжного посилання.<br />
<i>Адреса бази</i> — адреса регістра, яка містить базову адресу.<br><br />
<i>Адреса вектора переривань</i> — адреса, яка вказує на дві послідовні комірки пам'яті, що містять початкову адресу програми обробки переривань та пріоритет, згідно з яким обробляється переривання.<br><br />
<i>Адреса входу до програми</i> — адреса команди або сама команда, з якої починається виконання програми чи процедури.<br><br />
<i>Адреса даних</i> — адреса поля пам'яті, в якому розміщені дані.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ад]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0Адреса2018-11-02T18:40:26Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення адреса</p>
<hr />
<div>=="Словарь української мови"==<br />
'''Адре́са, -си,''' ''ж.'' Адресъ. Желех.<br />
Адреса - позначення місця розташування житла людини або будівлі (території) юридичної особи. // Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує на місце призначення та одержувача.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<h3><center>Великий комплексний словник української мови</center></h3><br />
<b>Адреса</b>, -си, <i>ор.</i> -сою, <i>ж.</i> [від <i>франц.</i> adresse, adresser - скеровувати, адресувати]<br><br><br />
<b><i>Тлумачення слова:</i></b><ol><br />
<li>Місце проживання особи або місце перебування організації, установи, підприємства.<br />
<li>Напис на конверті, пакунку, що вказує на місце ризначення та одержувача.<br />
<li>Об'єкт, якому що-небудь призначається, до якого звернено що-небудь.<br />
<li>Код розміщення інформації в пам'яті комп'ютера.<br />
</li></ol><br />
<b><i>Фонетичний запис:</i></b> [адре'са]<br><br />
<b><i>Морфологічний запис:</i></b> [адрес-а]<br><br />
<b><i>Словотворення:</i></b> адреса - адресний, адресувати, адресуватися, адресування, адресований, адресат (одержувач), адресатка, адресант (відправник), адресантка, адресність, адрес, адресація.<br><br />
адреса, -си (місце мешкання): адресант, -та (відправник листа)/суфіксальний/; адресат, -та (одержувач) /суфіксальний/<br><br><br />
<br />
<h3><center>Великий універсальний словник української мови</center></h3><br />
<b><i>Пароніми:</i></b><br><br />
<i>Адрес - Адреса</i><br><br />
Адрес - письмове ювілейне звернення до особи або установи.// <i>Вручити адрес в урочистій обстановці.</i><br><br />
Адреса - 1) місце проживання чи перебування особи або місцезнаходження установи.// <i>Адреса невідома.</i> 2) Напис на конверті, бандеролі, що вказує на одержувача й місце призначення.// <i>Адреса нерозбірлива</i><br><br />
<b><i>Переклад російською мовою:</i></b> Адрес, -са, <i>м</i><br><br />
<b><i>Сталі вирази:</i></b><br> <br />
<i>звертатися не за адресою</i> - не туди, куди слід; не до того, до кого треба;<br><br />
<i>говорити на чиюсь адресу</i> - по відношенню до кого-небудь, чого-небудь.<br><br><br />
<br />
==Інтернет-словники==<br />
<h3><center>Великий тлумачний словник сучасної української мови</center></h3><br />
[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk/%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0 Адреса]<br><br />
-и, ж.<br />
<ul><br />
<li>Позначення місця розташування житла людини або будівлі (території) юридичної особи. Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує на місце призначення та одержувача: <i>Помилитися адресою</i>.<br />
<li>Об'єкт, якому що-небудь призначається, до якого звернено що-небудь.<br />
<li>Код, що визначає місце розміщення інформації в ЕОМ: <i>адреса даних, віртуальна адреса</i>.</li></ul><br><br><br />
<br />
<h3><center>Академічний тлумачний словник</center></h3><br />
[http://sum.in.ua/s/adresa Адреса], <i>и, жін</i>.<br><ul> <li>Позначення місця проживання чи перебування кого-небудь або місцезнаходження чого-небудь: <i>Питі тепер коротко, аби подати свою адресу</i> (Михайло Коцюбинський, III 1956, 324); <i>На прощання спитала його адресу, — повторила кілька разів, — завчила</i> (Головко, II, 1957, 407 ;<br />
<li> Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує на місце призначення й одержувача: <i>Він послав дещо Вам, та не знає, чи дійшло воно до Вас, бо посилка була не під Вашою адресою</i> (Михайло Коцюбинський, III, 1956. 117).<br><br />
<li>На адресу, рідко В адресу чию — про кого-небудь: <i>Проходячи контрольною, я чув не дуже похвальні епітети на вашу адресу </i>(Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 69); <i>Хотілося розгадати з інтонацій репліки в його адресу: чи знає секретар, що він виїздив до Уч-Каргалу </i>(Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 46); <i>Помилитися адресою — звернутися не до того, до кого потрібно. — Ви бачите, що... — він на мить замовк, підшукуючи потрібні слова, — що ви трохи помилились адресою </i>(Олесь Донченко, I, 1956, 459).</li></ul><br><br><br />
<br />
<h3><center>Тлумачний словник української мови</center></h3><br />
[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0 Адреса]<hr><br />
<b>-и, ж.</b><br><br />
1) Позначення місця розташування житла людини або будівлі (території) юридичної особи. || Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує на місце призначення та одержувача. <i>Помилитися адресою</i>.<br><br />
••<br><br />
<i>Поштова адреса</i> — місцезнаходження житла людини або установи (підприємства) відносно країни, регіону (області), району, міста (села, селища), вулиці (провулку); до П. а. включено поштовий індекс та номер будівлі, номер квартири.<br><br />
2) Об'єкт, якому що-небудь призначається, до якого звернено що-небудь.<br><br />
3) Код, що визначає місце розміщення інформації в ЕОМ. Адреса даних. Віртуальна адреса.<br><br><br />
<i>Абсолютна адреса спец.</i> — адреса машинною мовою, що ідентифікує комірку пам'яті або пристрій без використання будь-якого проміжного посилання.<br />
<i>Адреса бази</i> — адреса регістра, яка містить базову адресу.<br><br />
<i>Адреса вектора переривань</i> — адреса, яка вказує на дві послідовні комірки пам'яті, що містять початкову адресу програми обробки переривань та пріоритет, згідно з яким обробляється переривання.<br><br />
<i>Адреса входу до програми</i> — адреса команди або сама команда, з якої починається виконання програми чи процедури.<br><br />
<i>Адреса даних</i> — адреса поля пам'яті, в якому розміщені дані.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ад]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B3%D1%80%D1%83%D1%81Агрус2018-11-02T18:38:10Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення агрус</p>
<hr />
<div>'''А́грус, -су,''' м. = Аґрус. Драг. 7.1. См. '''[[аґрес]]'''.1)Крыжовникъ.Садочок собі зростив; в тому садкові понасаджував аґрусу та порічок на грядках (Марко Вовчок, VI, 1956, 223); Походжаючи стежкою, поміж кущами порічок та аґрусу, товаришка моя помалу завела річ про те, що от уже весна (Леся Українка, III, 1952, 574); Аґрус є надзвичайно цінною ягідною рослиною (Юним мічурінцям.., 1955, 81). <br />
А́ґрус — вид ягідних рослин родини аґрусових.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Агрус - це швидкоспіла, високоврожайна культура. <br />
Він дає хороші агрус, фото, Вирощування агрусу, опис, картинкиурожаї щорічно, при цьому ягоди аґрусу вживаються не лише стиглими, але і недозрілими. Рослина аґрусу є багаторічними кущами заввишки від 0,5 до 2 м з колючими втечами. Він легко розмножується кореневими нащадками, вкоріненням живців. Коріння аґрусу сидить в землі на глибині близько тридцяти сантиметрів. Оскільки аґрус не дуже морозостійкий, а в холодні безсніжні зими може підмерзати, то зимою його бажано укривати або утеплювати. До грунту, на якому вирощують аґрус, він невимогливий і прекрасно росте як на легенях, так і на важких по механічному складу грунтах. Але рослина не переносить кислі, заболочені, холодні грунти. Аґрус любить сонячне світло, це треба враховувати при посадці рослини. аґрусу висаджувати аґрус краще всього восени, в першій половині жовтня, щоб рослини могли нормально укорінятися до перших морозів. Весняна посадка має бути дуже ранньою, до початку розпускання бруньок. Ширина між рядами аґрусу має бути близько 1,5-2 метра, між кущами в ряду треба дотримуватися дистанції близько метра, залежно від сорту. Догляд за кущами аґрусу полягає в періодичному знищенні бур'янів і шкідників. Також у міру потреби треба проводити розпушування грунту, підгодівлю, полив і обрізання кущів. Для отримання хороших урожаїв радимо вносити органічні і фосфорно-калійні добрива з періодичністю через рік. Розрахунок кількості добрив на 1 кв. м: 45 г суперфосфату і 15 г хлористого калію або 100 г золи, а також 0,5 відер органічних добрив.<br />
Аґрус має цінні дієтичні і лікувальні властивості. У ягодах знаходяться до 12% цукрів (в основному фруктоза і глюкоза), близько 2% органічних кислот, різні вітаміни, у тому числі C, D, Е, мінеральні речовини - калій, залізо. Його споживають у свіжому вигляді, варять варення і компоти. У травленні аґрус корисний при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при порушенні обміну речовин, особливо для людей, що страждають від зайвої повноти. Його рекомендують вживати при захворюваннях нічок і сечового міхура, при шкірних захворюваннях і авітамінозі.<br />
===[http://sum.in.ua/s/agrus Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
АҐРУС, у, чол.<br />
1. Кущова рослина з колючими гілками та великими кисло-солодкими їстівними ягодами.<br />
2. збірн. Ягоди цієї рослини. Балабашиха розсилала наймичок в садки сусідніх панів та селян за гіркими черешнями, за аґрусом, вишнями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 223); Для виготовлення доброякісного вина.. смородину, аґрус роздавлюють на вальцях, а потім відпресовують (Колгоспник України, 7, 1956, 39).<br />
===Універсальний словник-енциклопедія===<br />
АҐРУС <br />
кущова рослина родини ломикаменевих, ягідна культура; поширений на пд. та в центрі Європи, в Пн. Африці та на Кавказі, вирощують бл. 50 видів; плоди - несправжні круглі або довгасті ягоди, голі або опушені, білого, жовтого, зеленого, червоного кольору; споживають свіжим і переробляють на джем, варення.<br />
<br />
==Корисні властивості агрусу==<br />
Агрус - це багаторічний чагарник, який у висоту виростає від 0, 5 м. до 1, 5 м. гілки агрусу мають рідкісні шипи. Ягоди відрізняються формою, кольором та розмірами, крім того, вони бувають неопушеними або опушеними. На колір плодів впливає сорт агрусу, тому зустрічаються зелені, жовті та червоні ягоди агрусу.<br />
Усередині ягід є великий вміст насіння. Корисні властивості агрусу обумовлюються багатим хімічним складом. Саме про це ми сьогодні і розповімо детальніше.<br />
Агрус широко поширений по всіх європейських країнах, країнах Північної Америки та Азії. У Росії, як і в більшості європейських країн з начала17 століття агрус був практично найпопулярнішою ягодою, але раніше він називався по-іншому - Берсенєв-Криж або Берсенєв. Звідси Берсеневская набережна, розташована в Москві завдяки палацовому саду, де садівники розводили Берсенєв, і отримала свою назву. Однак з настанням 20 століття агрус піддався хвороби - сферотека (це борошниста роса), і майже всі сорти були загублені. Цю хворобу агрусу завезли з Америки. До наших днів дійшли вижили і створені подальшої селекцією сорти агрусу.<br />
Агрус, як і більшість садових ягід, містить в собі корисні властивості. Агрус багатий пектином, органічними кислотами, солями натрію, кальцію, калію, міді, магнію і дубильними речовинами. Агрус, за винятком винограду вважається калорійною ягодою. У 100 грамах агрусу містяться більше 50мл. вітаміну С, вітаміни РР і В1, рутин, каротин, багато заліза і фосфору.<br />
===Хімічний склад===<br />
Плоди агрусу багаті залізом, аскорбінової та фолієвої кислоти. У плодах агрусу міститься води - 88-98%, цукрів - 7, 2-13, 5%, кислот - 1, 2-2, 5%, пектинів 0, 64-1, 1%, крім цього ароматні і дубильні речовини, мінеральні солі.<br />
===Цілющі властивості агрусу===<br />
Плоди агрусу мають сечогінну дію, але мають і легким жовчогінну і послаблюючу дію. Ягоди агрусу також покращують кровотворення і стан організму в цілому, нормалізують обмінні процеси в організмі, зміцнюють стінки судин.<br />
Агрус рекомендується вживати при гіпертонічній хворобі, ожирінні, захворюваннях серця, анемії і атеросклерозі. Корисний агрус і при шкірних висипах, недокрів'ї, у поєднанні з медом при частих крововиливах, для стимуляції жовчовиділення, оздоровлення кишечника. Рекомендований агрус і тим, хто страждає захворюваннями печінки, сечового міхура і нирок. Сік агрусу є відмінним освіжаючим засобом, до того ж благотворно впливає на обмін речовин.<br />
Ягоди агрусу виводять з організму токсичні з'єднання, зокрема і радіоактивні. Сушені ягоди агрусу властивості свої зберігають практично повністю.<br />
Людям, страждаючим ентеритом чи виразкову хворобу, особливо в стадії загострення радиться обмежити або взагалі виключити з раціону агрус, так як в ньому міститься велика кількість органічних кислот і клітковини.<br />
===Застосування агрусу в медицині===<br />
При захворюваннях сечового міхура і нирок в якості гарного сечогінний засіб радиться вживати свіжий агрус. При різних хворобах травного каналу, в тому числі хронічних запорах, буде корисно поїсти агрус.<br />
Плоди агрусу також володіють освіжаючим, жовчогінну, сечогінну, кровоспинну, протизапальну і загальнозміцнюючу ефектом.<br />
Свіжі плоди, або плоди у вигляді відвару призначають при нестачі в організмі заліза, міді, фосфору, при гіповітамінозі, хронічних запорах, кровотечах, при різних порушеннях в організмі обміну речовин (надмірна вага), гастроентероколіту, водянці, захворюваннях шкіри, авітамінозах А і С. Агрус вживають і для того, щоб зміцнити стінки кровоносних судин.<br />
Компоти з ягід агрусу добре знижують температуру тіла і втамовують спрагу.<br />
Вживати компоти радиться і при анемії, ожирінні, гіпертонічній хворобі, захворюваннях серця. У зрілих ягодах агрусу в два рази більше аскорбінової кислоти, ніж в зелених ягодах.<br />
===Вживання в їжу===<br />
Ягоди агрусу можна вживати як в свіжому вигляді, так і в переробленому. З подів цієї рослини варять желе, варення, пастилу, компоти.<br />
<br />
==Як вирощувати агрус==<br />
Ви думаєте що агрус має кислий смак і жорстку шкірку з купою колючок , сильно помиляєтеся. Ягоди у цього чагарника надзвичайно смачні, хороша солодкість і запашний аромат, і ще дуже корисна. Весь секрет вирощування агрусу в правильному сорті, який треба підбирати для вирощування в вашому регіоні, і який сподобається саме вам.<br />
<br />
Як виростити "північний виноград"-агрус в саду , дачі. Фахівці вважають,що щоб ми могли пережити наші суворі зими за сезон кожна людина повинна з'їсти близько 20 кг. різних ягід.<br />
Які корисні якості і властивості, притаманні агрусу.<br />
<br />
Агрус належить до високоврожайних і економічно вигідних ягідних культурам. Але незважаючи на такі переваги агрус витратив свої позиції в промислових обсягах вирощування ягоди. А ось у садівників ягода агрусу користується великим і непідробним успіхом і популярністю. Велика частина садівників в саду і на дачі вирощують агрус.<br />
<br />
Агрус дуже невибаглива культура, він може вирощується на всіх типах грунтів виростити його може кожен. При посадці агрусу в посадкову яму кладемо органічні добрива , як і для всіх ягідників, мінеральні добрива. На 2-3 рік навесні азотними добривами удобрюємо , а восени застосовуємо фосфорно-калійні.<br />
<br />
Агрус дуже світлолюбний, і не любить високу вологість. Особливо при зеленому живцюванні , волога яка живительна для інших культур , агрусу вона не підходить , не любить він вологи.<br />
===Обрізування агруса===<br />
Агрус на одному посадковому місці може рости до 10 років, але після 6-8 років регулярного плодоношення не рекомендується подальше вирощування ягідної рослини. Ягода на агрусі починає дрібніти. Але існує омолоджуюча обрізка агрусу, яка допомагає продовжити період врожайності чагарнику.<br />
<br />
На 5-й рік можна зрізати всі кущі молоді пагони відновляться. Для оновлення і омолодження кущів агрусу існує два варіанти.<br />
<br />
1. Видалення старих кущів досягших 8-ми років, і у яких вже почали дрібніти ягоди, сильно хворіють. Потрібна заміна новими сортами і саджанцями чагарнику. Посадка нових саджанців рослини робиться в іншому місці, бо підсаджувати в теж місце не можна.<br />
<br />
2.Обрізка агрусу-омолоджуюча, робиться навесні ,але можна і восени. Навесні обрізають агрус до розпускання бруньок дуже рано т.я він самий ранній вид ягідників за розпусканням бруньок.<br />
<br />
Обрізка робиться так: зрізаються всі гілки і пагони в рівень з грунтом. У рік такого обрізання буде спостерігається тільки зростання нових пагонів, рости вони будуть добре. На другому році після обрізання чагарника відбудеться закладка плодових бруньок для ягід , а на 3-й рік отримуємо повноцінний урожай довгоочікуваних ягід.<br />
<br />
Велике значення при вирощуванні агрусу має сорт. Наявність хорошого , якісного сорту, то успіх забезпечений.<br />
<br />
Не дивлячись на те що агрус простий у вирощуванні , і його врожайність залежить від сорту куща, його необхідно формувати і обрізати, роблячи агрусу обрізку, кількість пагонів краще нормувати, і не допускати загущення.<br />
<br />
Оптимальна кількість пагонів 6-8, кожен буде плодоносити близько 3-4 років. Потім коли приріст пагонів стане невеликим, цю 4-5 річну гілку потрібно буде обрізати на кущу. Навіть при такій омолоджувальнії обрізці агрусу, через 8-10 років потрібно буде цей кущ видаляти і робити йому заміну новими сортами . Не сприймає чагарник і загущення йому потрібно робити санітарну обрізку, видаляти сухі , хворі , підмерзлі пагони.<br />
<br />
===Хвороби агрусу===<br />
<br />
Є й труднощі при вирощуванні цієї "царської ягоди": трудомісткість, хвороби сортів агрусу - американська борошниста роса вона проявляється як (білий наліт покриває листя). Однак в останні десятиліття нашими вітчизняними селекціонерами виведено багато нових сортів агрусу, вони пройшли випробування і стійкі до борошнистої роси і зі слабошипними і середньошипними пагонами.<br />
<br />
Хвороба агрусу це хвороба огнівка, висить ягода а потім бринь і все. Щоб цього не було потрібно обприскувати кущі агрусу до розпускання бруньок, також до цвітіння, після цвітіння. Оприскування робиться всіма дозволеними хімікатами, препаратами відповідні до агрусу.<br />
<br />
До розпускання бруньок ми можемо провести обприскування агрусу мідь містящіми препаратами від хвороб та шкідників - це бордоською рідиною, а вже по зеленому листу до і після цвітіння від місцевих шкідників і стандартних хвороб. За 20 днів до збору ягоди "північного винограду", потрібно припинити всі обробки з аґрусу.<br />
<br />
З року в рік на агрусі з'являється борошниста роса, огнівка, всихання пагонів - якщо у вас складається така погана ситуація з хворобами на аргусі то краще замінити сорт.<br />
<br />
===Корисні властивості агрусу===<br />
<br />
Агрус виводить з організму накопичену радіацію,відкладенні солі металів. Багато в агрусі і вітамінів C ,B. Унікальний склад ягоди агрусу ідеально поєднує в ягоді вітаміни , мінерали вони добре прийнятні для засвоєння людським организмом.Високе утримання в агрусі вітамінів C, B загартовує імунітет і кровоносну систему, пектин виводить з організму накопичені солі металів.<br />
<br />
Агрус нормалізує кров'яний тиск, сприятливо впливає позитивно на нервову систему,що полегшує лікування при початковій анемії та інших недугах. Це одна із загальнодоступних ,найбільш корисних ягід в саду.<br />
<br />
===Як зберегти агрус?===<br />
<br />
В замороженому вигляді ця ягода агрусу добре піддається зберіганню при мінусових температурах і не втрачає своїх природних якостей після розморожування. На 80-90% зберігаються всі корисні і цінні речовини агрусу.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:596879859595.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Porzeczka_agrest_invicta_2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рллрдо87.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щгшщг76.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Аґрус Вікіпедія]<br />
*[http://agro-sad.com.ua/roslyny/yahidni-kultury/ahrus/ Все про сад]<br />
*[http://fantom2.org.ua/publ/krasa_dushi_i_tila/zdorov39ja/agrus_kharchovi_ta_likuvalni_vlastivosti_agrusu_stravi_z_agrusu/29-1-0-1355 Агрус.Харчові та лікувальні властивості]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
*http://agroprom-ua.com/cat_a/774/<br />
*http://world-and-man.ru/page/korisni-vlastivosti-agrusu<br />
*http://www.frukta.ru/UKR/Jagoda2/Jgoda22-ua.html<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Аг]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8FАвстралія2018-11-02T18:33:36Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення Австралія</p>
<hr />
<div>'''''''Австра́лія, -лії,''' ''ж.'' Австралія. Желех.<br />
Австра́лія, або Австралі́йський Сою́з — держава у Південній півкулі Землі на Австралійському материку і острові Тасманія. <br />
<br />
<br><br />
<br><br />
<h2> Сучасні словники</h2> <br />
<h3><center>«Універсальний словник»</center></h3><br />
<b>Австралія</b> - столиця Канберра<br />
<br />
<br />
<h3><center>«Універсальний словник-енциклопедія»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4603.html Австралія]<br />
I <br />
найменший континент Землі на пд. півкулі; меридіанна протяжність становить 3200 км (з Тасманією 3680 км), широтна - 4000 км; пл. з островами прибл. 7,7 млн. км2; слабо розчленована, рівнинна (середня вис. бл. 300 м); найвища г. Косцюшко - 2228 м; солоне оз. Ейр лежить 16 м н.р.м.; гол. півостр. - Кейп-Йорк і Арнемленд, найбільший острів - Тасманія. 2/3 території займає Зх.-Австралійське плоскогір'я з окремими пасмами і столовими горами; у центр. частині низовинна; на сх. - Великий Вододільний хребет, який стрімко опадає до низовини на узбережжі; вздовж пн.-сх. узбережжя А. простягається Великий Бар'єрний риф. Переважна частина А. має тропічний континентальний сухий або вкрай сухий клімат, на сх. (поза бар'єром гір) - вологий; пн. частина - у зоні екваторіального клімату (на краях Пн. території та в пн. частині<br />
II <br />
(Commonwealth of Australia, Австралійський Союз) держава на австрал. континенті та на острові Тасманія; заморські території А.: острів Норфолк, острів Різдва (в Індійському о.), Кокосові острови, острови на Кораловому м., острови Герд і Макдоналд, риф Ашмор і острів Картьє. Християни (переважно католики і англіканці) - 74%, послідовники ін. релігій - 2,6%; в містах 85% (у т.ч. в адміністративних центрах штатів - 63%). Розвинута країна з ринковою економікою; корисні копалини і сільськогосподарська продукція становлять бл. 70% вартості експорту; видобуток кам'яного вугілля, нафти та природного газу, залізних руд (3 місце у світі), бокситів (1 місце у світі), руд свинцю (1 місце у світі), цинку (2 місце у світі), нікелю і марганцю, золота, срібла, опалів, сапфірів, алмазів, крім того, руд міді, олова, титану і цирконію; електромашинобудівна, харчова, хіміч., легка, паперово-целюлозна, мінеральна, поліграфічна промисловість. Орні землі та сади займають 6%, луки<br />
<br />
<h3><center>«Орфографічний словник»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
<br />
<h3><center>«Словник іншомовних слів»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
Австралія; ж. <br />
(лат.) <br />
частина світу, відкрита голландцем Віллі Яну в 1606 р. і названа Новою Голландією. Згодом ця частина світу отримувала різні назви і тільки з 1798 р. була названа Австралією.<br />
<br />
<br><br />
<br><br />
<h2>Цікаві факти про Австралію</h2><br />
<pre><br />
1.Австралія є самим сухим населеним місцем на Землі. Одну третину континенту і країни займає пустеля. <br />
2.В Австралії є Снігові гори. Названі вони так тому, що за рік тут випадає набагато більше снігу, ніж у швейцарських Альпах. <br />
3.На всьому континенті Австралія немає жодного активного вулкана. <br />
4.Найбільшою по довжині живою кораловою структурою в світі є Великий Бар’єрний риф, що знаходиться біля берегів Австралії. Протяжність рифа — <br />
2600 км 5.В Австралії щільність населення є однією з найнижчих на Землі. <br />
6.Австралію населяли люди протягом 40 000 років. Всі племена аборигенів Австралії говорили на більш ніж 300 мовами. <br />
7.Австралійці — самі азартні люди в світі , більше 80 % дорослих грають в азартні ігри. <br />
8.В австралійській пустелі Налларбор знаходиться найдовша в світі пряма дорога, довжина якої становить 146 км . <br />
9.Австралія поділена на 6 штатів, причому в одному з них, в Тасманії , найчистіше повітря у світі. <br />
10.Сіднейска опера — одна з найвидатніших і впізнаваних оперних театрів світу. Це один із символів Сіднея і Австралії. <br />
У ньому — 1000 залів! Поміщаються — 5000 чоловік! А дах цієї грандіозної споруди важить 161 тонну.<br />
</pre><br />
<br><br />
<br> <br />
<h2> Інші джерела</h2><br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7 Wikipedia ]<br><br />
[http://svit.ukrinform.ua/Australia/australia.php Країни світу]<br><br />
[http://tour-retour.lviv.ua/countries/australia/about/ Австралія туристична]<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1003999 australi.gif|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Flag avstralii.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Australia1.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sydney-opera.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br><br />
<br> <br />
<h2>Медіа</h2><br />
{{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=ODY0BHgxaEU}}<br />
<br />
<br />
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка<br />
і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}} <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]<br />
<br><br><br />
--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] ([[Обговорення користувача:StudentSun|обговорення]]) 12:09, 29 липня 2013 (EEST)</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8FАвстралія2018-11-02T18:32:50Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення Австралія</p>
<hr />
<div>'''''''Австра́лія, -лії,''' ''ж.'' Австралія. Желех.<br />
<br />
<br><br />
<br><br />
<h2> Сучасні словники</h2> <br />
<h3><center>«Універсальний словник»</center></h3><br />
Австра́лія, або Австралі́йський Сою́з — держава у Південній півкулі Землі на Австралійському материку і острові Тасманія. <br />
<b>Австралія</b> - столиця Канберра<br />
<br />
<br />
<h3><center>«Універсальний словник-енциклопедія»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4603.html Австралія]<br />
I <br />
найменший континент Землі на пд. півкулі; меридіанна протяжність становить 3200 км (з Тасманією 3680 км), широтна - 4000 км; пл. з островами прибл. 7,7 млн. км2; слабо розчленована, рівнинна (середня вис. бл. 300 м); найвища г. Косцюшко - 2228 м; солоне оз. Ейр лежить 16 м н.р.м.; гол. півостр. - Кейп-Йорк і Арнемленд, найбільший острів - Тасманія. 2/3 території займає Зх.-Австралійське плоскогір'я з окремими пасмами і столовими горами; у центр. частині низовинна; на сх. - Великий Вододільний хребет, який стрімко опадає до низовини на узбережжі; вздовж пн.-сх. узбережжя А. простягається Великий Бар'єрний риф. Переважна частина А. має тропічний континентальний сухий або вкрай сухий клімат, на сх. (поза бар'єром гір) - вологий; пн. частина - у зоні екваторіального клімату (на краях Пн. території та в пн. частині<br />
II <br />
(Commonwealth of Australia, Австралійський Союз) держава на австрал. континенті та на острові Тасманія; заморські території А.: острів Норфолк, острів Різдва (в Індійському о.), Кокосові острови, острови на Кораловому м., острови Герд і Макдоналд, риф Ашмор і острів Картьє. Християни (переважно католики і англіканці) - 74%, послідовники ін. релігій - 2,6%; в містах 85% (у т.ч. в адміністративних центрах штатів - 63%). Розвинута країна з ринковою економікою; корисні копалини і сільськогосподарська продукція становлять бл. 70% вартості експорту; видобуток кам'яного вугілля, нафти та природного газу, залізних руд (3 місце у світі), бокситів (1 місце у світі), руд свинцю (1 місце у світі), цинку (2 місце у світі), нікелю і марганцю, золота, срібла, опалів, сапфірів, алмазів, крім того, руд міді, олова, титану і цирконію; електромашинобудівна, харчова, хіміч., легка, паперово-целюлозна, мінеральна, поліграфічна промисловість. Орні землі та сади займають 6%, луки<br />
<br />
<h3><center>«Орфографічний словник»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
<br />
<h3><center>«Словник іншомовних слів»</center></h3><br />
[http://slovopedia.org.ua/35/53392/33877.html Австралія]<br />
Австралія; ж. <br />
(лат.) <br />
частина світу, відкрита голландцем Віллі Яну в 1606 р. і названа Новою Голландією. Згодом ця частина світу отримувала різні назви і тільки з 1798 р. була названа Австралією.<br />
<br />
<br><br />
<br><br />
<h2>Цікаві факти про Австралію</h2><br />
<pre><br />
1.Австралія є самим сухим населеним місцем на Землі. Одну третину континенту і країни займає пустеля. <br />
2.В Австралії є Снігові гори. Названі вони так тому, що за рік тут випадає набагато більше снігу, ніж у швейцарських Альпах. <br />
3.На всьому континенті Австралія немає жодного активного вулкана. <br />
4.Найбільшою по довжині живою кораловою структурою в світі є Великий Бар’єрний риф, що знаходиться біля берегів Австралії. Протяжність рифа — <br />
2600 км 5.В Австралії щільність населення є однією з найнижчих на Землі. <br />
6.Австралію населяли люди протягом 40 000 років. Всі племена аборигенів Австралії говорили на більш ніж 300 мовами. <br />
7.Австралійці — самі азартні люди в світі , більше 80 % дорослих грають в азартні ігри. <br />
8.В австралійській пустелі Налларбор знаходиться найдовша в світі пряма дорога, довжина якої становить 146 км . <br />
9.Австралія поділена на 6 штатів, причому в одному з них, в Тасманії , найчистіше повітря у світі. <br />
10.Сіднейска опера — одна з найвидатніших і впізнаваних оперних театрів світу. Це один із символів Сіднея і Австралії. <br />
У ньому — 1000 залів! Поміщаються — 5000 чоловік! А дах цієї грандіозної споруди важить 161 тонну.<br />
</pre><br />
<br><br />
<br> <br />
<h2> Інші джерела</h2><br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7 Wikipedia ]<br><br />
[http://svit.ukrinform.ua/Australia/australia.php Країни світу]<br><br />
[http://tour-retour.lviv.ua/countries/australia/about/ Австралія туристична]<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1003999 australi.gif|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Flag avstralii.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Australia1.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sydney-opera.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br><br />
<br> <br />
<h2>Медіа</h2><br />
{{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=ODY0BHgxaEU}}<br />
<br />
<br />
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка<br />
і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}} <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ав]]<br />
<br><br><br />
--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] ([[Обговорення користувача:StudentSun|обговорення]]) 12:09, 29 липня 2013 (EEST)</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0Абетка2018-11-02T18:26:13Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення абетка</p>
<hr />
<div>Абе́тка, азбука, алфаві́т — розташована в певному порядку сукупність літер, що застосовуються для запису певної мови.<br />
АБЕ́ТКА, и, жін.<br />
==«Словарь української мови»==<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
<br />
1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов (Радянське літературознавство, 5,1958, 45). <br />
За абеткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Леонід Первомайський, III, 1959, 310).<br />
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).<br />
3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.<br />
'''Абе́тка, ки''', ж.[[Азбука]]. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук М. 1861. Ум. '''Абеточка'''.<br />
<br />
<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
<br />
АБЕТКА<br />
укр. варіант назви алфавіту (за назвами перших літер а, бе); сформована на підставі кириличної системи знаків; в основу а. сучасної укр. мови покладено так званий гражданський шрифт, запропонований для рос. азбуки при заміні етимологічного правопису на фонетичний.<br />
<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
<br />
АБЕ́ТКА, и, ж.<br />
<br />
1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Речм., Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов’янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам’ятник тодішньої слов’янської писемності до нас не дійшов (Рад. літ-во, 5, 1958, 45).<br />
<br />
За абе́ткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Перв., III, 1959, 310).<br />
<br />
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди "Українську абетку" Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літ. газ., 11. IX 1959, 3).<br />
<br />
3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.<br />
<br />
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 2.<br />
<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. М. 1861. Ум. Абе́точка. <br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
<br />
Попередня сторінкаНаступна сторінкаНаступна статтяПопередня стаття <br />
Пошук слова Надіслати Надіслати <br />
Реєстр <br />
абера́ція <br />
А́бердин <br />
а́бердинський <br />
аберо́ваний <br />
абе́тка <br />
абетко́ваний <br />
абетко́вий <br />
абеткува́ння <br />
абеткува́ти <br />
Абза́ково <br />
А́бзам <br />
Абза́ново <br />
абза́ц <br />
абза́цний <br />
абзе́тцерний <br />
аби́ <br />
аби́ <br />
аби́-аби́ <br />
аби́де <br />
аби́коли <br />
аби́куди <br />
Абиле́цька <br />
аби́-но <br />
аби́сь <br />
аби́-то <br />
<br />
<br />
абе́тка – іменник жіночого роду<br />
<br />
відмінок однина множина<br />
називний абе́тка абе́тки<br />
родовий абе́тки абе́ток<br />
давальний абе́тці абе́ткам<br />
знахідний абе́тку абе́тки<br />
орудний абе́ткою абе́тками<br />
місцевий на/в абе́тці на/в абе́тках<br />
кличний абе́тко* абе́тки*<br />
Реєстрових слів - 256618<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
alphabet <br />
(Noun ) (noun ) [hyphenation: al·fa·be·to;]<br />
<br />
an ordered set of letters used in a language<br />
<br />
A complete standardized set of letters each of which roughly represents a phoneme of a spoken language.<br />
<br />
ABC <br />
<br />
<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr><br />
# Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.<br />
# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.<br />
# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Azbuka.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2261637.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ar abetka.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2870.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2911091.jpg|x200px]]<br />
|}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
==Сучасна абетка==<br />
Сучасна українська абетка є кириличною й складається з 33 літер, які вживаються для позначення на письмі 48 фонем.<br />
<br />
21 літера позначає приголосні звуки — б, в, г, ґ, д, ж, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ. Літера й перед о позначає приголосний [j] (його), а в інших позиціях — нескладовий голосний [i̞] (йду, гай). Літера г позначає дзвінкий гортанний фрикативний приголосний [ɦ] (голова), а ґ — задньоязиковий проривний приголосний [g] (ґава, ґрунт, ґудзик). Літера щ позначає сполучення звуків [ʃt͡ʃ] (щука).<br />
<br />
10 літер позначають голосні звуки, з яких а, е, и, і, о, у передають кожна по одному звуку, а літери є, ю, я позначають по одному звуку лише після м'яких приголосних (синє, люди, ряд), а на початку слова, після голосних і після апострофа — по два ([j + e], [j + u], [j + ɑ] — має, юнак, в'янути). Літера ї завжди позначає два звуки ([j + i] — їжа, з'їзд).<br />
<br />
Літера ь звукового значення не має, а вживається для позначення м'якості приголосного звука (кінь, льон).<br />
<br />
В сучасному українському алфавіті немає літер на позначення звуків [d͡z] та [d͡ʒ], йотованого о та нескладотворчого голосного [u̯] (як ў в білоруській мові), хоча ці звуки використовуються в мові. Тому використання буквосполучень дз, дж, ьо, йо регламентується окремими нормами правопису, а літери в та у можуть позначати також напівголосний звук, залежно від позиції у складі.<br />
<br />
Літери української абетки за формою бувають великі й малі, а за різновидом — друковані й писані.<br />
<br />
Українська абетка здебільшого фонетична, за винятком звуків [d͡z], [d͡ʒ], [u̯] та подвоєних приголосних [ɲː], [ɟː], [cː], [ʎː], [t͡sʲː], [zʲː], [sʲː], [t͡ʃ˙ː], [ʒ˙ː] та [ʃ˙ː], що не мають окремих літер, і складних правил м'якості чи твердості приголосних, що її зумовлює наступний голосний.<br />
<br />
Апостроф, що формально не входить до української абетки, відображає твердість звучання попереднього приголосного перед йотованими і є обов'язковим до використання. Українська латинка існує в декількох варіантах, що відрізняються як набором символів, так і правилами запису звуків, і використовується досить обмежено.<br />
<br />
Літери української абетки разом зі звуками, які вони позначають, представлено у таблиці нижче.<br />
<br />
Літера та вимова А<br />
а Б<br />
бе В<br />
ве Г<br />
ге Ґ<br />
ґе Д<br />
де Е<br />
е Є<br />
є Ж<br />
же З<br />
зе И<br />
и І<br />
і Ї<br />
ї Й<br />
йот К<br />
ка Л<br />
ел М<br />
ем Н<br />
ен О<br />
о П<br />
пе Р<br />
ер С<br />
ес Т<br />
те У<br />
у Ф<br />
еф Х<br />
ха Ц<br />
це Ч<br />
че Ш<br />
ша Щ<br />
ща Ь<br />
м'який знак Ю<br />
ю Я<br />
я '<br />
апост- роф<br />
Відповідні звуки [ɑ] [b] [b˙][1] [w] [u̯] [ν˙][2] [ɦ] [x][3] [ɡ] [d] [dʲ] [ɟː] [d͡z] [d͡zʲ][4] [d͡ʒ][5] [ɛ] [ɛ̝][6] [jɛ] [ɪi][7] [ʒ] [ʒʲː] [d͡ʒ][5] [z] [zʲ] [zʲː] [d͡z] [d͡zʲ][4] [s], [sʲ][8] [ɪ] [ɪ̞][9] [i] [ji] [j] [k] [ɡ][10] [l] [lʲ] [ʎː] [m] [n] [nʲ] [ɲː] [ɔ] [o][11] [p] [p˙][12] [r] [rʲ] [s] [sʲ] [sʲː] [z] [zʲ][13] [t] [tʲ] [cː] [d] [dʲ][14] [u] [u̯] [f] [x] [t͡s] [t͡sʲ] [t͡sʲː] [t͡ʃ] [t͡ʃʲː] [d͡ʒ][15] [ʃ] [ʃʲː] [ʃt͡ʃ] [ʲ] [ju] [jɑ] <br />
Багато груп приголосних зазнають у вимові асимілятивних змін, зокрема це буквосполучення:<br />
<br />
с + ш → [ш:]: ви́рісши [ви́ріш: и]<br />
з + ш в середині слова → [жш]: ви́візши [ви́вʻʻіжши], на початку слова [ш:]: зши́ти [ш: и́ти]<br />
з + ж → [ж:]: зжо́вкнути [ж: о́ўкнути], безжа́лісний [беиж: а́лісниĭ]<br />
з + ч в середині слова → [жч] безче́сний [беижче́сниĭ], на початку слова → [шч]: зчи́стити [шчи́стиети]<br />
з + дж → [жд͡ж]: з джерела́ [жд͡жеиреила́]<br />
ш + с' → [с':]: милу́єшся [миелу́јиіс':а]<br />
ж + с' → [з'с' ]: зва́жся [зва́з'с'а]<br />
ч + с' → [ц'с' ]: не моро́чся [моро́ц'с'а]<br />
ш + ц' → [с'ц' ]: на до́шці [на до́с'ц'і]<br />
ж + ц' → [з'ц' ]: на сму́жці [смуз'ц'і]<br />
ч + ц' → [ц':]: у ху́сточці [ху́стоц':і]<br />
На межі слів приголосні [ш], [ж], [ч] перед [с' ], [ц' ] не зазнають асимілятивних змін: [ваш с'інокі́с], [де ж с'і́сти], [ско́р'увач ц'ілиени́]<br />
д + с → [д̑зс]: ві́дступ [вʻʻі́д̑зступ]<br />
д + ц → [д̑зц]: відцура́тися [вʻʻід̑зцура́тиес'а]<br />
д + ш → [д͡жш]: відшліфува́ти [вʻʻід͡жшл'іфува́ти]<br />
д + ч → [д͡жч]: відчини́ти [вʻʻід͡жчиени́ти]<br />
д + ж → [д͡жж]: віджива́ти [вʻʻід͡жжиева́ти]<br />
д + з → [д̑зз]: ві́дзвук [вʻʻі́д̑ззвук]<br />
т + с → [ц]: бра́тство [бра́цтво]<br />
т + ц → [ц:]: кори́тце [кори́ц: е]<br />
т + ш у нормальному темпі мовлення → [чш]: бага́тшати [бага́чшати], у жвавому мовленні → [ч:]: [бага́ч: ати]<br />
т + ч → [ч:]: кві́тчати [квʻʻіч: а́ти]<br />
При вимові відбувається також спрощення в групах приголосних:<br />
<br />
нт + ськ → [н'с'к]: студе́нтський [студе́н'с'киĭ]<br />
ст + ськ у звичайному темпі → [с'к]: туристський [тури́с'киĭ], у повільнішому → [с':к]: [тури́с':киĭ]<br />
нт + ст → [нст]: аге́нтство [аге́нство]<br />
ст + ц' → [с'ц' ]: арти́стці [арти́с'ц'і], у старанній вимові→[с'ц':]: [арти́сʻʻц':і]<br />
ст + ч → [шч]: невістчин [неивʻʻі́шч иен]<br />
ст + д → [зд]: шістдесят [шʻʻіздеис'а́т]<br />
ст + с → [с:]: шістсот [шʻʻіс: о́т]<br />
Сполучення чн у деяких[16] народно-побутових словах вимовляється як [шн]: [со́н'ашниĭ] день, [ја́шн'і] крупи, [смашна́ јаје́шн'а], [пшеини́шниј] хліб, [моло́шна] каша.<br />
Літери української абетки за формою бувають великі й малі, а за різновидом — друковані й писані.<br />
<br />
<div align="right"></div><br />
Більше читайте тут: <br />
*[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 Абетка в "Тлумачному словнику онлайн"].<br />
*:-и, ж.<br />
<ol><br />
<li>Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, [[азбука]].<br />
За абе́ткою — в алфавітному порядку.<br />
<br />
<li>Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.<br />
</ol><br />
*[http://sum.in.ua/s/abetka "Академічний тлумачний словник" ]<br />
АБЕТКА, и, ж.<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Аб]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0Абетка2018-11-02T18:25:11Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення абетка</p>
<hr />
<div>==«Словарь української мови»==<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
Абе́тка, азбука, алфаві́т — розташована в певному порядку сукупність літер, що застосовуються для запису певної мови.<br />
АБЕ́ТКА, и, жін.<br />
1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов (Радянське літературознавство, 5,1958, 45). <br />
За абеткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Леонід Первомайський, III, 1959, 310).<br />
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).<br />
3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.<br />
'''Абе́тка, ки''', ж.[[Азбука]]. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук М. 1861. Ум. '''Абеточка'''.<br />
<br />
<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
<br />
АБЕТКА<br />
укр. варіант назви алфавіту (за назвами перших літер а, бе); сформована на підставі кириличної системи знаків; в основу а. сучасної укр. мови покладено так званий гражданський шрифт, запропонований для рос. азбуки при заміні етимологічного правопису на фонетичний.<br />
<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
<br />
АБЕ́ТКА, и, ж.<br />
<br />
1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Речм., Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов’янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам’ятник тодішньої слов’янської писемності до нас не дійшов (Рад. літ-во, 5, 1958, 45).<br />
<br />
За абе́ткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Перв., III, 1959, 310).<br />
<br />
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди "Українську абетку" Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літ. газ., 11. IX 1959, 3).<br />
<br />
3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.<br />
<br />
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 2.<br />
<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. М. 1861. Ум. Абе́точка. <br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
<br />
Попередня сторінкаНаступна сторінкаНаступна статтяПопередня стаття <br />
Пошук слова Надіслати Надіслати <br />
Реєстр <br />
абера́ція <br />
А́бердин <br />
а́бердинський <br />
аберо́ваний <br />
абе́тка <br />
абетко́ваний <br />
абетко́вий <br />
абеткува́ння <br />
абеткува́ти <br />
Абза́ково <br />
А́бзам <br />
Абза́ново <br />
абза́ц <br />
абза́цний <br />
абзе́тцерний <br />
аби́ <br />
аби́ <br />
аби́-аби́ <br />
аби́де <br />
аби́коли <br />
аби́куди <br />
Абиле́цька <br />
аби́-но <br />
аби́сь <br />
аби́-то <br />
<br />
<br />
абе́тка – іменник жіночого роду<br />
<br />
відмінок однина множина<br />
називний абе́тка абе́тки<br />
родовий абе́тки абе́ток<br />
давальний абе́тці абе́ткам<br />
знахідний абе́тку абе́тки<br />
орудний абе́ткою абе́тками<br />
місцевий на/в абе́тці на/в абе́тках<br />
кличний абе́тко* абе́тки*<br />
Реєстрових слів - 256618<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
alphabet <br />
(Noun ) (noun ) [hyphenation: al·fa·be·to;]<br />
<br />
an ordered set of letters used in a language<br />
<br />
A complete standardized set of letters each of which roughly represents a phoneme of a spoken language.<br />
<br />
ABC <br />
<br />
<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr><br />
# Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.<br />
# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.<br />
# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Azbuka.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2261637.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ar abetka.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2870.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2911091.jpg|x200px]]<br />
|}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
==Сучасна абетка==<br />
Сучасна українська абетка є кириличною й складається з 33 літер, які вживаються для позначення на письмі 48 фонем.<br />
<br />
21 літера позначає приголосні звуки — б, в, г, ґ, д, ж, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ. Літера й перед о позначає приголосний [j] (його), а в інших позиціях — нескладовий голосний [i̞] (йду, гай). Літера г позначає дзвінкий гортанний фрикативний приголосний [ɦ] (голова), а ґ — задньоязиковий проривний приголосний [g] (ґава, ґрунт, ґудзик). Літера щ позначає сполучення звуків [ʃt͡ʃ] (щука).<br />
<br />
10 літер позначають голосні звуки, з яких а, е, и, і, о, у передають кожна по одному звуку, а літери є, ю, я позначають по одному звуку лише після м'яких приголосних (синє, люди, ряд), а на початку слова, після голосних і після апострофа — по два ([j + e], [j + u], [j + ɑ] — має, юнак, в'янути). Літера ї завжди позначає два звуки ([j + i] — їжа, з'їзд).<br />
<br />
Літера ь звукового значення не має, а вживається для позначення м'якості приголосного звука (кінь, льон).<br />
<br />
В сучасному українському алфавіті немає літер на позначення звуків [d͡z] та [d͡ʒ], йотованого о та нескладотворчого голосного [u̯] (як ў в білоруській мові), хоча ці звуки використовуються в мові. Тому використання буквосполучень дз, дж, ьо, йо регламентується окремими нормами правопису, а літери в та у можуть позначати також напівголосний звук, залежно від позиції у складі.<br />
<br />
Літери української абетки за формою бувають великі й малі, а за різновидом — друковані й писані.<br />
<br />
Українська абетка здебільшого фонетична, за винятком звуків [d͡z], [d͡ʒ], [u̯] та подвоєних приголосних [ɲː], [ɟː], [cː], [ʎː], [t͡sʲː], [zʲː], [sʲː], [t͡ʃ˙ː], [ʒ˙ː] та [ʃ˙ː], що не мають окремих літер, і складних правил м'якості чи твердості приголосних, що її зумовлює наступний голосний.<br />
<br />
Апостроф, що формально не входить до української абетки, відображає твердість звучання попереднього приголосного перед йотованими і є обов'язковим до використання. Українська латинка існує в декількох варіантах, що відрізняються як набором символів, так і правилами запису звуків, і використовується досить обмежено.<br />
<br />
Літери української абетки разом зі звуками, які вони позначають, представлено у таблиці нижче.<br />
<br />
Літера та вимова А<br />
а Б<br />
бе В<br />
ве Г<br />
ге Ґ<br />
ґе Д<br />
де Е<br />
е Є<br />
є Ж<br />
же З<br />
зе И<br />
и І<br />
і Ї<br />
ї Й<br />
йот К<br />
ка Л<br />
ел М<br />
ем Н<br />
ен О<br />
о П<br />
пе Р<br />
ер С<br />
ес Т<br />
те У<br />
у Ф<br />
еф Х<br />
ха Ц<br />
це Ч<br />
че Ш<br />
ша Щ<br />
ща Ь<br />
м'який знак Ю<br />
ю Я<br />
я '<br />
апост- роф<br />
Відповідні звуки [ɑ] [b] [b˙][1] [w] [u̯] [ν˙][2] [ɦ] [x][3] [ɡ] [d] [dʲ] [ɟː] [d͡z] [d͡zʲ][4] [d͡ʒ][5] [ɛ] [ɛ̝][6] [jɛ] [ɪi][7] [ʒ] [ʒʲː] [d͡ʒ][5] [z] [zʲ] [zʲː] [d͡z] [d͡zʲ][4] [s], [sʲ][8] [ɪ] [ɪ̞][9] [i] [ji] [j] [k] [ɡ][10] [l] [lʲ] [ʎː] [m] [n] [nʲ] [ɲː] [ɔ] [o][11] [p] [p˙][12] [r] [rʲ] [s] [sʲ] [sʲː] [z] [zʲ][13] [t] [tʲ] [cː] [d] [dʲ][14] [u] [u̯] [f] [x] [t͡s] [t͡sʲ] [t͡sʲː] [t͡ʃ] [t͡ʃʲː] [d͡ʒ][15] [ʃ] [ʃʲː] [ʃt͡ʃ] [ʲ] [ju] [jɑ] <br />
Багато груп приголосних зазнають у вимові асимілятивних змін, зокрема це буквосполучення:<br />
<br />
с + ш → [ш:]: ви́рісши [ви́ріш: и]<br />
з + ш в середині слова → [жш]: ви́візши [ви́вʻʻіжши], на початку слова [ш:]: зши́ти [ш: и́ти]<br />
з + ж → [ж:]: зжо́вкнути [ж: о́ўкнути], безжа́лісний [беиж: а́лісниĭ]<br />
з + ч в середині слова → [жч] безче́сний [беижче́сниĭ], на початку слова → [шч]: зчи́стити [шчи́стиети]<br />
з + дж → [жд͡ж]: з джерела́ [жд͡жеиреила́]<br />
ш + с' → [с':]: милу́єшся [миелу́јиіс':а]<br />
ж + с' → [з'с' ]: зва́жся [зва́з'с'а]<br />
ч + с' → [ц'с' ]: не моро́чся [моро́ц'с'а]<br />
ш + ц' → [с'ц' ]: на до́шці [на до́с'ц'і]<br />
ж + ц' → [з'ц' ]: на сму́жці [смуз'ц'і]<br />
ч + ц' → [ц':]: у ху́сточці [ху́стоц':і]<br />
На межі слів приголосні [ш], [ж], [ч] перед [с' ], [ц' ] не зазнають асимілятивних змін: [ваш с'інокі́с], [де ж с'і́сти], [ско́р'увач ц'ілиени́]<br />
д + с → [д̑зс]: ві́дступ [вʻʻі́д̑зступ]<br />
д + ц → [д̑зц]: відцура́тися [вʻʻід̑зцура́тиес'а]<br />
д + ш → [д͡жш]: відшліфува́ти [вʻʻід͡жшл'іфува́ти]<br />
д + ч → [д͡жч]: відчини́ти [вʻʻід͡жчиени́ти]<br />
д + ж → [д͡жж]: віджива́ти [вʻʻід͡жжиева́ти]<br />
д + з → [д̑зз]: ві́дзвук [вʻʻі́д̑ззвук]<br />
т + с → [ц]: бра́тство [бра́цтво]<br />
т + ц → [ц:]: кори́тце [кори́ц: е]<br />
т + ш у нормальному темпі мовлення → [чш]: бага́тшати [бага́чшати], у жвавому мовленні → [ч:]: [бага́ч: ати]<br />
т + ч → [ч:]: кві́тчати [квʻʻіч: а́ти]<br />
При вимові відбувається також спрощення в групах приголосних:<br />
<br />
нт + ськ → [н'с'к]: студе́нтський [студе́н'с'киĭ]<br />
ст + ськ у звичайному темпі → [с'к]: туристський [тури́с'киĭ], у повільнішому → [с':к]: [тури́с':киĭ]<br />
нт + ст → [нст]: аге́нтство [аге́нство]<br />
ст + ц' → [с'ц' ]: арти́стці [арти́с'ц'і], у старанній вимові→[с'ц':]: [арти́сʻʻц':і]<br />
ст + ч → [шч]: невістчин [неивʻʻі́шч иен]<br />
ст + д → [зд]: шістдесят [шʻʻіздеис'а́т]<br />
ст + с → [с:]: шістсот [шʻʻіс: о́т]<br />
Сполучення чн у деяких[16] народно-побутових словах вимовляється як [шн]: [со́н'ашниĭ] день, [ја́шн'і] крупи, [смашна́ јаје́шн'а], [пшеини́шниј] хліб, [моло́шна] каша.<br />
Літери української абетки за формою бувають великі й малі, а за різновидом — друковані й писані.<br />
<br />
<div align="right"></div><br />
Більше читайте тут: <br />
*[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 Абетка в "Тлумачному словнику онлайн"].<br />
*:-и, ж.<br />
<ol><br />
<li>Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, [[азбука]].<br />
За абе́ткою — в алфавітному порядку.<br />
<br />
<li>Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.<br />
</ol><br />
*[http://sum.in.ua/s/abetka "Академічний тлумачний словник" ]<br />
АБЕТКА, и, ж.<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Аб]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80Вітер2018-11-02T11:34:23Z<p>Ivhalaburda.ij18: вітер</p>
<hr />
<div>'''Вітер, -тру, '''''м. ''1) Вѣтеръ. ''Ізза гори вітер вів, калина не спів. ''Мет. 165. ''Із вітром могила в степу розмовляє. ''Шевч. 37. '''На вітер підняти'''. Приводить въ чувство упавшаго въ обморокъ, вынося его на чистый воздухъ. ''Не виїхав козаченько за білії хати, як довелось дівчиноньку на вітер підняти. ''Нп. '''Пішло з вітром, за вітром'''. Пропало, пошло прахомъ. '''Вітер має'''. Уже нѣтъ. '''Шукай вітра в полі! '''Напрасно будешь искать, не найдешь. '''Іди по три вітри'''. Ступав къ чорту. '''Жене, як дідько вітри.''' Летить, какъ бѣшеный. Ном. №11428. Ум. '''Вітрець, вітречко, вітрик, вітронько. '''ХС. II. 196. 2) '''= Ятір. '''Kolb. І. 73.<br />
[[Категорія:Ві]]<br />
Ві́тер — великомасштабний потік газів<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356702.html '''Вітер''']<br />
<br />
*вали́тися (па́дати) від ві́тру. Бути знесиленим, дуже виснаженим, слабим. А як вийду за ворота,— Од вітру валюся (П. Чубинський); Прокіп блідий, аж зчорнілий, од вітру валиться (М. Коцюбинський); — Куди тобі пішки: від вітру валишся (О. Гончар); (Вантажник:) У нас конячка яка? Од вітру пада (І. Микитенко); За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Я. Баш). так від ві́тру і ва́литься. Очиці її почервоніли і позапухали (видко було, усю ніч плакала), а сама так від вітру і валиться (Г. Квітка-Основ’яненко). хили́тися од ві́тру. — А схожа вона знаєте на кого? — Ні, не знаю. — На лісову мавку. Хороша дівчина. — Нічого, тільки од вітру хилиться (М. Стельмах). <br />
*викида́ти / ви́кинути на ві́тер що. Легковажно, марно витрачати гроші, майно і т. ін. Як розпорядитися грошима? Легко їх розтринькати, викинути на вітер (З газети). <br />
*ві́тер у голові́ (гра́є (ві́є, сви́ще, посви́стує і т. ін.)) у кого, чиїй. Хто-небудь легковажний, несерйозний. — Ти добре прочесала жевжиків,— озвалася Майя.— Влучно сказала — жевжики! Це такі, у кого в голові вітер віє! (А. Хижняк); Ні, такі діти не беруть близько до серця її турбот про рідне гніздо. Одне мале, а друге молоде, ще вітер посвистує в їхніх головах (М. Стельмах); // без додатка. Легковажний, несерйозний. А парубки тії — сказано, вітер в голові, молодії — вибрали десь музики і повели молодих по селу (Марко Вовчок); Так що же це він? Хизувався, як хлоп’як? А чи ще вітер у голові грає, і він просто вигадує? (В. Козаченко); — Ти ж у мене виріс під стелі, а в голові ще вітер віє (Ю. Збанацький). бага́то ві́тру (в голові́). Видно вухатого, що в його вітру багато (Укр.. присл..); — Вітру у тебе в голові багато,— казала Ганна Сильвестрівна (І. Сенченко). з вітерце́м у голові́. — Так<br />
*ві́тер у кише́нях (у кише́ні) свисти́ть (гуля́є, ві́є і т. ін.). 1. Нема грошей. З чим ждати? — вмішався кремезний парубок з засуканими по лікті рукавами. — Сухарі вийшли, махорки катма, вітер у кишенях гуде... (О. Гончар); — Але ж тато не схожий на того противного диякона. Хоч у кишені вітер гуляє, та почуває себе людиною (А. Хорунжий); Коли в кишені вітер віє, то не лізь у суд, Мусію (Укр.. присл..); Бо як в кишені вітер ходить, То треба спершу заробити (Укр. поети-романтики..). ві́тер по кише́нях гуля́є. А другий так собі, якийсь нетяга.. Вітер, видно, по кишенях гуляє (Г. Коцюба). у кише́ні ві́тер. (Копистка:) Бувало й нап’єшся отак та прителіпаєшся додому без розуму... Прокинешся вранці — у кишені вітер, у голові ковалі (М. Куліш). 2. у кого. Хто-небудь бідний, не має грошей. Навкруг Софрона мешкали такі ж бідолахи безкопійчані... У них в кишені теж вітер свистів (Н. Рибак). ві́тер<br />
*ганя́ти ві́тер по ву́лицях (по сві́ту). Проводити час у розвагах; нічого не робити, нічим не займатися. — Отож зміну відробив та й пішов вітер по вулицях ганяти. Тільки й на умі танці та комфорт (О. Гончар); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер, .. витирають чужі кутки? (П. Загребельний).<br />
*дму́хати (ду́ти) про́ти ві́тру. Робити яку-небудь безнадійну справу, не сподіваючись на успішне її завершення. (Дід з ціпком:) А ти кинь цигарку, кажу! (Та й замірився на Копистку ціпком). (Копистка (не зворухнувся):) .. Не дмухайте, діду, проти вітру (М. Куліш). <br />
*дмухни́ і розси́плеться (похи́литься, полети́ть і т. ін.) на кого і без додатка. Уживається для підкреслення надмірної фізичної слабості, виснаженості кого-небудь. (Тарас:) .. Худенька (Леся), кволенька… Дмухни — і похилиться (Л. Смілянський). дмухну́ти і розси́плеться. (Павло:) А ти (тестю) вже так перезрів, дмухнути на тебе, і розсиплешся (О. Корнійчук). дмухни́ і полети́ть за ві́тром. Яцубі просто душа болить дивитись, яка його донька худа,— дмухни — й полетить за вітром (О. Гончар). <br />
*до ві́тру, розм. В туалет. — Ми вже тут справді однією ногою в саме панство ступили. — Воду не носимо, надвір до вітру не ходимо, дров не рубаємо... (М. Ю. Тарновський); — А тут до вітру підпира.. Як закричу я: “Мамо!” (Григорій Тютюнник); Хтось попросився: — Хоч до вітру пустіть! — Сказав: випускаю тіки (тільки) тих, хто записався (А. Дімаров). <br />
*за хвіст та на со́нце (на ві́тер) кого. Викривати чиїсь непорядні, неправильні і т. ін. дії, вчинки так, щоб усім стало відомо. Картопля в кагатах почала горіти, а силос, то, мабуть, уже й згорів. Хто кагатував? Колода. По закутках усі гудуть, от вона і його за хвіст та на сонце (в газету) (В. Кучер); — Заробиш у колгоспі сіна — матимеш молочко, не заробиш— хай тобі Бог дає…— Давно б так! — зірвалися в залі голоси.— Годі їм на чужій печі зади гріти. За хвіст та на вітер… (С. Добровольський). <br />
*зві́дки (звідкі́ль, відкі́ль) ві́тер ві́є (дме). 1. В чому причина, від кого йде щось, чий вплив. — Корову я заберу, якщо вона так уже вам очі муляє. Але я бачу, звідки вітер віє (С. Добровольський); — Глашка зрозуміла, звідки дме вітер (З. Тулуб). звідкіля́ ві́тер. У порозі спинився (Запорожець), саркастично зажмурив око: — Знаю, звідкіля цей вітер... Певне, вже наговорили... Ну і к чорту — плакати не буду (С. Васильченко). 2. На що треба орієнтуватися в своїх діях, поведінці або від кого чи звідки слід чекати чого-небудь. — Попомнуть і вам (піщанам) боки, як подільцям!.. Тоді знатимете: чи живете, чи ні! Побачите... Видно вже, відкіль вітер віє... (Панас Мирний); — Ананя люди знали то ґешефтярем, то слизькоязиким, бо язик і мозок його завжди безпомилково повертали туди, звідки віяв вітер (М. Стельмах). 3. зі сл. Марі́є. Усталена форма жартівливо-грайливого звертання. — Маріє, звідкіль вітер віє? — зачепив її<br />
*з вітерце́м. На великій швидкості. — А приїждже товариство запросило Єльку по Дніпру прокататись з вітерцем (О. Гончар); — Тату, ви ж обіцяли нас прокатати з вітерцем! — нагадує Іван (М. Стельмах). з ві́тром. Танки мчали легко,.. з вітром (Я. Качура). <br />
*і́ншим (не тим) ві́тром пові́яло. Відчутно змінилися обставини, настрої, погляди і т. ін. Всі (в Кухтиній сім’ї) повірили, що іншим вітром повіяло і що жде їх щось нове, цікаве, нечуване досі (А. Іщук); — А ви ж торік казали, що Заруба такий, як всі…— Всі казали, а тепер бачу, що не тим вітром повіяло (В. Кучер). ки́дати (пуска́ти, розкида́ти) / ки́нути (пусти́ти, розки́нути) на ві́тер, зі сл. гро́ші. Даремно, марно, необдумано витрачати. — Берегти треба кожну копійку, а ми тисячі карбованців на вітер кидаємо (З газети); (Герміона:) Немає за що ганити тебе, хіба за те, що ти свій заробіток пускаєш так на вітер (Леся Українка); — Дорош за нашу артіль дбає, не хоче розкидати на вітер трудодні (К. Гордієнко). <br />
*куди́ ві́тер ві́є (дме). 1. Що трапилося; в чому справа. Паляничка ще не добрав, куди воно вітер дме, тому вибирав тепер слова обережні, моргаючи своїми мавпячими очима (М. Чабанівський). 2. Будь-куди; куди завгодно. Тоді, хвиле, неси з милим, Куди вітер віє! (Т. Шевченко). <br />
*леті́ти / полеті́ти ві́тром (як ві́тер), перев. куди. Дуже швидко бігти, їхати, йти (перев. нічого навкруги не помічаючи); мчати, поспішати. (Михайло:) Куди ж ти, мов вітер?.. Іванко справді вітром летів в оселище (А. Хижняк); — Я, як зачула, то й полетіла вітром, не тямлячись, тільки одна молитва у серці стояла — тебе застати, тебе рятувати (М. Старицький). <br />
*на ві́тер. 1. зі сл. говори́ти, сказа́ти і под. Необдумано, не думаючи. — Він (доктор) говорить, аби язик вертівся,— так собі,— на вітер... (І. Нечуй-Левицький); — Мій батько не на вітер говорить, боярине. Він звик добре передумати, заким що говорить (Іван Франко); // Між іншим, без особливої потреби. (Павло:) Я так сказав, на вітер... Мовляв, їж борщ з грибами, держи язик за зубами (М. Кропивницький); // Безпідставно чи безвідповідально; даремно. Він не мовчав батькові й маленьким, а тепер по всьому було видно, що він говорив не на вітер (І. Нечуй-Левицький); Я, Карпо Макодзьоба, оголосив тобі війну, генерал фон Лер. Я на вітер не звик говорити. Що скажу — зроблю (Ю. Яновський). 2. перев. зі сл. витрача́ти, леті́ти і под. Без належної користі, марно. — Глянеш, скільки тих старшокласників — парубчаки ж, траси могли б будувати, а вони ціле літо байди б’ють... Такі трудрезерви — й на вітер! (О. Гончар); — Вам знати цікаво, Які в ньо<br />
*не ки́дати слів на ві́тер. Не говорити що-небудь безпідставно, безвідповідально, необґрунтовано; бути обов’язковим. (Кембель (до Джонатана):) Не бійсь, я слів не кидаю на вітер (Леся Українка); Глухов добре знав секретаря обкому. Він слів на вітер не кидає (І. Рябокляч). випуска́ти слова́ на ві́тер. Відомо всім, що Пронька не звик випускати слова на вітер (О. Донченко). <br />
*підби́тий (підши́тий) ві́тром. Старий, виношений, благенький (про одяг). Зодягнуті червоногвардійці були хто як. В кого стріпана солдатська шинеля, в кого — вітром підбите пальтишко (Ю. Смолич); О, скільки гіркоти в псевдонімі (Кузьма Бездомний) отім, Редакторе з бензинної колонки, Коли на вулиці сьогодні в тебе дім, Підшитий вітром макінтошик тонкий (Р. Братунь). <br />
*піти́ (збі́гти) за ві́тром (по ві́тру, за водо́ю). 1. Пропасти марно, перев. нераціонально кимсь витрачаючись, використовуючись і т. ін. Якби все купляти, що нам треба, то ґаздівство швидко пішло би за вітром (М. Томчаній); Тато гніваються: це ж два з половиною карбованці пішли за водою (М. Стельмах); // Зникнути безлідно. — Бачиш, Олександро, твій чоловік, а моя жінка пішли десь за водою… (М. Коцюбинський). 2. Минути, пройти без вороття. Так якраз і є: .. добра слава — усе пішло за вітром (Г. Квітка-Основ’яненко); Нехай піде за вітром моє лихо! (І. Нечуй-Левицький); Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою (Марко Вовчок). <br />
*пуска́ти / пусти́ти на ві́тер. 1. зі сл. гро́ші, майно́ і т. ін. Легковажно, марно витрачати. Як тільки свято — в нього (Більграйфа) повно гостей, оперету розігрують, як у Відні, де він, бувши молодим, гроші на вітер пускав (І. Муратов); — Це ж треба уже зовсім розуму позбутися, щоб узяти<br />
*та власною рукою пустити на вітер усе своє добро, загорьоване довгою, тяжкою працею… (Д. Бузько); (Герміона:) Ти свій заробіток пускаєш так на вітер (Леся Українка). 2. зі сл. слова́. Обіцяти щось нереальне; даремно говорити про щось. Хлопець не любив пускати слова на вітер (З газети). 3. зі сл. сла́ва. Не берегти, не примножувати, не оцінювати належним чином. Ярославову славу на вітер пускає (Всеслав) (Панас Мирний). <br />
*пусти́ти (з) ди́мом ((з) вогне́м, з ві́тром і ди́мом). Знищити вогнем; спалити. (Стась:) Він (Кармелюк) ще, кажуть, нахвалявся перепороть різками всю комісію і димом пустити всі їх папери (С. Васильченко); Пустили з димом вони (повстанці) панські маєтки (Нар. опов.); Проклятий фашист все село під небо з вогнем пустив (О. Копиленко); Дорош обкульгав згарище .. і зняв кашкет. “Невже самі люди, що це творили, пустили з вітром і димом?” (Григорій Тютюнник). ди́мом за ві́тром пусти́ти. — Та йому (панові) й ногою на нашу землю не дати ступити. Кубло димом за вітром пустити! (А. Головко). <br />
*пусти́ти (розві́яти) за ві́тром. 1. зі сл. гро́ші, ці́нності і т. ін. Марно витратити (перев. легковажно). Одержали (хлопці) першу зарплату і .. за три дні гроші пустили за вітром (З газети); Павлюк із Завірюхою.. воліли б ті здобутки розвіяти за вітром (К. Гордієнко). 2. Не доглянути, не зберегти кого-, що-небудь. — Хвалився (старий) якось: “Ось привезуть курчат, збережеш усіх, поки не виростуть, баян тобі восени забезпечений. А пустиш за вітром, начувайся…” (С. Добровольський). 3. Знищити вогнем; спалити. Андрій нахилився старому до вуха, спитав таємниче: — А що якби і їх (уланів) отак? Щоб і їхні фільварки пустити за вітром? (Д. Бедзик). <br />
*розно́ситися / рознести́ся за ві́тром. Щезати, пропадати, зникати і т. ін. Та сум бере, що без життя, без плоду, На рій дурниць моє життя звелось, Гадав служити рідному народу, Та чисто все за вітром рознеслось (П. Грабовський). <br />
*розпуска́ти / розпусти́ти за ві́тром (по ві́тру) що. 1. Марно витрачати гроші, заробіток, спадщину і т. ін.; не бути ощадливим. Служивши чесно, без пороку, З боргів покійник батько жив, Три бали він давав щороку І все за вітром розпустив (Переклад М. Рильського). 2. Знищувати, не залишаючи сліду. Світ здається викінченим, як поема митця старого,— а буває часом, Коли хотілось би його зламати, Розвіяти, по вітру розпустить (М. Рильський). <br />
*сві́жим ві́тром пові́яло. Змінилися обставини, настрої і т. ін. на краще. Від її щирого голосу повіяло на Миколу свіжим вітром (В. Кучер); Торік з двома подругами прийшла вона на ферму і тут відразу повіяло свіжим вітром .. Приміщення побілили, причепурили (Я. Гримайло). <br />
*трима́ти (держа́ти) ніс (но́са) за ві́тром (по ві́тру). Діяти непослідовно, непринципово, змінюючи свої переконання і поведінку відповідно до обставин. Сатирик викриває героя як, хоч і бездарного, але надзвичайно спритного пройдисвіта, що тримає ніс за вітром (З газети); І критик, що держить по вітру свій ніс, Що в папці промову (готову!) приніс, Схопився і першим до сцени побіг (С. Олійник). <br />
*холо́дним ві́тром пові́яло. Змінилися обставини, настрої і т. ін. на гірше. Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Уже повіяло (Т. Шевченко); То йому привиджується удача: земля знову його, він такий радий .. Аж ось повіяло холодним вітром з другого боку… Нема землі!.. (Панас Мирний). <br />
*шука́ти (лови́ти, доганя́ти) / злови́ти (пійма́ти) ві́тра в по́лі. 1. тільки наказ. форма. Безслідно зникнути, так, що марно й шукати. — Що ж то буде за чудасія? — Так, нічого: підхоплю тілько (тільки) на сідло отсю кралю, та й шукай вітра в полі. Махнем з побратимом навпростець до Чорної гори (П. Куліш); — Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар); —Ха-ха-ха,— реготав професор,— вони (Яринка і Крайнєв) полетіли, ловіть вітра в полі (В. Собко). 2. Здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь. — А що гестапівці знайдуть (друкарську машинку)? — скрикнула Тамара.— Нехай шукають вітра в полі,— задиристо випалила Женя (А. Хижняк); (Лука:) Повернуся раніше від інших .. Одчиніть мені тихенько двері. Я ляжу, а вони хай шукають вітра в полі (Я. Галан); Але тут почув Бертольдо, як озвався голос долі: “Гей, біжіте, панські слуги, Та зловіте вітра в полі” (Ле<br />
*яки́м ві́тром. Уживається для вираження доброзичливого здивування, радості з нагоди несподіваного приходу, прибуття кого-небудь. (Гиря:) Здоров, здоров, товаришу секретар! Яким вітром до нас?.. (М. Куліш); — Здрастуй, моя люба! — підходить до дружини, обнімає й цілує. В домі радісний переполох. — Здрастуй! Яким вітром, яким чудом ти тут (О. Довженко); — Яким вітром, Василю? — Не зважав на нього Крищук. — Хоч би подзвонив, написав (М. Олійник). яки́ми вітра́ми. — Пані Ольго! — здивовано розвів (Павлик) руками.— Якими вітрами? В таку негоду... (М. Олійник). які́ вітри́ зане́сли. — Які вітри занесли до нас? — спитав Косенко, міцно потискуючи руку Хромова (О. Копиленко). <br />
*як (мов, на́че і т. ін.) ві́тром зду́ло (змело́) кого, що, безос. Хтось або щось несподівано або безслідно зник чи зникло. Мене з печі як вітром здуло (М. Стельмах); — Усмішку з Толиного обличчя наче вітром здуло (С. Журахович); Комісар пожвавішав: його поганий настрій немов вітром здуло (Ю. Бедзик); Касирша зникла, наче її вітром змело (В. Винниченко). <br />
*як (мов, немо́в і т. ін.) ві́тром перенесло́ кого. Хто-небудь дуже швидко прибув (прийшов, приїхав, прибіг і т. ін.) кудись. (Суховій:) Либонь ще й четверті півні не співали, а я вже і в Конотопі .. Немов вітром мене перенесло (М. Кропивницький). <br />
*як (мов, немо́в і т. ін.) ві́тром розві́яло що, безос. Зникнути безслідно. Восени були два добрих прикладки (стіжки сіна), а потім як вітром розвіяло. Зосталися самі з’їдини (Григорій Тютюнник); Кураторове обличчя розтяглось у широчезну посмішку. Та раптом страшна думка забилася в голові. Його веселість немов вітром розвіяло: що буде, коли та баба заговорить (О. Маркуш). <br />
*як (мов, ні́би і т. ін.) оси́ка на ві́трі, зі сл. тремті́ти, затремті́ти і под. Дуже сильно. Вона боялась подумати, що тоді буде, і лише тремтіла, як осика на вітру (на вітрі) (М. Коцюбинський); Гнат затремтів увесь, як осика на вітрі (М. Коцюбинський). <br />
*(як (мов, ні́би, і т. ін.)) полеті́ти за (із) ві́тром. 1. Набути розголосу, поширитися. За вітром слава полетіла. По всіх усюдах і кутках (Л. Глібов). 2. Безслідно зникнути, пропасти. Її честь, яку здобула собі довгою службою у своєї пані, тепер розвіялася, немов із вітром полетіла (О. Кобилянська).<br />
<br />
[http://sum.in.ua/s/viter '''Вітер''']<br />
<br />
Вітер тру, чол. Більший або менший рух потоку повітря в горизонтальному напрямі. Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива (Тарас Шевченко, I, 1951, 3); Вітер грайливо дмухав йому в сіре обличчя теплими хвилями (Петро Панч, II, 1956, 433); * У порівняннях. Вхопила вона ту мітлу і вітром за ним (Степан Васильченко, II, 1959, 313). <br />
*Валитися від вітру див. валитися; Вітер у голові [грає] в кого — хтось легковажний, несерйозний. А парубки тії — сказано, вітер у голові, молодії — видрали десь музики і повели молодих по селу, гукаючи, співаючи (Марко Вовчок, I, 1955, 87); Так що ж це він? Хизувався, як хлоп'як? А чи ще вітер у голові грає, і він просто вигадує? (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 21); Вітер свище (свистів, гуде) у кишенях — нема (не було) грошей. В її батька і в неї давно вітер свистів у кишенях (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 226); — Сухарі вийшли, махорки катма, вітер у кишенях гуде... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 78); Вітром підбитий (підшитий): а) про благенький одяг. Вітром підшита свитина, літня китайчата хустка не дуже десь гріли (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 453); б) про несерйозну, легковажну людину; Звідки вітер віє — від кого йде думка, погляд і т. ін. Галя почула, звідки вітер віє, куди хилить... (Панас Мирний, III, 1954, 286); Кидати (пускати і т. ін.) на вітер гроші (заробіток і т. ін.) — даром, марно витрачати гроші, заробіток тощо. [Герміона:] Немає за що ганити тебе, хіба за те, що ти свій заробіток пускаєш так на вітер (Леся Українка, III, 1952, 419); Він.. гроші на вітер пускав (Ігор Муратов, Бук. повість, 1957, 7); Куди вітер віє (дме): а) у чому, власне, справа; Паляничка ще не добрав, куди воно вітер дме, тому вибирав тепер слова обережні, моргаючи своїми мавпячими очима (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 161); б) про непослідовність у чиїй-небудь поведінці, думках, політиці. Ловити вітри — бути неуважним. Коли Наум приходив до церкви молитись, то вже справді молився, а не ловив вітрів, не розглядав туди і сюди (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 66); На вітер говорити (кидати слова і т. ін.) — даремно, марно говорити. [Марусяк:] Бо знай, небого, я На вітер говорить не вмію (Іван Франко, IX, 1952, 313); На [всі] чотири вітри — куди хоч, у будь-який бік. Йди на чотири вітри (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 310); Пішло (піде) з (за) вітром — пропало (пропаде); Шукати (ловити і т. ін.) вітра в полі — даремно шукати кого-, що-небудь. Така вона була, панночка тая, що присягала «любитиму», наче «на добридень» віталася. А по добридню та й шуги! Бувайте здорові, шукайте вітра в полі!.. (Марко Вовчок, I, 1955, 378); Яким вітром (якими вітрами) [занесло]? — яким способом, з якої причини, з якою метою з'явився (з'явилися), яка потреба привела? [Юркевич:] Ви тут? Яким вас вітром сюди занесло? (Іван Кочерга, I, 1956, 599).<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вітер 1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вітер 2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вітер 3.JPG|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вітер 4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80 «Вітер»], матеріал з Вікіпедії<br />
<br />
[http://www.hohlopedia.org.ua/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/search/?word=%C2%B2%D2%C5%D0 «Вітер»], матеріал з Хохлопедії<br />
* рух повітря відносно поверхні Землі; на земній кулі спостерігаються постійні вітри як глобального характеру (пасати, мусони), так і локальні.<br />
<br />
[http://leksika.com.ua/14250906/ure/viter Вітер ], матеріал з сайту Лексика<br />
* рух повітря відносно земної поверхні. Виникає внаслідок нерівномірного розподілу атмосферного тиску на земній поверхні, що зумовлюється в свою чергу неоднаковим прогріванням її Сонцем. На В. впливають і відхильна сила обертання Землі, сила тертя (в нижніх шарах атмосфери) та ін. В. характеризується напрямом і швидкістю. Напрям В. визначають за тією частиною світу, звідки він дме: пн., пд., зх., сх., пн.-зх., пд.-сх. тощо; швидкість В.- у метрах за секунду або кілометрах за годину. їх вимірюють флюгером, анемометром та ін. приладами; швидкість В. оцінюють за Бофорта шкалою. Напрям і швидкість В. у високих шарах атмосфери визначають за допомогою куль-зондів. В. над значними <br />
==Джерела та література==<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BEВійсько2018-11-02T11:31:55Z<p>Ivhalaburda.ij18: військо</p>
<hr />
<div>'''Військо, -ка, '''''с. ''Войско. ''Без гетьмана військо гине. ''Ном. № 751. ''Військо йде, як мак цвіте. ''Ном. № 4206. <br />
[[Категорія:Ві]]<br />
Збройні сили держави; армія.<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://slovopedia.org.ua/31/53394/27732.html '''Військо''']<br />
* (збройні сили) армія, мн. полки, заст.: рать, дружина; (негативно про чужих) орда, полчища.<br />
[http://sum.in.ua/s/vijsjko '''Військо'''] , а, сер. Збройні сили держави; армія. У нього вотчина аж біля Прилуків укупі з братом, .. брат господарює, а він служить у війську (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 328); Тоді він [Т. Шевченко] одвідав і Київ, і Кирилівку, і Хортицю, де колись була Січ славного війська запорізького (Панас Мирний, V, 1955, 312); <br />
// Частина збройних сил; озброєний загін. Іде військо, іде й друге, А за третім стиха — Не дивися, безталанна — Везуть тобі лихо (Тарас Шевченко, II, 1953, 43); Попереду всього війська Три старшини виступали (Леся Українка, I, 1951, 375); Та не корилась Україна, Повстанські ладила війська (Максим Рильський, Сад.., 1955, 20); Як війна вирувала довкола, розливаючи ріками кров, у будьоннівське військо Микола на зачумлену шляхту пішов (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 95).<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: військо1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: військо2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: військо3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: військо4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|VlvpPAhgD3g}} Анатолій Кочерга - Ой, видно село<br />
<br />
====Ой, видно село====<br />
[http://www.pisni.org.ua/songs/712969.html Українські пісні]<br />
<br />
==Див. також==<br />
[http://izbornyk.org.ua/krypgvol/krypgv16.htm Військо]<br />
* Основними формами військової організації були «вої» і «дружина». «Вої» — це загальне народне ополчення, яке князь використовував у воєнних діях в час особливої потреби. Починаючи боротьбу проти угорських військ, які захопили Галич 1230 р., Данило закликав все ополчення: «зібрав Галицьку землю... і зібрав від Бібрки аж до річки Ушиці і Пруту, і обляг (Галич) тяжкою силою» 1. 1245 р. Ростислав Михайлович йшов у похід на Ярослав, «зібравши багатьох тубільців» 2. <br />
* Формування важкоозброєних і легкоозброєних військ існували на Русі ще з XI — XII ст. Але у війську Галицько-Волинського князівства XIII ст. помітний прогрес і в озброєнні війська, і в його тактиці. Зображення важкоозброєних воїнів, які бачимо на печатках XIV ст.10, показують значне удосконалення зброї: так, наприклад, шолом вершника менший, ніж у раніших часах, і краще забезпечує голову; щит також менший і легше ним воювати. З літопису знаємо, що були три роди списів: копія, сулиця і рогтиця 11. Легкоозброєні стрільці одержали також нову зброю — рожанці 12, якісь поліпшені луки. <br />
Літопис багато разів описує зовнішній вигляд тогочасного війська. На укріпленнях міста Володимира, які оглядав Бела IV, «стояли оружники — блищали щити і оружники були подібні до сонця» 13. У битві під Шумськом 1233 р. описано військо Данила: його «великий полк» «мав хоробрих людей і світлу зброю» 14. У поході проти ятвягів 1248 р.: «все військо зійшло із коней, озброїлося, як піхотинці (і вийшло) з табору: щити їх були як зоря, шоломи — як сходяче сонце, держали в руках списи як безліч тростин; а стрільці йшли по боках дороги, тримали в руках свої рожанці (луки) і наклали на них свої стріли проти ворогів» 15. <br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%28%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%29 Дружина(військо)], матеріал з Вікіпедії <br />
*[http://www.aforismo.com.ua/tags/118/ Афоризми військові], <br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%86%D1%96%D0%B2 Військо вірних запоржців], Матеріал з Вікіпедії<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0Війна2018-11-02T11:29:53Z<p>Ivhalaburda.ij18: війна</p>
<hr />
<div>'''Війна, -ни, '''''ж. ''Война. Ум. '''Війнонька, війночка. '''<br />
[[Категорія:Ві]]<br />
Війна́ — комплекс заходів спрямований на захоплення чужих природних, енергетичних та людських ресурсів. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/vijna '''Війна''' Академічний тлумачний словник]<br />
<br />
'''ВІЙНА, и''', жін.<br />
1. Організована збройна боротьба між державами, суспільними класами тощо. Війна людей їсть, а кров'ю запиває (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 78); Війну [1914—1915] ведуть усі великі держави заради грабежу, поділу світу, за ринки, за поневолення народів (Ленін, 21, 1950, 391); А між тим приготовання [приготування] до робітницької війни швидко кінчилися (Іван Франко, V, 1951, 413); Щоб війни не знати, Щоб у мирі жить, — Армія Радянська На посту стоїть (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 10). <br />
<br />
2. ''перен''. Стан ворожнечі між ким-небудь; суперечка, сварка з кимсь; боротьба. Малюючи в цілому циклі «Бориславських оповідань» війну поміж капіталом і працею, Франко не може залишитись тільки холодним, об'єктивним обсерватором (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 38); Уже так споконвіку провадилась у підліщан непримиренна війна з лановими та ставчанами (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 13); Ідейна війна з народництвом.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Війна_1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Війна_2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Війна_3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Війна_4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356681.html '''Війна''' Словопедія]<br />
<br />
'''ВІЙНА'''<br />
<br />
'''іти́ / піти́ війно́ю''' на кого. Гаряче, запально сперечатися з ким-небудь. О. Василь боронив свої права і йшов війною на Раїсу, обертаючись раптом з слуги Божого в слугу Марса (М. Коцюбинський)<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%C2%B3%E9%ED%E0 '''Війна''' Матеріали з Вікіпедії]<br />
<br />
'''Війна́''' — складне суспільно-політичне явище, пов'язане з розв'язанням протиріч між державами, народами, національними і соціальними групами з переходом до застосування засобів збройної боротьби, що відбувається у формі бойових дій між їх збройними силами. Це специфічна форма вияву соціальних відносин, у якій домінує збройна боротьба як продовження політики, що підпорядковує своїм цілям усі сфери суспільного життя.<br />
<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/ '''Громадянська_війна''']<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/ '''Інформаційна_війна''']<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/ '''Світова_війна''']<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/ '''Ядерна_війна''']<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/ '''Перша_світова_війна''']<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/ '''Друга_світова_війна''']<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BEВідро2018-11-02T11:27:01Z<p>Ivhalaburda.ij18: відро</p>
<hr />
<div>'''Відро, -ра, '''''с. ''Ведро. ''Пішла по воду, відра побила. ''Мет. 5. ''Чи три відрі, чи чотирі відрі про празники горілки взято? ''Екатериносл. у. Ум. '''Відерце, відерочко, відерко'''. <br />
[[Категорія:Ві]]<br />
<br />
Відро́, конівка, коновка, діал. кі́нва — ємність для зберігання рідин, дрібних і середніх ягід та овочів, сипучих матеріалів чи сміття.<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
<br />
ВІДРО́, а, сер.<br />
1. Металева або дерев'яна посудина з дужкою для носіння й зберігання води тощо. От Мелашка ухопить відра і йде по воду (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 430); Назустріч нам ішов молодий робітник з відром, зеленої фарби (Леся Українка, III, 1952, 605); Виходить Надія з квартою і рушником, за нею Батура з відром в руках (Олександр Корнійчук, II, 1955, 210). <br />
<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
<br />
Як (мов, наче і т. ін.) з відра [лити] — про великий дощ. Дощ як з відра лив (Панас Мирний, IV, 1955, 238); Дощ лив мов з відра (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 474).<br />
2. заст. Міра, що дорівнює вмісту відра (близько 12 літрів). А всім вкупі — червоного вина з Цареграду Відер з троє у барилі.. Всього везе (Тарас Шевченко, I, 1951, 322); Старий Джеря і собі готувався до весілля. Він купив десять відер горілки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 181); Сеньків має прекрасні природні умови: річка Оскіл, високий її берег, чудесне на горі ожерело води, що дає до сімдесяти тисяч відер чудової води на добу (Остап Вишня, I, 1956, 359).<br />
<br />
<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
ВІДРО́, а, с. 1. Металева або дерев’яна посудина з дужкою для носіння й зберігання води тощо. От Мелашка ухопить відра і йде по воду (Кв.-Осн., II, 1956, 430); Назустріч нам ішов молодий робітник з відром зеленої фарби (Л. Укр., ІІІ, 1952, 605); Виходить Надія з квартою і рушником, за нею Батура з відром в руках (Корн., ІІ, 1955, 210).<br />
<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
2. заст. Міра, що дорівнює вмісту відра (близько 12 літрів). А всім вкупі — червоного вина з Цареграду Відер з троє у барилі.. Всього везе (Шевч., І, 1951, 322); Старий Джеря і собі готувався до весілля. Він купив десять відер горілки (Н.-Лев., II, 1956, 181); Сеньків має прекрасні природні умови: річка Оскіл, високий її берег, чудесне на горі джерело води, що дає до сімдесяти тисяч відер чудової води на добу (Вишня, І, 1956, 359).<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Відро, -ра, с. Ведро. Пішла по воду, відра побила. Мет. 5. Чи три відрі, чи чотирі відрі про празники горілки взято? Екатер. у. Ум. відерце, відерочко, відерко<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
відро́ – іменник середнього роду<br />
<br />
відмінок однина множина<br />
називний відро́ ві́дра<br />
родовий відра́ ві́дер<br />
давальний відру́ ві́драм<br />
знахідний відро́ ві́дра<br />
орудний відро́м ві́драми<br />
місцевий на/у відрі́ на/у ві́драх<br />
кличний відро́* ві́дра*<br />
<br />
<br />
<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
bucket <br />
(noun )<br />
<br />
container<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
bucket, pail 3 источника<br />
полное ведро — a bucketful of4<br />
ведро для зачерпывания воды — dip-bucket2<br />
ведро для мусора, мусорное ведро — garbage can, waste-bin, bin2<br />
<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
Bucket<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
<br />
имя существительное<br />
Сосуд цилиндрической формы с ручкой в виде дужки для ношения жидкостей, сыпучего.<br />
Русская мера жидкостей, равная 1/40 бочки.<br />
имя существительное<br />
Летняя сухая погода.<br />
Похожие слова<br />
мусорное ведро, ведро воды<br />
ведро: варианты перевода<br />
имя существительное<br />
bucket<br />
ведро, бадья, черпак, грейфер, ковш экскаватора, лопатка<br />
pail<br />
ведро, ведерко, бак, бадья, кадка<br />
bucketful<br />
ведро<br />
<br />
<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
seau<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ведро1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ведрро2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ведро3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ведро4.jpg|x140px]] <br />
<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube| fDYWpIw7wIM}}<br />
{{#ev:youtube| 1sgXqgI1Zgc}}<br />
{{#ev:youtube| Vj9TcVawviY}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[http://www.konstantinn.com.ua/kak-sdelat-vedro-svoimi-rukami/html Зроби відро сам]===<br />
<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%BE Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%BE_(%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D1%8A%D1%91%D0%BC%D0%B0) Материал из Википедии]===<br />
<br />
[[Категорія:Ве]]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br />
[[Категорія:Слова 2015 року]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B0%D1%80Бар2018-11-02T11:23:16Z<p>Ivhalaburda.ij18: бар</p>
<hr />
<div>[[Місту Бар Присвячується|https://www.facebook.com/MistoBarGov/videos/532843323831309/]]'''Бар, -ру,''' ''м''. Мокрое мѣсто между холмами. Вх. Зн. І.<br />
Бар - заклад громадського харчування, що спеціалізується на продажі алкогольних напоїв, які споживаються на місці (тобто, у приміщенні самого бару).<br />
<br />
[[Категорія:Ба]]<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
БАР1, у, ч. Невеликий ресторан, в якому напої і закуски споживають біля стойки буфету або за столиками. Микола Скрипко йшов позаду. Напроти пивного бару він затримався (Петльов., Хотинці, 1949, 34).<br />
<br />
БАР2, а, ч., метеор. Одиниця виміру атмосферного тиску.<br />
<br />
БАР3, а, ч., мор. Наносний підводний вал у прибережній зоні моря або в гирлі річки; мілина. На морі здіймались великі хвилі, а там, де була мілина, вони злітали вгору стовпами сліпучо-білих бризок так високо, ніби від вибухів міни. Отакі мілини, або "бари", — найнебезпечніші місця для моряків (Багмут, Опов., 1959, 33).<br />
<br />
БАР4, а, ч. Деталь врубової машини і гірничого комбайна, яка робить зарубну щілину в пласті. Бачити комбайн у крутоспадній лаві якось незвично. Спускаючись вздовж вибою на канаті, нова машина зубками бара сколює пласт (Рад. Укр., 28.XII 1960, 6).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 103.<br />
<br />
Бар, ру, м. Мокрое мѣсто между холмами. Вх. Зн. І.<br />
<br />
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 27.<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
БАР 1, у, чол. Невеликий ресторан, в якому напої і закуски споживають біля стойки буфету або за столиками. Микола Скрипко йшов позаду. Напроти пивного бару він затримався (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 34).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 103.Коментарі (0)<br />
БАР 2, а, чол., метеор. Одиниця виміру атмосферного тиску.<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 103.Коментарі (0)<br />
БАР 3, а, чол., мор. Наносний підводний вал у прибережній зоні моря або в гирлі річки; мілина. На морі здіймались великі хвилі, а там, де була мілина, вони злітали вгору стовпами сліпучо-білих бризок так високо, ніби від вибухів міни. Отакі мілини, або «бари», — найнебезпечніші місця для моряків (Іван Багмут, Опов., 1959, 33).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 103.Коментарі (0)<br />
БАР 4, а, чол. Деталь врубової машини і гірничого комбайна, яка робить зарубну щілину в пласті. Бачити комбайн у крутоспадній лаві якось незвично. Спускаючись вздовж вибою на канаті, нова машина зубками бара сколює пласт (Радянська Україна, 28.XII 1960, 6).<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 103.<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
БАР<br />
I <br />
-а. Одиниця виміру атмосферного тиску. <br />
II <br />
-а. Деталь машини. <br />
III <br />
-у. Маленький ресторан. <br />
IV <br />
-у. Мілина на морі чи в гирлі річки.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
бар 2 – іменник чоловічого роду(одиниця виміру атмосферного тиску)<br />
==Бар-це ...==<br />
Бар- — місто районного підпорядкування (з 1938 року) в Барському районі Вінницької області, райцентр Барського району. Наявне населення 16500 мешканців<br />
==Історія==<br />
Територія міста Бару була заселена з прадавніх часів. З археології відомо, що в цьому регіоні існувала Буго-Дністровська культура 6500—4750 рр. до н.е. На східній околиці міста археологи виявили трипільське поселення пізнього періоду (3100—2500 рр. до н. е.), а на західній — скіфське (з 7 ст. до н. е.) і черняхівське (бл. 4 ст. н. е.), також комарівське (15 ст. до н.е.).<br />
<br />
З 9 ст. до н.е. край населяли носії чорноліської культури, потім скіфи-орачі. Геродот (бл. 484—425 рр. до н. е.) писав про те, що Поділля населяють сармати. З 4 ст. землі вже входили до держави Антів - Антський союз. Руські літописці наводять назву племені - уличі (6-10 ст.).<br />
<br />
З 12 ст. край фігурує під назвою Болохівщина, яка в 1241 р. потрапила в залежність від Золотої Орди. За 20 км на північ від Бару в урочищі Город Богів поблизу с.Городище (Деражнянський район) знайдено залишки міста, знищеного військом Данила Галицького під час одного з походів 1241 р. або 1257 р. [2]. Іпатіївський літопис дозволяє ідентифікувати його як Божський - одне з найбільших міст Болохівського князівства, назва якого походить від ріки Бог (сучасний Південний Буг) чи від імені князя Божа. Також, можливо, поблизу містився культовий центр словян. Божський (Божеськ, Бузький) — вперше згадується у 1146 р. Знайдені археологами персні з гербами говорять про те, що тут правили нащадки князів Всеволода II Олеговича або Олега-Михайла Святославича.[5].<br />
<br />
Барська земля входила до Подільського князівства. Активний розвиток краю, будівництво укріплених градів-замків почалися після завоювання Ольгердом (Битва на Синіх Водах), в результаті якого земля увійшла до складу Великого князівства Литовського (ВКЛ) у 1363-1402, 1411-1430 рр.<br />
<br />
Перша документальна згадка про місто (під назвою "Ров") відноситься до 1401 р. Відомий український історик Михайло Сергійович Грушевський в праці «Барське староство» пише:<br />
<br />
« … вже в 1405 р. Ров був населеним містом, так що заселення його слід віднести до попереднього часу… »<br />
Історики-краєзнавці вважають, що місто виникло і будувалось в середині XIV ст., а можливо раніше. Воно було розташоване на правому березі річки Рів, там, де тепер знаходиться село Чемериси-Барські.<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:барр2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:барр1.jpg|x140px]] <br />
<br />
|}<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%84%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8CЄдиність2018-11-02T11:18:57Z<p>Ivhalaburda.ij18: що таке єдиність</p>
<hr />
<div>'''Єдиність, -ности, '''''ж. ''Единство. ''Двох церков єдиності служити. ''К. ЦН. 207. ''Стояли на сеймах опіром против політичньої системи єдиности віри в Польщі. ''К. ХІІ. 115. <br />
Те саме, що єдність.<br />
<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== <br />
Є́ДНІСТЬ, ності, жін. <br />
1. Тісний зв'язок, згуртованість, цілісність, неподільність. Єдності, яка б робила нас із кволих навіть одиниць незламною силою, потребуємо й ми.., (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 171); Сила партії в єдності і монолітній згуртованості її лав (Комуніст України, 3,1960, 42). <br />
2. Поєднання в одному цілому, нерозривність зв'язку. Керуючись ленінським принципом єдності теорії і практики, партія повинна розглядати захист і творчий розвиток марксизму-ленінізму як свій найважливіший обов'язок (Резол. XXII з.., 1961, 27); У нашому літературознавстві існує програмова вимога розглядати художні твори у єдності змісту й форми (Радянське літературознавство, 1, 1961, 42). <br />
▲ Надфразна єдність — єдине структурно-семантичне ціле, що складається з ряду речень, а іноді й кількох абзаців, організованих лексичними, граматичними та інтонаційними засобами; Фразеологічна єдність — стійке сполучення слів, що виступає в мові як єдиний неподільний на складові частини вислів. <br />
3. Схожість, цілковита подібність. Єдність поглядів К. Маркса і Ф. Енгельса пронизує всі їх праці — і ті. що вони писали разом, і ті, що готувалися ними окремо (Український історичний журнал, 6, 1960, 3); <br />
4. Спільність чого-небудь, зосередженість чогось у одному місці і т. ін. Основу етнічної спільності народності насамперед становить єдність її мови (Нариси з діалектології української мови, 1955, 12); Єдність походження, спільна історична доля, територіальне сусідство.. пов'язують російський і український народи (Максим Рильський, III, 1956, 84).<br />
<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== <br />
ЄДИНІСТЬ<br />
<br />
єди́ність <br />
іменник жіночого роду <br />
рідко<br />
<br />
<br />
<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== <br />
ЄДИ́НІСТЬ, ності, ж., рідко. Те саме, що є́дність.<br />
<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]=== <br />
Переклад з англійської єдність:unity<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]=== <br />
<br />
<br />
<br />
Єдність <br />
Существительное<br />
1. (Латвия) Единство <br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
| [[Зображення:Єдиність_1.jpeg|x140px]]<br />
| [[Зображення:Єдиність_2.jpeg|x140px]]<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Єд]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82Єгипет2018-11-02T11:17:02Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення Єгипет</p>
<hr />
<div>'''Єгипет, -пту, '''''м. ''Египетъ.<br />
Єгипет - держава на північному сході Африки та Синайському півострові в Азії. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
[http://slovopedia.org.ua/29/53380/11147.html '''Словопедія''']<br />
<br />
ЄГИПЕТ - держава у Пн. Африці та на Синайському півостр., на узбережжі Середземного та Червоного м. Узбережжя (довж. 2700 км) малодоступне; долина і дельта Нілу (3% території) становлять вел. оазу між Лівійською та Аравійською пустелями; клімат тропічний вкрай сухий, на пн. узбережжі субтропічний (середземноморський); від IV до VI дує гарячий сухий вітер хамсін. Арабізовані нащадки стародавніх єгиптян 98%, в тому числі копти 7%; державна релігія іслам; щільність заселення у долині та дельті Нілу до 1550 мшк. на км2, міське населення 47%. Слабо розвинута країна, експортер нафти; важливе джерело валютних надходжень - експлуатація Суецького каналу та туризм; вирощування: зернових (рис, кукурудза, пшениця), цукрової тростини, стручкових, бавовни (найбільший у світі виробник), арахісу, овочів та фруктів, сочевиці; видобуток нафти, природного газу, фосфоритів, руд заліза й марганцю, вугілля; машинобудівна, металургійна, засобів транспорту<br />
<br />
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''«Словники України on-line»''']<br />
<br />
Єги́пет – іменник чоловічого роду<br />
<br />
відмінок - однина; <br />
називний - Єги́пет ; <br />
родовий - Єги́пту; <br />
давальний - Єги́пту, Єги́птові; <br />
знахідний - Єги́пет; <br />
орудний - Єги́птом ; <br />
місцевий - на/у Єги́пті ; <br />
кличний - Єги́пте;<br />
<br />
[http://rupedia.org/fullbibl/page/egipet.1323 '''РУпедия Этимологический русскоязычный словарь''']<br />
<br />
Египет (Мицраим) (Исх.1:1 ) - одна из древнейших и замечательнейших стран на лице земли. Египет граничит к ·ю. с Ефиопиею, к ·с. Средиземным морем, к ·в. с Черным морем, к ·з. песчаною возвышенностью Сахары и Ливийскою пустынею. О его северных и южных границах сообщаются сведения в ·кн. ·пр. Иезекииля (Иез.29:10 , Иез.30:6 ). Страна представляется путешественнику в виде громадной равнины, простирающейся почти на 600 ·англ. миль в длину и окруженной на ·в. и ·з. рядом холмов и обширною пустынею. Речной бассейн страны обязан своим существованием, плодородием и красотою протекающей через нее огромной, исторической р. Нилу. (см. Нил.) Поэтому-то Египет в древности назывался даром Нила. Что касается происхождения названия страны, то мнения об этом различны. В ·в. ·з. слово Египет переводится еврейским словом Мицраим, именем одного из сыновей Хама (Быт.10:6 ), который мог быть родоначальником Египтян. Иногда он называется землею Хамовою (Пс.105:22 ), а иногда Раавом (Пс.86:4 ). Арабы называют его в настоящее время словом Мицр. В Египте прославился Иосиф, возвысившись из рабского состояния до высшего положения первого сановника при дворе Фараона. По указанию Божия Промысла, его отец, престарелый Иаков, и братья прибыли на жительство в Египет; и в течение 430 лет потомство их, состоявшее в начале переселения только из 75 душ, расплодилось от одного до двух миллионов. Чудесное освобождение Евреев от тяжкого ига Фараонова, несомненно, составляет одну из поразительнейших страниц в Еврейской истории. Кому из нас не памятны с раннего детства и Египетские волхвы и десять казней Египетских, из коих последнею и самою страшною была избиение Ангелом в одну ночь всех первенцев Египетских, празднование Евреями первой Пасхи и чудесный переход их через Чермное море! В ·Н.З., вскоре по рождении Спасителя, Египет указан Иосифу и Марии Богоматери с Богомладенцем Иисусом, как место убежища от преследования Ирода (Мат.2:13 ,15,19). После дня Пятидесятницы и сошествия ·св. Духа на Апостолов (Деян.2:10 ) в Египте, в Александрии образовалось великое христианское общество, основателем которого по преданию считается ·св. ·ап. и ·ев. Марк. Как предмет пророчеств народ Египетский служит одним из самых замечательнейших народов. "Вот Господь восседит на облаке легком, пророчествует Исаия, и грядет в Египет. И потрясутся от лица Его идолы Египетские, и сердце Египта растает в нем (Деян.19:1 ). Египет - прекрасная телица, восклицает ·пр. Иеремия, - но погибель от севера идет, идет. Посрамлена дочь Египта, предана в руки народа северного (Иер.46:20 , 4). Меч царя Вавилонского прийдет на тебя, взывает в пророческом духе Иезекииль, от мечей сильных падет народ твой (Иез.32:11 ,12). И сделается земля Египетская пустынею и степью, и узнают, что Я Господь" (Иез.29:9 ). Все предсказания, как выше приведенные, так и множество других относительно Египта, особенно замечательны по точности и полноте своего исполнения, что подтверждается неопровержимыми доказательствами. В то время, когда произносились эти боговдохновенные пророчества Египет находился в самом цветущем состоянии. "Как, сад Господень, так земля Египетская", говорится о нем в ·кн. (Быт.13:10 ) еще в то время, когда на долине Иорданской стояли нечестивые города Содом и Гоморра; повсюду высились блестящие города - стовратные Фивы, Луксор Карнах, величественные памятники гения, искусства, трудолюбия, промышленности, сохранившиеся на удивление до наших времен, как-то пирамиды, катакомбы, обелиски, сфинксы, искусственное Меридово море и другие, были всюду многочисленны и беспримерны. Но когда совершился над ним грозный Божественный суд и держава Фараонов пала, Египет сделался вассальным государством, подчинился туземному игу, и даже часть управлялся невольниками. Летучие мыши теперь во множестве попадаются в развалинах древних Египетских храмов и гробницах, наполняя мрачные, пустынные комнаты и проходы пирамид шелестом своих крыльев. Невольно вспоминается при этом величественное пророчество Исаии (Ис.2:20 ): "в тот день человек бросит кротам и летучим мышам серебряных своих идолов и золотых своих идолов, которых сделал себе для поклонения им".<br />
<br />
[http://ancientrome.ru/dictio/article.htm?a=219444572 '''Словарь Античности''']<br />
<br />
ЕГИПЕТ, долина Нила протяженностью около тысячи километров и шириной от 10 до 20 км (собственно Египет простирался до первого порога возле Сиены, ныне Асуана), плодородию которой способствовали частые наводнения и иловые отложения реки. Существование поселений в этом районе засвидетельствовано уже в эпоху неолита. Первые письменные памятники относятся к 3-му тысячелетию, к периоду объединения Верхнего и Нижнего Египта, что было вызвано необходимостью совместного орошения и осушения полей. Об эпохе фараонов (фараон — большой дом) известно из написанной ок. 280 до н. э. египетским жрецом Манефоном греко-язычной, утраченной в оригинале истории Египта. Она подразделялась на 31 династию по следующим периодам: Тинитский период (по названию Тинитского нома): 1-я и 2-я династии (примерно 30—28 вв. до н. э.); Древнее царство: 3-6-я династии (примерно 28—22 вв. до н. э.); первый переходный период: 7—11-я династии (примерно 22—20 вв. до н. э.); Среднее царство: 12-я династия (примерно 20—18 вв.); второй переходный период: 13—17-я династии (примерно 18—17 вв.); Новое царство: 18—20-я династии (примерно 16—11 вв.); поздний период: 21—31-я династии (примерно 11—4 вв. до н. э.). Экспансия египетского государства проходила в двух основных направлениях: на юг (Нубия) и на северо-восток (Палестина и Сирия). Египет поддерживал также торговые отношения с сомалийскими областями (Пунт), Северной Сирией, Кипром, Критом и Эгеидой (связи подтверждаются, в частности, многочисленными находками микенской керамики в Египте). В 7 в. до н. э. в дельте Нила была основана греческая колония Навкратис. Сильное египетское влияние испытывало греческое искусство. Очевидно, именно поездка в Египет дала Фалесу толчок к его математическим разработкам. Завезенный из Египта папирус стал в Эгеиде широко употребляться для письма. В 332 до н. э. Александр Македонский отвоевал Египет у персов и объявил себя законным преемником фараонов. При нем Египет был эллинизирован; основанный Александром г. Александрия стал в период правления Птолемеев (323—30 до н. э.) столицей египетского государства и культурным центром (Мусейон с богатой библиотекой). Централизованная государственная власть, сдача в налоговую аренду земель и особенно государственная монополия на производство папируса делали возможными государственные субсидии на развитие искусства и науки. Александрийский календарь был заимствован Юлием Цезарем. В 30 до н. э., после победы Октавиана над Антонием и Клеопатрой, Египет стал римской провинцией и житницей Империи.<br />
<br />
[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82 '''Українська-англійська Словник''']<br />
<br />
Єгипет - Egypt <br />
<br />
Арабська Республіка Єгипет - Arab Republic of Egypt<br />
<br />
Стародавній Єгипет - Ancient Egypt<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5355c1c56c0e58222c66e6745376caa5.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:chto_vzyat_s_soboy_v_egipet.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:drevegiptvostok12.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube| AzKqIrieXXY}}<br />
<br />
==Аудіо==<br />
<br />
[http://imp3.fm/?q=%BA%E3%E8%EF%E5%F2%F1%FC%EA%E0+%EC%F3%E7%E8%EA%E0 Єгипетська музика]<br />
<br />
==Див. також==<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82 Стародавній Єгипет], матеріали з Вікіпедії<br />
*[http://sputnik-tour.com/index.php?aid=2327 Єгипет – це відмінна країна для активного й пасивного відпочинку], матеріали з сайту Sputnik-tour.com<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
Єгипет – країна з багатою історією, яка приховує в собі безліч таємниць, що відокремлює нинішнє покоління, від колись існуючої могутньої цивілізації. Давній Єгипет по праву називають колискою цивілізації. <br />
Відомий той цікавий факт, що саме в Єгипті були вперше виготовлені замок і ключі до нього, гребінець і ножиці, макіяж і дезодорант, зубна щітка з пастою.<br />
<br />
Жінки в давньому Єгипті, на відміну від сучасних жінок, використовували косметику, виключно лише як засіб від пекучих сонячних променів.<br />
<br />
95% територій Єгипту це пустеля. Основна частина населення Єгипту проживає на 5% територій.<br />
<br />
Єдина річка яка є в Єгипті це — Ніл. Ніл ділить Єгипет на дві частини — Нижній Єгипет (дельта Нілу) і Верхній Єгипет (все, що вище за течією від Каїра). Верхній Єгипет — це в основному відсталі сільськогосподарські райони. Жителі Верхнього Єгипту з їх сільським устроєм життя — об'єкт всіляких жартів і анекдотів, що дуже нагадують наші анекдоти про чукчів.<br />
<br />
Основний дохід, Єгипет отримує як це не дивно зовсім не від туризму, а з мит, які взимаются з судів, проходящих по Суецькому каналу. Друга стаття доходу Єгипту це нафта, а туризм як джерело доходу знаходитися лише на третьому місці.<br />
<br />
Суецький канал на сьогоднішній день є найбільшим в світі каналом. Він був побудований в 1869 році і з'єднав між собою Середземне і Червоне море. Наприклад — знаменитий Панамський канал в два рази коротший за Суецький.<br />
<br />
Асуанська гребля, зведена для того, щоб оберегти сільськогосподарські поля від розливів Нілу, – наймасивніша споруда в світі. По кількості витраченого на її будівництво матеріалу вона в 17 разів перевершує піраміду Хеопса.<br />
<br />
Варто відзначити той цікавий факт, що в результаті зведення Асуанської греблі, утворилося озеро Насера – яке у свою чергу так само є найбільшим штучним водосховищем в світі.<br />
<br />
Дахи багатьох будинків в Єгипті недобудовані, а в деяких і зовсім відсутні. Цей цікавий факт пояснюється тим, що доки біля будинку немає даху, він за Єгипетським законодавством вважається недостроєним, а отже, за цей будинок можна не платити податок на нерухомість.<br />
<br />
Піраміда Хеопса — це єдине з «Семи чудес світу», яке збереглося до наших днів. Висота піраміди — 137,2 метра. Піраміда Хеопса складена орієгтовано з 2,3 мільйонів кам'яних кубів, які у свою чергу укладених в 203 яруси. Середня вага такого куба приблизно — 2,5 тонни, але попадаються і більші, вага яких доходить до 15 тонн.<br />
<br />
Єгиптяни першими стали виплавляти скло.<br />
<br />
Єгиптяни першими ввели у вживання парик, який вони надівали на коротко обстрижене волосся. <br />
<br />
Цемент так само був винайдений єгиптянами. Голбуів, як поштових птиць, першими стали використовувати єгиптяни. <br />
<br />
Єгиптяни першими почали використовувати протизаплідні засоби.<br />
<br />
365 календарних днів і 24-годинний день - також винахід древніх єгиптян. <br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
[[Категорія:Єг]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9Європейський2018-11-02T11:12:11Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення європейський</p>
<hr />
<div>'''Європейський, -а, -е. '''Европейскій. ''Європейська культура. ''К. ''Європейські ідеї. ''Левиц. <br />
Відомий усій Європі.<br />
[[Категорія:Єв]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
http://img.ntv.ru/home/news/20121020/tcE.jpg==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
http://img.ntv.ru/home/news/20121020/tcE.jpg<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%94%D1%86%D1%8CЄвропеєць2018-11-02T11:10:16Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення євпрпеєць</p>
<hr />
<div>'''Європеєць, -пейця, '''''м. ''Европеецъ. ''Ми вже стали європейцями. ''Левиц. <br />
Житель або уродженець Європи.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ЄВРОПЕЙЦІ, ів, мн. (одн. європеєць, йця, ів; європейка, и, жін.). Жителі або уродженці Європи. Емене вийшла на поклик материн і мало не звалила з ніг двох європейок, що розмовляли з матір'ю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 289); Одним з перших європейців, що побували в Індії і склали цінний опис цієї країни, був тверський купець Афанасій Нікітін (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 20); <br />
// заст. Людина високої культури, освіченості.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Євгеша_1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Євгеша_2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Євгеша_3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Євгеша_4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Див. також==<br />
Додаткові відомості<br />
[http://sum.in.ua/s/jevropejci Словник української мови]<br />
<br />
[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/2102/європеєць Орфоепічний словник української мови]<br />
<br />
[http://ru.wiktionary.org/wiki/європеєць Викисловарь]<br />
<br />
[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=91174 Орфографічний словник української мови]<br />
[[Категорія:Єв]]</div>Ivhalaburda.ij18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0Європа2018-11-02T11:08:23Z<p>Ivhalaburda.ij18: визначення Європа</p>
<hr />
<div>'''Європа, -пи, '''''ж. ''Европа. ''Ми кланяємося новим гуманним ідеям, які давно розійшлись по Європі й ледві оце добіраються до н''ас. Левиц.<br />
Євро́па — частина світу в Північній півкулі.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Досліджено динаміку слова Європа та слів з компонентом євро- в українській мові. Виокремлено також семантичні групи композитів з євро-, порушено проблему про доцільність їх уживання в сучасній українській мові.<br />
Останнє десятиріччя в українській мові, передусім у мові засобів масової комунікації, активною є лексема Європа, а особливо компонент євро-, який став словотвірною основою багатьох нових слів нашого часу.<br />
Науковці М. Яцимірська, О. Сербенська, І. Кочан, Г. Шаповалова, О. Стишов, М. Гриценко та ін. уже звертали увагу на цю проблему.<br />
Мета статті – дослідити динаміку лексеми Європа, слів з компонентом євро- в українських словниках, а також показати їх стрімке зростання у текстах сучасної української преси.<br />
Передусім звернімося до етимологіїї слова Європа. Спробою наукового осмислення етимології слова Європа є словникова стаття Ю. Рудницького у праці "An etymological dictionary of the Ukrainian language":<br />
<br />
"Европа, SovUk.Європа, 'Europe', MUk. Европа (XVIII с. Ист.Русов, Указ.36), OES. Европия (Vasmer 2, 6); BRu. Eypona, Ro Europa, etc. – Deriv. европеєць, европейка, – йський, йськість, европеїзм, европеїзація, (з) европеїзувати (ся), (з) европеїзований, – ність, европій, dial. eвропський, here also Евразія, евразієць, евразійство, ський, – ськість, MUk двори Европейскіе (XVIII c. Ист. Русов 122). – Syn. Частина світу в північній півкулі ... УРЕС 1, 706.<br />
From Lat. Europa or Gk. Europe "ts", the ultimate sourse being Sem. erebu, cf. Hb. Erebh 'sunset, evening'; accordingly, Europe orig. meant 'region of the setting sun', Рудницький ЖіЗ, 9, 364, Мельхеев 35, Klein 1, 550, a o.; this, most popular, etymology is considered unacceptable to some onomatologists, who connect it with Gk. Euros 'So. – E. wind', or with the word euros 'flowing (water)', Staszewski 81, a.o.; according to D. Georgacas the name is a substantivized feminine form of the adj. europe for designation of Gk. Mythological personages , до лексикографічного опису входить вказівка на кілька різних джерел фіксації цього слова, утім не на найдавніші, відтворення лексеми в англійській, українській, російській, польській мовах, а також діалектне, подано перелік основних дериватів, синонім. Сама ж етимологія сягає грецької мови. Однак автор зауважує, що етимологи, які пов'язують зі словом Euros (південно-східний вітер) чи зі словом euros (те, що тече, про воду), не мають рації. Згідно з Д. Георгакасом, ця назва – субстантивована жіноча форма прикметника Європа на позначення грецького міфічного персонажа (переклад наш. – Я. П.).<br />
<br />
До XVIII сторіччя на означення Європи як континенту, поняття географічного, в Україні користувались безпосередньо назвами народів Європи – і греки, і морава, й венеційці, як наприклад, у "Слові о полку Ігоревім", ("Ту Немци и Венедици, ту Ґреци и Морава поют славу Святославлю...") , а також чехи, угорці, ляхи, прусси, Лядська земля, Німецька земля, Чеська земля, інші держави, сусідні держави, інші народи, інші сусіди – як, наприклад, у "Літописі Руському" [ 3, 14, 49, 82–84, 226 та ін.].<br />
<br />
Лексему Європа та її похідні, зокрема європейський, подибуємо у публіцистичних текстах П. Куліша, М. Драгоманова, І. Нечуя-Левицького, І. Франка та ін., які зверталися до теми українсько-європейських взаємин, пов'язували майбутнє України з широким європейським контекстом.<br />
<br />
У "Словнику української мови" Б. Грінченка зафіксовано три слова; Європа, європеєць, європейський. Приклади до цих слів подано з текстів І. Нечуя-Левицького: "Ми кланяємося новим гуманним ідеям, які давно розійшлись по Європі й ледве оце добираються до нас. Ми вже стали європейцями". Європейська культура. Європейські ідеї ]. У "Правописному словнику" Г. Голоскевича подано такі слова, у семантиці яких закладено основу европ: Европа, европеєць, европеїзація, европеїзм, европеїзований, европеїзувати, европейка, европейський .<br />
Цей поступ свідчить про зміцнення статусу лексеми у словниковому складі мови. Розглянемо обсяг кодифікованих лексем з ядром Європа у сучасних словниках української мови.<br />
<br />
Одинадцятитомний "Тлумачний словник української мови" містить сім слів із основою європ, євр-: європеєць, європеїзація, європеїзувати, європеїзуватися, європейка, європейський, європейці .<br />
<br />
"Великий тлумачний словник української мови" подає 27 слів: євро, євроракети, євростратегічний, євробанк, євробачення, євровалюти, єврогрупа, євродипозити, євродолари, єврокард, єврокредити, євролінія (кредитна лінія в євродоларах), євроноти, єврооблігація, європеєць, європеїзація, європеїзування, європеїзувати, європейка, європейський, європейці, європеоїд, європеоїдний, європій, європоцентризм, євроринок, єврочек .<br />
<br />
Примітно, що цей словник уже подає євро як невід., с. грошову одиницю більшості країн Євросоюзу і євро – "першу складову частину складних слів, що вносять значення стосовно до держав Західної Європи".<br />
<br />
Порівняймо кількість і характер слів, поданих в орфографічних словниках української мови:<br />
<br />
В "Орфографічному словнику української мови" 1976 року є такі слова: євразієць, євразійський, Євразія, Європа, європеєць, європеїзація, європеїзований, європеїзування, європеїзувати, європейка, європейський, європеоїд, європеоїдний, європій (14 слів).<br />
<br />
А в "Орфографічному словнику" 1994 року зафіксовано 17 найуживаніших слів: євразієць, євразійський, Євразія, євродолар*, Європа, європеєць, європеїзація, європеїзований, європеїзування, європеїзуватися, європейка, європейський, європейсько-азіатський, європеоїд, європеоїдний, європій, європоцентризм [9, 168]. "Орфографічний словник української мови" (1999) також подає 17 слів: євразієць, євразійський, Євразія, євробачення, Європа, європеєць, європеїзація, європеїзований, європеїзування, європеїзуватися, європейка, європейський, європейсько-азіатський, європеоїд, європеоїдний, європій, європоцентризм .<br />
<br />
Найновіший "Орфографічний словник української мови" містить 25 слів: євразієць, євразійський, Євразія, євро (ч. р.), євробачення, єврогрупа, євродолар, Європа, європеєць, європеїзація, європеїзований, європеїзування, європеїзувати, європеїзуватися, європейка, європейський, європейсько-азіатський, європеоїд, європеоїдний, європій, європоцентризм, європоцентристський, євроракета, євроремонт, євростратегічний.<br />
<br />
"Великий зведений словник сучасної української лексики" подає такі слова: євразієць, євразійський, євро, євробанк, євробачення, євробонди, євровалюта, євровізія, єврогрупа, євродепозит, євродолар, єврокард, єврокредит, євролінія, євромарка, євронота, єврооблігаційний, єврооблігація, європарламент, європатент, європеєць, європеїзація, європеїзований, європеїзування, європеїзуватися, європейка, європейський, європейсько-азіатський, європейсько-азійський, європеоїд, європеоїдний, європій (елемент), європій (просто речовина), європоцентризм, європоцентристський, євроракета, євроремонт, євроринок, євростратегічний, єврочек (40 слів) .<br />
<br />
Підсумуймо результати збільшення обсягу семантичного поля з ядром Європа та складником євро-. Цифрові дані мають такий вигляд:<<br />
<b>Таблиця. Динаміка слів з євро- в орфографічних словниках</b><br />
<br />
<br />
Варто зазначити, що у словниках трапляються необґрунтовані пропуски слів (наприклад, євродолар (1994)) і не зовсім вмотивоване, з одного боку, внесення до реєстру слів євроракета, євроремонт, єврогрупа, і з іншого – залишення поза увагою істотно активних – євроринок, європарламент, єврокомісія, євроінтеграція тощо. Останні створюють проблеми для правопису та слововживання, а також виявляють хитання в роді (наприклад, євро сер. – чол.)<br />
<br />
<br />
Зауважмо високу активність у словниках слів-композитів зі складником євро-, що є ознакою часу. Зростання ваги політико-економічної сфери також відображено в реєстрі словника.<br />
<br />
<br />
Зіставмо лексичний матеріал з опорною лексемою Європа у словниках іншомовних слів. Зокрема "Словник іншомовних слів" (1974) подає тільки два слова: євродолари, європій , а "Словник іншомовних слів" (2000) – уже вісім слів, які переважно називають нові реалії економічної сфери: "євро (грошова одиниця країн Європейського Союзу, запроваджена 1998 року), євро (у складних словах вказує на належність до Європи…): євробонди, євровалюти, євродолари, єврокард, євроноти і європій" .<br />
<br />
<br />
"Словник іншомовних слів" додає слова і змінює цей реєстр, а саме: євро, євровалюта, євродолари, єврокредити, єврооблігації, Європа, європеїзм, європій, єврочеки.<br />
<br />
<br />
Звернімо увагу ще на таку деталь, яка стосується тлумачення складника євро: в одних словникових статтях цей елемент вказує на належність до Європи в інших – до Західної Європи. Це свідчить про непродуманий політичний аспект тлумачення самої Європи. Безпідставним є вільний добір слів в обох словниках. До того ж жодний з них не фіксує таких активних в інформаційному просторі слів, як європарламент, євроінтеграція та ін.<br />
<br />
<br />
Не можна залишити без уваги й сучасний електронний словник . У ньому є такі слова: євразієць, євразійський, Євразія, євро, євробачення, євробони, євродолар, Європа, європеєць, європеїзація, європеїзований, європеїзування, європеїзувати, європеїзуватися, європейка, європейський, європейсько-азіатський, європеоїд, європеоїдний, європій, європоцентризм, євроремонт (22 слова).<br />
<br />
До речі, саме у цьому словнику подано тлумачення фразеологічної одиниці зі словом Європа. Наведімо повністю цю ілюстрацію: "Прорубати вікно (в Європу та ін.). "Успішно займатись якоюсь діяльністю за кордоном. Юрій Глеба, очоливши лабораторію, вже працював за кордоном. Втім, я погрішив би проти істини, сказавши, що вікно в наукову Європу Юрій силкувався прорубати сам. Йому допомагав академік Ситник" (жур.); "Мені пророкують велике майбуття, одні кажуть, що я буду командором нової художньої школи; на погляд других, я "прорублю вікно в Європу", куди й буде (біс!) виглядати мій чумацький надзвичайний край" (М. Хвильовий); "У цих краях торгуючи давно, грек прорубав у Скитію вікно" (Л. Костенко).<br />
<br />
<br />
На нашу думку, таке тлумачення фразеологічної одиниці трохи суперечливе. Порівняймо: "Вислів "Прорубати вікно в Європу" означає: близьке ознайомлення зі здобутками західноєвропейської науки, культури, літератури тощо . Або ж приклад із газети:" Хочемо тебе привітати з прорубаним вікном у пісенну Європу" (Львів. газета. – 2003. – 27 трав. (про виступ співака О. Пономарьова на Євробаченні).<br />
<br />
Ще одним підтвердженням продуктивності слововжитку лексеми Європа та її похідних є результати обробки сторінок українськомовних сайтів, здебільшого електронних періодичних видань , умішених на електронній сторінці "Весна". Подаємо перелік цих слів: Євразія, євразійство, євразійський, євро, євроазіатський, євроазійський, євро-азійський, євроарена, євро-атлантичний, і євроатлантичний, євроатом, євроафриканський, євробанк, євробонд, євровалюта, євровіза, єврозона, євро-зони, євроіндекс євроінтеграція, євроінтеграційний, Єврокомісія, єврокорпус, єврокубок, єврокубковий, євроліга, євро-луна-парк, єврооблігація, Європа, європарламент, європеєць, європейський, європейськість, єврорегіон, євроремонт, євроринок, Євросоюз, євростандарт, євростат, євроструктура, євротурнір, євро-Україна, єврофутбол, єврохартія, євроцентр, єврочемпіонат (46 слів).<br />
<br />
Аналіз їх частотності дав такий результат: найпродуктивнішими є слова: Європа (14 931), європейський (11 176), євро (999), Євросоюз (919), європеєць (505), Єврокомісія (247).<br />
Отже, результат нашого дослідження свідчить про активну тенденцію до розширення лексико-семантичного поля, особливо з компонентом євро-. Це дає підстави докладніше розглянути словотвірну цінність і семантичні ряди, які вибудовуються за його допомогою.<br />
<br />
Передусім звернімося до первинного значення євро-. Із грецької воно означає легку навігацію, легке пересування. Переносно, успіх, розважливість, "багатство", "достаток", у поточному значенні – це просто фортуна. Римляни окреслили цей успіх докладніше – fortuna sekunda. Прикметно, що це слово має етимологічний зв'язок із грецькою мовою й означає, окрім розважливої фортуни, південно-східний вітер, євр (euroos, eurous), поет. буря, вітер . Польський дослідник А. Боровський вважає, що не випадково сьогодні так охоче говорять про "євроремонти" чи про різні "єврокарди" або "єврорегіони", якими б немилозвучними ці неологізми не були. Це, на його думку, один зі збігів, який свідчить про те, "що до нас завжди долинає далеке і притлумлене, але, однак, стимулювальне відлуння античної традиції, яка співтворить європейську свідомість" .<br />
<br />
Запроваджена в обіг 1998 року грошова одиниця євро в українських словниках зафіксована 2000 року як самостійна мовна одиниця. Навіть з'явилось слово на означення процесу – євроїзація (пор. європеїзація).<br />
<br />
<br />
Утім варто докладніше розглянути функціонування євро- не як самостійної одиниці, а як компонента складних слів. Не вдаючись в обговорення його лінгвістичного статусу, вкажемо на розмаїтість їх тлумачення в науковій літературі навіть щодо назв: префіксоїди, напівафікси, субпрефікси, препозитивні міжнародні блоки, префіговані елементи та ін. . Поширеність цього префіксоїда, так звана "пристрасть до євроназивання" (зауважмо, що у деяких текстах переважає правопис слів з євро- через дефіс) привернула увагу науковців, культурологів, публіцистів. Свої міркування з приводу побутовізмів з компонентом євро- висловив, зокрема О. Гриценко . З огляду на це, слова з євро- доцільно розподілити на лексико-семантичні групи. Найпотужніша група, яка творить сучасний мас-медійний словник, – це суспільно-політична лексика: євроінтеграція, єврохартія, єврокомісія, європарламент, євроконституція, євродепутат, єврокомісар, євроделегати, єврокорпус, європолітики, єврокандидати, євроструктури, єврорегіони, єврочиновники, євросусіди, європрикордонники, єврогромадянство, європапери, євровіза, єврозакон, євростандарт, євроцентр, євроспільнота, євросоюзники, євродіалог, єврофіли, єврофілія, євроклуб, євроміф, євроарена, євросвіт, євробюлетень. Серед них є лексеми з елементом оцінності: євробюрократи, єврооптимізм, євродогма, європесимізм, європретензії, євроскептики, євроциніки, європрагматики, європарадокси, євроочікування, євронадії, євробалаканина, єврократія, єврофобія, євросовки, євроколомийки, євросвітик (дитячий персонаж), єврожебрак та ін.<br />
<br />
<br />
Велика за обсягом група на позначення економічних явищ та реалій. Наприклад, євроекономіка, євроконсорціум, єврокредит, єврозона, євровалюта, євробанк, євроіндекс, євробон, єврооблігації, євроринок, євродопомога та ін. Об'єднувальним чинником до творення нових слів є спорт, як-от: євроспорт, євроліга, єврокубок, єврочемпіонат, євротурнір, єврофутбол та ін. Щодо численних утворень, які "починаються на євро-, але означають не щось узагальнено-європейське, а побутові речі", "євро-речі", то, на думку О. Гриценка, ця "євро-наліпка" до предметів і явищ, притаманних нашому, українському сучасному життю, свідчить не стільки про філологічне явище, скільки про дію символіки споживчих товарів, зокрема про "символізм європейських товарів" ]. Ці "шматочки справжньої Європи вилучають нас із "малоєвропейського контексту" і "долучають до Європи". "Євротовари" уособлюють для нас "євроякість", а євросервіс, єврообслуга, єврокомфорт творять нам єврожиття, "створюють враження, що ми вже опинилися на Заході".<br />
<br />
<br />
Крім уже звичних євродизайн, євроремонт, єврочистка, єврофото, євробазар, євроавтобус, єврокухня, євроофіс ми захопливо використовуємо: євровікна, євродвері, євромеблі, єврорубероїд, єврогардини, євроквіти, євроколеса, єврогриль, єврошпалери, єврочерепиця, єврованна, єврокахлі, євродіжка, євроунітаз – аж до "тотально інакших" – євроогірків, євроморкви, єврояблук тощо. Саме така "тотальна креолізація товарів інокультурного походження" стимулює "формування в масовій свідомості нових суспільних ієрархій", у час, який іронічно називає О. Гриценко, "добою євроремонту". Варто зауважити, що обсяг слів з євро-, які є у реєстрі словників, стосовно до обсягу аналогічних, які ми виявили в мові преси, перебуває у відношенні 1:2.<br />
<br />
Зауважимо, що така "європеїзація" характерна і для інших слов'янських мов, що свідчить про активні процеси уніфікації, зоднаковіння культури. Так, польська дослідниця А. Ризза-Возняк поділяє лексику з євро- євр- на дві групи: запозичення з чужих мов і гібриди (поєднання євро- євр- з елементами польської мови. І якщо перші вона відносить до інтернаціоналізмів, то другі (у випадках, якщо євро- не означає прямої належності до Європи, до Європейського Союзу) вона вважає "снобістським уживанням, щоб привернути увагу", що, на її думку, порушує граматичну систему польської мови (присвоюючи чужі граматичні структури). Конструкції євротранспорт, євробізнес тощо – це кальки на зразок фан-клуб, бізнес-план, і з уваги "на зрозумілість (чи сенс) ставить під сумнів доцільність їх уживання" . Дослідниця також зауважує, що більшість слів з євро- – це професіоналізми, тому не завжди вони можуть бути вповні зрозумілі ширшому загалові. Погоджуємо сь із такою думкою і вважаємо, що в засобах масової комунікації слід уникати надмірного і невмотивованого уживання слів з євро-, критично підходити до творення нових конструкцій. Якщо в мовленні, наприклад, економістів чи політологів євростандарт – це стандарт, який встановив Європейський Союз для продуктів чи товарів, то для загалу слово євростандарт такої конотації не має. Його сприймають, як і єврофіранки чи єврошини.<br />
<br />
Безперечно, суспільно-політична, економічна лексика згодом стане об'єктом словникового опису, побутова ж лексика змінюватиметься.<br />
Лексема Європа є одним із активних складників великої кількості лексичних інновацій – абревіатур. Дослідники окреслюють абревіацію як потужне джерело творення нових слів у мові сучасних українських мас-медіа. Абревіаційні утворення належать до тих інновацій, які відображають динаміку суспільно-політичного та економічного життя, тому важко підлягають словниковій кодифікації. Спробою зафіксувати новітні абревіатури, які з'явилися у мові преси, є "Короткий практичний словник абревіатур та скорочень української мови" . Наведемо абревіатури, які найчастіше траплялися у мові української преси до 1996 року й увійшли до згаданого словника: ЄАН – Європейська асоціація нумерації, ЄБРР – Європейський банк реконструкції та розвитку, ЄВС – Європейська валютна система, ЄВУ – Європейська валютна угода, ЄЕС – Європейське економічне співтовариство, ЄК – Європейська комісія, ЄКУ – Європейський конгрес українців, ЄМЛ – Європейська міжнаціональна ліга, ЄПВ – Євро пейське патентне відомство, ЄРО – Європейська розрахункова одиниця, ЄС – Європейський Союз. Як видно, одним із семантично значущих компонентів цих абревіатур є прикметник європейський. Подальші спостереження за мовою засобів масової інформації виявили нові аналогічні новотвори. Зокрема: ЄАВТ – Європейська асоціація вільної торгівлі, ЄАД – Європейське агентство довкілля, ЄКА – Європейське космічне агентство, ЄАП – Європейська асоціація психіатрів, ЄЕЗ – Європейська економічна зона, ЄВУ – Європейська валютна угода, ЄЕК – Європейська економічна комісія, ЄЕП – Європейський економічний простір, ЄЕС – Європейське економічне співтовариство, ЄЕХ – Європейська енергетична хартія, ЄКПАН – Європейська конференція психотерапевтичних і психоаналітичних напрямів, ЄКП – Європейська конфедераця профспілок, ЄМП – Європейський молодіжний парламент, ЄР – Європейська Рада, ЄС – Європейський Суд, ЄОВС – Європейське об'єднання вугілля і сталі, ЄСР – Європейський союз радіомовлення, ЄЦБ – Європейський центральний банк, ЄМФ – Європейський молодіжний форум, ЄНОК – Європейський національний олімпійський комітет, ЄАТ – Європейська асоціація тенісу, ЄАЛА – Європейська асоціація легкої атлетики, ЄФР – Європейський фонд розвитку. Окрім складника європейський, використовують лексему євразійський, як-от: ЄАНТК – Євразійський нафтово-транспортний коридор, ЄвРаЗес – і власну назву Європа: Монетарний союз Європи, РЄ – Рада Європи. Продуктивність творення цих абревіатур зумовлена передусім активізацією європейської риторики, створенням нових європейських інституцій та структур політичного, економічного, культурного спрямування, розширенням політики Європейського Союзу. Зауважмо навіть вислів "єесівська лексика".<br />
<br />
Щодо способів творення абревіатур, то спостерігаємо, як найчастотніші, такі типи: ініціальні (буквені – ЄС, ЄБРР, звукові – ЄАВТ, буквено-звукові – ЄЕЗ, ЄЕС) й рідше, так звані уламкові, наприклад, Євростат (Європейське статистичне управління).<br />
<br />
Звичайно, кількість таких абревіатур зростатиме. Тривалість їхнього мовного життя залежатиме від стабільності економічних, політичних, соціокультурних структур, які вони номінують. З одного боку, їх уживання економить мовні засоби та дає змогу ощадно використовувати газетну площу, а з іншого – зловживання ними "робить текст штучним, незграбним, важким до сприймання" . Функціювання абревіатур саме зі складником Європа, європейський є ознакою мови сучасних українських мас-медіа, а серед відтопонімічних утворень – компонентів абревіатур – займає друге місце після похідних від лексеми Україна. Прикметно, що з'являються абревіатури, де поєднано два відіменникових утворення (УЄКЦ – Українсько-Європейський консультаційний пункт).<br />
<br />
Про осмислення і наповнення новим змістом лексем Європа та європейський свідчить поява в українському інформаційному дискурсі стійких словосполучень День Європи, Європейський рік, Європейський день.<br />
<br />
Помітно розширив своє функціональне поле прикметник європейський. Аналіз текстів атрибутивних сполучень, у складі яких є слово європейський, свідчить про актуалізацію всіх семантичних компонентів його лексичного значення. Означувані слова можна поділити за концептуальними категоріями, які окреслюють Європу як: історико-політичний суб'єкт, міжнародну інституцію та духовну субстанцію. Якраз лексема європейський формує об'ємний і панорамний феномен Європи. Європейське політичне поле диктує європейські правила гри.<br />
<br />
Європа міжнародного економічного співробітництва, міжнаціональних стосунків представлена великою кількістю суспільно-політичної лексики. Зокрема: відносини, проблеми, структури, демократія, ситуація, тендер, комісари, компанії, асоціації, телеефір, телеекран, перспективи, інтеграція, новини, армія, експерти, адаптація, питання, сертифікат, облаштування, міста, столиці, конституція, парламент, гімн, облаштування, суспільство, інституції, рівень; стійкі словосполучення: захисники довкілля, соціальна модель. Найбільше у цій групі економічних термінів, слів, що стосуються економіки: якість, партнери, конкуренти, виробники, споживачі, реформи, фірми, купюри, економісти, бізнесмени, банкіри, банк, каса, гаманець, угоди, ринок, економіка; стійких словосполучень: економічний простір, грошова допомога, економічне диво, транспортні коридори. А це свідчить про те, що притягальність Європи передусім економічна.<br />
<br />
Слово європейський не тільки зберігає, а й актуалізує своє традиційне значення – якісний чи найкращий за якістю або ж високий чи вищий. Воно означує як абстрактні поняття (лоск, шарм, полиск, шик, сервіс, смак, гатунок, мірки тощо), так і безліч конкретних предметів (асфальт, шифер, рубероїд, колеса, шини, меблі, гардини, продукти, ласощі, яблуко тощо). Зауважмо, що для мовної економії саме стосовно конкретних побутових предметів прикметник європейський скорочується до префіксоїда євро-. Конструкція євро+іменник настільки продуктивна, що вона вже втрачає свою позитивну оцінність і сприймається іронічно. Європеїзація українського довкілля охоплює всі сфери життєдіяльності: і духовно-соціальні, і предметно-побутові. Тому з'явилися в Україні торт "Європа", Європейська піцца, ресторан "Європа", численні кав'ярні "Європа", вино "Європейське" тощо. Підставу до такого явища О. Гриценко формулює так: "Назва задовольнила всіх: слово спокійне, з давніми позитивними конотаціями . У деяких словосполученнях означення європейський пояснюється як щось особливе (ставлення до світу, розуміння, мислення). Новим й актуальним для незалежної України є значення – спрямований до Європи (вибір, напрямок, орієнтація, шлях, дорога, вулиця, вектор). І, мабуть, звідси виникла позитивно-загадкова конотація у словосполученнях: європейський рай, європейське ельдорадо, європейське щастя.<br />
<br />
Нечастотні похідні від слова європейський, а саме: антиєвропейський, всеєвропейський, проєвропейський, пан'європейський, найєвропейськіший (!) відповідають у публіцистичних текстах своєму прямому значенню. Семантика слова загальноєвропейський здебільшого відповідає семантиці слова європейський. Наприклад, загальноєвропейські закони (стандарти), інтереси. Дієслово об'європеювати, яке трапляється у мові преси, крім мотивованого значення – робити європейським – набуває і несподівано оказіонального – обдурити. В іронічних текстах подибуємо й ситуативно контекстуально зумовлені новотвори. До прикладу: "...новий указ ... кидає нас просто таки мордою в Європу, як у салат олів'є... Бо так виглядає, ніби є дві Європи і котра з них європупіша..." ( Поступ. – 2003. – 5–11 черв.).<br />
<br />
<i>Отже, за останні роки лексема Європа стрімко розвинула лексико-семантичне поле, збагатила свій семантико-асоціативний та словотвірний потенціал. Особливо продуктивними у засобах масової комунікації є новотвори з префіксоїдом євро-, різноманітні за тематичними групами. До того ж не тільки у суспільно-політичній та економічній, а й у побутовій сфері. Цього, на жаль, ще не вповні ілюструють філологічні словники, подекуди помітна й розбіжність у лексикографічному описі лексем. Преса оперативно фіксує нові реалії, пов'язані з лексемою Європа, називає нові поняття та явища, творить похідні від цих назв. "Євроназивання" охоплює всі сфери суспільства, навіть відображає його стан і рух. Саме абревіація на основі лексем Європа, європейський закономірно відображає цей рух – входження України до європейських структур і творення спільних інституцій. Неоднозначне ставлення різних верств суспільства та політичних організацій до європейської стратегії України зумовлює появ у різнопланових оказіональних утворень. Лексико-семантичне поле лексеми Європа – відкрита і чутлива до суспільних змін система, передусім через семантичну місткість свого ядра.</i><br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Europa-politica.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Эвропа.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Украина.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Logo_europe.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Див. також==<br />
1. [http://www.antmir.ru/html/e/evropa.html ЕВРОПА. Словарь античности - Античный мир]<br />
<br />
2. [http://slovari.yandex.ua/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0/%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5/ Гендерная идеология Європи ]<br />
<br />
3. [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Словники України Європа]<br />
<br />
4. [http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1485 Динаміка лексеми Європа та слів з компонентом євро- в українській мові]<br />
<br />
[[Категорія:Єв]]</div>Ivhalaburda.ij18