https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Islehkostup.im16&feedformat=atomКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2024-03-28T23:07:55ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%B9Ледачий2016-11-28T02:11:50Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Ледачий, -а, -е. '''1) Лѣнивый; облѣнившійся. ''Ледачому все важко робити. Туркеня дрімала. Дрімав у харемі ледачий султан. ''Шевч. 58. ''Ледача шкапа скрізь припинки має. ''Ном. № 10848. 2) Дурной, ничтожный, негодный, плохой. ''Ледача та дівка, що сама себе хвалить. ''Посл. ''Ледачому ледача й смерть. ''Ном. № 7100. ''З серця беруться ледачі думки. ''Єв. Мт. XV. 19. ''Ой чумаче, чумаче, життя твоє ледаче. ''Рудч. Чп. ''Добре далеко чуть, а ледаче ще далі. ''Ном. № 4451. ''Холодно, вдягнувшись у їдно! Їднаково в двоє, як ледачі обоє. ''Ном. № 643. Ум. '''Ледаче́нький. '''''Внизу путній ставок, а через його ледаченький місток. ''О. 1862. IX. 62. <br />
[[Категорія:Ле]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
'''ЛЕДА́ЧИЙ''', а, е.<br />
===[http://sum.in.ua/s/ledachyj Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
* '''1.''' Який не любить щось робити, уникає праці, не працює; лінивий (у 1 знач.). ''Чи найшла Оксана собі уроки чи роботу? — ледача дівчина, не пише мені'' (Леся Українка, V, 1956, 180); ''Людина ледача, він мало дбав про заробітки, і, невідомо, як існувала і з чого жила його багатодітна сім'я'' (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 40); <br />
''Образно.'' Нерушливий і ледачий на вдачу місяць.. раптом ліг, вивернувсь та й заснув (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 12); <br />
'''//''' ''у знач. ім.'' ледачий, чого, ''чол.;'' ледача, чої, ''жін.'' Те саме, що ледар і ледарка. ''[Горпина:] Бачила я ледачих, а такої ледащиці, такої нехлюйки за все моє життя бачити не довелося'' (Вадим Собко, П'єси, 1958, 27); ''Як відомо, всі ледачі Ждуть легенької удачі'' (Степан Олійник, Вибр., 1959, 146).<br />
* '''2.''' Сповнений лінощів. ''Хто кохав життя ледаче, Непереливки тому'' (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 81); ''Їй любо, одрадно було, що син покорився, що він побачив, якого лиха наробив собі, через свою дурну голову та ледачу волю'' (Панас Мирний, I, 1949, 321); ''Дні прожив я не ледачі, А придбати не зумів Ані затишку на дачі, Ні коштовних килимів'' (Терень Масенко, Як пахне земля, 1958, 44); <br />
''Образно.'' Незначний випадок раптово повернув ледачу Ольжину фортуну, поставив її обличчям до життя (Яків Качура, II, 1958, 32).<br />
* '''3.''' ''перен.'' Який рухається, тече дуже повільно, мляво. ''Улітку наша річка обміліла, Пливе собі ліниво, як і всі. Ще ледачіша, як усі'' (Максим Рильський, I, 1956, 76); ''А тут Збруч — вузенький рівчачок, що на дні його ледве дзюркоче мирна й ледача водичка'' (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 143); <br />
'''//''' Який відбувається мляво, повільно, зрідка. ''Навколо мене лунає ледача стрілянина'' (Іван Багмут, Записки.., 1961, 26).<br />
* '''4.''' ''перен., зневажл.'' Про когось поганого або щось погане, ні до чого не придатне. ''Ледача та дівка, що сама себе хвалить'' (Номис, 1864, № 7100); ''— Таку ледачу пам'ять маю, що й не згадаю'' (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 91); ''Одначе ледачий дишель не витримав його [господаря] — тріснув, і господар по самий пояс шубовснув у виквацьоване жабами болото'' (Михайло Стельмах, I, 1962, 101); <br />
'''//''' ''у знач. ім.'' ледаче, чого, ''сер.'' Щось погане. ''Добре далеко чутно, а ледаче ще далі'' (Номис, 1864, № 4450).<br />
''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 467.''<br />
<br />
==Ледачий софізм==<br />
'''Ледачий софізм''' (ἀργός λόγος) — софізм, сформульований Цицероном у трактаті «Про долю» як аргумент проти фаталізму. Означає байдужість людини до будь-яких активних дій та майбутніх подій, що мають відбутися, а саме невтручання до жодних справ. Ця логічна помилка подібна до хибної дилеми, але має відношення до майбутнього, а не теперішнього часу.<br />
Згідно з цим аргументом можна побудувати таке міркування:<br />
* ''Якщо кандидату до Верховної Ради України призначено стати депутатом, чи то звернеться він до соціологічного опитування, чи то не звернеться, він все одне стане членом парламенту. А що як йому не призначено стати депутатом, чи то звернеться від до соціологічного опитування, чи то не звернеться, все одне не стане депутатом. Бо те й інше — доля. Тому звертатися за допомогою до соціологічних опитувань начебто немає жодного сенсу.''<br />
Таким чином, «ледачий софізм» означає, що не слід прикладати жодного зусилля ні до чого — все вирішиться або не вирішиться саме собою.<br />
<br />
==Працьовитий, Ледачий і Працюватиму (угорська казка)==<br />
В невеличкій хатині край убогого села жили собі два брати – Працьовитий та Ледачий. Коли Працьовитий орав, Ледачий вилежувався на печі, коли Працьовитий сіяв, Ледачий спав, коли Працьовитий косив, Ледачий хропів. Важко було Працьовитому з таким помічником господарювати. А Ледачий, хоч працювати не любив, до їжі був вельми охочий. Попоїсти любив усмак і досхочу. А що Працьовитий трудився сам, то жили вони в злиднях. Крім того, Ледачий завжди крадькома від брата брав частку його обіду чи вечері. Якось Працьовитий засмажив гуску. Половину гуски вони з’їли, а другу половину залишили на завтра. Та хіба міг Ледачий спокійно дивитися на смачну печеню? Тільки-но Працьовитий вийшов з хати в сарай по дрова, Ледачий кинувся до ласої страви, відрізав гусячу ніжку і, давлячись, з’їв її. Повернувся Працьовитий і заходився його сварити: – Ненажера ти! Ледацюга! Навіщо з’їв ніжку? Ледачий прикинувся, що нічого не розуміє, й сказав: – В гуски тільки одна нога. Невже ти цього не знаєш? Виглянь-но у вікно – сам побачиш. Виглянули вони разом у вікно й побачили: на березі ставка стоять мокрі гуси – і всі на одній нозі. – Бачиш? Тепер переконався, що я кажу правду? Працьовитий ляснув у долоні та й крикнув: – Гш-ш-ш! Гш-ш-ш! Злякалися гуси, злетіли в повітря, і одразу стало видно, що в них по дві ноги. – В цих гусей, звичайно, по дві ноги! – не відступався Ледачий.– Але на ту гуску, що ми їли, ти не кричав «Гш-ш-ш!» Якби ти й на неї крикнув, то і в неї стало б дві ноги. Махнув рукою Працьовитий – мовляв, шкода витрачати час на пусті балачки! – та й пішов поратися по господарству. На другий день Працьовитий виловив у ставку велику рибину і засмажив її. Пішов до колодязя по воду, а Ледачий тим часом ум’яв всю рибину, залишивши на сковороді тільки хвіст. Працьовитий розгнівався й гукнув: – Дармоїд! Хоч би трішечки залишив мені! Вчора поцупив гусячу ніжку, сьогодні рибину, а завтра що вкрадеш? – І в очі не бачив твоєї рибини! Хіба ти не знаєш, що риба складається тільки з хвоста? Ходімо до ставка – сам переконаєшся. Пішли вони до ставка. А риба саме грала-бавилася. Рибини плавали, звивалися, підплигували в воді так стрімко, що й справді, крім хвоста, годі було щось побачити. – Ну, хіба не правду я казав? – спитав Ледачий. Працьовитий мовчки побіг до хати й невдовзі повернувся з вудлищем. Закинув він вудлище у воду, і за якусь хвилину на гачок спіймалася рибина. – Ну, негіднику, то з чого ж складається риба? – Еге, якби ж ти закинув вудлище на сковорідку, а не в ставок, то побачив би, що з самого хвоста! – відповів Ледачий. Працьовитий вирішив провчити Ледачого. Надвечір, коли Ледачий вилежувався в садку під грушею. Працьовитий ніби тайкома пробрався у сад із залізною коробкою та заступом. Пробув він там довгенько й повернувся із заступом, але без коробки. «Он воно що! – подумав Ледачий.– Він закопав у землю гроші». Полягали вони спати, але жоден не міг склепити очей. Ледачий ледве дочекався півночі, а тоді підвівся, навшпиньках вийшов, узяв заступ та й побіг у сад. Перекопав половину саду, але так і не знайшов залізної коробки. Почав він копати з другого кінця, перекопав другу половину саду – нема коробки. Аж раптом хтось накинув на нього мішок та й ну дубасити палицею по спині! Ледачий зойкав від болю. Ледве виплутався з того мішка і помчав до хати. Поки Ледачий виплутувався з мішка, Працьовитий прибіг назад у хату, ліг у ліжко і вдав, що міцно спить. Ледачий накинувся на Працьовитого: – Хіба ти мені брат?! Отак збиткуватися з мене! Чи ж тобі не соромно?! Працьовитий, протираючи очі, спитав: – Чого ти кричиш? Що сталося? – Ти мене побив палицею! За віщо? Чим я тебе скривдив? – Я тебе побив? Схаменися! Я спав. Це наш сусід Працюватиму вчора нахвалявся побити тебе – от і побив. – Який сусід? Працюватиму? Я такого не знаю. – Ти просто забув. Працюватиму й досі стоїть із палицею в саду, чекає тебе, аби ще раз віддубасити. Це дуже хитрий чоловік, але ми вдвох впораємося з ним. Вийшли вони в сад, але там було тихо і темно, наче очі зав’язали. Ледачий вибігав увесь сад, шукаючи сусіда, але не знайшов його. – Немає тут нікого! – сказав він. – Та ні, він є, тільки сховався–боїться нас. А ми його обдуримо! Погукай його, скажи, що хочеш із ним помиритися. А як вийде зі сховку – ми йому помстимося за кривду. Гукай його! – Працюватиму! – загорлав Ледачий.– Виходь, помирімося! Працюватиму! Виходь, помирімося! – Якби ти кричав таке тоді, коли на тебе накинули мішок,– сказав Працьовитий,– ніхто б тебе не бив. Адже ти можеш і вмієш працювати – за якусь годину перекопав увесь сад! Ледачий нарешті збагнув, у чім річ. Соромно йому стало, що досі жив братовою працею. І він присягнувся, що відтепер не буде лінуватися, а працюватиме не покладаючи рук. Слова його не розійшлися з ділом. Почав він трудитися нарівні з Працьовитим – і відтоді в хаті в них не переводилися смажені гуси, риба та всяке інше добро. Всі сусіди, ба навіть усі люди в селі перестали називати його Ледачим. Всі поважали його за працьовитість і називали Старанним.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:933.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tn.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:schlank-durch-hausarbeit38566216.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ленивый-кот-6.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|0D8l_KA75cQ}}<br />
{{#ev:youtube|TmnONEvR9qA}}<br />
{{#ev:youtube|FVfFMr4SEsE}}<br />
{{#ev:youtube|bQs4Zk2wDUs}}<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
* [http://sum.in.ua/s/ledachyj Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%BC Ледачий софізм] <br />
* [http://derevo-kazok.com.ua/tales/%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9-%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%B9-%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%83-%D1%83%D0%B3.html Угорська казка]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Islehkostup.im16Користувач:Islehkostup.im162016-11-28T01:49:39Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div> <br />
[[Файл:IMG 20161115 003437.jpg|thumb|Фото]]<br />
<br />
==Загальні відомості==<br />
<br />
===ПІБ===<br />
Легкоступ Ія Сергіївна<br />
<br />
===Спеціальність===<br />
Дизайн за видами<br />
<br />
===Група===<br />
ДЗб-2-16-4.0д<br />
<br />
==Контакти==<br />
<br />
===Електронна пошта===<br />
*[mailto:maloragat@inbox.ru Особиста пошта 1]<br />
*[mailto:radahre@inbox.ru Особиста пошта 2]<br />
*[mailto:islehkostup.im16@kugb.edu.ua Корпоративна пошта]<br />
<br />
===Skype===<br />
erldick<br />
<skype style="chat" action="chat">erldick</skype><br />
<br />
===Web сторінка===<br />
* [https://vk.com/johnyringo Сторiнка VK]<br />
* [https://vk.com/neradahre Особистий паблiк]<br />
* [https://www.instagram.com/radahre/ Instagram @radahre]<br />
<br />
==Участь==<br />
===Конференції===<br />
<br />
===Олімпіади===<br />
<br />
===Соціальні проекти===<br />
<br />
===Благодійні акції===<br />
<br />
===Університетські заходи===<br />
"Ось ми які" - 2016р.<br />
<br />
==Громадська діяльність==<br />
<br />
==Мої захоплення==<br />
• Діджитал-малювання (у Photoshop)<br />
• Гра на гітарі<br />
• Спів<br />
• Написання прози<br />
<br />
===Мої роботи===<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Markoproba.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Подарочное2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:RnFzb-klMg8.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:KziyX6TLo_s.jpg|x140px]]<br />
|}</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:KziyX6TLo_s.jpgФайл:KziyX6TLo s.jpg2016-11-28T01:49:08Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:RnFzb-klMg8.jpgФайл:RnFzb-klMg8.jpg2016-11-28T01:46:43Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B52.jpgФайл:Подарочное2.jpg2016-11-28T01:45:52Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B5.jpgФайл:Подарочное.jpg2016-11-28T01:42:26Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Markoproba.pngФайл:Markoproba.png2016-11-28T01:37:52Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%B9Ледачий2016-11-28T01:23:06Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Ледачий, -а, -е. '''1) Лѣнивый; облѣнившійся. ''Ледачому все важко робити. Туркеня дрімала. Дрімав у харемі ледачий султан. ''Шевч. 58. ''Ледача шкапа скрізь припинки має. ''Ном. № 10848. 2) Дурной, ничтожный, негодный, плохой. ''Ледача та дівка, що сама себе хвалить. ''Посл. ''Ледачому ледача й смерть. ''Ном. № 7100. ''З серця беруться ледачі думки. ''Єв. Мт. XV. 19. ''Ой чумаче, чумаче, життя твоє ледаче. ''Рудч. Чп. ''Добре далеко чуть, а ледаче ще далі. ''Ном. № 4451. ''Холодно, вдягнувшись у їдно! Їднаково в двоє, як ледачі обоє. ''Ном. № 643. Ум. '''Ледаче́нький. '''''Внизу путній ставок, а через його ледаченький місток. ''О. 1862. IX. 62. <br />
[[Категорія:Ле]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:933.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tn.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:schlank-durch-hausarbeit38566216.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ленивый-кот-6.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D1%8B%D0%B9-%D0%BA%D0%BE%D1%82-6.jpgФайл:Ленивый-кот-6.jpg2016-11-28T01:22:31Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Schlank-durch-hausarbeit38566216.jpgФайл:Schlank-durch-hausarbeit38566216.jpg2016-11-28T01:21:37Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tn.jpgФайл:Tn.jpg2016-11-28T01:20:52Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:933.jpgФайл:933.jpg2016-11-28T01:17:41Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%B9Ледачий2016-11-28T01:15:14Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Ледачий, -а, -е. '''1) Лѣнивый; облѣнившійся. ''Ледачому все важко робити. Туркеня дрімала. Дрімав у харемі ледачий султан. ''Шевч. 58. ''Ледача шкапа скрізь припинки має. ''Ном. № 10848. 2) Дурной, ничтожный, негодный, плохой. ''Ледача та дівка, що сама себе хвалить. ''Посл. ''Ледачому ледача й смерть. ''Ном. № 7100. ''З серця беруться ледачі думки. ''Єв. Мт. XV. 19. ''Ой чумаче, чумаче, життя твоє ледаче. ''Рудч. Чп. ''Добре далеко чуть, а ледаче ще далі. ''Ном. № 4451. ''Холодно, вдягнувшись у їдно! Їднаково в двоє, як ледачі обоє. ''Ном. № 643. Ум. '''Ледаче́нький. '''''Внизу путній ставок, а через його ледаченький місток. ''О. 1862. IX. 62. <br />
[[Категорія:Ле]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Опочивати2016-11-28T01:12:44Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Опочива́ти, -ваю, -єш, '''сов. в. '''опочити, -чию, -єш, '''''гл. ''Отдыхать, отдохнуть, почивать, почить. <br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua/s/opochyvaty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
'''ОПОЧИВАТИ''', аю, аєш, недок., '''ОПОЧИТИ''', ину, инеш, ''дієсл.'' док., заст., ритор. Те саме, що [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 спочивати]. ''День погас, І все почило. Сивий в хату Я собі пішов опочивати'' (Тарас Шевченко, II, 1963, 265); ''Після ситого обіду, коли пан ліг опочивати, вони вийшли в садок'' (Панас Мирний, IV, 1955, 174); ''Я.., син далекої, незнаної країни, Де скіфів давніх рід навіки опочив'' (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 122); ''Спинись, перехожий, Вклонись — це могила, В якій опочив генерал'' (Платон Воронько, Славен мир, 1950, 92).<br />
''Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 725.''<br />
<br />
==Цікаві факти про відпочинок==<br />
* ''Сліпі “бачать” сни'' <br />
Люди, що осліпли вже після народження, можуть бачити сни у вигляді картинок. Сліпі з народження не бачать картинок, однак їхні сни наповнені звуками, запахами і тактильними відчуттями.<br />
<br />
<br />
<br />
* ''Ми забуваємо 90% сновидінь''<br />
Через п’ять хвилин після пробудження ми вже не пам’ятаємо і половини своїх снів, а вже через десять хвилин навряд чи зможемо пригадати 10% з них. Відомі випадки, коли поети, письменники, учені бачили сни, у яких складали вірші, прозу або придумували нову наукову теорію. Повезло тим, хто догадався залишити біля ліжка ручку й папір. Саме снам зобов’язані своєю появою на світ вірш Семюеля Колріджа “Кубла Хан”, історія про доктора Джекіля та містера Хайда Роберта Льюіса Стівенсона, Франкенштейн Мері Шеллі, і так само знаменита періодична система елементів, вона ж таблиця Менделєєва.<br />
<br />
<br />
<br />
* ''Сни бачать усі без винятку''<br />
Всі люди (за винятком хворих із сильним розладом психіки) бачать сни, однак чоловіки та жінки бачать сни по-різному. Чоловікам в основному сняться представники своєї статі, жінки ж у снах бачать представників обох статей у приблизно однаковій пропорції.<br />
<br />
<br />
<br />
* ''Сни запобігають психозу''<br />
Недавно вчені провели експеримент: випробуваним давали спати 8 годин, однак будили в початковій фазі кожного сну. Через три дні в усіх без винятку учасників експерименту спостерігалися труднощі з концентрацією уваги, галюцинації, непояснена дратівливість і перші ознаки психозу. Коли випробуваним, нарешті, дали можливість бачити сни, учені звернули увагу на те, що мозок компенсує відсутність снів у попередні дні за рахунок більш тривалого, ніж звичайно, перебування організму у фазі швидкого сну.<br />
<br />
<br />
<br />
* ''Нам сниться тільки те, що ми бачили''<br />
У наших снах ми часто бачимо незнайомих людей, але поняття не маємо про те, що наша свідомість не придумує їхні обличчя. Це обличчя реальних людей, тих, кого ми бачили протягом життя, але не запам’ятали.<br />
<br />
<br />
<br />
* ''Не всі можуть бачити кольорові сни''<br />
Близько 12% видючих людей бачать тільки чорно-білі сни. Інші бачать сни в кольорі. Існують кілька типових груп сновидінь, які бачать усе без винятку: ситуації в школі або на роботі, спроба врятуватися від переслідування, падіння з висоти, смерть людини, випадання зубів, політ, провал на іспитах, аварії й т.д.<br />
<br />
<br />
<br />
* Сни не бувають буквальними<br />
Наша підсвідомість використовує мову знаків і символів. Тому не варто сприймати кожен сон, навіть із найбільш логічним і багатим сюжетом, буквально. Підсвідомість посилає нам сигнали, а не чіткі образи.<br />
<br />
<br />
<br />
* ''Колишні курці бачать більш яскраві сни''<br />
Колишні курці бачать більш насичені та реальні сни, ніж всі інші люди. Найчастіше їм сниться, що вони знову почали курити і відчувають при цьому почуття провини.<br />
<br />
<br />
<br />
* ''Зовнішні подразники впливають на наші сни''<br />
Кожний з нас хоч раз випробував це на собі: підсвідомість робить частиною сну фізичне відчуття, яке ми відчуваємо в цей момент. Людям, які відчувають спрагу, підсвідомість “підкидає” образ склянки води. Вони намагаються напитися (у сні, звичайно), знову відчувають спрагу, знову бачать склянку води і так далі - поки не прокинуться і не зрозуміють, що дійсно хочуть пити й нап’ються вже в реальному світі. Таким чином, підсвідомість “підказує”, що потрібно прокинутися.<br />
<br />
<br />
<br />
* ''Під час сну ми "паралізовані"''<br />
Хочете вірте, хочете ні, але наше тіло практично паралізоване під час сну, в основному для того, щоб тіло не повторювало рухів, які відбуваються в сні.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:spyaschaya-devushka-kartina_360_3006.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:veEj9tyeSrE.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rk7a5C3wJho.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:NpISQQhAFMg.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|DKhsP6ZyrOE}}<br />
{{#ev:youtube|Tiz-YHlsfgI}}<br />
{{#ev:youtube|wpChhVqVBr0}}<br />
{{#ev:youtube|nzD87XlwgOo}}<br />
{{#ev:youtube|K2sRtA3-LKM}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
* [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Спочивати]<br />
* [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Відпочивати]<br />
* [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8 Спати]<br />
<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
* [http://sum.in.ua/s/opochyvaty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
* [http://ladychyn.inf.ua/Son.html Факти про сон]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Опочивати2016-11-28T01:08:44Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Опочива́ти, -ваю, -єш, '''сов. в. '''опочити, -чию, -єш, '''''гл. ''Отдыхать, отдохнуть, почивать, почить. <br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua/s/opochyvaty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
'''ОПОЧИВАТИ''', аю, аєш, недок., '''ОПОЧИТИ''', ину, инеш, ''дієсл.'' док., заст., ритор. Те саме, що [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 спочивати]. ''День погас, І все почило. Сивий в хату Я собі пішов опочивати'' (Тарас Шевченко, II, 1963, 265); ''Після ситого обіду, коли пан ліг опочивати, вони вийшли в садок'' (Панас Мирний, IV, 1955, 174); ''Я.., син далекої, незнаної країни, Де скіфів давніх рід навіки опочив'' (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 122); ''Спинись, перехожий, Вклонись — це могила, В якій опочив генерал'' (Платон Воронько, Славен мир, 1950, 92).<br />
''Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 725.''<br />
<br />
==Цікаві факти про відпочинок==<br />
* ''Сліпі “бачать” сни'' <br />
Люди, що осліпли вже після народження, можуть бачити сни у вигляді картинок. Сліпі з народження не бачать картинок, однак їхні сни наповнені звуками, запахами і тактильними відчуттями.<br />
<br />
<br />
<br />
* ''Ми забуваємо 90% сновидінь''<br />
Через п’ять хвилин після пробудження ми вже не пам’ятаємо і половини своїх снів, а вже через десять хвилин навряд чи зможемо пригадати 10% з них. Відомі випадки, коли поети, письменники, учені бачили сни, у яких складали вірші, прозу або придумували нову наукову теорію. Повезло тим, хто догадався залишити біля ліжка ручку й папір. Саме снам зобов’язані своєю появою на світ вірш Семюеля Колріджа “Кубла Хан”, історія про доктора Джекіля та містера Хайда Роберта Льюіса Стівенсона, Франкенштейн Мері Шеллі, і так само знаменита періодична система елементів, вона ж таблиця Менделєєва.<br />
<br />
<br />
<br />
* ''Сни бачать усі без винятку''<br />
Всі люди (за винятком хворих із сильним розладом психіки) бачать сни, однак чоловіки та жінки бачать сни по-різному. Чоловікам в основному сняться представники своєї статі, жінки ж у снах бачать представників обох статей у приблизно однаковій пропорції.<br />
<br />
<br />
<br />
* ''Сни запобігають психозу''<br />
Недавно вчені провели експеримент: випробуваним давали спати 8 годин, однак будили в початковій фазі кожного сну. Через три дні в усіх без винятку учасників експерименту спостерігалися труднощі з концентрацією уваги, галюцинації, непояснена дратівливість і перші ознаки психозу. Коли випробуваним, нарешті, дали можливість бачити сни, учені звернули увагу на те, що мозок компенсує відсутність снів у попередні дні за рахунок більш тривалого, ніж звичайно, перебування організму у фазі швидкого сну.<br />
<br />
<br />
<br />
* ''Нам сниться тільки те, що ми бачили''<br />
У наших снах ми часто бачимо незнайомих людей, але поняття не маємо про те, що наша свідомість не придумує їхні обличчя. Це обличчя реальних людей, тих, кого ми бачили протягом життя, але не запам’ятали.<br />
<br />
<br />
<br />
* ''Не всі можуть бачити кольорові сни''<br />
Близько 12% видючих людей бачать тільки чорно-білі сни. Інші бачать сни в кольорі. Існують кілька типових груп сновидінь, які бачать усе без винятку: ситуації в школі або на роботі, спроба врятуватися від переслідування, падіння з висоти, смерть людини, випадання зубів, політ, провал на іспитах, аварії й т.д.<br />
<br />
<br />
<br />
* Сни не бувають буквальними<br />
Наша підсвідомість використовує мову знаків і символів. Тому не варто сприймати кожен сон, навіть із найбільш логічним і багатим сюжетом, буквально. Підсвідомість посилає нам сигнали, а не чіткі образи.<br />
<br />
<br />
<br />
* ''Колишні курці бачать більш яскраві сни''<br />
Колишні курці бачать більш насичені та реальні сни, ніж всі інші люди. Найчастіше їм сниться, що вони знову почали курити і відчувають при цьому почуття провини.<br />
<br />
<br />
<br />
* ''Зовнішні подразники впливають на наші сни''<br />
Кожний з нас хоч раз випробував це на собі: підсвідомість робить частиною сну фізичне відчуття, яке ми відчуваємо в цей момент. Людям, які відчувають спрагу, підсвідомість “підкидає” образ склянки води. Вони намагаються напитися (у сні, звичайно), знову відчувають спрагу, знову бачать склянку води і так далі - поки не прокинуться і не зрозуміють, що дійсно хочуть пити й нап’ються вже в реальному світі. Таким чином, підсвідомість “підказує”, що потрібно прокинутися.<br />
<br />
<br />
<br />
* ''Під час сну ми "паралізовані"''<br />
Хочете вірте, хочете ні, але наше тіло практично паралізоване під час сну, в основному для того, щоб тіло не повторювало рухів, які відбуваються в сні.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:spyaschaya-devushka-kartina_360_3006.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:veEj9tyeSrE.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rk7a5C3wJho.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:NpISQQhAFMg.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|DKhsP6ZyrOE}}<br />
{{#ev:youtube|Tiz-YHlsfgI}}<br />
{{#ev:youtube|wpChhVqVBr0}}<br />
{{#ev:youtube|nzD87XlwgOo}}<br />
{{#ev:youtube|K2sRtA3-LKM}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
* [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Спочивати]<br />
* [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Відпочивати]<br />
* [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8 Спати]<br />
<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
* [http://sum.in.ua/s/opochyvaty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Опочивати2016-11-28T00:48:45Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Опочива́ти, -ваю, -єш, '''сов. в. '''опочити, -чию, -єш, '''''гл. ''Отдыхать, отдохнуть, почивать, почить. <br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua/s/opochyvaty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
'''ОПОЧИВАТИ''', аю, аєш, недок., '''ОПОЧИТИ''', ину, инеш, ''дієсл.'' док., заст., ритор. Те саме, що [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 спочивати]. ''День погас, І все почило. Сивий в хату Я собі пішов опочивати'' (Тарас Шевченко, II, 1963, 265); ''Після ситого обіду, коли пан ліг опочивати, вони вийшли в садок'' (Панас Мирний, IV, 1955, 174); ''Я.., син далекої, незнаної країни, Де скіфів давніх рід навіки опочив'' (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 122); ''Спинись, перехожий, Вклонись — це могила, В якій опочив генерал'' (Платон Воронько, Славен мир, 1950, 92).<br />
''Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 725.''<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:spyaschaya-devushka-kartina_360_3006.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:veEj9tyeSrE.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rk7a5C3wJho.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:NpISQQhAFMg.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Опочивати2016-11-28T00:41:34Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Опочива́ти, -ваю, -єш, '''сов. в. '''опочити, -чию, -єш, '''''гл. ''Отдыхать, отдохнуть, почивать, почить. <br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:spyaschaya-devushka-kartina_360_3006.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:veEj9tyeSrE.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rk7a5C3wJho.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:NpISQQhAFMg.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:NpISQQhAFMg.jpgФайл:NpISQQhAFMg.jpg2016-11-28T00:40:59Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Rk7a5C3wJho.jpgФайл:Rk7a5C3wJho.jpg2016-11-28T00:40:22Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:VeEj9tyeSrE.jpgФайл:VeEj9tyeSrE.jpg2016-11-28T00:39:42Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Spyaschaya-devushka-kartina_360_3006.jpgФайл:Spyaschaya-devushka-kartina 360 3006.jpg2016-11-28T00:38:54Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Опочивати2016-11-28T00:38:07Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Опочива́ти, -ваю, -єш, '''сов. в. '''опочити, -чию, -єш, '''''гл. ''Отдыхать, отдохнуть, почивать, почить. <br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%BE%D0%BD%D0%B0Зона2016-11-28T00:29:27Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Зона''', -ни, ''ж.'' = '''Зана'''. Згідно зі словарем Грінченка, жіноче ім'я.<br />
[[Категорія:Зо]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua/s/zona Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
<br />
'''ЗО́НА''', и, ''жін''.<br />
* '''1.''' Певний простір, район, територія, що характеризуються спільними ознаками. ''Коли прифронтова зона залишилася позаду, Панько попрощався з обома інженерами.. і зник у переліску'' (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 154); ''Побудовані і будуються нові села, що їх переносять із зони затоплення'' (Олександр Довженко, III, 1960, 88); ''На земній кулі склалась величезна зона миру'' (Програма КПРС, 1961, 50); ''Тривалий час серце людини було «забороненою зоною» для хірурга'' (Наука і життя, 9, 1962, 9).<br />
* '''2.''' Пояс або широка смуга земної поверхні, що характеризуються певними фізико-географічними особливостями. ''За природними особливостями земну кулю можна поділити на природні пояси, або зони.. Кожна зона характеризується певними особливостями клімату, рослинного і тваринного світу. Між зонами немає різкої межі: одна в другу переходить поступово'' (Фізична географія, 5, 1956, 121); ''На півночі республіки простягається лісова зона, так зване Полісся'' (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 86); Зона пустині.<br />
''Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 684.''<br />
<br />
'''ЗОНА́''', и, ''жін''., с. ''г.''<br />
* Хвороба хлібних злаків; сажка. ''Уражуються грибками зони тільки злакові рослини'' (Профілактика захворювань.., 1955, 190); '''Ціла ланка людей перевіряла на процент вологості яровизоване.. насіння вівса; протравлювала його розчином формаліну від зараження зоною'' (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 51).<br />
''Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 684.''<br />
<br />
===[http://slovopedia.org.ua/36/53399/240080.html Словник іншомовних слів]===<br />
<br />
'''ЗОНА '''<br />
'''зона'''; ж. <br />
''(гр., пояс)''<br />
* '''1.''' Ділянка, область, смуга або частина простору, що має певні, притаманні їй ознаки (прикордонна З., З. провідності тощо). <br />
* '''2.''' Зони фізико-географічні - частини географічної оболонки Землі, що закономірно змінюють одна одну залежно, головним чином, від співвідношення тепла й вологи; характеризуються спільними рисами природних умов. <br />
* '''3.''' Частина поверхні кулі (кульовий пояс), що міститься між двома паралельними колами. <br />
'''4.''' У кристалографії - сукупність граней кристала, що перетинаються в паралельних ребрах.<br />
<br />
==Тюрма та зона==<br />
У наш час дуже часто слово "зона" використовується у значенні тюрми. Масштабні трансформації в свідомості сучасних громадян сколихнули інтерес до життя криміналу: ніколи раніше не користувалися такою популярністю детективи, наукові праці на дану тематику, а також численна відеопродукція. Серіали, фільми, музика - вже два десятиліття ми кожен день чуємо про місця позбавлення волі. Багато авторів називають місця обмеження волі «зоною», протиставляючи дане поняття в'язниці. <br />
<br />
'''В'язниця''' - це тип виправної установи з жорстким режимом відбування покарання, де в ув'язнених - мінімум прав і свобод, а індивідуальне прояв особистості практично неприпустимо. Найчастіше в'язниця представлена у вигляді відокремленого споруди з пропускним режимом, воєнізованою охороною, кількома рубежами безпеки. Засуджені містяться в камерах, залишати які їм можна лише в певних випадках.<br />
<br />
'''Зона''' - це розмовний термін, що позначає виправні колонії та інші місця позбавлення волі, які є закритими місцями. Тут також є пропускний режим, рубежі безпеки, однак рівень свободи істотно вище. Ув'язнені можуть працювати, відвідувати клуб і бібліотеку, їдальню - відповідно до встановленого режиму. При цьому саме поняття «зона» імовірно з'явилося в тридцяті роки з розвитком репресивного апарату і появою великої кількості таборів.<br />
<br />
Порівнювати в'язницю і зону не зовсім коректно, оскільки перше поняття зафіксовано в Кримінально-процесуальному кодексі, а друге - існує суто в головах людей. Воно може позначати весь кримінальний шлях злочинця, починаючи від СІЗО і закінчуючи одиночною камерою. Але якщо ототожнити зону і виправну колонію, то можна намітити більше відмінностей.<br />
<br />
Незалежно від особливостей відбуття покарання, укладені відчувають на собі весь тягар позбавлення волі. Це щоденні перевірки, приниження, постійне недоїдання і погана медична допомога. Як в зонах, так і в тюрмах є свої лікувальні установи. Однак є факти, які дуже красномовно характеризують різні типи організацій. Наприклад, у в'язниці засудженим доводиться харчуватися прямо в камері. На зоні, як правило, для прийому їжі передбачено окреме приміщення. Те ж саме стосується справляння природних потреб. У в'язницях пострадянських країн унітази або їх подібність до сих пір знаходяться прямо в камерах.<br />
<br />
Відмінність в'язниці від зони полягає в наступному:<br />
* ''Правова допустимість.'' В'язниця - це легальне поняття, яке позначає місце відбуття покарання для рецидивістів, осіб, суворо порушують режим відбування покарання. Зона - збірний образ таборів і місць позбавлення волі, які не зафіксований в правових документах.<br />
* ''Спосіб відбуття покарання.'' У в'язниці у засуджених рідко є якесь заняття, працюють вони, як правило, лише на обслуговуванні споруд. У «зоні» у кожного ув'язненого є своя робота, виконання якої - обов'язково.<br />
* ''Зміст.'' У в'язниці в ув'язнених лише одне заняття - сидіти. У «зоні» умови для виправлення особистості краще: є можливість отримати технічну освіту, пересуватися в позначених межах.<br />
* ''Ієрархія.'' У в'язниці соціальне розшарування відбувається, як правило, лише в межах однієї камери (смотрящий, мужик, торпеда, півень і т.д.). У зоні ж більше шансів зберегти нормальні людські стосунки, хоча і тут є свої «королі» і прості смертні.<br />
<br />
==Тверда сажка, або зона==<br />
Поширена майже на всій території України. Хвороба проявляється тільки на початку фази молочної стиглості зерна. У цей період розвитку уражений колос дещо сплющений, має інтенсивний зелений колір з синім відтінком, колоски розпущені, лусочки їх розсунуті під дією збудника, який розвивається. При роздавлюванні уражених колосків замість молочка виділяється сірувата рідина із запахом триметиламіну (запах розсолу оселедців), тому часто тверду сажку називають смердючою*<br />
При повній стиглості пшениці різниця у забарвленні здорових і уражених колосків майже зникає. Замість здорового зерна у колосі формуються округлі чорні утворення — мішечки зони. Вони легко роздавлюються і являють собою чорну масу теліоспор. Маса мішечків зони значно менша, ніж здорового зерна. Тому до воскової і повної стиглості хворе колосся пшениці залишається прямостоячим, тоді як здорове під масою зерна поникає (трохи згинається).<br />
Збудником твердої сажки є гриби роду Tilletia, частіше T.caries Tul.(T.tritici Wint.) і T.laevis Kuehn. ( T.foetida Lira). Вони відрізняються між собою тільки морфологічними ознаками теліоспор (таблиця).<br />
T.caries зустрічається переважно в західній і центральній областях України, a T.laevis — у південних та південно-східних, T.triticoides і Т. intermedia інколи можна зустріти в Одеській області.<br />
У T.caries виявлено кілька спеціалізованих форм, що уражують лише деякі види пшениці. Відомі f.vulgaris — уражує Triticum aesticum (vulgare), слабо — Tr. compactum і дуже слабо — Тг. durum, Tr.dicoccum, Tr.monococcum і Tr.timopheevi f.dicaccus уражує Tr.diccocum, Tr.aesticum.<br />
Доведено, що між T.caries і T.leavis можуть виникати гібриди.<br />
При збиранні й особливо в період обмолоту пшениці мішечки зони легко руйнуються, і теліоспори, розпорошуючись, потрапляють на поверхню здорових зерен. Особливо велика кількість їх затримується на борідках (волосках). Разом із насінням теліоспори під час сівби потрапляють у грунт, де проростають, утворюючи базидію у вигляді трубочки, на якій розвиваються 4-12 базидіоспор. Вони копулюють і дають початок інфекційній гіфі, яка проникає у молодий паросток пшениці.<br />
У рослині утворюється грибниця, яка, дифузно поширюючись, досягає конуса наростання і проникає у листки, стебла й колоски. Але в перший період росту зовні не проявляється дія збудника хвороби. Тільки під час формування зерна спостерігається значне розростання грибниці і утворення чорної спорової маси (теліоспор) замість зерна. Не руйнується лише зовнішня оболонка зерна.<br />
Зараження пшениці може відбуватися і від теліоспор, що потрапляють у грунт, якщо попередником її була пшениця, уражена зоною. Відомо, що теліоспори твердої сажки життєздатність у грунті довго зберігати не можуть. Вони швидко проростають, і під дією ґрунтових мікроорганізмів гинуть. Джерелом зараження зерна може бути також тара, сіялки та інший не знезаражений інвентар.<br />
Важливе значення для проростання теліоспор й ураження пшениці мають фактори середовища, насамперед температура і вологість. Максимальна кількість теліоспор проростає у грунті при його відносній вологості 40-60%, але найбільше паростків пшениці уражується при температурі 5-10°С, тоді коли оптимум для проростання зерна пшениці становить 20-25°С. Тому найбільше уражуються збудником хвороби пізні посіви пшениці і ранні — ярої порівняно з посівами оптимальних строків.<br />
Шкода, заподіяна зоною, виявляється не тільки в тому, що замість зерна у колосі утворюється чорна спорова маса. Хвороба може бути причиною зниження схожості і густоти посівів внаслідок загибелі уражених рослин.<br />
Нерідко на уражених рослинах не виявляється захворювання. В цьому випадку хвороба не завершується утворенням зонового колосся. Це пояснюється активною реакцією пшениці на збудника хвороби, яка нерідко завершується в тканинах рослин дегенерацією<br />
грибниці. Проте на боротьбу із збудниками рослина витрачає багато енергії, а це позначається на її продуктивності (прихований недобір урожаю). Відомо, що при штучному зараженні рослини розмір стебла і колоса зменшується на 15-20% порівняно з їх розмірами у рослин, які вирощені з неуражених зерен. У колосі утворюється менше зернин (на 10-15%). Маса 1000 зернин зменшується мало.<br />
Отже, шкідливість твердої сажки велика, і тому захисту пшениці від цього захворювання треба приділяти значну увагу.<br />
<br />
==Чорнобильська зона відчуження==<br />
'''Зо́на відчу́ження''' — заборонена для вільного доступу територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Зона встановлена у 1986, після евакуації населення із 30-кілометрової зони навколо станції.<br />
Чорнобильська зона включає північ Іванківського району Київської області, де розташовані безпосередньо електростанція, міста Чорнобиль та Прип'ять, північ Поліського району Київської області (у тому числі смт. Поліське та смт. Вільча), а також частина Житомирської області аж до кордону з Білоруссю.<br />
Територією керує Державне агентство України з управління зоною відчуження, що входить до складу Міністерства надзвичайних ситуацій України. Функціональне призначення зони відчуження полягає в контролюванні поширення радіоактивних речовин і в контролі стану природних систем і техногенних об'єктів. <br />
13 серпня 2007 року тодішній Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про створення на території площею 48 870 гектарів у межах зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення (Київська область) загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення — «Чорнобильський спеціальний».<br />
<br />
==Зона (Зана) як жіноче ім'я==<br />
Версії походження:<br />
* '''1.''' Персидське ім'я (زن), має значення "жінка".<br />
<br />
* '''2.''' Арабське имя (زىنة), має значення "прикраса".<br />
<br />
* '''3.''' Форма імені Джейн, жіночої форми чоловічого имени Джон, що має значення "Бог милостивий".<br />
<br />
* '''4.''' Форма імені Анна, або Сусанна, що мають значення "біла" та "водна лілія".<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:depositphotos_85108194-Parking-zone-sign.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9544-1_large.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1464395246_3.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|PwUEbyh6KMY}}<br />
{{#ev:youtube|NESlU0tSERc}}<br />
{{#ev:youtube|iKw7ge1vomQ}}<br />
{{#ev:youtube|tE06IHG7hXw}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
* [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D1%8E%D1%80%D0%BC%D0%B0 Тюрма]<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
* [http://sum.in.ua/s/zona Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
* [http://slovopedia.org.ua/36/53399/240080.html Словник іншомовних слів]<br />
* [https://imya.com/name/41098 Походження імені Зана]<br />
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Чорнобильська зона відчуження]<br />
[http://thedifference.ru/chem-otlichaetsya-tyurma-ot-zony/ Тюрма та зона]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%BE%D0%BD%D0%B0Зона2016-11-27T23:35:07Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Зона, -ни, '''''ж. <br />
[[Категорія:Зо]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:depositphotos_85108194-Parking-zone-sign.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9544-1_large.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1464395246_3.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1464395246_3.jpgФайл:1464395246 3.jpg2016-11-27T23:34:56Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B5%D0%B7_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F.jpgФайл:Без названия.jpg2016-11-27T23:34:15Z<p>Islehkostup.im16: Islehkostup.im16 завантажив нову версію «Файл:Без названия.jpg»</p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:9544-1_large.jpgФайл:9544-1 large.jpg2016-11-27T23:33:38Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Depositphotos_85108194-Parking-zone-sign.jpgФайл:Depositphotos 85108194-Parking-zone-sign.jpg2016-11-27T23:32:35Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%BE%D0%BD%D0%B0Зона2016-11-27T23:24:24Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Зона, -ни, '''''ж. <br />
[[Категорія:Зо]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0Цицька2016-11-27T23:07:49Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Ци́цька, -ки, '''''ж. ''Женская грудь. ''Відпала му від рота цицька. ''Там йому жаба й цицьки дасть. Тамъ ему и смерть. Ном. № 4322. ''Злякався.... що вже йому довго на світі не жить, що тут йому жаба й цицьки дасть. ''Рудч. Ск. II. 19. Ум. '''Цицечка. '''АД. І. 149. <br />
[[Категорія:Ци]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
===[http://sum.in.ua/s/cycjka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
'''ЦИ́ЦЬКА''', и, ''жін., розм.'' Сосок людини або самки тварини; жіночі груди. — ''А яке ж, скажу вам, дівоньки, те хлопчатко було мудре: ні в середу, ні в п'ятінку святу у матері цицьки не брало, — постило, значить'' (Данило Мордовець, I, 1958, 95); ''Тапочка — помолоділа, гаряча, рум'янощока — примостилася скраєчку на скрині й дає дитині цицьку'' (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 84). <br />
*'''♦ Жаба цицьки дасть'''<br />
''Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 223.''<br />
<br />
<br />
==Фільм "Цицька і місяць" ("La teta y la luna", 1994)==<br />
Фільм французського режисера Бігаса Луни повествує про маленького хлопчика Тете, у є мрія - знайти таку цицьку, яка б завжди поїла його молоком, допомогла б піднятися нагору в акробатичному номері «піраміда» і навіть дістати до недосяжного місяця.<br />
<br />
==Анекдоти==<br />
* Хто губи накачує, хто цицьки вставляє, хто сідниці збільшує.. та зрозумійте ви нарешті, скільки Жигуль не тюнінгуй, Мерседес не вийде!<br />
* І сказав Бог жінці:<br />
- Ось тобі груди, щоб дітей годувати і мужчин зваблювати…<br />
А вона:<br />
- Ой класно! Дайте дві!<br />
* Цицьки – як радіокеровані вертольоти: створені для дітей, а бавляться ними татусі.<br />
<br />
==Цікаві факти про жіночу грудь==<br />
* Приблизно у 20 мільйонів жінок силіконові груди і 250 000 лягає під ніж пластичного хірурга для зміни грудей щороку. Середній вік жінки, яка робить операцію з корекції грудей 34 роки, і 90 відсотків жінок роблять це після народження дитини. Проте близько 6 відсотків жінок залишаються незадоволеними новими грудьми і бажають повернути все як було.<br />
<br />
* У 80 % жінок ліва грудь більша, ніж права. Однак, відмінність є настільки невеликию, що вона не помітна на око.<br />
<br />
* Фізичні вправи, що змушують підстрибувати груди можуть призвести до їх розтяжки. Саме тому під час тренувань слід носити спеціальний підтримуючий груди бюстгалтер.<br />
<br />
* Кожен набраний жінкою кілограм підвищує вагу грудей на 20 г. - і навпаки.<br />
<br />
* Одна грудь другого розміру має вагу у середньому 400 грам.<br />
<br />
* Жіночі груди трохи збільшуються в розмірі за тиждень до менструації.<br />
<br />
* Келихи для шампанського, що з'явилися у Франції в XVIII столітті під час правління Людовика XV повторюють своєю формою груди королівської фаворитки маркізи де Помпадур.<br />
<br />
* У жіночих грудей одна і та ж кількість нервових закінчень незалежно від їх розміру. Тому маленькі груди більш чутливі, а більші вимагають більш довгої стимуляції для збудження.<br />
<br />
* Найбільші груди у світі - 82x266x193 см - виліпив з поліестерної смоли французький скульптор Сезар. Зліпок зроблений з грудей Вікторії фон Крупп, танцівниці з кабаре Crazy Horse. Монументальний твір можна побачити в галереї на площі Згоди в Парижі.<br />
<br />
* Канадська організація Tоpfree Equal Rights Assоciatiоn, як видно по її назві, бореться за те, щоб жінки теж мали право оголюватися по пояс у тих суспільних місцях, де це дозволено чоловікам: на пляжі, в барі і т. д.<br />
<br />
* У 70-і роки активно практикувалося збільшення грудей за допомогою гіпнозу. Втім, навіть самі автори програм, зокрема американський гіпнотизер Роджер Віллард, говорили, що їх методика допомагає тільки 28% пацієнток.<br />
<br />
* Творці Барбі дещо переборщили з розміром її грудей. Якщо відтворити ляльку в натуральну величину з урахуванням всіх пропорцій, то, при зрості в 167 сантиметрів (і вазі близько 50 кіллограмов), у неї буде бюст приблизно 97,5 сантиметрів.<br />
<br />
* У обох грудях жінок міститься 4-5% жирових клітин по відношенню до загального їх числа в організмі.<br />
<br />
* Амазонки позбувалися від правої груді, відрізаючи або припалюючи її ще в дитинстві. За однією версією, це покращувало стрільбу з лука, за іншою - вони просто робили це для залякування ворогів. Достеменно невідомо, чи відступали вороги (або просто відчували трохи менше задоволення, захоплюючи амазонок в полон).<br />
<br />
* В 1985 року молода іспанська дівчина на ім'я Мюріель відрізала собі обидві груди, щоб взяти участь у кориді. Зробила вона це абсолютно добровільно - їй допоміг американський хірург. Так вийшов знаменитий матадор Рів'єра Ель Прімеро.<br />
<br />
* У Кореї часів кінця 17 - початку 20 століття жінки в якості повсякденного одягу носили кофти з частково або повністю відкритими грудьми.<br />
<br />
* У європейських жінок груди мають напівсферичну форму, у азіаток - конічну, у африканок - грушоподібну.<br />
<br />
* Під впливом холоду жіночі груди підтягуються і стають привабливішими. Саме тому спеціальний службовець в паризькому кабаре «Лідо» проводить по грудях танцівниць шматочком льоду перед їх виходом на сцену.<br />
<br />
* На питання, яка частина тіла сильніше всього розбурхує уми чоловіків, відповідь однозначна: жіночі груди. Важко відшукати представника сильної половини людства, який був би не згоден з цим твердженням!<br />
<br />
* Хочеш дізнатися більше про настільки пікантною частини жіночого тіла? MEN's LIFE із задоволенням поділиться з тобою цікавою інформацією!<br />
<br />
* Груди ростуть! Якщо в 90-ті найчастіше продавався розмір бюстгальтера 75C, то в 2000-ні йому на зміну прийшов 80D - таку тенденцію простежили дослідники з Америки.<br />
<br />
* Жінки, які займаються спортом, заснованим на «ударній техніці», обов'язково одягають захисну амуніцію, в комплект якої включено протектор для грудей.<br />
<br />
* Абсолютна більшість чоловіків спочатку дивиться на груди. Це рефлекс, який не піддається контролю. Вчені з Веллінгтонського університету затіяли масштабне дослідження з цього приводу. Крім усього іншого, вони прийшли до висновку, що чоловіки, які щодня бачать жіночий бюст протягом хвилини, подовжують своє життя до п'яти років.<br />
<br />
* Уявіть собі, 2% жінок мають на грудях один або кілька «зайвих» сосків. Звичайно, таку аномалію можна зустріти і у чоловіків, але вже значно рідше. Наприклад, якщо уважно розглянути деякі фотографії співака і актора Марка Уолберга, зроблені за часів його модельної кар'єри, на лівій половині його грудей можна побачити третій сосок.<br />
<br />
* Ми звикли до того, що для жінки абсолютно непристойно оголяти груди в публічних місцях. Це особливості нашої культури. Але у світі існує маса країн і народів, для яких оголяти жіночий бюст - абсолютно нормально і жодним чином не заборонено. У кожному куточку планети встановлені свої рамки і правила, які часто залежать від місця і контексту. Приміром, багато західних культур заохочують оголення жіночих грудей на пляжі, а от у центрі міста це вже буде вважатися непристойним. Нерідкі випадки, коли жінці забороняють оголювати безпосередньо соски, дозволяючи оголяти іншу частину грудей.<br />
<br />
* Багато культур визнали жіночі груди символом родючості, щиро вірячи, що молоко має живу силу. З цієї причини Аккадську богиню родючості Іштар навіть зобразили з безліччю грудей.<br />
<br />
* Вперше операцію по збільшенню грудей, яка була документально підтверджена, провели в 1895 році. Вінценц Черні, хірург з Австрії взяв зі спини пацієнтки жир, а потім закачав його їй в груди. На силіконові імплантанти медицина перейшла в 50-60-і роки, а до цього в хід йшли самі немислимі матеріали: шерсть, слонова кістка, каучук, скляні кульки, губки з поролону і гутаперча. <br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:225588.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Grud-podi-min.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Anatomiya-hirurgii.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:61878305.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|MpK_6_qYf78}}<br />
{{#ev:youtube|NgYreXptISM}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
* [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B8 Груди]<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
* [http://sum.in.ua/s/cycjka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
* [https://www.kinopoisk.ru/film/21938/ Рецензія на фільм "Цицька і луна"]<br />
* [http://anekdotu.org.ua/tag/tsytsky Анекдоти]<br />
* [http://tut-cikavo.com/lyudi/355-tsikavi-fakti-pro-zhinochi-grudi Цiкавi факти]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0Цицька2016-11-27T22:20:12Z<p>Islehkostup.im16: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Ци́цька, -ки, '''''ж. ''Женская грудь. ''Відпала му від рота цицька. ''Там йому жаба й цицьки дасть. Тамъ ему и смерть. Ном. № 4322. ''Злякався.... що вже йому довго на світі не жить, що тут йому жаба й цицьки дасть. ''Рудч. Ск. II. 19. Ум. '''Цицечка. '''АД. І. 149. <br />
[[Категорія:Ци]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:225588.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Grud-podi-min.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Anatomiya-hirurgii.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:61878305.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:61878305.jpgФайл:61878305.jpg2016-11-27T22:19:54Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Anatomiya-hirurgii.jpgФайл:Anatomiya-hirurgii.jpg2016-11-27T22:19:15Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Grud-podi-min.jpgФайл:Grud-podi-min.jpg2016-11-27T22:18:29Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:225588.jpgФайл:225588.jpg2016-11-27T22:17:34Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0Цицька2016-11-27T22:09:10Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Ци́цька, -ки, '''''ж. ''Женская грудь. ''Відпала му від рота цицька. ''Там йому жаба й цицьки дасть. Тамъ ему и смерть. Ном. № 4322. ''Злякався.... що вже йому довго на світі не жить, що тут йому жаба й цицьки дасть. ''Рудч. Ск. II. 19. Ум. '''Цицечка. '''АД. І. 149. <br />
[[Категорія:Ци]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8Оп’яніти2016-11-27T22:05:49Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Оп’яні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Опьянѣть. Драг. 288. <br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
===[http://sum.in.ua/s/op.janity Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
'''ОП'ЯНІТИ''', ію, ієш, ''дієсл.'', док.<br />
* '''1.''' Стати п'яним; сп'яніти, захмеліти. ''Юрчик розбундючився... Оп'янів і лаявся'' (Гнат Хоткевич, II, 1966, 211); <br />
'''*''' ''У порівняннях. З радості стара як оп'яніла. Їй уперше на віку довелося побачити таку повагу до себе від людей'' (Панас Мирний, II, 1954, 249); <br />
'''//''' Дійти до стану запаморочення, який нагадує сп'яніння.<br />
* '''2.''' перен. Дійти до стану екстазу, самозабуття. ''Забагато, забагато в ясні очі я гляділа, аж від їх палкого блиску вся з кохання оп'яніла'' (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 32); ''А жайворон за цілий день над повіддю ланів од того дзвону і пісень, здається, оп'янів'' (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 335).<br />
<br />
==Анекдоти==<br />
*''Три стадії сп’яніння жінки:''<br />
'''1.''' (Грайливо) «Ха-ха-ха, яка я п’яна!»<br />
'''2.''' (Гнівно) «Хто п’яна?! Ніяка я не п’яна!»<br />
'''3.''' У таксі на запитання водія "Вам куди?" відповісти «Не твоє діло!»<br />
<br />
* ''Класифікація станів сп'яніння дівчини на вечірці:''<br />
0 - нормальне<br />
1 - plug & play<br />
2 - drag & drop<br />
<br />
==5 cтадій оп'яніння==<br />
* '''1. Розумник'''<br />
Ця стадія настає, коли Ви раптом стаєте експертом у всіх областях знань. Ви просто нескінченне джерело інформації і хочете продемонструвати свої пізнання всім, хто вислухає Вас. Крім того, на цій стадії Ви завжди праві. Ну і чоловік, з яким Ви розмовляєте, звичайно ж, абсолютно неправий. Ви годинами намагаєтеся переконати у своїй правоті. Ще більш цікаво може розвиватися ситуація, якщо ви обоє досягли стадії «розумник».<br />
Дві людини намагаються аргументовано переконати одна одну у своїй правоті, причому в області, про яку кожен з них має дуже туманне уявлення. Для людей (особливо тверезих), які слухають двох таких індивідуумів, це відмінна розвага.<br />
<br />
* '''2. Красень'''<br />
Ця стадія настає, коли Ви переконані, що Ви найкрасивіший хлопець в окрузі, і всі тільки Вас і шукають. Ви починаєте підморгувати усім красивим дівчатам, що проходять повз і просите їх потанцювати з Вами, оскільки вони весь вечір не зводили з Вас очей. Ви — центр загальної уваги, очі всіх людей навколо спрямовані тільки на Вас, оскільки саме Ви є найкрасивішим створенням на всій Землі. А тепер давайте пригадаємо, що Ви ще й розумні, тому можете говорити з людиною, яка захоплюється Вами, практично про будь-які існуючі на нашій планеті проблеми.<br />
<br />
* '''3. Багатий'''<br />
Це коли Ви раптово стали найбагатшою людиною в світі. Ви купуєте випивку всім, хто присутній біля барної стійки, і просіть записати все на Ваш рахунок, оскільки у Вас неподалік стоїть ціла вантажівка, повна грошей.<br />
І, звичайно ж, Ви готові з будь-яким сперечатися, що ця вантажівка стоїть прямо за будівлею бару. І не потрібно забувати, що Ви все на світі знаєте і можете виграти будь-яку суперечку. Цілком природно, що Вас не турбує, скільки поставити грошей на спір, оскільки ви їх маєте стільки, що кури не клюють. Саме на цій стадії Ви починаєте купувати випивку всім людям у барі, які Вами захоплюються, оскільки Ви найрозумніший, найкрасивіший і найбагатша людина в світі.<br />
<br />
* '''4. Куленепробивний'''<br />
Тепер Ви можете битися зі всіма людьми, з якими сперечалися на гроші, оскільки Вам ніхто не може нічим пошкодити. На цій стадії Ви зможете підійти до хлопця тієї дівчини, яка Вами весь вечір захоплювалася, і викликати його на розборки за гроші. Вам не потрібно переживати з приводу програшу, так як Ви все знаєте, у Вас всі гроші світу, і Ви абсолютно очевидно виграєте цей спір.<br />
<br />
* '''5. Невидимка'''<br />
Це остання стадія сп’яніння. На цій стадії Ви можете робити абсолютно все, оскільки Вас все одно ніхто не побачить.<br />
Ви можете залізти на стіл і потанцювати, можете роздягнутися до нижньої білизни, щоб вразити тих людей, які захоплювалися Вами цілий вечір, так як інші люди в кімнаті Вас просто не бачать. Крім того, Вас не бачать ті люди, з якими Ви раніше почали розбирання. Ви можете крокувати вулицями і кричати пісні на все горло (оскільки Ви як і раніше найрозумніший і добре знаєте цю мелодію), і ніхто про Вас нічого не думає, оскільки не може Вас побачити. Зникли всі Ваші соціальні комплекси. Ви можете робити все, що завгодно, оскільки ніхто про це нічого не дізнається. А Ви, звичайно ж, про це нічого й не згадаєте…<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:43290485.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1451307556.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13860852081.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chto_delat_chtobi_bistro_ne_pyanet_kogda_nuzhno_mnogo_pit_preparati-_narodnie_recepti-_pravila_poved.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|ZX3ziDPnXrw}}<br />
{{#ev:youtube|p5TH3u2-6cE}}<br />
{{#ev:youtube|2MZqDw86RHg}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
* [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0 Горілка]<br />
<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://sum.in.ua/s/op.janity Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
[http://ua-en.com.ua/s/134267-yak-bude-po-angliyski-sp-yaniti.html Українські слова англійською]<br />
[http://cikavosti.com/5-stadiy-sp-yaninnya/ Cтадії оп'яніння]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8Оп’яніти2016-11-27T21:58:49Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Оп’яні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Опьянѣть. Драг. 288. <br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
===[http://sum.in.ua/s/op.janity Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
'''ОП'ЯНІТИ''', ію, ієш, ''дієсл.'', док.<br />
* '''1.''' Стати п'яним; сп'яніти, захмеліти. ''Юрчик розбундючився... Оп'янів і лаявся'' (Гнат Хоткевич, II, 1966, 211); <br />
'''*''' ''У порівняннях. З радості стара як оп'яніла. Їй уперше на віку довелося побачити таку повагу до себе від людей'' (Панас Мирний, II, 1954, 249); <br />
'''//''' Дійти до стану запаморочення, який нагадує сп'яніння.<br />
* '''2.''' перен. Дійти до стану екстазу, самозабуття. ''Забагато, забагато в ясні очі я гляділа, аж від їх палкого блиску вся з кохання оп'яніла'' (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 32); ''А жайворон за цілий день над повіддю ланів од того дзвону і пісень, здається, оп'янів'' (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 335).<br />
<br />
==Анекдоти==<br />
*''Три стадії сп’яніння жінки:''<br />
'''1.''' (Грайливо) «Ха-ха-ха, яка я п’яна!»<br />
'''2.''' (Гнівно) «Хто п’яна?! Ніяка я не п’яна!»<br />
'''3.''' У таксі на запитання водія "Вам куди?" відповісти «Не твоє діло!»<br />
<br />
* ''Класифікація станів сп'яніння дівчини на вечірці:''<br />
0 - нормальне<br />
1 - plug & play<br />
2 - drag & drop<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:43290485.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1451307556.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13860852081.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chto_delat_chtobi_bistro_ne_pyanet_kogda_nuzhno_mnogo_pit_preparati-_narodnie_recepti-_pravila_poved.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|ZX3ziDPnXrw}}<br />
{{#ev:youtube|p5TH3u2-6cE}}<br />
{{#ev:youtube|2MZqDw86RHg}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
* [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0 Горілка]<br />
<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://sum.in.ua/s/op.janity Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
[http://ua-en.com.ua/s/134267-yak-bude-po-angliyski-sp-yaniti.html Українські слова англійською]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8Оп’яніти2016-11-27T21:56:34Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Оп’яні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Опьянѣть. Драг. 288. <br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
===[http://sum.in.ua/s/op.janity Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
'''ОП'ЯНІТИ''', ію, ієш, ''дієсл.'', док.<br />
* '''1.''' Стати п'яним; сп'яніти, захмеліти. ''Юрчик розбундючився... Оп'янів і лаявся'' (Гнат Хоткевич, II, 1966, 211); <br />
'''*''' ''У порівняннях. З радості стара як оп'яніла. Їй уперше на віку довелося побачити таку повагу до себе від людей'' (Панас Мирний, II, 1954, 249); <br />
'''//''' Дійти до стану запаморочення, який нагадує сп'яніння.<br />
* '''2.''' перен. Дійти до стану екстазу, самозабуття. ''Забагато, забагато в ясні очі я гляділа, аж від їх палкого блиску вся з кохання оп'яніла'' (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 32); ''А жайворон за цілий день над повіддю ланів од того дзвону і пісень, здається, оп'янів'' (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 335).<br />
<br />
==Анекдоти==<br />
*''Три стадії сп’яніння жінки:''<br />
'''1.''' (Грайливо) «Ха-ха-ха, яка я п’яна!»<br />
'''2.''' (Гнівно) «Хто п’яна?! Ніяка я не п’яна!»<br />
'''3.''' У таксі на запитання водія "Вам куди?" відповісти «Не твоє діло!»<br />
<br />
* ''Класифікація станів сп'яніння дівчини на вечірці:''<br />
0 - нормальне<br />
1 - plug & play<br />
2 - drag & drop<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:43290485.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1451307556.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13860852081.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chto_delat_chtobi_bistro_ne_pyanet_kogda_nuzhno_mnogo_pit_preparati-_narodnie_recepti-_pravila_poved.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|ZX3ziDPnXrw}}<br />
{{#ev:youtube|p5TH3u2-6cE}}<br />
{{#ev:youtube|2MZqDw86RHg}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
* [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0 Горілка]<br />
<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://sum.in.ua/s/op.janity Академічний тлумачний словник (1970—1980)]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8Оп’яніти2016-11-27T21:54:42Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Оп’яні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Опьянѣть. Драг. 288. <br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
===[http://sum.in.ua/s/op.janity Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
'''ОП'ЯНІТИ''', ію, ієш, ''дієсл.'', док.<br />
* '''1.''' Стати п'яним; сп'яніти, захмеліти. ''Юрчик розбундючився... Оп'янів і лаявся'' (Гнат Хоткевич, II, 1966, 211); <br />
'''*''' ''У порівняннях. З радості стара як оп'яніла. Їй уперше на віку довелося побачити таку повагу до себе від людей'' (Панас Мирний, II, 1954, 249); <br />
'''//''' Дійти до стану запаморочення, який нагадує сп'яніння.<br />
* '''2.''' перен. Дійти до стану екстазу, самозабуття. ''Забагато, забагато в ясні очі я гляділа, аж від їх палкого блиску вся з кохання оп'яніла'' (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 32); ''А жайворон за цілий день над повіддю ланів од того дзвону і пісень, здається, оп'янів'' (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 335).<br />
<br />
==Анекдоти==<br />
*''Три стадії сп’яніння жінки:''<br />
'''1.''' (Грайливо) «Ха-ха-ха, яка я п’яна!»<br />
'''2.''' (Гнівно) «Хто п’яна?! Ніяка я не п’яна!»<br />
'''3.''' У таксі на запитання водія "Вам куди?" відповісти «Не твоє діло!»<br />
<br />
* ''Класифікація станів сп'яніння дівчини на вечірці:''<br />
0 - нормальне<br />
1 - plug & play<br />
2 - drag & drop<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:43290485.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1451307556.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13860852081.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chto_delat_chtobi_bistro_ne_pyanet_kogda_nuzhno_mnogo_pit_preparati-_narodnie_recepti-_pravila_poved.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|ZX3ziDPnXrw}}<br />
{{#ev:youtube|p5TH3u2-6cE}}<br />
{{#ev:youtube|2MZqDw86RHg}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
* [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0 Горілка]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8Оп’яніти2016-11-27T21:34:39Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Оп’яні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Опьянѣть. Драг. 288. <br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
===[http://sum.in.ua/s/op.janity Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
'''ОП'ЯНІТИ''', ію, ієш, ''дієсл.'', док.<br />
* '''1.''' Стати п'яним; сп'яніти, захмеліти. ''Юрчик розбундючився... Оп'янів і лаявся'' (Гнат Хоткевич, II, 1966, 211); <br />
'''*''' ''У порівняннях. З радості стара як оп'яніла. Їй уперше на віку довелося побачити таку повагу до себе від людей'' (Панас Мирний, II, 1954, 249); <br />
'''//''' Дійти до стану запаморочення, який нагадує сп'яніння.<br />
* '''2.''' перен. Дійти до стану екстазу, самозабуття. ''Забагато, забагато в ясні очі я гляділа, аж від їх палкого блиску вся з кохання оп'яніла'' (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 32); ''А жайворон за цілий день над повіддю ланів од того дзвону і пісень, здається, оп'янів'' (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 335).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:43290485.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1451307556.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13860852081.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chto_delat_chtobi_bistro_ne_pyanet_kogda_nuzhno_mnogo_pit_preparati-_narodnie_recepti-_pravila_poved.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|ZX3ziDPnXrw}}<br />
{{#ev:youtube|p5TH3u2-6cE}}<br />
{{#ev:youtube|2MZqDw86RHg}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
* [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0 Горілка]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8Оп’яніти2016-11-27T21:18:16Z<p>Islehkostup.im16: /* Див. також */</p>
<hr />
<div>'''Оп’яні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Опьянѣть. Драг. 288. <br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:43290485.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1451307556.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13860852081.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chto_delat_chtobi_bistro_ne_pyanet_kogda_nuzhno_mnogo_pit_preparati-_narodnie_recepti-_pravila_poved.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|ZX3ziDPnXrw}}<br />
{{#ev:youtube|p5TH3u2-6cE}}<br />
{{#ev:youtube|2MZqDw86RHg}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
* [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0 Горілка]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8Оп’яніти2016-11-27T21:15:24Z<p>Islehkostup.im16: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Оп’яні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Опьянѣть. Драг. 288. <br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:43290485.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1451307556.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13860852081.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chto_delat_chtobi_bistro_ne_pyanet_kogda_nuzhno_mnogo_pit_preparati-_narodnie_recepti-_pravila_poved.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|ZX3ziDPnXrw}}<br />
{{#ev:youtube|p5TH3u2-6cE}}<br />
{{#ev:youtube|2MZqDw86RHg}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8Оп’яніти2016-11-27T21:12:57Z<p>Islehkostup.im16: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Оп’яні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Опьянѣть. Драг. 288. <br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:43290485.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1451307556.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13860852081.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chto_delat_chtobi_bistro_ne_pyanet_kogda_nuzhno_mnogo_pit_preparati-_narodnie_recepti-_pravila_poved.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|ZX3ziDPnXrw}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8Оп’яніти2016-11-27T21:09:58Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Оп’яні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Опьянѣть. Драг. 288. <br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:43290485.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1451307556.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13860852081.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chto_delat_chtobi_bistro_ne_pyanet_kogda_nuzhno_mnogo_pit_preparati-_narodnie_recepti-_pravila_poved.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|p5TH3u2-6cE}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9Білий2016-11-27T21:09:12Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>{{subst:Шаблон:інстут суспільства}} <br />
<br />
'''Білий, -а, -е.''' 1) Бѣлый. ''Червоная калинонька, білеє деревце.'' Мет. 64. ''Під білою березою козаченька вбито.'' Мет. 102. ''Причарувала біле личенько.'' Мет. 84. 2) Чистый. ''Я матері догожу, — постіль білу постелю.'' Нп. ''Взяв білу сорочку.'' Драг. 4. 3) '''Білий світ.''' Мiръ Божій, бѣлый свѣтъ.'' Хведір умер, сама осталась на білому світі.'' '''Нудити білим світом.''' Томиться, тосковать. ''Не співає; як сирота білим світом нудить.'' Шевч. 4) '''Білий день.''' Полный разсвѣтъ.'' Прокинувся я, аж дивлюсь — білий день на дворі.'' 5) '''Білий тиждень.''' Страстная недѣля. Чуб. ІІІ. 13. Маркев. 4. 6) '''Біла челядь.''' Женскій полъ. ''Коли турки воювали, білу челядь забірали.'' Гол. І. 49. ''Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти.'' АД. І. 109. 7) '''Біла рядовина.''' См. '''Рядовина 1.''' Вас. 168. 8) '''По білому співати.''' Пѣть по церковному. ''Як би вони (шалопути) по білому співали, то й нічого, — я пізнав би, що співають.'' Новомоск. у. 9) '''Біла білява.''' Въ загадкѣ: береза. ''Біла білява перед Богом стояла.'' Ном. 10) Біла. О монетѣ: десятикрейцеровая монета. Галиц. Ум. '''Біленький, білесенький.'''<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
Словар українського сленгу<br />
БІЛИЙ<br />
(-а, -е) <br />
♦ Біла гвардія. Біле братство. <br />
Білі справи, мол. Люди, що вживають "білі" наркотики (кокаїн, героїн). ПСУМС, 8. <br />
Біла ширка, нарк. Барбітурати, психотропні препарати. В деяких випадках мені допомагає барбітура. Звичайнісіньке снодійне. Різних типів. Ніяких опіатів. Шантрапа в трубі, далеко не бідна, називає її "білою ширкою" (О. Ульяненко, Ізгої). <br />
♦ Біле сонце пустелі, нарк. Опіум, героїн. "Біле сонце пустелі" (читай, опіум і героїн) вже не є основною наркотичною речовиною, що транспортується територією Східної Європи (ПіК, 2001, № 5).<br />
<br />
Фразеологічний словник української мови<br />
<br />
БІЛИЙ<br />
<br />
(аж (рідко бі́лий)) світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) (в оча́х (пе́ред очи́ма)) кому, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т. ін.; комусь погано. Крутився світ в очах, цілий день носила (Оленка), забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко); Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок); // Відчувати запаморочення. — Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий! .. — так мені світ і закрутився… (Панас Мирний); “Будеш зоставатися висіти рівно один місяць” — звідкілясь долинуло, і одразу завертівся світ, хутчіш і хутчіш, як суховій у степу, сліпучий блиск, сліпучий біль (Ю. Яновський); Неборакові відразу світ замакітрився (І. Франко); Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ,<br />
<br />
бі́лий (Бо́жий) світ. 1. Життя у всіх його формах і виявах. Товаришів моїх немає. Давно від голоду й біди у білий світ із цього гаю ми розійшлися, хто куди… (В. Сосюра); Залишилась вона сама в старій глиняній хаті, сама на білому світі (Є. Гуцало); Уточнив батько. — Зараз тобі й під білим світом кращої немає. Але мине час і все зміниться (О. Сизоненко); Защебече (соловейко) на калині — Ніхто не минає. Мов батько та мати, Розпитують, розмовляють,— Серце б’ється, любо… І світ Божий, як Великдень (Т. Шевченко). 2. Все навколишнє. Зранку сніжок потроху почав падати .. І к (до) обіду таке схопилось, що світу білого не видно (Панас Мирний). <br />
<br />
бі́лими нитка́ми ши́тий. Невміло, погано замаскований, виконаний і т. ін. — Провокація,— сказав нарешті після довгої мовчанки Радивон.— Все шите білими нитками. Замітка в газету писана з чужого голосу. Заруба не винен (В. Кучер); — Дорогою Війт мовчав. Уявляв, як зустріне його Олена. Обмірковував свої слова: яка причина привела його до неї так пізно. Та все було якесь надумане, білими нитками шите (Ю. Хорунжий). бі́лими нитка́ми ши́то. Припустім. Але де ж психологічна підготовка? Нісенітниця. Глупота! Білими нитками шито (М. Хвильовий). <br />
<br />
видава́ти / ви́дати бі́ле за чо́рне. Виставляти що-небудь іншим, зовсім протилежним. Він оберігав від інших свій ще не до кінця перевірений винахід і вважав, що найкращий спосіб для цього — видавати біле за чорне (З журналу); Наші недруги із шкіри пнуться, аби видати біле за чорне й навпаки (З газети). <br />
<br />
від бі́лого сві́ту до те́мної но́чі. Від ранку до вечора; весь день. По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Панас Мирний). <br />
<br />
до (бі́лого (Бо́жого)) сві́та, нар.-поет. До ранку, до світанку. Ой, десь би то, дівчинонько, Ти з паперу звита, Що ти мене додержала До білого світа (Укр.. пісні); Чіпка знявся.., проходив по надвір’ю мало не до світа білого (Панас Мирний); Може, до хати зайдемо? — Е, ні, не буду колошкати твоїх — нехай сплять до світу Божого (М. Стельмах). <br />
<br />
до бі́лого сні́гу. Дуже довго, тривалий час. — Я вам, дядьку Славко, як дам, то до білого снігу не забудете (М. Зарудний). <br />
<br />
до си́вого (бі́лого) во́лосу (во́лоса, воло́сся, до сивини́), перев. зі сл. дожи́ти. До старості. Інший до сивого волосу дожива, а косарем не годен стати (М. Стельмах); Згодом.. гра (курчат) була полишена самим курочкам, що не зрадили їй аж до сивого волосу (О. Ольжич); Дожив (Андрій) до сивого волоса, а добра не зазнав, ой, ні... (М. Коцюбинський); — Обіцяєш прийти з грішми, обіцяю і я виглядати тебе аж до сивого волосся,— вона навіть взяла його за руку... бо я теж люблю тебе,— додала тихо (М. Лазорський); Свавольні діти... З них до сивини один дожив (М. Рильський). <br />
<br />
зав’яза́ти / зав’я́зувати світ (рідко вік) кому і без додатка. 1. Зробити кого-небудь нещасним, позбавити радості і т. ін. — Коли ж вони, кумцю, дуже любляться, Гнат із Настею! Як ви їх розлучите, то дочка плакатиме на вас, а у вас одна дитина, не годиться їй світ зав’язувати! (М. Коцюбинський); Хай суджений .. не зав’яже дівчині світ ні поганим словом, ні гризнею, ні важким кулаком, ні лихою чаркою (М. Стельмах). світ зав’я́заний. (Тітка:) Ти, дякувати Господові, не кріпачка: твоя праця не загине дурно. (Олеся:) — Не кріпачка! Нібито вже, як кріпачка, то й світ зав’язаний! Живуть же люди (Марко Вовчок). зав’язати сві́ту. Вона (Маруся) в Полтаві світу зав’язала хіба Грицькові тільки одному?! (Л. Костенко). 2. чий. Змарнувати комусь кращі роки життя, зробити їх безрадісними (перев. через нещасливе заміжжя, одруження). Вона (свекруха) з першого ж дня вважала, що її син “зав’язав собі світ” і<br />
<br />
за слізьми́ (сльоза́ми) сві́та (сві́ту) (бі́лого) не ба́чити. 1. Нестримно, весь час плакати, ридати. — Не плачте, мамо,— втішав Василь.— Я вернуся,— а сам за слізьми й світа не бачив (І. Нечуй-Левицький); Дорогий Ванечко! Любий, милий, кровиночко моя! Пишемо ми з Марією цього листа, а за слізьми світа білого не бачимо (В. Логвиненко); Мотря обхопила його (сина) шию обома руками та так і повисла, за сльозами світа не бачачи (Панас Мирний). 2. зі сл. пла́кати, запла́кати і под., а також зі словоспол. так, що. Не стримуючись, довго. Нимидора почала прощатися з дядьком та дядиною, згадала .. свій важкий молодий вік у наймах і так заплакала, що за слізьми й світу не бачила (І. Нечуй-Левицький). <br />
<br />
(І) на світ (бі́лий (Бо́жий)) не диви́вся б. Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т. ін. Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський). на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене .. недугує жінка на нерви, то таке горе та клопіт, що іноді і на світ білий не хочеться дивитись! (Панас Мирний). <br />
<br />
ка́зка про бі́лого (соло́м’яного, рябо́го) бичка́. Що-небудь вигадане, надумане, нереальне. Артем надавав великої ваги в розвитку всесвітньої революції технічному винаходові. ..Чмир називав це казкою про білого бичка (О. Слісаренко); Скільки можна отак зустріти ерудитів, краснословів, дотепників, тонких натур, вільнодумців! Але з переважної більшості добра того стачає лиш на один раз. Це мовби вивіска, за якою нічого нема. Казка про солом’яного бичка (П. Загребельний). <br />
<br />
на бі́лий (Бо́жий) світ, зі сл. вихо́дити, виво́дити тощо. Надвір, назовні; на свіже повітря. Він засів у своєму бліндажі і весь день не виходив на білий світ (О. Гончар); Катря впала коло тії кам’яної постелі на коліна, розливається слізьми. Ледве я її вивела з тії (тієї) печери на світ Божий (Марко Вовчок). <br />
<br />
не ба́чити сві́ту (сві́та) (бі́лого (Бо́жого)). 1. Тяжко страждати, мучитися, переживати і т. ін. Він її там так любить, що за кулаками вона й світу не бачить! (Є. Гуцало); Мотря повернулася, вийшла. Ішла по вулиці — не бачила світа перед собою, прийшла додому, як п’яна (Панас Мирний). сві́тка не ба́чити. Тече річка з-під Зарічка, я її загачу. Скажи, милий, чи мня (мене) любиш, бо світка не бачу (Коломийки). 2. Бути ув’язненим, перебувати у неволі. Там (у неволі) кайдани по три пуда, Отаманам по чотири. І світа Божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають (Т. Шевченко). сві́та-со́нця не ба́чити. Сидить він во темниці.., світа-сонця не бачить (Григорій Тютюнник). 3. за чим. Бути дуже заклопотаним, зайнятим чим-небудь; не мати часу відпочити. За чужою роботою й світу не бачить (Укр.. присл..); — Він за рибою і ставами світу не бачить (М. Стельмах); Мені просто нічого було написати, кажу ж, що та<br />
<br />
покида́ти / поки́нути бі́лий (цей) світ. Помирати. — Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ (П. Куліш); Запровадь мене додому Меж мою родину: Там без жалю і без скарги Білий світ покину (С. Руданський); — Так ще мати робила, коли дівувала. І в тітки такі ж — з прошвою. Давно вони з матір’ю покинули цей світ, а рушники на згадку їй — Гальці (З газети). <br />
<br />
світ (бі́лий) закри́вся (замкну́вся) кому, для кого і без додатка.1. Хто-небудь помер, загинув. Замахнувся він… Та раптом все навколо застогнало. Світ закрився (О. Гуреїв); Тільки раз хвостом майнула, Наздогнала, проковтнула Бідолаху (Івана) риба-кит, І йому замкнувся світ (Л. Первомайський). 2. Хто-небудь втратив інтерес, став байдужим до життя. — Тепер сказала (Галочка),— усе покончила (покінчила). Закрився для мене білий світ (Г. Квітка-Основ’яненко); Тут їй тоді й світ замкнувся. В тітки тепер живе (О. Гончар). <br />
<br />
сві́ту (сві́та) (бі́лого (Бо́жого)) не ви́дно. 1. Стає або стало темно (від сильної зливи, хуртовини, туману, пилу і т. ін.). — Снігів тих понамітає, що тільки комини з-під них стирчать, морози такі лютують, що птиця на льоту замерзає, хуртовини бували — світу не видно (М. Олійник); Якось він недобре прикрив лантух, кури повилазили і давай літати по хаті, битись у вікна, кудкудакати. Збили таку пилюку, що світа не видно (Григорій Тютюнник); Як от інколи схопиться заверюха (завірюха) — громом гримить, вітром бурхає, світу Божого не видно (П. Куліш). сві́та не ви́дко. Хуга замітає снігом дорогу, Мов пекло у полі — світа не видко! (М. Коцюбинський). 2. за ким—чим. Кого-, чого-небудь дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок). <br />
<br />
се́ред бі́лого дня (бі́лої дни́ни). 1. Відкрито, неприховано, не соромлячись. Там, де раніше функції посередника між виробником і споживачем виконувало одне державне управління, зараз діють безліч всіляких фірм, бірж, які нічого не додають, окрім накручування цін, грабують людей серед білого дня (З газети); — Фе, бабцю! Встидали би-сте ся (соромилися б) таке серед білої днини говорити (Г. Хоткевич). 2. Відкритий, неприхований. — Не лише в панів відберуть землю, але й в тих, хто має більше восьми десятин. Це ж грабіж, розбій серед білої днини (М. Стельмах). <br />
<br />
стари́й як (бі́лий (Бо́жий)) світ. Дуже давній, споконвічний. — Я вношу (пропоную) тост, старий як світ, а проте вічно свіжий .. най жиє (нехай живе) красота (І. Франко); (Хламушка:) На добраніч. Старе як світ, побажання… Та не віриться мені чогось в добрість цієї ночі… (П. Кочура); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару як світ, .. давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник). <br />
<br />
тре́ба з сві́чкою вдень (се́ред (бі́лого) дня) шука́ти (вишу́кувати) кого, що. Хто-, що-небудь трапляється дуже рідко. Що будете робити, коли старовина так витрачується, що треба її з свічкою удень вишукувати?! (Панас Мирний); — Таких диваків, як ти, на світі дуже мало, їх треба з свічкою серед білого дня шукати (М. Ю. Тарновський). <br />
<br />
у бі́лий світ, як у копі́йку, зі сл. стріля́ти. Не туди, куди слід; навмання. Вони (снаряди) стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: — У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Григорій Тютюнник). у бі́лий світ, як у копі́єчку. Десь стріляли з пістолетів (фашисти), .. стріляли навмання, у білий світ, як у копієчку (П. Загребельний). <br />
<br />
чо́рним по бі́лому, зі сл. напи́сано. Цілком чітко, зрозуміло і т. ін. У Переяславських пактах чорним по білому написано аби злодіїв та втікачів з земель московських в кошах козацьких, куренях та полках не переховували (Н. Рибак); Там (у “Положенні”) чорним по білому написано, що незалежно від полюбовної згоди поміщик може в усякий час вимагати від селян обміну необхідної йому землі, коли на ній виявляється джерело мінеральної води чи корисні копалини, в тому числі і торф (М. Стельмах); — Ось тут чорним по білому написано, як ти своє дитя до розуму доводила. Як воно опинилося в притулку (М. Понеділок).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesдолдл.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(1)шонп.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(1джоог).jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженнолржщгре.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9+%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80&noj=1&tbm=isch&source=lnms&sa=X&ei=y9OoUojNF-Xb7Ab9hID4Dg&ved=0CAkQ_AUoAQ&biw=1366&bih=605&dpr=1#facrc=0%3B%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D0%BD&imgdii=_&imgrc=_<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
«Українська Мала Енциклопедія»<br />
<br />
==Білий колір в українській народній символіці==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Бі]]<br />
Бі́ла ба́рва в українській народній символіці символ чистоти: «Я матері догоджу, постіль білу постелю». «Взяв білу сорочку» — себто, чисту (за Словником Грінченка).<br />
Відповідно до цього, білий колір символ і моральної чистоти: «Не жаль мені тої хустки, що на біло пряла. А жаль мені Василечка, що вірно кохала…»<br />
Або:<br />
Ой у лузі калина білим цвітом зацвіла,<br />
Пішли її дружки рвати,<br />
Не далася ламати.<br />
Аж пішла Марисенька нарвала, наламала<br />
Та й внесла до світлоньки<br />
Межи краснії дівоньки…<br />
Фізична чистота в'яжеться з красою: — «Причарувало біле личенько.»<br />
У Західній Україні епітет «білий» в розумінні гарний зустрічається досить часто, і то не тільки в пристосуванні до дівчат та жінок: «Біла дівчина», але й «Білий молодець» (Головацький, II, ст. 11 IV, ст. 62—63). І навіть — «біле дитя, на ім'я Максим» (Чубинський. III. ст. 392).<br />
Моральна чистота в'яжеться з святістю: «Білий тиждень» — страсний тиждень. «По білому співати» — співати церковні пісні.<br />
На Волині «білим тижнем» називали п'ятий тиждень Великого Посту, бо тоді звичайно білили хати перед Великодніми святами, а також сіяли розсаду капусти — «щоб була біла, велика і тверда» (Кіев. Стар., 1895, V, ст. 71).<br />
У єгиптян, греків і римлян жерці вбиралися в біле. Римляни для бенкетів, що були перше релігіною установою, завжди вбиралися в біле. І досі церква, після Воскресення Христового, вбирається в біле, і янголи, на знак радощів, з'являються в білому.<br />
Білий кольор символізує денне сонячне світло і взагалі тутешнє наше земне життя в протиставленні до чорної ночі та підземного потустороннього світу: «Хведір умер, і сама я осталася на білому світі.»<br />
<br />
Не співає, — як сирота,<br />
Білим світом нудить…<br />
(Т. Шевченко)<br />
У зв'язку, мабуть, із символікою святости, білий кольор був у нас подекуди й символом жалоби. Так, на Покутті звичай вимагав, щоб воли, якими везли покійника, були білі (Анучин: «Древности», XIV, 136).<br />
На Гуцульщині, на знак, що в хаті є покійник, вішали знадвір'я над вікном білу перемітку (Мат. для укр. етн., НТШ, V, 242).<br />
На знак жалоби і в пісні співається: «Під білою березою козаченька вбито…»<br />
Біла барва, як жалоба, відома в багатьох народів. У єгиптян, особи, що везли похоронні санки (бо й там, як у нас в старовину, санки складали частину поховального обряду), мали білий шарф, чи рушник, через плече.<br />
Давні римлянки, імператорської доби, почали були вбиратися, на знак жалоби по своєму чоловікові, в біле, — це мало б символізувати їх чистоту в відношенні до нього. Французькі королеви, коли були вдовами, завжди, на знак жалоби, носили білі сукні. Тому їх і знали — «білі королеви».<br />
Біла барва ще досі символізує жалобу в і Китаї, і північно-американська нафтова компанія Стандарт Ойл дорого заплатила за своїє незнання народньої символіки: пофарбувала була всі свої розподільники нафти в тій країні на біло, і з тим наслідком, що як висловлюється Навард Кетчам, — «навіть і коти обходили їх десятою дорогою» («Селексіонес» 1943, IX, 25), аж поки Стандарт Ойл не перефарбувала ті свої розподільники в іншу барву.<br />
В давні часи (Київська Русь) кольором позначалися також сторони світу. Так білим був позначений захід (наприклад білі хорвати — західні хорвати).</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9Білий2016-11-27T21:08:25Z<p>Islehkostup.im16: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>{{subst:Шаблон:інстут суспільства}} <br />
<br />
'''Білий, -а, -е.''' 1) Бѣлый. ''Червоная калинонька, білеє деревце.'' Мет. 64. ''Під білою березою козаченька вбито.'' Мет. 102. ''Причарувала біле личенько.'' Мет. 84. 2) Чистый. ''Я матері догожу, — постіль білу постелю.'' Нп. ''Взяв білу сорочку.'' Драг. 4. 3) '''Білий світ.''' Мiръ Божій, бѣлый свѣтъ.'' Хведір умер, сама осталась на білому світі.'' '''Нудити білим світом.''' Томиться, тосковать. ''Не співає; як сирота білим світом нудить.'' Шевч. 4) '''Білий день.''' Полный разсвѣтъ.'' Прокинувся я, аж дивлюсь — білий день на дворі.'' 5) '''Білий тиждень.''' Страстная недѣля. Чуб. ІІІ. 13. Маркев. 4. 6) '''Біла челядь.''' Женскій полъ. ''Коли турки воювали, білу челядь забірали.'' Гол. І. 49. ''Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти.'' АД. І. 109. 7) '''Біла рядовина.''' См. '''Рядовина 1.''' Вас. 168. 8) '''По білому співати.''' Пѣть по церковному. ''Як би вони (шалопути) по білому співали, то й нічого, — я пізнав би, що співають.'' Новомоск. у. 9) '''Біла білява.''' Въ загадкѣ: береза. ''Біла білява перед Богом стояла.'' Ном. 10) Біла. О монетѣ: десятикрейцеровая монета. Галиц. Ум. '''Біленький, білесенький.'''<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
Словар українського сленгу<br />
БІЛИЙ<br />
(-а, -е) <br />
♦ Біла гвардія. Біле братство. <br />
Білі справи, мол. Люди, що вживають "білі" наркотики (кокаїн, героїн). ПСУМС, 8. <br />
Біла ширка, нарк. Барбітурати, психотропні препарати. В деяких випадках мені допомагає барбітура. Звичайнісіньке снодійне. Різних типів. Ніяких опіатів. Шантрапа в трубі, далеко не бідна, називає її "білою ширкою" (О. Ульяненко, Ізгої). <br />
♦ Біле сонце пустелі, нарк. Опіум, героїн. "Біле сонце пустелі" (читай, опіум і героїн) вже не є основною наркотичною речовиною, що транспортується територією Східної Європи (ПіК, 2001, № 5).<br />
<br />
Фразеологічний словник української мови<br />
<br />
БІЛИЙ<br />
<br />
(аж (рідко бі́лий)) світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) (в оча́х (пе́ред очи́ма)) кому, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т. ін.; комусь погано. Крутився світ в очах, цілий день носила (Оленка), забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко); Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок); // Відчувати запаморочення. — Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий! .. — так мені світ і закрутився… (Панас Мирний); “Будеш зоставатися висіти рівно один місяць” — звідкілясь долинуло, і одразу завертівся світ, хутчіш і хутчіш, як суховій у степу, сліпучий блиск, сліпучий біль (Ю. Яновський); Неборакові відразу світ замакітрився (І. Франко); Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ,<br />
<br />
бі́лий (Бо́жий) світ. 1. Життя у всіх його формах і виявах. Товаришів моїх немає. Давно від голоду й біди у білий світ із цього гаю ми розійшлися, хто куди… (В. Сосюра); Залишилась вона сама в старій глиняній хаті, сама на білому світі (Є. Гуцало); Уточнив батько. — Зараз тобі й під білим світом кращої немає. Але мине час і все зміниться (О. Сизоненко); Защебече (соловейко) на калині — Ніхто не минає. Мов батько та мати, Розпитують, розмовляють,— Серце б’ється, любо… І світ Божий, як Великдень (Т. Шевченко). 2. Все навколишнє. Зранку сніжок потроху почав падати .. І к (до) обіду таке схопилось, що світу білого не видно (Панас Мирний). <br />
<br />
бі́лими нитка́ми ши́тий. Невміло, погано замаскований, виконаний і т. ін. — Провокація,— сказав нарешті після довгої мовчанки Радивон.— Все шите білими нитками. Замітка в газету писана з чужого голосу. Заруба не винен (В. Кучер); — Дорогою Війт мовчав. Уявляв, як зустріне його Олена. Обмірковував свої слова: яка причина привела його до неї так пізно. Та все було якесь надумане, білими нитками шите (Ю. Хорунжий). бі́лими нитка́ми ши́то. Припустім. Але де ж психологічна підготовка? Нісенітниця. Глупота! Білими нитками шито (М. Хвильовий). <br />
<br />
видава́ти / ви́дати бі́ле за чо́рне. Виставляти що-небудь іншим, зовсім протилежним. Він оберігав від інших свій ще не до кінця перевірений винахід і вважав, що найкращий спосіб для цього — видавати біле за чорне (З журналу); Наші недруги із шкіри пнуться, аби видати біле за чорне й навпаки (З газети). <br />
<br />
від бі́лого сві́ту до те́мної но́чі. Від ранку до вечора; весь день. По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Панас Мирний). <br />
<br />
до (бі́лого (Бо́жого)) сві́та, нар.-поет. До ранку, до світанку. Ой, десь би то, дівчинонько, Ти з паперу звита, Що ти мене додержала До білого світа (Укр.. пісні); Чіпка знявся.., проходив по надвір’ю мало не до світа білого (Панас Мирний); Може, до хати зайдемо? — Е, ні, не буду колошкати твоїх — нехай сплять до світу Божого (М. Стельмах). <br />
<br />
до бі́лого сні́гу. Дуже довго, тривалий час. — Я вам, дядьку Славко, як дам, то до білого снігу не забудете (М. Зарудний). <br />
<br />
до си́вого (бі́лого) во́лосу (во́лоса, воло́сся, до сивини́), перев. зі сл. дожи́ти. До старості. Інший до сивого волосу дожива, а косарем не годен стати (М. Стельмах); Згодом.. гра (курчат) була полишена самим курочкам, що не зрадили їй аж до сивого волосу (О. Ольжич); Дожив (Андрій) до сивого волоса, а добра не зазнав, ой, ні... (М. Коцюбинський); — Обіцяєш прийти з грішми, обіцяю і я виглядати тебе аж до сивого волосся,— вона навіть взяла його за руку... бо я теж люблю тебе,— додала тихо (М. Лазорський); Свавольні діти... З них до сивини один дожив (М. Рильський). <br />
<br />
зав’яза́ти / зав’я́зувати світ (рідко вік) кому і без додатка. 1. Зробити кого-небудь нещасним, позбавити радості і т. ін. — Коли ж вони, кумцю, дуже любляться, Гнат із Настею! Як ви їх розлучите, то дочка плакатиме на вас, а у вас одна дитина, не годиться їй світ зав’язувати! (М. Коцюбинський); Хай суджений .. не зав’яже дівчині світ ні поганим словом, ні гризнею, ні важким кулаком, ні лихою чаркою (М. Стельмах). світ зав’я́заний. (Тітка:) Ти, дякувати Господові, не кріпачка: твоя праця не загине дурно. (Олеся:) — Не кріпачка! Нібито вже, як кріпачка, то й світ зав’язаний! Живуть же люди (Марко Вовчок). зав’язати сві́ту. Вона (Маруся) в Полтаві світу зав’язала хіба Грицькові тільки одному?! (Л. Костенко). 2. чий. Змарнувати комусь кращі роки життя, зробити їх безрадісними (перев. через нещасливе заміжжя, одруження). Вона (свекруха) з першого ж дня вважала, що її син “зав’язав собі світ” і<br />
<br />
за слізьми́ (сльоза́ми) сві́та (сві́ту) (бі́лого) не ба́чити. 1. Нестримно, весь час плакати, ридати. — Не плачте, мамо,— втішав Василь.— Я вернуся,— а сам за слізьми й світа не бачив (І. Нечуй-Левицький); Дорогий Ванечко! Любий, милий, кровиночко моя! Пишемо ми з Марією цього листа, а за слізьми світа білого не бачимо (В. Логвиненко); Мотря обхопила його (сина) шию обома руками та так і повисла, за сльозами світа не бачачи (Панас Мирний). 2. зі сл. пла́кати, запла́кати і под., а також зі словоспол. так, що. Не стримуючись, довго. Нимидора почала прощатися з дядьком та дядиною, згадала .. свій важкий молодий вік у наймах і так заплакала, що за слізьми й світу не бачила (І. Нечуй-Левицький). <br />
<br />
(І) на світ (бі́лий (Бо́жий)) не диви́вся б. Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т. ін. Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський). на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене .. недугує жінка на нерви, то таке горе та клопіт, що іноді і на світ білий не хочеться дивитись! (Панас Мирний). <br />
<br />
ка́зка про бі́лого (соло́м’яного, рябо́го) бичка́. Що-небудь вигадане, надумане, нереальне. Артем надавав великої ваги в розвитку всесвітньої революції технічному винаходові. ..Чмир називав це казкою про білого бичка (О. Слісаренко); Скільки можна отак зустріти ерудитів, краснословів, дотепників, тонких натур, вільнодумців! Але з переважної більшості добра того стачає лиш на один раз. Це мовби вивіска, за якою нічого нема. Казка про солом’яного бичка (П. Загребельний). <br />
<br />
на бі́лий (Бо́жий) світ, зі сл. вихо́дити, виво́дити тощо. Надвір, назовні; на свіже повітря. Він засів у своєму бліндажі і весь день не виходив на білий світ (О. Гончар); Катря впала коло тії кам’яної постелі на коліна, розливається слізьми. Ледве я її вивела з тії (тієї) печери на світ Божий (Марко Вовчок). <br />
<br />
не ба́чити сві́ту (сві́та) (бі́лого (Бо́жого)). 1. Тяжко страждати, мучитися, переживати і т. ін. Він її там так любить, що за кулаками вона й світу не бачить! (Є. Гуцало); Мотря повернулася, вийшла. Ішла по вулиці — не бачила світа перед собою, прийшла додому, як п’яна (Панас Мирний). сві́тка не ба́чити. Тече річка з-під Зарічка, я її загачу. Скажи, милий, чи мня (мене) любиш, бо світка не бачу (Коломийки). 2. Бути ув’язненим, перебувати у неволі. Там (у неволі) кайдани по три пуда, Отаманам по чотири. І світа Божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають (Т. Шевченко). сві́та-со́нця не ба́чити. Сидить він во темниці.., світа-сонця не бачить (Григорій Тютюнник). 3. за чим. Бути дуже заклопотаним, зайнятим чим-небудь; не мати часу відпочити. За чужою роботою й світу не бачить (Укр.. присл..); — Він за рибою і ставами світу не бачить (М. Стельмах); Мені просто нічого було написати, кажу ж, що та<br />
<br />
покида́ти / поки́нути бі́лий (цей) світ. Помирати. — Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ (П. Куліш); Запровадь мене додому Меж мою родину: Там без жалю і без скарги Білий світ покину (С. Руданський); — Так ще мати робила, коли дівувала. І в тітки такі ж — з прошвою. Давно вони з матір’ю покинули цей світ, а рушники на згадку їй — Гальці (З газети). <br />
<br />
світ (бі́лий) закри́вся (замкну́вся) кому, для кого і без додатка.1. Хто-небудь помер, загинув. Замахнувся він… Та раптом все навколо застогнало. Світ закрився (О. Гуреїв); Тільки раз хвостом майнула, Наздогнала, проковтнула Бідолаху (Івана) риба-кит, І йому замкнувся світ (Л. Первомайський). 2. Хто-небудь втратив інтерес, став байдужим до життя. — Тепер сказала (Галочка),— усе покончила (покінчила). Закрився для мене білий світ (Г. Квітка-Основ’яненко); Тут їй тоді й світ замкнувся. В тітки тепер живе (О. Гончар). <br />
<br />
сві́ту (сві́та) (бі́лого (Бо́жого)) не ви́дно. 1. Стає або стало темно (від сильної зливи, хуртовини, туману, пилу і т. ін.). — Снігів тих понамітає, що тільки комини з-під них стирчать, морози такі лютують, що птиця на льоту замерзає, хуртовини бували — світу не видно (М. Олійник); Якось він недобре прикрив лантух, кури повилазили і давай літати по хаті, битись у вікна, кудкудакати. Збили таку пилюку, що світа не видно (Григорій Тютюнник); Як от інколи схопиться заверюха (завірюха) — громом гримить, вітром бурхає, світу Божого не видно (П. Куліш). сві́та не ви́дко. Хуга замітає снігом дорогу, Мов пекло у полі — світа не видко! (М. Коцюбинський). 2. за ким—чим. Кого-, чого-небудь дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок). <br />
<br />
се́ред бі́лого дня (бі́лої дни́ни). 1. Відкрито, неприховано, не соромлячись. Там, де раніше функції посередника між виробником і споживачем виконувало одне державне управління, зараз діють безліч всіляких фірм, бірж, які нічого не додають, окрім накручування цін, грабують людей серед білого дня (З газети); — Фе, бабцю! Встидали би-сте ся (соромилися б) таке серед білої днини говорити (Г. Хоткевич). 2. Відкритий, неприхований. — Не лише в панів відберуть землю, але й в тих, хто має більше восьми десятин. Це ж грабіж, розбій серед білої днини (М. Стельмах). <br />
<br />
стари́й як (бі́лий (Бо́жий)) світ. Дуже давній, споконвічний. — Я вношу (пропоную) тост, старий як світ, а проте вічно свіжий .. най жиє (нехай живе) красота (І. Франко); (Хламушка:) На добраніч. Старе як світ, побажання… Та не віриться мені чогось в добрість цієї ночі… (П. Кочура); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару як світ, .. давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник). <br />
<br />
тре́ба з сві́чкою вдень (се́ред (бі́лого) дня) шука́ти (вишу́кувати) кого, що. Хто-, що-небудь трапляється дуже рідко. Що будете робити, коли старовина так витрачується, що треба її з свічкою удень вишукувати?! (Панас Мирний); — Таких диваків, як ти, на світі дуже мало, їх треба з свічкою серед білого дня шукати (М. Ю. Тарновський). <br />
<br />
у бі́лий світ, як у копі́йку, зі сл. стріля́ти. Не туди, куди слід; навмання. Вони (снаряди) стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: — У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Григорій Тютюнник). у бі́лий світ, як у копі́єчку. Десь стріляли з пістолетів (фашисти), .. стріляли навмання, у білий світ, як у копієчку (П. Загребельний). <br />
<br />
чо́рним по бі́лому, зі сл. напи́сано. Цілком чітко, зрозуміло і т. ін. У Переяславських пактах чорним по білому написано аби злодіїв та втікачів з земель московських в кошах козацьких, куренях та полках не переховували (Н. Рибак); Там (у “Положенні”) чорним по білому написано, що незалежно від полюбовної згоди поміщик може в усякий час вимагати від селян обміну необхідної йому землі, коли на ній виявляється джерело мінеральної води чи корисні копалини, в тому числі і торф (М. Стельмах); — Ось тут чорним по білому написано, як ти своє дитя до розуму доводила. Як воно опинилося в притулку (М. Понеділок).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imagesдолдл.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(1)шонп.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(1джоог).jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженнолржщгре.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|p5TH3u2-6cE}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9+%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80&noj=1&tbm=isch&source=lnms&sa=X&ei=y9OoUojNF-Xb7Ab9hID4Dg&ved=0CAkQ_AUoAQ&biw=1366&bih=605&dpr=1#facrc=0%3B%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D0%BD&imgdii=_&imgrc=_<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
«Українська Мала Енциклопедія»<br />
<br />
==Білий колір в українській народній символіці==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Бі]]<br />
Бі́ла ба́рва в українській народній символіці символ чистоти: «Я матері догоджу, постіль білу постелю». «Взяв білу сорочку» — себто, чисту (за Словником Грінченка).<br />
Відповідно до цього, білий колір символ і моральної чистоти: «Не жаль мені тої хустки, що на біло пряла. А жаль мені Василечка, що вірно кохала…»<br />
Або:<br />
Ой у лузі калина білим цвітом зацвіла,<br />
Пішли її дружки рвати,<br />
Не далася ламати.<br />
Аж пішла Марисенька нарвала, наламала<br />
Та й внесла до світлоньки<br />
Межи краснії дівоньки…<br />
Фізична чистота в'яжеться з красою: — «Причарувало біле личенько.»<br />
У Західній Україні епітет «білий» в розумінні гарний зустрічається досить часто, і то не тільки в пристосуванні до дівчат та жінок: «Біла дівчина», але й «Білий молодець» (Головацький, II, ст. 11 IV, ст. 62—63). І навіть — «біле дитя, на ім'я Максим» (Чубинський. III. ст. 392).<br />
Моральна чистота в'яжеться з святістю: «Білий тиждень» — страсний тиждень. «По білому співати» — співати церковні пісні.<br />
На Волині «білим тижнем» називали п'ятий тиждень Великого Посту, бо тоді звичайно білили хати перед Великодніми святами, а також сіяли розсаду капусти — «щоб була біла, велика і тверда» (Кіев. Стар., 1895, V, ст. 71).<br />
У єгиптян, греків і римлян жерці вбиралися в біле. Римляни для бенкетів, що були перше релігіною установою, завжди вбиралися в біле. І досі церква, після Воскресення Христового, вбирається в біле, і янголи, на знак радощів, з'являються в білому.<br />
Білий кольор символізує денне сонячне світло і взагалі тутешнє наше земне життя в протиставленні до чорної ночі та підземного потустороннього світу: «Хведір умер, і сама я осталася на білому світі.»<br />
<br />
Не співає, — як сирота,<br />
Білим світом нудить…<br />
(Т. Шевченко)<br />
У зв'язку, мабуть, із символікою святости, білий кольор був у нас подекуди й символом жалоби. Так, на Покутті звичай вимагав, щоб воли, якими везли покійника, були білі (Анучин: «Древности», XIV, 136).<br />
На Гуцульщині, на знак, що в хаті є покійник, вішали знадвір'я над вікном білу перемітку (Мат. для укр. етн., НТШ, V, 242).<br />
На знак жалоби і в пісні співається: «Під білою березою козаченька вбито…»<br />
Біла барва, як жалоба, відома в багатьох народів. У єгиптян, особи, що везли похоронні санки (бо й там, як у нас в старовину, санки складали частину поховального обряду), мали білий шарф, чи рушник, через плече.<br />
Давні римлянки, імператорської доби, почали були вбиратися, на знак жалоби по своєму чоловікові, в біле, — це мало б символізувати їх чистоту в відношенні до нього. Французькі королеви, коли були вдовами, завжди, на знак жалоби, носили білі сукні. Тому їх і знали — «білі королеви».<br />
Біла барва ще досі символізує жалобу в і Китаї, і північно-американська нафтова компанія Стандарт Ойл дорого заплатила за своїє незнання народньої символіки: пофарбувала була всі свої розподільники нафти в тій країні на біло, і з тим наслідком, що як висловлюється Навард Кетчам, — «навіть і коти обходили їх десятою дорогою» («Селексіонес» 1943, IX, 25), аж поки Стандарт Ойл не перефарбувала ті свої розподільники в іншу барву.<br />
В давні часи (Київська Русь) кольором позначалися також сторони світу. Так білим був позначений захід (наприклад білі хорвати — західні хорвати).</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8Оп’яніти2016-11-27T21:05:18Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div>'''Оп’яні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Опьянѣть. Драг. 288. <br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:43290485.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1451307556.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13860852081.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chto_delat_chtobi_bistro_ne_pyanet_kogda_nuzhno_mnogo_pit_preparati-_narodnie_recepti-_pravila_poved.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<iframe width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/p5TH3u2-6cE" frameborder="0" allowfullscreen></iframe><br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B8Оп’яніти2016-11-27T21:01:04Z<p>Islehkostup.im16: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Оп’яні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Опьянѣть. Драг. 288. <br />
[[Категорія:Оп]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:43290485.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1451307556.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13860852081.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Chto_delat_chtobi_bistro_ne_pyanet_kogda_nuzhno_mnogo_pit_preparati-_narodnie_recepti-_pravila_poved.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/дизайн]]<br />
[[Категорія:Слова 2016 року]]</div>Islehkostup.im16https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Chto_delat_chtobi_bistro_ne_pyanet_kogda_nuzhno_mnogo_pit_preparati-_narodnie_recepti-_pravila_poved.jpgФайл:Chto delat chtobi bistro ne pyanet kogda nuzhno mnogo pit preparati- narodnie recepti- pravila poved.jpg2016-11-27T21:00:54Z<p>Islehkostup.im16: </p>
<hr />
<div></div>Islehkostup.im16