https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Evkhalabuzar.fpmv19&feedformat=atomКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2024-03-28T10:00:07ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Evkhalabuzar.fpmv19Користувач:Evkhalabuzar.fpmv192020-04-15T17:36:08Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div> <br />
==Персональні дані==<br />
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br />
===ПІБ===<br />
Халабузар Еліна Володимирівна<br />
<br />
===Група===<br />
МПб-1-19-4.0д<br />
<br />
===Електронна пошта===<br />
*[mailto:evkhalabuzar.fpmv19@kubg.edu.ua]<br />
<br />
===Соціальні мережі, блоги===<br />
Inst: https://www.instagram.com/kh.elinka/<br />
Facebook: https://www.facebook.com/elinka.khalabuzar.1<br />
<br />
==Навчальна діяльність==<br />
===Навчання на MOOC===<br />
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br />
<br />
===Навчальна практика===<br />
===Програми мобільності===<br />
===Нагороди та подяки навчального характеру===<br />
==Наукова-практична діяльність==<br />
===Наукові публікації===<br />
===Участь у конференціях, семінарах===<br />
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br />
<br />
==Професійний розвиток==<br />
===Професійна сертифікація===<br />
===Професійні навички===<br />
===Стажування===<br />
===Професійний досвід===<br />
==Соціально-гуманітарна діяльність==<br />
===Волонтерська діяльність===<br />
===Соціальний проект===<br />
===Університетські заходи===<br />
===Благодійні акції===<br />
===Студентське самоврядування===<br />
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br />
==Доробки==<br />
==Корисні посилання==<br />
==Відгуки==<br />
==Мої проекти==<br />
<br />
[[Категорія:Портфоліо студента/МПб-1-19-4.0д]]<br />
<br />
==Персональні дані==<br />
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br />
===ПІБ===<br />
Халабузар Еліна Володимирівна<br />
===Група===<br />
МПб-1-19-4.0д<br />
===Електронна пошта===<br />
*[mailto:evkhalabuzar.fpmv19@kubg.edu.ua]<br />
===Соціальні мережі, блоги===<br />
https://www.instagram.com/kh.elinka/<br />
https://m.facebook.com/elinka.khalabuzar.1?ref=bookmarks<br />
==Навчальна діяльність==<br />
===Навчання на MOOC===<br />
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br />
<br />
===Навчальна практика===<br />
===Програми мобільності===<br />
===Нагороди та подяки навчального характеру===<br />
==Наукова-практична діяльність==<br />
===Наукові публікації===<br />
===Участь у конференціях, семінарах===<br />
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br />
<br />
==Професійний розвиток==<br />
===Професійна сертифікація===<br />
===Професійні навички===<br />
===Стажування===<br />
===Професійний досвід===<br />
==Соціально-гуманітарна діяльність==<br />
===Волонтерська діяльність===<br />
===Соціальний проект===<br />
===Університетські заходи===<br />
===Благодійні акції===<br />
===Студентське самоврядування===<br />
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br />
==Доробки==<br />
==Корисні посилання==<br />
==Відгуки==<br />
==Мої проекти==<br />
<br />
[[Категорія:Портфоліо студента/Шифр групи]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Evkhalabuzar.fpmv19Користувач:Evkhalabuzar.fpmv192020-04-15T17:31:27Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div> <br />
==Персональні дані==<br />
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br />
===ПІБ===<br />
Халабузар Еліна Володимирівна<br />
<br />
===Група===<br />
МПб-1-19-4.0д<br />
<br />
===Електронна пошта===<br />
*[mailto:evkhalabuzar.fpmv19@kubg.edu.ua]<br />
<br />
===Соціальні мережі, блоги===<br />
==Навчальна діяльність==<br />
===Навчання на MOOC===<br />
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br />
<br />
===Навчальна практика===<br />
===Програми мобільності===<br />
===Нагороди та подяки навчального характеру===<br />
==Наукова-практична діяльність==<br />
===Наукові публікації===<br />
===Участь у конференціях, семінарах===<br />
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br />
<br />
==Професійний розвиток==<br />
===Професійна сертифікація===<br />
===Професійні навички===<br />
===Стажування===<br />
===Професійний досвід===<br />
==Соціально-гуманітарна діяльність==<br />
===Волонтерська діяльність===<br />
===Соціальний проект===<br />
===Університетські заходи===<br />
===Благодійні акції===<br />
===Студентське самоврядування===<br />
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br />
==Доробки==<br />
==Корисні посилання==<br />
==Відгуки==<br />
==Мої проекти==<br />
<br />
[[Категорія:Портфоліо студента/МПб-1-19-4.0д]]<br />
<br />
==Персональні дані==<br />
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br />
===ПІБ===<br />
Халабузар Еліна Володимирівна<br />
===Група===<br />
МПб-1-19-4.0д<br />
===Електронна пошта===<br />
*[mailto:evkhalabuzar.fpmv19@kubg.edu.ua]<br />
===Соціальні мережі, блоги===<br />
https://www.instagram.com/kh.elinka/<br />
https://m.facebook.com/elinka.khalabuzar.1?ref=bookmarks<br />
==Навчальна діяльність==<br />
===Навчання на MOOC===<br />
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br />
<br />
===Навчальна практика===<br />
===Програми мобільності===<br />
===Нагороди та подяки навчального характеру===<br />
==Наукова-практична діяльність==<br />
===Наукові публікації===<br />
===Участь у конференціях, семінарах===<br />
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br />
<br />
==Професійний розвиток==<br />
===Професійна сертифікація===<br />
===Професійні навички===<br />
===Стажування===<br />
===Професійний досвід===<br />
==Соціально-гуманітарна діяльність==<br />
===Волонтерська діяльність===<br />
===Соціальний проект===<br />
===Університетські заходи===<br />
===Благодійні акції===<br />
===Студентське самоврядування===<br />
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br />
==Доробки==<br />
==Корисні посилання==<br />
==Відгуки==<br />
==Мої проекти==<br />
<br />
[[Категорія:Портфоліо студента/Шифр групи]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Evkhalabuzar.fpmv19Користувач:Evkhalabuzar.fpmv192020-04-15T17:30:27Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div> <br />
==Персональні дані==<br />
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br />
===ПІБ===<br />
Халабузар Еліна Володимирівна<br />
<br />
===Група===<br />
МПб-1-19-4.0д<br />
<br />
===Електронна пошта===<br />
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br />
===Соціальні мережі, блоги===<br />
==Навчальна діяльність==<br />
===Навчання на MOOC===<br />
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br />
<br />
===Навчальна практика===<br />
===Програми мобільності===<br />
===Нагороди та подяки навчального характеру===<br />
==Наукова-практична діяльність==<br />
===Наукові публікації===<br />
===Участь у конференціях, семінарах===<br />
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br />
<br />
==Професійний розвиток==<br />
===Професійна сертифікація===<br />
===Професійні навички===<br />
===Стажування===<br />
===Професійний досвід===<br />
==Соціально-гуманітарна діяльність==<br />
===Волонтерська діяльність===<br />
===Соціальний проект===<br />
===Університетські заходи===<br />
===Благодійні акції===<br />
===Студентське самоврядування===<br />
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br />
==Доробки==<br />
==Корисні посилання==<br />
==Відгуки==<br />
==Мої проекти==<br />
<br />
[[Категорія:Портфоліо студента/МПб-1-19-4.0д]]<br />
<br />
==Персональні дані==<br />
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br />
===ПІБ===<br />
Халабузар Еліна Володимирівна<br />
===Група===<br />
МПб-1-19-4.0д<br />
===Електронна пошта===<br />
*[mailto:evkhalabuzar.fpmv19@kubg.edu.ua]<br />
===Соціальні мережі, блоги===<br />
https://www.instagram.com/kh.elinka/<br />
https://m.facebook.com/elinka.khalabuzar.1?ref=bookmarks<br />
==Навчальна діяльність==<br />
===Навчання на MOOC===<br />
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br />
<br />
===Навчальна практика===<br />
===Програми мобільності===<br />
===Нагороди та подяки навчального характеру===<br />
==Наукова-практична діяльність==<br />
===Наукові публікації===<br />
===Участь у конференціях, семінарах===<br />
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br />
<br />
==Професійний розвиток==<br />
===Професійна сертифікація===<br />
===Професійні навички===<br />
===Стажування===<br />
===Професійний досвід===<br />
==Соціально-гуманітарна діяльність==<br />
===Волонтерська діяльність===<br />
===Соціальний проект===<br />
===Університетські заходи===<br />
===Благодійні акції===<br />
===Студентське самоврядування===<br />
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br />
==Доробки==<br />
==Корисні посилання==<br />
==Відгуки==<br />
==Мої проекти==<br />
<br />
[[Категорія:Портфоліо студента/Шифр групи]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Evkhalabuzar.fpmv19Користувач:Evkhalabuzar.fpmv192020-04-15T17:30:07Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div> <br />
==Персональні дані==<br />
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br />
===ПІБ===<br />
Халабузар Еліна Володимирівна<br />
<br />
===Група===<br />
===Електронна пошта===<br />
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br />
===Соціальні мережі, блоги===<br />
==Навчальна діяльність==<br />
===Навчання на MOOC===<br />
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br />
<br />
===Навчальна практика===<br />
===Програми мобільності===<br />
===Нагороди та подяки навчального характеру===<br />
==Наукова-практична діяльність==<br />
===Наукові публікації===<br />
===Участь у конференціях, семінарах===<br />
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br />
<br />
==Професійний розвиток==<br />
===Професійна сертифікація===<br />
===Професійні навички===<br />
===Стажування===<br />
===Професійний досвід===<br />
==Соціально-гуманітарна діяльність==<br />
===Волонтерська діяльність===<br />
===Соціальний проект===<br />
===Університетські заходи===<br />
===Благодійні акції===<br />
===Студентське самоврядування===<br />
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br />
==Доробки==<br />
==Корисні посилання==<br />
==Відгуки==<br />
==Мої проекти==<br />
<br />
[[Категорія:Портфоліо студента/МПб-1-19-4.0д]]<br />
<br />
==Персональні дані==<br />
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br />
===ПІБ===<br />
Халабузар Еліна Володимирівна<br />
===Група===<br />
МПб-1-19-4.0д<br />
===Електронна пошта===<br />
*[mailto:evkhalabuzar.fpmv19@kubg.edu.ua]<br />
===Соціальні мережі, блоги===<br />
https://www.instagram.com/kh.elinka/<br />
https://m.facebook.com/elinka.khalabuzar.1?ref=bookmarks<br />
==Навчальна діяльність==<br />
===Навчання на MOOC===<br />
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br />
<br />
===Навчальна практика===<br />
===Програми мобільності===<br />
===Нагороди та подяки навчального характеру===<br />
==Наукова-практична діяльність==<br />
===Наукові публікації===<br />
===Участь у конференціях, семінарах===<br />
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br />
<br />
==Професійний розвиток==<br />
===Професійна сертифікація===<br />
===Професійні навички===<br />
===Стажування===<br />
===Професійний досвід===<br />
==Соціально-гуманітарна діяльність==<br />
===Волонтерська діяльність===<br />
===Соціальний проект===<br />
===Університетські заходи===<br />
===Благодійні акції===<br />
===Студентське самоврядування===<br />
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br />
==Доробки==<br />
==Корисні посилання==<br />
==Відгуки==<br />
==Мої проекти==<br />
<br />
[[Категорія:Портфоліо студента/Шифр групи]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Evkhalabuzar.fpmv19Користувач:Evkhalabuzar.fpmv192020-04-15T17:29:36Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div> <br />
==Персональні дані==<br />
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br />
===ПІБ===<br />
===Група===<br />
===Електронна пошта===<br />
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br />
===Соціальні мережі, блоги===<br />
==Навчальна діяльність==<br />
===Навчання на MOOC===<br />
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br />
<br />
===Навчальна практика===<br />
===Програми мобільності===<br />
===Нагороди та подяки навчального характеру===<br />
==Наукова-практична діяльність==<br />
===Наукові публікації===<br />
===Участь у конференціях, семінарах===<br />
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br />
<br />
==Професійний розвиток==<br />
===Професійна сертифікація===<br />
===Професійні навички===<br />
===Стажування===<br />
===Професійний досвід===<br />
==Соціально-гуманітарна діяльність==<br />
===Волонтерська діяльність===<br />
===Соціальний проект===<br />
===Університетські заходи===<br />
===Благодійні акції===<br />
===Студентське самоврядування===<br />
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br />
==Доробки==<br />
==Корисні посилання==<br />
==Відгуки==<br />
==Мої проекти==<br />
<br />
[[Категорія:Портфоліо студента/МПб-1-19-4.0д]]<br />
<br />
==Персональні дані==<br />
[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br />
===ПІБ===<br />
Халабузар Еліна Володимирівна<br />
===Група===<br />
МПб-1-19-4.0д<br />
===Електронна пошта===<br />
*[mailto:evkhalabuzar.fpmv19@kubg.edu.ua]<br />
===Соціальні мережі, блоги===<br />
https://www.instagram.com/kh.elinka/<br />
https://m.facebook.com/elinka.khalabuzar.1?ref=bookmarks<br />
==Навчальна діяльність==<br />
===Навчання на MOOC===<br />
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br />
<br />
===Навчальна практика===<br />
===Програми мобільності===<br />
===Нагороди та подяки навчального характеру===<br />
==Наукова-практична діяльність==<br />
===Наукові публікації===<br />
===Участь у конференціях, семінарах===<br />
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br />
<br />
==Професійний розвиток==<br />
===Професійна сертифікація===<br />
===Професійні навички===<br />
===Стажування===<br />
===Професійний досвід===<br />
==Соціально-гуманітарна діяльність==<br />
===Волонтерська діяльність===<br />
===Соціальний проект===<br />
===Університетські заходи===<br />
===Благодійні акції===<br />
===Студентське самоврядування===<br />
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br />
==Доробки==<br />
==Корисні посилання==<br />
==Відгуки==<br />
==Мої проекти==<br />
<br />
[[Категорія:Портфоліо студента/Шифр групи]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9Нутрішній2019-11-29T15:05:24Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Нутрішній, -я, -є. '''Внутренній. <br />
[[Категорія:Ну]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ВНУ́ТРІШНІЙ, я, є.<br />
<br />
1. Який є, міститься в середині чого-небудь; протилежне зовнішній. Приходить раб з внутрішніх дверей (Леся Українка, II, 1951, 394); Все збирався [Саїд] якось зайти, оглянути багатовікові написи, висічені на внутрішніх колонах мечеті (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 73);<br />
// Обернений у середину чогось. Іван Кіндратович Степ запропонував новий пристрій для розточки внутрішньої стрічкової різьби (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 34).<br />
<br />
2. Який стосується психічної діяльності людини, відбувається в психіці людини. Обличчя дівчини, бліде й делікатне, з виразом смутку та внутрішньої боротьби, не має в собі нічого грізного (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 155); Подивившись якось ненароком на свого товариша, вона стільки внутрішньої муки побачила на його молодому обличчі, що чимскорше замовкла (Гнат Хоткевич, I, 1966, 39); Подорожі на Кавказ і Крим щедро збагатили внутрішній світ поета [О. Пушкіна] (Максим Рильський, III, 1956, 183).<br />
<br />
3. Який лежить в основі чого-небудь. Внутрішні закони розвитку мови — об'єктивні закони, що відображають процеси розвитку мови як суспільного явища (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 30).<br />
<br />
4. Який стосується життя та діяльності всередині держави, установи, організації. Став говорити [Давид]. Спершу трошки про хату-читальню: нащо вона та що в ній робити. Далі зв'язно від цього й до огляду міжнародного, як і внутрішнього стану країни, перейшов (Андрій Головко, II, 1957, 130); В. І. Ленін розв'язував найрізноманітніші питання зовнішньої і внутрішньої політики Радянського Уряду (Мистецтво, 1, 1959, 11); Він ніколи не цікавився внутрішнім життям лабораторій (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 66).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 710.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F3cf9d71b2.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Inside image11.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vnutr svit-720x340.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
Внутрішній голос вчительки https://www.youtube.com/watch?v=_GAMLYFsRCM<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9Нутрішній2019-11-29T15:03:03Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Нутрішній, -я, -є. '''Внутренній. <br />
[[Категорія:Ну]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ВНУ́ТРІШНІЙ, я, є.<br />
<br />
1. Який є, міститься в середині чого-небудь; протилежне зовнішній. Приходить раб з внутрішніх дверей (Леся Українка, II, 1951, 394); Все збирався [Саїд] якось зайти, оглянути багатовікові написи, висічені на внутрішніх колонах мечеті (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 73);<br />
// Обернений у середину чогось. Іван Кіндратович Степ запропонував новий пристрій для розточки внутрішньої стрічкової різьби (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 34).<br />
<br />
2. Який стосується психічної діяльності людини, відбувається в психіці людини. Обличчя дівчини, бліде й делікатне, з виразом смутку та внутрішньої боротьби, не має в собі нічого грізного (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 155); Подивившись якось ненароком на свого товариша, вона стільки внутрішньої муки побачила на його молодому обличчі, що чимскорше замовкла (Гнат Хоткевич, I, 1966, 39); Подорожі на Кавказ і Крим щедро збагатили внутрішній світ поета [О. Пушкіна] (Максим Рильський, III, 1956, 183).<br />
<br />
3. Який лежить в основі чого-небудь. Внутрішні закони розвитку мови — об'єктивні закони, що відображають процеси розвитку мови як суспільного явища (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 30).<br />
<br />
4. Який стосується життя та діяльності всередині держави, установи, організації. Став говорити [Давид]. Спершу трошки про хату-читальню: нащо вона та що в ній робити. Далі зв'язно від цього й до огляду міжнародного, як і внутрішнього стану країни, перейшов (Андрій Головко, II, 1957, 130); В. І. Ленін розв'язував найрізноманітніші питання зовнішньої і внутрішньої політики Радянського Уряду (Мистецтво, 1, 1959, 11); Він ніколи не цікавився внутрішнім життям лабораторій (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 66).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 710.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F3cf9d71b2.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Inside image11.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vnutr svit-720x340.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Vnutr_svit-720x340.jpgФайл:Vnutr svit-720x340.jpg2019-11-29T15:02:40Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Inside_image11.jpgФайл:Inside image11.jpg2019-11-29T15:01:57Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:F3cf9d71b2.pngФайл:F3cf9d71b2.png2019-11-29T15:01:10Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9Нутрішній2019-11-29T14:57:25Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Нутрішній, -я, -є. '''Внутренній. <br />
[[Категорія:Ну]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ВНУ́ТРІШНІЙ, я, є.<br />
<br />
1. Який є, міститься в середині чого-небудь; протилежне зовнішній. Приходить раб з внутрішніх дверей (Леся Українка, II, 1951, 394); Все збирався [Саїд] якось зайти, оглянути багатовікові написи, висічені на внутрішніх колонах мечеті (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 73);<br />
// Обернений у середину чогось. Іван Кіндратович Степ запропонував новий пристрій для розточки внутрішньої стрічкової різьби (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 34).<br />
<br />
2. Який стосується психічної діяльності людини, відбувається в психіці людини. Обличчя дівчини, бліде й делікатне, з виразом смутку та внутрішньої боротьби, не має в собі нічого грізного (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 155); Подивившись якось ненароком на свого товариша, вона стільки внутрішньої муки побачила на його молодому обличчі, що чимскорше замовкла (Гнат Хоткевич, I, 1966, 39); Подорожі на Кавказ і Крим щедро збагатили внутрішній світ поета [О. Пушкіна] (Максим Рильський, III, 1956, 183).<br />
<br />
3. Який лежить в основі чого-небудь. Внутрішні закони розвитку мови — об'єктивні закони, що відображають процеси розвитку мови як суспільного явища (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 30).<br />
<br />
4. Який стосується життя та діяльності всередині держави, установи, організації. Став говорити [Давид]. Спершу трошки про хату-читальню: нащо вона та що в ній робити. Далі зв'язно від цього й до огляду міжнародного, як і внутрішнього стану країни, перейшов (Андрій Головко, II, 1957, 130); В. І. Ленін розв'язував найрізноманітніші питання зовнішньої і внутрішньої політики Радянського Уряду (Мистецтво, 1, 1959, 11); Він ніколи не цікавився внутрішнім життям лабораторій (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 66).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 710.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9Нутрішній2019-11-29T14:56:50Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Нутрішній, -я, -є. '''Внутренній. <br />
[[Категорія:Ну]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ВНУ́ТРІШНІЙ, я, є.<br />
<br />
1. Який є, міститься в середині чого-небудь; протилежне зовнішній. Приходить раб з внутрішніх дверей (Леся Українка, II, 1951, 394); Все збирався [Саїд] якось зайти, оглянути багатовікові написи, висічені на внутрішніх колонах мечеті (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 73);<br />
// Обернений у середину чогось. Іван Кіндратович Степ запропонував новий пристрій для розточки внутрішньої стрічкової різьби (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 34).<br />
<br />
2. Який стосується психічної діяльності людини, відбувається в психіці людини. Обличчя дівчини, бліде й делікатне, з виразом смутку та внутрішньої боротьби, не має в собі нічого грізного (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 155); Подивившись якось ненароком на свого товариша, вона стільки внутрішньої муки побачила на його молодому обличчі, що чимскорше замовкла (Гнат Хоткевич, I, 1966, 39); Подорожі на Кавказ і Крим щедро збагатили внутрішній світ поета [О. Пушкіна] (Максим Рильський, III, 1956, 183).<br />
<br />
3. Який лежить в основі чого-небудь. Внутрішні закони розвитку мови — об'єктивні закони, що відображають процеси розвитку мови як суспільного явища (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 30).<br />
<br />
4. Який стосується життя та діяльності всередині держави, установи, організації. Став говорити [Давид]. Спершу трошки про хату-читальню: нащо вона та що в ній робити. Далі зв'язно від цього й до огляду міжнародного, як і внутрішнього стану країни, перейшов (Андрій Головко, II, 1957, 130); В. І. Ленін розв'язував найрізноманітніші питання зовнішньої і внутрішньої політики Радянського Уряду (Мистецтво, 1, 1959, 11); Він ніколи не цікавився внутрішнім життям лабораторій (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 66).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 710.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9Нутрішній2019-11-29T14:56:25Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Нутрішній, -я, -є. '''Внутренній. <br />
[[Категорія:Ну]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8Ловити2019-11-29T14:54:06Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Лови́ти, -влю́, -виш, '''''гл. ''1) Ловить, уловлять. ''Ловили, ловили та й піймали сома. ''Ном. № 1827. ''І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. ''Єв. Л. V. 10. 2) '''Ґави, витрішки ловити'''. Ротозѣйничать. Ном. № 10924. Г. Барв. 388. 2) '''Дріжаки ловити'''. Дрожать отъ холода. Ном. № 649. 4) '''Никони, окуні ловити'''. Дремать. Ном. № 11321. ''Хто слухав, а хто і окунів ловить. ''Кв. 5) '''Ловити білі метелики'''. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. Ном. № 6260. 6) '''Ловити вітра'''. Преслѣдовать что либо несбыточное. Ном. № 10928. <br />
[[Категорія:Ло]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ЛОВИТИ, ловлю, ловиш; мн. ловлять; недок., перех. і без додатка.<br />
<br />
1. Хапати що-небудь на льоту. [Мавка:] (Вона кидає йому [Лукашеві] один кінець свого пояса, держачи за другий) Лови! (Леся Українка, III, 1952, 220); — Лови, Карпо! — дід кинув од коша порожній мішок (Андрій Головко, II, 1957, 39);<br />
// Хапаючи що-небудь на льоту, збирати докупи. Олеся ловила стрічки рукою й швидко то откидала їх, то притягала, то обсмикувала (Нечуй-Левицький, III, 1956, 44); Старе позашиване решето на колінах ловило.. зернятка, і стукіт їх м'який акомпанував настроям старої матері (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 94); Вона.., радісно щебечучи, ловила в підставлені долоні краплистий сонячний дощик (Олесь Гончар, III, 1959, 409).<br />
♦ Ловити момент (мент) — користуватися слушним моментом, слушною нагодою. Мусив [Алі] ловити мент, коли човен опускався врівень з його плечем, щоб зручно було прийняти важкий мішок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Режисер, я бачу, починає ставитись до мене прихильно. Я ловлю момент і вирізую з картини цілу сцену (Юрій Яновський, II, 1958, 25).<br />
<br />
2. Намагатися схопити, спіймати того (те), хто (що) тікає, віддаляється. Парубок поліз під лаву ловити порося (Нечуй-Левицький, II, 1956, 113); Зійшовшись, вони співали, кричали, свистали, ямки рили, коників ловили (Панас Мирний, I, 1954, 244); В неділю вони [сезонники] виходили на вулицю з гармошками, горлали пісні, ловили необережних дівчат (Юрій Смолич, II, 1958, 28); * Образно. Ранковий вітрець, юний і пустотливий, гнався за чимось, ловив і не міг упіймати (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 8);<br />
// Намагатися вхопити те, що рухається. Івга.. кидається губернаторові в ноги і руки ловить цілувати йому і всім судящим (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 290); Маланка ловила його заполи.. — Чуєш-но, Прокопе, щоб мені одрізали ближче, там, де пшениця родить... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 78).<br />
♦ Ловити вітра в полі див. вітер; Ловити вітрів (гав, ґави, граків, граки, ворон) — розглядати все навколо із зайвою цікавістю; байдикувати. Коли Наум приходив до церкви молитись, то вже справді молився, а не ловив вітрів (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 66); Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб гав не ловили, не байдикували (Василь Кучер, Голод, 1961, 62); Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, ізхилившись на лісу, да.. граки ловить (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 388); [Халява:] Одначе чого це я ворон ловлю? (Марко Кропивницький, V, 1959, 244).<br />
<br />
3. Брати, вибирати що-небудь з рідини. Качечка випливає З качуром за ними. Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми (Тарас Шевченко, II, 1953, 363); В казані прудко ворочались макаронини, ..не витримав Микола — почав ловити ложкою (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 63).<br />
<br />
4. Хватати які-небудь живі істоти з певною метою. Оце висила [Ратієв] кріпаків ловити живих зайців і напускати у садок... (Панас Мирний, IV, 1955, 15); Там [на болоті] ходив бузько і жаб ловив (Леся Українка, III, 1952, 481); Я розмотав вудку і почав ловити красноперів (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 61); Мурчик — кіт вусатий — Десь повіявся із хати, Примостився на стерні Й ловить миші цілі дні (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 16);<br />
// розм. Висліджувати (у 1 знач.), розшукувати кого-небудь, щоб затримати, заарештувати. — Нехай гонять, нехай ловлять, нехай заганяють, Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають! (Марко Вовчок, I, 1955, 368); — Богуна ловити, що воду решетом носити (Яків Качура, Вибр., 1953, 119); — Це, мабуть, знову фабричних ловлять.. Соцькі були вже зовсім схопили одного, та... втримати не могли (Олесь Гончар, I, 1959, 36).<br />
♦ Ловити метелики — бавитися. Ловить білі метелики (Номис, 1864, № 6260); Ловити окунів (окуні) [носом] — дрімати. Стоять з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто і окунів ловить, слухаючи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 239); Пилип-з-конопель уже носом ловив окуні, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 504); Ловити півня — те саме, що Пускати півня (див. пускати). Захлинаючись, ловить «півня» на не дуже високій, але дуже голосній і дуже препаскудній ноті кримський осел... (Остап Вишня, I, 1956, 200); Ловити решетом (у решето) кого, що — байдикувати. Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 254); [Максим:] Е, ні! Коли їхать, то всім разом. Що я там без вас робитиму? Дурних у решето ловитиму, чи що? (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 312); Ловити рибу (рибку) в каламутній воді — мати вигоду з чого-небудь, користуючись з неясності обставин, чиїхось труднощів і т. ін. [Ярчук:] Абстрактного добра і зла не існує. Все на світі відносне. [Наталя:] Це називається в каламутній воді ловити рибу (Іван Микитенко, I, 1957, 411); На гачок ловити див. гачок; На льоту (лету) ловити див. літ 1; Піти раків (раки) ловити — утонути. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раки ловить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 423).<br />
<br />
5. перен. Намагатися збагнути, сприйняти слухом, зором. Коли в залі загомоніли, він очутився й ловив, про що йшло друге питання (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 282); Він кожному з п'ятьох вдивлявся пильно в очі, Ловив їх першу мисль і чув їх перший сміх (Микола Бажан, Вибр., 1940, 161);<br />
// Сприймати, що-небудь органами чуття. Тимко уважно слідкував за дівчиною і кілька раз ловив дивний блиск її очей, який вона відразу ж гасила своїми віями (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 37); Як гарно в лісі! Ловить слух Синичок писк веселий... (Іван Нехода, Чудесний сад, 1962, 115).<br />
♦ Ловити кожне слово; Ловити слова із рота — уважно слухати, прислухатися. Він знову говорив напівголосом, і люди в дворі попритихали, немов перед грозою. Ловили кожне його слово (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 140); Прокіп вмовляє: — Держіться. Як будемо разом стояти, наш буде верх. Йому ловлять слова із рота (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 60); Ловити погляд (погляди, очі і т. ін.) на собі — відчувати на собі чий-небудь погляд, погляди. Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (Микола Зарудний, Світло, 1961, 11); Я теж часом зовсім забував про неї над своїми паперами та книжками. Іноді тільки ловив несподівано на собі її очі — глибокі, пильні (Степан Васильченко, II, 1959, 266).<br />
<br />
6. радіо, розм. Приймати радіосигнали, передачі. Степами гомін ходить уночі.. І ловлять недріманні приймачі Слова Москви (Максим Рильський, III, 1961, 69); — А щогла висока — бачиш? Антена радіохвилі ловить (Олесь Донченко, VI, 1957, 255).<br />
<br />
7. перен., звичайно на чому, розм. Виявляти чиї-небудь помилки, суперечності і т. ін. Досада Йосипенкові. Він знай ловить на чому-небудь Василя (Панас Мирний, IV, 1955, 182); Запальність Сашкова росте й росте, він уже.. наче бачить перед собою автора статті, жарко полемізує, ловить його на чомусь, висміює (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 42).<br />
♦ Витрішки ловити див. витрішки; Ловити на гарячому кого — заставати кого-небудь на місці злочину, викривати злочин, зловживання. Степан Васильович вів тепер боротьбу з картярами..: ловив картярів на гарячому (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 127); Ловити на слові кого — виявляти протиріччя в словах співрозмовника. [Мічурін:] Слухайте, не ловіть мене на слові... Не забувайте, що, крім гніву, існує ще священна непримиренність (Олександр Довженко, I, 1958, 483); Ловити себе на чому — раптом зупиняти свою увагу на чому-небудь. Я часто ловив себе на тому, що мені до всього байдуже (Юрій Яновський, II, 1954, 78); Ловила себе на думці, що пишається сином. Але на те вона й мати (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 38).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 537.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lovit.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Moment 110.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mova 137.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mova 138.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
ЯК ЛОВИТИ ЩУКУ ОСІННЮ? https://www.youtube.com/watch?v=AggRoe7F0s0<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8Ловити2019-11-29T14:53:48Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Лови́ти, -влю́, -виш, '''''гл. ''1) Ловить, уловлять. ''Ловили, ловили та й піймали сома. ''Ном. № 1827. ''І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. ''Єв. Л. V. 10. 2) '''Ґави, витрішки ловити'''. Ротозѣйничать. Ном. № 10924. Г. Барв. 388. 2) '''Дріжаки ловити'''. Дрожать отъ холода. Ном. № 649. 4) '''Никони, окуні ловити'''. Дремать. Ном. № 11321. ''Хто слухав, а хто і окунів ловить. ''Кв. 5) '''Ловити білі метелики'''. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. Ном. № 6260. 6) '''Ловити вітра'''. Преслѣдовать что либо несбыточное. Ном. № 10928. <br />
[[Категорія:Ло]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ЛОВИТИ, ловлю, ловиш; мн. ловлять; недок., перех. і без додатка.<br />
<br />
1. Хапати що-небудь на льоту. [Мавка:] (Вона кидає йому [Лукашеві] один кінець свого пояса, держачи за другий) Лови! (Леся Українка, III, 1952, 220); — Лови, Карпо! — дід кинув од коша порожній мішок (Андрій Головко, II, 1957, 39);<br />
// Хапаючи що-небудь на льоту, збирати докупи. Олеся ловила стрічки рукою й швидко то откидала їх, то притягала, то обсмикувала (Нечуй-Левицький, III, 1956, 44); Старе позашиване решето на колінах ловило.. зернятка, і стукіт їх м'який акомпанував настроям старої матері (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 94); Вона.., радісно щебечучи, ловила в підставлені долоні краплистий сонячний дощик (Олесь Гончар, III, 1959, 409).<br />
♦ Ловити момент (мент) — користуватися слушним моментом, слушною нагодою. Мусив [Алі] ловити мент, коли човен опускався врівень з його плечем, щоб зручно було прийняти важкий мішок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Режисер, я бачу, починає ставитись до мене прихильно. Я ловлю момент і вирізую з картини цілу сцену (Юрій Яновський, II, 1958, 25).<br />
<br />
2. Намагатися схопити, спіймати того (те), хто (що) тікає, віддаляється. Парубок поліз під лаву ловити порося (Нечуй-Левицький, II, 1956, 113); Зійшовшись, вони співали, кричали, свистали, ямки рили, коників ловили (Панас Мирний, I, 1954, 244); В неділю вони [сезонники] виходили на вулицю з гармошками, горлали пісні, ловили необережних дівчат (Юрій Смолич, II, 1958, 28); * Образно. Ранковий вітрець, юний і пустотливий, гнався за чимось, ловив і не міг упіймати (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 8);<br />
// Намагатися вхопити те, що рухається. Івга.. кидається губернаторові в ноги і руки ловить цілувати йому і всім судящим (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 290); Маланка ловила його заполи.. — Чуєш-но, Прокопе, щоб мені одрізали ближче, там, де пшениця родить... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 78).<br />
♦ Ловити вітра в полі див. вітер; Ловити вітрів (гав, ґави, граків, граки, ворон) — розглядати все навколо із зайвою цікавістю; байдикувати. Коли Наум приходив до церкви молитись, то вже справді молився, а не ловив вітрів (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 66); Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб гав не ловили, не байдикували (Василь Кучер, Голод, 1961, 62); Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, ізхилившись на лісу, да.. граки ловить (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 388); [Халява:] Одначе чого це я ворон ловлю? (Марко Кропивницький, V, 1959, 244).<br />
<br />
3. Брати, вибирати що-небудь з рідини. Качечка випливає З качуром за ними. Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми (Тарас Шевченко, II, 1953, 363); В казані прудко ворочались макаронини, ..не витримав Микола — почав ловити ложкою (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 63).<br />
<br />
4. Хватати які-небудь живі істоти з певною метою. Оце висила [Ратієв] кріпаків ловити живих зайців і напускати у садок... (Панас Мирний, IV, 1955, 15); Там [на болоті] ходив бузько і жаб ловив (Леся Українка, III, 1952, 481); Я розмотав вудку і почав ловити красноперів (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 61); Мурчик — кіт вусатий — Десь повіявся із хати, Примостився на стерні Й ловить миші цілі дні (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 16);<br />
// розм. Висліджувати (у 1 знач.), розшукувати кого-небудь, щоб затримати, заарештувати. — Нехай гонять, нехай ловлять, нехай заганяють, Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають! (Марко Вовчок, I, 1955, 368); — Богуна ловити, що воду решетом носити (Яків Качура, Вибр., 1953, 119); — Це, мабуть, знову фабричних ловлять.. Соцькі були вже зовсім схопили одного, та... втримати не могли (Олесь Гончар, I, 1959, 36).<br />
♦ Ловити метелики — бавитися. Ловить білі метелики (Номис, 1864, № 6260); Ловити окунів (окуні) [носом] — дрімати. Стоять з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто і окунів ловить, слухаючи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 239); Пилип-з-конопель уже носом ловив окуні, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 504); Ловити півня — те саме, що Пускати півня (див. пускати). Захлинаючись, ловить «півня» на не дуже високій, але дуже голосній і дуже препаскудній ноті кримський осел... (Остап Вишня, I, 1956, 200); Ловити решетом (у решето) кого, що — байдикувати. Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 254); [Максим:] Е, ні! Коли їхать, то всім разом. Що я там без вас робитиму? Дурних у решето ловитиму, чи що? (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 312); Ловити рибу (рибку) в каламутній воді — мати вигоду з чого-небудь, користуючись з неясності обставин, чиїхось труднощів і т. ін. [Ярчук:] Абстрактного добра і зла не існує. Все на світі відносне. [Наталя:] Це називається в каламутній воді ловити рибу (Іван Микитенко, I, 1957, 411); На гачок ловити див. гачок; На льоту (лету) ловити див. літ 1; Піти раків (раки) ловити — утонути. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раки ловить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 423).<br />
<br />
5. перен. Намагатися збагнути, сприйняти слухом, зором. Коли в залі загомоніли, він очутився й ловив, про що йшло друге питання (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 282); Він кожному з п'ятьох вдивлявся пильно в очі, Ловив їх першу мисль і чув їх перший сміх (Микола Бажан, Вибр., 1940, 161);<br />
// Сприймати, що-небудь органами чуття. Тимко уважно слідкував за дівчиною і кілька раз ловив дивний блиск її очей, який вона відразу ж гасила своїми віями (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 37); Як гарно в лісі! Ловить слух Синичок писк веселий... (Іван Нехода, Чудесний сад, 1962, 115).<br />
♦ Ловити кожне слово; Ловити слова із рота — уважно слухати, прислухатися. Він знову говорив напівголосом, і люди в дворі попритихали, немов перед грозою. Ловили кожне його слово (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 140); Прокіп вмовляє: — Держіться. Як будемо разом стояти, наш буде верх. Йому ловлять слова із рота (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 60); Ловити погляд (погляди, очі і т. ін.) на собі — відчувати на собі чий-небудь погляд, погляди. Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (Микола Зарудний, Світло, 1961, 11); Я теж часом зовсім забував про неї над своїми паперами та книжками. Іноді тільки ловив несподівано на собі її очі — глибокі, пильні (Степан Васильченко, II, 1959, 266).<br />
<br />
6. радіо, розм. Приймати радіосигнали, передачі. Степами гомін ходить уночі.. І ловлять недріманні приймачі Слова Москви (Максим Рильський, III, 1961, 69); — А щогла висока — бачиш? Антена радіохвилі ловить (Олесь Донченко, VI, 1957, 255).<br />
<br />
7. перен., звичайно на чому, розм. Виявляти чиї-небудь помилки, суперечності і т. ін. Досада Йосипенкові. Він знай ловить на чому-небудь Василя (Панас Мирний, IV, 1955, 182); Запальність Сашкова росте й росте, він уже.. наче бачить перед собою автора статті, жарко полемізує, ловить його на чомусь, висміює (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 42).<br />
♦ Витрішки ловити див. витрішки; Ловити на гарячому кого — заставати кого-небудь на місці злочину, викривати злочин, зловживання. Степан Васильович вів тепер боротьбу з картярами..: ловив картярів на гарячому (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 127); Ловити на слові кого — виявляти протиріччя в словах співрозмовника. [Мічурін:] Слухайте, не ловіть мене на слові... Не забувайте, що, крім гніву, існує ще священна непримиренність (Олександр Довженко, I, 1958, 483); Ловити себе на чому — раптом зупиняти свою увагу на чому-небудь. Я часто ловив себе на тому, що мені до всього байдуже (Юрій Яновський, II, 1954, 78); Ловила себе на думці, що пишається сином. Але на те вона й мати (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 38).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 537.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lovit.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Moment 110.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mova 137.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mova 138.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
ЯК ЛОВИТИ ЩУКУ ОСІННЮ? https://www.youtube.com/watch?v=AggRoe7F0s0<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнароднх відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8Ловити2019-11-29T14:52:45Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Лови́ти, -влю́, -виш, '''''гл. ''1) Ловить, уловлять. ''Ловили, ловили та й піймали сома. ''Ном. № 1827. ''І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. ''Єв. Л. V. 10. 2) '''Ґави, витрішки ловити'''. Ротозѣйничать. Ном. № 10924. Г. Барв. 388. 2) '''Дріжаки ловити'''. Дрожать отъ холода. Ном. № 649. 4) '''Никони, окуні ловити'''. Дремать. Ном. № 11321. ''Хто слухав, а хто і окунів ловить. ''Кв. 5) '''Ловити білі метелики'''. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. Ном. № 6260. 6) '''Ловити вітра'''. Преслѣдовать что либо несбыточное. Ном. № 10928. <br />
[[Категорія:Ло]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ЛОВИТИ, ловлю, ловиш; мн. ловлять; недок., перех. і без додатка.<br />
<br />
1. Хапати що-небудь на льоту. [Мавка:] (Вона кидає йому [Лукашеві] один кінець свого пояса, держачи за другий) Лови! (Леся Українка, III, 1952, 220); — Лови, Карпо! — дід кинув од коша порожній мішок (Андрій Головко, II, 1957, 39);<br />
// Хапаючи що-небудь на льоту, збирати докупи. Олеся ловила стрічки рукою й швидко то откидала їх, то притягала, то обсмикувала (Нечуй-Левицький, III, 1956, 44); Старе позашиване решето на колінах ловило.. зернятка, і стукіт їх м'який акомпанував настроям старої матері (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 94); Вона.., радісно щебечучи, ловила в підставлені долоні краплистий сонячний дощик (Олесь Гончар, III, 1959, 409).<br />
♦ Ловити момент (мент) — користуватися слушним моментом, слушною нагодою. Мусив [Алі] ловити мент, коли човен опускався врівень з його плечем, щоб зручно було прийняти важкий мішок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Режисер, я бачу, починає ставитись до мене прихильно. Я ловлю момент і вирізую з картини цілу сцену (Юрій Яновський, II, 1958, 25).<br />
<br />
2. Намагатися схопити, спіймати того (те), хто (що) тікає, віддаляється. Парубок поліз під лаву ловити порося (Нечуй-Левицький, II, 1956, 113); Зійшовшись, вони співали, кричали, свистали, ямки рили, коників ловили (Панас Мирний, I, 1954, 244); В неділю вони [сезонники] виходили на вулицю з гармошками, горлали пісні, ловили необережних дівчат (Юрій Смолич, II, 1958, 28); * Образно. Ранковий вітрець, юний і пустотливий, гнався за чимось, ловив і не міг упіймати (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 8);<br />
// Намагатися вхопити те, що рухається. Івга.. кидається губернаторові в ноги і руки ловить цілувати йому і всім судящим (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 290); Маланка ловила його заполи.. — Чуєш-но, Прокопе, щоб мені одрізали ближче, там, де пшениця родить... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 78).<br />
♦ Ловити вітра в полі див. вітер; Ловити вітрів (гав, ґави, граків, граки, ворон) — розглядати все навколо із зайвою цікавістю; байдикувати. Коли Наум приходив до церкви молитись, то вже справді молився, а не ловив вітрів (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 66); Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб гав не ловили, не байдикували (Василь Кучер, Голод, 1961, 62); Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, ізхилившись на лісу, да.. граки ловить (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 388); [Халява:] Одначе чого це я ворон ловлю? (Марко Кропивницький, V, 1959, 244).<br />
<br />
3. Брати, вибирати що-небудь з рідини. Качечка випливає З качуром за ними. Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми (Тарас Шевченко, II, 1953, 363); В казані прудко ворочались макаронини, ..не витримав Микола — почав ловити ложкою (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 63).<br />
<br />
4. Хватати які-небудь живі істоти з певною метою. Оце висила [Ратієв] кріпаків ловити живих зайців і напускати у садок... (Панас Мирний, IV, 1955, 15); Там [на болоті] ходив бузько і жаб ловив (Леся Українка, III, 1952, 481); Я розмотав вудку і почав ловити красноперів (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 61); Мурчик — кіт вусатий — Десь повіявся із хати, Примостився на стерні Й ловить миші цілі дні (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 16);<br />
// розм. Висліджувати (у 1 знач.), розшукувати кого-небудь, щоб затримати, заарештувати. — Нехай гонять, нехай ловлять, нехай заганяють, Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають! (Марко Вовчок, I, 1955, 368); — Богуна ловити, що воду решетом носити (Яків Качура, Вибр., 1953, 119); — Це, мабуть, знову фабричних ловлять.. Соцькі були вже зовсім схопили одного, та... втримати не могли (Олесь Гончар, I, 1959, 36).<br />
♦ Ловити метелики — бавитися. Ловить білі метелики (Номис, 1864, № 6260); Ловити окунів (окуні) [носом] — дрімати. Стоять з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто і окунів ловить, слухаючи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 239); Пилип-з-конопель уже носом ловив окуні, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 504); Ловити півня — те саме, що Пускати півня (див. пускати). Захлинаючись, ловить «півня» на не дуже високій, але дуже голосній і дуже препаскудній ноті кримський осел... (Остап Вишня, I, 1956, 200); Ловити решетом (у решето) кого, що — байдикувати. Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 254); [Максим:] Е, ні! Коли їхать, то всім разом. Що я там без вас робитиму? Дурних у решето ловитиму, чи що? (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 312); Ловити рибу (рибку) в каламутній воді — мати вигоду з чого-небудь, користуючись з неясності обставин, чиїхось труднощів і т. ін. [Ярчук:] Абстрактного добра і зла не існує. Все на світі відносне. [Наталя:] Це називається в каламутній воді ловити рибу (Іван Микитенко, I, 1957, 411); На гачок ловити див. гачок; На льоту (лету) ловити див. літ 1; Піти раків (раки) ловити — утонути. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раки ловить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 423).<br />
<br />
5. перен. Намагатися збагнути, сприйняти слухом, зором. Коли в залі загомоніли, він очутився й ловив, про що йшло друге питання (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 282); Він кожному з п'ятьох вдивлявся пильно в очі, Ловив їх першу мисль і чув їх перший сміх (Микола Бажан, Вибр., 1940, 161);<br />
// Сприймати, що-небудь органами чуття. Тимко уважно слідкував за дівчиною і кілька раз ловив дивний блиск її очей, який вона відразу ж гасила своїми віями (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 37); Як гарно в лісі! Ловить слух Синичок писк веселий... (Іван Нехода, Чудесний сад, 1962, 115).<br />
♦ Ловити кожне слово; Ловити слова із рота — уважно слухати, прислухатися. Він знову говорив напівголосом, і люди в дворі попритихали, немов перед грозою. Ловили кожне його слово (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 140); Прокіп вмовляє: — Держіться. Як будемо разом стояти, наш буде верх. Йому ловлять слова із рота (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 60); Ловити погляд (погляди, очі і т. ін.) на собі — відчувати на собі чий-небудь погляд, погляди. Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (Микола Зарудний, Світло, 1961, 11); Я теж часом зовсім забував про неї над своїми паперами та книжками. Іноді тільки ловив несподівано на собі її очі — глибокі, пильні (Степан Васильченко, II, 1959, 266).<br />
<br />
6. радіо, розм. Приймати радіосигнали, передачі. Степами гомін ходить уночі.. І ловлять недріманні приймачі Слова Москви (Максим Рильський, III, 1961, 69); — А щогла висока — бачиш? Антена радіохвилі ловить (Олесь Донченко, VI, 1957, 255).<br />
<br />
7. перен., звичайно на чому, розм. Виявляти чиї-небудь помилки, суперечності і т. ін. Досада Йосипенкові. Він знай ловить на чому-небудь Василя (Панас Мирний, IV, 1955, 182); Запальність Сашкова росте й росте, він уже.. наче бачить перед собою автора статті, жарко полемізує, ловить його на чомусь, висміює (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 42).<br />
♦ Витрішки ловити див. витрішки; Ловити на гарячому кого — заставати кого-небудь на місці злочину, викривати злочин, зловживання. Степан Васильович вів тепер боротьбу з картярами..: ловив картярів на гарячому (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 127); Ловити на слові кого — виявляти протиріччя в словах співрозмовника. [Мічурін:] Слухайте, не ловіть мене на слові... Не забувайте, що, крім гніву, існує ще священна непримиренність (Олександр Довженко, I, 1958, 483); Ловити себе на чому — раптом зупиняти свою увагу на чому-небудь. Я часто ловив себе на тому, що мені до всього байдуже (Юрій Яновський, II, 1954, 78); Ловила себе на думці, що пишається сином. Але на те вона й мати (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 38).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 537.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lovit.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Moment 110.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mova 137.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mova 138.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнароднх відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mova_138.pngФайл:Mova 138.png2019-11-29T14:52:18Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mova_137.pngФайл:Mova 137.png2019-11-29T14:51:40Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Moment_110.jpgФайл:Moment 110.jpg2019-11-29T14:50:58Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lovit.jpgФайл:Lovit.jpg2019-11-29T14:49:59Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8Ловити2019-11-29T14:47:57Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Лови́ти, -влю́, -виш, '''''гл. ''1) Ловить, уловлять. ''Ловили, ловили та й піймали сома. ''Ном. № 1827. ''І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. ''Єв. Л. V. 10. 2) '''Ґави, витрішки ловити'''. Ротозѣйничать. Ном. № 10924. Г. Барв. 388. 2) '''Дріжаки ловити'''. Дрожать отъ холода. Ном. № 649. 4) '''Никони, окуні ловити'''. Дремать. Ном. № 11321. ''Хто слухав, а хто і окунів ловить. ''Кв. 5) '''Ловити білі метелики'''. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. Ном. № 6260. 6) '''Ловити вітра'''. Преслѣдовать что либо несбыточное. Ном. № 10928. <br />
[[Категорія:Ло]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ЛОВИТИ, ловлю, ловиш; мн. ловлять; недок., перех. і без додатка.<br />
<br />
1. Хапати що-небудь на льоту. [Мавка:] (Вона кидає йому [Лукашеві] один кінець свого пояса, держачи за другий) Лови! (Леся Українка, III, 1952, 220); — Лови, Карпо! — дід кинув од коша порожній мішок (Андрій Головко, II, 1957, 39);<br />
// Хапаючи що-небудь на льоту, збирати докупи. Олеся ловила стрічки рукою й швидко то откидала їх, то притягала, то обсмикувала (Нечуй-Левицький, III, 1956, 44); Старе позашиване решето на колінах ловило.. зернятка, і стукіт їх м'який акомпанував настроям старої матері (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 94); Вона.., радісно щебечучи, ловила в підставлені долоні краплистий сонячний дощик (Олесь Гончар, III, 1959, 409).<br />
♦ Ловити момент (мент) — користуватися слушним моментом, слушною нагодою. Мусив [Алі] ловити мент, коли човен опускався врівень з його плечем, щоб зручно було прийняти важкий мішок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Режисер, я бачу, починає ставитись до мене прихильно. Я ловлю момент і вирізую з картини цілу сцену (Юрій Яновський, II, 1958, 25).<br />
<br />
2. Намагатися схопити, спіймати того (те), хто (що) тікає, віддаляється. Парубок поліз під лаву ловити порося (Нечуй-Левицький, II, 1956, 113); Зійшовшись, вони співали, кричали, свистали, ямки рили, коників ловили (Панас Мирний, I, 1954, 244); В неділю вони [сезонники] виходили на вулицю з гармошками, горлали пісні, ловили необережних дівчат (Юрій Смолич, II, 1958, 28); * Образно. Ранковий вітрець, юний і пустотливий, гнався за чимось, ловив і не міг упіймати (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 8);<br />
// Намагатися вхопити те, що рухається. Івга.. кидається губернаторові в ноги і руки ловить цілувати йому і всім судящим (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 290); Маланка ловила його заполи.. — Чуєш-но, Прокопе, щоб мені одрізали ближче, там, де пшениця родить... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 78).<br />
♦ Ловити вітра в полі див. вітер; Ловити вітрів (гав, ґави, граків, граки, ворон) — розглядати все навколо із зайвою цікавістю; байдикувати. Коли Наум приходив до церкви молитись, то вже справді молився, а не ловив вітрів (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 66); Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб гав не ловили, не байдикували (Василь Кучер, Голод, 1961, 62); Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, ізхилившись на лісу, да.. граки ловить (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 388); [Халява:] Одначе чого це я ворон ловлю? (Марко Кропивницький, V, 1959, 244).<br />
<br />
3. Брати, вибирати що-небудь з рідини. Качечка випливає З качуром за ними. Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми (Тарас Шевченко, II, 1953, 363); В казані прудко ворочались макаронини, ..не витримав Микола — почав ловити ложкою (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 63).<br />
<br />
4. Хватати які-небудь живі істоти з певною метою. Оце висила [Ратієв] кріпаків ловити живих зайців і напускати у садок... (Панас Мирний, IV, 1955, 15); Там [на болоті] ходив бузько і жаб ловив (Леся Українка, III, 1952, 481); Я розмотав вудку і почав ловити красноперів (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 61); Мурчик — кіт вусатий — Десь повіявся із хати, Примостився на стерні Й ловить миші цілі дні (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 16);<br />
// розм. Висліджувати (у 1 знач.), розшукувати кого-небудь, щоб затримати, заарештувати. — Нехай гонять, нехай ловлять, нехай заганяють, Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають! (Марко Вовчок, I, 1955, 368); — Богуна ловити, що воду решетом носити (Яків Качура, Вибр., 1953, 119); — Це, мабуть, знову фабричних ловлять.. Соцькі були вже зовсім схопили одного, та... втримати не могли (Олесь Гончар, I, 1959, 36).<br />
♦ Ловити метелики — бавитися. Ловить білі метелики (Номис, 1864, № 6260); Ловити окунів (окуні) [носом] — дрімати. Стоять з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто і окунів ловить, слухаючи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 239); Пилип-з-конопель уже носом ловив окуні, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 504); Ловити півня — те саме, що Пускати півня (див. пускати). Захлинаючись, ловить «півня» на не дуже високій, але дуже голосній і дуже препаскудній ноті кримський осел... (Остап Вишня, I, 1956, 200); Ловити решетом (у решето) кого, що — байдикувати. Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 254); [Максим:] Е, ні! Коли їхать, то всім разом. Що я там без вас робитиму? Дурних у решето ловитиму, чи що? (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 312); Ловити рибу (рибку) в каламутній воді — мати вигоду з чого-небудь, користуючись з неясності обставин, чиїхось труднощів і т. ін. [Ярчук:] Абстрактного добра і зла не існує. Все на світі відносне. [Наталя:] Це називається в каламутній воді ловити рибу (Іван Микитенко, I, 1957, 411); На гачок ловити див. гачок; На льоту (лету) ловити див. літ 1; Піти раків (раки) ловити — утонути. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раки ловить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 423).<br />
<br />
5. перен. Намагатися збагнути, сприйняти слухом, зором. Коли в залі загомоніли, він очутився й ловив, про що йшло друге питання (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 282); Він кожному з п'ятьох вдивлявся пильно в очі, Ловив їх першу мисль і чув їх перший сміх (Микола Бажан, Вибр., 1940, 161);<br />
// Сприймати, що-небудь органами чуття. Тимко уважно слідкував за дівчиною і кілька раз ловив дивний блиск її очей, який вона відразу ж гасила своїми віями (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 37); Як гарно в лісі! Ловить слух Синичок писк веселий... (Іван Нехода, Чудесний сад, 1962, 115).<br />
♦ Ловити кожне слово; Ловити слова із рота — уважно слухати, прислухатися. Він знову говорив напівголосом, і люди в дворі попритихали, немов перед грозою. Ловили кожне його слово (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 140); Прокіп вмовляє: — Держіться. Як будемо разом стояти, наш буде верх. Йому ловлять слова із рота (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 60); Ловити погляд (погляди, очі і т. ін.) на собі — відчувати на собі чий-небудь погляд, погляди. Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (Микола Зарудний, Світло, 1961, 11); Я теж часом зовсім забував про неї над своїми паперами та книжками. Іноді тільки ловив несподівано на собі її очі — глибокі, пильні (Степан Васильченко, II, 1959, 266).<br />
<br />
6. радіо, розм. Приймати радіосигнали, передачі. Степами гомін ходить уночі.. І ловлять недріманні приймачі Слова Москви (Максим Рильський, III, 1961, 69); — А щогла висока — бачиш? Антена радіохвилі ловить (Олесь Донченко, VI, 1957, 255).<br />
<br />
7. перен., звичайно на чому, розм. Виявляти чиї-небудь помилки, суперечності і т. ін. Досада Йосипенкові. Він знай ловить на чому-небудь Василя (Панас Мирний, IV, 1955, 182); Запальність Сашкова росте й росте, він уже.. наче бачить перед собою автора статті, жарко полемізує, ловить його на чомусь, висміює (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 42).<br />
♦ Витрішки ловити див. витрішки; Ловити на гарячому кого — заставати кого-небудь на місці злочину, викривати злочин, зловживання. Степан Васильович вів тепер боротьбу з картярами..: ловив картярів на гарячому (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 127); Ловити на слові кого — виявляти протиріччя в словах співрозмовника. [Мічурін:] Слухайте, не ловіть мене на слові... Не забувайте, що, крім гніву, існує ще священна непримиренність (Олександр Довженко, I, 1958, 483); Ловити себе на чому — раптом зупиняти свою увагу на чому-небудь. Я часто ловив себе на тому, що мені до всього байдуже (Юрій Яновський, II, 1954, 78); Ловила себе на думці, що пишається сином. Але на те вона й мати (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 38).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 537.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнароднх відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8Ловити2019-11-29T14:47:27Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Лови́ти, -влю́, -виш, '''''гл. ''1) Ловить, уловлять. ''Ловили, ловили та й піймали сома. ''Ном. № 1827. ''І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. ''Єв. Л. V. 10. 2) '''Ґави, витрішки ловити'''. Ротозѣйничать. Ном. № 10924. Г. Барв. 388. 2) '''Дріжаки ловити'''. Дрожать отъ холода. Ном. № 649. 4) '''Никони, окуні ловити'''. Дремать. Ном. № 11321. ''Хто слухав, а хто і окунів ловить. ''Кв. 5) '''Ловити білі метелики'''. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. Ном. № 6260. 6) '''Ловити вітра'''. Преслѣдовать что либо несбыточное. Ном. № 10928. <br />
[[Категорія:Ло]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнароднх відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8Ловити2019-11-29T14:46:53Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Лови́ти, -влю́, -виш, '''''гл. ''1) Ловить, уловлять. ''Ловили, ловили та й піймали сома. ''Ном. № 1827. ''І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. ''Єв. Л. V. 10. 2) '''Ґави, витрішки ловити'''. Ротозѣйничать. Ном. № 10924. Г. Барв. 388. 2) '''Дріжаки ловити'''. Дрожать отъ холода. Ном. № 649. 4) '''Никони, окуні ловити'''. Дремать. Ном. № 11321. ''Хто слухав, а хто і окунів ловить. ''Кв. 5) '''Ловити білі метелики'''. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. Ном. № 6260. 6) '''Ловити вітра'''. Преслѣдовать что либо несбыточное. Ном. № 10928. <br />
[[Категорія:Ло]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F%D0%BD%D1%82Варіянт2019-11-29T14:44:39Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Варіянт, -ту, '''''м. ''Варіантъ. О. 1862. І. 49. <br />
<br />
[[Категорія:Ва]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ВАРІА́НТ, а, чол. 1. Видозміна, різновид чого-небудь. Я думаю, що се не пусте освоїтись одразу з новою мовою і з варіантами в програмі, прилучивши до того нормальну, вже саму по собі чималу роботу (Леся Українка, V, 1956, 381); Двічі зазирає до кабінету великий маршалок, а Сагайдачний все розгортає різні варіанти походу (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 500); В уяві малювалися варіанти тунелю (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 112);<br />
// Той самий твір (літературний, музичний, фольклорний і т. ін.) в іншій редакції. Корнійчук.. знайомився з учасниками героїчної боротьби.., читав їм перші варіанти п'єси (Українська література, 10 клас, 1957, 124); На мотив популярної пісні про громадянську війну — «Тачанка» в час війни було створено багато її варіантів, зокрема «Партизанська тачанка» (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 64);<br />
// шах. Одна з комбінацій ходів, можливих при даному положенні фігур на шаховому полі. Форсований виграючий варіант.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1404534.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Doroga-razvilka-ukazatel.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Variant logo.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Wowww.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F%D0%BD%D1%82Варіянт2019-11-29T14:41:00Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Варіянт, -ту, '''''м. ''Варіантъ. О. 1862. І. 49. <br />
<br />
[[Категорія:Ва]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ВАРІА́НТ, а, чол. 1. Видозміна, різновид чого-небудь. Я думаю, що се не пусте освоїтись одразу з новою мовою і з варіантами в програмі, прилучивши до того нормальну, вже саму по собі чималу роботу (Леся Українка, V, 1956, 381); Двічі зазирає до кабінету великий маршалок, а Сагайдачний все розгортає різні варіанти походу (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 500); В уяві малювалися варіанти тунелю (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 112);<br />
// Той самий твір (літературний, музичний, фольклорний і т. ін.) в іншій редакції. Корнійчук.. знайомився з учасниками героїчної боротьби.., читав їм перші варіанти п'єси (Українська література, 10 клас, 1957, 124); На мотив популярної пісні про громадянську війну — «Тачанка» в час війни було створено багато її варіантів, зокрема «Партизанська тачанка» (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 64);<br />
// шах. Одна з комбінацій ходів, можливих при даному положенні фігур на шаховому полі. Форсований виграючий варіант.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1404534.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Doroga-razvilka-ukazatel.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Variant logo.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Wowww.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wowww.jpgФайл:Wowww.jpg2019-11-29T14:40:45Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Variant_logo.jpgФайл:Variant logo.jpg2019-11-29T14:39:52Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Doroga-razvilka-ukazatel.jpgФайл:Doroga-razvilka-ukazatel.jpg2019-11-29T14:39:00Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1404534.pngФайл:1404534.png2019-11-29T14:38:08Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F%D0%BD%D1%82Варіянт2019-11-29T14:34:15Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Варіянт, -ту, '''''м. ''Варіантъ. О. 1862. І. 49. <br />
<br />
[[Категорія:Ва]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ВАРІА́НТ, а, чол. 1. Видозміна, різновид чого-небудь. Я думаю, що се не пусте освоїтись одразу з новою мовою і з варіантами в програмі, прилучивши до того нормальну, вже саму по собі чималу роботу (Леся Українка, V, 1956, 381); Двічі зазирає до кабінету великий маршалок, а Сагайдачний все розгортає різні варіанти походу (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 500); В уяві малювалися варіанти тунелю (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 112);<br />
// Той самий твір (літературний, музичний, фольклорний і т. ін.) в іншій редакції. Корнійчук.. знайомився з учасниками героїчної боротьби.., читав їм перші варіанти п'єси (Українська література, 10 клас, 1957, 124); На мотив популярної пісні про громадянську війну — «Тачанка» в час війни було створено багато її варіантів, зокрема «Партизанська тачанка» (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 64);<br />
// шах. Одна з комбінацій ходів, можливих при даному положенні фігур на шаховому полі. Форсований виграючий варіант.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F%D0%BD%D1%82Варіянт2019-11-29T14:33:28Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Варіянт, -ту, '''''м. ''Варіантъ. О. 1862. І. 49. <br />
<br />
[[Категорія:Ва]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B9Бодай2019-11-29T14:30:03Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Бодай,''' ''сз.'' Дай Богъ, о если бы, — то же, что и '''богдай.''' Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили! Нп. Бодай тебе грець зламав! Ном. '''Бодай тебе, бодай вас!''' Употребляется въ видѣ добродушнаго неодобренія, порицанія. Бодай тебе: який ти дурний! Ном. А бодай вас, та цур же вам. Шевч. '''Бодай не казати.''' Лучше бы не говорить.<br />
<br />
[[Категорія:Бо]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
БОДА́Й, част.<br />
<br />
1. Уживається переважно придієслівних формах для вираження побажання; щоб, хай, нехай. — Бодай він сього не діждав! І бодай йому так тяжко і важко було, як мойому [моєму] серцю (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 443); Коли забули, бодай заснули, Про мою доленьку щоб і не чули (Тарас Шевченко, II, 1953, 20); — Бодай тії вороги Покопали до ноги! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 439).<br />
<br />
2. Уживається в допустово-обмежувальному значенні; хоч би, хоч. Коли перестанеш брехати бодай собі самому? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 266); Праця над речами далекими й чужими.. заспокоїла його, приносячи йому бодай на хвилину забуття (Іван Франко, VI, 1951, 254); В першу мить спала думка сховатися бодай би в оцих панських ровах (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 31).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 210.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бодай.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бодай Будка.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B9Бодай2019-11-29T14:28:42Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Бодай,''' ''сз.'' Дай Богъ, о если бы, — то же, что и '''богдай.''' Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили! Нп. Бодай тебе грець зламав! Ном. '''Бодай тебе, бодай вас!''' Употребляется въ видѣ добродушнаго неодобренія, порицанія. Бодай тебе: який ти дурний! Ном. А бодай вас, та цур же вам. Шевч. '''Бодай не казати.''' Лучше бы не говорить.<br />
<br />
[[Категорія:Бо]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
БОДА́Й, част.<br />
<br />
1. Уживається переважно придієслівних формах для вираження побажання; щоб, хай, нехай. — Бодай він сього не діждав! І бодай йому так тяжко і важко було, як мойому [моєму] серцю (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 443); Коли забули, бодай заснули, Про мою доленьку щоб і не чули (Тарас Шевченко, II, 1953, 20); — Бодай тії вороги Покопали до ноги! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 439).<br />
<br />
2. Уживається в допустово-обмежувальному значенні; хоч би, хоч. Коли перестанеш брехати бодай собі самому? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 266); Праця над речами далекими й чужими.. заспокоїла його, приносячи йому бодай на хвилину забуття (Іван Франко, VI, 1951, 254); В першу мить спала думка сховатися бодай би в оцих панських ровах (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 31).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 210.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бодай.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бодай Будка.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B9_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B0.pngФайл:Бодай Будка.png2019-11-29T14:26:32Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B9.jpgФайл:Бодай.jpg2019-11-29T14:23:29Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B9Бодай2019-11-29T14:20:35Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Бодай,''' ''сз.'' Дай Богъ, о если бы, — то же, что и '''богдай.''' Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили! Нп. Бодай тебе грець зламав! Ном. '''Бодай тебе, бодай вас!''' Употребляется въ видѣ добродушнаго неодобренія, порицанія. Бодай тебе: який ти дурний! Ном. А бодай вас, та цур же вам. Шевч. '''Бодай не казати.''' Лучше бы не говорить.<br />
<br />
[[Категорія:Бо]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
БОДА́Й, част.<br />
<br />
1. Уживається переважно придієслівних формах для вираження побажання; щоб, хай, нехай. — Бодай він сього не діждав! І бодай йому так тяжко і важко було, як мойому [моєму] серцю (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 443); Коли забули, бодай заснули, Про мою доленьку щоб і не чули (Тарас Шевченко, II, 1953, 20); — Бодай тії вороги Покопали до ноги! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 439).<br />
<br />
2. Уживається в допустово-обмежувальному значенні; хоч би, хоч. Коли перестанеш брехати бодай собі самому? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 266); Праця над речами далекими й чужими.. заспокоїла його, приносячи йому бодай на хвилину забуття (Іван Франко, VI, 1951, 254); В першу мить спала думка сховатися бодай би в оцих панських ровах (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 31).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 210.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B9Бодай2019-11-29T14:19:55Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Бодай,''' ''сз.'' Дай Богъ, о если бы, — то же, что и '''богдай.''' Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили! Нп. Бодай тебе грець зламав! Ном. '''Бодай тебе, бодай вас!''' Употребляется въ видѣ добродушнаго неодобренія, порицанія. Бодай тебе: який ти дурний! Ном. А бодай вас, та цур же вам. Шевч. '''Бодай не казати.''' Лучше бы не говорить.<br />
<br />
[[Категорія:Бо]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Частувати2019-11-28T19:26:51Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Частува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''Потчивать, угощать. Грин. III. 528. ''Як будуть частувать, так і ночувать. ''Ном. № 11292. ''А ну лишень, жінко, частуй любих гостей''МВ. II. 171. <br />
[[Категорія:Ча]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ЧАСТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.<br />
<br />
1. також без додатка. Щиро і радо запрошувати кого-небудь поїсти, випити, закурити і т. ін. Посадовила її стара за стіл. І плаче, і радіє, і розпитує, і частує: — Може, тобі того з'їсти? може, того спити? (Марко Вовчок, I, 1955, 103); Господар був гомінкий, веселий, частував і припрохував залюбки (Борис Грінченко, II, 1963, 315); Мірошник, здоровий, чорновусий та повновидий чоловік, наливав в чарку горілку і частував Одарку, Ярину й Олену (Нечуй-Левицький, II, 1956, 54); — Беріть усі, — звернувся Бульба в бік запорожців, — що в кого є: ковші, черпаки або чарки. Я частую вас, пани-браття (Олександр Довженко, I, 1958, 257).<br />
<br />
2. чим. Пригощати кого-небудь якоюсь стравою, закускою, напоєм і т. ін. Стара Очкуриха.. прийняла дорогих гостей, вареною частувала, пирогами годувала, ще й сороківку дала колядницям (Панас Мирний, III, 1954, 42); Колгоспний пасічник нас медом частував (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 11); Вони метушилися, весело сміялись, частували її цукерками, тістечками (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 202); Хоч нічим гостей частувати, Та є товариство, тепло (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 239); * Образно. Вночі ти йшов, і град тебе хльостав, І сніг, і злива гойно частували (Леонід Первомайський, I, 1958, 131); Нас хмелем юності частує Весна бентежна щоразу (Терень Масенко, Побратими, 1950, 34);<br />
// перен., розм. Розважати чим-небудь когось або завдавати кому-небудь якихось неприємностей. [Кассандра:] Ми всі загинем, та не царюючи. [Деїфоб:] Дай спокій, сестро, і не частуй мене пророкуванням (Леся Українка, II, 1951, 279); Кілька вечорів частував мене Олександр Іванович спогадами й піснями (Літературна Україна, 25.VI 1968, 2).<br />
<br />
3. чим і без додатка, перен., розм. Бити кого-, що-небудь, розбивати які-небудь предмети і т. ін. Мелашка частувала миски рогачем на миснику (Нечуй-Левицький, II, 1956, 362); — Ти начепи йому на шию срібний дзвоник — .. Цяцькований Осел придбав нову біду: Де не повернеться — усе не до ладу, Чи шкоду втне — не подарують, Почують, що дзвенить — палюкою [палюгою] частують (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 137); Стоячи на возі на колінах, Шарапа частував тварину і за кожним разом натягав віжки, щоб не дати коневі розігнатись (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 82); Іванка вже не раз частували стусанами під боки, та він не ображався і не лаявся (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 20); — Їдете, чортові сини, — сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж.. — Скажіть же Леніну, щоб не забував нашу бідну Україну. Чуєте? А я вже буду тут частувати ворога без вас... (Олександр Довженко, I, 1958, 132).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 281.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Частувати.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Частуваттти.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ммм.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нямням.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
Як треба поводитися та що можна частувати під час Різдвяного посту https://www.youtube.com/watch?v=FoZlQ3MBRYw<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 281. http://sum.in.ua/s/chastuvaty<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Частувати2019-11-28T19:26:13Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Частува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''Потчивать, угощать. Грин. III. 528. ''Як будуть частувать, так і ночувать. ''Ном. № 11292. ''А ну лишень, жінко, частуй любих гостей''МВ. II. 171. <br />
[[Категорія:Ча]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ЧАСТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.<br />
<br />
1. також без додатка. Щиро і радо запрошувати кого-небудь поїсти, випити, закурити і т. ін. Посадовила її стара за стіл. І плаче, і радіє, і розпитує, і частує: — Може, тобі того з'їсти? може, того спити? (Марко Вовчок, I, 1955, 103); Господар був гомінкий, веселий, частував і припрохував залюбки (Борис Грінченко, II, 1963, 315); Мірошник, здоровий, чорновусий та повновидий чоловік, наливав в чарку горілку і частував Одарку, Ярину й Олену (Нечуй-Левицький, II, 1956, 54); — Беріть усі, — звернувся Бульба в бік запорожців, — що в кого є: ковші, черпаки або чарки. Я частую вас, пани-браття (Олександр Довженко, I, 1958, 257).<br />
<br />
2. чим. Пригощати кого-небудь якоюсь стравою, закускою, напоєм і т. ін. Стара Очкуриха.. прийняла дорогих гостей, вареною частувала, пирогами годувала, ще й сороківку дала колядницям (Панас Мирний, III, 1954, 42); Колгоспний пасічник нас медом частував (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 11); Вони метушилися, весело сміялись, частували її цукерками, тістечками (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 202); Хоч нічим гостей частувати, Та є товариство, тепло (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 239); * Образно. Вночі ти йшов, і град тебе хльостав, І сніг, і злива гойно частували (Леонід Первомайський, I, 1958, 131); Нас хмелем юності частує Весна бентежна щоразу (Терень Масенко, Побратими, 1950, 34);<br />
// перен., розм. Розважати чим-небудь когось або завдавати кому-небудь якихось неприємностей. [Кассандра:] Ми всі загинем, та не царюючи. [Деїфоб:] Дай спокій, сестро, і не частуй мене пророкуванням (Леся Українка, II, 1951, 279); Кілька вечорів частував мене Олександр Іванович спогадами й піснями (Літературна Україна, 25.VI 1968, 2).<br />
<br />
3. чим і без додатка, перен., розм. Бити кого-, що-небудь, розбивати які-небудь предмети і т. ін. Мелашка частувала миски рогачем на миснику (Нечуй-Левицький, II, 1956, 362); — Ти начепи йому на шию срібний дзвоник — .. Цяцькований Осел придбав нову біду: Де не повернеться — усе не до ладу, Чи шкоду втне — не подарують, Почують, що дзвенить — палюкою [палюгою] частують (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 137); Стоячи на возі на колінах, Шарапа частував тварину і за кожним разом натягав віжки, щоб не дати коневі розігнатись (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 82); Іванка вже не раз частували стусанами під боки, та він не ображався і не лаявся (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 20); — Їдете, чортові сини, — сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж.. — Скажіть же Леніну, щоб не забував нашу бідну Україну. Чуєте? А я вже буду тут частувати ворога без вас... (Олександр Довженко, I, 1958, 132).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 281.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Частувати.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Частуваттти.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ммм.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нямням.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
Як треба поводитися та що можна частувати під час Різдвяного посту https://www.youtube.com/watch?v=FoZlQ3MBRYw<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Частувати2019-11-28T19:24:27Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Частува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''Потчивать, угощать. Грин. III. 528. ''Як будуть частувать, так і ночувать. ''Ном. № 11292. ''А ну лишень, жінко, частуй любих гостей''МВ. II. 171. <br />
[[Категорія:Ча]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ЧАСТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.<br />
<br />
1. також без додатка. Щиро і радо запрошувати кого-небудь поїсти, випити, закурити і т. ін. Посадовила її стара за стіл. І плаче, і радіє, і розпитує, і частує: — Може, тобі того з'їсти? може, того спити? (Марко Вовчок, I, 1955, 103); Господар був гомінкий, веселий, частував і припрохував залюбки (Борис Грінченко, II, 1963, 315); Мірошник, здоровий, чорновусий та повновидий чоловік, наливав в чарку горілку і частував Одарку, Ярину й Олену (Нечуй-Левицький, II, 1956, 54); — Беріть усі, — звернувся Бульба в бік запорожців, — що в кого є: ковші, черпаки або чарки. Я частую вас, пани-браття (Олександр Довженко, I, 1958, 257).<br />
<br />
2. чим. Пригощати кого-небудь якоюсь стравою, закускою, напоєм і т. ін. Стара Очкуриха.. прийняла дорогих гостей, вареною частувала, пирогами годувала, ще й сороківку дала колядницям (Панас Мирний, III, 1954, 42); Колгоспний пасічник нас медом частував (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 11); Вони метушилися, весело сміялись, частували її цукерками, тістечками (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 202); Хоч нічим гостей частувати, Та є товариство, тепло (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 239); * Образно. Вночі ти йшов, і град тебе хльостав, І сніг, і злива гойно частували (Леонід Первомайський, I, 1958, 131); Нас хмелем юності частує Весна бентежна щоразу (Терень Масенко, Побратими, 1950, 34);<br />
// перен., розм. Розважати чим-небудь когось або завдавати кому-небудь якихось неприємностей. [Кассандра:] Ми всі загинем, та не царюючи. [Деїфоб:] Дай спокій, сестро, і не частуй мене пророкуванням (Леся Українка, II, 1951, 279); Кілька вечорів частував мене Олександр Іванович спогадами й піснями (Літературна Україна, 25.VI 1968, 2).<br />
<br />
3. чим і без додатка, перен., розм. Бити кого-, що-небудь, розбивати які-небудь предмети і т. ін. Мелашка частувала миски рогачем на миснику (Нечуй-Левицький, II, 1956, 362); — Ти начепи йому на шию срібний дзвоник — .. Цяцькований Осел придбав нову біду: Де не повернеться — усе не до ладу, Чи шкоду втне — не подарують, Почують, що дзвенить — палюкою [палюгою] частують (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 137); Стоячи на возі на колінах, Шарапа частував тварину і за кожним разом натягав віжки, щоб не дати коневі розігнатись (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 82); Іванка вже не раз частували стусанами під боки, та він не ображався і не лаявся (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 20); — Їдете, чортові сини, — сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж.. — Скажіть же Леніну, щоб не забував нашу бідну Україну. Чуєте? А я вже буду тут частувати ворога без вас... (Олександр Довженко, I, 1958, 132).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 281.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Частувати.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Частуваттти.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ммм.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нямням.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9D%D1%8F%D0%BC%D0%BD%D1%8F%D0%BC.jpgФайл:Нямням.jpg2019-11-28T19:24:05Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Частувати2019-11-28T19:20:35Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Частува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''Потчивать, угощать. Грин. III. 528. ''Як будуть частувать, так і ночувать. ''Ном. № 11292. ''А ну лишень, жінко, частуй любих гостей''МВ. II. 171. <br />
[[Категорія:Ча]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ЧАСТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.<br />
<br />
1. також без додатка. Щиро і радо запрошувати кого-небудь поїсти, випити, закурити і т. ін. Посадовила її стара за стіл. І плаче, і радіє, і розпитує, і частує: — Може, тобі того з'їсти? може, того спити? (Марко Вовчок, I, 1955, 103); Господар був гомінкий, веселий, частував і припрохував залюбки (Борис Грінченко, II, 1963, 315); Мірошник, здоровий, чорновусий та повновидий чоловік, наливав в чарку горілку і частував Одарку, Ярину й Олену (Нечуй-Левицький, II, 1956, 54); — Беріть усі, — звернувся Бульба в бік запорожців, — що в кого є: ковші, черпаки або чарки. Я частую вас, пани-браття (Олександр Довженко, I, 1958, 257).<br />
<br />
2. чим. Пригощати кого-небудь якоюсь стравою, закускою, напоєм і т. ін. Стара Очкуриха.. прийняла дорогих гостей, вареною частувала, пирогами годувала, ще й сороківку дала колядницям (Панас Мирний, III, 1954, 42); Колгоспний пасічник нас медом частував (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 11); Вони метушилися, весело сміялись, частували її цукерками, тістечками (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 202); Хоч нічим гостей частувати, Та є товариство, тепло (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 239); * Образно. Вночі ти йшов, і град тебе хльостав, І сніг, і злива гойно частували (Леонід Первомайський, I, 1958, 131); Нас хмелем юності частує Весна бентежна щоразу (Терень Масенко, Побратими, 1950, 34);<br />
// перен., розм. Розважати чим-небудь когось або завдавати кому-небудь якихось неприємностей. [Кассандра:] Ми всі загинем, та не царюючи. [Деїфоб:] Дай спокій, сестро, і не частуй мене пророкуванням (Леся Українка, II, 1951, 279); Кілька вечорів частував мене Олександр Іванович спогадами й піснями (Літературна Україна, 25.VI 1968, 2).<br />
<br />
3. чим і без додатка, перен., розм. Бити кого-, що-небудь, розбивати які-небудь предмети і т. ін. Мелашка частувала миски рогачем на миснику (Нечуй-Левицький, II, 1956, 362); — Ти начепи йому на шию срібний дзвоник — .. Цяцькований Осел придбав нову біду: Де не повернеться — усе не до ладу, Чи шкоду втне — не подарують, Почують, що дзвенить — палюкою [палюгою] частують (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 137); Стоячи на возі на колінах, Шарапа частував тварину і за кожним разом натягав віжки, щоб не дати коневі розігнатись (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 82); Іванка вже не раз частували стусанами під боки, та він не ображався і не лаявся (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 20); — Їдете, чортові сини, — сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж.. — Скажіть же Леніну, щоб не забував нашу бідну Україну. Чуєте? А я вже буду тут частувати ворога без вас... (Олександр Довженко, I, 1958, 132).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 281.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Частувати.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Частуваттти.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ммм.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%BC%D0%BC.jpgФайл:Ммм.jpg2019-11-28T19:20:16Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Частувати2019-11-28T19:19:32Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Частува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''Потчивать, угощать. Грин. III. 528. ''Як будуть частувать, так і ночувать. ''Ном. № 11292. ''А ну лишень, жінко, частуй любих гостей''МВ. II. 171. <br />
[[Категорія:Ча]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ЧАСТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.<br />
<br />
1. також без додатка. Щиро і радо запрошувати кого-небудь поїсти, випити, закурити і т. ін. Посадовила її стара за стіл. І плаче, і радіє, і розпитує, і частує: — Може, тобі того з'їсти? може, того спити? (Марко Вовчок, I, 1955, 103); Господар був гомінкий, веселий, частував і припрохував залюбки (Борис Грінченко, II, 1963, 315); Мірошник, здоровий, чорновусий та повновидий чоловік, наливав в чарку горілку і частував Одарку, Ярину й Олену (Нечуй-Левицький, II, 1956, 54); — Беріть усі, — звернувся Бульба в бік запорожців, — що в кого є: ковші, черпаки або чарки. Я частую вас, пани-браття (Олександр Довженко, I, 1958, 257).<br />
<br />
2. чим. Пригощати кого-небудь якоюсь стравою, закускою, напоєм і т. ін. Стара Очкуриха.. прийняла дорогих гостей, вареною частувала, пирогами годувала, ще й сороківку дала колядницям (Панас Мирний, III, 1954, 42); Колгоспний пасічник нас медом частував (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 11); Вони метушилися, весело сміялись, частували її цукерками, тістечками (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 202); Хоч нічим гостей частувати, Та є товариство, тепло (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 239); * Образно. Вночі ти йшов, і град тебе хльостав, І сніг, і злива гойно частували (Леонід Первомайський, I, 1958, 131); Нас хмелем юності частує Весна бентежна щоразу (Терень Масенко, Побратими, 1950, 34);<br />
// перен., розм. Розважати чим-небудь когось або завдавати кому-небудь якихось неприємностей. [Кассандра:] Ми всі загинем, та не царюючи. [Деїфоб:] Дай спокій, сестро, і не частуй мене пророкуванням (Леся Українка, II, 1951, 279); Кілька вечорів частував мене Олександр Іванович спогадами й піснями (Літературна Україна, 25.VI 1968, 2).<br />
<br />
3. чим і без додатка, перен., розм. Бити кого-, що-небудь, розбивати які-небудь предмети і т. ін. Мелашка частувала миски рогачем на миснику (Нечуй-Левицький, II, 1956, 362); — Ти начепи йому на шию срібний дзвоник — .. Цяцькований Осел придбав нову біду: Де не повернеться — усе не до ладу, Чи шкоду втне — не подарують, Почують, що дзвенить — палюкою [палюгою] частують (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 137); Стоячи на возі на колінах, Шарапа частував тварину і за кожним разом натягав віжки, щоб не дати коневі розігнатись (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 82); Іванка вже не раз частували стусанами під боки, та він не ображався і не лаявся (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 20); — Їдете, чортові сини, — сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж.. — Скажіть же Леніну, щоб не забував нашу бідну Україну. Чуєте? А я вже буду тут частувати ворога без вас... (Олександр Довженко, I, 1958, 132).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 281.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Частувати.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Частуваттти.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%82%D0%B8.jpgФайл:Частуваттти.jpg2019-11-28T19:18:44Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Частувати2019-11-28T19:16:52Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Частува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''Потчивать, угощать. Грин. III. 528. ''Як будуть частувать, так і ночувать. ''Ном. № 11292. ''А ну лишень, жінко, частуй любих гостей''МВ. II. 171. <br />
[[Категорія:Ча]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ЧАСТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.<br />
<br />
1. також без додатка. Щиро і радо запрошувати кого-небудь поїсти, випити, закурити і т. ін. Посадовила її стара за стіл. І плаче, і радіє, і розпитує, і частує: — Може, тобі того з'їсти? може, того спити? (Марко Вовчок, I, 1955, 103); Господар був гомінкий, веселий, частував і припрохував залюбки (Борис Грінченко, II, 1963, 315); Мірошник, здоровий, чорновусий та повновидий чоловік, наливав в чарку горілку і частував Одарку, Ярину й Олену (Нечуй-Левицький, II, 1956, 54); — Беріть усі, — звернувся Бульба в бік запорожців, — що в кого є: ковші, черпаки або чарки. Я частую вас, пани-браття (Олександр Довженко, I, 1958, 257).<br />
<br />
2. чим. Пригощати кого-небудь якоюсь стравою, закускою, напоєм і т. ін. Стара Очкуриха.. прийняла дорогих гостей, вареною частувала, пирогами годувала, ще й сороківку дала колядницям (Панас Мирний, III, 1954, 42); Колгоспний пасічник нас медом частував (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 11); Вони метушилися, весело сміялись, частували її цукерками, тістечками (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 202); Хоч нічим гостей частувати, Та є товариство, тепло (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 239); * Образно. Вночі ти йшов, і град тебе хльостав, І сніг, і злива гойно частували (Леонід Первомайський, I, 1958, 131); Нас хмелем юності частує Весна бентежна щоразу (Терень Масенко, Побратими, 1950, 34);<br />
// перен., розм. Розважати чим-небудь когось або завдавати кому-небудь якихось неприємностей. [Кассандра:] Ми всі загинем, та не царюючи. [Деїфоб:] Дай спокій, сестро, і не частуй мене пророкуванням (Леся Українка, II, 1951, 279); Кілька вечорів частував мене Олександр Іванович спогадами й піснями (Літературна Україна, 25.VI 1968, 2).<br />
<br />
3. чим і без додатка, перен., розм. Бити кого-, що-небудь, розбивати які-небудь предмети і т. ін. Мелашка частувала миски рогачем на миснику (Нечуй-Левицький, II, 1956, 362); — Ти начепи йому на шию срібний дзвоник — .. Цяцькований Осел придбав нову біду: Де не повернеться — усе не до ладу, Чи шкоду втне — не подарують, Почують, що дзвенить — палюкою [палюгою] частують (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 137); Стоячи на возі на колінах, Шарапа частував тварину і за кожним разом натягав віжки, щоб не дати коневі розігнатись (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 82); Іванка вже не раз частували стусанами під боки, та він не ображався і не лаявся (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 20); — Їдете, чортові сини, — сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж.. — Скажіть же Леніну, щоб не забував нашу бідну Україну. Чуєте? А я вже буду тут частувати ворога без вас... (Олександр Довженко, I, 1958, 132).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 281.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Частувати.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8.jpgФайл:Частувати.jpg2019-11-28T19:15:13Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: Evkhalabuzar.fpmv19 завантажив нову версію «Файл:Частувати.jpg»</p>
<hr />
<div></div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8.jpgФайл:Частувати.jpg2019-11-28T19:14:29Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Частувати2019-11-28T19:12:06Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Частува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''Потчивать, угощать. Грин. III. 528. ''Як будуть частувать, так і ночувать. ''Ном. № 11292. ''А ну лишень, жінко, частуй любих гостей''МВ. II. 171. <br />
[[Категорія:Ча]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
ЧАСТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.<br />
<br />
1. також без додатка. Щиро і радо запрошувати кого-небудь поїсти, випити, закурити і т. ін. Посадовила її стара за стіл. І плаче, і радіє, і розпитує, і частує: — Може, тобі того з'їсти? може, того спити? (Марко Вовчок, I, 1955, 103); Господар був гомінкий, веселий, частував і припрохував залюбки (Борис Грінченко, II, 1963, 315); Мірошник, здоровий, чорновусий та повновидий чоловік, наливав в чарку горілку і частував Одарку, Ярину й Олену (Нечуй-Левицький, II, 1956, 54); — Беріть усі, — звернувся Бульба в бік запорожців, — що в кого є: ковші, черпаки або чарки. Я частую вас, пани-браття (Олександр Довженко, I, 1958, 257).<br />
<br />
2. чим. Пригощати кого-небудь якоюсь стравою, закускою, напоєм і т. ін. Стара Очкуриха.. прийняла дорогих гостей, вареною частувала, пирогами годувала, ще й сороківку дала колядницям (Панас Мирний, III, 1954, 42); Колгоспний пасічник нас медом частував (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 11); Вони метушилися, весело сміялись, частували її цукерками, тістечками (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 202); Хоч нічим гостей частувати, Та є товариство, тепло (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 239); * Образно. Вночі ти йшов, і град тебе хльостав, І сніг, і злива гойно частували (Леонід Первомайський, I, 1958, 131); Нас хмелем юності частує Весна бентежна щоразу (Терень Масенко, Побратими, 1950, 34);<br />
// перен., розм. Розважати чим-небудь когось або завдавати кому-небудь якихось неприємностей. [Кассандра:] Ми всі загинем, та не царюючи. [Деїфоб:] Дай спокій, сестро, і не частуй мене пророкуванням (Леся Українка, II, 1951, 279); Кілька вечорів частував мене Олександр Іванович спогадами й піснями (Літературна Україна, 25.VI 1968, 2).<br />
<br />
3. чим і без додатка, перен., розм. Бити кого-, що-небудь, розбивати які-небудь предмети і т. ін. Мелашка частувала миски рогачем на миснику (Нечуй-Левицький, II, 1956, 362); — Ти начепи йому на шию срібний дзвоник — .. Цяцькований Осел придбав нову біду: Де не повернеться — усе не до ладу, Чи шкоду втне — не подарують, Почують, що дзвенить — палюкою [палюгою] частують (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 137); Стоячи на возі на колінах, Шарапа частував тварину і за кожним разом натягав віжки, щоб не дати коневі розігнатись (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 82); Іванка вже не раз частували стусанами під боки, та він не ображався і не лаявся (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 20); — Їдете, чортові сини, — сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж.. — Скажіть же Леніну, щоб не забував нашу бідну Україну. Чуєте? А я вже буду тут частувати ворога без вас... (Олександр Довженко, I, 1958, 132).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 281.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Частувати2019-11-28T19:10:43Z<p>Evkhalabuzar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Частува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''Потчивать, угощать. Грин. III. 528. ''Як будуть частувать, так і ночувать. ''Ном. № 11292. ''А ну лишень, жінко, частуй любих гостей''МВ. II. 171. <br />
[[Категорія:Ча]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Evkhalabuzar.fpmv19