https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Dymetelytsia.fpmv18&feedformat=atomКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2024-03-29T15:40:22ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D1%87%D0%B2%D0%B8Ночви2018-11-04T10:40:13Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Публічний електронний словник української мови */</p>
<hr />
<div>==Словник Б.Д Грінченка==<br />
'''Но́чви, -чо́в, '''''ж. мн. ''Корыто (для стирки бѣлья). Ум. '''Ночовки, ночовочки. '''<br />
<br />
<br />
==Публічний електронний словник української мови==<br />
<br />
НО́ЧВИ, чо́в, мн. Довгаста посудина з розширеними доверху стінками для домашнього вжитку: виготовлення тіста, прання білизни, купання і т. ін. Молодиці місили діжу та тісто на паляниці в здорових ночвах (Н.-Лев., III, 1956, 73); Кума Глафіра в дерев’яних ночвах купала свого одинадцятого сина (Чорн., Визвол. земля, 1959, 183); Галька в ночвах оджимала сорочку (Головко, І, 1957, 160); Вся долівка і полиці [у сінях] заставлені ночвами з холодцем, баняками й макітрами з їжею (Кучер, Трудна любов, 1960, 164).<br />
<br />
НОЧО́ВКИ, вок, мн. [Зменш. до ночви. В пекарні на грубі сушилось в ночовках питльоване борошно (Нечуй-Левицький, III, 1956, 189); У маленькі ночовки наливали [батьки] теплої води, підстеляли пелюшку і обережно клали на неї дитинча (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 151); Оля прийшла з роботи додому і, схилившися над ночовками, взялася допомагати матері прати білизну (Іван Сенченко, Опов., 1959, 86).<br />
<br />
НОЧО́ВОЧКИ, чок, мн. Зменш.-пестл. до ночовки. З тугою та жалем промовляла Одарка до дитини, обливаючи його водицею. Воно тілько-тілько одтягало голову та болізно вилося у ночовочках у воді (Панас Мирний, I, 1954, 52).<br />
<br />
==Фразеологічний словник української мови==<br />
Як макогі́н на но́чви, перев. зі сл. схо́жий, ірон. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (схожий). Авжеж, схожий, як макогін на ночви, як свиня на коня (З журналу).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Зображення:Wooden washtub.jpg|x140px]]<br />
<br />
[[Зображення:Загруженоавава.jpg|x140px]]<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://ukrlit.org/slovnyk/ночви<br />
http://slovopedia.org.ua/49/53405/359196.html<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br />
[[Категорія:Но]]</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D1%87%D0%B2%D0%B8Ночви2018-11-04T10:39:19Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Публічний електронний словник української мови */</p>
<hr />
<div>==Словник Б.Д Грінченка==<br />
'''Но́чви, -чо́в, '''''ж. мн. ''Корыто (для стирки бѣлья). Ум. '''Ночовки, ночовочки. '''<br />
<br />
<br />
==Публічний електронний словник української мови==<br />
<br />
НО́ЧВИ, чо́в, мн. Довгаста посудина з розширеними доверху стінками для домашнього вжитку: виготовлення тіста, прання білизни, купання і т. ін. Молодиці місили діжу та тісто на паляниці в здорових ночвах (Н.-Лев., III, 1956, 73); Кума Глафіра в дерев’яних ночвах купала свого одинадцятого сина (Чорн., Визвол. земля, 1959, 183); Галька в ночвах оджимала сорочку (Головко, І, 1957, 160); Вся долівка і полиці [у сінях] заставлені ночвами з холодцем, баняками й макітрами з їжею (Кучер, Трудна любов, 1960, 164).<br />
<br />
НОЧО́ВКИ, вок, мн. [Зменш. до ночви. В пекарні на грубі сушилось в ночовках питльоване борошно (Нечуй-Левицький, III, 1956, 189); У маленькі ночовки наливали [батьки] теплої води, підстеляли пелюшку і обережно клали на неї дитинча (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 151); Оля прийшла з роботи додому і, схилившися над ночовками, взялася допомагати матері прати білизну (Іван Сенченко, Опов., 1959, 86).<br />
<br />
==Фразеологічний словник української мови==<br />
Як макогі́н на но́чви, перев. зі сл. схо́жий, ірон. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (схожий). Авжеж, схожий, як макогін на ночви, як свиня на коня (З журналу).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Зображення:Wooden washtub.jpg|x140px]]<br />
<br />
[[Зображення:Загруженоавава.jpg|x140px]]<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://ukrlit.org/slovnyk/ночви<br />
http://slovopedia.org.ua/49/53405/359196.html<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br />
[[Категорія:Но]]</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%BDЦиган2018-11-04T10:37:42Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Джерела */</p>
<hr />
<div>'''Циган, -на, '''''м. ''1) Цыганъ. ''Ласі, як циган на сало. ''МВ. І. 107. ''На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. ''Ном. № 5854. 2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146. 3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. '''циганщина'''. См. МУЕ. І. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. '''голова''', король — '''старшина''', дама — '''писарь''', валетъ — '''циган''', десятка — '''десятник''', шестерка — '''кобила'''. КС. 1887. VI. 466. Ум. '''Циганочок, циганчик. '''Вх. Лем. 480. ''Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ''ЕЗ. V. 202.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
Цигани — група народів індійського походження, що проживає у багатьох країнах світу — в Європі, Близькому та Середньому Сході, Північній Африці та в країнах обох Америк (переважно в Латинській).<br />
Етнонім цигани походить від середньогрецького Atsigan, перші згадки датуються ХІІІ століттям, саме від цього кореня пішла ціла група схожих назв у слов'янських та німецькій мові.<br />
Циганська мова належить до індійської групи індоєвропейських мов. Однак слід зазначити, що дуже значна частина циган, якщо не більшість не говорять циганською, а послуговуються місцевими мовами або ж їх діалектами.<br />
<br />
Історія поширення<br />
<br />
Час виходу з Індії різні дослідники називають періоди від 5-7 до 10-12 століть. Після виходу з Індії роми спершу осіли в Західній Азії і жили переважно у східній частині Візантійської імперії та закавказьких провінціях Ірану. Про це свідчать лінгвістичні дані — в ромській мові є цілий пласт запозичень з перської, грецької та вірменської мов. І навпаки, відсутні запозичення з арабської, що беззаперечно спростовує колись популярну «єгипетську» теорію походження. У 13-18 століттях розселилися по Європі. З 16-17 століття з'являються в країнах Південної Америки. Після вимирання більшості індіанців від хвороб уряди Іспанії та Португалії використовували різні способи залюднення своїх величезних колоній в Америці — зокрема, й примусове переселення ром.[джерело?]<br />
<br />
У Європі появу ром вперше зафіксовано у хроніці угорського короля Андраша ІІ (1219). У Словаччині їхня поява відображена у хроніці Далиміла 1242 року. Але це були невеличкі групи ром. Масова їх поява у Королівстві Богемія відома з 1399 року, коли з Ерцгерцогства Австрія прибули сікапу černy. В Угорському королівстві роми масово з'явилися близько 1417 року, коли імператор Сигізмунд погодився видати їм охоронні грамоти. Вони прибули до Вестфалії, ганзейських міст, Швейцарії. 1419 року роми перейшли кордони сучасної Франції, а у серпні 1427 року вперше з'явилися біля брам Парижа, який перебував тоді в руках англійців. Їхній табір у Шатель-Сен-Дені протягом трьох тижнів приваблював цілі юрби допитливих.<br />
<br />
Перші згадки про ром у португальських джерелах належать до XVI ст. Майже тоді ж вони з'явилися в Королівстві Шотландія та Королівстві Англія. Можливо, там вони привертали менше уваги, ніж на своїх попередніх стоянках, бо на Британських островах споконвіку жили кочівники «тінкери», спосіб життя яких багато в чому нагадував ромський.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вагвпро.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:YTLvbeRhblE.jpg|x140px]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Джерела==<br />
<br />
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B8<br />
<br />
https://youtu.be/_LY6KscLdvU<br />
<br />
[[Категорія:Ци]]</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%BDЦиган2018-11-04T10:35:45Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Джерела */</p>
<hr />
<div>'''Циган, -на, '''''м. ''1) Цыганъ. ''Ласі, як циган на сало. ''МВ. І. 107. ''На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. ''Ном. № 5854. 2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146. 3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. '''циганщина'''. См. МУЕ. І. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. '''голова''', король — '''старшина''', дама — '''писарь''', валетъ — '''циган''', десятка — '''десятник''', шестерка — '''кобила'''. КС. 1887. VI. 466. Ум. '''Циганочок, циганчик. '''Вх. Лем. 480. ''Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ''ЕЗ. V. 202.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
Цигани — група народів індійського походження, що проживає у багатьох країнах світу — в Європі, Близькому та Середньому Сході, Північній Африці та в країнах обох Америк (переважно в Латинській).<br />
Етнонім цигани походить від середньогрецького Atsigan, перші згадки датуються ХІІІ століттям, саме від цього кореня пішла ціла група схожих назв у слов'янських та німецькій мові.<br />
Циганська мова належить до індійської групи індоєвропейських мов. Однак слід зазначити, що дуже значна частина циган, якщо не більшість не говорять циганською, а послуговуються місцевими мовами або ж їх діалектами.<br />
<br />
Історія поширення<br />
<br />
Час виходу з Індії різні дослідники називають періоди від 5-7 до 10-12 століть. Після виходу з Індії роми спершу осіли в Західній Азії і жили переважно у східній частині Візантійської імперії та закавказьких провінціях Ірану. Про це свідчать лінгвістичні дані — в ромській мові є цілий пласт запозичень з перської, грецької та вірменської мов. І навпаки, відсутні запозичення з арабської, що беззаперечно спростовує колись популярну «єгипетську» теорію походження. У 13-18 століттях розселилися по Європі. З 16-17 століття з'являються в країнах Південної Америки. Після вимирання більшості індіанців від хвороб уряди Іспанії та Португалії використовували різні способи залюднення своїх величезних колоній в Америці — зокрема, й примусове переселення ром.[джерело?]<br />
<br />
У Європі появу ром вперше зафіксовано у хроніці угорського короля Андраша ІІ (1219). У Словаччині їхня поява відображена у хроніці Далиміла 1242 року. Але це були невеличкі групи ром. Масова їх поява у Королівстві Богемія відома з 1399 року, коли з Ерцгерцогства Австрія прибули сікапу černy. В Угорському королівстві роми масово з'явилися близько 1417 року, коли імператор Сигізмунд погодився видати їм охоронні грамоти. Вони прибули до Вестфалії, ганзейських міст, Швейцарії. 1419 року роми перейшли кордони сучасної Франції, а у серпні 1427 року вперше з'явилися біля брам Парижа, який перебував тоді в руках англійців. Їхній табір у Шатель-Сен-Дені протягом трьох тижнів приваблював цілі юрби допитливих.<br />
<br />
Перші згадки про ром у португальських джерелах належать до XVI ст. Майже тоді ж вони з'явилися в Королівстві Шотландія та Королівстві Англія. Можливо, там вони привертали менше уваги, ніж на своїх попередніх стоянках, бо на Британських островах споконвіку жили кочівники «тінкери», спосіб життя яких багато в чому нагадував ромський.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вагвпро.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:YTLvbeRhblE.jpg|x140px]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Джерела==<br />
<br />
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B8<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ци]]</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%BDЦиган2018-11-04T10:35:20Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Циган, -на, '''''м. ''1) Цыганъ. ''Ласі, як циган на сало. ''МВ. І. 107. ''На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. ''Ном. № 5854. 2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146. 3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. '''циганщина'''. См. МУЕ. І. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. '''голова''', король — '''старшина''', дама — '''писарь''', валетъ — '''циган''', десятка — '''десятник''', шестерка — '''кобила'''. КС. 1887. VI. 466. Ум. '''Циганочок, циганчик. '''Вх. Лем. 480. ''Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ''ЕЗ. V. 202.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
Цигани — група народів індійського походження, що проживає у багатьох країнах світу — в Європі, Близькому та Середньому Сході, Північній Африці та в країнах обох Америк (переважно в Латинській).<br />
Етнонім цигани походить від середньогрецького Atsigan, перші згадки датуються ХІІІ століттям, саме від цього кореня пішла ціла група схожих назв у слов'янських та німецькій мові.<br />
Циганська мова належить до індійської групи індоєвропейських мов. Однак слід зазначити, що дуже значна частина циган, якщо не більшість не говорять циганською, а послуговуються місцевими мовами або ж їх діалектами.<br />
<br />
Історія поширення<br />
<br />
Час виходу з Індії різні дослідники називають періоди від 5-7 до 10-12 століть. Після виходу з Індії роми спершу осіли в Західній Азії і жили переважно у східній частині Візантійської імперії та закавказьких провінціях Ірану. Про це свідчать лінгвістичні дані — в ромській мові є цілий пласт запозичень з перської, грецької та вірменської мов. І навпаки, відсутні запозичення з арабської, що беззаперечно спростовує колись популярну «єгипетську» теорію походження. У 13-18 століттях розселилися по Європі. З 16-17 століття з'являються в країнах Південної Америки. Після вимирання більшості індіанців від хвороб уряди Іспанії та Португалії використовували різні способи залюднення своїх величезних колоній в Америці — зокрема, й примусове переселення ром.[джерело?]<br />
<br />
У Європі появу ром вперше зафіксовано у хроніці угорського короля Андраша ІІ (1219). У Словаччині їхня поява відображена у хроніці Далиміла 1242 року. Але це були невеличкі групи ром. Масова їх поява у Королівстві Богемія відома з 1399 року, коли з Ерцгерцогства Австрія прибули сікапу černy. В Угорському королівстві роми масово з'явилися близько 1417 року, коли імператор Сигізмунд погодився видати їм охоронні грамоти. Вони прибули до Вестфалії, ганзейських міст, Швейцарії. 1419 року роми перейшли кордони сучасної Франції, а у серпні 1427 року вперше з'явилися біля брам Парижа, який перебував тоді в руках англійців. Їхній табір у Шатель-Сен-Дені протягом трьох тижнів приваблював цілі юрби допитливих.<br />
<br />
Перші згадки про ром у португальських джерелах належать до XVI ст. Майже тоді ж вони з'явилися в Королівстві Шотландія та Королівстві Англія. Можливо, там вони привертали менше уваги, ніж на своїх попередніх стоянках, бо на Британських островах споконвіку жили кочівники «тінкери», спосіб життя яких багато в чому нагадував ромський.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вагвпро.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:YTLvbeRhblE.jpg|x140px]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Джерела==<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ци]]</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%BDЦиган2018-11-04T10:34:50Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Циган, -на, '''''м. ''1) Цыганъ. ''Ласі, як циган на сало. ''МВ. І. 107. ''На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. ''Ном. № 5854. 2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146. 3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. '''циганщина'''. См. МУЕ. І. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. '''голова''', король — '''старшина''', дама — '''писарь''', валетъ — '''циган''', десятка — '''десятник''', шестерка — '''кобила'''. КС. 1887. VI. 466. Ум. '''Циганочок, циганчик. '''Вх. Лем. 480. ''Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ''ЕЗ. V. 202.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
Цигани — група народів індійського походження, що проживає у багатьох країнах світу — в Європі, Близькому та Середньому Сході, Північній Африці та в країнах обох Америк (переважно в Латинській).<br />
Етнонім цигани походить від середньогрецького Atsigan, перші згадки датуються ХІІІ століттям, саме від цього кореня пішла ціла група схожих назв у слов'янських та німецькій мові.<br />
Циганська мова належить до індійської групи індоєвропейських мов. Однак слід зазначити, що дуже значна частина циган, якщо не більшість не говорять циганською, а послуговуються місцевими мовами або ж їх діалектами.<br />
<br />
Історія поширення<br />
Час виходу з Індії різні дослідники називають періоди від 5-7 до 10-12 століть. Після виходу з Індії роми спершу осіли в Західній Азії і жили переважно у східній частині Візантійської імперії та закавказьких провінціях Ірану. Про це свідчать лінгвістичні дані — в ромській мові є цілий пласт запозичень з перської, грецької та вірменської мов. І навпаки, відсутні запозичення з арабської, що беззаперечно спростовує колись популярну «єгипетську» теорію походження. У 13-18 століттях розселилися по Європі. З 16-17 століття з'являються в країнах Південної Америки. Після вимирання більшості індіанців від хвороб уряди Іспанії та Португалії використовували різні способи залюднення своїх величезних колоній в Америці — зокрема, й примусове переселення ром.[джерело?]<br />
<br />
У Європі появу ром вперше зафіксовано у хроніці угорського короля Андраша ІІ (1219). У Словаччині їхня поява відображена у хроніці Далиміла 1242 року. Але це були невеличкі групи ром. Масова їх поява у Королівстві Богемія відома з 1399 року, коли з Ерцгерцогства Австрія прибули сікапу černy. В Угорському королівстві роми масово з'явилися близько 1417 року, коли імператор Сигізмунд погодився видати їм охоронні грамоти. Вони прибули до Вестфалії, ганзейських міст, Швейцарії. 1419 року роми перейшли кордони сучасної Франції, а у серпні 1427 року вперше з'явилися біля брам Парижа, який перебував тоді в руках англійців. Їхній табір у Шатель-Сен-Дені протягом трьох тижнів приваблював цілі юрби допитливих.<br />
<br />
Перші згадки про ром у португальських джерелах належать до XVI ст. Майже тоді ж вони з'явилися в Королівстві Шотландія та Королівстві Англія. Можливо, там вони привертали менше уваги, ніж на своїх попередніх стоянках, бо на Британських островах споконвіку жили кочівники «тінкери», спосіб життя яких багато в чому нагадував ромський.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вагвпро.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:YTLvbeRhblE.jpg|x140px]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Джерела==<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ци]]</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%BDЦиган2018-11-04T10:32:20Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Джерела */</p>
<hr />
<div>'''Циган, -на, '''''м. ''1) Цыганъ. ''Ласі, як циган на сало. ''МВ. І. 107. ''На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. ''Ном. № 5854. 2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146. 3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. '''циганщина'''. См. МУЕ. І. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. '''голова''', король — '''старшина''', дама — '''писарь''', валетъ — '''циган''', десятка — '''десятник''', шестерка — '''кобила'''. КС. 1887. VI. 466. Ум. '''Циганочок, циганчик. '''Вх. Лем. 480. ''Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ''ЕЗ. V. 202.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
Цигани — група народів індійського походження, що проживає у багатьох країнах світу — в Європі, Близькому та Середньому Сході, Північній Африці та в країнах обох Америк (переважно в Латинській).<br />
Етнонім цигани походить від середньогрецького Atsigan, перші згадки датуються ХІІІ століттям, саме від цього кореня пішла ціла група схожих назв у слов'янських та німецькій мові.<br />
Циганська мова належить до індійської групи індоєвропейських мов. Однак слід зазначити, що дуже значна частина циган, якщо не більшість не говорять циганською, а послуговуються місцевими мовами або ж їх діалектами.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вагвпро.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:YTLvbeRhblE.jpg|x140px]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Джерела==<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ци]]</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%96Греблі2018-11-04T10:31:10Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Греблі, -лів, '''''мн. '''''= Граблі. '''Шух. І. 169. <br />
[[Категорія:Гр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
ГРЕ́БЛЯ, і, жін. Гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії і т. ін. Серед села лиснів широкий ставок, чорніла довга гребля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 317); На обох берегах Сухого Ташлика колгоспні грабарі возили землю для греблі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 393); * Образно. Хай хорват потисне руку українцю, Хай братання гребля виросте нова! (Максим Рильський, Мости, 1948, 98). <br />
♦ Хоч греблю гати (нагати) — дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. [Тарас:] Пробував у Катеринославі на роботу стати, але там таких, як я, хоч греблю гати... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 159).<br />
<br />
ФЛЮ́ТБЕТ, у, чол., спец. Штучний підводний підмурок греблі або будь-якої іншої гідротехнічної споруди. Флютбет є найбільш відповідальною частиною споруди [греблі], він повинен протистояти не тільки діянню поверхневого потоку,.. а також і тискові фільтраційного потоку (Довідник сільського будівельника, 1956, 58).<br />
<br />
ГРАБЛІ́, граблів і грабель, мн. Сільськогосподарське знаряддя, що являє собою валок із дерев'яними або залізними зуб'ями, насаджений на довгий держак; використовується для згрібання скошених стебел, розпушування землі і т. ін. Косили лан.. Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 376); Дівчата з граблями походжали по міжряддях і спушували ґрунт (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 106); * У порівняннях. Старі одубілі пальці, неначе граблі, не слухались і не гнулись (Нечуй-Левицький, III, 1956, 222); <br />
// Сільськогосподарська машина для згрібання сіна, соломи і т. ін. кінною або тракторною тягою. В сільському господарстві застосовують тракторні і кінні граблі (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 305).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Зображення:456374.jpg|x140px]]<br />
[[Зображення:12213ривпнпанп.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/ghreblja<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 163.</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:12213%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BF%D0%BD%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BF.jpgФайл:12213ривпнпанп.jpg2018-11-04T10:30:51Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%96Греблі2018-11-04T10:30:15Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Греблі, -лів, '''''мн. '''''= Граблі. '''Шух. І. 169. <br />
[[Категорія:Гр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
ГРЕ́БЛЯ, і, жін. Гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії і т. ін. Серед села лиснів широкий ставок, чорніла довга гребля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 317); На обох берегах Сухого Ташлика колгоспні грабарі возили землю для греблі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 393); * Образно. Хай хорват потисне руку українцю, Хай братання гребля виросте нова! (Максим Рильський, Мости, 1948, 98). <br />
♦ Хоч греблю гати (нагати) — дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. [Тарас:] Пробував у Катеринославі на роботу стати, але там таких, як я, хоч греблю гати... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 159).<br />
<br />
ФЛЮ́ТБЕТ, у, чол., спец. Штучний підводний підмурок греблі або будь-якої іншої гідротехнічної споруди. Флютбет є найбільш відповідальною частиною споруди [греблі], він повинен протистояти не тільки діянню поверхневого потоку,.. а також і тискові фільтраційного потоку (Довідник сільського будівельника, 1956, 58).<br />
<br />
ГРАБЛІ́, граблів і грабель, мн. Сільськогосподарське знаряддя, що являє собою валок із дерев'яними або залізними зуб'ями, насаджений на довгий держак; використовується для згрібання скошених стебел, розпушування землі і т. ін. Косили лан.. Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 376); Дівчата з граблями походжали по міжряддях і спушували ґрунт (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 106); * У порівняннях. Старі одубілі пальці, неначе граблі, не слухались і не гнулись (Нечуй-Левицький, III, 1956, 222); <br />
// Сільськогосподарська машина для згрібання сіна, соломи і т. ін. кінною або тракторною тягою. В сільському господарстві застосовують тракторні і кінні граблі (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 305).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Зображення:456374.jpg|x140px]]<br />
[[Зображення:|x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/ghreblja<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 163.</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%96Греблі2018-11-04T10:29:52Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Греблі, -лів, '''''мн. '''''= Граблі. '''Шух. І. 169. <br />
[[Категорія:Гр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
ГРЕ́БЛЯ, і, жін. Гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії і т. ін. Серед села лиснів широкий ставок, чорніла довга гребля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 317); На обох берегах Сухого Ташлика колгоспні грабарі возили землю для греблі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 393); * Образно. Хай хорват потисне руку українцю, Хай братання гребля виросте нова! (Максим Рильський, Мости, 1948, 98). <br />
♦ Хоч греблю гати (нагати) — дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. [Тарас:] Пробував у Катеринославі на роботу стати, але там таких, як я, хоч греблю гати... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 159).<br />
<br />
ФЛЮ́ТБЕТ, у, чол., спец. Штучний підводний підмурок греблі або будь-якої іншої гідротехнічної споруди. Флютбет є найбільш відповідальною частиною споруди [греблі], він повинен протистояти не тільки діянню поверхневого потоку,.. а також і тискові фільтраційного потоку (Довідник сільського будівельника, 1956, 58).<br />
<br />
ГРАБЛІ́, граблів і грабель, мн. Сільськогосподарське знаряддя, що являє собою валок із дерев'яними або залізними зуб'ями, насаджений на довгий держак; використовується для згрібання скошених стебел, розпушування землі і т. ін. Косили лан.. Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 376); Дівчата з граблями походжали по міжряддях і спушували ґрунт (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 106); * У порівняннях. Старі одубілі пальці, неначе граблі, не слухались і не гнулись (Нечуй-Левицький, III, 1956, 222); <br />
// Сільськогосподарська машина для згрібання сіна, соломи і т. ін. кінною або тракторною тягою. В сільському господарстві застосовують тракторні і кінні граблі (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 305).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Зображення:456374.jpg|x140px]]<br />
[[Зображення:Оиггнинп.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/ghreblja<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 163.</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%96Греблі2018-11-04T10:28:52Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Греблі, -лів, '''''мн. '''''= Граблі. '''Шух. І. 169. <br />
[[Категорія:Гр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
ГРЕ́БЛЯ, і, жін. Гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії і т. ін. Серед села лиснів широкий ставок, чорніла довга гребля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 317); На обох берегах Сухого Ташлика колгоспні грабарі возили землю для греблі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 393); * Образно. Хай хорват потисне руку українцю, Хай братання гребля виросте нова! (Максим Рильський, Мости, 1948, 98). <br />
♦ Хоч греблю гати (нагати) — дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. [Тарас:] Пробував у Катеринославі на роботу стати, але там таких, як я, хоч греблю гати... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 159).<br />
<br />
ФЛЮ́ТБЕТ, у, чол., спец. Штучний підводний підмурок греблі або будь-якої іншої гідротехнічної споруди. Флютбет є найбільш відповідальною частиною споруди [греблі], він повинен протистояти не тільки діянню поверхневого потоку,.. а також і тискові фільтраційного потоку (Довідник сільського будівельника, 1956, 58).<br />
<br />
ГРАБЛІ́, граблів і грабель, мн. Сільськогосподарське знаряддя, що являє собою валок із дерев'яними або залізними зуб'ями, насаджений на довгий держак; використовується для згрібання скошених стебел, розпушування землі і т. ін. Косили лан.. Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 376); Дівчата з граблями походжали по міжряддях і спушували ґрунт (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 106); * У порівняннях. Старі одубілі пальці, неначе граблі, не слухались і не гнулись (Нечуй-Левицький, III, 1956, 222); <br />
// Сільськогосподарська машина для згрібання сіна, соломи і т. ін. кінною або тракторною тягою. В сільському господарстві застосовують тракторні і кінні граблі (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 305).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Зображення:456374.jpg|x140px]]<br />
[[Зображення:|x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/ghreblja<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 163.</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%96Греблі2018-11-04T10:28:34Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Греблі, -лів, '''''мн. '''''= Граблі. '''Шух. І. 169. <br />
[[Категорія:Гр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
ГРЕ́БЛЯ, і, жін. Гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії і т. ін. Серед села лиснів широкий ставок, чорніла довга гребля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 317); На обох берегах Сухого Ташлика колгоспні грабарі возили землю для греблі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 393); * Образно. Хай хорват потисне руку українцю, Хай братання гребля виросте нова! (Максим Рильський, Мости, 1948, 98). <br />
♦ Хоч греблю гати (нагати) — дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. [Тарас:] Пробував у Катеринославі на роботу стати, але там таких, як я, хоч греблю гати... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 159).<br />
<br />
ФЛЮ́ТБЕТ, у, чол., спец. Штучний підводний підмурок греблі або будь-якої іншої гідротехнічної споруди. Флютбет є найбільш відповідальною частиною споруди [греблі], він повинен протистояти не тільки діянню поверхневого потоку,.. а також і тискові фільтраційного потоку (Довідник сільського будівельника, 1956, 58).<br />
<br />
ГРАБЛІ́, граблів і грабель, мн. Сільськогосподарське знаряддя, що являє собою валок із дерев'яними або залізними зуб'ями, насаджений на довгий держак; використовується для згрібання скошених стебел, розпушування землі і т. ін. Косили лан.. Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 376); Дівчата з граблями походжали по міжряддях і спушували ґрунт (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 106); * У порівняннях. Старі одубілі пальці, неначе граблі, не слухались і не гнулись (Нечуй-Левицький, III, 1956, 222); <br />
// Сільськогосподарська машина для згрібання сіна, соломи і т. ін. кінною або тракторною тягою. В сільському господарстві застосовують тракторні і кінні граблі (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 305).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Зображення:456374.jpg|x140px]]<br />
<br />
[[Зображення:Grabli-s-derjakom-lev.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/ghreblja<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 163.</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%96Греблі2018-11-04T10:28:05Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Греблі, -лів, '''''мн. '''''= Граблі. '''Шух. І. 169. <br />
[[Категорія:Гр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
ГРЕ́БЛЯ, і, жін. Гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії і т. ін. Серед села лиснів широкий ставок, чорніла довга гребля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 317); На обох берегах Сухого Ташлика колгоспні грабарі возили землю для греблі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 393); * Образно. Хай хорват потисне руку українцю, Хай братання гребля виросте нова! (Максим Рильський, Мости, 1948, 98). <br />
♦ Хоч греблю гати (нагати) — дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. [Тарас:] Пробував у Катеринославі на роботу стати, але там таких, як я, хоч греблю гати... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 159).<br />
<br />
ФЛЮ́ТБЕТ, у, чол., спец. Штучний підводний підмурок греблі або будь-якої іншої гідротехнічної споруди. Флютбет є найбільш відповідальною частиною споруди [греблі], він повинен протистояти не тільки діянню поверхневого потоку,.. а також і тискові фільтраційного потоку (Довідник сільського будівельника, 1956, 58).<br />
<br />
ГРАБЛІ́, граблів і грабель, мн. Сільськогосподарське знаряддя, що являє собою валок із дерев'яними або залізними зуб'ями, насаджений на довгий держак; використовується для згрібання скошених стебел, розпушування землі і т. ін. Косили лан.. Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 376); Дівчата з граблями походжали по міжряддях і спушували ґрунт (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 106); * У порівняннях. Старі одубілі пальці, неначе граблі, не слухались і не гнулись (Нечуй-Левицький, III, 1956, 222); <br />
// Сільськогосподарська машина для згрібання сіна, соломи і т. ін. кінною або тракторною тягою. В сільському господарстві застосовують тракторні і кінні граблі (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 305).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Зображення:456374.jpg|x140px]]<br />
[[Зображення:Grabli-s-derjakom-lev.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/ghreblja<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 163.</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%96Греблі2018-11-04T10:27:27Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Греблі, -лів, '''''мн. '''''= Граблі. '''Шух. І. 169. <br />
[[Категорія:Гр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
ГРЕ́БЛЯ, і, жін. Гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії і т. ін. Серед села лиснів широкий ставок, чорніла довга гребля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 317); На обох берегах Сухого Ташлика колгоспні грабарі возили землю для греблі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 393); * Образно. Хай хорват потисне руку українцю, Хай братання гребля виросте нова! (Максим Рильський, Мости, 1948, 98). <br />
♦ Хоч греблю гати (нагати) — дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. [Тарас:] Пробував у Катеринославі на роботу стати, але там таких, як я, хоч греблю гати... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 159).<br />
<br />
ФЛЮ́ТБЕТ, у, чол., спец. Штучний підводний підмурок греблі або будь-якої іншої гідротехнічної споруди. Флютбет є найбільш відповідальною частиною споруди [греблі], він повинен протистояти не тільки діянню поверхневого потоку,.. а також і тискові фільтраційного потоку (Довідник сільського будівельника, 1956, 58).<br />
<br />
ГРАБЛІ́, граблів і грабель, мн. Сільськогосподарське знаряддя, що являє собою валок із дерев'яними або залізними зуб'ями, насаджений на довгий держак; використовується для згрібання скошених стебел, розпушування землі і т. ін. Косили лан.. Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 376); Дівчата з граблями походжали по міжряддях і спушували ґрунт (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 106); * У порівняннях. Старі одубілі пальці, неначе граблі, не слухались і не гнулись (Нечуй-Левицький, III, 1956, 222); <br />
// Сільськогосподарська машина для згрібання сіна, соломи і т. ін. кінною або тракторною тягою. В сільському господарстві застосовують тракторні і кінні граблі (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 305).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Зображення:456374.jpg|x140px]]<br />
[[Зображення:|x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/ghreblja<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 163.</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%96Греблі2018-11-04T10:26:29Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Греблі, -лів, '''''мн. '''''= Граблі. '''Шух. І. 169. <br />
[[Категорія:Гр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
ГРЕ́БЛЯ, і, жін. Гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії і т. ін. Серед села лиснів широкий ставок, чорніла довга гребля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 317); На обох берегах Сухого Ташлика колгоспні грабарі возили землю для греблі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 393); * Образно. Хай хорват потисне руку українцю, Хай братання гребля виросте нова! (Максим Рильський, Мости, 1948, 98). <br />
♦ Хоч греблю гати (нагати) — дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. [Тарас:] Пробував у Катеринославі на роботу стати, але там таких, як я, хоч греблю гати... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 159).<br />
<br />
ФЛЮ́ТБЕТ, у, чол., спец. Штучний підводний підмурок греблі або будь-якої іншої гідротехнічної споруди. Флютбет є найбільш відповідальною частиною споруди [греблі], він повинен протистояти не тільки діянню поверхневого потоку,.. а також і тискові фільтраційного потоку (Довідник сільського будівельника, 1956, 58).<br />
<br />
ГРАБЛІ́, граблів і грабель, мн. Сільськогосподарське знаряддя, що являє собою валок із дерев'яними або залізними зуб'ями, насаджений на довгий держак; використовується для згрібання скошених стебел, розпушування землі і т. ін. Косили лан.. Юрба в'язальниць молодих Ішла з граблями на покоси (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 376); Дівчата з граблями походжали по міжряддях і спушували ґрунт (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 106); * У порівняннях. Старі одубілі пальці, неначе граблі, не слухались і не гнулись (Нечуй-Левицький, III, 1956, 222); <br />
// Сільськогосподарська машина для згрібання сіна, соломи і т. ін. кінною або тракторною тягою. В сільському господарстві застосовують тракторні і кінні граблі (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 305).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Зображення:456374.jpg|x140px]]<br />
[[Зображення:Варвоаь.jpg|x140px]]<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/ghreblja<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 163.</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%96Греблі2018-11-04T10:25:50Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Греблі, -лів, '''''мн. '''''= Граблі. '''Шух. І. 169. <br />
[[Категорія:Гр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
ГРЕ́БЛЯ, і, жін. Гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії і т. ін. Серед села лиснів широкий ставок, чорніла довга гребля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 317); На обох берегах Сухого Ташлика колгоспні грабарі возили землю для греблі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 393); * Образно. Хай хорват потисне руку українцю, Хай братання гребля виросте нова! (Максим Рильський, Мости, 1948, 98). <br />
♦ Хоч греблю гати (нагати) — дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. [Тарас:] Пробував у Катеринославі на роботу стати, але там таких, як я, хоч греблю гати... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 159).<br />
<br />
ФЛЮ́ТБЕТ, у, чол., спец. Штучний підводний підмурок греблі або будь-якої іншої гідротехнічної споруди. Флютбет є найбільш відповідальною частиною споруди [греблі], він повинен протистояти не тільки діянню поверхневого потоку,.. а також і тискові фільтраційного потоку (Довідник сільського будівельника, 1956, 58).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Зображення:456374.jpg|x140px]]<br />
[[Зображення:Варвоаь.jpg|x140px]]<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/ghreblja<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 163.</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%96Греблі2018-11-04T10:25:24Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Греблі, -лів, '''''мн. '''''= Граблі. '''Шух. І. 169. <br />
[[Категорія:Гр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
ГРЕ́БЛЯ, і, жін. Гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії і т. ін. Серед села лиснів широкий ставок, чорніла довга гребля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 317); На обох берегах Сухого Ташлика колгоспні грабарі возили землю для греблі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 393); * Образно. Хай хорват потисне руку українцю, Хай братання гребля виросте нова! (Максим Рильський, Мости, 1948, 98). <br />
♦ Хоч греблю гати (нагати) — дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. [Тарас:] Пробував у Катеринославі на роботу стати, але там таких, як я, хоч греблю гати... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 159).<br />
<br />
ФЛЮ́ТБЕТ, у, чол., спец. Штучний підводний підмурок греблі або будь-якої іншої гідротехнічної споруди. Флютбет є найбільш відповідальною частиною споруди [греблі], він повинен протистояти не тільки діянню поверхневого потоку,.. а також і тискові фільтраційного потоку (Довідник сільського будівельника, 1956, 58).<br />
<br />
Веслування на байдарках і каное — веслувальний вид спорту, в якому використовуються човни двох типів: байдарки та каное. Є олімпійським видом спорту з 1936 року (вперше був представлений на Олімпійських іграх 1924 року як неофіційний вид). Крім власне веслування на байдарках та каное (або веслування на «гладкій воді»), є багато інших дисциплін, які використовують ці типи човнів. З їх числа в олімпійську програму включений тільки веслувальний слалом.<br />
<br />
Міжнародні змагання з веслування на байдарках та каное проводиться під егідою Міжнародної федерації каное (ICF). В Україні її представником є Федерація каное України, що є правонаступницею Федерації України з веслування на байдарках та каное.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Зображення:456374.jpg|x140px]]<br />
[[Зображення:Варвоаь.jpg|x140px]]<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/ghreblja<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 163.</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%96Греблі2018-11-04T10:23:30Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Греблі, -лів, '''''мн. '''''= Граблі. '''Шух. І. 169. <br />
[[Категорія:Гр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
ГРЕ́БЛЯ, і, жін. Гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії і т. ін. Серед села лиснів широкий ставок, чорніла довга гребля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 317); На обох берегах Сухого Ташлика колгоспні грабарі возили землю для греблі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 393); * Образно. Хай хорват потисне руку українцю, Хай братання гребля виросте нова! (Максим Рильський, Мости, 1948, 98). <br />
♦ Хоч греблю гати (нагати) — дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. [Тарас:] Пробував у Катеринославі на роботу стати, але там таких, як я, хоч греблю гати... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 159).<br />
<br />
ФЛЮ́ТБЕТ, у, чол., спец. Штучний підводний підмурок греблі або будь-якої іншої гідротехнічної споруди. Флютбет є найбільш відповідальною частиною споруди [греблі], він повинен протистояти не тільки діянню поверхневого потоку,.. а також і тискові фільтраційного потоку (Довідник сільського будівельника, 1956, 58).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Зображення:456374.jpg|x140px]]<br />
[[Зображення:Варвоаь.jpg|x140px]]<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/ghreblja<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 163.</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D1%87%D0%B8%D0%BAЧепчик2018-11-04T10:19:58Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Чепчик, -ка, '''''м. ''1) = '''Чебчик. '''Левиц. Пов. 97. Мил. М. 32. 2) Ум. отъ '''чепець. '''3) Сорочка, въ которой иногда родится ребенокъ. (КС. 1893. VII. 76) или животное. (Богод. у.). <br />
[[Категорія:Че]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
ЧЕ́ПЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до чепець. Покине плести стара й нудиться. Убрала її панночка у чепчик з стрічками рябенькими та й посадовила на кріслечку серед кімнати (Марко Вовчок, I, 1955, 108); <br />
// Біла шапочка у медпрацівників, працівників торгівлі, кулінарів, буфетниць і т. ін. Буфетниці в білих чепчиках невтомно снували поміж рядами, пропонуючи морозиво (Павло Автомонов. В. Кошик, 1954, 273); <br />
// Дитяча шапочка, що має вигляд капора. Під синім дашком, завинутий у пелюшки й маленьку ковдру, з вишитим чепчиком на лисій голівці, лежав син (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 280).<br />
<br />
1. Старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся. Через намітку [на голові] блищав парчевий очіпок з здоровими золотими й червоними квітками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 15); Сиве волосся, що вибивалося з-під очіпка, тепер здавалося ще білішим (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 183); * Образно. Йому подобається.. знімати снігові очіпки з кілків у тинах (Григорій Тютюнник, Зав'язь, 1966, 38); * У порівняннях. Хата з хатиною під запрілою соломою, мов з-під зеленого очіпка, дивилась, як сліпий більмами, трьома вікнами через купу гною до повітки (Петро Панч, В дорозі, 1959, 22).<br />
<br />
2. рідко. Те саме, що ковпак 1. Весь кухонний персонал в білих халатах з білими очіпками на голові. Не кухня, а лабораторія (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 254).<br />
<br />
ЧЕПЕ́ЦЬ, чіпця, чол.<br />
<br />
1. Те саме, що очіпок. Чув же я вісти [вісті] і про тебе, молода Марусечко: да купують чепці й кибалочки да на твою головоньку (Словник Грінченка).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Зображення:Апвававававав.gif|x140px]]<br />
[[Зображення:6575_chepchik-kruzhevnoy.jpg|x140px]]<br />
[[Зображення:232px-Чіпець_2.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література== <br />
<br />
http://sum.in.ua/s/chepchyk<br />
<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 295.<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=video&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwi86oqo2ZzeAhVvgaYKHd4UBdwQtwIIJzAA&url=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3D-khvjcP2w-s&usg=AOvVaw2MWF90a1O32bgalaZo_X57</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D1%87%D0%B8%D0%BAЧепчик2018-11-04T10:19:27Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Чепчик, -ка, '''''м. ''1) = '''Чебчик. '''Левиц. Пов. 97. Мил. М. 32. 2) Ум. отъ '''чепець. '''3) Сорочка, въ которой иногда родится ребенокъ. (КС. 1893. VII. 76) или животное. (Богод. у.). <br />
[[Категорія:Че]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
ЧЕ́ПЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до чепець. Покине плести стара й нудиться. Убрала її панночка у чепчик з стрічками рябенькими та й посадовила на кріслечку серед кімнати (Марко Вовчок, I, 1955, 108); <br />
// Біла шапочка у медпрацівників, працівників торгівлі, кулінарів, буфетниць і т. ін. Буфетниці в білих чепчиках невтомно снували поміж рядами, пропонуючи морозиво (Павло Автомонов. В. Кошик, 1954, 273); <br />
// Дитяча шапочка, що має вигляд капора. Під синім дашком, завинутий у пелюшки й маленьку ковдру, з вишитим чепчиком на лисій голівці, лежав син (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 280).<br />
<br />
1. Старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся. Через намітку [на голові] блищав парчевий очіпок з здоровими золотими й червоними квітками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 15); Сиве волосся, що вибивалося з-під очіпка, тепер здавалося ще білішим (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 183); * Образно. Йому подобається.. знімати снігові очіпки з кілків у тинах (Григорій Тютюнник, Зав'язь, 1966, 38); * У порівняннях. Хата з хатиною під запрілою соломою, мов з-під зеленого очіпка, дивилась, як сліпий більмами, трьома вікнами через купу гною до повітки (Петро Панч, В дорозі, 1959, 22).<br />
<br />
2. рідко. Те саме, що ковпак 1. Весь кухонний персонал в білих халатах з білими очіпками на голові. Не кухня, а лабораторія (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 254).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Зображення:Апвававававав.gif|x140px]]<br />
[[Зображення:6575_chepchik-kruzhevnoy.jpg|x140px]]<br />
[[Зображення:232px-Чіпець_2.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література== <br />
<br />
http://sum.in.ua/s/chepchyk<br />
<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 295.<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=video&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwi86oqo2ZzeAhVvgaYKHd4UBdwQtwIIJzAA&url=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3D-khvjcP2w-s&usg=AOvVaw2MWF90a1O32bgalaZo_X57</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D1%87%D0%B8%D0%BAЧепчик2018-11-04T10:18:02Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Чепчик, -ка, '''''м. ''1) = '''Чебчик. '''Левиц. Пов. 97. Мил. М. 32. 2) Ум. отъ '''чепець. '''3) Сорочка, въ которой иногда родится ребенокъ. (КС. 1893. VII. 76) или животное. (Богод. у.). <br />
[[Категорія:Че]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
ЧЕ́ПЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до чепець. Покине плести стара й нудиться. Убрала її панночка у чепчик з стрічками рябенькими та й посадовила на кріслечку серед кімнати (Марко Вовчок, I, 1955, 108); <br />
// Біла шапочка у медпрацівників, працівників торгівлі, кулінарів, буфетниць і т. ін. Буфетниці в білих чепчиках невтомно снували поміж рядами, пропонуючи морозиво (Павло Автомонов. В. Кошик, 1954, 273); <br />
// Дитяча шапочка, що має вигляд капора. Під синім дашком, завинутий у пелюшки й маленьку ковдру, з вишитим чепчиком на лисій голівці, лежав син (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 280).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Зображення:Апвававававав.gif|x140px]]<br />
[[Зображення:6575_chepchik-kruzhevnoy.jpg|x140px]]<br />
[[Зображення:232px-Чіпець_2.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література== <br />
<br />
http://sum.in.ua/s/chepchyk<br />
<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 295.<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=video&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwi86oqo2ZzeAhVvgaYKHd4UBdwQtwIIJzAA&url=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3D-khvjcP2w-s&usg=AOvVaw2MWF90a1O32bgalaZo_X57</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:232px-%D0%A7%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%8C_2.jpgФайл:232px-Чіпець 2.jpg2018-11-04T10:17:45Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D1%87%D0%B8%D0%BAЧепчик2018-11-04T10:15:28Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Чепчик, -ка, '''''м. ''1) = '''Чебчик. '''Левиц. Пов. 97. Мил. М. 32. 2) Ум. отъ '''чепець. '''3) Сорочка, въ которой иногда родится ребенокъ. (КС. 1893. VII. 76) или животное. (Богод. у.). <br />
[[Категорія:Че]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
ЧЕ́ПЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до чепець. Покине плести стара й нудиться. Убрала її панночка у чепчик з стрічками рябенькими та й посадовила на кріслечку серед кімнати (Марко Вовчок, I, 1955, 108); <br />
// Біла шапочка у медпрацівників, працівників торгівлі, кулінарів, буфетниць і т. ін. Буфетниці в білих чепчиках невтомно снували поміж рядами, пропонуючи морозиво (Павло Автомонов. В. Кошик, 1954, 273); <br />
// Дитяча шапочка, що має вигляд капора. Під синім дашком, завинутий у пелюшки й маленьку ковдру, з вишитим чепчиком на лисій голівці, лежав син (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 280).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Зображення:Апвававававав.gif|x140px]]<br />
[[Зображення:6575_chepchik-kruzhevnoy.jpg|x140px]]<br />
[[Зображення:|x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література== <br />
<br />
http://sum.in.ua/s/chepchyk<br />
<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 295.<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=video&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwi86oqo2ZzeAhVvgaYKHd4UBdwQtwIIJzAA&url=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3D-khvjcP2w-s&usg=AOvVaw2MWF90a1O32bgalaZo_X57</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9Дихальний2018-11-04T10:09:40Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Дихальний, -а, -е. '''Дыхательный. <br />
[[Категорія:Ди]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
ДИ́ХАЛЬНИЙ, а, е. Який бере участь у функції дихання. Регуляція дихання здійснюється дихальним центром, розміщеним у довгастому мозку (Загальний догляд за хворими, 1957, 94). <br />
Дихальне горло — частина дихального шляху, через яку проходить повітря від гортані до легенів у людини і наземних хребетних тварин; трахея.<br />
Дихальний апарат складається з легень та дихального горла (Художнє читання.., 1955, 19); <br />
Який регулює діяльність органів дихання. У нашій лікувальній практиці ми широко застосовуємо дихальні вправи у поєднанні з рухами кінцівок та корпусу (Наука і життя, 11, 1960, 46).<br />
<br />
Ди́хальна недоста́тність — патологічний стан, зумовлений порушенням обміну газів між організмом і навколишнім середовищем.<br />
<br />
Ди́хальний апара́т — сукупність органів, які забезпечують газообмін між повітрям, що вдихається, та кров'ю.<br />
<br />
Ди́хальні шляхи́ — порожнисті органи, які проводять повітря до легеневих артерій.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Зображення:Dugfdygfvbdf.jpg|x140px]] [[Зображення:5678.jpg|x140px]] <br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Зображення: Дихальний_клапан.jpg |x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/dykhaljnyj<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 290.<br />
<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
https://www.youtube.com/watch?v=BnNv-l7a79w</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9Дихальний2018-11-04T10:09:05Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Дихальний, -а, -е. '''Дыхательный. <br />
[[Категорія:Ди]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
ДИ́ХАЛЬНИЙ, а, е. Який бере участь у функції дихання. Регуляція дихання здійснюється дихальним центром, розміщеним у довгастому мозку (Загальний догляд за хворими, 1957, 94). <br />
Дихальне горло — частина дихального шляху, через яку проходить повітря від гортані до легенів у людини і наземних хребетних тварин; трахея. Дихальний апарат складається з легень та дихального горла (Художнє читання.., 1955, 19); <br />
Який регулює діяльність органів дихання. У нашій лікувальній практиці ми широко застосовуємо дихальні вправи у поєднанні з рухами кінцівок та корпусу (Наука і життя, 11, 1960, 46).<br />
<br />
Ди́хальна недоста́тність — патологічний стан, зумовлений порушенням обміну газів між організмом і навколишнім середовищем.<br />
<br />
Ди́хальний апара́т — сукупність органів, які забезпечують газообмін між повітрям, що вдихається, та кров'ю.<br />
<br />
Ди́хальні шляхи́ — порожнисті органи, які проводять повітря до легеневих артерій.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Зображення:Dugfdygfvbdf.jpg|x140px]] [[Зображення:5678.jpg|x140px]] <br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Зображення: Дихальний_клапан.jpg |x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/dykhaljnyj<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 290.<br />
<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
https://www.youtube.com/watch?v=BnNv-l7a79w</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9Дихальний2018-11-04T10:06:17Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Дихальний, -а, -е. '''Дыхательный. <br />
[[Категорія:Ди]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
ДИ́ХАЛЬНИЙ, а, е. Який бере участь у функції дихання. Регуляція дихання здійснюється дихальним центром, розміщеним у довгастому мозку (Загальний догляд за хворими, 1957, 94). <br />
Дихальне горло — частина дихального шляху, через яку проходить повітря від гортані до легенів у людини і наземних хребетних тварин; трахея. Дихальний апарат складається з легень та дихального горла (Художнє читання.., 1955, 19); <br />
Який регулює діяльність органів дихання. У нашій лікувальній практиці ми широко застосовуємо дихальні вправи у поєднанні з рухами кінцівок та корпусу (Наука і життя, 11, 1960, 46).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Зображення:Dugfdygfvbdf.jpg|x140px]] [[Зображення:5678.jpg|x140px]] <br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Зображення: Дихальний_клапан.jpg |x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/dykhaljnyj<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 290.<br />
<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
https://www.youtube.com/watch?v=BnNv-l7a79w</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9Дихальний2018-11-04T10:05:44Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Дихальний, -а, -е. '''Дыхательный. <br />
[[Категорія:Ди]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
ДИ́ХАЛЬНИЙ, а, е. Який бере участь у функції дихання. Регуляція дихання здійснюється дихальним центром, розміщеним у довгастому мозку (Загальний догляд за хворими, 1957, 94). <br />
Дихальне горло — частина дихального шляху, через яку проходить повітря від гортані до легенів у людини і наземних хребетних тварин; трахея. Дихальний апарат складається з легень та дихального горла (Художнє читання.., 1955, 19); <br />
Який регулює діяльність органів дихання. У нашій лікувальній практиці ми широко застосовуємо дихальні вправи у поєднанні з рухами кінцівок та корпусу (Наука і життя, 11, 1960, 46).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Зображення:Dugfdygfvbdf.jpg|x140px]] [[Зображення:5678.jpg|x140px]] <br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Зображення: Дихальний_клапан.jpg |x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/dykhaljnyj<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 290.<br />
<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
https://www.youtube.com/watch?v=BnNv-l7a79w</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9Дихальний2018-11-04T10:04:57Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Дихальний, -а, -е. '''Дыхательный. <br />
[[Категорія:Ди]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
ДИ́ХАЛЬНИЙ, а, е. Який бере участь у функції дихання. Регуляція дихання здійснюється дихальним центром, розміщеним у довгастому мозку (Загальний догляд за хворими, 1957, 94). <br />
Дихальне горло — частина дихального шляху, через яку проходить повітря від гортані до легенів у людини і наземних хребетних тварин; трахея. Дихальний апарат складається з легень та дихального горла (Художнє читання.., 1955, 19); Який регулює діяльність органів дихання. У нашій лікувальній практиці ми широко застосовуємо дихальні вправи у поєднанні з рухами кінцівок та корпусу (Наука і життя, 11, 1960, 46).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Зображення:Dugfdygfvbdf.jpg|x140px]] [[Зображення:5678.jpg|x140px]] <br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Зображення: Дихальний_клапан.jpg |x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/dykhaljnyj<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 290.<br />
<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
https://www.youtube.com/watch?v=BnNv-l7a79w</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8Окрасити2018-11-04T10:02:42Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Окрасити. '''См. '''Окрашати. '''<br />
[[Категорія:Ок]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Окрасити - ОКРАШАТИ, аю, аєш, недок., ОКРАСИТИ, ату, асиш, док., перех., нар.-поет. Те саме, що прикрашати. Безжалісна музо! ..Ти квітами серця мого дорогу собі устелила І крівую його ти окрасила шати свої (Леся Українка, I, 1951, 131); Який щасливий усміх окрасив лице збідованої жінки..! (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 101).<br />
ПРИКРАШАТИ, аю, аєш і ПРИКРАШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКРАСИТИ, ашу, асиш, док., перех.<br />
<br />
1. Надавати привабливішого вигляду кому-, чому-небудь, оздоблюючи чимсь. З храму виходить хор дівчат таврідських.. Дівчата прикрашують п'єдестал статуї квітками та вінками і співають (Леся Українка, I, 1951, 158); Народні митці XVI—XVII ст. ст. переписували і прикрашали книжки, особливо в містах і містечках, віддалених від великих культурних центрів (Вітчизна, 5, 1969, 184); Приготував [Гордєєв] з баранячої печінки чудовий паштет і кілька салатів та форшмаків. Усе це він гарно прикрасив шматочками буряка, моркви та кільцями цибулі? посипав зеленим кропцем (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 219); Ось і день весілля настає.. Запріг і я гнідих жеребців. Прикрасили дівчата їх паперовими стрічками (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 20); <br />
// кого. Одягати на кого-небудь щось небуденне, чіпляти оздоби, підмальовувати. Вона почала й себе прикрашувати, накришуватись та набілюватись (Нечуй-Левицький, III, 1956, 211); <br />
// ірон. Одягати на кого-небудь щось негарне, спотворювати зовнішність чим-небудь. Вона дуже бідно вдягнена, обличчя гамурзане, зуби ненатурально стирчать.. — Ого, Фрося, бобре ти себе прикрасила! — Іду передавати дівчатам досвід. Сама вигадала (Юрій Яновський, I, 1954, 165).<br />
<br />
2. Додавати краси кому-, чому-небудь своєю появою або наявністю. Під очима лягли синці, але вони ще більше прикрашали Мар'янку (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 115); — Його [мармур] прикрасили зерна чорного лосняку і кристали піриту, флюориту і червоного залізняку (Михайло Стельмах, II, 1962, 56); <br />
// Бути окрасою чого-небудь. Це була справжня старовинна майоліка, гідна того, щоб прикрашати найкращі музеї світу (Олесь Донченко, III, 1956, 42); В Черкасах споруджено величний пам'ятник вождю, який прикрасив центральну площу міста (Комуніст України, 12, 1969, 54); <br />
// Красуватися на кому-, чому-небудь. Його груди прикрасив орден Леніна (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 74); <br />
// ірон. Бути одягнутим, почепленим на кому-небудь (про щось некрасиве). — Оце так козак! — вигукнула вона, насмішкувато оглядаючи мотузяну збрую, що прикрашала коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 36); <br />
// ірон. Мати на собі сліди від ударів, синяки; <br />
// Виділятися в своєму середовищі позитивними рисами, якостями. Своїм винятковим талантом він прикрашав колектив (Мистецтво, 1, 1955, 8); <br />
// Збагачувати склад, зміст чого-небудь. Про це Павло Михайлович записав кілька цікавих легенд і, власне, вони й прикрашали той зошит, де була історія релігії в селі Ковалівці (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 490); <br />
// Збагачувати певними виражальними засобами що-небудь (мову, музику і т. ін.). Шарківна лящить і духу не переведе: причитує, сльозою прикрашує (Степан Васильченко, I, 1959, 281); І діалектні слівця можуть доречно забарвити, закрасити й прикрасити літературний текст... коли вжиті доречно (Максим Рильський, Веч. розмови, 1962, 101). Прикрашати (прикрашувати, прикрасити) землю — насаджувати ліси, сади, вирощувати злаки, городину і т. ін. Створено [у Грузії] добровільне товариство друзів лісу, яке щороку висаджує мільйони дерев.. Чомусь згадалася.. ота прекрасна постанова грузинських комсомольців, яка мала досить промовисту назву «Любити свою землю — значить прикрашувати її» (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 186); Найбагатший наш скарб — люди. Їх невтомні руки прикрашають землю рясними врожаями, виробляють багато молока і м'яса (Вечірній Київ, 11.IX 1969, 1).<br />
<br />
3. Поліпшувати що-небудь, збагачуючи чимсь. Він, як міг, так прикрашав своє житло — придбав для Оксанки алюмінієву розкладушку, купив маленький стіл для книжок і зошитів (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 19); <br />
// Полегшувати життя, тяжкі часи, скрашувати вимушене перебування де-небудь. Вона [незнайомка].. вривалась у життя буденне, Коли підводились будови, І лірика лиш випадково Нам прикрашала час ударний, Передвоєнний, грозохмарний (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 30); Книжки надовго прикрасили йому лазаретні дні (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 235).<br />
<br />
4. Видавати дійсне за краще, ніж воно є насправді. — Знаю, пан полковник не звик прикрашати правди, — гірко всміхнувся Ярема (Яків Качура, II, 1958, 408); Революцію Ю. Яновський показує, як свято народних мас. При цьому він нічого не прикрашує і не затушовує (Мистецтво, 4, 1964, 34); Комуністична партія і далі викриватиме антинародну, реакційну суть капіталізму і всілякі спроби прикрасити капіталістичний лад (Програма КПРС, 1961, 107); Повернувшись на вогневу, Маковей не втримався, щоб не розповісти товаришам про свою конфузну пригоду. Дещо він, звичайно, намагався прикрасити, але робив це так невміло, що правда, нарешті, випливла на поверхню (Олесь Гончар, III, 1959, 58); — Не вірю у вашу всемогутність! І не ховайтесь за вивіску райкому. Вона не прикрасить вашої внутрішньої порожнечі, а тільки покаже її народові (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 523).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Зображення:Oblozhka_okraska-pomeshcheniy-960.jpg|x140px]] [[Зображення:5234263562.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/okrashaty<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 677.<br />
<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=video&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwjax5mc0JzeAhUBKCwKHaVPD4gQtwIIJzAA&url=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3DxmzOefh3J-I&usg=AOvVaw0WJe5jtia6UaXgqvP0G5Cj</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8Коби2018-11-04T10:00:33Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''Коби. '''См. '''Коб. '''<br />
[[Категорія:Ко]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
1. Коби - Якщо б<br />
<br />
2.Коби - село в Україні, в Новосанжарському районі Полтавської області. <br />
<br />
3. Коби - Коб и коби, сз. *) Если-бы, когда-бы. Коб хліб та одежа, то їв би лежа. Ном. Ой коби я зозуленька, щоб я крильця мала, я ж би тую Україну кругом облітала. Чуб. V. 5. *) Какъ. Сухий марець, мокрий май, — буде жито коби гай. Ном. № 446. *) Какъ-бы. Пливе човен... коби не схитнувся. Гол. III. 299. *) Пусть, лишь-бы. Легіні, коби здорові, не конче і журяться про це. Федьк. Коби зуби, то хліб буде. Посл.<br />
<br />
ЯКБИ, спол.<br />
<br />
1. умовний. Уживається для приєднання підрядних умовних речень у знач. за умови, коли, коли б. Якби мені черевики, То пішла б я на музики (Тарас Шевченко, II, 1953, 116); Ще довго п'яний Федір сидів би та базікав з паном, якби панові не обридла його розмова (Панас Мирний, IV, 1955, 228); Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу (Леся Українка, I, 1951, 192); Якби Калинович у звичайнім часі зустрів таку постать на вулиці, не звернув би ніякої уваги на неї (Іван Франко, VI, 1951, 162); — Якби в мене було карбованців п'ятсот лишніх грошей, так я б уже подивився, як люди живуть (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112); Якби все було скінчене, якби чужий гомін заповнив темні сходи і загриміли чужі чоботи тут, поруч, тоді він зірвав би чеку, останню чеку в своєму житті (Олесь Гончар, III, 1959, 161); <br />
// Уживається на початку простого речення перев. з вигуками ех, ах, ох, о для вираження сильного, але нездійсненного бажання. — Ех, якби це мені літа, хоч би ось... твої, Грицьку! — і примружено глянув [Мусій] на нього: — Мо’ справді поміняємося на сьогодні? (Андрій Головко, II, 1957, 508).<br />
<br />
2. з'ясувальний. Уживається для приєднання підрядних додаткових і означальних речень; коли б. Добре, дуже б добре було, якби-то воно так сталося, як гадається (Тарас Шевченко, VI, 1957, 190); — Із району у ваше село їдуть карателі.. Краще було б, якби ви втекли в степи, в ліси, в хутори... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 529); Внизу вже було накладено купою гілля, плащ-палатки, фуфайки про той випадок, якби Черниш зірвався (Олесь Гончар, III, 1959, 100).<br />
<br />
3. у знач. част. Уживається на початку окличних речень для вираження сильного бажання здійснення того, про що в них говориться. Перший чоловік у селі Кохан. Якби ви на його [нього] глянули! (Марко Вовчок, I, 1955, 72); — Якби-то нам жениха... Невеличкого, малого, Хлоп'яточка молодого! (Панас Мирний, IV, 1955, 302); Якби матері Західної Європи поглянули на обезумілих своїх синів — брудних, неголених, нещасних, що загубили злочинну свою зброю на широких степах України! (Олександр Довженко, I, 1958, 367); — Іще якби хліба спекти і білизну попрати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 376).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Зображення:Давидівка_(1).jpg|x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://lang.slovopedia.org.ua/10/53402/117189.html<br />
<br />
https://uk.wikipedia.org/wiki/Коби<br />
<br />
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23357-kob-y-koby.html<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 635.<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/jakby</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8Коби2018-11-04T09:59:45Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Коби. '''См. '''Коб. '''<br />
[[Категорія:Ко]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
1. Коби - Якщо б<br />
<br />
2.Коби - село в Україні, в Новосанжарському районі Полтавської області. <br />
<br />
3. Коби - Коб и коби, сз. *) Если-бы, когда-бы. Коб хліб та одежа, то їв би лежа. Ном. Ой коби я зозуленька, щоб я крильця мала, я ж би тую Україну кругом облітала. Чуб. V. 5. *) Какъ. Сухий марець, мокрий май, — буде жито коби гай. Ном. № 446. *) Какъ-бы. Пливе човен... коби не схитнувся. Гол. III. 299. *) Пусть, лишь-бы. Легіні, коби здорові, не конче і журяться про це. Федьк. Коби зуби, то хліб буде. Посл.<br />
<br />
ЯКБИ, спол.<br />
<br />
1. умовний. Уживається для приєднання підрядних умовних речень у знач. за умови, коли, коли б. Якби мені черевики, То пішла б я на музики (Тарас Шевченко, II, 1953, 116); Ще довго п'яний Федір сидів би та базікав з паном, якби панові не обридла його розмова (Панас Мирний, IV, 1955, 228); Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу (Леся Українка, I, 1951, 192); Якби Калинович у звичайнім часі зустрів таку постать на вулиці, не звернув би ніякої уваги на неї (Іван Франко, VI, 1951, 162); — Якби в мене було карбованців п'ятсот лишніх грошей, так я б уже подивився, як люди живуть (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112); Якби все було скінчене, якби чужий гомін заповнив темні сходи і загриміли чужі чоботи тут, поруч, тоді він зірвав би чеку, останню чеку в своєму житті (Олесь Гончар, III, 1959, 161); <br />
// Уживається на початку простого речення перев. з вигуками ех, ах, ох, о для вираження сильного, але нездійсненного бажання. — Ех, якби це мені літа, хоч би ось... твої, Грицьку! — і примружено глянув [Мусій] на нього: — Мо’ справді поміняємося на сьогодні? (Андрій Головко, II, 1957, 508).<br />
<br />
2. з'ясувальний. Уживається для приєднання підрядних додаткових і означальних речень; коли б. Добре, дуже б добре було, якби-то воно так сталося, як гадається (Тарас Шевченко, VI, 1957, 190); — Із району у ваше село їдуть карателі.. Краще було б, якби ви втекли в степи, в ліси, в хутори... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 529); Внизу вже було накладено купою гілля, плащ-палатки, фуфайки про той випадок, якби Черниш зірвався (Олесь Гончар, III, 1959, 100).<br />
<br />
3. у знач. част. Уживається на початку окличних речень для вираження сильного бажання здійснення того, про що в них говориться. Перший чоловік у селі Кохан. Якби ви на його [нього] глянули! (Марко Вовчок, I, 1955, 72); — Якби-то нам жениха... Невеличкого, малого, Хлоп'яточка молодого! (Панас Мирний, IV, 1955, 302); Якби матері Західної Європи поглянули на обезумілих своїх синів — брудних, неголених, нещасних, що загубили злочинну свою зброю на широких степах України! (Олександр Довженко, I, 1958, 367); — Іще якби хліба спекти і білизну попрати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 376).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Зображення:Давидівка_(1).jpg|x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://lang.slovopedia.org.ua/10/53402/117189.html<br />
<br />
https://uk.wikipedia.org/wiki/Коби<br />
<br />
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23357-kob-y-koby.html</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Окопувати2018-11-04T09:56:50Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: </p>
<hr />
<div>'''Окопувати, -пую, -єш, '''сов. в. '''окопа́ти, -па́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Обкопувати, обкопати. '''<br />
[[Категорія:Ок]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках.Те саме, що обкопувати. — Хочете у миру жити, от вам: городи, став... хоч топіться в йому, для мене все рівно. За се тільки окопайте мені ліс ровом (Панас Мирний, III, 1954, 309).<br />
<br />
1. Скопувати землю навколо чого-небудь. Оленчук навчив офіцера, як обрізати кущі, як обкопувати (Олесь Гончар, II, 1959, 58); Обережно, мов на живій істоті, перев'язувала [Надія] рану своєї тополі.. Потім дбайливо обкопала дерево (Яків Баш, Надія, 1960, 225).<br />
<br />
2. Оточувати, обводити (ровом, насипом і т. ін.). Кагати і траншеї обкопують рівчаками для стікання води (Колгоспник України, 9, 1956, 42); Діждали весни, — город обкопала [Мотря], скопала, засадила (Панас Мирний, II, 1954, 39).<br />
<br />
Українсько-російський словник :<br />
ока́пывать, окопа́ть, обка́пывать, обкопа́ть; (взрыхлять землю вокруг чего-нибудь) обрыва́ть, обры́ть<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| <br />
<gallery><br />
<br />
</gallery><br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Raboty-v-sadu.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IV (1).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21_(1).jpg|x140px]]<br />
<br />
|}<br />
<gallery><br />
<br />
</gallery><br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
https://www.youtube.com/watch?v=Jywa4N54v2E<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 675.<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/okopuvaty<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Окопувати2018-11-04T09:55:33Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Окопувати, -пую, -єш, '''сов. в. '''окопа́ти, -па́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Обкопувати, обкопати. '''<br />
[[Категорія:Ок]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках.Те саме, що обкопувати. — Хочете у миру жити, от вам: городи, став... хоч топіться в йому, для мене все рівно. За се тільки окопайте мені ліс ровом (Панас Мирний, III, 1954, 309).<br />
<br />
1. Скопувати землю навколо чого-небудь. Оленчук навчив офіцера, як обрізати кущі, як обкопувати (Олесь Гончар, II, 1959, 58); Обережно, мов на живій істоті, перев'язувала [Надія] рану своєї тополі.. Потім дбайливо обкопала дерево (Яків Баш, Надія, 1960, 225).<br />
<br />
2. Оточувати, обводити (ровом, насипом і т. ін.). Кагати і траншеї обкопують рівчаками для стікання води (Колгоспник України, 9, 1956, 42); Діждали весни, — город обкопала [Мотря], скопала, засадила (Панас Мирний, II, 1954, 39).<br />
<br />
Українсько-російський словник :<br />
ока́пывать, окопа́ть, обка́пывать, обкопа́ть; (взрыхлять землю вокруг чего-нибудь) обрыва́ть, обры́ть<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| <br />
<gallery><br />
<br />
</gallery><br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Raboty-v-sadu.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IV (1).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21_(1).jpg|x140px]]<br />
<br />
|}<br />
<gallery><br />
<br />
</gallery><br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
https://www.youtube.com/watch?v=Jywa4N54v2E<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 675.<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/okopuvaty<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Окопувати2018-11-01T13:48:54Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Окопувати, -пую, -єш, '''сов. в. '''окопа́ти, -па́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Обкопувати, обкопати. '''<br />
[[Категорія:Ок]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках.Те саме, що обкопувати. — Хочете у миру жити, от вам: городи, став... хоч топіться в йому, для мене все рівно. За се тільки окопайте мені ліс ровом (Панас Мирний, III, 1954, 309).<br />
<br />
1. Скопувати землю навколо чого-небудь. Оленчук навчив офіцера, як обрізати кущі, як обкопувати (Олесь Гончар, II, 1959, 58); Обережно, мов на живій істоті, перев'язувала [Надія] рану своєї тополі.. Потім дбайливо обкопала дерево (Яків Баш, Надія, 1960, 225).<br />
<br />
2. Оточувати, обводити (ровом, насипом і т. ін.). Кагати і траншеї обкопують рівчаками для стікання води (Колгоспник України, 9, 1956, 42); Діждали весни, — город обкопала [Мотря], скопала, засадила (Панас Мирний, II, 1954, 39).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| <br />
<gallery><br />
<br />
</gallery><br />
<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Raboty-v-sadu.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IV (1).jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:21_(1).jpg|x140px]]<br />
<br />
|}<br />
<gallery><br />
<br />
</gallery><br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
https://www.youtube.com/watch?v=Jywa4N54v2E<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 675.<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/okopuvaty<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BEІсторично2018-10-25T07:52:27Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: </p>
<hr />
<div>'''Історично, '''''нар. ''Исторически. <br />
[[Категорія:Іс,Їс]]<br />
<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
<br />
{{#ev:youtube|UG6LIsOeqo}}</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BEІсторично2018-10-25T07:51:04Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: </p>
<hr />
<div>'''Історично, '''''нар. ''Исторически. <br />
[[Категорія:Іс,Їс]]<br />
<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
<br />
{{#ev:YouTube|UG6LIsOeqo}}</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D1%87%D0%B2%D0%B8Ночви2018-10-23T14:08:53Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: </p>
<hr />
<div>==Словник Б.Д Грінченка==<br />
'''Но́чви, -чо́в, '''''ж. мн. ''Корыто (для стирки бѣлья). Ум. '''Ночовки, ночовочки. '''<br />
<br />
<br />
==Публічний електронний словник української мови==<br />
<br />
НО́ЧВИ, чо́в, мн. Довгаста посудина з розширеними доверху стінками для домашнього вжитку: виготовлення тіста, прання білизни, купання і т. ін. Молодиці місили діжу та тісто на паляниці в здорових ночвах (Н.-Лев., III, 1956, 73); Кума Глафіра в дерев’яних ночвах купала свого одинадцятого сина (Чорн., Визвол. земля, 1959, 183); Галька в ночвах оджимала сорочку (Головко, І, 1957, 160); Вся долівка і полиці [у сінях] заставлені ночвами з холодцем, баняками й макітрами з їжею (Кучер, Трудна любов, 1960, 164).<br />
<br />
<br />
==Фразеологічний словник української мови==<br />
Як макогі́н на но́чви, перев. зі сл. схо́жий, ірон. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (схожий). Авжеж, схожий, як макогін на ночви, як свиня на коня (З журналу).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Зображення:Wooden washtub.jpg|x140px]]<br />
<br />
[[Зображення:Загруженоавава.jpg|x140px]]<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://ukrlit.org/slovnyk/ночви<br />
http://slovopedia.org.ua/49/53405/359196.html<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br />
[[Категорія:Но]]</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D0%B0.jpgФайл:Загруженоавава.jpg2018-10-23T14:08:14Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wooden_washtub.jpgФайл:Wooden washtub.jpg2018-10-23T14:06:24Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%BDЦиган2018-10-23T13:57:29Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: </p>
<hr />
<div>'''Циган, -на, '''''м. ''1) Цыганъ. ''Ласі, як циган на сало. ''МВ. І. 107. ''На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. ''Ном. № 5854. 2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146. 3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. '''циганщина'''. См. МУЕ. І. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. '''голова''', король — '''старшина''', дама — '''писарь''', валетъ — '''циган''', десятка — '''десятник''', шестерка — '''кобила'''. КС. 1887. VI. 466. Ум. '''Циганочок, циганчик. '''Вх. Лем. 480. ''Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ''ЕЗ. V. 202.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
Цигани — група народів індійського походження, що проживає у багатьох країнах світу — в Європі, Близькому та Середньому Сході, Північній Африці та в країнах обох Америк (переважно в Латинській).<br />
Етнонім цигани походить від середньогрецького Atsigan, перші згадки датуються ХІІІ століттям, саме від цього кореня пішла ціла група схожих назв у слов'янських та німецькій мові.<br />
Циганська мова належить до індійської групи індоєвропейських мов. Однак слід зазначити, що дуже значна частина циган, якщо не більшість не говорять циганською, а послуговуються місцевими мовами або ж їх діалектами.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вагвпро.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:YTLvbeRhblE.jpg|x140px]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Джерела==<br />
<br />
YTLvbeRhblE.jpg<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ци]]</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%BDЦиган2018-10-23T13:56:12Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Циган, -на, '''''м. ''1) Цыганъ. ''Ласі, як циган на сало. ''МВ. І. 107. ''На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. ''Ном. № 5854. 2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146. 3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. '''циганщина'''. См. МУЕ. І. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. '''голова''', король — '''старшина''', дама — '''писарь''', валетъ — '''циган''', десятка — '''десятник''', шестерка — '''кобила'''. КС. 1887. VI. 466. Ум. '''Циганочок, циганчик. '''Вх. Лем. 480. ''Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ''ЕЗ. V. 202.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
Цигани — група народів індійського походження, що проживає у багатьох країнах світу — в Європі, Близькому та Середньому Сході, Північній Африці та в країнах обох Америк (переважно в Латинській).<br />
Етнонім цигани походить від середньогрецького Atsigan, перші згадки датуються ХІІІ століттям, саме від цього кореня пішла ціла група схожих назв у слов'янських та німецькій мові.<br />
Циганська мова належить до індійської групи індоєвропейських мов. Однак слід зазначити, що дуже значна частина циган, якщо не більшість не говорять циганською, а послуговуються місцевими мовами або ж їх діалектами.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вагвпро.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:YTLvbeRhblE.jpg|x140px]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ци]]</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%BDЦиган2018-10-23T13:55:49Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Циган, -на, '''''м. ''1) Цыганъ. ''Ласі, як циган на сало. ''МВ. І. 107. ''На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. ''Ном. № 5854. 2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146. 3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. '''циганщина'''. См. МУЕ. І. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. '''голова''', король — '''старшина''', дама — '''писарь''', валетъ — '''циган''', десятка — '''десятник''', шестерка — '''кобила'''. КС. 1887. VI. 466. Ум. '''Циганочок, циганчик. '''Вх. Лем. 480. ''Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ''ЕЗ. V. 202.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Цигани — група народів індійського походження, що проживає у багатьох країнах світу — в Європі, Близькому та Середньому Сході, Північній Африці та в країнах обох Америк (переважно в Латинській).<br />
Етнонім цигани походить від середньогрецького Atsigan, перші згадки датуються ХІІІ століттям, саме від цього кореня пішла ціла група схожих назв у слов'янських та німецькій мові.<br />
Циганська мова належить до індійської групи індоєвропейських мов. Однак слід зазначити, що дуже значна частина циган, якщо не більшість не говорять циганською, а послуговуються місцевими мовами або ж їх діалектами.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вагвпро.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:YTLvbeRhblE.jpg|x140px]]<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ци]]</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:YTLvbeRhblE.jpgФайл:YTLvbeRhblE.jpg2018-10-23T13:55:37Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%BDЦиган2018-10-23T13:55:04Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: </p>
<hr />
<div>'''Циган, -на, '''''м. ''1) Цыганъ. ''Ласі, як циган на сало. ''МВ. І. 107. ''На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. ''Ном. № 5854. 2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146. 3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. '''циганщина'''. См. МУЕ. І. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. '''голова''', король — '''старшина''', дама — '''писарь''', валетъ — '''циган''', десятка — '''десятник''', шестерка — '''кобила'''. КС. 1887. VI. 466. Ум. '''Циганочок, циганчик. '''Вх. Лем. 480. ''Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ''ЕЗ. V. 202.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Цигани — група народів індійського походження, що проживає у багатьох країнах світу — в Європі, Близькому та Середньому Сході, Північній Африці та в країнах обох Америк (переважно в Латинській).<br />
Етнонім цигани походить від середньогрецького Atsigan, перші згадки датуються ХІІІ століттям, саме від цього кореня пішла ціла група схожих назв у слов'янських та німецькій мові.<br />
Циганська мова належить до індійської групи індоєвропейських мов. Однак слід зазначити, що дуже значна частина циган, якщо не більшість не говорять циганською, а послуговуються місцевими мовами або ж їх діалектами.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вагвпро.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ци]]</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B0%D0%B3%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%BE.jpgФайл:Вагвпро.jpg2018-10-23T13:54:51Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%96Греблі2018-10-23T13:48:00Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: </p>
<hr />
<div>'''Греблі, -лів, '''''мн. '''''= Граблі. '''Шух. І. 169. <br />
[[Категорія:Гр]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники== <br />
<br />
ГРЕ́БЛЯ, і, жін. Гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії і т. ін. Серед села лиснів широкий ставок, чорніла довга гребля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 317); На обох берегах Сухого Ташлика колгоспні грабарі возили землю для греблі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 393); * Образно. Хай хорват потисне руку українцю, Хай братання гребля виросте нова! (Максим Рильський, Мости, 1948, 98). <br />
♦ Хоч греблю гати (нагати) — дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. [Тарас:] Пробував у Катеринославі на роботу стати, але там таких, як я, хоч греблю гати... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 159).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
[[Зображення:456374.jpg|x140px]]<br />
[[Зображення:Варвоаь.jpg|x140px]]<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
http://sum.in.ua/s/ghreblja<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 163.</div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B0%D1%8C.jpgФайл:Варвоаь.jpg2018-10-23T13:47:23Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:456374.jpgФайл:456374.jpg2018-10-23T13:45:52Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: </p>
<hr />
<div></div>Dymetelytsia.fpmv18https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%B5%D0%BF%D1%87%D0%B8%D0%BAЧепчик2018-10-23T13:40:42Z<p>Dymetelytsia.fpmv18: </p>
<hr />
<div>'''Чепчик, -ка, '''''м. ''1) = '''Чебчик. '''Левиц. Пов. 97. Мил. М. 32. 2) Ум. отъ '''чепець. '''3) Сорочка, въ которой иногда родится ребенокъ. (КС. 1893. VII. 76) или животное. (Богод. у.). <br />
[[Категорія:Че]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
ЧЕ́ПЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до чепець. Покине плести стара й нудиться. Убрала її панночка у чепчик з стрічками рябенькими та й посадовила на кріслечку серед кімнати (Марко Вовчок, I, 1955, 108); <br />
// Біла шапочка у медпрацівників, працівників торгівлі, кулінарів, буфетниць і т. ін. Буфетниці в білих чепчиках невтомно снували поміж рядами, пропонуючи морозиво (Павло Автомонов. В. Кошик, 1954, 273); <br />
// Дитяча шапочка, що має вигляд капора. Під синім дашком, завинутий у пелюшки й маленьку ковдру, з вишитим чепчиком на лисій голівці, лежав син (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 280).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
[[Зображення:Апвававававав.gif|x140px]]<br />
[[Зображення:6575_chepchik-kruzhevnoy.jpg|x140px]]<br />
[[Зображення:Maxresdefault.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Джерела та література== <br />
<br />
http://sum.in.ua/s/chepchyk<br />
<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 295.<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=video&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwi86oqo2ZzeAhVvgaYKHd4UBdwQtwIIJzAA&url=https%3A%2F%2Fwww.youtube.com%2Fwatch%3Fv%3D-khvjcP2w-s&usg=AOvVaw2MWF90a1O32bgalaZo_X57</div>Dymetelytsia.fpmv18