https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Armuliar.fpmv19&feedformat=atomКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2024-03-28T15:40:34ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9П’яний2019-11-23T12:18:30Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''П’я́ни́й, -а, -е. '''1) Пьяный. ''П’яний, як чіп, як земля, як ніч, як квач, аж валяється, хоч візьми та й викрути, що й стежки не бачить. ''Ном. № 11740, 11741, 11745, 11755, 11748, 11750, 11754. ''Буде твоя головка щодень п’яна. ''Мет. 125. '''Під п’я́ну руч'''. Въ пьяномъ видѣ. Сим. 230. 2) '''П’я́на бараболя'''. Порода картофеля. МУЕ. І. 101. Ум. '''П’яненький. '''''Ой учора ізвечора п’яненька була. ''Грин. III. 273. <br />
[[Категорія:Пя]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
П'ЯНИЙ, а, е.<br />
<br />
1. Який перебуває у стані сп'яніння; нетверезий. Скільки води не пий, а п'яним не будеш (Номис, 1864, № 11541); Раз П'яний Хрім схотів Переплигнути рів! Упав, і хоть не вбився, А все — калікою протверезився (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 138); Мемет був п'яний. Він хитався на кривих ногах і вимахував руками, його рухи були безглуздими й зайвими (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 401); Він понабивав чарки. Дістав іще з шухляди третю — для Ївги Семенівни. Але вона відмовилась. — Я вже дві чарочки наливки випила. Я вже й так п'яна (Андрій Головко, II, 1957, 558); Жрецький озброєний відділ.. забаву справляє: Кров'ю пролитою п'яні, танцюють вони (Микола Зеров, Вибр., 1966, 177); Дівчина, від щастя й туги п'яна, Виглядає хлопця край села (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 68).<br />
<br />
2. Який буває у сп'янілої, нетверезої людини або людини, що перебуває у стані, схожому на сп'яніння. Вона була вже п'яненька, і п'яні сльози текли по жалібно скривленому зморщеному обличчі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 46); Підходжу до вікна... Обгортає зелена, п'яна лінь (Степан Васильченко, II, 1959, 87); З-за рогу несподівано залунав чийсь хрипкий п'яний бас (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 59); П'яними від щастя очима Микола глянув у Надине обличчя (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 77);<br />
// Який свідчить про стан сп'яніння (перев. багатьох людей). Урочистий спів дивно лунав серед п'яних викриків, гармидеру та брязкоту (Леся Українка, III, 1952, 561); Після куті і вечері в незвично чистій і добре провітреній казармі не було ані п'яних пісень, ані лайки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 198); П'яний гамір та зойкіт бурхав у парку цілісіньку ніч (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 48);<br />
// Пов'язаний з надмірним уживанням спиртних напоїв. Сухенький та не дуже чепурно наряджений панок стояв проти халабуди і дивився на п'яне гульбище (Панас Мирний, III, 1954, 264); Говорилось стисло в ньому [дописі] про життя в глухій Обухівці.. Про п'янство голови й про п'яний розгул (Андрій Головко, II, 1957, 125).<br />
♦ З п'яних очей див. око; Під п'яну руку (руч) — у стані сп'яніння. Дружину він бив.. під п'яну руку і без злості (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 303); Або плаче [мати] мовчки, або докоря [батькові]: нащо п'єш.. Давав він їй доброго прочухана, як під п'яну руч (Борис Грінченко, I, 1963, 334).<br />
<br />
3. Який викликає сп'яніння; хмільний, п'янкий. Гультяї, свавольники, дармоїди, вони [шляхта] іноді зраджували пана, перебігали до другого, котрий більше викочував їм п'яного трунку (Панас Мирний, II, 1954, 89); Зародивсь і п'яний плід В ароматному віночку: На лозі буяє цвіт (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 59); Він почував, як прокидається в ньому давній митець-музикант, і якась дитяча радість, як п'яне зілля,.. полоскала серце (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 296);<br />
// перен. Який викликає стан, схожий на сп'яніння. По землі розливалось тепло і наливало Василинину душу молодими першими любощами, як п'яними пахощами васильків та м'яти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 36); Південь почувався в бадьорому й п'яному подихові вулиць (Юрій Яновський, II, 1958, 119); П'яний запах відталої землі налився в кімнату (Максим Горький, Дитинство, 1947, 168).<br />
♦ П'яний хліб — зерно, просочене отруйними речовинами — продуктами життєдіяльності особливих грибків; його споживання спричиняє отруєння, подібне до сп'яніння.<br />
<br />
2)Офіційний сайт української мови<br />
<br />
Синоніми до слова П'ЯНИЙ: нетверезий, жм. напитий, зн. налиганий, (трохи) підпилий, підпитий, захмелений, (дуже) п'яний, як ніч ; (від щастя) сп'янілий, одурілий; (трунок) хмільний, п'янкий; пор. П'ЯНИЦЯ.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dq4amavzoxpntxfvdgl4.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Drugabuse-shutterstock293848514-woman_in_front_of_alcohol_glass-feature_image-alcohol_abuse-300x201.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|qJ9LS1_k7B4}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
1)Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
2)Офіційний сайт української мови<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]<br />
<br />
https://ukrainskamova.com/<br />
<br />
http://sum.in.ua/<br />
<br />
https://www.youtube.com/watch?v=qJ9LS1_k7B4</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9Вередій2019-11-23T12:16:44Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Вередій, -дія, '''''м. ''Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. ''Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! ''Харьк. <br />
[[Категорія:Ве]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ВЕРЕДІ́Й, я, чол. Те саме, що вередун. Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! <br />
<br />
2)Всесвітній словник української мови<br />
<br />
ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́розм.,ПРИВЕРЕ́ДАрозм.,КАПРИЗУ́Нрозм.,КАПРИЗУ́ЛЯрозм.,КОВЕРЗУ́Нрозм.,КОМИЗА́розм.,ПЕРЕБЕ́НДЯрозм.Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (І. Нечуй-Левицький); Чого тобі нестає ще? Ну, та й вередій же! (Словник Б. Грінченка); - Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль (М. Стельмах); Мала мама одинця.. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда (Г. Бойко); Якщо дитину вже називають "капризуля", "вереда", то часто це означає, що капризи в неї - не випадок, а особливість поведінки (з журналу); - Як же вниз, коли я знизу? Ти не строй мені комизу! (П. Тичина).<br />
<br />
3)Цифрові лексикографічні системи української мови<br />
<br />
вереді́й той, хто вередує, капризує<br />
<br />
4)Український тлумачний словник<br />
<br />
<br />
вередій<br />
-я́, ч.<br />
Те саме, що варивода.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vredna-dytyna.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:112-kaprizniy-rebenok.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4895229.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|b4Ujr2Ebu6E}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
1)Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
2)Всесвітній словник української мови<br />
<br />
3)Цифрові лексикографічні системи української мови<br />
<br />
4)Український тлумачний словник<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]<br />
<br />
http://sum.in.ua/<br />
<br />
https://uk.worldwidedictionary.org/<br />
<br />
https://github.com/LinguisticAndInformationSystems/mphdict/wiki<br />
<br />
https://www.youtube.com/watch?v=b4Ujr2Ebu6E&t=100s</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BEЛукаво2019-11-23T12:14:06Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Лукаво, '''''нар. ''Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. ''І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. ''Котл. Ен. <br />
[[Категорія:Лу]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ЛУКА́ВО. Присл. до лукавий 1—3. Розмовляючи з Боровиком, вона часто лукаво посміхалась, і йому здавалося, ніби вона щось знає (Вадим Собко, Справа.., 1959, 157); Цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці.. Та, кланяючись, брала і, лукаво дякуючи очима, нюхала (Панас Мирний, III, 1954, 273); [Кармелюк:] Ні, правдиві розбійники не ті, що в лісі, а ті, що в церкві в золотих ризах лукаво бога вихваляють (Степан Васильченко, III, 1960, 429); В історії римської церкви.. лукаво поєднувались релігійні догми і найжорстокіші злочини (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 28); * Образно. Баклажка вигляда з трави лукаво — Попробуй догадатись, що у ній! (Максим Рильський, II, 1960, 149).<br />
<br />
2)Тлумачний словник української мови у 20-ти томах<br />
<br />
ЛУКА́ВИЙ<br />
Здатний на різні хитрощі або жарти.<br />
Здатний на нещирість, брехню; єхидний. <br />
Який має злі, ворожі наміри; підступний. <br />
Грішний, нечестивий.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fc62a8be7fe682cf1cc450e6abd9e66c.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image_862807182058362142324.gif|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|USSkn3XIIic}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]<br />
<br />
https://www.youtube.com/watch?v=USSkn3XIIic<br />
<br />
http://sum.in.ua/<br />
<br />
https://www.slovnyk.ua/</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BEЛукаво2019-11-23T12:13:18Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Лукаво, '''''нар. ''Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. ''І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. ''Котл. Ен. <br />
[[Категорія:Лу]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ЛУКА́ВО. Присл. до лукавий 1—3. Розмовляючи з Боровиком, вона часто лукаво посміхалась, і йому здавалося, ніби вона щось знає (Вадим Собко, Справа.., 1959, 157); Цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці.. Та, кланяючись, брала і, лукаво дякуючи очима, нюхала (Панас Мирний, III, 1954, 273); [Кармелюк:] Ні, правдиві розбійники не ті, що в лісі, а ті, що в церкві в золотих ризах лукаво бога вихваляють (Степан Васильченко, III, 1960, 429); В історії римської церкви.. лукаво поєднувались релігійні догми і найжорстокіші злочини (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 28); * Образно. Баклажка вигляда з трави лукаво — Попробуй догадатись, що у ній! (Максим Рильський, II, 1960, 149).<br />
<br />
2)Тлумачний словник української мови у 20-ти томах<br />
<br />
ЛУКА́ВИЙ<br />
Здатний на різні хитрощі або жарти.<br />
Здатний на нещирість, брехню; єхидний. <br />
Який має злі, ворожі наміри; підступний. <br />
Грішний, нечестивий.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fc62a8be7fe682cf1cc450e6abd9e66c.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image_862807182058362142324.gif|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|USSkn3XIIic}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BEЛукаво2019-11-23T12:08:14Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Лукаво, '''''нар. ''Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. ''І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. ''Котл. Ен. <br />
[[Категорія:Лу]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ЛУКА́ВО. Присл. до лукавий 1—3. Розмовляючи з Боровиком, вона часто лукаво посміхалась, і йому здавалося, ніби вона щось знає (Вадим Собко, Справа.., 1959, 157); Цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці.. Та, кланяючись, брала і, лукаво дякуючи очима, нюхала (Панас Мирний, III, 1954, 273); [Кармелюк:] Ні, правдиві розбійники не ті, що в лісі, а ті, що в церкві в золотих ризах лукаво бога вихваляють (Степан Васильченко, III, 1960, 429); В історії римської церкви.. лукаво поєднувались релігійні догми і найжорстокіші злочини (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 28); * Образно. Баклажка вигляда з трави лукаво — Попробуй догадатись, що у ній! (Максим Рильський, II, 1960, 149).<br />
<br />
2)Тлумачний словник української мови у 20-ти томах<br />
<br />
ЛУКА́ВИЙ<br />
Здатний на різні хитрощі або жарти.<br />
Здатний на нещирість, брехню; єхидний. <br />
Який має злі, ворожі наміри; підступний. <br />
Грішний, нечестивий.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fc62a8be7fe682cf1cc450e6abd9e66c.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image_862807182058362142324.gif|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|jOxYUFz-5BE}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B2%D1%96%D1%80%E2%80%99%D1%8FПідвір’я2019-11-23T12:02:06Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Підвір’я, -р’я, '''''с. ''Мѣсто занятое дворомъ, дворъ. ''Пішли вівці по підвір’ю. ''Мил. 42. ''Колись і на моїм підвір’ї буде болото. ''Ном. № 4885. <br />
[[Категорія:Пі]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках:<br />
<br />
1)Український тлумачний словник:<br />
<br />
підвір'я<br />
-я, с., діал.<br />
Подвір'я.<br />
<br />
2)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
1. Обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло хати, дому і т. ін.; двір.<br />
<br />
2. Хата разом з усіма господарськими, будівлями; індивідуальне селянське господарство. <br />
<br />
3. Приміщення для тварин, реманенту, різних матеріалів і т. ін.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:303.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:41.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:800x17344972960_05f9fc9ae1_b.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|VrvfgTQO7Kc}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
Український тлумачний словник:<br />
<br />
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]<br />
<br />
https://www.slovnyk.ua/<br />
<br />
http://sum.in.ua/<br />
<br />
https://www.youtube.com/watch?v=VrvfgTQO7Kc&feature=emb_title</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BEЖадно2019-11-23T11:57:56Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Жадно, '''''нар. ''1) Желательно. ''Що на людях видно, то і собі жадно. ''Ном. № 4804. 2) Жадно. ''Ні, не плаче: змія люта жадно випиває його сльоза. ''Шевч. 178. <br />
[[Категорія:Жа]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках:<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ЖАДНО, рідко.<br />
<br />
1. Присл. до жадний 1. Дістав [Іван] томик Пушкіна, жадно читає (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 287); Ще стоїть передо мною Те бліде лице твоє, Із котрого я так жадно, Наче жнець в літную [літпю] спеку, Ссав любові нектар (Іван Франко, XIII, 1954, 166).<br />
<br />
2. у знач. присудк. сл., рідко. Про бажання чого-небудь. про прагнення до чогось. Що на людях видно, то а собі жадно (Номис, 1864, № 4805).<br />
<br />
2)Всесвітній словник української мови:<br />
<br />
ЖА́ДІ́БНИЙчого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, ЛА́СИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙрідше,ЖА́ДНИЙрідше,ЖАДЛИ́ВИЙрідше,ПОЖА́ДНИЙрідше,ЖАЖДИ́ВИЙрідко,ЖАДЕ́ННИЙпідсил. розм.До книжок жадібна стала Марта, все з учителькою та з агрономом радиться (І. Цюпа); Наші робітники, колгоспники, учні, студенти, трудова інтелігенція - пожадливі й ненаситні споживачі нашої продукції (М. Рильський); [Мірошник:] Дуже він до цієї науки запопадливий (М. Зарудний); Допитливість Іванова була невситима (П. Колесник); Йшла [баба] до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник); Одне радувало ланкового: старанні [дівчата], запопадні до роботи (В. Минко); [Оксана:] Не жадна я до ласощів (М. Кропивницький); Жадливий до роботи хлопець; Пожадний зір опалює мета (А. Малишко); Так уже з діда-прадіда хлібороби - сама вже душа така до землі жаденна (А. Головко).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_11664518-stock-photo-greedy-man.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhadnyi-rebenok-prichiny-detskoi-skuposti-1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:175px-Прям_їсть.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|rHqyikvpKTY}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
Всесвітній словник української мови:<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]<br />
<br />
https://uk.worldwidedictionary.org/<br />
<br />
http://sum.in.ua/<br />
<br />
https://www.youtube.com/watch?v=rHqyikvpKTY&t=68s</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9Салій2019-11-23T11:55:10Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Салій, -лія, '''''м. ''= '''Салєник. '''Вх. Зн. 62. <br />
[[Категорія:Са]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках:<br />
<br />
1)Словник української мови:<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
САЛІ́Й, я, чол., діал. Гробак.<br />
<br />
1. Безхребетна тварина, яка пересувається, вигинаючи своє довге тіло; черв’як. <br />
<br />
2. Личинка комах або жуків, що живе в землі.<br />
<br />
2)Орфографічний словник української мови:<br />
<br />
салі́й<br />
іменник чоловічого роду, істота<br />
гробак<br />
діал.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_21999391-stock-illustration-cartoon-worm.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Melo-3.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Червь-старатель.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|vEpq3TwHJE4}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
Словник української мови: Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
Орфографічний словник української мови:<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]<br />
<br />
https://www.slovnyk.ua/<br />
<br />
http://sum.in.ua/<br />
<br />
https://www.youtube.com/watch?v=vEpq3TwHJE4&t=22s</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9Салій2019-11-23T11:54:26Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Салій, -лія, '''''м. ''= '''Салєник. '''Вх. Зн. 62. <br />
[[Категорія:Са]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках:<br />
<br />
1)Словник української мови:<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
САЛІ́Й, я, чол., діал. Гробак.<br />
<br />
1. Безхребетна тварина, яка пересувається, вигинаючи своє довге тіло; черв’як. <br />
<br />
2. Личинка комах або жуків, що живе в землі.<br />
<br />
2)Орфографічний словник української мови:<br />
<br />
салі́й<br />
іменник чоловічого роду, істота<br />
гробак<br />
діал.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_21999391-stock-illustration-cartoon-worm.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Melo-3.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Червь-старатель.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|vEpq3TwHJE4}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
Словник української мови: Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
Орфографічний словник української мови:<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]<br />
<br />
https://www.slovnyk.ua/<br />
<br />
http://sum.in.ua/</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B5%D0%BC%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Кемзувати2019-11-23T11:50:42Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Кемзува́ти, -зую, -єш, '''''гл. ''Думать, размышлять. ''Що він там собі кемзує? ''Харьк. у. <br />
[[Категорія:Ке]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках:<br />
<br />
1)Український тлумачний словник:<br />
<br />
кемзувати<br />
-у́ю, -у́єш, недок., діал.<br />
Гадати, міркувати.<br />
<br />
2)Словарь української мови:<br />
<br />
Думать, размышлять. Що він там собі кемзує? Харьк. у.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_29514411-stock-illustration-man-thinking-about-social-media.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:11.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|q48N0scUSoI}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
Словарь української мови<br />
<br />
Український тлумачний словник<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]<br />
<br />
http://sum.in.ua/<br />
<br />
http://services.ulif.org.ua/grinch/Entry/index?wordid=63264&page=0&is_name_filter=false&word_type_selection=0&name_fl=<br />
<br />
https://www.youtube.com/watch?v=q48N0scUSoI</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B0%D0%B4%D1%8E%D1%80%D0%B0Гадюра2019-11-23T11:48:22Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Гадюра, -ри, '''''ж. ''1) Большая гадюка, большая змѣя. 2) Бранное слово. ''Що це ти, гадюро, робиш? ''Уман. у. <br />
[[Категорія:Га]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках:<br />
<br />
1)Словник чужомовних слів Павла Штепи:<br />
<br />
гадюра – гадюка, гад гадючка, гадиня, гадючення, гадюччя, гаддя, гадь, гашка, галюга, галиця, плаз, плазун, змія, дракон, змій.<br />
<br />
2)Український тлумачний словник:<br />
<br />
гадюра-и, ж.<br />
Велика гадюка чи змія.<br />
<br />
3)Словарь української мови:<br />
<br />
Велика гадюка,змія;<br />
Лайливе слово<br />
Що це ти, гадюро, робиш?<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Papuan-Taipan-_-Oxyuranus-scutellatus-canni.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fluchen.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|VOq-QxIJwyI}}<br />
{{#ev:youtube|HMjqCbTtiTM}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
Словарь української мови<br />
<br />
Український тлумачний словник<br />
<br />
Словник чужомовних слів Павла Штепи<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]<br />
<br />
https://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=1311<br />
<br />
http://services.ulif.org.ua/grinch/Entry/index?wordid=63264&page=0&is_name_filter=false&word_type_selection=0&name_fl=<br />
<br />
http://sum.in.ua/<br />
<br />
https://www.youtube.com/watch?v=VOq-QxIJwyI<br />
<br />
https://www.youtube.com/watch?v=HMjqCbTtiTM&t=43s</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B0%D0%B4%D1%8E%D1%80%D0%B0Гадюра2019-11-23T11:40:51Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Гадюра, -ри, '''''ж. ''1) Большая гадюка, большая змѣя. 2) Бранное слово. ''Що це ти, гадюро, робиш? ''Уман. у. <br />
[[Категорія:Га]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках:<br />
<br />
1)Словник чужомовних слів Павла Штепи:<br />
<br />
гадюра – гадюка, гад гадючка, гадиня, гадючення, гадюччя, гаддя, гадь, гашка, галюга, галиця, плаз, плазун, змія, дракон, змій.<br />
<br />
2)Український тлумачний словник:<br />
<br />
гадюра-и, ж.<br />
Велика гадюка чи змія.<br />
<br />
3)Словарь української мови:<br />
<br />
Велика гадюка,змія;<br />
Лайливе слово<br />
Що це ти, гадюро, робиш?<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Papuan-Taipan-_-Oxyuranus-scutellatus-canni.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fluchen.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|VOq-QxIJwyI}}<br />
{{#ev:youtube|HMjqCbTtiTM}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
Словарь української мови<br />
<br />
Український тлумачний словник<br />
<br />
Словник чужомовних слів Павла Штепи<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]<br />
<br />
https://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=1311<br />
<br />
http://services.ulif.org.ua/grinch/Entry/index?wordid=63264&page=0&is_name_filter=false&word_type_selection=0&name_fl=<br />
<br />
http://sum.in.ua/</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B0%D0%B4%D1%8E%D1%80%D0%B0Гадюра2019-11-23T11:39:34Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Зовнішні посилання */</p>
<hr />
<div>'''Гадюра, -ри, '''''ж. ''1) Большая гадюка, большая змѣя. 2) Бранное слово. ''Що це ти, гадюро, робиш? ''Уман. у. <br />
[[Категорія:Га]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках:<br />
<br />
1)Словник чужомовних слів Павла Штепи:<br />
<br />
гадюра – гадюка, гад гадючка, гадиня, гадючення, гадюччя, гаддя, гадь, гашка, галюга, галиця, плаз, плазун, змія, дракон, змій.<br />
<br />
2)Український тлумачний словник:<br />
<br />
гадюра-и, ж.<br />
Велика гадюка чи змія.<br />
<br />
3)Словарь української мови:<br />
<br />
Велика гадюка,змія;<br />
Лайливе слово<br />
Що це ти, гадюро, робиш?<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Papuan-Taipan-_-Oxyuranus-scutellatus-canni.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fluchen.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|VOq-QxIJwyI}}<br />
{{#ev:youtube|HMjqCbTtiTM}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
Словарь української мови<br />
<br />
Український тлумачний словник<br />
<br />
Словник чужомовних слів Павла Штепи<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]<br />
<br />
https://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=1311</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9П’яний2019-11-20T21:00:12Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''П’я́ни́й, -а, -е. '''1) Пьяный. ''П’яний, як чіп, як земля, як ніч, як квач, аж валяється, хоч візьми та й викрути, що й стежки не бачить. ''Ном. № 11740, 11741, 11745, 11755, 11748, 11750, 11754. ''Буде твоя головка щодень п’яна. ''Мет. 125. '''Під п’я́ну руч'''. Въ пьяномъ видѣ. Сим. 230. 2) '''П’я́на бараболя'''. Порода картофеля. МУЕ. І. 101. Ум. '''П’яненький. '''''Ой учора ізвечора п’яненька була. ''Грин. III. 273. <br />
[[Категорія:Пя]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
П'ЯНИЙ, а, е.<br />
<br />
1. Який перебуває у стані сп'яніння; нетверезий. Скільки води не пий, а п'яним не будеш (Номис, 1864, № 11541); Раз П'яний Хрім схотів Переплигнути рів! Упав, і хоть не вбився, А все — калікою протверезився (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 138); Мемет був п'яний. Він хитався на кривих ногах і вимахував руками, його рухи були безглуздими й зайвими (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 401); Він понабивав чарки. Дістав іще з шухляди третю — для Ївги Семенівни. Але вона відмовилась. — Я вже дві чарочки наливки випила. Я вже й так п'яна (Андрій Головко, II, 1957, 558); Жрецький озброєний відділ.. забаву справляє: Кров'ю пролитою п'яні, танцюють вони (Микола Зеров, Вибр., 1966, 177); Дівчина, від щастя й туги п'яна, Виглядає хлопця край села (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 68).<br />
<br />
2. Який буває у сп'янілої, нетверезої людини або людини, що перебуває у стані, схожому на сп'яніння. Вона була вже п'яненька, і п'яні сльози текли по жалібно скривленому зморщеному обличчі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 46); Підходжу до вікна... Обгортає зелена, п'яна лінь (Степан Васильченко, II, 1959, 87); З-за рогу несподівано залунав чийсь хрипкий п'яний бас (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 59); П'яними від щастя очима Микола глянув у Надине обличчя (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 77);<br />
// Який свідчить про стан сп'яніння (перев. багатьох людей). Урочистий спів дивно лунав серед п'яних викриків, гармидеру та брязкоту (Леся Українка, III, 1952, 561); Після куті і вечері в незвично чистій і добре провітреній казармі не було ані п'яних пісень, ані лайки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 198); П'яний гамір та зойкіт бурхав у парку цілісіньку ніч (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 48);<br />
// Пов'язаний з надмірним уживанням спиртних напоїв. Сухенький та не дуже чепурно наряджений панок стояв проти халабуди і дивився на п'яне гульбище (Панас Мирний, III, 1954, 264); Говорилось стисло в ньому [дописі] про життя в глухій Обухівці.. Про п'янство голови й про п'яний розгул (Андрій Головко, II, 1957, 125).<br />
♦ З п'яних очей див. око; Під п'яну руку (руч) — у стані сп'яніння. Дружину він бив.. під п'яну руку і без злості (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 303); Або плаче [мати] мовчки, або докоря [батькові]: нащо п'єш.. Давав він їй доброго прочухана, як під п'яну руч (Борис Грінченко, I, 1963, 334).<br />
<br />
3. Який викликає сп'яніння; хмільний, п'янкий. Гультяї, свавольники, дармоїди, вони [шляхта] іноді зраджували пана, перебігали до другого, котрий більше викочував їм п'яного трунку (Панас Мирний, II, 1954, 89); Зародивсь і п'яний плід В ароматному віночку: На лозі буяє цвіт (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 59); Він почував, як прокидається в ньому давній митець-музикант, і якась дитяча радість, як п'яне зілля,.. полоскала серце (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 296);<br />
// перен. Який викликає стан, схожий на сп'яніння. По землі розливалось тепло і наливало Василинину душу молодими першими любощами, як п'яними пахощами васильків та м'яти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 36); Південь почувався в бадьорому й п'яному подихові вулиць (Юрій Яновський, II, 1958, 119); П'яний запах відталої землі налився в кімнату (Максим Горький, Дитинство, 1947, 168).<br />
♦ П'яний хліб — зерно, просочене отруйними речовинами — продуктами життєдіяльності особливих грибків; його споживання спричиняє отруєння, подібне до сп'яніння.<br />
<br />
2)Офіційний сайт української мови<br />
<br />
Синоніми до слова П'ЯНИЙ: нетверезий, жм. напитий, зн. налиганий, (трохи) підпилий, підпитий, захмелений, (дуже) п'яний, як ніч ; (від щастя) сп'янілий, одурілий; (трунок) хмільний, п'янкий; пор. П'ЯНИЦЯ.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dq4amavzoxpntxfvdgl4.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Drugabuse-shutterstock293848514-woman_in_front_of_alcohol_glass-feature_image-alcohol_abuse-300x201.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|qJ9LS1_k7B4}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
1)Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
2)Офіційний сайт української мови<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9П’яний2019-11-20T20:59:22Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''П’я́ни́й, -а, -е. '''1) Пьяный. ''П’яний, як чіп, як земля, як ніч, як квач, аж валяється, хоч візьми та й викрути, що й стежки не бачить. ''Ном. № 11740, 11741, 11745, 11755, 11748, 11750, 11754. ''Буде твоя головка щодень п’яна. ''Мет. 125. '''Під п’я́ну руч'''. Въ пьяномъ видѣ. Сим. 230. 2) '''П’я́на бараболя'''. Порода картофеля. МУЕ. І. 101. Ум. '''П’яненький. '''''Ой учора ізвечора п’яненька була. ''Грин. III. 273. <br />
[[Категорія:Пя]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
П'ЯНИЙ, а, е.<br />
<br />
1. Який перебуває у стані сп'яніння; нетверезий. Скільки води не пий, а п'яним не будеш (Номис, 1864, № 11541); Раз П'яний Хрім схотів Переплигнути рів! Упав, і хоть не вбився, А все — калікою протверезився (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 138); Мемет був п'яний. Він хитався на кривих ногах і вимахував руками, його рухи були безглуздими й зайвими (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 401); Він понабивав чарки. Дістав іще з шухляди третю — для Ївги Семенівни. Але вона відмовилась. — Я вже дві чарочки наливки випила. Я вже й так п'яна (Андрій Головко, II, 1957, 558); Жрецький озброєний відділ.. забаву справляє: Кров'ю пролитою п'яні, танцюють вони (Микола Зеров, Вибр., 1966, 177); Дівчина, від щастя й туги п'яна, Виглядає хлопця край села (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 68).<br />
<br />
2. Який буває у сп'янілої, нетверезої людини або людини, що перебуває у стані, схожому на сп'яніння. Вона була вже п'яненька, і п'яні сльози текли по жалібно скривленому зморщеному обличчі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 46); Підходжу до вікна... Обгортає зелена, п'яна лінь (Степан Васильченко, II, 1959, 87); З-за рогу несподівано залунав чийсь хрипкий п'яний бас (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 59); П'яними від щастя очима Микола глянув у Надине обличчя (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 77);<br />
// Який свідчить про стан сп'яніння (перев. багатьох людей). Урочистий спів дивно лунав серед п'яних викриків, гармидеру та брязкоту (Леся Українка, III, 1952, 561); Після куті і вечері в незвично чистій і добре провітреній казармі не було ані п'яних пісень, ані лайки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 198); П'яний гамір та зойкіт бурхав у парку цілісіньку ніч (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 48);<br />
// Пов'язаний з надмірним уживанням спиртних напоїв. Сухенький та не дуже чепурно наряджений панок стояв проти халабуди і дивився на п'яне гульбище (Панас Мирний, III, 1954, 264); Говорилось стисло в ньому [дописі] про життя в глухій Обухівці.. Про п'янство голови й про п'яний розгул (Андрій Головко, II, 1957, 125).<br />
♦ З п'яних очей див. око; Під п'яну руку (руч) — у стані сп'яніння. Дружину він бив.. під п'яну руку і без злості (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 303); Або плаче [мати] мовчки, або докоря [батькові]: нащо п'єш.. Давав він їй доброго прочухана, як під п'яну руч (Борис Грінченко, I, 1963, 334).<br />
<br />
3. Який викликає сп'яніння; хмільний, п'янкий. Гультяї, свавольники, дармоїди, вони [шляхта] іноді зраджували пана, перебігали до другого, котрий більше викочував їм п'яного трунку (Панас Мирний, II, 1954, 89); Зародивсь і п'яний плід В ароматному віночку: На лозі буяє цвіт (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 59); Він почував, як прокидається в ньому давній митець-музикант, і якась дитяча радість, як п'яне зілля,.. полоскала серце (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 296);<br />
// перен. Який викликає стан, схожий на сп'яніння. По землі розливалось тепло і наливало Василинину душу молодими першими любощами, як п'яними пахощами васильків та м'яти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 36); Південь почувався в бадьорому й п'яному подихові вулиць (Юрій Яновський, II, 1958, 119); П'яний запах відталої землі налився в кімнату (Максим Горький, Дитинство, 1947, 168).<br />
♦ П'яний хліб — зерно, просочене отруйними речовинами — продуктами життєдіяльності особливих грибків; його споживання спричиняє отруєння, подібне до сп'яніння.<br />
<br />
2)Офіційний сайт української мови<br />
<br />
Синоніми до слова П'ЯНИЙ: нетверезий, жм. напитий, зн. налиганий, (трохи) підпилий, підпитий, захмелений, (дуже) п'яний, як ніч ; (від щастя) сп'янілий, одурілий; (трунок) хмільний, п'янкий; пор. П'ЯНИЦЯ.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dq4amavzoxpntxfvdgl4.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Drugabuse-shutterstock293848514-woman_in_front_of_alcohol_glass-feature_image-alcohol_abuse-300x201.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|qJ9LS1_k7B4}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9П’яний2019-11-20T20:51:53Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''П’я́ни́й, -а, -е. '''1) Пьяный. ''П’яний, як чіп, як земля, як ніч, як квач, аж валяється, хоч візьми та й викрути, що й стежки не бачить. ''Ном. № 11740, 11741, 11745, 11755, 11748, 11750, 11754. ''Буде твоя головка щодень п’яна. ''Мет. 125. '''Під п’я́ну руч'''. Въ пьяномъ видѣ. Сим. 230. 2) '''П’я́на бараболя'''. Порода картофеля. МУЕ. І. 101. Ум. '''П’яненький. '''''Ой учора ізвечора п’яненька була. ''Грин. III. 273. <br />
[[Категорія:Пя]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
П'ЯНИЙ, а, е.<br />
<br />
1. Який перебуває у стані сп'яніння; нетверезий. Скільки води не пий, а п'яним не будеш (Номис, 1864, № 11541); Раз П'яний Хрім схотів Переплигнути рів! Упав, і хоть не вбився, А все — калікою протверезився (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 138); Мемет був п'яний. Він хитався на кривих ногах і вимахував руками, його рухи були безглуздими й зайвими (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 401); Він понабивав чарки. Дістав іще з шухляди третю — для Ївги Семенівни. Але вона відмовилась. — Я вже дві чарочки наливки випила. Я вже й так п'яна (Андрій Головко, II, 1957, 558); Жрецький озброєний відділ.. забаву справляє: Кров'ю пролитою п'яні, танцюють вони (Микола Зеров, Вибр., 1966, 177); Дівчина, від щастя й туги п'яна, Виглядає хлопця край села (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 68).<br />
<br />
2. Який буває у сп'янілої, нетверезої людини або людини, що перебуває у стані, схожому на сп'яніння. Вона була вже п'яненька, і п'яні сльози текли по жалібно скривленому зморщеному обличчі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 46); Підходжу до вікна... Обгортає зелена, п'яна лінь (Степан Васильченко, II, 1959, 87); З-за рогу несподівано залунав чийсь хрипкий п'яний бас (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 59); П'яними від щастя очима Микола глянув у Надине обличчя (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 77);<br />
// Який свідчить про стан сп'яніння (перев. багатьох людей). Урочистий спів дивно лунав серед п'яних викриків, гармидеру та брязкоту (Леся Українка, III, 1952, 561); Після куті і вечері в незвично чистій і добре провітреній казармі не було ані п'яних пісень, ані лайки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 198); П'яний гамір та зойкіт бурхав у парку цілісіньку ніч (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 48);<br />
// Пов'язаний з надмірним уживанням спиртних напоїв. Сухенький та не дуже чепурно наряджений панок стояв проти халабуди і дивився на п'яне гульбище (Панас Мирний, III, 1954, 264); Говорилось стисло в ньому [дописі] про життя в глухій Обухівці.. Про п'янство голови й про п'яний розгул (Андрій Головко, II, 1957, 125).<br />
♦ З п'яних очей див. око; Під п'яну руку (руч) — у стані сп'яніння. Дружину він бив.. під п'яну руку і без злості (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 303); Або плаче [мати] мовчки, або докоря [батькові]: нащо п'єш.. Давав він їй доброго прочухана, як під п'яну руч (Борис Грінченко, I, 1963, 334).<br />
<br />
3. Який викликає сп'яніння; хмільний, п'янкий. Гультяї, свавольники, дармоїди, вони [шляхта] іноді зраджували пана, перебігали до другого, котрий більше викочував їм п'яного трунку (Панас Мирний, II, 1954, 89); Зародивсь і п'яний плід В ароматному віночку: На лозі буяє цвіт (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 59); Він почував, як прокидається в ньому давній митець-музикант, і якась дитяча радість, як п'яне зілля,.. полоскала серце (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 296);<br />
// перен. Який викликає стан, схожий на сп'яніння. По землі розливалось тепло і наливало Василинину душу молодими першими любощами, як п'яними пахощами васильків та м'яти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 36); Південь почувався в бадьорому й п'яному подихові вулиць (Юрій Яновський, II, 1958, 119); П'яний запах відталої землі налився в кімнату (Максим Горький, Дитинство, 1947, 168).<br />
♦ П'яний хліб — зерно, просочене отруйними речовинами — продуктами життєдіяльності особливих грибків; його споживання спричиняє отруєння, подібне до сп'яніння.<br />
<br />
2)Офіційний сайт української мови<br />
<br />
Синоніми до слова П'ЯНИЙ: нетверезий, жм. напитий, зн. налиганий, (трохи) підпилий, підпитий, захмелений, (дуже) п'яний, як ніч ; (від щастя) сп'янілий, одурілий; (трунок) хмільний, п'янкий; пор. П'ЯНИЦЯ.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dq4amavzoxpntxfvdgl4.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Drugabuse-shutterstock293848514-woman_in_front_of_alcohol_glass-feature_image-alcohol_abuse-300x201.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9П’яний2019-11-20T20:51:23Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''П’я́ни́й, -а, -е. '''1) Пьяный. ''П’яний, як чіп, як земля, як ніч, як квач, аж валяється, хоч візьми та й викрути, що й стежки не бачить. ''Ном. № 11740, 11741, 11745, 11755, 11748, 11750, 11754. ''Буде твоя головка щодень п’яна. ''Мет. 125. '''Під п’я́ну руч'''. Въ пьяномъ видѣ. Сим. 230. 2) '''П’я́на бараболя'''. Порода картофеля. МУЕ. І. 101. Ум. '''П’яненький. '''''Ой учора ізвечора п’яненька була. ''Грин. III. 273. <br />
[[Категорія:Пя]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
П'ЯНИЙ, а, е.<br />
<br />
1. Який перебуває у стані сп'яніння; нетверезий. Скільки води не пий, а п'яним не будеш (Номис, 1864, № 11541); Раз П'яний Хрім схотів Переплигнути рів! Упав, і хоть не вбився, А все — калікою протверезився (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 138); Мемет був п'яний. Він хитався на кривих ногах і вимахував руками, його рухи були безглуздими й зайвими (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 401); Він понабивав чарки. Дістав іще з шухляди третю — для Ївги Семенівни. Але вона відмовилась. — Я вже дві чарочки наливки випила. Я вже й так п'яна (Андрій Головко, II, 1957, 558); Жрецький озброєний відділ.. забаву справляє: Кров'ю пролитою п'яні, танцюють вони (Микола Зеров, Вибр., 1966, 177); Дівчина, від щастя й туги п'яна, Виглядає хлопця край села (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 68).<br />
<br />
2. Який буває у сп'янілої, нетверезої людини або людини, що перебуває у стані, схожому на сп'яніння. Вона була вже п'яненька, і п'яні сльози текли по жалібно скривленому зморщеному обличчі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 46); Підходжу до вікна... Обгортає зелена, п'яна лінь (Степан Васильченко, II, 1959, 87); З-за рогу несподівано залунав чийсь хрипкий п'яний бас (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 59); П'яними від щастя очима Микола глянув у Надине обличчя (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 77);<br />
// Який свідчить про стан сп'яніння (перев. багатьох людей). Урочистий спів дивно лунав серед п'яних викриків, гармидеру та брязкоту (Леся Українка, III, 1952, 561); Після куті і вечері в незвично чистій і добре провітреній казармі не було ані п'яних пісень, ані лайки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 198); П'яний гамір та зойкіт бурхав у парку цілісіньку ніч (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 48);<br />
// Пов'язаний з надмірним уживанням спиртних напоїв. Сухенький та не дуже чепурно наряджений панок стояв проти халабуди і дивився на п'яне гульбище (Панас Мирний, III, 1954, 264); Говорилось стисло в ньому [дописі] про життя в глухій Обухівці.. Про п'янство голови й про п'яний розгул (Андрій Головко, II, 1957, 125).<br />
♦ З п'яних очей див. око; Під п'яну руку (руч) — у стані сп'яніння. Дружину він бив.. під п'яну руку і без злості (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 303); Або плаче [мати] мовчки, або докоря [батькові]: нащо п'єш.. Давав він їй доброго прочухана, як під п'яну руч (Борис Грінченко, I, 1963, 334).<br />
<br />
3. Який викликає сп'яніння; хмільний, п'янкий. Гультяї, свавольники, дармоїди, вони [шляхта] іноді зраджували пана, перебігали до другого, котрий більше викочував їм п'яного трунку (Панас Мирний, II, 1954, 89); Зародивсь і п'яний плід В ароматному віночку: На лозі буяє цвіт (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 59); Він почував, як прокидається в ньому давній митець-музикант, і якась дитяча радість, як п'яне зілля,.. полоскала серце (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 296);<br />
// перен. Який викликає стан, схожий на сп'яніння. По землі розливалось тепло і наливало Василинину душу молодими першими любощами, як п'яними пахощами васильків та м'яти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 36); Південь почувався в бадьорому й п'яному подихові вулиць (Юрій Яновський, II, 1958, 119); П'яний запах відталої землі налився в кімнату (Максим Горький, Дитинство, 1947, 168).<br />
♦ П'яний хліб — зерно, просочене отруйними речовинами — продуктами життєдіяльності особливих грибків; його споживання спричиняє отруєння, подібне до сп'яніння.<br />
<br />
2)Офіційний сайт української мови<br />
<br />
Синоніми до слова П'ЯНИЙ: нетверезий, жм. напитий, зн. налиганий, (трохи) підпилий, підпитий, захмелений, (дуже) п'яний, як ніч ; (від щастя) сп'янілий, одурілий; (трунок) хмільний, п'янкий; пор. П'ЯНИЦЯ.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dq4amavzoxpntxfvdgl4.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Drugabuse-shutterstock293848514-woman_in_front_of_alcohol_glass-feature_image-alcohol_abuse-300x201.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Drugabuse-shutterstock293848514-woman_in_front_of_alcohol_glass-feature_image-alcohol_abuse-300x201.jpgФайл:Drugabuse-shutterstock293848514-woman in front of alcohol glass-feature image-alcohol abuse-300x201.jpg2019-11-20T20:51:04Z<p>Armuliar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9П’яний2019-11-20T20:50:38Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''П’я́ни́й, -а, -е. '''1) Пьяный. ''П’яний, як чіп, як земля, як ніч, як квач, аж валяється, хоч візьми та й викрути, що й стежки не бачить. ''Ном. № 11740, 11741, 11745, 11755, 11748, 11750, 11754. ''Буде твоя головка щодень п’яна. ''Мет. 125. '''Під п’я́ну руч'''. Въ пьяномъ видѣ. Сим. 230. 2) '''П’я́на бараболя'''. Порода картофеля. МУЕ. І. 101. Ум. '''П’яненький. '''''Ой учора ізвечора п’яненька була. ''Грин. III. 273. <br />
[[Категорія:Пя]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
П'ЯНИЙ, а, е.<br />
<br />
1. Який перебуває у стані сп'яніння; нетверезий. Скільки води не пий, а п'яним не будеш (Номис, 1864, № 11541); Раз П'яний Хрім схотів Переплигнути рів! Упав, і хоть не вбився, А все — калікою протверезився (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 138); Мемет був п'яний. Він хитався на кривих ногах і вимахував руками, його рухи були безглуздими й зайвими (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 401); Він понабивав чарки. Дістав іще з шухляди третю — для Ївги Семенівни. Але вона відмовилась. — Я вже дві чарочки наливки випила. Я вже й так п'яна (Андрій Головко, II, 1957, 558); Жрецький озброєний відділ.. забаву справляє: Кров'ю пролитою п'яні, танцюють вони (Микола Зеров, Вибр., 1966, 177); Дівчина, від щастя й туги п'яна, Виглядає хлопця край села (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 68).<br />
<br />
2. Який буває у сп'янілої, нетверезої людини або людини, що перебуває у стані, схожому на сп'яніння. Вона була вже п'яненька, і п'яні сльози текли по жалібно скривленому зморщеному обличчі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 46); Підходжу до вікна... Обгортає зелена, п'яна лінь (Степан Васильченко, II, 1959, 87); З-за рогу несподівано залунав чийсь хрипкий п'яний бас (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 59); П'яними від щастя очима Микола глянув у Надине обличчя (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 77);<br />
// Який свідчить про стан сп'яніння (перев. багатьох людей). Урочистий спів дивно лунав серед п'яних викриків, гармидеру та брязкоту (Леся Українка, III, 1952, 561); Після куті і вечері в незвично чистій і добре провітреній казармі не було ані п'яних пісень, ані лайки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 198); П'яний гамір та зойкіт бурхав у парку цілісіньку ніч (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 48);<br />
// Пов'язаний з надмірним уживанням спиртних напоїв. Сухенький та не дуже чепурно наряджений панок стояв проти халабуди і дивився на п'яне гульбище (Панас Мирний, III, 1954, 264); Говорилось стисло в ньому [дописі] про життя в глухій Обухівці.. Про п'янство голови й про п'яний розгул (Андрій Головко, II, 1957, 125).<br />
♦ З п'яних очей див. око; Під п'яну руку (руч) — у стані сп'яніння. Дружину він бив.. під п'яну руку і без злості (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 303); Або плаче [мати] мовчки, або докоря [батькові]: нащо п'єш.. Давав він їй доброго прочухана, як під п'яну руч (Борис Грінченко, I, 1963, 334).<br />
<br />
3. Який викликає сп'яніння; хмільний, п'янкий. Гультяї, свавольники, дармоїди, вони [шляхта] іноді зраджували пана, перебігали до другого, котрий більше викочував їм п'яного трунку (Панас Мирний, II, 1954, 89); Зародивсь і п'яний плід В ароматному віночку: На лозі буяє цвіт (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 59); Він почував, як прокидається в ньому давній митець-музикант, і якась дитяча радість, як п'яне зілля,.. полоскала серце (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 296);<br />
// перен. Який викликає стан, схожий на сп'яніння. По землі розливалось тепло і наливало Василинину душу молодими першими любощами, як п'яними пахощами васильків та м'яти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 36); Південь почувався в бадьорому й п'яному подихові вулиць (Юрій Яновський, II, 1958, 119); П'яний запах відталої землі налився в кімнату (Максим Горький, Дитинство, 1947, 168).<br />
♦ П'яний хліб — зерно, просочене отруйними речовинами — продуктами життєдіяльності особливих грибків; його споживання спричиняє отруєння, подібне до сп'яніння.<br />
<br />
2)Офіційний сайт української мови<br />
<br />
Синоніми до слова П'ЯНИЙ: нетверезий, жм. напитий, зн. налиганий, (трохи) підпилий, підпитий, захмелений, (дуже) п'яний, як ніч ; (від щастя) сп'янілий, одурілий; (трунок) хмільний, п'янкий; пор. П'ЯНИЦЯ.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dq4amavzoxpntxfvdgl4.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dq4amavzoxpntxfvdgl4.jpgФайл:Dq4amavzoxpntxfvdgl4.jpg2019-11-20T20:50:19Z<p>Armuliar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9П’яний2019-11-20T20:45:39Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''П’я́ни́й, -а, -е. '''1) Пьяный. ''П’яний, як чіп, як земля, як ніч, як квач, аж валяється, хоч візьми та й викрути, що й стежки не бачить. ''Ном. № 11740, 11741, 11745, 11755, 11748, 11750, 11754. ''Буде твоя головка щодень п’яна. ''Мет. 125. '''Під п’я́ну руч'''. Въ пьяномъ видѣ. Сим. 230. 2) '''П’я́на бараболя'''. Порода картофеля. МУЕ. І. 101. Ум. '''П’яненький. '''''Ой учора ізвечора п’яненька була. ''Грин. III. 273. <br />
[[Категорія:Пя]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
П'ЯНИЙ, а, е.<br />
<br />
1. Який перебуває у стані сп'яніння; нетверезий. Скільки води не пий, а п'яним не будеш (Номис, 1864, № 11541); Раз П'яний Хрім схотів Переплигнути рів! Упав, і хоть не вбився, А все — калікою протверезився (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 138); Мемет був п'яний. Він хитався на кривих ногах і вимахував руками, його рухи були безглуздими й зайвими (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 401); Він понабивав чарки. Дістав іще з шухляди третю — для Ївги Семенівни. Але вона відмовилась. — Я вже дві чарочки наливки випила. Я вже й так п'яна (Андрій Головко, II, 1957, 558); Жрецький озброєний відділ.. забаву справляє: Кров'ю пролитою п'яні, танцюють вони (Микола Зеров, Вибр., 1966, 177); Дівчина, від щастя й туги п'яна, Виглядає хлопця край села (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 68).<br />
<br />
2. Який буває у сп'янілої, нетверезої людини або людини, що перебуває у стані, схожому на сп'яніння. Вона була вже п'яненька, і п'яні сльози текли по жалібно скривленому зморщеному обличчі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 46); Підходжу до вікна... Обгортає зелена, п'яна лінь (Степан Васильченко, II, 1959, 87); З-за рогу несподівано залунав чийсь хрипкий п'яний бас (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 59); П'яними від щастя очима Микола глянув у Надине обличчя (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 77);<br />
// Який свідчить про стан сп'яніння (перев. багатьох людей). Урочистий спів дивно лунав серед п'яних викриків, гармидеру та брязкоту (Леся Українка, III, 1952, 561); Після куті і вечері в незвично чистій і добре провітреній казармі не було ані п'яних пісень, ані лайки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 198); П'яний гамір та зойкіт бурхав у парку цілісіньку ніч (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 48);<br />
// Пов'язаний з надмірним уживанням спиртних напоїв. Сухенький та не дуже чепурно наряджений панок стояв проти халабуди і дивився на п'яне гульбище (Панас Мирний, III, 1954, 264); Говорилось стисло в ньому [дописі] про життя в глухій Обухівці.. Про п'янство голови й про п'яний розгул (Андрій Головко, II, 1957, 125).<br />
♦ З п'яних очей див. око; Під п'яну руку (руч) — у стані сп'яніння. Дружину він бив.. під п'яну руку і без злості (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 303); Або плаче [мати] мовчки, або докоря [батькові]: нащо п'єш.. Давав він їй доброго прочухана, як під п'яну руч (Борис Грінченко, I, 1963, 334).<br />
<br />
3. Який викликає сп'яніння; хмільний, п'янкий. Гультяї, свавольники, дармоїди, вони [шляхта] іноді зраджували пана, перебігали до другого, котрий більше викочував їм п'яного трунку (Панас Мирний, II, 1954, 89); Зародивсь і п'яний плід В ароматному віночку: На лозі буяє цвіт (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 59); Він почував, як прокидається в ньому давній митець-музикант, і якась дитяча радість, як п'яне зілля,.. полоскала серце (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 296);<br />
// перен. Який викликає стан, схожий на сп'яніння. По землі розливалось тепло і наливало Василинину душу молодими першими любощами, як п'яними пахощами васильків та м'яти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 36); Південь почувався в бадьорому й п'яному подихові вулиць (Юрій Яновський, II, 1958, 119); П'яний запах відталої землі налився в кімнату (Максим Горький, Дитинство, 1947, 168).<br />
♦ П'яний хліб — зерно, просочене отруйними речовинами — продуктами життєдіяльності особливих грибків; його споживання спричиняє отруєння, подібне до сп'яніння.<br />
<br />
2)Офіційний сайт української мови<br />
<br />
Синоніми до слова П'ЯНИЙ: нетверезий, жм. напитий, зн. налиганий, (трохи) підпилий, підпитий, захмелений, (дуже) п'яний, як ніч ; (від щастя) сп'янілий, одурілий; (трунок) хмільний, п'янкий; пор. П'ЯНИЦЯ.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9П’яний2019-11-20T20:44:10Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''П’я́ни́й, -а, -е. '''1) Пьяный. ''П’яний, як чіп, як земля, як ніч, як квач, аж валяється, хоч візьми та й викрути, що й стежки не бачить. ''Ном. № 11740, 11741, 11745, 11755, 11748, 11750, 11754. ''Буде твоя головка щодень п’яна. ''Мет. 125. '''Під п’я́ну руч'''. Въ пьяномъ видѣ. Сим. 230. 2) '''П’я́на бараболя'''. Порода картофеля. МУЕ. І. 101. Ум. '''П’яненький. '''''Ой учора ізвечора п’яненька була. ''Грин. III. 273. <br />
[[Категорія:Пя]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
П'ЯНИЙ, а, е.<br />
<br />
1. Який перебуває у стані сп'яніння; нетверезий. Скільки води не пий, а п'яним не будеш (Номис, 1864, № 11541); Раз П'яний Хрім схотів Переплигнути рів! Упав, і хоть не вбився, А все — калікою протверезився (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 138); Мемет був п'яний. Він хитався на кривих ногах і вимахував руками, його рухи були безглуздими й зайвими (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 401); Він понабивав чарки. Дістав іще з шухляди третю — для Ївги Семенівни. Але вона відмовилась. — Я вже дві чарочки наливки випила. Я вже й так п'яна (Андрій Головко, II, 1957, 558); * Образно. Кати знущаються над нами, А правда наша п'яна спить (Тарас Шевченко, I, 1963, 323); Ліс очерету хилиться п'яний, Дивиться мрійно у воду (Максим Рильський, I, 1960, 113);<br />
// у знач. ім. п'яний, ного, чол.; п'яна, ної, жін. Той, хто перебуває у стані сп'яніння. П'яний — як дурний (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 209); — Що за диво в тім, Що в Василя все погоріло, А в тебе ногу ізломило! Погано п'яному і поночі, й з вогнем! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 34); — Що п'яному дивуватись, — втомлено одказав Остап. — Ого, п'яному! Що в тверезого на умі, те у п'яного на язиці, — не вгавав Гулька (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 138);<br />
// перен. Який перебуває у стані, схожому на сп'яніння. Я від туги зробивсь п'яний, хитаюсь (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 207); Жрецький озброєний відділ.. забаву справляє: Кров'ю пролитою п'яні, танцюють вони (Микола Зеров, Вибр., 1966, 177); Дівчина, від щастя й туги п'яна, Виглядає хлопця край села (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 68).<br />
Як (мов, наче і т. ін.) п'яний: а) (хто) хтось перебуває у стані, схожому на сп'яніння. [Маруся:] Чи ти знаєш, Марто, що я сеї ночі й очей не закривала? З самого досвітку ходжу та плутаюсь, як п'яна (Степан Васильченко, III, 1960, 82); Мчить Андрій, мов п'яний, у посвисті куль, у шабельному блиску (Олександр Довженко, I, 1958, 241); б) (що) щось хитається, хилиться набік, падає. Писав [Йосип] — куди краще від самого дяка, у того літери мов п'яні, то сюди, то туди порозхилялися (Панас Мирний, IV, 1955, 35); Весна, весна. Сади мов п'яні, хитає вітер дерева (Володимир Сосюра, II, 1958, 319).<br />
♦ П'яний у (в) дим (як земля, як ніч і т. ін.) — зовсім сп'янілий. Горобець хромовими чобітьми вибивав польку — п'яний в дим (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 18); [Феська:] Питаюся їх, де мій чоловік, а вони сміються. Виджу я, п'яні.., як ніч (Іван Франко, IX, 1952, 391).<br />
<br />
2. Який буває у сп'янілої, нетверезої людини або людини, що перебуває у стані, схожому на сп'яніння. Вона була вже п'яненька, і п'яні сльози текли по жалібно скривленому зморщеному обличчі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 46); Підходжу до вікна... Обгортає зелена, п'яна лінь (Степан Васильченко, II, 1959, 87); З-за рогу несподівано залунав чийсь хрипкий п'яний бас (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 59); П'яними від щастя очима Микола глянув у Надине обличчя (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 77);<br />
// Який свідчить про стан сп'яніння (перев. багатьох людей). Урочистий спів дивно лунав серед п'яних викриків, гармидеру та брязкоту (Леся Українка, III, 1952, 561); Після куті і вечері в незвично чистій і добре провітреній казармі не було ані п'яних пісень, ані лайки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 198); П'яний гамір та зойкіт бурхав у парку цілісіньку ніч (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 48);<br />
// Пов'язаний з надмірним уживанням спиртних напоїв. Сухенький та не дуже чепурно наряджений панок стояв проти халабуди і дивився на п'яне гульбище (Панас Мирний, III, 1954, 264); Говорилось стисло в ньому [дописі] про життя в глухій Обухівці.. Про п'янство голови й про п'яний розгул (Андрій Головко, II, 1957, 125).<br />
♦ З п'яних очей див. око; Під п'яну руку (руч) — у стані сп'яніння. Дружину він бив.. під п'яну руку і без злості (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 303); Або плаче [мати] мовчки, або докоря [батькові]: нащо п'єш.. Давав він їй доброго прочухана, як під п'яну руч (Борис Грінченко, I, 1963, 334).<br />
<br />
3. Який викликає сп'яніння; хмільний, п'янкий. Гультяї, свавольники, дармоїди, вони [шляхта] іноді зраджували пана, перебігали до другого, котрий більше викочував їм п'яного трунку (Панас Мирний, II, 1954, 89); Зародивсь і п'яний плід В ароматному віночку: На лозі буяє цвіт (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 59); Він почував, як прокидається в ньому давній митець-музикант, і якась дитяча радість, як п'яне зілля,.. полоскала серце (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 296);<br />
// перен. Який викликає стан, схожий на сп'яніння. По землі розливалось тепло і наливало Василинину душу молодими першими любощами, як п'яними пахощами васильків та м'яти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 36); Південь почувався в бадьорому й п'яному подихові вулиць (Юрій Яновський, II, 1958, 119); П'яний запах відталої землі налився в кімнату (Максим Горький, Дитинство, 1947, 168).<br />
♦ П'яний хліб — зерно, просочене отруйними речовинами — продуктами життєдіяльності особливих грибків; його споживання спричиняє отруєння, подібне до сп'яніння.<br />
<br />
2)Офіційний сайт української мови<br />
<br />
Синоніми до слова П'ЯНИЙ: нетверезий, жм. напитий, зн. налиганий, (трохи) підпилий, підпитий, захмелений, (дуже) п'яний, як ніч ; (від щастя) сп'янілий, одурілий; (трунок) хмільний, п'янкий; пор. П'ЯНИЦЯ.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9П’яний2019-11-20T20:41:56Z<p>Armuliar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''П’я́ни́й, -а, -е. '''1) Пьяный. ''П’яний, як чіп, як земля, як ніч, як квач, аж валяється, хоч візьми та й викрути, що й стежки не бачить. ''Ном. № 11740, 11741, 11745, 11755, 11748, 11750, 11754. ''Буде твоя головка щодень п’яна. ''Мет. 125. '''Під п’я́ну руч'''. Въ пьяномъ видѣ. Сим. 230. 2) '''П’я́на бараболя'''. Порода картофеля. МУЕ. І. 101. Ум. '''П’яненький. '''''Ой учора ізвечора п’яненька була. ''Грин. III. 273. <br />
[[Категорія:Пя]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9П’яний2019-11-20T20:41:18Z<p>Armuliar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''П’я́ни́й, -а, -е. '''1) Пьяный. ''П’яний, як чіп, як земля, як ніч, як квач, аж валяється, хоч візьми та й викрути, що й стежки не бачить. ''Ном. № 11740, 11741, 11745, 11755, 11748, 11750, 11754. ''Буде твоя головка щодень п’яна. ''Мет. 125. '''Під п’я́ну руч'''. Въ пьяномъ видѣ. Сим. 230. 2) '''П’я́на бараболя'''. Порода картофеля. МУЕ. І. 101. Ум. '''П’яненький. '''''Ой учора ізвечора п’яненька була. ''Грин. III. 273. <br />
[[Категорія:Пя]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9Вередій2019-11-20T20:31:14Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''Вередій, -дія, '''''м. ''Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. ''Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! ''Харьк. <br />
[[Категорія:Ве]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ВЕРЕДІ́Й, я, чол. Те саме, що вередун. Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! <br />
<br />
2)Всесвітній словник української мови<br />
<br />
ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́розм.,ПРИВЕРЕ́ДАрозм.,КАПРИЗУ́Нрозм.,КАПРИЗУ́ЛЯрозм.,КОВЕРЗУ́Нрозм.,КОМИЗА́розм.,ПЕРЕБЕ́НДЯрозм.Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (І. Нечуй-Левицький); Чого тобі нестає ще? Ну, та й вередій же! (Словник Б. Грінченка); - Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль (М. Стельмах); Мала мама одинця.. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда (Г. Бойко); Якщо дитину вже називають "капризуля", "вереда", то часто це означає, що капризи в неї - не випадок, а особливість поведінки (з журналу); - Як же вниз, коли я знизу? Ти не строй мені комизу! (П. Тичина).<br />
<br />
3)Цифрові лексикографічні системи української мови<br />
<br />
вереді́й той, хто вередує, капризує<br />
<br />
4)Український тлумачний словник<br />
<br />
<br />
вередій<br />
-я́, ч.<br />
Те саме, що варивода.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vredna-dytyna.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:112-kaprizniy-rebenok.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4895229.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|b4Ujr2Ebu6E}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
1)Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
2)Всесвітній словник української мови<br />
<br />
3)Цифрові лексикографічні системи української мови<br />
<br />
4)Український тлумачний словник<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9Вередій2019-11-20T20:30:21Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Вередій, -дія, '''''м. ''Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. ''Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! ''Харьк. <br />
[[Категорія:Ве]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ВЕРЕДІ́Й, я, чол. Те саме, що вередун. Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! <br />
<br />
2)Всесвітній словник української мови<br />
<br />
ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́розм.,ПРИВЕРЕ́ДАрозм.,КАПРИЗУ́Нрозм.,КАПРИЗУ́ЛЯрозм.,КОВЕРЗУ́Нрозм.,КОМИЗА́розм.,ПЕРЕБЕ́НДЯрозм.Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (І. Нечуй-Левицький); Чого тобі нестає ще? Ну, та й вередій же! (Словник Б. Грінченка); - Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль (М. Стельмах); Мала мама одинця.. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда (Г. Бойко); Якщо дитину вже називають "капризуля", "вереда", то часто це означає, що капризи в неї - не випадок, а особливість поведінки (з журналу); - Як же вниз, коли я знизу? Ти не строй мені комизу! (П. Тичина).<br />
<br />
3)Цифрові лексикографічні системи української мови<br />
<br />
вереді́й той, хто вередує, капризує<br />
<br />
4)Український тлумачний словник<br />
<br />
<br />
вередій<br />
-я́, ч.<br />
Те саме, що варивода.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vredna-dytyna.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:112-kaprizniy-rebenok.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4895229.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|b4Ujr2Ebu6E}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9Вередій2019-11-20T20:26:25Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Вередій, -дія, '''''м. ''Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. ''Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! ''Харьк. <br />
[[Категорія:Ве]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ВЕРЕДІ́Й, я, чол. Те саме, що вередун. Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! <br />
<br />
2)Всесвітній словник української мови<br />
<br />
ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́розм.,ПРИВЕРЕ́ДАрозм.,КАПРИЗУ́Нрозм.,КАПРИЗУ́ЛЯрозм.,КОВЕРЗУ́Нрозм.,КОМИЗА́розм.,ПЕРЕБЕ́НДЯрозм.Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (І. Нечуй-Левицький); Чого тобі нестає ще? Ну, та й вередій же! (Словник Б. Грінченка); - Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль (М. Стельмах); Мала мама одинця.. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда (Г. Бойко); Якщо дитину вже називають "капризуля", "вереда", то часто це означає, що капризи в неї - не випадок, а особливість поведінки (з журналу); - Як же вниз, коли я знизу? Ти не строй мені комизу! (П. Тичина).<br />
<br />
3)Цифрові лексикографічні системи української мови<br />
<br />
вереді́й той, хто вередує, капризує<br />
<br />
4)Український тлумачний словник<br />
<br />
<br />
вередій<br />
-я́, ч.<br />
Те саме, що варивода.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vredna-dytyna.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:112-kaprizniy-rebenok.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4895229.jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:4895229.jpgФайл:4895229.jpg2019-11-20T20:26:05Z<p>Armuliar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9Вередій2019-11-20T20:25:36Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Вередій, -дія, '''''м. ''Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. ''Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! ''Харьк. <br />
[[Категорія:Ве]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ВЕРЕДІ́Й, я, чол. Те саме, що вередун. Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! <br />
<br />
2)Всесвітній словник української мови<br />
<br />
ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́розм.,ПРИВЕРЕ́ДАрозм.,КАПРИЗУ́Нрозм.,КАПРИЗУ́ЛЯрозм.,КОВЕРЗУ́Нрозм.,КОМИЗА́розм.,ПЕРЕБЕ́НДЯрозм.Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (І. Нечуй-Левицький); Чого тобі нестає ще? Ну, та й вередій же! (Словник Б. Грінченка); - Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль (М. Стельмах); Мала мама одинця.. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда (Г. Бойко); Якщо дитину вже називають "капризуля", "вереда", то часто це означає, що капризи в неї - не випадок, а особливість поведінки (з журналу); - Як же вниз, коли я знизу? Ти не строй мені комизу! (П. Тичина).<br />
<br />
3)Цифрові лексикографічні системи української мови<br />
<br />
вереді́й той, хто вередує, капризує<br />
<br />
4)Український тлумачний словник<br />
<br />
<br />
вередій<br />
-я́, ч.<br />
Те саме, що варивода.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vredna-dytyna.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:112-kaprizniy-rebenok.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:112-kaprizniy-rebenok.jpgФайл:112-kaprizniy-rebenok.jpg2019-11-20T20:25:11Z<p>Armuliar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9Вередій2019-11-20T20:24:39Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Вередій, -дія, '''''м. ''Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. ''Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! ''Харьк. <br />
[[Категорія:Ве]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ВЕРЕДІ́Й, я, чол. Те саме, що вередун. Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! <br />
<br />
2)Всесвітній словник української мови<br />
<br />
ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́розм.,ПРИВЕРЕ́ДАрозм.,КАПРИЗУ́Нрозм.,КАПРИЗУ́ЛЯрозм.,КОВЕРЗУ́Нрозм.,КОМИЗА́розм.,ПЕРЕБЕ́НДЯрозм.Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (І. Нечуй-Левицький); Чого тобі нестає ще? Ну, та й вередій же! (Словник Б. Грінченка); - Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль (М. Стельмах); Мала мама одинця.. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда (Г. Бойко); Якщо дитину вже називають "капризуля", "вереда", то часто це означає, що капризи в неї - не випадок, а особливість поведінки (з журналу); - Як же вниз, коли я знизу? Ти не строй мені комизу! (П. Тичина).<br />
<br />
3)Цифрові лексикографічні системи української мови<br />
<br />
вереді́й той, хто вередує, капризує<br />
<br />
4)Український тлумачний словник<br />
<br />
<br />
вередій<br />
-я́, ч.<br />
Те саме, що варивода.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vredna-dytyna.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Vredna-dytyna.jpgФайл:Vredna-dytyna.jpg2019-11-20T20:24:23Z<p>Armuliar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9Вередій2019-11-20T20:22:10Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Вередій, -дія, '''''м. ''Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. ''Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! ''Харьк. <br />
[[Категорія:Ве]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ВЕРЕДІ́Й, я, чол. Те саме, що вередун. Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! <br />
<br />
2)Всесвітній словник української мови<br />
<br />
ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́розм.,ПРИВЕРЕ́ДАрозм.,КАПРИЗУ́Нрозм.,КАПРИЗУ́ЛЯрозм.,КОВЕРЗУ́Нрозм.,КОМИЗА́розм.,ПЕРЕБЕ́НДЯрозм.Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (І. Нечуй-Левицький); Чого тобі нестає ще? Ну, та й вередій же! (Словник Б. Грінченка); - Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль (М. Стельмах); Мала мама одинця.. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда (Г. Бойко); Якщо дитину вже називають "капризуля", "вереда", то часто це означає, що капризи в неї - не випадок, а особливість поведінки (з журналу); - Як же вниз, коли я знизу? Ти не строй мені комизу! (П. Тичина).<br />
<br />
3)Цифрові лексикографічні системи української мови<br />
<br />
вереді́й той, хто вередує, капризує<br />
<br />
4)Український тлумачний словник<br />
<br />
<br />
вередій<br />
-я́, ч.<br />
Те саме, що варивода.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9Вередій2019-11-20T20:18:20Z<p>Armuliar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Вередій, -дія, '''''м. ''Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. ''Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! ''Харьк. <br />
[[Категорія:Ве]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9Вередій2019-11-20T20:17:46Z<p>Armuliar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Вередій, -дія, '''''м. ''Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. ''Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! ''Харьк. <br />
[[Категорія:Ве]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BEЛукаво2019-11-20T20:08:12Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Джерела та література */</p>
<hr />
<div>'''Лукаво, '''''нар. ''Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. ''І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. ''Котл. Ен. <br />
[[Категорія:Лу]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ЛУКА́ВО. Присл. до лукавий 1—3. Розмовляючи з Боровиком, вона часто лукаво посміхалась, і йому здавалося, ніби вона щось знає (Вадим Собко, Справа.., 1959, 157); Цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці.. Та, кланяючись, брала і, лукаво дякуючи очима, нюхала (Панас Мирний, III, 1954, 273); [Кармелюк:] Ні, правдиві розбійники не ті, що в лісі, а ті, що в церкві в золотих ризах лукаво бога вихваляють (Степан Васильченко, III, 1960, 429); В історії римської церкви.. лукаво поєднувались релігійні догми і найжорстокіші злочини (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 28); * Образно. Баклажка вигляда з трави лукаво — Попробуй догадатись, що у ній! (Максим Рильський, II, 1960, 149).<br />
<br />
2)Тлумачний словник української мови у 20-ти томах<br />
<br />
ЛУКА́ВИЙ<br />
Здатний на різні хитрощі або жарти.<br />
Здатний на нещирість, брехню; єхидний. <br />
Який має злі, ворожі наміри; підступний. <br />
Грішний, нечестивий.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fc62a8be7fe682cf1cc450e6abd9e66c.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image_862807182058362142324.gif|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|Uh_dOwor-Kg&t=10s}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BEЛукаво2019-11-20T20:07:42Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Лукаво, '''''нар. ''Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. ''І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. ''Котл. Ен. <br />
[[Категорія:Лу]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ЛУКА́ВО. Присл. до лукавий 1—3. Розмовляючи з Боровиком, вона часто лукаво посміхалась, і йому здавалося, ніби вона щось знає (Вадим Собко, Справа.., 1959, 157); Цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці.. Та, кланяючись, брала і, лукаво дякуючи очима, нюхала (Панас Мирний, III, 1954, 273); [Кармелюк:] Ні, правдиві розбійники не ті, що в лісі, а ті, що в церкві в золотих ризах лукаво бога вихваляють (Степан Васильченко, III, 1960, 429); В історії римської церкви.. лукаво поєднувались релігійні догми і найжорстокіші злочини (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 28); * Образно. Баклажка вигляда з трави лукаво — Попробуй догадатись, що у ній! (Максим Рильський, II, 1960, 149).<br />
<br />
2)Тлумачний словник української мови у 20-ти томах<br />
<br />
ЛУКА́ВИЙ<br />
Здатний на різні хитрощі або жарти.<br />
Здатний на нещирість, брехню; єхидний. <br />
Який має злі, ворожі наміри; підступний. <br />
Грішний, нечестивий.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fc62a8be7fe682cf1cc450e6abd9e66c.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image_862807182058362142324.gif|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|Uh_dOwor-Kg&t=10s}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BEЛукаво2019-11-20T20:07:17Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Лукаво, '''''нар. ''Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. ''І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. ''Котл. Ен. <br />
[[Категорія:Лу]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ЛУКА́ВО. Присл. до лукавий 1—3. Розмовляючи з Боровиком, вона часто лукаво посміхалась, і йому здавалося, ніби вона щось знає (Вадим Собко, Справа.., 1959, 157); Цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці.. Та, кланяючись, брала і, лукаво дякуючи очима, нюхала (Панас Мирний, III, 1954, 273); [Кармелюк:] Ні, правдиві розбійники не ті, що в лісі, а ті, що в церкві в золотих ризах лукаво бога вихваляють (Степан Васильченко, III, 1960, 429); В історії римської церкви.. лукаво поєднувались релігійні догми і найжорстокіші злочини (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 28); * Образно. Баклажка вигляда з трави лукаво — Попробуй догадатись, що у ній! (Максим Рильський, II, 1960, 149).<br />
<br />
2)Тлумачний словник української мови у 20-ти томах<br />
<br />
ЛУКА́ВИЙ<br />
Здатний на різні хитрощі або жарти.<br />
Здатний на нещирість, брехню; єхидний. <br />
Який має злі, ворожі наміри; підступний. <br />
Грішний, нечестивий.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fc62a8be7fe682cf1cc450e6abd9e66c.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image_862807182058362142324.gif|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|10s}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BEЛукаво2019-11-20T20:06:29Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Медіа */</p>
<hr />
<div>'''Лукаво, '''''нар. ''Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. ''І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. ''Котл. Ен. <br />
[[Категорія:Лу]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ЛУКА́ВО. Присл. до лукавий 1—3. Розмовляючи з Боровиком, вона часто лукаво посміхалась, і йому здавалося, ніби вона щось знає (Вадим Собко, Справа.., 1959, 157); Цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці.. Та, кланяючись, брала і, лукаво дякуючи очима, нюхала (Панас Мирний, III, 1954, 273); [Кармелюк:] Ні, правдиві розбійники не ті, що в лісі, а ті, що в церкві в золотих ризах лукаво бога вихваляють (Степан Васильченко, III, 1960, 429); В історії римської церкви.. лукаво поєднувались релігійні догми і найжорстокіші злочини (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 28); * Образно. Баклажка вигляда з трави лукаво — Попробуй догадатись, що у ній! (Максим Рильський, II, 1960, 149).<br />
<br />
2)Тлумачний словник української мови у 20-ти томах<br />
<br />
ЛУКА́ВИЙ<br />
Здатний на різні хитрощі або жарти.<br />
Здатний на нещирість, брехню; єхидний. <br />
Який має злі, ворожі наміри; підступний. <br />
Грішний, нечестивий.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fc62a8be7fe682cf1cc450e6abd9e66c.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image_862807182058362142324.gif|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|Uh_dOwor-Kg&t=10s}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BEЛукаво2019-11-20T19:53:50Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Лукаво, '''''нар. ''Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. ''І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. ''Котл. Ен. <br />
[[Категорія:Лу]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ЛУКА́ВО. Присл. до лукавий 1—3. Розмовляючи з Боровиком, вона часто лукаво посміхалась, і йому здавалося, ніби вона щось знає (Вадим Собко, Справа.., 1959, 157); Цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці.. Та, кланяючись, брала і, лукаво дякуючи очима, нюхала (Панас Мирний, III, 1954, 273); [Кармелюк:] Ні, правдиві розбійники не ті, що в лісі, а ті, що в церкві в золотих ризах лукаво бога вихваляють (Степан Васильченко, III, 1960, 429); В історії римської церкви.. лукаво поєднувались релігійні догми і найжорстокіші злочини (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 28); * Образно. Баклажка вигляда з трави лукаво — Попробуй догадатись, що у ній! (Максим Рильський, II, 1960, 149).<br />
<br />
2)Тлумачний словник української мови у 20-ти томах<br />
<br />
ЛУКА́ВИЙ<br />
Здатний на різні хитрощі або жарти.<br />
Здатний на нещирість, брехню; єхидний. <br />
Який має злі, ворожі наміри; підступний. <br />
Грішний, нечестивий.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fc62a8be7fe682cf1cc450e6abd9e66c.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image_862807182058362142324.gif|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BEЛукаво2019-11-20T19:53:33Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Лукаво, '''''нар. ''Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. ''І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. ''Котл. Ен. <br />
[[Категорія:Лу]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ЛУКА́ВО. Присл. до лукавий 1—3. Розмовляючи з Боровиком, вона часто лукаво посміхалась, і йому здавалося, ніби вона щось знає (Вадим Собко, Справа.., 1959, 157); Цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці.. Та, кланяючись, брала і, лукаво дякуючи очима, нюхала (Панас Мирний, III, 1954, 273); [Кармелюк:] Ні, правдиві розбійники не ті, що в лісі, а ті, що в церкві в золотих ризах лукаво бога вихваляють (Степан Васильченко, III, 1960, 429); В історії римської церкви.. лукаво поєднувались релігійні догми і найжорстокіші злочини (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 28); * Образно. Баклажка вигляда з трави лукаво — Попробуй догадатись, що у ній! (Максим Рильський, II, 1960, 149).<br />
<br />
2)Тлумачний словник української мови у 20-ти томах<br />
<br />
ЛУКА́ВИЙ<br />
Здатний на різні хитрощі або жарти.<br />
Здатний на нещирість, брехню; єхидний. <br />
Який має злі, ворожі наміри; підступний. <br />
Грішний, нечестивий.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fc62a8be7fe682cf1cc450e6abd9e66c.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image_862807182058362142324.gif|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Image_862807182058362142324.gifФайл:Image 862807182058362142324.gif2019-11-20T19:53:17Z<p>Armuliar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BEЛукаво2019-11-20T19:52:21Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Лукаво, '''''нар. ''Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. ''І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. ''Котл. Ен. <br />
[[Категорія:Лу]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ЛУКА́ВО. Присл. до лукавий 1—3. Розмовляючи з Боровиком, вона часто лукаво посміхалась, і йому здавалося, ніби вона щось знає (Вадим Собко, Справа.., 1959, 157); Цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці.. Та, кланяючись, брала і, лукаво дякуючи очима, нюхала (Панас Мирний, III, 1954, 273); [Кармелюк:] Ні, правдиві розбійники не ті, що в лісі, а ті, що в церкві в золотих ризах лукаво бога вихваляють (Степан Васильченко, III, 1960, 429); В історії римської церкви.. лукаво поєднувались релігійні догми і найжорстокіші злочини (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 28); * Образно. Баклажка вигляда з трави лукаво — Попробуй догадатись, що у ній! (Максим Рильський, II, 1960, 149).<br />
<br />
2)Тлумачний словник української мови у 20-ти томах<br />
<br />
ЛУКА́ВИЙ<br />
Здатний на різні хитрощі або жарти.<br />
Здатний на нещирість, брехню; єхидний. <br />
Який має злі, ворожі наміри; підступний. <br />
Грішний, нечестивий.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fc62a8be7fe682cf1cc450e6abd9e66c.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Fc62a8be7fe682cf1cc450e6abd9e66c.jpgФайл:Fc62a8be7fe682cf1cc450e6abd9e66c.jpg2019-11-20T19:51:57Z<p>Armuliar.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BEЛукаво2019-11-20T19:50:59Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Лукаво, '''''нар. ''Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. ''І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. ''Котл. Ен. <br />
[[Категорія:Лу]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ЛУКА́ВО. Присл. до лукавий 1—3. Розмовляючи з Боровиком, вона часто лукаво посміхалась, і йому здавалося, ніби вона щось знає (Вадим Собко, Справа.., 1959, 157); Цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці.. Та, кланяючись, брала і, лукаво дякуючи очима, нюхала (Панас Мирний, III, 1954, 273); [Кармелюк:] Ні, правдиві розбійники не ті, що в лісі, а ті, що в церкві в золотих ризах лукаво бога вихваляють (Степан Васильченко, III, 1960, 429); В історії римської церкви.. лукаво поєднувались релігійні догми і найжорстокіші злочини (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 28); * Образно. Баклажка вигляда з трави лукаво — Попробуй догадатись, що у ній! (Максим Рильський, II, 1960, 149).<br />
<br />
2)Тлумачний словник української мови у 20-ти томах<br />
<br />
ЛУКА́ВИЙ<br />
Здатний на різні хитрощі або жарти.<br />
Здатний на нещирість, брехню; єхидний. <br />
Який має злі, ворожі наміри; підступний. <br />
Грішний, нечестивий.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Як-відучити-дитину-брехати.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BEЛукаво2019-11-20T19:50:09Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Лукаво, '''''нар. ''Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. ''І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. ''Котл. Ен. <br />
[[Категорія:Лу]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ЛУКА́ВО. Присл. до лукавий 1—3. Розмовляючи з Боровиком, вона часто лукаво посміхалась, і йому здавалося, ніби вона щось знає (Вадим Собко, Справа.., 1959, 157); Цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці.. Та, кланяючись, брала і, лукаво дякуючи очима, нюхала (Панас Мирний, III, 1954, 273); [Кармелюк:] Ні, правдиві розбійники не ті, що в лісі, а ті, що в церкві в золотих ризах лукаво бога вихваляють (Степан Васильченко, III, 1960, 429); В історії римської церкви.. лукаво поєднувались релігійні догми і найжорстокіші злочини (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 28); * Образно. Баклажка вигляда з трави лукаво — Попробуй догадатись, що у ній! (Максим Рильський, II, 1960, 149).<br />
<br />
2)Тлумачний словник української мови у 20-ти томах<br />
<br />
ЛУКА́ВИЙ<br />
Здатний на різні хитрощі або жарти.<br />
Здатний на нещирість, брехню; єхидний. <br />
Який має злі, ворожі наміри; підступний. <br />
Грішний, нечестивий.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_107457220-stock-illustration-sly-cartoon-fox.jpg]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BEЛукаво2019-11-20T19:48:45Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Лукаво, '''''нар. ''Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. ''І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. ''Котл. Ен. <br />
[[Категорія:Лу]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ЛУКА́ВО. Присл. до лукавий 1—3. Розмовляючи з Боровиком, вона часто лукаво посміхалась, і йому здавалося, ніби вона щось знає (Вадим Собко, Справа.., 1959, 157); Цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці.. Та, кланяючись, брала і, лукаво дякуючи очима, нюхала (Панас Мирний, III, 1954, 273); [Кармелюк:] Ні, правдиві розбійники не ті, що в лісі, а ті, що в церкві в золотих ризах лукаво бога вихваляють (Степан Васильченко, III, 1960, 429); В історії римської церкви.. лукаво поєднувались релігійні догми і найжорстокіші злочини (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 28); * Образно. Баклажка вигляда з трави лукаво — Попробуй догадатись, що у ній! (Максим Рильський, II, 1960, 149).<br />
<br />
2)Тлумачний словник української мови у 20-ти томах<br />
<br />
ЛУКА́ВИЙ<br />
Здатний на різні хитрощі або жарти.<br />
Здатний на нещирість, брехню; єхидний. <br />
Який має злі, ворожі наміри; підступний. <br />
Грішний, нечестивий.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_107457220-stock-illustration-sly-cartoon-fox.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BEЛукаво2019-11-20T19:43:19Z<p>Armuliar.fpmv19: /* Сучасні словники */</p>
<hr />
<div>'''Лукаво, '''''нар. ''Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. ''І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. ''Котл. Ен. <br />
[[Категорія:Лу]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
1)Словник української мови<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
<br />
ЛУКА́ВО. Присл. до лукавий 1—3. Розмовляючи з Боровиком, вона часто лукаво посміхалась, і йому здавалося, ніби вона щось знає (Вадим Собко, Справа.., 1959, 157); Цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці.. Та, кланяючись, брала і, лукаво дякуючи очима, нюхала (Панас Мирний, III, 1954, 273); [Кармелюк:] Ні, правдиві розбійники не ті, що в лісі, а ті, що в церкві в золотих ризах лукаво бога вихваляють (Степан Васильченко, III, 1960, 429); В історії римської церкви.. лукаво поєднувались релігійні догми і найжорстокіші злочини (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 28); * Образно. Баклажка вигляда з трави лукаво — Попробуй догадатись, що у ній! (Максим Рильський, II, 1960, 149).<br />
<br />
2)Тлумачний словник української мови у 20-ти томах<br />
<br />
ЛУКА́ВИЙ<br />
Здатний на різні хитрощі або жарти.<br />
Здатний на нещирість, брехню; єхидний. <br />
Який має злі, ворожі наміри; підступний. <br />
Грішний, нечестивий.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BEЛукаво2019-11-20T19:39:49Z<p>Armuliar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Лукаво, '''''нар. ''Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. ''І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. ''Котл. Ен. <br />
[[Категорія:Лу]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Armuliar.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BEЛукаво2019-11-20T19:39:12Z<p>Armuliar.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Лукаво, '''''нар. ''Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. ''І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. ''Котл. Ен. <br />
[[Категорія:Лу]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br />
[[Категорія:Слова 2018 року]]</div>Armuliar.fpmv19