https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Aozasimchuk.fpmv19&feedformat=atomКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2024-03-29T13:44:36ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Aozasimchuk.fpmv19Користувач:Aozasimchuk.fpmv192020-04-14T17:22:33Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div> <br />
==Персональні дані==<br />
[[Файл:Photo 2020-04-14 19-18-41.jpg|thumb|Фото<br />
]]<br />
===ПІБ===<br />
Засімчук Анастасія Олегівна<br />
===Група===<br />
ПРБ-1-19-4.Од<br />
===Електронна пошта===<br />
*[aozasimchuk.fmpv19@kubg.edu.ua]<br />
===Соціальні мережі, блоги===<br />
Інстаграм:annasstteisha<br />
==Навчальна діяльність==<br />
студент<br />
===Навчання на MOOC===<br />
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br />
<br />
===Навчальна практика===<br />
===Програми мобільності===<br />
===Нагороди та подяки навчального характеру===<br />
==Наукова-практична діяльність==<br />
===Наукові публікації===<br />
===Участь у конференціях, семінарах===<br />
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br />
<br />
==Професійний розвиток==<br />
===Професійна сертифікація===<br />
===Професійні навички===<br />
===Стажування===<br />
===Професійний досвід===<br />
==Соціально-гуманітарна діяльність==<br />
===Волонтерська діяльність===<br />
===Соціальний проект===<br />
===Університетські заходи===<br />
===Благодійні акції===<br />
===Студентське самоврядування===<br />
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br />
==Доробки==<br />
==Корисні посилання==<br />
==Відгуки==<br />
==Мої проекти==<br />
<br />
[[Категорія:Портфоліо студента/Шифр групи]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Aozasimchuk.fpmv19Користувач:Aozasimchuk.fpmv192020-04-14T17:19:57Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div> <br />
==Персональні дані==<br />
[[Файл:Photo 2020-04-14 19-18-41.jpg<br />
]]<br />
===ПІБ===<br />
Засімчук Анастасія Олегівна<br />
===Група===<br />
ПРБ-1-19-4.Од<br />
===Електронна пошта===<br />
*[aozasimchuk.fmpv19@kubg.edu.ua]<br />
===Соціальні мережі, блоги===<br />
Інстаграм:annasstteisha<br />
==Навчальна діяльність==<br />
студент<br />
===Навчання на MOOC===<br />
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br />
<br />
===Навчальна практика===<br />
===Програми мобільності===<br />
===Нагороди та подяки навчального характеру===<br />
==Наукова-практична діяльність==<br />
===Наукові публікації===<br />
===Участь у конференціях, семінарах===<br />
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br />
<br />
==Професійний розвиток==<br />
===Професійна сертифікація===<br />
===Професійні навички===<br />
===Стажування===<br />
===Професійний досвід===<br />
==Соціально-гуманітарна діяльність==<br />
===Волонтерська діяльність===<br />
===Соціальний проект===<br />
===Університетські заходи===<br />
===Благодійні акції===<br />
===Студентське самоврядування===<br />
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br />
==Доробки==<br />
==Корисні посилання==<br />
==Відгуки==<br />
==Мої проекти==<br />
<br />
[[Категорія:Портфоліо студента/Шифр групи]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Photo_2020-04-14_19-18-41.jpgФайл:Photo 2020-04-14 19-18-41.jpg2020-04-14T17:19:06Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Aozasimchuk.fpmv19Користувач:Aozasimchuk.fpmv192020-04-14T16:17:28Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div> <br />
==Персональні дані==<br />
[[Файл:Photoicon.png|photo_2020-04-14_18-11-30]]<br />
===ПІБ===<br />
Засімчук Анастасія Олегівна<br />
===Група===<br />
ПРБ-1-19-4.Од<br />
===Електронна пошта===<br />
*[aozasimchuk.fmpv19@kubg.edu.ua]<br />
===Соціальні мережі, блоги===<br />
Інстаграм:annasstteisha<br />
==Навчальна діяльність==<br />
студент<br />
===Навчання на MOOC===<br />
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)<br />
<br />
===Навчальна практика===<br />
===Програми мобільності===<br />
===Нагороди та подяки навчального характеру===<br />
==Наукова-практична діяльність==<br />
===Наукові публікації===<br />
===Участь у конференціях, семінарах===<br />
===Участь у наукових та фахових конкурсах, фестивалях===<br />
<br />
==Професійний розвиток==<br />
===Професійна сертифікація===<br />
===Професійні навички===<br />
===Стажування===<br />
===Професійний досвід===<br />
==Соціально-гуманітарна діяльність==<br />
===Волонтерська діяльність===<br />
===Соціальний проект===<br />
===Університетські заходи===<br />
===Благодійні акції===<br />
===Студентське самоврядування===<br />
===Нагороди та подяки соціально-гуманітарного характеру===<br />
==Доробки==<br />
==Корисні посилання==<br />
==Відгуки==<br />
==Мої проекти==<br />
<br />
[[Категорія:Портфоліо студента/Шифр групи]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0Вулонька2019-11-17T19:12:18Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Вулонька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''вулиця. '''<br />
[[Категорія:Ву]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
Академічний тлумачний словник<br />
<br />
ВУ́ЛИЦЯ, і, жін.<br />
<br />
1. Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння. А скільки ж у Харкові вулиць, так батечку мій! Довгі та прямі, та є і мощені (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 308); Біля сільради вся вулиця запруджена народом (Андрій Головко, II, 1957, 157);<br />
// Два ряди будинків із проїздом, проходом між ними. Уїжджають вони у саме село Лани, проїхали три вулиці, й дівчина устала з воза (Марко Вовчок, I, 1955, 351); З піснями дівчата, смугляві, веселі, по Ленінській вулиці йдуть (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 29);<br />
// перен. Про мешканців таких будинків. — Вся вулиця збіглася дивитися на дивовище! (Іван Франко, IV, 1950, 505); [Роман:] Тепер вже так повелося, що: що вулиця, то й звичай; що хата, то й закон (Марко Кропивницький, II, 1958, 23); Дівчата сиділи на колодках.. Колодки були Андріянові — хату нову збирався ставити. А тим часом було де вулиці збиратися (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 167).<br />
♦ Буде й на нашій (моїй і т. ін.) вулиці свято див. свято; Викидати (викинути) на вулицю див. викидати; Давати зелену вулицю — пропускати без затримок, поза всякою чергою. Світло-бежевий «ЗИЛ».. з червоним хрестом на вітровому склі стрілою мчить магістралями міста. Регулювальники дають йому «зелену вулицю» (Вечірній Київ, 16.IV 1957, 2); Десятою вулицею обминати (обходити) кого — старанно, свідомо уникати зустрічі з ким-небудь. То було ніколи й не загляне [Параска] в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 19); На всю вулицю — так, що чути далеко. Сама усе дивиться на нього [портрет]... а далі як придивилась... як зарегочеться на усю вулицю... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 18); Не валяється на вулиці див. валятися.<br />
<br />
2. Місце надворі, де молодь збирається на гулянку, а також сама гулянка. На вулиці, на вечорницях, у колядці наша Оксана перед веде (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 423); В українському селі існує цілий ряд традиційних форм [дозвілля],.. як молодіжні вулиці, вечорниці (Народна творчість та етнографія, 4, 1964, 20).<br />
♦ Збиратися (зібратися) на вулицю — сходитися на гулянку (звичайно увечері). Он і майдан, де ми на вулицю збираємося (Панас Мирний, I, 1954, 83).<br />
<br />
3. Зовнішнє оточення, яке своєю некультурністю, невихованістю погано впливає на кого-небудь. — Вулиця на перший погляд, може, і весела, вільна, та це тільки на перший погляд. А насправді вона залишає тяжкі наслідки, хвороби, тюрму (Іван Микитенко, II, 1957, 489).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumb l 18868.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7110733728376112495864105561330599270023168n 5da56eb3c336d.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:876408534.jpg|x240px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
http://sum.in.ua/s/vulycja<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:876408534.jpgФайл:876408534.jpg2019-11-17T19:11:36Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0Вулонька2019-11-17T19:07:12Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Вулонька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''вулиця. '''<br />
[[Категорія:Ву]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
Академічний тлумачний словник<br />
<br />
ВУ́ЛИЦЯ, і, жін.<br />
<br />
1. Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння. А скільки ж у Харкові вулиць, так батечку мій! Довгі та прямі, та є і мощені (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 308); Біля сільради вся вулиця запруджена народом (Андрій Головко, II, 1957, 157);<br />
// Два ряди будинків із проїздом, проходом між ними. Уїжджають вони у саме село Лани, проїхали три вулиці, й дівчина устала з воза (Марко Вовчок, I, 1955, 351); З піснями дівчата, смугляві, веселі, по Ленінській вулиці йдуть (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 29);<br />
// перен. Про мешканців таких будинків. — Вся вулиця збіглася дивитися на дивовище! (Іван Франко, IV, 1950, 505); [Роман:] Тепер вже так повелося, що: що вулиця, то й звичай; що хата, то й закон (Марко Кропивницький, II, 1958, 23); Дівчата сиділи на колодках.. Колодки були Андріянові — хату нову збирався ставити. А тим часом було де вулиці збиратися (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 167).<br />
♦ Буде й на нашій (моїй і т. ін.) вулиці свято див. свято; Викидати (викинути) на вулицю див. викидати; Давати зелену вулицю — пропускати без затримок, поза всякою чергою. Світло-бежевий «ЗИЛ».. з червоним хрестом на вітровому склі стрілою мчить магістралями міста. Регулювальники дають йому «зелену вулицю» (Вечірній Київ, 16.IV 1957, 2); Десятою вулицею обминати (обходити) кого — старанно, свідомо уникати зустрічі з ким-небудь. То було ніколи й не загляне [Параска] в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 19); На всю вулицю — так, що чути далеко. Сама усе дивиться на нього [портрет]... а далі як придивилась... як зарегочеться на усю вулицю... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 18); Не валяється на вулиці див. валятися.<br />
<br />
2. Місце надворі, де молодь збирається на гулянку, а також сама гулянка. На вулиці, на вечорницях, у колядці наша Оксана перед веде (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 423); В українському селі існує цілий ряд традиційних форм [дозвілля],.. як молодіжні вулиці, вечорниці (Народна творчість та етнографія, 4, 1964, 20).<br />
♦ Збиратися (зібратися) на вулицю — сходитися на гулянку (звичайно увечері). Он і майдан, де ми на вулицю збираємося (Панас Мирний, I, 1954, 83).<br />
<br />
3. Зовнішнє оточення, яке своєю некультурністю, невихованістю погано впливає на кого-небудь. — Вулиця на перший погляд, може, і весела, вільна, та це тільки на перший погляд. А насправді вона залишає тяжкі наслідки, хвороби, тюрму (Іван Микитенко, II, 1957, 489).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumb l 18868.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7110733728376112495864105561330599270023168n 5da56eb3c336d.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Parkway_(117421849999).jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
http://sum.in.ua/s/vulycja<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0Вулонька2019-11-17T19:06:19Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Вулонька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''вулиця. '''<br />
[[Категорія:Ву]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
Академічний тлумачний словник<br />
<br />
ВУ́ЛИЦЯ, і, жін.<br />
<br />
1. Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння. А скільки ж у Харкові вулиць, так батечку мій! Довгі та прямі, та є і мощені (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 308); Біля сільради вся вулиця запруджена народом (Андрій Головко, II, 1957, 157);<br />
// Два ряди будинків із проїздом, проходом між ними. Уїжджають вони у саме село Лани, проїхали три вулиці, й дівчина устала з воза (Марко Вовчок, I, 1955, 351); З піснями дівчата, смугляві, веселі, по Ленінській вулиці йдуть (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 29);<br />
// перен. Про мешканців таких будинків. — Вся вулиця збіглася дивитися на дивовище! (Іван Франко, IV, 1950, 505); [Роман:] Тепер вже так повелося, що: що вулиця, то й звичай; що хата, то й закон (Марко Кропивницький, II, 1958, 23); Дівчата сиділи на колодках.. Колодки були Андріянові — хату нову збирався ставити. А тим часом було де вулиці збиратися (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 167).<br />
♦ Буде й на нашій (моїй і т. ін.) вулиці свято див. свято; Викидати (викинути) на вулицю див. викидати; Давати зелену вулицю — пропускати без затримок, поза всякою чергою. Світло-бежевий «ЗИЛ».. з червоним хрестом на вітровому склі стрілою мчить магістралями міста. Регулювальники дають йому «зелену вулицю» (Вечірній Київ, 16.IV 1957, 2); Десятою вулицею обминати (обходити) кого — старанно, свідомо уникати зустрічі з ким-небудь. То було ніколи й не загляне [Параска] в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 19); На всю вулицю — так, що чути далеко. Сама усе дивиться на нього [портрет]... а далі як придивилась... як зарегочеться на усю вулицю... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 18); Не валяється на вулиці див. валятися.<br />
<br />
2. Місце надворі, де молодь збирається на гулянку, а також сама гулянка. На вулиці, на вечорницях, у колядці наша Оксана перед веде (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 423); В українському селі існує цілий ряд традиційних форм [дозвілля],.. як молодіжні вулиці, вечорниці (Народна творчість та етнографія, 4, 1964, 20).<br />
♦ Збиратися (зібратися) на вулицю — сходитися на гулянку (звичайно увечері). Он і майдан, де ми на вулицю збираємося (Панас Мирний, I, 1954, 83).<br />
<br />
3. Зовнішнє оточення, яке своєю некультурністю, невихованістю погано впливає на кого-небудь. — Вулиця на перший погляд, може, і весела, вільна, та це тільки на перший погляд. А насправді вона залишає тяжкі наслідки, хвороби, тюрму (Іван Микитенко, II, 1957, 489).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumb l 18868.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7110733728376112495864105561330599270023168n 5da56eb3c336d.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Parkway_(117421849999).jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
http://sum.in.ua/s/vulycja<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:7110733728376112495864105561330599270023168n_5da56eb3c336d.jpgФайл:7110733728376112495864105561330599270023168n 5da56eb3c336d.jpg2019-11-17T19:05:35Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0Вулонька2019-11-17T19:05:14Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Вулонька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''вулиця. '''<br />
[[Категорія:Ву]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
Академічний тлумачний словник<br />
<br />
ВУ́ЛИЦЯ, і, жін.<br />
<br />
1. Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння. А скільки ж у Харкові вулиць, так батечку мій! Довгі та прямі, та є і мощені (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 308); Біля сільради вся вулиця запруджена народом (Андрій Головко, II, 1957, 157);<br />
// Два ряди будинків із проїздом, проходом між ними. Уїжджають вони у саме село Лани, проїхали три вулиці, й дівчина устала з воза (Марко Вовчок, I, 1955, 351); З піснями дівчата, смугляві, веселі, по Ленінській вулиці йдуть (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 29);<br />
// перен. Про мешканців таких будинків. — Вся вулиця збіглася дивитися на дивовище! (Іван Франко, IV, 1950, 505); [Роман:] Тепер вже так повелося, що: що вулиця, то й звичай; що хата, то й закон (Марко Кропивницький, II, 1958, 23); Дівчата сиділи на колодках.. Колодки були Андріянові — хату нову збирався ставити. А тим часом було де вулиці збиратися (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 167).<br />
♦ Буде й на нашій (моїй і т. ін.) вулиці свято див. свято; Викидати (викинути) на вулицю див. викидати; Давати зелену вулицю — пропускати без затримок, поза всякою чергою. Світло-бежевий «ЗИЛ».. з червоним хрестом на вітровому склі стрілою мчить магістралями міста. Регулювальники дають йому «зелену вулицю» (Вечірній Київ, 16.IV 1957, 2); Десятою вулицею обминати (обходити) кого — старанно, свідомо уникати зустрічі з ким-небудь. То було ніколи й не загляне [Параска] в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 19); На всю вулицю — так, що чути далеко. Сама усе дивиться на нього [портрет]... а далі як придивилась... як зарегочеться на усю вулицю... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 18); Не валяється на вулиці див. валятися.<br />
<br />
2. Місце надворі, де молодь збирається на гулянку, а також сама гулянка. На вулиці, на вечорницях, у колядці наша Оксана перед веде (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 423); В українському селі існує цілий ряд традиційних форм [дозвілля],.. як молодіжні вулиці, вечорниці (Народна творчість та етнографія, 4, 1964, 20).<br />
♦ Збиратися (зібратися) на вулицю — сходитися на гулянку (звичайно увечері). Он і майдан, де ми на вулицю збираємося (Панас Мирний, I, 1954, 83).<br />
<br />
3. Зовнішнє оточення, яке своєю некультурністю, невихованістю погано впливає на кого-небудь. — Вулиця на перший погляд, може, і весела, вільна, та це тільки на перший погляд. А насправді вона залишає тяжкі наслідки, хвороби, тюрму (Іван Микитенко, II, 1957, 489).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumb l 18868.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[71428_800x600_kobyl44444.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Parkway_(117421849999).jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
http://sum.in.ua/s/vulycja<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Thumb_l_18868.jpgФайл:Thumb l 18868.jpg2019-11-17T19:04:54Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8Забезпечити2019-11-17T19:01:18Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Забезпечити. '''См. '''Забезпечувати. '''<br />
[[Категорія:За]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБЕЗПЕЧИТИ, чу, чиш; наказ. сп. забезпеч; док., перех. і без додатка.<br />
<br />
1. Постачаючи щось у достатній кількості, задовольняти кого-, що-небудь у якихось потребах. Селянська праця забезпечувала феодала і їжею, і одягом, і житлом (Історія середніх віків, 1955, 30); Не все співати нам про квіти Та любуватися Дніпром... Година — дбать про шлях освіти, Люд забезпечити добром (Павло Грабовський, I, 1959, 166); — Ріж кабанів, курей, усе, що маєш, а бійців нагодуй і на дорогу забезпеч (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 308); Зростання сільського господарства дало можливість краще забезпечити легку та харчову промисловість сировиною (Вісник АН УРСР, 1, 1957, 4);<br />
// Надавати кому-небудь достатні матеріальні засоби до існування. Вона [література], як Вам відомо, не тільки не забезпечує матеріально, а потребує ще видатків (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 282); Ми мусимо забезпечити родини забитих (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 173).<br />
<br />
2. Створювати надійні умови для здійснення чого-небудь; гарантувати щось. Дорога, проведена через Бескид на Угри, на довгі часи забезпечила її [Тухольщини] добробуток [добробут] (Іван Франко, VI, 1951, 39); Тільки точне виконання кожним загоном свого завдання могло забезпечити загальний успіх (Олесь Гончар, III, 1959, 98); КПРС ставить завдання всесвітньо-історичного значення — забезпечити в Радянському Союзі найвищий життєвий рівень порівняно з будь-якою країною капіталізму (Програма КПРС, 1961, 78).<br />
<br />
3. Захищати, охороняти кого-, що-небудь від небезпеки. — Трохи відпочиваємо і йдемо в наступ. Попереду немає нікого, хто б нас забезпечував (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 135); [Горлов:] Командуючий двадцять п'ятої, Орлов, вийде до Олександрівки і забезпечить твої тили, коридор твій не закриють, не турбуйся (Олександр Корнійчук, II, 1955, 26).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:697bd707-7520-48f2-b240-cc815c249e7c.jpg|x340px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
http://sum.in.ua/s/zabezpechuvaty<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:697bd707-7520-48f2-b240-cc815c249e7c.jpgФайл:697bd707-7520-48f2-b240-cc815c249e7c.jpg2019-11-17T19:00:57Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0Забезпека2019-11-17T18:59:02Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Забезпе́ка, -ки, '''''ж. ''Обезпечиваніе, обезопашиваніе. <br />
[[Категорія:За]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
Тлумачення із "Словника української мови"*<br />
<br />
ЗАБЕЗПЕКА, и, ж., рідко. Те саме, що захист 2, 3. - Виясни господареві, в якого зрубано виноградник, що це зроблено.. для забезпеки сусідніх виноградників від зарази! (Коцюб., І, 1955, 201); - Для постійної забезпеки краю я завів ополчення (Оп., Іду.., 1958, 170); Чим скорше встромиш у землю деревину, тим раніше розкошуватимеш її овочем, тим вигіднішу забезпеку перед сонячною спекою знайдеш у її тіні (Круш., Буденний хліб.., 1960, 41).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5fc5cc9d-be4d-4901-a4e7-14fecbd38dd0.jpg|x340px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%CC%81%D0%BA%D0%B0<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0Забезпека2019-11-17T18:58:26Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Забезпе́ка, -ки, '''''ж. ''Обезпечиваніе, обезопашиваніе. <br />
[[Категорія:За]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
Тлумачення із "Словника української мови"*<br />
<br />
ЗАБЕЗПЕКА, и, ж., рідко. Те саме, що захист 2, 3. - Виясни господареві, в якого зрубано виноградник, що це зроблено.. для забезпеки сусідніх виноградників від зарази! (Коцюб., І, 1955, 201); - Для постійної забезпеки краю я завів ополчення (Оп., Іду.., 1958, 170); Чим скорше встромиш у землю деревину, тим раніше розкошуватимеш її овочем, тим вигіднішу забезпеку перед сонячною спекою знайдеш у її тіні (Круш., Буденний хліб.., 1960, 41).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5fc5cc9d-be4d-4901-a4e7-14fecbd38dd0.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%CC%81%D0%BA%D0%B0<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:5fc5cc9d-be4d-4901-a4e7-14fecbd38dd0.jpgФайл:5fc5cc9d-be4d-4901-a4e7-14fecbd38dd0.jpg2019-11-17T18:57:57Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%BE%D0%BAМаковичок2019-11-17T18:56:38Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Маковичо́к, -чка́, '''''м. ''Ум. отъ '''маковик. '''<br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"*'''<br />
<br />
МАКОВИК, а, ч. , рідко . Те саме, що маківник. Мати постаралася наїдками: ..спекла двоє курчат, ще й медяників купила на цілу сороковку, дізнавшись, що Власов любить маковики (Мирний, IV, 1955, 144)<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cf8b5528-81f8-48bc-9d81-04e26bbf841b.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2a4152ee-281e-4885-9dea-7c4e97bcfabb.jpg|x240px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин ]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:2a4152ee-281e-4885-9dea-7c4e97bcfabb.jpgФайл:2a4152ee-281e-4885-9dea-7c4e97bcfabb.jpg2019-11-17T18:56:09Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%BE%D0%BAМаковичок2019-11-17T18:54:37Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Маковичо́к, -чка́, '''''м. ''Ум. отъ '''маковик. '''<br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"*'''<br />
<br />
МАКОВИК, а, ч. , рідко . Те саме, що маківник. Мати постаралася наїдками: ..спекла двоє курчат, ще й медяників купила на цілу сороковку, дізнавшись, що Власов любить маковики (Мирний, IV, 1955, 144)<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cf8b5528-81f8-48bc-9d81-04e26bbf841b.jpg|x240px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин ]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Cf8b5528-81f8-48bc-9d81-04e26bbf841b.jpgФайл:Cf8b5528-81f8-48bc-9d81-04e26bbf841b.jpg2019-11-17T18:53:57Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%BE%D0%BAМаковичок2019-11-17T18:51:49Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div>'''Маковичо́к, -чка́, '''''м. ''Ум. отъ '''маковик. '''<br />
[[Категорія:Ма]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"*'''<br />
<br />
МАКОВИК, а, ч. , рідко . Те саме, що маківник. Мати постаралася наїдками: ..спекла двоє курчат, ще й медяників купила на цілу сороковку, дізнавшись, що Власов любить маковики (Мирний, IV, 1955, 144)<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин ]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8FПлеменниця2019-11-17T18:50:10Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Племенниця, -ці, '''''ж. ''= '''Небога. '''<br />
[[Категорія:Пл]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"*'''<br />
<br />
НЕБОГА, и, ж. 1. Дочка брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінниця. - Княгиня видає заміж.. свою троюрідну небогу (Н.-Лев., IV, 1956, 113); В залі на Коцюбинського чекали дві дорослі панночки: Чикаленкова небога і її подруга (Сміл., Пов. і опов., 1949, 17).<br />
<br />
2. пестл. Звертання до жінки, молодшої віком. Чи не покинуть нам, небого, Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать (Шевч., II, 1953, 372); - Гандзю, Гандзуню! Сиди мені, небого, дома, бо я піду в ліс!.. (Фр., І, 1955, 253); Глянув Матвій по людях і пізнав жінку. - Ой Маріє, - подумав собі, - і ти, небого, постарілася (Ірчан, II, 1958, 309).<br />
<br />
3. заст. Бідолаха, сердега. Сіла [Дидона] на порозі, Аж занудило їй, небозі, І не встояла на ногах (Котл., І, 1952, 84); Ой, покинув Петро хатку І жінку небогу (Г.-Арт., Байки.., 1958, 150); Не схаменулась небога, як лихо затуркотіло у віконце (Стор., І, 1957, 22); * Образно. - А ти, моя Україно, ..Удово небого, Годуй діток; жива правда У господа бога! (Шевч., І, 1951, 241).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0052b019-33c9-4dda-967a-ec43774e4ef3.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8574210963.jpg|x240px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%B0<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9Правдешній2019-11-17T18:48:32Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Правде́шній, -я, -є. '''Настоящій. ''Він правдешній буковинець. ''Федьк. <br />
[[Категорія:Пр]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"'''<br />
<br />
'''"настоящій"''' - суржик. В українській мові треба використовувати "справжній"<br />
<br />
СПРАВЖНІЙ, я, є. 1. Який є насправді, в дійсності; істинний, дійсний. Зараз справжня весна, дерева в цвіту, повно квіток (Коцюб., III, 1956, 427); Сумніву не було: це було справжнє кам'яне вугілля. А матроси вже натягли хмизу та кураю, запалили вогнище, склали шматки вугілля нещільною пірамідкою (Тулуб, В степу.., 1964, 274); // Не штучний, не підробний. Усі образи позаквітчувані були усякими квітками: коли улітечку, то справжніми, а на зиму, то робленими з шпалерів (Кв.-Осн., II, 1956, 311); Зовсім інакше почуваєшся, коли не з іграшковим, а зі справжнім інструментом маєш справу або коли підпустять тебе до мотора й ти сам уже можеш його ввімкнути (Гончар, Бригантина, 1973, 110); // Щирий, не вдаваний. В'ються вони кругом панянок,.. стріляють то сюди, то туди своїми гострими одмовами, викликають то справжній, то притворний регіт... (Мирний, III, 1954, 262).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7583258e-6445-49f1-9a15-704a2ae20dc8.jpg|x340px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8FПлеміння2019-11-17T18:47:44Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Племіння, -нів, '''''с. мн. ''Племена. Встрѣчено у Кулиша. ''Великі й дрібненькі племіння й народи. ''К. Дз. 231. <br />
[[Категорія:Пл]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"'''<br />
1. Форма суспільної організації і етнічної спільності людей, що характерна для родової стадії первіснообщинного ладу. Великий і численний рід, один із родів полянського племені, до якого належав Ант, споконвіку жив над Дніпром (Скл., Святослав, 1959, 11); Племенами називаються об'єднання родів, які жили на спільній території, говорили однією мовою і мали спільні звичаї та вірування (Іст. СРСР, I, 1957, 9).<br />
<br />
2. Група народностей, пов'язаних спільним походженням і спорідненістю мов. Найближчими сусідами Західної Римської імперії були германські племена, далі на схід жили слов'янські, литовські, фінські племена (Іст. середніх віків, 1955, 3).<br />
<br />
3. заст. Народність, національність; народ. Яскравими фарбами малював він колишню славу й велич татарського племені (Коцюб., І, 1955, 292); Серед мішанини різних мов, які він знав і яких не знав повністю, йому був зрозумілий тільки сміх, єдиний для всіх племен, однаковий у всіх людей на землі (Гончар, III, 1959, 157).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:765096234897.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:09736328.jpg|x240px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B2%D1%96%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Цвіцькувати2019-11-17T18:45:01Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Цвіцькувати, -кую, -єш, '''''гл. ''Срамить, поносить. ''Ти не цвіцькуй мене перед людьми. ''НВолын. у. <br />
[[Категорія:Цв]]<br />
<br />
[[Заголовок посилання]]==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"*'''<br />
<br />
'''СРАМИТИ''', млю, миш; мн. срамлять; недок., перех., заст. '''Соромити'''. [Герцог:] Велю тобі, Трояндо, - схаменись, Моє волосся сиве не срами..! (Крот., Вибр., 1959, 578).<br />
<br />
'''СОРОМИТИ''' млю, миш; мн. соромлять; недок., перех. 1. Докоряти кому-небудь, висміювати когось за що-небудь, викликаючи в ньому почуття сорому. Було як ще твереза Настя, то пані умисне її соромить: - От дівка.., от ледащиця! (Вовчок, І, 1955, 267); Щось тільки скажеш чи зробиш не так, зараз і соромлять: - Такий великий, а що витворяє (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 141).<br />
<br />
2. Робити, чинити кому-небудь сором (у 2 знач.); безчестити, ганьбити. - Це, може, вас соромить, що я роблю роботу в неділю? - спитала вона в Ломицького (Н.-Лев., VI, 1966, 25); Боженко глянув на Савку так грізно, що той зразу ж зблід. - Ти чого, сучий сину, соромиш мене перед робочим класом? (Довж., І, 1958, 170).<br />
<br />
3. Ставити в незручне становище; викликати замішання. А панна зойкнула, немов мала дитина, У сні налякана. От так пройшла хвилина - Він стиха дивиться, - а панни вже нема, І щось пекучу кров у грудях підійма, І чути серця стук... Що ж? Мало це смішити, А чи соромити, чи, може, засмутити? (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 31)<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:C53d4570-67c5-414f-ba55-cb83018bc6b8.jpg|x340px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B2%D1%96%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Цвіцькувати2019-11-17T18:42:56Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Цвіцькувати, -кую, -єш, '''''гл. ''Срамить, поносить. ''Ти не цвіцькуй мене перед людьми. ''НВолын. у. <br />
[[Категорія:Цв]]<br />
<br />
[[Заголовок посилання]]==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"*'''<br />
<br />
'''СРАМИТИ''', млю, миш; мн. срамлять; недок., перех., заст. '''Соромити'''. [Герцог:] Велю тобі, Трояндо, - схаменись, Моє волосся сиве не срами..! (Крот., Вибр., 1959, 578).<br />
<br />
'''СОРОМИТИ''' млю, миш; мн. соромлять; недок., перех. 1. Докоряти кому-небудь, висміювати когось за що-небудь, викликаючи в ньому почуття сорому. Було як ще твереза Настя, то пані умисне її соромить: - От дівка.., от ледащиця! (Вовчок, І, 1955, 267); Щось тільки скажеш чи зробиш не так, зараз і соромлять: - Такий великий, а що витворяє (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 141).<br />
<br />
2. Робити, чинити кому-небудь сором (у 2 знач.); безчестити, ганьбити. - Це, може, вас соромить, що я роблю роботу в неділю? - спитала вона в Ломицького (Н.-Лев., VI, 1966, 25); Боженко глянув на Савку так грізно, що той зразу ж зблід. - Ти чого, сучий сину, соромиш мене перед робочим класом? (Довж., І, 1958, 170).<br />
<br />
3. Ставити в незручне становище; викликати замішання. А панна зойкнула, немов мала дитина, У сні налякана. От так пройшла хвилина - Він стиха дивиться, - а панни вже нема, І щось пекучу кров у грудях підійма, І чути серця стук... Що ж? Мало це смішити, А чи соромити, чи, може, засмутити? (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 31)<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:C53d4570-67c5-414f-ba55-cb83018bc6b8.jpg|x340px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B2%D1%96%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8Цвіцькувати2019-11-17T18:42:35Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Цвіцькувати, -кую, -єш, '''''гл. ''Срамить, поносить. ''Ти не цвіцькуй мене перед людьми. ''НВолын. у. <br />
[[Категорія:Цв]]<br />
<br />
[[Заголовок посилання]]==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"*'''<br />
<br />
'''СРАМИТИ''', млю, миш; мн. срамлять; недок., перех., заст. '''Соромити'''. [Герцог:] Велю тобі, Трояндо, - схаменись, Моє волосся сиве не срами..! (Крот., Вибр., 1959, 578).<br />
<br />
'''СОРОМИТИ''' млю, миш; мн. соромлять; недок., перех. 1. Докоряти кому-небудь, висміювати когось за що-небудь, викликаючи в ньому почуття сорому. Було як ще твереза Настя, то пані умисне її соромить: - От дівка.., от ледащиця! (Вовчок, І, 1955, 267); Щось тільки скажеш чи зробиш не так, зараз і соромлять: - Такий великий, а що витворяє (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 141).<br />
<br />
2. Робити, чинити кому-небудь сором (у 2 знач.); безчестити, ганьбити. - Це, може, вас соромить, що я роблю роботу в неділю? - спитала вона в Ломицького (Н.-Лев., VI, 1966, 25); Боженко глянув на Савку так грізно, що той зразу ж зблід. - Ти чого, сучий сину, соромиш мене перед робочим класом? (Довж., І, 1958, 170).<br />
<br />
3. Ставити в незручне становище; викликати замішання. А панна зойкнула, немов мала дитина, У сні налякана. От так пройшла хвилина - Він стиха дивиться, - а панни вже нема, І щось пекучу кров у грудях підійма, І чути серця стук... Що ж? Мало це смішити, А чи соромити, чи, може, засмутити? (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 31)<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:C53d4570-67c5-414f-ba55-cb83018bc6b8.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:C53d4570-67c5-414f-ba55-cb83018bc6b8.jpgФайл:C53d4570-67c5-414f-ba55-cb83018bc6b8.jpg2019-11-17T18:42:18Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9Правдешній2019-11-17T18:37:31Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Правде́шній, -я, -є. '''Настоящій. ''Він правдешній буковинець. ''Федьк. <br />
[[Категорія:Пр]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"'''<br />
<br />
'''"настоящій"''' - суржик. В українській мові треба використовувати "справжній"<br />
<br />
СПРАВЖНІЙ, я, є. 1. Який є насправді, в дійсності; істинний, дійсний. Зараз справжня весна, дерева в цвіту, повно квіток (Коцюб., III, 1956, 427); Сумніву не було: це було справжнє кам'яне вугілля. А матроси вже натягли хмизу та кураю, запалили вогнище, склали шматки вугілля нещільною пірамідкою (Тулуб, В степу.., 1964, 274); // Не штучний, не підробний. Усі образи позаквітчувані були усякими квітками: коли улітечку, то справжніми, а на зиму, то робленими з шпалерів (Кв.-Осн., II, 1956, 311); Зовсім інакше почуваєшся, коли не з іграшковим, а зі справжнім інструментом маєш справу або коли підпустять тебе до мотора й ти сам уже можеш його ввімкнути (Гончар, Бригантина, 1973, 110); // Щирий, не вдаваний. В'ються вони кругом панянок,.. стріляють то сюди, то туди своїми гострими одмовами, викликають то справжній, то притворний регіт... (Мирний, III, 1954, 262).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7583258e-6445-49f1-9a15-704a2ae20dc8.jpg|x340px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9Правдешній2019-11-17T18:36:46Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Правде́шній, -я, -є. '''Настоящій. ''Він правдешній буковинець. ''Федьк. <br />
[[Категорія:Пр]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"'''<br />
<br />
'''"настоящій"''' - суржик. В українській мові треба використовувати "справжній"<br />
<br />
СПРАВЖНІЙ, я, є. 1. Який є насправді, в дійсності; істинний, дійсний. Зараз справжня весна, дерева в цвіту, повно квіток (Коцюб., III, 1956, 427); Сумніву не було: це було справжнє кам'яне вугілля. А матроси вже натягли хмизу та кураю, запалили вогнище, склали шматки вугілля нещільною пірамідкою (Тулуб, В степу.., 1964, 274); // Не штучний, не підробний. Усі образи позаквітчувані були усякими квітками: коли улітечку, то справжніми, а на зиму, то робленими з шпалерів (Кв.-Осн., II, 1956, 311); Зовсім інакше почуваєшся, коли не з іграшковим, а зі справжнім інструментом маєш справу або коли підпустять тебе до мотора й ти сам уже можеш його ввімкнути (Гончар, Бригантина, 1973, 110); // Щирий, не вдаваний. В'ються вони кругом панянок,.. стріляють то сюди, то туди своїми гострими одмовами, викликають то справжній, то притворний регіт... (Мирний, III, 1954, 262).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7583258e-6445-49f1-9a15-704a2ae20dc8.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:7583258e-6445-49f1-9a15-704a2ae20dc8.jpgФайл:7583258e-6445-49f1-9a15-704a2ae20dc8.jpg2019-11-17T18:36:26Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8FПлеміння2019-11-17T18:34:24Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Племіння, -нів, '''''с. мн. ''Племена. Встрѣчено у Кулиша. ''Великі й дрібненькі племіння й народи. ''К. Дз. 231. <br />
[[Категорія:Пл]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"'''<br />
1. Форма суспільної організації і етнічної спільності людей, що характерна для родової стадії первіснообщинного ладу. Великий і численний рід, один із родів полянського племені, до якого належав Ант, споконвіку жив над Дніпром (Скл., Святослав, 1959, 11); Племенами називаються об'єднання родів, які жили на спільній території, говорили однією мовою і мали спільні звичаї та вірування (Іст. СРСР, I, 1957, 9).<br />
<br />
2. Група народностей, пов'язаних спільним походженням і спорідненістю мов. Найближчими сусідами Західної Римської імперії були германські племена, далі на схід жили слов'янські, литовські, фінські племена (Іст. середніх віків, 1955, 3).<br />
<br />
3. заст. Народність, національність; народ. Яскравими фарбами малював він колишню славу й велич татарського племені (Коцюб., І, 1955, 292); Серед мішанини різних мов, які він знав і яких не знав повністю, йому був зрозумілий тільки сміх, єдиний для всіх племен, однаковий у всіх людей на землі (Гончар, III, 1959, 157).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:765096234897.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:09736328.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:09736328.jpgФайл:09736328.jpg2019-11-17T18:34:14Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8FПлеменниця2019-11-17T18:30:35Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Племенниця, -ці, '''''ж. ''= '''Небога. '''<br />
[[Категорія:Пл]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"*'''<br />
<br />
НЕБОГА, и, ж. 1. Дочка брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінниця. - Княгиня видає заміж.. свою троюрідну небогу (Н.-Лев., IV, 1956, 113); В залі на Коцюбинського чекали дві дорослі панночки: Чикаленкова небога і її подруга (Сміл., Пов. і опов., 1949, 17).<br />
<br />
2. пестл. Звертання до жінки, молодшої віком. Чи не покинуть нам, небого, Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать (Шевч., II, 1953, 372); - Гандзю, Гандзуню! Сиди мені, небого, дома, бо я піду в ліс!.. (Фр., І, 1955, 253); Глянув Матвій по людях і пізнав жінку. - Ой Маріє, - подумав собі, - і ти, небого, постарілася (Ірчан, II, 1958, 309).<br />
<br />
3. заст. Бідолаха, сердега. Сіла [Дидона] на порозі, Аж занудило їй, небозі, І не встояла на ногах (Котл., І, 1952, 84); Ой, покинув Петро хатку І жінку небогу (Г.-Арт., Байки.., 1958, 150); Не схаменулась небога, як лихо затуркотіло у віконце (Стор., І, 1957, 22); * Образно. - А ти, моя Україно, ..Удово небого, Годуй діток; жива правда У господа бога! (Шевч., І, 1951, 241).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0052b019-33c9-4dda-967a-ec43774e4ef3.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8574210963.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%B0<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:8574210963.jpgФайл:8574210963.jpg2019-11-17T18:30:12Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8FПлеменниця2019-11-17T18:25:04Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Племенниця, -ці, '''''ж. ''= '''Небога. '''<br />
[[Категорія:Пл]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"*'''<br />
<br />
НЕБОГА, и, ж. 1. Дочка брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінниця. - Княгиня видає заміж.. свою троюрідну небогу (Н.-Лев., IV, 1956, 113); В залі на Коцюбинського чекали дві дорослі панночки: Чикаленкова небога і її подруга (Сміл., Пов. і опов., 1949, 17).<br />
<br />
2. пестл. Звертання до жінки, молодшої віком. Чи не покинуть нам, небого, Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать (Шевч., II, 1953, 372); - Гандзю, Гандзуню! Сиди мені, небого, дома, бо я піду в ліс!.. (Фр., І, 1955, 253); Глянув Матвій по людях і пізнав жінку. - Ой Маріє, - подумав собі, - і ти, небого, постарілася (Ірчан, II, 1958, 309).<br />
<br />
3. заст. Бідолаха, сердега. Сіла [Дидона] на порозі, Аж занудило їй, небозі, І не встояла на ногах (Котл., І, 1952, 84); Ой, покинув Петро хатку І жінку небогу (Г.-Арт., Байки.., 1958, 150); Не схаменулась небога, як лихо затуркотіло у віконце (Стор., І, 1957, 22); * Образно. - А ти, моя Україно, ..Удово небого, Годуй діток; жива правда У господа бога! (Шевч., І, 1951, 241).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0052b019-33c9-4dda-967a-ec43774e4ef3.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%B0<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8FПлеменниця2019-11-17T18:24:49Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Племенниця, -ці, '''''ж. ''= '''Небога. '''<br />
[[Категорія:Пл]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"*'''<br />
<br />
НЕБОГА, и, ж. 1. Дочка брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінниця. - Княгиня видає заміж.. свою троюрідну небогу (Н.-Лев., IV, 1956, 113); В залі на Коцюбинського чекали дві дорослі панночки: Чикаленкова небога і її подруга (Сміл., Пов. і опов., 1949, 17).<br />
<br />
2. пестл. Звертання до жінки, молодшої віком. Чи не покинуть нам, небого, Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать (Шевч., II, 1953, 372); - Гандзю, Гандзуню! Сиди мені, небого, дома, бо я піду в ліс!.. (Фр., І, 1955, 253); Глянув Матвій по людях і пізнав жінку. - Ой Маріє, - подумав собі, - і ти, небого, постарілася (Ірчан, II, 1958, 309).<br />
<br />
3. заст. Бідолаха, сердега. Сіла [Дидона] на порозі, Аж занудило їй, небозі, І не встояла на ногах (Котл., І, 1952, 84); Ой, покинув Петро хатку І жінку небогу (Г.-Арт., Байки.., 1958, 150); Не схаменулась небога, як лихо затуркотіло у віконце (Стор., І, 1957, 22); * Образно. - А ти, моя Україно, ..Удово небого, Годуй діток; жива правда У господа бога! (Шевч., І, 1951, 241).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0052b019-33c9-4dda-967a-ec43774e4ef3.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%B0<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:0052b019-33c9-4dda-967a-ec43774e4ef3.jpgФайл:0052b019-33c9-4dda-967a-ec43774e4ef3.jpg2019-11-17T18:23:29Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8CВучень2019-11-17T18:19:37Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Вучень, -чня, '''''м. '''''= Учень. '''О. 1862. І. 72. <br />
[[Категорія:Ву]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
Тлумачення із "Словника української мови"<br />
<br />
УЧЕНЬ, учня, ч. 1. Той, хто вчиться в загальноосвітній або спеціалізованій школі, що дає початкову й середню освіту. Тим часом зал наповнявся учнями, їх матерями, батьками, вчителями (Хотк., І, 1966, 161); В ремісниче училище Рубін приїхав босий.. Незабаром хлопцям видали форму. Рубін одягся, як і всі учні (Сенч., На Бат. горі, 1960, 3); Тепер я іноді зустрічаю колишніх своїх учнів. Це вже немолоді люди різних професій (Довж., І, 1958, 14); - Корабель цей - для учнів морської школи. Вони вийшли в практичне плавання (Ю. Янов., II, 1958, 78).<br />
<br />
2. Той, хто навчається певному фаху, ремеслу і т. ін. Теслярі пахли тесаним деревом, шевські учні - шкірою, муляри - вапном, ті, що мостять дороги, - смолою (Томч., Готель.., 1960, 100); У повітових лікарів були помічники - так звані лікарські учні (один-два). Це були молоді люди без всякої медичної освіти (Матеріали.. охор. здоров'я.., 1957, 24); От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим... (Рильський, II, 1960, 70); Валентин працював уже учнем механіка на міській електростанції (Гончар, IV, 1960, 79).<br />
<br />
3. Послідовник чиїх-небудь поглядів, учення. Ми - учні Леніна, єдині в боротьбі, що виклик кинули і злидням, і журбі, чотири більшовицькі покоління!.. (Сос., І, 1957, 484); - Не смію бути докучливим, пане професор, але в мені ви маєте найщирішого друга. Я - ваш палкий учень (Донч., II, 1956, 76).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:83f82227-5ef6-4344-86d8-5a7840fd95cf.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:45567890.jpg|x240px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
https://www.slovnyk.ua/<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:45567890.jpgФайл:45567890.jpg2019-11-17T18:18:48Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8CВучень2019-11-17T18:17:08Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Вучень, -чня, '''''м. '''''= Учень. '''О. 1862. І. 72. <br />
[[Категорія:Ву]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
Тлумачення із "Словника української мови"<br />
<br />
УЧЕНЬ, учня, ч. 1. Той, хто вчиться в загальноосвітній або спеціалізованій школі, що дає початкову й середню освіту. Тим часом зал наповнявся учнями, їх матерями, батьками, вчителями (Хотк., І, 1966, 161); В ремісниче училище Рубін приїхав босий.. Незабаром хлопцям видали форму. Рубін одягся, як і всі учні (Сенч., На Бат. горі, 1960, 3); Тепер я іноді зустрічаю колишніх своїх учнів. Це вже немолоді люди різних професій (Довж., І, 1958, 14); - Корабель цей - для учнів морської школи. Вони вийшли в практичне плавання (Ю. Янов., II, 1958, 78).<br />
<br />
2. Той, хто навчається певному фаху, ремеслу і т. ін. Теслярі пахли тесаним деревом, шевські учні - шкірою, муляри - вапном, ті, що мостять дороги, - смолою (Томч., Готель.., 1960, 100); У повітових лікарів були помічники - так звані лікарські учні (один-два). Це були молоді люди без всякої медичної освіти (Матеріали.. охор. здоров'я.., 1957, 24); От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим... (Рильський, II, 1960, 70); Валентин працював уже учнем механіка на міській електростанції (Гончар, IV, 1960, 79).<br />
<br />
3. Послідовник чиїх-небудь поглядів, учення. Ми - учні Леніна, єдині в боротьбі, що виклик кинули і злидням, і журбі, чотири більшовицькі покоління!.. (Сос., І, 1957, 484); - Не смію бути докучливим, пане професор, але в мені ви маєте найщирішого друга. Я - ваш палкий учень (Донч., II, 1956, 76).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:83f82227-5ef6-4344-86d8-5a7840fd95cf.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Відвідуванняяяяяя.png|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
https://www.slovnyk.ua/<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8CВучень2019-11-17T18:16:24Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Вучень, -чня, '''''м. '''''= Учень. '''О. 1862. І. 72. <br />
[[Категорія:Ву]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
Тлумачення із "Словника української мови"<br />
<br />
УЧЕНЬ, учня, ч. 1. Той, хто вчиться в загальноосвітній або спеціалізованій школі, що дає початкову й середню освіту. Тим часом зал наповнявся учнями, їх матерями, батьками, вчителями (Хотк., І, 1966, 161); В ремісниче училище Рубін приїхав босий.. Незабаром хлопцям видали форму. Рубін одягся, як і всі учні (Сенч., На Бат. горі, 1960, 3); Тепер я іноді зустрічаю колишніх своїх учнів. Це вже немолоді люди різних професій (Довж., І, 1958, 14); - Корабель цей - для учнів морської школи. Вони вийшли в практичне плавання (Ю. Янов., II, 1958, 78).<br />
<br />
2. Той, хто навчається певному фаху, ремеслу і т. ін. Теслярі пахли тесаним деревом, шевські учні - шкірою, муляри - вапном, ті, що мостять дороги, - смолою (Томч., Готель.., 1960, 100); У повітових лікарів були помічники - так звані лікарські учні (один-два). Це були молоді люди без всякої медичної освіти (Матеріали.. охор. здоров'я.., 1957, 24); От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим... (Рильський, II, 1960, 70); Валентин працював уже учнем механіка на міській електростанції (Гончар, IV, 1960, 79).<br />
<br />
3. Послідовник чиїх-небудь поглядів, учення. Ми - учні Леніна, єдині в боротьбі, що виклик кинули і злидням, і журбі, чотири більшовицькі покоління!.. (Сос., І, 1957, 484); - Не смію бути докучливим, пане професор, але в мені ви маєте найщирішого друга. Я - ваш палкий учень (Донч., II, 1956, 76).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[83f82227-5ef6-4344-86d8-5a7840fd95cf.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Відвідуванняяяяяя.png|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
https://www.slovnyk.ua/<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:83f82227-5ef6-4344-86d8-5a7840fd95cf.jpgФайл:83f82227-5ef6-4344-86d8-5a7840fd95cf.jpg2019-11-17T18:15:56Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8FПлеміння2019-11-17T18:13:12Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Племіння, -нів, '''''с. мн. ''Племена. Встрѣчено у Кулиша. ''Великі й дрібненькі племіння й народи. ''К. Дз. 231. <br />
[[Категорія:Пл]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"'''<br />
1. Форма суспільної організації і етнічної спільності людей, що характерна для родової стадії первіснообщинного ладу. Великий і численний рід, один із родів полянського племені, до якого належав Ант, споконвіку жив над Дніпром (Скл., Святослав, 1959, 11); Племенами називаються об'єднання родів, які жили на спільній території, говорили однією мовою і мали спільні звичаї та вірування (Іст. СРСР, I, 1957, 9).<br />
<br />
2. Група народностей, пов'язаних спільним походженням і спорідненістю мов. Найближчими сусідами Західної Римської імперії були германські племена, далі на схід жили слов'янські, литовські, фінські племена (Іст. середніх віків, 1955, 3).<br />
<br />
3. заст. Народність, національність; народ. Яскравими фарбами малював він колишню славу й велич татарського племені (Коцюб., І, 1955, 292); Серед мішанини різних мов, які він знав і яких не знав повністю, йому був зрозумілий тільки сміх, єдиний для всіх племен, однаковий у всіх людей на землі (Гончар, III, 1959, 157).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:765096234897.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8FПлеміння2019-11-17T18:12:48Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Племіння, -нів, '''''с. мн. ''Племена. Встрѣчено у Кулиша. ''Великі й дрібненькі племіння й народи. ''К. Дз. 231. <br />
[[Категорія:Пл]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"'''<br />
1. Форма суспільної організації і етнічної спільності людей, що характерна для родової стадії первіснообщинного ладу. Великий і численний рід, один із родів полянського племені, до якого належав Ант, споконвіку жив над Дніпром (Скл., Святослав, 1959, 11); Племенами називаються об'єднання родів, які жили на спільній території, говорили однією мовою і мали спільні звичаї та вірування (Іст. СРСР, I, 1957, 9).<br />
<br />
2. Група народностей, пов'язаних спільним походженням і спорідненістю мов. Найближчими сусідами Західної Римської імперії були германські племена, далі на схід жили слов'янські, литовські, фінські племена (Іст. середніх віків, 1955, 3).<br />
<br />
3. заст. Народність, національність; народ. Яскравими фарбами малював він колишню славу й велич татарського племені (Коцюб., І, 1955, 292); Серед мішанини різних мов, які він знав і яких не знав повністю, йому був зрозумілий тільки сміх, єдиний для всіх племен, однаковий у всіх людей на землі (Гончар, III, 1959, 157).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:765096234897.jpg|x240px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8FПлеміння2019-11-17T18:11:50Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Племіння, -нів, '''''с. мн. ''Племена. Встрѣчено у Кулиша. ''Великі й дрібненькі племіння й народи. ''К. Дз. 231. <br />
[[Категорія:Пл]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"'''<br />
1. Форма суспільної організації і етнічної спільності людей, що характерна для родової стадії первіснообщинного ладу. Великий і численний рід, один із родів полянського племені, до якого належав Ант, споконвіку жив над Дніпром (Скл., Святослав, 1959, 11); Племенами називаються об'єднання родів, які жили на спільній території, говорили однією мовою і мали спільні звичаї та вірування (Іст. СРСР, I, 1957, 9).<br />
<br />
2. Група народностей, пов'язаних спільним походженням і спорідненістю мов. Найближчими сусідами Західної Римської імперії були германські племена, далі на схід жили слов'янські, литовські, фінські племена (Іст. середніх віків, 1955, 3).<br />
<br />
3. заст. Народність, національність; народ. Яскравими фарбами малював він колишню славу й велич татарського племені (Коцюб., І, 1955, 292); Серед мішанини різних мов, які він знав і яких не знав повністю, йому був зрозумілий тільки сміх, єдиний для всіх племен, однаковий у всіх людей на землі (Гончар, III, 1959, 157).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:765096234897.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8FПлеміння2019-11-17T18:07:27Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Племіння, -нів, '''''с. мн. ''Племена. Встрѣчено у Кулиша. ''Великі й дрібненькі племіння й народи. ''К. Дз. 231. <br />
[[Категорія:Пл]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
'''Тлумачення із "Словника української мови"'''<br />
1. Форма суспільної організації і етнічної спільності людей, що характерна для родової стадії первіснообщинного ладу. Великий і численний рід, один із родів полянського племені, до якого належав Ант, споконвіку жив над Дніпром (Скл., Святослав, 1959, 11); Племенами називаються об'єднання родів, які жили на спільній території, говорили однією мовою і мали спільні звичаї та вірування (Іст. СРСР, I, 1957, 9).<br />
<br />
2. Група народностей, пов'язаних спільним походженням і спорідненістю мов. Найближчими сусідами Західної Римської імперії були германські племена, далі на схід жили слов'янські, литовські, фінські племена (Іст. середніх віків, 1955, 3).<br />
<br />
3. заст. Народність, національність; народ. Яскравими фарбами малював він колишню славу й велич татарського племені (Коцюб., І, 1955, 292); Серед мішанини різних мов, які він знав і яких не знав повністю, йому був зрозумілий тільки сміх, єдиний для всіх племен, однаковий у всіх людей на землі (Гончар, III, 1959, 157).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:765096234897.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:765096234897.jpgФайл:765096234897.jpg2019-11-17T18:06:31Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:40dbddae-a183-4202-baba-4be11f3063da.jpgФайл:40dbddae-a183-4202-baba-4be11f3063da.jpg2019-11-17T18:03:19Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: </p>
<hr />
<div></div>Aozasimchuk.fpmv19https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0Вулонька2019-11-17T17:58:58Z<p>Aozasimchuk.fpmv19: /* Ілюстрації */</p>
<hr />
<div>'''Вулонька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''вулиця. '''<br />
[[Категорія:Ву]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
Академічний тлумачний словник<br />
<br />
ВУ́ЛИЦЯ, і, жін.<br />
<br />
1. Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння. А скільки ж у Харкові вулиць, так батечку мій! Довгі та прямі, та є і мощені (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 308); Біля сільради вся вулиця запруджена народом (Андрій Головко, II, 1957, 157);<br />
// Два ряди будинків із проїздом, проходом між ними. Уїжджають вони у саме село Лани, проїхали три вулиці, й дівчина устала з воза (Марко Вовчок, I, 1955, 351); З піснями дівчата, смугляві, веселі, по Ленінській вулиці йдуть (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 29);<br />
// перен. Про мешканців таких будинків. — Вся вулиця збіглася дивитися на дивовище! (Іван Франко, IV, 1950, 505); [Роман:] Тепер вже так повелося, що: що вулиця, то й звичай; що хата, то й закон (Марко Кропивницький, II, 1958, 23); Дівчата сиділи на колодках.. Колодки були Андріянові — хату нову збирався ставити. А тим часом було де вулиці збиратися (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 167).<br />
♦ Буде й на нашій (моїй і т. ін.) вулиці свято див. свято; Викидати (викинути) на вулицю див. викидати; Давати зелену вулицю — пропускати без затримок, поза всякою чергою. Світло-бежевий «ЗИЛ».. з червоним хрестом на вітровому склі стрілою мчить магістралями міста. Регулювальники дають йому «зелену вулицю» (Вечірній Київ, 16.IV 1957, 2); Десятою вулицею обминати (обходити) кого — старанно, свідомо уникати зустрічі з ким-небудь. То було ніколи й не загляне [Параска] в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 19); На всю вулицю — так, що чути далеко. Сама усе дивиться на нього [портрет]... а далі як придивилась... як зарегочеться на усю вулицю... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 18); Не валяється на вулиці див. валятися.<br />
<br />
2. Місце надворі, де молодь збирається на гулянку, а також сама гулянка. На вулиці, на вечорницях, у колядці наша Оксана перед веде (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 423); В українському селі існує цілий ряд традиційних форм [дозвілля],.. як молодіжні вулиці, вечорниці (Народна творчість та етнографія, 4, 1964, 20).<br />
♦ Збиратися (зібратися) на вулицю — сходитися на гулянку (звичайно увечері). Он і майдан, де ми на вулицю збираємося (Панас Мирний, I, 1954, 83).<br />
<br />
3. Зовнішнє оточення, яке своєю некультурністю, невихованістю погано впливає на кого-небудь. — Вулиця на перший погляд, може, і весела, вільна, та це тільки на перший погляд. А насправді вона залишає тяжкі наслідки, хвороби, тюрму (Іван Микитенко, II, 1957, 489).<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:kbpfyfv,thdffy.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[71428_800x600_kobyl44444.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Parkway_(117421849999).jpg|x140px]]<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
http://sum.in.ua/s/vulycja<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]<br />
[[Категорія:Слова 2019 року]]</div>Aozasimchuk.fpmv19