https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA&feedformat=atomКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2024-03-29T06:42:07ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%87%D1%96Очі2014-12-01T17:42:57Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''О́чі. '''См. '''О́ко. '''<br />
О́ко (лат. oculus) — парний сенсорний орган (орган зорової системи) людини і тварин, що володіє здатністю сприймати електромагнітне випромінювання в видимому діапазоні довжин хвиль і забезпечує функцію зору. Крізь очі надходить ≈ 90% інформації з навколишнього світу[1].<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ОКО 1, а, сер. (мн. очі, рідко вічі, очей — перев. з прийм. у).<br />
1. Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє, бачить око, І серце жде чогось (Тарас Шевченко, II, 1953, 288); Праве око лукаво дивилось з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Ще сонце спить, ще пролісок не квітне. Та березня проміння непомітне В дівочих одбивається очах (Максим Рильський, I, 1960, 283); <br />
// Те саме, що погляд. Я подавала їй квіти, і листя, й трави — із рук її не зводила очей(Леся Українка, I, 1951, 186); Гайсин провів їх очима (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 158); На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (Павло Загребельний, День.., 1964, 13). <br />
▲ Акомодація очей (ока) див. акомодація; Волове око див. воловий; Вороняче око див. воронячий; Павине око див. павиний. <br />
♦ Аж іскри з очей посипались див. іскра; Бачити на власні очі див. бачити;Берегти (оберігати, пильнувати, хоронити і т. ін.), як ока [в голові, лобі] (як зіницю ока, як око і т. ін.); заст. Паче ока берегти (стерегти і т. ін.) — пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти кого-, що-небудь. — Буду, — каже [Василь], — тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 47); — Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Нечуй-Левицький, І, 1956, 121); [Домаха:] Тепер господь повернув мені тебе, визволив з ями, то я тебе, голубе мій, хоронитиму, як зіницю в оці; адже мене ти не кинеш? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 339)<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ОЧІ<br />
зн. БАНЬКИ, сліпи, (опуклі) вирла; оченята, очиці, очиська; пор. ОКО. ]===<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
О́ЧІ див. о́ко1.<br />
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 833.<br />
Очі См. О́ко.<br />
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 82.<br />
]===<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
ГЛАЗ<br />
1. Об умении, опытности, проницательности человека; силе и тонкости зрения. Артистический, вездесущий, верный, вострый (простореч.), всевидящий, государственный, заметливый (простореч.), зоркий, испытанный, меткий, наметанный, опытный, острый, правильный, привычный, придирчивый, слабый, твердый, тонкий, точный, трезвый, ухватистый, хозяйский, хозяйственный. Золотой. 2. В суеверных представлениях, народных поверьях - взгляд, сулящий или причиняющий зло, вред. Дурной, кривой, лихой, недобрый, худой, черный. <br />
<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
очей, етн. — у забобонних уявленнях — від погляду поганих очей, який може зурочити, принести нещастя. Явдоха узяла води, пошептала над нею, збризнула його [сотника] тою водою, далі злизала язиком хрест-нахрест через вид, щоб з очей чого не сталось (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 202); Матері ховали від неї малечу, а дядьки остерігалися, щоб чогось не трапилося коням чи волам «з ока» (Михайло Стельмах, І, 1962, 638); — їхали в місто на нараду, можна сказати, справжнім героєм, а повернулись в такому стані. Чи не з лихого ока? — пробувала жартувати лікарка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 11); Зміряти (змірювати, зміряти, змірити) очима (оком) див. зміряти; Знаходити (знайти) оком (очима) — бачити, помічати кого-, що-небудь; відшукувати поглядом. Ярема спробував знайти очима того в мишастому костюмчику (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 193); Знизувати (знизати) очима див. знизувати 1; Зникати (зникнути) з очей — зникати з поля зору кого-небудь. Бульдозер.. зникає з очей в куряві ..розритої траси (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 80); Знімати (зняти, здіймати, здійняти) очі: а) (з кого — чого) переставати дивитися на кого-, що-небудь. Сергій зняв очі з рівної поверхні води й обернувся назад (Григорій Епік, Тв., 1958, 257); б) (на кого — що) починати дивитися на кого-, що-небудь. Вона здіймає на мене очі, і в їх сірій безодні прискають на всі боки промінчики здивування і глуму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249); — Не карайте його.., — ледве чутно вимовила Сюзанна, знімаючи сполохані очі на свого.. рицаря (Іван Ле, Україна, 1940, 115); Знімати (зняти) полуду (більма і т. ін.) з очей чиїх див. знімати; З п'яних очей — у стані сп'яніння, в нетверезому стані. З п'яних очей він уявляв себе графом, великим шчальником, що приїхав в тюрму, аби.. захистить арештантів од кривди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Око, о́ка, с. (мн. о́чі). 1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. МВ. І. 98. Біжить він, куди очі стоять. Грин. II. 284. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. очі-на-очі = віч-на-віч. Ном. № 7424. на око. На видъ, на взглядъ. на все око. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. Св. Л. 204. в оці бути. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у. очі довбти чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. О. 1862. VII. 42. і очу не я́вить. И глазъ не показываетъ. Кролев. у. і в вічі не бачити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. Чуб. II. 47. межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. Конст. у. геть з перед очей! Прочь съ глазъ; Конст. у. в очу<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»<br />
<br />
<br />
<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
ока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.). Глаз. Он потупил грозны очи. Пушкин. У них одно духовное око, один слух, один ум, одна душа. Гончаров. В очах не раз мелькали слезы. Полонский. Очеса к земле преклонены. Жуковский. Хоть видит око, да зуб неймет. Крылов. Недремлющее око материнской любви. Гончаров. Око за око, зуб за зуб. Пословица. Начальственное ока бюрократа (ирон.). Недреманное око (см. недреманный). В мгновение ока - см. мгновение.<br />
==Іноземні словники==<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
Редуко́ване о́ко — спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має тількиодну заломну поверхню.<br />
Схемати́чне о́ко — фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему із середовищами,характеристики яких відповідають константам реального ока.<br />
Циклопі́чне о́ко — відсутність функціонального переважання одного із очей при бінокулярному зорі.<br />
Про лю́дське́ о́ко — а) для порядку, заради пристойності; для годиться; б) для створення певноговраження, потрібної думки про кого-, що-небудь.<br />
Закрива́ти о́чі — а) (тільки док.) умерти; б) (тільки док., кому) стулити повіки померлому; в) (на що)удавано, навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось.<br />
З лихо́го о́ка етн. — в упереджених уявленнях – від погляду поганих очей, який може зурочити,принести нещастя.О́ко за о́ко — не прощаючи, відплачувати кому-небудь за зло, кривду, образу і т. ін.<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарьока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.).<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
eye <br />
хоть видит око, да зуб неймет — so near and yet so far2<br />
смежить очи возвыш. — to nod off, to slip off to dreamland2<br />
духовное око — (the) mind's eye<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
eye <br />
(Noun ) (verb, noun ) []<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
eye<br />
вічко, око, погляд<br />
optic<br />
око<br />
oculus<br />
брунька, кругле вікно, око, фасеточне око комахи, отвір на верху бані<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
eye<br />
<br />
=Ілюстрації=<br />
{|style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|-valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Очі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:eyes.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:коричневі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:голубі.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|QR--Mwi0PJA }}<br />
{{#ev:youtube|5TBjig3jwAg}}<br />
{{#ev:youtube|WGuh1-pMrqs }}<br />
==Цікаві факти==<br />
Механізм в людському оці - чи можливо це ? Безсумнівно ! Найцікавіше , що такий пристрій вже існує! Міцубісі Електрик розробив електронне око на мікросхемі , яке вже використовується в деяких виробах . Електронне око володіє такими ж функціями як і людське око .<br />
<br />
- Чому , коли люди цілуються , вони закривають очі ? Вчені з'ясували ! Під час поцілунку ми опускаємо повіки , щоб не втратити свідомість від надлишку почуттів . Під час поцілунку мозок відчуває сенсорне перевантаження , тому , закривши очі, ви підсвідомо зменшуєте надлишкове загострення пристрастей .<br />
<br />
- Око великих китів важить близько 1 кг. При цьому кити не бачать більшість предметів попереду себе.<br />
<br />
- Як швидко зняти втомленість очей ? Гімнастика для очей ! «Метелик» . Часто - часто покліпайте . Виявляється , перед монітором очі лінуються і перестають кліпати , а це шкодить нашому зору .<br />
<br />
- Людське око розрізняє лише сім основних кольорів - червоний, оранжевий, жовтий , зелений, блакитний , синій і фіолетовий. Але крім цього , очі звичайної людини здатні розрізнити до ста тисяч відтінків , а очі професіонала (наприклад художника) до мільйона відтінків!<br />
<br />
<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%BE Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B7 Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
[[Категорія:Оч]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%87%D1%96Очі2014-12-01T17:42:07Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''О́чі. '''См. '''О́ко. '''<br />
О́ко (лат. oculus) — парний сенсорний орган (орган зорової системи) людини і тварин, що володіє здатністю сприймати електромагнітне випромінювання в видимому діапазоні довжин хвиль і забезпечує функцію зору. Крізь очі надходить ≈ 90% інформації з навколишнього світу[1].<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ОКО 1, а, сер. (мн. очі, рідко вічі, очей — перев. з прийм. у).<br />
1. Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє, бачить око, І серце жде чогось (Тарас Шевченко, II, 1953, 288); Праве око лукаво дивилось з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Ще сонце спить, ще пролісок не квітне. Та березня проміння непомітне В дівочих одбивається очах (Максим Рильський, I, 1960, 283); <br />
// Те саме, що погляд. Я подавала їй квіти, і листя, й трави — із рук її не зводила очей(Леся Українка, I, 1951, 186); Гайсин провів їх очима (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 158); На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (Павло Загребельний, День.., 1964, 13). <br />
▲ Акомодація очей (ока) див. акомодація; Волове око див. воловий; Вороняче око див. воронячий; Павине око див. павиний. <br />
♦ Аж іскри з очей посипались див. іскра; Бачити на власні очі див. бачити;Берегти (оберігати, пильнувати, хоронити і т. ін.), як ока [в голові, лобі] (як зіницю ока, як око і т. ін.); заст. Паче ока берегти (стерегти і т. ін.) — пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти кого-, що-небудь. — Буду, — каже [Василь], — тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 47); — Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Нечуй-Левицький, І, 1956, 121); [Домаха:] Тепер господь повернув мені тебе, визволив з ями, то я тебе, голубе мій, хоронитиму, як зіницю в оці; адже мене ти не кинеш? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 339)<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ОЧІ<br />
зн. БАНЬКИ, сліпи, (опуклі) вирла; оченята, очиці, очиська; пор. ОКО. ]===<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
О́ЧІ див. о́ко1.<br />
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 833.<br />
Очі См. О́ко.<br />
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 82.<br />
]===<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
ГЛАЗ<br />
1. Об умении, опытности, проницательности человека; силе и тонкости зрения. Артистический, вездесущий, верный, вострый (простореч.), всевидящий, государственный, заметливый (простореч.), зоркий, испытанный, меткий, наметанный, опытный, острый, правильный, привычный, придирчивый, слабый, твердый, тонкий, точный, трезвый, ухватистый, хозяйский, хозяйственный. Золотой. 2. В суеверных представлениях, народных поверьях - взгляд, сулящий или причиняющий зло, вред. Дурной, кривой, лихой, недобрый, худой, черный. <br />
<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
очей, етн. — у забобонних уявленнях — від погляду поганих очей, який може зурочити, принести нещастя. Явдоха узяла води, пошептала над нею, збризнула його [сотника] тою водою, далі злизала язиком хрест-нахрест через вид, щоб з очей чого не сталось (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 202); Матері ховали від неї малечу, а дядьки остерігалися, щоб чогось не трапилося коням чи волам «з ока» (Михайло Стельмах, І, 1962, 638); — їхали в місто на нараду, можна сказати, справжнім героєм, а повернулись в такому стані. Чи не з лихого ока? — пробувала жартувати лікарка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 11); Зміряти (змірювати, зміряти, змірити) очима (оком) див. зміряти; Знаходити (знайти) оком (очима) — бачити, помічати кого-, що-небудь; відшукувати поглядом. Ярема спробував знайти очима того в мишастому костюмчику (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 193); Знизувати (знизати) очима див. знизувати 1; Зникати (зникнути) з очей — зникати з поля зору кого-небудь. Бульдозер.. зникає з очей в куряві ..розритої траси (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 80); Знімати (зняти, здіймати, здійняти) очі: а) (з кого — чого) переставати дивитися на кого-, що-небудь. Сергій зняв очі з рівної поверхні води й обернувся назад (Григорій Епік, Тв., 1958, 257); б) (на кого — що) починати дивитися на кого-, що-небудь. Вона здіймає на мене очі, і в їх сірій безодні прискають на всі боки промінчики здивування і глуму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249); — Не карайте його.., — ледве чутно вимовила Сюзанна, знімаючи сполохані очі на свого.. рицаря (Іван Ле, Україна, 1940, 115); Знімати (зняти) полуду (більма і т. ін.) з очей чиїх див. знімати; З п'яних очей — у стані сп'яніння, в нетверезому стані. З п'яних очей він уявляв себе графом, великим шчальником, що приїхав в тюрму, аби.. захистить арештантів од кривди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Око, о́ка, с. (мн. о́чі). 1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. МВ. І. 98. Біжить він, куди очі стоять. Грин. II. 284. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. очі-на-очі = віч-на-віч. Ном. № 7424. на око. На видъ, на взглядъ. на все око. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. Св. Л. 204. в оці бути. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у. очі довбти чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. О. 1862. VII. 42. і очу не я́вить. И глазъ не показываетъ. Кролев. у. і в вічі не бачити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. Чуб. II. 47. межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. Конст. у. геть з перед очей! Прочь съ глазъ; Конст. у. в очу<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»<br />
<br />
<br />
<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
ока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.). Глаз. Он потупил грозны очи. Пушкин. У них одно духовное око, один слух, один ум, одна душа. Гончаров. В очах не раз мелькали слезы. Полонский. Очеса к земле преклонены. Жуковский. Хоть видит око, да зуб неймет. Крылов. Недремлющее око материнской любви. Гончаров. Око за око, зуб за зуб. Пословица. Начальственное ока бюрократа (ирон.). Недреманное око (см. недреманный). В мгновение ока - см. мгновение.<br />
==Іноземні словники==<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
Редуко́ване о́ко — спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має тількиодну заломну поверхню.<br />
Схемати́чне о́ко — фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему із середовищами,характеристики яких відповідають константам реального ока.<br />
Циклопі́чне о́ко — відсутність функціонального переважання одного із очей при бінокулярному зорі.<br />
Про лю́дське́ о́ко — а) для порядку, заради пристойності; для годиться; б) для створення певноговраження, потрібної думки про кого-, що-небудь.<br />
Закрива́ти о́чі — а) (тільки док.) умерти; б) (тільки док., кому) стулити повіки померлому; в) (на що)удавано, навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось.<br />
З лихо́го о́ка етн. — в упереджених уявленнях – від погляду поганих очей, який може зурочити,принести нещастя.О́ко за о́ко — не прощаючи, відплачувати кому-небудь за зло, кривду, образу і т. ін.<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарьока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.).<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
eye <br />
хоть видит око, да зуб неймет — so near and yet so far2<br />
смежить очи возвыш. — to nod off, to slip off to dreamland2<br />
духовное око — (the) mind's eye<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
eye <br />
(Noun ) (verb, noun ) []<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
eye<br />
вічко, око, погляд<br />
optic<br />
око<br />
oculus<br />
брунька, кругле вікно, око, фасеточне око комахи, отвір на верху бані<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
eye<br />
=Ілюстрації=<br />
{|style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Очі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:eyes.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:коричневі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:голубі.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|QR--Mwi0PJA }}<br />
{{#ev:youtube|5TBjig3jwAg}}<br />
{{#ev:youtube|WGuh1-pMrqs }}<br />
==Цікаві факти==<br />
Механізм в людському оці - чи можливо це ? Безсумнівно ! Найцікавіше , що такий пристрій вже існує! Міцубісі Електрик розробив електронне око на мікросхемі , яке вже використовується в деяких виробах . Електронне око володіє такими ж функціями як і людське око .<br />
<br />
- Чому , коли люди цілуються , вони закривають очі ? Вчені з'ясували ! Під час поцілунку ми опускаємо повіки , щоб не втратити свідомість від надлишку почуттів . Під час поцілунку мозок відчуває сенсорне перевантаження , тому , закривши очі, ви підсвідомо зменшуєте надлишкове загострення пристрастей .<br />
<br />
- Око великих китів важить близько 1 кг. При цьому кити не бачать більшість предметів попереду себе.<br />
<br />
- Як швидко зняти втомленість очей ? Гімнастика для очей ! «Метелик» . Часто - часто покліпайте . Виявляється , перед монітором очі лінуються і перестають кліпати , а це шкодить нашому зору .<br />
<br />
- Людське око розрізняє лише сім основних кольорів - червоний, оранжевий, жовтий , зелений, блакитний , синій і фіолетовий. Але крім цього , очі звичайної людини здатні розрізнити до ста тисяч відтінків , а очі професіонала (наприклад художника) до мільйона відтінків!<br />
<br />
<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%BE Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B7 Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
[[Категорія:Оч]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%87%D1%96Очі2014-12-01T17:40:53Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''О́чі. '''См. '''О́ко. '''<br />
О́ко (лат. oculus) — парний сенсорний орган (орган зорової системи) людини і тварин, що володіє здатністю сприймати електромагнітне випромінювання в видимому діапазоні довжин хвиль і забезпечує функцію зору. Крізь очі надходить ≈ 90% інформації з навколишнього світу[1].<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ОКО 1, а, сер. (мн. очі, рідко вічі, очей — перев. з прийм. у).<br />
1. Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє, бачить око, І серце жде чогось (Тарас Шевченко, II, 1953, 288); Праве око лукаво дивилось з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Ще сонце спить, ще пролісок не квітне. Та березня проміння непомітне В дівочих одбивається очах (Максим Рильський, I, 1960, 283); <br />
// Те саме, що погляд. Я подавала їй квіти, і листя, й трави — із рук її не зводила очей(Леся Українка, I, 1951, 186); Гайсин провів їх очима (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 158); На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (Павло Загребельний, День.., 1964, 13). <br />
▲ Акомодація очей (ока) див. акомодація; Волове око див. воловий; Вороняче око див. воронячий; Павине око див. павиний. <br />
♦ Аж іскри з очей посипались див. іскра; Бачити на власні очі див. бачити;Берегти (оберігати, пильнувати, хоронити і т. ін.), як ока [в голові, лобі] (як зіницю ока, як око і т. ін.); заст. Паче ока берегти (стерегти і т. ін.) — пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти кого-, що-небудь. — Буду, — каже [Василь], — тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 47); — Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Нечуй-Левицький, І, 1956, 121); [Домаха:] Тепер господь повернув мені тебе, визволив з ями, то я тебе, голубе мій, хоронитиму, як зіницю в оці; адже мене ти не кинеш? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 339)<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ОЧІ<br />
зн. БАНЬКИ, сліпи, (опуклі) вирла; оченята, очиці, очиська; пор. ОКО. ]===<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
О́ЧІ див. о́ко1.<br />
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 833.<br />
Очі См. О́ко.<br />
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 82.<br />
]===<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
ГЛАЗ<br />
1. Об умении, опытности, проницательности человека; силе и тонкости зрения. Артистический, вездесущий, верный, вострый (простореч.), всевидящий, государственный, заметливый (простореч.), зоркий, испытанный, меткий, наметанный, опытный, острый, правильный, привычный, придирчивый, слабый, твердый, тонкий, точный, трезвый, ухватистый, хозяйский, хозяйственный. Золотой. 2. В суеверных представлениях, народных поверьях - взгляд, сулящий или причиняющий зло, вред. Дурной, кривой, лихой, недобрый, худой, черный. <br />
<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
очей, етн. — у забобонних уявленнях — від погляду поганих очей, який може зурочити, принести нещастя. Явдоха узяла води, пошептала над нею, збризнула його [сотника] тою водою, далі злизала язиком хрест-нахрест через вид, щоб з очей чого не сталось (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 202); Матері ховали від неї малечу, а дядьки остерігалися, щоб чогось не трапилося коням чи волам «з ока» (Михайло Стельмах, І, 1962, 638); — їхали в місто на нараду, можна сказати, справжнім героєм, а повернулись в такому стані. Чи не з лихого ока? — пробувала жартувати лікарка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 11); Зміряти (змірювати, зміряти, змірити) очима (оком) див. зміряти; Знаходити (знайти) оком (очима) — бачити, помічати кого-, що-небудь; відшукувати поглядом. Ярема спробував знайти очима того в мишастому костюмчику (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 193); Знизувати (знизати) очима див. знизувати 1; Зникати (зникнути) з очей — зникати з поля зору кого-небудь. Бульдозер.. зникає з очей в куряві ..розритої траси (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 80); Знімати (зняти, здіймати, здійняти) очі: а) (з кого — чого) переставати дивитися на кого-, що-небудь. Сергій зняв очі з рівної поверхні води й обернувся назад (Григорій Епік, Тв., 1958, 257); б) (на кого — що) починати дивитися на кого-, що-небудь. Вона здіймає на мене очі, і в їх сірій безодні прискають на всі боки промінчики здивування і глуму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249); — Не карайте його.., — ледве чутно вимовила Сюзанна, знімаючи сполохані очі на свого.. рицаря (Іван Ле, Україна, 1940, 115); Знімати (зняти) полуду (більма і т. ін.) з очей чиїх див. знімати; З п'яних очей — у стані сп'яніння, в нетверезому стані. З п'яних очей він уявляв себе графом, великим шчальником, що приїхав в тюрму, аби.. захистить арештантів од кривди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Око, о́ка, с. (мн. о́чі). 1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. МВ. І. 98. Біжить він, куди очі стоять. Грин. II. 284. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. очі-на-очі = віч-на-віч. Ном. № 7424. на око. На видъ, на взглядъ. на все око. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. Св. Л. 204. в оці бути. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у. очі довбти чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. О. 1862. VII. 42. і очу не я́вить. И глазъ не показываетъ. Кролев. у. і в вічі не бачити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. Чуб. II. 47. межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. Конст. у. геть з перед очей! Прочь съ глазъ; Конст. у. в очу<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»<br />
<br />
<br />
<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
ока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.). Глаз. Он потупил грозны очи. Пушкин. У них одно духовное око, один слух, один ум, одна душа. Гончаров. В очах не раз мелькали слезы. Полонский. Очеса к земле преклонены. Жуковский. Хоть видит око, да зуб неймет. Крылов. Недремлющее око материнской любви. Гончаров. Око за око, зуб за зуб. Пословица. Начальственное ока бюрократа (ирон.). Недреманное око (см. недреманный). В мгновение ока - см. мгновение.<br />
==Іноземні словники==<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
Редуко́ване о́ко — спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має тількиодну заломну поверхню.<br />
Схемати́чне о́ко — фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему із середовищами,характеристики яких відповідають константам реального ока.<br />
Циклопі́чне о́ко — відсутність функціонального переважання одного із очей при бінокулярному зорі.<br />
Про лю́дське́ о́ко — а) для порядку, заради пристойності; для годиться; б) для створення певноговраження, потрібної думки про кого-, що-небудь.<br />
Закрива́ти о́чі — а) (тільки док.) умерти; б) (тільки док., кому) стулити повіки померлому; в) (на що)удавано, навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось.<br />
З лихо́го о́ка етн. — в упереджених уявленнях – від погляду поганих очей, який може зурочити,принести нещастя.О́ко за о́ко — не прощаючи, відплачувати кому-небудь за зло, кривду, образу і т. ін.<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарьока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.).<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
eye <br />
хоть видит око, да зуб неймет — so near and yet so far2<br />
смежить очи возвыш. — to nod off, to slip off to dreamland2<br />
духовное око — (the) mind's eye<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
eye <br />
(Noun ) (verb, noun ) []<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
eye<br />
вічко, око, погляд<br />
optic<br />
око<br />
oculus<br />
брунька, кругле вікно, око, фасеточне око комахи, отвір на верху бані<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
eye<br />
=Ілюстрації=<br />
{|style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|-valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Очі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:eyes.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:коричневі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:голубі.jpg|x140px]]<br />
<br />
<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|QR--Mwi0PJA }}<br />
{{#ev:youtube|5TBjig3jwAg}}<br />
{{#ev:youtube|WGuh1-pMrqs }}<br />
==Цікаві факти==<br />
Механізм в людському оці - чи можливо це ? Безсумнівно ! Найцікавіше , що такий пристрій вже існує! Міцубісі Електрик розробив електронне око на мікросхемі , яке вже використовується в деяких виробах . Електронне око володіє такими ж функціями як і людське око .<br />
<br />
- Чому , коли люди цілуються , вони закривають очі ? Вчені з'ясували ! Під час поцілунку ми опускаємо повіки , щоб не втратити свідомість від надлишку почуттів . Під час поцілунку мозок відчуває сенсорне перевантаження , тому , закривши очі, ви підсвідомо зменшуєте надлишкове загострення пристрастей .<br />
<br />
- Око великих китів важить близько 1 кг. При цьому кити не бачать більшість предметів попереду себе.<br />
<br />
- Як швидко зняти втомленість очей ? Гімнастика для очей ! «Метелик» . Часто - часто покліпайте . Виявляється , перед монітором очі лінуються і перестають кліпати , а це шкодить нашому зору .<br />
<br />
- Людське око розрізняє лише сім основних кольорів - червоний, оранжевий, жовтий , зелений, блакитний , синій і фіолетовий. Але крім цього , очі звичайної людини здатні розрізнити до ста тисяч відтінків , а очі професіонала (наприклад художника) до мільйона відтінків!<br />
<br />
<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%BE Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B7 Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
[[Категорія:Оч]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%87%D1%96Очі2014-12-01T17:40:10Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''О́чі. '''См. '''О́ко. '''<br />
О́ко (лат. oculus) — парний сенсорний орган (орган зорової системи) людини і тварин, що володіє здатністю сприймати електромагнітне випромінювання в видимому діапазоні довжин хвиль і забезпечує функцію зору. Крізь очі надходить ≈ 90% інформації з навколишнього світу[1].<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ОКО 1, а, сер. (мн. очі, рідко вічі, очей — перев. з прийм. у).<br />
1. Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє, бачить око, І серце жде чогось (Тарас Шевченко, II, 1953, 288); Праве око лукаво дивилось з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Ще сонце спить, ще пролісок не квітне. Та березня проміння непомітне В дівочих одбивається очах (Максим Рильський, I, 1960, 283); <br />
// Те саме, що погляд. Я подавала їй квіти, і листя, й трави — із рук її не зводила очей(Леся Українка, I, 1951, 186); Гайсин провів їх очима (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 158); На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (Павло Загребельний, День.., 1964, 13). <br />
▲ Акомодація очей (ока) див. акомодація; Волове око див. воловий; Вороняче око див. воронячий; Павине око див. павиний. <br />
♦ Аж іскри з очей посипались див. іскра; Бачити на власні очі див. бачити;Берегти (оберігати, пильнувати, хоронити і т. ін.), як ока [в голові, лобі] (як зіницю ока, як око і т. ін.); заст. Паче ока берегти (стерегти і т. ін.) — пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти кого-, що-небудь. — Буду, — каже [Василь], — тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 47); — Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Нечуй-Левицький, І, 1956, 121); [Домаха:] Тепер господь повернув мені тебе, визволив з ями, то я тебе, голубе мій, хоронитиму, як зіницю в оці; адже мене ти не кинеш? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 339)<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ОЧІ<br />
зн. БАНЬКИ, сліпи, (опуклі) вирла; оченята, очиці, очиська; пор. ОКО. ]===<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
О́ЧІ див. о́ко1.<br />
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 833.<br />
Очі См. О́ко.<br />
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 82.<br />
]===<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
ГЛАЗ<br />
1. Об умении, опытности, проницательности человека; силе и тонкости зрения. Артистический, вездесущий, верный, вострый (простореч.), всевидящий, государственный, заметливый (простореч.), зоркий, испытанный, меткий, наметанный, опытный, острый, правильный, привычный, придирчивый, слабый, твердый, тонкий, точный, трезвый, ухватистый, хозяйский, хозяйственный. Золотой. 2. В суеверных представлениях, народных поверьях - взгляд, сулящий или причиняющий зло, вред. Дурной, кривой, лихой, недобрый, худой, черный. <br />
<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
очей, етн. — у забобонних уявленнях — від погляду поганих очей, який може зурочити, принести нещастя. Явдоха узяла води, пошептала над нею, збризнула його [сотника] тою водою, далі злизала язиком хрест-нахрест через вид, щоб з очей чого не сталось (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 202); Матері ховали від неї малечу, а дядьки остерігалися, щоб чогось не трапилося коням чи волам «з ока» (Михайло Стельмах, І, 1962, 638); — їхали в місто на нараду, можна сказати, справжнім героєм, а повернулись в такому стані. Чи не з лихого ока? — пробувала жартувати лікарка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 11); Зміряти (змірювати, зміряти, змірити) очима (оком) див. зміряти; Знаходити (знайти) оком (очима) — бачити, помічати кого-, що-небудь; відшукувати поглядом. Ярема спробував знайти очима того в мишастому костюмчику (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 193); Знизувати (знизати) очима див. знизувати 1; Зникати (зникнути) з очей — зникати з поля зору кого-небудь. Бульдозер.. зникає з очей в куряві ..розритої траси (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 80); Знімати (зняти, здіймати, здійняти) очі: а) (з кого — чого) переставати дивитися на кого-, що-небудь. Сергій зняв очі з рівної поверхні води й обернувся назад (Григорій Епік, Тв., 1958, 257); б) (на кого — що) починати дивитися на кого-, що-небудь. Вона здіймає на мене очі, і в їх сірій безодні прискають на всі боки промінчики здивування і глуму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249); — Не карайте його.., — ледве чутно вимовила Сюзанна, знімаючи сполохані очі на свого.. рицаря (Іван Ле, Україна, 1940, 115); Знімати (зняти) полуду (більма і т. ін.) з очей чиїх див. знімати; З п'яних очей — у стані сп'яніння, в нетверезому стані. З п'яних очей він уявляв себе графом, великим шчальником, що приїхав в тюрму, аби.. захистить арештантів од кривди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Око, о́ка, с. (мн. о́чі). 1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. МВ. І. 98. Біжить він, куди очі стоять. Грин. II. 284. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. очі-на-очі = віч-на-віч. Ном. № 7424. на око. На видъ, на взглядъ. на все око. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. Св. Л. 204. в оці бути. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у. очі довбти чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. О. 1862. VII. 42. і очу не я́вить. И глазъ не показываетъ. Кролев. у. і в вічі не бачити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. Чуб. II. 47. межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. Конст. у. геть з перед очей! Прочь съ глазъ; Конст. у. в очу<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»<br />
<br />
<br />
<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
ока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.). Глаз. Он потупил грозны очи. Пушкин. У них одно духовное око, один слух, один ум, одна душа. Гончаров. В очах не раз мелькали слезы. Полонский. Очеса к земле преклонены. Жуковский. Хоть видит око, да зуб неймет. Крылов. Недремлющее око материнской любви. Гончаров. Око за око, зуб за зуб. Пословица. Начальственное ока бюрократа (ирон.). Недреманное око (см. недреманный). В мгновение ока - см. мгновение.<br />
==Іноземні словники==<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
Редуко́ване о́ко — спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має тількиодну заломну поверхню.<br />
Схемати́чне о́ко — фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему із середовищами,характеристики яких відповідають константам реального ока.<br />
Циклопі́чне о́ко — відсутність функціонального переважання одного із очей при бінокулярному зорі.<br />
Про лю́дське́ о́ко — а) для порядку, заради пристойності; для годиться; б) для створення певноговраження, потрібної думки про кого-, що-небудь.<br />
Закрива́ти о́чі — а) (тільки док.) умерти; б) (тільки док., кому) стулити повіки померлому; в) (на що)удавано, навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось.<br />
З лихо́го о́ка етн. — в упереджених уявленнях – від погляду поганих очей, який може зурочити,принести нещастя.О́ко за о́ко — не прощаючи, відплачувати кому-небудь за зло, кривду, образу і т. ін.<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарьока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.).<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
eye <br />
хоть видит око, да зуб неймет — so near and yet so far2<br />
смежить очи возвыш. — to nod off, to slip off to dreamland2<br />
духовное око — (the) mind's eye<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
eye <br />
(Noun ) (verb, noun ) []<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
eye<br />
вічко, око, погляд<br />
optic<br />
око<br />
oculus<br />
брунька, кругле вікно, око, фасеточне око комахи, отвір на верху бані<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
eye<br />
=Ілюстрації=<br />
{|style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|-valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Очі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:eyes.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:коричневі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:голубі.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|QR--Mwi0PJA }}<br />
{{#ev:youtube|5TBjig3jwAg}}<br />
{{#ev:youtube|WGuh1-pMrqs }}<br />
==Цікаві факти==<br />
Механізм в людському оці - чи можливо це ? Безсумнівно ! Найцікавіше , що такий пристрій вже існує! Міцубісі Електрик розробив електронне око на мікросхемі , яке вже використовується в деяких виробах . Електронне око володіє такими ж функціями як і людське око .<br />
<br />
- Чому , коли люди цілуються , вони закривають очі ? Вчені з'ясували ! Під час поцілунку ми опускаємо повіки , щоб не втратити свідомість від надлишку почуттів . Під час поцілунку мозок відчуває сенсорне перевантаження , тому , закривши очі, ви підсвідомо зменшуєте надлишкове загострення пристрастей .<br />
<br />
- Око великих китів важить близько 1 кг. При цьому кити не бачать більшість предметів попереду себе.<br />
<br />
- Як швидко зняти втомленість очей ? Гімнастика для очей ! «Метелик» . Часто - часто покліпайте . Виявляється , перед монітором очі лінуються і перестають кліпати , а це шкодить нашому зору .<br />
<br />
- Людське око розрізняє лише сім основних кольорів - червоний, оранжевий, жовтий , зелений, блакитний , синій і фіолетовий. Але крім цього , очі звичайної людини здатні розрізнити до ста тисяч відтінків , а очі професіонала (наприклад художника) до мільйона відтінків!<br />
<br />
<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%BE Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B7 Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
[[Категорія:Оч]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%87%D1%96Очі2014-12-01T17:38:40Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''О́чі. '''См. '''О́ко. '''<br />
О́ко (лат. oculus) — парний сенсорний орган (орган зорової системи) людини і тварин, що володіє здатністю сприймати електромагнітне випромінювання в видимому діапазоні довжин хвиль і забезпечує функцію зору. Крізь очі надходить ≈ 90% інформації з навколишнього світу[1].<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ОКО 1, а, сер. (мн. очі, рідко вічі, очей — перев. з прийм. у).<br />
1. Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє, бачить око, І серце жде чогось (Тарас Шевченко, II, 1953, 288); Праве око лукаво дивилось з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Ще сонце спить, ще пролісок не квітне. Та березня проміння непомітне В дівочих одбивається очах (Максим Рильський, I, 1960, 283); <br />
// Те саме, що погляд. Я подавала їй квіти, і листя, й трави — із рук її не зводила очей(Леся Українка, I, 1951, 186); Гайсин провів їх очима (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 158); На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (Павло Загребельний, День.., 1964, 13). <br />
▲ Акомодація очей (ока) див. акомодація; Волове око див. воловий; Вороняче око див. воронячий; Павине око див. павиний. <br />
♦ Аж іскри з очей посипались див. іскра; Бачити на власні очі див. бачити;Берегти (оберігати, пильнувати, хоронити і т. ін.), як ока [в голові, лобі] (як зіницю ока, як око і т. ін.); заст. Паче ока берегти (стерегти і т. ін.) — пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти кого-, що-небудь. — Буду, — каже [Василь], — тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 47); — Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Нечуй-Левицький, І, 1956, 121); [Домаха:] Тепер господь повернув мені тебе, визволив з ями, то я тебе, голубе мій, хоронитиму, як зіницю в оці; адже мене ти не кинеш? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 339)<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ОЧІ<br />
зн. БАНЬКИ, сліпи, (опуклі) вирла; оченята, очиці, очиська; пор. ОКО. ]===<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
О́ЧІ див. о́ко1.<br />
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 833.<br />
Очі См. О́ко.<br />
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 82.<br />
]===<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
ГЛАЗ<br />
1. Об умении, опытности, проницательности человека; силе и тонкости зрения. Артистический, вездесущий, верный, вострый (простореч.), всевидящий, государственный, заметливый (простореч.), зоркий, испытанный, меткий, наметанный, опытный, острый, правильный, привычный, придирчивый, слабый, твердый, тонкий, точный, трезвый, ухватистый, хозяйский, хозяйственный. Золотой. 2. В суеверных представлениях, народных поверьях - взгляд, сулящий или причиняющий зло, вред. Дурной, кривой, лихой, недобрый, худой, черный. <br />
<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
очей, етн. — у забобонних уявленнях — від погляду поганих очей, який може зурочити, принести нещастя. Явдоха узяла води, пошептала над нею, збризнула його [сотника] тою водою, далі злизала язиком хрест-нахрест через вид, щоб з очей чого не сталось (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 202); Матері ховали від неї малечу, а дядьки остерігалися, щоб чогось не трапилося коням чи волам «з ока» (Михайло Стельмах, І, 1962, 638); — їхали в місто на нараду, можна сказати, справжнім героєм, а повернулись в такому стані. Чи не з лихого ока? — пробувала жартувати лікарка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 11); Зміряти (змірювати, зміряти, змірити) очима (оком) див. зміряти; Знаходити (знайти) оком (очима) — бачити, помічати кого-, що-небудь; відшукувати поглядом. Ярема спробував знайти очима того в мишастому костюмчику (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 193); Знизувати (знизати) очима див. знизувати 1; Зникати (зникнути) з очей — зникати з поля зору кого-небудь. Бульдозер.. зникає з очей в куряві ..розритої траси (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 80); Знімати (зняти, здіймати, здійняти) очі: а) (з кого — чого) переставати дивитися на кого-, що-небудь. Сергій зняв очі з рівної поверхні води й обернувся назад (Григорій Епік, Тв., 1958, 257); б) (на кого — що) починати дивитися на кого-, що-небудь. Вона здіймає на мене очі, і в їх сірій безодні прискають на всі боки промінчики здивування і глуму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249); — Не карайте його.., — ледве чутно вимовила Сюзанна, знімаючи сполохані очі на свого.. рицаря (Іван Ле, Україна, 1940, 115); Знімати (зняти) полуду (більма і т. ін.) з очей чиїх див. знімати; З п'яних очей — у стані сп'яніння, в нетверезому стані. З п'яних очей він уявляв себе графом, великим шчальником, що приїхав в тюрму, аби.. захистить арештантів од кривди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Око, о́ка, с. (мн. о́чі). 1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. МВ. І. 98. Біжить він, куди очі стоять. Грин. II. 284. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. очі-на-очі = віч-на-віч. Ном. № 7424. на око. На видъ, на взглядъ. на все око. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. Св. Л. 204. в оці бути. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у. очі довбти чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. О. 1862. VII. 42. і очу не я́вить. И глазъ не показываетъ. Кролев. у. і в вічі не бачити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. Чуб. II. 47. межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. Конст. у. геть з перед очей! Прочь съ глазъ; Конст. у. в очу<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»<br />
<br />
<br />
<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
ока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.). Глаз. Он потупил грозны очи. Пушкин. У них одно духовное око, один слух, один ум, одна душа. Гончаров. В очах не раз мелькали слезы. Полонский. Очеса к земле преклонены. Жуковский. Хоть видит око, да зуб неймет. Крылов. Недремлющее око материнской любви. Гончаров. Око за око, зуб за зуб. Пословица. Начальственное ока бюрократа (ирон.). Недреманное око (см. недреманный). В мгновение ока - см. мгновение.<br />
==Іноземні словники==<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
Редуко́ване о́ко — спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має тількиодну заломну поверхню.<br />
Схемати́чне о́ко — фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему із середовищами,характеристики яких відповідають константам реального ока.<br />
Циклопі́чне о́ко — відсутність функціонального переважання одного із очей при бінокулярному зорі.<br />
Про лю́дське́ о́ко — а) для порядку, заради пристойності; для годиться; б) для створення певноговраження, потрібної думки про кого-, що-небудь.<br />
Закрива́ти о́чі — а) (тільки док.) умерти; б) (тільки док., кому) стулити повіки померлому; в) (на що)удавано, навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось.<br />
З лихо́го о́ка етн. — в упереджених уявленнях – від погляду поганих очей, який може зурочити,принести нещастя.О́ко за о́ко — не прощаючи, відплачувати кому-небудь за зло, кривду, образу і т. ін.<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарьока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.).<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
eye <br />
хоть видит око, да зуб неймет — so near and yet so far2<br />
смежить очи возвыш. — to nod off, to slip off to dreamland2<br />
духовное око — (the) mind's eye<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
eye <br />
(Noun ) (verb, noun ) []<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
eye<br />
вічко, око, погляд<br />
optic<br />
око<br />
oculus<br />
брунька, кругле вікно, око, фасеточне око комахи, отвір на верху бані<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
eye<br />
=Ілюстрації=<br />
{|style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|-valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Очі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:eyes.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:коричневі.|jpgx140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:голубі.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|QR--Mwi0PJA }}<br />
{{#ev:youtube|5TBjig3jwAg}}<br />
{{#ev:youtube|WGuh1-pMrqs }}<br />
==Цікаві факти==<br />
Механізм в людському оці - чи можливо це ? Безсумнівно ! Найцікавіше , що такий пристрій вже існує! Міцубісі Електрик розробив електронне око на мікросхемі , яке вже використовується в деяких виробах . Електронне око володіє такими ж функціями як і людське око .<br />
<br />
- Чому , коли люди цілуються , вони закривають очі ? Вчені з'ясували ! Під час поцілунку ми опускаємо повіки , щоб не втратити свідомість від надлишку почуттів . Під час поцілунку мозок відчуває сенсорне перевантаження , тому , закривши очі, ви підсвідомо зменшуєте надлишкове загострення пристрастей .<br />
<br />
- Око великих китів важить близько 1 кг. При цьому кити не бачать більшість предметів попереду себе.<br />
<br />
- Як швидко зняти втомленість очей ? Гімнастика для очей ! «Метелик» . Часто - часто покліпайте . Виявляється , перед монітором очі лінуються і перестають кліпати , а це шкодить нашому зору .<br />
<br />
- Людське око розрізняє лише сім основних кольорів - червоний, оранжевий, жовтий , зелений, блакитний , синій і фіолетовий. Але крім цього , очі звичайної людини здатні розрізнити до ста тисяч відтінків , а очі професіонала (наприклад художника) до мільйона відтінків!<br />
<br />
<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%BE Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B7 Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
[[Категорія:Оч]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%87%D1%96Очі2014-12-01T17:37:23Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''О́чі. '''См. '''О́ко. '''<br />
О́ко (лат. oculus) — парний сенсорний орган (орган зорової системи) людини і тварин, що володіє здатністю сприймати електромагнітне випромінювання в видимому діапазоні довжин хвиль і забезпечує функцію зору. Крізь очі надходить ≈ 90% інформації з навколишнього світу[1].<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ОКО 1, а, сер. (мн. очі, рідко вічі, очей — перев. з прийм. у).<br />
1. Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє, бачить око, І серце жде чогось (Тарас Шевченко, II, 1953, 288); Праве око лукаво дивилось з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Ще сонце спить, ще пролісок не квітне. Та березня проміння непомітне В дівочих одбивається очах (Максим Рильський, I, 1960, 283); <br />
// Те саме, що погляд. Я подавала їй квіти, і листя, й трави — із рук її не зводила очей(Леся Українка, I, 1951, 186); Гайсин провів їх очима (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 158); На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (Павло Загребельний, День.., 1964, 13). <br />
▲ Акомодація очей (ока) див. акомодація; Волове око див. воловий; Вороняче око див. воронячий; Павине око див. павиний. <br />
♦ Аж іскри з очей посипались див. іскра; Бачити на власні очі див. бачити;Берегти (оберігати, пильнувати, хоронити і т. ін.), як ока [в голові, лобі] (як зіницю ока, як око і т. ін.); заст. Паче ока берегти (стерегти і т. ін.) — пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти кого-, що-небудь. — Буду, — каже [Василь], — тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 47); — Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Нечуй-Левицький, І, 1956, 121); [Домаха:] Тепер господь повернув мені тебе, визволив з ями, то я тебе, голубе мій, хоронитиму, як зіницю в оці; адже мене ти не кинеш? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 339)<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ОЧІ<br />
зн. БАНЬКИ, сліпи, (опуклі) вирла; оченята, очиці, очиська; пор. ОКО. ]===<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
О́ЧІ див. о́ко1.<br />
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 833.<br />
Очі См. О́ко.<br />
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 82.<br />
]===<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
ГЛАЗ<br />
1. Об умении, опытности, проницательности человека; силе и тонкости зрения. Артистический, вездесущий, верный, вострый (простореч.), всевидящий, государственный, заметливый (простореч.), зоркий, испытанный, меткий, наметанный, опытный, острый, правильный, привычный, придирчивый, слабый, твердый, тонкий, точный, трезвый, ухватистый, хозяйский, хозяйственный. Золотой. 2. В суеверных представлениях, народных поверьях - взгляд, сулящий или причиняющий зло, вред. Дурной, кривой, лихой, недобрый, худой, черный. <br />
<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
очей, етн. — у забобонних уявленнях — від погляду поганих очей, який може зурочити, принести нещастя. Явдоха узяла води, пошептала над нею, збризнула його [сотника] тою водою, далі злизала язиком хрест-нахрест через вид, щоб з очей чого не сталось (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 202); Матері ховали від неї малечу, а дядьки остерігалися, щоб чогось не трапилося коням чи волам «з ока» (Михайло Стельмах, І, 1962, 638); — їхали в місто на нараду, можна сказати, справжнім героєм, а повернулись в такому стані. Чи не з лихого ока? — пробувала жартувати лікарка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 11); Зміряти (змірювати, зміряти, змірити) очима (оком) див. зміряти; Знаходити (знайти) оком (очима) — бачити, помічати кого-, що-небудь; відшукувати поглядом. Ярема спробував знайти очима того в мишастому костюмчику (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 193); Знизувати (знизати) очима див. знизувати 1; Зникати (зникнути) з очей — зникати з поля зору кого-небудь. Бульдозер.. зникає з очей в куряві ..розритої траси (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 80); Знімати (зняти, здіймати, здійняти) очі: а) (з кого — чого) переставати дивитися на кого-, що-небудь. Сергій зняв очі з рівної поверхні води й обернувся назад (Григорій Епік, Тв., 1958, 257); б) (на кого — що) починати дивитися на кого-, що-небудь. Вона здіймає на мене очі, і в їх сірій безодні прискають на всі боки промінчики здивування і глуму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249); — Не карайте його.., — ледве чутно вимовила Сюзанна, знімаючи сполохані очі на свого.. рицаря (Іван Ле, Україна, 1940, 115); Знімати (зняти) полуду (більма і т. ін.) з очей чиїх див. знімати; З п'яних очей — у стані сп'яніння, в нетверезому стані. З п'яних очей він уявляв себе графом, великим шчальником, що приїхав в тюрму, аби.. захистить арештантів од кривди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Око, о́ка, с. (мн. о́чі). 1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. МВ. І. 98. Біжить він, куди очі стоять. Грин. II. 284. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. очі-на-очі = віч-на-віч. Ном. № 7424. на око. На видъ, на взглядъ. на все око. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. Св. Л. 204. в оці бути. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у. очі довбти чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. О. 1862. VII. 42. і очу не я́вить. И глазъ не показываетъ. Кролев. у. і в вічі не бачити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. Чуб. II. 47. межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. Конст. у. геть з перед очей! Прочь съ глазъ; Конст. у. в очу<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»<br />
<br />
<br />
<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
ока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.). Глаз. Он потупил грозны очи. Пушкин. У них одно духовное око, один слух, один ум, одна душа. Гончаров. В очах не раз мелькали слезы. Полонский. Очеса к земле преклонены. Жуковский. Хоть видит око, да зуб неймет. Крылов. Недремлющее око материнской любви. Гончаров. Око за око, зуб за зуб. Пословица. Начальственное ока бюрократа (ирон.). Недреманное око (см. недреманный). В мгновение ока - см. мгновение.<br />
==Іноземні словники==<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
Редуко́ване о́ко — спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має тількиодну заломну поверхню.<br />
Схемати́чне о́ко — фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему із середовищами,характеристики яких відповідають константам реального ока.<br />
Циклопі́чне о́ко — відсутність функціонального переважання одного із очей при бінокулярному зорі.<br />
Про лю́дське́ о́ко — а) для порядку, заради пристойності; для годиться; б) для створення певноговраження, потрібної думки про кого-, що-небудь.<br />
Закрива́ти о́чі — а) (тільки док.) умерти; б) (тільки док., кому) стулити повіки померлому; в) (на що)удавано, навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось.<br />
З лихо́го о́ка етн. — в упереджених уявленнях – від погляду поганих очей, який може зурочити,принести нещастя.О́ко за о́ко — не прощаючи, відплачувати кому-небудь за зло, кривду, образу і т. ін.<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарьока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.).<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
eye <br />
хоть видит око, да зуб неймет — so near and yet so far2<br />
смежить очи возвыш. — to nod off, to slip off to dreamland2<br />
духовное око — (the) mind's eye<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
eye <br />
(Noun ) (verb, noun ) []<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
eye<br />
вічко, око, погляд<br />
optic<br />
око<br />
oculus<br />
брунька, кругле вікно, око, фасеточне око комахи, отвір на верху бані<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
eye<br />
=Ілюстрації=<br />
{|style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|-valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Очі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:eyes.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:коричневі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:голубі.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|QR--Mwi0PJA }}<br />
{{#ev:youtube|5TBjig3jwAg}}<br />
{{#ev:youtube|WGuh1-pMrqs }}<br />
==Цікаві факти==<br />
Механізм в людському оці - чи можливо це ? Безсумнівно ! Найцікавіше , що такий пристрій вже існує! Міцубісі Електрик розробив електронне око на мікросхемі , яке вже використовується в деяких виробах . Електронне око володіє такими ж функціями як і людське око .<br />
<br />
- Чому , коли люди цілуються , вони закривають очі ? Вчені з'ясували ! Під час поцілунку ми опускаємо повіки , щоб не втратити свідомість від надлишку почуттів . Під час поцілунку мозок відчуває сенсорне перевантаження , тому , закривши очі, ви підсвідомо зменшуєте надлишкове загострення пристрастей .<br />
<br />
- Око великих китів важить близько 1 кг. При цьому кити не бачать більшість предметів попереду себе.<br />
<br />
- Як швидко зняти втомленість очей ? Гімнастика для очей ! «Метелик» . Часто - часто покліпайте . Виявляється , перед монітором очі лінуються і перестають кліпати , а це шкодить нашому зору .<br />
<br />
- Людське око розрізняє лише сім основних кольорів - червоний, оранжевий, жовтий , зелений, блакитний , синій і фіолетовий. Але крім цього , очі звичайної людини здатні розрізнити до ста тисяч відтінків , а очі професіонала (наприклад художника) до мільйона відтінків!<br />
<br />
<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%BE Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B7 Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
[[Категорія:Оч]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%B9Худий2014-11-30T21:02:41Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Худий, -а, -е. '''1) Худой, тощій. ''Поки гладкий схудне, то худий здохне. ''Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. ''На козака худа слава, що робить не вміє. ''Нп. Ум. '''Худенький, худесенький. '''<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ХУДИЙ 1, а, е. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько... — Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Борис Грінченко, II, 1963, 483); Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 206); Вона втягла щоки і пустила під лоб очі, щоб показати, який він худий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 156); * Образно. А місяць худий, змарнілий — повипинало ребра... (Володимир Сосюра, I, 1957, 61); <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ХУДИЙ<br />
худой; тощий <br />
худий як тріска — разг. худой как щепка [скелет, доска, спичка], как спичка, кожа да кости<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
ХУДИ́Й1, а́, е́. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько…— Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Гр., II, 1963, 483); Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Хижняк, Тамара, 1959, 206);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Худий, -а, -е. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Н. п. Ум. худенький, худесенький.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
худи́й – прикметник<br />
<br />
(сухорлявий)<br />
відмінок однина множина<br />
чол. р. жін. р. сер. р.<br />
називний худи́й худа́ худе́ худі́<br />
родовий худо́го худо́ї худо́го худи́х<br />
давальний худо́му худі́й худо́му худи́м<br />
знахідний худо́го, худи́й худу́ худе́ худи́х, худі́<br />
орудний худи́м худо́ю худи́м худи́ми<br />
місцевий на /у худо́му, худі́м на/у худі́й на/у худо́му, худі́м на/у худи́х<br />
===[http://r2u.org.ua/ Російсько-українські словники]===<br />
Исхуда́ть или Исхуде́ть – сху́днути, (о мн. поху́днути), змарні́ти, помарні́ти, охля́нути, (с оттенк. зачахнуть) зни́діти, ви́нидіти, пони́діти; (в лице) спа́сти з лиця́, з[по]марні́ти на лиці́, на виду́; (в теле) спа́сти з ті́ла, на ті́лі, змарні́ти, помарні́ти, (в конец известись) ні на що зве́сти́ся; см. Похуде́ть. [Схуд, ви́сох Павло́ (Грінч.). За до́вгий час змарні́в, борода́ одросла́ (Рудч.). Ой вже-ж на́ші сірома́хи та без харчі́в помарні́ли (Пісня). Неві́стка ска́ржиться, а на лиці́ не змарні́ла (Номис). Зни́діло дитя́тко, зни́діло, на го́ру во́ду но́сячи (Чуб. III)]. <br />
• Покуда жирный -да́ет, худого чорт возьмёт – по́ки гладки́й сху́дне, то худи́й здо́хне (Приказка).<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
1. худий angular<br />
2. худий fleshless<br />
3. худий jejune<br />
4. худий lathy<br />
5. худий lean<br />
6. худий liny<br />
7. худий meagre<br />
8. худий scrannel<br />
9. худий weedy<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
thin, lean, scrawny (худощавый); skinny (тощий); emaciated (исхудавший) 2 источника<br />
худой как спичка — thin as a rake<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
thin<br />
ненасичений, рідкий, тонкий, холодний, худий<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
худий<br />
<br />
thin,<br />
worn out<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
худий<br />
I -а́, -е́.<br />
Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. || у знач. ім. худи́й, -до́го, ч. Худорлява, виснажена людина. || Про частини тіла<br />
==Цікаві факти==<br />
Що потрібно їсти, щоб видужати худій дівчині?<br />
Намагайтеся харчуватися якісними продуктами, повністю виключіть з раціону напівфабрикати. Важливо їсти не більше, а краще! Великі порції пригнічують роботу ШКТ, а якщо травна система функціонує неправильно, набрати вагу навряд чи вийде. Замініть м’ясо птиці свіжої (НЕ замороженої) свининою і бараниною, хек і минтай – сьомгою і горбушею. Обов’язково включіть в раціон горіхи, оливкову олію, морепродукти, ікру, сметану, сир, борошняні та кондитерські вироби.<br />
У цілому, як не дивно, харчування відіграє далеко не найважливішу роль в списку порад, як можна поправитися. Бажаючим набрати вагу куди важливіше привчити себе до правильного способу життя. Якщо людина добре спить, багато гуляє на свіжому повітрі, не відчуває частих стресів, апетит приходить сам по собі – а там і бажані кілограми не за горами. <br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кости.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:парень.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:худой.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|137iHPwTdy0}}<br />
{{#ev:youtube|Yohx9boX95I}}<br />
{{#ev:youtube|h6BXuzFQ3So}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[http://wol.jw.org/ru/wol/d/r15/lp-k/102000683 Чому я такий худий?]===<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
[[Категорія:Дв]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%B9Худий2014-11-30T21:01:14Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Худий, -а, -е. '''1) Худой, тощій. ''Поки гладкий схудне, то худий здохне. ''Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. ''На козака худа слава, що робить не вміє. ''Нп. Ум. '''Худенький, худесенький. '''<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ХУДИЙ 1, а, е. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько... — Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Борис Грінченко, II, 1963, 483); Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 206); Вона втягла щоки і пустила під лоб очі, щоб показати, який він худий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 156); * Образно. А місяць худий, змарнілий — повипинало ребра... (Володимир Сосюра, I, 1957, 61); <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ХУДИЙ<br />
худой; тощий <br />
худий як тріска — разг. худой как щепка [скелет, доска, спичка], как спичка, кожа да кости<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
ХУДИ́Й1, а́, е́. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько…— Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Гр., II, 1963, 483); Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Хижняк, Тамара, 1959, 206);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Худий, -а, -е. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Н. п. Ум. худенький, худесенький.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
худи́й – прикметник<br />
<br />
(сухорлявий)<br />
відмінок однина множина<br />
чол. р. жін. р. сер. р.<br />
називний худи́й худа́ худе́ худі́<br />
родовий худо́го худо́ї худо́го худи́х<br />
давальний худо́му худі́й худо́му худи́м<br />
знахідний худо́го, худи́й худу́ худе́ худи́х, худі́<br />
орудний худи́м худо́ю худи́м худи́ми<br />
місцевий на /у худо́му, худі́м на/у худі́й на/у худо́му, худі́м на/у худи́х<br />
===[http://r2u.org.ua/ Російсько-українські словники]===<br />
Исхуда́ть или Исхуде́ть – сху́днути, (о мн. поху́днути), змарні́ти, помарні́ти, охля́нути, (с оттенк. зачахнуть) зни́діти, ви́нидіти, пони́діти; (в лице) спа́сти з лиця́, з[по]марні́ти на лиці́, на виду́; (в теле) спа́сти з ті́ла, на ті́лі, змарні́ти, помарні́ти, (в конец известись) ні на що зве́сти́ся; см. Похуде́ть. [Схуд, ви́сох Павло́ (Грінч.). За до́вгий час змарні́в, борода́ одросла́ (Рудч.). Ой вже-ж на́ші сірома́хи та без харчі́в помарні́ли (Пісня). Неві́стка ска́ржиться, а на лиці́ не змарні́ла (Номис). Зни́діло дитя́тко, зни́діло, на го́ру во́ду но́сячи (Чуб. III)]. <br />
• Покуда жирный -да́ет, худого чорт возьмёт – по́ки гладки́й сху́дне, то худи́й здо́хне (Приказка).<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
1. худий angular<br />
2. худий fleshless<br />
3. худий jejune<br />
4. худий lathy<br />
5. худий lean<br />
6. худий liny<br />
7. худий meagre<br />
8. худий scrannel<br />
9. худий weedy<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
thin, lean, scrawny (худощавый); skinny (тощий); emaciated (исхудавший) 2 источника<br />
худой как спичка — thin as a rake<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
thin<br />
ненасичений, рідкий, тонкий, холодний, худий<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
худий<br />
<br />
thin,<br />
worn out<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
худий<br />
I -а́, -е́.<br />
Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. || у знач. ім. худи́й, -до́го, ч. Худорлява, виснажена людина. || Про частини тіла<br />
==Цікаві факти==<br />
Що потрібно їсти, щоб видужати худій дівчині?<br />
Намагайтеся харчуватися якісними продуктами, повністю виключіть з раціону напівфабрикати. Важливо їсти не більше, а краще! Великі порції пригнічують роботу ШКТ, а якщо травна система функціонує неправильно, набрати вагу навряд чи вийде. Замініть м’ясо птиці свіжої (НЕ замороженої) свининою і бараниною, хек і минтай – сьомгою і горбушею. Обов’язково включіть в раціон горіхи, оливкову олію, морепродукти, ікру, сметану, сир, борошняні та кондитерські вироби.<br />
У цілому, як не дивно, харчування відіграє далеко не найважливішу роль в списку порад, як можна поправитися. Бажаючим набрати вагу куди важливіше привчити себе до правильного способу життя. Якщо людина добре спить, багато гуляє на свіжому повітрі, не відчуває частих стресів, апетит приходить сам по собі – а там і бажані кілограми не за горами. <br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кости.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:парень.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:худой.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|137iHPwTdy0}}<br />
{{#ev:youtube|Yohx9boX95I}}<br />
{{#ev:youtube|h6BXuzFQ3So}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
[[Категорія:Дв]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%B9Худий2014-11-30T20:59:02Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Худий, -а, -е. '''1) Худой, тощій. ''Поки гладкий схудне, то худий здохне. ''Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. ''На козака худа слава, що робить не вміє. ''Нп. Ум. '''Худенький, худесенький. '''<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ХУДИЙ 1, а, е. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько... — Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Борис Грінченко, II, 1963, 483); Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 206); Вона втягла щоки і пустила під лоб очі, щоб показати, який він худий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 156); * Образно. А місяць худий, змарнілий — повипинало ребра... (Володимир Сосюра, I, 1957, 61); <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ХУДИЙ<br />
худой; тощий <br />
худий як тріска — разг. худой как щепка [скелет, доска, спичка], как спичка, кожа да кости<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
ХУДИ́Й1, а́, е́. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько…— Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Гр., II, 1963, 483); Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Хижняк, Тамара, 1959, 206);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Худий, -а, -е. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Н. п. Ум. худенький, худесенький.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
худи́й – прикметник<br />
<br />
(сухорлявий)<br />
відмінок однина множина<br />
чол. р. жін. р. сер. р.<br />
називний худи́й худа́ худе́ худі́<br />
родовий худо́го худо́ї худо́го худи́х<br />
давальний худо́му худі́й худо́му худи́м<br />
знахідний худо́го, худи́й худу́ худе́ худи́х, худі́<br />
орудний худи́м худо́ю худи́м худи́ми<br />
місцевий на /у худо́му, худі́м на/у худі́й на/у худо́му, худі́м на/у худи́х<br />
===[http://r2u.org.ua/ Російсько-українські словники]===<br />
Исхуда́ть или Исхуде́ть – сху́днути, (о мн. поху́днути), змарні́ти, помарні́ти, охля́нути, (с оттенк. зачахнуть) зни́діти, ви́нидіти, пони́діти; (в лице) спа́сти з лиця́, з[по]марні́ти на лиці́, на виду́; (в теле) спа́сти з ті́ла, на ті́лі, змарні́ти, помарні́ти, (в конец известись) ні на що зве́сти́ся; см. Похуде́ть. [Схуд, ви́сох Павло́ (Грінч.). За до́вгий час змарні́в, борода́ одросла́ (Рудч.). Ой вже-ж на́ші сірома́хи та без харчі́в помарні́ли (Пісня). Неві́стка ска́ржиться, а на лиці́ не змарні́ла (Номис). Зни́діло дитя́тко, зни́діло, на го́ру во́ду но́сячи (Чуб. III)]. <br />
• Покуда жирный -да́ет, худого чорт возьмёт – по́ки гладки́й сху́дне, то худи́й здо́хне (Приказка).<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
1. худий angular<br />
2. худий fleshless<br />
3. худий jejune<br />
4. худий lathy<br />
5. худий lean<br />
6. худий liny<br />
7. худий meagre<br />
8. худий scrannel<br />
9. худий weedy<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
thin, lean, scrawny (худощавый); skinny (тощий); emaciated (исхудавший) 2 источника<br />
худой как спичка — thin as a rake<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
thin<br />
ненасичений, рідкий, тонкий, холодний, худий<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
худий<br />
<br />
thin,<br />
worn out<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
худий<br />
I -а́, -е́.<br />
Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. || у знач. ім. худи́й, -до́го, ч. Худорлява, виснажена людина. || Про частини тіла<br />
==Цікаві факти==<br />
Що потрібно їсти, щоб видужати худій дівчині?<br />
Намагайтеся харчуватися якісними продуктами, повністю виключіть з раціону напівфабрикати. Важливо їсти не більше, а краще! Великі порції пригнічують роботу ШКТ, а якщо травна система функціонує неправильно, набрати вагу навряд чи вийде. Замініть м’ясо птиці свіжої (НЕ замороженої) свининою і бараниною, хек і минтай – сьомгою і горбушею. Обов’язково включіть в раціон горіхи, оливкову олію, морепродукти, ікру, сметану, сир, борошняні та кондитерські вироби.<br />
У цілому, як не дивно, харчування відіграє далеко не найважливішу роль в списку порад, як можна поправитися. Бажаючим набрати вагу куди важливіше привчити себе до правильного способу життя. Якщо людина добре спить, багато гуляє на свіжому повітрі, не відчуває частих стресів, апетит приходить сам по собі – а там і бажані кілограми не за горами. <br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кості.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:парень.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:худой.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|137iHPwTdy0}}<br />
{{#ev:youtube|Yohx9boX95I}}<br />
{{#ev:youtube|h6BXuzFQ3So}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
[[Категорія:Дв]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%B9Худий2014-11-30T20:58:38Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Худий, -а, -е. '''1) Худой, тощій. ''Поки гладкий схудне, то худий здохне. ''Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. ''На козака худа слава, що робить не вміє. ''Нп. Ум. '''Худенький, худесенький. '''<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ХУДИЙ 1, а, е. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько... — Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Борис Грінченко, II, 1963, 483); Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 206); Вона втягла щоки і пустила під лоб очі, щоб показати, який він худий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 156); * Образно. А місяць худий, змарнілий — повипинало ребра... (Володимир Сосюра, I, 1957, 61); <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ХУДИЙ<br />
худой; тощий <br />
худий як тріска — разг. худой как щепка [скелет, доска, спичка], как спичка, кожа да кости<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
ХУДИ́Й1, а́, е́. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько…— Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Гр., II, 1963, 483); Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Хижняк, Тамара, 1959, 206);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Худий, -а, -е. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Н. п. Ум. худенький, худесенький.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
худи́й – прикметник<br />
<br />
(сухорлявий)<br />
відмінок однина множина<br />
чол. р. жін. р. сер. р.<br />
називний худи́й худа́ худе́ худі́<br />
родовий худо́го худо́ї худо́го худи́х<br />
давальний худо́му худі́й худо́му худи́м<br />
знахідний худо́го, худи́й худу́ худе́ худи́х, худі́<br />
орудний худи́м худо́ю худи́м худи́ми<br />
місцевий на /у худо́му, худі́м на/у худі́й на/у худо́му, худі́м на/у худи́х<br />
===[http://r2u.org.ua/ Російсько-українські словники]===<br />
Исхуда́ть или Исхуде́ть – сху́днути, (о мн. поху́днути), змарні́ти, помарні́ти, охля́нути, (с оттенк. зачахнуть) зни́діти, ви́нидіти, пони́діти; (в лице) спа́сти з лиця́, з[по]марні́ти на лиці́, на виду́; (в теле) спа́сти з ті́ла, на ті́лі, змарні́ти, помарні́ти, (в конец известись) ні на що зве́сти́ся; см. Похуде́ть. [Схуд, ви́сох Павло́ (Грінч.). За до́вгий час змарні́в, борода́ одросла́ (Рудч.). Ой вже-ж на́ші сірома́хи та без харчі́в помарні́ли (Пісня). Неві́стка ска́ржиться, а на лиці́ не змарні́ла (Номис). Зни́діло дитя́тко, зни́діло, на го́ру во́ду но́сячи (Чуб. III)]. <br />
• Покуда жирный -да́ет, худого чорт возьмёт – по́ки гладки́й сху́дне, то худи́й здо́хне (Приказка).<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
1. худий angular<br />
2. худий fleshless<br />
3. худий jejune<br />
4. худий lathy<br />
5. худий lean<br />
6. худий liny<br />
7. худий meagre<br />
8. худий scrannel<br />
9. худий weedy<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
thin, lean, scrawny (худощавый); skinny (тощий); emaciated (исхудавший) 2 источника<br />
худой как спичка — thin as a rake<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
thin<br />
ненасичений, рідкий, тонкий, холодний, худий<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
худий<br />
<br />
thin,<br />
worn out<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
худий<br />
I -а́, -е́.<br />
Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. || у знач. ім. худи́й, -до́го, ч. Худорлява, виснажена людина. || Про частини тіла<br />
==Цікаві факти==<br />
Що потрібно їсти, щоб видужати худій дівчині?<br />
Намагайтеся харчуватися якісними продуктами, повністю виключіть з раціону напівфабрикати. Важливо їсти не більше, а краще! Великі порції пригнічують роботу ШКТ, а якщо травна система функціонує неправильно, набрати вагу навряд чи вийде. Замініть м’ясо птиці свіжої (НЕ замороженої) свининою і бараниною, хек і минтай – сьомгою і горбушею. Обов’язково включіть в раціон горіхи, оливкову олію, морепродукти, ікру, сметану, сир, борошняні та кондитерські вироби.<br />
У цілому, як не дивно, харчування відіграє далеко не найважливішу роль в списку порад, як можна поправитися. Бажаючим набрати вагу куди важливіше привчити себе до правильного способу життя. Якщо людина добре спить, багато гуляє на свіжому повітрі, не відчуває частих стресів, апетит приходить сам по собі – а там і бажані кілограми не за горами. <br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кості.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:парень.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:худой.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|137iHPwTdy0}}<br />
{{#ev:youtube|Yohx9boX95I}}<br />
{{#ev:youtube|h6BXuzFQ3So}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
==Цікаві факти==<br />
Багато молодих людей вважає, що бути худим цілком нормально. Часто це просто наслідки перехідного віку й швидкого обміну речовин, який відбувається в молодому організмі. У міру того як ставатимеш старшим, обмін речовин унормується. Однак, якщо попри раціональне харчування ти надзвичайно худий, було б добре звернутись до лікаря, аби виявити будь-які проблеми зі здоров’ям, наприклад діабет, що спричиняє втрату ваги.<br />
Стівен Лівенкрон, відомий фахівець з розладів харчування, розповів кореспонденту «Пробудись!»: «Я пам’ятаю одну дівчину, яка надзвичайно мало важила, і прийшла до мене з діагнозом анорексії. Здавалося, що вона справді має розлади харчування. Але незабаром я зрозумів, що проблема полягала у її фізичному стані, а не психологічному. Дільничний лікар не виявив у неї хворобу Крона, серйозний кишковий розлад. Такий недогляд міг бути фатальним для дівчини». Якщо у тебе діабет або будь-яка інша хвороба, що спричиняє втрату ваги, було б мудро уважно прислухатись до порад лікаря.<br />
Звичайно, іноді худорлявість може бути симптомом моральних страждань. Д-р Лівенкрон у своїй книжці «Анатомія анорексії» (англ.) звертає увагу на заяви деяких дослідників про те, що значна кількість «діабетиків, які залежать від інсуліну, мають розлади харчування, починаючи від неконтрольованого переїдання, спричиненого булімією, до анорексії». Кваліфікований лікар може визначити, чи справді проблема полягає у розладі харчування*.<br />
===[http://lubov-plus.org.ua/korysni-porady-2/yak-hudym-nabraty-vahu/ Як худим набрати вагу?]===<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
[[Категорія:Дв]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%B9Худий2014-11-30T20:57:26Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Худий, -а, -е. '''1) Худой, тощій. ''Поки гладкий схудне, то худий здохне. ''Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. ''На козака худа слава, що робить не вміє. ''Нп. Ум. '''Худенький, худесенький. '''<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ХУДИЙ 1, а, е. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько... — Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Борис Грінченко, II, 1963, 483); Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 206); Вона втягла щоки і пустила під лоб очі, щоб показати, який він худий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 156); * Образно. А місяць худий, змарнілий — повипинало ребра... (Володимир Сосюра, I, 1957, 61); <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ХУДИЙ<br />
худой; тощий <br />
худий як тріска — разг. худой как щепка [скелет, доска, спичка], как спичка, кожа да кости<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
ХУДИ́Й1, а́, е́. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько…— Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Гр., II, 1963, 483); Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Хижняк, Тамара, 1959, 206);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Худий, -а, -е. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Н. п. Ум. худенький, худесенький.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
худи́й – прикметник<br />
<br />
(сухорлявий)<br />
відмінок однина множина<br />
чол. р. жін. р. сер. р.<br />
називний худи́й худа́ худе́ худі́<br />
родовий худо́го худо́ї худо́го худи́х<br />
давальний худо́му худі́й худо́му худи́м<br />
знахідний худо́го, худи́й худу́ худе́ худи́х, худі́<br />
орудний худи́м худо́ю худи́м худи́ми<br />
місцевий на /у худо́му, худі́м на/у худі́й на/у худо́му, худі́м на/у худи́х<br />
===[http://r2u.org.ua/ Російсько-українські словники]===<br />
Исхуда́ть или Исхуде́ть – сху́днути, (о мн. поху́днути), змарні́ти, помарні́ти, охля́нути, (с оттенк. зачахнуть) зни́діти, ви́нидіти, пони́діти; (в лице) спа́сти з лиця́, з[по]марні́ти на лиці́, на виду́; (в теле) спа́сти з ті́ла, на ті́лі, змарні́ти, помарні́ти, (в конец известись) ні на що зве́сти́ся; см. Похуде́ть. [Схуд, ви́сох Павло́ (Грінч.). За до́вгий час змарні́в, борода́ одросла́ (Рудч.). Ой вже-ж на́ші сірома́хи та без харчі́в помарні́ли (Пісня). Неві́стка ска́ржиться, а на лиці́ не змарні́ла (Номис). Зни́діло дитя́тко, зни́діло, на го́ру во́ду но́сячи (Чуб. III)]. <br />
• Покуда жирный -да́ет, худого чорт возьмёт – по́ки гладки́й сху́дне, то худи́й здо́хне (Приказка).<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
1. худий angular<br />
2. худий fleshless<br />
3. худий jejune<br />
4. худий lathy<br />
5. худий lean<br />
6. худий liny<br />
7. худий meagre<br />
8. худий scrannel<br />
9. худий weedy<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
thin, lean, scrawny (худощавый); skinny (тощий); emaciated (исхудавший) 2 источника<br />
худой как спичка — thin as a rake<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
thin<br />
ненасичений, рідкий, тонкий, холодний, худий<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
худий<br />
<br />
thin,<br />
worn out<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
худий<br />
I -а́, -е́.<br />
Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. || у знач. ім. худи́й, -до́го, ч. Худорлява, виснажена людина. || Про частини тіла<br />
==Цікаві факти==<br />
Що потрібно їсти, щоб видужати худій дівчині?<br />
Намагайтеся харчуватися якісними продуктами, повністю виключіть з раціону напівфабрикати. Важливо їсти не більше, а краще! Великі порції пригнічують роботу ШКТ, а якщо травна система функціонує неправильно, набрати вагу навряд чи вийде. Замініть м’ясо птиці свіжої (НЕ замороженої) свининою і бараниною, хек і минтай – сьомгою і горбушею. Обов’язково включіть в раціон горіхи, оливкову олію, морепродукти, ікру, сметану, сир, борошняні та кондитерські вироби.<br />
У цілому, як не дивно, харчування відіграє далеко не найважливішу роль в списку порад, як можна поправитися. Бажаючим набрати вагу куди важливіше привчити себе до правильного способу життя. Якщо людина добре спить, багато гуляє на свіжому повітрі, не відчуває частих стресів, апетит приходить сам по собі – а там і бажані кілограми не за горами. <br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кості.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:парень.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:худой.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|137iHPwTdy0}}<br />
{{#ev:youtube|Yohx9boX95I}}<br />
{{#ev:youtube|h6BXuzFQ3So}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[http://lubov-plus.org.ua/korysni-porady-2/yak-hudym-nabraty-vahu/ Як худим набрати вагу?]===<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
[[Категорія:Дв]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%B9Худий2014-11-30T20:55:22Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Худий, -а, -е. '''1) Худой, тощій. ''Поки гладкий схудне, то худий здохне. ''Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. ''На козака худа слава, що робить не вміє. ''Нп. Ум. '''Худенький, худесенький. '''<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ХУДИЙ 1, а, е. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько... — Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Борис Грінченко, II, 1963, 483); Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 206); Вона втягла щоки і пустила під лоб очі, щоб показати, який він худий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 156); * Образно. А місяць худий, змарнілий — повипинало ребра... (Володимир Сосюра, I, 1957, 61); <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ХУДИЙ<br />
худой; тощий <br />
худий як тріска — разг. худой как щепка [скелет, доска, спичка], как спичка, кожа да кости<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
ХУДИ́Й1, а́, е́. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько…— Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Гр., II, 1963, 483); Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Хижняк, Тамара, 1959, 206);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Худий, -а, -е. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Н. п. Ум. худенький, худесенький.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
худи́й – прикметник<br />
<br />
(сухорлявий)<br />
відмінок однина множина<br />
чол. р. жін. р. сер. р.<br />
називний худи́й худа́ худе́ худі́<br />
родовий худо́го худо́ї худо́го худи́х<br />
давальний худо́му худі́й худо́му худи́м<br />
знахідний худо́го, худи́й худу́ худе́ худи́х, худі́<br />
орудний худи́м худо́ю худи́м худи́ми<br />
місцевий на /у худо́му, худі́м на/у худі́й на/у худо́му, худі́м на/у худи́х<br />
===[http://r2u.org.ua/ Російсько-українські словники]===<br />
Исхуда́ть или Исхуде́ть – сху́днути, (о мн. поху́днути), змарні́ти, помарні́ти, охля́нути, (с оттенк. зачахнуть) зни́діти, ви́нидіти, пони́діти; (в лице) спа́сти з лиця́, з[по]марні́ти на лиці́, на виду́; (в теле) спа́сти з ті́ла, на ті́лі, змарні́ти, помарні́ти, (в конец известись) ні на що зве́сти́ся; см. Похуде́ть. [Схуд, ви́сох Павло́ (Грінч.). За до́вгий час змарні́в, борода́ одросла́ (Рудч.). Ой вже-ж на́ші сірома́хи та без харчі́в помарні́ли (Пісня). Неві́стка ска́ржиться, а на лиці́ не змарні́ла (Номис). Зни́діло дитя́тко, зни́діло, на го́ру во́ду но́сячи (Чуб. III)]. <br />
• Покуда жирный -да́ет, худого чорт возьмёт – по́ки гладки́й сху́дне, то худи́й здо́хне (Приказка).<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
1. худий angular<br />
2. худий fleshless<br />
3. худий jejune<br />
4. худий lathy<br />
5. худий lean<br />
6. худий liny<br />
7. худий meagre<br />
8. худий scrannel<br />
9. худий weedy<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
thin, lean, scrawny (худощавый); skinny (тощий); emaciated (исхудавший) 2 источника<br />
худой как спичка — thin as a rake<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
thin<br />
ненасичений, рідкий, тонкий, холодний, худий<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
худий<br />
<br />
thin,<br />
worn out<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
худий<br />
I -а́, -е́.<br />
Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. || у знач. ім. худи́й, -до́го, ч. Худорлява, виснажена людина. || Про частини тіла<br />
==Цікаві факти==<br />
Що потрібно їсти, щоб видужати худій дівчині?<br />
Намагайтеся харчуватися якісними продуктами, повністю виключіть з раціону напівфабрикати. Важливо їсти не більше, а краще! Великі порції пригнічують роботу ШКТ, а якщо травна система функціонує неправильно, набрати вагу навряд чи вийде. Замініть м’ясо птиці свіжої (НЕ замороженої) свининою і бараниною, хек і минтай – сьомгою і горбушею. Обов’язково включіть в раціон горіхи, оливкову олію, морепродукти, ікру, сметану, сир, борошняні та кондитерські вироби.<br />
У цілому, як не дивно, харчування відіграє далеко не найважливішу роль в списку порад, як можна поправитися. Бажаючим набрати вагу куди важливіше привчити себе до правильного способу життя. Якщо людина добре спить, багато гуляє на свіжому повітрі, не відчуває частих стресів, апетит приходить сам по собі – а там і бажані кілограми не за горами. <br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кості.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:парень.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:худой.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|137iHPwTdy0}}<br />
{{#ev:youtube|Yohx9boX95I}}<br />
{{#ev:youtube|h6BXuzFQ3So}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[ http://lubov-plus.org.ua/korysni-porady-2/yak-hudym-nabraty-vahu/ Як худим набрати вагу?]===<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
[[Категорія:Дв]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D1%83%D1%8FШуя2014-11-30T19:53:44Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Шуя, шуї, '''''ж. соб. ''Сволочь, шваль. ''Сама шуя в корчмі. ''НВолын. у. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
шуя — сущ., кол во синонимов: 9 • город (2765) • житняк (7) • козляк (6) • …<br />
Словарь синонимов<br />
Шуя — У этого термина существуют и другие значения, см. Шуя (значения). Город Шуя …<br />
Википедия<br />
ШУ́Я, шуї, жін., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Словник Грінченка).<br />
Місто в Росії<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія"]===<br />
ШУЯ — симб., пенз. пыжь, пелева, полова конопляного семени, которое под лузгой или под шелухой. | вят. шуга, мелкий лед. Шуяк муж. (от города Шуи?) барка, длиннее и уже обычной; у ней 4 озды (у барок 8), подушки длиннее, поносные лежат на них вне стен… …<br />
Толковый словарь Даля<br />
ШУЯ — (арх.) носящийся густыми массами в море и громоздящийся торосами лед, не проходимый для судов без опасности быть затертым. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …<br />
ШУЯ — ШУЯ, город в Ивановской обл., на р. Теза. Ж. д. станция. 68,1 тыс. жителей (1998). Текстильная промышленность. Производство ткацких станков; предприятия деревообрабатывающей, лёгкой, пищевой промышленности. Педагогический институт. Краеведческий… …<br />
ШУЯ<br />
<br />
Шу́я <br />
іменник жіночого роду <br />
місто в Росії<br />
ШУЯ<br />
<br />
шу́я <br />
іменник жіночого роду <br />
шушваль <br />
збірн., діал. <br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
ШУЯ — город в Российской Федерации, Ивановская обл., на р. Теза. Железнодорожная станция. 70,2 тыс. жителей (1993). Текстильная промышленность. Заводы: машиностроительный, химического волокна, металлозавод и др. Педагогический институт. Краеведческий… …<br />
місто я Росії,річка<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
Шу́я (карел. Šuojogi, фин. Suojoki) — река бассейна Онежского озера на юге Карелии. Протекает по территории Суоярвского, Пряжинского и Прионежского районов Карелии.<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Шуя, шуї, ж. соб. ругливе слово,шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Шу́я – іменник жіночого роду<br />
<br />
(місто в Росії)<br />
відмінок однина множина<br />
<br />
називний Шу́я <br />
<br />
родовий Шу́ї<br />
<br />
давальний Шу́ї <br />
<br />
знахідний Шу́ю <br />
<br />
орудний Шу́єю <br />
<br />
місцевий на/у Шу́ї<br />
<br />
кличний Шу́є* <br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
«шуя» в словаре: 4 статьи<br />
ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ...<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ...<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
шуя<br />
Німецькою <br />
Shuj (місто в Росії)<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
Shuya<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
1Шуя — город, р.ц., Ивановская обл. Основание селения на месте города относят к концу XIV в.: упоминается в летописи под 1393 г., а с 1403 г. известна фамилия князей Шуйских, образованная от названия селения. Название по расположению селения при…<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
shui<br />
<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
shui<br />
Shuya(в значенні Місто)<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
<br />
shui<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шуя.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Река.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рогод.jpg|x140px]] <br />
<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
{{#ev:youtube| 4rhg8QTpCjw}}<br />
{{#ev:youtube| KDj46NPqOgw}}<br />
{{#ev:youtube| xHpz-fJRpxk}}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
Воскресе́нский собо́р — православный храм в Шуе. Комплекс Воскресенского собора начала XIX века известен своей 106-метровой колокольней — первой в Европе среди звонниц, стоящих отдельно от храмов. В 1891 году на третий ярус колокольни был поднят седьмой по величине колокол в России (весом 1270 пудов). Он был отлит в Москве на средства крупного фабриканта М. А. Павлова. С 1991 года Воскресенский собор является подворьем Свято-Николо-Шартомского мужского монастыря — шуйской православной обители, известной с 1425 года.<br />
<br />
Більше читайте тут: <br />
===[http://www.okrugshuya.ru/adm/ Администрация городского округа ШУЯ]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F_%28%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0,_%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82_%D0%B2_%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE%29 Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Шу]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D1%83%D1%8FШуя2014-11-30T19:51:33Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Шуя, шуї, '''''ж. соб. ''Сволочь, шваль. ''Сама шуя в корчмі. ''НВолын. у. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
шуя — сущ., кол во синонимов: 9 • город (2765) • житняк (7) • козляк (6) • …<br />
Словарь синонимов<br />
Шуя — У этого термина существуют и другие значения, см. Шуя (значения). Город Шуя …<br />
Википедия<br />
ШУ́Я, шуї, жін., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Словник Грінченка).<br />
Місто в Росії<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія"]===<br />
ШУЯ — симб., пенз. пыжь, пелева, полова конопляного семени, которое под лузгой или под шелухой. | вят. шуга, мелкий лед. Шуяк муж. (от города Шуи?) барка, длиннее и уже обычной; у ней 4 озды (у барок 8), подушки длиннее, поносные лежат на них вне стен… …<br />
Толковый словарь Даля<br />
ШУЯ — (арх.) носящийся густыми массами в море и громоздящийся торосами лед, не проходимый для судов без опасности быть затертым. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …<br />
ШУЯ — ШУЯ, город в Ивановской обл., на р. Теза. Ж. д. станция. 68,1 тыс. жителей (1998). Текстильная промышленность. Производство ткацких станков; предприятия деревообрабатывающей, лёгкой, пищевой промышленности. Педагогический институт. Краеведческий… …<br />
ШУЯ<br />
<br />
Шу́я <br />
іменник жіночого роду <br />
місто в Росії<br />
ШУЯ<br />
<br />
шу́я <br />
іменник жіночого роду <br />
шушваль <br />
збірн., діал. <br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
ШУЯ — город в Российской Федерации, Ивановская обл., на р. Теза. Железнодорожная станция. 70,2 тыс. жителей (1993). Текстильная промышленность. Заводы: машиностроительный, химического волокна, металлозавод и др. Педагогический институт. Краеведческий… …<br />
місто я Росії,річка<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
Шу́я (карел. Šuojogi, фин. Suojoki) — река бассейна Онежского озера на юге Карелии. Протекает по территории Суоярвского, Пряжинского и Прионежского районов Карелии.<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Шуя, шуї, ж. соб. ругливе слово,шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Шу́я – іменник жіночого роду<br />
<br />
(місто в Росії)<br />
відмінок однина множина<br />
<br />
називний Шу́я <br />
<br />
родовий Шу́ї<br />
<br />
давальний Шу́ї <br />
<br />
знахідний Шу́ю <br />
<br />
орудний Шу́єю <br />
<br />
місцевий на/у Шу́ї<br />
<br />
кличний Шу́є* <br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
«шуя» в словаре: 4 статьи<br />
ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ...<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ...<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
шуя<br />
Німецькою <br />
Shuj (мысто в Росії)<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
Shuya<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
1Шуя — город, р.ц., Ивановская обл. Основание селения на месте города относят к концу XIV в.: упоминается в летописи под 1393 г., а с 1403 г. известна фамилия князей Шуйских, образованная от названия селения. Название по расположению селения при…<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
shui<br />
<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
shui<br />
Shuya(в значенні Місто)<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
<br />
shui<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шуя.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Река.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рогод.jpg|x140px]] <br />
<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
{{#ev:youtube| 4rhg8QTpCjw}}<br />
{{#ev:youtube| KDj46NPqOgw}}<br />
{{#ev:youtube| xHpz-fJRpxk}}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
Воскресе́нский собо́р — православный храм в Шуе. Комплекс Воскресенского собора начала XIX века известен своей 106-метровой колокольней — первой в Европе среди звонниц, стоящих отдельно от храмов. В 1891 году на третий ярус колокольни был поднят седьмой по величине колокол в России (весом 1270 пудов). Он был отлит в Москве на средства крупного фабриканта М. А. Павлова. С 1991 года Воскресенский собор является подворьем Свято-Николо-Шартомского мужского монастыря — шуйской православной обители, известной с 1425 года.<br />
<br />
Більше читайте тут: <br />
===[http://www.okrugshuya.ru/adm/ Администрация городского округа ШУЯ]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F_%28%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0,_%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82_%D0%B2_%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE%29 Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Шу]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D1%83%D1%8FШуя2014-11-30T19:50:58Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Шуя, шуї, '''''ж. соб. ''Сволочь, шваль. ''Сама шуя в корчмі. ''НВолын. у. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
шуя — сущ., кол во синонимов: 9 • город (2765) • житняк (7) • козляк (6) • …<br />
Словарь синонимов<br />
Шуя — У этого термина существуют и другие значения, см. Шуя (значения). Город Шуя …<br />
Википедия<br />
ШУ́Я, шуї, жін., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Словник Грінченка).<br />
Місто в Росії<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія"]===<br />
ШУЯ — симб., пенз. пыжь, пелева, полова конопляного семени, которое под лузгой или под шелухой. | вят. шуга, мелкий лед. Шуяк муж. (от города Шуи?) барка, длиннее и уже обычной; у ней 4 озды (у барок 8), подушки длиннее, поносные лежат на них вне стен… …<br />
Толковый словарь Даля<br />
ШУЯ — (арх.) носящийся густыми массами в море и громоздящийся торосами лед, не проходимый для судов без опасности быть затертым. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …<br />
ШУЯ — ШУЯ, город в Ивановской обл., на р. Теза. Ж. д. станция. 68,1 тыс. жителей (1998). Текстильная промышленность. Производство ткацких станков; предприятия деревообрабатывающей, лёгкой, пищевой промышленности. Педагогический институт. Краеведческий… …<br />
ШУЯ<br />
<br />
Шу́я <br />
іменник жіночого роду <br />
місто в Росії<br />
ШУЯ<br />
<br />
шу́я <br />
іменник жіночого роду <br />
шушваль <br />
збірн., діал. <br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
3ШУЯ — город в Российской Федерации, Ивановская обл., на р. Теза. Железнодорожная станция. 70,2 тыс. жителей (1993). Текстильная промышленность. Заводы: машиностроительный, химического волокна, металлозавод и др. Педагогический институт. Краеведческий… …<br />
місто я Росії,річка<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
Шу́я (карел. Šuojogi, фин. Suojoki) — река бассейна Онежского озера на юге Карелии. Протекает по территории Суоярвского, Пряжинского и Прионежского районов Карелии.<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Шуя, шуї, ж. соб. ругливе слово,шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Шу́я – іменник жіночого роду<br />
<br />
(місто в Росії)<br />
відмінок однина множина<br />
<br />
називний Шу́я <br />
<br />
родовий Шу́ї<br />
<br />
давальний Шу́ї <br />
<br />
знахідний Шу́ю <br />
<br />
орудний Шу́єю <br />
<br />
місцевий на/у Шу́ї<br />
<br />
кличний Шу́є* <br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
«шуя» в словаре: 4 статьи<br />
ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ...<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ...<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
шуя<br />
Німецькою <br />
Shuj (мысто в Росії)<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
Shuya<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
1Шуя — город, р.ц., Ивановская обл. Основание селения на месте города относят к концу XIV в.: упоминается в летописи под 1393 г., а с 1403 г. известна фамилия князей Шуйских, образованная от названия селения. Название по расположению селения при…<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
shui<br />
<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
shui<br />
Shuya(в значенні Місто)<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
<br />
shui<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шуя.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Река.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рогод.jpg|x140px]] <br />
<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
{{#ev:youtube| 4rhg8QTpCjw}}<br />
{{#ev:youtube| KDj46NPqOgw}}<br />
{{#ev:youtube| xHpz-fJRpxk}}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
Воскресе́нский собо́р — православный храм в Шуе. Комплекс Воскресенского собора начала XIX века известен своей 106-метровой колокольней — первой в Европе среди звонниц, стоящих отдельно от храмов. В 1891 году на третий ярус колокольни был поднят седьмой по величине колокол в России (весом 1270 пудов). Он был отлит в Москве на средства крупного фабриканта М. А. Павлова. С 1991 года Воскресенский собор является подворьем Свято-Николо-Шартомского мужского монастыря — шуйской православной обители, известной с 1425 года.<br />
<br />
Більше читайте тут: <br />
===[http://www.okrugshuya.ru/adm/ Администрация городского округа ШУЯ]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F_%28%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0,_%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82_%D0%B2_%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE%29 Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Шу]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D1%83%D1%8FШуя2014-11-30T19:50:40Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Шуя, шуї, '''''ж. соб. ''Сволочь, шваль. ''Сама шуя в корчмі. ''НВолын. у. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
шуя — сущ., кол во синонимов: 9 • город (2765) • житняк (7) • козляк (6) • …<br />
Словарь синонимов<br />
Шуя — У этого термина существуют и другие значения, см. Шуя (значения). Город Шуя …<br />
Википедия<br />
ШУ́Я, шуї, жін., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Словник Грінченка).<br />
Місто в Росії<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія"]===<br />
ШУЯ — симб., пенз. пыжь, пелева, полова конопляного семени, которое под лузгой или под шелухой. | вят. шуга, мелкий лед. Шуяк муж. (от города Шуи?) барка, длиннее и уже обычной; у ней 4 озды (у барок 8), подушки длиннее, поносные лежат на них вне стен… …<br />
Толковый словарь Даля<br />
ШУЯ — (арх.) носящийся густыми массами в море и громоздящийся торосами лед, не проходимый для судов без опасности быть затертым. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …<br />
ШУЯ — ШУЯ, город в Ивановской обл., на р. Теза. Ж. д. станция. 68,1 тыс. жителей (1998). Текстильная промышленность. Производство ткацких станков; предприятия деревообрабатывающей, лёгкой, пищевой промышленности. Педагогический институт. Краеведческий… …<br />
ШУЯ<br />
<br />
Шу́я <br />
іменник жіночого роду <br />
місто в Росії<br />
ШУЯ<br />
<br />
шу́я <br />
іменник жіночого роду <br />
шушваль <br />
збірн., діал. <br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
3ШУЯ — город в Российской Федерации, Ивановская обл., на р. Теза. Железнодорожная станция. 70,2 тыс. жителей (1993). Текстильная промышленность. Заводы: машиностроительный, химического волокна, металлозавод и др. Педагогический институт. Краеведческий… …<br />
місто я Росії,річка<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
Шу́я (карел. Šuojogi, фин. Suojoki) — река бассейна Онежского озера на юге Карелии. Протекает по территории Суоярвского, Пряжинского и Прионежского районов Карелии.<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Шуя, шуї, ж. соб. ругливе слово,шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Шу́я – іменник жіночого роду<br />
<br />
(місто в Росії)<br />
відмінок однина множина<br />
<br />
називний Шу́я <br />
<br />
родовий Шу́ї<br />
<br />
давальний Шу́ї <br />
<br />
знахідний Шу́ю <br />
<br />
орудний Шу́єю <br />
<br />
місцевий на/у Шу́ї<br />
<br />
кличний Шу́є* <br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
«шуя» в словаре: 4 статьи<br />
ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ...<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ...<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
шуя<br />
Німецькою <br />
Shuj (мысто в Росії)<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
Shuya<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
1Шуя — город, р.ц., Ивановская обл. Основание селения на месте города относят к концу XIV в.: упоминается в летописи под 1393 г., а с 1403 г. известна фамилия князей Шуйских, образованная от названия селения. Название по расположению селения при…<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
shui<br />
<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
shui<br />
Shuya(в значенні Місто)<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
<br />
shui<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шуя.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Река.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рогод.jpg|x140px]] <br />
<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
{{#ev:youtube| 4rhg8QTpCjw}}<br />
{{#ev:youtube| KDj46NPqOgw}}<br />
{{#ev:youtube| xHpz-fJRpxk}}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
Воскресе́нский собо́р — православный храм в Шуе. Комплекс Воскресенского собора начала XIX века известен своей 106-метровой колокольней — первой в Европе среди звонниц, стоящих отдельно от храмов. В 1891 году на третий ярус колокольни был поднят седьмой по величине колокол в России (весом 1270 пудов). Он был отлит в Москве на средства крупного фабриканта М. А. Павлова. С 1991 года Воскресенский собор является подворьем Свято-Николо-Шартомского мужского монастыря — шуйской православной обители, известной с 1425 года.<br />
<br />
Більше читайте тут: <br />
===[http://www.okrugshuya.ru/adm/ Администрация городского округа ШУЯ]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F_%28%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0,_%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82_%D0%B2_%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE%29 Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Шу]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4.jpgФайл:Рогод.jpg2014-11-30T19:50:21Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div></div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D1%83%D1%8FШуя2014-11-30T19:50:06Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Шуя, шуї, '''''ж. соб. ''Сволочь, шваль. ''Сама шуя в корчмі. ''НВолын. у. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
шуя — сущ., кол во синонимов: 9 • город (2765) • житняк (7) • козляк (6) • …<br />
Словарь синонимов<br />
Шуя — У этого термина существуют и другие значения, см. Шуя (значения). Город Шуя …<br />
Википедия<br />
ШУ́Я, шуї, жін., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Словник Грінченка).<br />
Місто в Росії<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія"]===<br />
ШУЯ — симб., пенз. пыжь, пелева, полова конопляного семени, которое под лузгой или под шелухой. | вят. шуга, мелкий лед. Шуяк муж. (от города Шуи?) барка, длиннее и уже обычной; у ней 4 озды (у барок 8), подушки длиннее, поносные лежат на них вне стен… …<br />
Толковый словарь Даля<br />
ШУЯ — (арх.) носящийся густыми массами в море и громоздящийся торосами лед, не проходимый для судов без опасности быть затертым. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …<br />
ШУЯ — ШУЯ, город в Ивановской обл., на р. Теза. Ж. д. станция. 68,1 тыс. жителей (1998). Текстильная промышленность. Производство ткацких станков; предприятия деревообрабатывающей, лёгкой, пищевой промышленности. Педагогический институт. Краеведческий… …<br />
ШУЯ<br />
<br />
Шу́я <br />
іменник жіночого роду <br />
місто в Росії<br />
ШУЯ<br />
<br />
шу́я <br />
іменник жіночого роду <br />
шушваль <br />
збірн., діал. <br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
3ШУЯ — город в Российской Федерации, Ивановская обл., на р. Теза. Железнодорожная станция. 70,2 тыс. жителей (1993). Текстильная промышленность. Заводы: машиностроительный, химического волокна, металлозавод и др. Педагогический институт. Краеведческий… …<br />
місто я Росії,річка<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
Шу́я (карел. Šuojogi, фин. Suojoki) — река бассейна Онежского озера на юге Карелии. Протекает по территории Суоярвского, Пряжинского и Прионежского районов Карелии.<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Шуя, шуї, ж. соб. ругливе слово,шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Шу́я – іменник жіночого роду<br />
<br />
(місто в Росії)<br />
відмінок однина множина<br />
<br />
називний Шу́я <br />
<br />
родовий Шу́ї<br />
<br />
давальний Шу́ї <br />
<br />
знахідний Шу́ю <br />
<br />
орудний Шу́єю <br />
<br />
місцевий на/у Шу́ї<br />
<br />
кличний Шу́є* <br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
«шуя» в словаре: 4 статьи<br />
ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ...<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ...<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
шуя<br />
Німецькою <br />
Shuj (мысто в Росії)<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
Shuya<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
1Шуя — город, р.ц., Ивановская обл. Основание селения на месте города относят к концу XIV в.: упоминается в летописи под 1393 г., а с 1403 г. известна фамилия князей Шуйских, образованная от названия селения. Название по расположению селения при…<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
shui<br />
<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
shui<br />
Shuya(в значенні Місто)<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
<br />
shui<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шуя.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Река.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]] <br />
<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
{{#ev:youtube| 4rhg8QTpCjw}}<br />
{{#ev:youtube| KDj46NPqOgw}}<br />
{{#ev:youtube| xHpz-fJRpxk}}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
Воскресе́нский собо́р — православный храм в Шуе. Комплекс Воскресенского собора начала XIX века известен своей 106-метровой колокольней — первой в Европе среди звонниц, стоящих отдельно от храмов. В 1891 году на третий ярус колокольни был поднят седьмой по величине колокол в России (весом 1270 пудов). Он был отлит в Москве на средства крупного фабриканта М. А. Павлова. С 1991 года Воскресенский собор является подворьем Свято-Николо-Шартомского мужского монастыря — шуйской православной обители, известной с 1425 года.<br />
<br />
Більше читайте тут: <br />
===[http://www.okrugshuya.ru/adm/ Администрация городского округа ШУЯ]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F_%28%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0,_%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82_%D0%B2_%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE%29 Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Шу]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B5%D0%BA%D0%B0.jpgФайл:Река.jpg2014-11-30T19:49:47Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div></div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D1%83%D1%8FШуя2014-11-30T19:49:33Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Шуя, шуї, '''''ж. соб. ''Сволочь, шваль. ''Сама шуя в корчмі. ''НВолын. у. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
шуя — сущ., кол во синонимов: 9 • город (2765) • житняк (7) • козляк (6) • …<br />
Словарь синонимов<br />
Шуя — У этого термина существуют и другие значения, см. Шуя (значения). Город Шуя …<br />
Википедия<br />
ШУ́Я, шуї, жін., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Словник Грінченка).<br />
Місто в Росії<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія"]===<br />
ШУЯ — симб., пенз. пыжь, пелева, полова конопляного семени, которое под лузгой или под шелухой. | вят. шуга, мелкий лед. Шуяк муж. (от города Шуи?) барка, длиннее и уже обычной; у ней 4 озды (у барок 8), подушки длиннее, поносные лежат на них вне стен… …<br />
Толковый словарь Даля<br />
ШУЯ — (арх.) носящийся густыми массами в море и громоздящийся торосами лед, не проходимый для судов без опасности быть затертым. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …<br />
ШУЯ — ШУЯ, город в Ивановской обл., на р. Теза. Ж. д. станция. 68,1 тыс. жителей (1998). Текстильная промышленность. Производство ткацких станков; предприятия деревообрабатывающей, лёгкой, пищевой промышленности. Педагогический институт. Краеведческий… …<br />
ШУЯ<br />
<br />
Шу́я <br />
іменник жіночого роду <br />
місто в Росії<br />
ШУЯ<br />
<br />
шу́я <br />
іменник жіночого роду <br />
шушваль <br />
збірн., діал. <br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
3ШУЯ — город в Российской Федерации, Ивановская обл., на р. Теза. Железнодорожная станция. 70,2 тыс. жителей (1993). Текстильная промышленность. Заводы: машиностроительный, химического волокна, металлозавод и др. Педагогический институт. Краеведческий… …<br />
місто я Росії,річка<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
Шу́я (карел. Šuojogi, фин. Suojoki) — река бассейна Онежского озера на юге Карелии. Протекает по территории Суоярвского, Пряжинского и Прионежского районов Карелии.<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Шуя, шуї, ж. соб. ругливе слово,шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Шу́я – іменник жіночого роду<br />
<br />
(місто в Росії)<br />
відмінок однина множина<br />
<br />
називний Шу́я <br />
<br />
родовий Шу́ї<br />
<br />
давальний Шу́ї <br />
<br />
знахідний Шу́ю <br />
<br />
орудний Шу́єю <br />
<br />
місцевий на/у Шу́ї<br />
<br />
кличний Шу́є* <br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
«шуя» в словаре: 4 статьи<br />
ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ...<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ...<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
шуя<br />
Німецькою <br />
Shuj (мысто в Росії)<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
Shuya<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
1Шуя — город, р.ц., Ивановская обл. Основание селения на месте города относят к концу XIV в.: упоминается в летописи под 1393 г., а с 1403 г. известна фамилия князей Шуйских, образованная от названия селения. Название по расположению селения при…<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
shui<br />
<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
shui<br />
Shuya(в значенні Місто)<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
<br />
shui<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шуя.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богатирі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]] <br />
<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
{{#ev:youtube| 4rhg8QTpCjw}}<br />
{{#ev:youtube| KDj46NPqOgw}}<br />
{{#ev:youtube| xHpz-fJRpxk}}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
Воскресе́нский собо́р — православный храм в Шуе. Комплекс Воскресенского собора начала XIX века известен своей 106-метровой колокольней — первой в Европе среди звонниц, стоящих отдельно от храмов. В 1891 году на третий ярус колокольни был поднят седьмой по величине колокол в России (весом 1270 пудов). Он был отлит в Москве на средства крупного фабриканта М. А. Павлова. С 1991 года Воскресенский собор является подворьем Свято-Николо-Шартомского мужского монастыря — шуйской православной обители, известной с 1425 года.<br />
<br />
Більше читайте тут: <br />
===[http://www.okrugshuya.ru/adm/ Администрация городского округа ШУЯ]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F_%28%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0,_%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82_%D0%B2_%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE%29 Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Шу]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A8%D1%83%D1%8F.jpgФайл:Шуя.jpg2014-11-30T19:49:08Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div></div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D1%83%D1%8FШуя2014-11-30T19:48:01Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Шуя, шуї, '''''ж. соб. ''Сволочь, шваль. ''Сама шуя в корчмі. ''НВолын. у. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
шуя — сущ., кол во синонимов: 9 • город (2765) • житняк (7) • козляк (6) • …<br />
Словарь синонимов<br />
Шуя — У этого термина существуют и другие значения, см. Шуя (значения). Город Шуя …<br />
Википедия<br />
ШУ́Я, шуї, жін., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Словник Грінченка).<br />
Місто в Росії<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія"]===<br />
ШУЯ — симб., пенз. пыжь, пелева, полова конопляного семени, которое под лузгой или под шелухой. | вят. шуга, мелкий лед. Шуяк муж. (от города Шуи?) барка, длиннее и уже обычной; у ней 4 озды (у барок 8), подушки длиннее, поносные лежат на них вне стен… …<br />
Толковый словарь Даля<br />
ШУЯ — (арх.) носящийся густыми массами в море и громоздящийся торосами лед, не проходимый для судов без опасности быть затертым. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …<br />
ШУЯ — ШУЯ, город в Ивановской обл., на р. Теза. Ж. д. станция. 68,1 тыс. жителей (1998). Текстильная промышленность. Производство ткацких станков; предприятия деревообрабатывающей, лёгкой, пищевой промышленности. Педагогический институт. Краеведческий… …<br />
ШУЯ<br />
<br />
Шу́я <br />
іменник жіночого роду <br />
місто в Росії<br />
ШУЯ<br />
<br />
шу́я <br />
іменник жіночого роду <br />
шушваль <br />
збірн., діал. <br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
3ШУЯ — город в Российской Федерации, Ивановская обл., на р. Теза. Железнодорожная станция. 70,2 тыс. жителей (1993). Текстильная промышленность. Заводы: машиностроительный, химического волокна, металлозавод и др. Педагогический институт. Краеведческий… …<br />
місто я Росії,річка<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
Шу́я (карел. Šuojogi, фин. Suojoki) — река бассейна Онежского озера на юге Карелии. Протекает по территории Суоярвского, Пряжинского и Прионежского районов Карелии.<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Шуя, шуї, ж. соб. ругливе слово,шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Шу́я – іменник жіночого роду<br />
<br />
(місто в Росії)<br />
відмінок однина множина<br />
<br />
називний Шу́я <br />
<br />
родовий Шу́ї<br />
<br />
давальний Шу́ї <br />
<br />
знахідний Шу́ю <br />
<br />
орудний Шу́єю <br />
<br />
місцевий на/у Шу́ї<br />
<br />
кличний Шу́є* <br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
«шуя» в словаре: 4 статьи<br />
ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ...<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ...<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
шуя<br />
Німецькою <br />
Shuj (мысто в Росії)<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
Shuya<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
1Шуя — город, р.ц., Ивановская обл. Основание селения на месте города относят к концу XIV в.: упоминается в летописи под 1393 г., а с 1403 г. известна фамилия князей Шуйских, образованная от названия селения. Название по расположению селения при…<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
shui<br />
<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
shui<br />
Shuya(в значенні Місто)<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
<br />
shui<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щавидуб.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богатирі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]] <br />
<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
{{#ev:youtube| 4rhg8QTpCjw}}<br />
{{#ev:youtube| KDj46NPqOgw}}<br />
{{#ev:youtube| xHpz-fJRpxk}}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
Воскресе́нский собо́р — православный храм в Шуе. Комплекс Воскресенского собора начала XIX века известен своей 106-метровой колокольней — первой в Европе среди звонниц, стоящих отдельно от храмов. В 1891 году на третий ярус колокольни был поднят седьмой по величине колокол в России (весом 1270 пудов). Он был отлит в Москве на средства крупного фабриканта М. А. Павлова. С 1991 года Воскресенский собор является подворьем Свято-Николо-Шартомского мужского монастыря — шуйской православной обители, известной с 1425 года.<br />
<br />
Більше читайте тут: <br />
===[http://www.okrugshuya.ru/adm/ Администрация городского округа ШУЯ]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F_%28%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0,_%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82_%D0%B2_%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE%29 Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Шу]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D1%83%D1%8FШуя2014-11-30T19:47:27Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Шуя, шуї, '''''ж. соб. ''Сволочь, шваль. ''Сама шуя в корчмі. ''НВолын. у. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
шуя — сущ., кол во синонимов: 9 • город (2765) • житняк (7) • козляк (6) • …<br />
Словарь синонимов<br />
Шуя — У этого термина существуют и другие значения, см. Шуя (значения). Город Шуя …<br />
Википедия<br />
ШУ́Я, шуї, жін., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Словник Грінченка).<br />
Місто в Росії<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія"]===<br />
ШУЯ — симб., пенз. пыжь, пелева, полова конопляного семени, которое под лузгой или под шелухой. | вят. шуга, мелкий лед. Шуяк муж. (от города Шуи?) барка, длиннее и уже обычной; у ней 4 озды (у барок 8), подушки длиннее, поносные лежат на них вне стен… …<br />
Толковый словарь Даля<br />
ШУЯ — (арх.) носящийся густыми массами в море и громоздящийся торосами лед, не проходимый для судов без опасности быть затертым. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …<br />
ШУЯ — ШУЯ, город в Ивановской обл., на р. Теза. Ж. д. станция. 68,1 тыс. жителей (1998). Текстильная промышленность. Производство ткацких станков; предприятия деревообрабатывающей, лёгкой, пищевой промышленности. Педагогический институт. Краеведческий… …<br />
ШУЯ<br />
<br />
Шу́я <br />
іменник жіночого роду <br />
місто в Росії<br />
ШУЯ<br />
<br />
шу́я <br />
іменник жіночого роду <br />
шушваль <br />
збірн., діал. <br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
3ШУЯ — город в Российской Федерации, Ивановская обл., на р. Теза. Железнодорожная станция. 70,2 тыс. жителей (1993). Текстильная промышленность. Заводы: машиностроительный, химического волокна, металлозавод и др. Педагогический институт. Краеведческий… …<br />
місто я Росії,річка<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
Шу́я (карел. Šuojogi, фин. Suojoki) — река бассейна Онежского озера на юге Карелии. Протекает по территории Суоярвского, Пряжинского и Прионежского районов Карелии.<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Шуя, шуї, ж. соб. ругливе слово,шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Шу́я – іменник жіночого роду<br />
<br />
(місто в Росії)<br />
відмінок однина множина<br />
<br />
називний Шу́я <br />
<br />
родовий Шу́ї<br />
<br />
давальний Шу́ї <br />
<br />
знахідний Шу́ю <br />
<br />
орудний Шу́єю <br />
<br />
місцевий на/у Шу́ї<br />
<br />
кличний Шу́є* <br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
«шуя» в словаре: 4 статьи<br />
ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ...<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ...<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
шуя<br />
Німецькою <br />
Shuj (мысто в Росії)<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
Shuya<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
1Шуя — город, р.ц., Ивановская обл. Основание селения на месте города относят к концу XIV в.: упоминается в летописи под 1393 г., а с 1403 г. известна фамилия князей Шуйских, образованная от названия селения. Название по расположению селения при…<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
shui<br />
<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
shui<br />
Shuya(в значенні Місто)<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
<br />
shui<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щавидуб.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богатирі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]] <br />
<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
{{#ev:youtube| 4rhg8QTpCjw}}<br />
{{#ev:youtube| KDj46NPqOgw}}<br />
{{#ev:youtube| xHpz-fJRpxk}}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
Воскресе́нский собо́р — православный храм в Шуе. Комплекс Воскресенского собора начала XIX века известен своей 106-метровой колокольней — первой в Европе среди звонниц, стоящих отдельно от храмов. В 1891 году на третий ярус колокольни был поднят седьмой по величине колокол в России (весом 1270 пудов). Он был отлит в Москве на средства крупного фабриканта М. А. Павлова. С 1991 года Воскресенский собор является подворьем Свято-Николо-Шартомского мужского монастыря — шуйской православной обители, известной с 1425 года.<br />
<br />
Більше читайте тут: <br />
===[http://www.okrugshuya.ru/adm/ Администрация городского округа ШУЯ]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F_%28%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0,_%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82_%D0%B2_%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE%29 Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Шу]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D1%83%D1%8FШуя2014-11-30T19:46:53Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Шуя, шуї, '''''ж. соб. ''Сволочь, шваль. ''Сама шуя в корчмі. ''НВолын. у. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
шуя — сущ., кол во синонимов: 9 • город (2765) • житняк (7) • козляк (6) • …<br />
Словарь синонимов<br />
Шуя — У этого термина существуют и другие значения, см. Шуя (значения). Город Шуя …<br />
Википедия<br />
ШУ́Я, шуї, жін., збірн., діал. Шушваль. Сама шуя в корчмі (Словник Грінченка).<br />
Місто в Росії<br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ШУЯ — симб., пенз. пыжь, пелева, полова конопляного семени, которое под лузгой или под шелухой. | вят. шуга, мелкий лед. Шуяк муж. (от города Шуи?) барка, длиннее и уже обычной; у ней 4 озды (у барок 8), подушки длиннее, поносные лежат на них вне стен… …<br />
Толковый словарь Даля<br />
ШУЯ — (арх.) носящийся густыми массами в море и громоздящийся торосами лед, не проходимый для судов без опасности быть затертым. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …<br />
ШУЯ — ШУЯ, город в Ивановской обл., на р. Теза. Ж. д. станция. 68,1 тыс. жителей (1998). Текстильная промышленность. Производство ткацких станков; предприятия деревообрабатывающей, лёгкой, пищевой промышленности. Педагогический институт. Краеведческий… …<br />
ШУЯ<br />
<br />
Шу́я <br />
іменник жіночого роду <br />
місто в Росії<br />
ШУЯ<br />
<br />
шу́я <br />
іменник жіночого роду <br />
шушваль <br />
збірн., діал. <br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
3ШУЯ — город в Российской Федерации, Ивановская обл., на р. Теза. Железнодорожная станция. 70,2 тыс. жителей (1993). Текстильная промышленность. Заводы: машиностроительный, химического волокна, металлозавод и др. Педагогический институт. Краеведческий… …<br />
місто я Росії,річка<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
Шу́я (карел. Šuojogi, фин. Suojoki) — река бассейна Онежского озера на юге Карелии. Протекает по территории Суоярвского, Пряжинского и Прионежского районов Карелии.<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Шуя, шуї, ж. соб. ругливе слово,шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Шу́я – іменник жіночого роду<br />
<br />
(місто в Росії)<br />
відмінок однина множина<br />
<br />
називний Шу́я <br />
<br />
родовий Шу́ї<br />
<br />
давальний Шу́ї <br />
<br />
знахідний Шу́ю <br />
<br />
орудний Шу́єю <br />
<br />
місцевий на/у Шу́ї<br />
<br />
кличний Шу́є* <br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
«шуя» в словаре: 4 статьи<br />
ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ...<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
ШУЯ I шуя I "лед в море, громоздящийся торосами", арханг. (Подв.), вятск. (Васн.), см. шуга. II шуя II "конопляная мякина, бесплодное семя", симб., ...<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
ШУЯК "небольшое весельное судно", арханг. (Подв.). Вероятно, производное от распространенного речного названия Шуя, напр. в бывш. Кемск. у. Арханг. губ.; ...<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
шуя<br />
Німецькою <br />
Shuj (мысто в Росії)<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
Shuya<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
1Шуя — город, р.ц., Ивановская обл. Основание селения на месте города относят к концу XIV в.: упоминается в летописи под 1393 г., а с 1403 г. известна фамилия князей Шуйских, образованная от названия селения. Название по расположению селения при…<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
shui<br />
<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
shui<br />
Shuya(в значенні Місто)<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
<br />
shui<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щавидуб.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богатирі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]] <br />
<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
{{#ev:youtube| 4rhg8QTpCjw}}<br />
{{#ev:youtube| KDj46NPqOgw}}<br />
{{#ev:youtube| xHpz-fJRpxk}}<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
Воскресе́нский собо́р — православный храм в Шуе. Комплекс Воскресенского собора начала XIX века известен своей 106-метровой колокольней — первой в Европе среди звонниц, стоящих отдельно от храмов. В 1891 году на третий ярус колокольни был поднят седьмой по величине колокол в России (весом 1270 пудов). Он был отлит в Москве на средства крупного фабриканта М. А. Павлова. С 1991 года Воскресенский собор является подворьем Свято-Николо-Шартомского мужского монастыря — шуйской православной обители, известной с 1425 года.<br />
<br />
Більше читайте тут: <br />
===[http://www.okrugshuya.ru/adm/ Администрация городского округа ШУЯ]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F_%28%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B0,_%D0%B2%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B5%D1%82_%D0%B2_%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE%29 Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%8F Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Шу]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D1%83%D1%8FШуя2014-11-30T19:25:57Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Шуя, шуї, '''''ж. соб. ''Сволочь, шваль. ''Сама шуя в корчмі. ''НВолын. у. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Шу]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%BDДзбан2014-11-30T18:17:29Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Дзбан, -ну, '''''м. ''= '''Джбан. '''''У мене грошів дзбан. ''Чуб. V. 920. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Дз]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8FВесілля2014-11-30T16:28:33Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Весілля, -ля, '''''с. ''Свадьба. ''Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. ''Ном. № 262. ''Загоїться, поки весілля скоїться. ''Посл. '''Відбути, відгуляти весілля'''. Сыграть, отпраздновать свадьбу. '''Весіллям '''называются и вообще всѣ участники свадьбы: ''весілля йде до молодої. ''О. 1862. IV. 30. Ум. '''Весіленько, весіллячко. '''''Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. ''Млак. 93. ''Яке ж твоє весіллячко смутненевеселе. ''Г. Барв. 208.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ВЕСІ́ЛЛЯ, я, сер.<br />
1. Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм. Отож послав Михайло сватів; дівчата вже в дружки прибираються та міркують, яке-то весілля в Наталі буде (Марко Вовчок, I, 1955, 96); Вона.. намагалась вгадати, в чийому дворі справляють весілля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); <br />
// Бенкет з нагоди одруження. Вони [дівчата] в моїх вінках ходять — і на весілля, і до кіно, і на танці (Юрій Яновський, I, 1954, 43); Обіцяли бути гості і з сусіднього району, Погуляти на дозвіллі На колгоспному весіллі (Леонід Первомайський, II, 1958, 47). <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
<br />
ВЕСІЛЛЯ<br />
<br />
весі́лля 1 <br />
іменник середнього роду <br />
обряд одруження <br />
<br />
весі́лля 2 <br />
іменник середнього роду <br />
люди, присутні на святкуванні одруження <br />
збірн., розм. <br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
<br />
Золоте весілля див. золотий; Справляти (справити, грати, зіграти, гуляти і т. ін.) весілля — святкувати одруження, виконуючи певні обряди; гуляти на бенкеті, вечірці з нагоди одруження. Старости заміняли хліб. Справили весілля (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 77); Явдоха була вже заручена і тілько чекала осені, щоб весілля грати (Панас Мирний, I, 1954, 61); Гарні в колгоспі дівчата, будем весілля гуляти (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 97); Срібне весілля див. срібний.<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
свадьба (уменьшительно-ласкательные - весиленько, свадеб)<br />
люди, собравшиеся на торжествах по случаю бракосочетания; на Левобережье поездов было два: когда молодой ехал на девичник и когда - по молодую; второй поезд должен быть многочисленным (два старосты, два дружка, старший боярин и четыре или более бояр, две-четыре свахи и одна свитилка). Через село свадьбы шло (Т. Шевченко);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Весілля, -ля, с. Свадьба. Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. Ном. № 262. Загоїться, поки весілля скоїться. Посл. відбути, відгуляти весілля. Сыграть, отпраздновать свадьбу. весіллям называются и вообще всѣ участники свадьбы: весілля йде до молодої. О. 1862. IV. 30. Ум. весіленько, весіллячко. Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. Млак. 93. Яке ж твоє весіллячко смутне-невеселе. Г. Барв. 208.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Весілля - це най хвилююча мить для молодожонів. Двоє закоханих, повних надій і радісних очікувань, готуються до нового - сумісного життя. Життя після весілля - це не тільки побут і клопіт з дітьми, це взаємна підтримка один одного в тяжку хвилину, взаємна повага, взаємне бажання бути найріднішою і ближчою людиною в житті іншого. Звичайно, буде складно і деколи не так романтично, проте разом дві люди, що щиро люблять, зможуть пройти через всі життєві випробування і, як і в першу зустріч, дарувати один одному ніжність, красу відчуттів і щирість.<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
«Весілля» в словаре: 2 статті<br />
ВЕСІЛЛЯ укр. весілля, свайба, блр. свадзьба, ін-рос., русск.-цслав. сватьба (Ізборн. Святосл. 1076), болг. сватба, сербохорв. свадба, словен. svadba, ...<br />
ВЕСІЛЛЯ укр. весілля, свайба, блр. свадзьба, ін-рос., русск.-цслав. сватьба (Ізборн. Святосл. 1076), болг. сватба, сербохорв. свадба, словен. svadba, ...<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
Весілля - це хвилюючий і урочистий момент у житті кожної пари! І не важливо - пишне чи скромне це весілля , цей день залишиться одним з найяскравіших спогадів. А наскільки приємними будуть ці спогади , залежатиме від Вашої організації . Краще постаратися і підготувати все заздалегідь , і так само вибрати відповідальних людей з числа гостей , на яких можна перекласти частину обов'язків у цей день. Тоді Ви зможете розслабитися і отримувати задоволення від Вашого дня і не затьмарювати його турботами про організаційні моменти .<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
wedding <br />
(Noun ) (noun ) []<br />
<br />
marriage ceremony<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
весілля <br />
іменник<br />
ж.р.<br />
wedding 2 джерела<br />
до весілля заживе - you are going to be just fine<br />
до весілля заживе - you'll get over it<br />
до весілля заживе - you'll soon be right as rain<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
весілля<br />
-я, с.<br />
1) Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм. || Бенкет з нагоди одруження. Справляти весілля.<br />
2) збірн., розм. Люди, присутні на святкуванні з нагоди одруження.<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
A ceremony celebrating the beginning of a marriage, during which the marrying parties exchanges vows.<br />
hymeneals <br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
marriage ceremony <br />
wedding<br />
шлюб, заміжжя, одруження, весілля, тісне єднання, тісний союз<br />
bridal<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
wedding<br />
весілля, вінчання, одруження, одруження<br />
marriage<br />
<br />
весільний бенкет, весілля<br />
espousal<br />
заручення, участь, підтримка ідеї, весілля<br />
nuptial<br />
весілля<br />
nuptials<br />
весілля<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
Весілля - Musique de mariage<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Винец.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кольца.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Свадьба.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube| 9s7YGc80MBo}}<br />
{{#ev:youtube| 930YHSbHVEU}}<br />
{{#ev:youtube| hEowkXOP_Wg}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[http://dreambox.at.ua/publ/vesillja/tradiciji_prikmeti_zaboboni/vesilni_prikmeti_ta_zaboboni/3-1-0-2 Весільні прикмети та забобони]===<br />
==Цікаві факти==<br />
Далі представлено 10 цікавих фактів про весілля, зібраних з традиційних культур різних народів світу.<br />
1. Майже всі наречені, підходячи до вівтаря, посміхаються, в той час як женихи, навпаки, зберігають серйозний вигляд.<br />
2. 20% жінок, які прийняли рішення вступити в шлюб, шкодують про це в першу ж його тиждень.<br />
3. Традиція поїздок у весільну подорож виникла аж ніяк не випадково, а тому що раніше для офіційної реєстрації свого шлюбу закоханим необхідно було відправитися за кордон.<br />
4. У Кенії щоб відчути себе в жіночій «шкурі», нареченому необхідно було цілий місяць носити жіноче взуття, одяг та аксесуари.<br />
5. Раніше в Європі батьки нареченої готували пироги, складали в посуд і викидали з вікон свого будинку. Якщо посуд розбивалася на безліч осколків, вважалося, що шлюб обіцяє бути довгим і щасливим.<br />
6. Найдешевше в світі весілля відбулося в індійському племені нандхарі. На нього було витрачено трохи більше однієї рупії. У нандхарі заборонені урочисті весілля, заборонено дарувати придане і подарунки, а також показувати багатство і красу. У нас, слов’ян, весілля — це свято для усієї родини та дорогих гостей, де столи гнуться від різноманітних страв, а щоб гостям не було сумно, замовляють ведущего на свадьбу, який організовує різноманітні конкурси та забави.<br />
7. У середньовічній Європі на рукавах сукні нареченої зав’язували на щастя «банти нареченої». Незабаром цей звичай перестали дотримуватися, проте про стрічки не забули. Поступово стали зав’язувати стрічки на екіпажі, а потім — на автомобілі.<br />
8. На півночі Англії готували весільні коржі, ділили їх на кілька рівних частин і обкидали ними молоду. Якщо молода гостя на весіллі з’їсть шматочок такого коржа, вважалося, що у сні вона зможе побачити майбутнього чоловіка.<br />
9. Найбільше весільних страв у світі готують бедуїни. Ця страва з варених яєць, складають в рибу, риба, у свою чергу, пакується в кури, кури — в смажену вівцю, а смажена вівця — в смаженого верблюда.<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%8C%D0%B1%D0%B0 Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ве]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8FВесілля2014-11-30T16:19:03Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Весілля, -ля, '''''с. ''Свадьба. ''Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. ''Ном. № 262. ''Загоїться, поки весілля скоїться. ''Посл. '''Відбути, відгуляти весілля'''. Сыграть, отпраздновать свадьбу. '''Весіллям '''называются и вообще всѣ участники свадьбы: ''весілля йде до молодої. ''О. 1862. IV. 30. Ум. '''Весіленько, весіллячко. '''''Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. ''Млак. 93. ''Яке ж твоє весіллячко смутненевеселе. ''Г. Барв. 208.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ВЕСІ́ЛЛЯ, я, сер.<br />
1. Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм. Отож послав Михайло сватів; дівчата вже в дружки прибираються та міркують, яке-то весілля в Наталі буде (Марко Вовчок, I, 1955, 96); Вона.. намагалась вгадати, в чийому дворі справляють весілля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); <br />
// Бенкет з нагоди одруження. Вони [дівчата] в моїх вінках ходять — і на весілля, і до кіно, і на танці (Юрій Яновський, I, 1954, 43); Обіцяли бути гості і з сусіднього району, Погуляти на дозвіллі На колгоспному весіллі (Леонід Первомайський, II, 1958, 47). <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
<br />
ВЕСІЛЛЯ<br />
<br />
весі́лля 1 <br />
іменник середнього роду <br />
обряд одруження <br />
<br />
весі́лля 2 <br />
іменник середнього роду <br />
люди, присутні на святкуванні одруження <br />
збірн., розм. <br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
<br />
Золоте весілля див. золотий; Справляти (справити, грати, зіграти, гуляти і т. ін.) весілля — святкувати одруження, виконуючи певні обряди; гуляти на бенкеті, вечірці з нагоди одруження. Старости заміняли хліб. Справили весілля (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 77); Явдоха була вже заручена і тілько чекала осені, щоб весілля грати (Панас Мирний, I, 1954, 61); Гарні в колгоспі дівчата, будем весілля гуляти (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 97); Срібне весілля див. срібний.<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
свадьба (уменьшительно-ласкательные - весиленько, свадеб)<br />
люди, собравшиеся на торжествах по случаю бракосочетания; на Левобережье поездов было два: когда молодой ехал на девичник и когда - по молодую; второй поезд должен быть многочисленным (два старосты, два дружка, старший боярин и четыре или более бояр, две-четыре свахи и одна свитилка). Через село свадьбы шло (Т. Шевченко);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Весілля, -ля, с. Свадьба. Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. Ном. № 262. Загоїться, поки весілля скоїться. Посл. відбути, відгуляти весілля. Сыграть, отпраздновать свадьбу. весіллям называются и вообще всѣ участники свадьбы: весілля йде до молодої. О. 1862. IV. 30. Ум. весіленько, весіллячко. Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. Млак. 93. Яке ж твоє весіллячко смутне-невеселе. Г. Барв. 208.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Весілля - це най хвилююча мить для молодожонів. Двоє закоханих, повних надій і радісних очікувань, готуються до нового - сумісного життя. Життя після весілля - це не тільки побут і клопіт з дітьми, це взаємна підтримка один одного в тяжку хвилину, взаємна повага, взаємне бажання бути найріднішою і ближчою людиною в житті іншого. Звичайно, буде складно і деколи не так романтично, проте разом дві люди, що щиро люблять, зможуть пройти через всі життєві випробування і, як і в першу зустріч, дарувати один одному ніжність, красу відчуттів і щирість.<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
«Весілля» в словаре: 2 статті<br />
ВЕСІЛЛЯ укр. весілля, свайба, блр. свадзьба, ін-рос., русск.-цслав. сватьба (Ізборн. Святосл. 1076), болг. сватба, сербохорв. свадба, словен. svadba, ...<br />
ВЕСІЛЛЯ укр. весілля, свайба, блр. свадзьба, ін-рос., русск.-цслав. сватьба (Ізборн. Святосл. 1076), болг. сватба, сербохорв. свадба, словен. svadba, ...<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
Весілля - це хвилюючий і урочистий момент у житті кожної пари! І не важливо - пишне чи скромне це весілля , цей день залишиться одним з найяскравіших спогадів. А наскільки приємними будуть ці спогади , залежатиме від Вашої організації . Краще постаратися і підготувати все заздалегідь , і так само вибрати відповідальних людей з числа гостей , на яких можна перекласти частину обов'язків у цей день. Тоді Ви зможете розслабитися і отримувати задоволення від Вашого дня і не затьмарювати його турботами про організаційні моменти .<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
wedding <br />
(Noun ) (noun ) []<br />
<br />
marriage ceremony<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
весілля <br />
іменник<br />
ж.р.<br />
wedding 2 джерела<br />
до весілля заживе - you are going to be just fine<br />
до весілля заживе - you'll get over it<br />
до весілля заживе - you'll soon be right as rain<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
весілля<br />
-я, с.<br />
1) Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм. || Бенкет з нагоди одруження. Справляти весілля.<br />
2) збірн., розм. Люди, присутні на святкуванні з нагоди одруження.<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
A ceremony celebrating the beginning of a marriage, during which the marrying parties exchanges vows.<br />
hymeneals <br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
marriage ceremony <br />
wedding<br />
шлюб, заміжжя, одруження, весілля, тісне єднання, тісний союз<br />
bridal<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
wedding<br />
весілля, вінчання, одруження, одруження<br />
marriage<br />
<br />
весільний бенкет, весілля<br />
espousal<br />
заручення, участь, підтримка ідеї, весілля<br />
nuptial<br />
весілля<br />
nuptials<br />
весілля<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
Весілля - Musique de mariage<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Винец.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кольца.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Свадьба.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube| 9s7YGc80MBo}}<br />
{{#ev:youtube| 930YHSbHVEU}}<br />
{{#ev:youtube| hEowkXOP_Wg}}<br />
==Медіа==<br />
{#ev:get-tune.net| Марш Мендельсона – Свадебный Марш Мендельсона}}<br />
==Див. також==<br />
===[http://dreambox.at.ua/publ/vesillja/tradiciji_prikmeti_zaboboni/vesilni_prikmeti_ta_zaboboni/3-1-0-2 Весільні прикмети та забобони]===<br />
==Цікаві факти==<br />
Далі представлено 10 цікавих фактів про весілля, зібраних з традиційних культур різних народів світу.<br />
1. Майже всі наречені, підходячи до вівтаря, посміхаються, в той час як женихи, навпаки, зберігають серйозний вигляд.<br />
2. 20% жінок, які прийняли рішення вступити в шлюб, шкодують про це в першу ж його тиждень.<br />
3. Традиція поїздок у весільну подорож виникла аж ніяк не випадково, а тому що раніше для офіційної реєстрації свого шлюбу закоханим необхідно було відправитися за кордон.<br />
4. У Кенії щоб відчути себе в жіночій «шкурі», нареченому необхідно було цілий місяць носити жіноче взуття, одяг та аксесуари.<br />
5. Раніше в Європі батьки нареченої готували пироги, складали в посуд і викидали з вікон свого будинку. Якщо посуд розбивалася на безліч осколків, вважалося, що шлюб обіцяє бути довгим і щасливим.<br />
6. Найдешевше в світі весілля відбулося в індійському племені нандхарі. На нього було витрачено трохи більше однієї рупії. У нандхарі заборонені урочисті весілля, заборонено дарувати придане і подарунки, а також показувати багатство і красу. У нас, слов’ян, весілля — це свято для усієї родини та дорогих гостей, де столи гнуться від різноманітних страв, а щоб гостям не було сумно, замовляють ведущего на свадьбу, який організовує різноманітні конкурси та забави.<br />
7. У середньовічній Європі на рукавах сукні нареченої зав’язували на щастя «банти нареченої». Незабаром цей звичай перестали дотримуватися, проте про стрічки не забули. Поступово стали зав’язувати стрічки на екіпажі, а потім — на автомобілі.<br />
8. На півночі Англії готували весільні коржі, ділили їх на кілька рівних частин і обкидали ними молоду. Якщо молода гостя на весіллі з’їсть шматочок такого коржа, вважалося, що у сні вона зможе побачити майбутнього чоловіка.<br />
9. Найбільше весільних страв у світі готують бедуїни. Ця страва з варених яєць, складають в рибу, риба, у свою чергу, пакується в кури, кури — в смажену вівцю, а смажена вівця — в смаженого верблюда.<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%8C%D0%B1%D0%B0 Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ве]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8FВесілля2014-11-30T16:03:48Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Весілля, -ля, '''''с. ''Свадьба. ''Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. ''Ном. № 262. ''Загоїться, поки весілля скоїться. ''Посл. '''Відбути, відгуляти весілля'''. Сыграть, отпраздновать свадьбу. '''Весіллям '''называются и вообще всѣ участники свадьбы: ''весілля йде до молодої. ''О. 1862. IV. 30. Ум. '''Весіленько, весіллячко. '''''Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. ''Млак. 93. ''Яке ж твоє весіллячко смутненевеселе. ''Г. Барв. 208.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ВЕСІ́ЛЛЯ, я, сер.<br />
1. Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм. Отож послав Михайло сватів; дівчата вже в дружки прибираються та міркують, яке-то весілля в Наталі буде (Марко Вовчок, I, 1955, 96); Вона.. намагалась вгадати, в чийому дворі справляють весілля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); <br />
// Бенкет з нагоди одруження. Вони [дівчата] в моїх вінках ходять — і на весілля, і до кіно, і на танці (Юрій Яновський, I, 1954, 43); Обіцяли бути гості і з сусіднього району, Погуляти на дозвіллі На колгоспному весіллі (Леонід Первомайський, II, 1958, 47). <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
<br />
ВЕСІЛЛЯ<br />
<br />
весі́лля 1 <br />
іменник середнього роду <br />
обряд одруження <br />
<br />
весі́лля 2 <br />
іменник середнього роду <br />
люди, присутні на святкуванні одруження <br />
збірн., розм. <br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
<br />
Золоте весілля див. золотий; Справляти (справити, грати, зіграти, гуляти і т. ін.) весілля — святкувати одруження, виконуючи певні обряди; гуляти на бенкеті, вечірці з нагоди одруження. Старости заміняли хліб. Справили весілля (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 77); Явдоха була вже заручена і тілько чекала осені, щоб весілля грати (Панас Мирний, I, 1954, 61); Гарні в колгоспі дівчата, будем весілля гуляти (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 97); Срібне весілля див. срібний.<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
свадьба (уменьшительно-ласкательные - весиленько, свадеб)<br />
люди, собравшиеся на торжествах по случаю бракосочетания; на Левобережье поездов было два: когда молодой ехал на девичник и когда - по молодую; второй поезд должен быть многочисленным (два старосты, два дружка, старший боярин и четыре или более бояр, две-четыре свахи и одна свитилка). Через село свадьбы шло (Т. Шевченко);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Весілля, -ля, с. Свадьба. Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. Ном. № 262. Загоїться, поки весілля скоїться. Посл. відбути, відгуляти весілля. Сыграть, отпраздновать свадьбу. весіллям называются и вообще всѣ участники свадьбы: весілля йде до молодої. О. 1862. IV. 30. Ум. весіленько, весіллячко. Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. Млак. 93. Яке ж твоє весіллячко смутне-невеселе. Г. Барв. 208.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Весілля - це най хвилююча мить для молодожонів. Двоє закоханих, повних надій і радісних очікувань, готуються до нового - сумісного життя. Життя після весілля - це не тільки побут і клопіт з дітьми, це взаємна підтримка один одного в тяжку хвилину, взаємна повага, взаємне бажання бути найріднішою і ближчою людиною в житті іншого. Звичайно, буде складно і деколи не так романтично, проте разом дві люди, що щиро люблять, зможуть пройти через всі життєві випробування і, як і в першу зустріч, дарувати один одному ніжність, красу відчуттів і щирість.<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
«Весілля» в словаре: 2 статті<br />
ВЕСІЛЛЯ укр. весілля, свайба, блр. свадзьба, ін-рос., русск.-цслав. сватьба (Ізборн. Святосл. 1076), болг. сватба, сербохорв. свадба, словен. svadba, ...<br />
ВЕСІЛЛЯ укр. весілля, свайба, блр. свадзьба, ін-рос., русск.-цслав. сватьба (Ізборн. Святосл. 1076), болг. сватба, сербохорв. свадба, словен. svadba, ...<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
Весілля - це хвилюючий і урочистий момент у житті кожної пари! І не важливо - пишне чи скромне це весілля , цей день залишиться одним з найяскравіших спогадів. А наскільки приємними будуть ці спогади , залежатиме від Вашої організації . Краще постаратися і підготувати все заздалегідь , і так само вибрати відповідальних людей з числа гостей , на яких можна перекласти частину обов'язків у цей день. Тоді Ви зможете розслабитися і отримувати задоволення від Вашого дня і не затьмарювати його турботами про організаційні моменти .<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
wedding <br />
(Noun ) (noun ) []<br />
<br />
marriage ceremony<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
весілля <br />
іменник<br />
ж.р.<br />
wedding 2 джерела<br />
до весілля заживе - you are going to be just fine<br />
до весілля заживе - you'll get over it<br />
до весілля заживе - you'll soon be right as rain<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
весілля<br />
-я, с.<br />
1) Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм. || Бенкет з нагоди одруження. Справляти весілля.<br />
2) збірн., розм. Люди, присутні на святкуванні з нагоди одруження.<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
A ceremony celebrating the beginning of a marriage, during which the marrying parties exchanges vows.<br />
hymeneals <br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
marriage ceremony <br />
wedding<br />
шлюб, заміжжя, одруження, весілля, тісне єднання, тісний союз<br />
bridal<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
wedding<br />
весілля, вінчання, одруження, одруження<br />
marriage<br />
<br />
весільний бенкет, весілля<br />
espousal<br />
заручення, участь, підтримка ідеї, весілля<br />
nuptial<br />
весілля<br />
nuptials<br />
весілля<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
Весілля - Musique de mariage<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Винец.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кольца.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Свадьба.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube| 9s7YGc80MBo}}<br />
{{#ev:youtube| 930YHSbHVEU}}<br />
{{#ev:youtube| hEowkXOP_Wg}}<br />
<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[http://dreambox.at.ua/publ/vesillja/tradiciji_prikmeti_zaboboni/vesilni_prikmeti_ta_zaboboni/3-1-0-2 Весільні прикмети та забобони]===<br />
==Цікаві факти==<br />
Далі представлено 10 цікавих фактів про весілля, зібраних з традиційних культур різних народів світу.<br />
1. Майже всі наречені, підходячи до вівтаря, посміхаються, в той час як женихи, навпаки, зберігають серйозний вигляд.<br />
2. 20% жінок, які прийняли рішення вступити в шлюб, шкодують про це в першу ж його тиждень.<br />
3. Традиція поїздок у весільну подорож виникла аж ніяк не випадково, а тому що раніше для офіційної реєстрації свого шлюбу закоханим необхідно було відправитися за кордон.<br />
4. У Кенії щоб відчути себе в жіночій «шкурі», нареченому необхідно було цілий місяць носити жіноче взуття, одяг та аксесуари.<br />
5. Раніше в Європі батьки нареченої готували пироги, складали в посуд і викидали з вікон свого будинку. Якщо посуд розбивалася на безліч осколків, вважалося, що шлюб обіцяє бути довгим і щасливим.<br />
6. Найдешевше в світі весілля відбулося в індійському племені нандхарі. На нього було витрачено трохи більше однієї рупії. У нандхарі заборонені урочисті весілля, заборонено дарувати придане і подарунки, а також показувати багатство і красу. У нас, слов’ян, весілля — це свято для усієї родини та дорогих гостей, де столи гнуться від різноманітних страв, а щоб гостям не було сумно, замовляють ведущего на свадьбу, який організовує різноманітні конкурси та забави.<br />
7. У середньовічній Європі на рукавах сукні нареченої зав’язували на щастя «банти нареченої». Незабаром цей звичай перестали дотримуватися, проте про стрічки не забули. Поступово стали зав’язувати стрічки на екіпажі, а потім — на автомобілі.<br />
8. На півночі Англії готували весільні коржі, ділили їх на кілька рівних частин і обкидали ними молоду. Якщо молода гостя на весіллі з’їсть шматочок такого коржа, вважалося, що у сні вона зможе побачити майбутнього чоловіка.<br />
9. Найбільше весільних страв у світі готують бедуїни. Ця страва з варених яєць, складають в рибу, риба, у свою чергу, пакується в кури, кури — в смажену вівцю, а смажена вівця — в смаженого верблюда.<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%8C%D0%B1%D0%B0 Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ве]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%8C%D0%B1%D0%B0.jpgФайл:Свадьба.jpg2014-11-30T16:03:29Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div></div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8FВесілля2014-11-30T16:02:50Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Весілля, -ля, '''''с. ''Свадьба. ''Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. ''Ном. № 262. ''Загоїться, поки весілля скоїться. ''Посл. '''Відбути, відгуляти весілля'''. Сыграть, отпраздновать свадьбу. '''Весіллям '''называются и вообще всѣ участники свадьбы: ''весілля йде до молодої. ''О. 1862. IV. 30. Ум. '''Весіленько, весіллячко. '''''Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. ''Млак. 93. ''Яке ж твоє весіллячко смутненевеселе. ''Г. Барв. 208.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ВЕСІ́ЛЛЯ, я, сер.<br />
1. Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм. Отож послав Михайло сватів; дівчата вже в дружки прибираються та міркують, яке-то весілля в Наталі буде (Марко Вовчок, I, 1955, 96); Вона.. намагалась вгадати, в чийому дворі справляють весілля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); <br />
// Бенкет з нагоди одруження. Вони [дівчата] в моїх вінках ходять — і на весілля, і до кіно, і на танці (Юрій Яновський, I, 1954, 43); Обіцяли бути гості і з сусіднього району, Погуляти на дозвіллі На колгоспному весіллі (Леонід Первомайський, II, 1958, 47). <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
<br />
ВЕСІЛЛЯ<br />
<br />
весі́лля 1 <br />
іменник середнього роду <br />
обряд одруження <br />
<br />
весі́лля 2 <br />
іменник середнього роду <br />
люди, присутні на святкуванні одруження <br />
збірн., розм. <br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
<br />
Золоте весілля див. золотий; Справляти (справити, грати, зіграти, гуляти і т. ін.) весілля — святкувати одруження, виконуючи певні обряди; гуляти на бенкеті, вечірці з нагоди одруження. Старости заміняли хліб. Справили весілля (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 77); Явдоха була вже заручена і тілько чекала осені, щоб весілля грати (Панас Мирний, I, 1954, 61); Гарні в колгоспі дівчата, будем весілля гуляти (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 97); Срібне весілля див. срібний.<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
свадьба (уменьшительно-ласкательные - весиленько, свадеб)<br />
люди, собравшиеся на торжествах по случаю бракосочетания; на Левобережье поездов было два: когда молодой ехал на девичник и когда - по молодую; второй поезд должен быть многочисленным (два старосты, два дружка, старший боярин и четыре или более бояр, две-четыре свахи и одна свитилка). Через село свадьбы шло (Т. Шевченко);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Весілля, -ля, с. Свадьба. Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. Ном. № 262. Загоїться, поки весілля скоїться. Посл. відбути, відгуляти весілля. Сыграть, отпраздновать свадьбу. весіллям называются и вообще всѣ участники свадьбы: весілля йде до молодої. О. 1862. IV. 30. Ум. весіленько, весіллячко. Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. Млак. 93. Яке ж твоє весіллячко смутне-невеселе. Г. Барв. 208.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Весілля - це най хвилююча мить для молодожонів. Двоє закоханих, повних надій і радісних очікувань, готуються до нового - сумісного життя. Життя після весілля - це не тільки побут і клопіт з дітьми, це взаємна підтримка один одного в тяжку хвилину, взаємна повага, взаємне бажання бути найріднішою і ближчою людиною в житті іншого. Звичайно, буде складно і деколи не так романтично, проте разом дві люди, що щиро люблять, зможуть пройти через всі життєві випробування і, як і в першу зустріч, дарувати один одному ніжність, красу відчуттів і щирість.<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
«Весілля» в словаре: 2 статті<br />
ВЕСІЛЛЯ укр. весілля, свайба, блр. свадзьба, ін-рос., русск.-цслав. сватьба (Ізборн. Святосл. 1076), болг. сватба, сербохорв. свадба, словен. svadba, ...<br />
ВЕСІЛЛЯ укр. весілля, свайба, блр. свадзьба, ін-рос., русск.-цслав. сватьба (Ізборн. Святосл. 1076), болг. сватба, сербохорв. свадба, словен. svadba, ...<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
Весілля - це хвилюючий і урочистий момент у житті кожної пари! І не важливо - пишне чи скромне це весілля , цей день залишиться одним з найяскравіших спогадів. А наскільки приємними будуть ці спогади , залежатиме від Вашої організації . Краще постаратися і підготувати все заздалегідь , і так само вибрати відповідальних людей з числа гостей , на яких можна перекласти частину обов'язків у цей день. Тоді Ви зможете розслабитися і отримувати задоволення від Вашого дня і не затьмарювати його турботами про організаційні моменти .<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
wedding <br />
(Noun ) (noun ) []<br />
<br />
marriage ceremony<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
весілля <br />
іменник<br />
ж.р.<br />
wedding 2 джерела<br />
до весілля заживе - you are going to be just fine<br />
до весілля заживе - you'll get over it<br />
до весілля заживе - you'll soon be right as rain<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
весілля<br />
-я, с.<br />
1) Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм. || Бенкет з нагоди одруження. Справляти весілля.<br />
2) збірн., розм. Люди, присутні на святкуванні з нагоди одруження.<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
A ceremony celebrating the beginning of a marriage, during which the marrying parties exchanges vows.<br />
hymeneals <br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
marriage ceremony <br />
wedding<br />
шлюб, заміжжя, одруження, весілля, тісне єднання, тісний союз<br />
bridal<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
wedding<br />
весілля, вінчання, одруження, одруження<br />
marriage<br />
<br />
весільний бенкет, весілля<br />
espousal<br />
заручення, участь, підтримка ідеї, весілля<br />
nuptial<br />
весілля<br />
nuptials<br />
весілля<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
Весілля - Musique de mariage<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Винец.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кольца.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube| 9s7YGc80MBo}}<br />
{{#ev:youtube| 930YHSbHVEU}}<br />
{{#ev:youtube| hEowkXOP_Wg}}<br />
<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[http://dreambox.at.ua/publ/vesillja/tradiciji_prikmeti_zaboboni/vesilni_prikmeti_ta_zaboboni/3-1-0-2 Весільні прикмети та забобони]===<br />
==Цікаві факти==<br />
Далі представлено 10 цікавих фактів про весілля, зібраних з традиційних культур різних народів світу.<br />
1. Майже всі наречені, підходячи до вівтаря, посміхаються, в той час як женихи, навпаки, зберігають серйозний вигляд.<br />
2. 20% жінок, які прийняли рішення вступити в шлюб, шкодують про це в першу ж його тиждень.<br />
3. Традиція поїздок у весільну подорож виникла аж ніяк не випадково, а тому що раніше для офіційної реєстрації свого шлюбу закоханим необхідно було відправитися за кордон.<br />
4. У Кенії щоб відчути себе в жіночій «шкурі», нареченому необхідно було цілий місяць носити жіноче взуття, одяг та аксесуари.<br />
5. Раніше в Європі батьки нареченої готували пироги, складали в посуд і викидали з вікон свого будинку. Якщо посуд розбивалася на безліч осколків, вважалося, що шлюб обіцяє бути довгим і щасливим.<br />
6. Найдешевше в світі весілля відбулося в індійському племені нандхарі. На нього було витрачено трохи більше однієї рупії. У нандхарі заборонені урочисті весілля, заборонено дарувати придане і подарунки, а також показувати багатство і красу. У нас, слов’ян, весілля — це свято для усієї родини та дорогих гостей, де столи гнуться від різноманітних страв, а щоб гостям не було сумно, замовляють ведущего на свадьбу, який організовує різноманітні конкурси та забави.<br />
7. У середньовічній Європі на рукавах сукні нареченої зав’язували на щастя «банти нареченої». Незабаром цей звичай перестали дотримуватися, проте про стрічки не забули. Поступово стали зав’язувати стрічки на екіпажі, а потім — на автомобілі.<br />
8. На півночі Англії готували весільні коржі, ділили їх на кілька рівних частин і обкидали ними молоду. Якщо молода гостя на весіллі з’їсть шматочок такого коржа, вважалося, що у сні вона зможе побачити майбутнього чоловіка.<br />
9. Найбільше весільних страв у світі готують бедуїни. Ця страва з варених яєць, складають в рибу, риба, у свою чергу, пакується в кури, кури — в смажену вівцю, а смажена вівця — в смаженого верблюда.<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%8C%D0%B1%D0%B0 Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ве]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%B0.jpgФайл:Кольца.jpg2014-11-30T16:02:20Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div></div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8FВесілля2014-11-30T16:01:56Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Весілля, -ля, '''''с. ''Свадьба. ''Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. ''Ном. № 262. ''Загоїться, поки весілля скоїться. ''Посл. '''Відбути, відгуляти весілля'''. Сыграть, отпраздновать свадьбу. '''Весіллям '''называются и вообще всѣ участники свадьбы: ''весілля йде до молодої. ''О. 1862. IV. 30. Ум. '''Весіленько, весіллячко. '''''Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. ''Млак. 93. ''Яке ж твоє весіллячко смутненевеселе. ''Г. Барв. 208.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ВЕСІ́ЛЛЯ, я, сер.<br />
1. Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм. Отож послав Михайло сватів; дівчата вже в дружки прибираються та міркують, яке-то весілля в Наталі буде (Марко Вовчок, I, 1955, 96); Вона.. намагалась вгадати, в чийому дворі справляють весілля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); <br />
// Бенкет з нагоди одруження. Вони [дівчата] в моїх вінках ходять — і на весілля, і до кіно, і на танці (Юрій Яновський, I, 1954, 43); Обіцяли бути гості і з сусіднього району, Погуляти на дозвіллі На колгоспному весіллі (Леонід Первомайський, II, 1958, 47). <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
<br />
ВЕСІЛЛЯ<br />
<br />
весі́лля 1 <br />
іменник середнього роду <br />
обряд одруження <br />
<br />
весі́лля 2 <br />
іменник середнього роду <br />
люди, присутні на святкуванні одруження <br />
збірн., розм. <br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
<br />
Золоте весілля див. золотий; Справляти (справити, грати, зіграти, гуляти і т. ін.) весілля — святкувати одруження, виконуючи певні обряди; гуляти на бенкеті, вечірці з нагоди одруження. Старости заміняли хліб. Справили весілля (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 77); Явдоха була вже заручена і тілько чекала осені, щоб весілля грати (Панас Мирний, I, 1954, 61); Гарні в колгоспі дівчата, будем весілля гуляти (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 97); Срібне весілля див. срібний.<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
свадьба (уменьшительно-ласкательные - весиленько, свадеб)<br />
люди, собравшиеся на торжествах по случаю бракосочетания; на Левобережье поездов было два: когда молодой ехал на девичник и когда - по молодую; второй поезд должен быть многочисленным (два старосты, два дружка, старший боярин и четыре или более бояр, две-четыре свахи и одна свитилка). Через село свадьбы шло (Т. Шевченко);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Весілля, -ля, с. Свадьба. Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. Ном. № 262. Загоїться, поки весілля скоїться. Посл. відбути, відгуляти весілля. Сыграть, отпраздновать свадьбу. весіллям называются и вообще всѣ участники свадьбы: весілля йде до молодої. О. 1862. IV. 30. Ум. весіленько, весіллячко. Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. Млак. 93. Яке ж твоє весіллячко смутне-невеселе. Г. Барв. 208.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Весілля - це най хвилююча мить для молодожонів. Двоє закоханих, повних надій і радісних очікувань, готуються до нового - сумісного життя. Життя після весілля - це не тільки побут і клопіт з дітьми, це взаємна підтримка один одного в тяжку хвилину, взаємна повага, взаємне бажання бути найріднішою і ближчою людиною в житті іншого. Звичайно, буде складно і деколи не так романтично, проте разом дві люди, що щиро люблять, зможуть пройти через всі життєві випробування і, як і в першу зустріч, дарувати один одному ніжність, красу відчуттів і щирість.<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
«Весілля» в словаре: 2 статті<br />
ВЕСІЛЛЯ укр. весілля, свайба, блр. свадзьба, ін-рос., русск.-цслав. сватьба (Ізборн. Святосл. 1076), болг. сватба, сербохорв. свадба, словен. svadba, ...<br />
ВЕСІЛЛЯ укр. весілля, свайба, блр. свадзьба, ін-рос., русск.-цслав. сватьба (Ізборн. Святосл. 1076), болг. сватба, сербохорв. свадба, словен. svadba, ...<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
Весілля - це хвилюючий і урочистий момент у житті кожної пари! І не важливо - пишне чи скромне це весілля , цей день залишиться одним з найяскравіших спогадів. А наскільки приємними будуть ці спогади , залежатиме від Вашої організації . Краще постаратися і підготувати все заздалегідь , і так само вибрати відповідальних людей з числа гостей , на яких можна перекласти частину обов'язків у цей день. Тоді Ви зможете розслабитися і отримувати задоволення від Вашого дня і не затьмарювати його турботами про організаційні моменти .<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
wedding <br />
(Noun ) (noun ) []<br />
<br />
marriage ceremony<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
весілля <br />
іменник<br />
ж.р.<br />
wedding 2 джерела<br />
до весілля заживе - you are going to be just fine<br />
до весілля заживе - you'll get over it<br />
до весілля заживе - you'll soon be right as rain<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
весілля<br />
-я, с.<br />
1) Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм. || Бенкет з нагоди одруження. Справляти весілля.<br />
2) збірн., розм. Люди, присутні на святкуванні з нагоди одруження.<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
A ceremony celebrating the beginning of a marriage, during which the marrying parties exchanges vows.<br />
hymeneals <br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
marriage ceremony <br />
wedding<br />
шлюб, заміжжя, одруження, весілля, тісне єднання, тісний союз<br />
bridal<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
wedding<br />
весілля, вінчання, одруження, одруження<br />
marriage<br />
<br />
весільний бенкет, весілля<br />
espousal<br />
заручення, участь, підтримка ідеї, весілля<br />
nuptial<br />
весілля<br />
nuptials<br />
весілля<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
Весілля - Musique de mariage<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Винец.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богатирі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube| 9s7YGc80MBo}}<br />
{{#ev:youtube| 930YHSbHVEU}}<br />
{{#ev:youtube| hEowkXOP_Wg}}<br />
<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[http://dreambox.at.ua/publ/vesillja/tradiciji_prikmeti_zaboboni/vesilni_prikmeti_ta_zaboboni/3-1-0-2 Весільні прикмети та забобони]===<br />
==Цікаві факти==<br />
Далі представлено 10 цікавих фактів про весілля, зібраних з традиційних культур різних народів світу.<br />
1. Майже всі наречені, підходячи до вівтаря, посміхаються, в той час як женихи, навпаки, зберігають серйозний вигляд.<br />
2. 20% жінок, які прийняли рішення вступити в шлюб, шкодують про це в першу ж його тиждень.<br />
3. Традиція поїздок у весільну подорож виникла аж ніяк не випадково, а тому що раніше для офіційної реєстрації свого шлюбу закоханим необхідно було відправитися за кордон.<br />
4. У Кенії щоб відчути себе в жіночій «шкурі», нареченому необхідно було цілий місяць носити жіноче взуття, одяг та аксесуари.<br />
5. Раніше в Європі батьки нареченої готували пироги, складали в посуд і викидали з вікон свого будинку. Якщо посуд розбивалася на безліч осколків, вважалося, що шлюб обіцяє бути довгим і щасливим.<br />
6. Найдешевше в світі весілля відбулося в індійському племені нандхарі. На нього було витрачено трохи більше однієї рупії. У нандхарі заборонені урочисті весілля, заборонено дарувати придане і подарунки, а також показувати багатство і красу. У нас, слов’ян, весілля — це свято для усієї родини та дорогих гостей, де столи гнуться від різноманітних страв, а щоб гостям не було сумно, замовляють ведущего на свадьбу, який організовує різноманітні конкурси та забави.<br />
7. У середньовічній Європі на рукавах сукні нареченої зав’язували на щастя «банти нареченої». Незабаром цей звичай перестали дотримуватися, проте про стрічки не забули. Поступово стали зав’язувати стрічки на екіпажі, а потім — на автомобілі.<br />
8. На півночі Англії готували весільні коржі, ділили їх на кілька рівних частин і обкидали ними молоду. Якщо молода гостя на весіллі з’їсть шматочок такого коржа, вважалося, що у сні вона зможе побачити майбутнього чоловіка.<br />
9. Найбільше весільних страв у світі готують бедуїни. Ця страва з варених яєць, складають в рибу, риба, у свою чергу, пакується в кури, кури — в смажену вівцю, а смажена вівця — в смаженого верблюда.<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%8C%D0%B1%D0%B0 Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ве]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86.jpgФайл:Винец.jpg2014-11-30T16:01:27Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div></div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8FВесілля2014-11-30T15:56:54Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Весілля, -ля, '''''с. ''Свадьба. ''Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. ''Ном. № 262. ''Загоїться, поки весілля скоїться. ''Посл. '''Відбути, відгуляти весілля'''. Сыграть, отпраздновать свадьбу. '''Весіллям '''называются и вообще всѣ участники свадьбы: ''весілля йде до молодої. ''О. 1862. IV. 30. Ум. '''Весіленько, весіллячко. '''''Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. ''Млак. 93. ''Яке ж твоє весіллячко смутненевеселе. ''Г. Барв. 208.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ВЕСІ́ЛЛЯ, я, сер.<br />
1. Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм. Отож послав Михайло сватів; дівчата вже в дружки прибираються та міркують, яке-то весілля в Наталі буде (Марко Вовчок, I, 1955, 96); Вона.. намагалась вгадати, в чийому дворі справляють весілля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); <br />
// Бенкет з нагоди одруження. Вони [дівчата] в моїх вінках ходять — і на весілля, і до кіно, і на танці (Юрій Яновський, I, 1954, 43); Обіцяли бути гості і з сусіднього району, Погуляти на дозвіллі На колгоспному весіллі (Леонід Первомайський, II, 1958, 47). <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
<br />
ВЕСІЛЛЯ<br />
<br />
весі́лля 1 <br />
іменник середнього роду <br />
обряд одруження <br />
<br />
весі́лля 2 <br />
іменник середнього роду <br />
люди, присутні на святкуванні одруження <br />
збірн., розм. <br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
<br />
Золоте весілля див. золотий; Справляти (справити, грати, зіграти, гуляти і т. ін.) весілля — святкувати одруження, виконуючи певні обряди; гуляти на бенкеті, вечірці з нагоди одруження. Старости заміняли хліб. Справили весілля (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 77); Явдоха була вже заручена і тілько чекала осені, щоб весілля грати (Панас Мирний, I, 1954, 61); Гарні в колгоспі дівчата, будем весілля гуляти (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 97); Срібне весілля див. срібний.<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
свадьба (уменьшительно-ласкательные - весиленько, свадеб)<br />
люди, собравшиеся на торжествах по случаю бракосочетания; на Левобережье поездов было два: когда молодой ехал на девичник и когда - по молодую; второй поезд должен быть многочисленным (два старосты, два дружка, старший боярин и четыре или более бояр, две-четыре свахи и одна свитилка). Через село свадьбы шло (Т. Шевченко);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Весілля, -ля, с. Свадьба. Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. Ном. № 262. Загоїться, поки весілля скоїться. Посл. відбути, відгуляти весілля. Сыграть, отпраздновать свадьбу. весіллям называются и вообще всѣ участники свадьбы: весілля йде до молодої. О. 1862. IV. 30. Ум. весіленько, весіллячко. Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. Млак. 93. Яке ж твоє весіллячко смутне-невеселе. Г. Барв. 208.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Весілля - це най хвилююча мить для молодожонів. Двоє закоханих, повних надій і радісних очікувань, готуються до нового - сумісного життя. Життя після весілля - це не тільки побут і клопіт з дітьми, це взаємна підтримка один одного в тяжку хвилину, взаємна повага, взаємне бажання бути найріднішою і ближчою людиною в житті іншого. Звичайно, буде складно і деколи не так романтично, проте разом дві люди, що щиро люблять, зможуть пройти через всі життєві випробування і, як і в першу зустріч, дарувати один одному ніжність, красу відчуттів і щирість.<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
«Весілля» в словаре: 2 статті<br />
ВЕСІЛЛЯ укр. весілля, свайба, блр. свадзьба, ін-рос., русск.-цслав. сватьба (Ізборн. Святосл. 1076), болг. сватба, сербохорв. свадба, словен. svadba, ...<br />
ВЕСІЛЛЯ укр. весілля, свайба, блр. свадзьба, ін-рос., русск.-цслав. сватьба (Ізборн. Святосл. 1076), болг. сватба, сербохорв. свадба, словен. svadba, ...<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
Весілля - це хвилюючий і урочистий момент у житті кожної пари! І не важливо - пишне чи скромне це весілля , цей день залишиться одним з найяскравіших спогадів. А наскільки приємними будуть ці спогади , залежатиме від Вашої організації . Краще постаратися і підготувати все заздалегідь , і так само вибрати відповідальних людей з числа гостей , на яких можна перекласти частину обов'язків у цей день. Тоді Ви зможете розслабитися і отримувати задоволення від Вашого дня і не затьмарювати його турботами про організаційні моменти .<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
wedding <br />
(Noun ) (noun ) []<br />
<br />
marriage ceremony<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
весілля <br />
іменник<br />
ж.р.<br />
wedding 2 джерела<br />
до весілля заживе - you are going to be just fine<br />
до весілля заживе - you'll get over it<br />
до весілля заживе - you'll soon be right as rain<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
весілля<br />
-я, с.<br />
1) Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм. || Бенкет з нагоди одруження. Справляти весілля.<br />
2) збірн., розм. Люди, присутні на святкуванні з нагоди одруження.<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
A ceremony celebrating the beginning of a marriage, during which the marrying parties exchanges vows.<br />
hymeneals <br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
marriage ceremony <br />
wedding<br />
шлюб, заміжжя, одруження, весілля, тісне єднання, тісний союз<br />
bridal<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
wedding<br />
весілля, вінчання, одруження, одруження<br />
marriage<br />
<br />
весільний бенкет, весілля<br />
espousal<br />
заручення, участь, підтримка ідеї, весілля<br />
nuptial<br />
весілля<br />
nuptials<br />
весілля<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
Весілля - Musique de mariage<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щавидуб.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богатирі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube| 9s7YGc80MBo}}<br />
{{#ev:youtube| 930YHSbHVEU}}<br />
{{#ev:youtube| hEowkXOP_Wg}}<br />
<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[http://dreambox.at.ua/publ/vesillja/tradiciji_prikmeti_zaboboni/vesilni_prikmeti_ta_zaboboni/3-1-0-2 Весільні прикмети та забобони]===<br />
==Цікаві факти==<br />
Далі представлено 10 цікавих фактів про весілля, зібраних з традиційних культур різних народів світу.<br />
1. Майже всі наречені, підходячи до вівтаря, посміхаються, в той час як женихи, навпаки, зберігають серйозний вигляд.<br />
2. 20% жінок, які прийняли рішення вступити в шлюб, шкодують про це в першу ж його тиждень.<br />
3. Традиція поїздок у весільну подорож виникла аж ніяк не випадково, а тому що раніше для офіційної реєстрації свого шлюбу закоханим необхідно було відправитися за кордон.<br />
4. У Кенії щоб відчути себе в жіночій «шкурі», нареченому необхідно було цілий місяць носити жіноче взуття, одяг та аксесуари.<br />
5. Раніше в Європі батьки нареченої готували пироги, складали в посуд і викидали з вікон свого будинку. Якщо посуд розбивалася на безліч осколків, вважалося, що шлюб обіцяє бути довгим і щасливим.<br />
6. Найдешевше в світі весілля відбулося в індійському племені нандхарі. На нього було витрачено трохи більше однієї рупії. У нандхарі заборонені урочисті весілля, заборонено дарувати придане і подарунки, а також показувати багатство і красу. У нас, слов’ян, весілля — це свято для усієї родини та дорогих гостей, де столи гнуться від різноманітних страв, а щоб гостям не було сумно, замовляють ведущего на свадьбу, який організовує різноманітні конкурси та забави.<br />
7. У середньовічній Європі на рукавах сукні нареченої зав’язували на щастя «банти нареченої». Незабаром цей звичай перестали дотримуватися, проте про стрічки не забули. Поступово стали зав’язувати стрічки на екіпажі, а потім — на автомобілі.<br />
8. На півночі Англії готували весільні коржі, ділили їх на кілька рівних частин і обкидали ними молоду. Якщо молода гостя на весіллі з’їсть шматочок такого коржа, вважалося, що у сні вона зможе побачити майбутнього чоловіка.<br />
9. Найбільше весільних страв у світі готують бедуїни. Ця страва з варених яєць, складають в рибу, риба, у свою чергу, пакується в кури, кури — в смажену вівцю, а смажена вівця — в смаженого верблюда.<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%8C%D0%B1%D0%B0 Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ве]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8FВесілля2014-11-30T15:56:01Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Весілля, -ля, '''''с. ''Свадьба. ''Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. ''Ном. № 262. ''Загоїться, поки весілля скоїться. ''Посл. '''Відбути, відгуляти весілля'''. Сыграть, отпраздновать свадьбу. '''Весіллям '''называются и вообще всѣ участники свадьбы: ''весілля йде до молодої. ''О. 1862. IV. 30. Ум. '''Весіленько, весіллячко. '''''Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. ''Млак. 93. ''Яке ж твоє весіллячко смутненевеселе. ''Г. Барв. 208.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ВЕСІ́ЛЛЯ, я, сер.<br />
1. Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм. Отож послав Михайло сватів; дівчата вже в дружки прибираються та міркують, яке-то весілля в Наталі буде (Марко Вовчок, I, 1955, 96); Вона.. намагалась вгадати, в чийому дворі справляють весілля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); <br />
// Бенкет з нагоди одруження. Вони [дівчата] в моїх вінках ходять — і на весілля, і до кіно, і на танці (Юрій Яновський, I, 1954, 43); Обіцяли бути гості і з сусіднього району, Погуляти на дозвіллі На колгоспному весіллі (Леонід Первомайський, II, 1958, 47). <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
<br />
ВЕСІЛЛЯ<br />
<br />
весі́лля 1 <br />
іменник середнього роду <br />
обряд одруження <br />
<br />
весі́лля 2 <br />
іменник середнього роду <br />
люди, присутні на святкуванні одруження <br />
збірн., розм. <br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
Золоте весілля див. золотий; Справляти (справити, грати, зіграти, гуляти і т. ін.) весілля — святкувати одруження, виконуючи певні обряди; гуляти на бенкеті, вечірці з нагоди одруження. Старости заміняли хліб. Справили весілля (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 77); Явдоха була вже заручена і тілько чекала осені, щоб весілля грати (Панас Мирний, I, 1954, 61); Гарні в колгоспі дівчата, будем весілля гуляти (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 97); Срібне весілля див. срібний.<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
свадьба (уменьшительно-ласкательные - весиленько, свадеб)<br />
люди, собравшиеся на торжествах по случаю бракосочетания; на Левобережье поездов было два: когда молодой ехал на девичник и когда - по молодую; второй поезд должен быть многочисленным (два старосты, два дружка, старший боярин и четыре или более бояр, две-четыре свахи и одна свитилка). Через село свадьбы шло (Т. Шевченко);<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Весілля, -ля, с. Свадьба. Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. Ном. № 262. Загоїться, поки весілля скоїться. Посл. відбути, відгуляти весілля. Сыграть, отпраздновать свадьбу. весіллям называются и вообще всѣ участники свадьбы: весілля йде до молодої. О. 1862. IV. 30. Ум. весіленько, весіллячко. Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. Млак. 93. Яке ж твоє весіллячко смутне-невеселе. Г. Барв. 208.<br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Весілля - це най хвилююча мить для молодожонів. Двоє закоханих, повних надій і радісних очікувань, готуються до нового - сумісного життя. Життя після весілля - це не тільки побут і клопіт з дітьми, це взаємна підтримка один одного в тяжку хвилину, взаємна повага, взаємне бажання бути найріднішою і ближчою людиною в житті іншого. Звичайно, буде складно і деколи не так романтично, проте разом дві люди, що щиро люблять, зможуть пройти через всі життєві випробування і, як і в першу зустріч, дарувати один одному ніжність, красу відчуттів і щирість.<br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
«Весілля» в словаре: 2 статті<br />
ВЕСІЛЛЯ укр. весілля, свайба, блр. свадзьба, ін-рос., русск.-цслав. сватьба (Ізборн. Святосл. 1076), болг. сватба, сербохорв. свадба, словен. svadba, ...<br />
ВЕСІЛЛЯ укр. весілля, свайба, блр. свадзьба, ін-рос., русск.-цслав. сватьба (Ізборн. Святосл. 1076), болг. сватба, сербохорв. свадба, словен. svadba, ...<br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
Весілля - це хвилюючий і урочистий момент у житті кожної пари! І не важливо - пишне чи скромне це весілля , цей день залишиться одним з найяскравіших спогадів. А наскільки приємними будуть ці спогади , залежатиме від Вашої організації . Краще постаратися і підготувати все заздалегідь , і так само вибрати відповідальних людей з числа гостей , на яких можна перекласти частину обов'язків у цей день. Тоді Ви зможете розслабитися і отримувати задоволення від Вашого дня і не затьмарювати його турботами про організаційні моменти .<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
wedding <br />
(Noun ) (noun ) []<br />
<br />
marriage ceremony<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
весілля <br />
іменник<br />
ж.р.<br />
wedding 2 джерела<br />
до весілля заживе - you are going to be just fine<br />
до весілля заживе - you'll get over it<br />
до весілля заживе - you'll soon be right as rain<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
весілля<br />
-я, с.<br />
1) Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм. || Бенкет з нагоди одруження. Справляти весілля.<br />
2) збірн., розм. Люди, присутні на святкуванні з нагоди одруження.<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
A ceremony celebrating the beginning of a marriage, during which the marrying parties exchanges vows.<br />
hymeneals <br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
marriage ceremony <br />
wedding<br />
шлюб, заміжжя, одруження, весілля, тісне єднання, тісний союз<br />
bridal<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
wedding<br />
весілля, вінчання, одруження, одруження<br />
marriage<br />
<br />
весільний бенкет, весілля<br />
espousal<br />
заручення, участь, підтримка ідеї, весілля<br />
nuptial<br />
весілля<br />
nuptials<br />
весілля<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
Весілля - Musique de mariage<br />
<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щавидуб.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богатирі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube| 9s7YGc80MBo}}<br />
{{#ev:youtube| 930YHSbHVEU}}<br />
{{#ev:youtube| hEowkXOP_Wg}}<br />
<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[http://dreambox.at.ua/publ/vesillja/tradiciji_prikmeti_zaboboni/vesilni_prikmeti_ta_zaboboni/3-1-0-2 Весільні прикмети та забобони]===<br />
==Цікаві факти==<br />
Далі представлено 10 цікавих фактів про весілля, зібраних з традиційних культур різних народів світу.<br />
1. Майже всі наречені, підходячи до вівтаря, посміхаються, в той час як женихи, навпаки, зберігають серйозний вигляд.<br />
2. 20% жінок, які прийняли рішення вступити в шлюб, шкодують про це в першу ж його тиждень.<br />
3. Традиція поїздок у весільну подорож виникла аж ніяк не випадково, а тому що раніше для офіційної реєстрації свого шлюбу закоханим необхідно було відправитися за кордон.<br />
4. У Кенії щоб відчути себе в жіночій «шкурі», нареченому необхідно було цілий місяць носити жіноче взуття, одяг та аксесуари.<br />
5. Раніше в Європі батьки нареченої готували пироги, складали в посуд і викидали з вікон свого будинку. Якщо посуд розбивалася на безліч осколків, вважалося, що шлюб обіцяє бути довгим і щасливим.<br />
6. Найдешевше в світі весілля відбулося в індійському племені нандхарі. На нього було витрачено трохи більше однієї рупії. У нандхарі заборонені урочисті весілля, заборонено дарувати придане і подарунки, а також показувати багатство і красу. У нас, слов’ян, весілля — це свято для усієї родини та дорогих гостей, де столи гнуться від різноманітних страв, а щоб гостям не було сумно, замовляють ведущего на свадьбу, який організовує різноманітні конкурси та забави.<br />
7. У середньовічній Європі на рукавах сукні нареченої зав’язували на щастя «банти нареченої». Незабаром цей звичай перестали дотримуватися, проте про стрічки не забули. Поступово стали зав’язувати стрічки на екіпажі, а потім — на автомобілі.<br />
8. На півночі Англії готували весільні коржі, ділили їх на кілька рівних частин і обкидали ними молоду. Якщо молода гостя на весіллі з’їсть шматочок такого коржа, вважалося, що у сні вона зможе побачити майбутнього чоловіка.<br />
9. Найбільше весільних страв у світі готують бедуїни. Ця страва з варених яєць, складають в рибу, риба, у свою чергу, пакується в кури, кури — в смажену вівцю, а смажена вівця — в смаженого верблюда.<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%8C%D0%B1%D0%B0 Материал из Википедии]===<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ве]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8FВесілля2014-11-30T15:30:59Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Весілля, -ля, '''''с. ''Свадьба. ''Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. ''Ном. № 262. ''Загоїться, поки весілля скоїться. ''Посл. '''Відбути, відгуляти весілля'''. Сыграть, отпраздновать свадьбу. '''Весіллям '''называются и вообще всѣ участники свадьбы: ''весілля йде до молодої. ''О. 1862. IV. 30. Ум. '''Весіленько, весіллячко. '''''Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. ''Млак. 93. ''Яке ж твоє весіллячко смутненевеселе. ''Г. Барв. 208.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Ве]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D0%B8Забобони2014-11-30T15:23:29Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Забобони, -нів, '''''м. мн. ''Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ЗАБОБО́НИ, ів, мн. (одн. забобон, у, чол.).<br />
1. Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. Для нього з дитинства ясною істиною було те, що релігійні забобони є спадщина старого світу, темряви, людського рабства (Семен Журахович, Дата, 1961, 22); Олекса не вільний від забобону про загробне життя (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 479); <br />
// Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. В душі прокинулись огида і невижиті забобони, які завжди нагадують, що пугач — вісник нещастя (Михайло Стельмах, II, 1962, 40); <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ЗАБОБОНИ<br />
(віра в неіснуюче) мн. передсуди, марновірство.<br />
ЗАБОБОНИ<br />
мн., упередження, кн. марновірство, бар. передсуди<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
забобо́ни —<br />
<br />
1) віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать первісні релігійні уявлення, дохристиянські вірування;<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
Предрассудок, основанный на такой вере. - Чтобы быть счастливым, - говорит итальянский предрассудок, - надо столько-то раз обнять и поцеловать горбуна (Станиславский, Моя жизнь в искусстве, 1955, 95).<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Забобо́ни, -нів, м. мн. Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120.<br />
Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств народу. — Що чоловік може через якісь міщанські забобони розбити серце собі і своїй коханій — вам се зрозуміло! (Леся Українка, III, 1952, 700); <br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Коріння забобонів криються в глибокій старовині. Наші предки жили в страху перед грізними силами природи, не могли правильно пояснити явища соціального життя. <br />
Забобони - це помилкові переконання, в силу яких деякі явища і події подаються ознакою майбутнього і проявом надприродних сил. <br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
<br />
«забобон» в словаре: 1 статья<br />
ЗАБОБОНЫ мн. "суеверие", Феофан Прокопович (см. Смирнов 115), укр. забобони, блр. забабоны – то же, польск. zаbоbоn – то же. Отсюда забобонный "разнузданный" <br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]====<br />
Предрассудки связанные с отсутствием правильного, научного представления о связи и закономерности явлений природы и общества<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
GlosbeResearch<br />
prejudice <br />
(verb, noun )<br />
<br />
superstition <br />
(noun )<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
забобон Существительное<br />
ч<br />
superstition, prejudice<br />
без забобонів — without prejudice<br />
закоснілий у забобонax — steeped in prejudice<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
забобони<br />
-ів, мн. (одн. забобо́н, -у, ч.).<br />
1) Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. || Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. || Передсуд, що ґрунтується на такій вірі.<br />
2) Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств населення.<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
Суеверие ср.р., Существительное<br />
<br />
superstition<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
prejudice<br />
забобон, упередження, несправедливість<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
preconception<br />
забобон, передсуд, упереджена думка, упередження<br />
superstition<br />
забобон, ідолопоклонство, марновірство, передсуд<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
Забобони - superstitions<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кошки.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пятница.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Девушка.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|wKYW6yDUxwk}}<br />
{{#ev:youtube|rLrHtIA_9EM}}<br />
{{#ev:youtube|7LdE-PBMRE8}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3253356-zabobony-zvidky-kudy-navischo Забобони. Звідки? Куди? Навіщо?]===<br />
==Цікаві факти==<br />
Як ти розумієш слово «забобон»? Якщо ти спробуєш визначити його, це буде дуже складно зробити, чи не так? Ти можеш сказати, наприклад, що це віра в те, чого в реальності не існує. Дійсно, навколо нас багато такого, у що люди вірять і що не можна підтвердити. Більше того, у наш час люди вірять у реальні факти, які ми розглядаємо як марновірство. І люди, які вірять в це, зовсім не забобонні! Наприклад, хтось вірить, що тінь або віддзеркалення людини є частина його душі. Вони вважають, що можна заподіяти зло душі, розбивши предмет, на якому з'являються тінь або відображення. Таким чином, вважається, що розбити дзеркало — до нещастя. І зауважте, що така віра існує у багатьох людей.<br />
<br />
Якщо сьогодні для кого-то розбите дзеркало — провісник нещастя, то це просто марновірство, так як зараз люди не вірять, що тінь і дзеркальне відображення — це частина нашої душі. Отже, марновірство в дійсності є віра, або звичай, що зберігається у людей по відношенню до чого-то навіть після того, як нові знання і факти підривають віру в забобони. Ось чому неможливо відповісти, коли з'явилися забобони.<br />
ЧОМУ п'ятницю І ЧИСЛО 13 вважався нещасливим?<br />
<br />
У відношенні чисел і днів тижня людина завжди був забобонний. Одні вважаються щасливими, інші — ні. Чому число 13 стало нещасливим, зараз ніхто достеменно сказати не може, хоча на цей рахунок існує багато теорій. Одна з них пояснюється скандинавською міфологією. Згідно з однією легендою, було 12 напівбогів, а потім з'явився ще один, тринадцятий — Локі. З тих пір Локі став дияволом, жахливим і приносить біду. Саме з тих пір, як Локі став тринадцятим напівбогом, число 13 стало символом нещастя. Деякі пояснюють походження цього забобону тим, що на таємній вечері було 13 запрошених і саме тринадцятим був Іуда! Забобони з числом 13 можна знайти практично в кожній країні Європи і Америки.<br />
<br />
Забобони з приводу щасливих і нещасливих днях тижня поширені так само широко, як і забобони з приводу чисел, і велика їх частина пов'язана з п'ятницею.<br />
<br />
У стародавньому Римі шостий день тижня присвячувався Венері. Коли північні народи перейшли на римський спосіб обчислення днів тижня, то шостий день (Friday) вони назвали на честь богині Фрігії, або Фреі, яка для них була те саме, що для римлян Венера, і з тих пір з'явилося слово «п'ятниця» (Friday ), тобто день богині Фрігії.<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BD Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B5 Материал из Википедии]===<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:За]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D0%B8Забобони2014-11-30T15:23:14Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Забобони, -нів, '''''м. мн. ''Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ЗАБОБО́НИ, ів, мн. (одн. забобон, у, чол.).<br />
1. Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. Для нього з дитинства ясною істиною було те, що релігійні забобони є спадщина старого світу, темряви, людського рабства (Семен Журахович, Дата, 1961, 22); Олекса не вільний від забобону про загробне життя (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 479); <br />
// Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. В душі прокинулись огида і невижиті забобони, які завжди нагадують, що пугач — вісник нещастя (Михайло Стельмах, II, 1962, 40); <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ЗАБОБОНИ<br />
(віра в неіснуюче) мн. передсуди, марновірство.<br />
ЗАБОБОНИ<br />
мн., упередження, кн. марновірство, бар. передсуди<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
забобо́ни —<br />
<br />
1) віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать первісні релігійні уявлення, дохристиянські вірування;<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
Предрассудок, основанный на такой вере. - Чтобы быть счастливым, - говорит итальянский предрассудок, - надо столько-то раз обнять и поцеловать горбуна (Станиславский, Моя жизнь в искусстве, 1955, 95).<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Забобо́ни, -нів, м. мн. Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120.<br />
Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств народу. — Що чоловік може через якісь міщанські забобони розбити серце собі і своїй коханій — вам се зрозуміло! (Леся Українка, III, 1952, 700); <br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Коріння забобонів криються в глибокій старовині. Наші предки жили в страху перед грізними силами природи, не могли правильно пояснити явища соціального життя. <br />
Забобони - це помилкові переконання, в силу яких деякі явища і події подаються ознакою майбутнього і проявом надприродних сил. <br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
<br />
«забобон» в словаре: 1 статья<br />
ЗАБОБОНЫ мн. "суеверие", Феофан Прокопович (см. Смирнов 115), укр. забобони, блр. забабоны – то же, польск. zаbоbоn – то же. Отсюда забобонный "разнузданный" <br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]====<br />
Предрассудки связанные с отсутствием правильного, научного представления о связи и закономерности явлений природы и общества<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
GlosbeResearch<br />
prejudice <br />
(verb, noun )<br />
<br />
superstition <br />
(noun )<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
забобон Существительное<br />
ч<br />
superstition, prejudice<br />
без забобонів — without prejudice<br />
закоснілий у забобонax — steeped in prejudice<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
забобони<br />
-ів, мн. (одн. забобо́н, -у, ч.).<br />
1) Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. || Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. || Передсуд, що ґрунтується на такій вірі.<br />
2) Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств населення.<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
Суеверие ср.р., Существительное<br />
<br />
superstition<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
prejudice<br />
забобон, упередження, несправедливість<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
preconception<br />
забобон, передсуд, упереджена думка, упередження<br />
superstition<br />
забобон, ідолопоклонство, марновірство, передсуд<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
Забобони - superstitions<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кошки.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пятница.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Девушка.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|wKYW6yDUxwk}}<br />
{{#ev:youtube|rLrHtIA_9EM}}<br />
{{#ev:youtube|7LdE-PBMRE8}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3253356-zabobony-zvidky-kudy-navischo Забобони. Звідки? Куди? Навіщо?]===<br />
==Цікаві факти==<br />
Як ти розумієш слово «забобон»? Якщо ти спробуєш визначити його, це буде дуже складно зробити, чи не так? Ти можеш сказати, наприклад, що це віра в те, чого в реальності не існує. Дійсно, навколо нас багато такого, у що люди вірять і що не можна підтвердити. Більше того, у наш час люди вірять у реальні факти, які ми розглядаємо як марновірство. І люди, які вірять в це, зовсім не забобонні! Наприклад, хтось вірить, що тінь або віддзеркалення людини є частина його душі. Вони вважають, що можна заподіяти зло душі, розбивши предмет, на якому з'являються тінь або відображення. Таким чином, вважається, що розбити дзеркало — до нещастя. І зауважте, що така віра існує у багатьох людей.<br />
<br />
Якщо сьогодні для кого-то розбите дзеркало — провісник нещастя, то це просто марновірство, так як зараз люди не вірять, що тінь і дзеркальне відображення — це частина нашої душі. Отже, марновірство в дійсності є віра, або звичай, що зберігається у людей по відношенню до чого-то навіть після того, як нові знання і факти підривають віру в забобони. Ось чому неможливо відповісти, коли з'явилися забобони.<br />
ЧОМУ п'ятницю І ЧИСЛО 13 вважався нещасливим?<br />
<br />
У відношенні чисел і днів тижня людина завжди був забобонний. Одні вважаються щасливими, інші — ні. Чому число 13 стало нещасливим, зараз ніхто достеменно сказати не може, хоча на цей рахунок існує багато теорій. Одна з них пояснюється скандинавською міфологією. Згідно з однією легендою, було 12 напівбогів, а потім з'явився ще один, тринадцятий — Локі. З тих пір Локі став дияволом, жахливим і приносить біду. Саме з тих пір, як Локі став тринадцятим напівбогом, число 13 стало символом нещастя. Деякі пояснюють походження цього забобону тим, що на таємній вечері було 13 запрошених і саме тринадцятим був Іуда! Забобони з числом 13 можна знайти практично в кожній країні Європи і Америки.<br />
<br />
Забобони з приводу щасливих і нещасливих днях тижня поширені так само широко, як і забобони з приводу чисел, і велика їх частина пов'язана з п'ятницею.<br />
<br />
У стародавньому Римі шостий день тижня присвячувався Венері. Коли північні народи перейшли на римський спосіб обчислення днів тижня, то шостий день (Friday) вони назвали на честь богині Фрігії, або Фреі, яка для них була те саме, що для римлян Венера, і з тих пір з'явилося слово «п'ятниця» (Friday ), тобто день богині Фрігії.<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BD Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B5 Материал из Википедии]===<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:За]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D0%B8Забобони2014-11-30T15:22:34Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Забобони, -нів, '''''м. мн. ''Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ЗАБОБО́НИ, ів, мн. (одн. забобон, у, чол.).<br />
1. Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. Для нього з дитинства ясною істиною було те, що релігійні забобони є спадщина старого світу, темряви, людського рабства (Семен Журахович, Дата, 1961, 22); Олекса не вільний від забобону про загробне життя (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 479); <br />
// Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. В душі прокинулись огида і невижиті забобони, які завжди нагадують, що пугач — вісник нещастя (Михайло Стельмах, II, 1962, 40); <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ЗАБОБОНИ<br />
(віра в неіснуюче) мн. передсуди, марновірство.<br />
ЗАБОБОНИ<br />
мн., упередження, кн. марновірство, бар. передсуди<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
забобо́ни —<br />
<br />
1) віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать первісні релігійні уявлення, дохристиянські вірування;<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
Предрассудок, основанный на такой вере. - Чтобы быть счастливым, - говорит итальянский предрассудок, - надо столько-то раз обнять и поцеловать горбуна (Станиславский, Моя жизнь в искусстве, 1955, 95).<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Забобо́ни, -нів, м. мн. Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120.<br />
Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств народу. — Що чоловік може через якісь міщанські забобони розбити серце собі і своїй коханій — вам се зрозуміло! (Леся Українка, III, 1952, 700); <br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Коріння забобонів криються в глибокій старовині. Наші предки жили в страху перед грізними силами природи, не могли правильно пояснити явища соціального життя. <br />
Забобони - це помилкові переконання, в силу яких деякі явища і події подаються ознакою майбутнього і проявом надприродних сил. <br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
<br />
«забобон» в словаре: 1 статья<br />
ЗАБОБОНЫ мн. "суеверие", Феофан Прокопович (см. Смирнов 115), укр. забобони, блр. забабоны – то же, польск. zаbоbоn – то же. Отсюда забобонный "разнузданный" <br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]====<br />
Предрассудки связанные с отсутствием правильного, научного представления о связи и закономерности явлений природы и общества<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
GlosbeResearch<br />
prejudice <br />
(verb, noun )<br />
<br />
superstition <br />
(noun )<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
забобон Существительное<br />
ч<br />
superstition, prejudice<br />
без забобонів — without prejudice<br />
закоснілий у забобонax — steeped in prejudice<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
забобони<br />
-ів, мн. (одн. забобо́н, -у, ч.).<br />
1) Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. || Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. || Передсуд, що ґрунтується на такій вірі.<br />
2) Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств населення.<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
Суеверие ср.р., Существительное<br />
<br />
superstition<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
prejudice<br />
забобон, упередження, несправедливість<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
preconception<br />
забобон, передсуд, упереджена думка, упередження<br />
superstition<br />
забобон, ідолопоклонство, марновірство, передсуд<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
Забобони - superstitions<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кошки.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пятница.jpg|x140px]]<br />
|}|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Девушка.jpg|x140px]] <br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|wKYW6yDUxwk}}<br />
{{#ev:youtube|rLrHtIA_9EM}}<br />
{{#ev:youtube|7LdE-PBMRE8}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3253356-zabobony-zvidky-kudy-navischo Забобони. Звідки? Куди? Навіщо?]===<br />
==Цікаві факти==<br />
Як ти розумієш слово «забобон»? Якщо ти спробуєш визначити його, це буде дуже складно зробити, чи не так? Ти можеш сказати, наприклад, що це віра в те, чого в реальності не існує. Дійсно, навколо нас багато такого, у що люди вірять і що не можна підтвердити. Більше того, у наш час люди вірять у реальні факти, які ми розглядаємо як марновірство. І люди, які вірять в це, зовсім не забобонні! Наприклад, хтось вірить, що тінь або віддзеркалення людини є частина його душі. Вони вважають, що можна заподіяти зло душі, розбивши предмет, на якому з'являються тінь або відображення. Таким чином, вважається, що розбити дзеркало — до нещастя. І зауважте, що така віра існує у багатьох людей.<br />
<br />
Якщо сьогодні для кого-то розбите дзеркало — провісник нещастя, то це просто марновірство, так як зараз люди не вірять, що тінь і дзеркальне відображення — це частина нашої душі. Отже, марновірство в дійсності є віра, або звичай, що зберігається у людей по відношенню до чого-то навіть після того, як нові знання і факти підривають віру в забобони. Ось чому неможливо відповісти, коли з'явилися забобони.<br />
ЧОМУ п'ятницю І ЧИСЛО 13 вважався нещасливим?<br />
<br />
У відношенні чисел і днів тижня людина завжди був забобонний. Одні вважаються щасливими, інші — ні. Чому число 13 стало нещасливим, зараз ніхто достеменно сказати не може, хоча на цей рахунок існує багато теорій. Одна з них пояснюється скандинавською міфологією. Згідно з однією легендою, було 12 напівбогів, а потім з'явився ще один, тринадцятий — Локі. З тих пір Локі став дияволом, жахливим і приносить біду. Саме з тих пір, як Локі став тринадцятим напівбогом, число 13 стало символом нещастя. Деякі пояснюють походження цього забобону тим, що на таємній вечері було 13 запрошених і саме тринадцятим був Іуда! Забобони з числом 13 можна знайти практично в кожній країні Європи і Америки.<br />
<br />
Забобони з приводу щасливих і нещасливих днях тижня поширені так само широко, як і забобони з приводу чисел, і велика їх частина пов'язана з п'ятницею.<br />
<br />
У стародавньому Римі шостий день тижня присвячувався Венері. Коли північні народи перейшли на римський спосіб обчислення днів тижня, то шостий день (Friday) вони назвали на честь богині Фрігії, або Фреі, яка для них була те саме, що для римлян Венера, і з тих пір з'явилося слово «п'ятниця» (Friday ), тобто день богині Фрігії.<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BD Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B5 Материал из Википедии]===<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:За]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B5%D0%B2%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0.jpgФайл:Девушка.jpg2014-11-30T15:22:05Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div></div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D0%B8Забобони2014-11-30T15:21:37Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Забобони, -нів, '''''м. мн. ''Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ЗАБОБО́НИ, ів, мн. (одн. забобон, у, чол.).<br />
1. Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. Для нього з дитинства ясною істиною було те, що релігійні забобони є спадщина старого світу, темряви, людського рабства (Семен Журахович, Дата, 1961, 22); Олекса не вільний від забобону про загробне життя (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 479); <br />
// Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. В душі прокинулись огида і невижиті забобони, які завжди нагадують, що пугач — вісник нещастя (Михайло Стельмах, II, 1962, 40); <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ЗАБОБОНИ<br />
(віра в неіснуюче) мн. передсуди, марновірство.<br />
ЗАБОБОНИ<br />
мн., упередження, кн. марновірство, бар. передсуди<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
забобо́ни —<br />
<br />
1) віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать первісні релігійні уявлення, дохристиянські вірування;<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
Предрассудок, основанный на такой вере. - Чтобы быть счастливым, - говорит итальянский предрассудок, - надо столько-то раз обнять и поцеловать горбуна (Станиславский, Моя жизнь в искусстве, 1955, 95).<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Забобо́ни, -нів, м. мн. Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120.<br />
Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств народу. — Що чоловік може через якісь міщанські забобони розбити серце собі і своїй коханій — вам се зрозуміло! (Леся Українка, III, 1952, 700); <br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Коріння забобонів криються в глибокій старовині. Наші предки жили в страху перед грізними силами природи, не могли правильно пояснити явища соціального життя. <br />
Забобони - це помилкові переконання, в силу яких деякі явища і події подаються ознакою майбутнього і проявом надприродних сил. <br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
<br />
«забобон» в словаре: 1 статья<br />
ЗАБОБОНЫ мн. "суеверие", Феофан Прокопович (см. Смирнов 115), укр. забобони, блр. забабоны – то же, польск. zаbоbоn – то же. Отсюда забобонный "разнузданный" <br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]====<br />
Предрассудки связанные с отсутствием правильного, научного представления о связи и закономерности явлений природы и общества<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
GlosbeResearch<br />
prejudice <br />
(verb, noun )<br />
<br />
superstition <br />
(noun )<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
забобон Существительное<br />
ч<br />
superstition, prejudice<br />
без забобонів — without prejudice<br />
закоснілий у забобонax — steeped in prejudice<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
забобони<br />
-ів, мн. (одн. забобо́н, -у, ч.).<br />
1) Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. || Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. || Передсуд, що ґрунтується на такій вірі.<br />
2) Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств населення.<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
Суеверие ср.р., Существительное<br />
<br />
superstition<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
prejudice<br />
забобон, упередження, несправедливість<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
preconception<br />
забобон, передсуд, упереджена думка, упередження<br />
superstition<br />
забобон, ідолопоклонство, марновірство, передсуд<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
Забобони - superstitions<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кошки.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пятница.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Соль.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|wKYW6yDUxwk}}<br />
{{#ev:youtube|rLrHtIA_9EM}}<br />
{{#ev:youtube|7LdE-PBMRE8}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3253356-zabobony-zvidky-kudy-navischo Забобони. Звідки? Куди? Навіщо?]===<br />
==Цікаві факти==<br />
Як ти розумієш слово «забобон»? Якщо ти спробуєш визначити його, це буде дуже складно зробити, чи не так? Ти можеш сказати, наприклад, що це віра в те, чого в реальності не існує. Дійсно, навколо нас багато такого, у що люди вірять і що не можна підтвердити. Більше того, у наш час люди вірять у реальні факти, які ми розглядаємо як марновірство. І люди, які вірять в це, зовсім не забобонні! Наприклад, хтось вірить, що тінь або віддзеркалення людини є частина його душі. Вони вважають, що можна заподіяти зло душі, розбивши предмет, на якому з'являються тінь або відображення. Таким чином, вважається, що розбити дзеркало — до нещастя. І зауважте, що така віра існує у багатьох людей.<br />
<br />
Якщо сьогодні для кого-то розбите дзеркало — провісник нещастя, то це просто марновірство, так як зараз люди не вірять, що тінь і дзеркальне відображення — це частина нашої душі. Отже, марновірство в дійсності є віра, або звичай, що зберігається у людей по відношенню до чого-то навіть після того, як нові знання і факти підривають віру в забобони. Ось чому неможливо відповісти, коли з'явилися забобони.<br />
ЧОМУ п'ятницю І ЧИСЛО 13 вважався нещасливим?<br />
<br />
У відношенні чисел і днів тижня людина завжди був забобонний. Одні вважаються щасливими, інші — ні. Чому число 13 стало нещасливим, зараз ніхто достеменно сказати не може, хоча на цей рахунок існує багато теорій. Одна з них пояснюється скандинавською міфологією. Згідно з однією легендою, було 12 напівбогів, а потім з'явився ще один, тринадцятий — Локі. З тих пір Локі став дияволом, жахливим і приносить біду. Саме з тих пір, як Локі став тринадцятим напівбогом, число 13 стало символом нещастя. Деякі пояснюють походження цього забобону тим, що на таємній вечері було 13 запрошених і саме тринадцятим був Іуда! Забобони з числом 13 можна знайти практично в кожній країні Європи і Америки.<br />
<br />
Забобони з приводу щасливих і нещасливих днях тижня поширені так само широко, як і забобони з приводу чисел, і велика їх частина пов'язана з п'ятницею.<br />
<br />
У стародавньому Римі шостий день тижня присвячувався Венері. Коли північні народи перейшли на римський спосіб обчислення днів тижня, то шостий день (Friday) вони назвали на честь богині Фрігії, або Фреі, яка для них була те саме, що для римлян Венера, і з тих пір з'явилося слово «п'ятниця» (Friday ), тобто день богині Фрігії.<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BD Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B5 Материал из Википедии]===<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:За]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D1%8C.pngФайл:Соль.png2014-11-30T15:21:13Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div></div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D0%B8Забобони2014-11-30T15:20:52Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Забобони, -нів, '''''м. мн. ''Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ЗАБОБО́НИ, ів, мн. (одн. забобон, у, чол.).<br />
1. Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. Для нього з дитинства ясною істиною було те, що релігійні забобони є спадщина старого світу, темряви, людського рабства (Семен Журахович, Дата, 1961, 22); Олекса не вільний від забобону про загробне життя (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 479); <br />
// Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. В душі прокинулись огида і невижиті забобони, які завжди нагадують, що пугач — вісник нещастя (Михайло Стельмах, II, 1962, 40); <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ЗАБОБОНИ<br />
(віра в неіснуюче) мн. передсуди, марновірство.<br />
ЗАБОБОНИ<br />
мн., упередження, кн. марновірство, бар. передсуди<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
забобо́ни —<br />
<br />
1) віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать первісні релігійні уявлення, дохристиянські вірування;<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
Предрассудок, основанный на такой вере. - Чтобы быть счастливым, - говорит итальянский предрассудок, - надо столько-то раз обнять и поцеловать горбуна (Станиславский, Моя жизнь в искусстве, 1955, 95).<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Забобо́ни, -нів, м. мн. Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120.<br />
Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств народу. — Що чоловік може через якісь міщанські забобони розбити серце собі і своїй коханій — вам се зрозуміло! (Леся Українка, III, 1952, 700); <br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Коріння забобонів криються в глибокій старовині. Наші предки жили в страху перед грізними силами природи, не могли правильно пояснити явища соціального життя. <br />
Забобони - це помилкові переконання, в силу яких деякі явища і події подаються ознакою майбутнього і проявом надприродних сил. <br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
<br />
«забобон» в словаре: 1 статья<br />
ЗАБОБОНЫ мн. "суеверие", Феофан Прокопович (см. Смирнов 115), укр. забобони, блр. забабоны – то же, польск. zаbоbоn – то же. Отсюда забобонный "разнузданный" <br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]====<br />
Предрассудки связанные с отсутствием правильного, научного представления о связи и закономерности явлений природы и общества<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
GlosbeResearch<br />
prejudice <br />
(verb, noun )<br />
<br />
superstition <br />
(noun )<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
забобон Существительное<br />
ч<br />
superstition, prejudice<br />
без забобонів — without prejudice<br />
закоснілий у забобонax — steeped in prejudice<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
забобони<br />
-ів, мн. (одн. забобо́н, -у, ч.).<br />
1) Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. || Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. || Передсуд, що ґрунтується на такій вірі.<br />
2) Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств населення.<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
Суеверие ср.р., Существительное<br />
<br />
superstition<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
prejudice<br />
забобон, упередження, несправедливість<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
preconception<br />
забобон, передсуд, упереджена думка, упередження<br />
superstition<br />
забобон, ідолопоклонство, марновірство, передсуд<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
Забобони - superstitions<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кошки.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пятница.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|wKYW6yDUxwk}}<br />
{{#ev:youtube|rLrHtIA_9EM}}<br />
{{#ev:youtube|7LdE-PBMRE8}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3253356-zabobony-zvidky-kudy-navischo Забобони. Звідки? Куди? Навіщо?]===<br />
==Цікаві факти==<br />
Як ти розумієш слово «забобон»? Якщо ти спробуєш визначити його, це буде дуже складно зробити, чи не так? Ти можеш сказати, наприклад, що це віра в те, чого в реальності не існує. Дійсно, навколо нас багато такого, у що люди вірять і що не можна підтвердити. Більше того, у наш час люди вірять у реальні факти, які ми розглядаємо як марновірство. І люди, які вірять в це, зовсім не забобонні! Наприклад, хтось вірить, що тінь або віддзеркалення людини є частина його душі. Вони вважають, що можна заподіяти зло душі, розбивши предмет, на якому з'являються тінь або відображення. Таким чином, вважається, що розбити дзеркало — до нещастя. І зауважте, що така віра існує у багатьох людей.<br />
<br />
Якщо сьогодні для кого-то розбите дзеркало — провісник нещастя, то це просто марновірство, так як зараз люди не вірять, що тінь і дзеркальне відображення — це частина нашої душі. Отже, марновірство в дійсності є віра, або звичай, що зберігається у людей по відношенню до чого-то навіть після того, як нові знання і факти підривають віру в забобони. Ось чому неможливо відповісти, коли з'явилися забобони.<br />
ЧОМУ п'ятницю І ЧИСЛО 13 вважався нещасливим?<br />
<br />
У відношенні чисел і днів тижня людина завжди був забобонний. Одні вважаються щасливими, інші — ні. Чому число 13 стало нещасливим, зараз ніхто достеменно сказати не може, хоча на цей рахунок існує багато теорій. Одна з них пояснюється скандинавською міфологією. Згідно з однією легендою, було 12 напівбогів, а потім з'явився ще один, тринадцятий — Локі. З тих пір Локі став дияволом, жахливим і приносить біду. Саме з тих пір, як Локі став тринадцятим напівбогом, число 13 стало символом нещастя. Деякі пояснюють походження цього забобону тим, що на таємній вечері було 13 запрошених і саме тринадцятим був Іуда! Забобони з числом 13 можна знайти практично в кожній країні Європи і Америки.<br />
<br />
Забобони з приводу щасливих і нещасливих днях тижня поширені так само широко, як і забобони з приводу чисел, і велика їх частина пов'язана з п'ятницею.<br />
<br />
У стародавньому Римі шостий день тижня присвячувався Венері. Коли північні народи перейшли на римський спосіб обчислення днів тижня, то шостий день (Friday) вони назвали на честь богині Фрігії, або Фреі, яка для них була те саме, що для римлян Венера, і з тих пір з'явилося слово «п'ятниця» (Friday ), тобто день богині Фрігії.<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BD Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B5 Материал из Википедии]===<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:За]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0.jpgФайл:Пятница.jpg2014-11-30T15:20:27Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div></div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D0%B8Забобони2014-11-30T15:20:08Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Забобони, -нів, '''''м. мн. ''Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ЗАБОБО́НИ, ів, мн. (одн. забобон, у, чол.).<br />
1. Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. Для нього з дитинства ясною істиною було те, що релігійні забобони є спадщина старого світу, темряви, людського рабства (Семен Журахович, Дата, 1961, 22); Олекса не вільний від забобону про загробне життя (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 479); <br />
// Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. В душі прокинулись огида і невижиті забобони, які завжди нагадують, що пугач — вісник нещастя (Михайло Стельмах, II, 1962, 40); <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ЗАБОБОНИ<br />
(віра в неіснуюче) мн. передсуди, марновірство.<br />
ЗАБОБОНИ<br />
мн., упередження, кн. марновірство, бар. передсуди<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
забобо́ни —<br />
<br />
1) віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать первісні релігійні уявлення, дохристиянські вірування;<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
Предрассудок, основанный на такой вере. - Чтобы быть счастливым, - говорит итальянский предрассудок, - надо столько-то раз обнять и поцеловать горбуна (Станиславский, Моя жизнь в искусстве, 1955, 95).<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Забобо́ни, -нів, м. мн. Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120.<br />
Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств народу. — Що чоловік може через якісь міщанські забобони розбити серце собі і своїй коханій — вам се зрозуміло! (Леся Українка, III, 1952, 700); <br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Коріння забобонів криються в глибокій старовині. Наші предки жили в страху перед грізними силами природи, не могли правильно пояснити явища соціального життя. <br />
Забобони - це помилкові переконання, в силу яких деякі явища і події подаються ознакою майбутнього і проявом надприродних сил. <br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
<br />
«забобон» в словаре: 1 статья<br />
ЗАБОБОНЫ мн. "суеверие", Феофан Прокопович (см. Смирнов 115), укр. забобони, блр. забабоны – то же, польск. zаbоbоn – то же. Отсюда забобонный "разнузданный" <br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]====<br />
Предрассудки связанные с отсутствием правильного, научного представления о связи и закономерности явлений природы и общества<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
GlosbeResearch<br />
prejudice <br />
(verb, noun )<br />
<br />
superstition <br />
(noun )<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
забобон Существительное<br />
ч<br />
superstition, prejudice<br />
без забобонів — without prejudice<br />
закоснілий у забобонax — steeped in prejudice<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
забобони<br />
-ів, мн. (одн. забобо́н, -у, ч.).<br />
1) Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. || Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. || Передсуд, що ґрунтується на такій вірі.<br />
2) Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств населення.<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
Суеверие ср.р., Существительное<br />
<br />
superstition<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
prejudice<br />
забобон, упередження, несправедливість<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
preconception<br />
забобон, передсуд, упереджена думка, упередження<br />
superstition<br />
забобон, ідолопоклонство, марновірство, передсуд<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
Забобони - superstitions<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кошки.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богатирі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|wKYW6yDUxwk}}<br />
{{#ev:youtube|rLrHtIA_9EM}}<br />
{{#ev:youtube|7LdE-PBMRE8}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3253356-zabobony-zvidky-kudy-navischo Забобони. Звідки? Куди? Навіщо?]===<br />
==Цікаві факти==<br />
Як ти розумієш слово «забобон»? Якщо ти спробуєш визначити його, це буде дуже складно зробити, чи не так? Ти можеш сказати, наприклад, що це віра в те, чого в реальності не існує. Дійсно, навколо нас багато такого, у що люди вірять і що не можна підтвердити. Більше того, у наш час люди вірять у реальні факти, які ми розглядаємо як марновірство. І люди, які вірять в це, зовсім не забобонні! Наприклад, хтось вірить, що тінь або віддзеркалення людини є частина його душі. Вони вважають, що можна заподіяти зло душі, розбивши предмет, на якому з'являються тінь або відображення. Таким чином, вважається, що розбити дзеркало — до нещастя. І зауважте, що така віра існує у багатьох людей.<br />
<br />
Якщо сьогодні для кого-то розбите дзеркало — провісник нещастя, то це просто марновірство, так як зараз люди не вірять, що тінь і дзеркальне відображення — це частина нашої душі. Отже, марновірство в дійсності є віра, або звичай, що зберігається у людей по відношенню до чого-то навіть після того, як нові знання і факти підривають віру в забобони. Ось чому неможливо відповісти, коли з'явилися забобони.<br />
ЧОМУ п'ятницю І ЧИСЛО 13 вважався нещасливим?<br />
<br />
У відношенні чисел і днів тижня людина завжди був забобонний. Одні вважаються щасливими, інші — ні. Чому число 13 стало нещасливим, зараз ніхто достеменно сказати не може, хоча на цей рахунок існує багато теорій. Одна з них пояснюється скандинавською міфологією. Згідно з однією легендою, було 12 напівбогів, а потім з'явився ще один, тринадцятий — Локі. З тих пір Локі став дияволом, жахливим і приносить біду. Саме з тих пір, як Локі став тринадцятим напівбогом, число 13 стало символом нещастя. Деякі пояснюють походження цього забобону тим, що на таємній вечері було 13 запрошених і саме тринадцятим був Іуда! Забобони з числом 13 можна знайти практично в кожній країні Європи і Америки.<br />
<br />
Забобони з приводу щасливих і нещасливих днях тижня поширені так само широко, як і забобони з приводу чисел, і велика їх частина пов'язана з п'ятницею.<br />
<br />
У стародавньому Римі шостий день тижня присвячувався Венері. Коли північні народи перейшли на римський спосіб обчислення днів тижня, то шостий день (Friday) вони назвали на честь богині Фрігії, або Фреі, яка для них була те саме, що для римлян Венера, і з тих пір з'явилося слово «п'ятниця» (Friday ), тобто день богині Фрігії.<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BD Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B5 Материал из Википедии]===<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:За]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%B8.jpgФайл:Кошки.jpg2014-11-30T15:19:41Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div></div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D0%B8Забобони2014-11-30T15:18:00Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Забобони, -нів, '''''м. мн. ''Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ЗАБОБО́НИ, ів, мн. (одн. забобон, у, чол.).<br />
1. Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. Для нього з дитинства ясною істиною було те, що релігійні забобони є спадщина старого світу, темряви, людського рабства (Семен Журахович, Дата, 1961, 22); Олекса не вільний від забобону про загробне життя (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 479); <br />
// Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. В душі прокинулись огида і невижиті забобони, які завжди нагадують, що пугач — вісник нещастя (Михайло Стельмах, II, 1962, 40); <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ЗАБОБОНИ<br />
(віра в неіснуюче) мн. передсуди, марновірство.<br />
ЗАБОБОНИ<br />
мн., упередження, кн. марновірство, бар. передсуди<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
забобо́ни —<br />
<br />
1) віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать первісні релігійні уявлення, дохристиянські вірування;<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
Предрассудок, основанный на такой вере. - Чтобы быть счастливым, - говорит итальянский предрассудок, - надо столько-то раз обнять и поцеловать горбуна (Станиславский, Моя жизнь в искусстве, 1955, 95).<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Забобо́ни, -нів, м. мн. Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120.<br />
Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств народу. — Що чоловік може через якісь міщанські забобони розбити серце собі і своїй коханій — вам се зрозуміло! (Леся Українка, III, 1952, 700); <br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Коріння забобонів криються в глибокій старовині. Наші предки жили в страху перед грізними силами природи, не могли правильно пояснити явища соціального життя. <br />
Забобони - це помилкові переконання, в силу яких деякі явища і події подаються ознакою майбутнього і проявом надприродних сил. <br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
<br />
«забобон» в словаре: 1 статья<br />
ЗАБОБОНЫ мн. "суеверие", Феофан Прокопович (см. Смирнов 115), укр. забобони, блр. забабоны – то же, польск. zаbоbоn – то же. Отсюда забобонный "разнузданный" <br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]====<br />
Предрассудки связанные с отсутствием правильного, научного представления о связи и закономерности явлений природы и общества<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
GlosbeResearch<br />
prejudice <br />
(verb, noun )<br />
<br />
superstition <br />
(noun )<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
забобон Существительное<br />
ч<br />
superstition, prejudice<br />
без забобонів — without prejudice<br />
закоснілий у забобонax — steeped in prejudice<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
забобони<br />
-ів, мн. (одн. забобо́н, -у, ч.).<br />
1) Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. || Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. || Передсуд, що ґрунтується на такій вірі.<br />
2) Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств населення.<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
Суеверие ср.р., Существительное<br />
<br />
superstition<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
prejudice<br />
забобон, упередження, несправедливість<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
preconception<br />
забобон, передсуд, упереджена думка, упередження<br />
superstition<br />
забобон, ідолопоклонство, марновірство, передсуд<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
Забобони - superstitions<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щавидуб.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богатирі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|wKYW6yDUxwk}}<br />
{{#ev:youtube|rLrHtIA_9EM}}<br />
{{#ev:youtube|7LdE-PBMRE8}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3253356-zabobony-zvidky-kudy-navischo Забобони. Звідки? Куди? Навіщо?]===<br />
==Цікаві факти==<br />
Як ти розумієш слово «забобон»? Якщо ти спробуєш визначити його, це буде дуже складно зробити, чи не так? Ти можеш сказати, наприклад, що це віра в те, чого в реальності не існує. Дійсно, навколо нас багато такого, у що люди вірять і що не можна підтвердити. Більше того, у наш час люди вірять у реальні факти, які ми розглядаємо як марновірство. І люди, які вірять в це, зовсім не забобонні! Наприклад, хтось вірить, що тінь або віддзеркалення людини є частина його душі. Вони вважають, що можна заподіяти зло душі, розбивши предмет, на якому з'являються тінь або відображення. Таким чином, вважається, що розбити дзеркало — до нещастя. І зауважте, що така віра існує у багатьох людей.<br />
<br />
Якщо сьогодні для кого-то розбите дзеркало — провісник нещастя, то це просто марновірство, так як зараз люди не вірять, що тінь і дзеркальне відображення — це частина нашої душі. Отже, марновірство в дійсності є віра, або звичай, що зберігається у людей по відношенню до чого-то навіть після того, як нові знання і факти підривають віру в забобони. Ось чому неможливо відповісти, коли з'явилися забобони.<br />
ЧОМУ п'ятницю І ЧИСЛО 13 вважався нещасливим?<br />
<br />
У відношенні чисел і днів тижня людина завжди був забобонний. Одні вважаються щасливими, інші — ні. Чому число 13 стало нещасливим, зараз ніхто достеменно сказати не може, хоча на цей рахунок існує багато теорій. Одна з них пояснюється скандинавською міфологією. Згідно з однією легендою, було 12 напівбогів, а потім з'явився ще один, тринадцятий — Локі. З тих пір Локі став дияволом, жахливим і приносить біду. Саме з тих пір, як Локі став тринадцятим напівбогом, число 13 стало символом нещастя. Деякі пояснюють походження цього забобону тим, що на таємній вечері було 13 запрошених і саме тринадцятим був Іуда! Забобони з числом 13 можна знайти практично в кожній країні Європи і Америки.<br />
<br />
Забобони з приводу щасливих і нещасливих днях тижня поширені так само широко, як і забобони з приводу чисел, і велика їх частина пов'язана з п'ятницею.<br />
<br />
У стародавньому Римі шостий день тижня присвячувався Венері. Коли північні народи перейшли на римський спосіб обчислення днів тижня, то шостий день (Friday) вони назвали на честь богині Фрігії, або Фреі, яка для них була те саме, що для римлян Венера, і з тих пір з'явилося слово «п'ятниця» (Friday ), тобто день богині Фрігії.<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BD Матеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B5 Материал из Википедии]===<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:За]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D0%B8Забобони2014-11-30T15:17:00Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Забобони, -нів, '''''м. мн. ''Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ЗАБОБО́НИ, ів, мн. (одн. забобон, у, чол.).<br />
1. Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. Для нього з дитинства ясною істиною було те, що релігійні забобони є спадщина старого світу, темряви, людського рабства (Семен Журахович, Дата, 1961, 22); Олекса не вільний від забобону про загробне життя (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 479); <br />
// Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. В душі прокинулись огида і невижиті забобони, які завжди нагадують, що пугач — вісник нещастя (Михайло Стельмах, II, 1962, 40); <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ЗАБОБОНИ<br />
(віра в неіснуюче) мн. передсуди, марновірство.<br />
ЗАБОБОНИ<br />
мн., упередження, кн. марновірство, бар. передсуди<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
забобо́ни —<br />
<br />
1) віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать первісні релігійні уявлення, дохристиянські вірування;<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
Предрассудок, основанный на такой вере. - Чтобы быть счастливым, - говорит итальянский предрассудок, - надо столько-то раз обнять и поцеловать горбуна (Станиславский, Моя жизнь в искусстве, 1955, 95).<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Забобо́ни, -нів, м. мн. Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120.<br />
Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств народу. — Що чоловік може через якісь міщанські забобони розбити серце собі і своїй коханій — вам се зрозуміло! (Леся Українка, III, 1952, 700); <br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Коріння забобонів криються в глибокій старовині. Наші предки жили в страху перед грізними силами природи, не могли правильно пояснити явища соціального життя. <br />
Забобони - це помилкові переконання, в силу яких деякі явища і події подаються ознакою майбутнього і проявом надприродних сил. <br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
<br />
«забобон» в словаре: 1 статья<br />
ЗАБОБОНЫ мн. "суеверие", Феофан Прокопович (см. Смирнов 115), укр. забобони, блр. забабоны – то же, польск. zаbоbоn – то же. Отсюда забобонный "разнузданный" <br />
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]====<br />
Предрассудки связанные с отсутствием правильного, научного представления о связи и закономерности явлений природы и общества<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
GlosbeResearch<br />
prejudice <br />
(verb, noun )<br />
<br />
superstition <br />
(noun )<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
забобон Существительное<br />
ч<br />
superstition, prejudice<br />
без забобонів — without prejudice<br />
закоснілий у забобонax — steeped in prejudice<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
забобони<br />
-ів, мн. (одн. забобо́н, -у, ч.).<br />
1) Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. || Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. || Передсуд, що ґрунтується на такій вірі.<br />
2) Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств населення.<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
Суеверие ср.р., Существительное<br />
<br />
superstition<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
prejudice<br />
забобон, упередження, несправедливість<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
preconception<br />
забобон, передсуд, упереджена думка, упередження<br />
superstition<br />
забобон, ідолопоклонство, марновірство, передсуд<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
Забобони - superstitions<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щавидуб.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богатирі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|wKYW6yDUxwk}}<br />
{{#ev:youtube|rLrHtIA_9EM}}<br />
{{#ev:youtube|7LdE-PBMRE8}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3253356-zabobony-zvidky-kudy-navischo Забобони. Звідки? Куди? Навіщо?]===<br />
==Цікаві факти==<br />
Як ти розумієш слово «забобон»? Якщо ти спробуєш визначити його, це буде дуже складно зробити, чи не так? Ти можеш сказати, наприклад, що це віра в те, чого в реальності не існує. Дійсно, навколо нас багато такого, у що люди вірять і що не можна підтвердити. Більше того, у наш час люди вірять у реальні факти, які ми розглядаємо як марновірство. І люди, які вірять в це, зовсім не забобонні! Наприклад, хтось вірить, що тінь або віддзеркалення людини є частина його душі. Вони вважають, що можна заподіяти зло душі, розбивши предмет, на якому з'являються тінь або відображення. Таким чином, вважається, що розбити дзеркало — до нещастя. І зауважте, що така віра існує у багатьох людей.<br />
<br />
Якщо сьогодні для кого-то розбите дзеркало — провісник нещастя, то це просто марновірство, так як зараз люди не вірять, що тінь і дзеркальне відображення — це частина нашої душі. Отже, марновірство в дійсності є віра, або звичай, що зберігається у людей по відношенню до чого-то навіть після того, як нові знання і факти підривають віру в забобони. Ось чому неможливо відповісти, коли з'явилися забобони.<br />
ЧОМУ п'ятницю І ЧИСЛО 13 вважався нещасливим?<br />
<br />
У відношенні чисел і днів тижня людина завжди був забобонний. Одні вважаються щасливими, інші — ні. Чому число 13 стало нещасливим, зараз ніхто достеменно сказати не може, хоча на цей рахунок існує багато теорій. Одна з них пояснюється скандинавською міфологією. Згідно з однією легендою, було 12 напівбогів, а потім з'явився ще один, тринадцятий — Локі. З тих пір Локі став дияволом, жахливим і приносить біду. Саме з тих пір, як Локі став тринадцятим напівбогом, число 13 стало символом нещастя. Деякі пояснюють походження цього забобону тим, що на таємній вечері було 13 запрошених і саме тринадцятим був Іуда! Забобони з числом 13 можна знайти практично в кожній країні Європи і Америки.<br />
<br />
Забобони з приводу щасливих і нещасливих днях тижня поширені так само широко, як і забобони з приводу чисел, і велика їх частина пов'язана з п'ятницею.<br />
<br />
У стародавньому Римі шостий день тижня присвячувався Венері. Коли північні народи перейшли на римський спосіб обчислення днів тижня, то шостий день (Friday) вони назвали на честь богині Фрігії, або Фреі, яка для них була те саме, що для римлян Венера, і з тих пір з'явилося слово «п'ятниця» (Friday ), тобто день богині Фрігії.<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BDМатеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B5 Материал из Википедии]===<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:За]]</div>Степанчукhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D0%B8Забобони2014-11-30T15:15:31Z<p>Степанчук: </p>
<hr />
<div>'''Забобони, -нів, '''''м. мн. ''Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br />
ЗАБОБО́НИ, ів, мн. (одн. забобон, у, чол.).<br />
1. Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. Для нього з дитинства ясною істиною було те, що релігійні забобони є спадщина старого світу, темряви, людського рабства (Семен Журахович, Дата, 1961, 22); Олекса не вільний від забобону про загробне життя (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 479); <br />
// Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. В душі прокинулись огида і невижиті забобони, які завжди нагадують, що пугач — вісник нещастя (Михайло Стельмах, II, 1962, 40); <br />
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===<br />
ЗАБОБОНИ<br />
(віра в неіснуюче) мн. передсуди, марновірство.<br />
ЗАБОБОНИ<br />
мн., упередження, кн. марновірство, бар. передсуди<br />
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===<br />
забобо́ни —<br />
<br />
1) віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать первісні релігійні уявлення, дохристиянські вірування;<br />
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===<br />
Предрассудок, основанный на такой вере. - Чтобы быть счастливым, - говорит итальянский предрассудок, - надо столько-то раз обнять и поцеловать горбуна (Станиславский, Моя жизнь в искусстве, 1955, 95).<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===<br />
Забобо́ни, -нів, м. мн. Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120.<br />
Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств народу. — Що чоловік може через якісь міщанські забобони розбити серце собі і своїй коханій — вам се зрозуміло! (Леся Українка, III, 1952, 700); <br />
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===<br />
Коріння забобонів криються в глибокій старовині. Наші предки жили в страху перед грізними силами природи, не могли правильно пояснити явища соціального життя. <br />
Забобони - це помилкові переконання, в силу яких деякі явища і події подаються ознакою майбутнього і проявом надприродних сил. <br />
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===<br />
<br />
«забобон» в словаре: 1 статья<br />
ЗАБОБОНЫ мн. "суеверие", Феофан Прокопович (см. Смирнов 115), укр. забобони, блр. забабоны – то же, польск. zаbоbоn – то же. Отсюда забобонный "разнузданный" <br />
==[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===<br />
Предрассудки связанные с отсутствием правильного, научного представления о связи и закономерности явлений природы и общества<br />
==Іноземні словники==<br />
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===<br />
Переклад на англійська:<br />
<br />
GlosbeResearch<br />
prejudice <br />
(verb, noun )<br />
<br />
superstition <br />
(noun )<br />
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===<br />
забобон Существительное<br />
ч<br />
superstition, prejudice<br />
без забобонів — without prejudice<br />
закоснілий у забобонax — steeped in prejudice<br />
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===<br />
забобони<br />
-ів, мн. (одн. забобо́н, -у, ч.).<br />
1) Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. || Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. || Передсуд, що ґрунтується на такій вірі.<br />
2) Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств населення.<br />
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===<br />
Суеверие ср.р., Существительное<br />
<br />
superstition<br />
===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]===<br />
prejudice<br />
забобон, упередження, несправедливість<br />
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===<br />
preconception<br />
забобон, передсуд, упереджена думка, упередження<br />
superstition<br />
забобон, ідолопоклонство, марновірство, передсуд<br />
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===<br />
Забобони - superstitions<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щавидуб.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богатирі.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котигорошко.jpg|x140px]] <br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|wKYW6yDUxwk}}<br />
{{#ev:youtube|rLrHtIA_9EM}}<br />
{{#ev:youtube|7LdE-PBMRE8}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
===[http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3253356-zabobony-zvidky-kudy-navischo Забобони. Звідки? Куди? Навіщо?]===<br />
==Цікаві факти==<br />
Як ти розумієш слово «забобон»? Якщо ти спробуєш визначити його, це буде дуже складно зробити, чи не так? Ти можеш сказати, наприклад, що це віра в те, чого в реальності не існує. Дійсно, навколо нас багато такого, у що люди вірять і що не можна підтвердити. Більше того, у наш час люди вірять у реальні факти, які ми розглядаємо як марновірство. І люди, які вірять в це, зовсім не забобонні! Наприклад, хтось вірить, що тінь або віддзеркалення людини є частина його душі. Вони вважають, що можна заподіяти зло душі, розбивши предмет, на якому з'являються тінь або відображення. Таким чином, вважається, що розбити дзеркало — до нещастя. І зауважте, що така віра існує у багатьох людей.<br />
<br />
Якщо сьогодні для кого-то розбите дзеркало — провісник нещастя, то це просто марновірство, так як зараз люди не вірять, що тінь і дзеркальне відображення — це частина нашої душі. Отже, марновірство в дійсності є віра, або звичай, що зберігається у людей по відношенню до чого-то навіть після того, як нові знання і факти підривають віру в забобони. Ось чому неможливо відповісти, коли з'явилися забобони.<br />
ЧОМУ п'ятницю І ЧИСЛО 13 вважався нещасливим?<br />
<br />
У відношенні чисел і днів тижня людина завжди був забобонний. Одні вважаються щасливими, інші — ні. Чому число 13 стало нещасливим, зараз ніхто достеменно сказати не може, хоча на цей рахунок існує багато теорій. Одна з них пояснюється скандинавською міфологією. Згідно з однією легендою, було 12 напівбогів, а потім з'явився ще один, тринадцятий — Локі. З тих пір Локі став дияволом, жахливим і приносить біду. Саме з тих пір, як Локі став тринадцятим напівбогом, число 13 стало символом нещастя. Деякі пояснюють походження цього забобону тим, що на таємній вечері було 13 запрошених і саме тринадцятим був Іуда! Забобони з числом 13 можна знайти практично в кожній країні Європи і Америки.<br />
<br />
Забобони з приводу щасливих і нещасливих днях тижня поширені так само широко, як і забобони з приводу чисел, і велика їх частина пов'язана з п'ятницею.<br />
<br />
У стародавньому Римі шостий день тижня присвячувався Венері. Коли північні народи перейшли на римський спосіб обчислення днів тижня, то шостий день (Friday) вони назвали на честь богині Фрігії, або Фреі, яка для них була те саме, що для римлян Венера, і з тих пір з'явилося слово «п'ятниця» (Friday ), тобто день богині Фрігії.<br />
===[ http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BDМатеріал з Вікіпедії]===<br />
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B5 Материал из Википедии]===<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]<br />
[[Категорія:Слова 2014 року]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:За]]</div>Степанчук