https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0&feedformat=atomКиївський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]2024-03-29T00:11:26ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.15https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9Ґречний2014-05-16T05:31:48Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Ґречний, -а, -е. '''Учтивый, любезный, милый. ''Бувай же здорову ґречний молодче, ґречний молодче, Іванехлопче! ''Чуб. ІІІ. 283. <br />
<br />
=== [http://sum.in.ua/s/grechnyj Академічний тлумачній словник] ===<br />
ҐРЕЧНИЙ, а, е. Шанобливо ввічливий у поводженні з людьми; чемний. Зо мною і пан і пані були дуже ґречні і милі, кланялись нам усім… (Леся Українка, V, 1956, 337); Він був, як завжди, підтягнутий, ґречний і вилощений наче щойно від кравця і перукаря (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 155); <br />
// Який виражає шанобливість, увічливість. Словом ґречним хтось привітавсь до нас… (Павло Тичина, I, 1946, 251).<br />
<br />
=== [http://slovopedia.org.ua/41/53904/263714.html Словопедія] ===<br />
ҐРЕЧНИЙ<br />
ґалянтний, чемний, ввічливий, люб'язний; (- слова) шанобливий.<br />
<br />
<br />
=== [http://eng-ukr.slovnenya.com/dictionary/%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Іншомовні словники] ===<br />
<br />
Гречний<br />
<br />
▶ прикметник<br />
toward <br />
prissy <br />
wellbehaved <br />
well-behaved <br />
<br />
toward<br />
<br />
▶ noun<br />
ґречний <br />
<br />
▶ adjective<br />
гречний <br />
слухняний <br />
майбутній <br />
<br />
▶ preposition<br />
до <br />
<br />
prissy<br />
<br />
▶ adjective<br />
манірний <br />
святенницький <br />
гречний <br />
зніжений <br />
хапливий <br />
метушливий <br />
<br />
▶ noun<br />
ґречний <br />
<br />
wellbehaved<br />
<br />
▶ adjective<br />
гречний <br />
<br />
▶ noun<br />
ґречний <br />
<br />
well-behaved<br />
<br />
▶ noun<br />
ґречний <br />
<br />
▶ adjective<br />
гречний <br />
доброзвичайний <br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:267px-Гречність.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:267px-ВінніПух.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:HF0TifCoWk0.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:SKRL9125.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|vis3z4J74vQ}}<br />
{{#ev:youtube|C_DACOlZuIg}}<br />
{{#ev:youtube|ROgvU7SjKOo}}<br />
<br />
=== Це цікаво ===<br />
*ДОБРОТА І ВВІЧЛИВІСТЬ - ШЛЯХ ДО НЕПЕРЕМОЖНОСТІ<br />
Одного разу до Вчителя прийшов юнак і попросив дозволу навчатися в нього.<br />
<br />
— Навіщо тобі це? — запитав Учитель.<br />
<br />
— Хочу стати сильним і непереможним. <br />
<br />
— Тоді стань ним! Будь добрим з усіма, ввічливим і уважним. Доброта і ввічливість принесуть тобі повагу інших. Твій дух стане чистим і добрим, а отже — сильним. Уважність допоможе тобі помічати найменші зміни, це дасть можливість уникати конфліктів, а отже, виграти поєдинок, не починаючи його. Якщо ж ти навчишся запобігати конфліктам, то станеш непереможним. <br />
<br />
— Чому? <br />
<br />
— Тому що тобі ні з ким буде змагатися. Юнак пішов, але через кілька років знову повернувся до Вчителя.<br />
<br />
— Що тобі потрібно? — запитав Мудрець. <br />
<br />
— Я прийшов поцікавитися вашим здоров’ям і дізнатися, чи не потрібна Вам моя допомога... І тоді Вчитель узяв його учнем.<br />
<br />
Источник: http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/dobrota-i-vvichlyvist-shlyah-do-neperemozhnosti<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
=== Див.Також: ===<br />
<br />
'''[[Ґречність]]'''<br />
<br />
'''[[Ґречно]]'''<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br />
[[Категорія:Ґр]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9Ґречний2014-05-16T05:30:44Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Ґречний, -а, -е. '''Учтивый, любезный, милый. ''Бувай же здорову ґречний молодче, ґречний молодче, Іванехлопче! ''Чуб. ІІІ. 283. <br />
<br />
=== [http://sum.in.ua/s/grechnyj Академічний тлумачній словник] ===<br />
ҐРЕЧНИЙ, а, е. Шанобливо ввічливий у поводженні з людьми; чемний. Зо мною і пан і пані були дуже ґречні і милі, кланялись нам усім… (Леся Українка, V, 1956, 337); Він був, як завжди, підтягнутий, ґречний і вилощений наче щойно від кравця і перукаря (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 155); <br />
// Який виражає шанобливість, увічливість. Словом ґречним хтось привітавсь до нас… (Павло Тичина, I, 1946, 251).<br />
<br />
=== [http://slovopedia.org.ua/41/53904/263714.html Словопедія] ===<br />
ҐРЕЧНИЙ<br />
ґалянтний, чемний, ввічливий, люб'язний; (- слова) шанобливий.<br />
<br />
<br />
=== [http://eng-ukr.slovnenya.com/dictionary/%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Іншомовні словники] ===<br />
<br />
Гречний<br />
<br />
▶ прикметник<br />
toward <br />
prissy <br />
wellbehaved <br />
well-behaved <br />
<br />
toward<br />
<br />
▶ noun<br />
ґречний <br />
<br />
▶ adjective<br />
гречний <br />
слухняний <br />
майбутній <br />
<br />
▶ preposition<br />
до <br />
<br />
prissy<br />
<br />
▶ adjective<br />
манірний <br />
святенницький <br />
гречний <br />
зніжений <br />
хапливий <br />
метушливий <br />
<br />
▶ noun<br />
ґречний <br />
<br />
wellbehaved<br />
<br />
▶ adjective<br />
гречний <br />
<br />
▶ noun<br />
ґречний <br />
<br />
well-behaved<br />
<br />
▶ noun<br />
ґречний <br />
<br />
▶ adjective<br />
гречний <br />
доброзвичайний <br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:267px-Гречність.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:267px-ВінніПух.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:HF0TifCoWk0.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:SKRL9125.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|vis3z4J74vQ}}<br />
{{#ev:youtube|C_DACOlZuIg}}<br />
{{#ev:youtube|ROgvU7SjKOo}}<br />
<br />
=== Це цікаво ===<br />
*ДОБРОТА І ВВІЧЛИВІСТЬ - ШЛЯХ ДО НЕПЕРЕМОЖНОСТІ<br />
Одного разу до Вчителя прийшов юнак і попросив дозволу навчатися в нього.<br />
<br />
— Навіщо тобі це? — запитав Учитель.<br />
<br />
— Хочу стати сильним і непереможним. <br />
<br />
— Тоді стань ним! Будь добрим з усіма, ввічливим і уважним. Доброта і ввічливість принесуть тобі повагу інших. Твій дух стане чистим і добрим, а отже — сильним. Уважність допоможе тобі помічати найменші зміни, це дасть можливість уникати конфліктів, а отже, виграти поєдинок, не починаючи його. Якщо ж ти навчишся запобігати конфліктам, то станеш непереможним. <br />
<br />
— Чому? <br />
<br />
— Тому що тобі ні з ким буде змагатися. Юнак пішов, але через кілька років знову повернувся до Вчителя.<br />
<br />
— Що тобі потрібно? — запитав Мудрець. <br />
<br />
— Я прийшов поцікавитися вашим здоров’ям і дізнатися, чи не потрібна Вам моя допомога... І тоді Вчитель узяв його учнем.<br />
<br />
Источник: http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/dobrota-i-vvichlyvist-shlyah-do-neperemozhnosti<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
=== Див.Також: ===<br />
<br />
'''[[Ґречність]]'''<br />
<br />
'''[[Ґречно]]'''<br />
<br />
'''[[Ґречаний]]'''<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br />
[[Категорія:Ґр]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AE%D0%B4%D0%B0Юда2014-05-16T05:26:41Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Юда, -ди, '''''м. ''Родъ злого духа, нечистой силы. Шух. І. 43. ''Нечистий духюда юдит християнина, аби один другого бив. ''ЕЗ. V. 101. <br />
[[Категорія:Юд]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови]===<br />
<br />
1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br />
♦ До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан.<br />
<br />
===[http://slovopedia.org.ua/31/53415/29811.html Словник синонімів Полюги]===<br />
<br />
біс, чортяка, розм. гаспид, дідько, куцак, діал.: антипко, арідник, (як вид вищого представника зла і пекла) демон, диявол, сатана, люципер, у знач. ім. куций, нечистий// злий дух, нечистий дух, нечиста сила.<br />
<br />
===[http://slovopedia.org.ua/29/53415/23924.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]===<br />
злий дух, нечиста сила в укр. демонології; намагається заподіяти капость, використовуючи найменшу недбалість чи людську слабкість; насилає хвороби, зводить жінок; для вел. шкоди ч. бракує сили, він доволі комічна й безталанна фігура; образ ч. виник під впливом християнської релігії (диявол, сатана) і породив численні усні оповідання; звірину природу ч. видають хвіст, баранячі або козлячі роги, кігті, свиняче рило; вірили, що ч. можна наймати на службу, заклавши свою душу. На Україні ч. називали різними іменами, тому що вимовляти це слово означало накликати біду.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чорт1.jpeg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чорт2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чорт3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чорт4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube|M_cxwef4AaU}}<br />
{{#ev:youtube|3BRSSIrM1HE}}<br />
{{#ev:youtube|j2rGwjfiwh8}}<br />
==Див. також==<br />
<br />
[http://www.youtube.com/watch?v=dFxTyN_Rcuk Мультфільм "Чортеня № 13"]<br />
<br />
[http://bayun.ru/dia/Yak_dyad%60ko_chorta_duriv.html Діафільм "Як дядько чорта дурив"]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
[http://about-ukraine.com/index.php?text=108 Українська демонологія]<br />
<br />
[http://www.lnu.edu.ua/faculty/Philol/www/laboratory_folk_studies/el_books/Znadoby_do_ukr_demonolohii_t2_1_EZ_t33_1912.pdf Знадоби до української демонольоґії. Зібрав Володимир Гнатюк. Том ІІ. Випуск 1 // Етноґрафічний збірник / Видає Етноґрафічна комісія Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1912. Том ХХХІІІ]<br />
<br />
[http://proridne.net/mythology/books/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B0/ Українська відьма Милорадович В. П. Нариси з української демонології]<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
<br />
===[http://tradycija.com.ua/chort/ Вигляд]===<br />
[[Файл:Чорт6.png|міні|ліворуч|]]<br />
<br />
У народній уяві ця одіозна фігура нечистого світу постає у вигляді оброслої шерстю істоти з хвостом та невеликими ріжками. Його звірину природу також видають баранячі або козлячі роги, кігті, собача морда чи свиняче рило, іноді курячі ноги або крила кажана. Характерні прикмети — довгий ніс, палаючі очі, густе чорне волосся. Іноді чорт може перетворюватись на тварину, іноді він набуває форм якоїсь чудернацької істоти, що більше нагадує мавпочку. Подекуди ж чорта уявляють у вигляді іноземця, убраного у коротеньку куртку або фрак, вузенькі панталони, з кумедним капелюхом нп голові та люлькою в зубах. Звичайне помешкання чорта — млини, глибоке провалля, напівзруйновані будівлі, зарості бузини тощо. Зустріч із чортом не віщує нічого доброго. Після такого побачення людина може серйозно захворіти й навіть померти. Тому якщо вам на шляху трапилась якась дивна істота, яка говорить людською мовою, то треба неодмінно сходити до знахарки, яка силою Божого слова відверне від вас усілякі напасті. У народних прикметах чорт змальовується як істота, яка завжди робить лише шкоду. Коли на вулиці дме сильний вітер, що знищує все на своєму шляху, то говорять "чорт жениться". Святий пророк Ілля на своїй небесній колісниці, озброївшись блискавкою, ганяє нечистих по небу й по землі. Тож місце, куди потрапляє блискавка, вважається зазвичай проклятим, а ставлення до людини, враженої громом, неоднозначне. Чорт насилає хвороби, зводить жінок, полює на людські душі, штовхає на злочини та прикрі вчинки, після чого людина схильна до мук сумління та шкодує про скоєне. Вірять, що з чортом можна укласти договір і найняти його на службу, заклавши йому, втім, свою душу. Такі договори, як правило, треба укладати вночі на перехресті доріг і затверджувати кров’ю з мізинця. Чорт часто вдається до перевтілень, причому набуває подоби не лише людей і тварин, а й неживих предметів. <br />
<br />
Найчастіше він з’являється у людській подобі, але з цапиними чи собачими ногами, з ріжками на лобі та цапиною борідкою. Любить він і перевтілюватися у чорного пса, [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F_(%D1%80%D1%96%D0%B4) свиню] або цапа. Звичайні місця його перебування — перехрестя доріг, [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE болота], бур’яни або кущі бузини, порожні хати тощо — взагалі непридатні для проживання людей місця. Поблизу них традиційно розташовували млини, кузні, гончарні, майстерні, й, отже, не випадково мірошники, ковалі та гончарі вважалися пов’язаними з нечистою силою. Особливо це стосувалося [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96 ковалів] і [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%B8 гончарів], котрі подібно до чортів, що пекли вогнем грішників, також "мучили" у полум’ї металеві вироби чи глиняний посуд. До того ж їхнє ремесло завжди вважалося священнодійством, утаємниченим заняттям, мовляв, неможливим без допомоги нечистої сили. <br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
===[http://traditions.org.ua/viruvannia/demonologiia/38-chort Чорт в українських традиціях]===<br />
[[Файл:Чорт5.jpg|міні|праворуч|]]<br />
<br />
Функції чорта досить широкі: він усіляко шкодить людям, насилає хвороби, зводить жінок, полює на людські душі, штовхає на злочини й прикрі вчинки. Особливо страшний він для похрещених дітей, яких може підмінити. Вірили, що з чортом можна укласти договір та найняти його на службу, заклавши йому, втім, свою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D1%88%D0%B0 душу]. Такі договори, як правило, треба укладати вночі на перехресті доріг і затверджувати кров'ю з мізинця. <br />
<br />
===[http://etno.uaweb.org/mynuvshyna/r22.html Повір'я]===<br />
<br />
Для традиційної народної свідомості Ч. — уособлення таємничої сили, якою клянуть своїх [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83 ворогів]: Бодай тебе чорт узяв; Іди під три чорти. За повір'ями, він боїться [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82 хреста], громових стріл святого Іллі і взагалі всього свяченого; захиститися від нього можна за допомогою спеціальної [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0 молитви] і [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE магічного кола]. Разом із тим Ч. — досить комічна і безталанна фігура. У фольклорі українців він слугує постійною мішенню для жартів і анекдотів. У боротьбі з Ч. люди звичайно виходять переможцями. Звідси відоме прислів'я: Не такий страшний чорт, як його малюють.<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AE%D0%B4%D0%B0Юда2014-05-16T05:23:25Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Юда, -ди, '''''м. ''Родъ злого духа, нечистой силы. Шух. І. 43. ''Нечистий духюда юдит християнина, аби один другого бив. ''ЕЗ. V. 101. <br />
[[Категорія:Юд]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови]===<br />
<br />
1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br />
♦ До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан.<br />
<br />
===[http://slovopedia.org.ua/31/53415/29811.html Словник синонімів Полюги]===<br />
<br />
біс, чортяка, розм. гаспид, дідько, куцак, діал.: антипко, арідник, (як вид вищого представника зла і пекла) демон, диявол, сатана, люципер, у знач. ім. куций, нечистий// злий дух, нечистий дух, нечиста сила.<br />
<br />
===[http://slovopedia.org.ua/29/53415/23924.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]===<br />
злий дух, нечиста сила в укр. демонології; намагається заподіяти капость, використовуючи найменшу недбалість чи людську слабкість; насилає хвороби, зводить жінок; для вел. шкоди ч. бракує сили, він доволі комічна й безталанна фігура; образ ч. виник під впливом християнської релігії (диявол, сатана) і породив численні усні оповідання; звірину природу ч. видають хвіст, баранячі або козлячі роги, кігті, свиняче рило; вірили, що ч. можна наймати на службу, заклавши свою душу. На Україні ч. називали різними іменами, тому що вимовляти це слово означало накликати біду.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чорт1.jpeg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чорт2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чорт3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чорт4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube|M_cxwef4AaU}}<br />
{{#ev:youtube|3BRSSIrM1HE}}<br />
{{#ev:youtube|j2rGwjfiwh8}}<br />
==Див. також==<br />
<br />
[http://www.youtube.com/watch?v=dFxTyN_Rcuk Мультфільм "Чортеня № 13"]<br />
<br />
[http://bayun.ru/dia/Yak_dyad%60ko_chorta_duriv.html Діафільм "Як дядько чорта дурив"]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
[http://about-ukraine.com/index.php?text=108 Українська демонологія]<br />
<br />
[http://www.lnu.edu.ua/faculty/Philol/www/laboratory_folk_studies/el_books/Znadoby_do_ukr_demonolohii_t2_1_EZ_t33_1912.pdf Знадоби до української демонольоґії. Зібрав Володимир Гнатюк. Том ІІ. Випуск 1 // Етноґрафічний збірник / Видає Етноґрафічна комісія Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1912. Том ХХХІІІ]<br />
<br />
[http://proridne.net/mythology/books/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B0/ Українська відьма Милорадович В. П. Нариси з української демонології]<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
<br />
===[http://tradycija.com.ua/chort/ Вигляд]===<br />
[[Файл:Чорт6.png|міні|ліворуч|]]<br />
<br />
У народній уяві ця одіозна фігура нечистого світу постає у вигляді оброслої шерстю істоти з хвостом та невеликими ріжками. Його звірину природу також видають баранячі або козлячі роги, кігті, собача морда чи свиняче рило, іноді курячі ноги або крила кажана. Характерні прикмети — довгий ніс, палаючі очі, густе чорне волосся. Іноді чорт може перетворюватись на тварину, іноді він набуває форм якоїсь чудернацької істоти, що більше нагадує мавпочку. Подекуди ж чорта уявляють у вигляді іноземця, убраного у коротеньку куртку або фрак, вузенькі панталони, з кумедним капелюхом нп голові та люлькою в зубах. Звичайне помешкання чорта — млини, глибоке провалля, напівзруйновані будівлі, зарості бузини тощо. Зустріч із чортом не віщує нічого доброго. Після такого побачення людина може серйозно захворіти й навіть померти. Тому якщо вам на шляху трапилась якась дивна істота, яка говорить людською мовою, то треба неодмінно сходити до знахарки, яка силою Божого слова відверне від вас усілякі напасті. У народних прикметах чорт змальовується як істота, яка завжди робить лише шкоду. Коли на вулиці дме сильний вітер, що знищує все на своєму шляху, то говорять "чорт жениться". Святий пророк Ілля на своїй небесній колісниці, озброївшись блискавкою, ганяє нечистих по небу й по землі. Тож місце, куди потрапляє блискавка, вважається зазвичай проклятим, а ставлення до людини, враженої громом, неоднозначне. Чорт насилає хвороби, зводить жінок, полює на людські душі, штовхає на злочини та прикрі вчинки, після чого людина схильна до мук сумління та шкодує про скоєне. Вірять, що з чортом можна укласти договір і найняти його на службу, заклавши йому, втім, свою душу. Такі договори, як правило, треба укладати вночі на перехресті доріг і затверджувати кров’ю з мізинця. Чорт часто вдається до перевтілень, причому набуває подоби не лише людей і тварин, а й неживих предметів. <br />
<br />
Найчастіше він з’являється у людській подобі, але з цапиними чи собачими ногами, з ріжками на лобі та цапиною борідкою. Любить він і перевтілюватися у чорного пса, свиню або цапа. Звичайні місця його перебування — перехрестя доріг, болота, бур’яни або кущі бузини, порожні хати тощо — взагалі непридатні для проживання людей місця. Поблизу них традиційно розташовували млини, кузні, гончарні, майстерні, й, отже, не випадково мірошники, ковалі та гончарі вважалися пов’язаними з нечистою силою. Особливо це стосувалося ковалів і гончарів, котрі подібно до чортів, що пекли вогнем грішників, також "мучили" у полум’ї металеві вироби чи глиняний посуд. До того ж їхнє ремесло завжди вважалося священнодійством, утаємниченим заняттям, мовляв, неможливим без допомоги нечистої сили. <br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
===[http://traditions.org.ua/viruvannia/demonologiia/38-chort Чорт в українських традиціях]===<br />
[[Файл:Чорт5.jpg|міні|праворуч|]]<br />
<br />
Функції чорта досить широкі: він усіляко шкодить людям, насилає хвороби, зводить жінок, полює на людські душі, штовхає на злочини й прикрі вчинки. Особливо страшний він для похрещених дітей, яких може підмінити. Вірили, що з чортом можна укласти договір та найняти його на службу, заклавши йому, втім, свою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D1%88%D0%B0 душу]. Такі договори, як правило, треба укладати вночі на перехресті доріг і затверджувати кров'ю з мізинця. <br />
<br />
===[http://etno.uaweb.org/mynuvshyna/r22.html Повір'я]===<br />
<br />
Для традиційної народної свідомості Ч. — уособлення таємничої сили, якою клянуть своїх [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83 ворогів]: Бодай тебе чорт узяв; Іди під три чорти. За повір'ями, він боїться [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82 хреста], громових стріл святого Іллі і взагалі всього свяченого; захиститися від нього можна за допомогою спеціальної [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0 молитви] і [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE магічного кола]. Разом із тим Ч. — досить комічна і безталанна фігура. У фольклорі українців він слугує постійною мішенню для жартів і анекдотів. У боротьбі з Ч. люди звичайно виходять переможцями. Звідси відоме прислів'я: Не такий страшний чорт, як його малюють.<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BEОдіво2014-05-16T05:15:29Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Одіво, -ва, '''''с. ''Одежда, одѣяніе. ''Грошей треба було для обуви, для одіва і так для чого. ''Верхнеднѣпр. у. <br />
[[Категорія:Од]]<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
===[http://sum.in.ua/s/odjagh Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
<br />
Сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. Молода Гамзиха устала якраз і в розкішному ранковому одягу дожидала чоловіка чай пити (Панас Мирний, IV, 1955, 159); Гетьман був у простому хатньому одязі — у світло-синьому каптані, оксамитових штанях і жовтих чоботях (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 402); * Образно. [Єпископ:] В твоїх словах бринить якась гординя, не пристоїть [не пристає] вона такій душі, яка бажає одяг правди взяти (Леся Українка, II, 1951, 501); Вже осінь. У жовтому одязі сад... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 58); * У порівняннях. Чи до любові там, де притуплена людська мораль, як зношений одяг, не гріє й не прикрашає? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 15). Верхній одяг — одяг, який носять поверх костюма, сукні і т. ін. Несміливо, закляклими пальцями зняли [полонянки] верхній одяг (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 167).<br />
<br />
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словник синонімів Полюги]=== <br />
<br />
ОДЯГ<br />
одежа, вбрання, розм. одіж, (жіночий) наряд, (святковий, дорогий) шати, (святих, священиків) мн. ризи, (убогий) одежина, (порваний) лахміття, дрантя, (спідній) білизна.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одяг 4 2013.gif|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одяг 2013.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одіва1.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одіва3.gif|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|VuxjfE8ZgeU}}<br />
{{#ev:youtube|BIUxWTQJYL8}}<br />
{{#ev:youtube|0qVcf3j9lAw}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Українське народне вбрання]<br />
<br />
[http://pyrogiv.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=31&Itemid=59&lang=uk Український народний одяг]<br />
<br />
[http://traditions.org.ua/odiah Одяг-українські традиції]<br />
<br />
[http://etno.uaweb.org/mynuvshyna/r09.html Різновиди традиційного одягу]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
[http://www.ex.ua/19810987 Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник / Гол. ред. A. Пономарьов]<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
<br />
Формування українського народного одягу — цього яскравого й самобутнього культурного явища — відбувалося протягом багатьох століть. Ще за часів [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C Київської Русі] значного розвитку набули ткацтво та різноманітні ремесла, які мають безпосереднє відношення до створення одягу. Відтоді кожна епоха накладала відбиток на традиційне вбрання, і можна з упевненістю твердити, що особливості костюма являють собою одне з важливих джерел вивчення етнічної історії населення України, його соціальної структури, естетичних поглядів та уявлень тощо.<br />
[[Файл:Одіва2.jpg|міні|ліворуч|]]<br />
Загальнохарактерною рисою традиційного українського одягу та численних доповнень до нього є [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%8B%D0%B9 декоративна] мальовничість, яка відбиває високий рівень культури виробництва матеріалів для одягу, створення його різноманітних форм, володіння багатьма видами й техніками опорядження та оздоблення. Водночас народному одягу притаманна значна варіативність. Найбільш помітними були відмінності у костюмі, що побутував на Лівобережжі та Правобережжі, Слобожанщині та Поділлі. <br />
[[Файл:Одіва3.jpg|міні|праворуч|]]<br />
Це ж стосується й традиційного одягу населення Подністров'я, Карпат, Полісся та Півдня України. Регіональною специфікою були позначені передусім матеріали для одягу; конструктивні, технологічні і декоративні прийоми його створення; способи виробництва окремих деталей: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%B1%D1%96%D1%80 головних уборів], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B7%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F взуття], прикрас; колорит, техніка та мотиви орнаментики — особливо сорочок і поясного одягу, які майже до кінця XIX ст. зберігали давні локальні особливості, а також способи носіння і об'єднання всіх елементів одягу в повний, завершений комплекс вбрання.<br />
Основні елементи українського народного одягу мають давньослов'янське походження і беруть свої витоки з культури Київської Русі. Це домоткані тунікоподібні сорочки, поясний одяг у вигляді прямокутної орнаментованої смуги тканини, вузькі полотняні чоловічі порти, рушникоподібне жіноче головне вбрання, плетені й ткані пояси та ін.<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BEОдіво2014-05-16T05:11:57Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Одіво, -ва, '''''с. ''Одежда, одѣяніе. ''Грошей треба було для обуви, для одіва і так для чого. ''Верхнеднѣпр. у. <br />
[[Категорія:Од]]<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
===[http://sum.in.ua/s/odjagh Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
<br />
Сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. Молода Гамзиха устала якраз і в розкішному ранковому одягу дожидала чоловіка чай пити (Панас Мирний, IV, 1955, 159); Гетьман був у простому хатньому одязі — у світло-синьому каптані, оксамитових штанях і жовтих чоботях (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 402); * Образно. [Єпископ:] В твоїх словах бринить якась гординя, не пристоїть [не пристає] вона такій душі, яка бажає одяг правди взяти (Леся Українка, II, 1951, 501); Вже осінь. У жовтому одязі сад... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 58); * У порівняннях. Чи до любові там, де притуплена людська мораль, як зношений одяг, не гріє й не прикрашає? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 15). Верхній одяг — одяг, який носять поверх костюма, сукні і т. ін. Несміливо, закляклими пальцями зняли [полонянки] верхній одяг (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 167).<br />
<br />
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словник синонімів Полюги]=== <br />
<br />
ОДЯГ<br />
одежа, вбрання, розм. одіж, (жіночий) наряд, (святковий, дорогий) шати, (святих, священиків) мн. ризи, (убогий) одежина, (порваний) лахміття, дрантя, (спідній) білизна.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одяг 4 2013.gif|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одяг 2013.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одіва1.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одіва3.gif|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|VuxjfE8ZgeU}}<br />
{{#ev:youtube|BIUxWTQJYL8}}<br />
{{#ev:youtube|0qVcf3j9lAw}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Українське народне вбрання]<br />
<br />
[http://pyrogiv.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=31&Itemid=59&lang=uk Український народний одяг]<br />
<br />
[http://traditions.org.ua/odiah Одяг-українські традиції]<br />
<br />
[http://etno.uaweb.org/mynuvshyna/r09.html Різновиди традиційного одягу]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
[http://www.ex.ua/19810987 Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник / Гол. ред. A. Пономарьов]<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
<br />
Формування українського народного одягу — цього яскравого й самобутнього культурного явища — відбувалося протягом багатьох століть. Ще за часів Київської Русі значного розвитку набули ткацтво та різноманітні ремесла, які мають безпосереднє відношення до створення одягу. Відтоді кожна епоха накладала відбиток на традиційне вбрання, і можна з упевненістю твердити, що особливості костюма являють собою одне з важливих джерел вивчення етнічної історії населення України, його соціальної структури, естетичних поглядів та уявлень тощо.<br />
[[Файл:Одіва2.jpg|міні|ліворуч|]]<br />
Загальнохарактерною рисою традиційного українського одягу та численних доповнень до нього є декоративна мальовничість, яка відбиває високий рівень культури виробництва матеріалів для одягу, створення його різноманітних форм, володіння багатьма видами й техніками опорядження та оздоблення. Водночас народному одягу притаманна значна варіативність. Найбільш помітними були відмінності у костюмі, що побутував на Лівобережжі та Правобережжі, Слобожанщині та Поділлі. <br />
[[Файл:Одіва3.jpg|міні|праворуч|]]<br />
Це ж стосується й традиційного одягу населення Подністров'я, Карпат, Полісся та Півдня України. Регіональною специфікою були позначені передусім матеріали для одягу; конструктивні, технологічні і декоративні прийоми його створення; способи виробництва окремих деталей: головних уборів, взуття, прикрас; колорит, техніка та мотиви орнаментики — особливо сорочок і поясного одягу, які майже до кінця XIX ст. зберігали давні локальні особливості, а також способи носіння і об'єднання всіх елементів одягу в повний, завершений комплекс вбрання.<br />
Основні елементи українського народного одягу мають давньослов'янське походження і беруть свої витоки з культури Київської Русі. Це домоткані тунікоподібні сорочки, поясний одяг у вигляді прямокутної орнаментованої смуги тканини, вузькі полотняні чоловічі порти, рушникоподібне жіноче головне вбрання, плетені й ткані пояси та ін.<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0Доброта2014-05-16T05:08:51Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>==Тлумачення слова==<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12636-dobrota.html#show_point Словник Бориса Грінченка]===<br />
Добро́та, -ти, ж. Все хорошее, хорошія свойства, доброкачественность. Доброта погибла, а чорзна що осталось. Мил. 13. Освіти мене, рабу Божу, перед усім миром добротою, красотою, любощами і милощами. Чуб. I. 93. Въ слѣд. свад. пѣснѣ доброта — добрая нравственность новобрачной, сохранившей до замужества дѣвство. Будем гулять і в середу, а за твою, Парасютко, доброту розійдемося в суботу. Мил. 164<br />
<br />
===[http://sum.in.ua/s/dobrota Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 326.]===<br />
<br />
'''ДОБРОТА''', и, жін. Чутливе, дружнє ставлення до людей. Не шукай красоти, а шукай доброти (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 116); Сміялися з його незграбного вигляду, але любили.. за його доброту (Іван Франко, II, 1950, 217); <br />
// Привітність, ласка, прихильність. Доброта так і просвічує в його одкритому лиці ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%86%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Михайло Коцюбинський], I, 1955, 446); Скільки мудрості в поглядах на життя, скільки людяності, доброти в серці [Оленчука]. Сусіди йдуть до нього з своїми клопотами, і він.. кожному чимось порадить, допоможе ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Олесь Гончар], Таврія.., 1957, 351).<br />
<br />
<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Вікіпедія]===<br />
<br />
'''Доброта:'''<br />
''Доброта'' — чутливе, дружнє ставлення до людей.[1]<br />
''Доброта'' — село у повіті Прахова в Румунії.<br />
''Доброта'' — місто (поселення) в Чорногорії, підпорядковане общині Котор.<br />
''Доброта'' — радянський художній фільм 1977 року.<br />
''Доброта'' — автомобілебудівне холдингове підприємство, Дрогобич, Україна.<br />
''Доброта'' — благодійний фонд, Донецьк, Україна.<br />
<br />
===[http://www.efremova.info/word/dobrota.html#.UqbMj9JdWTM Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000]===<br />
<br />
Ударение: доброта́<br />
ж.<br />
Отвлеч. сущ. по значению прил.: добрый (1,2).<br />
<br />
===[http://shpargalochka.net/tvir-na-temu-scho-take-dobrota/ Шпаргалочка]===<br />
<br />
'''Доброта''' – це прояв всього хорошого , що є в кожній людині. Наскільки він прихильний моральності, настільки і високий його особистісний рівень як людину доброго, чуйного і благородного.<br />
<br />
==Інше==<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_%28%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F%29 Доброта] — населённый пункт в муниципалитете города Котор, Черногория.<br />
<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC%29 «Доброта»] — советский художественный фильм 1977 года.<br />
<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_%28%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F%29 «Доброта»] — автомобилестроительное предприятие, Дрогобыч, Украина.<br />
<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4_%C2%AB%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0%C2%BB "Доброта"] - благотворительный фонд, Донецк, Украина.<br />
<br />
==Про доброту==<br />
Здебільшого, доброта зароджується в кожному з нас ще з самих ранніх років життя. Радіючи батьківської любові, оточуючим природних красот і теплим сонячним променям, ми формуємо у своєму серці самі добрі і щирі почуття. Ми готові любити весь світ і бути його часткою. Проте з часом проблеми, негаразди, цинічне оточення починає виховувати в людині негативні прояви, готові заступити найсвітліші сторони його [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80 характеру]. Але якщо в душі живе любов, якщо у свідомості тверді справжні [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C цінності], то і вчинки стануть відбуватися виключно добрі.<br />
<br />
Прояв доброти помітно буквально у всьому. Це [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0 турбота] про рослини, тварин і навколишнього середовища, щире співпереживання людям, готовність прийти на підмогу. По-справжньому добра людина завжди допоможе літньому перехожому, втішить плач дитини, зупинить хулігана, який псує рослини або міське майно. Небайдуже ставлення до подій – один з найбільш явних ознак істинної доброти. Така людина ніколи не пройде повз потребують допомоги, що не самоусунеться від проблем оточуючих.<br />
<br />
Доброта проявляється в сімейних і дружніх відносинах. Розцінюючи любов батьків лише як можливість отримання подарунків, залишаючись при цьому егоїстичним споживачем, не можна вважатися доброю людиною. Використовуючи у власних цілях дружбу, не варто претендувати на звання моральної особистості. Абсолютна щирість, людяність і безкорисливість – це не тільки важливі якості будь-якої людини, але і його впевнена, гідна дорога в справжнє життя.<br />
<br />
<br />
==Вислови==<br />
''Все прекрасные чувства в мире весят меньше, чем одно доброе дело.'' — '''Роберт Лоуэлл'''<br />
<br />
''Доброта, если она не безгранична, не достойна называться добротой.'' — '''Мария фон Эбнер-Эшенбах'''<br />
<br />
''Достойна похвалы доброта лишь того, кто добр, имея достаточно сил, чтобы быть злым.'' — '''Франсуа де Ларошфуко'''<br />
<br />
''Кто сердцем добр, тот и в бедной одежде благороден.'' — '''Густав Фрейтаг'''<br />
<br />
''Кто добр лишь на словах, вдвойне негоден тот.'' — '''[источник?]'''<br />
<br />
''Кто делает добро достойным людям, делает добро всем.'' — '''Публилий Сир'''<br />
<br />
''Многих приходится уважать не за то, что они творят добро, а за то, что не приносят зла.'' — '''Клод Гельвеций'''<br />
<br />
''Освободитесь от зла — у вас останется добро. Освободитесь от добра — что у вас останется?'' — '''Мишо'''<br />
<br />
''Прежде всего будьте добрыми; доброта обезоруживает большинство людей.'' — '''Лакордер'''<br />
<br />
''— Потому, что пьяный добрей и умней трезвого. Пьяный больше любит музыку, чем трезвый. О, моя сладкоголосая квинта! Не будь на этом свете пьяных, недалеко бы ушло искусство! Молись же, чтобы те, которые будут нас слушать, были пьяны!'' — '''Антон Чехов, «Ненужная победа»'''<br />
<br />
==Зображення==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доброта 1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доброта 2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доброта 3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доброта 4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|90WIDV5O2Fk}}<br />
{{#ev:youtube|t8A0_2Ol0DE}}<br />
{{#ev:youtube|LGIAOlOPHpk}}<br />
<br />
==Цікаво знати==<br />
<br />
Деякі люди не в силах здійснювати погані вчинки - вони завжди намагаються залишатися на боці добра. Як вважають вчені з [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8 США], справа не скільки у вихованні, скільки в генах, повідопляють зарубіжні [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 ЗМІ].<br />
Як показали спостереження за людьми з різними варіантами генів, що відповідають за роботу гормонів окситоцину і вазопресину, схильність до доброти частково передається нам від наших батьків. Вважається, що рівень цих гормонів впливає на [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80_(%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F) характер] людини.<br />
"Ми виявили, що комбінація цих генів, разом із сприйняттям навколишнього світу як більш-менш небезпечного місця для життя, впливає на такі якості, як доброта і [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B5%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C щедрість]. Люди, які вважали світ повним небезпек, рідше допомагали іншим, якщо у них не було особливої комбінації генів, яка пов'язана з добрим характером ", - відзначили дослідники з університету Каліфорнії.<br />
Як пояснюють вчені, особлива комбінація генів" дозволяє людині впоратися з відчуттям небезпеки і допомагати іншим людям незалежно від своїх страхів і побоювань". Той факт, що гени формують характер людини в сукупності з його досвідом і сприйняттям, не здивував учених, оскільки зв'язки між нашими [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BA%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0 ДНК] і соціальною поведінкою є досить складними.<br />
Якщо один з ваших сусідів завжди готовий прийти до вас на допомогу, в той час як другий діє лише так, як зручно йому, не дивуйтеся. Можливо, справа не тільки в його кепському вихованні, але і в генах, які дісталися йому від предків. <br />
<br />
Джерело - [http://cikavo-znaty.org.ua/176-dobrota-zakladena-v-dnk-lyudini.html Світ цікавих фактів]<br />
<br />
==Див. також==<br />
[[Добро]]<br />
<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Доброта(Значення)]<br />
<br />
[[Добре]]<br />
<br />
[[Дякувати]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12636-dobrota.html#show_point Словник Бориса Грінченка]<br />
#[http://sum.in.ua/s/dobrota Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 326.]<br />
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Вікіпедія]<br />
#[http://www.efremova.info/word/dobrota.html#.UqbMj9JdWTM Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000]<br />
#[http://shpargalochka.net/tvir-na-temu-scho-take-dobrota/ Шпаргалочка]<br />
#[http://cikavo-znaty.org.ua/176-dobrota-zakladena-v-dnk-lyudini.html Світ цікавих фактів]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br />
[[Категорія:До]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0Доброта2014-05-16T05:08:24Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>==Тлумачення слова==<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12636-dobrota.html#show_point Словник Бориса Грінченка]===<br />
Добро́та, -ти, ж. Все хорошее, хорошія свойства, доброкачественность. Доброта погибла, а чорзна що осталось. Мил. 13. Освіти мене, рабу Божу, перед усім миром добротою, красотою, любощами і милощами. Чуб. I. 93. Въ слѣд. свад. пѣснѣ доброта — добрая нравственность новобрачной, сохранившей до замужества дѣвство. Будем гулять і в середу, а за твою, Парасютко, доброту розійдемося в суботу. Мил. 164<br />
<br />
===[http://sum.in.ua/s/dobrota Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 326.]===<br />
<br />
'''ДОБРОТА''', и, жін. Чутливе, дружнє ставлення до людей. Не шукай красоти, а шукай доброти (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 116); Сміялися з його незграбного вигляду, але любили.. за його доброту (Іван Франко, II, 1950, 217); <br />
// Привітність, ласка, прихильність. Доброта так і просвічує в його одкритому лиці ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%86%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Михайло Коцюбинський], I, 1955, 446); Скільки мудрості в поглядах на життя, скільки людяності, доброти в серці [Оленчука]. Сусіди йдуть до нього з своїми клопотами, і він.. кожному чимось порадить, допоможе ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Олесь Гончар], Таврія.., 1957, 351).<br />
<br />
<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Вікіпедія]===<br />
<br />
'''Доброта:'''<br />
''Доброта'' — чутливе, дружнє ставлення до людей.[1]<br />
''Доброта'' — село у повіті Прахова в Румунії.<br />
''Доброта'' — місто (поселення) в Чорногорії, підпорядковане общині Котор.<br />
''Доброта'' — радянський художній фільм 1977 року.<br />
''Доброта'' — автомобілебудівне холдингове підприємство, Дрогобич, Україна.<br />
''Доброта'' — благодійний фонд, Донецьк, Україна.<br />
<br />
===[http://www.efremova.info/word/dobrota.html#.UqbMj9JdWTM Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000]===<br />
<br />
Ударение: доброта́<br />
ж.<br />
Отвлеч. сущ. по значению прил.: добрый (1,2).<br />
<br />
===[http://shpargalochka.net/tvir-na-temu-scho-take-dobrota/ Шпаргалочка]===<br />
<br />
'''Доброта''' – це прояв всього хорошого , що є в кожній людині. Наскільки він прихильний моральності, настільки і високий його особистісний рівень як людину доброго, чуйного і благородного.<br />
<br />
==Інше==<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_%28%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F%29 Доброта] — населённый пункт в муниципалитете города Котор, Черногория.<br />
<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC%29 «Доброта»] — советский художественный фильм 1977 года.<br />
<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_%28%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F%29 «Доброта»] — автомобилестроительное предприятие, Дрогобыч, Украина.<br />
<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4_%C2%AB%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0%C2%BB "Доброта"] - благотворительный фонд, Донецк, Украина.<br />
<br />
==Про доброту==<br />
Здебільшого, доброта зароджується в кожному з нас ще з самих ранніх років життя. Радіючи батьківської любові, оточуючим природних красот і теплим сонячним променям, ми формуємо у своєму серці самі добрі і щирі почуття. Ми готові любити весь світ і бути його часткою. Проте з часом проблеми, негаразди, цинічне оточення починає виховувати в людині негативні прояви, готові заступити найсвітліші сторони його [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80 характеру]. Але якщо в душі живе любов, якщо у свідомості тверді справжні [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C цінності], то і вчинки стануть відбуватися виключно добрі.<br />
<br />
Прояв доброти помітно буквально у всьому. Це [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0 турбота] про рослини, тварин і навколишнього середовища, щире співпереживання людям, готовність прийти на підмогу. По-справжньому добра людина завжди допоможе літньому перехожому, втішить плач дитини, зупинить хулігана, який псує рослини або міське майно. Небайдуже ставлення до подій – один з найбільш явних ознак істинної доброти. Така людина ніколи не пройде повз потребують допомоги, що не самоусунеться від проблем оточуючих.<br />
<br />
Доброта проявляється в сімейних і дружніх відносинах. Розцінюючи любов батьків лише як можливість отримання подарунків, залишаючись при цьому егоїстичним споживачем, не можна вважатися доброю людиною. Використовуючи у власних цілях дружбу, не варто претендувати на звання моральної особистості. Абсолютна щирість, людяність і безкорисливість – це не тільки важливі якості будь-якої людини, але і його впевнена, гідна дорога в справжнє життя.<br />
<br />
<br />
==Вислови==<br />
''Все прекрасные чувства в мире весят меньше, чем одно доброе дело.'' — '''Роберт Лоуэлл'''<br />
<br />
''Доброта, если она не безгранична, не достойна называться добротой.'' — '''Мария фон Эбнер-Эшенбах'''<br />
<br />
''Достойна похвалы доброта лишь того, кто добр, имея достаточно сил, чтобы быть злым.'' — '''Франсуа де Ларошфуко'''<br />
<br />
''Кто сердцем добр, тот и в бедной одежде благороден.'' — '''Густав Фрейтаг'''<br />
<br />
''Кто добр лишь на словах, вдвойне негоден тот.'' — '''[источник?]'''<br />
<br />
''Кто делает добро достойным людям, делает добро всем.'' — '''Публилий Сир'''<br />
<br />
''Многих приходится уважать не за то, что они творят добро, а за то, что не приносят зла.'' — '''Клод Гельвеций'''<br />
<br />
''Освободитесь от зла — у вас останется добро. Освободитесь от добра — что у вас останется?'' — '''Мишо'''<br />
<br />
''Прежде всего будьте добрыми; доброта обезоруживает большинство людей.'' — '''Лакордер'''<br />
<br />
''— Потому, что пьяный добрей и умней трезвого. Пьяный больше любит музыку, чем трезвый. О, моя сладкоголосая квинта! Не будь на этом свете пьяных, недалеко бы ушло искусство! Молись же, чтобы те, которые будут нас слушать, были пьяны!'' — '''Антон Чехов, «Ненужная победа»'''<br />
<br />
==Зображення==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доброта 1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доброта 2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доброта 3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доброта 4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|90WIDV5O2Fk}}<br />
{{#ev:youtube|t8A0_2Ol0DE}}<br />
{{#ev:youtube|LGIAOlOPHpk}}<br />
<br />
==Цікаво знати==<br />
<br />
Деякі люди не в силах здійснювати погані вчинки - вони завжди намагаються залишатися на боці добра. Як вважають вчені з [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8 США], справа не скільки у вихованні, скільки в генах, повідопляють зарубіжні [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 ЗМІ].<br />
Як показали спостереження за людьми з різними варіантами генів, що відповідають за роботу гормонів окситоцину і вазопресину, схильність до доброти частково передається нам від наших батьків. Вважається, що рівень цих гормонів впливає на [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80_(%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F) характер] людини.<br />
"Ми виявили, що комбінація цих генів, разом із сприйняттям навколишнього світу як більш-менш небезпечного місця для життя, впливає на такі якості, як доброта і [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B5%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C щедрість]. Люди, які вважали світ повним небезпек, рідше допомагали іншим, якщо у них не було особливої комбінації генів, яка пов'язана з добрим характером ", - відзначили дослідники з університету Каліфорнії.<br />
Як пояснюють вчені, особлива комбінація генів" дозволяє людині впоратися з відчуттям небезпеки і допомагати іншим людям незалежно від своїх страхів і побоювань". Той факт, що гени формують характер людини в сукупності з його досвідом і сприйняттям, не здивував учених, оскільки зв'язки між нашими [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BA%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0 ДНК] і соціальною поведінкою є досить складними.<br />
Якщо один з ваших сусідів завжди готовий прийти до вас на допомогу, в той час як другий діє лише так, як зручно йому, не дивуйтеся. Можливо, справа не тільки в його кепському вихованні, але і в генах, які дісталися йому від предків. <br />
<br />
Джерело - [http://cikavo-znaty.org.ua/176-dobrota-zakladena-v-dnk-lyudini.html Світ цікавих фактів]<br />
<br />
==Див. також==<br />
[[Добро]]<br />
<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Доброта(Значення)]<br />
<br />
[[Добре]]<br />
<br />
[[Доброта]]<br />
<br />
[[Дякувати]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12636-dobrota.html#show_point Словник Бориса Грінченка]<br />
#[http://sum.in.ua/s/dobrota Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 326.]<br />
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Вікіпедія]<br />
#[http://www.efremova.info/word/dobrota.html#.UqbMj9JdWTM Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000]<br />
#[http://shpargalochka.net/tvir-na-temu-scho-take-dobrota/ Шпаргалочка]<br />
#[http://cikavo-znaty.org.ua/176-dobrota-zakladena-v-dnk-lyudini.html Світ цікавих фактів]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br />
[[Категорія:До]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0Доброта2014-05-16T05:04:22Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>==Тлумачення слова==<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12636-dobrota.html#show_point Словник Бориса Грінченка]===<br />
Добро́та, -ти, ж. Все хорошее, хорошія свойства, доброкачественность. Доброта погибла, а чорзна що осталось. Мил. 13. Освіти мене, рабу Божу, перед усім миром добротою, красотою, любощами і милощами. Чуб. I. 93. Въ слѣд. свад. пѣснѣ доброта — добрая нравственность новобрачной, сохранившей до замужества дѣвство. Будем гулять і в середу, а за твою, Парасютко, доброту розійдемося в суботу. Мил. 164<br />
<br />
===[http://sum.in.ua/s/dobrota Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 326.]===<br />
<br />
'''ДОБРОТА''', и, жін. Чутливе, дружнє ставлення до людей. Не шукай красоти, а шукай доброти (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 116); Сміялися з його незграбного вигляду, але любили.. за його доброту (Іван Франко, II, 1950, 217); <br />
// Привітність, ласка, прихильність. Доброта так і просвічує в його одкритому лиці ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%86%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Михайло Коцюбинський], I, 1955, 446); Скільки мудрості в поглядах на життя, скільки людяності, доброти в серці [Оленчука]. Сусіди йдуть до нього з своїми клопотами, і він.. кожному чимось порадить, допоможе ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Олесь Гончар], Таврія.., 1957, 351).<br />
<br />
<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Вікіпедія]===<br />
<br />
'''Доброта:'''<br />
''Доброта'' — чутливе, дружнє ставлення до людей.[1]<br />
''Доброта'' — село у повіті Прахова в Румунії.<br />
''Доброта'' — місто (поселення) в Чорногорії, підпорядковане общині Котор.<br />
''Доброта'' — радянський художній фільм 1977 року.<br />
''Доброта'' — автомобілебудівне холдингове підприємство, Дрогобич, Україна.<br />
''Доброта'' — благодійний фонд, Донецьк, Україна.<br />
<br />
===[http://www.efremova.info/word/dobrota.html#.UqbMj9JdWTM Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000]===<br />
<br />
Ударение: доброта́<br />
ж.<br />
Отвлеч. сущ. по значению прил.: добрый (1,2).<br />
<br />
===[http://shpargalochka.net/tvir-na-temu-scho-take-dobrota/ Шпаргалочка]===<br />
<br />
'''Доброта''' – це прояв всього хорошого , що є в кожній людині. Наскільки він прихильний моральності, настільки і високий його особистісний рівень як людину доброго, чуйного і благородного.<br />
<br />
==Інше==<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_%28%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F%29 Доброта] — населённый пункт в муниципалитете города Котор, Черногория.<br />
<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC%29 «Доброта»] — советский художественный фильм 1977 года.<br />
<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_%28%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F%29 «Доброта»] — автомобилестроительное предприятие, Дрогобыч, Украина.<br />
<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4_%C2%AB%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0%C2%BB "Доброта"] - благотворительный фонд, Донецк, Украина.<br />
<br />
==Про доброту==<br />
Здебільшого, доброта зароджується в кожному з нас ще з самих ранніх років життя. Радіючи батьківської любові, оточуючим природних красот і теплим сонячним променям, ми формуємо у своєму серці самі добрі і щирі почуття. Ми готові любити весь світ і бути його часткою. Проте з часом проблеми, негаразди, цинічне оточення починає виховувати в людині негативні прояви, готові заступити найсвітліші сторони його [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80 характеру]. Але якщо в душі живе любов, якщо у свідомості тверді справжні [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C цінності], то і вчинки стануть відбуватися виключно добрі.<br />
<br />
Прояв доброти помітно буквально у всьому. Це [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0 турбота] про рослини, тварин і навколишнього середовища, щире співпереживання людям, готовність прийти на підмогу. По-справжньому добра людина завжди допоможе літньому перехожому, втішить плач дитини, зупинить хулігана, який псує рослини або міське майно. Небайдуже ставлення до подій – один з найбільш явних ознак істинної доброти. Така людина ніколи не пройде повз потребують допомоги, що не самоусунеться від проблем оточуючих.<br />
<br />
Доброта проявляється в сімейних і дружніх відносинах. Розцінюючи любов батьків лише як можливість отримання подарунків, залишаючись при цьому егоїстичним споживачем, не можна вважатися доброю людиною. Використовуючи у власних цілях дружбу, не варто претендувати на звання моральної особистості. Абсолютна щирість, людяність і безкорисливість – це не тільки важливі якості будь-якої людини, але і його впевнена, гідна дорога в справжнє життя.<br />
<br />
<br />
==Вислови==<br />
''Все прекрасные чувства в мире весят меньше, чем одно доброе дело.'' — '''Роберт Лоуэлл'''<br />
<br />
''Доброта, если она не безгранична, не достойна называться добротой.'' — '''Мария фон Эбнер-Эшенбах'''<br />
<br />
''Достойна похвалы доброта лишь того, кто добр, имея достаточно сил, чтобы быть злым.'' — '''Франсуа де Ларошфуко'''<br />
<br />
''Кто сердцем добр, тот и в бедной одежде благороден.'' — '''Густав Фрейтаг'''<br />
<br />
''Кто добр лишь на словах, вдвойне негоден тот.'' — '''[источник?]'''<br />
<br />
''Кто делает добро достойным людям, делает добро всем.'' — '''Публилий Сир'''<br />
<br />
''Многих приходится уважать не за то, что они творят добро, а за то, что не приносят зла.'' — '''Клод Гельвеций'''<br />
<br />
''Освободитесь от зла — у вас останется добро. Освободитесь от добра — что у вас останется?'' — '''Мишо'''<br />
<br />
''Прежде всего будьте добрыми; доброта обезоруживает большинство людей.'' — '''Лакордер'''<br />
<br />
''— Потому, что пьяный добрей и умней трезвого. Пьяный больше любит музыку, чем трезвый. О, моя сладкоголосая квинта! Не будь на этом свете пьяных, недалеко бы ушло искусство! Молись же, чтобы те, которые будут нас слушать, были пьяны!'' — '''Антон Чехов, «Ненужная победа»'''<br />
<br />
==Зображення==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доброта 1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доброта 2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доброта 3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доброта 4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|90WIDV5O2Fk}}<br />
{{#ev:youtube|t8A0_2Ol0DE}}<br />
{{#ev:youtube|LGIAOlOPHpk}}<br />
<br />
==Цікаво знати==<br />
<br />
Деякі люди не в силах здійснювати погані вчинки - вони завжди намагаються залишатися на боці добра. Як вважають вчені з США, справа не скільки у вихованні, скільки в генах, повідопляють зарубіжні ЗМІ.<br />
Як показали спостереження за людьми з різними варіантами генів, що відповідають за роботу гормонів окситоцину і вазопресину, схильність до доброти частково передається нам від наших батьків. Вважається, що рівень цих гормонів впливає на характер людини.<br />
"Ми виявили, що комбінація цих генів, разом із сприйняттям навколишнього світу як більш-менш небезпечного місця для життя, впливає на такі якості, як доброта і щедрість. Люди, які вважали світ повним небезпек, рідше допомагали іншим, якщо у них не було особливої комбінації генів, яка пов'язана з добрим характером ", - відзначили дослідники з університету Каліфорнії.<br />
Як пояснюють вчені, особлива комбінація генів" дозволяє людині впоратися з відчуттям небезпеки і допомагати іншим людям незалежно від своїх страхів і побоювань". Той факт, що гени формують характер людини в сукупності з його досвідом і сприйняттям, не здивував учених, оскільки зв'язки між нашими ДНК і соціальною поведінкою є досить складними.<br />
Якщо один з ваших сусідів завжди готовий прийти до вас на допомогу, в той час як другий діє лише так, як зручно йому, не дивуйтеся. Можливо, справа не тільки в його кепському вихованні, але і в генах, які дісталися йому від предків. <br />
<br />
Джерело - [http://cikavo-znaty.org.ua/176-dobrota-zakladena-v-dnk-lyudini.html Світ цікавих фактів]<br />
<br />
==Див. також==<br />
[[Добро]]<br />
<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Доброта(Значення)]<br />
<br />
[[Добре]]<br />
<br />
[[Доброта]]<br />
<br />
[[Дякувати]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12636-dobrota.html#show_point Словник Бориса Грінченка]<br />
#[http://sum.in.ua/s/dobrota Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 326.]<br />
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Вікіпедія]<br />
#[http://www.efremova.info/word/dobrota.html#.UqbMj9JdWTM Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000]<br />
#[http://shpargalochka.net/tvir-na-temu-scho-take-dobrota/ Шпаргалочка]<br />
#[http://cikavo-znaty.org.ua/176-dobrota-zakladena-v-dnk-lyudini.html Світ цікавих фактів]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br />
[[Категорія:До]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8FЦеремонія2014-05-16T04:58:19Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Церемонія, -нії, '''''ж. ''1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. ''Без церемонії оглядали кожну паню. ''Левиц. Пов. 23. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/ceremonija ''('''Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 202''')'']<br />
<br />
#Прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4 обряд]. Скромна церемонія тих незвичайних заручин відбулася без нього ( [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Іван Франко], VIII, 1952, 52); Він [козак] .. тричі навхрест обняв і поцілував Чепігу. На цьому й скінчилася немудра церемонія висвячення старого січовика в кошові ( Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 124); Церемонія вручення свідоцтв про закінчення технікуму затягнулась (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 22);// розм. Процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь. Ранком нас вишикували перед поліційним станом. Мені не подобалася вся ця церемонія ( [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Юрій Збанацький], Єдина, 1959, 86).<br />
#Умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини. « Боже мій! Що це я зробив! – була перша Гордієва думка.- Ударив! Ударив людину..» Але зараз же схотілося збутися цієї думки. « Не я перший почав війну, а вони. А коли війна, то нема церемоній!» ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Борис Грінченко], II, 1963, 129); Тут Мартоха почала хилити горілку маленькими-маленькими ковточками, кривлячись, теж «для церемонії», але не дуже ( Леся Українка, III, 1952, 673); « Знає, шельма, що мужики завтра одберуть землю, а з голодранцем нічого церемонії гнути»… ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%86%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Михайло Коцюбинський], II, 1955, 396).<br />
#Без [усяких] церемоній; Без [усякої] церемонії – не дбаючи про дотримання етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. В кімнаті з’являється сестра-жалібниця. Вона без церемоній випроваджує гостей, не даючи Севові навіть договорити фрази ( Юрій Яновський, її, 1958, 135); В батьковій кузні така вже встанова: хто прийде – сюди, говори, дійде до почастунку-й його не минуть, але як треба щось допомогти, то батько без церемонії обертається до нього: - .. Куме, куме! Ану-но, за молот! (Іван Франко, IV, 1950, 190); Недовго думаючи, хлопці підхопили Мурашка під руки і без усяких церемоній потягли із сонця в кущі, в холодок ( Олесь Гончар, Таврія, 1952, 285); Що за церемонії! – не варто дуже дотримуватись прийнятого етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. – Що за церемонії, Валентине Модестовичу! Я зробив не більше того, що веліло мені моє сумління інженера ( Юрій Шовкопля, Інженери, 1956, 369).<br />
<br />
<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F ''('''Вікіпедія''')'']<br />
<br />
'''Церем́онія''' (англ. Ceremony) — обряд, урочиста процедура ритуального значення, що відбувається за особливою нагодою. Слово може мати етруське походження.<br />
Слово «церемонія», що вживається по відношенню до події, саме по собі має на увазі її урочистість. Однак, оскільки слово «церемонія» має й інші значення, для підкреслення однозначності слова, часто вживається словосполучення «урочиста церемонія», що деякою мірою є тавтологією.<br />
<br />
[http://slovopedia.org.ua/42/53414/292708.html ''('''Словопедія''')'']<br />
<br />
ЦЕРЕМОНІЯ<br />
церемо́нія (від лат. caeremonia – благоговіння, культовий обряд, торжества) <br />
1. Урочистий офіційний акт за встановленим порядком (церемоніалом). <br />
2. Переносно – зовнішні умовності, манірність.<br />
<br />
[http://hohlopedia.org.ua/literaturne_slovovjyvannya/page/tseremoniya_tseremonial.2846 ''('''Українська інцеклопедія''')'']<br />
<br />
ЦЕРЕМОНІЯ – ЦЕРЕМОНІАЛ<br />
Церемонія, -ї, ор. -єю. 1. Установлений урочистий обряд, порядок здійснення чогось: церемонія заручин, церемонія прийому посла, церемонія вручення нагород. 2. Умовності в поводженні, властиві церемонній людині, поведінка її: прошу без церемоній, що за церемонії. Церемоніал, -у. Розпорядок, установлений для якогось обряду, церемонії: церемоніал привітання, випускний церемоніал, церемоніал вручення нагород, шлюбний церемоніал. <br />
<br />
[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F ''('''Вікісловник''')'']<br />
<br />
Значення:<br />
#прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд<br />
##розм. процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь<br />
#умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини ◆ немає прикладів застосування.<br />
<br />
<br />
[http://www.efremova.info/word/tseremonija.html#.UqcbKtJdWTM ''('''Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000''')'']<br />
<br />
Ударение: церемо́ния<br />
ж.<br />
Торжественное совершение чего-л., обряд по установленным правилам.<br />
перен. разг. То, что совершается медленно, с соблюдением каких-л. затрудняющих подробностей.<br />
<br />
==Урочисті випадки==<br />
<br />
Церемонія може відзначати деякі важливі випадки людського життя, такі як:<br />
* народження (день народження)<br />
* посвячення (напр. вступ до навчального закладу а також обряди ініціації: хрещення, обрізання та ін.)<br />
* повноліття (соціальна зрілість, напр: бар-міцва та бат-міцва)<br />
* завершення навчання (напр. випускний вечір)<br />
* весілля<br />
* призначення на посаду (присяга, інавгурація)<br />
* нагородження<br />
* вихід на пенсію<br />
* смерть<br />
* поховання<br />
* релігійна, духовна церемонія (хрещення, причастя, жертвопринесення)<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:5.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ceremony.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Церемония.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Церемонія 4.jpg|x200px]]<br />
<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|ttiF1-YzhFw}}<br />
{{#ev:youtube|NBBF6r5bcEA}}<br />
{{#ev:youtube|wYATqdHSVZ4}}<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br />
[[Категорія:Це]]<br />
<br />
==Цікаво знати==<br />
==== Посуд до чайної церемонії====<br />
[[Файл:Церемонія 5.jpg|200px|thumb|left|Посуд до чайної церемонії]]<br />
Коли людина із західним складом розуму дізнається всі умови і жорсткі правила [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F чайної церемонії], йому стає незрозуміло - навіщо все це? Тільки для того, щоб випити кілька чашок чаю? Та й з українців навряд чи комусь спало б на думку починати приготування чаю з церемонії знайомства з чаєм. Тільки китайці можуть пояснити: який у цього напою смак, який запах і як смак одного чаю поєднується з попереднім. Навіть сам ритуал чайної церемонії в перекладі на українську означає «вище мистецтво чаювання». Сьогодні цей ритуал можна провести не тільки в [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9 Китаї], але і в [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 Україні]. Для цього достатньо придбати набір спеціальної чайної посуди і [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%8F начиння].<br />
<br />
Для початку необхідний Чабанов - чайний піднос, на якому буде стояти наш посуд. Він як би організує необхідний простір, на якому і буде проходити ритуал, допомагає створити відповідну атмосферу, налаштуватися на потрібний лад. Чабанов представляє із себе столик з висувним піддоном. Верхня частина столу - решітка. Під час чаювання столик активно поливається водою і чаєм. Через решітку волога стікає в піддон. Столик може бути різної форми, з різного [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB матеріалу], але головне - щоб піддон був висувним. У цьому випадку його простіше очищати від залишків заварки.<br />
<br />
А ось що стосується заварника, то тут матеріал, з якого він виготовлений, є визначальним чинником. Глиняний чайник чудово вбирає в себе аромат напою, тому в ньому рекомендується заварювати один сорт чаю. Для іншого сорту Вам знадобиться ще один чайник. Порцеляновий чайник більш універсальний. Він володіє гарною механічною і термічною міцністю і елегантним виглядом. Але він не здатний так глибоко передати аромат напою як хороший глиняний чайник.<br />
<br />
При покупці заварника для чайної ценремоніі необхідно визначитися з його об'ємом. Чим більше людей буде брати участь в чаюванні, тим об'ємніше повинна бути ємність.<br />
<br />
При розливі чай проходить через ситечко. Вони бувають різні. Але до прикладу, бамбукові частіше використовують як декоративну прикрасу, так як вони не відсіюють зовсім дрібні крихти.<br />
<br />
Якщо Ви хочете, щоб за столом всім дістався чай однакової фортеці, то включаєте в свій набір для чайної церемонії так званий «посудина справедливості» - спеціальний глечик, в який переливається чай перед розлиттям по чашках. Він може бути як порцеляновим, так і глиняним. Але якщо Вам хочеться похвалитися перед друзями красивим чайним настоєм, купіть скляну посудину.<br />
<br />
Що стосується чайної пари, то тут вибір, як правило, між тонкою і товстою порцеляною. Різниця тут невелика, але більш товстий матеріал краще зберігає тепло. А значить, перед тим як Ви зробите перший ковток, чай не встигне охолонути.<br />
<br />
Корисними помічниками чайної цереноніі стануть і різні чайні інструменти, але купувати їх необов'язково. Використовуючи тільки найнеобхідніші чайні предмети для чаювання, можна охопити філософію світу і доторкнутися до традицій Сходу.<br />
<br />
====Церемонія ключів====<br />
[[Файл:Церемонія 6.jpg|200px|thumb|left|Церемонія ключів]]<br />
Не дивлячись на те, що життя людини коротке, деякі обряди і правила передаються з покоління в покоління багато років, навіть століть. В основному, все сказане стосується релігійних обрядів та ритуалів. Проте, є і звичайні церемонії, які стосуються життя звичайних людей, не змінні сторіччями. Одна з таких церемоній - це "Церемонія Ключів". Церемонія проводиться щодня, о 21 годині 53 хвилини в Тауері.<br />
<br />
Суть цеременії - зустріч військового екскорту, завдання якого просте, це охорона головних воріт Тауера. Військовий екскорт зустрічає так званий головний біфітер, посада, яка також залишається постійною протягом багатьох сотень років.<br />
<br />
При проходженні караулу по вулиці Вотер-Лейн, вартові питають пароль. Навіть не знаю, що відбудеться, якщо караульний забуде пароль - можливо, церемонія затримається вперше за 7 століть? Хоча ні, один збій вже був, під час Другої Світової Війни. Тоді, через бомбардування, церемонію довелося відкласти. Але ніхто не був покараний, оскільки обставини не залежали від караулу або біфітера.<br />
<br />
Але повернемося до нашої церемонії. Річ у тому, що після проходження процедури опитування пароля, стражники піднімаються по відомих сходах, Брудварк, віддають честь своїй королеві, і приймають ключі у головного біфітера.<br />
<br />
Ось [https://www.youtube.com/watch?v=Jo3LSTn0IRg відео] церемонії, впевнений, вам буде цікаво поглянути на те, що відбувається своїми очима.<br />
<br />
==Див. також==<br />
'''Фільми'''<br />
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1971%29 «Церемония»] — фильм японского режиссёра Нагисы Осимы 1971 года.<br />
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1993%29 «Церемония»] — американский фильм 1993 года.<br />
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1995%29 «Церемония»] — фильм французского режиссёра Клода Шаброля 1995 года.<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F Чайна церемонія ]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8FЦеремонія2014-05-16T04:50:28Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Церемонія, -нії, '''''ж. ''1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. ''Без церемонії оглядали кожну паню. ''Левиц. Пов. 23. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/ceremonija ''('''Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 202''')'']<br />
<br />
#Прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4 обряд]. Скромна церемонія тих незвичайних заручин відбулася без нього ( [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Іван Франко], VIII, 1952, 52); Він [козак] .. тричі навхрест обняв і поцілував Чепігу. На цьому й скінчилася немудра церемонія висвячення старого січовика в кошові ( Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 124); Церемонія вручення свідоцтв про закінчення технікуму затягнулась (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 22);// розм. Процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь. Ранком нас вишикували перед поліційним станом. Мені не подобалася вся ця церемонія ( [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Юрій Збанацький], Єдина, 1959, 86).<br />
#Умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини. « Боже мій! Що це я зробив! – була перша Гордієва думка.- Ударив! Ударив людину..» Але зараз же схотілося збутися цієї думки. « Не я перший почав війну, а вони. А коли війна, то нема церемоній!» ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Борис Грінченко], II, 1963, 129); Тут Мартоха почала хилити горілку маленькими-маленькими ковточками, кривлячись, теж «для церемонії», але не дуже ( Леся Українка, III, 1952, 673); « Знає, шельма, що мужики завтра одберуть землю, а з голодранцем нічого церемонії гнути»… ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%86%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Михайло Коцюбинський], II, 1955, 396).<br />
#Без [усяких] церемоній; Без [усякої] церемонії – не дбаючи про дотримання етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. В кімнаті з’являється сестра-жалібниця. Вона без церемоній випроваджує гостей, не даючи Севові навіть договорити фрази ( Юрій Яновський, її, 1958, 135); В батьковій кузні така вже встанова: хто прийде – сюди, говори, дійде до почастунку-й його не минуть, але як треба щось допомогти, то батько без церемонії обертається до нього: - .. Куме, куме! Ану-но, за молот! (Іван Франко, IV, 1950, 190); Недовго думаючи, хлопці підхопили Мурашка під руки і без усяких церемоній потягли із сонця в кущі, в холодок ( Олесь Гончар, Таврія, 1952, 285); Що за церемонії! – не варто дуже дотримуватись прийнятого етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. – Що за церемонії, Валентине Модестовичу! Я зробив не більше того, що веліло мені моє сумління інженера ( Юрій Шовкопля, Інженери, 1956, 369).<br />
<br />
<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F ''('''Вікіпедія''')'']<br />
<br />
'''Церем́онія''' (англ. Ceremony) — обряд, урочиста процедура ритуального значення, що відбувається за особливою нагодою. Слово може мати етруське походження.<br />
Слово «церемонія», що вживається по відношенню до події, саме по собі має на увазі її урочистість. Однак, оскільки слово «церемонія» має й інші значення, для підкреслення однозначності слова, часто вживається словосполучення «урочиста церемонія», що деякою мірою є тавтологією.<br />
<br />
[http://slovopedia.org.ua/42/53414/292708.html ''('''Словопедія''')'']<br />
ЦЕРЕМОНІЯ<br />
церемо́нія (від лат. caeremonia – благоговіння, культовий обряд, торжества) <br />
1. Урочистий офіційний акт за встановленим порядком (церемоніалом). <br />
2. Переносно – зовнішні умовності, манірність.<br />
<br />
[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F ''('''Вікісловник''')'']<br />
<br />
Значення:<br />
#прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд<br />
##розм. процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь<br />
#умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини ◆ немає прикладів застосування.<br />
<br />
<br />
[http://www.efremova.info/word/tseremonija.html#.UqcbKtJdWTM ''('''Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000''')'']<br />
<br />
Ударение: церемо́ния<br />
ж.<br />
Торжественное совершение чего-л., обряд по установленным правилам.<br />
перен. разг. То, что совершается медленно, с соблюдением каких-л. затрудняющих подробностей.<br />
<br />
==Урочисті випадки==<br />
<br />
Церемонія може відзначати деякі важливі випадки людського життя, такі як:<br />
* народження (день народження)<br />
* посвячення (напр. вступ до навчального закладу а також обряди ініціації: хрещення, обрізання та ін.)<br />
* повноліття (соціальна зрілість, напр: бар-міцва та бат-міцва)<br />
* завершення навчання (напр. випускний вечір)<br />
* весілля<br />
* призначення на посаду (присяга, інавгурація)<br />
* нагородження<br />
* вихід на пенсію<br />
* смерть<br />
* поховання<br />
* релігійна, духовна церемонія (хрещення, причастя, жертвопринесення)<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:5.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ceremony.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Церемония.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Церемонія 4.jpg|x200px]]<br />
<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|ttiF1-YzhFw}}<br />
{{#ev:youtube|NBBF6r5bcEA}}<br />
{{#ev:youtube|wYATqdHSVZ4}}<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br />
[[Категорія:Це]]<br />
<br />
==Цікаво знати==<br />
==== Посуд до чайної церемонії====<br />
[[Файл:Церемонія 5.jpg|200px|thumb|left|Посуд до чайної церемонії]]<br />
Коли людина із західним складом розуму дізнається всі умови і жорсткі правила [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F чайної церемонії], йому стає незрозуміло - навіщо все це? Тільки для того, щоб випити кілька чашок чаю? Та й з українців навряд чи комусь спало б на думку починати приготування чаю з церемонії знайомства з чаєм. Тільки китайці можуть пояснити: який у цього напою смак, який запах і як смак одного чаю поєднується з попереднім. Навіть сам ритуал чайної церемонії в перекладі на українську означає «вище мистецтво чаювання». Сьогодні цей ритуал можна провести не тільки в [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9 Китаї], але і в [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 Україні]. Для цього достатньо придбати набір спеціальної чайної посуди і [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%8F начиння].<br />
<br />
Для початку необхідний Чабанов - чайний піднос, на якому буде стояти наш посуд. Він як би організує необхідний простір, на якому і буде проходити ритуал, допомагає створити відповідну атмосферу, налаштуватися на потрібний лад. Чабанов представляє із себе столик з висувним піддоном. Верхня частина столу - решітка. Під час чаювання столик активно поливається водою і чаєм. Через решітку волога стікає в піддон. Столик може бути різної форми, з різного [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB матеріалу], але головне - щоб піддон був висувним. У цьому випадку його простіше очищати від залишків заварки.<br />
<br />
А ось що стосується заварника, то тут матеріал, з якого він виготовлений, є визначальним чинником. Глиняний чайник чудово вбирає в себе аромат напою, тому в ньому рекомендується заварювати один сорт чаю. Для іншого сорту Вам знадобиться ще один чайник. Порцеляновий чайник більш універсальний. Він володіє гарною механічною і термічною міцністю і елегантним виглядом. Але він не здатний так глибоко передати аромат напою як хороший глиняний чайник.<br />
<br />
При покупці заварника для чайної ценремоніі необхідно визначитися з його об'ємом. Чим більше людей буде брати участь в чаюванні, тим об'ємніше повинна бути ємність.<br />
<br />
При розливі чай проходить через ситечко. Вони бувають різні. Але до прикладу, бамбукові частіше використовують як декоративну прикрасу, так як вони не відсіюють зовсім дрібні крихти.<br />
<br />
Якщо Ви хочете, щоб за столом всім дістався чай однакової фортеці, то включаєте в свій набір для чайної церемонії так званий «посудина справедливості» - спеціальний глечик, в який переливається чай перед розлиттям по чашках. Він може бути як порцеляновим, так і глиняним. Але якщо Вам хочеться похвалитися перед друзями красивим чайним настоєм, купіть скляну посудину.<br />
<br />
Що стосується чайної пари, то тут вибір, як правило, між тонкою і товстою порцеляною. Різниця тут невелика, але більш товстий матеріал краще зберігає тепло. А значить, перед тим як Ви зробите перший ковток, чай не встигне охолонути.<br />
<br />
Корисними помічниками чайної цереноніі стануть і різні чайні інструменти, але купувати їх необов'язково. Використовуючи тільки найнеобхідніші чайні предмети для чаювання, можна охопити філософію світу і доторкнутися до традицій Сходу.<br />
<br />
====Церемонія ключів====<br />
[[Файл:Церемонія 6.jpg|200px|thumb|left|Церемонія ключів]]<br />
Не дивлячись на те, що життя людини коротке, деякі обряди і правила передаються з покоління в покоління багато років, навіть століть. В основному, все сказане стосується релігійних обрядів та ритуалів. Проте, є і звичайні церемонії, які стосуються життя звичайних людей, не змінні сторіччями. Одна з таких церемоній - це "Церемонія Ключів". Церемонія проводиться щодня, о 21 годині 53 хвилини в Тауері.<br />
<br />
Суть цеременії - зустріч військового екскорту, завдання якого просте, це охорона головних воріт Тауера. Військовий екскорт зустрічає так званий головний біфітер, посада, яка також залишається постійною протягом багатьох сотень років.<br />
<br />
При проходженні караулу по вулиці Вотер-Лейн, вартові питають пароль. Навіть не знаю, що відбудеться, якщо караульний забуде пароль - можливо, церемонія затримається вперше за 7 століть? Хоча ні, один збій вже був, під час Другої Світової Війни. Тоді, через бомбардування, церемонію довелося відкласти. Але ніхто не був покараний, оскільки обставини не залежали від караулу або біфітера.<br />
<br />
Але повернемося до нашої церемонії. Річ у тому, що після проходження процедури опитування пароля, стражники піднімаються по відомих сходах, Брудварк, віддають честь своїй королеві, і приймають ключі у головного біфітера.<br />
<br />
Ось [https://www.youtube.com/watch?v=Jo3LSTn0IRg відео] церемонії, впевнений, вам буде цікаво поглянути на те, що відбувається своїми очима.<br />
<br />
==Див. також==<br />
'''Фільми'''<br />
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1971%29 «Церемония»] — фильм японского режиссёра Нагисы Осимы 1971 года.<br />
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1993%29 «Церемония»] — американский фильм 1993 года.<br />
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1995%29 «Церемония»] — фильм французского режиссёра Клода Шаброля 1995 года.<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F Чайна церемонія ]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%99%D0%BE%D0%B9%D0%BB%D0%B8%D0%BAЙойлик2014-05-15T22:24:15Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>==Словник Бориса Грінченка==<br />
'''Йо́йлик, -ка, '''''м. ''Плакса. Шух. І. 32. <br />
[[Категорія:Йо]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
плакса (той, хто схильний до плачу) рюмса.Плаксива людина...<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:618152410.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Plaksa_9725606_orig_.jpeg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:N50547dde66a28.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1313916158_8835aace-d152-40e5-82ae-6a5ae857ab94.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube|osBx8sQnUsI}}{{#ev:youtube|rr2EUXbB2Tg}}{{#ev:youtube|3xiZJ4vXc4Q}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
* [[Кваша ]]<br />
<br />
* [[Мизя ]]<br />
<br />
* [[Нюня ]]<br />
<br />
* [[Плаксій ]]<br />
<br />
* [[Плаксійка ]]<br />
<br />
* [[Рева ]]<br />
<br />
* [[Рюма ]]<br />
<br />
* [[Рюмса ]]<br />
<br />
* [[Тонкослізка ]]<br />
<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://nashamama.com/dityna/291plaksiva-ditina_-shukaite-prichini.html плаксива дитина]<br />
<br />
[http://kasner.kiev.ua/plaksivist-prichini-z-jasuvannja-i-sposobi/ плаксивість]<br />
<br />
[http://svit24.net/zdorovie/40479-plaksyvist-u-dytynstvi-ne-vplyvaje-na-psyhiku плаксивість у дитинстві]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AE%D0%B4%D0%B0Юда2014-05-15T21:39:17Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Юда, -ди, '''''м. ''Родъ злого духа, нечистой силы. Шух. І. 43. ''Нечистий духюда юдит християнина, аби один другого бив. ''ЕЗ. V. 101. <br />
[[Категорія:Юд]]<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови]===<br />
<br />
1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br />
♦ До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан.<br />
<br />
===[http://slovopedia.org.ua/31/53415/29811.html Словник синонімів Полюги]===<br />
<br />
біс, чортяка, розм. гаспид, дідько, куцак, діал.: антипко, арідник, (як вид вищого представника зла і пекла) демон, диявол, сатана, люципер, у знач. ім. куций, нечистий// злий дух, нечистий дух, нечиста сила.<br />
<br />
===[http://slovopedia.org.ua/29/53415/23924.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]===<br />
злий дух, нечиста сила в укр. демонології; намагається заподіяти капость, використовуючи найменшу недбалість чи людську слабкість; насилає хвороби, зводить жінок; для вел. шкоди ч. бракує сили, він доволі комічна й безталанна фігура; образ ч. виник під впливом християнської релігії (диявол, сатана) і породив численні усні оповідання; звірину природу ч. видають хвіст, баранячі або козлячі роги, кігті, свиняче рило; вірили, що ч. можна наймати на службу, заклавши свою душу. На Україні ч. називали різними іменами, тому що вимовляти це слово означало накликати біду.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чорт1.jpeg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чорт2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чорт3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чорт4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
{{#ev:youtube|M_cxwef4AaU}}<br />
{{#ev:youtube|3BRSSIrM1HE}}<br />
{{#ev:youtube|j2rGwjfiwh8}}<br />
==Див. також==<br />
<br />
[http://www.youtube.com/watch?v=dFxTyN_Rcuk Мультфільм "Чортеня № 13"]<br />
<br />
[http://bayun.ru/dia/Yak_dyad%60ko_chorta_duriv.html Діафільм "Як дядько чорта дурив"]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
[http://about-ukraine.com/index.php?text=108 Українська демонологія]<br />
<br />
[http://www.lnu.edu.ua/faculty/Philol/www/laboratory_folk_studies/el_books/Znadoby_do_ukr_demonolohii_t2_1_EZ_t33_1912.pdf Знадоби до української демонольоґії. Зібрав Володимир Гнатюк. Том ІІ. Випуск 1 // Етноґрафічний збірник / Видає Етноґрафічна комісія Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1912. Том ХХХІІІ]<br />
<br />
[http://proridne.net/mythology/books/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B0/ Українська відьма Милорадович В. П. Нариси з української демонології]<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
<br />
===[http://tradycija.com.ua/chort/ Вигляд]===<br />
[[Файл:Чорт6.png|міні|ліворуч|]]<br />
<br />
У народній уяві ця одіозна фігура нечистого світу постає у вигляді оброслої шерстю істоти з хвостом та невеликими ріжками. Його звірину природу також видають баранячі або козлячі роги, кігті, собача морда чи свиняче рило, іноді курячі ноги або крила кажана. Характерні прикмети — довгий ніс, палаючі очі, густе чорне волосся. Іноді чорт може перетворюватись на тварину, іноді він набуває форм якоїсь чудернацької істоти, що більше нагадує мавпочку. Подекуди ж чорта уявляють у вигляді іноземця, убраного у коротеньку куртку або фрак, вузенькі панталони, з кумедним капелюхом нп голові та люлькою в зубах. Звичайне помешкання чорта — млини, глибоке провалля, напівзруйновані будівлі, зарості бузини тощо. Зустріч із чортом не віщує нічого доброго. Після такого побачення людина може серйозно захворіти й навіть померти. Тому якщо вам на шляху трапилась якась дивна істота, яка говорить людською мовою, то треба неодмінно сходити до знахарки, яка силою Божого слова відверне від вас усілякі напасті. У народних прикметах чорт змальовується як істота, яка завжди робить лише шкоду. Коли на вулиці дме сильний вітер, що знищує все на своєму шляху, то говорять "чорт жениться". Святий пророк Ілля на своїй небесній колісниці, озброївшись блискавкою, ганяє нечистих по небу й по землі. Тож місце, куди потрапляє блискавка, вважається зазвичай проклятим, а ставлення до людини, враженої громом, неоднозначне. Чорт насилає хвороби, зводить жінок, полює на людські душі, штовхає на злочини та прикрі вчинки, після чого людина схильна до мук сумління та шкодує про скоєне. Вірять, що з чортом можна укласти договір і найняти його на службу, заклавши йому, втім, свою душу. Такі договори, як правило, треба укладати вночі на перехресті доріг і затверджувати кров’ю з мізинця. Чорт часто вдається до перевтілень, причому набуває подоби не лише людей і тварин, а й неживих предметів. <br />
<br />
Найчастіше він з’являється у людській подобі, але з цапиними чи собачими ногами, з ріжками на лобі та цапиною борідкою. Любить він і перевтілюватися у чорного пса, свиню або цапа. Звичайні місця його перебування — перехрестя доріг, болота, бур’яни або кущі бузини, порожні хати тощо — взагалі непридатні для проживання людей місця. Поблизу них традиційно розташовували млини, кузні, гончарні, майстерні, й, отже, не випадково мірошники, ковалі та гончарі вважалися пов’язаними з нечистою силою. Особливо це стосувалося ковалів і гончарів, котрі подібно до чортів, що пекли вогнем грішників, також "мучили" у полум’ї металеві вироби чи глиняний посуд. До того ж їхнє ремесло завжди вважалося священнодійством, утаємниченим заняттям, мовляв, неможливим без допомоги нечистої сили. <br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
===[http://traditions.org.ua/viruvannia/demonologiia/38-chort Чорт в українських традиціях]===<br />
[[Файл:Чорт5.jpg|міні|праворуч|]]<br />
<br />
Функції чорта досить широкі: він усіляко шкодить людям, насилає хвороби, зводить жінок, полює на людські душі, штовхає на злочини й прикрі вчинки. Особливо страшний він для похрещених дітей, яких може підмінити. Вірили, що з чортом можна укласти договір та найняти його на службу, заклавши йому, втім, свою душу. Такі договори, як правило, треба укладати вночі на перехресті доріг і затверджувати кров'ю з мізинця. <br />
<br />
===[http://etno.uaweb.org/mynuvshyna/r22.html Повір'я]===<br />
<br />
Для традиційної народної свідомості Ч. — уособлення таємничої сили, якою клянуть своїх ворогів: Бодай тебе чорт узяв; Іди під три чорти. За повір'ями, він боїться хреста, громових стріл святого Іллі і взагалі всього свяченого; захиститися від нього можна за допомогою спеціальної молитви і магічного кола. Разом із тим Ч. — досить комічна і безталанна фігура. У фольклорі українців він слугує постійною мішенню для жартів і анекдотів. У боротьбі з Ч. люди звичайно виходять переможцями. Звідси відоме прислів'я: Не такий страшний чорт, як його малюють.<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BEОдіво2014-05-15T21:34:43Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Одіво, -ва, '''''с. ''Одежда, одѣяніе. ''Грошей треба було для обуви, для одіва і так для чого. ''Верхнеднѣпр. у. <br />
[[Категорія:Од]]<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
===[http://sum.in.ua/s/odjagh Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br />
<br />
Сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. Молода Гамзиха устала якраз і в розкішному ранковому одягу дожидала чоловіка чай пити (Панас Мирний, IV, 1955, 159); Гетьман був у простому хатньому одязі — у світло-синьому каптані, оксамитових штанях і жовтих чоботях (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 402); * Образно. [Єпископ:] В твоїх словах бринить якась гординя, не пристоїть [не пристає] вона такій душі, яка бажає одяг правди взяти (Леся Українка, II, 1951, 501); Вже осінь. У жовтому одязі сад... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 58); * У порівняннях. Чи до любові там, де притуплена людська мораль, як зношений одяг, не гріє й не прикрашає? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 15). Верхній одяг — одяг, який носять поверх костюма, сукні і т. ін. Несміливо, закляклими пальцями зняли [полонянки] верхній одяг (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 167).<br />
<br />
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словник синонімів Полюги]=== <br />
<br />
ОДЯГ<br />
одежа, вбрання, розм. одіж, (жіночий) наряд, (святковий, дорогий) шати, (святих, священиків) мн. ризи, (убогий) одежина, (порваний) лахміття, дрантя, (спідній) білизна.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одяг 4 2013.gif|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одяг 2013.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одіва1.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одіва3.gif|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|VuxjfE8ZgeU}}<br />
{{#ev:youtube|BIUxWTQJYL8}}<br />
{{#ev:youtube|0qVcf3j9lAw}}<br />
<br />
==Див. також==<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Українське народне вбрання]<br />
<br />
[http://etno.uaweb.org/mynuvshyna/r09.html Різновиди традиційного одягу]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
[http://www.ex.ua/19810987 Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник / Гол. ред. A. Пономарьов]<br />
<br />
==Цікаві факти==<br />
<br />
Формування українського народного одягу — цього яскравого й самобутнього культурного явища — відбувалося протягом багатьох століть. Ще за часів Київської Русі значного розвитку набули ткацтво та різноманітні ремесла, які мають безпосереднє відношення до створення одягу. Відтоді кожна епоха накладала відбиток на традиційне вбрання, і можна з упевненістю твердити, що особливості костюма являють собою одне з важливих джерел вивчення етнічної історії населення України, його соціальної структури, естетичних поглядів та уявлень тощо.<br />
[[Файл:Одіва2.jpg|міні|ліворуч|]]<br />
Загальнохарактерною рисою традиційного українського одягу та численних доповнень до нього є декоративна мальовничість, яка відбиває високий рівень культури виробництва матеріалів для одягу, створення його різноманітних форм, володіння багатьма видами й техніками опорядження та оздоблення. Водночас народному одягу притаманна значна варіативність. Найбільш помітними були відмінності у костюмі, що побутував на Лівобережжі та Правобережжі, Слобожанщині та Поділлі. <br />
[[Файл:Одіва3.jpg|міні|праворуч|]]<br />
Це ж стосується й традиційного одягу населення Подністров'я, Карпат, Полісся та Півдня України. Регіональною специфікою були позначені передусім матеріали для одягу; конструктивні, технологічні і декоративні прийоми його створення; способи виробництва окремих деталей: головних уборів, взуття, прикрас; колорит, техніка та мотиви орнаментики — особливо сорочок і поясного одягу, які майже до кінця XIX ст. зберігали давні локальні особливості, а також способи носіння і об'єднання всіх елементів одягу в повний, завершений комплекс вбрання.<br />
Основні елементи українського народного одягу мають давньослов'янське походження і беруть свої витоки з культури Київської Русі. Це домоткані тунікоподібні сорочки, поясний одяг у вигляді прямокутної орнаментованої смуги тканини, вузькі полотняні чоловічі порти, рушникоподібне жіноче головне вбрання, плетені й ткані пояси та ін.<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9Ґречний2014-05-15T21:30:23Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Ґречний, -а, -е. '''Учтивый, любезный, милый. ''Бувай же здорову ґречний молодче, ґречний молодче, Іванехлопче! ''Чуб. ІІІ. 283. <br />
<br />
=== [http://sum.in.ua/s/grechnyj Академічний тлумачній словник] ===<br />
ҐРЕЧНИЙ, а, е. Шанобливо ввічливий у поводженні з людьми; чемний. Зо мною і пан і пані були дуже ґречні і милі, кланялись нам усім… (Леся Українка, V, 1956, 337); Він був, як завжди, підтягнутий, ґречний і вилощений наче щойно від кравця і перукаря (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 155); <br />
// Який виражає шанобливість, увічливість. Словом ґречним хтось привітавсь до нас… (Павло Тичина, I, 1946, 251).<br />
<br />
=== [http://slovopedia.org.ua/41/53904/263714.html Словопедія] ===<br />
ҐРЕЧНИЙ<br />
ґалянтний, чемний, ввічливий, люб'язний; (- слова) шанобливий.<br />
<br />
<br />
=== [http://eng-ukr.slovnenya.com/dictionary/%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Іншомовні словники] ===<br />
<br />
Гречний<br />
<br />
▶ прикметник<br />
toward <br />
prissy <br />
wellbehaved <br />
well-behaved <br />
<br />
toward<br />
<br />
▶ noun<br />
ґречний <br />
<br />
▶ adjective<br />
гречний <br />
слухняний <br />
майбутній <br />
<br />
▶ preposition<br />
до <br />
<br />
prissy<br />
<br />
▶ adjective<br />
манірний <br />
святенницький <br />
гречний <br />
зніжений <br />
хапливий <br />
метушливий <br />
<br />
▶ noun<br />
ґречний <br />
<br />
wellbehaved<br />
<br />
▶ adjective<br />
гречний <br />
<br />
▶ noun<br />
ґречний <br />
<br />
well-behaved<br />
<br />
▶ noun<br />
ґречний <br />
<br />
▶ adjective<br />
гречний <br />
доброзвичайний <br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:267px-Гречність.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:267px-ВінніПух.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:HF0TifCoWk0.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:SKRL9125.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|vis3z4J74vQ}}<br />
{{#ev:youtube|C_DACOlZuIg}}<br />
{{#ev:youtube|ROgvU7SjKOo}}<br />
<br />
=== Це цікаво ===<br />
*ДОБРОТА І ВВІЧЛИВІСТЬ - ШЛЯХ ДО НЕПЕРЕМОЖНОСТІ<br />
Одного разу до Вчителя прийшов юнак і попросив дозволу навчатися в нього.<br />
<br />
— Навіщо тобі це? — запитав Учитель.<br />
<br />
— Хочу стати сильним і непереможним. <br />
<br />
— Тоді стань ним! Будь добрим з усіма, ввічливим і уважним. Доброта і ввічливість принесуть тобі повагу інших. Твій дух стане чистим і добрим, а отже — сильним. Уважність допоможе тобі помічати найменші зміни, це дасть можливість уникати конфліктів, а отже, виграти поєдинок, не починаючи його. Якщо ж ти навчишся запобігати конфліктам, то станеш непереможним. <br />
<br />
— Чому? <br />
<br />
— Тому що тобі ні з ким буде змагатися. Юнак пішов, але через кілька років знову повернувся до Вчителя.<br />
<br />
— Що тобі потрібно? — запитав Мудрець. <br />
<br />
— Я прийшов поцікавитися вашим здоров’ям і дізнатися, чи не потрібна Вам моя допомога... І тоді Вчитель узяв його учнем.<br />
<br />
Источник: http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/dobrota-i-vvichlyvist-shlyah-do-neperemozhnosti<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
Див.:<br />
<br />
'''[[Ґречність]]'''<br />
<br />
'''[[Ґречно]]'''<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br />
[[Категорія:Ґр]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9Ґречний2014-05-15T21:21:14Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Ґречний, -а, -е. '''Учтивый, любезный, милый. ''Бувай же здорову ґречний молодче, ґречний молодче, Іванехлопче! ''Чуб. ІІІ. 283. <br />
<br />
=== [http://sum.in.ua/s/grechnyj Академічний тлумачній словник] ===<br />
ҐРЕЧНИЙ, а, е. Шанобливо ввічливий у поводженні з людьми; чемний. Зо мною і пан і пані були дуже ґречні і милі, кланялись нам усім… (Леся Українка, V, 1956, 337); Він був, як завжди, підтягнутий, ґречний і вилощений наче щойно від кравця і перукаря (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 155); <br />
// Який виражає шанобливість, увічливість. Словом ґречним хтось привітавсь до нас… (Павло Тичина, I, 1946, 251).<br />
<br />
=== [http://slovopedia.org.ua/41/53904/263714.html Словопедія] ===<br />
ҐРЕЧНИЙ<br />
ґалянтний, чемний, ввічливий, люб'язний; (- слова) шанобливий.<br />
<br />
<br />
=== [http://eng-ukr.slovnenya.com/dictionary/%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Іншомовні словники] ===<br />
<br />
Гречний<br />
<br />
▶ прикметник<br />
toward <br />
prissy <br />
wellbehaved <br />
well-behaved <br />
<br />
toward<br />
<br />
▶ noun<br />
ґречний <br />
<br />
▶ adjective<br />
гречний <br />
слухняний <br />
майбутній <br />
<br />
▶ preposition<br />
до <br />
<br />
prissy<br />
<br />
▶ adjective<br />
манірний <br />
святенницький <br />
гречний <br />
зніжений <br />
хапливий <br />
метушливий <br />
<br />
▶ noun<br />
ґречний <br />
<br />
wellbehaved<br />
<br />
▶ adjective<br />
гречний <br />
<br />
▶ noun<br />
ґречний <br />
<br />
well-behaved<br />
<br />
▶ noun<br />
ґречний <br />
<br />
▶ adjective<br />
гречний <br />
доброзвичайний <br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:267px-Гречність.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:267px-ВінніПух.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:HF0TifCoWk0.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:SKRL9125.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|vis3z4J74vQ}}<br />
{{#ev:youtube|C_DACOlZuIg}}<br />
{{#ev:youtube|ROgvU7SjKOo}}<br />
<br />
<br />
<br />
Див.:<br />
<br />
'''[[Ґречність]]'''<br />
<br />
'''[[Ґречно]]'''<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br />
[[Категорія:Ґр]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:SKRL9125.jpgФайл:SKRL9125.jpg2014-05-15T21:18:26Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div></div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:HF0TifCoWk0.jpgФайл:HF0TifCoWk0.jpg2014-05-15T21:18:04Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div></div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:267px-%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%9F%D1%83%D1%85.jpgФайл:267px-ВінніПух.jpg2014-05-15T21:17:43Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div></div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:267px-%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C.jpgФайл:267px-Гречність.jpg2014-05-15T21:17:15Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div></div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0Доброта2014-05-15T20:53:27Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>==Тлумачення слова==<br />
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12636-dobrota.html#show_point Словник Бориса Грінченка]===<br />
Добро́та, -ти, ж. Все хорошее, хорошія свойства, доброкачественность. Доброта погибла, а чорзна що осталось. Мил. 13. Освіти мене, рабу Божу, перед усім миром добротою, красотою, любощами і милощами. Чуб. I. 93. Въ слѣд. свад. пѣснѣ доброта — добрая нравственность новобрачной, сохранившей до замужества дѣвство. Будем гулять і в середу, а за твою, Парасютко, доброту розійдемося в суботу. Мил. 164<br />
<br />
===[http://sum.in.ua/s/dobrota Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 326.]===<br />
<br />
'''ДОБРОТА''', и, жін. Чутливе, дружнє ставлення до людей. Не шукай красоти, а шукай доброти (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 116); Сміялися з його незграбного вигляду, але любили.. за його доброту (Іван Франко, II, 1950, 217); <br />
// Привітність, ласка, прихильність. Доброта так і просвічує в його одкритому лиці ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%86%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Михайло Коцюбинський], I, 1955, 446); Скільки мудрості в поглядах на життя, скільки людяності, доброти в серці [Оленчука]. Сусіди йдуть до нього з своїми клопотами, і він.. кожному чимось порадить, допоможе ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0%D1%80_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8C_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Олесь Гончар], Таврія.., 1957, 351).<br />
<br />
<br />
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Вікіпедія]===<br />
<br />
'''Доброта:'''<br />
''Доброта'' — чутливе, дружнє ставлення до людей.[1]<br />
''Доброта'' — село у повіті Прахова в Румунії.<br />
''Доброта'' — місто (поселення) в Чорногорії, підпорядковане общині Котор.<br />
''Доброта'' — радянський художній фільм 1977 року.<br />
''Доброта'' — автомобілебудівне холдингове підприємство, Дрогобич, Україна.<br />
''Доброта'' — благодійний фонд, Донецьк, Україна.<br />
<br />
===[http://www.efremova.info/word/dobrota.html#.UqbMj9JdWTM Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000]===<br />
<br />
Ударение: доброта́<br />
ж.<br />
Отвлеч. сущ. по значению прил.: добрый (1,2).<br />
<br />
===[http://shpargalochka.net/tvir-na-temu-scho-take-dobrota/ Шпаргалочка]===<br />
<br />
'''Доброта''' – це прояв всього хорошого , що є в кожній людині. Наскільки він прихильний моральності, настільки і високий його особистісний рівень як людину доброго, чуйного і благородного.<br />
<br />
==Інше==<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_%28%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F%29 Доброта] — населённый пункт в муниципалитете города Котор, Черногория.<br />
<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC%29 «Доброта»] — советский художественный фильм 1977 года.<br />
<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_%28%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F%29 «Доброта»] — автомобилестроительное предприятие, Дрогобыч, Украина.<br />
<br />
[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4_%C2%AB%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0%C2%BB "Доброта"] - благотворительный фонд, Донецк, Украина.<br />
<br />
==Про доброту==<br />
Здебільшого, доброта зароджується в кожному з нас ще з самих ранніх років життя. Радіючи батьківської любові, оточуючим природних красот і теплим сонячним променям, ми формуємо у своєму серці самі добрі і щирі почуття. Ми готові любити весь світ і бути його часткою. Проте з часом проблеми, негаразди, цинічне оточення починає виховувати в людині негативні прояви, готові заступити найсвітліші сторони його [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80 характеру]. Але якщо в душі живе любов, якщо у свідомості тверді справжні [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C цінності], то і вчинки стануть відбуватися виключно добрі.<br />
<br />
Прояв доброти помітно буквально у всьому. Це [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0 турбота] про рослини, тварин і навколишнього середовища, щире співпереживання людям, готовність прийти на підмогу. По-справжньому добра людина завжди допоможе літньому перехожому, втішить плач дитини, зупинить хулігана, який псує рослини або міське майно. Небайдуже ставлення до подій – один з найбільш явних ознак істинної доброти. Така людина ніколи не пройде повз потребують допомоги, що не самоусунеться від проблем оточуючих.<br />
<br />
Доброта проявляється в сімейних і дружніх відносинах. Розцінюючи любов батьків лише як можливість отримання подарунків, залишаючись при цьому егоїстичним споживачем, не можна вважатися доброю людиною. Використовуючи у власних цілях дружбу, не варто претендувати на звання моральної особистості. Абсолютна щирість, людяність і безкорисливість – це не тільки важливі якості будь-якої людини, але і його впевнена, гідна дорога в справжнє життя.<br />
<br />
<br />
==Вислови==<br />
''Все прекрасные чувства в мире весят меньше, чем одно доброе дело.'' — '''Роберт Лоуэлл'''<br />
<br />
''Доброта, если она не безгранична, не достойна называться добротой.'' — '''Мария фон Эбнер-Эшенбах'''<br />
<br />
''Достойна похвалы доброта лишь того, кто добр, имея достаточно сил, чтобы быть злым.'' — '''Франсуа де Ларошфуко'''<br />
<br />
''Кто сердцем добр, тот и в бедной одежде благороден.'' — '''Густав Фрейтаг'''<br />
<br />
''Кто добр лишь на словах, вдвойне негоден тот.'' — '''[источник?]'''<br />
<br />
''Кто делает добро достойным людям, делает добро всем.'' — '''Публилий Сир'''<br />
<br />
''Многих приходится уважать не за то, что они творят добро, а за то, что не приносят зла.'' — '''Клод Гельвеций'''<br />
<br />
''Освободитесь от зла — у вас останется добро. Освободитесь от добра — что у вас останется?'' — '''Мишо'''<br />
<br />
''Прежде всего будьте добрыми; доброта обезоруживает большинство людей.'' — '''Лакордер'''<br />
<br />
''— Потому, что пьяный добрей и умней трезвого. Пьяный больше любит музыку, чем трезвый. О, моя сладкоголосая квинта! Не будь на этом свете пьяных, недалеко бы ушло искусство! Молись же, чтобы те, которые будут нас слушать, были пьяны!'' — '''Антон Чехов, «Ненужная победа»'''<br />
<br />
==Зображення==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доброта 1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доброта 2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доброта 3.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доброта 4.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|90WIDV5O2Fk}}<br />
{{#ev:youtube|t8A0_2Ol0DE}}<br />
{{#ev:youtube|LGIAOlOPHpk}}<br />
<br />
==Цікаво знати==<br />
<br />
Деякі люди не в силах здійснювати погані вчинки - вони завжди намагаються залишатися на боці добра. Як вважають вчені з США, справа не скільки у вихованні, скільки в генах, повідопляють зарубіжні ЗМІ.<br />
Як показали спостереження за людьми з різними варіантами генів, що відповідають за роботу гормонів окситоцину і вазопресину, схильність до доброти частково передається нам від наших батьків. Вважається, що рівень цих гормонів впливає на характер людини.<br />
"Ми виявили, що комбінація цих генів, разом із сприйняттям навколишнього світу як більш-менш небезпечного місця для життя, впливає на такі якості, як доброта і щедрість. Люди, які вважали світ повним небезпек, рідше допомагали іншим, якщо у них не було особливої комбінації генів, яка пов'язана з добрим характером ", - відзначили дослідники з університету Каліфорнії.<br />
Як пояснюють вчені, особлива комбінація генів" дозволяє людині впоратися з відчуттям небезпеки і допомагати іншим людям незалежно від своїх страхів і побоювань". Той факт, що гени формують характер людини в сукупності з його досвідом і сприйняттям, не здивував учених, оскільки зв'язки між нашими ДНК і соціальною поведінкою є досить складними.<br />
Якщо один з ваших сусідів завжди готовий прийти до вас на допомогу, в той час як другий діє лише так, як зручно йому, не дивуйтеся. Можливо, справа не тільки в його кепському вихованні, але і в генах, які дісталися йому від предків. <br />
<br />
Джерело - [http://cikavo-znaty.org.ua/176-dobrota-zakladena-v-dnk-lyudini.html Світ цікавих фактів]<br />
<br />
==Див. також==<br />
[[Добро]]<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
#[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/12636-dobrota.html#show_point Словник Бориса Грінченка]<br />
#[http://sum.in.ua/s/dobrota Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 326.]<br />
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Вікіпедія]<br />
#[http://www.efremova.info/word/dobrota.html#.UqbMj9JdWTM Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000]<br />
#[http://shpargalochka.net/tvir-na-temu-scho-take-dobrota/ Шпаргалочка]<br />
#[http://cikavo-znaty.org.ua/176-dobrota-zakladena-v-dnk-lyudini.html Світ цікавих фактів]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br />
[[Категорія:До]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8FЦеремонія2014-05-15T20:38:53Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Церемонія, -нії, '''''ж. ''1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. ''Без церемонії оглядали кожну паню. ''Левиц. Пов. 23. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/ceremonija ''('''Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 202''')'']<br />
<br />
#Прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4 обряд]. Скромна церемонія тих незвичайних заручин відбулася без нього ( [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Іван Франко], VIII, 1952, 52); Він [козак] .. тричі навхрест обняв і поцілував Чепігу. На цьому й скінчилася немудра церемонія висвячення старого січовика в кошові ( Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 124); Церемонія вручення свідоцтв про закінчення технікуму затягнулась (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 22);// розм. Процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь. Ранком нас вишикували перед поліційним станом. Мені не подобалася вся ця церемонія ( [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Юрій Збанацький], Єдина, 1959, 86).<br />
#Умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини. « Боже мій! Що це я зробив! – була перша Гордієва думка.- Ударив! Ударив людину..» Але зараз же схотілося збутися цієї думки. « Не я перший почав війну, а вони. А коли війна, то нема церемоній!» ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Борис Грінченко], II, 1963, 129); Тут Мартоха почала хилити горілку маленькими-маленькими ковточками, кривлячись, теж «для церемонії», але не дуже ( Леся Українка, III, 1952, 673); « Знає, шельма, що мужики завтра одберуть землю, а з голодранцем нічого церемонії гнути»… ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%86%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Михайло Коцюбинський], II, 1955, 396).<br />
#Без [усяких] церемоній; Без [усякої] церемонії – не дбаючи про дотримання етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. В кімнаті з’являється сестра-жалібниця. Вона без церемоній випроваджує гостей, не даючи Севові навіть договорити фрази ( Юрій Яновський, її, 1958, 135); В батьковій кузні така вже встанова: хто прийде – сюди, говори, дійде до почастунку-й його не минуть, але як треба щось допомогти, то батько без церемонії обертається до нього: - .. Куме, куме! Ану-но, за молот! (Іван Франко, IV, 1950, 190); Недовго думаючи, хлопці підхопили Мурашка під руки і без усяких церемоній потягли із сонця в кущі, в холодок ( Олесь Гончар, Таврія, 1952, 285); Що за церемонії! – не варто дуже дотримуватись прийнятого етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. – Що за церемонії, Валентине Модестовичу! Я зробив не більше того, що веліло мені моє сумління інженера ( Юрій Шовкопля, Інженери, 1956, 369).<br />
<br />
<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F ''('''Вікіпедія''')'']<br />
<br />
'''Церем́онія''' (англ. Ceremony) — обряд, урочиста процедура ритуального значення, що відбувається за особливою нагодою. Слово може мати етруське походження.<br />
Слово «церемонія», що вживається по відношенню до події, саме по собі має на увазі її урочистість. Однак, оскільки слово «церемонія» має й інші значення, для підкреслення однозначності слова, часто вживається словосполучення «урочиста церемонія», що деякою мірою є тавтологією.<br />
<br />
<br />
[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F ''('''Вікісловник''')'']<br />
<br />
Значення:<br />
#прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд<br />
##розм. процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь<br />
#умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини ◆ немає прикладів застосування.<br />
<br />
<br />
[http://www.efremova.info/word/tseremonija.html#.UqcbKtJdWTM ''('''Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000''')'']<br />
<br />
Ударение: церемо́ния<br />
ж.<br />
Торжественное совершение чего-л., обряд по установленным правилам.<br />
перен. разг. То, что совершается медленно, с соблюдением каких-л. затрудняющих подробностей.<br />
<br />
==Урочисті випадки==<br />
<br />
Церемонія може відзначати деякі важливі випадки людського життя, такі як:<br />
* народження (день народження)<br />
* посвячення (напр. вступ до навчального закладу а також обряди ініціації: хрещення, обрізання та ін.)<br />
* повноліття (соціальна зрілість, напр: бар-міцва та бат-міцва)<br />
* завершення навчання (напр. випускний вечір)<br />
* весілля<br />
* призначення на посаду (присяга, інавгурація)<br />
* нагородження<br />
* вихід на пенсію<br />
* смерть<br />
* поховання<br />
* релігійна, духовна церемонія (хрещення, причастя, жертвопринесення)<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:5.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ceremony.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Церемония.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Церемонія 4.jpg|x200px]]<br />
<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|ttiF1-YzhFw}}<br />
{{#ev:youtube|NBBF6r5bcEA}}<br />
{{#ev:youtube|wYATqdHSVZ4}}<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br />
[[Категорія:Це]]<br />
<br />
==Цікаво знати==<br />
==== Посуд до чайної церемонії====<br />
[[Файл:Церемонія 5.jpg|200px|thumb|left|Посуд до чайної церемонії]]<br />
Коли людина із західним складом розуму дізнається всі умови і жорсткі правила чайної церемонії, йому стає незрозуміло - навіщо все це? Тільки для того, щоб випити кілька чашок чаю? Та й з українців навряд чи комусь спало б на думку починати приготування чаю з церемонії знайомства з чаєм. Тільки китайці можуть пояснити: який у цього напою смак, який запах і як смак одного чаю поєднується з попереднім. Навіть сам ритуал чайної церемонії в перекладі на українську означає «вище мистецтво чаювання». Сьогодні цей ритуал можна провести не тільки в Китаї, але і в Україні. Для цього достатньо придбати набір спеціальної чайної посуди і начиння.<br />
<br />
Для початку необхідний Чабанов - чайний піднос, на якому буде стояти наш посуд. Він як би організує необхідний простір, на якому і буде проходити ритуал, допомагає створити відповідну атмосферу, налаштуватися на потрібний лад. Чабанов представляє із себе столик з висувним піддоном. Верхня частина столу - решітка. Під час чаювання столик активно поливається водою і чаєм. Через решітку волога стікає в піддон. Столик може бути різної форми, з різного матеріалу, але головне - щоб піддон був висувним. У цьому випадку його простіше очищати від залишків заварки.<br />
<br />
А ось що стосується заварника, то тут матеріал, з якого він виготовлений, є визначальним чинником. Глиняний чайник чудово вбирає в себе аромат напою, тому в ньому рекомендується заварювати один сорт чаю. Для іншого сорту Вам знадобиться ще один чайник. Порцеляновий чайник більш універсальний. Він володіє гарною механічною і термічною міцністю і елегантним виглядом. Але він не здатний так глибоко передати аромат напою як хороший глиняний чайник.<br />
<br />
При покупці заварника для чайної ценремоніі необхідно визначитися з його об'ємом. Чим більше людей буде брати участь в чаюванні, тим об'ємніше повинна бути ємність.<br />
<br />
При розливі чай проходить через ситечко. Вони бувають різні. Але до прикладу, бамбукові частіше використовують як декоративну прикрасу, так як вони не відсіюють зовсім дрібні крихти.<br />
<br />
Якщо Ви хочете, щоб за столом всім дістався чай однакової фортеці, то включаєте в свій набір для чайної церемонії так званий «посудина справедливості» - спеціальний глечик, в який переливається чай перед розлиттям по чашках. Він може бути як порцеляновим, так і глиняним. Але якщо Вам хочеться похвалитися перед друзями красивим чайним настоєм, купіть скляну посудину.<br />
<br />
Що стосується чайної пари, то тут вибір, як правило, між тонкою і товстою порцеляною. Різниця тут невелика, але більш товстий матеріал краще зберігає тепло. А значить, перед тим як Ви зробите перший ковток, чай не встигне охолонути.<br />
<br />
Корисними помічниками чайної цереноніі стануть і різні чайні інструменти, але купувати їх необов'язково. Використовуючи тільки найнеобхідніші чайні предмети для чаювання, можна охопити філософію світу і доторкнутися до традицій Сходу.<br />
<br />
====Церемонія ключів====<br />
[[Файл:Церемонія 6.jpg|200px|thumb|left|Церемонія ключів]]<br />
Не дивлячись на те, що життя людини коротке, деякі обряди і правила передаються з покоління в покоління багато років, навіть століть. В основному, все сказане стосується релігійних обрядів та ритуалів. Проте, є і звичайні церемонії, які стосуються життя звичайних людей, не змінні сторіччями. Одна з таких церемоній - це "Церемонія Ключів". Церемонія проводиться щодня, о 21 годині 53 хвилини в Тауері.<br />
<br />
Суть цеременії - зустріч військового екскорту, завдання якого просте, це охорона головних воріт Тауера. Військовий екскорт зустрічає так званий головний біфітер, посада, яка також залишається постійною протягом багатьох сотень років.<br />
<br />
При проходженні караулу по вулиці Вотер-Лейн, вартові питають пароль. Навіть не знаю, що відбудеться, якщо караульний забуде пароль - можливо, церемонія затримається вперше за 7 століть? Хоча ні, один збій вже був, під час Другої Світової Війни. Тоді, через бомбардування, церемонію довелося відкласти. Але ніхто не був покараний, оскільки обставини не залежали від караулу або біфітера.<br />
<br />
Але повернемося до нашої церемонії. Річ у тому, що після проходження процедури опитування пароля, стражники піднімаються по відомих сходах, Брудварк, віддають честь своїй королеві, і приймають ключі у головного біфітера.<br />
<br />
Ось [https://www.youtube.com/watch?v=Jo3LSTn0IRg відео] церемонії, впевнений, вам буде цікаво поглянути на те, що відбувається своїми очима.<br />
<br />
==Див. також==<br />
'''Фільми'''<br />
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1971%29 «Церемония»] — фильм японского режиссёра Нагисы Осимы 1971 года.<br />
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1993%29 «Церемония»] — американский фильм 1993 года.<br />
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1995%29 «Церемония»] — фильм французского режиссёра Клода Шаброля 1995 года.<br />
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F Чайна церемонія ]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8FЦеремонія2014-05-15T20:32:00Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Церемонія, -нії, '''''ж. ''1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. ''Без церемонії оглядали кожну паню. ''Левиц. Пов. 23. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/ceremonija ''('''Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 202''')'']<br />
<br />
#Прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4 обряд]. Скромна церемонія тих незвичайних заручин відбулася без нього ( [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Іван Франко], VIII, 1952, 52); Він [козак] .. тричі навхрест обняв і поцілував Чепігу. На цьому й скінчилася немудра церемонія висвячення старого січовика в кошові ( Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 124); Церемонія вручення свідоцтв про закінчення технікуму затягнулась (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 22);// розм. Процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь. Ранком нас вишикували перед поліційним станом. Мені не подобалася вся ця церемонія ( [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Юрій Збанацький], Єдина, 1959, 86).<br />
#Умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини. « Боже мій! Що це я зробив! – була перша Гордієва думка.- Ударив! Ударив людину..» Але зараз же схотілося збутися цієї думки. « Не я перший почав війну, а вони. А коли війна, то нема церемоній!» ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Борис Грінченко], II, 1963, 129); Тут Мартоха почала хилити горілку маленькими-маленькими ковточками, кривлячись, теж «для церемонії», але не дуже ( Леся Українка, III, 1952, 673); « Знає, шельма, що мужики завтра одберуть землю, а з голодранцем нічого церемонії гнути»… ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%86%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Михайло Коцюбинський], II, 1955, 396).<br />
#Без [усяких] церемоній; Без [усякої] церемонії – не дбаючи про дотримання етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. В кімнаті з’являється сестра-жалібниця. Вона без церемоній випроваджує гостей, не даючи Севові навіть договорити фрази ( Юрій Яновський, її, 1958, 135); В батьковій кузні така вже встанова: хто прийде – сюди, говори, дійде до почастунку-й його не минуть, але як треба щось допомогти, то батько без церемонії обертається до нього: - .. Куме, куме! Ану-но, за молот! (Іван Франко, IV, 1950, 190); Недовго думаючи, хлопці підхопили Мурашка під руки і без усяких церемоній потягли із сонця в кущі, в холодок ( Олесь Гончар, Таврія, 1952, 285); Що за церемонії! – не варто дуже дотримуватись прийнятого етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. – Що за церемонії, Валентине Модестовичу! Я зробив не більше того, що веліло мені моє сумління інженера ( Юрій Шовкопля, Інженери, 1956, 369).<br />
<br />
<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F ''('''Вікіпедія''')'']<br />
<br />
'''Церем́онія''' (англ. Ceremony) — обряд, урочиста процедура ритуального значення, що відбувається за особливою нагодою. Слово може мати етруське походження.<br />
Слово «церемонія», що вживається по відношенню до події, саме по собі має на увазі її урочистість. Однак, оскільки слово «церемонія» має й інші значення, для підкреслення однозначності слова, часто вживається словосполучення «урочиста церемонія», що деякою мірою є тавтологією.<br />
<br />
<br />
[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F ''('''Вікісловник''')'']<br />
<br />
Значення:<br />
#прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд<br />
##розм. процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь<br />
#умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини ◆ немає прикладів застосування.<br />
<br />
<br />
[http://www.efremova.info/word/tseremonija.html#.UqcbKtJdWTM ''('''Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000''')'']<br />
<br />
Ударение: церемо́ния<br />
ж.<br />
Торжественное совершение чего-л., обряд по установленным правилам.<br />
перен. разг. То, что совершается медленно, с соблюдением каких-л. затрудняющих подробностей.<br />
<br />
==Урочисті випадки==<br />
<br />
Церемонія може відзначати деякі важливі випадки людського життя, такі як:<br />
* народження (день народження)<br />
* посвячення (напр. вступ до навчального закладу а також обряди ініціації: хрещення, обрізання та ін.)<br />
* повноліття (соціальна зрілість, напр: бар-міцва та бат-міцва)<br />
* завершення навчання (напр. випускний вечір)<br />
* весілля<br />
* призначення на посаду (присяга, інавгурація)<br />
* нагородження<br />
* вихід на пенсію<br />
* смерть<br />
* поховання<br />
* релігійна, духовна церемонія (хрещення, причастя, жертвопринесення)<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:5.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ceremony.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Церемония.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Церемонія 4.jpg|x200px]]<br />
<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|ttiF1-YzhFw}}<br />
{{#ev:youtube|NBBF6r5bcEA}}<br />
{{#ev:youtube|wYATqdHSVZ4}}<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br />
[[Категорія:Це]]<br />
<br />
==Цікаво знати==<br />
==== Посуд до чайної церемонії====<br />
[[Файл:Церемонія 5.jpg|200px|thumb|left|Посуд до чайної церемонії]]<br />
Коли людина із західним складом розуму дізнається всі умови і жорсткі правила чайної церемонії, йому стає незрозуміло - навіщо все це? Тільки для того, щоб випити кілька чашок чаю? Та й з українців навряд чи комусь спало б на думку починати приготування чаю з церемонії знайомства з чаєм. Тільки китайці можуть пояснити: який у цього напою смак, який запах і як смак одного чаю поєднується з попереднім. Навіть сам ритуал чайної церемонії в перекладі на українську означає «вище мистецтво чаювання». Сьогодні цей ритуал можна провести не тільки в Китаї, але і в Україні. Для цього достатньо придбати набір спеціальної чайної посуди і начиння.<br />
<br />
Для початку необхідний Чабанов - чайний піднос, на якому буде стояти наш посуд. Він як би організує необхідний простір, на якому і буде проходити ритуал, допомагає створити відповідну атмосферу, налаштуватися на потрібний лад. Чабанов представляє із себе столик з висувним піддоном. Верхня частина столу - решітка. Під час чаювання столик активно поливається водою і чаєм. Через решітку волога стікає в піддон. Столик може бути різної форми, з різного матеріалу, але головне - щоб піддон був висувним. У цьому випадку його простіше очищати від залишків заварки.<br />
<br />
А ось що стосується заварника, то тут матеріал, з якого він виготовлений, є визначальним чинником. Глиняний чайник чудово вбирає в себе аромат напою, тому в ньому рекомендується заварювати один сорт чаю. Для іншого сорту Вам знадобиться ще один чайник. Порцеляновий чайник більш універсальний. Він володіє гарною механічною і термічною міцністю і елегантним виглядом. Але він не здатний так глибоко передати аромат напою як хороший глиняний чайник.<br />
<br />
При покупці заварника для чайної ценремоніі необхідно визначитися з його об'ємом. Чим більше людей буде брати участь в чаюванні, тим об'ємніше повинна бути ємність.<br />
<br />
При розливі чай проходить через ситечко. Вони бувають різні. Але до прикладу, бамбукові частіше використовують як декоративну прикрасу, так як вони не відсіюють зовсім дрібні крихти.<br />
<br />
Якщо Ви хочете, щоб за столом всім дістався чай однакової фортеці, то включаєте в свій набір для чайної церемонії так званий «посудина справедливості» - спеціальний глечик, в який переливається чай перед розлиттям по чашках. Він може бути як порцеляновим, так і глиняним. Але якщо Вам хочеться похвалитися перед друзями красивим чайним настоєм, купіть скляну посудину.<br />
<br />
Що стосується чайної пари, то тут вибір, як правило, між тонкою і товстою порцеляною. Різниця тут невелика, але більш товстий матеріал краще зберігає тепло. А значить, перед тим як Ви зробите перший ковток, чай не встигне охолонути.<br />
<br />
Корисними помічниками чайної цереноніі стануть і різні чайні інструменти, але купувати їх необов'язково. Використовуючи тільки найнеобхідніші чайні предмети для чаювання, можна охопити філософію світу і доторкнутися до традицій Сходу.<br />
<br />
====Церемонія ключів====<br />
[[Файл:Церемонія 6.jpg|200px|thumb|left|Церемонія ключів]]<br />
Не дивлячись на те, що життя людини коротке, деякі обряди і правила передаються з покоління в покоління багато років, навіть століть. В основному, все сказане стосується релігійних обрядів та ритуалів. Проте, є і звичайні церемонії, які стосуються життя звичайних людей, не змінні сторіччями. Одна з таких церемоній - це "Церемонія Ключів". Церемонія проводиться щодня, о 21 годині 53 хвилини в Тауері.<br />
<br />
Суть цеременії - зустріч військового екскорту, завдання якого просте, це охорона головних воріт Тауера. Військовий екскорт зустрічає так званий головний біфітер, посада, яка також залишається постійною протягом багатьох сотень років.<br />
<br />
При проходженні караулу по вулиці Вотер-Лейн, вартові питають пароль. Навіть не знаю, що відбудеться, якщо караульний забуде пароль - можливо, церемонія затримається вперше за 7 століть? Хоча ні, один збій вже був, під час Другої Світової Війни. Тоді, через бомбардування, церемонію довелося відкласти. Але ніхто не був покараний, оскільки обставини не залежали від караулу або біфітера.<br />
<br />
Але повернемося до нашої церемонії. Річ у тому, що після проходження процедури опитування пароля, стражники піднімаються по відомих сходах, Брудварк, віддають честь своїй королеві, і приймають ключі у головного біфітера.<br />
<br />
Ось [https://www.youtube.com/watch?v=Jo3LSTn0IRg відео] церемонії, впевнений, вам буде цікаво поглянути на те, що відбувається своїми очима.<br />
<br />
==Див. також==<br />
'''Фільми'''<br />
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1971%29 «Церемония»] — фильм японского режиссёра Нагисы Осимы 1971 года.<br />
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1993%29 «Церемония»] — американский фильм 1993 года.<br />
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1995%29 «Церемония»] — фильм французского режиссёра Клода Шаброля 1995 года.</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8FЦеремонія2014-05-15T20:05:26Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Церемонія, -нії, '''''ж. ''1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. ''Без церемонії оглядали кожну паню. ''Левиц. Пов. 23. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/ceremonija ''('''Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 202''')'']<br />
<br />
#Прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4 обряд]. Скромна церемонія тих незвичайних заручин відбулася без нього ( Іван Франко, VIII, 1952, 52); Він [козак] .. тричі навхрест обняв і поцілував Чепігу. На цьому й скінчилася немудра церемонія висвячення старого січовика в кошові ( Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 124); Церемонія вручення свідоцтв про закінчення технікуму затягнулась (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 22);// розм. Процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь. Ранком нас вишикували перед поліційним станом. Мені не подобалася вся ця церемонія ( Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 86).<br />
#Умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини. « Боже мій! Що це я зробив! – була перша Гордієва думка.- Ударив! Ударив людину..» Але зараз же схотілося збутися цієї думки. « Не я перший почав війну, а вони. А коли війна, то нема церемоній!» (Борис Грінченко, II, 1963, 129); Тут Мартоха почала хилити горілку маленькими-маленькими ковточками, кривлячись, теж «для церемонії», але не дуже ( Леся Українка, III, 1952, 673); « Знає, шельма, що мужики завтра одберуть землю, а з голодранцем нічого церемонії гнути»… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 396).<br />
#Без [усяких] церемоній; Без [усякої] церемонії – не дбаючи про дотримання етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. В кімнаті з’являється сестра-жалібниця. Вона без церемоній випроваджує гостей, не даючи Севові навіть договорити фрази ( Юрій Яновський, її, 1958, 135); В батьковій кузні така вже встанова: хто прийде – сюди, говори, дійде до почастунку-й його не минуть, але як треба щось допомогти, то батько без церемонії обертається до нього: - .. Куме, куме! Ану-но, за молот! (Іван Франко, IV, 1950, 190); Недовго думаючи, хлопці підхопили Мурашка під руки і без усяких церемоній потягли із сонця в кущі, в холодок ( Олесь Гончар, Таврія, 1952, 285); Що за церемонії! – не варто дуже дотримуватись прийнятого етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. – Що за церемонії, Валентине Модестовичу! Я зробив не більше того, що веліло мені моє сумління інженера ( Юрій Шовкопля, Інженери, 1956, 369).<br />
<br />
<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F ''('''Вікіпедія''')'']<br />
<br />
'''Церем́онія''' (англ. Ceremony) — обряд, урочиста процедура ритуального значення, що відбувається за особливою нагодою. Слово може мати етруське походження.<br />
Слово «церемонія», що вживається по відношенню до події, саме по собі має на увазі її урочистість. Однак, оскільки слово «церемонія» має й інші значення, для підкреслення однозначності слова, часто вживається словосполучення «урочиста церемонія», що деякою мірою є тавтологією.<br />
<br />
<br />
[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F ''('''Вікісловник''')'']<br />
<br />
Значення:<br />
#прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд<br />
##розм. процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь<br />
#умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини ◆ немає прикладів застосування.<br />
<br />
<br />
[http://www.efremova.info/word/tseremonija.html#.UqcbKtJdWTM ''('''Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000''')'']<br />
<br />
Ударение: церемо́ния<br />
ж.<br />
Торжественное совершение чего-л., обряд по установленным правилам.<br />
перен. разг. То, что совершается медленно, с соблюдением каких-л. затрудняющих подробностей.<br />
<br />
==Урочисті випадки==<br />
<br />
Церемонія може відзначати деякі важливі випадки людського життя, такі як:<br />
* народження (день народження)<br />
* посвячення (напр. вступ до навчального закладу а також обряди ініціації: хрещення, обрізання та ін.)<br />
* повноліття (соціальна зрілість, напр: бар-міцва та бат-міцва)<br />
* завершення навчання (напр. випускний вечір)<br />
* весілля<br />
* призначення на посаду (присяга, інавгурація)<br />
* нагородження<br />
* вихід на пенсію<br />
* смерть<br />
* поховання<br />
* релігійна, духовна церемонія (хрещення, причастя, жертвопринесення)<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:5.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ceremony.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Церемония.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Церемонія 4.jpg|x200px]]<br />
<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|ttiF1-YzhFw}}<br />
{{#ev:youtube|NBBF6r5bcEA}}<br />
{{#ev:youtube|wYATqdHSVZ4}}<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br />
[[Категорія:Це]]<br />
<br />
==Цікаво знати==<br />
==== Посуд до чайної церемонії====<br />
[[Файл:Церемонія 5.jpg|200px|thumb|left|Посуд до чайної церемонії]]<br />
Коли людина із західним складом розуму дізнається всі умови і жорсткі правила чайної церемонії, йому стає незрозуміло - навіщо все це? Тільки для того, щоб випити кілька чашок чаю? Та й з українців навряд чи комусь спало б на думку починати приготування чаю з церемонії знайомства з чаєм. Тільки китайці можуть пояснити: який у цього напою смак, який запах і як смак одного чаю поєднується з попереднім. Навіть сам ритуал чайної церемонії в перекладі на українську означає «вище мистецтво чаювання». Сьогодні цей ритуал можна провести не тільки в Китаї, але і в Україні. Для цього достатньо придбати набір спеціальної чайної посуди і начиння.<br />
<br />
Для початку необхідний Чабанов - чайний піднос, на якому буде стояти наш посуд. Він як би організує необхідний простір, на якому і буде проходити ритуал, допомагає створити відповідну атмосферу, налаштуватися на потрібний лад. Чабанов представляє із себе столик з висувним піддоном. Верхня частина столу - решітка. Під час чаювання столик активно поливається водою і чаєм. Через решітку волога стікає в піддон. Столик може бути різної форми, з різного матеріалу, але головне - щоб піддон був висувним. У цьому випадку його простіше очищати від залишків заварки.<br />
<br />
А ось що стосується заварника, то тут матеріал, з якого він виготовлений, є визначальним чинником. Глиняний чайник чудово вбирає в себе аромат напою, тому в ньому рекомендується заварювати один сорт чаю. Для іншого сорту Вам знадобиться ще один чайник. Порцеляновий чайник більш універсальний. Він володіє гарною механічною і термічною міцністю і елегантним виглядом. Але він не здатний так глибоко передати аромат напою як хороший глиняний чайник.<br />
<br />
При покупці заварника для чайної ценремоніі необхідно визначитися з його об'ємом. Чим більше людей буде брати участь в чаюванні, тим об'ємніше повинна бути ємність.<br />
<br />
При розливі чай проходить через ситечко. Вони бувають різні. Але до прикладу, бамбукові частіше використовують як декоративну прикрасу, так як вони не відсіюють зовсім дрібні крихти.<br />
<br />
Якщо Ви хочете, щоб за столом всім дістався чай однакової фортеці, то включаєте в свій набір для чайної церемонії так званий «посудина справедливості» - спеціальний глечик, в який переливається чай перед розлиттям по чашках. Він може бути як порцеляновим, так і глиняним. Але якщо Вам хочеться похвалитися перед друзями красивим чайним настоєм, купіть скляну посудину.<br />
<br />
Що стосується чайної пари, то тут вибір, як правило, між тонкою і товстою порцеляною. Різниця тут невелика, але більш товстий матеріал краще зберігає тепло. А значить, перед тим як Ви зробите перший ковток, чай не встигне охолонути.<br />
<br />
Корисними помічниками чайної цереноніі стануть і різні чайні інструменти, але купувати їх необов'язково. Використовуючи тільки найнеобхідніші чайні предмети для чаювання, можна охопити філософію світу і доторкнутися до традицій Сходу.<br />
<br />
====Церемонія ключів====<br />
[[Файл:Церемонія 6.jpg|200px|thumb|left|Церемонія ключів]]<br />
Не дивлячись на те, що життя людини коротке, деякі обряди і правила передаються з покоління в покоління багато років, навіть століть. В основному, все сказане стосується релігійних обрядів та ритуалів. Проте, є і звичайні церемонії, які стосуються життя звичайних людей, не змінні сторіччями. Одна з таких церемоній - це "Церемонія Ключів". Церемонія проводиться щодня, о 21 годині 53 хвилини в Тауері.<br />
<br />
Суть цеременії - зустріч військового екскорту, завдання якого просте, це охорона головних воріт Тауера. Військовий екскорт зустрічає так званий головний біфітер, посада, яка також залишається постійною протягом багатьох сотень років.<br />
<br />
При проходженні караулу по вулиці Вотер-Лейн, вартові питають пароль. Навіть не знаю, що відбудеться, якщо караульний забуде пароль - можливо, церемонія затримається вперше за 7 століть? Хоча ні, один збій вже був, під час Другої Світової Війни. Тоді, через бомбардування, церемонію довелося відкласти. Але ніхто не був покараний, оскільки обставини не залежали від караулу або біфітера.<br />
<br />
Але повернемося до нашої церемонії. Річ у тому, що після проходження процедури опитування пароля, стражники піднімаються по відомих сходах, Брудварк, віддають честь своїй королеві, і приймають ключі у головного біфітера.<br />
<br />
Ось [https://www.youtube.com/watch?v=Jo3LSTn0IRg відео] церемонії, впевнений, вам буде цікаво поглянути на те, що відбувається своїми очима.<br />
<br />
==Див. також==<br />
'''Фільми'''<br />
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1971%29 «Церемония»] — фильм японского режиссёра Нагисы Осимы 1971 года.<br />
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1993%29 «Церемония»] — американский фильм 1993 года.<br />
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1995%29 «Церемония»] — фильм французского режиссёра Клода Шаброля 1995 года.</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8FЦеремонія2014-05-15T20:04:54Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Церемонія, -нії, '''''ж. ''1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. ''Без церемонії оглядали кожну паню. ''Левиц. Пов. 23. <br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
[http://sum.in.ua/s/ceremonija ''('''Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 202''')'']<br />
<br />
#Прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4 обряду], а також сам обряд. Скромна церемонія тих незвичайних заручин відбулася без нього ( Іван Франко, VIII, 1952, 52); Він [козак] .. тричі навхрест обняв і поцілував Чепігу. На цьому й скінчилася немудра церемонія висвячення старого січовика в кошові ( Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 124); Церемонія вручення свідоцтв про закінчення технікуму затягнулась (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 22);// розм. Процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь. Ранком нас вишикували перед поліційним станом. Мені не подобалася вся ця церемонія ( Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 86).<br />
#Умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини. « Боже мій! Що це я зробив! – була перша Гордієва думка.- Ударив! Ударив людину..» Але зараз же схотілося збутися цієї думки. « Не я перший почав війну, а вони. А коли війна, то нема церемоній!» (Борис Грінченко, II, 1963, 129); Тут Мартоха почала хилити горілку маленькими-маленькими ковточками, кривлячись, теж «для церемонії», але не дуже ( Леся Українка, III, 1952, 673); « Знає, шельма, що мужики завтра одберуть землю, а з голодранцем нічого церемонії гнути»… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 396).<br />
#Без [усяких] церемоній; Без [усякої] церемонії – не дбаючи про дотримання етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. В кімнаті з’являється сестра-жалібниця. Вона без церемоній випроваджує гостей, не даючи Севові навіть договорити фрази ( Юрій Яновський, її, 1958, 135); В батьковій кузні така вже встанова: хто прийде – сюди, говори, дійде до почастунку-й його не минуть, але як треба щось допомогти, то батько без церемонії обертається до нього: - .. Куме, куме! Ану-но, за молот! (Іван Франко, IV, 1950, 190); Недовго думаючи, хлопці підхопили Мурашка під руки і без усяких церемоній потягли із сонця в кущі, в холодок ( Олесь Гончар, Таврія, 1952, 285); Що за церемонії! – не варто дуже дотримуватись прийнятого етикету, правил поведінки, поводження з іншими людьми. – Що за церемонії, Валентине Модестовичу! Я зробив не більше того, що веліло мені моє сумління інженера ( Юрій Шовкопля, Інженери, 1956, 369).<br />
<br />
<br />
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F ''('''Вікіпедія''')'']<br />
<br />
'''Церем́онія''' (англ. Ceremony) — обряд, урочиста процедура ритуального значення, що відбувається за особливою нагодою. Слово може мати етруське походження.<br />
Слово «церемонія», що вживається по відношенню до події, саме по собі має на увазі її урочистість. Однак, оскільки слово «церемонія» має й інші значення, для підкреслення однозначності слова, часто вживається словосполучення «урочиста церемонія», що деякою мірою є тавтологією.<br />
<br />
<br />
[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F ''('''Вікісловник''')'']<br />
<br />
Значення:<br />
#прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд<br />
##розм. процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь<br />
#умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини ◆ немає прикладів застосування.<br />
<br />
<br />
[http://www.efremova.info/word/tseremonija.html#.UqcbKtJdWTM ''('''Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000''')'']<br />
<br />
Ударение: церемо́ния<br />
ж.<br />
Торжественное совершение чего-л., обряд по установленным правилам.<br />
перен. разг. То, что совершается медленно, с соблюдением каких-л. затрудняющих подробностей.<br />
<br />
==Урочисті випадки==<br />
<br />
Церемонія може відзначати деякі важливі випадки людського життя, такі як:<br />
* народження (день народження)<br />
* посвячення (напр. вступ до навчального закладу а також обряди ініціації: хрещення, обрізання та ін.)<br />
* повноліття (соціальна зрілість, напр: бар-міцва та бат-міцва)<br />
* завершення навчання (напр. випускний вечір)<br />
* весілля<br />
* призначення на посаду (присяга, інавгурація)<br />
* нагородження<br />
* вихід на пенсію<br />
* смерть<br />
* поховання<br />
* релігійна, духовна церемонія (хрещення, причастя, жертвопринесення)<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:5.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Ceremony.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Церемония.jpg|x200px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Церемонія 4.jpg|x200px]]<br />
<br />
<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|ttiF1-YzhFw}}<br />
{{#ev:youtube|NBBF6r5bcEA}}<br />
{{#ev:youtube|wYATqdHSVZ4}}<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br />
[[Категорія:Це]]<br />
<br />
==Цікаво знати==<br />
==== Посуд до чайної церемонії====<br />
[[Файл:Церемонія 5.jpg|200px|thumb|left|Посуд до чайної церемонії]]<br />
Коли людина із західним складом розуму дізнається всі умови і жорсткі правила чайної церемонії, йому стає незрозуміло - навіщо все це? Тільки для того, щоб випити кілька чашок чаю? Та й з українців навряд чи комусь спало б на думку починати приготування чаю з церемонії знайомства з чаєм. Тільки китайці можуть пояснити: який у цього напою смак, який запах і як смак одного чаю поєднується з попереднім. Навіть сам ритуал чайної церемонії в перекладі на українську означає «вище мистецтво чаювання». Сьогодні цей ритуал можна провести не тільки в Китаї, але і в Україні. Для цього достатньо придбати набір спеціальної чайної посуди і начиння.<br />
<br />
Для початку необхідний Чабанов - чайний піднос, на якому буде стояти наш посуд. Він як би організує необхідний простір, на якому і буде проходити ритуал, допомагає створити відповідну атмосферу, налаштуватися на потрібний лад. Чабанов представляє із себе столик з висувним піддоном. Верхня частина столу - решітка. Під час чаювання столик активно поливається водою і чаєм. Через решітку волога стікає в піддон. Столик може бути різної форми, з різного матеріалу, але головне - щоб піддон був висувним. У цьому випадку його простіше очищати від залишків заварки.<br />
<br />
А ось що стосується заварника, то тут матеріал, з якого він виготовлений, є визначальним чинником. Глиняний чайник чудово вбирає в себе аромат напою, тому в ньому рекомендується заварювати один сорт чаю. Для іншого сорту Вам знадобиться ще один чайник. Порцеляновий чайник більш універсальний. Він володіє гарною механічною і термічною міцністю і елегантним виглядом. Але він не здатний так глибоко передати аромат напою як хороший глиняний чайник.<br />
<br />
При покупці заварника для чайної ценремоніі необхідно визначитися з його об'ємом. Чим більше людей буде брати участь в чаюванні, тим об'ємніше повинна бути ємність.<br />
<br />
При розливі чай проходить через ситечко. Вони бувають різні. Але до прикладу, бамбукові частіше використовують як декоративну прикрасу, так як вони не відсіюють зовсім дрібні крихти.<br />
<br />
Якщо Ви хочете, щоб за столом всім дістався чай однакової фортеці, то включаєте в свій набір для чайної церемонії так званий «посудина справедливості» - спеціальний глечик, в який переливається чай перед розлиттям по чашках. Він може бути як порцеляновим, так і глиняним. Але якщо Вам хочеться похвалитися перед друзями красивим чайним настоєм, купіть скляну посудину.<br />
<br />
Що стосується чайної пари, то тут вибір, як правило, між тонкою і товстою порцеляною. Різниця тут невелика, але більш товстий матеріал краще зберігає тепло. А значить, перед тим як Ви зробите перший ковток, чай не встигне охолонути.<br />
<br />
Корисними помічниками чайної цереноніі стануть і різні чайні інструменти, але купувати їх необов'язково. Використовуючи тільки найнеобхідніші чайні предмети для чаювання, можна охопити філософію світу і доторкнутися до традицій Сходу.<br />
<br />
====Церемонія ключів====<br />
[[Файл:Церемонія 6.jpg|200px|thumb|left|Церемонія ключів]]<br />
Не дивлячись на те, що життя людини коротке, деякі обряди і правила передаються з покоління в покоління багато років, навіть століть. В основному, все сказане стосується релігійних обрядів та ритуалів. Проте, є і звичайні церемонії, які стосуються життя звичайних людей, не змінні сторіччями. Одна з таких церемоній - це "Церемонія Ключів". Церемонія проводиться щодня, о 21 годині 53 хвилини в Тауері.<br />
<br />
Суть цеременії - зустріч військового екскорту, завдання якого просте, це охорона головних воріт Тауера. Військовий екскорт зустрічає так званий головний біфітер, посада, яка також залишається постійною протягом багатьох сотень років.<br />
<br />
При проходженні караулу по вулиці Вотер-Лейн, вартові питають пароль. Навіть не знаю, що відбудеться, якщо караульний забуде пароль - можливо, церемонія затримається вперше за 7 століть? Хоча ні, один збій вже був, під час Другої Світової Війни. Тоді, через бомбардування, церемонію довелося відкласти. Але ніхто не був покараний, оскільки обставини не залежали від караулу або біфітера.<br />
<br />
Але повернемося до нашої церемонії. Річ у тому, що після проходження процедури опитування пароля, стражники піднімаються по відомих сходах, Брудварк, віддають честь своїй королеві, і приймають ключі у головного біфітера.<br />
<br />
Ось [https://www.youtube.com/watch?v=Jo3LSTn0IRg відео] церемонії, впевнений, вам буде цікаво поглянути на те, що відбувається своїми очима.<br />
<br />
==Див. також==<br />
'''Фільми'''<br />
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1971%29 «Церемония»] — фильм японского режиссёра Нагисы Осимы 1971 года.<br />
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1993%29 «Церемония»] — американский фильм 1993 года.<br />
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%28%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1995%29 «Церемония»] — фильм французского режиссёра Клода Шаброля 1995 года.</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A3%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8FУстрахнутися2014-05-12T21:21:26Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Устрахнутися, -нуся, -нешся, '''''дієсл. ''Відчути переляк, тривогу, почати побоюватися чогось. (тлумачний словник Т.Ф. Ефремова ). <br />
<br />
==Тлумачення==<br />
<br />
1.Відчути переляк.<br />
<br />
Поглянувши на неї, він навіть злякався - так вона була бліда. Писемський, Тисяча душ.<br />
<br />
{Заєць} чогось злякався і моторно втік у кущі. Арсеньєв, В горах Сіхоте-Аліна.<br />
<br />
2.Відступити, відмовитися від чого-л. через острах чого-л.<br />
<br />
Злякатися труднощів.<br />
<br />
==Кадри з фільмів, що характеризують слово устрахнутися==<br />
<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Один дома.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ak sm 2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сияние.JPG |x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Супернатурал.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Синоніми==<br />
<br />
злякатися, здригнутися, затремтіти (від страху), похолонути, помертветь, налякатися, перелякатися; натерпітися (або набратися) страху, заробеть, струсить (розм.); вструхнуть, струхнуть, смалодушнічает, сховатися (або піти) в кущі, перетрусити (розм . неодобр.);<br />
== Медіа ==<br />
<br />
{{#ev:youtube|LVAiy04yttg}}<br />
{{#ev:youtube|cEsO4GgeEQg}}<br />
{{#ev:youtube|ffaW9tatzjE}}<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
Малий академічний словник російської мови<br />
<br />
Великий тлумачний словник російської мови. Гол. ред. С.А. Кузнецов<br />
<br />
Т.Ф. Єфремова Новий словник російської мови. Толково-словотвірний<br />
<br />
Тлумачний словник Ожегова<br />
<br />
==Приклади з літератури==<br />
«А поляки, стравивши своїх двох язиков і устрахнувшися, Цофнулися назад і, переправивши Жолтую Воду, там же над нею ошанцовалися,<br />
за подвечорок і ніч вздовж і вшир на чверть милі значниї й глибокиї вколо себе учинивши оКопи…»<br />
( О. Соколовський, Богун, історичний роман з часів Хмельниччини.)»<br />
<br />
==Посилання==<br />
http://dic.academic.ru/dic.nsf/ogegova/76466<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] <br />
[[Категорія:Ус]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B0Дівча2014-04-30T12:40:37Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Дівча́, -ча́ти, '''''с. ''Молодая дѣвушка; дѣвочка. Св. Мр. V. 39. Грин. ІІІ. 176. ''Сидить дівча край віконця при великім смутку: покидає козак дівча, як голуб голубку. ''Мет. 41. Ум. '''Дівчатко, дівчатонько, дівчаточко. '''''Мн. '''''Дівчата, дівчатка, дівчатонька, дівчаточка'''. Дѣвушки, дѣвочки. ''Що по нас, пане, старі баби стануть в полі свистіти; а по тобі, пане, молодиї дівчата зачнуть голосити. ''Макс. (1849) 61. ''Коли родяться більш хлопчаки, ніж дівчатка війна буде. ''Ном. № 13407. <br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
ДІВЧА - також ДІВЧИНА, и, жін. Молода неодружена особа жіночої статі. Та й дівчина ж була [Олеся]! Велична, ..до всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує (Марко Вовчок, I, 1955, 21); Три дівчини, студентки агрономи, йшли взимку по доріжці лісовій (Максим Рильський, III, 1961, 207); * У порівняннях. Ось і рябина стоїть, мов дівчина заквітчала голову хмелем (Панас Мирний, І, 1954, 251);<br />
// Кохана, наречена. Спізниться він на гуляннячко, я й очі виплачу. «Може, думаю, — в його друга є дівчина» (Марко Вовчок, I, 1955, 3); Де гнуться верби понад ставом. Там пройде дівчина моя (Володимир Сосюра, II, 1958, 17)<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:26-Dite_cry.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Df662a5108.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:M-651088.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P_39208_1_gallerybig.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%C4%B2%C2%D7%C0<br />
<br />
http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B0<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] <br />
<br />
[[Категорія:Ді]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9Бузковий2014-04-09T14:38:20Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Бузковий, -а, -е. '''Сиреневый. ''Квіточка бузкова. ''МВ. (О. 1862. І. 75). <br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
БУЗКОВИЙ, а, е.<br />
<br />
1. Прикм. до бузок. Добре йому впали у пам'яті.. І той вечір весни молодої, і навіть та квіточка бузкова (Марко Вовчок, I, 1955, 148); Сидить Ольга на лавочці під бузковим кущем (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 677).<br />
<br />
2. Такого кольору, як квіти бузку; ясно-ліловий. Горять, міняться на очах сині, зелені, бузкові, оранжеві й бурштинові легкі осяйні хмарини (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 5).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 250.<br />
<br />
Орфографічний словник української мови<br />
ЧЕРВОНО-БУЗКОВИЙ<br />
<br />
черво́но-бузко́вий <br />
прикметник <br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бузx1000.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:57227980 1270126114 b 16.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F buzkova-vesna laska darina 1362938030.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-zrobiti-buzkoviy-kolir.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|5oN8gvRD4dc}} <br />
{{#ev:youtube|jHYE3EZj3NQ}} <br />
==Див. також==<br />
<br />
==Цікаво знати==<br />
Происходит от сущ. сирень, из лат. syrinх, syringa из др.-греч. σῦριγξ «трубка, свирель». Растение называется так потому, что его прямые ветки имеют толстую сердцевину, которую легко выдавить, после чего ветка становится полой, как трубка. Русск. сирень заимств. через нем. диал. Sirene, Syringe от лат.<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%8B%D0%B9 Сиреневый ]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Бу]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9Бузковий2014-04-09T14:36:20Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Бузковий, -а, -е. '''Сиреневый. ''Квіточка бузкова. ''МВ. (О. 1862. І. 75). <br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
БУЗКОВИЙ, а, е.<br />
<br />
1. Прикм. до бузок. Добре йому впали у пам'яті.. І той вечір весни молодої, і навіть та квіточка бузкова (Марко Вовчок, I, 1955, 148); Сидить Ольга на лавочці під бузковим кущем (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 677).<br />
<br />
2. Такого кольору, як квіти бузку; ясно-ліловий. Горять, міняться на очах сині, зелені, бузкові, оранжеві й бурштинові легкі осяйні хмарини (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 5).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 250.<br />
<br />
Орфографічний словник української мови<br />
ЧЕРВОНО-БУЗКОВИЙ<br />
<br />
черво́но-бузко́вий <br />
прикметник <br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бузx1000.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:57227980 1270126114 b 16.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F buzkova-vesna laska darina 1362938030.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-zrobiti-buzkoviy-kolir.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|5oN8gvRD4dc}} <br />
{{#ev:youtube|jHYE3EZj3NQ}} <br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Бу]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9Бузковий2014-04-09T14:23:43Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Бузковий, -а, -е. '''Сиреневый. ''Квіточка бузкова. ''МВ. (О. 1862. І. 75). <br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
<br />
Академічний тлумачний словник (1970—1980)<br />
БУЗКОВИЙ, а, е.<br />
<br />
1. Прикм. до бузок. Добре йому впали у пам'яті.. І той вечір весни молодої, і навіть та квіточка бузкова (Марко Вовчок, I, 1955, 148); Сидить Ольга на лавочці під бузковим кущем (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 677).<br />
<br />
2. Такого кольору, як квіти бузку; ясно-ліловий. Горять, міняться на очах сині, зелені, бузкові, оранжеві й бурштинові легкі осяйні хмарини (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 5).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 250.<br />
<br />
Орфографічний словник української мови<br />
ЧЕРВОНО-БУЗКОВИЙ<br />
<br />
черво́но-бузко́вий <br />
прикметник <br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:бузx1000.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:57227980 1270126114 b 16.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F buzkova-vesna laska darina 1362938030.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-zrobiti-buzkoviy-kolir.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Бу]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:F_buzkova-vesna_laska_darina_1362938030.jpgФайл:F buzkova-vesna laska darina 1362938030.jpg2014-04-09T14:23:24Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div></div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:57227980_1270126114_b_16.jpgФайл:57227980 1270126114 b 16.jpg2014-04-09T14:22:59Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div></div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0Будничка2014-04-09T14:14:09Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Будничка, -ки, '''''ж. ''Жена работника на поташномъ заводѣ. <br />
[[Категорія:Бу]]<br />
<br />
== [http://ukrainian_explanatory.academic.ru/13464/%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0 Словари и энциклопедии на Академике] ==<br />
будничка<br />
будничка<br />
-и, ж., заст.<br />
Дружина будника.<br />
<br />
<br />
== [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/3593-budnychka.html Словник української мови] ==<br />
Будничка, -ки, ж. Жена работника на поташномъ заводѣ.<br />
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. <br />
Том 1, ст. 106.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BEАкуратнісько2014-04-03T15:49:53Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>==Словник Грінченка==<br />
'''Акура́тнісько,''' ''нар.'' Точнехонько. Желех.<br />
<br />
<br />
ТОЧНЁХОНЬКО, нареч. (прост.).<br />
1. увелич. к точно в 1 знач., очень точно. Высчитай точнехонько, во что обойдется поездка.<br />
2. увелич. к точно в 4 знач. «Ух! я точнехонько избавилась от петли!» Грибоедов.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
точнехонько — нареч, кол во синонимов: 4 • вчиль (3) • точнешенько (3) • точно (180) • точнёхонько … Словарь синонимов<br />
ТОЧНЁХОНЬКО — ТОЧНЁХОНЬКО, нареч. (прост.). 1. увелич. к точно в 1 знач., очень точно. Высчитай точнехонько, во что обойдется поездка. 2. увелич. к точно в 4 знач. «Ух! я точнехонько избавилась от петли!» Грибоедов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935… … Толковый словарь Ушакова<br />
точно — См. будто, действительно, как, точный так точно... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. точно пунктуально, аккуратно; правильно, верно, в точности, безошибочно; по правилам,… … Словарь синонимов<br />
ДОМ ГРИБОЕДОВА — В романе «Мастер и Маргарита» здание, где помещается возглавляемый Михаилом Александровичем Берлиозом МАССОЛИТ крупнейшая литературная организация. В Д. Г. Булгаков запечатлел так называемый Дом Герцена (Тверской бульвар, 25), где в 20 е… … Энциклопедия Булгакова<br />
УХ — УХ, межд. Выражает различные сильные чувства. «Ух, я точнехонько избавилась от петли.» Грибоедов. « Ух, жарко!… До полдня грибы собирали.» Некрасов. «Ух, я не выношу клевет.» Лермонтов. «Ух! что это у вас за отвратительные понятия!» А.Островский … Толковый словарь Ушакова<br />
-охонько и -ехонько — суффикс 1. Формообразовательная единица, образующая наречия, которые имеют усилительно ласкательное значение (белехонько, близехонько, легохонько, ранехонько, скорехонько, точнехонько и т.п.) Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Точно_КаРТА2.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Точоо.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Точна_карта.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Точнісенько.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/254945/%D0%A2%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE<br />
<br />
http://www.efremova.info/word/tochnexonko.html#.UpvWIcRdVjk<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
{{#ev:youtube|fhmo1qaTEBs}}<br />
<br />
[[Категорія:Ак]]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9Ближній2014-03-26T17:53:32Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Ближній, -я, -є.''' Ближній, близкій. ''Своїм ближнім зла не коїть. Стор. Люби ближньою твого.'' Єв. Мр. ХІІ. 31. ''Ближні приятелі.'' МВ. ІІ. 95.<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
== [http://sum.in.ua/s/Blyzhnij Словник української мови ] ==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
БЛИЖНІЙ, я, є.<br />
1. рідко. Те саме, що близький I, 3, 4. На ближньому дубі загойдалася гілка (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 31); Верба була широка .. Каленик Романович та ближні сусіди любили сидіти влітку під нею (Іван Сенченко, Опов., 1959, 37); — А може, яка ближня стежина є? — пита [чорниця] (Марко Вовчок, VI, 1956, 326); Зійшлася сама ближня рідня (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 352).<br />
<br />
2. у знач. ім. ближній, нього, чол., заст. Про всяку людину стосовно до іншої. [Неофіт-раб:] Учили ви мене любити ближніх, так научіть мене їх боронити (Леся Українка, II, 1951, 237); — Любити ближнього? Якого? Того, що шкуру з мене здер? (Микола Бажан, Роки, 1957, 243).<br />
<br />
== Серед сучасних словників англ.мов: ==<br />
-тлумачний –глосарій –тезаурус -довідник<br />
<br />
Філологічні словники мають кілька основних типів і багато різновидів, але об’єктом описування в них завжди є саме слово. Залежно від типу й характеру філологічного словника, конкретне слово в ньому може розглядатися в одному чи в кількох аспектах, скажімо, з погляду походження чи функціонування протягом певного історичного періоду, правописання, вимови і т.д.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10590531 84625c4c.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:155336 503763669648554 729757445 n.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0611.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:89рва7849враыол.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|bF4QGY0PPPg}}<br />
{{#ev:youtube|LMlyY44LGng}}<br />
{{#ev:youtube|WB2Zt-ttGvQ}}<br />
<br />
==Цікаво знати==<br />
Важко жити самостійно в цьому світі, адже самодостатніх людей не існує, всі ми недосконалі. Щоправда є такі, котрі думають, що вони таки є досконалі, самодостатні, але з часом перконуються в протилежному. Життя вчить фактами. Ми потребуємо одні одного, щоб сильніший допомагав слабшому, спритний – кволому і т.д.<br />
Боже провидіння поєднує нас в різних ситуаціях і виходить так, що через наші слабкості і потреби чужі й незнайомі люди стають близькими один до одного. Краще сказати, що “мають нагоду стати ближче один до одного”.<br />
З історії про “Милосердного чужинця” та з наших власних життєвих історій ми можемо пригадати, що не кожна людина, що зустрічається нам на дорозі життя стає для нас ближньою.<br />
Чому? Відповідь на це запитання ми найперше можемо знайти, згадавши наші оправдання, пояснення та все інше, що не дозволило нам зробити крок на допомогу. Саме це дуже часто нас робить далекими один від одного, саме це творить мур між людьми, саме через це сталося багато узаконеного зла сучасному світі.<br />
Всім помогти не зможеш!<br />
Це прислів’я ми кажемо тоді, коли в деяких ситуаціях відчуваємо себе безпорадними. І це правда, яку потрібно прийняти з покорою, адже в цьомі світі є ще інші люди, які можуть допомогти. З цієї притчі можемо взяти критерій “Божого провидіння”, щоб могти краще розпізнати кому потрібно спішити на допомогу, хто має стати нашим ближнім. Отож, найперше слід допомогати тим, кого Господь послав на дорогу життя і допомогти у міру своїх можливостей.<br />
Звернімо увагу, що чужинець продовжив свій шлях, не зупинвся, залучив до помочі тих, хто дійсно би зміг допомогти. Отже, крім бажання потрібно мати можливості і засоби, якщо ж не має, то вартує залучати інших.<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://www.rozdum.org.ua/?p=2394 Мій ближній.Хто Він?]<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
<br />
[[Категорія:Бл]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9Ближній2014-03-26T17:45:52Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Ближній, -я, -є.''' Ближній, близкій. ''Своїм ближнім зла не коїть. Стор. Люби ближньою твого.'' Єв. Мр. ХІІ. 31. ''Ближні приятелі.'' МВ. ІІ. 95.<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
== [http://sum.in.ua/s/Blyzhnij Словник української мови ] ==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
БЛИЖНІЙ, я, є.<br />
1. рідко. Те саме, що близький I, 3, 4. На ближньому дубі загойдалася гілка (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 31); Верба була широка .. Каленик Романович та ближні сусіди любили сидіти влітку під нею (Іван Сенченко, Опов., 1959, 37); — А може, яка ближня стежина є? — пита [чорниця] (Марко Вовчок, VI, 1956, 326); Зійшлася сама ближня рідня (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 352).<br />
<br />
2. у знач. ім. ближній, нього, чол., заст. Про всяку людину стосовно до іншої. [Неофіт-раб:] Учили ви мене любити ближніх, так научіть мене їх боронити (Леся Українка, II, 1951, 237); — Любити ближнього? Якого? Того, що шкуру з мене здер? (Микола Бажан, Роки, 1957, 243).<br />
<br />
== Серед сучасних словників англ.мов: ==<br />
-тлумачний –глосарій –тезаурус -довідник<br />
<br />
Філологічні словники мають кілька основних типів і багато різновидів, але об’єктом описування в них завжди є саме слово. Залежно від типу й характеру філологічного словника, конкретне слово в ньому може розглядатися в одному чи в кількох аспектах, скажімо, з погляду походження чи функціонування протягом певного історичного періоду, правописання, вимови і т.д.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10590531 84625c4c.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:155336 503763669648554 729757445 n.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0611.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:89рва7849враыол.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|bF4QGY0PPPg}}<br />
{{#ev:youtube|LMlyY44LGng}}<br />
{{#ev:youtube|bF4QGY0PPPg}}<br />
<br />
==Цікаво знати==<br />
Важко жити самостійно в цьому світі, адже самодостатніх людей не існує, всі ми недосконалі. Щоправда є такі, котрі думають, що вони таки є досконалі, самодостатні, але з часом перконуються в протилежному. Життя вчить фактами. Ми потребуємо одні одного, щоб сильніший допомагав слабшому, спритний – кволому і т.д.<br />
Боже провидіння поєднує нас в різних ситуаціях і виходить так, що через наші слабкості і потреби чужі й незнайомі люди стають близькими один до одного. Краще сказати, що “мають нагоду стати ближче один до одного”.<br />
З історії про “Милосердного чужинця” та з наших власних життєвих історій ми можемо пригадати, що не кожна людина, що зустрічається нам на дорозі життя стає для нас ближньою.<br />
Чому? Відповідь на це запитання ми найперше можемо знайти, згадавши наші оправдання, пояснення та все інше, що не дозволило нам зробити крок на допомогу. Саме це дуже часто нас робить далекими один від одного, саме це творить мур між людьми, саме через це сталося багато узаконеного зла сучасному світі.<br />
Всім помогти не зможеш!<br />
Це прислів’я ми кажемо тоді, коли в деяких ситуаціях відчуваємо себе безпорадними. І це правда, яку потрібно прийняти з покорою, адже в цьомі світі є ще інші люди, які можуть допомогти. З цієї притчі можемо взяти критерій “Божого провидіння”, щоб могти краще розпізнати кому потрібно спішити на допомогу, хто має стати нашим ближнім. Отож, найперше слід допомогати тим, кого Господь послав на дорогу життя і допомогти у міру своїх можливостей.<br />
Звернімо увагу, що чужинець продовжив свій шлях, не зупинвся, залучив до помочі тих, хто дійсно би зміг допомогти. Отже, крім бажання потрібно мати можливості і засоби, якщо ж не має, то вартує залучати інших.<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://www.rozdum.org.ua/?p=2394 Мій ближній.Хто Він?]<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
<br />
[[Категорія:Бл]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:89%D1%80%D0%B2%D0%B07849%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%8B%D0%BE%D0%BB.jpgФайл:89рва7849враыол.jpg2014-03-26T17:45:38Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div></div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:0611.jpgФайл:0611.jpg2014-03-26T17:44:53Z<p>Ковальова Олександра: Ковальова Олександра завантажив нову версію «Файл:0611.jpg»</p>
<hr />
<div></div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:155336_503763669648554_729757445_n.jpgФайл:155336 503763669648554 729757445 n.jpg2014-03-26T17:44:33Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div></div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:10590531_84625c4c.jpgФайл:10590531 84625c4c.jpg2014-03-26T17:44:13Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div></div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9Ближній2014-03-26T17:42:30Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Ближній, -я, -є.''' Ближній, близкій. ''Своїм ближнім зла не коїть. Стор. Люби ближньою твого.'' Єв. Мр. ХІІ. 31. ''Ближні приятелі.'' МВ. ІІ. 95.<br />
<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
== [http://sum.in.ua/s/Blyzhnij Словник української мови ] ==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
БЛИЖНІЙ, я, є.<br />
1. рідко. Те саме, що близький I, 3, 4. На ближньому дубі загойдалася гілка (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 31); Верба була широка .. Каленик Романович та ближні сусіди любили сидіти влітку під нею (Іван Сенченко, Опов., 1959, 37); — А може, яка ближня стежина є? — пита [чорниця] (Марко Вовчок, VI, 1956, 326); Зійшлася сама ближня рідня (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 352).<br />
<br />
2. у знач. ім. ближній, нього, чол., заст. Про всяку людину стосовно до іншої. [Неофіт-раб:] Учили ви мене любити ближніх, так научіть мене їх боронити (Леся Українка, II, 1951, 237); — Любити ближнього? Якого? Того, що шкуру з мене здер? (Микола Бажан, Роки, 1957, 243).<br />
<br />
== Серед сучасних словників англ.мов: ==<br />
-тлумачний –глосарій –тезаурус -довідник<br />
<br />
Філологічні словники мають кілька основних типів і багато різновидів, але об’єктом описування в них завжди є саме слово. Залежно від типу й характеру філологічного словника, конкретне слово в ньому може розглядатися в одному чи в кількох аспектах, скажімо, з погляду походження чи функціонування протягом певного історичного періоду, правописання, вимови і т.д.<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|bF4QGY0PPPg}}<br />
{{#ev:youtube|LMlyY44LGng}}<br />
{{#ev:youtube|bF4QGY0PPPg}}<br />
<br />
==Цікаво знати==<br />
Важко жити самостійно в цьому світі, адже самодостатніх людей не існує, всі ми недосконалі. Щоправда є такі, котрі думають, що вони таки є досконалі, самодостатні, але з часом перконуються в протилежному. Життя вчить фактами. Ми потребуємо одні одного, щоб сильніший допомагав слабшому, спритний – кволому і т.д.<br />
Боже провидіння поєднує нас в різних ситуаціях і виходить так, що через наші слабкості і потреби чужі й незнайомі люди стають близькими один до одного. Краще сказати, що “мають нагоду стати ближче один до одного”.<br />
З історії про “Милосердного чужинця” та з наших власних життєвих історій ми можемо пригадати, що не кожна людина, що зустрічається нам на дорозі життя стає для нас ближньою.<br />
Чому? Відповідь на це запитання ми найперше можемо знайти, згадавши наші оправдання, пояснення та все інше, що не дозволило нам зробити крок на допомогу. Саме це дуже часто нас робить далекими один від одного, саме це творить мур між людьми, саме через це сталося багато узаконеного зла сучасному світі.<br />
Всім помогти не зможеш!<br />
Це прислів’я ми кажемо тоді, коли в деяких ситуаціях відчуваємо себе безпорадними. І це правда, яку потрібно прийняти з покорою, адже в цьомі світі є ще інші люди, які можуть допомогти. З цієї притчі можемо взяти критерій “Божого провидіння”, щоб могти краще розпізнати кому потрібно спішити на допомогу, хто має стати нашим ближнім. Отож, найперше слід допомогати тим, кого Господь послав на дорогу життя і допомогти у міру своїх можливостей.<br />
Звернімо увагу, що чужинець продовжив свій шлях, не зупинвся, залучив до помочі тих, хто дійсно би зміг допомогти. Отже, крім бажання потрібно мати можливості і засоби, якщо ж не має, то вартує залучати інших.<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://www.rozdum.org.ua/?p=2394 Мій ближній.Хто Він?]<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
<br />
[[Категорія:Бл]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%8CБлагодать2014-03-26T17:26:16Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Благодать, -ті,''' ''ж.'' 1) Благодать. ''Усюди Ножа благодать і в серці, і в хаті.'' Шевч. 2) '''Божа благодать.''' Раст. Gratiola officinalis L. ЗЮЗО. І. 124.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:912.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:98628.b.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:07676979.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:43179637 Prayer.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|n-dSfywKFy0}} <br />
{{#ev:youtube|PsRxRvqkAO0}} <br />
{{#ev:youtube|mRAJh5oLUnM}} <br />
==Див. також==<br />
<br />
==Цікаво знати==<br />
"В 2001 году Местоблюститель Патриаршего престола Иерусалимской Церкви митрополит Петрский Корнилий в интервью программе “GКРIZES ZONES” на греческом телеканале «MEGA» напомнил о том, что «всякое творение Божие хорошо, потому что освящается словом Божиим и молитвою» (1Тим. 4, 4-5). По его словам, в случае с Благодатным Огнем, или как его называют по-гречески – Святым Светом, «речь идет о естественном, природном свете, но молитвы, которые читают Патриарх или иной, замещающий его архиерей, освящают этот естественный свет, и вследствие этого он имеет благодать Святого Света. Это естественный свет, который зажигают от Неугасимой Лампады, хранящейся в ризнице храма Воскресения. Но молитвы имеют силу освящать естественный свет, и он становится и сверхъестественным светом. Чудо – в эпиклезе, в молитве архиерея; ею освящается этот свет» - кінець цитати.<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://www.pomisna.in.ua/p/slovnyk.html Словник церковних термінів ]<br />
<br />
[http://www.ronl.ru/referaty/inostrannyy-yazyk/92687/ “Слово про закон і благодать” ]<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Бл]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%8CБлагодать2014-03-26T17:24:00Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Благодать, -ті,''' ''ж.'' 1) Благодать. ''Усюди Ножа благодать і в серці, і в хаті.'' Шевч. 2) '''Божа благодать.''' Раст. Gratiola officinalis L. ЗЮЗО. І. 124.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:912.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:98628.b.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:07676979.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:43179637 Prayer.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|n-dSfywKFy0}} <br />
{{#ev:youtube|PsRxRvqkAO0}} <br />
{{#ev:youtube|mRAJh5oLUnM}} <br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://www.pomisna.in.ua/p/slovnyk.html Словник церковних термінів ]<br />
<br />
[http://www.ronl.ru/referaty/inostrannyy-yazyk/92687/ “Слово про закон і благодать” ]<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Бл]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%8CБлагодать2014-03-26T17:18:48Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Благодать, -ті,''' ''ж.'' 1) Благодать. ''Усюди Ножа благодать і в серці, і в хаті.'' Шевч. 2) '''Божа благодать.''' Раст. Gratiola officinalis L. ЗЮЗО. І. 124.<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
==Ілюстрації==<br />
<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:912.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:98628.b.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:07676979.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:43179637 Prayer.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
==Медіа==<br />
<br />
==Див. також==<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://www.pomisna.in.ua/p/slovnyk.html Словник церковних термінів ]<br />
<br />
[http://www.ronl.ru/referaty/inostrannyy-yazyk/92687/ “Слово про закон і благодать” ]<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br />
[[Категорія:Бл]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:43179637_Prayer.jpgФайл:43179637 Prayer.jpg2014-03-26T17:18:29Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div></div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:07676979.jpgФайл:07676979.jpg2014-03-26T17:17:53Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div></div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:98628.b.jpgФайл:98628.b.jpg2014-03-26T17:17:17Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div></div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:912.jpgФайл:912.jpg2014-03-26T17:16:34Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div></div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9Беззахистний2014-03-19T17:45:45Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Беззахистний, -а, -е.''' Безпріютный. ''Беззахистні люде, що з голоду мруть.'' Мир. ХРВ. 348.<br />
<br />
[[Категорія:Бе]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
БЕЗЗАХИСНИЙ, а, е.<br />
<br />
1. Який не має захисту, оборони. Чого вони прийшли сюди, в цей степовий беззахисний порт? (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 337); А кіннота все мчала до беззахисних варшавських воріт (Іван Ле, Наливайко, 1957, 279).<br />
<br />
2. Який не може захистити себе; безпорадний, безпомічний. Світ широкий, а де в нім подітися бідному, беззахисному? (Іван Франко, I, 1955, 363); Кирило пожалів беззахисного, затурканого хлопця (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 204); * Образно. І вранішній прорізаний лиманами степ, і відкрите небо над ним, і по-дівочому беззахисні тополі — все, причаївшись, наче ждало якогось нещастя (Олесь Гончар, II, 1959, 46).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 128.<br />
<br />
== Українсько-російський словник ==<br />
Правописание слова "беззащитный"<br />
<br />
Как написать слово (словосочетание) беззащитный? Как правильно поставить ударение и какие имеет словоформы слово (словосочетание) беззащитный?<br />
<br />
Беззащитный<br />
<br />
• Правильное написание:<br />
<br />
беззащитный<br />
<br />
• Ударение и разные формы слова:<br />
<br />
беззащи´тный; кр. ф. -тен, -тна<br />
<br />
Смотрите также:<br />
Беззвёздный<br />
Беззвучие<br />
Беззвучность<br />
Беззвучный<br />
Безземелье<br />
Безземельный<br />
Беззлобие<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Беззахисний.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Беззахисний1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Беззахисний2.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Беззахисний3.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|w5RPyDLBTiY}}<br />
{{#ev:youtube|z4KT7NhkFBo}}<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/745042 Словари и энциклопедии на Академике]<br />
<br />
[http://poiskslov.com/word/%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B7%D0%B0%D1%89%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B9/ Значение слова "Беззащитный" ]<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>Ковальова Олександраhttps://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9Беззахистний2014-03-19T17:41:48Z<p>Ковальова Олександра: </p>
<hr />
<div>'''Беззахистний, -а, -е.''' Безпріютный. ''Беззахистні люде, що з голоду мруть.'' Мир. ХРВ. 348.<br />
<br />
[[Категорія:Бе]]<br />
<br />
==Сучасні словники==<br />
<br />
БЕЗЗАХИСНИЙ, а, е.<br />
<br />
1. Який не має захисту, оборони. Чого вони прийшли сюди, в цей степовий беззахисний порт? (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 337); А кіннота все мчала до беззахисних варшавських воріт (Іван Ле, Наливайко, 1957, 279).<br />
<br />
2. Який не може захистити себе; безпорадний, безпомічний. Світ широкий, а де в нім подітися бідному, беззахисному? (Іван Франко, I, 1955, 363); Кирило пожалів беззахисного, затурканого хлопця (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 204); * Образно. І вранішній прорізаний лиманами степ, і відкрите небо над ним, і по-дівочому беззахисні тополі — все, причаївшись, наче ждало якогось нещастя (Олесь Гончар, II, 1959, 46).<br />
<br />
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 128.<br />
<br />
Правописание слова "беззащитный"<br />
<br />
Как написать слово (словосочетание) беззащитный? Как правильно поставить ударение и какие имеет словоформы слово (словосочетание) беззащитный?<br />
<br />
Беззащитный<br />
<br />
• Правильное написание:<br />
<br />
беззащитный<br />
<br />
• Ударение и разные формы слова:<br />
<br />
беззащи´тный; кр. ф. -тен, -тна<br />
<br />
Смотрите также:<br />
Беззвёздный<br />
Беззвучие<br />
Беззвучность<br />
Беззвучный<br />
Безземелье<br />
Безземельный<br />
Беззлобие<br />
<br />
==Ілюстрації==<br />
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" <br />
|- valign="top"<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Беззахисний.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Беззахисний1.jpg|x140px]]<br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Беззахисний2.jpg|x140px]] <br />
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Беззахисний3.jpg|x140px]]<br />
|}<br />
<br />
==Медіа==<br />
{{#ev:youtube|w5RPyDLBTiY}}<br />
{{#ev:youtube|z4KT7NhkFBo}}<br />
====<br />
<br />
<br />
<br />
==Джерела та література==<br />
<br />
==Зовнішні посилання==<br />
<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>Ковальова Олександра