Ґонт

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ґонт, -ту, м., ґонта и гонта, -ти, ж. Тесъ, гонтъ. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив. МВ. І. 65. Дімок стояв, гонтою вбитий. Св. Л. 215, 216.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ҐОНТ, у, чол., ҐОНТА, и, жін. Покрівельний матеріал у вигляді тонких дощечок. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив (Марко Вовчок, I, 1955, 40); За кілька днів радянські вояки встигли полагодити паркан, біля конюшні навісити двері, а на хаті з'явилися нові латки ґонту... (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 180); Тепер Тернівка — погане місто: доми все соломою криті, десь-то якийсь-то під ґонтою (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 50); Навколо сторожки лежали дошки, високо підіймались обгороджені кіллям стоси данської і звичайної клепки та осикової ґонти (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 265).

Ілюстрації

Dranka-sh05.jpg Gont krov m.png Krovlja-iz-gonta.jpg Srub dranka1.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання