Ґиґнути

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ґиґнути, -ну, -неш, гл. 1) Швырнуть, оросить на землю. Угор. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув. Рудч. Ск. І. 6.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980):

ГИГНУТИ, ну, неш, док., вульг. Загинути, вмерти. — Пан Купа, мало не гигнувши з перестраху й ледве встоявши на ногах, хутко прикрив пухкою долонею свою лисину (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 53).

Ґиґнутидок. вул., згинути, умерти; жм. опряггися; обр. дати дуба, віддати кінці, одубіти, віддати Богові душу. [slovnyk_synonimiv_karavanskogo]

ҐИҐНУТИ разг.; презр. окочуриться, сдохнуть

Інші словники

Орфографічний словник української мови: ҐИҐНУТИ ґи

Українсько-російський словник:

ҐИҐНУТИ разг.; презр. окочуриться, сдохнуть

Словопедія:

ҐИҐНУТИ док. вул., згинути, умерти; жм. опряггися; обр. дати <врізати> дуба, віддати кінці, одубіти, віддати Богові душу.


Джерела

1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 349. [<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11186-gygnuty.html" title="ҐИҐНУТИ. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИҐНУТИ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

2.http://znayka.net/sinonimy/%D1%81%D0%B4/58196.html

3.[1]