Ґивт

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ґивт, -ту, м. = Ковток. Вх. Лем. 407.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КОВТОК 1, тка, чол. 1. Одноразовий рух мускулатури горла під час ковтання. Він за один ковток чималий водянчик так і висушив(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 202); Двома ковтками спорожнив [Каргат] склянку, пересунув свій стілець до вікна й заглибився в свої папери та книжки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 213); Вхопивши барило з водою, жлуктить [Кузьма] нахильці, аж чути ковтки: глог-глог... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 188). 2. Кількість рідини, яку можна проковтнути одним таким рухом. Кайдашиха знов притулила губи до чарки і.. вкинула в рот один ковток (Нечуй-Левицький, II, 1956, 281); Бойченко жадібно відпив з склянки ковток води(Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 321); // Незначна кількість їжі, питва. Самим поки що напитися ніде: кидай агрегат і біжи аж до цих бочок за ковтком води (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 189). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 206. КОВТОК 2, тка, чол., діал. Ковтун (у 1 знач.). Диви, які ковтки он на собаці (Словник Грінченка). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 206.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Ґивт, -ту, м. = Ковток. Вх. Лем. 407. Ковток, -тка, м. Глотокъ. Кричить: Енея ледащицю злигаю я в один ковток. Котл. Ен. VI. 27. От він ізійшов на низ, щоб ковткув ізо три води ковтнути. Рудч. Ск. II. 171. 0

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КОВТО́К1, тка́, ч. 1. Одноразовий рух мускулатури горла під час ковтання. Він за один ковток чималий водянчик так і висушив (Кв.-Осн., II, 1956, 202); Двома ковтками спорожнив [Каргат] склянку, пересунув свій стілець до вікна й заглибився в свої папери та книжки (Шовк., Інженери, 1948, 213); Вхопивши барило з водою, жлуктить [Кузьма] нахильці, аж чути ковтки: глог-глог… (Гончар, Тронка, 1963, 188). 2. Кількість рідини, яку можна проковтнути одним таким рухом. Кайдашиха знов притулила губи до чарки 1.. вкинула в рот один ковток (Н.-Лев., II, 1956, 281);Бойченко жадібно відпив з склянки ковток води (Гур., Життя.., 1954, 321); // Незначна кількість їжі, питва. Самим поки що напитися ніде: кидай агрегаті біжи аж до цих бочок за ковтком води (Гончар, Тронка, 1963, 189). КОВТО́К2, тка́, ч., діал. Ковтун (у 1 знач.). Диви, які ковтки он На собаці (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 206. Ковток, тка, м. Глотокъ. Кричить: Енея ледащицю злигаю я в один ковток. Котл. Ен. VI. 27. От він ізійшов на низ, щоб ковткув ізо три води ковтнути. Рудч. Ск. II. 171. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 262.

==Іноземні словники==

Словари и энциклопедии на Академике

• 1ковток — I тка/, ч. 1) Одноразовий рух мускулатури горла під час ковтання. 2) Кількість рідини, яку можна проковтнути одним таким рухом. || Незначна кількість їжі, питва. II тка/, ч., діал. Ковтун (у 1 знач.) … Український тлумачний словник • 2ковток — 1 іменник чоловічого роду ковтання ковток 2 іменник чоловічого роду ковтун діал … Орфографічний словник української мови • 3ковток — тка, ч. Гж. 1. Те, що людина ковтне за один раз. 2. Одноразовий рух мускулатури під час ковтання … Словник лемківскої говірки • 4лик — I у, ч. 1) заст.Обличчя, а також його зображення (звичайно на іконах). 2) перен. Зовнішній вигляд, видима поверхня чого небудь. II у, ч., церк. Зібрання, сонм (ангелів, святих і т. ін.). III а, ч., діал. Ковток (див. ковток I 1)) … Український тлумачний словник • 5Колт — древнерусское женское украшение 11 13 вв., полая металлическая подвеска, прикреплявшаяся к головному убору. К. найдены в составе многих кладов на территории Древней Руси. Термин «К.» (древнее название неизвестно) принят в конце 19 в. на… … Большая советская энциклопедия • 6Колты — с изображениями птиц по сторонам «древа жизни» и цепь рясна из бляшек для крепления колтов. Золото. Перегородчатая эмаль. XII в. Колт древнерусское женское украшение XI XIII вв., полая металлическая подвеска, прикреплявшаяся к головному убору и… … Википедия • 7Радченко, Артём Олегович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Радченко. Артём Радченко … Википедия • 8ґивт — а, ч., зах. Ковток … Український тлумачний словник • 9ковточок — чка, ч. Зменш. до ковток I … Український тлумачний словник • 10проковтувати — ую, уєш, недок., перех. 1) Ковтаючи, пропускати крізь стравохід у шлунок; робити ковток. 2) перен., розм. Робити нечутним або непомітним; поглинати. 3) перев. у сполуч. зі сл. слово, фраза, перен., розм. Говорити нерозбірливо чи не вимовляти… … Український тлумачний словник • 11лик — Лик: ковток [10] … Толковый украинский словарь • 12лик — 1 іменник чоловічого роду обличчя; зовнішній вигляд лик 2 іменник чоловічого роду сонм ангелів, святих лик 3 іменник чоловічого роду ковток … Орфографічний словник української мови • 13гавст — чарка, шклянка; ковток … Зведений словник застарілих та маловживаних слів • 14ґывт — вту, ч. Вр. Ковток, глоток … Словник лемківскої говірки • 15лик — ка, ч. Ол. 1. Ковток. 2. Обиччя святих зображуваних на іконах … Словник лемківскої говірки


==Ілюстрації==
Ковток.jpg Ковток2.jpg Ковток3.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

[1]