Ячмінний

Ячмінний, -а, -е = Яшний. Ячмінний колос. Ном. № 471. Ячміннеє зернячко. Чуб. III. 250.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЯЧМІ́ННИЙ, а, е. Прикм. до ячмінь1. За вмістом білка сочевична солома значно перевищує пшеничну, вівсяну і ячмінну (Зернові бобові культури, 1956, 51); // Вигот. з ячменю (у 2 знач.). Хліб був житній, наполовину з ячмінною мукою (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 123); Зав'язала [Наталка] в хустину ячмінних коржів.. і вийшла з хати (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 148); // Засіяний ячменем. Жінки спокійно схилялися й випростувалися на ячмінному полі, не зважаючи ні на гарматний гуркіт, ні на стовпи різноманітно темного диму (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 413).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 661