Ясокір

Ясокір, -кору, м. Раст. Populus nigra. Вх. Пч. II. 34. См. Осокір. ЯСОКІ́Р, кора, чол., діал. Осокір. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить..; гіллястий ясокір буяє (Марко Вовчок, I, 1955, 180); * У порівняннях. З виду був він ще доволі молодий: високий, рівний, як ясокір, з чорними довгими кучерями (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 220).

Сучасні словники

Орфографічний словник української мови

Осокі́р іменник чоловічого роду.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЯСОКІ́Р, кора, чол., діал. Осокір. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить..; гіллястий ясокір буяє (Марко Вовчок, I, 1955, 180); * У порівняннях. З виду був він ще доволі молодий: високий, рівний, як ясокір, з чорними довгими кучерями (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 220).

Словник синонімів

ОСОКІ́Р (високе листяне дерево родини вербових), ЧО́РНА ТОПО́ЛЯ, СО́КІРрозм.,ОСОКОРИ́НАрозм.,СОКОРИ́НАрозм.,ЯСОКІ́Рдіал.Невдовзі автобусик уже зупинився на комишанській пристані, під осокорами (О. Гончар); Високі чорні тополі, як військо, стояли рядками край дороги (М. Коцюбинський); Тріпоче сокір, сріблом потемнілим знімаючись у вогку далечінь (М. Рильський); Над Михновом запала тиша. Тільки віттям старих осокорин живе невмирущий легіт (М. Рудь); Стрілися знов під сокориною у присмерку (О. Довженко).

Значение

один из видов тополей, дерево с мягкой древесиной и с серой, чернеющей корой ◆ Зато осокорь достигает исполинской вышины; он величав, строен и многолиствен; его бледно-зелёные листья похожи на листья осины и так же легко колеблются на длинных стебельках своих при малейшем, незаметном движении воздуха. С. Т. Аксаков, «Записки ружейного охотника Оренбургской губернии», 1852 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Ему нравились здесь могучие осокори с почти берёзово-белыми стволами и белой изнанкой листьев; чтобы лучше вобрать их слегка смолистый запах, он старался шире раздувать ноздри узкого носа. С. Н. Сергеев-Ценский, «Как прячутся от времени», 1929 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ За мостом приникли к пологому угорью семь белых хат, на угорье — левада, высокие осокори бросают на деревню длинные пушистые тени, стреноженный конь ходит между серо-серебряных стволов, взмахивая хвостом; густо веет дымом, дёгтем, мочёной коноплей, кудахчут куры и устало плачет ребёнок — сейчас он заснёт. Максим Горький, «Покойник», 1913 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) древесина такого дерева ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Ілюстрації

Джерела та література

Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/p/11/658/1

Український тлумачний словник https://ukrainian_explanatory.academic.ru/110663/осокір