Ясирник

Яси́рник, -ка, м. Плѣнный, взятый въ ясир. Народе мій, ясирнику татарський. К. ХП. 58.

Сучасні словники

https://goroh.pp.ua/%D1%82%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%8F%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA.

ЯСИ́РНИК. Полонений, взятий в ясир.

https://ukrainian_explanatory.academic.ru/202134/%D1%8F%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA.

ясирник -а, ч., іст. Бранець. Татарський ясирник.

Ілюстрації

Джерела та література

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.