Янчарка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Янчарка, -ки, ж. = Яничарка. Ухопив з плеча янчарку, приложився, випалив. О. 1861. XI. 31.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЯНЧА́РКА, (те саме, що яничарка) жін. Вид старовинної вогнепальної зброї. Для сильной [сильної] армії своєї Рушниць, мушкетів, оружин Наклали [бояри] повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин.. і яничарок (Іван Котляревський, I, 1952, 188); Гостра шабля — твоя жінка; Яничарка — твоя тітка (Олекса Стороженко, I, 1957, 103).

Ілюстрації

Янчарка.jpg Янчарка1.jpg

Зовнішні посилання

Об огнестрельном оружии украинских казаков