Янголя

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Янголя, -ляти, с. Ангелокъ, ангельчикъ. Левиц. І. 78. Ум. Янголятко, янголяточко. А воно як янголятко. Шевч. 74. І має двоє діточок, як янголяточок. Шевч. 515.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЯНГОЛЯ́, яти, сер. 1. Зменш.-пестл. до янгол. Здається, двоє неповинних янголят злетіли з самого неба, усілися у невеличкій хатці, на невеличкій постельці і завели свою голосну й радісну пісню... (Панас Мирний, I, 1954, 207); — Ой боже мій, нащо він тобі здався, що ти його на небі заховав? Хіба у тебе янголят мало? (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 127). 2. перен., заст. Про дівчинку або хлопчика, які відзначаються своєю красою, невинністю, ніжністю. — Ач, розвелося розпутства! Ач! Дивитися бридко. З виду янголя, а в душі гаденя!

Ілюстрації

Янголя.jpg Янголя1.jpg Янголя2.jpg Янголя3.gif

Див. також

Додаткові відомості