Якорець

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Якоре́ць, -рця, м. 1) Ум. отъ якір. 2) мн. |}

Сучасні словники

ЯКОРЕ́ЦЬ, рця, чол.

1. Зменш.-пестл. до якір. Він притяг у хату старий іржавий якірець (Олесь Донченко, II, 1956, 408); В кожного [з поранених] на грудях лежала безкозирка й тріпотіли на вітрі муарові стрічки з золотими якірцями (Василь Кучер, Голод, 1961, 20).

2. (Tribulus, L.). Одно- або дворічна трава родини паролистових, що має лежачі розгалужені стебла й парноперисті листки з дрібними жовтими квіточками. У деяких бур'янів, як-от липучка, реп'яшок, якірці, лопухи та ін., насіння і плоди мають різні шипи, гачки тощо, якими вони чіпляються до шерсті тварин та одягу людини і теж розносяться на великій території (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 150).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 638.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання