Ягничник

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ягни́чник, -ка, м. (Выговаривается: єгни́чник). Пастухъ ягнятъ у гуцуловъ. Шух. I. 190.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

ПАСТУ́Х, а, чол. Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін. На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Гнат Хоткевич, I, 1966, 90); На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Олесь Донченко, II, 1956, 62). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 91.


ПАСТУ́Х, а́, ч. Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін. На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Хотк., І, 1966, 90); На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Донч., II, 1956, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 91.

Пастух, ха, м. Пастухъ. А овечка й каже: то ж то треба пастуха слухать, як пасе. Рудч. Св. І. 41. Ум. Пастушок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 101.

пасту́х (зменшено-пестливе — пастушо́к; ж. пасту́шка) — той, хто пасе стадо, че́реду (див.), отару; питома українська словоформа, оскільки позначає реалію, пов’яза­ну з найдавнішим заняттям наших предків — скотарством (пор. пасти і споріднені па́стир, па́ства); об’єкт жарту: «Добрий у тебе пастух, дає корові виспатися», «Коро­ва з поля, пастухові воля», «Пастух за ворота, шматок коло рота»; уживається метафорично «вожак, поводир»: «Без пастуха і стадо роз­бредеться», «Який пастух, таке й стадо», «Добрий пастух не покине своє стадо», «Злий (лихий) пастух вовка годує». Без пастуха вівці не стадо (І. Франко); На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Г. Хоткевич).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 434-435.

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК

пастух - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна

Cловник іншомовних слів

Альборада - 1. Пісня іспанських пастухів на честь сходу Сонця. 2. Ранкова серенада. Аркадія - 1. Гориста область у Стародавній Греції, населення якої займалося переважно скотарством. 2. В ідилічній поезії - країна "щасливих пастухів", "щаслива країна". Буколіка - жанр античної поезії. Змальовує життя пастухів Вакар - коров'яр, корівник, пастух худоби.Ватаг - 1. Полководець, начальних загону. 2. Старший пастух на полонинах. Гаучо - жителі південноамериканських пампасів, які, як правило, займаються круглорічним випасом великої рогатої худоби; пастух. Аналог північноамериканського терміну ковбой. Як правило, Г. стосується жителів Патагонії, Уругваю і Півдня Чилі. На Півночі Чилі їх називають хуасо, в Перу - калан, у Колумбії і Венесуелі - ланеро, на Кубі - гуахіро, в Мексиці - вакеро.Гермес - 1. У грецькій міфології - син Зевса, бог скотарства й пастухів, пізніше - покровитель мандрівників, торгівлі й прибутку. 2. Одна з малих планет Сонячної системи.Гігесів перстень - перстень щастя, від імені легендарного мідійського пастуха Гігеса, що мав чародійний перстень, за допомогою якого можна було стати невидимим. Гігес убив лідійського царя і зайняв його місце.Дафніс - 1. У старогрецькій міфології сицилійський пастух надзвичайної краси, складач пісень. Син Гермеса й однієї з німф. 2. перен. Дуже вродливий юнак. Ґоліаф - 1. За біблійним переказом, філістимлянин-велетень, переможений у єдиноборстві пастухом Давидом. 2. перен. Гігант. 3. Безхвоста земноводяна тварина родини жаб. Зрідка трапляється в Центральній Африці. 4. Великий жук родини пластинчастовусих, поширений у Центральній Африці. Ковбой - у західних штатах США - пастух-вершник, що пасе табуни коней у степах.Пан - у давньогрецькій міфології бог лісів, пізніше - покровигель пастухів, мисливців, рибалок, бджолярів. Був нібито лагідної вдачі, але коли гнівався, наганяв на людей жах (звідси вирази - паніка, панічний жах).

Ілюстрації

Пастух 1.jpg Пастух 2.jpg Пастух 3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання