Яблуко

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Я́блуко, -ка, с. 1) Яблоко. Сушаться на сонці грушки й яблука на тичках тоненьких. МВ. II. 36. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200. Ум. Я́блучко. Було личко, як яблучко, стало як ожина. Мет. 253.


Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

  1. Плід яблуні (перев. кулястої форми). Надворі схопився вітер. Яблуні загойдали гілками.. На стіл посипались яблука (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 106); Вздовж виноградників, мов обрамлення, тяглися сади. В них достигали яблука, пізні персики (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 160); На самім споді тачанки лежали в сіні пахучі яблука (Олесь Гончар, III, 1959, 73); * У порівняннях. Від ситої їжі стала вона кругла, як яблуко (Олесь Донченко, V, 1957, 30); Червонобоким яблуком округлим Скотився день, доспілий і тяжкий (Максим Рильський, I, 1960, 258).
  2. Недалеко відкотиться яблуко від яблуньки (яблуні) див. відкочуватися; Яблуко розбрату див. розбрат 1; Яблуку ніде впасти — надзвичайно тісно від великого скупчення людей. Під високим тином, коло сільради, ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 156); На пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 59).
  3. Предмет або плід, що має кулясту форму. Затамувало віддих усе віче, стежило за князем, а той витримував урочистість миті, поклав руку на яблуко меча (Павло Загребельний, Диво, 1968, 431).
  • Адамове яблуко див. адамів; Очне яблуко див. очний.
  • У яблуках — з круглими темними плямами на шерсті (про масть коней). Сірий у яблуках колгоспний рисак розмашисто ударив копитом (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 492); Перські в яблуках коні сахнулися від коней білої імператорської масті (Павло Загребельний, Диво, 1968, 344).
  1. Уживається як складова частина деяких ботанічних назв. Земляне яблуко: а) (діал.) гриб трюфель; б) (заст.) картопля. Майже сто років російські селяни називали картоплю «земляним яблуком» (Наука і життя, 8, 1969, 25); в) (діал.) цикламен. Поруч з повсюдною назвою рослини — «цикламен» (від грецького слова, що означає «коло»), побутують і такі: «земляні яблука», «свиняча картопля», «земляні каштани» (Знання та праця, 1, 1974, 29); Райські яблука див. райський.

Ілюстрації

Євгеша 17.jpg Євгеша 18.jpg Євгеша 19.jpg Євгеша 20.jpg

Медіа

ПОКУТСЬКЕ ЯБЛУКО

Див. також

ЯБЛУКА ДУЖЕ КОРИСНІ: Одне яблуко щодня продовжує життя на три роки.

Цілющі властивості яблука науково підтвердили вчені з Кембриджського університету, які досліджували вплив харчування на тривалість життя. Вони стверджують: година фізкультури тричі на тиждень додає рік життя, одне яблуко щодня — три, а відмова від куріння дарує п’ять додаткових років. Те, що яблуко клондайк корисних речовин, довели й австралійські вчені. Провівши всебічне багаторічне дослідження цього дивовижного фрукту, наукові мужі відкривають нові його грані. Яблуко від шкірки до насіння — смачні ліки. Воно зменшує ймовірність виникнення серцево-судинних захворювань і навіть деяких ракових утворень. Зокрема, шкірка яблука — гарна профілактика від новоутворень. Вона містить підвищену кількість антиоксиданту — кварцитину, що виводить вільні радикали з організму, запобігаючи онкохворобам. Якщо їсти по два яблука на день, на 16% можна знизити ризик виникнення серцево-судинних захворювань. Коли ж поряд з яблуками щодня вживати цибулю, чотири чашки добірного зеленого чаю — ймовірність захворіти на серцеві недуги зменшується втричі. За твердженням австралійського дослідника Шон Ландона, жодна хімічна добавка не зрівняється з корисними властивостями яблук. За кількістю вуглеводів, клітковини, пектину, крохмалю, органічних кислот — яблуко незаперечний лідер. До його складу входять майже всі відомі вітаміни — В1, В2, В6, С, Е, ДО, РР, каротин, мінерали — калій, кальцій, магній, натрій, фосфор та залізо, органічні кислоти: яблучна, лимонна, бурштинова.

Джерела та література

Яблуко. Словник української мови

Яблуко. Академик

Яблуко. Викисловарь

Яблуко. Орфографічний словник української мови