Юдейство

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Юдейство, -ва, с. соб. 1) Іудеи, евреи. 2) Все іудейское, еврейское: жизнь, языкъ, литература. Шкода ж нам у сей период шукати в тісному юдействі місця такому вільному, такому щирому творові. К. Іов. (Передмова), VII.

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ІУДЕЙСТВО (ЮДЕЙСТВО), а, сер.

1. Іудейська (юдейська) релігія.

2. збірн. Іудеї (юдеї).

Орфографічний словник української мови

юде́йство іменник середнього роду

Ілюстрації

Юдейство.jpg Юдейство1.jpg Юдейство2.jpg Юдейство3.jpg

Медіа

Див. також

Юдаїзм

Во Іудеї во дні они. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів. Том. 2.

Джерела та література

Іноземні електронні ресурси, присвячені темі «Юдаїзм».

Цікаві факти

Песах

ПЕСАХ, єврейська Пасха, свято, що згадується в єврейській Біблії (християнському Старому Завіті), встановлений у пам'ять виходу ізраїльтян з Єгипту. Відзначається сім днів в Ізраїлі і вісім днів у діаспорі, початок його – у переддень 15 числа єврейського місяця нісан (припадає на березень-квітень). Перші й останні два дні (в Ізраїлі перший і останній день) – повністю святкові, а в проміжні дні дозволяється працювати. У реформістському іудаїзмі Песах дотримується також протягом семи днів, перший і останній день – повні свята. Протягом усього свята їдять мацу, що символізує опрісноки, що їли ізраїльтяни в пустелі, покинувши Єгипет (Исх 12:39). Вживання закваски і навіть збереження її в будинку строго заборонено протягом усього великоднього тижня.

Важливою частиною свята є «седер», ритуальна трапеза, проведена в перші два вечори Песаха (в Ізраїлі й у реформістів тільки в перший вечір). Під час седера читається Великодня Агада, книга, що містить розповідь про вихід з Єгипту з коментарем і літургічним оформленням, а також відбуваються символічні обряди. Основні елементи седера – великодня трапеза і виклад великоднього переказу – мають біблійні корені, але матеріал Агади й особливий ритуал седера більшою мірою походять від Талмуда, а ряд піснеспівів Пасхальної Агади – більш пізнього, середньовічного походження. Пронизаний символікою звільнення, Песах став асоціюватися з месіанськими сподіваннями.

У біблійні часи святкування Песаха супроводжувалося паломництвом у Храм, жертвопринесенням і бенкетом із поїданням великоднього агнця. Думають, що в Песасі злилися воєдино два древніх свята – скотарів і хліборобів; у біблійний період воно стало асоціюватися зі звільненням з єгипетського рабства.

Пурим

Пурим – свято на згадку про чудесне позбавлення євреїв, що жили в Персії в середині V ст. до н. е., від смертельної небезпеки.

Перший міністр правлячого тоді царя Артаксеркса по імені Аман, уражений нешанобливим ставленням до нього деяких іудеїв, вирішив усіх їх знищити. Хитрістю він зумів отримати на це дозвіл царя. Але цариця Есфір (Естер), єврейка за походженням, дізнавшись про цей задум, зуміла його зірвати. Аман бул страчений, було знищено багато його спільників у різних містах Персії. Назва свята – від слова "пур" (аккад. пуру – жереб): Аман кинув жереб, щоб визначити день для задуманої ним акції геноциду.

Однією з центральних фігур в історії, пов'язаною із виникненням свята Пурим був Мордехай:

Саме він був вихователем "доньки дядька його" (на івриті бат додо, тобто двоюрідної сестри) Естер (Ест. 2:7-8) по смерті її батьків і навіть коли вона вже була царицею, естер була йому слухняна (Ест. 2:20). Саме він відмовився кланятись Аманові (Ест. 3:3-6). Він врятував царя від заколоту (Ест. 2:21-23), завдяки чому вдалося здобути прихильність царя. Саме Мордехай переконав Естер захистити свій народ (Ест. 4:13-14) Детальніше про ці події можна почитати в Біблії, книга Естер.