Щигликів
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Щигликів, -кова, -ве. Принадлежащій щеглу, щегленку. Медвідь косу зачесав да йде сповідати, буде тую щигликову матір мордувати. Грин. III. 664.
Сучасні словники
ЩИ́ГЛИКІВ, кова, кове. Прикм. до щиглик1; належний щигликові.
Ілюстрації
|
|
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 т. Т. 6: П-Поїти / АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні; ред. тому: А. В. Лагутіна, К. В. Ленець Київ: Наук. думка, 1975. 832 c.
