Щавельний

Щавельний, -а, -е. Щавелевый, щавельный. Желех.

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Щавельний, -а, -е. Щавелевый, щавельный. Желех. Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

Українська енциклопедія

Орфографічний словник української мови

ЩАВЕЛЬ щаве ЩАВЕЛЬНИЙ щаве

Українсько-російський словник 

ЩАВЕЛЬ щавель, разг. щавельник кінський щавель — конский щавель

В других словарях:найдено 22 статьи

Універсальний словник-енциклопедія 

ЩАВЕЛЬ багаторічна рослина родини гречкових, поширена в зонах помірного клімату; в Україні понад 20 видів; деякі з них, напр., щ. кислий, вирощують як городню рослину; щ. містить щавлеву кислоту, ...

Орфографічний словник української мови        

ЩАВЕЛЬНИЙ щаве ЩАВЕЛЬ щаве

Українсько-російський словник 

ЩАВЕЛЬ щавель, разг. щавельник кінський щавель — конский щавель

Словарь Ожегова 

Щавель Травянистое растение семейства гречишных с продолговатыми съедобными кислыми листьями

Словарь Ефремовой 

Щавельный прил. То же, что: щавелевый. Щавельник м. 1) разг. Щи из щавеля. 2) местн. То же, что: щавель. Щавель м. Многолетнее травянистое растение семейства гречишных с продолговатыми кислого вкуса листьями, употребляемыми в пищу. Щавелинка ж. разг. Один листок щавеля. Щавелёк 1. м. Многолетнее сорное травянистое растение семейства гречишных с копьевидными листьями. 2. м. разг. 1) Уменьш. к сущ.: щавель. 2) Ласк. к сущ.: щавель.

Большой Энциклопедический словарь 

Щавель род одно- и многолетних трав и полукустарников семействагречишных. 150-200 видов (большей частью сорняки), в Евразии, Африке, Сев.и Юж. Америке; в России ок. 70 видов. Щавель обыкновенный - ... Щавелевая Кислота Нооссоон; бесцветные кристаллы, tпл 189,5 .С.Содержится в виде калиевой соли в щавеле, кислице. В промышленностиполучают синтетически. Щавелевая кислота и ее соли оксалаты( применяютсяв текстильной ...

Іноземні словники

Щавельний прил. - 1. Те ж, що: щавлевий. [1]

Ілюстрації

Медіа

Щавелевый суп - видео рецепт от GermaCook

Цікаві факти

Щавелевый суп

Спогади

А то бачу, дитина мала йде. Таке обдерте, зачухане, голодне видно! Що то, на полі -між селами, на полі! Питаю його: -Хто ти є? Що ти є? Каже: -Я вовк. Ну, що за вовк? Каже: -Я вовк. Пит.ю: -Це так тебе звати? Каже: -Так мене звати. Воно вже звичайно, вже говорило в цей час -по-українському, звичайно. -Так, каже, мене назвали. Кажу: -Як же звати? Каже: -Микола Вовк. Знало, знав цей хлопчик -як його звати. Ну, Вовк Микола та й Микола -все. Звичайно, воно плаче, їсти хоче, цей хлопченятко. Каже, просить мене їсти. Я сам голодний іду зі школи. Ну, там мати може мала щось вдома - якийсь там щавельний борщ, чи там що. Взяв я за руку, ідемо додому. Я його розпитую: -А де ж, звідки ти йдеш? Каже: -Я з Дитинців. А я знав, що вже в Дитинці майже всі вимерли там. Це село Дитинці. А це вісім кілометрів -він уже пройшов яких не менше шість, сім кілометрів від тих Дитинці в по полях, по дорогах. Я вже ото йшов зі школи, його зустрів і побачив його. Каже: -Я чув вже за ті Дитинці, але ще мені 10 чи дев'ять років, чи 10-ий рік. Думаю, це ж ніколи б не цікавився, де тепер ті Дитинці. Знав тільки, що це за тим бур'яном туди, під ліс. Привів я оце хлопченя додому. Там мати щось мала, не знаю що там мала -якісь там, щось із листя було спечене, якесь таке, якісь пляцки з листя чи що воно таке було. Ну, ото ми поїли й так, де цей хлопчик Микола, цей Вовк, і так з нами і жив там декілька років. А як підріс, тоді вже, він в школу не ходив, а я тоді його вдома там учив. Так значить, що я знав, де в школі, то я то вдома вчив. А він тоді як підріс, то він тоді, як чуть чуть полегшало в 35-му, 36-му роки, отам, тоді він маленький був, а вже з років з 10 чи там дев'ять, то він тоді вже пас корови. Бо так, деякі, не всі люди мали ще ті залишені корови, але переважно ще мали, бо влада таки дозволила по корові, корову тримати. То він тоді пас корови. І так він жив аж до війни у нас там у селі. І ми з ним разом поїхали ще й до Німеччини. Тоді нас забирали до Німеччини. [2]