Шушон

Шушон, -на, м. Родъ верхней женской одежды. О. 1862. VIII. 24. Цариця ж сіла на ослоні в єдамашковому шушоні. Котл. Ен. Ішло кілька чоловік незвязаних і за ними шляхтянки у шушоні. Стор. М. Пр. 149.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 569.

ШУШО́Н, а, ШУШУ́Н, а, чол. Старовинний верхній жіночий одяг — кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою. Позад ішло кілька чоловіка незв'язаних і за ними шляхтянка у шушоні з дитинкою на руках (Олекса Стороженко, І, 1957, 402); До самого полудня перебирала [Ярина] рушники з півниками, квітчасті скатертини, сорочки льняного полотна, сукні люстринові і плахти картаті. приміряла шушон адамашковий і новий кунтуш (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 66).

Ілюстрації