Шушваль

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шушваль, -лі, ж. соб. Шушера, шушваль, дрянь, сбродъ. Рк. Левиц.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШУ́ШВАЛЬ, і, жін., збірн., вульг. Негідні, нікчемні, не варті уваги й поваги люди. [Морозиха:] Спасибі, добрі молодці, за пісню! [Іван:] Це я, тітко, добрий молодець, а то все шушваль! (Марко Кропивницький, I, 1958, 81).

Ілюстрації

419211 Kormlenie bezdomnih i maloimushtih grazhdan blagotvoritelynoy organizatsiey Chelyabinsk marginali bomzhi teplotrassa bezdomnie nishtiy 250x0 3561.2374.0.0.jpg 1111111111111.jpg