Шуркати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шуркати, -каю, -єш, гл. = Штрикати. Вона ж мені з того всього шуркає до ока: ти поганий, ти п’яний, відсунься від бока. Чуб. V. 1066.