Шугай
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Шугай
1) Парубок,хлопчина.
Вх. Лем. 486. На поляні, на поляні шугай траву косить, за шугайом смутна мати дитиноньку носит. Гол. II. 70. Лиши мі ся, дай мі покій, молодий шугаю. Гол. IV. 489
. Де ти був, шугаю, з тими овечками? (Перв., Слов. балади, 1946, 138).
2) Старовинний верхній жіночий одяг, що мав вигляд короткополої кофти з рукавами;
// Рід сарафана, що його носили старі жінки.
Посилання:http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh
