Шпигувати
Шпигувати, -гую, -єш, гл. Шпіонить.
Тлумачення
[1] 1. кул. Начиняти шпиком, устромляючи його шматочками в спеціально зроблені надрізи. Баба Надя чаклувала над сковородами й каструлями, шпигувала кролів або зайців (Загреб., День.., 1964, 282); Великі шматки м’яса (по 1-1,5 кг) шпигують кусковим салом і обсмажують (Укр. страви, 1957, 59).
2. перен., розм. Настирливо, багато разів повчати когось, дорікати чим-небудь. *Образно. Страх, що зародився в його [Василевій] хисткій душі, шпигував і шпигував його: "А що ж ти зробив за останній час?" (Скл., Карпати, II, 1954, 164).
3. Займатися шпигунством. Ворог никав десь по нашій території, вже робить своє чорне діло, шпигує, вивідує, шкодить, убиває (Загреб., Шепіт, 1966, 363); // розм. 4. Стежити за ким-небудь. Свою розповідь він так і розпочав спогадами, як.. місцевий піп шпигував за молодим учителем (Донч., V, 1957, 225); — Куди мені треба, туди й ходив, а ти не шпигуй за мною, то краще буде! (Мороз, П’єси, 1959, 35); — Я не знала, щоб хто мав інтерес і охоту шпигувати мої кроки (Фр., VI, 1951, 279); Зелена велика жаба сиділа в рясці, зимно шпигувала Ксеню булькатим оком, раз по раз заслонюючи його білястою плівкою (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 520.
Синоніми
Вистежувати, розвідувати, слідкувати
