Шпарка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шпарка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.

Сучасні словники

ШПА́РА, и, жін. Вузький довгастий отвір; щілина. Надворі свистав вітер, віяв крізь шпари до хати і обдавав її холодом (Іван Франко, I, 1955, 80); У сінях було темно, лише через шпари дверей падало світло й розганяло темряву (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 126); Шумаков почув, що у шпару, вирізану в дверях для пошти, просунувся лист (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 178); Деякі дошки в паркані світились широкими шпарами, крізь які видно було, як пораються на вже майже оголених грядках з закатаними руками сестри-послушниці (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 426); * У порівняннях. Інколи розривалися стіни й одкривали вузенькі ходи, як шпари, в яких з'являлись на мить хвилі дахів, зелені тополі й білі мінарети на тлі блакитного неба (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 123);

Довгаста тріщина, розколина, заглибина на поверхні чого-небудь. Всім хотілося на власні очі побачити, як вибухатиме заклята скеля. Внизу метушилися підривники. Ножну шпару скелі заряджали амоналом (Яків Баш, Вибр., 1948, 27); Балки кріплення вгинаються під тиском пливучої маси, із усіх шпар цебенить холодна вода (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 97).

Отвір може означати:

1.Пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному; діра, відтулина, щілина.

2.Незамурована частина стіни, споруди, різної форми і призначення.

3.Пробоїна або заглибина певної форми і призначення у знарядді, матеріалі, деталі.

4.Місце в доменній печі, крізь яке випускають метал або шлак; льотка.

5.Термін, що у системі допусків і посадок умовно застосовується для позначення внутрішніх елементів деталей, включаючи і нециліндричні елементи.

1. Пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному; діра, відтулина, щілина. Митруньо дубонів маленькими ніжками прямо до отвору в плоті (Лесь Мартович, Тв., 1954, 148); В літаку стало так поночі, що тільки отвір над головами.. ледве вирізнявся блідою плямою (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 55); Вгорі зірвало дошку, і в отвір потекла вода (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 5); // Місце, яким закінчується або починається яка-небудь порожнина, заглибина. Щоб таку велику ногу.. пропхати крізь горішній отвір халяви, то треба було добре [Іванові] попертися (Лесь Мартович, Тв., 1954, 223); Тут оглянувся навколо легінь-сокіл верховинець: бачить — зяє чорний отвір при дорозі в самій скелі (Павло Тичина, II, 1957, 18); В отворі ринви з'явилася собача морда (Юрій Яновський, II, 1954, 44); В цей час він побачив чорний отвір плескатого браунінга (Михайло Стельмах, II, 1962, 282); // Місце входу або виходу куди-або звідки-небудь. Заволікли всіх трьох в одну бічну штольню, поклали рядом, стали забивати отвір дошками (Степан Ковалів, Тв., 1958, 61); Вона.. непомітно натиснула на одну з колод у задній стіні, колода легко повернулася, відкриваючи прихований отвір (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 32); Василько злегка відхиляв килим і заглядав чи залізав у отвір в стіні, де були заховані двоє радянських людей (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 84); // Пробоїна або заглибина певної форми і призначення в знарядді, матеріалі. Зігнена груба штаба йшла наново в огонь, а коли була розігріта до білого, в.. діру треба було вбити обушницю — залізний прилад, на якому мав формуватися отвір у обусі сокири (Іван Франко, IV, 1950, 190); Для вимірювання найточніших отворів існують калібри (Вадим Собко, Любов, 1935, 11); Отвори для болтів просвердлюють у дошках з розрахунку, щоб можна було охопити ріг будинку.., з якого починають встановлення опалубки (Колгоспник України, 4. 1958, 15).

2. Незамурована частина стіни, споруди, різної форми і призначення. Весь дім трясся од зойку, кричав на пробі в порожні отвори вікон до чорної мряки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 89); Кілька чоловік кидається до дверей.. З дверного отвору війнуло важким духом (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 99); Коли уважно придивитися, можна було помітити амбразури — прямокутні отвори, з яких добре видно все навколо (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 141).

3. мет. Місце в доменній печі, через яке випускають метал або шлак; льотка. Варто юнакові один раз зазирнути в нажарене до білого черево мартена.. — і вже ніколи не забуде він цього видовища, навіки прикує [воно] його до вогнедишних отворів — вікон мартена (Павло Загребельний, Спека, 1961, 60); Вчасно відкрити отвір у мартенівській печі і випустити готову плавку в ківш .. — значить дати плавку за графіком і в заданий аналіз (Наука і життя, 1, 1957, 9).

Ілюстрації

521434123.jpg 51243665412.jpg 51243541233.jpg 777654234.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник

Зовнішні посилання