Шпаківня
Зміст
Словник Грінченка
Шпаківня, -ні, ж. 1) Клѣтка для скворца, скворешница. Желех. То же съ ударомъ на послѣднемъ слогѣ. Херс. г. 2) Тюрма, казематъ. ЗОЮР. І. 74.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ШПАКІ́ВНЯ, і, жін.
1. Приміщення для шпаків, що має вигляд будочки з отвором, прикріпленої на високій жердині або на дереві. Шпаки прилетіли. Ладнайте шпаківні, Вітайте веселих заморських гостей! (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 246); Була неділя, то я цілісінький день і промайстрував. Зате ж і шпаківня, друзі мої, вийшла — ні сказати, ні пером описати! (Олесь Донченко, Пісня.., 1947, 92); * У порівняннях. Там, на невеликій галявинці, Юра побачив два амбарчики, що, як шпаківні, стояли на високих стовпах (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 147).
2. перен., заст. В'язниця. Нехай добрий не діждеться По судам [судах] тягаться, Бо не візьме він нічого, Даром буде праця. У шпаківню ще засадять, Худобу однімуть, Обезчестять, сердешного, І свитку іздимуть [ізнімуть] (Українські поети-романтики.., 1968, 381).
Горох
ШПАКІ́ВНЯ Порожнина, яка виходить на поверхню металу під час кування чи прокатування внаслідок розкриття внутрішньої тріщини, яка виникла під дією напруг під час нагрівання холодного металу.
Ілюстрації
 |
 |
 |
