Шкідник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шкідник, -ка, м. Причиняющій вредъ, вредящій. Желех. Вх. Зн. 82.

Сучасні словники

[1]

Тлумачення слова у сучасних словниках ШКІДНИ́К, а, чол.

1. Тварина, комаха, рослина, яка завдає шкоди сільському, лісовому й складському господарству. Відомо, що майже всі види гризунів є шкідниками сільськогосподарських культур (Вісник АН УРСР, 11, 1953, 43); — Та й виясни ж такому молдуванові [молдаванинові], темному, неосвіченому, що філоксера, той страшний шкідник винограду, може з часом знищити всі виноградники (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 200); Хрущі належать до шкідників. Найбільшої шкоди лісовому господарству завдають личинки, які пошкоджують коріння молодих сходів сосни (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 48); Інститут мікробіології виділив вірус, що руйнує клітини водоростей-шкідників (Наука і життя, 2, 1973, 26).

2. Людина, яка завдає шкоди, збитків кому-, чому-небудь. [Убийбатько:] Благородних шкідників я щось не знаю.. Один псує машини, а другий — людські душі (Іван Микитенко, I, 1957, 360); Спираючись на волю мас, Там, де радгоспи і заводи, Виводим ми на чисту воду Економічних шкідників, Щоб суд творив свій правий гнів (Володимир Сосюра, I, 1957, 464); Всім хотілося почути правду про шкідників на заводі (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 172).

Ілюстрації

Skoda1.jpg Skoda2.jpg Skoda3.jpg

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=YoO9N86718A