Шитки

Ши́тки, -ток, м. Шитье, узоры. Г. Барв. 216, 215. Там рукава як під корою, такі густі шитки в дівочих сороччаних рукавах. Ном. № 11135.

Сучасні словники

Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980):

УЗО́Р, у, чол. Малюнок, що становить певне поєднання ліній, фігур, кольорів та їх відтінків і т. ін. (звичайно на вишивці, мереживі, орнаменті тощо); візерунок. Композиція вишивки — це творчо обдумане сполучення різних елементів узору (Українське народне художнє вишивання, 1958, 72); Пояси їх усіх [знатних жінок], уставки на грудях і плечах, намітки на головах ткали чудові київські майстри, що брали узори з квітів, трав, дивних звірів (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 148); Мати показала їй новий узор, обіцяла дістати заполочі, щоб його вишити (Микола Олійник, Леся, 1960, 12); Очі вбирали заробітчанкам розписані барвистими узорами миски та полумиски (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 26).

Види узорів

◆ Візерунок шпалер. ◆ Візерунки для вишивання. ◆ Візерунки тканин. ◆ Морозний візерунок на вікнах.

Орнамент

Орна́мент (від лат. ornamentum — прикраса) — візерунок або узор, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів, стилізованих тваринних чи рослинних мотивів. Орнамент, як прикраса, відіграє функцію естетичного оздоблення тіла (ювелірні прикраси), приміщення, споруди (архітектурні прикраси), чи будь-якого іншого простору. Але на ділі ці основи орнаменту часто дуже вибагливо комбінуються плетіння зі звіриними мотивами (т. зв. тератологічний орнамент, причому звірі здебільшого фантастичні; цей орнамент найчастіше зустрічається в старих рукописних книгах); комбінується й рослинний орнамент зі звірями, звірі навіть нерідко входять і до геометричного орнаменту (в західноукраїнських писанках та вишивках); отже, мотиви орнаменту так химерно між собою переплітаються, що розподілити величезний орнаментальний матеріал за характером орнаменту було б, мабуть, неможливо.

Орнамент — це досить складна система, що компонується з різноманітних елементів, знаків, символів, які взаємодіючи між собою, створюють цілісну енергетичну картину, зрозуміти яку сьогодні глибинно важко.

К. Широцький підкреслив, що «на найпростішій і на найскладнішій стадії в розвитку орнаменту народ звертається до природи, але не просто копіює навколишню дійсність, а перероблює, спрощує і своїм умовним малюнком створює власний стиль».

Види орнаменту

1.Рослинний 2.Зооморфний 3.Антропоморфний 4.Геометричний 5.Каліграфічний 6.Пейзажний

Ілюстрація

Джерела та література

1.Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)

2.Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2.

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}