Шитик

Шитик, ка, м. Кожаный поясъ. Ковель.

Вікісловник

Ши́-тик: 1. діал., зх.-поліс. довга шкіряна смуга для підперізування одягу в стані 2. діал., зх.-поліс. ремінець, що його пов'язують собаці на шию

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РЕ́МІНЬ, меня, чол.

1. Довга смужка обробленої шкіри. Безшумно скочив з каменя, безшумно ступив за ним кінь — лиш стремено дзенькнуло. Не зупиняючися, схопив Марусяк ремінь і перекинув через сідло... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 245); Жовнір мовчки, похмуро вислухав панну, ні єдиним словом не обізвався, а тільки зручніше поправив собі на плечі ремінь рушниці (Григорій Косинка, Нов., 1962, 130); Він [управитель] уже й на ниву дивився такими очима, як на забастовщиків, і зо зла вперіщив по ній нагаєм. Одна житня стеблина зачепилася за плетений ремінь, з коренем вискочила з землі (Михайло Стельмах, I, 1962, 560); // Шкіряний пояс. Примруживши очі, дивлячись крізь райдужну щілину, побачив [ад'ютант] обтягнуту вузенькою спідничкою фігурку з широким ременем на тоненькій талії (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 504); Вони одягли нову форму, туго підперезалися широкими ременями (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 18).

2. заст. Широкий шкіряний пояс з сумочкою при ньому. Ой листочок яворовий, широкий та довгий: Люблять мене молодиці, поки ремінь повний (Коломийки, 1969, 116); Ремінь був замкнений, він ніколи не здіймався, ні вдень ні вночі. І тим же самим закривавленим ножем полоснув Марусяк ремінь. Заблищали в дірі золоті монети, посипалися... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 291).

3. Довга смужка шкіри або цупкої тканини, що використовується для передачі руху від одного шківа до іншого. — Сьогодні мій верстат закапризував зранку, — скаржилась вона майстрові, — двічі ремінь скидав зі шківа (Олесь Донченко, VI, 1957, 160); — Ремінь од двигуна, шкіряний, купили на торгах, як розкуркулювали Очкура (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 391).

Ілюстрації

Див. також

• [1]
• Історія виникнення пояса
• Історія шкіри