Шестикутник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шестикутник, -ка, м. Шестиугольникъ. Желех.


Словник Грінченка

Шестикутник, -ка, м. Шестиугольникъ. Желех.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШЕСТИКУ́ТНИК, а, чол. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів. Знизу стояло шість діжок, зв'язаних як правильний шестикутник (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 138). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 447.



Ілюстрації

Yak-pobuduvati-shestikutnik-2.jpg Depositphotos 51977971-stock-illustration-ukraine-flag-hexagon-flat-icon.jpg Ab8b3b6e0936c3d9f8975d464f3f6a9a.jpg Шестикутник.jpg

Медіа


Див. також

Площа і периметр шестикутника

Джерела та література

Словник української мови



Зовнішні посилання

Словник української мови