Шамкий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шамкий, -а, -е. Проворный, скорый. Шамка, легка, станом струнька. МВ. II. 37. Шамкий у роботі. Черк. у.

Сучасні словники

ПРОВО́РНИЙ, а, е. 1. Швидкий і вправний у роботі (про людину); меткий. Поки стара мати допленталась додому, проворна Настя вже роздяглася, поздіймала з голови стрічки та квітки і сховала в скриню (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 310); Донька — висока, голубоока, струнка та проворна, як в'юн, дівчина років п'ятнадцяти — жваво налагодила що слід до чаю (Любов Яновська, I, 1959, 215); Жухарєв тим часом подався вперед, легкий, сухорлявий, проворний, як людина, що звикла багато бігати в житті (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 20); * Образно. Проворна зірка хвостом розсипала бліде багаття по чорному череві мовчазного неба (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 45); // на що, до чого. Який має певну схильність; охочий до чого-небудь. Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак (Іван Котляревський, I, 1952, 65); Христя витягла жару. — Як же ти його візьмеш? — скрикнув Грицько.. — А до хлопців, не бійсь, проворна, — зло увернув він (Панас Мирний, III, 1954, 13); // Який діє спритно, швидко, вправно в руках людини (про знаряддя праці). Нахилившися, майстер обтісує стовбур. Сокира слухняна і проворна (Юрій Яновський, II, 1958, 141); У руці [римаря] проворне шило, Дратва пасмом у зубах (Михайло Стельмах, V, 1963, 18); // Який характеризується спритністю, моторністю, жвавістю і т. ін. Вона задивилась на його проворні темні очі й од того часу причепилась до його, як реп'ях (Нечуй-Левицький, III, 1956, 362); Параска, вдячна, схвильована, не могла натішитись невісткою, замилувано стежила за проворною постаттю (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 285); Холодна вода окропом ошпарила Тимофія.. Проворними рухами він під водою зірвав з себе чоботи, піджак, ривком піднявся вгору, на всі груди вдихнув повітря і знову занурився в ріку (Михайло Стельмах, II, 1962, 204).

2. Надто рухливий, прудкий (про тварин). У степу в траві пахучій, Коник, вдатний молодець. І веселий, і співучий, І проворний стрибунець (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 81); Проворний пес утікав тепер до города, всі пустилися за ним (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 111); Близенько біля хат Хуркоче табунець проворних куріп'ят! (Максим Рильський, II, 1946, 162).

ЖВА́ВИЙ (про очі, погляд, обличчя - який часто змінює свій вираз), РУХЛИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, БИ́СТРИЙрозм., ПРУДКИ́Йрозм., ПРОВО́РНИЙрозм. (про очі, погляд). Її жваве личко пожурнішало на якусь мить (Є. Гуцало); Вужчають і світлішають.. рухливі очі Варвари (М. Стельмах); Як же він постарів! Той же вигляд живих очей, але голова посивіла (А. Хижняк); Сестра придивилась до неї пильніше, потім швидким поглядом слизнула по всій її постаті (Леся Українка); Очі її [Людмили] меткі бравенько пострілюють в усі боки (В. Яворівський); Одно тільки в нього неабияке - дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка (Панас Мирний); Прудкі очиці її сповнені невтомної цікавості (А. Дімаров); Вона задивилася на його проворні темні очі (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. рухли́вий.

РУХЛИ́ВИЙ (про людину - повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В’ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ, ШУ́СТРИЙрозм.,ВОРУХЛИ́ВИЙрозм.,ВОРУХКИ́Йрозм.,ВОРУШКИ́Йрозм.,РУХЛЯ́ВИЙрозм.,ЗВИ́ННИЙдіал.Змолоду.. був він рухливий, палкий до діла і проворний (І. Франко); Був собі хлопчик дуже жвавий, Моторний і цікавий (Л. Глібов); Маленька, кругленька, швидка й жвава, одягнена в зелене убрання,.. - вона здавалась русалкою (Панас Мирний); Загалом він був здоровий хлопець, а діяльне життя на полонинах зробило його звинним, метким (Г. Хоткевич); Ростом невеликий, але такий прудкий, жвавий, що навряд чи й двоє з ним справились би (О. Гончар); Хапкий, верткий, в’юнкий та спішний на вдачу, він і в звичайний час все чогось ніби кудись хапався, кудись поспішав, вертівся, метушився (І. Нечуй-Левицький); Кричить [Турн], рубає, вередує, не б’ється, бач, а мов жартує, Бо був вертлявий і силач (І. Котляревський); Товстий, окадкуватий, він ледве поспішав за вертливим, як в’юн, лакеєм (Панас Мирний); Пройшовся [Курбас] кімнатою, прудкий, легкий, у незвичній смугастій блузі (А. Хорунжий); Він маленький, дрібненький, мабуть, верткий, непосидячий і дуже спритний (І. Сенченко); Була вона досить повороткою, догадливою (О. Лупій); Попереду вискочила прудконога малеча, шустра й рожевощока (І. Цюпа); Чорне коротеньке пальто міцно охоплювало його добре виковану, ворухливу постать (О. Копиленко); Чубов не в міру ворухкий був піп (І. Ле); До гурту підходить рухлявий, як млинок, чоловік (Григорій Тютюнник). - Пор. 1. жва́вий, непосидю́чий, 1. спри́тний.


СПРИ́ТНИЙ (який швидко і добре що-небудь робить, працює, діє), ВПРА́ВНИЙ, ЗГРА́БНИЙ, МЕТКИ́Й, МОТО́РНИЙ, ПРОВО́РНИЙ, ШПАРКИ́Й, ПРУДКИ́Йрозм., ЛО́ВКИЙ розм., ЗРУ́ЧНИЙрозм., ХАПКИ́Йрозм., ЗВИ́ННИЙдіал., ШАМКИ́Йдіал.Спритний, ловкий [Іванко] вилазив на самісіньку вершину груші, тряс її з усіх сил (А. Шиян); Мефодіїв супротивник був вправним вояком. Вже кілька разів він відбив Мефодійові удари (А. Хижняк); Гриценко поліз униз [із дзвіниці] такий зграбний, безстрашний (І. Сенченко); І всюди гуцул зручний, легкий, звинний [Г. Хоткевич].


ШВИДКИ́Й (про людей, тварин, засоби пересування тощо - який швидко біжить, летить, пливе, їде, здатний це робити), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙрідше,СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ГІНКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, РОЗГО́НИСТИЙ, ПОРСКИ́Й, ПОРСКЛИ́ВИЙ, НЕВПИ́ННИЙ[НЕУПИ́ННИЙ]підсил., ШИБКИ́Йрозм.,ПОСПІ́ШНИЙрозм., ПОСПІ́ШЛИВИЙрозм.,ЮРЛИ́ВИЙдіал.,ПОХІ́ПЛИВИЙ[ПОХО́ПЛИВИЙ] діал.,БО́РЗИЙ заст.;ШВИДКОНО́ГИЙ, ПРУДКОНО́ГИЙ, БИСТРОНО́ГИЙ, ЛЕГКОНО́ГИЙ (легкий на ходу, біг); МОТО́РНИЙ, ПРОВО́РНИЙ, МЕТКИ́Й, ЖВА́ВИЙ, МОБІ́ЛЬНИЙ, ЖИВИ́Йрозм., СПІ́РНИ́Йрозм., ШАМКИ́Йдіал. (який швидко й охоче робить щось); ШУ́СТРИЙ (про тварин); ШВИ́ДКІСНИЙ (про засоби пересування); БІГУ́ЧИЙ, ЛЕТЮ́ЧИЙ, ПРУДКОБІ́ЖНИЙпоет., БИСТРОПЛИ́ННИЙпоет. (який швидко біжить, пливе, летить, тече); ЛЕГКОКРИ́ЛИЙ (який швидко летить). Молоденька швидка сарна Утікає в холодок (Є. Гребінка); Холодна стрімка вода бадьорила дівоцьку кров (К. Гордієнко); Водій "Хорха" засигналив.., щоб він [перехожий] випадково .. не ступив на крок лівіше, під їхню стрімливу, як ракета, машину (П. Загребельний); Рвуться вдаль за вітром скорим кущі і трави на землі (Л. Первомайський); Час летить, як ті летючі бистрі хмари на небі (І. Нечуй-Левицький); За прудкими ногами коняки пливуть санчата (М. Коцюбинський); Полетіла дівчинонька Самольотом гінким (пісня); Хуткою хвилею лягала пісня коням попід ноги (О. Ільченко); Шпаркий паротяг транс’європейського експреса в цей час загув гучно і довго (Ю. Смолич); Могутній, розгонистий в мові і рухах, він здається Нестеренкові справжнім орлом (М. Стельмах); - Він, фашист, хоч уже й обсмалений, але порский, як гадюка (О. Левада); Не спотикавшись, кінь порскливий Біжить, пуска по вітру гриву (Є. Гребінка); Машина легка і невпинна по асфальту проноситься вмить (О. Упеник); Два чоловіки качаються серед двору, борюкаються... Той, що зверху, лютий, як звір, шибкий, як вітер (Панас Мирний); Ми .. поїхали на залізницю і за чверть години мчалися поспішним поїздом до Варшави (І. Франко); Вітають піснями безжурними день Ой птиці, юрливії птиці (Н. Забіла); Летіли навстріч [Шульзі] швидконогі газетярі-хлопчиська (Н. Рибак); Звали дівчину Марта. Жвава, прудконога, вона встигала бути скрізь (О. Гончар); Я б розпізнала чуттям сліди бистроногої сарни (переклад М. Зерова); За таку бранку можна віддати табун легконогих степових лошиць (З. Тулуб); Лишилась вона такою ж меткою в рухах і моторною в роботі (Ю. Мушкетик); Мелашка була молоденька й невеличка на зріст, але проворна, жвава (І. Нечуй-Левицький); Усім країнам - членам міжнародної служби [рятування] необхідно мати мобільні загони (з газети); Вся осяяна дитячим щастям, жива, рухлива, Ялу щебетала про садок, музику (О. Досвітній); Чоловік спірний до роботи (Словник Б. Грінченка); Хороша була та Катря. Що то за весела! Що то за шамка була! (Марко Вовчок); На сонці вигравали шустрі ящірки (Ф. Бурлака); В небі швидкісний літак Окреслює пунктиром коло (Л. Дмитерко); [Михайло:] А у нас .. теж нічого коники - бігучі і сильні (І. Карпенко-Карий); Тоді вона була легка, жвава, летюча, як кізка (О. Гончар); Прудкобіжний кліпер вийшов з бою (Ю. Яновський); Польське море, хвилі бистроплинні! Моряки виходять у плавбу (Л. Дмитерко); За чайкою я лину легкокрилою, Морські вітри беруть в обійми нас (Л. Забашта).


Словник фразеологізмів

го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т. ін.). Здатний влучно, дошкульно, різко, дотепно і т. ін. висловлюватися. Замолоду була [Мар’я] красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний); Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди (К. Гордієнко); Смішне найбільше впадало в очі спостережливій і гострій на язик Каті (В. Козаченко); А була в нас дівка, бідова така, на слово гостра, і рішила вона .. скупатись у тому ставу одної ночі (Легенди..); Гострий на слово, з доброю реакцією, з іронічною посмішкою, .. він спочатку багатьох буквально зачарував (Б. Олійник); [Іван:] Гострий ти на слова, та який то з тебе на ділі козак? (С. Васильченко); Два козаки виїхали наперед із запорозьких рядів. Один був молодий, другий старіший, обидва гострі на слова (О. Довженко); [Василь:] Ну й гостра ж на мову! На нашім кутку таких дівчат і заводу нема (М. Кропивницький); І змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі (Дніпрова Чайка). бадьо́рий (прово́рний) на язи́к. Навіть Тетяна, сусідка, нічого не могла вигадати про Ярину. Нащо вже на язик бадьора (О. Копиленко); Хай вже друга невістка, що була на язик проворна, кида їх… (Грицько Григоренко).

Ілюстрації

Без названия (31).jpg Без названия (32).jpg Без названия (33).jpg Без названия (34).jpg

Медіа

Див. також

http://sum.in.ua/s/provornyj

Джерела та література

https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9

Зовнішні посилання

https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0