Шабатувати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шабатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Рвать, разрывать. І кинувся межи стадо, телицю вбиває (лев), пазурами шабатує, шкуру іздирає. Рудан. І. 73.

Сучасні словники

української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)

ШАБАТУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. Рвати, розривати. І кинувся [лев] межи стадо, Телицю вбиває; Шабатує пазурами, Шкуру іздирає (Степан Руданський, Тв., 1959, 270).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ШАБАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Рвати, розривати. І кинувся [лев] межи стадо, Телицю вбиває; Шабатує пазурами, Шкуру іздирає (Рудан., Тв., 1959, 270).


СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

«Словники України on-line»

РУпедияЭтимологическийрусскоязычныйсловарь

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

Ілюстрації

Images.jpg Images (1).jpg Images (3).jpg